додати матеріал


Капітал оборотний

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Введення 7
1 Сутність і склад оборотного капіталу 8
1.1 Сутність оборотного капіталу та його склад 8
1.2 Оцінка використання оборотних коштів 11
2 Політика організацій в управлінні оборотним капіталом 14
2.1 Управління грошовими коштами 14
2.2 Управління дебіторською заборгованістю 17
2.3 Управління запасами 30
3 Стратегія управління фінансування оборотного капіталу 41
Висновок 44
Список використаних джерел
Програми

Введення
Актуальним питанням для організації в Росії є питання про кредити. Установи зацікавлені в затребуваності і прискоренні обороту капіталу, позичальники зацікавлені в дохідності вкладених у виробництво коштів.
Управлінням капіталом являє собою систему принципів і методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов'язаних з оптимальним його формуванням з різних джерел, а також забезпеченням ефективного його використання в різних видах господарської діяльності підприємства.
Управління капіталом підприємства спрямовано на вирішення основних завдань: формування достатнього обсягу капіталу, забезпечує необхідні темпи економічного розвитку підприємства; оптимізація розподілу сформованого капіталу за видами діяльності та напрямками використання, забезпечення умов досягнення максимальної прибутковості капіталу при передбаченому рівні фінансового ризику; забезпечення мінімізації фінансового ризику, пов'язаного з використанням капіталу, при передбаченому рівні його прибутковості, забезпечення постійної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку, забезпечення достатнього рівня фінансового контролю над підприємством з боку його засновників; забезпечення достатньої фінансової гнучкості підприємства, оптимізація обороту капіталу; забезпечення своєчасного реінвестування капіталу.
У зв'язку з цим важливу роль набуває своєчасне реінвестування капіталу в найбільш дохідні активи та операції, що забезпечують необхідний рівень його ефективності в цілому.

1 Сутність і склад оборотного капіталу
1.1 Сутність оборотного капіталу та його склад
Капітал оборотний (з англійської мови working capital) - різниця між поточними активами і поточними (короткостроковими) зобов'язаннями підприємства, організації. Синонім терміну «оборотний капітал» у вітчизняному обліку - оборотні кошти.
До поточних (короткострокових) зобов'язань підприємства відносять короткострокові кредити, кредиторську заборгованість, аванси отримані, дивіденди до сплати, орендні платежі і так далі. Величина оборотного капіталу відображає суму коштів, що належать підприємству (організації) в його поточних активах, і є важливою характеристикою фінансової стійкості. Оборотний капітал формується із запасів сировини і матеріалів, незавершеного виробництва, малоцінних та швидкозношуваних предметів, готової продукції та дебіторської заборгованості, загальна вартість яких визначають величину грошових коштів, необхідних для їх покриття. Якщо поточні активи менше поточних зобов'язань, то оборотний капітал буде негативним.
Величина оборотного капіталу підприємства, організації залежить від величини витрат на придбання сировини і матеріалів і прямих накладних витрат у виробництві легко реалізовані продукції; тривалості циклу виробництва і реалізації продукції; вартості непрямих накладних витрат у процесі виробництва і реалізації продукції, обсягу отриманого кредиту і терміну його повернення.
В основі всіх складових оборотного капіталу лежить критерій ліквідності, що дозволяє швидко перетворювати кошти підприємства у грошову готівку і забезпечувати фінансування його постійних операцій. Для оцінки ефективності використання оборотного капіталу застосовують показник рентабельності власного капіталу, який визначається як відношення чистого прибутку від реалізації продукції або іншого фінансового результату до величини оборотного капіталу. Крім того, у господарській практиці для оцінки ефективності оборотного капіталу використовують такі показники як коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) і період обороту.
Малюнок 1 - Склад і розміщення оборотного капіталу

У практиці планування, обліку і аналізу оборотний капітал можна підрозділити за такими ознаками.
1. Залежно від функціональної ролі в процесі виробництва - оборотні фонди і фонди обігу. До оборотних фондів відносять виробничі запаси (сировина, матеріали, паливо), незавершене виробництво, напівфабрикати власного виробництва, витрати майбутніх періодів. Фонди обігу - це готова продукція і товари для перепродажу, товари відвантажені, грошові кошти, розрахунки з іншими підприємствами і організаціями. Такий поділ необхідно для роздільного аналізу часу перебування оборотних коштів у процесі виробництва та обігу.
2. Залежно від практики контролю, планування та управління - нормовані оборотні кошти і ненормовані оборотні кошти. На підприємстві можуть бути норми на виробничі запаси, напівфабрикати власного виробництва, готову продукцію.
3. У залежності від джерел формування оборотного капіталу - власний оборотний капітал і позиковий оборотний капітал. Величина власного оборотного капіталу визначається як різниця між підсумком IV розділу балансу «Капітал і резерви» і I розділу балансу «Необоротні активи».
Позикові оборотні кошти формуються у формі банківських кредитів, а також кредиторської заборгованості. Вони надаються підприємству у тимчасове користування.
4. У залежності від ліквідності (швидкості перетворення в грошові кошти) - абсолютно ліквідні кошти, швидко реалізовані оборотні кошти, повільно реалізовані оборотні кошти.
5. Залежно від ступеня ризику вкладення капіталу:
оборотний капітал з мінімальним ризиком вкладень: грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення;
оборотний капітал з малим ризиком вкладень: дебіторська заборгованість (за вирахуванням сумнівної), виробничі запаси (за вирахуванням залежаних), залишки готової продукції і товарів (за вирахуванням не користуються попитом);
оборотний капітал з середнім ризиком вкладень: малоцінні і швидкозношувані предмети, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів;
оборотний капітал з високим ризиком вкладень: сумнівна дебіторська заборгованість, залежані виробничі запаси, готова продукція і товари, які не користуються попитом.
6. У залежності від матеріально-речового змісту - предмети праці (сировина, матеріали, паливо і так далі), готова продукція і товари, грошові кошти і кошти в розрахунках.
Фінансове становище підприємства знаходиться в безпосередній залежності від того, наскільки швидко кошти, вкладені в активи, перетворюються в реальні гроші.
На тривалість знаходження засобів в обороті впливають чинники зовнішнього і внутрішнього характеру.
До факторів зовнішнього характеру відносяться сфера діяльності підприємства, галузева приналежність, масштаби підприємства, економічна ситуація в країні та пов'язані з нею умови господарювання підприємства.
Внутрішні чинники - цінова політика підприємства, структура активів, методика оцінки запасів.
1.2 Оцінка використання оборотних коштів
Для оцінки оборотності оборотного капіталу використовуються наступні показники.
1. Коефіцієнт оборотності
, (1)
де К О - коефіцієнт оборотності (в оборотах);
V p - виручка від реалізації продукції, робіт, послуг (тис. крб.);
СО - середня величина оборотного капіталу (тис. крб.).
Коефіцієнт оборотності показує кількість оборотів, що здійснюються оборотним капіталом за певний період часу.
2. Тривалість одного обороту
(2)
де Д Л - тривалість періоду обігу оборотного капіталу (у днях);
Т - звітний період (у днях).
3. Коефіцієнт закріплення оборотних коштів
(3)
Коефіцієнт закріплення оборотних засобів показує величину оборотних коштів на 1 карбованець реалізованої продукції. Торговельні організації при розрахунку показників оборотності використовують показник реалізації товарів у продажних цінах замість виручки від реалізації.
Прискорення оборотності капіталу сприяє скороченню потреби в оборотному капіталі (абсолютне вивільнення), приросту обсягів продукції (відносне вивільнення) і, значить, збільшення одержуваного прибутку. В результаті покращується фінансовий стан підприємства, зміцнюється платоспроможність.
Уповільнення оборотності потребує залучення додаткових коштів для продовження господарської діяльності підприємства.
Величину абсолютної економії (залучення) оборотного капіталу можна розрахувати двома способами.
1. Вивільнення (залучення) оборотних коштів з обороту визначається за формулою
, (4)
де CO - величина економії (-) (залучення) (+) оборотного капіталу;
CO 1, CO 0 - середня величина оборотного капіталу підприємства за звітний та базисний період;
До VP - коефіцієнт зростання продукції (у відносних одиницях).
У таблиці 1 наводиться розрахунок показників оборотності оборотних коштів.
Таблиця 1 - Показники оборотності оборотних коштів
Показники
2006р.
2007р.
Відхилення
1. Виручка від реалізації продукції робіт, послуг, млн. руб.
12596
27138
+ 14542
2. Середні залишки всіх обігових коштів, млн. руб.
130939
185640
+ 54701
3. Коефіцієнт оборотності
(Обороти)
0,0962
0,1462
+ 0,05
4. Тривалість одного обороту (дні)

3742,3
2462,6
- 1279,7
5. Коефіцієнт закріплення оборотних коштів

10,395
6,841
- 3,554
Як видно з таблиці 1, оборотність оборотних коштів прискорилася на 0,05 обороту і склала 0,1462 обороту за рік, або відповідно 2462,6 дня. Це негативні показники, так як один оборот дорівнює 6,84 років.
Але разом з тим слід зазначити, що оборотність оборотного капіталу прискорилась на 1279,7 днів.

2 Політика організацій в управлінні оборотним капіталом
2.1 Управління грошовими коштами
Будь-який бізнес починається з деякої кількості грошей, які звертаються в ресурси для виробництва (або товар для перепродажу). Потім з виробничої форми оборотний капітал перетворюється на товарну, а на стадії реалізації - на грошову. Кругообіг оборотного капіталу безпосередньо пов'язаний з основними господарськими операціями:
- Покупки приводять до збільшення запасів сировини, матеріалів, товарів і кредиторської заборгованості;
- Виробництво веде до зростання дебіторської заборгованості і грошових коштів в касі і на розрахунковому рахунку.
Всі ці операції багато разів повторюються і зводяться до грошових надходжень і грошовим платежах.
Таким чином, рух грошових коштів охоплює період часу між сплатою грошей за сировину, матеріали (товари) і надходженням грошей від продажу готової продукції (товарів). На тривалість цього періоду впливають: період кредитування підприємства постачальниками, період кредитування підприємством покупців, період перебування сировини та матеріалів у запасах, період виробництва і зберігання готової продукції на складі.
Розглянемо на прикладі розрахунок періоду обороту грошових коштів:
1. Надходження сировини на склад підприємства - 10 жовтня
2. Передача сировини в переробку (виробництво) - 20 жовтня
3. Розрахунок з постачальниками - 15 жовтня
4. Відвантаження готової продукції - 27 жовтня
5. Надходження грошей від покупців (оплата) - 1 грудня
Період обороту грошових коштів визначаємо з моменту оплати постачальниками сировини (15 жовтня) і до отримання грошей від покупців готової продукції, тобто 1 грудня. У нашому прикладі цей період складає 1,5 місяці.
Аналіз руху грошових коштів за видами діяльності проводиться за даними форми № 4 «Звіт про рух грошових коштів» та бухгалтерського обліку (обороти за синтетичними рахунками) двома методами - прямим і непрямим.
Для оцінки руху грошових коштів прямим методом складають аналітичну таблицю 2.
Таблиця 2 - Рух грошових коштів (прямим методом)
Показники
№ рядки форми № 4
Сума
1. Поточна діяльність
1.1 Приплив грошових коштів:
83842
- Виручка від реалізації товарів, продукції, робіт і послуг
030
27138
- Аванси, отримані від покупців
050
12030
- Цільове фінансування
060
44621
- Інші надходження (суми, видані раніше підзвітним особам)
110
53
1.2 Відтік грошових коштів
81210
- Оплата придбаних товарів, робіт, послуг
130
49238
- Оплата праці
140
20014
- Відрахування на соціальні потреби
150
9225
- Видача підзвітних сум
160
79
- Видача авансів
170
504
- Розрахунки з бюджетом
220
1810
- Оплата відсотків за отриманими кредитами, позиками
230
340
1.3 РАЗОМ: приплив (+), відтік (-) грошових коштів
1.1-1.2
+ 2632
2. Інвестиційна діяльність
2.1 Приплив грошових коштів:
233
- Виручка від реалізації основних засобів та іншого майна
040
233
2.2 Відтік грошових коштів:
3019
- Оплата дольової участі в будівництві
180
2006
- Оплата машин, обладнання
190
1013
2.3 РАЗОМ: приплив (+), відтік (-)
2.1-2.2
- 2768
3. Фінансова діяльність
3.1 Приплив грошових коштів
3.2 Відтік грошових коштів
1442
- Фінансові вкладення
200
630
- Виплата дивідендів
210
812
3.3 РАЗОМ: відтік (-)
3.1-3.2
- 1442
Всього зміна грошових коштів
1.3 +2.3 +3.3
- 1596
Як видно з таблиці, загальна зміна грошових коштів (відтік у сумі 1596 млн. руб.) Свідчить про недостатність надходження грошових коштів від інвестиційної та фінансової діяльності, тобто розвиток цих видів діяльності забезпечується повністю за рахунок поточної діяльності.
Недолік прямого методу в тому, що він не розкриває взаємозв'язку отриманого фінансового результату і зміни коштів на рахунках підприємства.
Наприклад: підприємство має прибуток і не має грошових коштів на рахунках, і навпаки: збиток і наявність грошових коштів.
Для виявлення причин зазначених у прикладі розбіжностей проводять аналіз грошових коштів непрямим методом, суть якого - перетворення величини прибутку у величину грошових коштів.
Окремі види витрат і доходів зменшують (збільшують) суму прибутку підприємства, не зачіпаючи величину грошових коштів. При аналізі непрямим методом ці суми коригують величину прибутку, щоб статті витрат, які пов'язані з відтоком грошових коштів, не впливали на величину чистого прибутку.
Наприклад, вибуття об'єктів основних засобів пов'язані з отриманням збитку в розмірі їх залишкової вартості, який фіксується на рахунку 47 «Реалізація та інше вибуття основних засобів» і потім списується на рахунок «Прибутки та збитки».
Зрозуміло, що немає впливу на величину грошових коштів зазначених операцій списання з балансу залишкової вартості майна, так як пов'язаний з ним відтік коштів стався раніше - у момент придбання. Отже, сума збитку у розмірі недоамортизованої вартості повинна бути додана у величині чистого прибутку.
Нарахування амортизації не впливає на відтік грошових коштів, але зменшує величину фінансового результату. Зменшення прибутку не супроводжується скороченням грошових коштів, отже, для отримання реальної величини грошових коштів сума нарахованого зносу повинна бути додана до чистого прибутку. Ці витрати зменшують балансовий прибуток, але не впливають на рух грошових коштів.
Якщо має місце збільшення виробничих запасів, то реальний відтік грошових коштів буде вище на цю величину, суми витрат на придбання матеріалів, врахованих у вартості реалізованої продукції, прибуток також буде завищена на цю величину і повинна бути скоригована, тобто зменшена.
Приріст виробничих запасів слід відняти від суми чистого прибутку, а їх зменшення - додати до чистого прибутку, так як ми завищуємо на цю величину суму відтоку грошових коштів, тобто занижуємо прибуток. Насправді приріст виробничих запасів не тягне за собою збільшення грошових коштів в такій же мірі, що і прибуток.
2.2 Управління дебіторською заборгованістю
Однією з вагомих складових оборотних коштів підприємства є дебіторська заборгованість, тобто боргові права до клієнтів. Відповідно оборотність коштів у складі дебіторської заборгованості істотно впливає на оборотність всіх оборотних коштів підприємства. Слід підкреслити, що рішення задачі прискорення оборотності коштів у дебіторській заборгованості - одне з найскладніших завдань фінансового менеджменту на промислових підприємствах. Справа в тому, що традиційне віднесення боргових прав до клієнтів по бистрореалізуемих оборотних активів (векселі до отримання, заборгованість підприємству його працівників та деякі інші - швидко реалізованих оборотні активи) в умовах економіки перехідного періоду стосовно до промислових підприємств не підтверджується реальною дійсністю.
Для ефективного управління оборотністю коштів у дебіторській заборгованості доцільно застосовувати наступний комплекс взаємопов'язаних заходів.
По-перше, необхідна чітка робота з обліку та списання дебіторської заборгованості з урахуванням наявної нормативно-правової бази.
В даний час існують дві форми обліку та списання неоплаченої дебіторської заборгованості.
Таблиця 3 - Форми обліку дебіторської заборгованості
Види дебіторської
заборгованості
Дані по розрахунках та виконання договірних зобов'язань
Форми обліку та списання дебіторської заборгованості
Непрострочені
Не закінчився термін виконання договору і (або) установ-лений граничний термін (3 міс.) Виконання зобов'язань зобов'язань за розрахунками
Враховується на рахунках розрахунків
Прострочена
Неістре-Боголюбова
Не закінчився термін виконання договору і (або) термін виконання зобов'язань за розрахунками (1-я форма)
Списується як безнадійна за-ваності на збитки. Податко-оподатковувана при-бувальщина не вміння-щує. (Підстава: Указ Президента РФ № 2204 від 20.12.94 р.)
Вигубиш-ванна
Не минув строк позовної давності
Враховується на рахунках розрахунків
Минув строк позовної давності (2-я форма)
Списується на фінансові ре-зультати. Податко-оподатковувана при-бувальщина зменшується. (Підстава: Постанова Уряду РФ № 552 від 05.08.92 р.)
Перша форма пов'язана із закінченням граничного строку виконання зобов'язань за розрахунками за поставлену за договором товарну продукцію. Граничний термін виконання зобов'язань за розрахунками, як було зазначено вище, - 3 місяці з моменту фактичного отримання товару, приймання робіт. Така дебіторська заборгованість називається прострочена (невитребуваних).
Друга форма пов'язана із закінченням терміну позовної давності щодо виконання зобов'язань між сторонами договору.
Зауважимо, що обов'язковою умовою витребування дебіторської заборгованості є пред'явлення позову в арбітражний суд не пізніше 4-х місяців з моменту відпуску, відвантаження товарів, виконання робіт. Тільки тоді дебіторську заборгованість можна вважати витребуваної і враховувати її у загальновстановленому порядку, не списувати її з балансу протягом всього строку позовної давності (3 роки, стаття 196 Цивільного кодексу РФ).
Зазначена робота з обліку та списання заборгованості поєднується з аналізом дебіторів і визначенням обсягу ілюзорних (нереальних) надходжень грошових коштів. Аналіз дебіторів дозволяє виключити на майбутнє дебіторів з високим ризиком. Цей захід прийнятна як для періоду розвинених ринкових відносин, так і для умов економіки перехідного періоду. В останньому випадку весь комплекс перерахованих робіт особливо ефективний.
По-друге, для скорочення періоду обороту дебіторської заборгованості можна використовувати метод АВС контролю за дебіторами.
По-третє, важливо використовувати можливість оплати боргів векселями, цінними паперами (акції, облігації), оскільки очікування оплати «живими грошима» може обійтися набагато дорожче.
По-четверте, по можливості потрібно орієнтуватися на збільшення кількості замовників з метою зниження ризику несплати монопольним споживачем.
По-п'яте, слід використовувати можливості продажу рахунків дебіторів факторинговій компанії (спеціалізована організація або факторинговий відділ комерційного банку). В умовах економіки перехідного періоду у вітчизняній практиці така форма управління оборотністю дебіторської заборгованості обмежена. Проте з розвитком ринкових відносин вона отримає широке поширення. Тут важливо, щоб у вітчизняній економіці поступово виявлялася тенденція зниження рівня інфляції. Тоді і рахунки дебіторів стануть більш привабливими для факторингових компаній.
По-шосте, не слід затягувати звернення до арбітражного суду, якщо боржник неадекватно реагує на претензії. Часто навіть предісковое звернення до боржника дає позитивну реакцію.
По-сьоме, важливо, що за будь-якого з напрямків роботи у частині прискорення оборотності дебіторської заборгованості були задіяні кваліфіковані менеджери. Втім, це в рівній мірі відноситься до будь-якого менеджера, вирішального питання, пов'язані з управлінням оборотними засобами.
Нарешті, проблему прискорення оборотності коштів у дебіторській заборгованості можна вирішувати ще на етапі укладання договорів з замовниками товарної продукції (робіт, послуг). Для цього необхідно в договорі передбачити як форми розрахунку за виконані роботи по інкасо в безакцептному порядку. Ця форма розрахунку передбачена Положенням від 08 вересня 2000 року № 120-П Центрального банку РФ «Про безготівкові розрахунки в Російській Федерації».
Перевага такої форми розрахунків для виконавця робіт за договором полягає в тому, що замовник зобов'язаний оплатити негайно після пред'явлення документів про здачу робіт виконавцем, тобто в безакцептному порядку. Інша справа, що замовник не завжди згоден з такою формою розрахунків, але це вже питання, яке можна вирішити договірними сторонами.
Викладені методи прискорення оборотності поточних активів охоплюють практично весь комплекс проблем, що виникають і дозволяють значно підвищити ефективність управління оборотним капіталом.
Аналіз дебіторської заборгованості має особливе значення в періоди інфляції, коли така іммобілізація власних оборотних коштів стає особливо невигідною.
Аналіз дебіторської заборгованості починають з розгляду її абсолютної і відносної величин.
Рисунок 2 - Представлення бухгалтерського балансу

Збільшення статей дебіторської заборгованості може бути викликано:
- Необачною кредитною політикою підприємства по відношенні до покупців, нерозбірливим вибором партнерів;
- Настанням неплатоспроможності і навіть банкрутства деяких споживачів;
- Занадто високими темпами нарощування обсягу продажів;
- Труднощами в реалізації продукції.
На аналізованому підприємстві, зростання дебіторської заборгованості обумовлено неплатоспроможністю споживачів.
Різке скорочення дебіторської заборгованості може бути наслідком негативних моментів у взаєминах з клієнтами (скорочення продажів в кредит, втрата споживачів продукції).
Дуже актуальним є питання про порівнянності дебіторської та кредиторської заборгованості.
Багато аналітиків вважають, що якщо кредиторська заборгованість перевищує дебіторську, то підприємство раціонально використовує кошти, тобто тимчасово залучає в оборот коштів більше, ніж відволікає з обороту. Бухгалтери відносяться до цього негативно, тому що кредиторську заборгованість підприємство зобов'язане погашати незалежно від стану дебіторської заборгованості. У світовій обліково-аналітичній практиці зіставлення дебіторської та кредиторської заборгованості поширене.
Зіставлення дебіторської та кредиторської заборгованості є одним з етапів аналізу дебіторської заборгованості, дозволяє виявити причини утворення дебіторської заборгованості. У таблиці 6 дана оцінка стану дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства. Як видно з таблиці, на підприємстві кредиторська заборгованість перевищує дебіторську заборгованість як на початок аналізованого періоду (5435 млн. руб.), Так і на кінець (38759 млн. крб.).
Дебіторська заборгованість покупців і замовників становила найбільшу питому вагу 86%, або 62462 млн. крб., На початок періоду, до кінця року вона збільшилася на 52820 млн. крб., А частка в загальної дебіторської заборгованості знизилася до 58,77%. Разом з тим зросла частка заборгованості інших дебіторів - з 12,15 до 37,93% (відповідно з 8828 до 74405 млн. крб.).
Далі доцільно провести аналіз дебіторської заборгованості за термінами освіти, так як тривалі платежі надовго відволікають кошти з господарського обороту.
У балансі дебіторська заборгованість поділяється на заборгованість, платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати, і заборгованість, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати.
На аналізованому підприємстві видані аванси на термін понад рік на суму 516 млн. руб., А це становить 0,26% загальної величини дебіторської заборгованості, що не можна визнати правильним.
Можна згрупувати дебіторську заборгованість: до 1 місяця, від 1 до 3 місяців, від 3 до 6 місяців, від 6 місяців до 1 року, понад 1 року.
Дебіторську заборгованість можна також підрозділити за термінами виникнення в днях: від 0 до 30; 31-60; 61-90; 91-120; понад 120.
Таблиця 4 - Аналіз дебіторської заборгованості за термінами виникнення
Дебітори по термінах виникнення, днів
Сума дебіторської заборгова-сті, тис. руб.
Питомої ний вага в загальній сумі,%
Ймовірно-сть безнадійний-них боргів,%
Сума безнадійних боргів, тис. руб.
Реальна величина заборгова-сті, тис. руб.
0-30
1400
32,48
2,5
35
1365
30-60
450
10,44
3
13,5
436,5
60-90
840
19,49
8
67,2
772,8
90-120
670
15,55
11,5
77,1
592,9
120-150
410
9,51
15
61,5
348,5
150-180
300
6,96
40
120
180
180-360
150
3,48
55,5
83,3
66,7
360-720
70
1,62
70
49
21
Св. 720
20
0,47
95
19
1
Разом:
4310
100
11,96
525,6
3784,4
Малюнок 3 - Оцінка стану дебіторської заборгованості
\ S
Залежно від висновків, зроблених з аналізу дебіторської заборгованості за термінами освіти, треба уважно вивчити кредитну політику підприємства. Сума заборгованості, що проходить по рахунках, має якийсь сенс лише до тих пір, поки існує ймовірність її отримання.
Від тривалості періоду погашення дебіторської заборгованості залежить частка безнадійних боргів. Проведене Міністерством торгівлі США дослідження показало, що в загальній сумі дебіторської заборгованості зі строком погашення до 30 днів до розряду безнадійних відноситься близько 4% боргів; 31-60 днів - 10%; 61-90 днів - 17%; 91-120 днів - 26 %; при подальшому збільшенні терміну погашення на чергові 30 днів частка безнадійних боргів підвищується на 3-4%.
З причин утворення розрізняють термінову і прострочену дебіторську заборгованість (таблиця № 3). Дебіторська заборгованість термінова виникає внаслідок застосовуваних форм розрахунків.
Прострочена дебіторська заборгованість виникає внаслідок недоліків у роботі підприємства і включає не оплачені в строк покупцями рахунки з відвантажених товарів і зданих робіт; розрахунки за товари, продані в кредит і не оплачені в строк; векселі, за якими грошові кошти не надійшли в строк, і так далі.
Це - формула незаконного відволікання оборотних коштів і порушення фінансової дисципліни. Далі потрібен детальний аналіз неприпустимою дебіторської заборгованості, що належить до внутрішнього фінансового аналізу. Для оцінки оборотності дебіторської заборгованості використовують наступні показники.
1. Оборотність дебіторської заборгованості :
, (5)
де - Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (обороти);
- Середня величина дебіторської заборгованості (тис. крб.).
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством. Якщо при розрахунку коефіцієнта виручка від реалізації вважається по переходу права власності, то збільшення коефіцієнта означає скорочення продажів в кредит, його зниження свідчить про збільшення обсягу кредиту, що надається.
2. Період погашення дебіторської заборгованості:
, (6)
де - Тривалість погашення дебіторської заборгованості (дні).
Чим триваліший період погашення, тим вище ризик її не погашення. Цей показник слід розглядати по юридичних і фізичних осіб, видам продукції, умов розрахунків, тобто умов укладення угод.
3. Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних коштів:
, (7)
де - Питома вага дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних коштів (%).
Чим вищий цей показник, тим менш мобільна структура майна підприємства.
4. Частка сумнівної заборгованості в складі дебіторської заборгованості (%):
, (8)
де - Сумнівна заборгованість (тис. крб.).
Цей показник характеризує «якість» дебіторської заборгованості. Тенденція до його зростання свідчить про зниження ліквідності.
Загальна оборотність всіх оборотних коштів складається з приватної оборотності окремих елементів оборотних коштів. Швидкість як загальної оборотності, так і приватної оборотності окремих елементів оборотних коштів характеризується показниками:
Тривалість одного обороту всіх оборотних коштів розраховується за формулами:
, , (9)
де - Середня вартість всіх оборотних коштів;
- Тривалість аналізованого періоду в днях;
- Виручка від реалізації продукції.
Кількість оборотів (або прямий коефіцієнт оборотності) обчислюється за формулою:
, (10)
Формула коефіцієнта закріплення оборотних коштів (або зворотного коефіцієнта оборотності) виглядає так:
, (11)
За аналогічним формулами проводиться розрахунок оборотності окремих елементів або груп оборотних коштів. Замість величини всіх оборотних коштів у формули підставляється величина їхнього окремого елемента. Приватна оборотність окремих елементів або груп оборотних коштів називається складовою, якщо вона розраховується по виручці від реалізації. Сукупність доданків приватних показників за всіма видами (групами) оборотних коштів дасть у результаті загальний показник оборотності всіх оборотних коштів:
, (12)
де - Середній залишок виробничих (матеріальних) запасів;
- Середній зачепив незавершеного виробництва;
- Середній залишок готових виробів на складах;
- Середній залишок дебіторської заборгованості та інших оборотних засобів;
. (13)
Дана формула розкладання загальної тривалості обороту оборотних коштів як суми тривалості обороту по окремих елементах (видами) оборотних коштів вірна лише в узагальненому вигляді. Дійсний оборот окремих елементів характеризує не загальна величина виручки від реалізації, а оборот цього елемента (наприклад, для виробничих запасів - їх витрати на виробництво, для незавершеного виробництва - випуск готових виробів; для залишків готових виробів на складах - відвантаження продукції, для товарів відвантажених і коштів у розрахунках - надходження грошей на розрахунковий рахунок). У даному випадку ми маємо приватні показники, розраховані за особливим обігу, - за кредитом бухгалтерських рахунків, на яких відображаються різні елементи оборотних коштів.
У таблиці 5 наводиться розрахунок показників оборотності оборотних коштів у днях (табличні дані в цьому параграфі не пов'язані з даними з Додатка).

Таблиця 5 - Розрахунок показників оборотності оборотних коштів у днях
Показники
Базисний
рік
Звітний рік
план
фактично
Виручка від реалізації товарної продукції, тис. руб. ( )
46863
54340
56069
Середні залишки всіх обігових коштів, тис. руб. ( )
12040
-
13191
Середні залишки запасів, тис. руб. ( )
10884
10725
11410
Оборотність всіх оборотних засобів ( )
92,5
-
84,7
Оборотність запасів ( )
83,6
71,1
73,3
За даними таблиці легко розрахувати коефіцієнти оборотності. За базисний рік оборотні кошти здійснили 3,9 обороту (46863:12040), в тому числі запаси 4,3 (46863:10884); за звітний рік - 4,0 обороту (56069:13191), в тому числі запаси - 4, 9 обороту (56069:11410) при плані 5,1 (54340:10725).
Рисунок 4 - Обороти базисного, звітного періоду

4,0

За результатами оборотності розраховують суму економії оборотних коштів (абсолютне або відносне вивільнення) або суму їх додаткового залучення.
Для визначення суми економії оборотних коштів ( ) Внаслідок прискорення їх оборотності встановлюється потреба в оборотних коштах за звітний період, виходячи з фактичної виручки від всієї реалізації за цей час та швидкості обороту за попередній період. Різниця між цією умовною сумою оборотних коштів та сумою коштів, фактично бере участь в обороті, складе економію оборотних коштів. Якщо оборотність сповільнена, то в результаті виходить сума коштів, додатково залучених в оборот.
Для обчислення економії або перевитрати запасів в порівнянні з планом використовується, наприклад, така формула:
, (13)
де - Фактичні середні залишки запасів;
- Фактична реалізація;
- Планова реалізація (або базисна реалізація);
- Планова величина запасів (або базисна величина).
Економія або перевитрата оборотних коштів можуть бути визначені як добуток суми одноденної реалізації та різниці в днях оборотності за звітними фактичним і плановим даними:
, (14)
де - Тривалість аналізованого періоду (року).
Зробимо розрахунок додаткового залучення (перевитрати) запасів у порівнянні з планом (за даними таблиці 3):
(Тис. крб.)
У нашому прикладі план по швидкості оборотності запасів не виконаний, отже, має місце додаткове залучення коштів в оборот, що значно погіршує фінансовий стан підприємства.
Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості здійснюється за даними аналітичного обліку по рахунках 45,60, 61, 62, 63, 64, 65, 67, 68, 69, 70, 71, 73, 75, 76, 78, 79 щомісяця. Структура і строки утворення дебіторської заборгованості представлені в таблиці 6. Приклад аналізу дебіторської заборгованості наведено в таблиці 6.
Таблиця 6 - Аналіз стану дебіторської заборгованості (у місяцях)
Статті дебіторської заборгованості
Всього на кінець періоду, тис. грн.
У тому числі за строками освіти
до 1 місяця
від 1 до 2 місяців
3-6 місяців
від 6 місяців до 1 року
більше року
1. Дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги
269566
269566
2. Інші дебітори
19653
11977
а) у тому числі переплата фінансовим органам з відрахувань від прибутку та інших платежах
200
200
б) заборгованість за підзвітними особами
980
980
в) інші види заборгованості
10992
9448
105
426
1013
-
г) у тому числі за розрахунками з постачальниками
7481
1349
6132
-
-
-
Всього дебіторська заборгованість
289219
281543
6237
426
1013
-
Величина дебіторської заборгованості замовників на кінець звітного періоду склала 269566 тис. крб., Простроченої заборгованості немає.
Таблиця 7 - Аналіз оборотності дебіторської заборгованості
Показники
За відповідний період базисного року
Звітний період
Зміни
1. Оборотність дебіторської заборгованості (за середньою заборгованості)


- 0, 695
2. Період погашення дебіторської заборгованості


+ 6,29
3. Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів


+ 4,0
4. Відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації


+ 0,367
5. Частка сумнівної дебіторської заборгованості в загальному обсязі заборгованості,%

-
- 0,05
Як видно з таблиці 7, стан розрахунків із замовниками в порівнянні з відповідним періодом минулого року погіршилася. На 6,29 дня збільшився середній термін погашення дебіторської заборгованості, що становить 52,71 дня. Сумнівною дебіторської заборгованості не є, хоча частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів зросла на 4,0% і склала до величини поточних активів 87,4%. Отже, знизилася ліквідність поточних активів, що свідчить про погіршення фінансового становища підприємства.
Малюнок 5 - Оцінка оборотності дебіторської заборгованості

Аналіз дебіторської заборгованості необхідно доповнити аналізом кредиторської заборгованості.
Методика аналізу кредиторської заборгованості аналогічна методиці аналізу дебіторської заборгованості. Аналіз проводиться на підставі даних аналітичного обліку розрахунків з постачальниками, розрахунків з іншими кредиторами.
2.3 Управління запасами
Управління запасами, що включають запаси сировини, матеріалів, необхідними для процесу виробництва (виробничі запаси), незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів і готову продукцію на складі, означає перш за все визначення потреби в цих запасах, які забезпечують безперебійний процес виробництва і реалізації.
Управління запасами охоплює ряд послідовно виконуваних етапів робіт, основними з яких є (див. рис. 6)

Малюнок 6 - Основні етапи управління запасами на підприємстві
Управління запасами товарно-матеріальних цінностей. Найважливішим елементом управління запасами є науково обгрунтована оптимізація їх обсягу. У цих цілях вирішуються завдання з мінімізації витрат, авансованих в зазначені види запасів товарно-матеріальних цінностей.
Визначення потреби підприємства у фінансових ресурсах для створення конкретних видів запасів здійснюється за допомогою нормування оборотних коштів.
Правильне обчислення цієї потреби має велике економічне значення, так як встановлюється постійно необхідна мінімальна сума власних оборотних коштів, що забезпечує стійкий фінансовий стан підприємства.
Основні принципи нормування оборотних коштів коректуються залежно від змін умов господарювання, розвитку акціонування, а отже, самофінансування і самоокупності. Нормування оборотних коштів здійснюється на кожному підприємстві в суворій відповідності з кошторисами витрат на виробництво і невиробничі потреби, бізнес-планом, що відображає всі сторони комерційної діяльності. Тим самим забезпечується взаємозв'язок виробничих і фінансових показників, настільки необхідна для успішного підприємництва.
У процесі нормування оборотних коштів розробляються норми і нормативи. Норма оборотних коштів - це відносна величина, що відповідає мінімальному, економічно обгрунтованому обсягом запасів товарно-матеріальних цінностей, що встановлюється, як правило, в днях. Норми оборотних коштів залежать від норм витрати матеріалів у виробництві; норм зносостійкості запасних частин та інструментів; тривалості виробничого циклу; умов постачання і збуту; часу надання деяким матеріалами певних властивостей, необхідних для виробничого споживання та інших факторів.
Норми оборотних коштів у сучасних економічних умовах не можуть бути довго діючими. Необхідність їх уточнення обумовлена ​​процесом акціонування, реструктуризацією акціонерного капіталу, змінами технології та номенклатури виробу, складу бізнес-плану, зміною цін, тарифів та інших показників.
Норматив оборотних коштів - це мінімальна необхідна сума грошових коштів, які забезпечують підприємницьку діяльність підприємства. Нормативи оборотних коштів визначаються з урахуванням потреби в коштах як для основної діяльності, так і для капітального ремонту, здійснюваного власними силами, житлово-комунального господарства, підсобних, допоміжних та інших господарств, які не перебувають на самостійному балансі.
Якщо норми оборотних коштів можуть діяти більше року, то нормативи розраховуються на кожен конкретний період (рік, квартал). Нормативи оборотних коштів визначаються як добуток суми одноденної витрати чи випуску і норми з відповідних видів оборотних коштів.
На малюнку 7 представлені графічні умови визначення потреби в оборотних коштах на формування запасів в залежності від типів виробництва.
Одноденний витрата або випуск на підприємствах з рівномірно наростаючим протягом року обсягом виробництва доцільно обчислювати за даними кошторису витрат IV кварталу майбутнього року. Це пояснюється тим, що обчислений норматив оборотних коштів у будь-якому випадку діє на кінець майбутнього періоду (рік, квартал) і повинен забезпечити потреби виробництва на початок наступного періоду.
При рівномірному характері виробництва одноденний витрата може бути визначений за даними будь-якого кварталу або року в цілому.
Лише в умовах сезонного характеру виробництва одноденний витрата обчислюється за кошторисом витрат з мінімальним обсягом виробництва, так як потреба понад мінімум покривається позиковими засобами. Нормування оборотних коштів має забезпечити оптимальну величину всіх складових елементів оборотних активів.

Рисунок 7 - Графічні умови визначення потреби в оборотних коштах на формування запасів


Виробничі запаси - це комплексна група, що включає сировину, основні матеріали, покупні напівфабрикати, паливо, тару, запасні частини, малоцінні і швидкозношувані предмети. У зв'язку з різним характером функціонування їх у процесі виробництва методи нормування окремих елементів виробничих запасів неоднакові.
Норматив оборотних коштів по даній групі обчислюється на підставі середньоденного їх витрати ( ) І середньої норми запасу в днях. Середня норма оборотних коштів, у свою чергу, визначається як середньозважена величина виходячи з норм оборотних коштів на окремі види або групи сировини, основних матеріалів і покупних напівфабрикатів і їх одноденної витрати.
У нормі оборотних коштів по кожному виду чи однорідної групи матеріалів враховується час перебування в поточному ( ), Страховому ( ), Транспортному ( ), Технологічному ( ) Запасах, а також у підготовчому запасі, необхідному для вивантаження, доставки, приймання і складування матеріалів ( ).
Таким чином, норматив оборотних коштів у запасах сировини, основних матеріалів і покупних напівфабрикатів ( ) Визначається за формулою:
. (15)
Поточний запас - основний вид запасу, тому норма оборотних коштів у поточному запасі є головною визначальною величиною всієї норми запасу в днях. На розмір поточного запасу впливає періодичність постачань матеріалів за договором з постачальниками (цикл постачання), а також обсяг їх споживання у виробництві.
При поставках матеріалів за узгодженим графіком і щоденному їх споживанні у виробництві рівними партіями середній інтервал між поставками, тобто цикл постачання, розраховується шляхом ділення 360 днів на число планованих поставок. При цьому враховується терміни збіги поставок одного і того ж виду матеріалів від різних постачальників.
Страховий запас - другий за величиною вид запасу, що визначає загальну норму. Страховий, або гарантійний, запас необхідний на кожному підприємстві для гарантії безперервності процесу виробництва у випадках порушень умов і термінів постачань матеріалів постачальниками, транспортом або відвантаження некомплектних партій.
Страховий запас приймається, як правило, у розмірі 50% норми оборотних коштів у поточному запасі. Норма оборотних коштів на страховий запас може бути і більше 50%, якщо фірма знаходиться далеко від постачальників і від транспортних шляхів, якщо періодично споживаються унікальні, підвищеної якості матеріали або якщо при безперервному споживанні певних матеріалів у великих кількостях інтервали поставок становлять 1-5 днів.
Чим ближче розташовані постачальники, тим рідше перебої у доставці продукції, тим менше величина страхового запасу. Якщо матеріали доставляються зі складів автотранспортом, страховий запас не передбачається. Лише у разі віддаленості цих складів норма оборотних коштів у страховому запасі встановлюється в розмірі до 30% норми оборотних коштів у поточному запасі.
Величина страхового запасу може визначатися також на підставі фактичних звітних даних про відхилення від середнього інтервалу поставок.
Транспортний запас створюється на період розриву між терміном вантажообігу і документообігу. При поставках матеріалів на далекі відстані термін оплати розрахункових документів випереджає термін прибуття матеріальних цінностей. На час перебування матеріалів у дорозі після оплати розрахункових документів у покупця виникає необхідність в коштах.
Коли на підприємствах матеріали у дорозі після їх оплати становлять незначну частку в загальних постачаннях матеріалів, транспортний запас може бути визначений спрощено, за фактичними звітними даними на підставі формули:
, (16)
де - Норма оборотних коштів на матеріали в дорозі в цілому по групі «Сировина, основні матеріали і покупні напівфабрикати», днів;
- Середній залишок матеріалів в дорозі за минулий період (без урахування вартості вантажів, що затрималися в дорозі понад встановлених термінів, а також зайвих і непотрібних матеріалів), грн.;
- Витрата матеріалів за звітний період, руб.;
- Кількість днів у минулому періоді.
Транспортний запас не встановлюється в тих випадках, коли термін одержання матеріалів співпадає з терміном оплати розрахункових документів чи випереджає його.
Технологічний запас створюється на період часу для підготовки матеріалів до виробництва, включаючи час на аналіз і лабораторні випробування. Враховується технологічний запас у загальній нормі в тому випадку, якщо він не є складовою частиною процесу виробництва.
Підготовчий запас, необхідний на період вивантаження, доставки, приймання і складування матеріалів, приймається також у розрахунок норми запасу по сировині, основних матеріалів і покупних напівфабрикатів. Норми цього часу встановлюються по кожній операції на середній розмір поставки виходячи з технологічних розрахунків чи шляхом проведення хронометражу.
На підставі норм оборотних коштів у поточному, страховому, транспортному, технологічному і підготовчому запасах визначається середньозважена норма оборотних коштів в цілому по елементу «Сировина, основні матеріали і покупні напівфабрикати». Для цього слід загальну потребу в оборотних коштах на сировину, основні матеріали і покупні напівфабрикати розділити на їх одноденний витрата (див. таблицю 8).
За всіма видами сировини, основних матеріалів і покупних напівфабрикатів середньозважена норма оборотних коштів становить 15 днів (190:12,5).
Таблиця 8 - Зведений розрахунок середньої норми оборотних коштів на сировину, основні матеріали і покупні напівфабрикати
Види сировини, основних ма-теріалів і по-Купний напів-фабрикатів
Одно-денний витрата, тис.руб.
Норма оборотних коштів, днів
Потребу в оборот-них средст-вах, тис.руб. (А * Б)
Поточний запас
Страховий запас
Підготовчий запас
Технологічний запас
Транспортний запас
ІТО-ГО
А
Б
Матеріал 1
0,3
2,5
1
1,5
-
1
6
1,8
Матеріал 2
0,02
10
5
0,5
2
1
18,5
0,4
Матеріал 3
3,0
11
5,5
1
4
2
23,5
70,5
Матеріал 4
1,6
6
3
1
1
3
14
22,4
Матеріал 5
0,7
8
4
1
2,5
-
15,5
10,8
І т.д.
...
...
...
...
...
...
...
...
Разом
12,5
-
-
-
-
-
15
190
Номенклатура допоміжних матеріалів на підприємствах, як правило, велика, але не всі їх види споживаються у великих кількостях. У зв'язку з цим допоміжні матеріали поділяються на дві групи. За першою з них, що включає головні види (не менше 50% загальної суми річного витрати) допоміжних матеріалів, норми оборотних коштів визначаються методом прямого рахунку, тобто так само, як і по сировині, основних матеріалів і покупних напівфабрикатів. По другій групі допоміжних матеріалів, витрачених у незначних кількостях, норми оборотних коштів розраховуються спрощено. Середній фактичний залишок цих матеріалів у звітному році, за винятком непотрібних, зайвих, слід розділити на одноденну суму їх витрат у минулому році.
Норматив оборотних коштів у цілому по групі допоміжних матеріалів визначається як добуток одноденного витрати у виробництві на загальну норму запасу в днях.
Норматив оборотних коштів у запасах палива встановлюється аналогічно нормативу по сировині, основних матеріалів і покупних напівфабрикатів, тобто виходячи з норми запасу в днях і одноденного витрати як на виробничі, так і на невиробничі потреби.
Норматив обчислюється за всіма видами палива (технологічного, енергетичного і виробничому), за винятком газу. Якщо підприємство переведене на газ, то створюються страхові запаси твердого чи рідкого палива.
Норматив оборотних коштів у запасах тари. Норматив оборотних коштів визначається в залежності від джерел надходження і способу використання тари. Різниться тара покупна і власного виробництва, поворотна та безповоротна. За купівельною тарі, яка використовується для пакування готової продукції, норма оборотних коштів встановлюється так само, як по сировині, основних матеріалів і покупних напівфабрикатів виходячи з інтервалів поставок. По тарі власного виробництва, вартість якої врахована в ціні готової продукції, норма запасу визначається часом від виготовлення тари до упакування в неї продукції, призначеної до відвантаження. По тарі, що надходить з матеріалами і не підлягає поверненню постачальникам, норма оборотних коштів залежить від часу перебування тари під цими матеріалами. Якщо ця тара підлягає подальшому використанню, то враховується також час, необхідний на ремонт, сортування і підбір партій тари.
За поворотній тарі норма оборотних засобів складається з часу одного обороту тари, що включає період з моменту оплати тари з матеріалами до здачі документів у банк на відвантажену назад постачальнику тару.
Норматив оборотних коштів по тарі в цілому дорівнює сумі добутків одноденного обороту (витрат) тари за видами на норму запасу в днях.
Нормування оборотних коштів на запасні частини для ремонту. Нормування проводиться залежно від груп устаткування. До першої групи відноситься устаткування, на яке розроблено типові норми оборотних коштів за запасним частинам. До другої - велике, унікальне, в тому числі імпортне обладнання, на яке не розроблені типові норми. До третьої - дрібне одиничне устаткування, на яке також не встановлені типові норми.
Норматив оборотних коштів по запасним частинам для першої групи устаткування визначається як добуток типових норм і кількості даного устаткування з урахуванням коефіцієнтів зниження, які уточнюють потребу в оборотних коштах при наявності однотипного обладнання та взаємозамінних деталей.
Норматив оборотних коштів по запасним частинам для другої групи обладнання визначається методом прямого рахунку за формулою:
, (17)
де - Норматив оборотних коштів на змінну деталь, руб.;
- Норма запасу змінної деталі за умовами постачання, днів;
- Кількість однотипних деталей в одному апараті, механізмі;
- Кількість апаратів, механізмів одного типу;
- Коефіцієнт зниження запасу деталей залежно від кількості машин одного типу;
- Ціна однієї деталі, грн.;
- Термін служби деталі, днів.
Норматив по запасним частинам для ремонту третьої групи устаткування встановлюється методом укрупненого розрахунку виходячи зі співвідношення середніх фактичних залишків запасних частин за минулий рік і середньорічної вартості діяв обладнання та транспортних засобів. Дане відношення екстраполюється на майбутній рік з урахуванням зміни вартості обладнання і транспортних засобів і зміни міжремонтних періодів.
Норматив оборотних коштів на запасні частини в цілому по підприємству дорівнює сумі нормативів за трьома групами устаткування.
Нормування оборотних коштів у запасах малоцінних і швидкозношуваних предметів. Ці предмети мають обмеження по вартості або термін служби до одного року. До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать такі види: інструменти і пристрої загального призначення; господарський інвентар і виробнича тара; спеціальний одяг та взуття; спеціальні інструменти і пристосування.
По кожній з цих груп розрахунок нормативу здійснюється за запасом на складі і в експлуатації. За складського запасу норматив визначається так само, як по сировині, основних матеріалів про покупним напівфабрикатах. За експлуатаційного запасу норматив встановлюється, як правило, у розмірі 50% вартості предметів, так як інша половина їх вартості при передачі в експлуатацію списується на собівартість продукції.
При обчисленні нормативу по інструментах і пристосуванням загального призначення в експлуатації попередньо визначається запас ріжучого, вимірювального і слюсарного інструменту на робочих місцях, в інструментальних роздавальних комор цехів, а також у заточенню й ремонтних майстерень.
Норматив оборотних коштів на експлуатаційний запас господарського інвентарю розраховується виходячи з чисельності персоналу, що користується цим інвентарем, і вартості інвентарю, необхідного для одного працівника.
Норматив оборотних коштів на спеціальний одяг і спеціальне взуття експлуатації визначається також на підставі норм забезпеченості на одного працюючого за окремими професіями та чисельності відповідних категорій працівників. При цьому враховується сума зносу предметів.
Норматив оборотних коштів на експлуатаційний запас спеціальних інструментів і пристосувань, включаючи змінне обладнання, встановлюється прямим розрахунком залежно від виробничої потреби в них, кількості діючих агрегатів, номенклатури продукції, що випускається, а також термінів служби та порядку використання цих інструментів.
Норматив оборотних коштів на виробничу тару обчислюється так само, як на спеціальні інструменти і пристосування.
Загальна потреба в оборотних коштах на малоцінні і швидкозношувані предмети визначається як сума нормативів на ці предмети на складі і в експлуатації.

3 Стратегія управління фінансування оборотного капіталу
Існують деякі загальні рекомендації управлінні дебіторською заборгованістю:
· Контроль за станом розрахунків з покупцями;
· З метою зменшення ризику несплати одним або кількома великими покупцями слід по можливості мати широке коло споживачів;
· Слідкувати за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості, так як значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості підприємства і залучення додатково дорогих джерел фінансування;
· Використовувати спосіб надання знижок при довгостроковій оплаті.
Для поліпшення фінансового становища підприємства економісти пропонують наступні шляхи:
1. Стежити за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості. Значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості підприємства і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування;
2. По можливості орієнтуватися на збільшення кількості замовників з метою зменшення масштабу ризику несплати, який значний за наявності монопольного замовника;
3. Контролювати стан розрахунків за простроченими заборгованостями. В умовах інфляції всяка відстрочка платежу призводить до того, що підприємство реально отримує лише частину вартості виконаних робіт. Тому необхідно розширити систему авансових платежів;
4. Своєчасно виявляти неприпустимі види дебіторської і кредиторської заборгованості, до яких в першу чергу відносяться: прострочена заборгованість постачальникам і прострочена заборгованість покупців понад 3-х місяців, прострочена заборгованість з оплати праці та по платежах до бюджету, позабюджетні фонди.
Ефективність використання оборотних коштів полягає не тільки в прискоренні їх оборотності, але і в зниженні собівартості продукції за рахунок економії натурально-речових елементів оборотних коштів (запасів) і витрат обігу. Оскільки узагальнюючими показниками ефективності роботи промислових підприємств служать величина прибутку і рівень загальної рентабельності, слід визначити вплив використання оборотних коштів на ці показники.
Основними факторами, що впливають на величину і швидкість обороту оборотних коштів підприємства, є:
- Масштаб діяльності підприємства (малий бізнес, середній, великий);
- Характер бізнесу або діяльності, тобто галузева приналежність підприємства (торгівля, промисловість, будівництво і так далі);
- Тривалість виробничого циклу (кількість і тривалість технологічних операцій по виробництву продукції, надання послуг, виконання робіт);
- Кількість і розмаїтість споживаних видів ресурсів;
- Географія споживачів продукції, постачальників і суміжників;
- Система розрахунків за товари, роботи, послуги;
- Платоспроможність клієнтів;
- Якість банківського обслуговування;
- Темпи зростання виробництва і реалізації продукції;
- Частка доданої вартості в ціні продукту;
- Облікова політика підприємства;
- Кваліфікація менеджерів;
- Інфляція.
В умовах Російської Федерації перехід до ринку супроводжується для багатьох підприємств попаданням в зону господарської невизначеності та підвищеного ризику. Більшість підприємств вперше стало перед необхідністю об'єктивної оцінки фінансового стану, платоспроможності і надійності своїх партнерів, постійного контролю за якістю розрахунково-фінансових операцій та платіжної дисципліни.
У діяльності багатьох підприємств укорінялася порочна практика зловживання позиковими засобами. Парадоксом стала ситуація, коли підприємство, яке вважається безнадійним боржником, в той же час має солідний валютний рахунок, здійснює активні фінансові вкладення в акції та інші цінні папери, в статутні капітали інших підприємств і банків. Використовуючи механізм безпроцентної товарної позики, підприємства-партнери отримують продукцію без передоплати, перетворюють її в гроші і задіюють як оборотні засоби. Якщо протягом тривалого часу сторони не виявляють прагнення до стягнення (погашення) заборгованості, то в їхніх діях можна угледіти ознаки свідомого наміру не розплачуватися. Так феномен масових неплатежів звертається в аморальну вигоду деяких господарюючих суб'єктів, що здійснюють нікчемні угоди.
З метою боротьби з неплатежами з 1 січня 1995 року набув чинності Указ Президента РФ «Про забезпечення правопорядку під час здійснення платежів за зобов'язаннями за поставку товарів (виконання робіт або надання послуг)».
Указом визначено 3-х місячний строк з дня фактичного отримання товарів дебітором, протягом якого мають бути проведені всі взаєморозрахунки між виробником і споживачем. Якщо ця вимога не дотримано і кредитор не зробив рішучих дій по стягненню заборгованості, то боржнику пропонується добровільно протягом одного місяця провести належні виплати в дохід держави. Після закінчення місячного терміну незатребувана сума перераховується з рахунку підприємства у федеральний бюджет в судовому порядку. Таким чином, дебіторський борг перетворюється на збиток кредитора.

Висновок
Управління оборотними активами становить найбільш велику частину операцій фінансового менеджменту. Це пов'язано:
· З великою кількістю елементів їх внутрішнього матеріально-речового та фінансового складу, які вимагають індивідуалізації управління;
· Високою динамікою трансформації їх видів;
· Високою роллю в забезпеченні платоспроможності, рентабельності
· Та інших цільових результатів фінансової діяльності підприємства.
Політика управління оборотними активами - це частина загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає у формуванні необхідного обсягу і складу оборотних активів, раціоналізації й оптимізації структури джерел їх фінансування, що розробляються за основними етапами:
1. Аналіз оборотних активів підприємства в попередньому періоді.
2. Визначення принципових підходів до формування оборотних коштів підприємства.
3. Оптимізація обсягу оборотних активів.
4. Оптимізація співвідношення постійної і змінної частин оборотних активів.
5. Забезпечення необхідної ліквідності оборотних активів.
6. Забезпечення підвищення рентабельності оборотних активів.
7. Забезпечення мінімізації втрат оборотних активів в процесі їх використання.
8. Формування принципів фінансування окремих видів оборотних активів.
9. Формування оптимальної структури джерел фінансування оборотних активів.

Список використаних джерел
1. Бланк І.А. Фінансовий менеджмент. - К.: Ніка-Центр, Ельга 2001. -518 С.
2. Бланк І.А. Управління формуванням капіталу. - К.: «Ніка-Центр», 2000-512с.
3. Гаврилова О.М. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник / А.І. Гаврилова, Є.Ф. Сисоєва, А.І. Барабанов, Г.Г. Чигарьов. - М.: КНОРУС, 2005. - 336с.
4. Дранко О.І. Фінансовий менеджмент: Технологія управління фінансами підприємства: Учеб. посібник для вузів. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. -351с.
5. Ковальов В.В. Введення у фінансовий менеджмент. - М.: Фінанси і статистика, 2001 - 768с.
6. Родіонова Н.В. Антикризовий менеджмент: Учеб. посібник для вузів. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2001. - 223с.
7. Станіславчик Є.М. Основи фінансового менеджменту. -М.: «Ось-89», 2001. - 128 с.
8. Уткін Е.А. Фінансовий менеджмент. Підручник для вузів / Е.А. Уткін. - М.: Видавництво «Зерцало», 2001. - 272 с.
9. Фальцман В.К. Оцінка інвестиційних проектів і підприємств. - 2-е вид. - М.: ТЕИС, 2001. - 56с.
10. Фінансовий менеджмент (конспект лекцій). - М.: «Видавництво ПРІОР», 2002. - 144с.
11. Фінансовий менеджмент: Підручник / За ред. д.е.н. проф, AM Ковальової. -М.: ИНФРА-М, 2005. -284с.
12. Фінансовий менеджмент: теорія і практика: Підручник / За ред. Є.С. Стоянової. - 6-е вид., Перераб. і доп. - М.: "Перспектива", 2005.
13. Фінансовий менеджмент: шпаргалка / Под ред. Є.В. Горіховою - М.: «Видавництво Бистров», 2007. - 32с.
ДОДАТОК 1
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС
за ________________ 2006р.
Коди
0710001
Форма № 1 по ОКУД
ІПН ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... .... Дата (рік, місяць, число)
Організація ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... .... .... за ЄДРПОУ
Галузь (вид діяльності) ... ... ... ... .... ... .. .... ... За ЗКГНГ
Організаційно-правова форма ... ... ... ... .. ... ... .. по КОПФ
Орган управління державним майном .. за ЄДРПОУ
Одиниця виміру: тис. руб. ... ... ... .. ... ... ... .... ... .. По СОЕІ
Контрольна сума
АКТИВ
Код рядка
На початок року
На кінець року
1
2
3
4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи (04,05)
110
20
18
в тому числі організаційні витрати
111
2
-
патенти, ліцензії, товарні знаки (знаки обслуговування), інші аналогічні з переліченими права та активи
112
18
18
Основні засоби (01, 02, 03)
120
1037
1204
в тому числі: земельні ділянки і об'єкти природокористування
121
-
-
будівлі, споруди, машини та обладнання
122
1037
1204
Незавершене будівництво (07, 08, 61)
130
-
-
Довгострокові фінансові вкладення (06, 82)
140
80
82
в тому числі: інвестиції в дочірні суспільства
141
60
60
інвестиції в залежні суспільства
142
-
-
інвестиції в інші організації
143
20
14
позики, надані організаціям на термін більше 12 місяців
144
-
8
інші довгострокові фінансові вкладення
145
-
-
Інші необоротні активи
150
-
-
Разом у розділі I
190
1137
1304
II. ОБОРОТНІ АКТИВИ
Запаси
210
590
641
в тому числі:
сировину, матеріали та інші аналогічні цінності (10, 15,16)
211
370
423
тварини на вирощуванні та відгодівлі (11)
212
-
-
малоцінні і швидкозношувані предмети (12, 13, 16)
213
80
49
витрати в незавершеному виробництві (витратах звернення) (20, 21, 23, 29, 30, 36, 44)
214
50
57
готова продукція і товари для перепродажу (40, 41)
215
70
74
товари відвантажені (45)
216
-
-
витрати майбутніх періодів (31)
217
20
38
інші запаси і витрати
218
-
-
Податок на додану вартість по придбаним цінностям (19)
220
10
12
Дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш через 12 місяців після звітної дати)
230
6
10
в тому числі: покупці та замовники (62, 76, 82)
231
6
4
векселі до отримання (62)
232
-
-
заборгованість дочірніх і залежних товариств (78)
233
-
6
аванси видані (61)
234
-
-
інші дебітори
235
-
-
Дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати)
240
79
84
в тому числі: покупці та замовники (62, 76, 82)
241
70
80
векселі до отримання (62)
242
-
-
заборгованість дочірніх і залежних товариств (78)
243
-
-
заборгованість учасників (засновників) за внесками до статутного капіталу (75)
244
4
2
аванси видані (61)
245
5
2
інші дебітори
246
-
-
Короткострокові фінансові вкладення (56, 58, 82)
250
20
24
в тому числі: інвестиції в залежні суспільства
251
20
24
власні акції, викуплені в акціонерів
252
-
-
інші короткострокові фінансові вкладення
253
-
-
Грошові кошти
260
95
172
в тому числі каса (50)
261
-
-
розрахункові рахунки (51)
262
70
160
валютні рахунки (52)
263
-
-
інші грошові кошти (55, 56, 57)
264
25
12
Інші оборотні активи
270
-
-
Разом по розділу II
290
800
943
III. ЗБИТКИ
Непокриті збитки минулих років (88)
310
-
-
Непокритий збиток звітного року
320
х
-
Разом у розділі III
390
-
-
БАЛАНС (сума рядків 190 +290 +390)
399
1937
2247
ПАСИВ
код рядка
На початок року
На кінець року
1
2
3
4
IV. КАПІТАЛ І РЕЗЕРВИ
Статутний капітал (85)
410
1600
1600
Додатковий капітал (87)
420
-
-
Резервний капітал (86)
430
-
16
в тому числі:
резервні фонди, утворені відповідно до законодавства
431
-
16
резерви, утворені відповідно до установчих документів
432
-
-
Фонди накопичення (88)
440
20
180
Фонд соціальної сфери (88)
450
-
57
Цільові фінансування і надходження (96)
460
-
-
Нерозподілений прибуток минулих років (88)
470
50
-
Нерозподілений прибуток звітного року
480
х
7
Разом у розділі IV
490
1670
1860
V. ДОВГОСТРОКОВІ пасив
Позикові кошти (92, 95)
510
-
-
в тому числі:
кредити банків, що підлягають погашенню більш ніж через 12 місяців після звітної дати
511
-
-
інші позики, що підлягають погашенню більш ніж через 12 місяців після звітної дати
512
-
-
Інші довгострокові пасиви
520
-
-
Разом у розділі V
590
-
-
VI. КОРОТКОСТРОКОВІ ПАСИВИ
Позикові кошти (90, 94)
610
81
80
в тому числі:
кредити банків
611
81
80
інші позики
612
-
-
Кредиторська заборгованість
620
142
262
в тому числі:
постачальники та підрядники (60, 76)
621
62
90
векселі до сплати (60)
622
-
-
заборгованість перед дочірніми і залежними товариствами (78)
623
-
-
з оплати праці (70)
624
50
58
із соціального страхування і забезпечення (69)
625
6
8
заборгованість перед бюджетом (68)
626
20
102
аванси отримані (64)
627
-
-
інші кредитори
628
4
4
Розрахунки по дивідендах (75)
630
-
-
Доходи майбутніх періодів (83)
640
8
10
Фонди споживання (88)
650
10
12
Резерви майбутніх витрат і платежів (89)
660
26
23
Інші короткострокові пасиви
670
-
-
Разом у розділі VI
690
267
387
БАЛАНС (сума рядків 490 +590 +690)
699
1937
2247

ДОДАТОК 2
ЗВІТ ПРО ПРИБУТКИ І ЗБИТКИ
за ________________ 2006р.
Коди
0710002
Форма № 2 по ОКУД
ІПН ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... .... Дата (рік, місяць, число)
Організація ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... .... .... за ЄДРПОУ
Галузь (вид діяльності) ... ... ... ... .... ... .. .... ... За ЗКГНГ
Організаційно-правова форма ... ... ... ... .. ... ... .. по КОПФ
Орган управління державним майном .. за ЄДРПОУ
Одиниця виміру: тис. руб. ... ... ... .. ... ... ... .... ... .. По СОЕІ
Контрольна сума
Найменування показника
Код рядка
За звітний період
За аналогічний період минулого року
1
2
3
4
Виручка (нетто) від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг (за мінусом податку на додану вартість, акцизів і аналогічних обов'язкових платежів)
010
3232,6
2604
Собівартість реалізації товарів, продукції, робіт, послуг
020
1840
1630
Комерційні витрати
030
160
120
Управлінські витрати
040
524
340
Прибуток (збиток) від реалізації (рядки (010-020-030-040))
050
708,6
514
Відсотки до отримання
060
0,4
-
Відсотки до сплати
070
-
6
Доходи від участі в інших організаціях
080
16,4
14
Інші операційні доходи
090
2,2
4
Інші операційні витрати
100
19
10
Прибуток (збиток) від фінансово-господарської діяльності (рядки (050 +060-070 +080 +090-100))
110
708,6
516
Інші позареалізаційні доходи
120
12
16
Інші позареалізаційні витрати
130
14
8
Прибуток (збиток) звітного періоду (рядки (110 +120-130))
140
706,6
524
Податок на прибуток
150
226
180
Абстрактні кошти
160
473,6
294
Нерозподілений прибуток (збитки) звітного періоду (рядки (140-150-160))
170
7
50
Керівник ______________
(Підпис)
Головний бухгалтер ______________
(Підпис)

ДОДАТОК 3
ЗВІТ ПРО РУХ КАПІТАЛУ
за ________________ 2006р.
Коди
0710003
Форма № 3 по ОКУД
ІПН ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... .... Дата (рік, місяць, число)
Організація ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... .... .... за ЄДРПОУ
Галузь (вид діяльності) ... ... ... ... .... ... .. .... ... За ЗКГНГ
Організаційно-правова форма ... ... ... ... .. ... ... .. по КОПФ
Орган управління державним майном .. за ЄДРПОУ
Одиниця виміру: тис. руб. ... ... ... .. ... ... ... .... ... .. По СОЕІ
Контрольна сума
Найменування показника
Код рядка
Залишок на початок року
Надійшло у звітному році
Ізрасхо-дова (використо-вувати у звітному році)
Залишок на кінець року
1
2
3
4
5
6
I. ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
Статутний (складовий) капітал
010
1600
-
-
1600
Додатковий капітал
020
-
-
-
-
Резервний фонд
030
-
46
30
16
Нерозподілений прибуток минулих років
050
50
-
50
-
Фонди нагромадження - всього
060
20
217
-
237
061
062
Фонди соціальної сфери
070
-
92
85
7
080
Цільові фінансування і надходження з бюджету
090
-
-
-
-
Цільові фінансування і надходження з галузевих і міжгалузевих небюджетних фондів - всього
100
-
-
-
-
101
102
Разом у розділі I.
130
1670
355
165
1860
II. ІНШІ ФОНДИ І РЕЗЕРВИ

Фонди споживання - всього
140
10
242
240
12
141
142
Резерви майбутніх витрат і платежів - всього
150
26
-
3
23
151
152
153
154
155
156
Забезпечення - всього
160
-
-
-
-
161
162
170
Разом по розділу II
180
36
242
243
35
ДОВІДКА
Найменування показника
Код рядка
Залишок на початок року
Залишок на кінець року
1
2
3
4
1) Чисті активи
185
1684 З бюджету
1880 З галузевих і міжгалузевих фондів
3
4
2) Отримано на:
фінансування капітальних вкладень
191
-
-
фінансування науково-дослідницьких робіт
192
-
-
відшкодування збитків
193
-
-
соціальний розвиток
194
-
-
інші цілі
195
-
-
Керівник ______________
(Підпис)
Головний бухгалтер ______________
(Підпис)

ДОДАТОК 4
ЗВІТ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ
за ________________ 2006р.
Коди
0710004
Форма № 4 по ОКУД
ІПН ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... .... Дата (рік, місяць, число)
Організація ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... .... .... за ЄДРПОУ
Галузь (вид діяльності) ... ... ... ... .... ... .. .... ... За ЗКГНГ
Організаційно-правова форма ... ... ... ... .. ... ... .. по КОПФ
Орган управління державним майном .. за ЄДРПОУ
Одиниця виміру: тис. руб. ... ... ... .. ... ... ... .... ... .. По СОЕІ
Контрольна сума
Найменування
Код рядка
Сума
З неї
за поточною діяль-ності
з оборонних інвестицій ційними діяль-ності
за фінан-совою діяль-ності
1
2
3
4
5
6
1.Остаток грошових коштів на початок року
010
95
х
х
х
2. Надійшло грошових коштів - лише
020
4347
4228
88,2
30,8
в тому числі:
виручка від реалізації товарів, продукції, робіт і послуг
030
4125
4125
х
х
виручка від реалізації основних засобів та іншого майна
040
2,2
-
2,2
-
аванси, отримані від покупців (замовників)
050
-
-
х
х
бюджетні асигнування і інше цільове фінансування
060
-
-
-
-
безоплатно
070
-
-
-
-
кредити, позики
080
120
20
86
14
дивіденди, відсотки по фінансових вкладеннях
090
16,8
х
-
16,8
інші надходження
110
83
83
-
-
111
112
3. Напрямок грошових коштів - лише
120
4845
4668
169
8
в тому числі:
на оплату придбаних товарів, оплат робіт, послуг
130
1907
1907
-
-
на оплату праці
140
1280
1280
х
х
відрахування на соціальні потреби
150
472
472
х
х
на видачу підзвітних сум
160
4
4
-
-
на видачу авансів
170
-
-
-
-
на оплату пайової участі в будівництві
180
-
x
-
x
на оплату машин, обладнання та транспортних засобів
190
167
x
167
x
на фінансові вкладення
200
6
-
2
4
на виплату дивідендів, відсотків
210
-
x
-
-
на розрахунки з бюджетом
220
958
954
x
4
на оплату відсотків за отриманими кредитами, позиками
230
32
32
-
-
інші виплати, перерахування та т.п.
250
19
19
-
-
4. Залишок грошових коштів на кінець звітного періоду
260
172
x
x
x
Довідково:
З рядка 020 надійшло по початковому розрахунку - всього
270
1600
1600
-
-
в тому числі за розрахунками:
з юридичними особами
280
-
з фізичними особами
290
1600
з них з премененіем:
контрольно-касових апаратів
291
1600
бланків суворої звітності
292
-
Готівкові грошові кошти:
надійшло з банку в касу організації
295
825
здано в банк з каси організації
296
250
Керівник ______________
(Підпис)
Головний бухгалтер ______________
(Підпис)

ДОДАТОК 5
ДОДАТОК До БУХГАЛТЕРСЬКОГО БАЛАНСУ
за ________________ 2006р.
Коди
0710005
Форма № 5 по ОКУД
ІПН ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... .... Дата (рік, місяць, число)
Організація ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... .... .... за ЄДРПОУ
Галузь (вид діяльності) ... ... ... ... .... ... .. .... ... За ЗКГНГ
Організаційно-правова форма ... ... ... ... .. ... ... .. по КОПФ
Орган управління державним майном .. за ЄДРПОУ
Одиниця виміру: тис. руб. ... ... ... .. ... ... ... .... ... .. По СОЕІ
Контрольна сума
1. Рух позикових коштів
Найменування
Код рядка
Залишок на початок року
Отримано
Погашено
Залишок на кінець року
1
2
3
4
5
6
Довгострокові кредити банків
110
-
-
-
-
в тому числі не погашені в строк
111
-
-
-
-
112
Інші довгострокові позики
120
-
-
-
-
в тому числі не погашені в строк
121
-
-
-
-
Короткострокові кредити банків
130
81
120
121
80
в тому числі не погашені в строк
131
-
-
-
-
Кредити банків для працівників
140
-
-
-
-
в тому числі не погашені в строк
141
-
-
-
-
Інші короткострокові позики
150
-
-
-
-
в тому числі не погашені в строк
151
-
-
-
-
2. ДЕБІТОРСЬКА І КРЕДИТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ
Найменування
Код рядка
Залишок на початок року
Отримано
Погашено
Залишок на кінець року
1
2
3
4
5
6
Дебіторська заборгованість:
короткострокова
210
79
96
91
84
у тому числі прострочена
211
60
72
102
30
з її тривалістю понад 3 місяців
212
9
10
5
14
довгострокова
220
6
18
14
10
у тому числі прострочена
221
6
10
6
10
з її тривалістю понад 3 місяців
222
6
8
4
10
з стор 220 заборгованість, платежі якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати
223
6
4
-
10
Кредиторська заборгованість:
короткострокова
230
116
200
119
197
у тому числі прострочена
231
60
90
100
50
з її тривалістю понад 3 місяців
232
31
45
50
26
довгострокова
240
26
51
12
65
у тому числі прострочена
241
20
38
30
28
з її тривалістю понад 3 місяців
242
16
12
8
20
з стор. 240 заборгованість, платежі якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати
243
-
-
-
-
Забезпечення:
отримані
250
-
-
-
-
в тому числі від третіх осіб
251
-
-
-
-
видані
260
-
-
-
-
в тому числі третім особам
261
-
-
-
-

ДОВІДКИ до Розділу 2
Найменування
Код рядка
Залишок на початок року
Виникло орга-нізацією
Погашено орга-нізацією
Залишок на кінець року
1
2
3
4
5
6
1) Рух векселів
Векселі видані
262
-
-
-
-
в тому числі прострочені
263
-
-
-
-
Векселі отримані
264
-
-
-
-
в тому числі прострочені
265
-
-
-
-
2) Дебіторська заборгованість
з поставленої продукції (робіт, послуг) за фактичною сбестоімості
266
-
-
-
-
За звітний рік
За попередній рік
3
4
3) Списано дебіторську заборгованість на фінансові результати
267
-
-
в тому числі після закінчення граничного строку
268
-
-
269
4) Перелік організацій-дебіторів, що мають найбільшу заборгованість
Найменування організації
Код рядка
Залишок на кінець року
Всього
У тому числі тривалістю понад 3 `м-ців
1
2
3
4
ЗАТ "Корнер"
270
16
10
АТ "Світанок"
271
12
8
272
273
274
275
276
277
278
279

3. Амортизується майно
Найменування
Код рядка
Залишок на початок року
Надійшло (введено)
Вибуло
Залишок на кінець року
1
2
3
4
5
6
I. НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ
Права на об'єкти інтелектуальної (промислової) власності
310
20
17
16
21
у тому числі права, що виникають:
з авторських і інших договорів на твори науки, літератури, мистецтва та об'єкти суміжних прав, на програми ЕОМ, бази даних та інше
311
-
-
-
-
з патентів на винаходи, промислові зразки, колекційні досягнення, з свідоцтв на корисні моделі, товарні знаки і знаки обслуговування або ліцензійних договорів на їх використання
312
20
17
16
21
з прав на "ноу-хау"
313
-
-
-
-
Права на користування відокремленими природними об'єктами
320
-
-
-
-
Організаційні витрати
330
2
2
4
-
Ділова репутація організації
340
Інші
349
Разом (сума рядків 310 +320 +330 +340 +349)
350
22
19
20
21
II. ОСНОВНІ ЗАСОБИ
Земельні ділянки і об'єкти природокористування:
360
-
-
-
-
Будинки
361
700
-
-
700
Споруди
362
200
166
-
366
Машини та обладнання
363
600
400
350
650
Транспортні засоби
364
100
202
100
202
Виробничий і господарський інвентар
365
35
120
10
145
Робоча худоба
366
Продуктивна худоба
367
Багаторічні насадження
368
Інші види основних засобів
369
Разом (сума рядків 360-369)
370
1635
888
460
2063
в тому числі:
виробничі
371
1535
888
460
1963
невиробничі
372
100
-
-
100
III. МАЛОЦІННИХ І ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТИ - РАЗОМ
380
100
10
39
71
в тому числі:
на складі
381
30
10
9
31
в експлуатації
382
70
-
30
40
ДОВІДКИ до розділу 3
Найменування показника
Код рядка
Залишок на початок року
Залишок на кінець року
1
2
3
4
З рядка 371, графи 3 і 6:
передано в оренду - всього
385
120
250
в тому числі:
будівлі
386
120
250
споруди
387
-
-
388
389
переведено на консервацію
390
-
-
Знос майна, що амортизується:
нематеріальних активів
391
2
3
основних засобів - всього
392
598
859
в тому числі:
будівель і споруд
393
398
519
машин, устаткування, транспорт. коштів
394
180
310
інших
395
20
30
малоцінних і швидкозношуваних предметів
396
20
22
ДОВІДКОВО
Результат по індексації у зв'язку з переоцінкою основних засобів:
первісної (відновної) вартості
397
1817
х
зносу
398
618
х
Майно, що знаходиться в заставі
400
-
-
401
4. РУХ КОШТІВ ФІНАНСУВАННЯ ДОВГОСТРОКОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ ТА ФІНАНСОВИХ ВКЛАДЕНЬ
Найменування
Код рядка
Залишок на початок року
Нараховано (освітньої-но)
Вико-вано
Залишок на кінець року
1
2
3
4
5
6
Власні кошти організації - всього
410
670
883,6
444,6
1109
в тому числі:
амортизація основних засобів
411
598
394
130
862
амортизація нематеріальних активів
412
2
2
1
3
прибуток, що залишається в розпорядженні організації (фонд накопичення)
413
20
480,6
263,6
237
інші
414
50
7
50
7
Залучені кошти - всього
420
81
203
204
80
в тому числі:
кредити банків
421
81
120
121
80
позикові кошти інших організацій
422
-
-
-
-
пайову участь у будівництві
423
-
-
-
-
з бюджету
424
-
-
-
-
з позабюджетних фондів
425
-
83
83
-
інші
426
-
-
-
-
Усього власних і залучених коштів (сума рядків 410 і 420)
430
751
1086,6
648,6
1189
ДОВІДКОВО
Незавершеннное будівництво
440
-
-
-
-
Інвестиції в дочірні суспільства
450
-
-
-
-
Інвестиції в залежні суспільства
460
-
-
-
-
5. ФІНАНСОВІ ВКЛАДЕННЯ
Найменування показника
Код рядка
Довгострокові
Короткострокові
на початок року
на кінець року
на початок року
на кінець року
1
2
3
4
5
6
Паї та акції інших організацій
510
80
74
20
24
Облігації та інші боргові зобов'язання
520
-
-
-
-
Надані позики
530
-
8
-
-
Інші
540
-
-
-
-
ДОВІДКОВО
За ринковою вартістю облігації та інші цінні папери
550
-
-
-
-
6. Витрат, проведених організацією
Найменування показника
Код рядка
За звітний рік
За попередній рік
1
2
3
4
Матеріальні витрати
610
1293
905
Витрати на оплату праці
620
1350
945
Відрахування на соціальні потреби
630
600
420
Амортизація основних засобів
640
394
90
Інші витрати
650
151
96
Разом по елементах витрат
660
3788
2456
Із загальної суми витрат віднесено на невиробничі рахунки
661
-
-
7. Розшифровка окремих прибутків і збитків
Найменування
Код рядка
За звітний рік
За попередній рік
прибуток
збиток
прибуток
збиток
1
2
3
4
5
6
Штрафи, пені та неустойки, визнані або по яких отримані рішення суду (арбітражного суду) про їх стягнення
710
-
-
-
-
Прибуток (збиток) минулих років
720
-
-
-
-
Відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань
730
-
-
-
-
Курсові різниці за операціями в іноземній валюті
740
750
760
770

8. СОЦІАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ
Найменування показника
Код рядка
Належить за розрахунком
Витрачено
Перера-лено у фонди
1
2
3
4
5
Відрахування на соціальні потреби:
до Фонду соціального страхування
810
83
40
43
до Пенсійного фонду
820
431
-
430
до Фонду зайнятості
830
31
-
30
на медичне страхування
840
55
-
55
Середньооблікова чисельність працівників
850
100
Грошові виплати та заохочення, не пов'язані з виробництвом продукції, виконанням робіт, наданням послуг
860
240
Доходи по акціях і вкладах у майно організації
870
-
9. ДОВІДКА ПРО НАЯВНІСТЬ ЦІННОСТЕЙ, обліковувати на позабалансовому рахунку
Найменування позабалансового рахунку
Код рядка
На початок року
На кінець року
1
2
3
4
Орендовані основні засоби (001)
910
-
-
в тому числі по лізингу
911
-
-
Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальні зберігання (002)
920
-
-
Товари, прийняті на комісію (004)
930
-
-
Списана у збиток заборгованість неплатоспроможних дебіторів (007)
940
-
-
Знос житлового фонду (014)
950
-
-
Знос об'єктів зовнішнього благоустрою й інших аналогічних об'єктів
960
-
-
970
-
-
980
-
-
990
-
-
Керівник ______________
(Підпис)
Головний бухгалтер ______________
(Підпис)
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Курсова
765.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Оборотний капітал
Оборотний капітал підприємства
Оборотний капітал підприємств
Оборотний капітал підприємства та основні завдання управління
Фінансові інвестиції в оборотний капітал казахстанського ТОВ Ак Біда
Гроші як капітал Капітал і додаткова вартість
Потенціал підприємства основної оборотний змінний Ефективність їх використання
Капітал
Неоплачений капітал
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru