додати матеріал


приховати рекламу

Ефективність виробництва аналіз ефективності виробництва

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

Група: 4 - 10 - 98 БУБ
студент: Заболотний
Олександр Едуардович
адреса: м. Запоріжжя,
вул. Миру, д. 10, кв. 18
телефон: 33 - 16 - 77
УВАГА! MS Office 2003, не розпізнає більшість формул. Використовуйте MS Office 2000 - XP.
Курсова робота
 
 
з дисципліни: управління виробництвом
тема: ефективність виробництва, аналіз
ефективності виробництва
факультет: дистанційне навчання
спеціальність: БУБ
відділення: бакалаврат
Викладач консультант: Пляскін І. І.
МАУП 2000.
Тема: Ефективність виробництва, аналіз ефективності виробництва

П Л А Н

Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 4
1. Поняття ефективності виробництва ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 6

2. Економічна ефективність: її показники і методи оцінки

2.1 Завдання та особливості побудови системи показників
економічної ефективності виробництва ... ... ... ... ... ... ... ... ... .8
2.2 Узагальнюючі показники економічної ефективності
виробництва
2.2.1 Темпи зростання виробництва чистої продукції ... ... ... ... ... ... 10
2.2.2 Показник витрати на 1 грн. товарної продукції,
показник виробництва чистої продукції на 1 грн.
витрат ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... 11
2.2.3 Загальна рентабельність і її зростання, факторний
аналіз рентабельності виробництва винзаводу. ... .. ... ... .13
2.3 Показники ефективності використання праці
2.3.1 Показники продуктивності праці,
темп зростання продуктивності праці ... ... ... ... ... .... ... ... ... 17
2.3.2 Показник частки приросту обсягу виробництва
в результаті зростання продуктивності праці ... ... ... .... ... 19
2.3.3 Відносна економія живої праці ... ... ... ... ... ... ... ... ... 20
2.4 Показники ефективності використання основних фондів,
оборотних коштів і капітальних вкладень
2.4.1 Фондовіддача ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. .... ... ... 21
2.4.2 Приріст оборотних коштів до приросту товарної
продукції ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... 23
2.4.3 Відносна економія основних виробничих
них фондів, відносна економія оборотних
коштів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... ... ... 23
2.4.4 Оборотність оборотних коштів ... ... ... ... .. ... ... ... ... ... 24
2.5 Показники ефективності використання матеріальних
ресурсів
2.5.1 Відносна економія матеріальних витрат,
зниження питомої витрати матеріалів ... ... ... ... ... ... ... .25
2.5.2 Матеріальні витрати на 1 грн. товарної продукції ... .. 26
2.6 Додаткові показники системи показників
ефективності виробництва ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .27
Висновки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... 30
Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... ... 35
Програми ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... ... .. ... ... .. ... 36

Введення

На сучасному етапі розвитку України, забезпечення стабільної роботи підприємств по випуску конкурентноздатної продукції, є завданням першорядної важливості для керуючих усіх рівнів. Найважливішою якісною характеристикою господарювання на всіх рівнях є - ефективність виробництва.
Зниження витрат виробництва, раціональне використання матеріальних ресурсів, досягнення більш високих економічних показників і, насамперед підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва, і на цій базі зниження собівартості - найбільш важливі та актуальні задачі працівників управління виробництвом. Для їх вирішення велике значення має удосконалювання управління з метою підвищення його ефективності, оволодіння методами ефективного управління виробництвом, а також розрахунки й порівняння показників ефективності виробництва підприємства.
Необхідною умовою вирішення поставлених завдань є науковий пошук, аналіз, узагальнення практики й обгрунтування такої системи управління підприємством, яка могла б забезпечити підвищення ефективності виробництва й насичення ринку високоякісними товарами, доступними для масового споживача.
Метою цієї роботи є дослідження методів і практики розрахунків показників ефективності виробництва підприємства. Тут, даються характеристики показників ефективності виробництва, які необхідно застосовувати при оцінці ефективності виробництва підприємства. На підставі розрахунків даних показників управління підприємством повинна коригувати процеси виробництва, удосконалювати управління виробництвом підприємства з метою підвищення ефективності виробництва.
Об'єктом дослідження вибрано підприємство: ВАТ «Ударний», розташоване: смт. Тарутине, Одеська область, яке здійснює господарську діяльність у такій галузі промисловості як - виноробство (вторинне виноробство). Для проведення аналізу виробництва даного підприємства, результати діяльності ВАТ «Ударний», зведені в таблиці: «Вихідні дані для аналізу виробничої діяльності ВАТ« Ударний »(див. Додаток 1).
У роботі проводиться аналіз господарської діяльності підприємства, і на підставі отриманих результатів, даються рекомендації щодо вдосконалення управління виробництва підприємства, так, щоб на кожну одиницю ресурсів добиватися істотного збільшення обсягу виробництва продукції.
Ця робота складається з двох розділів та чотирьох додатків.
У першому розділі ефективність виробництва розглядається як поняття і як економічна категорія.
У другому розділі розглядається система показників ефективності виробництва, яка здатна давати всебічну оцінку використання всіх ресурсів підприємства і містити всі загальноекономічні показники. Даний розділ розбитий в свою чергу на підрозділи, які деталізують досліджувану систему показників ефективності виробництва.
Додатки містять: 1 схему і 3 таблиці.
Підсумком даної роботи є результат розрахунків системи показників ефективності виробництва, на прикладі ВАТ «Ударний», які зведені в таблицю: «Система показників ефективності виробництва ВАТ« Ударний »» (див. Додаток 4а, 4б).
Слід зауважити, що загальноприйнята система показників ефективності виробництва, містить також і додатково розраховані мною показники господарської діяльності підприємства ВАТ «Ударний» (п. 2.6). Дані доповнення, на мою думку, є доцільними, тому вони дозволяють нам зробити також і додаткові висновки про ефективність виробництва.
Методики визначення та аналізу системи показників ефективності, використані в роботі, допоможуть керівникам будь-якого рівня повніше виявити резерви подальшого підвищення ефективності виробництва і намітити конкретні шляхи його вдосконалення. Забезпечення стабільної роботи підприємств по випуску конкурентноздатної продукції, є завданням першорядної важливості для керуючих усіх рівнів, а найважливішою якісною характеристикою господарювання на всіх рівнях є - ефективність виробництва.
1. Поняття ефективності виробництва
У буквальному сенсі слова «ефективний» означає «дає ефект, який призводить до потрібних результатів, діючий».
Слово «ефективність» має наступне значення - відносний ефект, результативність процесу, операції, проекту, результату до витрат, витратам, що обумовили й забезпечили його одержання.
Ефективність виробництва - найважливіша якісна характеристика господарювання на всіх рівнях. Під економічною ефективністю виробництва розуміється ступінь використання виробничого потенціалу, що виявляється співвідношенням результатів і витрат суспільного виробництва. Чим вище результат при тих же витратах, чим швидше він зростає в розрахунку на одиницю витрат суспільно необхідної праці, чи чим менше витрат на одиницю корисного ефекту, тим вище ефективність виробництва. Узагальнюючим критерієм економічної ефективності суспільного виробництва служить рівень продуктивності суспільної праці.
Ефективність виробництва - це показник діяльності виробництва по розподілу й переробці ресурсів із метою виробництва товарів. Ефективність можна вимірити через коефіцієнт - відношення результатів на виході до ресурсів на вході чи через обсяги випуску продукції, її номенклатури.
Суть проблеми підвищення економічної ефективності виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю трудових, матеріальних і фінансових ресурсів домагатися істотного збільшення обсягу виробництва продукції. Це, в кінцевому рахунку, означає підвищення продуктивності суспільної праці, що і є критерієм (мірилом) підвищення ефективності виробництва.
Необхідність і можливість підвищення ефективності виробництва обумовлюється як сукупністю постійно діючих факторів, так і низкою особливостей сучасного етапу економічного розвитку України.
Проблема ефективності в цілому не нова, вона існує в тій чи іншій інтерпретації з періоду виникнення матеріального виробництва і відбиває взаємозв'язок виробничих відносин певного способу виробництва. В умовах формування ринкових відносин, коли результати роботи одних суб'єктів ринку залежать від чіткості й злагодженості роботи інших суб'єктів, проблема ефективності стає визначальною.
Важливе значення в системі управління виробництвом займає уміння найбільш об'єктивно визначати ефективність виробництва підприємства. Тривалий час у середовищі економістів велася дискусія про те, за допомогою якого показника (показників) можна найбільше об'єктивно визначати ефективність виробництва.
У наступному розділі розглядається система показників ефективності виробництва, яка здатна давати всебічну оцінку використання всіх ресурсів підприємства і містити всі загальноекономічні показники.

2. Економічна ефективність: її показники і методи оцінки

2.1 Завдання та особливості побудови системи показників економічної ефективності виробництва
Система показників ефективності виробництва повинна давати всебічну оцінку використання всіх ресурсів підприємства і містити всі загальноекономічні показники. Дуже важливо, щоб розрахунки ефективності виробництва велися безупинно: на стадіях проекту плану, затвердження плану, по мірі його виконання.
У системі показників ефективності виробництва не всі з них мають однакову значимість. Є головні й додаткові (диференційовані) показники. Якщо перші прийнято називати узагальнюючими, то другі є функціональними, що характеризують яку-небудь певну сторону діяльності.
Узагальнюючі показники в основному виражають кінцеві результати виробництва й виконання стратегічних завдань. Функціональні показники використовуються для аналізу та виявлення резервів ефективності, усунення вузьких місць у виробництві.
Діюча, мобілізуюча роль показників ефективності виробництва багато в чому визначається методологією їхнього розрахунку.
Слід зауважити, що, орієнтуючись тільки на темпи росту як на показник, що характеризує ефективність виробництва, можна упустити головний фактор ефективності - інтенсифікацію виробництва, тому що високі темпи зростання можуть бути досягнуті і за рахунок екстенсивних факторів, тобто в результаті додаткових капітальних вкладень на розширення виробництва (нове будівництво, відновлення устаткування, реконструкція підприємств), хоча використання засобів і внутрішніх резервів виробництва при цьому може залишатися на низькому рівні.
Однак було б помилково зі сказаного робити висновок про непридатність показника темпів росту для оцінки ефективності виробництва та окремих техніко-економічних показників.
Говорячи про ефективність виробництва підприємств вторинного виноробства, ми маємо на увазі не сам процес вторинного виноробства, що представляє собою частину процесу виноробства - зберігання і витримка виноматеріалів. У даному випадку мова йде про відокремлені виноробних підприємствах міського типу, що займаються в основному розливом одержуваних готових оброблених виноградних вин, виробленням невеликої кількості виноградних вин власного купажу та плодово-ягідних вин. До заводам вторинного виноробства відносять також заводи шампанських вин, що виробляють шампанське за спеціальною технологією із шампанських виноматеріалів, одержуваних на підприємствах первинного виноробства.
У вторинному виноробстві можна виділити ряд особливостей, які необхідно враховувати при виборі показників економічної ефективності виробництва.
Заводи вторинного виноробства відрізняє відома спеціалізація: вони розливають в основному тихі вина, головним чином у скляні пляшки на автоматичних лініях розливу. Інші технологічні процеси, здійснювані на заводах вторинного виноробства, є необхідними підготовчими етапами до розливу вина в пляшки (витримка, зберігання) або ж виробляються з метою виправлення неякісних (неразлівостойкіх) вин, отриманих із заводів первинного виноробства. Вся заводами продукція обчислюється в одному вимірі декалітр (дал).
Ці особливості виробництва у вторинному виноробстві дають можливість ряду підприємств окремі показники ефективності вимірювати не тільки у вартісних показниках, але й у натуральних. Для такого розрахунку деяке розходження в трудомісткості окремих видів вин не буде мати істотного значення, тому що в цілому переважають вина, однорідні по трудомісткості, це кріплені ординарні виноградні вина. Обсяг їх виробництва в системі Вінпромом Україні складає більше 80% всього випуску виноградних вин. Питома вага виробництва ординарних кріплених та сухих вин у загальному обсязі виробництва виноградних вин в пляшках становить 96,7%. Питома вага марочних вин, значно перевищують за трудомісткістю ординарні вина, малий - 3,3%. Трудомісткість бочкового вина набагато нижче трудомісткості вина, розлитого в пляшки, але питома вага виробництва такого вина невеликий - 6,1%.
Великий вплив на економічні показники заводів вторинного виноробства надають втрати вина у виробництві. Тому важливо в показниках ефективності виробництва відобразити економію матеріальних витрат, в якій домінує економія виноматеріалів (сировини).
Як вже говорилося, тривалий час у середовищі економістів велася дискусія про те, за допомогою якого показника можна найбільш об'єктивно визначати ефективність виробництва. Пропонувалися різні формули, але кожна з них мала свої позитивні і негативні сторони, достоїнства і недоліки. І оскільки жоден із пропонованих показників не може виступати в якості універсального, для оцінки ефективності виробництва була введена система показників, в якій показники оцінки і планування підвищення економічної діяльності були об'єднані в чотири групи (і, таким чином, економічна ефективність розглядається як багатомірне явище) :
1. Узагальнюючі показники економічної ефективності виробництва.
2. Показники ефективності використання праці.
3. Показники ефективності використання основних фондів, оборотних коштів і капітальних вкладень.
4. Показники ефективності використання матеріальних ресурсів.
Наочно систему показників ефективності суспільного виробництва можна представити у вигляді схеми (див. Додаток 2).
2.2 Узагальнюючі показники економічної ефективності виробництва
2.2.1 Темпи зростання виробництва чистої продукції
Вище було сказано, що показники економічної ефективності повинні являти собою систему оцінок, що охоплює всю виробничо-господарську діяльність підприємства і складається з узагальнюючих і функціональних показників. З огляду на особливості виробництв підприємств вторинного виноробства, до групи узагальнюючих показників можна віднести наступні:
- Темпи зростання випуску продукції;
- Загальна рентабельність і її зростання;
- Витрати на 1 грн. товарної продукції, виробництво чистої продукції на 1 грн. витрат.
Показник темпів зростання виробництва чистої (товарної) продукції використовується з метою аналізу динаміки виробництва. Валова продукція - це вартість усієї виробленої продукції і виконаних робіт, включаючи незавершене виробництво. Виражається звичайно у порівнянних цінах. Товарна продукція - відрізняється від валової тим, що в неї не включають залишки незавершеного виробництва і внутрішньогосподарський оборот. Виражається вона в оптових цінах, що діють у звітному році. За своїм складом на багатьох підприємствах валова продукція збігається з товарною, якщо немає внутрішньогосподарського обороту і незавершеного виробництва.
Темпи зростання обсягу чистої (товарної) продукції розраховуються за формулою: Jв = Т i / Тб,
де Тi - обсяг чистої продукції в i-м періоді, грн.; Тб - обсяг чистої продукції в базовому періоді, грн.
Таким чином, темпи зростання обсягу чистої продукції складають:
Jв = 17987/17204 = 1,046 = 104,6%.
У нашому випадку, за 1999 р. в порівнянні з 1998 р. обсяг виробництва товарної продукції збільшився на 4,6%. Це значить, що обсяг товарної продукції в 1999 р. в порівнянні з 1998 р. збільшився на 783 тис. грн.
2.2.2 Показник витрати на 1 грн. товарної продукції, показник виробництва чистої продукції на 1 грн. витрат
Витрати підприємства на виробництво продукції складаються з наступних елементів витрат:
- Матеріальні витрати (сировина і матеріали, покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати, паливо, електроенергія, теплоенергія й ін);
- Витрати на оплату праці;
- Відрахування на соціальні потреби;
- Амортизація основних засобів;
- Інші витрати (знос нематеріальних активів, орендна плата, обов'язкові страхові платежі, відсотки по кредитах банку, податки, що включаються до собівартості продукції, відрахування в позабюджетні фонди тощо)
Показник витрат на 1 грн. товарної продукції - важливий узагальнюючий показник собівартості продукції, який вигідний тим, що, по-перше, дуже універсальний, по-друге, наочно показує прямий зв'язок між собівартістю і прибутком. Обчислюється він відношенням загальної суми витрат на виробництво і реалізацію продукції до вартості зробленої товарної продукції в діючих цінах:
УЗ = Ст / Т
Отже, витрати на 1 грн. товарної продукції в 1998 р. склали:
УЗ = 13525/17204 = 0,786 грн., Тобто 79 коп.,
а в 1999 р.: УЗ = 14105/17987 = 0,784 грн., тобто 78 коп.
Таким чином, підприємство ВАТ «Ударний» у 1999 р. витратило на 1 грн. товарної продукції 78 коп., що говорить про зменшення витрат, тому що в 1998 р. даний показник становив 79 коп.
У показнику витрат на 1 грн. товарної продукції концентруються всі поточні витрати виробництва, викликані виробленням і реалізацією всієї товарної продукції - основної і неосновної, порівнянної і непорівнянної. Різниця між 1 грн. товарної продукції і витратами на неї показує величину прибутку, отриману підприємством з кожної гривні товарної продукції. Рівень цих витрат відбиває також рівень організації виробництва.
Зворотний показник витрат на 1 грн. товарної продукції, показник виробництва чистої продукції на 1 грн. витрат:
Пч = Т / Ст,
де, Т - обсяг чистої продукції в i-м періоді, грн.; Ст - собівартість продукції.
Отже, показник виробництва чистої продукції на 1 грн. витрат складає:
Пч = 17204 \ 13525 = 1,272 грн., - 1998 р.
Пч = 17987 \ 14105 = 1,275 грн., - 1999 р.
Таким чином, ми бачимо, що незначно цей показник покращився в порівнянні з 1998 р., що свідчить про гарний рівень організації виробництва.
2.2.3 Загальна рентабельність і її зростання, факторний аналіз рентабельності виробництва винзаводу
У даному розділі ми приділимо особливу увагу дослідженню показника загальної рентабельності підприємства, а також розглянемо фактори і вивчимо міри впливу кожного з них на підсумковий показник рентабельності підприємства (див. Додаток 3).
Загальна рентабельність виробництва - один з найважливіших якісних показників економічної ефективності виробництва. У ньому узагальнюється діяльність підприємства, що виражається в співвідношенні використовуваних ресурсів виробництва (засобів виробництва) і отриманого ефекту. У цьому сенсі рентабельність представляє модифікацію коефіцієнта економічної ефективності.
Визначаючи рентабельність виробництва на будь-якому рівні господарювання, необхідно одержуваний ефект зіставити з виробничими витратами, які можуть бути поточними й одноразовими (у тому числі капітальними).
Поточні витрати являють собою кошти, що витрачаються підприємством на виробництво і реалізацію продукції, виступають у вигляді повної собівартості й покриваються виторгом від реалізації продукції. Одноразові (у тому числі капітальні) витрати упредметнюються в основних і оборотних виробничих фондах, що покриваються за рахунок додаткового продукту, створюваного протягом багатьох виробничих циклів.
Загальна рентабельність виробництва на підприємстві (R,%) визначається за формулою:
              R = П · 100,           або          R = П · 100,
Ф + О А
де П - сума балансового прибутку від промислової діяльності, грн.; Ф - середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн; О - середньорічна вартість оборотних коштів, грн.; А - середньорічна вартість виробничих фондів, грн.
Отже, загальна рентабельність підприємства ВАТ «Ударний» складає:
1998 - 133,8%, тому що 3660 \ 2736 = 1,3377; 1,3377 · 100 = 133,8.
1999 - 129,9%, тому що 3624 \ 2790 = 1,2989; 1,2989 · 100 = 129,9.
Зміна рентабельності виробництва в порівнянні з базисним періодом залежить від багатьох факторів. Тому становить інтерес вивчення міри впливу кожного з них на підсумковий показник.
Можна запропонувати наступний варіант аналізу впливу багатьох факторів на динаміку загальної рентабельності виробництва. Вихідні дані і літерні позначення показників, використовувані при аналізі, представлені в Додатку 1 (Таблиця 1: Вихідні дані для аналізу виробничої діяльності ВАТ «Ударний»), показники 1 - 14.
Запишемо рівняння рентабельності і перетворимо його:





1 2 3 4 5 6 7 8 9
З отриманих у формулі дробових виражень перший співмножник виступає як розрахунковий показник і являє собою індекс відхилення обсягу реалізованої продукції від валової. Він буде тим ближче до одиниці, чим менше розходяться розміри перехідних залишків продукції на складах із банківськими розрахунками на початок і кінець періоду. Інші дробові вираження мають визначений економічний зміст.
Так, рівень річної продуктивності праці в розрахунку на одного середньооблікового робітника позначений добутком трьох співмножників, з яких перший являє собою середньогодинну виробіток за рік (2), інший - середню тривалість зміни на одного робітника, що характеризує щільність використання робочого дня (3), і третій - середня кількість робочих днів на одного робітника за рік, що говорить про ступінь використання календарного робочого часу (4). Якщо отриманий добуток помножити на показник питомої ваги середньорічної чисельності робітників у середньорічній чисельності промислово-виробничого персоналу (5), то визначимо річну продуктивність праці в розрахунку на одного працюючого. Цей показник за інших рівних умов буде тим вище, ніж більша питома вага робітників у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу.
У дужках дробове вираження (6) характеризує індекс відхилення балансового прибутку від прибутку, одержуваної в результаті реалізації промислової продукції. Якщо остання є єдиним джерелом формування балансового прибутку, то цей індекс буде дорівнювати одиниці. Величина відхилення від одиниці відіб'є доходи або збитки, одержувані від непромислового господарства, а також позареалізаційної діяльності промислового підприємства.
З отриманого числа віднімається відносна величина, що характеризує витрати на 1 грн. реалізованої продукції (7). Якщо уявити:



то за умови, коли
величина Ср \ Р буде відповідати витратам на 1 грн. товарної продукції, використовуваним при розрахунку динаміки собівартості продукції.
Для підприємства ВАТ «Ударний», витрати на 1 грн. товарної і реалізованої продукції збігаються або відрізняються один від одного трохи. Тому замість витрат на 1 грн. реалізованої продукції можна використовувати витрати на 1 грн. товарної продукції.
Останній вираз в дужках включає озброєність праці основними виробничими фондами (8) і оборотними засобами (9).
Сума їх характеризує озброєність праці виробничими фондами (А \ Ч = Ф \ Ч + О \ Ч), яка має тенденцію до збільшення при удосконалюванні структури складаються показників. Під впливом науково-технічного прогресу частка озброєності праці основними виробничими фондами по темпах зростає швидше, ніж другий показник, і одночасно підвищується питома вага активної частини й вартості виробничих фондів.
Остання простежується, якщо вираз (8) представити у вигляді Ф \ Фа · Фа \ Ч.
У цьому випадку Ф \ Фа буде індексом підвищення середньорічної вартості основних фондів над її активною частиною (чим менше це перевищення, тим прогресивніша структура основних фондів), а Фа \ Ч - показником озброєності праці активною частиною основних фондів.
Аналіз рентабельності виробництва з використанням показника чистої продукції може бути проведений на основі рівняння:


1 2 3 4 5 6 7 8
де З - сума заробітної плати промислово-виробничого персоналу тис. грн.
Перший співмножник показує середньогодинну виробіток за рік по чистій продукції; шостий - відображає витрати заробітної плати на 1 грн. обсягу чистої продукції.
На підставі вихідних даних по виведеній формулі розраховують показники за рік у зіставленні з планом або за ряд років. Потім, отримавши відносні величини, що відображають динаміку взаємозалежних показників, визначають міру впливу кожного з фактора на зміну загальної рентабельності виробництва підприємства.
Рентабельність виробництва підвищується при випереджальних темпах росту продуктивності праці в порівнянні зі збільшенням фондоозброєності праці виробничими фондами, при зниженні собівартості продукції, а також підвищенні прибутку за рахунок додаткових джерел. У свою чергу зростання продуктивності праці залежить від збільшення середньогодинного виробітку робітника, ступеня використання робочого дня і календарного часу за рік і ін
Результати факторного аналізу загальної рентабельності підприємства зведені в таблиці: «Факторний аналіз рентабельності виробництва винзаводу» (див. Додаток 3).
2.3 Показники ефективності використання праці
2.3.1 Показники продуктивності праці, темп зростання продуктивності праці
До групи показників ефективності використання живої праці можна віднести наступні:
- Темп зростання продуктивності праці;
- Частка приросту обсягу виробництва в результаті зростання продуктивності праці;
- Відносна економія живої праці.
Продуктивність праці - показник ефективності використання ресурсів праці, трудового фактора. Продуктивність праці вимірюється кількістю продукції в натуральному або грошовому вираженні, виробленим одним працівником за певний, фіксований час (година, день, місяць, рік)
Підвищення продуктивності праці - об'єктивний економічний закон розвитку людського суспільства. У процесі праці жива праця використовує результати минулого, уречевленої праці (предмети й засоби праці) для виробництва нових продуктів.
Продуктивність живої праці - це здатність живої праці виробляти в одиницю часу певну кількість продукції.
Показники продуктивності праці:
1. Вироблення: , Де Ч - чисельність працівників, Т - обсяг продукції, Зт - витрати праці.
2. Трудомісткість: , W = 1 / t.
У залежності від прийнятої одиниці виміру праці будуть виходити різні показники: на одну людину, на один людино-день, годину, на 1 грн. витрат праці.
Показники динаміки продуктивності праці - індекси продуктивності праці:
а) індивідуальні індекси (по якому-небудь продукту):
;
б) загальні індекси - у цілому по виробництву:
;
- (По формулі середнього індексу);
, Де I d - індекс структурних зрушень;
, Де , A .
Продуктивність праці - основний фактор зростання ефективності виробництва. Підвищення її означає зростання інтенсивності виробництва, тобто зменшення витрат праці (часу) на виробництво одиниці продукції.
Темпи зростання продуктивності праці розраховуються за формулою:

де Wi - продуктивність праці в розрахунковому періоді, грн. \ чол.; W Б - продуктивність праці в базовому періоді, грн. \ чол.; Ч - кількість виробничого персоналу, чол.
Так, показник продуктивності праці на винзаводі ВАТ «Ударний» складає:
грн. \ чол. 1997
грн. \ чол. 1998
грн. \ чол. 1999
Темп зростання продуктивності праці на підприємстві:
1998
1999
Таким чином, динаміка продуктивності праці на винзаводі ВАТ «Ударний» свідчить про підвищення даного показника, тобто з 67,7 в 1997 р., до 73,8 у 1998 р. і до 81,0 у 1999 р., а темп зростання продуктивності праці склав 109,1% і 109,7% у 1998 р. і в 1999 р . відповідно.
2.3.2 Показник частки приросту обсягу виробництва в результаті зростання продуктивності праці
Показник частки приросту продукції в результаті підвищення продуктивності праці, безсумнівно, повинен бути віднесений до показників, що характеризує ефективність виробництва, тому що він виражає збільшення випуску продукції з меншими затратами праці.
Показник частки приросту продукції в результаті зростання продуктивності праці d В (у%) визначається за формулою:

де DЧ - темпи зростання чисельності промислово-виробничого персоналу,%; - Jв темпи приросту випуску продукції,%.
У свою чергу показники DЧ і Jв можна обчислити за формулою:


де ЧФ і Чб - чисельність промислово-виробничого персоналу відповідно фактично й у базисному періоді, осіб; Вф і Вб - обсяг випуску продукції відповідно фактично й у базисному періоді, тис. грн.
Для визначення показника частки приросту обсягу виробництва в результаті зростання продуктивності праці, в ВАТ «Ударний», розраховуємо показники DЧ і Jв:


Отже, показник частки приросту продукції в результаті зростання продуктивності праці d В (у%) на ВАТ "Ударний" становить:

Однак слід зауважити, що у випадку, коли фактична чисельність промислово-виробничого персоналу в порівнянні з чисельністю в базисному періоді не змінюється або зменшується (випадок із ВАТ «Ударний»), немає необхідності проводити зазначений розрахунок, тому що весь приріст продукції при цьому виходить в результаті зростання продуктивності праці. З іншого боку, за відсутності зростання випуску продукції цей показник узагалі не визначається.
2.3.3 Відносна економія живої праці
Проблема економії живої праці взагалі, а на сучасному етапі розвитку нашої економіки в особливості, є надзвичайно важливою. Вирішувати її можливо лише на основі - неухильного підвищення продуктивності праці в результаті зростання його фондовооруженности. Чим більше економія живої праці, тим вище його продуктивність і вище частка приросту продукції.
Показник економії живої праці дуже наочно показує, наскільки використані резерви зростання продуктивності праці. Адже найважливішим завданням планування праці є визначення мінімальної потреби в працівниках, необхідних для нормального ходу процесу виробництва і виконання виробничої програми.
Відносна економія живої праці Ет (чоловік), розраховується за формулою:

де J в - темпи зростання випуску продукції,%.
Розрахуємо темп зростання випуску продукції за 1999 р., по відношенню до 1998 р.:

Тоді показник відносної економії живої праці Ет (чоловік), на підприємстві складе:
чол. 1998
чол. 1999
Розрахований нами показник економії живої праці дуже наочно показує, наскільки використані резерви зростання продуктивності праці.
Чим більше економія живої праці, тим вище його продуктивність і вище частка приросту продукції.
Таким чином, на підставі проведених розрахунків, можна констатувати про неухильне підвищення продуктивності праці, на винзаводі ВАТ «Ударний», що є результатом зростання фондоозброєності праці (див. Додаток 3, 4а-б).
2.4 Показники ефективності використання основних фондів, оборотних коштів і капітальних вкладень
2.4.1 Фондовіддача
Наступною групою функціональних показників є показники використання виробничих фондів і капітальних вкладень. Сюди можуть бути віднесені такі показники:
- Фондовіддача;
- Приріст оборотних коштів до приросту товарної продукції;
- Виробництво чистої продукції на 1 грн. середньорічного обсягу оборотних коштів;
- Відносна економія основних виробничих фондів;
- Відносна економія оборотних коштів;
- Оборотність оборотних коштів;
- Приріст оборотних коштів до приросту товарної продукції;
- Питомі капітальні вкладення на одиницю введеної виробничої потужності;
- Питомі капітальні вкладення на одиницю приросту продукції;
- Термін окупності капітальних вкладень.
Перераховані показники відображають рівень використання засобів виробництва в одному виробничому циклі, частково або повністю переносять свою вартість на готову продукцію. У зв'язку з цим використання засобів виробництва істотно впливає на рівень ефективності. Останні три показники характеризують ефективність капітальних вкладень, що направляються на збільшення випуску продукції.
Фондовіддача є в даний час основним показником використання основних виробничих фондів. Вона показує обсяг виробленої продукції, що припадає на 1 грн. середньорічної вартості основних виробничих фондів. Продукція може бути представлена ​​у вартісному чи натуральному вираженні. Динаміка цього показника відбиває зміну величини й структури основних фондів, обсягу й асортименту продукції, що випускається. Оскільки фондовіддача виражає співвідношення між досягнутим-економічним ефектом (у вигляді виробленої продукції) і витратами на створення основних фондів, за допомогою яких досягнуто цього ефект, вона є і показником ефективності виробництва.
Фондовіддача розраховується за формулою:

де Т - обсяг виробленої продукції; Ф - вартість основних виробничих фондів, грн.
Розрахуємо показник фондовіддачі на підприємстві:
грн. 1998
грн. 1999
На підставі наших розрахунків видно, що на 1 грн. середньорічної вартості основних виробничих фондів, доводиться 10,17 грн. і 10,44 грн. виробленої продукції в 1998 р. і 1999 р. відповідно.
У нашому випадку, показник фондовіддачі в 1999 р. по відношенню до 1998 р. збільшився на 0,27 грн. Як вже говорилося, динаміка цього показника відбиває зміни розміру й структури основних фондів, обсягу й асортименту продукції, що випускається.
2.4.2 Приріст оборотних коштів до приросту товарної продукції
Показник приросту оборотних коштів до приросту товарної продукції розраховується за формулою

де Поб - приріст середньорічної вартості оборотних коштів,%;
Jв - темп зростання обсягу чистої (товарної) продукції.
Таким чином, показник приросту оборотних коштів до приросту товарної продукції, на підприємстві, складе:

На підставі зроблених розрахунків, можна говорити, що приріст товарної продукції, на підприємстві, випереджає приріст оборотних коштів на 2,3%.
2.4.3 Відносна економія основних виробничих фондів, відносна економія оборотних коштів
Відносна економія основних виробничих фондів, грн., Розраховується за наступною формулою:
,
де Фб - середньорічна вартість основних фондів у базовому періоді; Фi - середньорічна вартість у розрахунковому періоді. Слід зауважити, що відносну економію оборотних коштів, матеріальних витрат, фондів заробітної плати можна розрахувати за цією ж формулою з використанням відповідних значень фондів.
Таким чином, показник відносної економії основних фондів на підприємстві становить:
%.
Оборотні кошти складають частину засобів виробництва, що включають в себе також фонди обігу (готова продукція, грошові кошти). Таким чином, показник відносної економії оборотних коштів характеризує отриману економію матеріальних і грошових коштів у процесі виробництва і реалізації продукції. Економія оборотних коштів сприяє прискоренню їхньої оборотності і тим самим підвищенню ефективності виробництва.
Розрахуємо відносну економію оборотних коштів (тис. грн.), У ВАТ «Ударний», за наступною формулою:
,
де Оф, Об - оборотні кошти відповідно фактично й у базисному періоді, тис. грн., Jв - темп зростання обсягу чистої продукції.
Таким чином, відносна економія оборотних коштів, у 1999 р., у ВАТ «Ударний» складає:
тис. грн.
Як вже говорилося, показник відносної економії оборотних коштів характеризує отриману економію матеріальних і грошових коштів у процесі виробництва і реалізації продукції. Економія оборотних коштів сприяє прискоренню їхньої оборотності і тим самим підвищенню ефективності виробництва.
2.4.4 Оборотність оборотних коштів
Прискорення оборотності оборотних коштів сприяє їх вивільненню та використанню на інші потреби підприємства. Скорочення одного обороту (у днях) оборотних коштів і часткове вивільнення їх свідчить про ефективне їх використання.
Тривалість одного обороту оборотних коштів До (у днях) можна визначити за формулою:
,
де Ос - оборотні кошти, тис. грн.; Вр - виручка від реалізації продукції, тис. грн.: 360 - кількість днів у році.
Таким чином, оборотність оборотних коштів на підприємстві становить:
дн. 1998
дн. 1999
На підставі розрахунків видно, що показники тривалості одного обороту оборотних засобів (До) у 1998 і 1999 рр.. практично рівні, і при округленні складуть 21,4 дн., але все ж трохи, показник До за 1999 р., позитивніше показника за 1998 р. на 0,06 дн.
Різниця між фактичною кількістю днів одного обороту в минулому році (1999) в порівнянні з базисним (1998), показує, на скільки днів прискорилася оборотність, що і буде служити показником ефективного використання оборотних коштів.
2.5 Показники ефективності використання матеріальних ресурсів
2.5.1 Відносна економія матеріальних витрат, зниження питомої витрати матеріалів (виноматеріалів)
Наступною групою функціональних показників є показники використання матеріальних ресурсів:
- Відносна економія матеріальних витрат;
- Зниження питомої витрати матеріалів (виноматеріалів).
- Матеріальні витрати на 1 грн. товарної продукції;
Частка матеріальних витрат у собівартості виноробної продукції становить 93%. Тому стає зрозумілим прагнення керуючих виноробних підприємств до економії сировини, матеріалів, палива, всіх видів енергії, тари та інших матеріальних ресурсів як до виконання найважливішої умови підвищення ефективності виробництва.
У складі матеріальних витрат вартість сировини переважає, тому у виноробстві розроблені деталізовані норми втрат виноматеріалів.
Розрахунок відносної економії матеріальних витрат Ем (в тис. грн.) Здійснюється за формулою:
,
де Мзф, Мзб - матеріальні витрати відповідно фактичні й у базисному періоді, тис. грн.; Jв - темп зростання валової продукції,%.
Таким чином, відносна економія матеріальних витрат у ВАТ «Ударний» складає:
тис. грн.
Зниження питомої витрати (втрат) виноматеріалів Вс (у%) можна визначити шляхом порівняння фактичної витрати виноматеріалів на 1000 дал. вина з установленим нормативом по формулі:
,
де Вф, Вн - витрата виноматеріалів на 1000 дал вина відповідно фактично і по нормі, дал.
2.5.2 Матеріальні витрати на 1 грн. товарної продукції
До елементів витрат підприємства відносяться й матеріальні витрати підприємства, до них відносяться витрати на: сировину і матеріали, покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати, паливо, електроенергія, теплоенергія й ін
Показник матеріальних витрат на 1 грн. товарної продукції - важливий показник. Обчислюється він відношенням суми матеріальних витрат на виробництво до вартості виробленої товарної продукції в діючих цінах:
,
де Мз - величина матеріальних витрат у загальних витратах на виробництво, грн. (Див. Додаток 1, показник 15); Т - обсяг товарної продукції, грн.
Таким чином, матеріальні витрати на 1 грн. товарної продукції на винзаводі склали:
грн. 1998
грн. 1999
Як ми бачимо, підприємство ВАТ «Ударний» у 1999 р. виробило матеріальних витрат на 1 грн. товарної продукції - 72 коп., що говорить про зменшення матеріальних витрат, тому що в 1998 р. даний показник становив - 73 коп.
2.6 Додаткові показники системи показників ефективності виробництва
Підсумком даної роботи є результат розрахунків системи показників ефективності виробництва, на прикладі ВАТ «Ударний», які зведені в таблицю: «Система показників ефективності виробництва ВАТ« Ударний »» (див. Додаток 4а, 4б).
Слід зауважити, що загальноприйнята система показників ефективності виробництва, використовувана для оцінки ефективності виробництва, містить також і додатково розраховані мною показники господарської діяльності підприємства. Дані доповнення, на мою думку, є доцільними, тому вони дозволяють нам зробити також і додаткові висновки про ефективність виробництва. Дані показники були розраховані на підставі вихідних даних для аналізу виробничої діяльності ВАТ «Ударний».
Додаткові показники, включені в систему показників ефективності виробництва підприємства:
- Темп зростання фондовіддачі;
- Темп зростання виробничих фондів;
- Фондоозброєність праці;
- Темп зростання фондоозброєності праці.
Розрахунки показників:
а) темп зростання фондовіддачі:
% 1998
% 1999
б) темп зростання виробничих фондів:
% 1998
% 1999
в) фондоозброєність праці:
тис. грн. 1998
тис. грн. 1999
г) темп зростання фондоозброєності праці:
% 1998
% 1999
Дані, додатково розраховані показники (Додаток 4б, № 17, 18, ​​19, 20), дозволяють нам зробити також і додаткові висновки про ефективність виробництва ВАТ «Ударний», а саме - виробничі фонди ВАТ «Ударний» використовуються недостатньо ефективно. Зростання виробничих фондів і фондоозброєності праці не супроводжується підвищенням фондовіддачі і відповідним зростанням продуктивності праці.
Так, середньорічне зростання виробничих фондів у ВАТ становить - 115,5% (далі будуть приводитися середньорічні показники за 1998, 1999 рр..), А зростання фондоозброєності праці - 124,96%.
А темпи зростання продуктивності праці і фондовіддачі, в ВАТ «Ударний», становлять 109,4% і 83,49% відповідно.
При ефективному використанні виробничих фондів темпи зростання продуктивності праці повинні випереджати темпи зростання фондоозброєності праці. Зіставлення зазначених показників свідчить про зворотне - 109,4 <124,96.
Фондоозброєність відображає ступінь технічної оснащеності праці і має безпосередній вплив на продуктивність праці.
Наведені цифри свідчать про необхідність вишукування й використання резервів виробничих фондів, з тим, щоб підвищити фондовіддачу.
Однак слід зауважити, що дані показники на винзаводі, зокрема за 1999 р., свідчать про позитивні тенденції. Так темп зростання продуктивності праці в 1999 р. склав 109,7%, а темп зростання фондоозброєності - 107,0%, тобто темп зростання продуктивності праці випереджає темп зростання фондоозброєності праці на 2,7%.
Поліпшення використання основних виробничих фондів дозволяє без додаткових капіталовкладень збільшити випуск продукції, поліпшити техніко-економічні показники виробництва, такі, як фондовіддача, продуктивність праці, собівартість продукції тощо, тобто дозволяє підвищити ефективність виробництва.

Висновки

Ефективність виробництва - найважливіша якісна характеристика господарювання на всіх рівнях. Під економічною ефективністю виробництва розуміється ступінь використання виробничого потенціалу, що виявляється співвідношенням результатів і витрат суспільного виробництва. Чим вище результат при тих же витратах, чим швидше він зростає в розрахунку на одиницю витрат суспільно необхідної праці, чи чим менше витрат на одиницю корисного ефекту, тим вище ефективність виробництва. Узагальнюючим критерієм економічної ефективності суспільного виробництва служить рівень продуктивності суспільної праці.
У даній роботі досліджені методи і практика розрахунків показників ефективності виробництва підприємства. Тут, даються характеристики показників ефективності виробництва, які необхідно застосовувати при оцінці ефективності виробництва підприємства. На підставі розрахунків даних показників управління підприємством повинна коригувати процеси виробництва, удосконалювати управління виробництвом підприємства з метою підвищення ефективності виробництва.
У роботі проведено аналіз господарської діяльності підприємства, і на підставі отриманих результатів, надано рекомендації щодо вдосконалення управління виробництва підприємства, так, щоб на кожну одиницю ресурсів добиватися істотного збільшення обсягу виробництва продукції.
Система показників ефективності виробництва надана в роботі дає всебічну оцінку використання всіх ресурсів підприємства і містить усі загальноекономічні показники.
У системі показників ефективності виробництва не всі з них мають однакову значимість. Є головні й додаткові (диференційовані) показники. Якщо перші прийнято називати узагальнюючими, то другі є функціональними, що характеризують яку-небудь певну сторону діяльності.
Узагальнюючі показники в основному виражають кінцеві результати виробництва й виконання стратегічних завдань. Функціональні показники використовуються для аналізу та виявлення резервів ефективності, усунення вузьких місць у виробництві.
Тривалий час у середовищі економістів велася дискусія про те, за допомогою якого показника можна найбільш об'єктивно визначати ефективність виробництва. Пропонувалися різні формули, але кожна з них мала свої позитивні і негативні сторони, достоїнства і недоліки. І оскільки жоден із пропонованих показників не може виступати в якості універсального, для оцінки ефективності виробництва була введена система показників, в якій показники оцінки і планування підвищення економічної діяльності були об'єднані в чотири групи (і, таким чином, економічна ефективність розглядається як багатомірне явище) :
1. Узагальнюючі показники економічної ефективності виробництва.
2. Показники ефективності використання праці.
3. Показники ефективності використання основних фондів, оборотних коштів і капітальних вкладень.
4. Показники ефективності використання матеріальних ресурсів.
Наочно систему показників ефективності суспільного виробництва представлена ​​у вигляді схеми (див. Додаток 2).
До групи узагальнюючих показників можна віднести наступні:
- Темпи зростання випуску продукції;
- Загальна рентабельність і її зростання;
- Витрати на 1 грн. товарної продукції, виробництво чистої продукції на 1 грн. витрат.
До групи показників ефективності використання живої праці можна віднести наступні:
- Темп зростання продуктивності праці;
- Частка приросту обсягу виробництва в результаті зростання продуктивності праці;
- Відносна економія живої праці.
Наступною групою функціональних показників є показники використання виробничих фондів і капітальних вкладень. Сюди можуть бути віднесені такі показники:
- Фондовіддача;
- Приріст оборотних коштів до приросту товарної продукції;
- Виробництво чистої продукції на 1 грн. середньорічного обсягу оборотних коштів;
- Відносна економія основних виробничих фондів;
- Відносна економія оборотних коштів;
- Оборотність оборотних коштів;
- Приріст оборотних коштів до приросту товарної продукції;
- Питомі капітальні вкладення на одиницю введеної виробничої потужності;
- Питомі капітальні вкладення на одиницю приросту продукції;
- Термін окупності капітальних вкладень.
Перераховані показники відображають рівень використання засобів виробництва в одному виробничому циклі, частково або повністю переносять свою вартість на готову продукцію. У зв'язку з цим використання засобів виробництва істотно впливає на рівень ефективності. Останні три показники характеризують ефективність капітальних вкладень, що направляються на збільшення випуску продукції.
Наступною групою функціональних показників є показники використання матеріальних ресурсів:
- Відносна економія матеріальних витрат;
- Зниження питомої витрати матеріалів (виноматеріалів).
- Матеріальні витрати на 1 грн. товарної продукції;
Частка матеріальних витрат у собівартості продукції дуже значна. Тому стає зрозумілим прагнення керуючих підприємств до економії сировини, матеріалів, палива, всіх видів енергії, тари та інших матеріальних ресурсів як до виконання найважливішої умови підвищення ефективності виробництва.
Діюча, мобілізуюча роль показників ефективності виробництва багато в чому визначається методологією їхнього розрахунку.
Слід зауважити, що орієнтуючись тільки на темпи росту як на показник, що характеризує ефективність виробництва, можна упустити головний фактор ефективності - інтенсифікацію виробництва, тому що високі темпи зростання можуть бути досягнуті і за рахунок екстенсивних факторів, тобто в результаті додаткових капітальних вкладень на розширення виробництва (нове будівництво, відновлення устаткування, реконструкція підприємств), хоча використання засобів і внутрішніх резервів виробництва при цьому може залишатися на низькому рівні.
Однак було б помилково зі сказаного робити висновок про непридатність показника темпів росту для оцінки ефективності виробництва та окремих техніко-економічних показників.
Підсумком даної роботи є результат розрахунків системи показників ефективності виробництва, на прикладі ВАТ «Ударний», які зведені в таблицю: «Система показників ефективності виробництва ВАТ« Ударний »» (див. Додаток 4а, 4б).
У загальноприйняту систему показників ефективності виробництва, що використовується для оцінки ефективності виробництва, включені додатково розраховані показники господарської діяльності підприємства. Дані доповнення, на мою думку, є доцільними, тому вони дозволяють нам зробити також і додаткові висновки про ефективність виробництва. Дані показники були розраховані на підставі вихідних даних для аналізу виробничої діяльності ВАТ «Ударний».
Додаткові показники, включені в систему показників ефективності виробництва підприємства:
- Темп зростання фондовіддачі;
- Темп зростання виробничих фондів;
- Фондоозброєність праці;
- Темп зростання фондоозброєності праці.
Вищевказані додатково розраховані показники (Додаток 4б, № 17, 18, ​​19, 20), дозволяють нам зробити також і додаткові висновки про ефективність виробництва ВАТ «Ударний», а саме - виробничі фонди ВАТ «Ударний» використовуються недостатньо ефективно. Зростання виробничих фондів і фондоозброєності праці не супроводжується підвищенням фондовіддачі і відповідним зростанням продуктивності праці.
Так, середньорічне зростання виробничих фондів у ВАТ становить - 115,5% (далі будуть приводитися середньорічні показники за 1998, 1999 рр..), А зростання фондоозброєності праці - 124,96%.
А темпи зростання продуктивності праці і фондовіддачі, в ВАТ «Ударний», становлять 109,4% і 83,49% відповідно.
При ефективному використанні виробничих фондів темпи зростання продуктивності праці повинні випереджати темпи зростання фондоозброєності праці. Зіставлення зазначених показників свідчить про зворотне - 109,4 <124,96.
Фондоозброєність відображає ступінь технічної оснащеності праці і має безпосередній вплив на продуктивність праці.
Наведені цифри свідчать про необхідність вишукування й використання резервів виробничих фондів, з тим, щоб підвищити фондовіддачу.
Однак слід зауважити, що дані показники на винзаводі, зокрема за 1999 р., свідчать про позитивні тенденції. Так темп зростання продуктивності праці в 1999 р. склав 109,7%, а темп зростання фондоозброєності - 107,0%, тобто темп зростання продуктивності праці випереджає темп зростання фондоозброєності праці на 2,7%.
Поліпшення використання основних виробничих фондів дозволяє без додаткових капіталовкладень збільшити випуск продукції, поліпшити техніко-економічні показники виробництва, такі, як фондовіддача, продуктивність праці, собівартість продукції тощо, тобто дозволяє підвищити ефективність виробництва.
Завершуючи роботу, слід зауважити, що методики визначення та аналізу системи показників ефективності, використані в роботі, допоможуть керівникам будь-якого рівня повніше виявити резерви подальшого підвищення ефективності виробництва і намітити конкретні шляхи його вдосконалення. Забезпечення стабільної роботи підприємств по випуску конкурентноздатної продукції, є завданням першорядної важливості для керуючих усіх рівнів, а найважливішою якісною характеристикою господарювання на всіх рівнях є - ефективність виробництва.

Список використаної літератури


1. Горфинкель. В.Я. Економіка підприємства: Підручник. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1998.
2. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник. - Мінськ: Екоперспектіва, 1998. - 498 с.
3. Стражев В.І. Аналіз господарської діяльності в промисловості: Підручник. - Мінськ, 1997. - 363 с.
4. Пєтухов Р.М. Оцінка ефективності промислового виробництва: Методи та показники. - М.: Економіка, 1994. - 191 с.
5. Чумаченко І.Г. Підвищення ефективності виробництва: У 3-х томах. - К.: Вища школа, 1989.
6. Єрмолович О.М. Аналіз ефективності господарської діяльності промислових об'єднань і підприємств. - Мінськ, 1988.
7. Білашів Л.А. та ін Ефективність виробництва. - К.: Вища школа, 1989.
8. Кабаков В.С. Управління підприємством. - СПб.: ЛІЕІ, 1996.
9. Вейе Г. Дернінг У. Введення в загальну економіку і організацію виробництва. - Красноярськ: КТУ, 1995. - 509 с.
10. Ванінський А.Я. Факторний аналіз господарської діяльності. - М.: Фінанси і статистика, 1989. - 179 с.
11. Калина А.В. Організація і оплата праці в умовах ринку (аспект ефективності): Навчально-методичний посібник. - К.: МАУП, 1997. - 300 с.
Додаток 1
Таблиця 1: Вихідні дані для аналізу виробничої діяльності ВАТ «Ударний»
№ п.п.
Показники
Позначення
1998
1999
1
Обсяг реалізованої продукції, тис. грн.
Р
17533
17966
2
Обсяг товарної продукції, тис. грн.
Т
17204
17987
3
Обсяг валової продукції, тис. грн.
У
17204
17987
4
Відпрацьовано робітниками за рік, тис. чол.-год.
Н
337,3
316,0
5
Відпрацьовано робітниками за рік, тис. чол.-днів
Д
42,2
39,0
6
Середньооблікова чисельність робітників, осіб
Чр
180
169
7
Середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу, осіб

Ч

233

222
8
Балансовий прибуток, тис. грн.
П
3660
3624
9
Прибуток від реалізації продукції
Пр
3736
3830
10
Повна собівартість товарної продукції, тис. грн.
Ст
13525
14105
11
Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн.
Ср
13749
14078
12
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.
Ф
1692
1723
13
Середньорічна вартість оборотних коштів, тис. грн.
Про
1044
1067
14
Середньорічна вартість виробничих фондів, тис. грн.
А
2736
2790
15
Матеріальні витрати, тис. грн.
Мз
12578
13088
16
Приріст середньорічної вартості оборотних коштів,%
Поб
2,756
2,203

Додаток 2
Схема: Система показників ефективності суспільного виробництва об'єднань (підприємств)

Ефективність виробництва


Узагальнюючі показники ефективності виробництва

Показники ефективності використання праці.

Показники ефективності використання основних фондів, оборотних коштів і капітальних вкладень

Показники ефективності використання матеріальних ресурсів

Темпи зростання виробництва

Темпи зростання продуктивності праці


Фондовіддача

Відносна економія матеріальних витрат

Витрати на 1 грн. товарної продукції

Частка приросту продукції за рахунок підвищення продуктивності праці


Оборотність оборотних коштів

Загальна рентабельність

Відносна економія живої праці

Відносна економія оборотних коштів

Відносна економія використання минулого і живої праці


Питомі капітальні вкладення

Додаток 3
Таблиця 2: Факторний аналіз рентабельності виробництва винзаводу
Показник
Рік
1998
1999
Загальна рентабельність виробництва,%
133,8
129,9
Індекс відхилення обсягу реалізованої продукції від валової Р \ У
17533 \ 17204 = 1,019
17966 \ 17987 = 0,998
Середньогодинна продуктивність праці робітника, грн. У \ Н
17204000 \ 337300 = 51,005
17987000 \ 316000 = 56,92
Середня тривалість робочого дня одного робітника, ч. Н \ Д
337300 \ 42200 = 7,99
316000 \ 39000 = 8,1
Середнє число календарних робочих днів одного робітника за рік, Д \ Чр
42200 \ 180 = 234,444
39000 \ 169 = 230,769
Питома вага робітників у загальній чисельності працюючих ППП, Чр \ Ч
180 \ 233 = 0,772
169 \ 222 = 0,761
Індекс відхилення балансового прибутку проти прибутку від реалізації
3660 \ 3736 = 0,979
3624 \ 3830 = 0,946
Витрати в грн. на 1 грн. товарної продукції, Ст \ Т, грн.
13525 \ 17204 = 0,786
14105 \ 17987 = 0,784
Озброєність працюючого основними фондами Ф \ Ч, грн. \ Ч.
1692 \ 233 = 7,261
1723 \ 222 = 7,761
Озброєність працюючого оборотними коштами О \ Ч, грн. \ Ч.
1044 \ 233 = 4,480
1067 \ 222 = 4,806

Додаток 4а
Таблиця 3: Система показників ефективності виробництва ВАТ «Ударний»

Показник
Роки
1998
1999
1
Темп зростання виробництва чистої продукції (Jв = Тi / Тб · 100),%
-
104,6
2
Загальна рентабельність підприємства (R), П \ А · 100,%
133,8
129,9
3
Витрати на 1 грн. товарної продукції (Уз), Ст \ Т, грн.
0,79
0,78
4
Виробництво чистої продукції на 1 грн. витрат (Пч), Т \ Ст, грн.
1,27
1,28
5
Продуктивність праці (W), Т \ Ч, грн. \ Чол.,
73,84
81,02
6
Темп зростання продуктивності праці (Iw), Wi \ Wб · 100,%
109,1
109,7
7
Середньогодинна продуктивність праці робітника, У \ Н, грн.
51,005
56,92
8
Середня тривалість робочого дня одного робітника, Н \ Д, ч.
7,99
8,1
9
Середнє число календарних робочих днів одного робітника за рік, Д \ Чр
234,444
230,769
10
Темпи зростання чисельності промислово-виробничого персоналу, DЧ,%

-

95,3
11
Частка приросту продукції в результаті зростання продуктивності праці (dВ),%

-

8,87
12
Відносна економія живої праці (Ет), чол.
21,3
21,6
13
Озброєність працюючого основними фондами Ф \ Ч, грн. \ Ч.
7,261
7,761
14
Фондовіддача (Фо), Т \ Ф, грн.
10,17
10,44
15
Озброєність працюючого оборотними коштами О \ Ч, грн. \ Ч.
4,480
4,806
16
Приріст оборотних коштів до приросту товарної продукції (Ко = Поб \ Jв · 100),%

-

97,7
Закінчення таблиці 3, продовження таблиці 3 дивіться у Додатку 4б на сторінці 40.
Додаток 4б
Продовження таблиці 3: Система показників ефективності виробництва ВАТ «Ударний»

Показник
Роки
1998
1999
17
Темп зростання фондовіддачі,
(Jфо = Фо i \ Фо б · 100),%
64,33
102,65
18
Темп зростання виробничих фондів, (Iп = Аi \ Аб · 100),%
129,06
101,97
19
Фондоозброєність праці, (ФВ = А \ Ч), тис. грн.
11,742
12,568
20
Темп зростання фондоозброєності праці, (Iф = ФВi \ ФВб · 100),%
142,9
107,0
21
Відносна економія основних фондів (ФЕК),%
-
103,58
22
Відносна економія оборотних коштів, (Ео = (Про · Jв) :100-Оф), тис. грн
-
25,024
23
Оборотність оборотних коштів (До), дн.
21,44
21,38
24
Матеріальні витрати на 1 грн. товарної продукції, (Yмз = Мз \ Т), грн.
0,73
0,72
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Менеджмент і трудові відносини | Курсова | 203.9кб. | скачати

Схожі роботи:
Ефективність виробництва аналіз ефективності виробництва 2
Економічна ефективність виробництва кормів та шляхи збільшення їх виробництва і зниження собівартості
Аналіз та оцінка ефективності виробництва
Аналіз ефективності виробництва молока у ВАТ Правда
Економіко-статистичний аналіз ефективності виробництва зерна н
Аналіз ефективності виробництва цифрової фоторамки Diframe
Статистичний аналіз економічної ефективності виробництва продукції
Аналіз ефективності виробництва деталей на підприємстві машинобудування
Статистичний аналіз економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в господарствах Черняхівського
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru