Зустрічний позов

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати


Зміст

Введення

1 Поняття зустрічного позову, пред'явлення зустрічного позову

2 Умови прийняття зустрічного позову

Висновок

Список використаних джерел

Введення

Конституція Російської Федерації, а за нею і ЦПК закріплюють право кожного громадянина на судовий захист. У разі порушення або оспорювання права будь-яка зацікавлена ​​особа може звернутися до суду з вимогою про захист його прав. Основною формою такого захисту виступає позовна форма захисту права.

Основна кількість цивільних справ у судах загальної юрисдикції розглядається у порядку позовного провадження - це справи, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та інших правовідносин. Таким чином, позовне провадження - основний вид цивільного судочинства, що встановлює найбільш загальні правила судового розгляду.

Позивач захищає свої права, свободи та охоронювані законом інтереси шляхом пред'явлення позову. Змагальна форма цивільного процесу і рівноправність сторін забезпечується наданням відповідачеві можливості захищатися від пред'явленого до нього позову. Одним із засобів захисту відповідачем своїх прав є пред'явлення зустрічного позову.

Інститут зустрічного позову - юридичний інструмент досить давнє і в тій чи іншій формі існував з моменту появи норм права і процесу в історії людства, що дозволяв ефективно і швидко в рамках судового змагання знаходити істину і відновлювати порушені права. Розмірковуючи філософськи, не можна не помітити, що інститут зустрічного позову це одне з продовжень всього різноманіття проявів у життя закону єдності і боротьби протилежностей. 1 На такій боротьбі побудовано все в об'єктивній реальності: питання-зустрічне питання (він же і відповідь), удар-зустрічний удар, дія-контрдію і так далі. У принципі така боротьба є двигун прогресу, саме в ній досягається істина чи інша кінцева мета. Тому такі важливі форми і способи такої боротьби, і їх вдосконалення. Даний інститут має свою історію, він розвивався і змінювався, його історія продовжується і зараз.

Отже, метою даної роботи є вивчення інституту зустрічного позову. У даній роботі ми розглянемо поняття зустрічного позову, його пред'явлення, а також умови прийняття зустрічного позову.

При підготовці матеріалу з обраної теми були використані роботи Васьковського Є.В., Яркова В.В., Бичкової С.С., Шакарян М.С. та інших авторів.

1 Поняття зустрічного позову, пред'явлення зустрічного позову

Право фізичних і юридичних осіб на судовий захист (ст. 46 Конституції РФ) реалізується шляхом їх звернення до суду з позовною заявою у справах позовного провадження, заявою або скаргою у справах, що виникають із публічно-правових відносин, та у справах окремого провадження.

Відповідно до ст. 3 ЦПК будь-яка зацікавлена ​​особа вправі в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Це право не підлягає обмеженню навіть в умовах надзвичайного стану 2. Відмова від права на звернення до суду недійсний.

У залежності від характеру вимог зацікавлених осіб законодавство передбачає різні види цивільного судочинства, серед яких основною процедурою розгляду та вирішення цивільних справ є позовне провадження. Це обумовлено тим, що основна маса цивільних справ виникає з цивільних, трудових, сімейних та інших правовідносин, і в них присутня спір про право. У зв'язку з цим процесуальні норми, що регулюють позовне провадження, мають значення загальних правил для всього цивільного судочинства. 3

Сутність позовного провадження проявляється в основних найбільш істотних рисах позовної форми захисту. Традиційно до них відносять:

порушення провадження шляхом пред'явлення позову до суду;

регламентацію позовного провадження всією системою норм цивільного процесуального права;

спрямованість позовного провадження на розгляд і вирішення уповноваженою на те законом органом (судом) спорів про суб'єктивні права чи охоронюваних законом інтересах;

розгляд і вирішення підвідомчих суду цивільних справ, що виникають з правовідносин, в яких сторони займають рівне становище, не перебуваючи у відносинах влади і підпорядкування;

наявність у сторін процесу істотних процесуальних гарантій (процесуальні строки, права і обов'язки закріплені в ЦПК і т.д.);

мета позовного провадження, полягає в захисті суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів способами, встановленими в законі. 4

Позивач захищає свої права, свободи та охоронювані законом інтереси шляхом пред'явлення позову. Змагальна форма цивільного процесу і рівноправність сторін забезпечується наданням відповідачеві можливості захищатися від пред'явленого до нього позову. Ще до початку судового розгляду справи по суті він має право ознайомитися з позовною заявою, вивчити представлені позивачем докази і з урахуванням отриманої інформації визначити свою позицію у цивільній справі.

Одним із засобів захисту відповідачем своїх прав є пред'явлення зустрічного позову.

Зустрічний позов - самостійна позовна вимога, заявлене відповідачем у вже виниклому процесі для спільного розгляду з первісним з метою захисту своїх інтересів.

Вимога відповідача може бути прийнято в наступних випадках:

1) якщо зустрічну вимога спрямоване до заліку початкового вимоги;

2) якщо задоволення зустрічного позову виключає повністю або частково задоволення первісного позову;

3) якщо між зустрічним і початковою позовами є взаємозв'язок та їх спільний розгляд приведе до більш швидкого і правильного вирішення спорів. 5

Зустрічний позов - одна з форм звернення до суду за судовим захистом. Зустрічний позов пред'являється за загальними правилами пред'явлення позову. Відповідач вправі заявити зустрічну позовну вимогу до винесення судом рішення, тобто як в період підготовки справи до судового розгляду, так і в будь-якій частині судового засідання до видалення суду в нарадчу кімнату.

Відповідач також має право визнати позов. Визнання позову означає згоду відповідача з позовними вимогами позивача. Воно може бути повним або частковим. Фактично реалізація відповідачем даного диспозитивного повноваження означає визнання ним обгрунтованості правової позиції позивача і небажання витрачати час і матеріальні ресурси в явно програшній ситуації. 6

2 Умови прийняття зустрічного позову

Прийняття зустрічного позову залежить від судді, а якщо він заявлений під час розгляду справи - ​​від суду. Зустрічний позов повинен бути оформлений самостійним позовною заявою із зазначенням реквізитів, передбачених ЦПК, і оплачений державним митом. Він може бути прийнятий, якщо у відповідача є передумови права на пред'явлення позову. Відсутність хоча б однієї з них веде до відмови у прийнятті зустрічної позовної заяви. 7 Зустрічний позов пред'являється в суді за місцем розгляду первісного позову, таким чином, як правило, за місцем проживання відповідача. Поряд з цим закон встановив і спеціальні умови прийняття зустрічного позову. Перш за все, між первісним і зустрічним позовами має бути зв'язок, відсутність якої призводить до відмови у прийнятті зустрічного позову. Однак це не виключає можливості пред'явлення такого позову самостійно. Зв'язок зустрічного позову з первісним може обумовлюватися розлитими причинами і відповідно мати різний зміст:

а) відповідач протиставляє вимогу позивача однорідне вимога, строк якої настав, пред'являючи його для заліку основної вимоги. Такий, наприклад, випадок пред'явлення відповідачем до позивача зустрічного позову про відшкодування заподіяної позивачем майну шкоди проти первісного позову про стягнення даних відповідачу в борг і в строк не повернутих ним грошей. Зустрічний позов направлений в цьому випадку на залік первісного позову в цілому або в частині, в залежності від співвідношення їх розмірів. Можливість заліку визначається правилами Цивільного кодексу. Залік може бути здійснений в процесі також у формі заперечення. Таку заяву відрізняється від зустрічного позову не тільки за змістом, але і за наслідками: якщо суд з яких-небудь причин в основному позові відмовить, то заява відповідача про залік, не оформлена як зустрічний позов, залишиться без розгляду, а становить його зустрічну вимогу - незадоволеним: між тим зустрічний позов повинен бути судом розглянуто і дозволений незалежно від того, як буде вирішена основний позов;

б) задоволення зустрічної вимоги (позову) виключає повністю або в частині задоволення первісного позову. Таке співвідношення первісного та зустрічного позовів часто викликається їх несумісністю - задоволений, може бути або один, або інший. Наприклад, відповідач, до якої подано позов про сплату аліментів на утримання дитини, вимагає передачі йому дитину на виховання.

При задоволенні такої вимоги відповідача відпадає первісний позов про стягнення аліментів. Виняток задоволення первісного позову при задоволенні зустрічного характерно і для тих випадків, коли вимогою відповідача спростовується підставу первісного позову. Так, проти позову про виселення з будинку на підставі договору житлового найму і факту порушення відповідачем його обов'язку сплачувати квартирну плату пред'явлений зустрічний позов про визнання за відповідачем права власності на будинок, 8

в) закон допускає і інші випадки взаємної зв'язку між первісним і зустрічним позовами, коли їх спільний розгляд приводить до більш швидкого і правильного вирішення спорів. Так, зв'язок між зустрічним і початковою вимогами може обумовлюватись тим, що обидва вони випливають з одного і того ж правовідносини. Прикладом такого зустрічного позову може слугувати зустрічний позов про розділ вкладу - грошей, нажитих в період шлюбу, проти позову про розірвання шлюбу. Прийнявши зустрічний позов, суд зобов'язаний вирішити його, давши на нього відповідь у рішенні по справі.

Необхідність зв'язку між зустрічним і початковою вимогами не усуває самостійного характеру зустрічного позову. Практично це проявляється в наступному:

а) хоча задоволення зустрічного позову звичайно тягне за собою відмову в первісному позові, не виключена можливість відмови в основному позові з причин, які не мають відношення до зустрічного позову, в якому суд також відмовляє за його незаконність чи необгрунтованість. Наприклад, може бути відмовлено в позові про виселення відповідача через неможливість спільного з ним проживання, з одночасною відмовою у зустрічному позові відповідача про визнання за ним частки в праві спільної власності на спірне будова;

б) через самостійного характеру зустрічного позову суд зобов'язаний вирішити його і в тому випадку, якщо за первісним позовом рішення не виноситься. Але і в тих випадках, коли обидва позови розглядаються судом, по кожному з них - початкового і зустрічному - повинен бути даний в загальному рішенні по справі окрему відповідь відноситься йому мотивуванням у відношенні того, що саме присуджується початкового і зустрічному позивачу і в якій частині. 9

Висновок

Отже, інститут зустрічного позову дає можливість шляхом сумісного розгляду первісного і зустрічного вимог більш повно врахувати правові відносини сторін. Він відповідає вимозі процесуальної економії, сприяючи швидкому здійсненню правосуддя з можливо меншими затратами учасниками процесу сил, засобів і часу. Протиставлення зустрічної позовної вимоги первісного передбачає відомий зв'язок між ними, від якої залежить можливість їх спільного розгляду. При відсутності такого зв'язку розгляд в одному процесі зустрічного позову разом з першим не знаходило б виправдання і тільки ускладнювало б роботу суду, утруднюючи своєчасне і правильне вирішення кожного з них.

Таким чином, значення інституту зустрічного позову полягає в тому, що розгляд первинних і зустрічних позовних вимог дозволяє більш повно врахувати правові відносини сторін, він забезпечує реалізацію вимог процесуальної економії, сприяє швидкому здійсненню правосуддя з найменшими витратами учасниками процесу сил, засобів і часу.

Список використаних джерел

  1. Конституція РФ. - М.: Проспект, 2009.

  2. Цивільний процесуальний кодекс РФ від 14.11.2002 № 138-ФЗ прийнятий ГД ФС РФ 23.10.2002 / / Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 46. - Ст. 4532 (ред.от 23.07.2010)

  3. Аргунов В.М. Підручник цивільного процесу. - М.: ИНФРА-М, 2005.

  4. Васьковський Є.В. Підручник цивільного процесу / Под ред. і з передмовою В.А. Томсінова. - М.: Омега-Л, 2003.

  5. Власов А.А. Цивільне процесуальне право: підручник. - М.: ИНФРА-М, 2006.

  6. Цивільний процес / За ред. проф. В.В. Яркова. - М.: Волтерс Клувер, 2006.

  7. Цивільне процесуальне право / Под ред. М.С. Шакарян. - М.: Пріор-Издат, 2004.

  8. Цивільне процесуальне право: Навчальний посібник / під редакцією С.С. Бичкової. - К.: Атіка, 2006.

  9. Коментар до Цивільного процесуального кодексу Російської Федерації (постатейний) / Під ред. Г.А. Жиліна. - М.: ТК Велбі, 2006.

  10. Мусіна В.А. Цивільний процес. Підручник. - М.: ИНФРА-М, 2005.

1 Васьковський Є.В. Підручник цивільного процесу / Под ред. і з передмовою В.А. Томсінова. - М.: Омега-Л, 2003.с. 155

2 Коментар до Цивільного процесуального кодексу Російської Федерації (постатейний) / Під ред. Г.А. Жиліна. - М.: ТК Велбі, 2006. С.17.

3 Цивільний процес / За ред. проф. В.В. Яркова. - М.: Волтерс Клувер, 2006.с. 164

4 Аргунов В.М. Підручник цивільного процесу. - М.: ИНФРА-М, 2005.с. 64

5 Цивільний процесуальний кодекс РФ від 14.11.2002 № 138-ФЗ прийнятий ГД ФС РФ 23.10.2002 / / Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 46. - Ст. 4532 (ред.от 23.07.2010) Ст. 138

6 Цивільне процесуальне право / Под ред. М.С. Шакарян. - М.: Пріор-Издат, 2004.с. 188

7 Мусіна В.А. Цивільний процес. Підручник. - М.: ИНФРА-М, 2005.с. 115

8 Цивільне процесуальне право: Навчальний посібник / під редакцією С.С. Бичкової. - К.: Атіка, 2006.с. 126

9 Власов А.А. Цивільне процесуальне право: підручник. - М.: ИНФРА-М, 2006.с. 97

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Контрольна робота
41кб. | скачати


Схожі роботи:
Зустрічний позов правозастосовна практика
Зустрічний позов в арбітражному процесі
Позов і право на позов у ​​цивільному процесі
Зустрічний ісктеоретіческіе та практичні проблеми
Позов
Негаторний позов
Віндикаційний позов
Цивільний позов у ​​кримінальній справі
Позов та інші засоби захисту 2
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru