додати матеріал


Короткострокова фінансова політика 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

1. Розширення сфери фінансового планування в рамках короткострокової фінансової політики

2. Ціна як об'єкт короткострокової фінансової політики

Список використаної літератури

1. Розширення сфери фінансового планування в рамках короткострокової фінансової політики

Під фінансовим плануванням розуміють сукупність заходів щодо складання та виконання планів формування доходів і витрат.

Фінансове планування є важливим елементом корпоративного планового процесу. У короткостроковій фінансову політику забезпечує попередній контроль за утворенням і використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів, створює передумови зміцнення фінансового стану підприємства. Короткострокове фінансове планування неможливо без планування господарської діяльності. Але не слід вважати фінансове планування перерахунком тих чи інших виробничих показників.

Фінансовий план є частиною бізнес планування короткострокової фінансової політики. Він покликаний узагальнити матеріали, викладені в описовій частині планування, для того щоб представити їх у вартісному вираженні.

У наш час в Росії в умовах ринкової економіки і великому рівні невизначеності, нестабільності для підприємства короткострокове фінансове планування є одним з найважливіших елементів її діяльності. Основною метою будь-якої комерційної організації є отримання прибутку, а це неможливо без ретельного планування всіх фінансових потоків і процесів підприємства, зовнішніх і внутрішніх зв'язків.

В умовах ринкової економіки виживають тільки ті фірми, які за допомогою короткострокового фінансового планування як би бачать на два кроки вперед, прогнозують фінансову ситуацію в залежності від зміни різних зовнішніх і внутрішніх факторів. Підприємства зацікавлені в тому, щоб мати реальні уявлення про свої можливості [4, с.145].

Фінансове планування в рамках короткострокової фінансової політики пов'язано з одного боку, з бажанням запобігти можливі помилки у фінансовій діяльності, а з іншого з тим, щоб використати всі можливості (у рамках закону) для отримання прибутку. У цих цілях бажано враховувати наслідки інфляції, зміни ситуації на ринку, порушення договірних зобов'язань партнерами і навіть можливість зміни політичної ситуації [7, с.27].

Короткострокове фінансове планування допомагає своєчасно виконувати зобов'язання перед бюджетом, різними фондами, банками та іншими кредиторами, тим самим захищаючи фірму від застосування до неї штрафних санкцій.

Фінансове планування в рамках короткострокової фінансової політики представляє собою процес розробки фінансових планів і планових показників по забезпеченню підприємства фінансовими ресурсами та збільшення ефективності її діяльності на певному відрізку часу [1, с.214].

Короткострокове фінансове планування втілює вироблені стратегічні цілі у форму конкретних показників, дає можливість визначити наскільки перспективним є той чи інший проект, новий напрямок діяльності. Також короткострокове фінансове планування є інструментом отримання інвестицій [8, с.37].

Основні завдання фінансового планування в рамках короткострокового фінансової політики підприємства:

  • контроль за фінансовим станом, платоспроможністю і кредитоспроможністю підприємства;

  • визначення шляхів вкладення капіталу, оцінка ефективності його використання;

  • забезпечення необхідними фінансовими ресурсами виробничої, інвестиційної та фінансової діяльності;

  • виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення прибутку за рахунок економного використання грошових коштів [2, с.215].

Методи фінансового планування в рамках короткострокової фінансової політики

Планування фінансових показників здійснюється за допомогою декількох методів. Методи планування - це конкретні способи і прийоми планових розрахунків. До них відносяться: економічного аналізу, нормативний, балансових розрахунків, грошових потоків, метод багатоваріантності, економіко-математичне моделювання.

Метод економічного аналізу дозволяє визначити основні закономірності, тенденції в русі натуральних і вартісних показників, внутрішні резерви підприємства. Цей метод застосовується при вивченні динаміки різних показників за певний період часу (кілька місяців, років).

Зміст нормативного методу фінансового планування полягає в тому, що на основі заздалегідь встановлених норм і нормативів визначається потреба підприємства у фінансових ресурсах і джерелах їх утворення.

Нормативний метод фінансового планування є одним з найбільш використовуваних. Тому актуальною проблемою кожного підприємства є розробка економічно обгрунтованих норм і нормативів для формування і використання грошових ресурсів та організація контролю за їх дотриманням усіма підрозділами підприємства.

Використання методу балансових розрахунків для визначення майбутньої потреби в фінансових коштах грунтується на прогнозі надходження коштів і витрат за основними статтями балансу на певну дату в перспективі. Балансовий метод застосовується при прогнозі надходжень і виплат з грошових фондів, квартального плану доходів і витрат, платіжного календаря й т.д.

Метод грошових потоків носить універсальний характер при складанні фінансових планів і допомагає при прогнозуванні термінів та розмірів надходження необхідних фінансових ресурсів. Цей метод грунтується на очікуваних надходженнях коштів на визначену дату і підстроювання до цього всіх витрат і витрат. Метод грошових потоків дає більш повну інформацію, ніж метод балансових розрахунків.

Метод багатоваріантності полягає в розробці декількох взаємозамінних варіантів планових розрахунків, з тим, щоб вибрати з них оптимальний. При цьому критерії вибору можуть бути різними.

Наприклад, у першому варіанті можна закласти збільшення обсягу продажів за рахунок зміни ситуації на ринку, а в другому зменшення продажів через збільшення вартості транспортування товару.

Зміст економіко-математичного моделювання в короткостроковому фінансовому плануванні полягає в тому, що воно дозволяє визначити кількісне вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, що впливають на їх величину. Цей взаємозв'язок виражається через економіко-математичну модель, яка являє собою точний математичний опис економічних процесів за допомогою графіків, таблиць, рівнянь і нерівностей. У модель включають тільки основоопределяющіе фактори.

При використанні економіко-математичного моделювання слід мати на увазі, що невеликий період дослідження (місяць, квартал) не дозволить виявити загальні закономірності. Також не можна брати і занадто великий період, так як будь-які економічні закономірності нестабільні і можуть змінюватися протягом тривалого часу. На практиці доцільно використовувати для перспективного планування річні фінансові показники за минулі 3-5 років, а для поточного планування - квартальні дані за 1-2 роки.

Мета кожної фірми підібрати такі методи фінансового планування, щоб кінцевий результат виявлявся як можна ближче до прогнозу [2, с.211].

Процес та етапи фінансового планування

Процес фінансового планування включає кілька етапів, таких як: аналіз фінансової ситуації, розробка загальної фінансової стратегії фірми, складання поточних фінансових планів, коректування, ув'язування і конкретизація фінансового плану, здійснення оперативного фінансового планування, виконання фінансового плану, аналіз і контроль виконання плану.

На першому етапі аналізуються фінансові показники діяльності підприємства за попередній період часу. Це робиться на основі бухгалтерського балансу, звіту про прибутки і збитки, звіту про рух коштів. Ці документи містять дані для аналізу і розрахунку фінансового стану підприємства, а також служать основою для складання прогнозу цих документів. Основна увага приділяється таким показникам, як обсяг реалізації, витрати, розмір отриманого прибутку. Підводиться загальний підсумок, який дає можливість оцінити фінансові результати діяльності фірми і визначити проблеми, що стоять перед нею.

Другий етап - це розробка фінансової стратегії і короткострокової фінансової політики по основним напрямкам діяльності фірми. На цьому етапі складаються основні прогнозні документи, які відносяться до перспективного фінансового планування: прогноз звіту про прибутки та збитки; прогноз руху грошових коштів; прогноз бухгалтерського балансу. Ці документи включаються в структуру науково-обгрунтованого бізнес плану підприємства.

У процесі здійснення третього етапу уточнюються і конкретизуються основні показники прогнозних фінансових документів шляхом складання поточних фінансових планів.

На четвертому етапі відбувається стикування показників фінансових планів з виробничими, комерційними, інвестиційними, будівельними і іншими планами і програмами, що розробляються на підприємстві.

П'ятий етап - це здійснення оперативного короткострокового фінансового планування шляхом розробки оперативних фінансових планів фірми.

Шостий етап передбачає здійснення поточної виробничої, комерційної і фінансової діяльності фірми, що визначає кінцеві фінансові результати діяльності в цілому.

Завершується процес короткострокового фінансового планування на фірмі аналізом і контролем за виконанням фінансових планів. Даний етап полягає у визначенні фактичних кінцевих фінансових результатів діяльності підприємства, зіставленні з запланованими показниками, виявленні причини наслідків відхилень від планових показників, в розробці заходів щодо усунення негативних явищ.

Важливо пам'ятати, що максимальної ефективності можна досягти тільки при послідовному виконанні всіх етапів процесу короткострокового фінансового планування, так як вони взаємопов'язані [5, с.219].

Види фінансового планування в рамках короткострокової фінансової політики

Короткострокове фінансове планування на фірмі буває трьох видів і розрізняється за типом складається плану та в термін, на який він розробляється. Фінансове планування в рамках короткострокової фінансової політики буває: оперативне, поточне і перспективне (стратегічне) (табл. 1).

Всі види короткострокового фінансового планування на фірмі пов'язані один з одним і здійснюються у певній послідовності.

Таблиця 1

Види фінансового планування в рамках короткострокової фінансової політики

Види фінансового планування

Перспективне (стратегічне) фінансове планування

Поточне фінансове планування

Оперативне фінансове планування

Форми розроблюваних фінансових планів

Прогноз звіту про прибутки та збитки; прогноз руху грошових коштів; прогноз бухгалтерського балансу

План доходів і витрат з операційної діяльності; план доходів і витрат по інвестиційній діяльності; план надходження і витрачання грошових коштів; балансовий план

Платіжний календар, касовий план

Період планування

1 -3 року

1 рік

Декада, квартал, місяць

Дуже важливо усвідомлювати тісний взаємозв'язок всіх видів фінансового планування. І те, що з переходом від одного виду планування до іншого цілі, завдання, етапи здійснення і показники більш конкретизуються, стають більш чіткими [6, с.157].

Перспективне фінансове планування в рамках короткострокової фінансової політики.

У сучасних умовах перспективне фінансове планування охоплює період від одного року до трьох років. Воно складається з розробки фінансової стратегії підприємства, яка представляє собою визначення довгострокових цілей фінансової діяльності фірми і вибір найбільш ефективних способів їх досягнення. Фінансова стратегія повинна також узгоджуватися із загальною стратегією фірми, хоча вона теж робить на загальну стратегію певний вплив [9, с.213]. При її розробці дуже важливо чітко і правильно визначити період реалізації стратегії. Велика увага в процесі формування фінансової стратегії має приділятися аналізу факторів зовнішнього середовища, вивченню економіко-правових умов фінансової діяльності фірми. Також важливо особливу увагу приділяти вивченню факторів ризику, відстежувати тенденції, що відбуваються на сюжеті, підприємство сегменті ринку, фіксувати і враховувати коливання курсу валюти і напрям економічного курсу країни.

Наступний етап складання фінансової стратегії підприємства це формування стратегічних цілей фінансової діяльності. Головною метою має стати максимальне збільшення ринкової вартості підприємства. Цілі повинні бути відображені в конкретних показниках-нормативах. Заключний етап розробки фінансової стратегії фірми це оцінка ефективності даної стратегії.

Результатом перспективного фінансового планування в рамках короткострокової фінансової політики є розробка трьох основних фінансових документів (прогнозу звіту про прибутки та збитки, прогнозу руху грошових коштів, прогнозу бухгалтерського балансу).

Основною метою створення цих документів є оцінка фінансового стану підприємства на кінець планованого періоду.

Поточне фінансове планування в рамках короткострокової фінансової політики

Поточне планування фінансової діяльності є складовою частиною перспективного плану, воно грунтується на розробленій фінансової стратегії та короткострокової фінансової політики по окремих аспектах фінансової діяльності і являє собою конкретизацію його показників. Розробляються конкретні види поточних фінансових планів дають можливість підприємству визначити на майбутній період усі джерела фінансування її розвитку, сформувати структуру доходів і витрат фірми, забезпечити постійну платоспроможність, визначити структуру активів і капіталу фірми на кінець планованого періоду. Поточне фінансове планування полягає в розробці трьох основних документів: плану руху грошових коштів; плану звіту про прибутки та збитки; плану бухгалтерського балансу.

Основна мета цих документів - оцінка фінансового положення фірми на кінець планованого періоду. Поточний фінансовий план створюється на період в один рік. Річний фінансовий план розбивається поквартально або помісячно. Поточні фінансові плани підприємства розробляються на основі даних про фінансову стратегії фірми, результати фінансового аналізу за минулий період, плановані обсяги виробництва та реалізації продукції та інших економічних показниках операційної діяльності фірми. Також на розроблювані плани впливає чинне законодавство, система оподаткування та інші зовнішні чинники.

На основі цих даних розробляється плановий звіт про прибутки та збитки. За допомогою цього звіту прогнозується величина прибутку, яка повинна бути отримана в розрахунковому періоді [7, с.75].

Далі розробляється план руху грошових коштів. Цей план враховує всі надходження і платежі, витрати і витрати, показує чистий грошовий потік, тобто надлишок або дефіцит грошових коштів на певний момент часу. План руху грошових коштів складається на рік з розбивкою по кварталах і включає в себе дві основні частини: надходження і витрати. Ці частини в свою чергу розбиті на витрати (доходи) за типами діяльності: поточної, інвестиційної та фінансової.

Заключним документом поточного річного фінансового плану є плановий баланс активів і пасивів на кінець планованого періоду. Він показує стан майна і фінансів підприємства в результаті планованої діяльності [4, с.96].

Мета розробки балансового плану формування оптимальної структури капіталу, що забезпечує достатню фінансову стійкість фірми в майбутньому періоді.

Фінансовий контроль здійснюється шляхом зіставлення реальних показників з плановими [8, с.187].

Оперативне фінансове планування в рамках короткострокової фінансової політики

Оперативне фінансове планування є логічним продовженням поточного фінансового планування. Воно здійснюється з метою контролю за надходженням фактичної виручки на розрахунковий рахунок та витрачанням готівкових фінансових ресурсів підприємства. Фінансування планових заходів має здійснюватися за рахунок зароблених підприємством коштів, а це вимагає ефективного контролю за формуванням та використанням фінансових ресурсів. Оперативний план необхідний для забезпечення фінансового успіху підприємства. Він включає в себе складання і виконання платіжного календаря, касового плану і розрахунок потреби в короткостроковому кредиті [3, с.104].

У процесі складання платіжного календаря вирішуються такі завдання: організація розрахунку часового збігу грошових надходжень і майбутніх витрат підприємства; формування інформаційної бази про рух грошових притоків і відтоків; щоденний облік всіх змін в інформаційній базі; аналіз неплатежів (за сумами і джерелами) і організація заходів для їх подолання та запобігання; розрахунок потреби в короткостроковому кредиті в разі тимчасового розбіжності грошових надходжень і зобов'язань, а також оперативне придбання позикових коштів; розрахунок тимчасово вільних коштів підприємства, він проводиться по сумам та строками; аналіз фінансового ринку з позиції найбільш надійного та вигідного вкладення тимчасово вільних коштів.

Платіжний календар складається на квартал з розбивкою на місяці і більше короткі періоди. При його здійсненні необхідно стежити за ходом виробництва і реалізації, станом запасів, дебіторської заборгованості з метою попередження невиконання фінансових зобов'язань.

Крім платіжного календаря на підприємстві повинен складатися касовий план - план обороту готівкових грошових коштів. Цей план відображає надходження і виплати готівкових грошових коштів через касу. Він необхідний для контролю за надходженням і витрачанням готівкових коштів. Банку, обслуговуючого підприємство також необхідний його касовий план, щоб скласти зведений касовий план на обслуговування своїх клієнтів у встановлені терміни. Касовий план розробляється на квартал.

Короткострокове фінансове планування є виключно важливим аспектом діяльності будь-якого підприємства. Фінансове планування - це є процес розробки фінансових планів і планових показників, які допомагають забезпечити підприємство фінансовими ресурсами і збільшити ефективність його діяльності в певний період часу в майбутньому. Воно дає можливість визначити, наскільки перспективним є той чи інший проект, новий напрямок діяльності. Також короткострокове фінансове планування є інструментом отримання інвестицій.

2. Ціна як об'єкт короткострокової фінансової політики

У зв'язку з переходом до ринкової економіки з її більш жорсткими умовами в конкурентному середовищі - цінова політика підприємства є ключовим чинником в області просування товару на ринок. Правильне встановлення ціни на товар сприяє розвитку підприємства, формування його іміджу, появи нових контактів зі споживачами продукції.

Визначення ціни є однією з найскладніших задач, що стоять перед будь-яким підприємством. І саме ціна зумовлює успіхи підприємства - об'єми продажів, доходи, одержуваний прибуток. Дуже важливо призначити ціну таким чином, щоб вона не виявилася дуже високою або дуже низькою.

Ціна є одним з ключових елементів ринкової економіки. Це складна економічна категорія, обумовлена ​​товарним виробництвом, при якому економічні відносини проявляються, головним чином, через ринок. Ціна є грошове вираження вартості товару. Вартість визначається витратами праці на виробництво товару, тобто має трудову природу.

Ціни застосовуються в будь-якій економічній системі, але формуються і діють по-різному: в плановій економіці ціна виступає як зовнішній регулятор, інструмент впливу з боку уряду; в ринковій економіці - ціна як частина саморегулювання ринку.

Ціна - ринковий фактор, що знаходиться під впливом ринкових законів: попиту і пропозиції, конкуренції, монополізації.

За класичною схемою можливі наступні варіанти:

1) якщо попит перевищує пропозицію (ринок споживача), то ціна збільшується, і навпаки; якщо попит дорівнює пропозиції, то встановлюється рівноважна ціна;

2) конкуренція між продавцями (ринок споживача) веде до зниження ціни, і її стабілізації на певному рівні; конкуренція між покупцями (ринок виробника) викликає зростання ціни;

3) монополізація обертається встановленням завищених цін на продавані монополіями товари і занижених на купуються її товари.

Ціноутворення в короткострокової фінансової політики виступає задає частиною цінового механізму, воно визначає величину цін. При формуванні ціни існує: - нижня межа ціни, нижче якого продавець не може знизити ціну і продати товар, тому що отриманий від продажу дохід не компенсує вкладених у виробництво (придбання) коштів;

- Верхня межа, обумовлений платоспроможністю покупця та його готовністю купити товар [14, с.146].

Ціна може змінюватися в межах цих кордонів під впливом суб'єктивних і ринкових факторів.

Для досягнення цілей короткострокової фінансової політики значну роль відіграє цінова політика. Сутність ціни в короткостроковій фінансову політику проявляється в їх функціях. Функції цін обумовлені функціями грошей, тому що без грошей немає цін, а гроші без цін не мають економічного сенсу. Виділяють такі основні функції ціни:

1. Вимірювальна. Завдяки ціною вдається виміряти, визначити кількість грошей, які покупець повинен сплатити, а продавець отримати за свій товар.

2. Облікова. Ціна - грошове вираження суспільно визнаних витрат праці та корисності товару. Для нормального розвитку економіки характерно відповідність суми цін і суми товарної маси. Порушення цієї відповідності призводять до порушень в процесі відтворення.

За допомогою ціни розраховуються продуктивність праці, рентабельність товару і виробництва, фондовіддача і т. д.

3. Регулююча. Ціна виступає як інструмент регулювання економічних процесів: врівноважує попит і пропозицію.

4. Стимулююча. Стимулюючий вплив ціни полягає в тому, що її рівень служить стимулом до застосування більш економних методів виробництва і найбільш повного використання ресурсів. За допомогою системи цін реалізуються економічні інтереси всіх учасників виробництва. Позитивна роль ціни полягає в зниженні собівартості і, в результаті, у збільшенні прибутку.

6. Перерозподільна. Ціна сприяє перерозподілу капіталу, направляючи його в найбільш ефективні та прибуткові галузі.

7. Інформаційна. Ціна інформує про пропозицію товару, його величині, про те, скільки продавець хоче отримати за свій товар. Така інформація впливає на стан ринку і формує позицію покупця, визначаючи величину його попиту. Всі функції взаємопов'язані і перебувають у постійній взаємодії. Виявляються вони не тільки в системі цін, а також в окремо взятій ціною на конкретний товар.

Узагальнюючим показником, що характеризує стан цін як об'єкта короткострокової фінансової політики за певний період часу за сукупністю товарів і товарних видів з близькими споживчими властивостями, є рівень цін. На нього впливають такі фактори:

- Закінчення термінів придатності та реалізації товарів;

- Сезонні і інші коливання споживчого попиту;

- Втрата споживчих властивостей товару;

- Маркетингова політика, в тому числі при просуванні на ринку нових товарів, що не мають аналогів, а так само при просуванні товарів на нові ринки;

- Здійснення дослідних моделей і нових зразків товарів з метою ознайомлення сільськогосподарських виробників і споживачів.

Розглядаючи ціну як об'єкт короткострокової фінансової політики необхідно враховувати методи ціноутворення. Кожен товар має ціну, але далеко не кожне підприємство в змозі встановити ціну, за якою воно хоче продавати свій товар. Якщо товари не диференційовані, а конкуренти численні, підприємство не має ринкову силою і має прийняти ціну, що задається ринком. Залежно від особливостей товару, розмірів і фінансової допомоги фірми-продавця, цілей, які вона ставить, для розрахунку ціни можуть бути використані різні методи. Існують два основні методи ціноутворення: витратний і ринковий [14, с.120].

Витратні методи

Враховують інтереси виробника, який прагне відшкодувати свої витрати і отримати гарантований прибуток без урахування, в якій мірі така ціна адекватна тій користі, яку дає ця продукція споживачеві. При обчисленні ринкової ціни застосовуються такі методи:

  • Метод, заснований на визначенні повних витрат;

  • Метод, що орієнтується на прямі витрати і в той же час враховує сукупність всіх ринкових умов, особливо умов збуту.

Суть методу, заснованого на визначенні повних витрат, полягає в поєднанні сукупних витрат і прибутку, яку фірма розраховує отримати. Головна перевага даного методу - простота і зручність, проте, він має два великих недоліки:

1. При встановленні ціни не приймається до уваги наявний попит на товар, конкуренція на ринку, тому можлива ситуація, коли товар при даній ціні не буде користуватися попитом, а продукція конкурентів може бути краще за якістю і більш відома покупцеві завдяки рекламі і т.д.

2. Будь-який метод віднесення на собівартість товару постійних накладних витрат, які є витратами з управління підприємством, а не витратами для виробництва даного товару, є умовним. Він спотворює справжній внесок продукту в дохід підприємства.

Метод повних витрат найбільш поширений на підприємствах з чітко вираженою товарної диференціацією для розрахунку цін традиційних товарів, а так само для встановлення цін на зовсім нові товари, що не мають цінових прецедентів.

Суть методу прямих витрат полягає у встановленні ціни шляхом додавання до змінних витрат певної надбавки-прибутку. При цьому постійні витрати, як витрати підприємства в цілому, не розподіляються по окремих товарах, а погашаються з різниці між сумою цін реалізації і змінними витратами на виробництво продукції.

Ринковий метод

При подібному підході до визначення ціни фірма виходить з положення, що споживач самостійно оцінює цінність товару (послуги), беручи до уваги основні і додаткові переваги товару в порівнянні з аналогічними на ринку, рівень і якість післяпродажного обслуговування фірмою товару і т.д. і з урахуванням цих обставин визначає співвідношення між оцінкою корисності товару і його ціною. Основним фактором при цьому методі є купівельну сприйняття, що дозволяє покупцеві з усієї запропонованої гами вибрати найбільш оптимальний з точки зору ціни і якості товар, враховуючи при цьому, що придбання дорогого товару може бути іноді доцільніше, ніж покупка більш дешевого аналога.

При використанні методу з орієнтацією на попит виробничі витрати розглядаються лише як обмежувальний чинник, нижче якого реалізація даного товару економічно не вигідна. При цьому виробничі витрати можуть бути однаковими при різному рівні цін.

Вплив фактора конкуренції на прийняття рішення про встановлення ціни на товар залежить від структури ринку. Компанії, що дотримуються такої тактики, встановлять ціну на свій товар трохи вище або трохи нижче рівня конкурентів.

Ціни на продукцію виробництва досить нестійкі і схильні до впливу цілого ряду факторів, таких, як кон'юнктура ринку, попит і пропозиція; науково-технічний прогрес і продуктивність праці; конкуренція; податки; державне регулювання цін; витрати виробництва та реалізація продукції; якість продукції; терміни і канали реалізації.

Ціна як об'єкт короткострокової фінансової політики включає в себе певні елементи. При цьому залежно від виду ціни складу цих елементів може змінюватися. Співвідношення окремих елементів ціни, виражене у відсотках або частках одиниці, являють собою структуру ціни. Склад і структура ціни наведено на малюнку 1.

Собівартість продукції

Прибуток підприємства

Акциз (по підакцизних товарах)

ПДВ

Постачальницько-збутова надбавка

Торгова надбавка

Оптова ціна підприємства без ПДВ

Відпускна ціна підприємства без ПДВ

Відпускна ціна підприємства з ПДВ (купівельна ціна оптового посередника)

Продажна ціна оптового посередника (купівельна ціна підприємства торгівлі)

Роздрібна ціна

Рис. 1

Якщо товар не обкладається акцизом, то оптова ціна підприємства збігається з відпускної і структура ціни спроститься. За наявності декількох оптових посередників буде існувати відповідна кількість однотипних елементів. У результаті частка постачальницько-збутової надбавки у складі ціни зростає, а структура ціни товару ускладниться. Знаючи структуру ціни, виробленої підприємством продукції, можна виявити, яку частку в ціні займають витрати, прибуток і непрямі податки. На основі цього визначаються резерви зниження собівартості, виробляється цінова стратегія, а так само вибирається метод ціноутворення, відповідний даному моменту і цілі підприємства.

Незважаючи на безліч цін, що діють на ринку, вони між собою взаємопов'язані. У залежності від того, яка буде ознака взято в основу класифікації, всі види цін можна розділити на різні групи.

1. За характером обслуговуваного обороту:

- Оптові, за якими підприємство реалізує продукцію іншим підприємствам;

- Закупівельні, за якими сільськогосподарські виробники реалізують продукцію для подальшої переробки;

- Біржова;

- Роздрібні - ціни продажу індивідуальному чи дрібногуртовому споживачеві, переважно населенню;

- Відпускна ціна на підприємствах громадського харчування - особлива форма роздрібної;

- Ціни на послуги населенню;

- У сфері обігу;

2. У залежності від державного впливу, регулювання, ступеня конкуренції на ринку:

- Вільні - встановлюються виробниками продукції і послуг на основі попиту і пропозиції;

- Попиту - складається на ринку покупця;

- Пропозиції - ринкова ціна, вказується в офіційній пропозиції продавця без знижок;

- Виробництва - ціна, яка визначається на основі витрат виробництва з додаванням середнього прибутку на весь авансований капітал;

- Регульована - встановлюється відповідними органами управління

- Гранична - ціни, вище яких підприємства не можуть встановлювати ціну своєї продукції чи послуг;

- Фіксована - ціни, що встановлюються на певному рівні, зміна яких можливо тільки за рішенням органу або суб'єкта ринку, що затвердив їх.

3. За способом встановлення:

- Тверді або постійні - встановлюються в момент підписання договору і не міняються протягом усього терміну постачання продукції;

- Рухливі - така ціна, коли в договорі передбачено, що ціна, фіксована в момент укладання договору, може бути переглянута надалі, якщо до моменту виконання договору ринкова ціна зміниться;

- Ковзні - це ціна, обчислюється в момент виконання договору шляхом перегляду первісної договірної ціни з урахуванням змін у витратах виробництва, за період часу, необхідний для виготовлення продукції.

4. За способом отримання інформації про рівень ціни:

- Публікуються - повідомляються в спеціальних і фірмових джерелах інформації;

- Довідкові - публікуються в різних друкованих виданнях;

- Розрахункові - застосовуються в договорах, контрактах на нестандартне обладнання.

5. Залежно від виду ринку:

- Товарних аукціонів - ціни публічного продажу за максимально запропонованого рівня на попередньо оглянуту покупцем партію товарів (лот);

- Біржові котирування - ціни спеціально організованого та постійно діючого ринку масових, якісно однорідних, взаємозамінних товарів;

- Торгів - ціни особливої ​​форми спеціалізованої торгівлі, яка заснована на видачі замовлень на поставку товарів або отримання підрядів на виробництво певних робіт за заздалегідь оголошеним у спеціальному документі умов.

6. З урахуванням фактору часу:

- Постійні - ціни, термін дії яких заздалегідь не визначено;

- Сезонні - ціни, термін дії яких визначений періодом часу;

- Ступінчасті - ряд послідовно зниження цін на продукцію в заздалегідь обумовлені моменти часу по попередньо визначеною шкалою.

7. За умовами постачання і продажу:

- Ціна-нетто - ціна на місці купівлі-продажу;

- Ціна-брутто - визначається з урахуванням умов купівлі-продажу.

Список використаної літератури

  1. Бабич А.М., Павлова Л.М. Фінанси: Підручник. М.: ІД ФБК ПРЕС, 2007 - 464с.

  2. Балабанов І.Т. Основи фінансового менеджменту - М.: Фінанси і статистика, 2007 - 240с.

  3. Внутрішньофірмове планування: Підручник. - 2-е вид., Испр. і доп. - М.: ИНФРА-М, 2007 - 300с.

  4. Донцова Л.В., Никифорова Н.А. Аналіз фінансової звітності: Підручник. - М.: Дело и Сервис, 2007 - 250С.

  5. Кідуелл Д.С., Петерсон Р.Л., Блекуелл Д.У. Фінансові інститути, ринки і гроші. - СПб: Питер, 2007 - 340С.

  6. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз. - М.: Фінанси і статистика, 2007 - 280с.

  7. Лихачова О.М. Фінансове планування на підприємстві - М.: ТК Велбі, 2007 - 350С.

  8. Ронова Г.М. Фінансовий менеджмент - М.: Фінанси і статистика, 2007 - 220с.

  9. Савчук В.П. Фінансовий менеджмент підприємств: практичні питання з аналізом ділових ситуацій. - Київ: Максимум, 2008 - 215с.

  10. Фінансове планування і контроль. / Под ред. М.А. Поукока, А.Х. Тейлора. - М.: Инфра-М, 2008 - 140с.

  11. Фінансовий менеджмент. / Под ред. В.С. Золотарьова. - Ростов н / Д: Фенікс, 2007 - 300 с.

  12. Фінанси. Підручник для вузів. / Под ред. проф. М.В. Романовського, О.В. Врублевської, Б.М. Сабантуй. - М.: Перспектива, 2007 - 180с.

  13. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С., Негашев Є.В. Методика фінансового аналізу. - 3-е изд., Перераб. і доп. - М.: ИНФРА-М, 2008 - 288с.

  14. Єсіпов В.Є. Ціни і ціноутворення: підручник для вузів. - Москва, Харків, Мінськ, 2007р - 200с.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Реферат
86.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Короткострокова фінансова політика
Короткострокова фінансова політика підприємства
Короткострокова фінансова політика російських банків
Короткострокова фінансова політика 2 Розгляд етапів
Фінансова система і фінансова політика держави
Фінансова система і фінансова політика
Фінансова політика
Фінансова політика 3
Фінансова політика
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru