Кирило і Мефодій

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Міністерство освіти і науки Російської Федерації.
Курганський технологічний коледж.
Реферат
з дисципліни: «Література»
на тему: Кирило і Мефодій
Виконавець - студент гр. № 118
Спеціальність: 0514 «Дизайн»
Воінкова А.В
Перевірив викладач:
Астаф'єва А.П.
Курган, 2007.

Зміст
Введення
Основна частина
Список рекомендованої літератури

ВСТУП
Кирило Мефодій, брати з Солуні (Салоніки), слов'янські просвітителі, творці слов'янської азбуки, проповідники християнства. Кирило (бл. 827-869; до прийняття в 869 чернецтва - Костянтин, Костянтин Філософ) і Мефодій (бл. 815-885) у 863 були запрошені з Візантії князем Ростиславом у Великоморавської держави для введення богослужіння слов'янською мовою. Переклали з грецької на старослов'янську мову основні богослужебні книги.
Кирило і Мефодій, брати, християнські місіонери у слов'ян, творці слов'янського алфавіту, перших пам'яток слов'янської писемності і старослов'янської літературної мови. Кирило (прийняв це ім'я перед смертю при постригу в схиму, до цього - Костянтин) народився в 827, рік народження і мирське ім'я старшого брата - Мефодія - невідомі. Святі Православної (пам'ять 11/24 травня, Кирила також 14/27 лютого, Мефодія - 6 / 19 квітня) та Католицької (пам'ять 14 лютого і 7 липня) церков.
Народилися в сім'ї «друнгарія» - візантійського воєначальника з міста Салоніки (звідси - «солунські брати»).
Мефодій був призначений правителем однієї із слов'янських областей на Балканах, після вбивства у 856 покровителя сім'ї - логофета Фектіста - постригся в ченці в одному з монастирів на Олімпі (Мала Азія).
Костянтин отримав блискучу освіту в Константинополі, де його вчителями були найбільші представники візантійської інтелектуальної еліти - Лев Математик і Фотій, майбутній патріарх Константинопольський. Був бібліотекарем патріарха, потім викладав філософію в Константинополі, отримав прізвисько Філософа. Брав участь у візантійських місіях в Арабський халіфат і (разом з Мефодієм) у Хазарію. З цими місіями пов'язані написані ним полемічні дебати з мусульманами та іудеями (включені в його «Розлогі житія»). Під час подорожі в Хазарію в 861 брав участь у відкритті та перенесення в Херсонес (Крим) останків Климента Римського. У слов'янських перекладах збереглися тексти написаних Костянтином сказань про набуття мощей і віршованих гімнів з цього приводу.

ОСНОВНА ЧАСТИНА
У 863 до Константинополя прибуло посольство правителя Великої Моравії (див. Великоморавська держава) Ростислава, що просило надіслати вчителів для проповіді в нещодавно прийняла християнство країні. Візантійський імператор вирішив послати туди Костянтина і Мефодія; їх «Розлогі житія» пов'язують з цією подією створення Костянтином абетки (т. зв. Глаголиці), що відбиває фонетичні особливості слов'янської мови, і першого літературного тексту на слов'янській мові - перекладу Євангелія апракос (збірника з євангельських текстів, що читаються під час богослужіння). На думку дослідників, ще до приїзду Костянтина і Мефодія до Моравії була переведена і Псалтир. У Великій Моравії брати переклали слов'янською мовою текст Літургії й стали здійснювати богослужіння слов'янською мовою. Тоді ж Костянтином були створені «Проглас» - перший великий оригінальний поетичний текст слов'янською мовою й «Написання про праву віру» - перший досвід викладу слов'янською мовою християнської догматики, що поклала початок створенню слов'янської релігійно-філософської термінології.
Діяльність Костянтина і Мефодія зустріла опір німецького духівництва (у церковному відношенні Велика Моравія була підпорядкована єпископства Пассау в Баварії), що виступав проти слов'янського письма та слов'янської Літургії, який вимагав, щоб Літургія відбувалася виключно латинською мовою. У цих умовах брати не могли зробити священиками підготовлених ними учнів і у 867 виїхали з Великої Моравії до Венеції, розраховуючи присвятити учнів у столиці Візантійської імперії - Константинополі. Отримавши запрошення від римського папи, Костянтин і Мефодій з Венеції попрямували в 868 до Риму. Тут папа Адріан II освятив слов'янські книги, учні Костянтина і Мефодія стали священиками і дияконами. У Римі Костянтин важко захворів і 14 лютого 869 помер (похований у базиліці Св. Климента).
В кінці 869 Мефодій був призначений архієпископом Паннонії, практично Великої Моравії, яка тим самим придбала церковну самостійність. У 870 Велика Моравія була окупована військами Східно-Франкського королівства, Мефодій був заарештований і засланий в один з монастирів у Швабії. Повстання населення Моравії і втручання папи Іоанна VIII сприяли тому, що в 873 новому моравського князя Святополка вдалося домогтися звільнення Мефодія. Папа Іоанн VIII заборонив Мефодію здійснювати літургію на слов'янській мові, але Мефодій, відвідавши в 880 Рим, домігся скасування заборони.
З діяльністю Мефодія з управління єпархією пов'язаний слов'янський переклад збірки церковних канонів, т. зв. «Номоканона Іоанна Схоластика», а також створення найдавнішого пам'ятника слов'янського права - «Закону судного людям», що встановлював санкції церковної та світської влади за порушення норм християнської моралі. Мефодію приписується і анонімне звернення до князів і суддів із вимогою дотримання норм цього закону. За ініціативою Мефодія був зроблений переклад основних книг Старого Завіту на слов'янську мову (збереглися лише окремі частини). Мефодію приписується також слов'янський канон св. Димитрію - патрону Фессалонік.
Німецьке духовенство, яке користувалося розташуванням моравського князя Святополка, виступало проти слов'янської Літургії та прагнуло скомпрометувати Мефодія перед папою, натякаючи на те, що архієпископство з особливим слов'янським обрядом може відокремитися від Риму і приєднатися до константинопольської патріархії. Перед смертю Мефодій відлучив від Церкви главу своїх німецьких противників - Віхінга. Він помер 8 квітня 885, місцезнаходження його могили невідомо.
Після смерті Мефодія учні його, захищали слов'янську Літургію, були вигнані з Моравії і знайшли собі притулок у Болгарії. Тут був створений новий слов'янський алфавіт на основі грецького; для передачі фонетичних особливостей слов'янської мови він був доповнений літерами, запозиченими з глаголиці. Цей алфавіт, що широко розповсюдився у східних і південних слов'ян, отримав згодом назву «кирилиці» - на честь Кирила (Костянтина).
«Розгорнутий житіє» Костянтина було написано (в початковій редакції) до 880, ймовірно, за участю Мефодія його учнями. «Розгорнутий житіє» Мефодія було написано відразу після його смерті в 885-886. Тексти служб на їхню честь були написані вже в Болгарії (автором служби Мефодію був його учень Костянтин Преславського). У західних слов'ян (у Чехії) свято на честь Кирила і Мефодія було встановлено в 1349.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. «Велика інціклопедія Кирила і Мефодія».
2. www.km.ru
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Література | Реферат
14.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Великі слов`янські просвітителі Брати Кирило і Мефодій
Костянтин та Мефодій в словянській історії та культурі
Костянтин та Мефодій в слов янській історії та культурі
Кирило Туровський
Столяров Кирило Сергійович
Лаксман Ерік Кирило
Кирило-Мефодіївське товариство
Кирило-Мефодіївське товариство 2
Кирило-Білозерський монастир
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru