приховати рекламу

Залучення в якості обвинуваченого

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

ЗМІСТ
"1-3"
Введення ................................................. ........................................... 3
1. ПІДСТАВИ, СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ЗАЛУЧЕННЯ ОСОБИ ЯК ОБВИНУВАЧЕНОГО ........................................ ...................................... 5
2. ВИМОГИ, ЗАПРОПОНОВАНІ До ПОСТОНОВЛЕНІЮ Про притягнення як обвинуваченого ........................................ ................. 9
3. ПОРЯДОК ВИКЛИКУ ОБВИНУВАЧЕНОГО ДЛЯ ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ 11
4. ПОРЯДОК ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ ......................... 12
5. ДОПИТ ОБВИНУВАЧЕНОГО. ЗМІНА ІДОПОЛНЕНІЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ 16
Висновок ................................................. ..................................... 21
Література ................................................. ..................................... 23

Введення

Попереднє розслідування здійснюється з метою своєчасного та ефективного встановлення фактичних обставин злочину і конкретної особи, винної в його вчиненні. З моменту досягнення цієї мети кримінальне судочинство набуває певну спрямованість в силу появи обвинувачуваного - одного з основних його учасників. У разі притягнення особи як обвинуваченого в повній мірі реалізується кримінально - процесуальна функція обвинувачення.
Залучення особи як обвинуваченого тісно пов'язано з поняттям притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Кримінальна відповідальність є кримінально-правовим поняттям. Її основою в правовій державі є правовідношення, однією стороною цього правовідносини є особа, яка вчинила злочин, зобов'язана понести або перетерпіти у зв'язку із вчиненим злочином певні правообмеження, а інший - держава з її правом публічного засудження винного і законного, обгрунтованого і справедливого його покарання. Відомо, що це правовідношення виникає з моменту вчинення злочину. Таким чином, не органи держави, а закон покладає на винного кримінальну відповідальність. Суд лише своїм обвинувальним вироком, що набрав законної сили, констатує наявність кримінально - правового ставлення і від імені держави покладає на винного покарання.
У той же час загальновизнано, щоб спільним об'єктом всієї сукупності кримінально - процесуальних правовідносин є розглянуте вище кримінально - правове відношення. У зв'язку з цим залучення особи як обвинуваченого є кримінально - процесуальним поняттям і являє собою лише наявність домагань держави на реалізацію свого права на публічне осудження винного та накладення на нього певних законом правообмежень. Залучення особи як обвинуваченого означає попереднє визначення змісту кримінально - правового спору між державою і обвинуваченим, але не передбачає визнання останнього винним, злочинцем.
У зв'язку з цим не можна змішувати поняття "притягнення до кримінальної відповідальності" і "залучення в якості обвинуваченого", оскільки це може призвести до негативних, негативних наслідків.
Залучення особи як обвинуваченого є певний процес, належну правову процедуру. Залучення в якості обвинувачуваного як процедура складається з власне притягнення особи як обвинуваченого, пред'явлення обвинувачення і допиту обвинуваченого. Однак кожна з перерахованих складових частин є самостійною, оскільки являє собою процесуальний акт, процесуальна дія.

1. ПІДСТАВИ, СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ЗАЛУЧЕННЯ ОСОБИ ЯК ОБВИНУВАЧЕНОГО

Залучення особи як обвинуваченого - процесуальна дія (акт), яке полягає у винесенні органом дізнання, слідчим постанови про притягнення особи як обвинуваченого.
Підставою притягнення в якості обвинуваченого є достатні докази, що дають підставу для пред'явлення звинувачення у скоєнні злочину.
Достатність доказів визначається предметом і межами доказування на момент складання постанови про притягнення особи як обвинуваченого. Законодавець не вимагає до моменту притягнення особи як обвинуваченого встановлення всіх обставин, що входять до предмету доказування. Вони повинні бути встановлені в повному обсязі лише до моменту визнання попереднього розслідування закінченим.
Представляється, що обставини, що становлять предмет доказування, повинні бути встановлені до моменту притягнення особи як обвинуваченого в тій мірі, в якій вони свідчать:
1. про наявність в діянні обвинуваченого складу злочину, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення діяння, яке містить всі ознаки складу злочину;
2. про відсутність обставин, що виключають провадження у кримінальній справі.
Акт притягнення особи як обвинуваченого повинен базуватися на достовірних і переконливих доказів. Підозри і нічим не підкріплені припущення ні в якому разі не можуть служити підставою для притягнення особи як обвинуваченого. У зв'язку з цим межі доказування визначаються органом дізнання, слідчим, виходячи з вимоги закону зібрати таку сукупність доказів, яка підтверджує кожен елемент складу злочину і приводить їх до однозначного висновку про винність конкретної особи.
На основному етапі попереднього розслідування слідчий, зібравши достатньо доказів, які вказують на вчинення злочину конкретною особою, залучає його в якості обвинуваченого, про що виносить мотивовану постанову.
Значення цього рішення слідчого полягає в наступному: залучення в якості обвинуваченого служить юридичним фактом, що породжує кримінально - процесуальні відносини між обвинуваченим, слідчим та прокурором. Обвинувачуваний стає до відома про те, в чому його звинувачують, він стає активним учасником процесу, які реалізують своє право на захист, а слідчий і прокурор зобов'язані забезпечити йому можливість захищатися встановленими законом способами, а також забезпечити охорону його особистих і майнових прав.
Слідчий, дізнавач сповіщають обвинуваченого про день пред'явлення обвинувачення і одночасно роз'яснює йому право запросити захисника чи клопотати перед слідчим, дізнавачем про забезпечення участі захисника (ст. 240 КПК РБ). По кримінальних справах, за якими відповідно до статті 45 КПК РБ участь захисника при пред'явленні обвинувачення обов'язково, слідчий, дізнавач вживають заходів щодо забезпечення його участі, якщо захисник не запрошений самим обвинуваченим, його законним представником або іншими особами за його дорученням.
У той же час притягнення в якості обвинуваченого на попередньому слідстві не означає визнання цієї особи винною у вчиненні конкретного злочину. До цього моменту розслідування ще не закінчується і цілком можливо, що надалі будуть встановлені обставини, які спричинять припинення провадження у справі. (Стаття 240.уголовно-процесуального кодексу Республіки Білорусь).
Сутність залучення в якості обвинуваченого полягає в тому, що у спеціальному документі, постанові про притягнення як обвинуваченого в стислому вигляді викладаються встановлені обставини діяння, дається його кримінально-правова кваліфікація, формулюється рішення про притягнення особи як обвинуваченого, а також оголошується постанову про притягнення в якості обвинуваченого. Значення цього акту полягає в тому, що з даного моменту в справі з'являється учасник, викриває в скоєнні злочину, і встановлюються межі відповідальності даного учасника, які визначають межі судового розгляду.
Під підставами притягнення як обвинуваченого розуміється наявність достатніх доказів, що дають підстави для пред'явлення звинувачення у скоєнні злочину. Яка для цього необхідна сукупність доказів і яким має бути переконання слідчого, закон не роз'яснює. Це прерогатива слідчого, який і визначає достатність наявних у справі доказів, що дають йому право на залучення особи в якості обвинуваченого. Однак часом рішення слідчого про притягнення як обвинуваченого може базуватися на хитких, неперевірених доказах. Передчасне рішення даного питання таїть небезпеку залучити в якості обвинуваченого невинної людини і тим самим порушити її законні права та інтереси. Але і запізніле притягнення як обвинуваченого грубо порушує його право на захист, позбавляє можливості користуватися правами обвинуваченого, мати захисника і т.д.
Дуже важливим є момент притягнення особи як обвинуваченого. Закон не встановлює з об'єктивних причин спеціально терміну притягнення особи як обвинуваченого. Цей момент визначається органом дізнання, слідчим, виходячи з особливостей конкретної справи, а також обсягу та якості зібраних доказів. При цьому слід мати на увазі, що зайво поспішне, передчасне притягнення особи як обвинуваченого може спричинити за собою незаконність цього акту та застосованих на його підставі правообмежень. У той же час невиправдано запізніле (штучне затягування) винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого порушує його право на захист, перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному дослідженню обставин справи.
Таким чином, момент притягнення особи як обвинуваченого - момент переконаності особи, яка здійснює розгляд, у тому, що зібраних доказів винності конкретної особи достатньо для пред'явлення звинувачення. Ця переконаність обумовлює негайне винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого.
Залучення особи як обвинуваченого повинно бути законним і обгрунтованим.
Законність притягнення особи як обвинуваченого - дотримання належної процедури притягнення в якості обвинуваченого (норм кримінально - процесуального законодавства) і правильне застосування норм кримінального права.
Обгрунтованість притягнення особи як обвинуваченого - наявність у справі доказів, сукупність яких достатня для однозначного висновку про вчинення особою, що залучаються в якості обвинуваченого, діяння, яке містить всі ознаки складу злочину.

2. ВИМОГИ, ЗАПРОПОНОВАНІ До ПОСТОНОВЛЕНІЮ Про притягнення як обвинуваченого.

Залучення в якості обвинуваченого складається з складання слідчим постанови про притягнення як обвинуваченого і пред'явлення обвинувачення конкретній особі. У постанові зазначаються: час і місце його складання, ким воно складено, прізвище, ім'я та по батькові притягається в якості обвинуваченого, число, місяць, рік і місце його народження, злочин, у вчиненні якого обвинувачується дана особа, з зазначенням часу і місця його вчинення , кримінальний закон (стаття, частина, пункт), що передбачає відповідальність за даний злочин. Постанова має містити рішення про притягнення особи як обвинуваченого з розслідуваної справи. У тих випадках, коли обвинувачений скоїв декілька злочинів, в постанові зазначається, які конкретні дії ставляться йому за якою, з статей кримінального закону. Обвинувачення повинно бути зрозуміло обвинуваченому. У підтвердженні прийнятих рішень слідчий не зобов'язаний приводити в постанові зібрані докази. (Ст. 241 КПК РБ).
Особа стає обвинуваченим негайно після винесення постанови про притягнення як обвинуваченого та підписання його слідчим або затвердження начальником органу дізнання.
У справах про злочини, скоєних у групі, постанови складаються стосовно кожного співучаснику.
Звинувачення в постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути викладено конкретно. Конкретність звинувачення означає індивідуалізацію фактичних обставин вчинення злочину.
Постанова про притягнення як обвинуваченого повинно бути вмотивованим. Мотивованість документа означає узгодженість, несуперечність встановлення фактичних обставин вчинення злочину та правової формулювання обвинувачення, описової та резолютивної частин документа.
Закон не вимагає обов'язкового посилання в постанові про притягнення як обвинуваченого на докази обвинувачення, що позначається на мотивованості його змісту. Представляється, що відсутність такої вимоги в законі суперечить як інтересам розслідування, так і інтересам особи, яка притягається в якості обвинуваченого.
Акт притягнення особи як обвинуваченого має істотний соціально-правовим значенням.
По - перше, з моменту винесення розглянутого постанови розслідування набуває якісно іншу спрямованість, яка полягає у викритті, кримінальному переслідуванні, доведенні винності конкретної особи, перевірці та спростування версій захисту.
По - друге, в кримінальному процесі з'являється один з основних учасників кримінального судочинства - обвинувачений, щодо якого в повному обсязі можуть бути застосовані заходи кримінально - процесуального примусу.
По - третє, з цього моменту в достатній реалізуються функції обвинувачення і захисту, протистояння яких повинно бути головним початком поступального руху сучасного вітчизняного кримінального судочинства.

3. ПОРЯДОК ВИКЛИКУ ОБВИНУВАЧЕНОГО ДЛЯ ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ

Обвинувачений, що перебуває на волі, викликається для пред'явлення звинувачення і на допит повісткою, телефонограмою або телеграмою, в яких зазначаються: хто викликається як обвинуваченого, місце, день і годину явки, а також наслідки неявки. Повістка вручається обвинуваченому під розписку, а в разі його тимчасової відсутності - повнолітньому членові сім'ї або адміністрації за місцем роботи. При неявці без поважних причин обвинувачений може бути доставлений приводом. Поважні причини неявки його за викликами слідчого визнаються:
1. хвороба, що позбавляє обвинуваченого можливості з'явиться;
2. смерть близьких родичів;
3. стихійні лиха;
4. інші обставини, що позбавляють обвинуваченого можливості з'явитися в призначений термін.
Обвинувачений повинен повідомити слідчого про причини неявки в призначений термін. Якщо обвинувачений утримується під вартою, то він викликається на допит слідчим через адміністрацію місця ув'язнення.
Після ознайомлення обвинуваченого з постановою про притягнення його як обвинуваченого йому вручаються копії даної постанови та протоколу про роз'яснення його прав. Копія цієї постанови направляється прокурору.

4. ПОРЯДОК ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ

Пред'явлення обвинувачення - це процесуальна дія, що полягає в тому, що у встановлений термін слідчий пред'являє обвинувачення обвинуваченому.
Пред'явлення обвинувачення має наслідувати не пізніше трьох діб з моменту винесення постанови про притягнення як обвинуваченого (ст. 243 КПК). При неявці обвинуваченого або його захисника обвинувачення може бути пред'явлено і після закінчення трьох діб.
Пред'явлення обвинувачення складається з чотирьох взаємопов'язаних дій:
1. виклику та посвідчення особи обвинуваченого;
2. роз'яснення обвинуваченому його прав і обов'язків, передбачених статтею 43 КПК (про що складається протокол): обвинувачуваний має право на захист. Також має право знати,
- В чому він обвинувачується, для чого при пред'явленні обвинувачення негайно отримати від органу, провідного кримінальний процес, копію постанови про притягнення його в якості обвинуваченого, а у справах часткового звинувачення - копію заяви особи, яка потерпіла від злочину.
- У випадку застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту отримати до початку першого допиту в якості обвинуваченого безкоштовну юридичну консультацію адвоката.
- Повідомити через орган, що веде кримінальний процес, членів сім'ї чи близьких родичів про місце свого утримання під вартою.
- Безперешкодно спілкуватися зі своїм захисником наодинці і конфіденційно без обмеження кількості та тривалості розмов.
- За його клопотанням бути допитаним за участю захисника.
- Давати показання або відмовитися від давання показань.
- Представляти докази.
- Користуватися рідною мовою або послугами перекладача.
- Заявляти про свою винність або невинність.
- Оскаржити в суд затримання, взяття під варту, домашній арешт або примусове поміщення до психіатричного (психоневрологічне) установа для проведення експертизи.
- Виступати в судових дебатах з промовою і реплікою у випадку, коли він самостійно здійснює свій захист.
- Вимовляти останнє слово у судовому засіданні суду першої інстанції.
- Подавати скарги на дії та рішення органу, провідного кримінальний процес, у тому числі оскаржити вирок або інше підсумкове рішення суду.
- Відкликати подану ним чи захисником скаргу.
- Примиряти з потерпілим у справах часткового звинувачення.
- Отримувати відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органу, провідного кримінальний процес, а в разі, якщо обвинувачення не підтвердилося, бути реабілітованим.
- Заперечувати проти дій другої сторони або головуючого.
- Висловлювати в судовому засіданні думки з приводу клопотань і пропозицій інших учасників кримінального процесу, а також з питань, які вирішуються судом.
- Подавати заперечення на протести державного обвинувача, прокурора і скарги інших учасників кримінального процесу, доведені до його відома органом, провідним кримінальний процес, або стали відомими йому в результаті інших обставин.
- Брати участь у судовому засіданні суду першої інстанції, в тому числі у дослідженні доказів кримінальної справи, а також на розсуд суду - у засіданнях судів касаційної і наглядової інстанцій і при провадженні у кримінальній справі за нововиявленими обставинами.
- З моменту отримання повідомлення про закінчення попереднього розслідування знайомитися з кримінальною справою і виписувати з нього відомості в будь-якому обсязі, а також з дозволу слідчого, дізнавача копіювати потрібні йому матеріали кримінальної справи, за винятком названих у частині 8 статті 193 КПК РБ
- Заявляти відводи і клопотання, у тому числі про вжиття заходів щодо забезпечення його безпеки, членів сім'ї, а також майна.
- Знайомитися з протоколами слідчих та інших процесуальних дій, в яких він брав участь, і робити зауваження з приводу правильності і повноти записів у протоколах; при участі в слідчому або іншому процесуальному дії вимагати внесення до протоколу зазначеної дії записів про обставини, які, на його думку , повинні бути відзначені.
- Вимагати внесення до протоколу судового засідання записів про обставини, які, на його думку, повинні бути відзначені; знайомитися з протоколом судового засідання і вносити на нього зауваження.
Обвинувачений також зобов'язаний:
- Бути за викликами органу, провідного кримінальний процес;
- Підкорятися законним розпорядженням органу, провідного кримінальний процес;
- Брати участь у слідчих та інших процесуальних діях, коли це визнано необхідним органом, провідним кримінальний процес;
3. оголошення обвинуваченому постанови та притягнення як обвинуваченого та роз'яснення йому сутності пред'явленого обвинувачення;
4. допиту обвинуваченого.
Виконання зазначених дій засвідчується підписами обвинуваченого, захисника, законного представника і слідчого на постанові про притягнення як обвинуваченого із зазначенням дати і години пред'явлення звинувачення.
У разі відмови обвинуваченого від підпису слідчий, дізнавач і захисник, якщо останній брав участь при пред'явленні обвинувачення, засвідчують на постанові про притягнення як обвинуваченого, що текст постанови обвинуваченому оголошено і йому роз'яснена сутність обвинувачення.
Звинувачення пред'являється в присутності захисника, якщо його участь обов'язково або про це клопоче обвинувачений.
Обвинуваченому вручаються копії постанови про притягнення його як обвинуваченого і протоколу про роз'яснення його прав.
У порядку, передбаченому КПК РБ, права неповнолітнього обвинуваченого або недієздатного обвинуваченого здійснюють поряд з ними або замість них їх законні представники.
Роз'яснення сутності обвинувачення, процесуальних прав та обов'язків має здійснюватися терпляче, ввічливо і у зрозумілих обвинуваченому виразах. Доцільно роз'яснити не тільки диспозицію, але і санкцію відповідної норми закону, а також обставини, що приймаються судом до уваги при визначенні міри покарання. Тільки після відповіді на всі виниклі з цього приводу питання, а також заяви обвинуваченого про те, що звинувачення йому зрозуміло, можна приступати до його допиту.
Копія постанови про притягнення як обвинуваченого направляється прокурору.

5. ДОПИТ ОБВИНУВАЧЕНОГО. ЗМІНА ІДОПОЛНЕНІЕ ЗВИНУВАЧЕННЯ

Допит обвинуваченого - врегульоване законом слідча дія, що полягає у психологічному спілкуванні слідчого з обвинуваченим з метою встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення кримінальної справи.
Після пред'явлення обвинувачення слідчий зобов'язаний негайно допитати обвинуваченого (ст.244 КПК), щоб той якомога скоріше могла дати свідчення з приводу пред'явленого йому звинувачення. Для обвинуваченого це одночасно є способом захисту, а для слідчого - способом отримання доказів. Якщо обвинувачений відмовляється від дачі показань, про це робиться відмітка в протоколі допиту.
Слід мати на увазі, що надання свідчень для обвинуваченого - це його право, а не обов'язок. Тому обвинуваченого, на відміну від свідка і потерпілого, перед допитом, а також в ході допиту не можна попереджати про відповідальність за відмову від дачі показань, так само як і за давання завідомо неправдивих показань.
Який Був або доставлений приводом обвинувачений допитується за загальними правилами, передбаченими КПК (ст.215-219 КПК РБ). Його перший допит можна умовно розділити на чотири частини. Перша частина (відразу ж після посвідчення особистості обвинуваченого) присвячується допиту за його анкетними даними (рік і місце народження, громадянство, освіта, сімейний стан, місце роботи, рід занять або посада, місце проживання, судимість та інші відомості, які виявляться необхідними за обставинами справи). У протоколах допитів наступних дані про особу обвинуваченого, якщо вони не змінилися, можна обмежувати зазначенням його прізвища, імені та по батькові. У другій частині з'ясовуються його ставлення до пред'явленого обвинувачення, чи бажає він повідомити своє ставлення до пред'явленого обвинувачення, чи визнає його повністю чи частково або заперечує свою провину в пред'явленому йому обвинуваченні, про що робиться запис у протоколі допиту. При цьому обвинуваченому роз'яснюються його право відмовитися від дачі показань, а також право запросити для участі в допиті захисника. У третій частині обвинуваченому надається можливість у формі вільної розповіді викласти свої показання і дати пояснення з приводу пред'явленого обвинувачення, а так само з приводу інших відомих йому обставин справи та наявних доказів. У четвертій частині (по закінченні вільної розповіді) обвинуваченому при необхідності можуть бути задані питання, спрямовані на уточнення, доповнення і конкретизацію даних показань. При цьому можуть бути пред'явлені певні докази й вислухані відповідних пояснень.
Допит обвинуваченого не може проводитися в нічний час, крім випадків, що не терплять зволікання.
Обвинувачений допитується в місці провадження попереднього розслідування. Однак слідчий, особа, яка провадить дізнання, має право, якщо визнають це необхідним, зробити допит в місці знаходження обвинуваченого.
Про кожен допит обвинуваченого складається протокол з дотриманням вимог КПК. Після дачі свідчень обвинуваченим у разі його прохання йому надається можливість викласти свої показання власноручно (ст.218 КПК). Після власноручного викладу показань і їх підписання допитуваним слідчий, дізнавач можуть задати питання, спрямовані на уточнення та доповнення свідчень.
При допиті можуть застосовуватися звукозапис та відеозапис (ст.219 КПК РБ), про що робиться відмітка у протоколі. Звукозапис і відеозапис може бути застосована і на прохання підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого або свідка. Слідчий, дізнавач приймають рішення про застосування звукозапису і відеозапису та повідомляють про це допитуваного до початку допиту. Звукозапис та відеозапис повинні відображати відомості, зазначені в статті 218 КПК РБ, і весь хід допиту. Після закінчення допиту звуко-і відеозапис повністю відтворюється допитуваному. Після закінчення перегляду або прослуховування у допитуваного з'ясовується, чи має він доповнення або уточнення до сказаного ним, засвідчує чи правильність запису. Додатки показань до звуко-і відеозапису зроблені допитуваним, також заносяться на фонограму і відеограму. Звуко-і відеозапис закінчується заявою допитуваного, що засвідчує її правильність. Показання, отримані в ході допиту з застосуванням звуко-та відеозапису, заносяться до протоколу допиту в порядку, передбаченому цим Кодексом. Протокол допиту повинен також містити позначку про застосування звуко-та відеозапису і повідомлення про це допитуваного; відомості про технічні засоби, умови звуко-і відеозапису та факт зупинення, причини і тривалості зупинки; заяви допитуваного з приводу застосування звуко-і відеозапису; посвідчення правильності протоколу та звуко-та відеозапису допитуваним і слідчим, дізнавачем. Фонограма і відеограма зберігаються при кримінальній справі і при закінченні попереднього розслідування опечатуються.
Показання обвинуваченого заносяться до протоколу допиту в першій особі і по можливості дослівно (ст.218 КПК). У разі потреби в протоколі записуються задані обвинуваченому запитання і його відповіді. У протоколі повинні знайти відображення і ті питання які беруть участь у допиті осіб, які були відведені слідчим, дізнавачем або на які відмовився відповідати допитуваний, із зазначенням мотивів відводу чи відмови. Пред'явлення речових доказів та документів, оприлюднення протоколів і відтворення звукозапису і відеозапису, кінозйомки слідчих дій, а також показань допитуваного підлягають обов'язковому відображенню в протоколі. Допитуваним у ході слідчої дії можуть бути виготовлені схеми, креслення, малюнки, діаграми, які долучаються до протоколу, про що в ньому робиться відмітка.
Якщо допит обвинуваченого проводиться за участю перекладача, то протокол допиту повинен включити вказівку на роз'яснення перекладачеві його обов'язків та попередження про відповідальність, що засвідчується підписом перекладача. У протоколі також зазначаються роз'яснення обвинуваченому його права на відведення перекладача і надійшли в зв'язку з цією заявою обвинуваченого.
Перекладач підписує кожну сторінку протоколу і протокол у цілому. Обвинувачений своїм підписом у кінці протоколу підтверджує, що зроблений йому в усній формі переклад протоколу відповідає даним їм показаннями. Якщо протокол допиту був перекладений на іншу мову у письмовому вигляді, то переклад в цілому і кожна його сторінка окремо мають бути підписані перекладачем та обвинуваченим. (Ст. 218 КПК)
Закінчивши допит, слідчий зобов'язаний ознайомити обвинуваченого з протоколом допиту. Обвинувачений має право вимагати доповнення і внесення до протоколу поправок.
Після пред'явлення обвинувачення слідчий продовжує проводити слідчі дії до закінчення розслідування. При цьому він може встановити такі обставини, які викликають необхідність зміни або доповнення обвинувачення. Можливі зміна правової оцінки інкримінованого особі діяння, збільшення або зменшення фактичного обсягу обвинувачення, виявлення нових злочинних діянь, не включених у попередні формулювання обвинувачення.
Згідно статті 245 КПК, якщо при провадженні попереднього розслідування для зміни пред'явленого обвинувачення або його доповнення, слідчий, дізнавач зобов'язані з дотриманням вимог статей 240 і 241 КПК РБ скласти нову постанову про притягнення як обвинуваченого, оголосити його обвинуваченому і допитати за новим обвинуваченням. Нова постанова має містити повну формулювання обвинувачення, включаючи ті епізоди та обставини, звинувачення за якими вже пред'являлося, а також додатково встановлені. З моменту винесення нової постанови старе постанову про притягнення як обвинуваченого втрачає юридичну силу, і особа стає обвинуваченим у новому формулюванні звинувачення. Проте раніше винесену постанову про притягнення як обвинуваченого залишається в матеріалах кримінальної справи, і загальний термін перебування особи в положенні обвинуваченого обчислюється з урахуванням початкового обвинувачення. Нова постанова має бути пред'явлено обвинуваченому не пізніше трьох діб з моменту її винесення.
Якщо в ході попереднього слідства пред'явлене звинувачення в якій-небудь частині не знайшло підтвердження, слідчий своєю постановою припиняє кримінальне переслідування в цій частині, про що повідомляє обвинуваченого та інших учасників кримінального процесу (ч.2 ст.245 КПК).
Доповнення звинувачення - одночасне поставлення обвинуваченому початкового обвинувачення і обвинувачення у вчиненні іншого, самостійного злочину.
Зміна обвинувачення - його видозміна на звинувачення у скоєнні:
1. більш тяжкого злочину. Більш тяжким вважається звинувачення, кваліфіковане за законом, що передбачає більш суворе покарання, або тягне за собою інші несприятливі кримінально-правові наслідки. У разі пред'явлення державним обвинувачем у судовому засіданні більш тяжкого звинувачення, що тягне зміну підсудності, суд приймає рішення відповідно до правил статті 278 КПК РБ;
2. менш тяжкого злочину;
3. злочину, істотно відрізняється за своїм фактичним обставинам. Істотно відрізняється від первісного за фактичними обставинами слід вважати таке звинувачення, яке пов'язано з поставленням іншого злочину, зміною формулювання обвинувачення, що порушують право обвинуваченого на захист.
Непідтверджене звинувачення - відпадання звинувачення у вигляді окремого самостійного злочину, тягне за собою винесення постанови про припинення справи в цій частині.
Бувають і інші ситуації. Наприклад, спочатку пред'явлене звинувачення не підтвердилося і разом з тим встановлено, що обвинувачений скоїв інший злочин, по якому обвинувачення йому не пред'явили. У цьому випадку виносяться дві постанови - про припинення кримінального переслідування в частині непідтвердилися звинувачення і про притягнення особи як обвинуваченого за новим обвинуваченням.
Якщо пред'явлене обвинувачення не знайшло підтвердження в цілому, то відносно даної особи припиняється всі кримінальні переслідування.
Порядок зміни звинувачення в ході судового розгляду встановлено статтею 301 КПК. Судовий розгляд кримінальної справи проводиться тільки щодо обвинуваченого і лише по тому обвинуваченню, яке йому пред'явлено у встановленому цим Кодексом порядку.

Висновок

Залучення особи як обвинуваченого означає попереднє визначення змісту кримінально - правового спору між державою і обвинуваченим, але не передбачає визнання останнього винним, злочинцем.
Залучення особи як обвинуваченого є певний процес, належну правову процедуру. Залучення в якості обвинувачуваного як процедура складається з власне притягнення особи як обвинуваченого, пред'явлення обвинувачення і допиту обвинуваченого. Однак кожна з перерахованих складових частин є самостійною, оскільки являє собою процесуальний акт, процесуальна дія.
Залучення особи як обвинуваченого - процесуальна дія (акт), яке полягає у винесенні органом дізнання, слідчим постанови про притягнення особи як обвинуваченого.
Залучення особи як обвинуваченого повинно бути законним і обгрунтованим.
Особа стає обвинуваченим негайно після винесення постанови про притягнення як обвинуваченого та підписання його слідчим або затвердження начальником органу дізнання.
Обвинувачений, що перебуває на волі, викликається для пред'явлення звинувачення і на допит повісткою.
При неявці без поважних причин обвинувачений може бути доставлений приводом. Поважні причини неявки його за викликами слідчого визнаються:
5. хвороба, що позбавляє обвинуваченого можливості з'явиться;
6. смерть близьких родичів;
7. стихійні лиха;
8. інші обставини, що позбавляють обвинуваченого можливості з'явитися в призначений термін.
Пред'явлення обвинувачення має наслідувати не пізніше трьох діб з моменту винесення постанови про притягнення як обвинуваченого (ст. 243 КПК).
Копія постанови про притягнення як обвинуваченого направляється прокурору.
Після пред'явлення обвинувачення слідчий зобов'язаний негайно допитати обвинуваченого (ст.244 КПК), щоб той якомога скоріше могла дати свідчення з приводу пред'явленого йому звинувачення. Для обвинуваченого це одночасно є способом захисту, а для слідчого - способом отримання доказів. Якщо обвинувачений відмовляється від дачі показань, про це робиться відмітка в протоколі допиту.
Якщо в ході попереднього слідства пред'явлене звинувачення в якій-небудь частині не знайшло підтвердження, слідчий своєю постановою припиняє кримінальне переслідування в цій частині, про що повідомляє обвинуваченого та інших учасників кримінального процесу (ч.2 ст.245 КПК).

Література

1. Борік С.В. Кримінальний процес: Підручник / С. В. Борік. - Мн.: Підручники і посібники, 2002.-288 с.
2. Борік С.В. Кримінальний процес: Учеб.пособие. - Мн.: Амалфея, 2000. - 384 с.
3. Вандишев В.В. Кримінальний процес. Курс лекцій. СПб.: Пітер, 2002 .- 528 с. - (Серія "Підручники для вузів").
4. Кримінально - процесуальний кодекс Республіки Білорусь / Вступ.ст.Л.Л.Зайцевой .- 2-е вид., Іспр.і доп. - Мн.: Підручники і посібники, 2001. - 360 с. - (Кодекси Республіки Білорусь).
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Курсова
67.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Залучення в якості обвинуваченого 2 Статус обвинуваченого
Залучення в якості обвинуваченого 3
Залучення в якості обвинуваченого 2
Залучення в якості обвинуваченого 2 Сутність підстави
Залучення особи як обвинуваченого
Залучення особи як обвинуваченого законодавство України
Допит обвинуваченого
Вивчення особистості обвинуваченого
Процесуальне становище обвинуваченого

Нажми чтобы узнать.
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru