Здійснення в Україні ДЕРЖАВНОЇ власти за принципом розділення на законодавчо виконавчо та Судову

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

ВСТУП

З цьго приводу Вже Чимало написано · сказано. Hе буду повторюваті аргументи, а Лише зазначу, Що принцип під · лу власти для правовој держави не сл · д фетішізуваті, Що μдінім джерелом державној власти μ народ, а державна · органи виконують певне · функц · ј по зд · йсненню ц · μј власти , Що суть питання полягаμ не т · лькі у науково обгрунтовану розпод · л · ціх функц · й, а, Що не менше Важливе, - у взаμмод · ј НД · х г · лок власти.

Характерно, Що приб · чнікі презідентськој республ · ки · концепц · ј під · лу власти часто посілаються на конституц · йній досвіт · д США. Альо Звернемо до американський авторитет · в. В · домій конституц · Онал · ст професор Ч. Райз у в · знітився "Програми сприяння парламентів · Украјні" (номер за 12 вересня 1995 р..) Пише: "Під · л власти" μ НЕ зовс · м точним терм · ном для опису амеріканськој конституц · йној модел ·. автори амеріканськој конституц · ј насправд · створами форму державного правл · ння не з "під · лом власти", а радше з в · докремленімі один в · д одного владнімі · Інституту - президентом, законодавчо органом · судами, Як · мают розмежован · компетенц · ј · розпод · льон · функц · ј ... Кожна г · лка власти Може вдаватіся до певне д · ї, но проведення ц · л · сној підлогу · тики вімагаμ сп · впрац · · ншіх владніх г · лок "." Чи виробляти система, Яка даμ конкретн · · нстітуц · йн · Повноваження президентів · · законодавчо органів ·, до суперництво м · ж ними у віробленн · підлогу · тики? "- запітуμ Райз. ¶ в · дпов · даμ:" Так, виробляти, но ж вон таки створюμ стимули, необх · дн · г · лкам власти для сп · впрац · "(9,14-15).

Творцям нашој новој конституц · ј треба зважіті на цею б · до справи. Покищо законодавчо · виконавче г · ЛКИ власти змагаються · з перем · ннім усп · хом у накладення · вето на в · дпов · дн · акти. Hа м · ї погляд у нов · ї Конституції · ј Украјні сл · д ч · ТКО вказаті на необх · дн · сть взаμмод · ј р · зних г · лок власти. Hе Менш Важливе домогтись такој взаμмод · ј у реальн · ї практіц ·.

У структурно-орган · зац · йному план · правова держава пропонуμ належно розд · лення сфер д · яльност ·, прац · · год · ткого розпред · лення функц · й · компетенц · ј м · ж р · знімі державними органами, тобто все ті, Що за давно · ї юридична · ї традиц · ј назіваμться концепц · μю "розд · лення власти".

Так само · в Украјн · мова повинна йти про розд · л сфер, сп · вроб · тніцтва · компетенц · ј м · ж трьома основними владами - законодавчој, віконавчој · судовој.

Кожна з ціх влад в залежности · в · д своμј природи, характером функц · й · призначенням повинна зайнятості своμ м · сце в загальному · ї систем · державној орган · зованој власти · вести державна · справи в в · дпов · дних јм формах · межах, належний шляхами · засоби. Законодавчо правда в концепц · ј правовој держави повинна віступаті Як орган, Що віражаμ волю народу, Як вищий представніцькій заклад. В · дпов · дно виконавчої влади (уряд · в ц · лому вся виконавчо-розпорядчу влада) повинна формувати урядових органами, бути п · дконтрольною · п · дзв · тною јм, д · яті на основ ·, в межах закону. Судова влада повинна реал · зовуватіся Незалежності в · д нд · х · ншіх влад судами на основ · правових закон · в.

Розпод · л влад включаμ в собі орган · зац · йно-правовий механ · зм јх взаμмод · ј, взаμмніх здержок · протіваг з ц · Ллю утримання шкірної з них својх Повноваження · разом з тім забезпечення јј незалежности · в · д · ншіх влад в тих же межах. У системному · ї одиниці · розд · лених влад суверен · тет держави знаходится своμ найб · льш адекватно орган · зац · йне вт · лення (9,15-19).

Розпод · л влад - Це резюме · Показники розвитку права · держави, орган · зац · йній виразі правового характеру держави, необх · дна передумови для правовој законності · · режиму панування права. Без належного розпод · лу влад НЕ Може · снуваті правовој держави · правових закон · в.

1. Передумови ТА Розвиток теорії ¶ ± РОЗПОД ¶ ЛУ ВЛАД

Звернено до паршопочатк · в розвитку теор · ј про під · л державној власти на законодавчо, виконавчо · судів.

У XIII глав · 5-ој книги "Про дух закон · в" Монтеск'μ пір · внюμ деспотично правл · ння з звичаєм Дикун · в Лу · з · ани, котрі ·, бажаючі д · дива з дерева пл · д, зрубують дерево п · д Самий кор · нь. Так д · μ · деспотично правл · ння, саме п · друбуючі крону, на котрих · ї воно трімаμться.

Феодально деспотичному режиму Монтеск'μ протіставляμ конституц · йно-монарх · чній або республ · канській режим · під · бно до Локка розвіваμ компроміси · сну теор · ю розпод · лу влад на законодавчо, виконавчо · суден, д · ючи · золоьвано одна в · д одној. Монтеск'μ БУВ Впевнений, ЩО, ЯКЩО монарх буде управляти НЕ вм · шуючісь в судів · функц · ј, а законодавчо · органів будуть видавати т · лькі закони, но НЕ управляти крајною, нд · основн · прошаркі феодального сусп · льства Будуть задоволен ·, зокрема буржуазія · я перестану буті ворогом арістократічној знат ·. У цьому живлення · Монтеск'μ під · бно до Локка ор · μнтувався на так звану Славну революцію · ю 1688-1689 рр. в Англ · ј, заснований на класового компроміси · с · м · ж буржуазія · μю · феодально-аристократичним володію. Про Такий компроміси · с мр · яв Монтеск'μ · для Франц · ј. Сама по соб · теор · я розпод · лу влад в · д · гравала в часи Монтеск'μ в · дому прогресивно роль, Тому що в ЯК · йсь м · р · обмежувала Судову · законодавчо владу монарха. Альо по сут · вон страждала кор · ннім недоля · ком, так Як Фактично вела до зніщення μдност · державној власти, робила виконавчої влади Незалежності в · д законодавчого органу · в · по сут · справи безконтрольного, а законодавчо · органи перетворювала в заклади, Як · могли видавати закони но НЕ малі права сл · дкуваті за јх виконанням. М · ж Конвенцію Ради Європи владами вінікалі конфл · кти. Теор · я розпод · лу влад - типовий зразок компроміси · су французької просв · тител (5,84-86).

А зараз я хот · в бі звернути УВАГА на · стор · ю розвитку украјнськој конституц · ј, а саме на момент, Що передбачалось роз-

під · л державној власти.

Розглянемо конституц · ю Пилипа Орлика, прийнятя 5 кв · Тня 1710 року на Козацька · ї Радий · у м.Бендерах. Проаналі · зувавші розд · л VI ц · μј конституц · ј ми можемо побачіті, Що Пилип Орлик пропонуμ проводитись державне управл · ння розмежувавші Повноваження · об'μднавші НД · г · ЛКИ власти в μдіній державний механ · зм: "Якщо в незалежних державах дотрімуються похвального · корисне для публ · чној р · вновагі порядку, а саме - · п · д годину в · йні, · в умів світу збирати приватно · ї публ · чн · заради, обм · рковуючі сп · льоні благо батька · вщіні, на якіх · незалежна · володар · у присутности · Його величносте · не в · дмовляліся п · дкоріті свое мнение сп · льоном р · шенню урядовців · в · радник · в, то Чому ж в · льн · ї нац · ј НЕ Дотримуватись такого ж прекрасного порядку? "(1,27-34). Дав · сл · дуμ, Що Перш · сть в крајн · належить Генеральній · ї старшин ·, Як · ї п · дпорядковуються Полковники, Що за характером обов'язки · в прир · внюються до радник · в. Щодо законодавчого органу, то в · д шкірного полку винен · булі буті Обран · грудня · лька знатних ветеран · в "досвіт · дченіх · вельми заслужених чоловік · в", Що винен · булі складаті публ · ЧНУ раду. Ясновельможний Гетьман (так назіваμ Пилип Орлик в Конституції · ј гетьмана Украјні) за Конституцією · μю прир · внюμться до президента у республ · ц · з Президентський формою правл · ння. Взаμмов · дносіні в державному механ · зм · визначаються так: "Генеральний · ї старшин ·, Полковникам · Генеральним радник належить давати поради тепер · шньому ясновельможному Гатьману та йо наступнікам про ц · л · сн · сть батька · вщіні, про јј Загальне благо · про НД · публ · чн · справи. Без јхнього Попередня р · шення · згода, на власний Розсудів (гетьмана) н · Чого не винні н · почінатіся, н · вир · шуватіся, н · зд · йснюватіся ...". П · сля обране гетьмана винен · буті Обран · три Генеральні · Заради (1,33-34).

Тепер перейдемо до Розгляд конституц · ј УHР (Статут про державний устр · й, права · в · льності · УHР), Що Була ухвалено Украјнською Центральною Радою 29 кв · Тня 1918 року.

Перш за все потр · бно п · дкресліті, Що це одна з найдемократічн · ших конституц · ї того часу · Одне з найважлів · ших джерел державотворення в Украјн ·. Так · скроню · досягнення правовој думки, Як · булі Зроблено · в т · часи · за Досить короткий терм · н, винні · дати хороший приклад сучасний підлогу · тичних д · ячам, · навчіті јх хоча б · нколі вивчати · стор · ю украјнського конституц · Онал · зму, бо Як св · дчать украјнськ · правов · пам'ятки, Украјна Завжди прагнула до демократичних зм · н біля державного · ї, культурно · ї, соц · ально-економ · чн · ї сферах життя, · Вже тод ·, в 1918 роц · досягла б · льшого свого розвитку, ан · ж ми на сучасному етап ·, маючи Вже п'ять рок · в незалежности ·.

Отже, за Конституцією · μю УHР, а зокрема в стаття 22-25 ми можемо побачіті, Що державна влада в Украјнськ · ї Hародно · ї Республ · ц · походити в · д народу. Зд · йснюμться вон за принципом розпод · лу на законодавчо, виконавчо · судів. Верховним органом власти в Республ · ц · μ Всенародно · Збори, Що безпосередню зд · йснюють вищу законодавчо владу. Смороду ж формують органи віконавчој · судовој власти. Вища виконавчої влади належить Радий · Hародно М · н · стр · в. Арб · тром посеред ціх двох влад μ Генеральний Суд УHР. ¶ Що μ Дуже Важливе, стаття 63 говорить: "Суднові вир · шень НЕ можут зм · нитки н · законодатн ·, н · адм · н · страції · йн · органи влади" (2,73-77).

Вт · лення принципом розпод · лу влад, Як ми тепер переконуμмось, пов'язане з ломкою усталеніх стереотип · в, створенням принципово НОВИХ · нструмент · в, якіх у нас до цього часу не Було. Hа Завад · стояти об'μктівн · та суб'μктівн · фактори, головними з якіх μ Важко тягара недавного колон · ального минуло, в · дсутн · сть демократичних традиц · ї у сфер · державного буд · вніцтва, підлога · тично ·, соц · альн ·, психолог · чн · стереотипи.

Зрозум · ло, Що в систем · власти найб · льш вразливе · малоефектівною μ виконавчої влади, головному призначенням · основною функц · μю якој μ реал · зац · я прийнятя р · шень. Hав · ть хороший, досконалу закон н · Чого НЕ варту, ЯКЩО в · н не віконуμться або віконуμться абі як.

Важко · сть подвоюμться й тім, Що форма правл · ння нин · т · сно зв'язана з орган · зац · μю верховној власти, Яка склалася з годину · в безрозд · льного панування Радий народних депутат · в. Принцип "одновладного правл · ння", у в · дпов · дност · з яким вся повнотіла власти належала радам, обумовів особливо · · форми функц · онування системи представніцькіх орган · в, головному з якіх Було јх верховенство, принцип демократичного централ · зму, підв · йне п · дпорядкування виконавчих орган · в, панування вертикальних ЗВ'ЯЗКУ · в ТОЩО.

Донедавна наша наука, в тому числ · · наука конституц · йного права, активно заперечувала необх · дн · сть визнання · Впровадження в життя принципу "розпод · лу влад", ·, в · дпов · дно, · Інституту президенства, Як · вважалася "шк · длівімі · безперспективна для радянськој демократ · ј, чужими · ворожими переді · ї соц · ал · стичної · ї форм · Народовладдя". Hе остання роль у "в · дмов · права на життя" президенства в · д · граль теор · я поμднання законодавчој · віконавчој власти у д · яльност · механ · зму владарювання.

В · дкідаючі буржуазний парламентаризм, засновниками молодој Радянськој держави в · дкідалі тім самим теор · ю · практику розпод · лу влад, яка, на јх мнение, віконувала соц · ально замовлення пануючој буржуазія · ј, забезпечувала експлуатації · ю широких мас трудящих.

Поμднання в руках Рад законодавчо · виконавчих Повноваження - вісь, на мнение Радянський · деолог · в, ключ до вир · шення НД · х ПИТАНЬ державного буд · вніцтва.

Hайб · льш яскраве вт · лення ця · дея знайшла в д · яльност · віщіх орган · в власти · управл · ння. Так Рада Hародно Ком · сар · в РРФСР зд · йснювала Як законодавчо ·, так · виконавче · функц · ј. ЦВК СРСР, ЦВК союзних республ · до · јх Презид · ј поряд · з законодавчо · управл · нською роботів віконувалі функц · ј · Повноваження глави держави. До реч ·, Це св · дчіть протікають, Що смороду НЕ булі орган · зац · йно ч · ТКО визначена · ї в · докремлен ·, а јх компетенц · я в багатьох випадка Була Досить умовно. Про Це говорити, Наприклад, тієї факт, Що п · сля 1936 року функц · ј колег · ального президента в СРСР · в союзних республ · ках булі покладено · на в · дпов · дн · Презид · ј, но з · Справжня · м президентство сп · льного тут н · Чого Не було. Презид · ј НЕ малі кож Повноваження не т · лькі за суттю, но й за формою: смороду на р · вн · Основного Закону не констатуваліся, а практика Була Вкра непосл · довною · б · дною (8,79-80).

¶ ншімі словами життя Засвіт · дчіло:

1) непрідатн · сть · нав · ть шк · длів · сть теор · ј "поμднання влад", "одновладного правл · ння";

2) необх · дн · сть розпод · лу влад Як μдіно можлівој форми орган · зац · ј д · яльност · верховних владніх структур.

Крапка в ц · ї боротьба · поставила "Декларація · я про державний суверен · тет Украјні", Яка закр · пила принцип розпод · лу влад: "Державна влада в Республ · ц · зд · йснюμться за принципом јј розпод · лу на законодавчо, виконавче · судів ".

Зв · ДСІ - важлива Висновок: треба створюваті принципово нову, незнання у нас до ціх п · р форму правл · ння, Яка б забезпечено ефективне функц · онування Всього механ · зму зд · снення Народовладдя в Украјн ·.

2. ЗД ¶ ЙСHЕHHЯ В Україну ± H ¶ ДЕРЖАВHО ± ВЛАДІ ЗА ПРІHЦІПОМ ± ± ПІД ¶ ЛУ

HА ЗАКОHОДАЧУ, ВІКОHАВЧУ ¶ СУДІВ. АМЕРІКАHСЬКА СИСТЕМА ДЕРЖАВHІХ ОРГАH ¶ В

1) Основн · в · тки державној власти, јх розмежування · в · дношення.

У рац · ональних влаштован · ї держав ·, Якою μ правова держава, влада зд · йснюμться за допомога спец · альних орган · в. Зв · ДСІ р · зн · галузь · власти: законодавчо, виконавчо-розпорядчу · судів. Для того, Що запоб · ГТВ зловжіванню володію · виникненню авторітарној, абсолютној власти, не зв'язаној правом, ц · в · тки не винен · з'μднюватіся в руках одного органу, тобто винен · буті розд · льн ·. Розпод · л влад таким чином μ структуроутворюючім · функц · ональних принципом рац · ональној орган · зац · ј · контролю. Розмежування спрямоване на те, щоб утріматі державну владу в · д можливіть зловжівань. НД · органи · в · тки державној власти поклікали · буті хоронітелямі конституц · ј. Конституц · я винна стояти над цімі владами, а не власти над Конституцією · μю. Розпод · л влад віражаμться в розпод · л · компетенц · й, в заμмному контрол ·, в систем · здержок · протіваг, збалансованності ·, тобто р · вновага досягаμться через процеси налагодження · взаμмопогодження (7,42).

Правова держава означаμ в · дсутн · сть будь-якој необмеженој, абсолютној Владі не зв'язаној правом · принципами Конституції · ј. З допомога розпод · лу влад правова держава орган · зовуμться · функц · онуμ правовим способом. ДЕРЖАВНА · структури · јх д · яльн · сть позбавлено · тут в · д стрес · в · ліхоманок, візваніх в монократічніх режимах зм · ною · утвердження НОВИХ л · дер · ва. Hавпакі, правова держава сама μ основою для такој зм · ни. Боротьба за владу · особіст · амб · ц · ј НЕ віріваються з-п · д контролю, смороду регламентован · м · цнім правовим порядком · строгими юридичними процедурами вибір · в · зм · ні л · дер · в. Зам · сть режиму особістој власти · чіновніцького Розсудів, Що переходити у Безмежжя, встановлюμться панування права, тобто підлога · тична влада реал · зуμться на основ · юридичних норм. Саме ц · норми, а не п · дм · няючій јх Власний Розсудів правлячіх, μ упорядковуючою основою орган · зац · ј · д · яльност · державного апарату · підлогу · тічној системи в ц · лому. Правова держава являμ собою спос · б рац · Онал · зац · ј підлогу · тичного механ · зму, Обмеження публ · чној влади з ц · Ллю НЕ допустити, узурпації · ю · зловжівання. Без розпод · лу власти настаμ деспотизм.

Принцип розпод · лу влад маμ два аспекти. По-перше, Це розпод · л власти м · ж самими органами держави. H · одному з орган · в не належить вся державна влада в јј повну об'μм ·. Забороняμться реал · зовуваті функц · ј, що належать · ншому органу. Таким чином в правов · й держав · в · дсутня яка-небудь необмежено правда, не зв'язана правом · принципами Конституції · ј. Розпод · л власти слугуμ засобой стрімування власти держави в рамках принцип · в розвинутого сусп · льства, слугуμ механ · змом захист прав особи, закр · полонив до Конституції · ј. Розпод · л влад полягаμ · в тому, щоб н · Один з орган · в не зайнявши авторитарно-абсолютного положення · не перевернувши право · конституц · ю. В · домо сказання положення про ті, Що розпод · л влад являμ собою розпод · л роботи в державному механ · зм · з ц · Ллю рац · Онал · зац · ј · контролю (7,99-101).

Розпод · л влад - Це не захопленою стан в · докремленіх структур, а працюючих, д · ючій механ · зм, досягаючій μдност · на основ · складнолго процесу узгодженням · спец · альних правових процедур, передбачених в тому числ · · на віпадок конфл · КТУ · екстремальној ситуац · ј. Загальний принцип μдност · · розпод · лу влад конкретізуμться в залежности · в · д прим · нення в р · зних · стокротно ситуац · ях · положеннях. ґдн · сть досягаμться через динам · ЧНУ р · вновагу, через певне напругу, сп · вдопомогу · процес улагодження. Альо при цьму обов'язкова Умова: не винне буті зосереджені власти в руках одн · μј особини чи органу, · Накш стануть не можли · взаμмоконтроль, здержкі · протівагі, · отже, розподіл · л влад · правова держава.

Законодавець пов'язаний принципами права · конституц · ј, правами людини. Кр · м того в · н μ п · д контролем народу. Важливе Значення маμ орган конституц · йного наочний. З йо допомога забезпечуμться конституц · йн · сть ус · х закон · в · п · дзаконніх нормативних акт · в. У систем · здержок · протіваг, на віпадок необдуманих, ПОСП · шніх р · шень законодавця, віправляючу роль граμ глава держави (в · дкладне вето, в певне випадка назначення достроковіх вибір · в · · НШ · йо Повноваження). Без цього механ · зм розпод · лу власти буде недосконалостей.

Життя держави складаμться з багаточисельних акт · в реал · зац · ј тих норм, котрі · прійнят · законодавцем. Тому тут на першому план вісуваμться виконавчо-розпорядчу г · лка власти. Вікорістовуючі хороший · якости · виконавчо-розпорядчу орган · в ЯК необх · дного елементи рац · онального державного механ · зму, в тій Самий годину Важливе поставіті перегородку на шляху перетворення јх в узурпатора · монопол · ста власти. Виконавчо-розпорядчу д · яльн · сть повинна базуватісь на закон · · в рамках закону. Виконавчої влади НЕ Може прісвоюваті соб · Повноваження · потребуваті в · д громадян виконання якіх-небудь обов'язки · в, ЯКЩО Це не передбачено законом. Для забезпечення законності · в д · яльност · віконавчој власти остання не винна п · дм · няти законодавця. В · домчить нормотворчу · сть · так звання делеговане законодавство винен · буті р · ЗКО обмежен ·. По-перше, в · домчить нормотворчу · сть не винна протіречіті закону. По-друге, Вона не повинна Фактично п · дм · няти закон, тобто вир · шуваті питання, в · Днес · до сфери законодавця. ЦІМ самим принцип законності · стаμ лог · чно взаμмопов'язанім з принципом розпод · лу власти. В ц · лому проблема μ не т · лькі в тому, щоб сделать в · домчить · акти такими, Що не суперечать закону, а й в тому, щоб скоротіті јх до м · н · муму (7,102-104).

Зтрімування віконавчој власти, Надал ·, досягаμться за допомога јј п · дзв · тності · · в · дпов · дальності · перед народним представництво. Мова Йде про стать · тично в · дпов · дальн · сть, забезпечувану за допомога вотуму недов · ри. Важливе роль у боротьбі · · з зловжіваннямі віконавчој власти граμ кож · введення інституту · мп · чменту. Виконавець не винен п · дм · няти не т · лькі законодавця, но · суддю. H · хто не Може буті суддів у власн · ї справ ·. Тому громадянин в правов · й держав · винен мати право подати в суд на будь-як · д · ј віконавчој власти (ЯК на окремих посадові ос · б, так · на виконавчо-розпорядчу орган в ц · лому). В · ншому випадка зловжівання виконавця стануть безпокаранамі, відкріμться шлях до встановлення тиран · ј.

Суд, система Правосуддя - третя необх · дна г · лка власти в механ · зм · розпод · лу власти. Це гарб · тр, Що вир · шуμ спори про право. У правов · й деражв · праввосуддя лагодитися т · лькі судом. У цьому найважлів · ша гарант · я прав · свобод громадян, правовој державність · в ц · лому. Суд не повинен п · дм · няти собою законодавця чи виконавця, · Накш в · н перетворилася в деспота. Альо в свою черга н · законодавець, н · виконавець не винен · соб · прісвоюваті функц · ј суду. Тому найважлів · шим μ забезпечення реальној незалежности · суду в · д р · зноман · тніх орган · в · ос · б, котра · б діктувалі Йому свою волю · Фактично узурпувалі Судову владу. Оптимальним вар · Антом μ назначення суддів пожіттμво або, по вкрай · ї м · р ·, на Довгого терм · н. Суддя · винен · призначать вищестоячими органами власти. Суд присяжних μ найб · льш д · яльною формою забезпечення незалежності · · об'μктівност · Правосуддя. Виразі р · вност · громадян перед законом μ п · дсудн · сть загально суду, неприпустимий · сть розширеного юрисдикції · ј спец · альних суд · в.

Панування права прокламуμ, щоб суд виступив гарб · тром в суперечку · про опрушення права не т · лькі в правозастосовчої, но й в правотворчому процес ·. Суд повинен буті здержуючім фактором проти Порушення права · конституц · ј не т · лькі з · Сторони виконавця, но і із · Сторони законодавця. Для цього необх · дний конституц · йній суд. Hе п · дм · няючі законодавця · залішаючісь в межах судових юрисдикції · йніх завдань, конституц · йній суд забезпечуμ конституц · йн · сть закону, · Накш Кажучи верховенство Конституції · ј в правотворч · ї д · яльност · законодавця. Без такој судовој перев · РСІ конституц · йност · закон · в (· тім б · льше п · дзаконніх нормативних акт · в) не Може утвердити панування права, правова держава. ¶ снування конституц · йного суду дозволити не прийму · няти Такий нормативний акт (в тому числ · · закон), Що суперечіть конституц · ј.

г Ще один аспект д · яльност · суду в механ · зм · здержок · протіваг. Віступаючі в рол · гарб · тру, р · шаючі спори, суд звертаμться до Тлумачення права · Конституція · ј. У певне випадка в · н Може вікорістовуваті аналог · ю закону · аналог · ю права. Тобто, в својх р · шеннях суд Може війта за меж · букви закону · звернути до йо духу. У такому випадка в · н пріймаμ р · шення, керуючий духом закон · в, зм · стом права, · ншімі словами, на основ · д · йсно-· стокротно акс · ом · принцип · в права. Це дозволяμ суду б · льш оперативно в пор внянн · · з законодавцем приводити правопорядок у в · дпов · дн · сть з потребами життя. У в · доміх рамках така свобода суду не протиречить правов · й держав ·. Тому що мова в ціх випадка Йде не про повсякдення д · яльн · сть суду, а про екстремального ·, віключн · ситуац · ј в систем · здержок · протіваг, розпред · ленн · · балансуванн · влад. Важливе, щоб суд при цьому залішався хоронітелем конституц · ј, захіщав право · пргрес, а не пертворювався в зброю зловжівань · реакц · ј. Тут необх · дний ц · лий ряд чинник · в · умів (орган · зац · йніх, юридичних, культурних · · н.), Завдякі Яким суд Може Фактично стояти на сторож · панування права · справедливості ·, мати скроню повагу · авторитет у сусп · льств ·.

Розпод · л влад - Це не т · лькі юридичний · орган · зац · йній, но й соц · ально-пол · тичний принцип, Що дозволяμ з'μднаті так · протиречить · аспекти соц · ального життя, Як правда · свобода, закон · право, держава · сусп · льство. Розпод · л власти μ необх · дною умів, м · рою · маштабом демократизації · ј підлогу · тичного життя. З ЦІМ пов'язаний другий аспект розпод · лу власти: розпред · лення власти м · ж класами · групами, проблема участ · р · зноман · тніх груп в реал · зац · ј власти, степ · нь представленості · з урахування р · зноман · тніх · нтерес · в · т. д. У правов · й держав · правда походити в · д народу, тому т · лькі народ в својй конкретно-· стокротно · ї реальність · · винен мати можли · сть прійматі доля в реал · зац · ј підлогу · тічној власти. ДЕРЖАВНА правда в ц · лому · р · зноман · тн · јј г · ЛКИ не винен · буті монопол · зовано · Якою-небудь одн · μю груп, прошарком, класом, оск · лькі мова Йде про правову державу, про панування права. У правов · й держав · Важливе Забезпечити представництво · нтерес · в р · зних прошарк · в · груп, плюрал · зм думок · · нтерес · в. Такий плюрал · зм винен з допомога розпод · лу власти орган · чно з'μднаті демократизації · ю влади з јј компетенц · μю · профес · Онал · змом (7,105).

Зв · ДСІ · проблема гарантування прав · · нтерес · в меньшост ·. Пол · тична практика в јј підлогу · тично · ї ретроспектив · показуμ, Що Менш · сть НЕ Завжди поміляμться. Hапротив, за нею · нколі стојть правда · · стина. В ц · лому потр · БНА терпимо · сть · "в · дкріт · сть" держави, Щоб не закрити дорогу до віл ·. Обов'язковою умів для цього μ розпод · л власти, тобто розпод · л власти через соц · ально-пол · тичний плюрал · зм. Монополією · я власти безнад · йно веде до пол · тічној патолог · ј в р · зних јј р · зновідах, таких, Як авторитарна тиран · я, бюрократична ол · гарх · я, охлократія · я, антигуманна технократ · я, маф · я, Що доріваμться до пол · тики. Запоб · ГТВ монопол · зац · ј влади з · боку кого б там не Було можна Лише тод ·, коли вон стані розд · леною, розпред · леною Серед р · зних учасник · в підлогу · тичного процесу, підлога · тічној системи. А для цього в свою черга необх · дна повноц · нно пульсуюча правова держава, Що Може св · ї плюрал · зм адекватно представіті в · Інституту підлогу · тічној власти, в систем · розпод · лу власти.

2) В Чому сутн · сть системи розпод · лу власти в США?

Творця · конституц · ј США 1787 р. поклали в основу структури віщіх орган · в державној власти - Конгресу, президента · Верховного суду - принцип розд · лення законодавчој, віконавчој · судовој власти. Сам принцип смороду запозічілі у Англ · ј, но Надал Йому својх специф · чних американський рис. Чому смороду зупинено Саме на цьому принцип ·? Серед американський колон · ст · в Було широко розповсюджено недов · р'я до власти англ · йського короля, до монарх · чного правл · ння взагал ·, в · дображаючогося в јхн · ї св · домост · НЕОБМЕЖЕНИЙ управл · ння, Яке велося уповноваженими короною в заокеанськіх територі · ях. Тому смороду не т · лькі встановілі в собі республ · канській устр · й но й створами Такий добро продуманий механ · зм державаној власти, Який м · г бі слгуваті над · йною перешкод на шляху будь-якіх спроба одн · μј з в · ток власти будинок · нуваті над · ншімі, л · кв · дувати демократичні · качани (в цею пер · од смороду булі но вельми обмежен ·) · нав'язати крајн · свою тиран · ЧНУ диктатуру в т · й чи · НШ · ї форм ·.

Створення в США американський вар · ант розд · лення власти стали назіваті системою "здержок · протіваг". Вона повинна Була не т · лькі попередіті узурпаторськ · тенденц · ј одн · μј · з трьох в · ток власти, но й Забезпечити стаб · льн · сть державних правових · введення інституту · в · безперервн · сть функц · онування самој державној власти (3 ,6-7).

Чи вдалось досягнуть ц · μј мети? Оглядаючісь на двохв · кову · стор · ю США, можна в · дпов · сти, Що в основному ця задача Була вир · шена. При цьому, однак, вимагає сделать обмовку. Hа практіц · зд · йснення принципу розпод · лу власти н · коли не сп · впадало з т · μю моделлю, Яка Заф · ксована в конституц · ј. Державний механ · зм пост · йно м · нявся в хід · розвитку американського сусп · льства, зм · ні рол · США на св · тов · ї арен ·. В · н Волод · μ достатності Гнучкий · стю щоб прістосовуватіся до зм · н, Що в · дбуваються в крајн ·, щоб в найб · льш · ї степів · сп · впадаті · нтересам правлячіх до · л в Сейчас пер · од. Однак, хоч в юридична · ї компетенц · ј віщіх орган · в власти, Як · в јх фактичних повноважень, практично · ї д · яльност · · взаμмов · дносінах проходили суттμв · зм · ні, сам принцип розпод · лу власти н · коли не переставав д · яті, опред · ляти основу державного механ · зму. Цьому спріялі важлів · Елементи системи розпод · лу власти.

По-перше, вищ · органи державној власти формують р · знімі шляхами. Конгрес, Що складаμться з двох палат - палати представник · в · сенату, - вібіраμться шляхом прямих вибор · в по виборча округах. Президент вібіраμться підв · йнім шляхом, колег · μю виборці · в, якіх вібірають на загальніхвіборах. Члени Верховного суду прізначаються президентом за погодженням з сенатом. По-друге, у кожного органу державној власти св · терм · н Повноваження. Терм · н Повноваження конгресмен · в, Як назівають член · в палати представник · в, - 2 роки, член · в сенату - 6 рок · в, но кожн · два роки 1 / 3 йо складу переобіраμться; терм · н Повноваження президента - 4 роки, члени Верховного суду прізначаються пожіттμво.

По-третμ, шкірно в · тка Владі не μ повні · стю Незалежності в · д · ншіх · не корістуμться монопольними Повноваження у својй сфер · д · яльност ·, Як · в т · й чи · НШ · ї м · р · обмежуються Повноваження · ншіх орган · в власти. Hапріклад, Конгрес Може в · дхіліті будь-як · запропонован · президентом законопроект, но президент в свою черга Може накласти вето на будь-який схвалень конгрес б · ль. ¶ в до · нечному Рахунка Конгрес Може подолати вето, Знову схвалили законопроект в обох палатах, но на цею раз вімагаμться не проста, а квал · ф · Кована б · льш · сть, тобто не менше 2 / 3 учасник · в у Голосування · конгресмен · в · сенатор · в. А цього, Як св · дчіть практика, далеко не Завжди можна досягнуть.

Окр · м конституц · йніх прав, президент в својх в · днощеннях з Конгрес вікорістовуμ величезних · фактична · можливости ·, нада · Йому на йо посту, для вплива на сусп · льону мнение. Hапріклад, президент Рузвельт практікував регулярно · "Розмова б · ля камелька", Як · транслюваліся по радий · о, Р. Рейган - виступив по радий · о • телебачення, а кож на р · зних форумах. Як правило заявила голова віконавчој власти б · льш широко розповсюджуμться засоби масовој · Інформація · ј н · ж виступив член · в Конгресу · йо р · шення (3,8).

Корістуючісь таким прив · лейованім положенням Р. Рейган не раз виступали з обвінувачуваннямі на адресу својх підлогу · тичних противник · в в тому, Що смороду перешкоджають йо підлогу · тиц · оздоровлення економ · ки, укр · полонена нац · ональној оборони. Така критика, до того ж майстерно дана Рейганом на високому профес · йному р · вн · ораторського мистецтва, нанесла немалој шкоди багате членам Конгресу.

Своμр · дн · в · дносіні складаються м · ж Верховним судом · двома · ншімі г · лкамі власти. Президент звичайна назначаμ на в · льн · Вакансії · ј суддів з числа својх однодумці · в, · з ними Йому в · дносно не доладні знаходіті взаμморозум · ння, хоча нав · ть в цьому випадка м · ж ними деколі вінікають розходження. Кр · м того, президенту часто доводиться мати справа з суддя, призначення йо попередниками · не розд · ляючімі йо подивись на б · льш · сть Важливим підлогу · тичних проблем. ¶ в такому випадка Створення грунт для з · ткнення. Hапріклад, настроμн · консервативно члени Верховного суду в св · а година в штікі зустрі · Чи реформи Ф. Рузвельта. Вікорістовуючі своμ право конституц · йного наочний, смороду об'ява неконстітуц · йною створену президентом Адм · н · страції · ю по в · дновленню промисловости ·, рахуючи, Що својм втручання в економ · ку, в праць · в · дносіні вон порушуμ незламн · принципи своб · дного п · дпріμмніцтва (3,9-10).

Пожіттμве вібірання забезпечуμ членам Верховного суду скроню степ · нь незалежности ·. Хоча незалежна · сть ця не абсолютна: Конгрес маμ право зм · щуваті јх в порядку · мп · чменту. Кр · м того, президент Може зб · льшіті до · льк · сть член · в суду, ·, призначили туди својх приб · чнік · в, укр · пити в ньому св · ї Вплив. Однак ц · можливости · президент · Конгрес практично НЕ вікорістовувалі.

¶ нод · при розходження · м · ж законодавчо · виконавчої влади · м · ж р · знімі в · домств останньој суди віступають в рол · гарб · тр · в, котрим належить заключний слово.

Щоб зрозум · ти, Як реально д · μ державний механ · зм, підстав на принцип · розпод · лу власти, не можна розглядаті шкірно з јј г · лок Як Як · йсь абстракції · ј, взаμмод · юч · м · ж собою незм · нно по одн · ї · т · ї сам · й схем ·. Конкретний характер ціх взаμмов · дносін знаходится в пост · йному процес · зм · ни. У однозначно · ї м · р · в · н поклади в · д пол · тичних · соц · ально-економ · чних фактор · в, потреб · · нтерес · в пануючого · · ншіх клас · в, прошарк · в · груп населення , јх реальних можливостей чинити лещатах на Прийняття державних р · шень, сп · ст · дношення сил м · ж демократично · республ · канською парт · ями, м · жнародного положення США (3,12).

Я охарактерізував Деяк · рісі д · ючого механ · зму федеральној державној власти. В ЯК · ї степів · модель управл · ння крајною, Заф · ксована в конституц · ј, з · НД · ма фактичних модиф · Кац · ями, котрі · пост · йно вносити в неј життя, віправдала над · ј · ц · л · јј творця · в? Як в · дм · чаμ американський · сторіками Герберт Аптекер, батьки-засновників вихід з того, що »розпод · л законодавчој, віконавчој · судовој сфер державного управл · ння перешкоджаμ зосереджені власти · тім самим не допускаμ зростанню тиран · ј". Цю свою функц · ю структура власти віконувала на протяз · двох стіл · ть. ¶ весь цею годину США Залишани демократично державою.

3. ТЕОРІЇ ¶ Я ПІД ¶ ЛУ ВЛАДІ: ± ± ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХ ВДОСКОHАЛЕHHЯ

Як в · домо, у св · т · склалісь дв · форми, дв · модел · республ · канського правл · ння, Як · μ вт · ленням у життя системи "розпод · лу влад": парламентських республ · ка · Президентський республ · ка, шкірно з якіх маμ свој особливо ·.

Завдання полягаμ в тому, щоб зверни кращу, оптимальну форму, найб · льш прійнятну в умів Украјні. У багатьох крајнах (Австрало · я, ¶ нд · я, Канада, ряд крајн зах · дној ґвропі) вт · лена модель парламентськој республ · ки, найб · льш характерними ознаками якој μ "слабких президент · Сильний уряд". Президент у так · ї республ · ц · обіраμться НЕ шляхом загальнонародніх вибір · в, а самим парламентом, або при йо активн · ї участ ·. Уря формуμться парт · μю, Яка маμ б · льш · сть м · сць у парламент ·, а јј л · дер автоматично стаμ прем'μр-м · н · стром · Несе підлогу · тично в · дпов · дальн · сть перед парламентом . У тій же година Президент Республ · ки - безпарт · йній, підлога · тично нев · дпов · дальній перед парламентом. Таким чином, вищим органом віконавчој власти в парламентських · ї республ · ц · μ президент · уряд на чол · з прем'μр-м · н · строми.

Центральною ф · гурою в парламентських · ї республ · ц · μ прем'μр-м · н · стер, Який одночасно μ л · формальним лідером парт · ј б · льшост · в парламент · · очолюμ не т · лькі уряд, но й Фактично всю державну адм · н · страції · ю. В · н над · лений правом розпуск парламенту · призначенням НОВИХ вибір · в.

Своμр · дним антиподом парламентськој республ · ки μ Президентський республ · ка, хоч нер · ДКО ч · ткој між · м · ж ними немаμ.

Якімі ж ознаками характерізуμться Президентський республ · - ка? Hа якіх засідках вон побудована?

Головна · з них - належно · сть власти народів ·: САМЕ в · н обіраμ · Верховний представніцькій орган · президента, Як · Йому п · дзв · тн · · п · дконтрольн ·; ч · ТКЕ розмежування законодавчој власти, очолюваној президентом; п · дконтрольн · сть · п · дзв · тн · сть президентів · Уряду (Каб · нету М · н · стр · в) та державној адм · н · страції · ј; в · дсутн · сть у президента права розпускаті представніцькій орган, а парламенту - делегуваті свој Повноваження президента, підлога · тична нев · дпов · дальн · сть президента перед парламентом ТОЩО (8,80-81).

Обраних безпосередню народом, президент в · дпов · дальній перед ним за свој д · ј · д · ј віконавчој власти.

В · дпов · даючі перед парламентом республ · ки в порядку · мп · чменту, президент уособлюμ, таким чином, конституц · йну в · дпов · дальн · сть, без якој демократ · я, правова держава з ус · ма јј · Інституту просто неможливим. Така в · дпов · дальн · сть посілюμться й тім, Що д · ј самого президента, Як · д · ј НД · х орган · в · службово ос · б віконавчој власти, п · дконтрольн · судам.

А Це Вже безпосередню · ї крок до реал · зац · ј принципом розпод · лу влад. Президентство - важлива (б · льш того необх · дна) Ланка системи влад, хоч верховенство тут належить не президентів ·, а Верховна · ї Радий ·.

Значне Частина нашој громадсько · плекаμ над · ю на ті, Що з з'явився Президент все міттμво Почни зм · нюватіся на кращє. ¶ ншімі словами - у багатьох · з нас п · двіщен · соц · альн · спод · вання · Вкра НЕ Бажан, щоб смороду віявілісь незд · йсненнімі над · ями, своμр · дним конституц · йнімі · ллюз · ями. ¶ нколі вісловлюють побоювання, Що президент Може узурпуваті владу, статі над представніцькім органом, пертворітісь в диктатора. Такий вар · ант, безперечно, аж н · Як не віключеній, про ЩО, зокрема, переконливим св · дчіть св · това практика тих крајн, Як · Лише скинули ярмо деспот · ј, стали на шлях буд · вніцтва демократ · ј. Хто, Наприклад, дасть повну гарант · ю, Що обраних парламентом президент не перетворилися в слухняне знаряддя йо віл ·? А з · ншого боку, статус колішньој Презид · ј Верховној Заради СРСР, Презид · ј Верховној Ради УРСР як "колег · альних Президент · в" не ставши на Завад · Втрата ними не т · лькі "діктаторськіх", но й звичайна президентських, представніцькіх та · ншіх "нормальних" функц · й. Про Яку "узурпації · ю" власти цімі органами могла буті мова, коли ця влада Була над · йно прівласнена (захоплена) антинародними парт · йнімі структурами (8,86).

Праворуч, вихід, не в тому, Який орган узурпуμ владу - одноос · срібний (персон · ф · кутий) чи колег · альний. Головне - Як · сть та сутн · сть механ · зму зд · йснення власти, Справжня демократичні · сть державність ·.

¶ ншімі словами, справа не в Президент ·, а у Верховній · ї Радий ·, Яка віступаμ в · д · мен · Всього народу, реал · зуμ йо суверен · тет. А вт · м, при певне розумів не виключено можли · сть диктатури, узурпації · ј власти Верховною Владов.

Щоб запоб · ГТВ цьому, треба Створити Такий механ · зм, Який бі повні · стю виключено можли · сть встановлення необх · дној диктатури, узурпації · ј власти президентом, визнача основи йо взаμмов · дносін з представніцькім органом, в основ · якіх - принцип демократ · ј, повновладдя народу. Запорука цьому - реальні верховенство власти віщого представніцького органу республ · ки - Верховној Ради, важелі ·, якімі вон Волод · μ. Серед них чи не найголовн · шим μ ті, Що Верховна Рада через державний бюджет контролюμ використання НД · х ресурс · в держави, Саме јй належить матер · ально основа повновладдя.

Кр · м цього у розпорядження · Верховној Заради μ ї · НШ · засоби забезпечення необх · дној "субординації · ј" влад. До реч ·, тут треба зауважіті, Що в Президентський · ї республ · ц · пір · вняно з парламентських республ · кою механ · зм "здержок · протіваг" законодавчој · віконавчој влад б · льш розвинутих, Що перешкоджаμ узурпації · ј власти. Президент не маμ права розпустіті парламент, прізначіті нов · вибори, а Верховна · ї Радий · забороняμться делегуваті свој Повноваження президентів ·. Вона ж маμ право вето на укази президента ТОЩО. У тій же година у парламентських · ї республ · ц · глава державној адм · н · страції · ј - прем'μр-м · н · стер - над · лений правом розпуск парламенту · призначення НОВИХ вибір · в.

Треба зауважіті, Що далеко не Нд · крајні можут "взяти на озброμння" Президентський форму правл · ння. Для деяки крајн без установлених демократичних традиц · й, недарма · лој державність · та згубну насл · дк · в тотал · тарізму, така форма просто непрідатна. Тут, до реч ·, можлива модель нап · впрезідентськој республ · ки, де президент обіраμться всенародно, но уряд залішаμться підлогу · тично в · дпов · дальнім перед парламентом крајні. У вибор · такој форми грают, природно, традиц · ј · стокротно розвитку крајні, територій · ально-географ · чн · фактори, стан нац · ональној консоль · Даць · ј, поμднання економ · чних, пол · тичних та · ншіх фактор · в. Вт · м, так · фактори мают значення при вибор · · ншіх орган · зац · й державного управл · ння (8,87-88).

Треба думати, Що далеко не випадково Президентський форму правл · ння обра б · льш Як 100 крајн св · ту. Цьому, м · ж · ншім, значне м · рою спріяло кож · ті, Що в ціх крајнах · снуμ розвинено багатопарт · йн · сть. А багатопарт · йн · сть - Це безперечно св · дчення демократ · ј, з јј підлогу · тичних та · деолог · чнім плюрал · змом, встановлення традиції · ями підлогу · тічној боротьбі. Саме в ціх умов найб · льш оптимальною моделлю μ Президентський форма правл · ння, Яка не т · лькі НЕ заперечуμ демократ · ю, но при умів · належној орган · зац · ј · введення інституту · в презідентськој республ · ки μ над · йнім јј засобой зм · цнення · розвитку стаб · льності · життя республ · ки, забезпечення прав · свобод людини.

Ц · лком очевидно, що »недарма · л · сть" сусп · льних в · дносін, в · дсутн · сть демократичних традиц · й (зокрема підлогу · тичного та · деолог · чного плюрал · зму) виробляти до дестаб · л · зац · ј сусп · льного життя, до пост · йніх, затяжних урядових криз, Як · не р · део зак · нчуються дв · рцевімі переворотами · встановлення діктаторськіх режим · в. У ціх випадка представніцькій орган або розпускаμться, або перетворюμться в "Кишеньковий парламент", д · я конституц · ј пріпіняμться, а права, свободи · безпека громадян НЕ гарантуються (8,85-88).

Таким чином, Президентський республ · ка маμ ряд Переваги перед парламентських. Ц · Переваги, Як Було зазначено, обумовлюються наявні · стю такого механ · зму функц · онування віконавчој власти, де президент позбавлений можливости · монопол · зувати таку владу, статі над представніцькім органом республ · ки. Причому ефективна · сть обмежень власти президента гарантуються Конститції · μю, Яку в · н зобов'язаний поважаті · суворі віконуваті, поважаті · охороняті права · свободи людини · громадянина.

А зараз я хочу провести аналог · ю сучасного законодавстьва, Що закр · пляμ принцип розпод · лу влад · з пректом конституц · ј Украјні, схваленій конституц · йною ком · з · μю Украјні 11 березня 1996 року. Я хочу сп · вставіті, Як · · стотн · зм · ні впроваджено · в механ · зм · взаμмов · дносіні м · ж Верховною Радою Украјні · Президентом Украјні.

Стаття 17 Конституції · йного договором візначаμ Повноваження Верховној Заради Украјні:

1) пріймаμ конституц · ю Украјні, закони Украјні, кодекс та · НШ · кодифікації · Кован · акти, вносити до них зм · ні · ДОПОВНЕННЯ, даμ јх оф · ц · йне Тлумачення, 2) зд · йснюμ контроль за виконанням конституц · ј Украјні, закон · в Украјні та постанов Верховној Заради Украјні, 3) зд · йснюμ контроль у сфер · Захист прав людини;

4) розглядаμ та пріймаμ р · шення Щодо Програми д · яльност · новосформованих Уряду Украјні, 5) розглядаμ, вносити зм · ні · затверджуμ поданий Президентом Украјні Державний бюджет Украјні та зд · йснюμ контроль за йо виконанням; 6) затверджуμ загальнодержавного · Програми економ · чного, соц · ального · нац · ональних-культурного розвитку, а кож Щодо ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО природного середовища; 7) прізначаμ вибори Президента Украјні, проголошуμ акт про йо обране, пріймаμ в · дставку Президента Украјні; 8) розглядаμ щор · чн · та позачергові · допів · д · Президента Украјні про внутр · шню · зовн · шню пол · тику Украјні; 9) ратіф · куμ, денонсуμ м · жнародн · договори Украјні чи оголошуμ про јх укладення або пріμднання Украјні до них; 10) пріймаμ р · шення про св · ї саморозпуск та одночасно прізначаμ достроков · вибори народних депутат · в Украјні; 11) прізначаμ вибори до м · сцевіх Радий; 12) затверджуμ Загальну структуру, чисельності · сть Збройних Сил Украјні, Прикордонний в · йськ Украјні, Нац · ональној гвард · ј Украјні, Служба безпеки Украјні, · ншіх в · йськовіх формуваня, утворення в · дпов · дно до законодавства Украјні; 13) затверджуμ указ Президента Украјні про оголошення стану в · йні, запровадження воμнного стану на НД · ї територі · ј Украјні чи в окремих јј м · сцевостях у раз · воμнного нападу або Загрози воμнного нападу на Украјну, р · шення про јх припиненням або скасування, укладення миру · Про загальну або часткового моб · л · зац · ю на територі · ј Украјні у раз · оголошення стану в · йні; 14) затверджуμ указ Президента Украјні про запровадження на НД · ї територі · ј Украјні або в окремих јј м · сцевостях надзвичайного стану; 15) утворюμ Раду оборони Украјні · візначаμ перел · до посадові ос · б, Як · входять до складу јј; 16) затверджуμ за поданням Президента Украјні склад Центральној віборчој ком · з · ј по вибора народних депутат · в Украјні та Президента Украјні; 17) прізначаμ за сп · льнім поданням Голови Верховној Заради Украјні · Президента Украјні Голову конституц · йного Суду Украјні. Прізначаμ половину складу суддю · до Конституції · йного Суду Украјні. Пріймаμ присягу суддю · до Конституції · йного Суду Украјні; 18) прізначаμ за поданням Президента Украјні Голову Верховного Суду Украјні, Голову Віщого гарб · тражного суду Украјні, Голову правл · ння Нац · онального банку Украјні та зв · льняμ јх; 19) прізначаμ та зв · льняμ Генерального прокурора Украјні за поданням Президента Украјні; 20) прізначаμ за поданням Президента Украјні суддю · в Верховного Суду Украјні та Віщого гарб · тражного суду Украјні та зв · льняμ јх у встановленому законом порядку; 21) повторно розглядаμ закон, Щодо Якого Президентом Украјні застосовано вето; 22) пріймаμ р · шення З ПИТАНЬ адм · н · стратівно-територі · ального влаштую Украјні, проводити Найменування та перейменування населених пункт · в Украјні;

23) Може оголосіті вотум недов · ри усьому складів · Уряду Украјні чи Конвенцію Ради Європи йо членам, Що тягне за собою јх в · дставку;

24) пріймаμ з власној · н · ц · атіві або з · н · ц · атіві не менше Як трьох м · льйон · в виборці · в р · шення про проведення всеукрајнськіх референдум · в, оголошуμ результати всеукрајнськіх референдум · в;

25) зд · йснюμ контроль за наданням Украјною позик, економ · чној та · ншој ДОПОМОГИ · ноземнім державам, а кож за укладення Угод Про державну · позики · кредити та за використання позик · кредит · в, одержуваніх Украјною в · д · ноземніх держав ; 26) скасовуμ правов · акти Верховној Заради Автономној Республ · ки Крим у раз · јх нев · дпов · дност · Конституція · ј · законам Украјні;

27) застосовуμ вето Щодо указ · в Президента Украјні у раз · нев · дпов · дност · јх конституц · ј · законам Украјні з одночаснім звернення до конституц · йного Суду Украјні. Верховна Рада Украјні передаμ на п · дпіс Президентів · Украјні прійнят · нею закони для наступна обнародування. Верховна Рада Украјні розглядаμ · вир · шуμ питання, Що не належать зг · дно з чіннімі нормами Конституції · ј Украјні та цим Законом до компетенц · ј орган · в державној віконавчој чи судовој власти, представніцькіх орган · в та орган · в м · сцевого самоврядування, а кож НЕ μ такими, Що вир · шуються віключно всеукрајнськім референдумом. Верховна Рада Украјні НЕ Може делегуваті свој Повноваження · ншім органам, кр · м випадка · в, передбачених конституц · μю Украјні та

цим Законом.

Так само Повноваження Президента Украјні до Конституції · йному договір · визначена · статтею 24:

1) віступаμ гарантом державного суверен · тету, незалежности ·, недоторканност · кордон · в, нац · ональној безопасности, територій · альној ц · л · сность · Украјні, додержання конституц · ј · закон · в Украјні, прав та свобод людини · громадянина , 2) звертаμться з посланнями до народу Украјні;

3) подаμ Верховна · ї Радий · Украјні щор · чн · та позачергові · допів · д · про внутр · шню · зовн · шню пол · тику Украјні;

4) очолюμ систему орган · в державној віконавчој власти Украјні, 5) створюμ, реорган · зуμ · л · кв · дуμ м · н · стерства,

в · домств, · НШ · центральна · та м · сцев · органи державној віконавчој власти в межах кошт · в Державного бюджету Украјні, прізначаμ (затверджуμ) · зв · льняμ з посад кер · вник · в ціх орган · в;

6) скасовуμ акти центральних · м · сцевіх орган · в державној віконавчој власти Украјні, а кож акти орган · в віконавчој власти Автономној Республ · ки Крим у раз · јх нев · дпов · дност · Конституція · ј та законам Украјні, а кож указам · розпорядженням Президента Украјні; 7) зд · йснюμ в межах, встановлених законом, управл · ння майном, Що перебуваμ у загальнодержавних · ї власності ·;

8) μ Верховним Головнокомандувачем збройно Силами Украјні, прізначаμ · зв · льняμ ВИЩЕ командування Збройних Сил Украјні, вжіваμ захід · в Щодо забезпечення обороноздатност · держави; 9) очолюμ Раду Нац · ональној безопасности Украјні та затверджуμ јј персональний склад; 10) подаμ на Розгляд Верховној Заради Украјні проект Державного бюджету Украјні та зв · т про йо виконання; 11) сп · льно з Головою Верховној Заради Украјні подаμ кандидатуру для призначення Верховною Радою Украјні Голови конституц · йного Суду; прізначаμ половину складу суддю · до Конституції · йного Суду Украјні; 12) подаμ кандидатури для призначення Верховною Радою Украјні на посади Голови Верховного Суду Украјні, Голови Віщого гарб · тражного суду Украјні, Генерального прокурора Украјні, Голови правл · ння Нац · онального банку Украјні, а кож для призначення суддю · в Верховного Суду Украјні · Віщого гарб · тражного суду Украјні; 13) прізначаμ за поданням М · н · стерства юстиц · ј Украјні, погодження з Верховним Судом Украјні та вищим гарб · тражнім судом Украјні, суддю · в загальному та гарб · тражніх суд · в; 14) зд · йснюμ зовн · шню пол · тику Украјні, веде переговори · п · дпісуμ м · жнародн · договори Украјні; прізначаμ · в · дклікаμ дипломатичних представник · в Украјні в · ноземніх державах та при м · жнародніх орган · зац · ях; пріймаμ в · рч · · в · дклічн · грамоти акредітованіх при ньому дипломатичних представник · в · ноземніх держав; 15) подаμ на Розгляд Верховној Заради Украјні пропозиції · ј Щодо персонального складу Центральној віборчој ком · з · ј по вибора народних депутат · в Украјні та Президента Украјні ; 16) пріймаμ р · шення про визнання · ноземніх держав; 17) нагороджуμ державними нагородили Украјні, прісвоюμ ПОЧЕСНЕ · звання Украјні; засновуμ Президентський · в · дзнакі · нагороджуμ ними; 18) прісвоюμ вищ · в · йськов · звання, дипломатичні ранги · , · НШ · спец · альн · звання · класно · чини та в · йськов · звання суддя в · йськовіх суд · в; 19) вир · шуμ питання Прийняття до громадянство · вихід з громадянство Украјні, надання притулку · ноземнім громадянам та особам без громадянство; вжіваμ захід · в Щодо ЗАХИСТУ · нтерес · в громадян Украјні поза јј межами; 20) зд · йснюμ помілування ос · б, засуджених судами Украјні; відаμ указ про АМН · ст · ю; 21) пріймаμ р · шення про оголошення стану в · йні, запровадження воμнного стану на НД · ї територі · ј Украјні чи в окремих јј м · сцевостях у раз · воμнного нападу або Загрози воμнного нападу на Украјну, р · шення про јх припиненням або скасування, укладення миру · нев · дкладно вносити ц · питання на Розгляд Верховној Заради Украјні, а кож оголошуμ Загальну або часткового моб · л · зац · ю на територі · ј Украјні у раз · оголошення стану в · йні; 22) оголошуμ в раз · необх · дност · окрема · м · сцевост · Украјні зонами еколог · чного лиха; 23) оголошуμ на НД · ї територі · ј Украјні або в окремих јј м · сцевостях надзвичайних стан в · дпов · дно до Закону Украјні "Про надзвичайних стан" (2501-12); 24) зд · йснюμ · НШ · Повноваження в · дпов · дно до конституц · ј та закон · в Украјні. Президент Украјні НЕ Може передаваті свој Повноваження · ншім особам та органам.

Б · льш демократичні · ше викладу · Повноваження обох г · лок власти в проект · новој конституц · ј Украјні. За ЦІМ проектом законодавчого правда розпод · ляμться на дв · палати: Сенат · Палату депутат · в, Що Дещо розміваμ монопольну владу соц · ал-комун · стичної блок · в у парламент ·. Це μ Дуже доц · льний крок у вир · шеннн · питання взаμмод · ј Президента · парламенту. Так запроектом Повноваження законодавчого органу розмежован · м · ж палатами, а Щодо Загальний Hац · ональних Збір · в встановлено · окрема · јх Повноваження:

За статтею 84 до Повноваження Нац · ональних Збір · в належать:

1) внесення зм · н до конституц · ј Украјні в межах · порядку, передбачених розд · лом ХIII конституц · ј, 2) призначення всеукрајнського референдуму з харчування, визначених статтею 69 Конституції · ј, 3) Прийняття Державного бюджету, контроль виконання Державного бюджету , затвердження зв · ту про виконання Державного бюджету, 4) Прийняття закон · в; 5) призначення чи обране на посади та ув · льнення з посад ос · б у випадка, передбачених конституц · μю; 6) зд · йснення парламентських контролю у формах · межах, визначених конституц · μю; 7) ратіф · Кац · я · денонсацію · я м · жнародніх договір · в Украјні; 8) заслуховування щор · чних та позачерговіх послання Президента Украјні про внутр · шнμ · зовн · шнμ стійбище Украјні, 9 ) усунення Президента Украјні з поста в порядку, визначеному статтею 109 Конституції · ј; 10) призначення вибор · в Президента Украјні у строки, передбачена · Конституція · μю; 11) оголошення за поданням Президента Украјні в · йні · укладення миру, схвалення р · шення Президента Украјні про використання Збройних Сил Украјні та · ншіх в · йськовіх формуваня у раз · збройној аірес · ј проти Украјні.

Питання, передбачена · пунктів 7, 8, 10, 11 ц · μј статтю ·, розглядаються · вир · шуються на сп · льних зас · даннях Палат Нац · ональних Збір · в.

Нац · ональних · Збори зд · йснюють кож · НШ · Повноваження, Як · в · дпов · дно до конституц · ј в · Днес · до в · дання Палати депутатів · в · Сенату.

Кожна Палата Може брати до свого Розгляд будь-як · питання, в · дні-сен · до Повноваження Нац · ональних Збір · в, кр · м тих, що належать до Повноваження · ншој Палати.

За статтею 85 до Повноваження Палати депутатів · в належать:

1) надання згода на призначення Президентом Украјні Прем'μр-м · н · стра Украјні, 2) Розгляд · Прийняття р · шення Щодо Програми д · яльност · Каб · нету М · н · стр · в Украјні, 3) зд · йснення контролю за д · яльн · стю Каб · нету М · н · стр · в Украјні в · дпов · дно до конституц · ј, 4) затвердження найважлів · ших загальнодержавних програм економ · чного, науково-техн · чного, соц · ального · нац · ональних-культурного розвитку, охорони довк · лля, 5) схвалення р · шень про надання Украјною позик · економ · чној ДОПОМОГИ · ноземнім державам та про одержання Украјною позик в · д · ноземніх держав, банк · в та м · жнародніх ф · нансових орган · зац · й, а кож зд · йснення контролю за јх використання; 6) затвердження загальној структури, чисельності · Збройних Сил Украјні, Прикордонний в · йськ Украјні, Нац · ональној гвард · ј Украјні, · ншіх в · йськовіх формуваня , утворення в · дпов · дно до законодавства;

7) призначення на посаду · зв · льнення з посади Голови Рахунковој палати та половини јј член · в; 8) призначення на посаду та зв · льнення з посади уповноваженого Нац · ональних Збір · в Украјні у правах людини; заслуховування йо щор · чних допов · дей про стан Захист прав · свобод людини в Украјн ·; 9) призначення на посаду та зв · льнення з посади за поданням Президента Украјні Голови правл · ння Нац · онального банку Украјні.

За статтею 87 до Повноваження Сенату належать:

1) призначення половини складу конституц · йного Суду Украјні, 2) призначення на посади та зв · льнення з посад за поданням Президента Украјні суддю · в Верховного Суду Украјні, 3) надання згода на призначення Президентом Украјні глав дипломатичних представництв Украјні в · ншіх державах · при м · жнародніх орган · зац · ях, 4) призначення на посаду та зв · льнення з посади заступника Голови Рахунковој палати · половини јј член · в; 5) надання згода на призначення Президентом Украјні Генерального прокурора; 6) надання згода на призначення Президентом Украјні Голови Антимонопольного ком · тету; 7) призначення за поданням Президента Украјні складу Центральној віборчој ком · з · ј з вибор · в Нац · ональних Збір · в Украјні та Президента Украјні; 8) утворення за поданням Президента Украјні Заради оборони Украјні; 9) схвалення р · шення про надання в · йськовој ДОПОМОГИ · ншім державам, про направлення п · дрізд · л · в Збройних Сил Украјні до · ншој крајні чи допуск п · дрізд · л · в Збройних Сил · ноземніх держав на територію · ю Украјні; 10) затвердження Протяг двох дн · в з моменту звернення указ · в Президента Украјні про запровадження воμнного чи надзвичайного стану в Украјн · або в окремих јј м · сцевостях, Про загальну або часткового моб · л · зац · ю, оголошення окремих м · сцевостей зонами еколог · чного лиха; 11) утворення · л · кв · Даць · я район · в, встановлення · зм · на між район · в · м · ст, в · днесення населених пункт · в до категор · ј м · ст, Найменування · перейменування населених пункт · в · район · в.

У глав · Президент Украјні визначаються головну · вих · дн · Повноваження Президента:

За статтею 105 Президент Украјні:

1) забезпечуμ державну незалежна · сть, нац · ональних безпеку · правонаступніцтво держави, 2) звертаμться з посланнями до народу та · з щор · чнімі · позачерговімі посланнями до Нац · ональних Збір · в про внутр · шнμ · зовн · шнμ стійбище Украјні; 3) представляμ державу у м · жнародніх в · дносінах, зд · йснюμ Загальне кер · вніцтво зовн · шньопол · тично д · яльн · стю держави, веде переговори · укладаμ м · жнародн · договори Украјні, 4) пріймаμ р · шення про визнання · ноземніх держав; 5) прізначаμ за згода Сенату · зв · льняμ глав дипломатичних представництв Украјні в · ншіх державах · при м · жнародніх орган · зац · ях; пріймаμ в · рч · · в · дклічн · грамоти дипломатичних представник · в · ноземніх держав; 6) прізначаμ всеукрајнській референдум Щодо зм · н конституц · ј в · дпов · дно до статтю · 157 Конституції · ј; проголошуμ всеукрајнській референдум за народною · н · ц · атівою; 7) прізначаμ вибори до Палат Нац · ональних Збір · в у строки, передбачена · Конституція · μю; 8) розпускаμ Палату депутат · в у випадка, передбачених статтею 90 Конституції · ј; 9) прізначаμ за згода Палати депутатів · в Прем'μр-м · н · стра Украјні та зв · льняμ йо з посади; 10) прізначаμ за поданням Прем'μр-м · н · стра Украјні член · в Каб · нету М · н · стр · в Украјні, кер · вник · в · ншіх центральних орган · в віконавчој власти, а кож глав державних адм · н · страції · й та зв · льняμ јх з посади; 11) прізначаμ за згода Сенату Генерального прокурора та зв · льняμ йо з посади; 12) прізначаμ за згода Сенату Голову Антимонопольного ком · тету та зв · льняμ йо з посади; 13) утворюμ, реорган · зовуμ та л · кв · довуμ м · н · стерства та · НШ · центральна · органи віконавчој власти, д · ючи в межах кошт · в, передбачених у Державному бюджет · на утримання ціх орган · в ; 14) скасовуμ акти Каб · нету М · н · стр · в Украјні, центральних · м · сцевіх орган · в віконавчој власти та Уряду Автоном · ј Крим; 15) μ Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил Украјні; прізначаμ · зв · льняμ ВИЩЕ командування Збройних Сил Украјні; 16) входити до Нац · ональних Збір · в з поданням про оголошення в · йні та пріймаμ р · шення про використання Збройних Сил у раз · збройној аірес · ј проти Украјні; 17) у випадка Загрози нападу, небезпеки державна · ї незалежности · Украјні пріймаμ р · шення Про загальну або часткового моб · л · зац · ю та запровадження воμнного стану в Украјн · або в окремих јј м · сцевостях; 18) оголошуμ в раз · необх · дност · в Украјн · або в окремих јј м · сцевостях надзвичайних стан; оголошуμ в раз · необх · дност · окрема · м · сцевост · Украјні зонами еколог · чного лиха; 19) прізначаμ половину складу конституц · йного Суду Украјні; 20) утворюμ суди у визначеному законом порядку;

21) прісвоюμ вищ · в · йськов · звання, дипломатичні · раніі, · НШ · спец · альн · звання; 22) нагороджуμ державними нагороди, засновуμ Президентський · в · дзнакі · нагороджуμ ними; 23) пріймаμ р · шення про Прийняття до громадянство Украјні та припиненням громадянство Украјні, надання притулку; 24) зд · йснюμ помілування; 25) створюμ для зд · йснення својх Повноваження консультативно ·, дорадчих · та · НШ · допомо · жн · органи · служби в межах кошт · в, передбачених у Державному бюджет · на утримання орган · в віконавчој власти; 26) зд · йснюμ · НШ · повноважень, передбачена · Конституція · μю.

Президент Украјні на основ · · на виконання конституц · ј · закон · в Украјні відаμ ун · версалі, указ · розпорядження, Як · обов'язків · до виконання на території · ј Украјні.

Акти Президента Украјні, видан · в межах повноважень, передбачених пунктами 3, 4, 8, 10, 12, 13, 15, 16, 17, 18, ​​21 ц · μј статтю ·, скр · плюються п · дпісамі Прем'μр-м · н · стра Украјні · М · н · стра, в · дпов · дального за йо виконання.

Анал · з законодавства, Що візначаμ статус Президента Украјні св · дчіть про ті, Що Президентський республ · ка не μ "вотчиною", всевладдям президента · не веде до "захоплення" очолюваној ним віконавчој власти. Цьому запоб · гают, кр · м сказаного ВИЩЕ, юридична · пересторогі, безпосередньо закр · полон · до Конституції · ј (Основному Закон ·) Украјні.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Астрономія | Реферат
127.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Конституційні засади закріплення організації здійснення державної влади в Україні
Законодавчо нормативна база керування документацією в Україні
Теорія розподілу влади на законодавчу виконавчу і судову та її реалізація в Україні
Методи здійснення державної влади
Принципи здійснення правосуддя в Україні
Проблеми розвитку та здійснення екологічного аудиту в Україні
Аграрна реформа ПА Столипіна та її здійснення в Україні 1906-1914 рр
Аграрна реформа П А Столипіна та її здійснення в Україні 1906 1914 рр
Засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru