Колективний договір в Республіці Казахстан

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Зміст
Колективний договір
Сфера укладення колективних договорів
Сторони колективного договору
Зміст колективного договору
Відповідальність сторін за невиконання колективного договору
Гарантії і компенсації за час переговорів

Колективний договір

Колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Колективний договір - правовий акт у формі письмової угоди між колективом працівників і роботодавцем, що регулює соціально-трудові відносини в організації (пп.78) п.1 ст.1 Трудового кодексу РК).
Колективний договір - це угода, яка укладається для узгодження інтересів власника або уповноваженого ним органу, з одного боку, і трудовим колективом в особі профспілкового чи іншого органу (особи), уповноваженого на представництво, з іншого боку, на підприємствах, в установах, організаціях, заснованих на будь-яких формах власності, що містить зобов'язання сторін щодо регулювання трудових, виробничих та інших соціально-економічних інтересів і нормативні положення, що встановлюють умови праці, оплату праці, режими робочого часу і часу відпочинку і т.д., а також додаткові, порівняно з чинним законодавством, пільги і переваги для працівників.
Фіксуючи нормальні умови праці, колективний договір дозволяє трудящим брати участь у прийнятті рішень. Він послаблює абсолютну владу власника або уповноваженої ним особи в питаннях, які раніше вирішувались виключно в нормативному порядку.
Колективний договір укладається на основі чинного законодавства: "Трудовий Кодекс Республіки Казахстан" станом законодавства на 1 січня 2008
Це означає, що при внесенні в колективний договір умов, які суперечать законодавству, останні не мають дії, тобто є нікчемними і застосовуватися не можуть. При укладанні колективного договору діє принцип неуменьшаемості прав працівників у порівнянні з законодавством, а також збереження рівня соціальних і трудових прав і гарантій, встановлених угодами вищого рівня, цей принцип отримав у міжнародній практиці назву "принцип in favorem"
У процесі укладення колективного договору сторони беруть на себе певні зобов'язання. На підставі цих зобов'язань і укладається колективний договір, але вони будуть обов'язкові для сторін лише у тому випадку, якщо будуть закріплені у встановленій законом формі.
Колективний договір укладається з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, а також для узгодження інтересів працівників, з одного боку, і власників - з іншого. Це сприяє поліпшенню господарської діяльності підприємства, підвищення його рентабельності і якості продукції, що виробляється, забезпечення трудящим можливості брати участь в управлінні виробництвом, удосконалення системи винагороди за працю, підвищенню рівня праці, матеріально-побутового та культурного обслуговування трудящих. Колективний договір як вид правового акта виконує наступні функції:
регулювання умов праці;
забезпечення стабільності трудових відносин;
забезпечення і захист інтересів власника або уповноваженого ним органу і працівника;
пристосування трудових відносин на підприємстві, в установі, організації до реальних економічних відносин.
Інтереси роботодавця захищаються тим, що в колективному договорі вони здобувають правову форму, їх можна захищати за допомогою державного регулювання. Нормативні умови колективних договорів мають всі ознаки правових норм, хоча вони і не виходять від держави та її органів. До категорії нормативних умов колективного договору належать умови, якими встановлюються тарифні ставки, посадові оклади, розміри та умови доплат і надбавок до заробітної плати, розміри та умови виплати премії, додаткові відпустки, пільги тощо.
Колективним договором можуть встановлюватися інші виробничі, трудові та соціально-економічні умови, ніж встановлені законодавством, але ці умови, як уже зазначалося, можуть тільки покращувати становище працівника.

Сфера укладення колективних договорів

Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і які володіють правами юридичної особи.
Колективний договір може укладатися в структурних підрозділах підприємства, установи, організації в межах компетенції цих підрозділів.
Виходячи з аналізу даної статті, можна прийти до висновку, що колективні договори мають укладатися на всіх підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності і господарювання, які характеризуються наступними ознаками:
1) володіють правами юридичної особи;
2) використовують найману працю. Якщо відсутня хоча б одна з цих ознак, колективний договір не укладається.
У відповідності зі ст.283 Трудового кодексу Республіки Казахстан колективний договір може укладатися і в структурних підрозділах підприємств, установ, організацій. Таке формулювання свідчить про те, що це право, а не обов'язок сторін. Під такими підрозділами слід розуміти цехи, відділи, лабораторії, сектори, управління і т.п. Головне, що повинно враховуватися при вирішенні цього питання, - це фінансові, економічні, організаційні та матеріальні можливості цих підрозділів для встановлення працівникам додаткових соціальних пільг з урахуванням специфіки роботи конкретного підрозділу в межах його компетенції.
Колективний договір підрозділу може заміняти для даного підрозділу колективний договір підприємства. Але останній може вирішувати тільки окремі питання соціально-економічних і трудових відносин підрозділу. У такому разі колективний договір структурного підрозділу є доповненням до загального колективного договору підприємства, дія якого поширюється і на структурний підрозділ.

Сторони колективного договору

Сторонами колективного договору виступають роботодавець і колектив працівників. Однак процедура підготовки, обговорення і укладення колективного договору - часто процес досить довгий і трудомісткий, і участь у ньому всього колективу неможливо.
Тому для подібних випадків чинне законодавство передбачає участь представників сторін, тобто фізичні чи юридичні особи представляють інтереси роботодавця або працівників у межах делегованих їм повноважень на підставі нормативних правових актів, рішень суду, а також установчих документів або довіреності (п.2 ст. 19 Трудового кодексу РК).
Виходячи з цього, можна виділити дві сторони колективного договору:
а) власник: безпосередньо сам власник або уповноважений ним орган (особа);
б) трудовий колектив: безпосередньо сам трудовий колектив, профспілка, кілька профспілок, а в разі їх відсутності - представники, вільно обрані на загальних зборах найманих працівників, або уповноважені ними органи.
Однією стороною колективного договору є колектив найманих працівників - зазвичай в особі одного або кількох профспілок, якщо на даному підприємстві створено кілька профспілок. Коли з боку найманих працівників виступає одночасно кілька профспілок чи інших уповноважених на представництво колективом найманих працівників органів, то ними формується об'єднаний представницький орган для переговорів, розробки єдиного проекту та укладення необхідного колективного договору.
У разі відсутності на підприємстві профспілки (профспілок), інтереси найманих працівників можуть представляти обрані й уповноважені ними представники.
Відповідно до конвенції МОП (Міжнародна організація праці) № 135 представники працівників - це представники професійних спілок, тобто представники, призначені або обрані професійними спілками, або представники, вільно обрані працівниками підприємства відповідно до положень національного законодавства.
Крім того, відповідно до Трудового кодексу РК під іншими представниками працівників також розуміються представники з числа працівників, інші фізичні або юридичні особи, уповноважені трудовим колективом на загальних зборах для здійснення процедури обговорення проекту, ведення переговорів, а також для укладення колективного договору.
Передачу своїх повноважень для обговорення та підписання колективного договору працівники, які не є членами профспілки, можуть оформити персональними письмовими заявами.
Представництво як правовідношення виникає на підставі таких юридичних фактів (актів):
закону чи іншого нормативного правового акту (законодавство про професійні спілки, Трудовий кодекс РК і т.д.);
трудового договору, колективного договору, угоди;
рішення суду, що встановлює відносини з представництва;
установчих документів;
довіреності.
Право того чи іншої посадової особи виступати при укладенні колективного договору в ролі власника або уповноваженого ним органу визначається статутом підприємства, установи, організації.
Особи, що представляють власника або уповноважений ним орган, не мають права представляти працівників.
За загальним правилом, власником при укладенні колективного договору виступає керівник підприємства. У сфері державної власності керівник має виключне право виступати в якості власника при укладенні колективного договору, оскільки таке право за органами управління майном не визнається
Для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди повинні об'єднуватися власники, на підприємствах яких зайнято більшість найманих працівників держави. З іншого боку колективні переговори ведуть відповідні об'єднані професійні спілки.
На регіональному рівні також об'єднуються відповідні власники, у тому числі і суб'єкти комунальної власності, і професійні спілки. Причому тут не встановлено будь-які вимоги, що стосуються участі в колективних переговорах і укладення регіональної угоди сторін представляють більшість працівників регіону чи підприємств.

Зміст колективного договору

Зміст колективного договору - це всі його умови, про які сторони домовилися при його укладанні. Ці умови визначають права і обов'язки сторін та відповідальність за їх порушення.
У відповідності зі ст.284 ТК РК колективний договір регулює виробничі, трудові та соціально-економічні відносини. По суті, в колективному договорі можуть вирішуватися будь-які питання, пов'язані з працею, виробництвом, соціальним становищем працівників і членів їх сімей і т.п.
Таким чином, всі умови колективного договору за їх характером можуть бути класифіковані за трьома такими видами:
а) нормативні умови, надаючи додаткові пільги, переваги або встановлюють види і розміри оплати праці, додаткові відпустки і т.д. Ці умови застосовуються кожен раз до тих працівникам, хто має за договором право на них. Діють ці умови весь період існування колективного договору.
б) зобов'язальні умови представляють конкретні зобов'язання сторін із зазначенням термінів їх виконання та їх суб'єктів-виконавців, відповідальних за їх виконання. Ці умови діють до їх виконання, а потім погашаються виконанням. Велика частина зобов'язальних умов у колективному договорі, як правило, спрямована на поліпшення охорони праці та побутового обслуговування працівника;
в) організаційні умови - це умови про терміни дії договору, контролю за його виконанням, про порядок зміни і перегляду, а також про відповідальність за порушення умов колективного договора.6. Всі умови колективного договору можуть лише покращувати порівняно з законодавством умови праці працівників. Умови, що погіршують їх, вважаються недійсними.
Порядок, строки розробки проекту та укладення колективного договору, склад комісії для колективних переговорів визначається сторонами і оформляється наказом по підприємству і постановою профкому.
Роботодавець зобов'язаний забезпечити профспілкам можливість доведення розроблених ними проектів колективного договору до кожного працівника, надавати наявні у нього кошти внутрішнього зв'язку та інформації, приміщення для зборів, конференцій.
Проект колективного договору обговорюється по підрозділах, потім, після врахування їх зауважень, доопрацьований проект обговорюється і приймається загальними зборами трудового колективу. Представники сторін зобов'язані в місячний термін подати підписаний сторонами колективний договір до територіального підрозділу уповноваженого органу з праці для моніторингу.
Колективний договір набирає чинності з дня підписання його сторонами або з дня, зазначеного в договорі і укладається на строк, який визначається сторонами.
Колективний договір набирає чинності з моменту його підписання, якщо інше не передбачено його положеннями, і обов'язковий для виконання сторонами. Дія колективного договору поширюється на роботодавця і працівників організації, від імені яких укладено колективний договір, і приєдналися до нього працівників на підставі письмової заяви.
Колективний договір зберігає свою дію на період реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) організації.
При зміні власника майна організації дія колективного договору зберігається протягом трьох місяців. У цей період сторони має право розпочати переговори про укладення нового колективного договору або збереження, зміну та доповнення чинного.
При ліквідації організації, оголошення її банкрутом колективний договір припиняє дію з моменту припинення трудових договорів з усіма працівниками.
Контроль за виполнен7іем колективного договору здійснюють його сторони безпосередньо або через своїх уповноважених представників, а також через відповідний орган.

Відповідальність сторін за невиконання колективного договору

За невиконання зобов'язань, передбачених колективним договором, сторони несуть відповідальність згідно з колективним договором і законами Республіки Казахстан.

Гарантії і компенсації за час переговорів

Оплата праці запрошених експертів і фахівців здійснюється за укладеним з ними роботодавцями або представницькими органами працівників трудовою угодою.
Члени представницьких органів працівників, які беруть участь у колективних переговорах, у період їх ведення не можуть бути звільнені за ініціативою роботодавця без згоди відповідного представницького органу (крім випадків ліквідації організації).

Колективний договір

Стаття 281. Принципи ведення колективних переговорів
Принципами ведення колективних переговорів є:
рівноправність і повага до інтересів сторін;
свобода вибору в обговоренні питань, що становлять зміст колективного договору або угоди;
добровільність прийняття сторонами зобов'язань;
дотримання трудового законодавства Республіки Казахстан.
Стаття 282. Порядок ведення колективних переговорів, розробки і укладення колективного договору
1. Ініціатором підготовки проекту колективного договору може бути будь-яка зі сторін.
Сторона, яка отримала повідомлення іншої сторони з пропозицією про початок переговорів щодо укладення колективного договору, зобов'язана у десятиденний строк розглянути його і вступити в переговори в порядку, встановленому пунктом 2 цієї статті.
2. Для ведення колективних переговорів і підготовки проекту колективного договору сторони створюють на паритетній основі комісію. Кількість членів комісії, її персональний склад, строки розробки проекту та укладення колективного договору визначаються угодою сторін.
Роботодавець забезпечує за погодженням сторін умови, необхідні для розробки і укладення колективного договору.
Працівники, які не є членами професійної спілки, має право уповноважити як орган професійної спілки, так і інших представників для представлення їх інтересів у взаємовідносинах з роботодавцем.
За наявності в організації декількох представників працівників ними може створюватися єдиний представницький орган для участі в комісії і підписання колективного договору. При цьому кожному з них надається право на представництво у складі єдиного органу з ведення переговорів на основі принципу пропорційного представництва в залежності від чисельності представляються ними працівників.
3. Підготовлений комісією проект колективного договору підлягає обов'язковому обговоренню працівниками організації. Форми обговорення проекту визначаються самими працівниками. Проект доопрацьовується комісією з урахуванням зауважень і пропозицій.
4. При досягненні угоди сторін колективний договір складається не менш як у двох примірниках і підписується представниками сторін.
5. При наявності розбіжностей між сторонами щодо окремих положень колективного договору протягом одного місяця з дня початку колективних переговорів сторони повинні підписати колективний договір на узгоджених умовах з одночасним складанням протоколу розбіжностей.
6. Зміни та доповнення колективного договору проводяться тільки за взаємною згодою сторін у порядку, встановленому цією статтею для його укладення.
7. Учасники колективних переговорів не мають права розголошувати отримані відомості, якщо ці відомості становлять державні секрети, службову, комерційну або іншу охоронювану законом таємницю.
8. Учасники колективних переговорів можуть звільнятися від виконання трудових обов'язків на час їх проведення з збереженням середньомісячної заробітної плати. Даний строк включається в їхній трудовий стаж.
9. Представники сторін зобов'язані в місячний термін подати підписаний сторонами колективний договір до територіального підрозділу уповноваженого органу з праці для моніторингу.
10. Представники сторін зобов'язані періодично інформувати працівників про хід виконання колективного договору.
Стаття 283. Сторони колективного договору
1. Сторонами колективного договору є працівники і роботодавець.
2. Колективний договір може укладатися як в організаціях, так і у філіях та представництвах.
Стаття 284. Зміст і структура колективного договору
1. Зміст і структура колективного договору визначаються сторонами. У колективний договір повинні включатися такі положення:
1) про нормування, формах, системах оплати праці, розміри тарифних ставок і окладів, надбавок і доплат працівникам, у тому числі зайнятим на важких роботах, роботах із шкідливими (особливо шкідливими) і (або) небезпечними умовами праці;
2) про індексацію оплати праці, про виплату допомог і компенсаційних виплат, у тому числі про додаткові компенсації при нещасних випадках;
3) про допустимому співвідношенні між максимальним і мінімальним розмірами заробітної плати за відповідною професією, посади в організації;
4) про встановлення міжрозрядних коефіцієнтів;
5) про тривалість робочого часу і часу відпочинку, трудових відпустки;
6) про створення здорових та безпечних умов праці і побуту, про обсяг фінансування заходів з безпеки і охорони праці, про поліпшення охорони здоров'я, про гарантії медичного страхування працівників та їх сімей, про охорону навколишнього середовища;
7) про встановлення міжрозрядних коефіцієнтів відповідної галузі.
2. У колективний договір можуть включатися взаємні зобов'язання працівників і роботодавця з наступних питань:
1) про поліпшення організації праці і підвищення ефективності виробництва;
2) про регулювання трудового розпорядку і дисципліни праці;
3) про забезпечення зайнятості, підготовки, підвищення кваліфікації, перепідготовки і працевлаштування вивільнюваних працівників;
4) про гарантії та пільги працівникам, що поєднують роботу з навчанням;
5) про поліпшення житлових і побутових умов працівників;
6) про оздоровлення, санаторно-курортному лікуванні та відпочинку працівників;
7) про порядок обліку мотивованої думки органу професійної спілки організації при розірванні трудового договору з працівниками, які є членами професійної спілки;
8) про гарантії працівникам, обраним до органів професійної спілки;
9) про умови для здійснення діяльності представників працівників;
10) про створення умов для діяльності професійної спілки;
11) про страхування працівників;
12) про контроль за виконанням колективного договору та порядок внесення до нього змін і доповнень;
13) про запобігання розірвання трудових договорів з ініціативи роботодавця за мотивами страйків;
14) про відповідальність працівників і роботодавця за заподіяну ними шкоду;
15) про відповідальність сторін за виконання колективного договору;
16) про добровільні професійних пенсійних внесках;
17) інші питання, визначені сторонами.
3. Колективний договір не повинен погіршувати становище працівників порівняно з трудовим законодавством, генеральною, галузевою, регіональною угодами. Такі положення визнаються недійсними.
Стаття 285. Терміни та сфера дії колективного договору
1. Колективний договір укладається на термін, обумовлений сторонами.
2. Колективний договір набирає чинності з моменту його підписання, якщо інше не передбачено його положеннями, і обов'язковий для виконання сторонами.
3. Дія колективного договору поширюється на роботодавця і працівників організації, від імені яких укладено колективний договір, і приєдналися до нього працівників на підставі письмової заяви.
4. Колективний договір зберігає свою дію на період реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) організації.
5. При зміні власника майна організації дія колективного договору зберігається протягом трьох місяців. У цей період сторони має право розпочати переговори про укладення нового колективного договору або збереження, зміну та доповнення чинного.
6. При ліквідації організації, оголошення її банкрутом колективний договір припиняє дію з моменту припинення трудових договорів з усіма працівниками.
Стаття 286. Відповідальність сторін за невиконання колективного договору
За невиконання зобов'язань, передбачених колективним договором, сторони несуть відповідальність згідно з колективним договором і законами Республіки Казахстан.
Стаття 287. Гарантії і компенсації за час переговорів
Оплата праці запрошених експертів і фахівців здійснюється за укладеним з ними роботодавцями або представницькими органами працівників трудовою угодою.
Члени представницьких органів працівників, які беруть участь у колективних переговорах, у період їх ведення не можуть бути звільнені за ініціативою роботодавця без згоди відповідного представницького органу (крім випадків ліквідації організації).
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Реферат
46.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Колективний договір 5
Колективний договір 2
Колективний договір 3
Колективний договір 3
Колективний договір 6
Колективний договір 4
Колективний договір
Колективний договір і угода
Колективний договір і колективна угода
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru