Корупція та її суспільна небезпека

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

ТЕМА: «КОРУПЦІЯ І ЇЇ ГРОМАДСЬКА НЕБЕЗПЕКА»
1. Поняття корупції: соціально економічні та правові аспекти.
2. Витоки і причини корупції.
3. Попередження корупції, і боротьба з нею в сучасному світі.
4. Про зростання ролі держави у справі боротьби з корупцією в умовах переходу до ринкової економіки.
5. Форми, методи та механізми боротьби з корупцією в Республіці Білорусь.

Поняття корупції: соціально-економічні та правові аспекти
Корупція представляє собою соціальний феномен, який не має однозначного розуміння та інтерпретації у суспільній свідомості. В суспільстві немає консенсусу з приводу корупції. Емоційна, моральна та правова оцінка явищ корупції гранично багатозначні, межі морального - аморального, законного - незаконного, засуджуваного - приймається в значній мірі розмиті. Відомо, що латинське слово corrumpere, що означає псування, знищення, підкуп, задобрювання подарунками, спокушання.
Сучасна корупція - це не елементарний кримінально-правовий феномен, який можна було б кваліфікувати конкретною нормою кримінального кодексу як окремий склад злочину. Корупцію слід розглядати як кримінологічне, соціально-економічне явище, що володіє багатоструктурна і багаторівневим змістом, в змістовний обсяг якого входить комплекс неоднорідних видів суспільно небезпечних діянь. Можна з упевненістю сказати, що корупція поширюється у всіх сферах суспільного життя.
Корупцією слід вважати здійснюється будь-якими способами і за будь-яких умовах отриманні вигоди зі свого становища в системі державної влади, або із пов'язаного з ним свого суспільного статусу в корисливих цілях. Білоруське законодавство визначає корупцію як умисне використання особами, уповноваженими на виконання державних функцій, або особами, прирівняними до них, свого службового становища і пов'язаних з ним можливостей з метою протиправного придбання для себе або близьких родичів майнових і немайнових благ, пільг та переваг, а також підкуп зазначених осіб шляхом протиправного надання їм фізичними або юридичними особами цих благ, пільг та переваг.
По суті, всі охоронювані законом суспільні відносини можуть стати об'єктом злочинної діяльності корумпованих посадових осіб. Зокрема, ними можуть бути вчинені: державна зрада і розголошення державної таємниці, контрабанда, перешкоджання законній підприємницькій діяльності, реєстрація незаконних операцій із землею, службове підроблення, притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності та винесення завідомо неправосудних вироку, рішення, або іншого судового акту і т.д. Проте якщо більшість цих злочинів є лише результат підкупу посадових осіб, як би наслідок корупції, то деякі з них виражають саму суть цього явища, коли працівники апарату управління використовують свою посаду для незаконного збагачення.
Використання службового становища в корисливої ​​або іншої особистої зацікавленості може бути представлений наступними різновидами:
1) заволодіння з використанням службового становища чужим майном шляхом його вилучення всупереч волі власників;
2) використання службового становища при вчиненні інших дій корисливого характеру, не пов'язаних із заволодінням чужим майном. Дане наслідок може виражатися у вигляді реального матеріального збитку, в у пущеної вигоді, а також у заподіянні іншої шкоди різним інтересам (порушення конституційних прав і свобод громадян, підриві авторитету органів влади, створення перешкод і збоїв у роботі, приховуванні великих розкрадань і т.п .);
3) «класична» різновид прояву корупції - одержання службовою особою матеріальних цінностей та послуг матеріального характеру у зв'язку з займаною посадою з відома осіб, що передають ці цінності чи надають послуги (наприклад, з метою спонукати посадова особа до відповідного дії, правомірному або протизаконному та ін .);
4) безпосередню участь посадових осіб і державних службовців, депутатів у комерційній діяльності з метою отримання особистої вигоди або корпоративної.

2. Витоки і причини корупції
Соціологічні дослідження дозволяють глибше проаналізувати корупцію як соціальне явище. Один з найважливіших висновків таких досліджень полягає в тому, що самі великі корупційні оборудки, найбільші втрати від корупції пов'язані зовсім не з хабарами, хоча і їх загальна сума висока. Але найбільші обсяги корупційних оборудок роблять так звані корупційні мережі, що діють, як правило, практично без порушень законодавства, а частіше за все з дотриманням його норм. Щоб зрозуміти причини і процедури діяльності корупційних мереж, необхідно вивчати реальні економічні та соціальні фактори, внаслідок яких така діяльність стає можливою. Усвідомлення ситуації, звичайно, не означає, що відразу вдасться їх нейтралізувати, а розтин протиріч не веде негайно до їх руйнування. Але без цього протидію корупції ніколи не буде ефективним.
Як соціальне явище корупції виникає і підтримується на рівні неформальних соціальних зв'язків, що складають основу суспільства, вона може бути виявлена ​​на всіх рівнях управління нею, а також у системах, які забезпечують його саморегулювання.
Расширяющееся політичну і економічну співпрацю перетворює корупцію в інтернаціональну проблему. Тенденції розвитку в світовій політиці та економіці сприяють виникненню і швидкому розвитку транснаціональної злочинності, однією з найбільш небезпечних форм якої є транснаціональна корупція, що виявляється у вигляді підкупу іноземних посадових осіб з метою отримання можливості розпочати або продовжити економічну діяльність в якій-небудь країні, або забезпечити себе якимось невідповідним перевагою при створенні підприємств з іноземними інвестиціями, або незаконно реалізувати економічні проекти, приватизувати державну власність і т.д.
Що ж породжує корупцію і живить цю корозію суспільства?
До основних причин корупції можна віднести:
- Відсутність оптимальної системи антикорупційних законів і підзаконних актів;
- Суттєві недоліки і грубі помилки в проведенні економічних і соціальних реформ;
- Слабкість і нерішучість державної влади;
- Кадрову, технічну та оперативно-тактичну непідготовленість правоохоронних органів до протидії організованій злочинності, в тому числі корумпованим структурам;
- Мінімальний ризик викриття корупціонерів і відсутність жорстких по відношенню до них заходів відповідальності;
- Привілеї на розпорядження власністю та послугами, які знаходяться в руках обмеженої кількості чиновників.

3. Попередження корупції та боротьба з нею в сучасному світі
При вивченні сутності корупції як соціального явища можна визначити фактори, в тій чи іншій мірі перешкоджають боротьбі з нею:
- Значна поширеність корупційних правопорушень в умовах обмеженості коштів, що виділяються для потреби органів, покликаних протистояти цьому явищу;
- Певна обмеженість можливостей кримінального законодавства в частині формулювання ознак корупційних злочинів і конкретних форм їх здійснення;
- Труднощі в оперативному виявленні та кримінально-процесуальному доведенні фактів корупції;
- Недостатнє попереджувальний вплив заходів кримінальної відповідальності.

4.Про зростання ролі держави у справі боротьби з корупцією в умовах переходу до ринкової економіки
Говорячи про корупцію як про суспільний шкідливому явище, необхідно відзначити, що корупційні прояви тягнуть за собою ряд негативних наслідків, загострюють існуючі проблеми суспільства. До негативних економічних наслідків до оррупціі відносяться: розширення тіньової економіки, що приводить до зменшення податкових надходжень і ослаблення державного бюджету; порушення конкурентних механізмів ринку; неефективне використання державних бюджетних коштів, зокрема, при розподілі державних замовлень та видачі державних кредитів; підвищення кінцевої ціни продукції або послуг за рахунок «корупційних витрат»; погіршення інвестиційного клімату.
До числа негативних соціальних наслідків корупції відносяться: дискредитація права як основного інструменту регулювання життя держави і суспільства; відволікання значних державних коштів від цілей суспільного розвитку, збільшення і консервація різкого майнового нерівностей, бідність значної частини населення, зміцнення організованої злочинності, збільшення соціальної напруженості та ін
До негативних політичних наслідків до оррупціі можна віднести: зміщення цілей і завдань політики від загальнонаціонального розвитку до забезпечення владарювання корупційних угруповань; зменшення довіри владі, зростання її відчуження від суспільства; падіння престижу країни на міжнародній арені; зниження політичної конкуренції.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що під загрозу в цілому ставляться гарантованість прав і свобод усіх членів суспільства, збереження конституційного ладу, законності та правопорядку в державі. Корупція без постійного протидії та посилення боротьби з нею має властивість розширюватися і вдосконалюватися, тому антикорупційна функція є однією з основоположних функцій будь-якої держави. Основною метою антикорупційної політики кожної держави є забезпечення захисту прав і законних інтересів громадян, суспільства і держави від загроз, впливу та наслідків корупції, а також зміцнення довіри суспільства до держави та її інститутів.
Одним з найбільш дієвих засобів правового боротьби з корупцією є криміналізація основних її напрямків. Жорстке кримінальне законодавство, що встановлює серйозне покарання за корупційні злочини - один з необхідних чинників, без якого боротьба з цим явищем буде неефективною.
На думку деяких юристів, рішенням корупційної проблеми може в тій чи іншій мірі сприяти встановлення особливого соціально-правового контролю за джерелами доходів, фінансово-економічної та іншою діяльністю осіб, підозрюваних у корупції, і можливості тимчасового відсторонення від роботи осіб, підозрюваних у корупції, а також введення обмежень і заборон на їх діяльність для перешкоджання користуванню або приховування коштів, здобутих злочинним шляхом. Важливим чинником боротьби з корупцією є жорсткий фінансовий контроль. При цьому деякі держави йдуть по шляху створення спеціального органу фінансового моніторингу (фінансової розвідки), покликаного забезпечити активну протидію відмиванню злочинних доходів. Однак крім прийняття відповідного спеціального законодавства необхідно ще й забезпечити ефективний механізм його застосування, а також постійно реалізовувати програму дієвих запобіжних заходів.
Антикорупційна політика повинна включати в себе заходи, спрямовані на вирішення наступних завдань:
- Організація боротьби з корупцією на всіх її рівнях,
- Звуження поля умов та обставин, що сприяють корупції;
- Зменшення вигод для обох сторін, що беруть участь в корупційній угоді, від укладення останньої;
- Збільшення ймовірності виявлення корупційних дій та покарання за заподіяну ними шкоду;
- Вплив на мотиви корупційної поведінки;
- Створення атмосфери суспільного неприйняття корупції у всіх її проявах.

5.Форми, методи і механізми боротьби з корупцією в Республіці Білорусь
Для попередження корупції потрібно приймати комплекс різних заходів (правових, соціально-економічних, практичних, інформаційних). У всіх державах питання створення дієвої правової моделі, що дозволяє ефективно боротися з корупційними проявами, набуває важливого значення.
Що стосується ситуації, пов'язаної зі створенням моделі антикорупційних заходів у нашій країні.
Відносно державних органів, покликаних забезпечувати протидія корупції в Білорусі, слід зазначити, що вже більше 10 років в нашій країні існують спеціалізовані підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією. Координацію діяльності міністерств, інших республіканських органів державного управління, місцевих виконавчих і розпорядчих органів, організацій та громадських об'єднань по боротьбі зі злочинністю, в тому числі з корупцією, в нашій країні здійснює Міжвідомча комісія по боротьбі зі злочинністю, корупцією та наркоманією при Раді Безпеки Республіки Білорусь (створена Указом Президента Республіки Білорусь від 30 червня 1995 р .), На яку, зокрема, покладено такі завдання, як: підготовка науково-обгрунтованих прогнозів з питань забезпечення правопорядку, поширення правопорушень в залежності від зміни внутрішніх і зовнішніх умов, фактів розвитку суспільства; визначення стратегії протидії зростанню злочинності, корупції та інших правопорушень , поширенню наркоманії, підготовка проектів законів та інших нормативних актів, рішень Ради Безпеки Республіки Білорусь щодо посилення боротьби зі злочинністю, корупцією та наркоманією та ін
У межах своєї компетенції боротьбу з корупцією здійснюють Прокуратура, Комітет державного контролю та інші державні органи. В органах прокуратури, внутрішніх справ і державної безпеки створюються спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією.
Детальніше зупинимося на нормативної складової білоруської антикорупційної моделі. Необхідно відзначити наявність досить широкого кола нормативних правових актів, що складають спеціальне антикорупційне законодавство Республіки Білорусь. До числа таких можна віднести Кримінальний кодекс Республіки Білорусь, Кодекс Республіки Білорусь про адміністративні правопорушення, Закони Республіки Білорусь «Про боротьбу з корупцією», «Про заходи боротьби з організованою злочинністю і корупцією »,« Про державну службу в Республіці Білорусь ».
У цілому необхідно констатувати, що в даний час в республіці здійснюється широкий комплекс заходів, спрямований на подальше вдосконалення нормативної правової бази з метою усунення норм, які можуть призвести до виникнення корупційних відносин у суспільстві. Оптимізація нормативного регулювання найбільш вразливих сфер суспільного життя, аналіз розроблюваних нормативних правових актів при здійсненні нормотворчої діяльності на предмет виявлення в них норм, які містять передумови до виникнення корупційних відносин, підвищення престижу державної служби, а також відповідальності державних службовців, оптимізація роботи всіх органів, покликаних забезпечувати законність, дозволить державі активно протистояти проявам корупції та скоротити корупційну злочинність до мінімального рівня.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Лекція
31.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Корупція суспільна небезпека і правові наслідки
Суспільна свідомість
Суспільна сфера
Суспільна свідомість та її структура
Індивідуальне і суспільна свідомість
Суспільна психологія та ідеологія
Суспільна цінність Краса
Абстрактне мислення і суспільна свідомість
Соціологічні дослідження і суспільна практика
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru