Забезпечення пожежної безпеки населення

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

РЕФЕРАТ

Забезпечення пожежної безпеки населення

Зміст

Вступ

1. Правова основа

1.1 Деякі закони і документи, що стосуються пожежної безпеки

1.2 Закон «Про пожежну безпеку»

1.3 Правила пожежної безпеки

2. Основи теорії горіння

2.1 Види горіння

2.2 Класифікація речовин і матеріалів по горючості

2.3 Класифікація приміщень і будівель за ступенем вибухопожежонебезпеки

2.4 Пожежонебезпечні зони

2.5 Класифікація підприємств за пожежною небезпекою

Висновок

Література

Вступ

Згідно національної доповіді МНС України «Про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2008 році» протягом 2008 року на об'єктах і населених пунктах Україні виникло 49838 пожеж. У результаті пожеж загинуло 3896 осіб з них 92 дитини і 1817 осіб отримали травми, з них 160 дітей. Економічні втрати від пожеж склали 3,864 млрд. грн. Вогнем було знищено та пошкоджено 21 тис. будівель і споруд, 3,1 тис. одиниць транспортних засобів. Щодня в Україні виникало в середньому 136 пожеж і гинуло 11 осіб.

1. Правова основа

Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є:

- Закон України «Про пожежну безпеку» від 17.12.1993 року N3745-XII, вступив в дію 29.01.1994 - з подальшими доповненнями та змінами; Проект закону «Про внесення змін до Закону України" Про пожежну безпеку "від 10.04.2008 № 2361 ». Дата розгляду: 22.06.2009.

- НАПБ А. 01.001.-2004-Правила пожежної безпеки Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.06.95 р., зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14.07.95 р. З наступними змінами згідно з Наказом МНС України № 126 від 19.10.2004 . Зареєстровано в Мін'юсті України 4.11.2004 р. за № 1410/10009. Із змінами, Наказ МНС 18.02.2008 N 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 травня 2008 р. за N 413/15104.

- Збірник нормативних актів і правил - «Пожежна безпека» -4 томи.

У цих документах обмовляється: забезпечення пожежної безпеки (ПБ) у житлових приміщеннях і на підприємствах, обов'язки посадових осіб та організацій щодо забезпечення ПБ, порядок навчання ПБ, відповідальність за порушення вимог ПБ і т.д.

1.1 Деякі закони і документи, що стосуються пожежної безпеки

В Україні створена система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на попередження та ліквідацію пожеж. До правових належать загальні закони України, які приймаються Верховною Радою та затверджуються Президентом України, а також спеціальні законодавчі акти, які приймаються або затверджуються іншими державними органами та Кабінетом Міністрів України, Державним комітетом України по нагляду за охороною праці, Міністерством охорони здоров'я України та іншими відомствами ( міжгалузеві та галузеві акти, стандарти, типові положення і т.д.).

Основоположним правовим документом безпечної діяльності людини є Конституція України від 28.06.1996г. «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначається в Україні найвищою соціальною цінністю». (Стаття 3).

Питанням пожежної безпеки багато уваги приділено в Законі «Про цивільну оборону України». (Введено в дію постановою ВР N 2975 - XII (2975 - 12) від 03.02.93, зазнав ряд змін і доповнень в наступні роки). Він встановлює правові, економічні та організаційні основи системи цивільної оборони, захисту населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного, природного, екологічного та воєнного характеру. У 2008 р. в Україні зареєстровано 73 випадки пожеж і вибухів, які набули ознак надзвичайних ситуацій. У результаті цих подій загинуло 211 осіб (з них 22 дітей) та 149 чол постраждало (з них 8 дітей), заподіяні збитки на суму понад 21 млн. грн.

До пожежної безпеки населення мають відношення закони: Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992г (зі змінами та доповненнями в наступні роки); Кодекс законів про працю - КЗпП Україна від 10.12.1971; Закон «Про обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності »від 23.09.1999 року N1105-XIV;

Закон України "Про перевезення небезпечних вантажів" N-1644-III від 6 квітня 2000 року; які можуть під час перевезення стати причиною вибуху, пожежі класифікує небезпечні речовини: клас 1 - вибухові речовини та вироби; клас 3 - легкозаймисті розчини; клас 4.1 - легкозаймисті тверді речовини; клас 4.2 - речовини, схильні до самозаймання; клас 4.3 - речовини, що виділяють легкозаймисті гази при стиканні з водою. Стаття 5 говорить, що основний напрям державної політики у сфері перевезення небезпечних вантажів-виконання вимог екологічної, радіаційної і пожежної безпеки, захисту здоров'я людей, охорони праці, санітарно-епідемічного благополуччя населення та безпеки руху.

Деякі постанови Кабінету Міністрів України з питань пожежної безпеки: «Про забезпечення транспортних засобів первинними засобами пожежогасіння» від 8.10.1997г. № 1128; «Про стан забезпечення пожежної безпеки та заходи щодо її поліпшення» від 21.10.1999г. № 1943; «Деякі питання пожежної безпеки »від 2.02.2002г. № 112.« Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві »від 21.08.2001г. № 1094.

До нормативних документів з питань пожежної безпеки відносяться стандарти, правила, наприклад, «Правила пожежної безпеки» (затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.06.95) «Правила безпечної експлуатації електроустановок». В електроустановках деяких виробництв існує небезпека пожежі або вибуху з причин іскріння або неприпустимого перегріву струмоведучих частин. "Правила улаштування електроустановок» передбачають вибір електрообладнання в залежності від класу пожежонебезпечного або вибухонебезпечного приміщення. Промисловість випускає різні види вибухозахищеного електрообладнання, причому спосіб вибухозахисту регламентований спеціальними «Правил виготовлення вибухозахищеного і рудникового електрообладнання (ПВВРЕ)» На частку пожеж, що виникають у ел. установках припадає 20%. Основні причини: коротке замикання 43% - перевантаження проводов/кабелей- 13% - освіта перехідних опорів-5%; Балони із стисненими, зрідженими та розчиненими газом повинні зберігатися у відповідності з «Правилами пристрою і безпеки експлуатації посудин, що працюють під тиском." Важливими документами є: «Правила безпеки систем газопостачання України», «Правила пожежної безпеки на залізничному транспорті», «Правила пожежної безпеки в лісовій та деревообробній промисловості», «Правила пожежної безпеки в лісах України від 24.03.2005г» (затверджені згідно з постановою Кабінету міністрів від 01.07.2002р зі змінами від 16.07.2008г "Про затвердження Програми забезпечення пожежної безпеки на період до 2010 року".) тощо; норми (наприклад, санітарні норми і правила СНиП 21-01-97 Пожежна безпека будівель і споруд) ; положення, статути та рекомендації, інструкції та інші документи, зокрема. Всього до Державного реєстру нормативних актів про пожежну безпеку включено понад 400 нормативних актів, що свідчить про актуальність проблеми.

Державний нагляд за дотриманням законодавчих актів і нормативних актів здійснюють Органи Державного пожежного нагляду управління пожежної охорони МВС України. Значущим документом є «Повчання по організації діяльності Державного пожежного нагляду». Прийнято 15.01.2001 р. наказом МВС України і включає в себе основні напрями щодо організації робіт пожежної охорони. Основні напрямки роботи гос.пожарного нагляду: - проведення пожежно-технічних обстежень; - здійснення нормативно-технічної роботи; - видача дозволу на початок роботи підприємствам, організаціям та юридичним особам; - проведення розслідувань, обліку та аналізу пожеж; - здійснення адміністративно-правової діяльності ; - проведення протипожежної пропаганди; - здійснення контролю щодо дотримання ліцензійних умов та використання пожежобезпечних матеріалів.

1.2 Закон «Про пожежну безпеку»

Основоположними є: Закон «Про пожежну безпеку» від 17 грудня 1993 N3745-XII, вступив в дію 29.01.1994 - з подальшими доповненнями та змінами; Проект закону «Про внесення змін до Закону України" Про пожежну безпеку "від 10.04.2008 № 2361 ». Дата розгляду: 22.06.2009.

Пожежна безпека в Україні поставлена ​​на наукову основу, з метою проведення і координації науково-дослідних, конструкторських та випробувальних робіт, пов'язаних з пожежною безпекою держави, на базі Всесоюзного науково-дослідного інституту пожежної оборони за наказом МВС України від 30.06.92 р. було створено Український науково-дослідний інститут пожежної безпеки МВС України (УкрНДІПБ). Згідно зі Ст.12 Закону «Про пожежну безпеку» інститут повинен вести наукові дослідження в галузі пожежної безпеки, розробляти нормативно-правові акти, правила і стандарти, методи і засоби пожежогасіння; дослідити проблеми забезпечення протипожежного захисту різних об'єктів; вести статистику пожеж.

Відповідно до Закону «Про пожежну безпеку» (станом на 25 грудня 2008 року) забезпечення пожежної безпеки є частиною держ. діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища. Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки в Україні, регулює відносини гос.органов, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

Стаття 1 має назву: «Правова основа діяльності в галузі пожежної безпеки». Їй є Конституція, цей Закон та інші закони України, постанови Верховної Ради, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів, рішення органів виконавчої влади, місцевого і регіонального самоврядування.

Стаття 2 називається «Забезпечення пожежної безпеки». Забезпечення пожежної безпеки є частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій та підприємців. Мета пожежної безпеки - захист життя і здоров'я громадян, приватної, колективної та державної власності від пожеж, підтримання належного рівня пожежної безпеки на об'єктах і в населених пунктах.

Основними завданнями пожежної безпеки є контроль за дотриманням протипожежних вимог, запобігання пожеж і нещасних випадків від них, гасіння пожеж, рятування людей і надання їм допомоги у ліквідації наслідків аварії, катастроф, стихійних лих.

Чітке встановлення протипожежного режиму гарантує безпечну експлуатацію промислових підприємств, окремих споруд, виробничих установок, машин, приладів і апаратів.

Обов'язки власників підприємств, а також орендарів встановлюються статтею 5 Закону України "Про пожежну безпеку". Відповідальним за забезпечення пожежної безпеки є керівник підприємства, установи, організації та призначений ним уповноважений. За наказом керівника всі працівники (в тому числі і тимчасові) при оформленні на роботу зобов'язані пройти первинний протипожежний інструктаж. Які пройшли інструктаж, до роботи не допускаються. Крім проведення протипожежного інструктажу, на всіх пожежо-і вибухонебезпечних виробництвах з метою підвищення знань і засвоєння правил пожежної безпеки, організовуються і проводяться пожежно-технічні мінімуми.

Обов'язки громадян щодо забезпечення пожежної безпеки встановлюються статтею 6 Закону України "Про пожежну безпеку".

У 2006р Президент України В. Ющенко підписав Закон України "Про внесення змін до ст.10 Закону України" Про пожежну безпеку "N393-V, згідно з якими будівлі і споруди, обладнання, транспортні засоби, які вводяться в дію після їх будівництва, реконструкції, переоснащення, а також технологічні процеси та продукція повинні відповідати вимогам пожежної безпеки. Документація на них повинна пройти експертизу і відповідати нормам. На машини, механізми, устаткування, технологічні процеси, які впроваджуються у виробництво, а також на продукцію, що вимагає пожежної безпеки, повинен бути сертифікат про безпеку їх використання. Придбані за кордоном машини, механізми, обладнання вводяться в експлуатацію, тільки якщо відповідають нормам по пожежної безпеки, що діють в Україні. Забороняється застосування в будівництві та виробництві матеріалів і речовин, на які немає даних щодо пожежної безпеки.

1.3 Правила пожежної безпеки

Важливим нормативним документом є НАПБ А. 01.001.-2004 - Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України від 22.06.95 р., зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14.07.95 р. З наступними змінами згідно з Наказом МНС України № 126 від 19.10 .2004. Зареєстровано в Мін'юсті України 4.11.2004 р. за № 1410/10009. Із змінами, Наказ МНС 18.02.2008 N 128, зареєстрований в Мін'юсті України 14.05. 2008 р. за N 413/15104.

Відповідно до положень Закону України "Про пожежну безпеку" (статті 4 - 7) Правила пожежної безпеки в Україні (далі - Правила) обов'язкові для виконання всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), посадовими особами та громадянами.

Правила встановлюють загальні вимоги пожежної безпеки для підприємств, установ, організацій та інших об'єктів (будівель, споруд, технологічних ліній тощо), а також житлових будинків, які експлуатуються, будуються, реконструюються, переоснащуються і розширюються, за винятком підземних споруд і транспортних засобів, вимоги до яких визначаються у спеціальних нормативних документах.

Обов'язки власників підприємств та орендарів щодо забезпечення пожежної безпеки встановлюються статтею 5 Закону України "Про пожежну безпеку". Вони зобов'язані: розробляти комплексні заходи щодо забезпечення безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, розробляти інструкції, організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення; утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням; здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж; інформувати пожежну охорону про несправності пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання; проводити службове розслідування випадків пожеж.

Обов'язки громадян щодо забезпечення пожежної безпеки встановлюються статтею 6 Закону України "Про пожежну безпеку". Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України, зобов'язані: виконувати правила пожежної безпеки; забезпечувати будівлі, які їм належать, засобами гасіння пожеж і протипожежним інвентарем; виховувати у дітей обережність у поводженні з вогнем; повідомляти в пожежну охорону про пожежу і вживати заходів до його ліквідації, рятування людей і майна.

У дитячих дошкільних, навчальних, лікувальних установах із стаціонаром, будинках для престарілих та інвалідів, санаторіях і закладах відпочинку, культури і видовищ, у критих спортивних будівлях, готелях, кемпінгах, торгових підприємствах (2 поверхи і більше) і ін об'єктах з масовим перебуванням людей (50 осіб і більше) на додаток до схематичного плану евакуації адміністрація зобов'язана опрацювати інструкцію, що визначає дії персоналу для швидкої евакуації людей, і проводити практичні тренування 1 раз на півроку.

Для залучення працівників до запобігання та гасіння пожеж, на підприємствах створюються добровільні пожежні дружини (ДПД) та команди (ДПК), які діють відповідно до Положення про добровільні пожежні дружини, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 11.02.2004 N 70 та зареєстрованого в Мін'юсті України 19.02.2004 за N 221/8820.

У школах, дитячих таборах необхідно створювати дружини юних пожежників (ДЮП), що діють на підставі Положення, затвердженого протоколом Президії Добровільного пожежного товариства України від 20.05.94 N 13 / 4.

Згідно п 3.3. на кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом (інструкцією) повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, визначений порядок експлуатації та обслуговування засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, установок пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, димовидалення, вогнегасників і т. п.) .

Підпунктом 6.1.2 Правил передбачено, що будівлі, приміщення та споруди повинні обладнуватися автоматичними установками пожежогасіння та сигналізації згідно з Переліком однотипних за призначенням об'єктів, затвердженим наказом МВС України від 20.11.97 р.

Порядок експлуатації приміщень повинен відповідати будівельним нормам, правилам, стандартам та іншим нормативними документами, погодженими з органами державного пожежного нагляду. Наприклад, відповідно до підпункту 5.1.19 пункту 5 Правил, для опалення невеликих кіосків, ларьків, битовок будівельників, будинків-вагончиків тощо можуть застосовуватися масляні радіатори та ін із закритими нагрівальними елементами. Вони повинні мати справний індивідуальний електрозахист і терморегулятор. А підпунктом 5.2.13 пункту 5 Правил передбачено, що застосування пічного опалення у приміщеннях категорій з вибухопожежної та пожежною небезпекою А, Б, В не дозволяється. Відповідно до підпунктів 7.6.14.7 і 7.6.14.8 пункту 7 Правил, в кожному кіоску, кіоску повинен бути вогнегасник. Там забороняється застосовувати для освітлення свічки та ін джерела відкритого вогню. Відповідно до пп. 4.5.4.3 Правил пожежної безпеки на залізничному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 01.07.97 р. в пасажирських вагонах забороняється застосовувати для освітлення відкритий вогонь (свічки без ліхтарів, гасові лампи). За підпунктом 4.1.16 пункту 4 Правил, тимчасові споруди, ларьки і т. п. повинні розміщуватися на ≥ 10 м від ін будівель, іноді по будівельним нормам необхідний більший протипожежний розрив.

За підпунктом 2.8 пункту 2 Правил, початок роботи нового підприємства, введення нових, реконструйованих виробничих, житлових та інших об'єктів, впровадження нових технологій, передача у виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, оренда будь-яких приміщень без дозволу органів державного пожежного нагляду забороняється. Порушення правил пожежної безпеки, у відповідності зі статтею 175 Кодексу про адміністративні правопорушення, тягне за собою накладення штрафу на громадян.

«Правила пожежної безпеки в лісах України» обов'язкові для виконання всіма центральними і місцевими органами держ. виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності) та громадянами, які з яких-небудь причин перебувають у лісі. Протягом пожежобезпечного періоду забороняється: - розведення багать у лісі; - відвідування населенням хвойних насаджень при 5-му класі пожежної небезпеки (надзвичайна небезпека) за умовами погоди; - палити, кидати у лісі непогашені сірники, недопалки, витрушувати з люльок гарячий попіл, крім місць, які обладнані для цієї мети, - залишати вимащені, просочені бензином, гасом, маслом або ін горючими речовинами ганчірки і т.п.; - використовувати на полюванні пижі, виготовлені з горючих або здатних тліти матеріалів. Крім цього, забороняється: - розміщувати ближче ніж за 100 м від стіни хвойного лісу, 50 м - мішаного, 20 м - листяного склади паливно-мастильних та інших горючих матеріалів, автозаправні станції та вогненебезпечні виробництва, смітники, житлові і виробничі приміщення (а якщо такі є, то здійснювати їх додаткове протипожежне облаштування); - випалювати траву та інші рослинні рештки на землях лісового фонду, а також на ін земельних ділянках, які безпосередньо примикають до лісу (у тому числі проводити сільськогосподарські спалювання); - залишати під час будівництва доріг, газопроводів, нафтопроводів, мереж електропередачі, зв'язку, радіофікації деревні залишки і горючі матеріали. - Звалювати і спалювати у лісових насадженнях сміття, будівельні залишки, побутові та горючі відходи і т.п. Прийнято постанову Ради міністрів АРК № 230 від 25 квітня 2006 року «Про затвердження заходів щодо забезпечення охорони лісів Автономної Республіки Крим від лісових пожеж на 2006-2010 роки». Розроблено і затверджено «План взаємодії Головного управління МНС України в АР Крим з Республіканським комітетом АРК з лісового і мисливського господарства при виникненні надзвичайних ситуацій, пов'язаних з великими лісовими пожежами на території АРК». При виникненні великої лісової пожежі Постановою передбачено забезпечення пожежних автомобілів та іншої техніки пально-мастильними матеріалами і водою, а учасників гасіння пожеж харчуванням і медичною допомогою за рахунок коштів держадміністрацій та міськвиконкомів.

2. Основи теорії горіння

Горіння - хімічна реакція (окислення горючої речовини), що супроводжується виділенням тепла і світла. Для горіння необхідні: окислювач (наприклад, кисень); джерело загоряння (горюча речовина, напрмер, деревина); джерело полум'я (іскра або виділення тепла при хімічних реакціях, терті, короткому замиканні). Якщо одне з 3-х умов відсутня, то горіння не можливо. Горючою речовиною може бути тверде, рідке і газоподібне речовина, у якого за певних умов можуть виникнути хімічні реакції з виділенням теплоти. Горючі речовини поділяються на: багаті суміші в яких є надмірна кількість горючої речовини, ніж це потрібно для горіння; бідні суміші-менше пального речовини, ніж потрібно для горіння, стехіометричні-за яких відбувається найбільш повне горіння. Тому багаті і бідні суміші горять менш інтенсивно, ніж стехіометричні.

Неконтрольоване горіння-це пожежа. До трьом умовам горіння додається четверте: шлях поширення вогню. При неповному горінні речовин утворюється дим, в якому можуть бути отруйні речовини: оксид вуглецю (чадний газ), пари кислот, спиртів, альдегідів та ін Наприклад, при горінні целулоїду утворюється синильна кислота. Пожежа небезпечний для людини недоліком кисню, вибухами, руйнуваннями і панікою.

2.1 Види горіння

1. Детонація. Речовина миттєво перетворюється в газо-або пилоподібних стан. Швидкість горіння більше швидкості звуку. Різко зростає тиск.

2. Вибух-швидке згоряння горючих речовин з утворенням великої кількості теплоти та газу, здатного провести механічну роботу. Виникнення вибуху відбувається в газо-або паропилевідной середовищі. При цьому температура цього середовища відіграє другорядну роль. Основна умова для вибуху - наявність відповідного концентраційної межі. Нижній і верхній межі концентрації для запалення в даному випадку вже є нижньою і верхньою межами вибухонебезпечної концентрації (межа вибуховості). Друга необхідна умова для вибуху - наявність теплового імпульсу достатньої потужності. Розвиток вибуху йде лавиноподібно. Для виникнення теплового вибуху достатньо, щоб джерело займання розігрів кілька молекул суміші. Тепло, що виникло від них, нагріє і запалить найближчі частки суміші. Слід зазначити, що газо-або пароповітряна суміш може за одних і тих самих концентраціях дати спокійне стаціонарне горіння або практично миттєвий руйнує вибух. Очевидно, все залежить від умов, за яких відбувається змішання горючої речовини з повітрям, і від характеру запалення. Тому, оцінюючи підготовленість різних горючих речовин до пожежі або вибуху, в одних випадках доцільно орієнтуватися на межі концентрації їх у повітрі, в інших, крім того, і на температуру спалаху або займання. У відношенні вибухонебезпечності розрізняють гази і пари важкі і легкі. До більш небезпечних відносяться важкі гази і пари з щільністю по відношенню до повітря 1,5-2, мають нижню межу вибуховості приблизно до 2-3% і низьку температуру самозаймання, а для парів ЛЗР - ще й низьку температуру спалаху. До менш небезпечним можуть бути віднесені легкі гази і пари з щільністю 0,8 і менше по відношенню до повітря, що мають нижню межу вибуховості 5-15% і більш високу температуру самозаймання.

3.Вспишка - швидке згоряння пального без утворення стиснутих газів. Більшість горючих речовин згоряють в газовій і пароподібної фазі. Тому загоряння речовини починається зі спалаху. Мінімальна температура, при якій з'являється спалах-це така при якій над поверхнею горючої речовини утворюються пари або гази, здатні спалахувати у повітрі від джерела запалення (наприклад, іскри), але швидкість їх утворення і виділилися при короткочасній спалаху кількість теплоти, ще не достатні для подальшого горіння. Нижній температурний межа запалення (температура спалаху) - це найменша температура рідини, при якій утворюється суміш насичених парів з повітрям, здатна спалахувати при піднесенні до неї джерела запалення. Верхній температурний межа займання - найбільша температура рідини, при якій утворюється суміш насичених парів з повітрям, здатна ще запалати. Вище цієї температури рідина утворює насичені пари, які в суміші з повітрям у закритому обсязі займатися не можуть. При температурі спалаху до 45 ° С рідини називаються легкозаймистими (ЛЗР), а вище 45 ° С - горючими (ГР).

4. Займання-виникнення горіння під дією джерела-тління без полум'я.

5. Займання-спалах з появою полум'я. Температура займання - мінімальна температура, при якій речовина загоряється від відкритого джерела вогню і продовжує горіти після його видалення. Це процес виникнення горіння при нагріванні частини пального речовини джерелом займання, а інша маса, наприклад, деревини, залишається холодною. Готовність горючої суміші до займання визначається граничним вмістом у ній парів, пилу або газоподібних продуктів, а для деяких речовин ще і температурою суміші. Горючий пил може перебувати в приміщенні у зваженому стані (аерозоль) або осіла на різних поверхнях (аерогель). Аерозолі мають більш високу температуру запалення в порівнянні з аерогелю внаслідок меншої їх концентрації в одиниці об'єму, в результаті чого умови для розвитку горіння можуть наступити при більш високій температурі.

6. Самозаймання (розрізняють теплове, хімічне і мікробіологічне) - горіння без контакту горючої речовини з джерелом запалювання в результаті утворення теплоти в самому пальному речовині в результаті якихось процесів або підведення теплоти із зовні і підвищення його температури. Наприклад, речовина загоряється тільки за рахунок виділення тепла від внутрішніх хімічних або біологічних процесів, що відбуваються в ньому самому (буре вугілля, торф, тирсу).

7.Самовоспламененіе-самозаймання з виділенням полум'я. Температура самозаймання - мінімальна температура, при якій відбувається займання на повітрі за рахунок тепла хімічної реакції без підношення відкритого джерела вогню. У залежності від температури самозаймання встановлюються 5 груп вибухонебезпечних сумішей. При температурі самозаймання більше 450 ° С речовини, які утворюють з повітрям вибухонебезпечну суміш, відносяться до групи Т1; при температурі самозаймання від 300 до 450 ° С - до Т2; при температурі від 200 до 300 ° С - до Т3; понад 135 до 200 ° С - до Т4 і від 100 до 135 ° С - до Т5. Так, наприклад, газ метан віднесений до категорії 1 і до групи Т1, амілацетат - до категорії 1 і групі Т2, скипидар - до категорії 1 і групі Т3. Ацетон, окис вуглецю - категорія 2, група Т1; бензин Б-72 - категорія 2, група Т3; коксовий газ - категорія 3, група Т1; водень - категорія 4а, група Т1; сірководень - категорія 4а, група Т3; ацетилен - категорія 4б, група Т2 і т. д. Розподіл вибухонебезпечних сумішей за категоріями і групами наведено повністю у ПВВРЕ. Можливо самозаймання горючого пилу. Наприклад, вугільний пил у формі аерозолю має температуру самозаймання 969 ° С, у формі аерогелю вона самозаймається при температурі 260 ° С. Самозаймання аерозолів залежить від концентрації пилу в повітрі і від ступеня подрібнення частинок. У наведених нижче табл. 1,2,3 дано характеристики пожежної небезпеки деяких газів, рідин і твердих речовин, що часто зустрічаються при експлуатації електроустановок. Тверді горючі речовини та рідини вимагають для свого займання не тільки потрібної концентрації, але і певної температури.

Таблиця1. Характеристика пожежної небезпеки газів

Гази

Щільність по відношенню до повітря

Температура самозаймання, ° С

Концентраційні межі запалення в об'ємних відсотках




нижній

верхній

Ацетилен

0,9

335

2,5

80

Аміак

0,58

651

15,5

27

Водень

0,069

530

4

74,2

Окис вуглецю

0,97

610

12,5

74,2

Пропан

6,5

530

2,37

9,5

Сірководень

1,17

290

4

45,5

Природний газ

-

550-750

3,8

13,2

Генераторний газ з кускового палива (вугілля, торф, деревина)

-

450-550

17

70

Таблиця2. Характеристика пожежної небезпеки рідин

Рідини

Температура самозаймання, ° С

Температурні межі запалення (температура спалаху), ° С

Концентраційні межі запалення в об'ємних відсотках



нижній

верхній

нижній

верхній

Ацетон

620

70

90

1,31

4,2

Бензин А-74

300

-36

-7

0,79

5,16

Масло трансформаторне

300

122

163

-

-

Гас

250

57

87

1,4

7,5

Спирт етиловий

465

11

40

3,3

18,4

Таблиця 3. Характеристика пожежної небезпеки пилу

Пилу

Технічний аналіз

Показники пожежовибухонебезпеки


Вологість,%

Зольність,%

Температура самозаймання, ° С

Нижня межа займання, г/м3

Алюміній (порошок)

-

-

-

58

Деревне борошно

6,35

5,4

775

30,2

Торф фрезерний

20

5,4

775

20,2

Шелак

-

2,91

900

15

2.2 Класифікація речовин і матеріалів по горючості

Пожежна небезпека горючих речовин збільшується у міру їх подрібнення. Речовини діляться на негорючі, важкогорючі та горючі.

Негорючі-у присутності вогню не горять, не обвуглюються і зберігають свої властивості (мармур, граніт, цегла, мінеральні будівельні матеріали на органічній зв'язці (крохмальної, бітумної і пр.), яка становить менше 6% маси).

Важкогорючі здатні горіти під дією джерела запалювання, але гаснуть після видалення цього джерела. Можуть обвуглюватися і під впливом високої температури втрачати свої експлуатаційні властивості (мінеральні будівельні матеріали на органічній зв'язці, що становить від 7 до 15% маси).

качестве горючих могут выступать различные твердые вещества (уголь, древесина, бумага, каучук, сера, стеарин и др.), жидкости (нефть, мазут, керосин, бензин, бензол, толуол и др.) и газы (водород, метан, пропан и пр.). Абсолютно чистые горючие газы используются в технике редко. Горючі - як горючі можуть виступати різні тверді речовини (вугілля, деревина, папір, каучук, сірка, стеарин і ін), рідини (нафту, мазут, гас, бензин, бензол, толуол тощо) і гази (водень, метан , пропан і ін.) Абсолютно чисті горючі гази використовуються в техніці рідко. Если речь идёт о горючих веществах, то степень пожарной опасности горючих веществ характеризуется: температурой вспышки; температурой воспламенения; температурой самовоспламенением. Зазвичай до них домішують пахучі речовини для виявлення витоку. Якщо мова йде про горючих речовинах, то ступінь пожежної небезпеки горючих речовин характеризується: температурою спалаху; температурою займання; температурою самозаймання. Температура спалаху - мінімальна температура, при якій над поверхнею рідини утворюється суміш парів цієї рідини з повітрям, здатна горіти при піднесенні відкритого джерела вогню. Процес горіння припиняється після видалення цього джерела. Температура займання - мінім. температура, при якій речовина загоряється від відкритого джерела вогню і продовжує горіти після його видалення. Температура самозаймання - мінім. т-ра, при к-ой відбувається його займання на повітрі за рахунок тепла хімічної реакції без підношення відкритого джерела вогню. Горючі гази і пил мають концентраційні межі вибуховості.

2.3 Класифікація приміщень і будівель за ступенем вибухопожежонебезпеки

Усі приміщення та будівлі поділяються на 5 категорій:

А-вибухово. Це приміщення з речовинами, які здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем, повітрям або один з одним, рідини з температурою спалаху парів до 28 ° С або горючі гази в такій кількості, що вони можуть утворювати вибухонебезпечні суміші при запаленні яких створюється надлишковий тиск більше 5 кПа. t ВСП <28 ° С, Р - понад 5 кПа.

Б - взрывопожароопасныепомещения, де знаходиться горюча пил, волокно або рідини з температурою займання понад 28 ° С (до 61 градуса включно) у такій кількості, що можливе утворення вибухово суміші при запаленні якої може створитися надлишковий тиск вибуху понад 5 кПа

t ВСП> 28 ° С, Р - понад 5 кПа.

По-пожежонебезпечні приміщення та будівлі, де звертаються технологічні процеси з використанням горючих і важкогорючих рідин з температурою спалаху парів вище 61 ° С, твердих горючих речовин, які при взаємодії один з одним або киснем повітря здатні тільки горіти. За умови, що ці речовини не відносяться ні до А, ні з Б.

Г-приміщення і будівлі, де звертаються технологічні процеси з використанням негорючих речовин і матеріалів у гарячому, розпеченому або розплавленому стані (наприклад, скловарної печі).

Д-приміщення і будівлі, де звертаються технологічні процеси з використанням твердих негорючих речовин і матеріалів в холодному стані (механічна обробка металів).

Е - вибухонебезпечні виробництва із застосуванням: - горючих газів без рідкої фази і вибухонебезпечного пилу в такій кількості, що вони можуть утворити вибухонебезпечні суміші в обсязі, що перевищує 5% об'єму приміщення, і в якому за умовами технологічного процесу можливий лише вибух (без подальшого горіння) ; - речовин, здатних вибухати (без подальшого горіння) при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним.

2.4 Пожежонебезпечні зони

Пожежонебезпечна зона - простір усередині та поза приміщеннями, в межах якого постійно або періодично звертаються горючі (спалимі) речовини і в якому вони можуть знаходитися при нормальному технологічному процесі або при його порушеннях.

Пожежонебезпечні зони класифікують на зони класу П-I, П-II, П-ІІа, П-III. Зони класу П-I розташовані в приміщеннях, у яких звертаються горючі рідини з температурою спалаху вище 61 ° С. Зони класу П-II - це зони, в яких виділяються горючі пил або волокна з нижньою концентраційною межею займання більш 65 г / м 3 до об'єму повітря. Зонами класу П-Па вважаються зони, що знаходяться в приміщеннях, в яких звертаються тверді горючі речовини. До зон класу П-III відносяться зони, розташовані поза приміщенням, в якому звертаються горючі рідини з температурою спалаху вище 61 ° С або тверді горючі речовини.

2.5 Класифікація підприємств за пожежною небезпекою

За пожежною небезпекою всі об'єкти ділять на п'ять категорій: А, Б, В, Г і Д.

До підприємств категорії А належать неитеперерабативающіе заводи, хімічні підприємства, баратние і ксантан цехи фабрик штучного волокна, бензоекстракціонние цехи, цехи гідрування, дісцілляціі і газофракціювання виробництва штучного рідкого палива, склади бензину, цехи обробки та застосування металевого натрію, калію та ін.

До підприємств категорії Б належать цехи приготування і транспортування вугільного пилу і деревного борошна, промивально-пропарювальні станції цісткрн та іншої тари від мазуту та інших рідин з температурою спалаху парів 28 - 120 градусів; вибійних і розмельні відділення млинів, цехи обробки синтетичного каучуку, цехи виготовлення цукрової пудри і склади кіноплівки.

До підприємств категорії В належать лісопильні, деревообробні, столярні, модельні та лесотарние цехи, відкриті склади масла, масляне господарство електростанцій; переважна кількість цехів текстильного виробництва.

До підприємств категорії Г належать металургійні виробництва, підприємства гарячої обробки металу, термічні та інші цехи, а також котельні.

До підприємств категорії Д належать підприємства з холодної обробки металів та інші, пов'язані зі зберіганням і переробкою негорючих матеріалів.

Найбільш небезпечними в пожежному відношенні є підприємства категорій А і Б. Практично можливість виникнення пожеж у виробничих будівлях категорій В, Г і Д знаходиться від ступеня вогнестійкості будівель.

Висновок

Горіння - це швидко що протікає хімічна реакція сполуки речовини з киснем повітря, що супроводжується виділенням тепла і випромінюванням світла. Горіння може бути і при з'єднанні ряду речовин не тільки з киснем, але і з іншими реагентами, наприклад з парами брому, сірки, хлору. Горіння є стійким і може бути припинена тільки при вигоранні горючої речовини або спеціальними способами (гасінням). Горіння характеризується температурою займання, тобто мінімальною температурою горючої речовини при якій швидкість виділяються горючих парів або газів така, що після їх займання від джерела запалювання виникає стійке горіння. Після початку процесу горіння постійним джерелом запалення є безпосередньо зона горіння, з якої і виділяється теплова та промениста енергія. Для можливості горіння у повітрі необхідно певний кількісне співвідношення горючої речовини та повітря, причому в повітрі має бути певний зміст кисню. В якості горючих можуть виступати різні тверді речовини (вугілля, деревина, папір, каучук, сірка, стеарин і ін), рідини (нафту, мазут, гас, бензин, бензол, толуол тощо) і гази (водень, метан, пропан та ін.) Деякі тверді горючі речовини при нагріванні випаровуються (сірка, стеарин, каучук). У процесі горіння їх пари реагують з киснем повітря. Такі тверді речовини, як кам'яне вугілля, деревина, папір, тканини, при нагріванні розкладаються на газоподібні продукти і тверда речовина - вугілля. Деревина, наприклад, має 80% летких речовин. Деякі тверді горючі речовини (кокс, деревне вугілля, антрацит) при нагріванні не плавляться і не розкладаються. Рідкі горючі речовини при нагріванні випаровуються і в процесі горіння беруть участь їхні пари. Яскравим полум'ям горять органічні речовини, що містять більше 60% вуглецю, і неорганічні речовини, що виділяють при горінні оксиди: алюмінію, магнію, калію, натрію та ін

Пожар- как социальное явление- это горение, не вызванное потребностью общества и наносящее ему ущерб. Небезпека при пожежі. Пожежа-як соціальне явище-це горіння, не викликане потребою суспільства і завдає йому шкоди. Пожежа, як фізичне явище-це явище, що супроводжується фізико-хімічними процесами окислення горючої речовини з виділенням температури, світла та диму. Пожежі вийшли на 2-е місце після радіації за ступенем забруднення навколишнього середовища.

При пожежі небезпечні: відкритий вогонь і іскри; теплове випромінювання; висока температура повітря, особливо якщо повітря вологе; токсичні продукти горіння; знижена концентрація кисню; обрушаются частини конструкцій; осколки вибухнув обладнання.

Причиною загибелі людей на пожежах частіше за все є не вогонь і висока температура, а отруєння токсичними речовинами, що потрапили в повітря. Діоксид вуглецю CO 2 в концентрації 3% небезпечний для життя при вдиханні протягом 30 хвилин. Дуже небезпечні синильна кислота, окисли азоту. Особливо багато отруйних речовин утворюється при горінні пластмас.

При концентрації кисню нижче 10% людина втрачає свідомість. Від теплового випромінювання можна сховатися за яким-небудь екрануючим перешкодою. Товста одяг захищає від випромінювання.

Заходи пожежної профілактики. Пожежна безпека - це такий стан промислового об'єкта, при якому виключається можливість пожежі, а в разі його виникнення попереджається вплив на людей небезпечних факторів і забезпечується захист матеріальних цінностей. Протипожежна профілактика - комплекс організаційних і технічних заходів щодо попередження, локалізації та ліквідації пожеж, а також щодо забезпечення безпечної евакуації людей та матеріальних цінностей у разі пожеж.

Усі заходи пожежної безпеки виробництва за призначенням поділяються на чотири групи:

1). Заходи, які забезпечують пожежну безпеку технологічного процесу та обладнання, збереження сировини і готової продукції.

2). Будівельно-технічні заходи, спрямовані на виключення причин виникнення пожеж і на створення стійкості огороджувальних конструкцій і будівель, на запобігання можливості розповсюдження пожеж і вибухів.

3). Організаційні заходи, які забезпечують організацію пожежної охорони, навчання працюючих методів запобігання пожеж і застосування первинних способів гасіння пожеж.

4). Заходи щодо ефективного вибору способів гасіння пожеж, оснащення пожежного водопостачання, пожежної сигналізації, створення запасу засобів гасіння.

Зараз майже в усіх сферах і галузях господарювання країни йде постійна інтеграція до рівня Європи. Існує гос.программа інтеграції України в Європейський Союз, ухвалена Указом Президента України від 14. 09. 2000р. № 1072/2000, згідно з якою в тому числі і вимоги з пожежної безпеки доводяться до рівня європейських стандартів. Варто відзначити, що виробники, як вітчизняні, так і зарубіжні, постійно поліпшують пожежобезпечні характеристики своєї продукції, пожежні вважають, що рівень безпеки слід постійно вдосконалювати.

Література

1. А. А. Круть. Безпека життєдіяльності Учеб.пособіе.-Севастополь: 2006р.-84с.іл.

2. Забезпечення пожежної безпеки підприємства (практичний посібник для керівника підприємства) / Под ред. М. І. Фалєєва - М.: Інститут ризику і безпеки, 2003.

3. ЗАКОН УКРАЇНИ від 17 грудня 1993 N3745-XII Про пожежну безпеку (станом на 25 грудня 2008 року)-http: / / www.base.spinform.ru/show_doc.fwx?Regnom=11113

4.НАПБ А.01.001-2004. Правила пожежної безпеки в Україні. http://megamarket.co.ua/rus/pos3160.htm

5. Правила пожежної безпеки в Україні. - П68 Київ: Пожінформтехніка, 2005. - 208с.

6. Рожков А.П. Пожежна безпека: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів України. - Київ: Пожінформтехніка, 1999. - 256 с: іл.

7. Варнатц Ю., Маас У., Дібба Р. Горіння. Фізичні і хімічні аспекти, моделювання, експерименти, освіта забруднюючих речовин. Пер. з англ. 2006 .- 352 с.


Посилання (links):
  • http://megamarket.co.ua/rus/pos3160.htm
  • http://www.urss.ru/cgi-bin/db.pl?lang=Ru&blang=ru&page=Book&id=51563
  • Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Безпека життєдіяльності та охорона праці | Реферат
    123.6кб. | скачати


    Схожі роботи:
    Забезпечення пожежної безпеки
    Забезпечення пожежної безпеки на суднах
    Забезпечення пожежної безпеки виробничих об`єктів 2
    Забезпечення пожежної безпеки на виробництві та в побуті
    Забезпечення пожежної безпеки освітнього процесу
    Забезпечення пожежної безпеки виробничих об`єктів
    Загальні положення забезпечення пожежної безпеки енергооб`єктів
    Система забезпечення пожежної безпеки радиобашни для мереж стільникового зв`язку
    Забезпечення безпеки населення і територій Арктичного району Красноярського краю від надзвичайних
    © Усі права захищені
    написати до нас
    Рейтинг@Mail.ru