додати матеріал


Конвалія звичайна Convallaria majalis L

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Конвалія звичайна, Convallaria majalis L.

Для лікування використовують квіти і листя або всю надземну частину.

Хімічний склад: глікозиди конвалятоксин (0,3—0,4%) і конвалямарин, ефірна олія, конваляринова кислота, сапоні­ни, аспарагін, нукор, крохмаль, органічні кислоти (лимонна, яблучна).

Фармакологічні властивості. Конвалія регулює діяльність серця, підвищує його працездатність, збільшує діурез.

Показання до призначення: аритмія, невроз серця, екст­расистолія, біль у ділянці серця, хронічний ендокардит, знач­не фізичне навантаження, нервові потрясіння, епілепсія, безсоння, тіреотоксикоз, хвороби очей, використовується як се­чогінний, заспокійливий й легкий проносний засіб.

Способи застосування. Внутрішньо—настій (6 г квітів на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці або спиртову настой­ку— по 10—15 крапель на прийом 3 рази на день.

Для промивання очей застосовують настій (15 г квітів на 200 мл окропу).

Льон звичайний — Linum usitatissimum L.

Однорічна трав'яна рослина. Стебло циліндричне, вго­рі гілчасте, листки чергові, вузьколанцетовидні, квітки крупні, голубі, зібрані розлогими зонтовидними суцвіттями. Віночок з п'ятьма пелюстками блакитного кольору з темно-синіми прожилками. Плід — куляста коробочка з десятьма насінинами.

Цвіте з червня до серпня, насіння достигає у липні— серпні.

Вирощують як культурну рослину.

Райони поширення — північні і середні області Євро­пейської частини.

Для виготовлення ліків використовують товчене насін­ня або порошок з лляної макухи.

Збирають восени і сушать на вільному повітрі. Обо­лонка сім'я гладенька, блискуча, сім'я солодке, без за­паху.

Сім'я льону містить 40 % жирної олії, оболонки — 6—8% слизових речовин, до 24% білків, вітамін С, каротин. В усіх частинах льону є глюкозид лінамарин, який при роз­кладанні утворює синильну кислоту. Слизові речовини льону в гарячій воді набрякають, утворюючи слизовий від­вар, що має здатність обволікати запалені слизові оболон­ки і пом'якшувати дію різних подразників.

У народній і науковій медицині сім'я використовують як пом'якшувальний і обволікальний засіб, легке про­носне. З лляної олії готують різні мазі.

Застосовують: 1) як обволікальний протизапальний за­сіб — слиз, який готують безпосередньо перед використан­ням: 1 чайну ложку сім'я заварюють у 4 столових ложках окропу;

2) у випадку частих запорів — відвар 1 чайної ложки сім'я на 1 склянку окропу або свіжу лляну олію по 1—2 столові ложки на прийом;

3) для припарок беруть 1 склянку товченого сім'я або лляної макухи.

Льон входить до складу пом'якшувальної суміші.

Малина звичайна — Rubus idaeus L.

Багаторічний гілчастий кущ заввишки 0,5—2 м. Ко­рінь дерев'янистий, покручений (звивистий), сланкий, з надземними відгалуженнями. Стебла колючі, листки довгасто-яйцевидні, зверху зелені, зісподу білоповстисті. Квітки середні, зеленувато-білі, знаходяться в пазухових китицях і на кінцевому щитовидно-волотистому суцвіт­ті. Плід — складна кістянка, куляста, малиново-червона, зрідка жовта; дрібні кістянки вкриті волосинками. До­стиглі плоди легко знімаються з конічного квітколожа.

Цвіте у травні—червні, достигає у липні—серпні. Росте дика малина у лісах, між чагарниками. Райони поширення — майже вся територія СРСР. Найбільше малини в лісах північної і середньої смуги Єв­ропейської частини СРСР і в Сибіру, трапляється в горах Карпат, Кавказу, Середньої Азії. Садову малину вирощу­ють повсюди. Збирання і заготівля: Свердловська і Том­ська області, Краснодарський край, Чувашія, Татарія, Білорусія, Україна.

Для виготовлення лі­ків використовують до­стиглі плоди (ягоди) без квітколожа.

Збирають стиглі ягоди в липні—серпні, обережно відокремлюючи ягоди від квітколожа і складаючи у кошик.

Ягоди, очищені від зіп­сованих плодів, сушать негайно після збирання, розклавши їх тонким ша­ром на полотняних ра­мах, ситах, фанерних ли­стах на вільному повітрі, горищі, на печі, а також в овочевих сушарках при температурі 50—60° С. Рекомендується перед су­шінням ягоди прив'ялю­вати на сонці. Добре висушені плоди не повинні забарв­лювати рук, злипатися в грудки; почорнілі ягоди вики­дають. Малина пахуча, кисло-солодка.

Зберігати малину треба у сухому місці, стежачи, щоб вона не збивалась у грудочки, щоб не завелися черви.

Малина містить органічні кислоти (яблучну, винну, ли­монну), цукор, барвники, слиз, вітамін С. Малина — найкращий засіб проти простуди (відвар, варення, сироп).. Витяжка з малинового кореня має антигонадотропну дію.

Застосовують у випадку простуди — перебуваючи пер­ший день у ліжку п'ють по 2—3 склянки на ніч малинового чаю з 4 столових ложок ягід сухої малини в 2 склянках окропу (настоюють 20 хв., проціджують), а як потогінний засіб — п'ють 2—3 склянки чаю на ніч з малиновим ва­ренням (2 чайні ложки на 1 склянку окропу). Малиновий сироп додають до ліків для дітей. Ягоди малини входять До складу потогінного чаю № 1, 2.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Астрономія | Реферат
14.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Козлятник лікарський комонник лучний конвалія звичайна
Лікарські рослини золототисячник конвалія звичайна шишпина
Арніка гірська оман високий конвалія звичайна
Опис рослин козлятник лікарський комонник лучний конвалія звичайна
Конвалія Кейске конвалія далекосхідний
Конвалія травнева
Малина звичайна
Материнка звичайна
Іпекакуана звичайна
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru