Клітинний і біохімічний профіль крові та інтенсивність росту ремонтних телиць при випоюванні

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Інститут біології тварин НААН Україні

Клітинний і біохімічний профіль крові та інтенсивність росту ремонтних телиць при випоюванні "соєвого молока"

Матюха І. О.,

Долайчук О. П.,

Федорук Р. С.,

Цап Є. Ф.

B проведеному фізіологічному досвіді 20 телиць у віці 2 місяці були розділені на дві групи по 10 голів кожна, які протягом молочного періоду одержували основний раціон (1-я група - незбиране молоко + стандартний ЗНМ) або «соєве молоко», еквівалентну за поживністю цельному молоку. У період від 3 - до 6-місячного віку вміст у плазмі крові жирних кислот 18:2 і 20:4 був підвищеним у 2-й групі (P <0.05) а зміст 18:3 was зниженим (P <0.05) у порівнянні з контролем. Відзначено тенденцію до зниження рівня гемоглобіну та еритроцитів у крові у телиць в 2-й групі у порівнянні з контролем. За кінцевою живою масою телиці обох груп суттєво не відрізнялися. Уклали, що випоювання «соєвого молока» в молочний період не робить негативного впливу на фізіолого-біохімічні процеси у ремонтних телиць.

Ключові слова: телята, замінники цільного молока, соєве молоко, кров, жирні кислоти, гемоглобін, інтенсивність росту

В останні роки проводяться дослідження зі створення нових видів замінників цільного молока (ЗНМ) з вивченням їх біологічної і кормової цінності. У України є цінне рослинна сировина, яку можна використовувати у складі ЗНМ - це зерно сої і продукти його переробки [1]. Зокрема для тваринництва використовується "соєве молоко", поживна цінність і біологічну дію компонентів якого, вивчені не достатньо.

Соя містить збалансований за амінокислотним складом легкозасвоюваний гіпоалергенний білок (38-42%), який, поряд з виконанням пластичної, каталітичної, гормональної та транспортної функцій, відіграє значну роль у прояві неспецифічної резистентності організму і функціонуванні імунної системи. Властивості цього білка виявляються в корекції порушень ліпідного, вуглеводного, мінерального обміну та антиоксидантного статусу організму [2-6].

Жири сої, будучи джерелом енергії, матеріалом для біосинтезу ліпідних структур, містять 85% ненасичених жирних кислот, які сприяють стимуляції захисних сил організму. Серед них найбільш цінні - поліненасичені жирні кислоти (лінолева - 43-59%, ліноленова - 7,9-12,5%, арахідонова - 0,6-0,8%). Позитивний ефект застосування цих кислот встановлений при деяких запальних і аутоімунних захворюваннях [7]. Зміст поліненасичених жирних кислот в сої значно перевищує таке в продуктах тваринного походження. У сої досить високий вміст лецитину, який відіграє надзвичайно важливу роль у функціонуванні біологічних мембран, є гепатопротектором, а спільно з токоферолами виявляє антиоксидантні властивості, стимулює імунні реакції [8].

Однак соя містить і антипоживні речовини, а саме: інгібітори поживних ферментів (трипсину і хімотрипсину), сапоніни, фітати, гемаглютиніни, діуретичний зобогенний фактор, ферменти уреаза і липооксигеназу, антивітаміни, антигормони та ін - які негативно впливають на фізіологічний стан тварин. Небажане побічна дія цих речовин усувається на 80-90% термоінактіваціей в процесі виготовлення "соєвого молока", а що залишається невелика їх кількість виробляє позитивний ефект. Зокрема, інгібітори протеаз володіють антивірусними, антибактеріальними, фунгіцидними, естрогенними властивостями, мають протизапальну дію, захищають організм від руйнівного впливу іонізуючої радіації і вільних радикалів [9, 10].

Фітати збільшують активність природних кілерів, зміцнюють імунну систему, а Фітинова кислота і залишкова кількість інгібіторів протеаз сприяють зв'язуванню і виведенню з організму радіонуклідів, іонів важких металів, токсинів. Сапоніни, як і фітати, є антиокислювачами, контролюють руйнівний вплив вільних радикалів. Фітостероли, потрапляючи в товсту кишку, захищають її від шкідливого впливу жовчних кислот.

Крім того, соя є джерелом фітохімічних речовин, дія яких активно вивчається в останнє десятиліття. Зокрема соя у великій кількості містить ізофлавони - геністеїн, даідзеін, гліцин, біологічна активність яких зберігається в процесі виготовлення "соєвого молока". Флавоноїди мають капіляроукрепляющімі, протизапальними, антиалергічними, антиоксидантні, гепатопротекторні, естрогенними властивостями, впливають на ферментні системи, імунні й обмінні процеси в організмі. Ряд флавоноїдів проявляє протипухлинну, протимікробну і противірусну активність [11-14].

Таким чином, комплекс біологічно активних речовин, що містяться в сої, поєднання їх у майже ідеальних пропорціях обумовлює її унікальні можливості та широке застосування продуктів її переробки в різних галузях сільського господарства.

Метою нашої роботи було дослідити вплив випоювання "соєвого молока" телицям української червоно-рябої молочної породи на фізіолого-біохімічні показники крові та прирости маси тіла в період вирощування.

Матеріали і методи. Дослідження проведені на телиця, української червоно-рябої молочної породи на 2 - 9 місяцях життя, розділених на контрольну і дослідну групи, по 10 тварин у кожній.

Контрольна група одержувала основний раціон (ОР) з випоювання цільного молока за прийнятою в господарстві схемою - 300 кг незбираного молока (в середньому 5кг / тварина / доба) і 600 кг замінника (в середньому 2кг / тварина / доба). Дослідна група одержувала основний раціон по схемі групи I, c випоювання з двомісячного віку "соєвого молока" у кількості, що дорівнює за поживністю заміннику незбираного молока (від 0,5 до 4,0 кг / тварина / доба, 360 кг за період), який виключався з раціону. У наступні періоди утримання і годування телиць відповідали параметрам вирощування ремонтного молодняку. За періодами вирощування від 5 тварин з кожної групи було відібрано зразки крові з яремної вени в 2-х (підготовчий період), 3 -, 4 -, 6 - і 10-ти місячному віці (досвідчений період). У крові визначали гематологічні та біохімічні показники, кількість еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну (Гаврилець Є.С., Демчук М.В., 1966), вміст глутатіону загального, відновленого, окисленого (Дубініна Е.Е. та ін, 1983), жирних кислот (Рівіс Й.Ф., Данілік Б.Б., 1995 газорідинний хроматограф "Chrom-5", Чехія), прирости маси тіла. Отримані числові дані оброблені за допомогою стандартного пакета статистичних програм Microsoft EXCEL.

Обговорення результатів. Результати дослідження гематологічних показників свідчать про наявність тенденції до зниження вмісту гемоглобіну і кількості еритроцитів на 5,4 і 8,3%, на 5,2 і 4,6% - відповідно в 3 місяці і 4 місяці. А також на 1,1 і 3,8% - у 6 місяців у крові телиць дослідної групи в порівнянні з тваринами контрольної групи (табл. 1). Виявлена ​​тенденція може обумовлюватися властивостями "соєвого молока" незначно підвищувати гемоліз еритроцитів.

Таблиця 1. Гематологічні та біохімічні показники крові телиць (М ± m, n = 5)

Показники

Група

Вік тварин, місяць



2

3

4

6

10

Гемоглобін, г / л

До

Про


116,78 ± 2,96

110,44 ± 2,94

117,81 ± 1,61

114,09 ± 1,71

122,58 ± 1,05

121,29 ± 1,50

118,38 ± 1,26

115,26 ± 2,57

Еритроцити, 1012 / л

До

Про


6,15 ± 0,15

5,64 ± 0,22

6,31 ± 0,11

6,02 ± 0,04

6,38 ± 0,13

6,14 ± 0,08

6,07 ± 0,14

6,22 ± 0,06

Лейкоцити, 109 / л

До

Про

6,81 ± 0,90

7,60 ± 0,77

6,64 ± 0,78

6,42 ± 0,18

6,26 ± 0,74

6,94 ± 0,18

6,79 ± 0,98

7,61 ± 0,19

6,40 ± 0,32

7,13 ± 0,20

Загальний білок, г / л

До

Про

61,86 ± 1,50

59,98 ± 1,77

59,78 ± 2,64

61,30 ± 1,38

60,38 ± 1,36

64,03 ± 0,84

69,20 ± 2,19

69,48 ± 1,29

69,65 ± 1,69

70,70 ± 0,94

Глутатіон, мг%:

загальний


До

Про


31,29 ± 2,03

31,86 ± 0,90


31,27 ± 0,64

33,13 ± 0,27


32,39 ± 0,41

33,13 ± 0,44


31,76 ± 0,35

33,25 ± 0,36


31,70 ± 0,20

32,92 ± 0,21

відбудовн-ленний

До

Про

26,26 ± 1,63

26,20 ± 1,19

27,61 ± 0,27

28,59 ± 0,31

28,22 ± 0,19

28,71 ± 0,59

27,85 ± 0,24

28,96 ± 0,36

26,99 ± 0,35

28,83 ± 0,35

окислений

До

Про

5,03 ± 0,73

4,86 ± 0,70

3,67 ± 0,38

4,54 ± 0,15

4,17 ± 0,23

4,42 ± 0,23

3,91 ± 0,14

4,29 ± 0,19

4,70 ± 0,21

4,09 ± 0,20

Концентрація різних форм глутатіону залишалася приблизно на одному рівні, з тенденцією до незначного підвищення в крові дослідних тварин на всіх етапах. Як відомо, глутатіонової система (глутатіон вільний, відновлений, окислений і ферменти глутатіонпероксидаза, глутатіонредуктаза) є важливою ланкою антиоксидантного статусу організму. Завдяки каталітичної активності глутатіонпероксидази в клітинах відбувається відновлення пероксиду водню та гідропероксидів органічних молекул до відповідних фізіологічно нешкідливі з'єднання. Цей процес відбувається з використанням відновленого глутатіону. Прямий захисний ефект глутатіонпероксидази призводить до підвищення стійкості організму до стресових факторів, а індуковане цим ферментом збільшення вмісту окисленого глутатіону в клітині є сигналом для подальшої активізації інших захисних механізмів [12]. Виявлена ​​тенденція до активації глутатіонової системи в крові тварин дослідної групи і може бути пов'язана з введенням в раціон замінника незбираного молока. Ймовірно, збільшення концентрації загального глутатіону і його форм в крові телиць дослідної групи зумовлено наявністю в складі "соєвого молока" ізофлавонів, що володіють антиоксидантними властивостями [16].

У крові телиць дослідної групи не відмічено достовірних змін вмісту жиророзчинних вітамінів А і Е, в перші три місяці випоювання "соєвого молока" (рис. 1, 2). На 4-му місяці життя зміст зазначених вітамінів в крові тварин дослідної групи підвищувався на 6 і 13% в порівнянні з рівнем їх в організмі телиць контрольної групи. Однак на шостому місяці вміст вітамінів А і Е в крові тварин дослідної групи було більш низьким, ніж у тварин контрольної групи, що може обумовлюватися переходом телиць тільки на рослинні корми. На 10-му місяці життя в плазмі крові тварин дослідної групи підвищилася концентрація жиророзчинних вітамінів, особливо α-токоферолу, кількість якого було вище на 8,6% (р <0,05) у порівнянні з контролем (рис. 2). Ймовірно випоювання "соєвого молока" сприяло завершенню періоду становлення мікробіологічних процесів у преджелудках телиць до 10 місячного віку і більш високому рівню забезпечення їх організму жиророзчинними вітамінами.

Дослідження вмісту фенолів у крові телиць контрольної та дослідної груп не показало достовірних змін їх величин впродовж всього періоду досвіду (табл. 2).

Рис. 1. Вміст вітамінів в крові ремонтних телиць

Фракції вільних фенолів у крові телиць обох груп залишалися практично на одному рівні протягом всього досвідченого періоду. Проте спостерігалася тенденція до збільшення вмісту фенолів, пов'язаних з сірчаною кислотою в крові телиць дослідної групи протягом усього дослідного періоду в середньому на 6%, а фенолів, пов'язаних з глюкуроновою кислотою на 4 - і 6 - му місяцях життя на 11 і 10%, відповідно (табл. 2).

Табл. 2. Вміст фракцій фенолів у крові телиць, при випоюванні в молочний період "соєвого молока", мкмоль / л, (М ± m, n = 5)

Феноли

Група

Вік тварин, місяць



2

3

4

6

10

вільні;

До

Про

15,40 ± 0,78

15,11 ± 0,54

15,76 ± 0,86

14,87 ± 0,71

16,07 ± 1,06

15,78 ± 1,15

17,98 ± 1,81

17,94 ± 1,20

14,89 ± 0,55

16,16 ± 1,43

пов'язані з сірчаної к-тою;

До

Про

17,76 ± 1,19

17,62 ± 1,73

17,29 ± 0,92

18,40 ± 1,43

21,51 ± 0,99

22,78 ± 1,72

22,08 ± 1,55

23,05 ± 1,47

18,37 ± 1,56

19,40 ± 2,37

пов'язані з глюкуроновою к-тій

До

Про

48,51 ± 2,87

49,03 ± 2,56

41,00 ± 3,32

40,70 ± 5,88

41,32 ± 4,77

46,65 ± 2,98

47,97 ± 3,04

53,75 ± 4,16

44,50 ± 3,56

43,14 ± 2,06

Більш виражені міжгрупові відмінності встановлені в отриманні окремих ненасичених, особливо поліненасичених жирних кислот у крові тварин.

Так, у плазмі крові телиць дослідної групи, порівняно з тваринами контрольної групи, у всі вікові періоди відзначена тенденція до зростання вмісту насичених (лауриновой і миристиновой) і мононенасичених (пальмітоолеїнової і олеїнової) жирних кислот (табл. 3).

Таблиця 3. Вміст жирних кислот у плазмі крові ремонтних телиць, мг%, (М ± m, n = 3)

Жирні кислоти та їх код

Група

Вік тварин, місяць



2

3

4

6

Лауринова, 12:0

До

Про

0,33 ± 0,03

0,37 ± 0,03

0,37 ± 0,03

0,37 ± 0,03

0,37 ± 0,033

0,47 ± 0,033

0,33 ± 0,033

0,37 ± 0,033

Міристинова, 14:0

До

Про

0,77 ± 0,03

0,87 ± 0,03

0,87 ± 0,03

0,97 ± 0,03

0,87 ± 0,033

0,97 ± 0,033

0,77 ± 0,033

0,87 ± 0,033

Пентадекановая, 15:0

До

Про

0,27 ± 0,03

0,27 ± 0,03

0,27 ± 0,03

0,27 ± 0,03

0,23 ± 0,033

0,23 ± 0,033

0,33 ± 0,033

0,33 ± 0,033

Пальмітинова, 16:0

До

Про

12,70 ± 0,44

12,33 ± 0,41

13,10 ± 0,40

12,83 ± 0,41

13,23 ± 0,498

13,23 ± 0,186

12,93 ± 0,463

12,60 ± 0,462

Пальмітоо-леіновая, 16:1

До

Про

0,93 ± 0,03

0,97 ± 0,03

0,83 ± 0,03

0,87 ± 0,03

0,73 ± 0,033

0,77 ± 0,033

1,07 ± 0,067

1,10 ± 0,058

Стеаринова, 18:0

До

Про

18,60 ± 0,69

18,10 ± 0,61

18,17 ± 0,55

17,97 ± 0,52

18,17 ± 0,463

17,83 ± 0,433

18,47 ± 0,426

18,20 ± 0,416

Олеїнова, 18:1

До

Про

15,40 ± 0,35

15,77 ± 0,34

16,10 ± 0,38

16,37 ± 0,38

16,30 ± 0,404

16,63 ± 0,376

16,73 ± 0,406

17,27 ± 0,273

Лінолева, 18:2

До

Про

30,30 ± 1,18

30,57 ± 0,72

29,43 ± 1,10

34,73 ± 0,71 *

28,83 ± 1,093

33,50 ± 0,569 *

32,57 ± 1,309

35,07 ± 0,318

Ліноленова, 18:3

До

Про

3,13 ± 0,15

3,03 ± 0,09

3,00 ± 0,12

2,60 ± 0,06 *

2,87 ± 0,088

2,50 ± 0,058 *

3,67 ± 0,145

3,00 ± 0,115 *

Арахінова, 20:0

До

Про

0,37 ± 0,03

0,43 ± 0,03

0,47 ± 0,03

0,53 ± 0,03

0,47 ± 0,033

0,53 ± 0,033

0,43 ± 0,033

0,47 ± 0,033

Арахидоновая, 20:4

До

Про

0,63 ± 0,03

0,73 ± 0,03

0,47 ± 0,03

0,67 ± 0,03 *

0,47 ± 0,033

0,67 ± 0,033 *

0,57 ± 0,033

0,73 ± 0,033 *

Бегеновая, 22:0

До

Про

0,23 ± 0,03

0,23 ± 0,03

0,23 ± 0,03

0,23 ± 0,03

0,23 ± 0,033

0,23 ± 0,033

0,27 ± 0,033

0,27 ± 0,033

Характерно, що в плазмі крові цих тварин протягом досвіду спостерігалася тенденція до більш низького рівня стеаринової насиченою жирної кислоти, у порівнянні з тьолками контрольної групи. Одночасно в крові телиць дослідної групи за періодами досліджень достовірно зростала вміст лінолевої поліненасиченої жирної кислоти, але зменшувалась - ліноленової порівняно з підготовчим періодом і контрольною групою. Разом з тим, в плазмі крові телиць дослідної групи в порівнянні з контрольною, достовірно була вища кількість такої похідної лінолевої кислоти, як арахідонова, що відзначали й інші дослідники за умови високого вмісту поліненасичених жирних кислот у раціоні [7].

Відомо, що кількість поліненасичених жирних кислот в сої значно перевищує їх вміст у продуктах тваринного походження. Поліненасичені жирні кислоти відіграють важливу роль у стимуляції захисних механізмів організму, підвищують його стійкість до інфекційних захворювань. Соя в своєму складі містить в середньому 1,6 - 2,2% фосфоліпідів, що значно вище їх кількості в інших рослинах.

З двох поліненасичених кислот - лінолевої і ліноленової, лінолева - цінний компонент жиру, що визначає його якість. Її вміст у насінні сої - 38,2 - 41,8% від загального числа жирних кислот. Ліпоксигенази - коферменти Q рослин і тварин - каталізують метаболізм ненасичених жирних кислот, в першу чергу ліноленової, з утворенням перекисних продуктів (гексанала та ін), які зумовлюють "бобовий" присмак сирої сої. Насіння сої вважаються самим багатим природним джерелом ліпооксигенази.

Ймовірно підвищення в крові тварин вмісту лінолевої та її похідної - арахідонової кислоти пов'язано з високим їх рівнем у насінні сої. У той час як наявність ліпооксигенази в соєвих бобах обумовлює зниження вмісту ліноленової кислоти в крові тварин, яким випаювати "соєве молоко".

Щомісячне зважування телят показало, що випоювання їм "соєвого молока" супроводжувалося незначними відмінностями в інтенсивності росту в молочний період і тенденцією до збільшення приростів маси їх тіла за періодами дослідження (табл. 4).

Таблиця 4. Інтенсивність росту телиць і середньодобовий приріст у віці 2-10 місяців (М ± m, n = 9-10).

Показники

Група


контрольна

досвідчена

Маса тіла тварин у 2-х місячному ввозрасте, кг

64,9 ± 0,43

64,2 ± 0,32

Маса тіла тварин в 9 місяців, кг

186,4 ± 5,10

193,9 ± 5,38

Приріст маси тіла за 210 днів, кг

121,5 ± 5,63

129,7 ± 4,38

Середньодобовий приріст, г

570,4 ± 26,80

608,9 ± 20,78

У телиць, яким випаювати в молочний період "соєве молоко" маса тіла в 9 місяців (через 7 місяців досвідченого періоду) становила 193,9 кг у порівнянні з контрольними тваринами, маса тіла яких була 186,4 кг. Середньодобовий приріст маси тіла у телиць контрольної групи становив 608,9 г, тоді як у тварин дослідної групи він дорівнював 570,4 р. Отримані дані свідчать, що інтенсивність росту ремонтних телиць в період випоювання "соєвого молока" і в наступні місяці зберігалася на рівні тварин контрольної групи. У цілому за 9 місяців відзначалася тенденція до більш високих показників маси тіла у тварин дослідної групи. Випоювання «соєвого молока» ремонтним телицям у молочний період вирощування не робить істотного впливу на перебіг фізіолого-біохімічних процесів в організмі.

Таким чином, випоювання «соєвого молока» ремонтним телицям у молочний період вирощування не робить істотного впливу на перебіг фізіолого-біохімічних процесів в організмі. Підвищення змісту лінолевої і арахідонової кислот у крові телиць дослідної групи може бути обумовлено великою їх кількістю в "соєвому молоці" у порівнянні із замінником незбираного молока, який згодовують тваринам контрольної групи. Зниження концентрації ліноленової кислоти вказує на високий рівень активності ліпооксигенази в соєвому зерні, який, ймовірно зберігається у складі "соєвого молока".

Список використаної літератури

  1. Смоляр В. Соєве молоко: перспективи використання у тварінніцтві / / Пропозиція. - 2008. - № 2. - С. 13-19.

  2. Висоцький В.Г., Зілова І.С. Роль соєвих білків у харчуванні людини / / Зап. харчування. -1995. - № 5. -С. 20-27.

  3. Боровський В.Р., Анісімова Ю.М., Клименко Л.А., Бичкова Н.Г., Ратушняк В.В., Демиденко О.В., Джанжулова І.С., Баленко Т.Л. Роль лікувально-профілактичного продукту на основі соєвої суспензії в комплексній терапії хворих з термічною травмою / / Проблеми харчування. -2005. - № 3 (8). -С. 39-45.

  4. Анісімова Ю.М., Боровський В.Р., Бичкова Н.Г., Ратушняк В.В. Роль живильної суміші на основі сої в корекції імунного статусу хворих з термічною травмою / / Лікарс. справа. NRT або. справу. -2005. - № 8. -С. 56-62.

  5. Першин Б.Б., Кузьмін С.Н., Товста Д.В. Профилактирующих, лікувальні та імуномодулюючі властивості продуктів харчування з соєвих бобів / / Russian J. of Immunol. -1998. - № 3-4. -Р. 321-330.

  6. Хниченко Л.К. Вплив дієтотерапії, що включає соєві білки, на стан місцевого імунітету та активність симпатоадреналової системи / / Педіатрія. -2001. - № 2. -С. 55-57.

  7. Трушина Е.Н., Мустафіна О.К., Волгарь М.М. Про механізми дії поліненасичених жирних кислот на імунну систему / / Зап. харчування. -2003. - № 3. -С. 35-40.

  8. Першин Б.Б. Стрес, вторинні імунодефіцити та захворюваність. -М.: Медицина, 1994. -205 С.

  9. Прокопенко Л.Г., Чалий Г.А. Протеолітичні ферменти та їх інгібітори як модулятори імунологічних реакцій / / фармаколо. і токсиколого. -1987. - № 5. -С. 93-99.

  10. Синовець А.С., Левицький А.П. Інгібітори протеолітичних ферментів у медицині. -К.: Здоров'я, 1985. -71 С.

  11. Тутельян В.А., Павлючкова М.С., Погожева А.В., Дербеньова С.А. Застосування фітоестрогенів у медицині / / Зап. питання. -2003. - № 2. -С. 48-54.

  12. Капрельянц Л.В., Кисельов С.В., Іоргачева Є.Г. Ізофлавони сої і перспективи їх терапевтичного застосування / / Зап. харчування. -2003. - № 4. -С. 36-41.

  13. Гордієнко А.Д. Гепатопротекторний механізм дії флавоноїдів. Огляд / / Фармація. - 1990. - № 3. -С. 75-78.

  14. Сараф А.С., Оганесян Е.Т. Флавоноїди - як потенційні протиалергічні з'єднання. Огляд / / Хіміко-фармацевт. журнал. -1991. - № 2. -С. 4-8.

  15. Барабой В.А. Cтресс: природа, біологічна роль, механізми, наслідки. - Київ: Фітосоціоцентр, 2006. - 424 с.

  16. Glutathione and respiratory chain complex activity in duodenal mitochondria of broilers with low and high feed efficiency / C Ojano-Dirain, M Iqbal, T Wing, M Cooper, and W Bottje / / Poult. Sci. - 2005. - 84 (5). - P. 782-788.

The effect of watering "soya milk" on cellular and biochemical profiles of blood and growth performance in female calves

Matyukha I., Dolichuk O., Phedoruk R, Zap O.

Institute of Animal Biology, Ukraine

In the physiological trial 20 female calves at 2 mo of age were assign to two groups, 10 calves each, and fed during milk period the basal diet (I group, whole milk + milk substitute) or "soy milk" which was nutritionally equivalent to whole milk. The plasma content of fatty acids 18:2 and 20:4 was increased in gr. II (P <0.05) and that of 18:3 was decreased (P <0.05) during 3-6 mo of age, in comparison to control. He tendency was indicated of decreasing level of Hb and erytrocytes number in blood in gr. II compared to control. The final live weight of calves did not differ significantly between groups. The data obtained suggest that the use of "soy milk" during milk period did not occur any negative influence on physiological and biochemical processes in female calves.

Key words: milk substitutes, soy milk, blood free fatty acids, hemoglobin, growth rate

Probl. Biol. Prod. Anim. (Russia), 2010, 2:

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Сільське, лісове господарство та землекористування | Реферат
63.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Технологія вирощування ремонтних телиць
Ріст і розвиток ремонтних телиць герефордської породи казахської белог
Ріст і розвиток ремонтних телиць герефордської породи казахської білоголової
Біохімічний склад крові у людей
Безпека праці та експлуатації при ремонтних роботах на водному транспорті
Синдром надлишкового бактеріального росту при неспецифічному виразковому коліті
Ефективність застосування регуляторів росту при розмноженні смородини чорної здеревілими живцями
Реологічні властивості крові та їх порушення при інтенсивній терапії
Антиоксидантна система плазми крові в нормі і при патології
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru