додати матеріал


Концептуальні підходи до дослідження туризму

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

Сущенко О.М., СГУ
м. Ставрополь
Концептуальні підходи до дослідження туризму
На кінець XX сторіччя туризм став нормою життя сучасної людини. У сучасному світі туризм є одним з ефективних засобів задоволення дозвіллєвих потреб населення, і в даний час набуває масового характеру. Це пояснюється зростанням ролі і значущості туризму в житті суспільства, посиленням його впливу на процеси відтворення життєвих сил.
Довгий час туризм не мав однозначного визначення і по-різному трактувався не лише окремими фахівцями, а й організаціями.
Як вважають вітчизняні дослідники, слово «туризм» походить від латинського слова tornus (рух по колу; вертіти, обертати). У широкому сенсі воно означає пересування з одночасною зміною побуту людей. (1, С. 7-9) Найбільш виразно поняття туризм було вжито французом В. Жекмо в 1830 р. Слово tour в перекладі означало подорож з поверненням назад до місця виїзду. Пізніше професорами Бернського університету було дано найбільш точне визначення туризму, яке включало ряд явищ і взаємовідносин, що виникають як результат подорожі людей до тих пір, поки це не призводить до постійного перебування і не пов'язано з отриманням будь-якої вигоди.
У другій половині XIX ст. це слово увійшло в мови багатьох народів світу. Необхідно відзначити, що в російській мові цей термін з'явився дещо пізніше. Так, в енциклопедичному словнику Брокгауза і Ефрона (1902 р.) ще немає статті «туризм», а термін вживається лише в статті про історію подорожей на велосипедах.
Перша половина XX ст. характеризується повсюдним збільшенням туристичних потоків, зростаючим економічним значенням туризму і, як наслідок, спробами статистичного обліку подорожуючих осіб. Виникла необхідність трохи іншого визначення цього поняття. Під туризмом в статистиці стали розуміти одну з форм міграції населення, не пов'язану зі зміною місця проживання або роботи.
У 1980 р. Манільська декларація по світовому туризму проголосила: «Туризм розуміється як діяльність, що має важливе значення в житті народів з безпосереднього впливу на соціальну, культурну, освітню та економічну області життя держав і їх міжнародні відносини». (2, С. 281)
Слово «tour» в міжнародному туризмі стало розуміти туристична подорож з такими заздалегідь спланованими параметрами, як маршрут, терміни, набір послуг. Туризм можна представити як масовий рід подорожей з чітко визначеними цілями, скоєних власне туристами. Він включає в себе як діяльність самого туриста, так і діяльність з організації та здійснення (супроводу) таких подорожей. Така діяльність здійснюється різними підприємствами індустрії туризму і суміжних галузей.
На думку Л.П. Воронкової «туризм представляв собою окремий випадок подорожі з чітко визначеними цілями і поєднувався з пізнавальною діяльністю з організації та здійснення таких подорожей». (3, С. 16)
У сучасному значенні туризм - це діяльність, пов'язана з масовим туристським рухом, що здійснюється з використанням природно-кліматичних та історико-культурних туристичних ресурсів, матеріально-технічної бази туризму та інших важливих факторів, які визначають рівень і якість обслуговування. За визначенням Всесвітньої туристської організації «туризм - це діяльність людей, які подорожують і зупиняються в місцях поза їх звичайного оточення на період не більш послідовного року для дозвілля, бізнесу або з іншими цілями, не зв'язаними з діяльністю, що підлягає винагороді в місці перебування». (4, С. 282)
Деякі дослідники при визначенні туризму виходять з його зіставлення з рекреацією. На підставі того, що туризм поєднує різні види рекреаційної діяльності - оздоровлення, відпочинок, відновлення продуктивних сил людини, Л.А. Акімової було дано таке визначення туризму. «Туризм - це різновид рекреації, один із видів активного відпочинку, у процесі якого відновлення працездатності поєднується з пізнавальною діяльністю». (5, С. 58)
В.А. Квартальнов, кажучи про туризм, має на увазі людей, які відвідують друзів, родичів, відпочивають на канікулах. При цьому визначенні до туристів можна віднести і людей, які беруть участь у різних видах ділової та професійної діяльності, їздять у навчальні тури і займаються дослідженнями. (6, С.20-21) Такий образ життєдіяльності особистості може характеризувати не тільки туризм, а й нерозривно пов'язане з ним поняття «подорож». Більшість вчених вважають, що ці поняття нерозривно пов'язані межу собою, обидва описують певний образ життєдіяльності людини. При цьому більшість сучасних вчених сходяться до того, що туризм є окремим випадком подорожей. Відмінності в тлумаченні понять вбачаються в різних цілях, ознаках і різному матеріальному становищі, описуваних цими поняттями видів діяльності. Відповідно до думки Кускова А.С., Голубєвої В.Л., Одинцовій Т.М., туризм від подорожі відрізняється за наступними ознаками: «тимчасове переміщення і відвідування зони відпочинку (інша місцевість, країна, відмінна від місця постійного проживання особи); неодмінна повернення назад; мети туризму, що відрізняються суто гуманістичним змістом і спрямованістю; вчинення туристської подорожі у вільний від роботи чи навчання час, заборона туристу займатися в дестинації діяльністю, оплачуваною з місцевого фінансового джерела ». (7, С. 282)
Отже, «подорож» володіє більшою спільністю понятійного сенсу, воно описує різноманітні переміщення людей в просторі і в часі, а отже, може розглядатися як більш широке поняття, ніж «туризм».
Таким чином, на основі розгляду різних підходів до дослідження туризму, можна дати таке визначення. Туризм - це вид дозвілля, пов'язаний з тимчасовим переміщенням людей з місця свого постійного проживання в іншу країну або іншу місцевість у межах своєї країни з оздоровчими, пізнавальними, діловими чи іншими цілями, але без зайняття оплачуваною діяльністю в місці тимчасового перебування. Туризм взаємодіє з рекреацією, тому що поєднує в собі такі види діяльності як розширення пізнання і відновлення сил.
Список використаної літератури:
1. Петровський В.С. Туризм як суспільне явище / / Супутник туриста. - Київ, 1983. - С. 7-9.
2. Шматків А.С., Голубєва В.Л., Одинцова Т.М. Рекреаційна географія. - М, 2005. - С. 281.
3. Воронкова Л.П. Історія туризму та гостинності. - М., 2004. - С. 16.
4. Шматків А.С., Голубєва В.Л., Одинцова Т.М. Цит. соч. - М, 2005. - С. 282.
5. Акімова Л.О. Соціологія дозвілля. - М., 2003. - С. 58.
6. Квартальнов В.А. Туризм. - М., 2003. - С.20-21.
7. Шматків А.С., Голубєва В.Л., Одинцова Т.М. Цит. соч. - М, 2005. - С. 282.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Різне | Стаття | 14кб. | скачати

Схожі роботи:
Соціологія сім`ї як наука Концептуальні підходи до дослідження се
Адміністративне право концептуальні підходи вчених дорадянського періоду Історико-правове дослідження
Соціологія сім`ї як наука Концептуальні підходи до дослідження сім`ї
Адміністративне право концептуальні підходи вчених дорадянського періоду
Адміністративне право України концептуальні підходи українських вчених періоду незалежності
Адміністративне судочинство концептуальні підходи українських вчених періоду незалежності України
Соціологічні підходи до дослідження проституції
Демографія теорії дослідження та підходи
Підходи до дослідження правової свідомості підлітків
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru