додати матеріал


приховати рекламу

Захист сільськогосподарського виробництва в надзвичайних ситуаціях

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

МОСКОВСЬКА
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА АКАДЕМІЯ
ім. К. А. Тімірязєва
Кафедра екології та БЖД
Курсова робота
Захист сільськогосподарського виробництва в надзвичайних ситуаціях
Виконав студент IV курсу, факультету
грунтознавства, агрохімії та екології,
групи ХП - 403 Брускін С.А.
МОСКВА 2001

Зміст
"1-3" ЗАВДАННЯ БЖД ІЗ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ І СПОСОБИ ЇХ ВИРІШЕННЯ ................................. 2
ЧАСТИНА 1 ................................................ .................................................. ............. 2
ВИМОГИ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ До ПРУ, ЇХ ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ...................................... .................................................. .................................. 2
Об'ємно-ПЛАНУВАЛЬНІ, КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ І ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ. РОЗРАХУНОК протирадіаційного захисту ............................................... ............ 2
Вихідні дані (варіант 1 )............................................ .............................. 2
Рішення ................................................. .................................................. ..... 2
Розрахунок протирадіаційного захисту ............................................... ................. 2
Розрахунок вентиляції ................................................ .......................................... 2
Розрахунок запасу води ............................................... .......................................... 2
КОРОТКІ ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ .............................................. ...................... 2
ПЛАН-СХЕМА ПРУ .............................................. ................................................. 2
ЧАСТИНА 2 ................................................ .................................................. ............. 2
ОЦІНКА СТІЙКОСТІ БУДИНКІВ І СПОРУД І ТЕХНІКИ до впливу ударної хвилі і світлового випромінювання .................................... .................................................. ... 2
Завдання ................................................. .................................................. ..... 2
Рішення ................................................. .................................................. ..... 2
ОЦІНКА СТІЙКОСТІ БУДИНКІВ, СПОРУД ТА ТЕХНІКИ До вплив світлового випромінювання ....................................... .................................................. ............................... 2
Завдання ................................................. .................................................. ..... 2
Рішення ................................................. .................................................. ..... 2
ОЦІНКА іженерно ЗАХИСТУ ЛЮДЕЙ .............................................. ................... 2
Завдання ................................................. .................................................. ..... 2
Рішення ................................................. .................................................. ..... 2
ОЦІНКА СТІЙКОСТІ ГАЛУЗІ ТВАРИННИЦТВА ........................................... 2
Завдання ................................................. .................................................. ..... 2
Рішення ................................................. .................................................. ..... 2
ОЦІНКА СТІЙКОСТІ ГАЛУЗІ РОСЛИННИЦТВА ........................................... 2
Завдання ................................................. .................................................. ..... 2
Рішення ................................................. .................................................. ..... 2
ДОДАТОК ................................................. .................................................. .... 2

ЗАВДАННЯ БЖД ІЗ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ І СПОСОБИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Головним завданням цивільної оборони є захист населення і об'єктів народного господарства від зброї масового ураження. При організації та проведенні захисту населення необхідно прагнути до того, щоб здійснити комплекс захисних заходів і цим максимально послабити результати впливу ядерної, хімічної і бактеріологічної зброї, створити сприятливі умови для проживання та діяльності населення, функціонування об'єктів і сил ЦО при виконанні поставлених перед ними завдань. За своєчасну розробку і виконання заходів ЦО з захисту населення від зброї масового ураження несуть відповідальність начальник ГО, начальник штабу і начальники служб.
Захист населення організується і здійснюється на підставі вказівок старшого начальника чи вищого штабу ЦО.
Протирадіаційні укриття закріплюються за формуваннями ЦО, колгоспниками, робітниками, службовцями та іншими групами населення. Усі захисні споруди і шляхи руху до них з введенням загрози нападу противника позначаються встановленими знаками (написами).
Велике значення в захисті населення має забезпечення його індивідуальними засобами захисту, в тому числі медичного захисту, проведення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних, спеціальних профілактичних та інших медичних заходів. Як індивідуальні засоби захисту органів дихання використовують протигази, респіратори, протипилові тканинні маски і ватно-марлеві пов'язки, для захисту шкіри - табельні засоби і звичайний одяг.
Необхідно передбачити і своєчасно сповістити колгоспників, робітників, службовців та інше населення про загрозу нападу противника, про виникнення небезпеки радіоактивного, хімічного, бактеріологічного зараження та катастрофічного затоплення. Населення має знати свої обов'язки при загрозі нападу противника, а також сигнали ГО і вміти чітко діяти по цих сигналах.
Велике значення у виконанні головного завдання ГО має навчання колгоспників, робітників, службовців способам захисту і діям по ліквідації наслідків нападу противника. Навчання повинно проводитися регулярно у відповідності з керівними документами з цих питань і на рівні сучасних вимог. Важливо, щоб навчання було своєчасно сплановано, а керівники занять добре підготовлені, потрібна також відповідна навчально-матеріальна база.
Головний метод навчання - практичні заняття. Особливу увагу слід звертати на здачу нормативів щодо захисту населення і об'єктів від зброї масового ураження.
Важливе завдання ГО - підвищення стійкості роботи об'єкту і захист сільськогосподарських тварин і рослин від дії зброї масового ураження. Виконання її може бути досягнуто завчасним проведенням організаційних, агрохімічних, інженерно-технічних та інших заходів, спрямованих на максимальне зниження результатів впливу зброї масового ураження на об'єкти, сільськогосподарських тварин і рослини, створення сприятливих умов для швидкої ліквідації наслідків нападу супротивника і забезпечення виробництва доброякісної сільськогосподарської продукції в потрібному асортименті і відповідній кількості.
Першорядне значення має надійний захист тварин і продуктів тваринництва, рослин і продуктів рослинництва від впливу зброї масового ураження.
Заходи щодо підвищення стійкості роботи об'єктів, захисту сільськогосподарських тварин і рослин плануються і проводяться на підставі вказівок старшого начальника ЦО та відповідних керівників галузевих виробничих об'єднань. Відповідальність за планування, організацію та виконання цих заходів у мирний час, при загрозі нападу противника і після застосування противником зброї масового ураження покладається на начальників ЦО об'єктів, їх начальників штабів, начальників служб захисту сільськогосподарських тварин і рослин. До розробки, планування заходів щодо підвищення стійкості роботи об'єктів, а також до їх проведення можуть залучатися інші служби, а за вказівкою старшого начальника ЦО і фахівці ветеринарних, зоотехнічних, агрономічних та інших установ.
Слід завчасно вивчити фактори, які можуть справити негативний вплив на стійкість роботи об'єкта під час війни і, виходячи з оцінки ймовірної обстановки, яка може скластися на об'єкті в результаті застосування противником зброї масового ураження, визначити заходи, які підвищують стійкість роботи об'єкта.
При стійкій роботі сільськогосподарських об'єктів населення і Збройні Сили країни можуть бути забезпечені достатньою кількістю основних продуктів харчування відповідної якості, а промисловість - необхідною сировиною.
Важливе значення мають також створення на об'єктах і підтримання в готовності пунктів управління, системи оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним, бактеріологічним зараженням, а також своєчасне оповіщення робітників і службовців, колгоспників і решти населення про загрозу нападу противника, небезпеки зараження і катастрофічного затоплення. Пункт управління, систему оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю необхідно готувати ще в мирний час. Пункт управління повинен розташовуватися в захисній споруді ГО. У сільській місцевості для всього може бути використано добре підготовлене протирадіаційне укриття. Пункт управління, система оповіщення і зв'язку, а також сили і засоби їх забезпечення повинні знаходитися в постійній готовності. При загрозі нападу противника встановлюють спостереження. Ведеться воно цілодобово головним чином постами радіаційного та хімічного спостереження.
Важливе значення має своєчасне доведення до населення різних розпоряджень і сигналів цивільної оборони. Для цього широко використовують радіо, провідні засоби зв'язку і сигнальні засоби. Населення має добре вивчити сигнали ГО і відпрацювати дії по цих сигналах; важливо також ознайомити населення з режимами його поведінки та утримання тварин при різних умовах радіоактивного, хімічного і бактеріологічного зараження.
Готовність ГО сільськогосподарського об'єкта до виконання покладених на неї завдань багато в чому визначається готовністю штабу, служб і формувань. Тому створення, підготовки та підтримання в постійній готовності штабу, служб і формувань ЦО сільськогосподарського об'єкта слід приділяти постійну увагу. Штаб, служби та формування ГО створюються на сільськогосподарському об'єкті у відповідності з керівними документами і вказівками старшого начальника. З особовим складом штабу, служб і формувань слід систематично проводити заняття за відповідними програмами, причому це має бути заздалегідь сплановано і добре організовано. При навчанні особового складу служб і формувань керуються документами загального обов'язкового мінімуму знань населення щодо захисту від зброї масового ураження та документами підготовки формувань ЦО з урахуванням їх призначення та спеціальності особового складу. З формуваннями ГО проводять тактико-спеціальні заняття та навчання, які є найбільш ефективною формою їх підготовки.
Основна форма підготовки об'єкта в цілому, а також штабу, служб і формувань ЦО - комплексне об'єктове навчання, під час якого відпрацьовується весь комплекс заходів ТО і перевіряється готовність об'єкта до виконання покладених на нього завдань.
Завдання ГО полягає також у захисті наявних на об'єкті запасів продовольства, харчової сировини, кормів, вододжерел і систем водопостачання від радіоактивного, хімічного і бактеріологічного зараження і в ліквідації наслідків такого зараження. Безпосередні організатори виконання цього завдання - штаб і служба захисту сільськогосподарських тварин і рослин об'єкта. Виконання робіт із захисту продовольства, харчової сировини, кормів, вододжерел і систем водопостачання слід покладати, як правило, на команди ГО захисту сільськогосподарських тварин, рослин та знезараження.
Надійний захист продовольства, харчової сировини, кормів, вододжерел і систем водопостачання від радіоактивного, хімічного і бактеріологічного зараження може бути досягнута при повній їх ізоляції від зовнішнього середовища і головним чином від зараженого повітря.
У разі якщо продовольство, харчова сировина, корми та вода опиняться зараженими, їх необхідно піддати знезараженню.
Дозвіл на використання продуктів і кормів дають зазвичай представники медичної служби і служби захисту сільськогосподарських тварин і рослин.
Проведення рятувальних робіт на об'єкті і відновлення його виробничої діяльності. Безпосередню відповідальність за виконання цього завдання несуть: начальник ГО сільськогосподарського об'єкта, начальник штабу, начальники служб і командири формувань ЦО. Начальник ГО особисто організує і керує проведенням рятувальних робіт та заходів, спрямованих на відновлення виробничої діяльності об'єкта. Для ведення рятувальних робіт на своєму об'єкті залучаються всі формування ЦО, крім тих, які виділені для надання допомоги міському об'єкту.
Рятувальні роботи проводять з метою порятунку людей і надання допомоги ураженим, локалізації та ліквідації пожеж та аварій на об'єкті. В осередку ядерного ураження людей вилучають і рятують з-під завалів, сховищ і укриттів, пошкоджених та палаючих будинків, загазованих і задимлених приміщень.
З виникненням осередків радіоактивного, хімічного і бактеріологічного зараження важливе значення мають своєчасне та швидке оповіщення населення про загрозу радіоактивного, хімічного і бактеріологічного зараження, а також знання правил поведінки та вмілі дії за сигналами ЦО. Начальник і штаб ЦО об'єкта зобов'язані швидко приймати відповідні заходи, своєчасно оповіщати населення, давати чіткі вказівки про дії населення в залежності від обстановки і визначати режими його поведінки. Вражені людям необхідно надавати медичну допомогу.
Успішне проведення рятувальних робіт є одним з визначальних заходів з відновлення виробничої діяльності об'єкта. Після цього необхідно: встановити режим проживання та роботи населення; провести ветеринарну обробку тварин і встановити режим їх утримання; провести знезараження місцевості, житлових, виробничих, тваринницьких та інших приміщень, захисних споруд, продовольства, кормів і вододжерел; обстежити посіви, визначити можливі втрати рослин , намітити і провести агрохімічні та агротехнічні заходи щодо збереження та вирощування врожаю; зібрати врожай і визначити порядок його використання (в якості харчових продуктів, на корм тваринам або технічну переробку).
Необхідно вжити всіх заходів для того, щоб одержати відповідно до плану чисту продукцію тваринництва та рослинництва. Це і з'явиться показником відновлення виробничої діяльності об'єкта в передбаченому обсязі.
Проведення заходів для світломаскування об'єкта. Заходи для світломаскування об'єкта розробляють і здійснюють відповідно до вказівок вищого штабу ЦО. Планують заходи для світломаскування штаб ЦО і служба енергопостачання і світломаскування. Особливу увагу слід приділяти світломаскування виробничих, тваринницьких, житлових та інших приміщень, а також зовнішнього освітлення. У виробничих і житлових будинках виділяють осіб, відповідальних за світломаскування; для проведення світломаскування необхідно підготувати відповідні матеріали.
З отриманням розпорядження про проведення світломаскування негайно треба закрити світлозахисними пристроями - шторами, віконницями або щитами - всі світлові прорізи в житлових, адміністративних, торгових та інших будівлях. Населення припиняє користуватися нагрівальними приладами, іскри від яких викидаються на вулицю. На сходових клітинах, у вестибюлях та інших місцях рекомендується використовувати спеціальні лампи або висвітлення в спеціальній арматурі. Якість світломаскування виробничих, адміністративних, житлових та інших будівель і приміщень слід перевіряти з вулиці. При догляді з приміщення важливо завжди гасити світло.
Одне із завдань ГО сільськогосподарського об'єкту - виділення формувань до складу сил ЦО району для проведення рятувальних робіт в осередках ураження на об'єктах міста або свого району, які отримали руйнування в результаті нападу противника. Формування до складу сил ЦО району виділяються за вказівкою старшого начальника ЦО відповідно до заздалегідь розробленого плану. Діють формування ДО об'єкта в цьому випадку зазвичай у складі сил ЦО району.
У встановлений району збору формування ДО сільськогосподарського об'єкта повинні прибути повністю укомплектованими в готовності до проведення рятувальних робіт на об'єкті міста.
Такі основні завдання ГО сільськогосподарського об'єкта. Успішне їх виконання потребує великих зусиль від начальника ЦО об'єкта, начальника його штабу, начальників служб, командирів формувань ЦО, а також всього рядового складу та населення. Це досягається: завчасним плануванням і проведенням заходів щодо захисту населення від зброї масового ураження і підвищенню стійкості роботи об'єкта у воєнний час; високими морально-політичними, психологічними та бойовими якостями особового складу формувань ЦО, а також робітників, колгоспників, службовців і решти населення об'єкта, їх постійною готовністю до виконання завдань у разі загрози нападу противника і після застосування ним зброї масового ураження; хорошою підготовкою населення до захисту від зброї масового ураження; вмілим і твердим керівництвом з боку начальника ЦО об'єкта і самовідданої діяльністю підпорядкованих йому сил ЦО в різних умовах обстановки; організацією і підтриманням безперервного взаємодії сил і засобів, що залучаються для виконання завдань ГО, а також своєчасним виділенням повністю укомплектованих формувань ЦО до складу сил ЦО району для надання допомоги міському об'єкту, що зазнав ядерного удару.

ЧАСТИНА 1

ВИМОГИ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ До ПРУ, ЇХ ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ

§ Розміщення сховищ і ПРУ. Будівництво окремо розташованих укриттів допускається при неможливості влаштування вбудованих або через складних гідрогеологічних умов.
§ Склад захисних споруд визначається з урахуванням їх експлуатації в мирний час. На кожні 500 чоловік переховуваних передбачається санпост площею 2м 2, але не менше 1 санпоста на споруду. У сховищах місткістю 900 - 1200 чоловік, крім санітарних постів, передбачається медичний пункт площею 9м 2, при цьому на кожні 100 понад 1200 осіб площа медпункту додатково збільшується на 1м 2. Площі сховищ, призначених для експлуатації в мирний час, не повинні перевищувати площ, необхідних для захисних споруд.
§ Місткість захисних споруд приймається, як правило, для сховищ - 150 чоловік і більше; для ПРУ в існуючих будинках - 5 чоловік і більше; в споруджуваних будинках - 50 чоловік і більше.
§ Вимоги до приміщень, пристосовується під ПРУ - зовнішні огорожі повинні забезпечувати кратність ослаблення не менше 50 разів.
§ Прорізи і отвори повинні бути заздалегідь підготовлені до закладення при переводі на режим укриття. ПРУ розташовуються поблизу від місць перебування більшої частини людей на відстані 500м.
§ Рівень грунтових вод повинен бути не менш ніж на 20см нижче рівня підлоги.
§ Санвузли проектують роздільно для чоловіків і для жінок:
на 50 жінок - 1 унітаз,
на 100 чоловіків - 1 унітаз і 1 пісуар,
умивальник - 1 на 100 чоловік.
§ Приміщення для зберігання продуктів при чисельності переховуваних до 150 осіб приймається рівним 5м 2, на кожні наступні 150 чоловік - ще по 3м 2.

Об'ємно-ПЛАНУВАЛЬНІ, КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ І ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ. РОЗРАХУНОК протирадіаційного захисту

У укриттях без каналізації місткістю до 20 осіб передбачається приміщення для виносної тари площею 1м 2.
Площа підлоги на одного ховається при 3-ярусному розташуванні нар - 0,4 м 2, 2-ярусному - 0,5 м 2, одноярусному - 0,6 м 2.
Висота ПРУ в споруджуваних будинках становить не менше 1,9 м від підлоги до низу конструкцій перекриття. Для ПРУ в існуючих будівлях вона дорівнює: при 3-ярусному розташуванні нар - 2,8 - 3м, 2-ярусному - 2,2 - 2,4 м, одноярусному - 1,7 - 1,9 м (у підвалах і підпілля).
Місця для лежання: при 3-ярусному розташуванні нар - не менше 30%, 2-ярусному - 20%, одноярусному - 15%. Розмір місць для лежання - 0,55 × 1,8 м.
У ПРУ допускається проектувати санвузол з розрахунку забезпечення 50% вкривати.
Площа приміщення для забрудненого одягу приймають як 0,07 м 2 на одну людину.
Кількість входів - не менше 2, ширина - 0,8 м.
Для закладення отворів застосовується матеріал тієї ж щільності, що й основні стіни, тобто з тим же коефіцієнтом ослаблення. Вага 1м 2 закладення повинен відповідати вазі огороджувальних конструкцій.
Вхід будують під кутом 90 ° до основного приміщення. При цьому товщина стіни, розташованої проти входу, визначається розрахунком.
Потреба запасу води - не менш 2л на добу на одну людину.

Вихідні дані (варіант 1)

1. Кількість ховається - 20 осіб.
2. Приміщення - підвал 3 × 6Ч2м.
3. Вхід прямий тупиковий.
4. Відстань до середини ПРУ - 3м.
5. Вага огороджувальних конструкцій - 150кг / м 2.
6. Розмір входу - 2 × 1м.
Потрібно: передбачити приміщення і розрахувати їх площі. Приміщення: основні та допоміжні (санпост, приміщення для забрудненого одягу, приміщення для продуктів, приміщення для санвузла, приміщення для фильтровентиляционной установки (ФВУ)).
S заг. = S осн. + S допом.

Рішення

  1. Загальна площа підвалу (3 × 6) = 18м 2.
  2. Розміщення при висоті підвалу 2м - одноярусні.
  3. Площа підлоги на 1 особу - 0,6 м 2.
  4. Необхідна площа підлоги основного приміщення S осн. = 0,6 м 2 Ч20чел .= 12 м 2.
  5. Площа допоміжних приміщень:
- Санпост - ні (ящик з медикаментами).
- Для забрудненого одягу - ні (вішалка).
- Для продуктів - ні.
- Санвузли: - на 20 чоловік один біотуалет.
Разом: 0м 2.
Всього потрібно площі:
S заг. = S осн. + S допом. = 12 м 2 (осн.) + 0м 2 (санпост) + 0м 2 (брудний одяг) + 0м 2 (продукти) + 0м 2 (санвузли) + 0м 2 (ФВУ) = 12м 2.

Розрахунок протирадіаційного захисту

Коефіцієнт захисту Кз:
Кз = 4,5 × К п / V 1 + Х × К п,
де: 4,5 - постійний коефіцієнт;
До п - кратність ослаблення перекриттям підвалу вторинного випромінювання, розсіяного в приміщенні першого поверху, що визначається залежно від ваги 1м 2 перекриття. У нашому випадку вага 1м 2 перекриття дорівнює 150кг, а К п = 7;
V 1 - коефіцієнт, що враховує висоту і ширину приміщення. У нашому прикладі V 1 = 0,06;
Х - коефіцієнт, що враховує частину сумарної дози, проникаючої через вхід.
Х = До вх ПП 90,
де: П 90 - коефіцієнт, що враховує тип і характер входу;
До вх - коефіцієнт, що враховує конструктивні особливості входу і його захисні властивості.
При прямому тупиковій характері входу П 90 = 1. Величина До вх з урахуванням ширини (1м), висоти (2м) отвору і відстані до центру приміщення, яке за завданням одно 3м, буде наступним: До вх = 0,045. Звідси Х = 0,045 × 1 = 0,045.
Таким чином,
Кз = 4,5 × 7 / 0, 06 +0,045 Ч7 = 84.

Розрахунок вентиляції

Кількість повітря, що подається при чистій вентиляції на 1 особу при Т середовищ. = 20 ° С - 8м 3. У режимі фільтровентиляції - 2м 3 / чел.-ч. Загальна потреба повітря 8 × 20 = 160м 3 / чел.-ч.

Розрахунок запасу води

На 1 людину потрібно 2л/сут. На 2 доби на 20 чол. потрібно 2 × 2Ч20 = 80л.

КОРОТКІ ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

У разі застосування ядерної зброї виникнуть великі вогнища ураження, що охоплюють не тільки окремі промислові об'єкти та населені пункти, а й великі адміністративні центри з прилеглими до них об'єктами.
При цих умовах від цивільної оборони буде потрібно в максимально короткі терміни проведення цілого комплексу дуже складних робіт у великому обсязі, в тому числі в першу чергу з порятунку людей і надання допомоги потерпілому населенню. Ці роботи повинні бути початі негайно після нанесення поразки і закінчені в самі короткі терміни.
Успіх рятувальних робіт багато в чому буде залежати від того, наскільки швидко і правильно дана оцінка ситуації, обстановки і як чітко організовано виконання їх.

ПЛАН-СХЕМА ПРУ

ЧАСТИНА 2

ОЦІНКА СТІЙКОСТІ БУДИНКІВ І СПОРУД І ТЕХНІКИ до впливу ударної хвилі і світлового випромінювання

Для с.-г. об'єктів, розташованих у безпосередній близькості від великих міст і промислових об'єктів, за якими можливе нанесення противником ядерних ударів, основним вражаючим фактором будуть ударна хвиля і світлове випромінювання.
Ударна хвиля спричиняє руйнування різної тяжкості будівель, підземних споруд і техніки.
Світлове випромінювання, впливаючи на елементи с.-г. об'єкта, викликає їх займання та пожежі.
Ступінь руйнувань і можливість займання будівель, споруд і техніки багато в чому залежатимуть від потужності і вигляду ядерного вибуху, відстані від центру (епіцентру) вибуху до елементів с.-г. об'єкта, ступеня захищеності і матеріалів, з яких зроблені будівлі, споруди і техніка. Розглянемо послідовність оцінки стійкості будівель, споруд і техніки до впливу ударної хвилі і світлового випромінювання.
Для оцінки стійкості будівель і споруд до дії ударної хвилі використовується критерій: надмірний тиск у фронті ударної хвилі, при якому будівлі, споруди і техніка не руйнуються або отримують руйнування (пошкодження), при яких вони можуть бути відновлені в короткі терміни.
Руйнування (пошкодження) будівель, споруд і техніки прийнято ділити на повні, сильні, середні і слабкі.
При повних і сильні руйнування будівлі, споруди та техніка руйнуються повністю або руйнуються основні несучі конструкції. Подальше їх використання за призначенням і відновлення неможливе.
При середніх і слабких руйнування будівлі, споруди та техніка отримують середні і слабкі руйнування, підлягають відновленню і подальшому використанню.
Оцінка стійкості будівель, споруд і техніки до впливу ударної хвилі проводиться в такій послідовності:
1. Визначаються величини максимального і надлишкового тиску ударної хвилі, очікувані на с.-г. об'єкті, DР ф макс.
2. Виділяють основні елементи на с.-г. об'єкті, від яких залежить його стійкість функціонування.
3. Оцінюється стійкість кожного елемента с.-г. об'єкта.
4. Визначається межа стійкості кожного елемента до впливу ударної хвилі, за який звичайно приймається нижня межа діапазону, DР ф лім.
5. Визначається межа стійкості с.-г. об'єкта в цілому.
6. Дається висновок про стійкість с.-г. об'єкта до ударної хвилі методом порівняння знайденого значення DР ф лім. з очікуваним максимальним значенням DР ф макс.

Завдання

Потрібно визначити стійкість с.-г. об'єкта до впливу ударної хвилі при наступних вихідних даних:
- Центральна садиба господарства розташована в 50км від центру можливого застосування ядерної зброї;
- Очікувана потужність наземного ядерного вибуху 1Мт, дата 20.07;
- Напрямок вітру південно-західне, швидкість 50км / ч.
- Характеристика основних елементів центральної садиби: будівля контори цегляна 1-поверхова; зерносклад типової цегляний, одноповерховий; склад ПММ напівзаглиблених в землю; котельня, водонапірна башта, ремонтна майстерня, погреби не пристосовані під ПРУ; трактори, комбайни, обприскувачі на відкритому майданчику.

Рішення

1. Визначаємо максимальне значення надлишкового тиску, очікуваного на території центральної садиби. Знаходимо надлишковий тиск DР ф на відстані 50км для потужності ядерного повітряного вибуху 1Мт. Цей тиск буде дорівнювати 0,01 кг / кв.см. (DРф макс = 0,01 кг / кв.см.).
2. Виділяємо елементи центральної садиби господарства, - вони наведені у вихідних даних.
3. Знаходимо для кожного основного елемента надлишкові тиски, які викликають слабкі, середні, сильні і повні руйнування. Зводимо значення в таблицю 1 (Додаток).
4. Визначаємо межу стійкості кожного елемента, тобто знаходимо DР ф, при значеннях якого елементи отримають слабкі руйнування:
- Контора - 0,15 кг / кв.см
- Зерносклад - 0,2 кг / кв.см
- Склад ПММ - 0,3 кг / кв.см
- Котельня - 0,15 кг / кв.см
- Водонапірна башта - 0,2 кг / кв.см
- Ремонтна майстерня - 0,15 кг / кв.см
- Льоху - 0,3 кг / кв.см
- Трактори - 0,3 кг / кв.см
- Комбайни, обприскувачі - 0,15 кг / кв.см.
5. Визначаємо межу стійкості центральної садиби колгоспу в цілому по мінімальній межі стійкості входять до неї елементів. Зіставляючи всі елементи, знаходимо, що межа стійкості центральної садиби DРф лім. = 0,15 кг / кв.см.
Робимо висновок про стійкість центральної садиби до впливу ударної хвилі. Для цього знайдений межа стійкості DРф лім. Порівнюємо зі знайденим максимальним значенням надмірного тиску DРф макс.. У нашому випадку Росії лім. = 0,15 кг / кв.см, а DРф макс. = 0,01 кг / кв.см, значить, максимальні значення надлишкового тиску будуть менше межі стійкості, центральна садиба стійка до впливу ударної хвилі.
При надзвичайних ситуаціях в ядерному осередку ураження та вогнищах масового ураження, викликаних природними і техногенними причинами, незахищеність людини проявляється в масовому травматизмі. Перша медична допомога при травмах має проводитися протягом 30 хвилин після отримання травми:
§ зупинка кровотечі способами давить, максимальним згинанням кінцівки, пальцевим притисненням артерій і накладенням джгута.
§ при переломі хребта проводиться зупинка кровотечі, приймаються знеболюючі засоби, рани закриваються асептичної пов'язкою, постраждалий укладається на спину або живіт і дбайливо транспортується до лікувального закладу.
§ при синдромі тривалого здавлення (під час землетрусів, при засипанні людини землею або снігом, при наїздах транспортних засобів тощо) потерпілого звільняють від здавлювання, накладається асептична пов'язка на рану, туго бинтується кінцівку, вводяться знеболюючі засоби (промедол з шприц-тюбика АІ ), на пошкоджену поверхню тіла дається холод для попередження набряку, по можливості всередину дається вугілля для сорбції токсинів, також потерпілого забезпечують рясним питвом.

ОЦІНКА СТІЙКОСТІ БУДИНКІВ, СПОРУД ТА ТЕХНІКИ До вплив світлового випромінювання.

Результатом впливу світлового випромінювання на с.-г. об'єкт може бути виникнення загоряння і пожеж, що викликають знищення матеріальних цінностей та порушення технологічних процесів виробництва с.-г. продукції.
У вогнищах масових пожеж постраждалі піддаються одночасному впливу кількох факторів: полум'я, високої температури навколишнього середовища, чадного газу і диму, токсичних продуктів горіння. Розвивається багатофакторне поразка - глибокі опіки шкіри, термохімічне поразка дихальних шляхів, отруєння чадним газом, перегрів і психогенні реакції.
Оцінка стійкості до світлового випромінювання проводиться за здатністю с.-г. об'єкта протистояти виникненню загоряння і пожеж.
Як показник стійкості с.-г. об'єкта до впливу світлового випромінювання приймається мінімальне значення світлового імпульсу, при якому може статися запалення матеріалів, будівель, споруд, техніки, готової с.-г. продукції, в результаті чого можуть виникнути пожежі. Це значення світлового імпульсу прийнято вважати межею стійкості с.-г. об'єкта до впливу світлового випромінювання ядерного вибуху - І св.лім.
Мінімальним розрахунковим світловим імпульсом, що викликають загоряння і пожежі, може бути імпульс 2-4кал/кв.см, при якому відбувається займання горючих матеріалів (сіна, соломи, зрілих хлібів на корені, стружки, сухого сміття, паперу та інших легкозаймистих матеріалів).
Оцінка стійкості с.-г. об'єкта до світлового випромінювання проводиться в такій послідовності:
  1. Визначається значення максимального світлового імпульсу, очікуваного на території с.-г. об'єкта, І св.мах.
  2. Визначається ступінь вогнестійкості будівель, споруд і техніки с.-г. об'єкта.
  3. Визначається категорія пожежної небезпеки с.-г. об'єкта.
  4. Виявляються елементи с.-г. об'єкта, виконані з горючих матеріалів, і наявність запасів горючих матеріалів.
  5. Визначаються значення світлових імпульсів, при яких відбувається займання будівель, споруд і техніки с.-г. об'єкта.
  6. Визначається межа стійкості с.-г. об'єкта до світлового випромінювання за мінімальним значенням світлового імпульсу, що викликає запалення матеріалів.
  7. Визначається щільність забудови населених пунктів с.-г. об'єкту і ймовірність поширення пожеж і робиться висновок.

Завдання

Визначити стійкість центральної садиби господарства до дії світлового випромінювання ядерного вибуху при наступних вихідних даних:
  1. Відстань садиби від центру ядерного вибуху 50км.
  2. Очікувана потужність вибуху 1Мт, вибух - наземний.
  3. Елементи центральної садиби:
- Контора, типовий зерносклад, котельня, водонапірна башта, ремонтна майстерня - цегляні, покрівля шиферна, віконні прорізи, двері - дерев'яні, забарвлені в темний колір:
- Будинки дерев'яні, покрівля залізна, пофарбована в темний колір;
- Трактори, комбайни, обприскувачі на відкритому майданчику.

Рішення

1. Визначаємо максимальне значення світлового імпульсу на території центральної садиби для Qн = 1Мт і R = 50км:
І св.мах. = 4,3 кал / кв.см.
Далі уточнюємо потужність світлового імпульсу для середньої прозорості повітря:
І св.мах. = 4,3 кал / кв.см '0, 8 = 3,44 кал / кв.см.
2. Знаходимо, що контора, зерносклад, ремонтна майстерня з цегляними стінами і дерев'яними оштукатуреними перегородками та перекриттями відносяться до 3-го ступеня, а дерев'яні житлові будинки - до 5-го ступеня вогнестійкості.
3. Визначаємо категорію пожежної небезпеки центральної садиби колгоспу. Так як на території садиби є склад ГСМ, а при ремонті споруд і техніки застосовуються деревообробні та столярні роботи, тобто горючі матеріали, то центральна садиба відноситься до категорії В.
4.Виявляем спалені елементи будівель, споруд і техніки. Такими елементами тут є: двері та віконні рами, дерев'яні будівлі, гума на колесах тракторів, комбайнів та оприскувачів, склад ПММ.
5.Находім світлові імпульси, що викликають займання зазначених вище елементів, які вносяться в таблицю 2 (Додаток).
6.Определяем межа стійкості центральної садиби до світлового випромінювання за мінімальним світловому імпульсу, що викликає запалення елементів садиби. І св.лім. = 6кал/кв.см. Так як І св. макс .= 3,44 кал / кв.см, то І св. лим. > І св. макс, звідси можна зробити висновок, що центральна садиба стійка до світлового випромінювання ядерного вибуху.
7.Определяем щільність забудови і ймовірність поширення пожежі від будівлі до будівлі на центральній садибі. Для відстані між будинками і спорудами 20м, ймовірність поширення пожежі складе 27%.

ОЦІНКА іженерно ЗАХИСТУ ЛЮДЕЙ

Найбільш ефективним способом захисту населення є укриття в захисних спорудах. Захист населення від усіх вражаючих факторів ядерного вибуху здійснюється укриттям в притулках, а від радіоактивного зараження і опромінення - у ПРУ.
Послідовність оцінки.
1. Оцінюється ступінь захищеності населення об'єкта від ударної хвилі, тобто визначаються захисні властивості укриттів щодо ударної хвилі, яка характеризується надлишковим тиском, при якому захисну споруду зберігається.
2. Визначається коефіцієнт ослаблення дози радіації кожного захисної споруди і будівлі, в яких перебуватимуть приховувані.
3. Визначаються дози радіації, які може отримати населення в умовах радіоактивного зараження місцевості.
4. Визначається межа стійкості с.-г. об'єкта в умовах радіоактивного зараження місцевості, тобто граничне значення коефіцієнта ослаблення захисних споруд, при значенні якого населення отримає за чотири доби до 50 рентген. Робиться висновок щодо стійкості інженерного захисту населення с.-г. об'єкта.

Завдання

Потрібно оцінити стійкість інженерного захисту населення, населені пункти господарства розташовані: Заріччя - 50км, Новинки - 60км, Белоречье - 70км, Борки - 80км від центру очікуваного наземного ядерного вибуху потужністю Qн = 1Мт. Напрямок середнього вітру південно-західне, швидкість - 50км/час. Для укриття населення в господарстві є: Заріччя - підвали 1-поверхових цегляних будинків, Новинки, Белоречье - дерев'яні підвали 1 - поверхових будинків і Бірки - дерев'яні льоху 1 - поверхових будинків.

Рішення

1. Визначаємо коефіцієнт ослаблення радіації наявних непристосованих споруд в населених пунктах господарства:
Заріччя - підвали 1-поверхових цегляних будинків До ОСЛ. = 40;
Новинки - підвали 1-поверхових дерев'яний будівель До ОСЛ. = 7;
Белоречье - підвали 1-поверхових дерев'яний будівель До ОСЛ. = 7;
Бірки - льох 1-поверхових дерев'яних будівель До ОСЛ. = 20.
2. Визначаємо дози радіації, які можуть отримати люди на території господарства в умовах радіоактивного зараження місцевості. Для цього визначаємо максимальний рівень радіації в нас. / пунктах господарства в залежності від потужності вибуху Qн .= 1Мт і відстані R від центру вибуху:
Заріччя R = 50км, P макс. = 1100р / год;
Новинки R = 60км, P макс. = 850р / год;
Белоречье R = 70км, P макс .= 725р / год;
Бірки R = 80км, P макс. = 600р / ч.
Знаходимо дозу опромінення, яку можуть отримати люди на відкритій місцевості за 4 доби для рівня радіації Р = 100р / год, якщо початок опромінення через 1 годину після вибуху:
Доза на 100р / ч = 300р, далі розраховуємо дозу опромінення для населених пунктів господарства з урахуванням Р мах.
Заріччя 1100:100 = 11; Д мах. = 300р'11 = 3300р;
Новинки 850:100 = 8,5; Д мах. = 300р'8, 5 = 2550р;
Белоречье 725:100 = 7,25; Д мах. = 300р'7, 25 = 2175р;
Бірки 600:100 = 6; Д мах. = 300р'6 = 1800р.
Далі, враховуючи коефіцієнт ослаблення підвальних приміщень у населених пунктах господарства, визначаємо дозу опромінення, яку отримає населення при використанні їх як захисні споруди.
Заріччя До ОСЛ. = 40, Д = 3300р: 40 = 82,5 р;
Новинки До ОСЛ. = 7, Д = 2550р: 7 = 364р;
Белоречье До ОСЛ. = 7, Д = 2175р: 7 = 311р;
Бірки До ОСЛ. = 20, Д = 1800р: 20 = 90р.
3. Визначаємо межу стійкості інженерного захисту населення в населених пунктах господарства.
З цією метою знаходимо необхідний коефіцієнт ослаблення До тр. При одноразовому безпечної дозі радіації за 4 доби, рівної 50р:
Заріччя До тр. = 3300р: 50р = 66;
Новинки До тр. = 2550р: 50р = 51;
Белоречье До тр. = 2175р: 50р = 44;
Бірки До тр. = 1800р: 50р = 36.
Далі порівнюємо До ОСЛ. факт. і К ОСЛ. тр.:
Заріччя К ф. = 40, К тр. = 66;
Новинки К ф. = 7, К тр. = 51;
Белоречье К ф. = 7, К тр. = 44;
Бірки К ф. = 20, К тр. = 36,
тобто для всіх населених пунктів господарства До ф. <До тр., звідси висновок: інженерний захист населення нестійка до радіоактивного зараження, тобто приховувані населення у наявних захисних спорудах може отримати дозу опромінення від 82,5 до 364р, що спричинить захворювання людей на променеву хворобу різної тяжкості, тимчасову втрату працездатності, а також смерті.
Для підвищення стійкості інженерного захисту населення необхідно провести заходи щодо посилення захисних властивостей підвальних приміщень до К тр. = 66. Передбачити наступні заходи:
- Обваловку підвальних приміщень;
- Обладнати підвали припливної і витяжної фільтровентиляції;
- Обладнати нарами та іншими видами життєзабезпечення населення
- Насипання грунту на підвальне приміщення, причому товщину насипання грунту слід вважати за формулою:
До осл.тр. / Косл.факт. = 2 h / d підлогу;
де: h - загальна товщина насипання грунту, см;
d підлогу - шар половинного ослаблення, рівний для грунту 9см.
Наприклад, До осл.факт. = 7, (підвали дерев'яних будинків Новинка), а К тр .= 51, тобто потрібно довести коефіцієнт ослаблення з 40 до 66.
51 / 7 = 7,3 = 2 3,
де ступінь, яка дорівнює 3, показує кількість шарів ослаблення, а товщина насипання грунту буде дорівнює 9см'3 = 27см.
Звідси висновок: у Заріччі необхідно насипати грунт на підвальне приміщення товщиною не менше 25 - 30см.
До осл.факт. = 40, (підвали цегляних будинків в Заріччя), а К тр .= 66, тобто потрібно довести коефіцієнт ослаблення з 40 до 66.
66/40 = 1,65 = 2 1,
де ступінь, що дорівнює 1, показує кількість шарів ослаблення, а товщина насипання грунту буде дорівнює 9см'1 = 9см.
Звідси висновок: у новинки необхідно насипати грунт на підвальне приміщення товщиною не менше 9 - 10см.
До осл.факт. = 7, (дерев'яні підвали в Белоречье), а К тр .= 44, тобто потрібно довести коефіцієнт ослаблення з 7 до 44.
44 / 7 = 6,3 = 2 3,
де ступінь, яка дорівнює 3, показує кількість шарів ослаблення, а товщина насипання грунту буде дорівнює 9см'3 = 27см.
Звідси висновок: у Белоречье необхідно насипати грунт на приміщення підвалу товщиною не менше 25 - 30см.
До осл.факт. = 20, (дерев'яний льох у Бірках), а К тр .= 36, тобто потрібно довести коефіцієнт ослаблення з 20 до 36.
36/20 = 2 = 2 1,
де ступінь, що дорівнює 1, показує кількість шарів ослаблення, а товщина насипання грунту буде дорівнює 9см'1 = 9см.
Звідси висновок: у Бірках необхідно насипати грунт на льох товщиною не менше 8 - 11см.
З початком забруднення населенню необхідно негайно захистити органи дихання, використовуючи наявні ЗІЗОД (протигази, респіратори, найпростіші засоби). Виключити контакт з сильно забрудненими предметами, а по можливості терміново покинути зону забруднення.
Найважливіше значення має проведення йодної профілактики з метою попередження накопичення радіоактивних ізотопів йоду в організмі і щитовидній залозі. Вона проводиться шляхом прийому всередину стабільних доз йоду у вигляді таблеток йодистого калію, а при їх відсутності - водно-спиртового розчину йоду.
Для підвищення радіоустойчівості організму від впливу іонізуючих випромінювань населенню необхідно використовувати хімічні препарати - радіопротектори (цістамін, гаммафос, мексамін та ін)
Для якнайшвидшого виведення з організму потрапили в нього радіонуклідів необхідно використовувати продукти, що містять грубу рослинну клітковину (хліб грубого помелу, перлову і гречану каші, страви з варених і сирих овочів), а також продукти, що містять органічні кислоти (кефір, кисле молоко, кумис). Кількість рідини краще збільшити за рахунок різних соків, хлібного квасу, чаю, вітамінних напоїв.

ОЦІНКА СТІЙКОСТІ ГАЛУЗІ ТВАРИННИЦТВА

При нанесенні противником ядерних ударів великі території нашої країни піддадуться радіоактивному зараженню. Випадання радіоактивних опадів на території с.-г. об'єкта неминуче призведе до зараження радіоактивними речовинами території тваринницьких ферм і тваринницьких приміщень. Наслідком радіоактивного зараження місць утримання с.-г. тварин може бути їх радіаційне ураження, що приводить до зниження продуктивності або загибелі тварин.
У зв'язку з цим оцінка стійкості галузі тваринництва до впливу радіоактивного зараження має виключно важливе значення, тому що на основі отриманих даних з оцінки можна розробити і провести заходи, які значно знизять втрати тварин і продуктів тваринництва у воєнний час.
Оцінка стійкості галузі тваринництва до впливу радіоактивного зараження проводиться в такій послідовності:
1. Визначається максимальний рівень радіації на території ферм.
2. Визначається доза радіації, яку отримають тварини на відкритій місцевості за чотири доби.
3. Визначається коефіцієнт ослаблення тваринницьких приміщень.
4. Визначається доза радіації, яку отримають тварини в тваринницьких приміщеннях.
5. Визначаються радіаційні втрати тварин і робиться висновок про стійкість галузі тваринництва об'єкта до впливу радіоактивного зараження.

Завдання

Потрібно оцінити стійкість галузі тваринництва господарства при наступних вихідних даних: потужність вибуху Qн = 1Мт, напрямок вітру південно-західне, швидкість вітру 50км / ч, віддаленість тваринницьких ферм від центру ядерного вибуху:
птахофабрика Заріччя R = 50км, приміщення цегляні з перекриттями;
МТФ Новинки R = 60км, приміщення цегляні без перекриття;
МТФ Белоречье R = 70км, приміщення цегляні без перекриття;
свиноферма Бірки R = 80км, приміщення дерев'яні.

Рішення

1. Визначаємо максимальний рівень радіації на фермах:
птахофабрика Заріччя Р макс = 1100р / год;
МТФ Новинки Р макс = 850р / год;
МТФ Белоречье Р макс = 725р / год;
свиноферма Бірки Р макс = 600р / ч.
2. Визначаємо дозу радіації, яку отримають тварини на відкритій місцевості за 4 доби в населених пунктах господарства:
птахофабрика Заріччя Д макс = 3300р;
МТФ Новинки Д макс = 2550р;
МТФ Белоречье Д макс = 2175р;
свиноферма Бірки Д макс = 1800р.
3. Знаходимо коефіцієнт ослаблення радіації тваринницьких приміщень:
птахофабрика Заріччя, приміщення цегляні з перекриттями, До ОСЛ = 12,5;
МТФ Новинки, приміщення цегляні без перекриття, До ОСЛ = 7;
МТФ Белоречье, приміщення цегляні без перекриття, До ОСЛ = 7;
свиноферма Бірки, приміщення дерев'яні, До ОСЛ = 2.
4. Визначаємо дозу радіації, яку отримають тварини в тваринницьких приміщеннях:
птахофабрика Заріччя Д макс = 3300:12,5 = 264р;
МТФ Новинки Д макс = 2550:7 = 364р;
МТФ Белоречье Д макс = 2175:7 = 311р;
свиноферма Бірки Д макс = 1800:2 = 900р.
5. Визначаємо радіаційні втрати тварин у господарстві:
птахофабрика Заріччя гине 0% птиці;
МТФ Новинки гине 7%, захворює 96% ВРХ, виживає 93%
МТФ Белоречье гине 5%, захворює 65% ВРХ, виживає 93%
свиноферма Бірки гине 100% свиней.
Висновок:
1. Галузь тваринництва може опинитися в зоні небезпечного радіоактивного зараження з DР макс = 600-1100р / ч.
2. Галузь тваринництва нестійка до впливу радіоактивного зараження. Захисні властивості тваринницьких приміщень не забезпечують захист тварин ВРХ, птиці та свиней.
3. Для підвищення стійкості галузі тваринництва до радіоактивного зараження необхідно:
- Провести обвалування цегляних тваринницьких приміщень;
- Побудувати цегляні приміщення для утримання свиней;
- Максимально знизити проникнення радіоактивного пилу всередину приміщень (ремонт дахів, стін, дверей, вікон);
- Створити запаси кормів, засобів знезараження, ветеринарного майна;
- Здійснити будівництво майданчиків ветеринарної обробки і польового забійного пункту;
- Створити запаси бочкотари і солі для консервації м'яса.
Ступені зараження продукції тваринництва буде залежати від складу раціону та способу утримання тварин. Для продуктових тварин і птахів необхідно рекомендувати раціон повноцінний і збагачений кальцієм і калієм.
Для зниження вмісту цезію-137 в молоці та м'ясі необхідно перевести тварин на стійлове утримання (у літній час) і максимально чисті корми, для чого виключити з раціону забруднені грубі корми і замінити їх кормами, отриманими на окультурених угіддях.
При вирощуванні та відгодівлі свиней широко застосовувати раціони з переважанням концентратів, а також картоплі й коренеплодів.
Для зменшення радіоактивного зараження м'ясної продукції та курячих яєць в літній час тварин необхідно утримувати на закритих майданчиках, а в раціон включати зелень, вирощену на ріллі.
Молоко, м'ясо і рибу необхідно піддавати технологічної і кулінарної обробки.

ОЦІНКА СТІЙКОСТІ ГАЛУЗІ РОСЛИННИЦТВА

Радіоактивне зараження місцевості є основним вражаючим чинником ядерного вибуху по впливу на рослини. Це пов'язано з тим, що радіоактивні опади заражають великі території, викликають радіаційні ураження рослин і зараження РВ продукції рослинництва.
У зв'язку з цим оцінка стійкості галузі рослинництва до впливу радіоактивного зараження дозволить розробити і провести заходи, що дозволяють максимально знизити втрати продукції рослинництва в умовах радіоактивного зараження місцевості.
Оцінка стійкості галузі рослинництва до впливу радіоактивного зараження проводиться в такій послідовності:
1. Визначається максимальний рівень радіації на осі сліду в населених пунктах с.-г. об'єкта.
2. Визначається коефіцієнт перерахунку рівнів радіації при відхиленні полів від осі сліду радіоактивної хмари, і визначаються рівні радіації на полях Р пов.
3. Визначаються зони радіоактивного зараження, в яких можуть виявитися посіви с.-г. культур.
4. Визначаються ймовірні втрати врожаю с.-г. культур і робиться висновок про стійкість галузі рослинництва до впливу радіоактивного зараження.

Завдання

Потрібно оцінити стійкість галузі рослинництва господарства до впливу радіоактивного зараження при наступних вихідних даних:
потужність ядерного вибуху Qн = 1Мт, час 20.07.
Заріччя - полі озимої пшениці, фаза молочної стиглості - 3км від осі сліду;
Новинки - поле яра пшениця, фаза виходу в трубку - 3км від осі сліду;
Белоречье - поле гороху, фаза цвітіння - 3км від осі сліду;
Бірки - поле, картоплі, фаза бутонізації - 3км від осі сліду.

Рішення

1. Знаходимо максимальний рівень радіації в населених пунктах господарства:
Заріччя Р мах. = 1100р / год;
Новинки Р мах. = 850р / год;
Белоречье Р мах. = 725р / год;
Бірки Р мах. = 600р / ч.
2. Знаходимо коефіцієнт перерахунку для відхилень полів від осі сліду і визначаємо еталонні рівні радіації Р пов. На полях за формулою
Р пов. = Р мах. 'К.
Звідси:
Заріччя озима пшениці Р пов. = 1100р / ч'0, 5 = 550р / год;
Новинки арів пшениці Р пов. = 850р / ч'0, 61 = 519р / год;
Белоречье горох Р пов. = 725р / ч'0, 67 = 486р / год;
Бірки картопля Р пов. = 600р / ч'0, 73 = 438р / ч.
3. Визначаємо зони радіоактивного зараження, в які потрапляють посіви с.-г. культур:
озима пшениця Б-3;
яра пшениці Б-3;
горох Б-3;
картопля Б-3.
4. Визначаємо ймовірні втрати врожаю:
озима пшениця, молочна стиглість Б-3; 15% втрати;
яра пшениці, вихід в трубку Б-3; 90% втрати;
горох, цвітіння Б-3, 80% втрати;
картопля, бутонізація; Б-3; 40% втрат.
На підставі оцінки можна зробити наступні висновки: галузь рослинництва в умовах радіоактивного зараження місцевості виявиться переважно в зоні Б-3, що викличе втрати врожаю більшості с.-г. культур до 90%, звідси галузь рослинництва господарства щодо стійка до впливу радіоактивного зараження.
З метою підвищення стійкості галузі рослинництва до впливу радіоактивного зараження в господарстві необхідно провести наступні заходи:
- Деякі кормові культури (конюшина, люцерна, вика та ін) з високим рівнем накопичення стронцію і цезію доцільно обробляти на землях з найбільш низьким рівнем забруднення і високою природною родючістю, а зернофуражних культур можуть бути розміщені на землях з більш високою щільністю забруднення і меншим родючістю.
- Обов'язкове вапнування кислих грунтів;
- Внесення підвищених доз фосфорно-калійних добрив і природних мінеральних сорбентів (глинистих мінералів);
- Комплексне використання різних мінеральних і органічних добрив;
- Промивка і первинне очищення прибраній плодоовочевої та технічної продукції;
- Застосування способів збирання зернових, овочевих та кормових культур, що запобігають вторинне забруднення врожаю;
- Переробка отриманої продукції з метою зниження концентрації радіонуклідів.
- Підготовка техніки для швидкого прибирання і силосування зеленої маси з полів, де втрати врожаю можуть бути більше 50%;
- Створення запасів добрив, отрутохімікатів, насіння та засобів знезараження;
- Проведення герметизації сховищ і складів для захисту продуктів рослинництва;
- Створення запасів тари, плівкових матеріалів для укриття продуктів рослинництва;
- Розробка сівозмін з урахуванням щільності зараження полів радіоактивними речовинами.
Таким чином, існуючі в господарстві будівлі і споруди, техніка, тваринницькі приміщення, сівозміни нестійкі до впливу вражаючих факторів ядерного вибуху. У зв'язку з цим необхідно завчасно розробити систему заходів, виконання яких дозволило б значно підвищити роботи господарства у воєнний час.
Всі заходи, що підлягають виконанню за ступенями готовності ЦО, включаються в план-графік по підвищенню стійкості роботи господарства.

ДОДАТОК

Таблиця 1.
Тип споруд
Характеристика споруд
Надлишкові тиску, кг / кв.см, викликають руйнування
Слабкі
середні
сильні
повні
Будівля контори
1-х поверховий цегельне
0,08-0,15
0,15-0,25
0,25-0,35
0,35-0,45
Зерносклад
Типовий, цегляний, одноповерховий
0,10-0,20
0,20-0,30
0,30-0,40
0,40
Склад ПММ
Напівзаглиблених в землю
0,10-0,30
0,30-0,50
0,50-1,00
1,00
Котельня
Цегляна
0,07-0,15
0,15-0,25
0,25-0,35
0,35
Водонапірна башта
Типова
0,08-0,20
0,20-0,30
0,30-0,50
0,50-1,00
Ремонтна майстерня
Типова
0,07-0,15
0,15-0,25
0,25-0,35
0,35
Погреби
-
0,20-0,30
0,30-0,40
0,40-0,60
0,60-0,80
Трактори
Відкритий майданчик
0,20-0,30
0,30-0,50
0,50-0,60
0,60
Комбайни, обприскувачі
Відкритий майданчик
0,08-0,15
0,15-0,25
0,25-0,40
0,40
Таблиця 2
Тип споруд
Характеристика елементів споруд
Вид горючих конструкцій
Світловий імпульс кал / кв.см
Займання
Стійке горіння
Оплавлення
Контора, зерносклад, котельня, водонапірна башта, ремонтна майстерня
Стіни цегляні, покрівля шиферна, рами, двері дерев'яні, забарвлені в темний колір, штори бавовняні
Дерев'яні конструкції
6-10
-
Штори на вікнах бавовняні
8-10
-
-
Домівки житлові
Дерев'яні
Дерев'яні, сухі
12-16
-
-
Склад ПММ
Ємності металеві
металеві
-
-
700
Техніка
Колісні трактори, комбайни, обприскувачі
Гума колісна
6-10
-
-
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Сільське, лісове господарство та землекористування | Курсова | 133.4кб. | скачати

Схожі роботи:
Захист сільськогосподарського виробництва в надзвичайних ситуація
Захист у надзвичайних ситуаціях
Захист населення в надзвичайних ситуаціях
Медична захист у надзвичайних ситуаціях
Захист населення у надзвичайних ситуаціях
Захист населення у надзвичайних ситуаціях 2
Захист населення і територій в надзвичайних ситуаціях
Захист і життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях
Захист і службовців об`єктів у надзвичайних ситуаціях
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru