Значення завдання джерела інформації для аналізу виробництва та реалізації продукції

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Зміст:
Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... стр.3.
ГЛАВА I. Методика аналізу обсягу виробництва і реалізації
продукції ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... стр.4.
1.1. Економічний зміст та значення аналізу обсягу
виробництва та реалізації продукції ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... стр.4.
1.2. Аналіз динаміки виробництва і реалізації продукції ... ... ... ... ... .... Стр.6.
1.3. Методика аналізу асортименту і структури продукції ... ... ... ... ... ... .. стор.8.
1.4. Методика аналізу якості виробленої продукції ... ... ... ... ... ... .... Стр.11.
1.5. Методика аналізу ритмічності роботи підприємства ... ... ... ... ... ... ... ... стор.13.
РОЗДІЛ II. Фактори і резерви обсягу виробництва і реалізації
продукції ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. стр.16.
2.1. Фактори збільшення обсягу виробництва і реалізації
продукції ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... .... стр.16.
2.2. Резерви збільшення виробництва та реалізації продукції ... ... ... ... стор.19.
Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... .. Стор.22.
Введення
Основним завданням промислових підприємств є найбільш повне забезпечення попиту населення високоякісною продукцією. Темпи зростання обсягу виробничої продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток і рентабельність підприємства.
Обсяг виробництва та реалізованої продукції (виконаних робіт, наданих послуг) - це основні показники, що характеризують діяльність підприємства. Обсяг реалізації вкрай важливий для встановлення нормованих статей витрат - витрат на рекламу, представницьких витрат, а також для обчислення цілого ряду податків.
За своїм економічним змістом обсяг реалізованої продукції характеризує кінцевий фінансовий результат роботи підприємства, виконання своїх зобов'язань перед споживачами, ступінь участі в задоволенні потреб ринку.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ГЛАВА I. Методика аналізу обсягу виробництва і реалізації продукції.
 
1.1. Економічний зміст та значення аналізу обсягу виробництва і реалізації продукції.
Інформаційною базою для аналізу обсягів виробництва і реалізації продукції може бути:
1. Статистичні показники (додаток до балансу - форма № 4, «рух готових виробів, їх відвантаження і реалізації» - форма № 16);
2. Оперативні звіти;
3. Плани-графіки виробництва;
4. Плани економічного і соціального розвитку підприємства;
5. Різні види супровідної документації.
Аналіз роботи промислових підприємств починають з вивчення показників випуску продукції.
Об'єкти аналізу
Обсяг виробництва і реалізації продукції в цілому і по асортименту

Якість товарної продукції

Структура товарної продукції

Ритмічність виробництва та реалізації продукції


Основні завдання:
1. Оцінка обсягу, якості, динаміки, структури продукції;
2. Перевірка збалансованості і оптимальності планованого виду продукції, а також оцінка реальності і напруженості виробничих показників;
3. Виявлення впливу окремих факторів на кінцевий результат;
4. Розробка рекомендацій (заходів) як поточного характеру, так і на перспективу.
Основними показниками обсягу виробництва є товарна і валова продукція.
Валова продукція - це вартість усієї виробленої продукції і виконаних робіт, включаючи незавершене виробництво. Виражається в порівнянних і діючих цінах.
Товарна продукція - відрізняється від валової тим, що в неї не включаються залишки незавершеного виробництва і внутрішньогосподарський оборот. За своїм складом на багатьох підприємствах валова продукція збігається з товарною, якщо немає внутрішньогосподарського обороту і незавершеного виробництва.
Обсяг реалізації продукції визначається або по відвантаженню продукції покупцям, або по оплаті (виручці). Може виражатися в порівнянних, планових і діючих цінах. В умовах ринкової економіки цей показник набуває першочергового значення. Реалізація продукції є сполучною ланкою між виробництвом і споживачем. Від того, як продається продукція, який попит на неї на ринку, залежить і обсяг виробництва.
Важливе значення для оцінки виконання виробничої програми мають і натуральні показники обсягів виробництва і реалізації продукції (Штуки, метри, тонни і т.д.). Їх використовують при аналізі обсягів виробництва і реалізації продукції за окремими видами і групами однорідної продукції.
Умовно-натуральні показники, як і вартісні застосовуються для узагальненої характеристики обсягів виробництва продукції.
Нормативні трудовитрати використовуються також для узагальненої оцінки обсягів випуску продукції в тих випадках, коли в умовах багатономенклатурного виробництва не представляється можливим використовувати натуральні або умовні вимірники.
При аналізі обсягу продажів продукції використовуються наступні вимірювачі:
1. Абсолютні:
· Натуральні
· Вартісні
· Трудові
2. Відносні:
· Відсотки
· Коефіцієнти
· Соті частки
· Та інші показники, які підприємство обере.
Готова продукція може бути реалізована за:
1. оптовими цінами;
2. роздрібними цінами;
3. договірними цінами.
Оптові ціни встановлюються на рівні роздрібних за мінусом торговельних, збутових знижок з урахуванням місцезнаходження даного підприємства.
В умовах ринкових відносин ціни різняться за особливостями купівлі-продажу:
1. базисна ціна встановлюється, коли є угода і необхідно визначити сорт і якість продукції, тобто вона узгоджується на рівні купівлі-продажу між постачальником і споживачем.
2. Фактурна ціна - умовна ціна, вона узгоджується на рівні укладення контракту.
· EXWORK - продавець дає право покупцеві розпоряджатися продукцією на своєму складі.
· FOB - товар буде поставлятися безпосередньо покупцю за рахунок постачальника до місця знаходження.
· CAF - умови, коли продавець оплачує витрати до місця призначення.
CIF = CAF + страховий внесок.
3. Світова цін - визначається рівнем цін експортерів чи рівнем цін на аукціонах, рівнем цін провідних фірм.
1.2. Аналіз динаміки виробництва і реалізації продукції.
Аналіз починається з вивчення динаміки випуску і реалізації продукції, розрахунку базисних і ланцюгових темпів зростання і приросту. Цей аналіз показує, як змінився обсяг виробництва і реалізації за певну кількість років. Якщо темпи зростання виробництва значно вище темпів реалізації продукції, це свідчить про накопичення залишків нереалізованої продукції на складах підприємства і неоплаченої покупцями.
Середньорічний темп зростання (приросту) випуску і реалізації продукції можна розрахувати по середньогеометричній або середньоарифметичної зваженої.
Для наочності динаміка товарної і валової продукції може бути зображена за допомогою графіків, у вигляді стовпчастих і смугових діаграм.
Оперативний аналіз виробництва і відвантаження продукції здійснюється на основі розрахунку, в якому відображаються планові і фактичні відомості про випуск і відвантаження продукції за обсягом, асортиментом, якістю, а також відхилення від плану.
Аналіз реалізації продукції тісно пов'язаний з аналізом виконання договірних зобов'язань щодо постачання продукції. Недовиконання плану за договорами для підприємства обертається зменшенням виручки, прибутку, виплатою штрафних санкцій. Крім того, в умовах конкуренції підприємство може втратити ринки збуту продукції, що спричинить за собою спад виробництва.
Особливо важливе значення для підприємства має виконання контрактів на поставку товарів для державних потреб. Це гарантує підприємству збут продукції, своєчасну її оплату, пільги по податках, кредитами тощо
У процесі аналізу визначається виконання плану поставок за місяць і з наростаючим підсумком в цілому по підприємства, в розрізі окремих споживачів і видів продукції, з'ясовуються причини недовиконання плану, і дається оцінка діяльності по виконанню договірних зобов'язань.
Відсоток виконання договірних зобов'язань розраховується розподілом різниці між плановим обсягом відвантаження за договірними зобов'язаннями (ВП пл) і його недовиконанням (ВП н) на плановий обсяг (ВП пл):
Кд.п. = (ОПпл - ОПН) / ОПпл
Недопоставка продукції негативно впливає не тільки на результати діяльності цього підприємства, але і на роботу торгових організацій, підприємств-суміжників, транспортних організацій і т.д. При аналізі реалізації особливу увагу слід звертати на виконання зобов'язань по держзамовленню, кооперованих поставках і з експорту продукції.
При аналізі товарної продукції встановлюють виконання плану по номенклатурі і асортименту продукції.
1.3. Методика аналізу асортименту і структури продукції.
Номенклатура - це перелік найменувань виробів і їх кодів (у кодифікатор) встановлених для відповідних видів продукції в загальноукраїнському кодифікатор промислової продукції (ОКПП) діє на території СНД.
Асортимент - перелік найменувань продукції із зазначенням її обсягу випуску по кожному виду. Асортимент буває:
1. Повний;
2. груповий;
3. внутрішньогрупової.
При формуванні асортименту і структури випуску продукції підприємство повинно враховувати, з одного боку, попит на дані види продукції, а з іншого - найбільш ефективне використання трудових, сировинних, технічних, технологічних, фінансових та інших ресурсів, що є в його розпорядженні. Система формування асортименту включає в себе такі основні моменти:
Ø визначення поточних і перспективних потреб покупців:
Ø оцінку рівня конкурентоспроможності випущеної чи планованої до випуску продукції;
Ø вивчення життєвого циклу виробів і вживання своєчасних заходів по впровадженню нових, більш досконалих видів продукції та вилучення з виробничої програми морально застарілих та економічно неефективних виробів;
Ø оцінку економічної ефективності і ступеня ризику змін в асортименті продукції.
Основними причинами впливають на невиконання плану по асортименту продукції є:
Ø Внутрішні причини:
- Недоліки в організації виробництва;
- Поганий технічний стан обладнання;
- Простої;
- Аварії;
- Нестача коштів;
- Недоліки в системі управління і матеріального стимулювання.
Ø Зовнішні причини:
- Кон'юнктура ринку;
- Зміна попиту на окремі види продукції;
- Стан матеріально-технічного забезпечення;
- Несвоєчасне введення в дію виробничих потужностей підприємства з незалежних від нього причин.
Оцінка виконання плану по асортименту продукції зазвичай проводиться за допомогою однойменного коефіцієнта, який розраховується шляхом ділення загального фактичного випуску продукції, зарахованого у виконання плану за асортиментом, на загальний плановий випуск продукції (продукція, виготовлена ​​понад план або не передбачена планом, не зараховується у виконання плану за асортиментом).
Збільшення обсягу виробництва (реалізації) за одним видам і скорочення по інших видах продукції приводить до зміни її структури, тобто співвідношення окремих виробів у загальному їх випуску. Виконати план за структурою виробництва - значить зберегти у фактичному випуску продукції заплановані співвідношення окремих її видів.
Зміна структури виробництва дуже впливає на всі економічні показники:
Ø обсяг випуску у вартісній оцінці;
Ø матеріаломісткість;
Ø собівартість товарної продукції;
Ø прибуток;
Ø рентабельність.
Якщо збільшується питома вага більш дорогої продукції, то обсяг її випуску у вартісному вираженні зростає, і навпаки. Те ж відбувається з розміром прибутку при збільшенні питомої ваги високорентабельної і відповідно при зменшенні частки негідно рентабельної продукції.
Розрахунок впливу структури виробництва на рівень перерахованих показників можна зробити способом ланцюгової підстановки, який дозволяє абстрагуватися від усіх факторів, крім структури продукції:
ВПпл = V пл * УД пл * Ц пл
ВП усл1 = V ф * УД пл * Ц пл
ВП усл2 = V ф * УД ф * Ц пл
ВП ф = V ф * УД ф * Ц ф
D ВП D V = ВП усл1 - ВП пл
D ВП D УД = ВП усл2 - ВП усл1
D ВП D Ц = ВП ф - ВП усл2
D ВП = D ВП D V + D ВП D УД + D ВП D Ц = ВП ф - ВП пл
Також розрахунок можна зробити способом абсолютних різниць:
ВП = V * УД * Ц
D ВП D V = D V * УД * Ц пл
D ВП D УД = V ф * D УД * Ц пл
D ВП D Ц = V ф * УД ф * D Ц
D ВП D V + D ВП D УД + D ВП D Ц = D ВП,
де D ВП - зміна валової продукції,
D V - Зміна обсягу виробництва,
D Ц - зміна ціни на продукцію.
Розрахунок впливу структурного фактора на зміну випуску продукції у вартісному вираженні можна зробити за допомогою середньозважених цін (якщо продукція однорідна). Для цього спочатку визначається середньозважена ціна при фактичній структурі продукції, а потім при плановій і різниця між ними збільшується на фактичний обсяг виробництва продукції в умовно-натуральному вираженні.
Непрямим показником якості продукції є брак. Він поділяється на поправний і непоправний, внутрішній (виявлений на підприємстві) і зовнішній (виявлений споживачами). Випуск шлюбу веде до підвищення собівартості продукції, зменшення обсягу товарної і реалізованої продукції, зниження прибутку і рентабельності. У процесі аналізу вивчають динаміку шлюбу за абсолютній сумі та питомою вагою у загальному випуску товарної продукції, визначають втрати від браку.
Потім вивчаються причини зниження якості та допущеного браку продукції за місцями їх виникнення і центрами відповідальності і розробляються заходи щодо їх усунення. Основними причинами зниження якості продукції є погана якість сировини, низький рівень технології та організації виробництва, кваліфікація робітників, аритмічність виробництва та ін
1.4. Методика аналізу якості виробленої продукції.
Важливим показником діяльності промислових підприємств є якість продукції. Його підвищення - одна з форм конкурентної боротьби, завоювання і утримання позицій на ринку. Високий рівень якості продукції сприяє підвищенню попиту на продукцію і збільшенню суми прибутку не тільки за рахунок обсягу продажів, але і за рахунок більш високих цін.
Якість продукції - поняття, яке характеризує параметричні, експлуатаційні, споживчі, технологічні, дизайнерські властивості виробу, рівень його стандартизації та уніфікації, надійність і довговічність. Розрізняють узагальнюючі, індивідуальні і непрямі показники якості продукції.
Узагальнюючі показники характеризують якість всієї виробленої продукції незалежно від її виду та призначення:
Ø питома вага нової продукції в загальному її випуску;
Ø питома вага продукції вищої категорії якості;
Ø середньозважений бал продукції;
Ø середній коефіцієнт сортності;
Ø питома вага атестованої та неатестованной продукції;
Ø питома вага сертифікованої продукції;
Ø питома вага продукції, яка відповідає світовим стандартам;
Ø питома вага експортованої продукції, в тому числі у високорозвинені промислові країни.
Індивідуальні (одиничні) показники - якості продукції характеризують одну з її властивостей:
Ø корисність (жирність молока, зольність вугілля, вміст заліза в руді, зміст білка в продуктах харчування);
Ø надійність (довговічність, безвідмовність в роботі);
Ø технологічність, тобто ефективність конструкторських і технологічних рішень (трудомісткість, енергоємність);
Ø естетичність виробів.
Непрямі показники - це штрафи за неякісну продукцію, обсяг і питома вага забракованої продукції, питома вага рекламованих продукції, втрати від браку та ін
Одне із завдань аналізу - вивчити динаміку перерахованих показників, виконання плану по їх рівню, причини їх зміни і дати оцінку виконання плану по рівню якості продукції.
По продукції, якість якої характеризується сортом або кондицією, розраховуються частка продукції кожного сорту (кондиції) у загальному обсязі виробництва, середній коефіцієнт сортності, середньозважена ціна виробу у співставних умовах. При оцінці виконання плану по першому показнику фактичну частку кожного сорту в загальному обсязі продукції порівнюють з плановою, а для вивчення динаміки якості - з даними минулих періодів.
Середній коефіцієнт сортності можна визначити двома способами: відношенням кількості продукції I сорту до загальної кількості; відношенням вартості продукції всіх сортів до можливої ​​вартості продукції I сорту.
Ще одним завданням аналізу є визначення впливу якості на вартісні показники роботи підприємства: випуск товарної продукції (D ТП), виручку від реалізації продукції (D В) і прибуток (D П):
D ТП = (Ц1 - Ц0) * К1,
D В = (Ц1 - Ц0) * V РП,
D П = [(Ц1 - Ц0) * V РП1] - [(С1 - С0) * V РП1],
де Ц0 і Ц1 - відповідно ціна виробу до і після зміни якості;
С0 і С1 - відповідно рівень собівартості виробу до і після
зміни якості;
К1 - кількість виробленої продукції підвищеної якості;
VРП1 - обсяг реалізації продукції підвищеної якості.
Якщо підприємство випускає продукцію за сортами, і відбулася зміна сортового складу, то спочатку необхідно розрахувати, як змінилася середньозважена ціна і середньозважена собівартість одиниці продукції, а потім за наведеними алгоритмами визначити вплив сортового складу на випуск товарної продукції, виручку і прибуток від її реалізації.
Стандартизація - діяльність із встановлення норм, правил, характеристик. Використовують ГОСТи, ОСТи (галузеві стандарти), СТП (стандарти підприємства). Вони містять вимоги за якими здійснюється сертифікація.
Сертифікація - діяльність, спрямована на підтримку відповідності за встановленим вимогам. Існують загальні правила з проведення сертифікації. Після проведення сертифікації видається сертифікат (документ відповідності вимогам).
Стандарти сертифікатів наступні:
1. ІСО 9000 - містить опис еталонів 3-х моделей якості, попередження дефектів продукції як на стадії розробки, так і виготовлення;
2. БІП - бездефектівное виготовлення продукції;
3. КСУКП - комплексна система управління якістю продукції. Аналіз якості за цією системою здійснюється поетапно. Спочатку визначається питома вага продукції зі знаком якості, а потім визначається продукція за категоріями:
Ø продукція 1-ї категорії, продукція певних корисних якостей, але нижче світових стандартів;
Ø продукція 2-ї категорії, використовувана в промисловості, але не відповідає світовим стандартам. Продукція оцінюється за 2-ї категорії підлягає зняттю з виробництва;
Ø Там де продукція не оцінюється за категоріями якості, використовується категорія сортності.
4. Сортність - теж характеризує якість, але для певних галузей. При визначенні сортності використовують ГОСТ-и і ОСТ-и і визначають коефіцієнти сортності, підтверджуючи рівень якості.
1.5. Методика аналізу ритмічності роботи підприємства.
При вивченні діяльності підприємства важливий аналіз ритмічності виробництва і реалізації продукції.
Ритмічність - рівномірний випуск продукції відповідно до графіка в обсязі та асортименті, передбачених планом.
Для великосерійного або масового виробництва розробляються графіки рівномірного випуску продукції, а оцінним показником є ​​коефіцієнт рівномірності.
Аналіз розглядає приховані причини нерівномірності. Причин досить багато: несвоєчасне забезпечення ресурсами, непропорційна завантаження обладнання (поломки, простої), відсутність робочих, помилки в розрахунках, низький рівень виробничої і технологічної дисципліни.
Ритмічна робота є основною умовою своєчасного випуску та реалізації продукції. Неритмічність погіршує всі економічні показники:
Ø знижується якість продукції;
Ø збільшується обсяг незавершеного виробництва та понадпланові залишки готової продукції на складах і, як наслідок, сповільнюється оборотність капіталу;
Ø не виконуються поставки за договорами, і підприємство платить штрафи за несвоєчасну відвантаження продукції;
Ø несвоєчасно надходить виручка;
Ø перевитрачається фонд заробітної плати у зв'язку з тим, що на початку місяця робітникам платять за простої, а в кінці за понаднормові роботи.
Все це призводить до підвищення собівартості продукції, зменшенню суми прибутку, погіршення фінансового стану підприємства.
Для оцінки виконання плану по ритмічності використовуються прямі і непрямі показники.
Прямі показники - коефіцієнт ритмічності, коефіцієнт варіації, коефіцієнт аритмічності, питома вага виробництва продукції за кожну декаду (добу) до місячного випуску, питома вага виробленої продукції за кожний місяць до квартального випуску, питома вага випущеної продукції за кожний квартал до річного обсягу виробництва, питома вага продукції, випущеної в першу декаду звітного місяця, до третьої декади попереднього місяця.
Непрямі показники ритмічності - наявність доплат за понаднормові роботи, оплата простоїв з вини господарюючого суб'єкта, втрати від шлюбу, сплата штрафів за недопоставку і несвоєчасну відвантаження продукції, наявність наднормативних залишків незавершеного виробництва і готової продукції на складах.
Коефіцієнт ритмічності - визначається шляхом підсумовування фактичних питомих ваг випуску за кожен період, але не більше планового їх рівня.
Коефіцієнт варіації - визначається як відношення середньоквадратичного відхилення від планового завдання за добу (декаду, місяць, квартал) до середньодобовим (среднедекадному, середньомісячного, среднеквартальному) плановому випуску продукції:
σ ‗ Σ (x - x) ІΣ Δ x І.
ⁿ ⁿ
2 - квадратичне відхилення від среднедекадного завдання;
n - число сумовних планових завдань;
х - среднедекадное завдання за графіком.
Для оцінки ритмічності виробництва на підприємстві розраховується також показник аритмічності - як сума позитивних і негативних відхилень у випуску продукції від плану за кожний день (тиждень, декаду). Чим менш ритмічно працює підприємство, тим вище показник аритмічності.
Якщо відомі причини недовиконання (перевиконання) плану випуску продукції по декадах (діб), можна розрахувати їх вплив на показник аритмічності. Для цього відносне зміна обсягу виробництва продукції з даної причини необхідно віднести до загального показника аритмічності помножити на 100.
Внутрішні причини аритмічності - важкий фінансовий стан підприємства, низький рівень організації, технології та матеріально-технічного забезпечення виробництва, а також планування і контролю, зовнішні - несвоєчасне постачання сировини і матеріалів постачальникам, нестача енергоресурсів не з вини підприємства та ін
У процесі аналізу необхідно підрахувати упущені можливості підприємства з випуску продукції у зв'язку з неритмічною роботою.
РОЗДІЛ II. Фактори і резерви збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції.
2.1. Фактори збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції.
Вивчивши динаміку і виконання плану по реалізації продукції та виконання договорів поставки, необхідно встановити чинники зміни її обсягу:

Зміна обсягу реалізації продукції

Зміна випуску товарної продукції
Зміна залишків нереалізованої продукції
Зміна обсягу валової продукції
Зміна залишків незавершеного виробництва і внутрішньогосподарського обороту
Зміна залишків готової продукції
Зміна залишків відвантаженої продукції
Трудові ресурси
Засоби праці
Предмети праці
Чисельність персоналу
Розмір основних засобів
Фондовіддача
Розмір спожитих предметів праці
Матеріало-віддача
Підпис: Чисельність персоналуПідпис: Продуктивність праціПідпис: Розмір основних засобівПідпис: ФондовіддачаПідпис: Розмір спожитих предметів праціПідпис: матеріало-віддача


Рис. Схема факторної системи обсягу реалізації продукції
Можливі два варіанти методики аналізу реалізації продукції:
1. Якщо виручка для підприємства визначається за відвантаженням товарної продукції, то баланс товарної продукції матиме вигляд:
ГПН + ТП = РП + ГПк
Отже, РП = ДП н + ТП - ГПк.
2. Якщо виручка визначається після оплати відвантаженої продукції, то товарний баланс виражається так:
ГПН + ТП + Отн = РП + ВТК + ГПк.
РП = ГПН + ТП + Отн - Втк - ГПк,
де ДПН, ГПк - відповідно залишки готової продукції на складах на початок і кінець періоду;
ТП - вартість випуску товарної продукції;
РП - обсяг реалізації продукції за звітний період;
Отн, Об - залишки відвантаженої продукції на початок і кінець періоду.
Розрахунок впливу даних факторів на обсяг реалізації продукції виробляється порівнянням фактичних рівнів факторних показників з плановими і обчисленням абсолютних і відносних приростів кожного з них. Для вивчення цих чинників потрібно аналіз балансу товарної продукції.
Таблиця 16
Аналіз факторів зміни обсягу реалізованої продукції
Показник
Сума в планових цінах, млн. крб
план
факт
+, -
1. Залишок готової продукції на початок року
8 200
8 200
-
2. Випуск товарної продукції
89 500
95 000
+ 5 500
3. Залишок готової продукції на кінець року
2 200
2 430
+ 230
4. Відвантаження продукції за рік
95 500
100 770
+ 5 270
5. Залишок товарів, відвантажених покупцям:
5.1. На початок року
5.2. На кінець року

3 800
4 000

3 800
5 100

-
+ 1 100
6. Реалізація продукції
95 300
99 470
+ 4 170

З аналізу факторів зміни обсягу реалізації продукції видно, що план реалізації перевиконано на 4170 млн. рублів за рахунок збільшення випуску товарної продукції на 5500млн. рублів. Негативний вплив на обсяг продажів зробило збільшення залишків готової продукції на складах на 230 млн. рублів і зростання залишків відвантажених товарів на кінець року, оплата за які не надійшла ще на розрахунковий рахунок підприємства, на 1100 млн. рублів. Відвантаження продукції за рік збільшилася в порівнянні з плановим показником на 5270 млн. рублів.
У процесі аналізу необхідно з'ясувати причини утворення надпланових залишків на складах, несвоєчасної оплати продукції покупцями і розробити конкретні заходи щодо прискорення реалізації продукції та отримання виручки.
Особлива увага приділяється вивченню впливу чинників, що визначають обсяг виробництва продукції:
1. забезпеченість підприємства трудовими ресурсами та ефективність їх використання:
ВП = ЧР * ГВ
РП = ЧР * ГВ * Дв
2. забезпеченість підприємства основними виробничими фондами та
ефективність їх використання:
ВП = ОПФ * ФО
РП = ОПФ * ФО * Дв
3. забезпеченість виробництва сировиною і матеріалами та ефективність їх
використання:
ВП = МОЗ * МО
РП = МОЗ * МО * Дв,
де ЧР - чисельність робітників,
ГВ - річний виробіток,
Дв - частка реалізованої продукції (виручки) у загальному обсязі
валової продукції,
ОПФ - основні виробничі фонди,
ФО - фондовіддача,
МОЗ - матеріальні запаси,
МО - матеріаловіддача.
Розрахунок впливу даних факторів на обсяг валової і реалізованої продукції можна провести одним із прийомів детермінованого факторного аналізу. Потім, знаючи причини зміни середньорічної вироблення персоналу, фондовіддачі і матеріаловіддачі, слід встановити їх вплив на випуск продукції шляхом множення їх приросту за рахунок i-го чинника відповідно на фактичну чисельність персоналу, фактичну середньорічну вартість основних виробничих фондів і фактичну суму спожитих матеріальних ресурсів:
D ВП xi = D ГВ * ЧР ф,
D ВП xi = D ФО xi * ВПФ ф,
D ВП xi = D МО xi * МОЗ ф,
D РП xi = D ГВ * ЧР ф * Дв ф,
D РП xi = D ФО xi * ВПФ ф * Дв ф,
D РП xi = D МО xi * МОЗ ф * Дв ф.
 
2.2. Резерви збільшення випуску і реалізації продукції.
Основні джерела резервів збільшення випуску і реалізації продукції

Резерви зростання обсягу реалізації продукції

Резерви зростання виробництва продукції
Резерви скорочення нереалізованої продукції
 
 
 
 
 

Резерви зростання виробництва продукції складаються з трьох груп:
1. За рахунок поліпшення використання трудових ресурсів:
а) створення додаткових робочих місць;
б) скорочення втрат робочого часу;
в) підвищення рівня продуктивності праці.
2. За рахунок поліпшення використання основних фондів:
а) придбання додаткових машин та обладнання;
б) більш повне використання їх фонду робочого часу;
в) підвищення продуктивності роботи обладнання;
3. За рахунок поліпшення використання сировини і матеріалів:
а) додаткове придбання сировини і матеріалів;
б) скорочення понадпланових відходів сировини і матеріалів;
в) скорочення норм витрати сировини й матеріалів на одиницю продукції.
Визначення величини резервів по першій групі проводиться таким чином:
РВПкр = РКР * ЦПФ,
РВПфрв = РФРВ * ЧВф,
РВПчв = РЧВ * ФРВв,
де Р ВПкр, Р ВПфрв, Р ВПчв - резерв зростання валової продукції відповідно за рахунок створення нових робочих місць, збільшення фонду робочого часу у зв'язку зі скороченням його втрат та підвищення середньогодинної вироблення;
Р КР - резерв збільшення кількості робочих місць;
Р ФРВ - резерв збільшення фонду робочого часу;
Р ЧВ - резерв зростання середньогодинної вироблення за рахунок удосконалення техніки, технології, організації виробництва і робочої сили;
ФРВв - можливий фонд робочого часу з урахуванням виявлених резервів його зростання.
По другій групі резерви збільшення виробництва продукції за рахунок збільшення чисельності обладнання (РК), часу його роботи (РТ) та випуску продукції за одну машино-годину (РЧВ) розраховують за формулою:
РВПК = РК * ЦПФ,
РВПт = РТ * ЧВф,
РВПчв = РЧВ * Тв.
По третій групі резерви збільшення випуску продукції обчислюються наступним чином:
а) додаткова кількість j-го матеріалу ділиться на норму його витрати на одиницю i-го виду продукції і множиться на планову ціну одиниці продукції. потім результати підсумовуються за всіма видами продукції:
РВП = å (РМj / НРji пл * Цi пл)
б) надпланові відходи матеріалів діляться на норму їх витрати на одиницю i-го виду продукції і множаться на планову ціну одиниці відповідного виду продукції, після результати підсумовуються:
РВП = å (Р ¯ ОТХj / НРji пл * Цi пл)
в) плановане скорочення норми витрати j-го ресурсу на одиницю i-го виду продукції помножується на запланований до випуску обсяг виробництва i-го виду продукції, отриманий результат ділиться на планову норму витрати і множиться на планову ціну цього виробу, після чого підраховується загальна сума резерву валової продукції:
РВП = å (Р ¯ НРji * VВПi пл / НРji пл * Цi пл).

Далі потрібно узагальнити виявлені резерви збільшення виробництва і реалізації продукції. Для цього побудуємо ще одну аналітичну таблицю:
Таблиця 17
Резерви збільшення випуску продукції

Джерело резервів
Резерви збільшення випуску продукції за рахунок
Трудових ресурсів
Коштів праці
Предметів праці
1
2
3
4
1. Збільшення кількості ресурсів
-
1 000
2 500
2. Більш повне використання робочого часу

1 000

2 340

-
3. Підвищення продуктивності праці
1 050
-
-
4. Скорочення надпланових відходів сировини і матеріалів

-

-

230
5. Зниження норм витрат сировини і матеріалів

-

-

450
Разом:
2 050
3 340
3 180

3340 - 2050 = 1290 млн. руб.
3340 - 3180 = 160 млн. крб.
Резерви збільшення випуску продукції повинні бути збалансовані по всіх трьох групах ресурсів. Максимальний резерв, встановлений за однією з груп, не може бути освоєний до тих пір, поки не будуть виявлені резерви в такому ж розмірі і по інших групах ресурсів.
Збільшення випуску продукції обмежений матеріальними ресурсами і становить 3180 млн. рублів. Максимальний резерв випуск продукції за рахунок поліпшення використання устаткування може бути освоєний, якщо підприємство знайде ще по трудових ресурсів 1290 млн. рублів, а з матеріальних ресурсів - 160 млн. рублів.
При визначенні резервів збільшення реалізації продукції необхідно, крім даних резервів, врахувати надпланові залишки готової продукції на складах підприємства і ОТГ
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Курсова
86.8кб. | скачати


Схожі роботи:
План виробництва та реалізації продукції
Аналіз виробництва та реалізації продукції
Аналіз виробництва та реалізації продукції
Аналіз виробництва та реалізації продукції 2
Аналіз обсягу виробництва і реалізації продукції
Облік процесів постачання виробництва та реалізації продукції
Аналіз виробництва та реалізації продукції СПК Скуратівський 2
Аналіз виробництва та реалізації продукції СПК Скуратівський
Фінансове забезпечення виробництва і реалізації продукції птахівництва
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru