додати матеріал


Затримання підозрюваного

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Рубцовський Коледж Права
Реєстраційний номер______________________
«___»__________________ 2006
Контрольна робота
З дисципліни: Кримінальний процес
Тема: Затримання підозрюваного.

Завдання № 13

Виконала студентка ___________ групи
Спеціальність «Правознавство»
Котова Олена Олександрівна
Домашня адреса :______________________
_____________________________________
_____________________________________
Телефон: ____________________________
Преподаватель________________________
_____________________________________
_____________________________________
Оценка______________________________
«___»________________ 2006
Подпісь_____________________________
Рубцовськ 2006
Зміст
Вступ 3
Поняття, підстава і умови затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину 4
Висновок 10
Список літератури

Введення

В даній контрольній роботі розглянуто такий спектр питань, як поняття, підстава та види затримання особи, підозрюваної у злочині. Але для початку хотілося б ввести основні поняття.
Затримання - це невідкладна покарання осіб, які вчинили кримінально каране діяння. Разом з тим воно є і мірою процесуального примусу, виробленої лише на підставах та в порядку, передбаченими законом.
Підозрюваний - особа, затримана за підозрою у скоєнні злочину, а також особа, до якої застосовано запобіжний захід (будь-яка) до пред'явлення йому обвинувачення.
Під тактикою затримання розуміється сукупність специфічних прийомів і засобів, що забезпечують найбільш раціональне виробництво затримання у відповідності до кримінально-процесуальним законодавством.
Затримання підозрюваного як слідча дія потрібно відрізняти від взяття під варту як запобіжного заходу та від приводу як примусового доставляння свідка, потерпілого, обвинуваченого та інших осіб, якщо останні не є без поважних причин з вивезення органів розслідування чи суду.
Поняття, підстава і умови затримання особи,
підозрюваного у вчиненні злочину
Затримання в російському кримінальному процесі - це короткочасне позбавлення волі особи, підозрюваного у скоєнні злочину, без попереднього отримання санкції прокурора або судового рішення. Цілі затримання - припинити злочинну діяльність, попередити приховування підозрюваного від слідства і суду, перешкодити фальсифікації підозрюваним доказів і іншим його спробам перешкодити достовірного встановлення обставин кримінальної справи.
Мета затримання:
1. Припинення злочинної діяльності.
2. Запобігання ухилення від слідства і суду.
3. Спосіб отримання доказів (наприклад, затримання на місці злочину).
4. Усунення можливості знищення речових доказів, слідів злочину, впливу на поведінку інших суб'єктів кримінального процесу (співучасників, потерпілого, свідків та їхніх родичів), здійснення впливу на роботу співробітників правоохоронних органів і суду.
5. Створення умов проведення слідчих дій, де потрібна присутність або участь підозрюваного.
Пункт 11 ст. 5 КПК визначає затримання підозрюваного як міру процесуального примусу, що застосовується органом дізнання, дізнавачем, слідчим або прокурором на строк не більше 48 годин з моменту фактичного затримання особи за підозрою у скоєнні злочину.
У КПК знайшли реалізацію положення ст. 22 Конституції РФ, відповідно до якої термін затримання не може перевищувати 48 годин. Згідно з ч. 3 ст. 128 КПК цей термін рахується з моменту фактичного затримання, яким вважається момент виробленого в порядку, встановленому КПК, фактичного позбавлення свободи пересування особи, підозрюваного у скоєнні злочину (п. 15 ст. 5 КПК).
Однак строк затримання може бути продовжений суддею за клопотанням дізнавача, слідчого чи прокурора не більше ніж на 72 години для подання додаткових доказів обгрунтованості затримання (п.3 ч.7 ст.108 КПК).
Закон чітко визначає учасників кримінального судочинства, яким надано право здійснювати затримання підозрюваного. Згідно з п. 11 ст. 5, ч. 1 ст. 91 КПК таке право належить органу дізнання, дізнавачу, слідчому або прокурору.
Неодмінними умовами затримання виступають:
1) можливість його здійснення лише після порушення кримінальної справи;
2) застосування при підозрі у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Затримання допускається, якщо особа підозрюється у вчиненні злочину, караного не тільки позбавленням волі на певний строк, але і арештом, довічним позбавленням волі, а також смертною карою (ст.54, 56, 57, 59 КК РФ).
Перелік підстав затримання, що міститься в ст.91 КПК, є вичерпним і представлений нижче:
1) коли особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;
2) коли потерпілі або очевидці вкажуть на дану особу, що вчинила злочин;
3) коли на цю особу або його одязі, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину.
Підставами затримання можуть виступати й інші дані, що дають підставу підозрювати особу у вчиненні злочину, у випадках, якщо
а) це особа намагалася втекти,
б) не має постійного місця проживання,
в) не встановлена ​​його особа,
г) якщо прокурором, а також слідчим або дізнавачем за згодою прокурора до суду направлено клопотання про обрання відносно вказаної особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (ч. 2 ст. 91 КПК). Затримання особи при направленні до суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту має забезпечувальний характер на випадок задоволення клопотання і має застосовуватися з урахуванням реальної загрози приховування запідозреного особи.
КПК РФ не згадує про затримання підозрюваних приватними особами з подальшою передачею їх державним органам. Проте відповідно до ст. 38 КК таке затримання допустимо; воно розглядається як підстава, що виключає злочинність діяння у випадках, коли затримуємо заподіяно шкоду. Тим більше допустимо затримання, що не завдало будь-якої шкоди підозрюваному, за винятком того, що він насильно позбавляється свободи.
Особи, які мають дипломатичним і іншим імунітетом, затриманню не підлягають (ст. 3 та 449 КПК).
КПК вимагає, щоб після доставлення підозрюваного до органу дізнання, до слідчого або прокурора у термін не більше 3 годин був складений протокол затримання (ч. 1 ст. 92 КПК), а протягом 12 годин з моменту затримання підозрюваного орган дізнання, дізнавач і слідчий повинні письмово повідомити прокурора про здійснене затримання (ч. 3 ст. 92 КПК).
Підозрюваний має бути допитаний (ч. 4 ст. 92 КПК), він може бути підданий особистому обшуку (ст. 93 КПК). При цьому підозрюваному забезпечується право на захист. До початку допиту підозрюваному на його прохання забезпечується побачення з захисником наодинці і конфіденційно. У разі необхідності виробництва процесуальних дій за участю підозрюваного тривалість побачення понад 2 години може бути обмежена дізнавачем, слідчим, прокурором з обов'язковим попереднім повідомленням про це підозрюваного і його захисника. У будь-якому випадку тривалість побачення не може бути менше 2 годин.
Особистий обшук затриманого проводиться безпосередньо перед складанням протоколу затримання без винесення постанови про проведення обшуку та його санкціонування (ч.2 ст.184 КПК). Особистий обшук у момент фактичного затримання особи регламентований нормами адміністративно процесуального права. Якщо він проводився, то на це має бути зазначено в протоколі затримання з позначенням того, хто проводив обшук, і вилучених при цьому предметів і документів.
Протокол затримання - комплексний правозастосовний акт, який містить відомості про обставини затримання, результати особистого обшуку і зміст пояснень затриманого.
Захисник може бути допущений до участі в кримінальній справі з моменту фактичного затримання особи, включаючи особистий обшук та складання протоколу затримання (п. 3 ч. 3 ст.49 КПК).
Затриманий має бути допитаний не пізніше 24 годин з моменту фактичного позбавлення його свободи пересування (ч.2 ст.46 КПК).
Частина 1 ст. 95 КПК вказує, що порядок і умови утримання підозрюваного під вартою визначаються федеральним законом, тобто ФЗ про порядок тримання під вартою підозрюваних і звинувачених у вчиненні злочину. У разі необхідності проведення оперативно-розшукових заходів допускаються зустрічі працівника органу дізнання, здійснює оперативно-розшукову діяльність, з підозрюваним з письмового дозволу дізнавача, слідчого, прокурора або суду, у виробництві яких перебуває кримінальна справа (ч. 2 ст. 95 КПК).
Частина 1 ст. 96 КПК зберегла вимога обов'язкового повідомлення не пізніше 12 годин з моменту затримання підозрюваного кого-небудь з близьких родичів (за їх відсутності - інших родичів), а також надала можливість такого повідомлення самому підозрюваному. Разом з тим при необхідності збереження в інтересах попереднього розслідування в таємниці факту затримання повідомлення з санкції прокурора може не проводитись, за винятком випадків, коли підозрюваний є неповнолітнім (ч. 4 ст. 96 КПК).
Підозра слід вважати не підтвердився (п.1 ч.1 ст.94 КПК), коли доведено, що підозрюваний не причетний до скоєння злочину, і при цьому вичерпані всі можливості для збору додаткових доказів його провини. Якщо було порушено кримінальну справу, кримінальне переслідування підлягає припиненню за непричетністю підозрюваного до скоєння злочину (п.1 ч.1 ст.27 КПК).
Крім підстав затримання, закон формулює підстави звільнення підозрюваного (ч. 1 ст. 94 КПК). Підозрюваний підлягає звільненню за постановою дізнавача, слідчого і прокурора, якщо:
1) не підтвердилася підозра у вчиненні злочину;
2) відсутні підстави застосування до нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту;
3) затримання було здійснено з порушенням вимог ст.91 КПК.
Закон передбачає негайне звільнення підозрюваного після закінчення 48 годин з моменту затримання. Так, ч. 3 ст. 94 КПК передбачає, що, якщо постанова судді про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або продовження строку затримання не надійде протягом 48 годин з моменту затримання, то підозрюваний негайно звільняється, про що начальник місця утримання підозрюваного повідомляє орган дізнання або слідчого , у виробництві якого перебуває кримінальна справа, і прокурора.
Винятки з правила про негайне звільнення підозрюваного після закінчення терміну затримання встановлено в ч. 2 ст. 94 КПК. До них відносяться:
1) обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту
2) продовження судом строку затримання в порядку, встановленому п. 3 ч. 7 ст. 108 КПК. Згідно з п. 3 ч. 7 ст. 108 КПК суддя, розглядаючи клопотання про обрання як запобіжного заходу взяття під варту, має право продовжити термін затримання не більше ніж на 72 години для подання сторонами додаткових доказів обгрунтованості або необгрунтованості обрання арешту (суддя вказує в постанові дату і час, до яких він продовжує термін затримання).
КПК містить також раніше не передбачені гарантії прав затриманого. Так, якщо є рішення суду про відмову в задоволенні клопотання про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у: вигляді взяття під варту, то копія цього рішення видається підозрюваному при його звільненні; при звільненні йому видається також довідка, в якій вказуються, ким він був затриманий , дата, час, місце та підстави затримання, дата, час і підстави звільнення (ч. 4, 5 ст. 94 КПК).

Висновок

В кінці роботи хотілося б підбити підсумок вищевикладеному. Резюмуємо основні положення:
· Затримання має характер невідкладної заходи примусу, що представляє собою короткочасне взяття під варту особи, запідозреного у скоєнні злочину. Невідкладність цього заходу пояснюється тим, що вона застосовується без попередньої санкції прокурора чи суду, на короткочасний термін, протягом якого з'ясовуються обгрунтованість підозри і необхідність застосування до затриманого запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
· Затримання повинно відповідати найсуворішому дотриманню законності, бути обумовленим і мотивованим, проводитиметься з максимальною безпекою для всіх учасників і громадян, які випадково опинилися на місці проведення операції, і з оптимальною витратою сил, коштів і часу. Воно повинно відповідати принципу гуманності по відношенню до задерживаемому - шкода, заподіяна йому затриманням, повинен бути по можливості мінімальним.
· Операція по затриманню в організаційному відношенні завершується конвоюванням затриманих у відділ міліції, а в процесуальному - виробництвом ретельного особистого обшуку і складанням протоколу затримання та особистого огляду.
· Підозрюваний має право на захист. Підозрюваний має право знати, в чому він підозрюється; давати пояснення; представляти докази, заявляти клопотання; знайомитися з протоколами слідчих дій, вироблених з його участю, а також з матеріалами, що направляються в суд на підтвердження законності і обгрунтованості застосування до нього взяття під варту як запобіжного заходу; заявляти відводи; подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора; брати участь при розгляді суддею скарг у встановленому порядку.
· Підозрюваний з моменту затримання право мати побачення із захисником, родичами та іншими особами.
Список літератури
1. КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ
2. Кримінальний кодекс РФ від 13 червня 1996 р. N 63-ФЗ (зі змінами від 27 травня, 25 червня 1998 р., 9 лютого 1915, 18 березня, 9 липня 1999 р., 9, 20 березня, 19 червня, 7 серпня , 17 листопада, 29 грудня 2001 р., 4, 14 березня, 7 травня, 25 червня 1924, 25 липня, 31 жовтня 2002 р., 11 березня, 8 квітня, 4, 7 липня, 8 грудня 2003 р., 21 , 26 липня, 28 грудня 2004, 21 липня, 19 грудня 2005 р., 5 січня 2006 р.)
3. Кримінально-процесуальний кодекс Російської Федерації від 18 грудня 2001 р. N 174-ФЗ (зі змінами від 29 травня 1924, 25 липня, 31 жовтня 2002 р., 30 червня, 4, 7 липня, 8 грудня 2003 р., 22 квітня , 29 червня, 2, 28 грудня 2004 р., 1 червня 2005 р., 9 січня, 3 березня, 3 червня 2006 р.)
4. Кримінально-процесуальне право Російської Федерації: Підручник / Відп. ред. П. А. Лупінськи. - М.: МАУП, 1998.
5. Кримінально-процесуальне право (Кримінальний процес): Підручник для вузів / Під ред. Г. П. Химичева, О. В. Химичева. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон і право, 2004.
6. Кримінальний процес: Підручник для вузів / Під ред. В. П. Божьев. - М.: Спарк, 2000.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Контрольна робота
29.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Затримання підозрюваного 2
Тактика затримання підозрюваного 2
Тактика затримання підозрюваного у скоєнні злочину
Адміністративне затримання
Показання підозрюваного
Допит підозрюваного 2
Допит підозрюваного
Тактика затримання та арешту
Тактика допиту підозрюваного і обвинуваченого
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru