додати матеріал


приховати рекламу

Конституційне право 4

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО
1 Поняття, форми, види та юридичні властивості конституції
Конституція - це Основний Закон держави, що виражає волю панівного класу або всього суспільства і що закріплює основи суспільного і державного ладу, права і свободи людини і громадянина.
Термін "конституція" походить означає "встановлення", "пристрій". Конституція як Основний закон держави засновує політичну форму існування суспільства, систему державних органів, встановлює порядок їх формування та спосіб функціонування, закріплює права і свободи людини і громадянина.
Форма конституцій - це спосіб організації і виразу конституційних норм. Перш за все, форма конституції визначається тим, що конституція, може складатися з одного або декількох нормативних актів. В останньому випадку загальним для актів, що складають конституцію, є те, що всі вони однаковою мірою мають вищу юридичну силу.
Види конституцій:
- Писані конституції (основний закон, який має вищу юридичну силу, приймається і змінюється в особливому порядку, відмінному від порядку прийняття та зміни інших законів):
а) кодифіковані конституції;
б) некодифіковане конст-ии.
- Змішані конституції
-Неписані конституції (незафіксований документ, існує тимчасово).
Юридичні властивості - це правові ознаки конституції як основному закону держави:
- Конституція як основний закон - головне джерело національного права, ядро ​​всієї правової системи, юридична база поточного законодавства.
- Верховенство конституції, що означає пріоритетне становище в системі джерел права, яке забезпечується особливим порядком прийняття та зміни конституції і надання їй вищої юридичної сили.
- Стабільність конституції - найважливіша умова режиму законності, стабільності всієї правової системи та організації державної влади, визначеності відносин між особистістю і державою.
2. Кон.РФ: стр-ра, особен.содержанія, порядок пересм.і внесення поправок
Конституція (з лат. Установлення) - основний закон д-ви, має вищу юрід.сілу. До яв-ся першоосновою - не сущ-т нормативного акта, положення-х К. Але можна відзначити, що деякі положення До РФ взяті з медународних актів, н-р Загальної декларації прав чел (1948 р). Здійснюючи ДМУ органи влади повинні перш за все керуватися К. На думку Баглая М.В. К - перш за все юрід.док-т, основа державності, законності і правопорядку, а також політ.док-т, тому що оказ-т регулир-е вплив на політ.отношенія в общ-ве. До РФ була прийнята на всенародним голосуванням 12.12.1993 (ізм.от 30.12.2008-ст.81, 96) і замінила К від 12.04.1978г.
Стр-ра. До сост.із преамбули і 2разделов, пер.із кот.охват.все її статті, об'едінен.в 9 глав, а другий сод-т заключіт.і перехідні положення.
Сод-е. У світовій конституц-прав.теоріі немає єдиного погляду на сприяння з-е конст у зв'язку з відмінностями іст-х умов їх прийняття та рівня конст-го правосвідомості. До РФ закріплює основні принципи гос.строя, вищі правові гарантії прав і свобод осіб громадянина, стр-ру і взаємини орг.гос.вл.і упр-я. До РФ сод-т след.глави: 1.Основи конст.строя 2.Права і свободи осіб Гажда. З.федератівное пристрій 4.Президент РФ 5.ФС РФ 6.Пр-во РФ 7.суд.власть 8.МС 9.конст-е поправки та перегляд К.
Пропозиції про поправки та перегляд До РФ можуть вносити През.РФ, СФ, ДД, Прав.РФ, законода.орг.суб.РФ, група числ-у не менш 1 / 5 членів СФ або деп.ГД. Положення гл.1, 2,9 НЕ м.б.пересмотрени ФС, але якщо пропозиція про пересм.будет поддержано3 / 5 голосів від загального числа членів СФ і деп. ГД созив.Конст-е Збори, кот.лібо підтверджує незмінність До РФ, або розр-т проект нов.К, кот.прінім-ся Конст.Собраніем 2 / 3 голосів від загального числа членів або виноситься на всенарод.голосованіе (прини- ся, якщо проголосувало більше половини избир-й). Поправки до гол 3-8 До РФ прини-ся в пор-ке, предусм-м для прийняття ФКЗ, і вступ.в чинності після їх схвалення орг.закон.вл.не менш ніж 2 / 3 суб.РФ. Зміни в ст.65 До РФ, определ-у склад РФ, вносяться на підставі ФКЗ про прийняття в РФ і освіту в е складі нов.суб-та, про зрад-і конст-прав.статуса суб.РФ. Зміни найменувань Суб.РФ новий. найменування підлягає включенню до ст.65 До РФ.
Т.ч. Конституція РФ - основний закон РФ, що має вищу юрід.сілу на її тер-і і має св. стр-ру, зміст та особливості перегляду та внесення поправок.
Послання През РФ від 05.11.2008 «Послання През РФ ФС», Концепція довгострокового с-е розвитку на період до 2020 г.от 17.11.2008.
3. Поняття і осн.черти констит-го ладу РФ
Конст.стой - порядок, при кот.соблюдаются права і свободи людини і гржданіна, а гос-во діє у відповідності і з конст-ей. Встановлення конст-го ладу поч-ся з визначення принципів організації д-ви в його соотнош-і з особистістю і гражд-м заг-му, сост-е фундамент конст-го ладу. Ці принципи склад-т сод-е гл.1 До РФ «Основи конст-го ладу». У ч.2 ст.16 До РФ гов-ся, що ніякі інші положення До не можуть суперечити основам конст-го ладу РФ, таким чином вони корист-ся найвищої юрід.сілой. РФ - Росія опред-ся До як демокр-е федеративна правова гос-во з респ-й формою правління. Вищою цінністю оголошу-ся лю-на з його правами та свободами, визнаними, соблюд-ми і захищу-ми д-м. Багатонац-й народ РФ є носій суверен-та і єдиний-ї джерело влади, вищим безпосереднім-м виразом кот.яв-ся референдум і своб-е вибори; запрещ-ся присвоєння влади. Під суверен-м РФ наход-ся вся її тер-я, на кот.верховенство им-т К РФ і ФЗ. Суб-тя РФ рівноправні, а федератів-е пристрої під РФ засновано на її гос-й цілісності, єдиний-ве системи гос.власті, разрг-я прем.веденія і повноважень м-у ОГВ РФ і її суб-в, рівноправність і самоопред-і народів. Громадянство РФ - єдине і рівне незалежно від підстав його приобр-я. Гарантир-ся єдиний-во ек-го Простягни-ва РФ і своб-е переміщення тов-в, послуг і фін-х коштів. До опред-т РФ як соц-е гос-во і устан-т гарантії соц.защіти. До проголошенням т визнання рівний захист усіх форм собст-ти, свободу ек-й деят-ти і підтримку конкур-и. Земля та інші прир-е рес-сиісп-ся і охра-ся як основа життя і деят-ти народів, прожів.на соотв.тер. д-я вл. Розділена на зак-ю, ісп. суд. До визнає і гарант-т МСУ. До проголошенням т ідеолог-й і політ.плюралізм. Гос.яв-ся світським. Страшун Б.А. вид-т след.осн.прінціпи конст.строя: 1.Пр-пи, покликаний-е боеспеч.верховенство права в країні (До РФ им-т не тільки висш.юрід.сілу, але і пряму дію і підлягає прим-ю на всій тер.РФ, а люб.пр.акти НЕ д.ей суперечити. 2.Конст-й пр-п, згідно кот.прінц.і норми междунар.права і междунар.дог-рф Росії яв-ся сотав-й частиною її прав-й системи, а междунар.дог-ри ім-т пріор-т перед законами. Бахрах М.В. вид-т след.норми-принципи: 1.гуманістіч-е основи конст.строя 2.осн-е хар-ки Рос-го держ. 3. ек-е і політ.основи конст.строя 4.Основи організ-і гос.власти. Викладено-е в гл.1 До принципи, образ-е ​​основи конст.строя РФ, конкрет -ся в послед.главах. Конст.право заруб.стран зазвичай не польз.терм. »основи конст.строя». Такий спец.глави немає в К США, ФРН, Японії.
Але норми-принципи, относ-ся до поняття основ конст.строя, присут-т в різних розділах кост-й, у спец.законах або призн-ся суд.прак-ої у всіх цивилиз-х країнах. На думку Бахраха До РФ включ.отд.главу про основи конст.строя з метою зміцнення прав-х гарантій проти придушення свободи народу.
ГК РФ, ТК РФ, ЛК РФ, ЗК РФ, ВК РФ, БК РФ від 31.07.1998 (2008), Федеральний закон від 10.12.1995 № 195-ФЗ (ред. від 22.08.2004) «Про основи соц обслуговування нас- я в РФ », ФЗ від 02.08.1995 № 122-ФЗ (ред. від 22.08.2004)" Про соц обслуговуванні громадян похилого віку та інвалідів ", ФЗ від 31.05.2002 (2008)« Про громадянство РФ », ФКЗ від 31.12 .1996 № 1-ФКЗ (ред від 2005) «Про судову систему РФ», ФКЗ від 21.07.1994 (ред 2007) № 1-ФКЗ «Про Конст-му Суді РФ», ФКЗ від 25.12.2000 (ред 2001) № 1-ФКЗ «Про держ прапорі», № 3-ФКЗ «Про держ гімні», про держ гербі, ФЗ від 06.10.2003 № 131-ФЗ «Про загальні пр-ц орг-та МС в РФ», ФЗ від 06.10. 1999 № 184-ФЗ «Про загальні принципи орг-та законод-х (предст-х) і ІОГВ суб РФ», ФКЗ «2-ФКЗ« Про Прав-ве РФ », Указ През-та РФ« Про сист і стр- ре ФОИВ »(ізм.от 12.05.2008), Послання През РФ від 05.11.2008« Послання През РФ ФС », Концепція довгострокового с-е розвитку на період до 2020 г.от 17.11.2008, До РБ, Законом РБ 07.07. 1997 № 105-з (ред. від 07.11.2005) "Про соц обслуговуванні нас-я в РБ", Постанова Уряду РБ від 23.07.2007 № 202 «Про програму підвищення рівня життя населення РБ на 2007-2010 роки» та ін
4. Поняття та форми народовладдя:
У ст.3 До РФ гов-ся «Носієм суверенітетеа і єдностей джерелом влади в РФ яв-ся її багатонац-й народ». Поняття суверен-та означ-т верховну владу, незалежність. Воно було створене ще у 16 ​​ст. Ж. Боденом. Суверен-т народу нерозривно пов'язаний з правами і свободами чел-ка і гр-ну. Осущ-е влади народом происх-т в 2 формах: 1 безпосередньо; 2 через ОГВ і ОМС. Вищим безпосереднім-м висловлю-му влада народу яв-ся референдум і вільні вибори. Дане право принадл-т тільки гражд-м РФ (ст 32 До РФ). У соотв-и до ст 130 До РФ можливі й інші форми волеіз'явл-я гр-н, але в К вони не розкрилися-ся (на думку Бахраха М.В. це м.б. зборів виборців, зборів гр-н села , р-ну, петиції, индив-е і кол-е повідомлення у держ. орг. та ОМС). Референдум - це осущ-е шляхом таємного голосування утвержд-я (або неутвержд-я) гражд-ми проекту до-небудь док -та чи рішення, згоду (або несогл-е) з тими лили іншими дійств-ми парламенту, глави д-ви або править-ва. Сущ-т реф-м на ур-не гос-ва, суб-в РФ, місць ур-не. Правова основа Рефма: До РФ, ФКЗ від 28.06.2004 № 5-ФКЗ (2008) «Про референдум РФ», ФЗ від 12.06.2002 № 67-ФЗ «Про основні гарантії избират-х прав та права на участь у референдумі гр- н РФ », ФЗ № 131-ФЗ, До РБ. Вибори - це участь гр-н у формуванні ОГВ і МС шляхом таємного голосування. Вони їм-т сенс тільки тогода, коду яв-ся вільними, предс-т гр-м можли-ть вибрати одного з неск-х канд-в, а їх рез-тя НЕ фальсіфіц-ся. У До РФ відсутність про-т самост-й розділ про избир-му праві (тільки норми про вибори Презд). Пор-к виборів в ГД РФ опред-н ФЗ, в ОГВ суб. РФ-конст, статутами, закон-і, МС - вибір-ми ОМС в соотв-и з ФЗ і закон суб РФ. ФЗ від 26.11.1996 № 138-ФЗ «Про забезпечення констит-х прав гр-н РФ обирати і бути обраними до ОМС», Кодекс РБ про вибори від 06.12.2006 № 380-з (ред. від 16.11.2007). Форма опосередковує-го осущ-я влади народу - ОГВ і ОМС. Вони прямо чи опосередковано формують-ся за участю гр-н. До РФ устан-т право гр-н уч-ть в управлінні справами д-ва як безпосереднім-але, так і через своїх представ-й; право гр-н обирати і бути обраними до ОГВ і ОМС, право обжаловатьдействія орг вл в суді , рівний доступ до держ службі і ряд ін норм служать гарантіями суверенітету народу в рассматр-й обл. Народне волевиявлення служить базисом діяльності всіх гілок державної влади. На думку Бахраха сущ-т проблеми осущ-я контролю за деят-ю исп-х орг-в і обеспеч-я независ-ти судів. Многочисл-й народ не може непоср-но керувати д-м - це треб-т професс-ма. Контроль за деят-ю орг-в і уста-й не м.б. всенародним, але д.б. демократ-му, носити голосний хар-р з допущенням законом обусловл-й законом секрет-ти. Важливу роль покликані відігравати ЗМІ. Суворе дотримання дем-х принципів в формую-і і деят-ти д апарату - важлива сторона народовладдя.
Послання През РФ від 05.11.2008 «Послання През РФ ФС», Концепція довгострокового с-е розвитку на період до 2020 г.от 17.11.2008
5. Поняття і принц конст-прав статусу особистості
У відповідності і до ст 64 К РФ основи прав-го статусу особистості сост-т гл 3 До РФ «Права і свободи чел-ка і гр-на» та м.б.ізменени тільки в ор-ці, уст-й До РФ. Послання През РФ від 05.11.2008 «Послання През РФ ФС», Концепція довгострокового с-е розвитку на період до 2020 г.от 17.11.2008. Правовий статус особистості - це сукупність ть прав, свобод і обов'язків фіз-х осіб, юрид -х гарантій їх реалізації, закріплених нормами права, а також законних інтересів особистості як суб'єкта права. «Статус» - місце, кіт суб'єкт займає в правовому відношенні. «Статус» як правове поняття визначає стан суб'єкта по відношенню до інших суб'єктів. Констит-й статус - це сов-ть прав, свобод і обов'язків громадянина, закреп-их в К. Стр-ра прав-го статусу включає в себе різні набори елементів : 1. Правові встановлення, пов'язані з визначенням належності до гражд-ву і регулир-ем відносин з приводу громадянства. Громадянство - один з основних ел-в прав-го статусу особистості. Володіння гражд-му яв-ся загальним універсал-м умовою повної правосуб'єктності. 2. Юрид-ки закреп-е загальні принципи статусу особи, кіт прояв-ся у всіх сферах реалізації її правоздатності. Конст-е принципи прав-го статусу особистості - закріплені в Кон-і основополаг-і вимоги, у відповід-і з кіт повинна формир -ся система осн-х прав і свобод осіб і гр-ну. Принципи статусу особистості харак-ють загальні початки і закономірності, притаманні конст-но-правовому інституту прав і свобод чол. До цих принципів належать: безпосередність дії конст-их прав і свобод; невідчужуваність прав і свобод; рівність чол і гр-ну; обов'язок гос-ва визнавати, дотримуватися і захищати права і свободи; пріоритет общепріз-их принц-в і норм междунар- го права і междун-х договорів РФ. 3. Осн-е права, свободи та обов'язки, тобто ті, кіт невіддільні від чол, гр-ну. Вони прин-т всякому особі. Бахрах М.В. ділить права і свбодой на 3гр: 1 особисті (право на життя, свободу, личн непрікосн, непрікосн приватного життя, житла, свободу совісті, думки і слова, юрид захист та ін) 2 політ-е (право на об'єднання, проведення зібр- і, мітингів і демон-ї, обирати і бути обр-м та ін) 3 економ, соц, культур-е (свобода предприн-ва, творчості, право част собств, на працю, відпочинок, соціальне забезпечення, житло, освіта, уч -ие в культ життя та ін). Держ вправі огранич-ть дії людей, щоб осущ-е прав і свобод одними не зачіпало прав і свобод ін Обов'язки, на думку Бахраха М.В. - Це складова частина правового статусу особистості. Вони тісно пов'язані з правами і своб чол і гр-ну (також сприяння з-ся в гл.2 До РФ). Ч. 2 ст. 6 До РФ устан-т принцип рівності обяз-й, тобто жоден гр-н не повинен освоб-ся або ухил-ся отобяз-й. У До РФ вид-ся слід-е зобов ти: 1 дотримання Кост і законів (ст. 15), 2 повагу прав і свобод інших осіб (ст. 17); 3. турбота про дітей і пост-х батьків (ст. 38) - гражд-е і сімейне законод-во регламентуються т правоотн-я, витік-є з рассматр-х обяз-й, 4 отримання осн-го загальної освіти (ст 43 ), 5 турбота про пам'ятки історії та культури (ст 44) - Закон РФ «Про охорону і исп-і пам-в іст-і і кул-ри», Указом През РФ від 20.02.1995 утвер-н перелік об'єктів іст-го і культ-го спадщини фед-го значення; 6. Сплата податків і зборів (ст 57) - НК РФ; 7. Збереження природи і окруж-й середовища (ст 58) - ФЗ 10.01.2002 № 7-ФЗ (ред 24.06.2008) «Про охорону окруж середовища», ЗК РФ 25.10.2001 № 136-ФЗ (ред 13.05.2008), Лісовий код РФ від 04.12.2006 № 200-ФЗ (ред 13.05.2008), ФЗ від 24.04.1995 № 52-ФЗ (ред 2007) «Про тваринний світ»; 8. Захист Вітчизни (ст 59) - ФЗ 28.03.1998 № 53-ФЗ (2008) «Про військовий обов'язок і військову службу», ФЗ 27.05.1998 № 76-ФЗ (2008) «Про статус військовослужбовців-х», ФЗ від 25.07. 2002 № 113-ФЗ (2006) «Про альтернат-й гражд службу» та ін
6. Поняття і класиф-я конст.прав, свобод та зобов-й
Конст.права і свободи - найбільш важливі права і свободи осіб громадянина, розкривши-е природний стан свободи і отримують вищу юрід.защіту. Прав.основа: Загальна деклар.прав чел-ка від 10.12.1948, Європейська конвенція про захист прав чел.от 04.11.1950, конвенції та рекомендації, прин-е МОП. Указ-е міжнар-пр-е акти послужили базисом для соотв-й 2гл.в До РФ. У соотв-и до ст.2 До РФ лю-на, його права і свободи яв-ся вищої цін-ю. Визнання, дотримання і захист прав і свобод осіб і гр-ну - обов'язки гос-ва. Визнання означ-т закріплення в К і законах всього обсягу прав і свобод, предусмотр-х общепрізн-ми нормами міжнар-го права, а також невід'ємних прав і свобод, витік-х з естеств.права. Дотримання вимагає від гос.орг.нетолько воздерж-ся від люб.действій, наруш-х або обмежить-х права і свободи, але і створ-ть ум-а для їх реаліз- і людьми. Зашита предусм-т дії суд. І адмін.орг.по восстан-у наруш-го права або недопущення такого наруш-я, створення сооств-х прав-х гарантій. Відмінність права чіл і права гр-на заключ в тому, що права чол яв-ся вихідними, притаманні всім людям від народження незалеж. Від того, яв-ся вони гр-ми гос., У кіт живуть чи ні, а права гр-на включ.в себе теправа, кіт закреп-ся за обличчям лише через його приналежності до гос-ву (гражд-во) . Бахрах М.В. ділить права і свбодой на 3гр: 1 особисті (право на життя, свободу, личн непрікосн, непрікосн приватного життя, житла, свободу совісті, думки і слова, юрид захист та ін) 2 політ-е (право на об'єднання, проведення зібр- і, мітингів і демон-ї, обирати і бути обр-м та ін) 3 економ, соц, культур-е (свобода предприн-ва, творчості, право част собств, на працю, відпочинок, соціальне забезпечення, житло, освіта, уч -ие в культ життя та ін). Держ вправі огранич-ть дії людей, щоб осущ-е прав і свобод одними не зачіпало прав і свобод ін Обов'язки, на думку Бахраха М.В. - Це складова частина правового статусу особистості. Вони тісно пов'язані з правами і своб чол і гр-ну (також сприяння з-ся в гл.2 До РФ). Ч. 2 ст. 6 До РФ устан-т принцип рівності обяз-й, тобто жоден гр-н не повинен освоб-ся або ухил-ся отобяз-й. У До РФ вид-ся слід-е зобов ти: 1 дотримання Кост і законів (ст. 15), 2 повагу прав і свобод інших осіб (ст. 17); 3. турбота про дітей і пост-х батьків (ст. 38) - гражд-е і сімейне законод-во регламентуються т правоотн-я, витік-є з рассматр-х обяз-й, 4 отримання осн-го загальної освіти (ст 43 ), 5 турбота про пам'ятки історії та культури (ст 44) - Закон РФ «Про охорону і исп-і пам-в іст-і і кул-ри», Указом През РФ від 20.02.1995 утвер-н перелік об'єктів іст-го і культ-го спадщини фед-го значення; 6. Сплата податків і зборів (ст 57) - НК РФ; 7. Збереження природи і окруж-й середовища (ст 58) - ФЗ 10.01.2002 № 7-ФЗ (ред 24.06.2008) «Про охорону окруж середовища», ЗК РФ 25.10.2001 № 136-ФЗ (ред 13.05.2008), Лісовий код РФ від 04.12.2006 № 200-ФЗ (ред 13.05.2008), ФЗ від 24.04.1995 № 52-ФЗ (ред 2007) «Про тваринний світ»; 8. Захист Вітчизни (ст 59) - ФЗ 28.03.1998 № 53-ФЗ (2008) «Про військовий обов'язок і військову службу», ФЗ 27.05.1998 № 76-ФЗ (2008) «Про статус військовослужбовців-х», ФЗ від 25.07. 2002 № 113-ФЗ (2006) «Про альтернат-й гражд службу» та ін Послання През РФ від 05.11.2008 «Послання През РФ ФС», Концепція довгострокового с-е розвитку на період до 2020 г.от 17.11.2008.

7. Громадянство РФ
Європейська конвенція про громадянство від 06.11.1997, Конвенція про статус біженців від 28.07.1951, ФЗ від 31.05.2002 № 62-Ф (31.12.2008) «Про громадянство РФ», К РФ, Послання През РФ від 05.11.2008 «Послання През РФ ФС », Концепція довгострокового с-е розвитку на період до 2020 г.от 17.11.2008. Громадянство - це стійка прав-я зв'язок особи з даною д-м, що виражається в сов-ти їх взаємних прав та зобов їй. Сост-ие гражд-ва створ-т права та зобов-ти не тільки на тер-і св гос-ва, але і за кордоном. Значить-а частина прак-х пит-в, зв'я-х з поред-м гражд-ва, розр-ся за допомогою междунар-го права. Апатриди - особи, які не мають гражд-ва чи яв-ся ін-ми гр-ми. Біпатриди - особи, їм-е подвійне гражд-во. Відмінності правовому положенні не означ-т дискримінації негромадян, гос-во захи-т їх права, тому що багато прав згідно міжнар-му праву прин-т чел-ку незалежно від гражд-ва. У соотв-и до ст 6 К РФ Громадянство РФ яв-ся єдиним і рівним незалежно від підстав придбання. Каж-й гр-н РФ облад-т на її тер-і всіма правами і несе рівні обяз-ти, предусм-е До РФ. Гр-н РФ не м.б.лішен св громадянства або права змінити його. Згідно ст 61 К РФ гр-н РФ не м.б.вислан за межі РФ або виданий др.гос-ву. РФ гарант-т св гр-м захист і Покрово-під за її межами. Ст 62: Гр-н РФ може мати гражд-во ін-го гос-ва (подвійне гр-во). Наявність у гр-на РФ такого гражд-ва не применшує його прав і свобод і не освоб-т від обяз-й, витік-х з рос-го гражд-ва. Ін-ті гр-не та особи без гражд-ва корист-ся в РФ правами і несуть обяз-ти нарівні з гр-ми РФ. Ст 63: РФ предодост-т політ-е притулок ін-м гр-м та особам без гражд-ва. У РФ не допуск-ся ін гос-ам осіб, переслідуваних за політ-е переконання, а також за дії (чи бездіяльності-я), не визнані до преступл-ем. Видача осіб, обвинувачу-х у соверш-і прест-я і передача засуджених для відбування покарання в ін гос-х осущ-ся на основі ФЗ чи міжнар-го дог-ра РФ. Гражд-во в РФ относ-ся до ведення РФ. У теп.час гр-ми РФ призн-ся всі гр-не колишнього СРСР, пост-но проживши-ие на тер-і РФ на тер-і РФ на день вступл-я силу Закону про гражд-ве від 06.02.1992. ФЗ «Про гражд-ве РФ» встановлює, що гражд-во придбавши-ся: 1) за народженням - не пов'язане з волевиявленням особи, не треб-т соверш-я к-яких дій, свидет-х про його бажання пріоб-ти гражд-во, осущ-ся автом-ки на основі дійств-го законод-ва, 2) в рез-ті прийому в гражд-во - ін-е гр-не та особи без гражд-ва, досяг-е зрост-та 18 років, облад-е дієздатний-у, вправі обрат-ся з заявл-м про прийом в гражд-во РФ пріусловіі, що вони проживши-т на тер-і РФ в теч-е 5 років безперервно, зобов ся соблюд- ть К і законод-во РФ, їм-т закон-й джерело ср-в до істот-у, обрат-сь з заявл-м про відмову від им-ся іншого гражд-ва, влпад-т рус.яз. У ФЗ предусм-ни також умови сокращ-я терміну проживши-я на тер РФ до 1 року (наявність вис-х достиж-й у науці та ін) і прийом в гражд-во РФ в спрощ-м прочуханці (їм-т хоча б 1 народить-ля, їм-го гражд-во РФ і проживши-го на тер РФ та ін), 3) восстановл-я в гражд-ве - ін-е гр-не та особи без гражд-ва, раніше їм-ие гражд-во РФ, м.б.восстан-ни в гражд-ве РФ у відповідності і з прав-ми прийому в загальному пор-ке (термін проживши-я - 3 роки), 4) з інших основ- м, утанов-м ФЗ чи міжнар-ми дог-ми РФ. Підстави отклон-я заявл-яо прийомі або восстан-і в гражд-ве: особи, подавши-е заяви вашої виступ-т за насільствн-е изм-е основ конст-го ладу РФ, исп-чи підкладу-е док-ти, им-т не зняту або не погаш-у судимий-ть идр. Вихід з гражд-ва РФ особи, проживши-го на тер-і РФ, осущ-ся на основ-я Добровілля-го волеіз'явл-я такої особи в загальному пір -ці, за викл-м случ-в, перед-х ФЗ (якщо гр-н РФ им-т не виконують-е перед РФ обяз-во, привлеч-н до кут-й відповідь-ти, звинуватить-й вирок суду , гр-н не їм-т ін гражд-ва і гарантії його приобр-я). Вихід з гражд-ва РФ в спрощ-му пор-ке: особа, проживши-е на тер ін-го гос, дитина, 1 з народить-й кіт їм-т гражд-во РФ, а ін - іноз гр-н.
8. Федеративну пристрої під Рос-го гос
За формою тер-го пристрої держ ділять на федерації, конфедерації, унітарій-е гос. Держ-е пристрої під Россі засноване на принципі федералізму - гос-во сост-т з неск-х рівноправних суб-в. Основи конст-го ладу в обл держ пристрої сформульо-ни в ст 5 До РФ: 1) РФ сост-т з респ, країв, обл, гір фед знач, авт обл, авт округів - рівноправних суб РФ; 2) респ (гос-во) им-т конст-ю і законод-во, ін суб - св статут і законод-во, 3) федерати-е пристрої під засноване на гос-й цілісності, єдності системи державної влади, розгром-я перед ведення і повноважень м-у ОГВ РФ і її суб, рівноправність і самоопред-і народів РФ; 4) під взаимоотн-х з ФОГВ всі суб РФ м-у собою рівноправні. У гол 3 До РФ урегит-но феретів-е пристрої під країни. В К перераховані све суб-ти РФ (83): 21 респ, 9 країв, 46 обл, 2 гір фед значення, 1 ред обл, 4 авт округів. Статус суб-та м.б.ізменен за за взаємною згодою РФ і суб РФ в соотв-и з ФКЗ. Столиця - Москва. Держ мовою РФ на всій її тер-і яв-ся рус яз. Респ-ки вправі устан-ть св.гос-е яз, наход-ся в офіц вжив-і поряд з рос-му. Всім народам гарантир-ся право на сохр-е рідного яз, створ-е усл-й для його вивчення та розвитку. Особливо гарантир-ся права корінних нечисленних народів. У Кост-і уст-ни переліки предметів і повноважень, відніс-х до ведення Фед-і та її суб-в. Поза межами і повн-й з питань сумісних-го ведення суб РФ мають усю повноту державної влади. За перед ведення РФ прин-ся ФКЗ, ФЗ. За перед-м совм-го відання - ФЗ, закони, інші НПА суб РФ, кіт не д.протівор-ть ФЗ. На тер-і РФ не допуск-ся вста-е тамож-х кордонів, мит, зборів та ін перешкод для своб-го перемещ-я тов-в, послуг і фін-х ср-в. Ден-я ед-ца - рубль. Ден-я емісія рсущ ЦБ. Система ОГВ суб РФ уст-ся ними сам-но. ФОИВ м.созд-ть св тер-е органи і приз-ть соотв долж осіб. У ст 5 До РФ респ наз-т д-м. На думку Бахраха по своєму внутр-му пристрої ву вони яв-ся унітарними. Бахрах також виділяє ряд проблем у сфері федерати-го пристрої: важко поєднати принцип рівноправності суб-в РФ з тим, що одні з них яв-ся гос-ми (респ), а ін - лише держ утвореннями; яв-ся чи статут суб РФ по св.юрід силі рівноцінним конст-і, і якщо так, то чому вони по-різному наз-ся, якщо ні, то чи можна гов-ть про рівноправність і інші питання. Бахрах вважає, що для того, щоб не породжувати консти-е кризи, потреб-ся прав-е роз'ясню-е цих питань через рішення Конст-го Суду РФ або прийняття ФЗ, або вони будуть відрегульовані-ни шляхом увійшли в силу звичаїв.
До РФ, ФЗ від 06.10.1999 № 184-ФЗ «Про загальні принципи орг-та законод-х (предст-х) і ІОГВ суб РФ», БК РФ від 31.07.1998 (2008), ДК РФ, ФКЗ від 25.12. 2000 (ред 2001) № 1-ФКЗ «Про держ прапорі», № 3-ФКЗ «Про держ гімні», № 2-ФКЗ «Про держ гербі», Закон РФ від 15.04.1993 № 4802-1 (ред від 26.06. 2007) «Про статус столиці РФ», ФЗ від 01.06.2005 № 53-ФЗ «про держ яз РФ», ФЗ від 17.12.1998 № 191-ФЗ (2008) «Про исключ ек-й зоні РФ», ФЗ «Про ЦБ РФ », К РБ, Послання През РФ від 05.11.2008« Послання През РФ ФС », Концепція довгострокового с-е розвитку на період до 2020 г.от 17.11.2008
9. Система органів державної влади РФ: загальна характеристика
Конст. система ОГВ - сукупність закріплених у КРФ держ. органів, осущ-щих держ. влада в РФ. Згідно КРФ (ч. 1 ст. 11) цими органами є Президент РФ, Фед. Збори РФ (Рада Федерації і Держ. Дума), Прав-во РФ, суди РФ. Крім ФОГВ держ. влада в РФ здійснюють органи державної влади суб'єктів РФ (ч. 2 ст. 11 КРФ), до яких належать глави адміністрацій (президенти, глави держав, губернатори), що очолюють систему ЗІВ, зак-ні (представницькі) органи і певні федеральним законодавством судові органи .
Сукупність цих органів і установ становить держ. механізм, який повинен діяти як єдина і ефект. система владарювання. Єдність системи ОГВ РФ - конст. принцип федератами. пристрою, що виражається в наявності ФОГВ, Олиці-чих собою вищу держ. влада і об'єднують всю сов-сть ОГВ суб-в РФ. Складається, т. Про., Єдина по своїй суті система органів влади. Законод. органи правомочні приймати закони, исп-ьние - організують їх виконання, здійснюють операт. поточне держ. Упр-е. При цьому кожен орган держ. влади, діючи відповідно до своєї компетенції, реалізує загальні держ. цілі і завдання. КРФ визначає спосіб і порядок утворення ОГВ. Президент РФ і Держ. дума, напр., обираються безпосередньо гр-нами на основі загального, рівного, прямого избир. права при таємному голос-ії, а судді Констит. суду, Верх. суду РФ і Вищого гарб. суду РФ призначаються на посаду Радою Федерації Фед. Зборів РФ, як і Ген. прокурор РФ. Голова Прав-ва РФ призначається за поданням През-та Держ. Думою; члени Прав-ва призначаються През-м за поданням Голови Прав-ва РФ.
ОГВ м. б. створені, перетворені чи ліквідовані не тільки законами, але і подзак. актами, нап. указами Президента РФ або глави ісп. влади суб-та РФ. Це стосується, перш за все, стр-ри і повноважень ЗІВ. Для органу держ. влади характерно те, що він створюється для здійснення завдань держ. влади, здійснення діяльності російської держави. Так, напр., Федеральні збори є представницьким і законодавчим органом РФ, Президент є главою держави, а Уряд здійснює виконавчі функції. Завдання і функції органів державної влади суб'єктів РФ визначаються їх Конституціями, статутами та іншими законодавчими актами. Ознакою органу держ. влади є його владні повноваження. Це означає, що його рішення носять загально. характер, і для їх здійснення при необхідності може бути використано держ. примус. Держ. орган має опред. права, які виступають для нього і як зобов тей, має чітко устан. сферу застосування цих прав, межі їх тер. Исп-ня. Для органу держ. влади хар-ен особливий, як правило, встановлений Конст-ією порядок його деят-сти. Він більш детально реглам-ван щодо Держ. думи, Ради Федерації і суд. органів, причому останні діють в рамках кримінального та цивільного. судочинства, і менш чітко - щодо Президента, Прав-тва та інших ЗІВ, порядок діяльності яких встановлюється спеціальними конституційними законами.
Система ОГВ РФ будується на опред. Принципах, які в сукупності дозволяють держ. механізму здійснювати свої функції. 1. Принцип суверенітету держ. влади, тобто її повної неза-сті всередині країни і на міжнар. арені. 2. Принцип єдності системи держ. органів. (вся система ОГВ повинна діяти як єдиний організм в рамках єдиного суверенної д-ви). 3. Принцип розмежування предметів ведення і повноважень між ОГВ суб'єктів РФ. 4. Принцип виборності. Цей принцип поширюється на формування вищих предст. органів РФ і її суб'єктів - Президента РФ, Президентів і інших вищих долж. осіб суб'єктів Федераціі.5. принцип участі громадян у формуванні та діяльності ОГВ. Громадяни беруть участь у виборах представницьких ОГВ і у виборах ОМСУ. 6. Принцип гласності та відкритості (передбачає широке висвітлення деят-ти ОГВ у засобах масової інформації, періодич. Інформацію широких верств населення про роботу цих органів, проблеми, що стоять перед ними. 7. Принцип поділу влади, на якому будується система ОГВ в РФ і її суб'єктів. У соот. з цим принципом ОГВ РФ діляться на органи законод., використан. і суд. влади, які соот. здійснюють основні функції держ. влади (правотвор., виконавчо-розпорядчу і правоохоронної.). Ці органи утворюють основу конст . системи органів рос. держави. При цьому передбачається, що три гілки влади повинні взаємно доповнювати один одного, взаємно контролювати і стримувати один одного за класичною схемою системи "стримувань і противаг", відпрацьованої світовим конституційним досвідом. Найважливіша роль у справі захисту конституційних прав і свобод російських громадян від можливого свавілля з боку органів державної влади повинна належати Уповноваженого з прав людини РФ.Едіная система державних органів має бути чітко і повсюдно скоординована. Перш за все, цю складну роботу з координації діяльності органів державної влади здійснює Президент РФ як глава держави.
10. Конституційні основи організації публічної влади в РФ
Звернемося до конст. основам публічної влади в РФ.
Як закріплено в ч.1 ст.1 Конституції РФ «РФ - Росія є демократичне федеративну правової держави з республіканською формою правління».
Таким чином, РФ - держава з респуб. формою правління. З питання про форму правління в РФ немає єдності думки: деякі вчені вважають Росію президентською республікою, інші - суперпрезидентської, а ряд вчених вважає, що в Росії змішана форма правління: президентська республіка з елементами парламентаризму. Але видається більш правильним вважати Росію президентською республікою, тим більше з огляду на останні державно-правові тенденції. Ст. 3 КРФ закріплює принцип народовладдя (народного суверенітету), який визначає засади організації демократі. держави, належність та основні форми здійснення в ньому публ. влади. Носієм суверенітету в РФ є її багатонац. народ, кіт. виступає як єдиний суб'єкт, що об'єднує всіх громадян. Народ здійснює свою владу безпосередньо, а також через ОГВ і ОМСУ. Вищим безпосеред. вираженням влади народу є референдум і вільні вибори.
У соот. до ст.10 КРФ держ. влада в РФ здійснюється на основі поділу на законод., використан. і судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади самостійні.
Держ. влада в РФ здійснюють Президент РФ, Федеральне Збори (Раду Федерації і Держ. Дума), Уряд Російської Федерації, суди Російської Федерації (п.1 ст.11 Конституції РФ).
Система стримувань і противаг згідно КРФ виглядає слід. чином. Законод. орган - Фед. Збори - приймає закони, визначає нормативну базу діяльності всіх органів державної влади, впливає парламентськими способами на діяльність виконавчої влади. Уряд Російської Федерації здійснює виконавчу владу: організує виконання законів, різними способами впливає на законодавчий процес. Можливість висловлення недовіри Уряду збалансована можливістю розпуску законодавчого органу главою держави. Президент РФ, будучи главою держави, фактично і юридично "присутній" у всіх владах. Глава держави видає нормативні укази (ст.90 КРФ), які в окремих випадках виконують роль первинних правових регуляторів, контролює Уряд Російської Федерації, виконує окремі квазісудові функції (ст. 85 Конституції РФ).
Судова влада включає в себе суди РФ. Конституційний, Верх. і Вищий Арб. суди РФ мають право законод. ініціативи. Ці суди в межах своєї компетенції розглядають конкретні справи, сторонами яких є інші ФОГВ. У системі розподілу влади на федер. рівні особливе місце належить Конст. Суду РФ. Це проявляється в особливих повноваження, закріплених за ним КРФ. Держ. влада в суб'єктах РФ здійснюють утворені ними органи державної влади. Розмежування предметів ведення і повноважень між ОГВ РФ і ОГВ суб'єктів РФ здійснюється КРФ, Федеративним та іншими договорами про розмежування предметів ведення і повноважень (п.3 ст.11 Конституції РФ).
Повернемося до розгляду принципу поділу влади за чинним законодавством РФ. Як відомо, принцип поділу влади у системі державної влади встановлює такий порядок взаємовідносин між органами державної влади, який дозволяє їм стримувати і контролювати один одного, не допускаючи концентрації влади в руках однієї особи чи органу. Чи можна говорити про такий «стримуванні» в РФ даний час? Безумовно, що конституційні основи для цього є, проте є деякі законодавчі тенденції, що знижують ефективність принципу поділу влади.
Тут варто детальніше зупинитися на що проходить в Російській Федерації адміністративної реформи. Останнім часом у зарубіжних і російських ЗМІ, зарубіжних органах влади звучить негативна оцінка проходять реформ, і вже змін, що відбулися, їх неконституційність. Так, наприклад, можна виділити Федеральний закон від 11 грудня 2004 р. № 159-ФЗ "Про внесення змін до Федерального закону" Про загальні принципи організації законодавчих (представницьких) і виконавчих органів державної влади суб'єктів Російської Федерації, який встановив порядок «обрання» глав суб'єктів РФ. У зв'язку з цим зауважимо, що Конституція РФ не регулює детально порядок формування і функціонування деяких органів державної влади. З одного боку, слід погодитися з дослідниками, що відзначають, що Конституція і не повинна детально регулювати абсолютно всі елементи органів влади, з іншого боку - будь-який пробіл залишає грунт для можливих майбутніх (або справжніх спекуляцій). Тим самим проходять в країні реформи прямо не дотримуються положень Конституції РФ, що втім, не означає, що дані зміни зроблені в руслі конституціоналізму і духу Конституції РФ.

11. Економічні та політичні основи конституційного ладу РФ
До основ конституційного ладу відносяться закріплюються Конституцією принципи, що характеризують основи громадянського суспільства, відносини держави до форм власності, пристрій самої держави (її суверенітет, форма правління, форма державного устрою, суб'єкти державної влади, форми її реалізації та інші засади функціонування політичної організації суспільства). Економічними основами конституційного ладу є єдність економічного простору, вільне переміщення товарів, послуг і фінансових коштів, підтримка конкуренції, а також різноманіття і рівний захист різних форм власності (у тому числі на землю та інші природні ресурси). До принципів організації і функціонування громадянського суспільства слід віднести економічний, політичний і ідеологічний плюралізм, проголошення Росії світським і соціальною державою:
а) економічний плюралізм. Одним з найбільш корінних змін, що відбулися в Росії в 90-і рр.. XX ст., Став перехід до визнання і закріплення в Конституції різноманіття форм власності, в тому числі і приватної власності. Конституція не тільки проголошує визнання різноманіття форм власності, а й закріплює обов'язок держави рівним чином захищати всі ці форми. Слід звернути увагу на порядок перерахування цих форм. Всупереч зазвичай обирається алфавітним порядком Конституція ставить на перше місце приватну форму власності, тим самим підкреслюючи її особливу роль і значення в новий період розвитку Російської держави (ч. 2 ст. 8). Цілком логічно, що серед економічних пріоритетів, поряд з єдністю економічного простору, гарантується підтримка конкуренції та свободи економічної діяльності.
У ст. 35 Конституції РФ встановлюється, що право приватної власності охороняється законом, кожен має право мати своє майно у власності, володіти, користуватися і розпоряджатися ним як одноособово, так і спільно з іншими особами. Все це свідчить про те, що Росія прагне створити ринкове господарство;
б) забороняючи встановлювати в якості державної чи обов'язкової яку-небудь одну ідеологію, Конституція закріплює ідеологічне різноманіття (ст. 13), визнаючи всі види ідеологічних навчань, якщо вони не проповідують насильство і ворожнеча;
в) у Росії визнається політичне різноманіття, багатопартійність; громадські об'єднання проголошуються рівними перед законом; забороняються ті громадські об'єднання, які прагнуть до насильницької зміни основ конституційного ладу, порушення цілісності та підриву безпеки держави, а також до інших антигромадських дій (ч. 3, 4 , 5 ст. 13). Забороняється всупереч волі громадян залучати їх до громадських організацій і насильно утримувати їх у цих організаціях. Це дозволяє громадянам, які мають різну політичну орієнтацію, впливати на політичний процес, прийняття державних рішень, поступово активізувати участь у суспільному житті;
г) проголошуючи Росію світською державою, Конституція забороняє встановлювати будь-яку релігію державна або обов'язкова, гарантує рівність релігійних конфесій, в тому числі і шляхом відділення релігійних об'єднань від держави (ст.14);
д) проголошуючи Росію як соціальна держава, Конституція ставить перед нею завдання і мета направити свою політику на створення умов, що забезпечують гідне життя і вільний розвиток людини (ст. 7).
12.Констітуціонний основи МСУ
Поряд з органами держ. влади, КРФ закріплює створення і функц-ня ОМСУ, які відповідно до КРФ не входять в систему ОГВ. Ці органи мають особливим правовим статусом, але для них також хар-рни основні ознаки органу держ. влади - устан. законом порядок створення, структури та функц-ня цих органів, їх владні повноваження.
МСУ - це не держ. влада, але воно не м. функц-вати без соотв-щих органів, наділених своєї компетенції, обсягом відповідь-сті, правом удаватися до примусу для забезпечення реалізації своїх власт. повноважень і т.д. Особливістю ОМСУ є те, що вони формуються нас-ем опред. Тер. одиниці, прямо не підпорядковані ОГВ РФ або її суб-в і займаються в основному справами, що мають місць. Знач-е. Особ-сті розвитку законод-тва у сфері МСУ зумовлюються тим, що його сам-ність має межі, встановлені КРФ і ФЗ; саме МСУ інтегровано в загальну систему упр-я справами д-ви і суспільства, що й визначає природу влади муниц. спільнот та специфіку їх повноважень. У КРФ включена окрема глава 8, безпосереднім-але рег-лює питання МСУ (ст. 130 - 133). Слід взяти до уваги, що ці норми базуються і закріплюються іншими важливими положеннями КРФ, визначальними основу конст. ладу, права і свободи громадян, федератами. устрій держави, орг-цію публ. влади і судову систему країни.
КРФ встановлює право населення сам-но вирішувати питання місць. значення, володіння, користування і розпір-я мун. власністю, а також право сам-льно осущ-ть упр-е місць. справами шляхом прямого волевиявлення, через виборні інші ОМСУ (ст. 130). Розглядаючи населення як суб'єкт місцевого самоврядування, КРФ гарантує кожному жителю муніципальної освіти рівні права незалежно від статі, раси, нац-сті, походження, майна та посадового становища, ставлення до релігії, переконань, належності до громадських об'єднань (ст. 19). Громадянам надається право обирати і бути обраними до ОМСУ і брати участь у референдумі (ч. 2 ст. 32).
На ОМСУ покладається констіт.я обов'язок забезпечити кожному можливість знайомитися з матеріалами і док-ми, безпосередньо затраг-ми його права і свободи, якщо інше не передбачено законом (ч. 2 ст. 24), устан-ся право особистого обращ-а і напрямки индив. або колективних звернень до органів місцевого самоврядування (ст. 33).
У згаданій статті в загальному вигляді сформульовано полі деят-сти МСУ - «питання місцевого значення». До їх переліку КРФ включила будівництво і розподіл житла, вказавши на обов'язку мун. влади заохочувати житлове будівництво, створювати умови для реалізації права громадян на житло, а незаможним громадянам надавати безкоштовно або за доступну ціну житло з муніципального фонду (ст. 40).
У сфері мун. охорони здоров'я до питань місць. значення віднесено надання безкоштовної мед. допомоги за рахунок коштів місць. бюджету, страх. внесків та інших надходжень (ст. 41). Гаран-ся загальнодоступне, беспл. дошкільний, основну загальну і середню проф. освіта в мун. Образ. установах (ст. 43).
Оскільки правове регулювання сфери місцевого самоврядування віднесено до спільної ведення Російської Федерації і її суб'єктів, слід враховувати, що перелік питань, віднесених до повноважень місцевого самоврядування, може здійснюватися законодавством суб'єктів РФ (п. «н» ст. 72) і конкретизуватися в НПА МСУ.
Визначаючи тер. основи МСУ, КРФ передбачає його здійснення в міських, сільських поселеннях та на інших територіях, а зміна кордонів мун. утворень допускається з урахуванням думки населення соот. територій (ст. 131).
КРФ встановлює право МУ управляти мун. власністю, затверджувати і виконувати свій бюджет, встановлювати місцеві податки і збори, здійснювати охорону громадського порядку, вирішувати інші питання місцевого значення та здійснювати окремі державні повноваження (ст. 132).
КРФ встановлює право МСУ управляти мун. власністю, затверджувати і виконувати свій бюджет, встановлювати місцеві податки і збори, здійснювати охорону громадського порядку, вирішувати інші питання місцевого значення та здійснювати окремі держ. повноваження (ст. 132).
Відповідно до КРФ в РФ визнається і захищається нарівні з іншими формами власності муніципальна власність (ч. 2 ст. 8), до якої можуть ставитися земля та інші природні ресурси (ч. 2 ст. 9).
Важливе місце займають конституційні гарантії самостійності місцевого самоврядування. Відповідно до КРФ місцевому самоврядуванню гарантується право на судовий захист, на компенсацію додаткових витрат, що виникли внаслідок рішень, прийнятих органами державної влади, або заборони на обмеження прав місцевого самоврядування, встановлених Конституцією РФ і федеральними законами (ст. 133). Згадана норма узгоджується з характеристикою Російської Федерації як демократичної правової держави (ч. 1 ст. 1), а також визнанням права громадян на самоврядування безпосередньо діючим і забезпечуваним правосуддям (ст. 18).
Разом з тим у цілому КРФ створила правову основу становлення та розвитку місцевого самоврядування, посилення його ролі в системі органів публічної влади РФ - правової демократичної держави.
13. Конституційно - прав. основи орг-ції та діяльності суду. влади і прокуратури РФ
СУД. ВЛАДА - обумовлений хар-ром поділу влади вид держ. влади, пов'язаний з осущ-ем спеціалізації. органами д-ви правосуддя за допомогою констит., гром., адм. та ку. судопр-ва. Суд.власть незалежна від зак-ной і исп-ної галузей влади. Сама суд. система встановлюється КРФ (гл. 7 "Суд. влада"), ФКЗ "Про суд. системі в РФ" 1996 р. та ін ФЗ. Як найважливіший держ.-прав. інститут С.в. покликана задовольняти потреби громадян, суспільства і держави в законному, справедливому, швидкому вирішенні спорів про право, що виникають у процесі реалізації прав та зобов стей суб'єктів правовідносин. У той же час природа С.в. не вичерпується осущ-ням правосуддя. Органи, Олиці-щие С.в., осущ-ют правотвор. Деят-сть, створюючи прецедентне право; в сферу суд. Деят-ти входить і здійснення судового нагляду - важливого інструменту забезпечення законності у діяльності правоохоронних органів та їх посадових осіб.
КРФ встановлює, що С.в. до осущ-тся лише судом. Присвоєння владних повноважень карається в соотв. з кут. законом. У демократі. прав. д-ві суди: а) вирішують конфлікти, суперечки на основі закону, б) осущ-ют конст. контроль - перевірку на відповідність законів, інших НПА, а також дій і рішень Держ. органів нормам Конституції; в) захищають, восст-ють наруш. права і свободи громадян; г) застосовують заходи юр. Відповідь-сті у вигляді покарання за винні протівоправ. діяння. Сов-сть дію-х в РФ судів утворює її суд. систему.
С.в. хар-ует незаперечність та зобов сть рішень і дій суду. органів. Набрали законної сили суд. акти, інші законні розпорядження, треб-я, доручення, виклики тощо звернення ФЕД. судів, мір.судей і судів суб-в РФ обов'язкові для всіх без винятку ОГВ, ОМСУ, заг. Об'єдн-й, долж. осіб, фіз. і юр. осіб і підлягають беззаперечному исп-ю на всій тер. РФ. Невиконання суд.решенія, інше прояв неповаги до суду тягне відповідь-ость, передбачену законом.
Високий статус С.в. забезпечується гар-ним фін. забезпеченням. У соот. до ФЗ від 22 січня 1999 р. "Про фін-Аніі судів РФ" в ФЕД. бюджеті щорічно предусм-тся виділення коштів окремими рядками на забезпечення деят-сти Конст. Суду РФ, Верх. Суду РФ і всієї системи судів загальної юрисдикції, Суд. департаменту при Верх. Суді РФ, Вищ. Арб. Суду РФ і системи арбітражних судів.
ПРОКУРАТУРА РФ - централізована система федеральних органів держави, покликана забезпечити єдність (однакове застосування) законності на всій території РФ. У гол. 7 КРФ "Судова влада" міститься спеціальна стаття, що закріплює конституційно-правовий статус П. РФ. У той же час, будучи спеціалізованим правоохоронним органом держави, П. РФ не входить в судову систему країни. Відповідно до КРФ (ст. 129) П. РФ здійснює нагляд за виконанням діючих на території РФ законів, вживає заходів, спрямованих на усунення їх порушень і притягнення винних до відповідальності, здійснює кримінальне переслідування. Організація і порядок діяльності органів П. РФ і повноваження прокурорів визначаються Конституцією РФ, Законом РФ "Про прокуратуру РФ" (в ред. Федерального закону від 17 листопада 1995 р.), іншими законод. актами РФ. На П. РФ не може бути покладено виконання функцій, не передбачених зазначеними законод. актами.
Діяльність П. РФ базується на таких принципах, як: єдина централізовано. система органів і установ; незалежність від ОГВ суб'єктів РФ, ОМСУ, заг. об'єднань; гласність. Основною метою прокурор. нагляду є забезпечення верховенства закону, єдності і зміцнення законності. Для цього П. РФ здійснює нагляд: а) за виконанням законів ФЕД. Мін-вами, держ. комітетами, службами та іншими ФОИВ, предст. (Законодавчими) і ісп. органами суб'єктів РФ, ОМСУ, органами воєн. управління, органами контролю, їх долж. особами, а також за соотв. законам видаваних ними правових актів; б) за виконанням законів органами, осущ-ські оперативно-розшукову деят-сть, дізнання і предвар. наслідок, в) за виконанням законів у місцях тримання затриманих, в місцях предвар. висновків, в місцях виконання покарання та інших заходів примусового характеру, призначуваних судом, та ін Прокурори беруть участь у розгляді справ судами. Здійснюючи кримінальне переслідування в суді, прокурор виступає як державний обвинувач. Систему органів П. РФ становлять Ген. прокуратура РФ, прокуратури суб'єктів РФ, міст і районів, інші тер. прокуратури. Ген. прокуратуру РФ очолює Генеральний прокурор РФ, який призначається на посаду строком на 5 років і звільняється з посади Радою Федерації за поданням Президента РФ. Прокурори суб'єктів РФ призначаються на посаду Ген. прокурором за погодженням з органами державної влади суб'єктів РФ. Прокурори міст і районів, а також спеціалізованих прокуратур призначаються на посаду і звільняються з посади Ген. прокурором РФ, вони підпорядковані і підзвітні вищестоящим прокурорам і Ген. прокурору. Генеральний прокурор має першого заступника і заступників, які призначаються на посаду і звільняються з посади Радою Федерації за поданням Ген. прокурора РФ. З числа названих осіб, а також інших прокурорських працівників у Ген. прокуратурі утворюється колегія.
14. Конст. - Прав. статус Президента РФ

Глава 4 КРФ присвячена статусу Президента РФ
У системі ОГВ Президент РФ займає особливе місце. У відповідності до системи поділу влади Президент не входить ні в одну з галузей влади - ні до законодавчої, ні до виконавчої, ні тим більше в судову. За КРФ 1993 РФ має республіканську форму правління, тобто на чолі держави стоїть обирається прямим голосуванням громадян Президент. Прав. становище президента на відміну від глави держави в монархічних країнах визначається тим, що пост президента виборний, він обирається на певний, встановлений КРФ термін, всередині країни і на міжнар. арені президент виступає від імені виборців або від імені парламенту, тобто його влада є похідною від них, і, нарешті, існує принцип відповідь-сті президента, на відміну від відсутності принципу відповідальності монарха. На установа посади Президента в РФ вплинули причини внутрішнього характеру, необхідність посилення використан. влади, проведення реформ у всіх сферах держ. і політ. життя, соверш-ня всього д. механізму. КРФ 1993 р. вперше по відношенню до президента ввела термін "глава д-ва". Причому КРФ встановила не презид. і не парлам. республіку, а республіку змішаного типу, але фактично тяжіє більше до презид. формі республік з широкими повноваженнями президента - глави д-ви і фактично повним підпорядкуванням йому дорученн. влади, за зразком напівпрезидентської республіки у Франції. Конст. посаді Президента полягають у тому, що він є главою держави, Верх. головнокомандувачем Воор.сіламі РФ і Головою Ради безпеки РФ. КОМПЕТЕНЦІЯ ПРЕЗИДЕНТА РФ - сфера діяльності і сукупність конституційно закріплених прав і обов'язків Президента РФ, обсяг і характер яких обумовлені його статусом, місцем і роллю в системі поділу влади. Найважливішою складовою К.П. РФ (крім предметів його ведення і здійснюваних функцій) є повноваження. За своїм значенням всі повноваження Президента поділяються на дві групи: 1) які мають прерогативних характер, тобто належать виключно Президентові як главі д-ви, 2) для здійснення яких Президент в соотв. з принципом поділу влади взаємодій-т з ін ОГВ. За характером взаємодії з ін ОГВ повноваження Президента РФ підрозділ-ся на слід. групи: 1) повноваження по взаимод-у з Фед. Зборами (повноваження призначати вибори Держ. Думи, в устан. Порядку розпустити Держ. Думу, право законод. Ініціативи та ін), 2) повноваження щодо формування Прав-тва РФ; повноваження, пов'язані з впливом на діяльність ІОГВ (призначення за згодою Держ . Думи Голови Уряду, призначення на посаду та звільнення з посади заступників Голови Уряду, ФЕД. міністрів; ухвалення рішення про відставку Уряду; скасування постанов і розпоряджень Прав-ва, що суперечать КРФ, ФЕД. законам і указам Президента, та ін), 3 ) за повноваження взаємодія о-ю з судовою владою (висування кандидатур для призначення Радою Фед. на посаду суддів вищих суд. органів; призначення на посаду всіх суддів фед. судів; право Президента пропонувати кандидатури до призначення на посаду Ген. прокурора РФ і право пропонувати відсторонення з посади Ген. прокурора РФ), 4) повноваження по взаємодії з ОГВ суб'єктів РФ (призначення повноважних представників Президента в суб'єктах РФ; призупинення дії актів ЗІВ суб'єктів РФ у разі їх суперечності зобов вам РФ або порушення прав і свобод чел-ка і громадянина ; використання Президентом погоджувальних процедур при виникненні спору між ОГВ РФ і її суб'єктів або між самими суб'єктами РФ; призначення на посаду та звільнення з посади голів адм-ції суб'єктів РФ, якщо вони не зайняли цю посаду в результаті виборів); 5) повноваження в галузі оборони і безпеки країни (за КРФ Президент є Верх. Головнокомандувачем воор. силами РФ; стверджує військову доктрину; призначає і звільняє вище командування Збройних Сил РФ; формує і очолює Раду Безпеки; в необхідних випадках і в порядку, передбаченому КРФ, вводить на території РФ або в окремих її місцевостях воєнний або надзвичайний стан); 6) повноваження у сфері зовнішньої політики (Президент здійснює керівництво зовнішньою політикою, визначає її основні напрямки; веде переговори і підписує міжнар. договори РФ; призначає і відкликає після консультацій з відповідними комітетами чи комісіями палат Фед. Зборів дипломатичних представників РФ в іноземних державах і міжнар. організаціях; в якості глави держави приймає вірчі і відкличні грамоти акредитуються при ньому дипломатичних представників); 7) повноваження з питань громадянства, помилування і нагород (вирішення питань громадянства - набуття громадянства РФ, виходу з громадянства РФ, набуття подвійного, почесного громадянства, а також надання політичного притулку; нагородження державними нагородами; присвоєння почесних звань РФ (заслуженого вчителя, юриста і т.д.); помилування осіб, засуджених за скоєні ними злочини (право амністії належить Держ. Думі).
У соот.с поправками до конституції РФ, термін повноважень президента підвищений з 4 років до 6.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Шпаргалка
105.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Конституційне право в РФ
Конституційне право 2
Конституційне право
Конституційне право 3
Конституційне право
Конституційне право 2 Поняття і
Конституційне право Бельгії
Конституційне право США
Конституційне право Японії 2
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru