Ефективність використання основних фондів

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ДИПЛОМНА РОБОТА
«ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ»

РЕФЕРАТ
Дипломна робота 91 с., 12 табл., 67 джерел, 3 дод.
ОСНОВНІ ЗАСОБИ, СИНТЕТИЧНИЙ І АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК, МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ, фондоозброєність, ФОНДОВІДДАЧА
Об'єктом дослідження є УП «Агропроменерго» п. Колодіщі.
Предмет дослідження - стан та ефективність використання основних засобів.
Мета роботи - систематизація та поглиблення теоретичних і практичних знань, а також їх застосування при вивченні організації бухгалтерського обліку та аналізу ефективності використання основних засобів на практичних матеріалах УП «Агропроменерго».
При виконанні роботи використані методи системного, глибокого факторного аналізу.
Автор роботи підтверджує, що наведений в ній розрахунково-аналітичний матеріал правильно і об'єктивно відображає стан досліджуваного процесу, а всі запозичені з літературних та інших джерел теоретичні, методологічні та методичні положення і концепції супроводжуються посиланнями на їх авторів.
________________
(Підпис студента)

ЗМІСТ
ВСТУП .. 4
1. ОСНОВНІ КОШТИ ТА ЇХ РОЛЬ В СУЧАСНИХ УМОВАХ .. 6
1.1. Економічна сутність основних засобів, їх класифікація та оцінка. 6
1.2. Нормативно-правова база, що регулює здійснення господарських операцій з основними засобами. 11
1.3. Особливості класифікації, оцінки та обліку основних засобів у Республіці Білорусь, Російської Федерації та Міжнародних стандартах фінансової звітності. 20
2. ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ .. 38
2.1 Документальне оформлення та облік надходження основних засобів. 38
2.2. Документальне оформлення і облік переміщення та вибуття основних засобів. 44
2.3 Облік амортизації основних засобів. 49
2.4 Облік витрат на ремонт і модернізацію основних засобів. 56
2.5 Інвентаризація та переоцінка основних засобів. 60
2.6 Удосконалення основних засобів в умовах застосування ЕОМ ... 65
3. АНАЛІЗ СКЛАДУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ 67
3.1. Аналіз наявності, руху і технічного стану основних засобів. 67
3.3 Аналіз наявності і використання виробничого обладнання. 70
3.4 Узагальнення резервів підвищення ефективності використання основних засобів 77
ВИСНОВОК .. 83
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .. 87
Додаток А. Структура та рух основних засобів на ВП «Агропроменерго»
Додаток Б. Бухгалтерський баланс УП «Агропроменерго» на 01.01.2003
Додаток В. Бухгалтерський баланс УП «Агропроменерго» на 01.01.2004

ВСТУП

Працюючи в ринкових умовах господарювання, підприємства, щоб уникнути поразки в конкурентній боротьбі, змушені раціонально використовувати всі свої ресурси. Приймаючи управлінське рішення, керівництво змушене постійно аналізувати доцільність купівлі засобів виробництва, випуску продукції, виконання робіт і надання послуг, порівнювати витрати з доходами, знати втрачені можливості для отримання прибутку. Оскільки основним джерелом інформації для цих цілей є бухгалтерський облік, то в ринкових умовах господарювання його дані використовуються більш активно і широко. Облік займає одне з головних місць в системі управління. Він більш точно відображає реальні процеси виробництва, обігу, розподілу та споживання всебічно характеризує майновий і фінансовий стан підприємства, служить основою для планування його діяльності. Взявши в основу облікову інформацію, можна передбачати показники розвитку підприємства і виявити резерви підвищення ефективності виробництва.
У процесі господарської діяльності підприємства використовує основні засоби. Основні фонди є одним з найважливіших факторів підвищення ефективності виробництва. Їх стан та ефективність використання безпосередньо впливають на кінцеві результати виробничо-господарської діяльності. Більш повне та раціональне використання основних фондів сприяє поліпшенню всіх основних техніко-економічних показників підприємства.
Все вищесказане зумовило актуальність і зумовило вибір теми роботи. Її основною метою є вивчення та дослідження організації обліку і проведення аналізу стану та ефективності використання основних фондів на промисловому підприємстві, а також розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення обліку основних засобів в умовах застосування електронно-обчислювальної техніки, виявлення резервів підвищення ефективності використання основних засобів.
Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення наступних взаємопов'язаних завдань:
- Вивчити діючу нормативно-правову базу, котрой регулюються господарські операції з основними засобами;
- Вивчити порядок організації обліку основних засобів на підприємстві - оформлення документів, відображення в обліку надходження основних засобів, їх переміщення і вибуття;
- Дослідити порядок визначення результатів реалізації та іншого вибуття основних засобів;
- Виявити недоліки в організації і здійснення обліку основних засобів на підприємстві і внести пропозиції щодо вдосконалення обліку основних засобів;
- Виявити й узагальнити резерви підвищення ефективності використання основних засобів.

1. ОСНОВНІ КОШТИ ТА ЇХ РОЛЬ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

1.1. Економічна сутність основних засобів, їх класифікація та оцінка

Для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства повинні мати у своєму розпорядженні основним і оборотним капіталом, які розрізняються за їх функцій у процесі виробництва і характером участі в утворенні вартості товару.
Основний капітал - будівлі, споруди, обладнання служать протягом ряду періодів виробництва, зберігаючи свою натуральну форму.
Оборотний капітал використовується повністю протягом одного виробничого циклу, не зберігаючи своїй натуральній споживчої форми і для кожного нового циклу виробництва їх необхідно замінювати новими.
Основні засоби - це матеріальні цінності, які задовольняють одноразово таким умовам:
а) використовуються у виробництві продукції при виконанні робіт чи наданні послуг або для управлінських потреб організації;
б) використовуються протягом тривалого часу, тобто строку корисного використання, тривалістю понад 12 місяців, або звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців;
в) організацією не передбачається подальший перепродаж цих активів;
г) здатні приносити організації економічні вигоди (дохід) у майбутньому.
Строком корисного використання є період, протягом якого використання об'єкта основних засобів приносить економічні вигоди (дохід) організації. Для окремих груп основних засобів термін корисного використання визначається виходячи з кількості продукції (обсягу робіт у натуральному вираженні), очікуваного до отримання в результаті використання цього об'єкта.
До основних засобів відносяться: будівлі, споруди, робочі та силові машини і обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар та приладдя, робочий, продуктивний і племінну худобу, багаторічні насадження, внутрішньогосподарські дороги та інші відповідні об'єкти.
У складі основних засобів враховуються також: капітальні вкладення на докорінне поліпшення земель (осушувальні, зрошувальні та інші меліоративні роботи); капітальні вкладення в орендовані об'єкти основних засобів; земельні ділянки, об'єкти природокористування (вода, надра та інші природні ресурси).
Одиницею бухгалтерського обліку основних засобів є інвентарний об'єкт. Інвентарним об'єктом основних засобів визнається об'єкт з усіма пристосуваннями і приладдям або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, або ж окремий комплекс конструктивно зчленованих предметів, що становлять єдине ціле і призначений для виконання певної роботи. Комплект конструктивно зчленованих предметів - це один або кілька предметів одного або різного призначення, що мають спільні пристосування і приладдя, загальне управління, змонтовані на одному фундаменті, в результаті чого кожен входить в комплекс предмет може виконувати свої функції тільки в складі комплексу, а не самостійно.
Найважливішими завданнями, бухгалтерського обліку основних засобів є / 16 /:
забезпечення контролю за збереженням основних засобів при їх надходженні, зберіганні, використанні, внутрішньому переміщенні та вибуття;
точне і своєчасне нарахування та відображення в обліку амортизації і зносу основних засобів;
контроль над витратами з ремонту основних засобів;
правильне визначення результатів від ліквідації основних засобів;
своєчасне і достовірне обчислення податку на нерухомість у відповідності з чинним законодавством.
Найважливішою передумовою раціональної організації обліку основних засобів є їх науково обгрунтована класифікація. Класифікація розробляється і затверджується Міністерством з аналізу і статистики Республіки Білорусь. На підприємствах застосовується єдина типова класифікація основних засобів, відповідно до якої вони групуються за галузевою ознакою, за призначенням, за видами, за належністю, по використанню.
Класифікація основних засобів за галузевою ознакою (промисловість, сільське господарство, транспорт, торгівля і т.д.) дозволяє отримати дані про вартість основних засобів у кожній галузі.
За призначенням основні засоби поділяються на: виробничі основні засоби основної діяльності, виробничі основні засоби допоміжних виробництв, невиробничі основні засоби
Промислово-виробничі основні засоби за натурально-речовинним складом (за видами) класифікуються за такими групами:
Будівлі - виробничі, складські, адміністративно-господарські (будівлі цехів, заводоуправління, гаражі та ін.)
Споруди - насосні станції, димові труби на окремих фундаментах, бункера, мости, водонапірні башти, автомобільні дороги та ін
Передавальні пристрої - електричні мережі, трубопроводи, теплові та газові мережі, трансмісії.
Машини - обладнання:
а) силові машини й устаткування (генератори, трансформатори, двигуни, турбіни, парові котли, ядерні реактори і т.д.);
б) робочі машини й устаткування (металорізальні верстати, ковальські та пресові машини, автомати для зварювальних робіт і т.д.);
в) вимірювальні, регулюючі прилади та пристрої (амперметри, ваги, водоміри і т.д.);
г) обчислювальна техніка (електронні та інші обчислювальні машини);
д) інше машини й устаткування (обладнання телефонних станцій, пожежні машини та ін.)
Транспортні засоби - електровози, вагони, автомобілі, морські та річкові судна.
Інструменти - електродрилі, пневматичні відбійні молотки, електровібратори та ін
Виробничий інвентар і приналежності, тобто предмети виробничого призначення (крім малоцінних і швидкозношуваних предметів).
Господарський інвентар - конторська обстановка, шафи, ящики вогнетривкі, друкарські машинки, килими, розмножувальні апарати.
Багаторічні насадження озеленювальні і декоративні насадження на території підприємства.
Інші основні засоби - бібліотечні фонди, музейні цінності, капітальні витрати в орендовані основні засоби та ін
Класифікація основних засобів за видами покладена в основу їх аналітичного обліку.
По приналежності основні засоби підрозділяються на власні і орендовані.
За ознакою використання кошти поділяються на перебувають в експлуатації (діючі), у реконструкції та технічному переозброєнні, в запасі (резерві), на консервації. Таке групування забезпечує вирахування сум амортизації.
Як і всі об'єкти обліку, основні засоби в бухгалтерському обліку відображають у грошовій оцінці. Економічно обгрунтована оцінка основних засобів має велике значення для правильного визначення їх загального обсягу та складу за видами і групам, а також для нарахування податків на нерухомість, розрахунку амортизації, аналізу ефективності використання фондів.
Розрізняють три види вартості оцінки основних засобів: первісну, відновну і залишкову
Первісна вартість - це сума фактичних витрат на будівництво або придбання об'єкта, що включає витрати, по доставці-установці (тариф, вантажно-розвантажувальні роботи, будівництво фундаменту, монтаж), тобто це вартість (балансова) об'єкта в момент введення його в експлуатацію. За існуючим положенням основні засоби в бухгалтерському обліку та у звітності (у тому числі в балансі) відображаються за первісною вартістю, яка може змінюватися лише у виняткових випадках.
Відновлювальна вартість являє собою вартість відтворення основних засобів у сучасних умовах (за діючими цінами). Зазвичай знову надходять основні засоби, наприклад обладнання, мають вартість іншу, ніж; такі ж об'єкти, придбані кілька років тому, тому в обліку однакові об'єкти отримують різну оцінку.
У зв'язку з цим періодично проводять переоцінку основних засобів за відновною вартістю, в результаті чого досягається однаковість в оцінці однакових об'єктів, введених в дію у різний час. Після переоцінки основні засоби відображають в обліку за відновної вартості. В умовах ринкової економіки необхідна реальна оцінка, активів, тому переоцінку основних засобів за відновною вартістю слід проводити не рідше одного разу на рік відповідно до вказівок фінансових органів про переоцінку основних фондів.
У процесі експлуатації основні засоби зношуються, тобто їх первісна вартість постійно зменшується. Залишкова вартість являє собою первісну вартість за вирахуванням суми зносу Це фактична, реальна залежність основних засобів на звітну дату. Знос основних засобів відображають в обліку відокремлено від їх первісної вартості.

1.2. Нормативно-правова база, що регулює здійснення господарських операцій з основними засобами

Основним документом, що регулює ведення обліку в Республіці Білорусь, є Закон про бухгалтерський облік та звітності від 25 червня 2001р. № 42-3, прийнятий палатою представників 16 травня 2001р.
Цей закон визначає правові та методологічні основи організації та ведення бухгалтерського обліку, встановлює вимоги, які пред'являються до складання та подання бухгалтерської звітності, регулює взаємини з питань бухгалтерського обліку та звітності в Республіці Білорусь.
Облік основних засобів регулюється в РБ Інструкцією про порядок бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженої Постановою Міністерства фінансів РБ від № 127 від 20.12.2001 р.
Інструкція про порядок бухгалтерського обліку основних засобів (далі Інструкція) визначає порядок організації обліку основних засобів і відображення на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій, пов'язаних з використанням об'єктів основних засобів у комерційних (крім банків і небанківських кредитно-фінансових організацій) і некомерційних (крім організацій, фінансуються з бюджету) організаціях (далі організації) і застосовується з урахуванням Положення з бухгалтерського обліку основних засобів затвердженого Міністерством фінансів Республіки Білорусь в установленому порядку.
До основних засобів відносяться:
-Будівлі, споруди, включаючи відомчі дороги;
-Передавальні пристрої, робочі та силові машини, механізми та обладнання;
-Транспортні засоби; вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої;
-Обчислювальна техніка, оргтехніка;
-Інструмент; виробничий і господарський інвентар та приладдя;
-Робоча худоба; багаторічні насадження;
-Буферний газ; об'єкти житлового фонду, зовнішнього благоустрою;
та інші відповідно до Тимчасового республіканським класифікатором основних засобів і нормативних строків їх служби, затвердженим постановою Міністерства економіки Республіки Білорусь від 21 листопада 2001р. № 86. (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 2001р., № 114, 8 / 7489), (далі - Тимчасовий класифікатор).
Бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити:
11. Аналіз фондовіддачі і Фондорентабельность показав, що у 2003 р, підприємство втратило можливість збільшення випуску продукції. Негативний вплив на рівень фондовіддачі, обсяг виробництва продукції, а також на рівень рентабельності основних виробничих фондів надали зниження рівня коефіцієнта змінності, цілоденні та внутрішньозмінні простої техніки ..
12. Проведений аналіз на підставі планових показників на 2004 рік дозволив виявити прогнозні резерви підвищення ефективності використання матеріально-технічної бази промислового підприємства, які можуть бути використані в майбутній фінансово-господарської діяльності підприємства. За рахунок запланованого на 2004 рік введення в дію нового обладнання, скорочення внутрішньозмінних і цілодобових простоїв техніки, підвищення коефіцієнта змінності, більш інтенсивного використання обладнання підприємство має реальні можливості збільшити випуск продукції.
Таким чином, підприємство повинно використовувати всі можливості для досягнення високих фінансових показників у майбутньому: збільшувати частку активної частини основних виробничих фондів у загальній їх вартості, оновлювати матеріально-технічну базу, реалізовувати непотрібні і невикористовувані основні засоби, модернізувати застаріле, але придатне до експлуатації обладнання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон Республіки Білорусь «Про бухгалтерський облік та звітності. Облікова політика організації ». Мн.: Інформпресс, 2002 - 28с.
2. Інструкція про порядок бухгалтерського обліку основних засобів, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь 20.12.2001р. № 127 (у редакції постанови Міністерства фінансів Республіки Білорусь 09.07.2004г. № 110).
3. Інструкція про порядок заповнення бланків типових уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку основних засобів і нематеріальних активів, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь 08.12.2003г. № 168.
4. Інструкція про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, затверджена постановами Мінекономіки, Мінфіну, Мінстату та аналізу, Мінархітектури і будівництва Республіки Білорусь 23.11.2001г. № 187/110/96/18 (в редакції постанов Мінекономіки, Мінфіну, Мінстату та аналізу, Мінархітектури і будівництва Республіки Білорусь 30.03.2004г. № 87/55/33/5).
5. Інструкція про порядок визначення розміру заподіяної державному майну шкоди у зв'язку з втратою, пошкодженням (псуванням), недостачею при проведенні перевірок (ревізій) фінансово-господарської діяльності державних юридичних осіб, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь та постанову Міністерства економіки Республіки Білорусь 24.03.2003г. № 39/69.
6. Інструкція про порядок бухгалтерського обліку основних засобів, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь 20.12.2001р. № 127 (у редакції постанови Міністерства фінансів Республіки Білорусь 09.07.2004г).
7. Інструкція про порядок заповнення бланків типових уніфікованих форм первинної облікової документації з обліку основних засобів і нематеріальних активів, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь 08.12.2003г. № 168.
8. Інструкція про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, затверджена постановами Мінекономіки, Мінфіну, Мінстату та аналізу, Мінархітектури і будівництва Республіки Білорусь 23.11.2001г. № 187/110/96/18 (в редакції постанов Мінекономіки, Мінфіну, Мінстату та аналізу, Мінархітектури і будівництва Республіки Білорусь 30.03.2004г, № 87/55/33/5).
9. Інструкція про порядок визначення розміру заподіяної державному майну шкоди у зв'язку з втратою, пошкодженням (псуванням), недостачею при проведенні перевірок (ревізій) фінансово-господарської діяльності державних юридичних осіб, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь та постанову Міністерства економіки Республіки Білорусь 24.03.2003г. № 39/69.
10. Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь 12.12.2001г. № 18.
11. Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь № 118 (у редакції постанови Міністерства фінансів Республіки Білорусь 26.12.2003р. № 183).
12. Про внесення змін і доповнень до Закону Республіки Білорусь «Про бухгалтерський облік та звітності»: Закон республіки Білорусь, 25.06.2001г. № 42 / / Нац. Реєстр правових актів Республіки Білорусь, 2001 - № 63, с. 28-36.
13. Про внесення змін і доповнень до Положення щодо оцінки вартості об'єктів державної власності, затверджено постановами Міністерства з управління державним майном та приватизації, Міністерством економіки Міністерством статистики Республіки Білорусь 12.06.2001г. № 24/400/33.
14. Основні положення по складу витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), затверджені Міністерствами економіки, 26.01.1998г. № 19-12/397, статистики та аналізу 30.01.1998г. № 01-21/8, фінансів 30.01.1998г. № 3, праці 30.01.1998г. № 03-02-07/300 (зі змінами та доповненнями).
15. Постанову про порядок переоцінки основних засобів за станом на 1 січня 2004р., Затверджено постановою Міністерства статистики та аналізу республіки Білорусь 31.12.2003г. № 258.
16. Акулич Ю.І. Бухгалтерський облік: Учеб. посібник. Мн.: Диктую, 2003 - 368 с.
17. Аналіз господарської діяльності в промисловості: Підручник / В. І. Стражев, Л. А. Богданівська, О. Ф. Моргун та ін; під загальною редакцією В. І. Стражева; 5-е вид., Перераб. і доп. Мн.: Вища школа, 2003 - 480 с.
18. Астахов В.П. Бухгалтерський облік та оподаткування основних засобів. Ростов-на-Дону: Изд. центр «Март», 1999 - 253 с.
19. Астахов В.П. Бухгалтерський облік та оподаткування основних засобів: Учеб. практ. посібник. М.: ІД ФБК-ПРЕС, 2002 - 192с.
20. Бархатов А.П. Міжнародний облік: Навчальний посібник. М.: Видавничо-книготорговий центр «Маркетинг», 2001 - 336 с.
21. Бурцева І.М., Левкович О.А. Зміни в бухгалтерському обліку при переході на новий План рахунків. Мн.: Диктую, 2003 - 192 с.
22. Бухгалтерський облік основних засобів. Учеб. посібник / За ред. С.А. Ніколаєвої. М.: Аналітика-Прес, 2001 - 268с.
23. Бухгалтерський облік: Учеб. Посібник. 2-е вид., Перераб. / О. А. Левкович, І. М. Бурцева; під заг. ред. О. О. Левковича. Мн.: Амалфея, 2004 -576 с.
24. Дмитрієв К.А. Про деякі питання документального оформлення та бухгалтерського обліку вибуття основних засобів в бюджетних установах і організаціях / / Консультант, 2004 - № 2, с. 44-50.
25. 3абавскій А. Амортизація основних засобів / / Головний бухгалтер, 2004 - № 27, с. 70-71.
26. 3абавскій А. Роз'яснення щодо визначення амортизаційної вартості основних засобів / / Головний бухгалтер, 2004 - № 30, с. 54.
27. Ізвеков А.Д. Податковий облік основних засобів: окремі проблеми / / Податковий облік для бухгалтера, 2003 - № 10, с. 10-12.
28. Калинка А. А. Економіка підприємства. Учеб. посібник для середовищ. спец. навч. закладів. Мн.: Ураджай, 2001 - 250 с.
29. Козлова Е.П., Бабченко Г.І. Бухгалтерський облік в організаціях. М.: Фінанси і статистика, 2001 - 800 с.
30. Кондакова Н. Порядок обчислення амортизації основних засобів та податку на нерухомість у разі консервації обладнання / / Головний бухгалтер, 2004 - № 22, с. 61.
31. Кравченко Т.Л. Методика документального оформлення та обліку реалізації та вибуття основних засобів за новим планом рахунків / / Бухгалтерський облік і аналіз, 2003 - № 1, с. 12-15.
32. Кравченко Т.Л. Облік ремонтів, модернізації та реконструкції основних засобів на підприємствах на основі нового плану рахунків / / Бухгалтерський облік і аналіз, 2004 - № 1, с. 23-26
33. Краснова Л.П., Шалашова. М.Т. Бухгалтерський облік: Підручник для вузів. М.: МАУП, 2000.
34. Красуцька Є.В. Про віднесення витрат з капітального ремонту автомобіля на собівартість / / Вісник Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь, 2004 - № 1, с. 84-85.
35. Красуцька Є.В. Придбання автомобіля, що був в експлуатації / / Вісник Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь, 2004 - № 8, с. 53-54.
36. Круглікова Т.Л. Методика розрахунку й обліку амортизації основних засобів з урахуванням вимог нового плану рахунків бухгалтерського обліку / / Бухгалтерський облік і аналіз, 2003 - № 24, с. 8-12.
37. Крятова Л.А. Бухгалтерський облік основних засобів і нематеріальних активів: Учеб. посібник. М.: Изд. книготорговий центр «Маркетинг», 2001 - 219 с.
38. Ладутько Н.І., Борісевскій П.Є., Крупнова А.В., Ладутько Є.М. Бухгалтерський облік / Під загальною редакцією Н. І. Ладутько; 4-е вид., Перераб. і доп. Мн.: 000 «ФУ Аінформ», 2004 - 807 с.
39. Левкович AM Облік основних засобів відповідно до Типового плану рахунків / / Національний бухгалтерський облік, 2003 - № 1, с. 3-5.
40. Листопад Є.Є. Міжнародна практика обліку основних засобів і її відмінність від російських принципів / / Сучасний бухоблік, 2003 - № 11, с. 21-23.
41. Макарьева В.І., Андрєєва Л.В. Аналіз фінансово-господарської діяльності організації. М.: Фінанси і статистика, 2004 - 264 с.
42. Макарьева В.І. Операції з основними засобами: нове у бухгалтерському та податковому обліку. М.: Податковий вісник, 2002 - 268с.
43. Малькова Т.Н. Теорія і практика міжнародного бухгалтерського обліку: Учеб. посібник. СПб.: Видавничий дім «Бізнес-преса», 2001 - 336 с.
44. Маркова Є.І. Облік основних засобів / / Вісник Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь, 2004 - № 24, с. 47.
45. Медведєв А.І. Облік основних засобів. - М.: Податковий вісник, 2001 - 288с.
46. Михалкевич А.П. Бухгалтерський облік в зарубіжних країнах: Учеб. посібник. 2-е вид., Перераб. і доп. Мн.: 000 «Місанта», 000 «ФУ Аінформ», 2003 -306 с.
47. Недоступ О.В. Щодо обчислення і сплати податку на додану вартість за основними засобами / / Вісник Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь, 2004 - № 1, с. 37-38.
48. Обухова Л.А. Безоплатна передача майна / / Вісник Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь, 2004 - № 1, с. 56-57.
49. Обухова Л.А. Облік основних засобів / / Вісник Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь, 2004 - № 15, с. 71-72.
50. Палій В.Ф. Фінансовий облік: Учеб. посібник. М., 2001 - 664 с.
51. Панков Д.А. Бухгалтерський облік за кордоном: Учеб. посіб. Мн.: Нове знання, 2002 - 256 с.
52. Положення про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів. Мн.: Інформпресс, 2003 - 64с.
53. Проніна О.О. Постійні і тимчасові різниці в обліку основних засобів / / Бухгалтерський облік, 2004 - № 2, с. 24-29.
54. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності: Учеб. посібник для вузів. Мн.: Нове знання, 2002 - 704 с.
55. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. М.: ИНФРА-М, 2003 - 400 с.
56. Сканай Л.Г., Трубочкіна М.І. Економічний аналіз діяльності підприємств. М.: ИНФРА-М, 2004 - 296 с.
57. Стражева І.С., Стражев А.В. Бухгалтерський облік. Мн.: Вид.: Алмафея, 2002 - 454с.
58. Татур І.К. Облік надходження та вибуття основних засобів / / Вісник Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь, 2004 - № 33, с. 54-56.
59. Типовий план рахунків бухгалтерського обліку. Інструкція щодо застосування Типового плану рахунків бухгалтерського обліку. Мн.: Диктую, 2003 - 208 с.
60. Облік за міжнародними стандартами: Учеб. посібник. 3-тє вид. / А. М. Гершун, І. В. Аверчев, Є. Б. Герасимова та ін; під ред. Л. В. Горбатова. М.: Фонд Розвитку Бухгалтерського Обліку, Видавничий дім «Бухгалтерський облік», 2003 - 504 с.
61. Філіпенко Л.М. Актуальні питання бухгалтерського і податкового обліку: Практ. посібник. М.: Нове знання, 2002 - 512с.
62. Фролова І.В., Орлова О.В. Вибуття основних засобів: особливості бухгалтерського та податкового обліку. М.: Податковий вісник, 2001 - 159с.
63. Чирва А.Р. Готуємося до переоцінки основних засобів, незавершеного будівництва та невстановленого обладнання станом на січень 2004р. / / Консультант, 2003 - № 23, с. 5-16
64. Чирва А.В. Переоцінка основних засобів в питаннях і відповідях / / Вісник Міністерства з податків і зборів республіки Білорусь, 2004 - № 10, с. 69-70.
65. Шахбазова І.Г. Бухгалтерський облік і аудит. Мн.: ТетраСистемс, 2002 - 256с.
66. Шкірман С. Використання амортизаційного фонду і пільга з податку на прибуток / / Головний бухгалтер, 2004 - № 33, с. 87-88.
67. Економічний аналіз: Учеб. / Г. В. Савицька. 8-е изд., Перераб. М.: Нове знання, 2003 - 640 с.

Додаток А
Структура та рух основних засобів на ВП «Агропроменерго»
Група основних
коштів
Наявність на початок
2003
Надійшло за 2003 рік
Вибуло у 2003 році
Наявність на кінець
2003
Млн. руб.
уд.
вага,%
Млн. руб.
Уд. вага,
%
Млн. руб.
уд.
вага,%
Млн. руб.
уд.
вага,%
1
2
3
4
5
6
7
8
9
1 - будівлі
1668
57,5
521
65,5
-
-
2189
59,4
2 - споруди
125
4,3
39
4,6
-
-
164
4,4
3 - передавальні пристрої
80
2,7
24
2,8
-
-
104
2,8
4 - машини та обладнання
835
28,8
210
25,2
50
96,1
995
27,0
5 - транспортні засоби
186
6,4
40
4,8
-
-
226
6,1
6 - інструмент, виробничий і господарський інвентар
5
0
1
0
2
3,9
4
0
7 - інші види ОФ
-
-
-
-
-
-
-
-
ВСЬОГО:
2899
100
833
100
52
100
3682
100
- Правильне оформлення документів та своєчасне відображення в обліку надходження основних засобів, їх внутрішнього переміщення і вибуття;
- Своєчасне і повне відображення в обліку амортизації основних засобів;
- Достовірне і повне визначення результатів реалізації та іншого вибуття основних засобів;
- Повне визначення витрат, пов'язаних з проведенням усіх видів ремонтів та підтриманням основних засобів у робочому стані, а також витрат на проведення модернізації обладнання, технічного переозброєння обладнання та реконструкції, добудови об'єктів основних засобів, які не включаються до собівартості, а відносяться на збільшення первісної ( відновної) вартості основних засобів після закінчення робіт;
- Контроль за збереженням основних засобів, прийнятих до бухгалтерського обліку.
Для цього в організації повинна бути розроблена раціональна система документообігу, визначені особи, відповідальні за збереження та переміщення об'єктів основних засобів.
Господарські операції, що проводяться організацією, повинні оформлятися виправдувальними документами. Ці документи є первинними обліковими документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.
Для обліку руху основних засобів застосовується така первинна облікова документація:
-Акт (накладна) приймання-передачі основних засобів (форма № ОЗ-1);
-Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів основних засобів (форма № ОЗ-3);
-Акт про ліквідацію основних засобів (форма № ОЗ-4);
-Акт про ліквідацію транспортних засобів (форма № ОС-4а);
-Акт про встановлення, пуск та демонтаж будівельних машин (форма № ОЗ-05);
-Інвентарна картка обліку основних засобів (форма № ОЗ-6);
-Опис інвентарних карток з обліку основних засобів (форма ОС-10);
-Картка обліку руху основних засобів (форма № ОЗ-12);
-Інвентарний список основних засобів (форма № ОЗ-13).
Аналітичний по об'єктний облік основних засобів ведеться бухгалтерією організації на інвентарних картках обліку основних засобів (форма № ОЗ-6). Інвентарна картка відкривається на кожен інвентарний об'єкт. Якщо інвентарний об'єкт включає окремі пристосування і приналежності, складові з ним одне ціле, то в цій же картці наводиться перелік таких частин.
В організації, що має невелику кількість основних засобів, пооб'єктний облік можна здійснювати в інвентарній книзі із зазначенням необхідної інформації про основні засоби за їх видами та місць знаходження.
Заповнення інвентарних карток або інвентарних книг здійснюється на основі первинної документації: актів приймання-передачі, технічних паспортів та інших документів на придбання, спорудження, виготовлення, переміщення і вибуття об'єктів основних засобів. У інвентарних картках (інвентарній книзі) повинні бути приведені основні дані по об'єкту коштів: строк корисного використання; спосіб нарахування амортизації; індивідуальна характеристика об'єкта. Інвентарні картки складаються в одному примірнику і зберігаються в бухгалтерії.
При наявності великої кількості об'єктів основних засобів за місцем їх експлуатації (знаходження) облік може здійснюватися в інвентарному списку або іншому відповідному документі, який містить відомості про номер і дату інвентарної картки, інвентарному номері об'єкта, повну назву об'єкта, його первісної вартості та відомості про вибуття ( переміщенні) об'єкта.
За ступенем використання основні засоби поділяються на перебувають:
-В експлуатації; в запасі (резерві);
-У стадії добудови, дообладнання, реконструкції та часткової ліквідації;
-На консервації,
Залежно від наявних прав на об'єкти основні засоби поділяються на: об'єкти основних засобів, що належать організації на праві власності (в тому числі здані в оренду або передані у безоплатне користування); об'єкти основних засобів, що знаходяться у організації в оперативному управлінні або господарському віданні; об'єкти основних засобів, отримані організацією в оренду.
Основні засоби приймаються до бухгалтерського обліку в результаті: вироблених капітальних вкладень (будівництво об'єктів основних засобів та виготовлення обладнання господарським способом, а також придбання за плату у юридичних та фізичних осіб); безоплатного надходження (в тому числі в порядку благодійної допомоги) за ринковою вартістю на дату його оприбуткування; внесених в якості внеску до статутного фонду (капітал); отриманих в обмін на інше майно; отриманих в інших випадках, встановлених законодавством.
Основні засоби приймаються до бухгалтерського обліку за первісною вартістю.
Первісною вартістю основних засобів, у тому числі колишніх в експлуатації при грошовій формі розрахунків за них, визнається сума фактичних витрат на придбання, доставку та монтаж, включаючи: послуги сторонніх організацій (постачальника, посередника, підрядною та інших організацій), пов'язані з придбанням основних засобів ; митні платежі; витрати зі страхування при перевезенні; відсотки за кредит; вантажно-розвантажувальні роботи; податки, якщо інше не передбачено законодавством; інші витрати організації, безпосередньо пов'язані з придбанням об'єкта основних засобів.
Оцінка об'єктів основних засобів, вартість яких при придбанні виражена в іноземній валюті, провадиться в білоруських рублях шляхом перерахунку іноземної валюти за офіційним курсом Національного банку Республіки Білорусь, що діє на дату здійснення господарської операції.
Первісна вартість об'єктів основних засобів, внесених засновниками в рахунок їх вкладів у статутний фонд (капітал) організації, встановлюється у грошовій оцінці, узгодженої засновниками (учасниками) на дату підписання установчих документів; у випадках, передбачених законодавством, основні засоби підлягають експертній оцінці. Оцінка об'єктів основних засобів, внесених засновниками в рахунок їх вкладів у статутний фонд (капітал) організації, вартість яких виражена в іноземній валюті, провадиться в білоруських рублях шляхом перерахунку іноземної валюти за офіційним курсом Національного банку Республіки Білорусь, що діє на дату підписання установчих документів, якщо інше не встановлено законодавством.
Первісна вартість об'єктів основних засобів, отриманих від інших організацій і фізичних осіб безоплатно, враховується виходячи з їх ринкової вартості на дату оприбуткування. При визначенні ринкової вартості можуть бути використані дані про ціни на аналогічну продукцію, отримані в письмовій формі від організацій виготовлювачів; відомості про рівень цін, що є у органів Міністерства економіки, експертні висновки про вартість окремих об'єктів основних засобів.
Вартість основних засобів, за якою вони прийняті до бухгалтерського обліку, не підлягає зміні, крім випадків, встановлених законодавством Республіки Білорусь та Положенням про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів затвердженим постановою Міністерства економіки Республіки Білорусь, Міністерства фінансів Республіки Білорусь, Міністерства статистики та аналізу Республіки Білорусь, Міністерства архітектури і будівництва Республіки Білорусь 23 листопада 2001р. № 187/110/96/18 (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 2001 р, № 14, 8 / 7522).
Організація має право не частіше одного разу на рік переоцінювати об'єкти основних засобів за їх первісною (відновлювальною) вартістю. Результати переоцінки основних засобів, проведеної відповідно до рішень Уряду Республіки Білорусь, відображаються в бухгалтерському балансі організації на дату переоцінки, якщо законодавством не встановлено інше. Сума переоцінки основних засобів (дооцінки або уцінки) зараховується організацією на збільшення або зменшення фонду переоцінки основних засобів.
Прийняття об'єктів основних засобів до бухгалтерського обліку здійснюється на підставі затвердженого керівником організації акта приймання-передачі основних засобів (форма № ОЗ-1), який складається на кожний окремий інвентарний об'єкт, та інших документів.
Один з примірників зазначеного акту, затверджений керівником організації, разом з технічною документацією передається і бухгалтерію організації, яка згідно з цими документами відкриває відповідну інвентарну картку або робить відмітку про вибуття об'єкта в інвентарній картці.
Технічна документація, що відноситься до даного інвентарному об'єкту, може передаватися за місцем експлуатації об'єкта з відповідною відміткою в інвентарній картці.
Приймання закінчених робіт з добудови, дообладнання, реконструкції оформляється актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (форма № ОЗ-3).
Обладнання, яке не потребує монтажу (транспортні пересувні засоби, вільно стоять верстати, сільськогосподарські машини, будівельні механізми тощо), приймається до бухгалтерського обліку на підставі затвердженого керівником акта приймання-передачі основних засобів (форма № ОЗ-1).
За актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів, що збільшують первісну вартість об'єкта внаслідок його ремонту, реконструкції або модернізації, проводяться відповідні записи в колишній інвентарній картці, на якій він був врахований.
Амортизація основних засобів нараховується відповідно до Положення про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, затвердженим постановою Міністерства економіки Республіки Білорусь, Міністерства фінансів Республіки Білорусь, Міністерства статистики та аналізу Республіки Білорусь, Міністерства архітектури і будівництва Республіки Білорусь 23 листопада 2001 № 187 / 110/96/18.
Нарахування амортизації основних засобів починається з першого числа місяця наступного за місяцем прийняття об'єкта до бухгалтерського обліку припиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем повного погашення вартості цього об'єкта або списання цього об'єкта з бухгалтерського обліку.
Нарахування амортизації основних засобів проводиться незалежно від результатів діяльності організації і відображається у бухгалтерському обліку того звітного періоду, до якого вона належить. Повністю замортизованих основні кошти продовжують значитися в бухгалтерському обліку за первісною (відновлювальною) вартістю
У процесі використання об'єктів основних засобів виникають витрати, які спрямовані:
-На поліпшення стану об'єктів для продовження терміну їх служби та підвищення продуктивності понад спочатку певних нормативних показників, шляхом модернізації, дообладнання, технічного переозброєння, реконструкції, добудови об'єктів основних засобів;
-Ремонт основних засобів рекомендується проводити відповідно до плану, який формується за видами основних засобів, що підлягають ремонту, в грошовому виразі виходячи з системи планово-попереджувального ремонту, який розробляється організацією з урахуванням технічних характеристик основних засобів, умов їх експлуатації та інших причин.
При проведенні капітального ремонту облік витрат ведеться за окремими об'єктами або групами основних засобів. При цьому слід виходити з того, що при капітальному ремонті:
-Обладнання та транспортних засобів, як правило, виробляються повне розбирання агрегату, ремонт базових та корпусних деталей і вузлів, заміна або відновлення всіх зношених деталей і вузлів на нові і більш сучасні, складання, регулювання та випробування агрегату;
-Будівель і споруд проводиться заміна зношених конструкції і деталей або заміна їх на більш міцні й економічні, що поліпшують експлуатаційні можливості ремонтованих об'єктів.
Витрати на модернізацію і реконструкцію об'єктів основних засобів після закінчення зазначених робіт, збільшують первісну вартість об'єктів.

1.3. Особливості класифікації, оцінки та обліку основних засобів у Республіці Білорусь, Російської Федерації та Міжнародних стандартах фінансової звітності

Формування ринкових відносин в країні змушує по-новому підійти до постановки обліку на окремих ділянках фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій, в тому числі обліку основних засобів.
Відповідно до Постанови Ради Міністрів РБ № 694 від 04.05.1998 р, "Про державну програму переходу на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку в Республіці Білорусь" актуальною проблемою для сучасної економіки РБ є приведення існуючої в нашій країні системи бухгалтерського обліку і звітності відповідно до Міжнародних стандартами. Разом з тим, принципи та засади побудови систем бухгалтерського обліку та звітності зарубіжних країн вимагають ретельного вивчення та розгляду, оскільки їх аналіз дозволяє розглянути не тільки переваги, але і недоліки, щоб сліпо не переносити їх у нашу економіку.
З січня 2003 року в РБ введений в дію Загальнодержавний класифікатор "Основні засоби та нематеріальні активи" ОКРБ 020-2002, затверджений постановою Держстандарту РБ від 27.09.2002 р. № 48. Даний класифікатор запроваджується строком на 2 роки для дослідного застосування з метою подальшого доопрацювання та внесення змін. Сферою застосування вищезазначеного класифікатора є організації, підприємства та установи всіх форм власності. Об'єктами класифікації в ОКРБ є основні засоби та нематеріальні активи.
Поява Загальнодержавного класифікатора основних засобів і нематеріальних активів було продиктоване рядом причин, серед яких можна виділити головну - максимальне наближення та відповідність вимогам Міжнародних стандартів. При розробці Загальнодержавного класифікатора був також вивчений досвід Росії, де з
Січень 1996 введено в дію Загальнодержавний класифікатор основних фондів (ОКОФ) Постановою Держстандарту Росії від 26.12.1994 р № 359, в даний час діє в редакції зміни / 98, затвердженого Держстандартом РФ 14.04.1998 р. Слід зазначити, що в зарубіжній практиці бухгалтерського обліку структура основних засобів визначається підприємством самостійно, при об'єднанні об'єктів в групи слід враховувати аналогічність їх видів і способів використання. У стандарті № 16 "Основні засоби в якості прикладу наводиться класифікація основних засобів / 31 /].
Розглянемо особливості класифікації основних засобів у Республіці Білорусь, Російської Федерації та Міжнародних стандартах фінансової звітності (МСФЗ).
Таблиця. 1. Класифікація основних засобів РБ в порівнянні з МСФЗ та Російською Федерацією
Класифікація основних засобів
У Республіці Білорусь
У МСФЗ
У Російській Федерації
1. Будівлі нежитлові
1. Земля
1. Будівлі (крім житлових)
2. Будинки житлові
2. Земля та будівлі
2. Споруди
3. Споруди
3. Обладнання
3. Житла
4. Машини та обладнання
4. Суду
4. Машини та обладнання
5. Транспортні засоби
5. Літаки
5. Транспортні засоби
6. Інвентар виробничий і господарський
6. Автотранспортні засоби
6. Інвентар виробничий і господарський
7. Культивовані активи
7. Меблі та інші речі
7. Робоча і продуктивна худоба
8. Інші основні засоби
8. Обладнання адміністративних приміщень
8. Багаторічні насадження
9. Інші основні засоби
Як видно з даних таблиці, розроблений Загальнодержавний класифікатор основних засобів у Республіці Білорусь наближений до класифікації основних засобів відповідно до Міжнародних стандартів і абсолютно ідентичний російському класифікатора основних засобів. Так, в МСФЗ та білоруською класифікаторах є група "будинки", причому в нашому класифікаторі виділяються окремо житлові та нежитлові будівлі, є група "машини та обладнання", що відповідає групі МСФЗ "обладнання"; група "транспортні засоби відповідає позиції" автотранспортні засоби " ; група "інвентар виробничий і господарський" близька до позицій "меблі та інші речі" і "обладнання адміністративних приміщень".
Різниця в класифікації основних засобів в РБ та МСФЗ полягає в тому, що в Загальнодержавному класифікаторі основних засобів РБ немає такої позиції як "земля", що, швидше за все, пояснюється відсутністю чіткої і розробленої програми і методики оцінки та купівлі-продажу землі.
В останні роки в РБ вийшли такі нормативні документи про землю:
1) Кодекс РБ про землю від 04.01.1999 р. зі змінами від 08.08.2002 р.;
2) Указ Президента РБ № 8 від 22.02.2000 р. "Положення про порядок передачі земельних ділянок у власність юридичних осіб власників)";
3) Постанова Ради Міністрів РБ від 26.09.2002 р. № 1322 "Про проведення оцінки земель населених пунктів";
4) Постанова Ради Міністрів РБ від 7. 12.2002 р. № 764 затвердження положення про порядок проведення оцінки переоцінки земель, земельних ділянок
У статті 2 Кодексу РБ про Землю йдеться, що "юридичним особам РБ, у тому числі підприємствам з іноземними інвестиціями земельні ділянки можуть передаватися у власність при приватизації об'єктів державної власності", тобто визнаються факти купівлі-продажу землі та земельних ділянок.
Згідно з Новим Плану Рахунків на рахунку 08 "Вкладення у необоротні активи субрахунок 08" Придбання земельних ділянок "будуть враховуватися витрати з придбання земельних ділянок організацією згідно оплаченим або прийнятим до оплати рахунками продавців за договірними цінами. Цей субрахунок виділено, незважаючи на те, що субрахунок 08 -4 "Придбання об'єктів основних засобів" мав би передбачати облік цих цінностей, бо земельну ділянки належать до основних засобів ". Таким чином, земля визнається розробниками Нового Плану Рахунків основним засобом, однак не знаходиться в Загальнодержавному класифікаторі основних засобів.
Таким чином, земельні ділянки, придбані підприємствами, організаціями та установами, будуть відображатися у складі основних засобів згідно Новому Тпану Рахунків на рахунку 01 "Основні засоби Доцільним є надалі доповнити класифікатор основних засобів статтею" земля і земельні ділянки ", які будуть відображатися на рахунках Нового Плану Рахунків бухгалтерського обліку, а до рахунку 01 "Основні засоби відкривати субрахунок" земля і земельні ділянки 'з відображенням цієї статті окремо в балансі, що обумовлено необхідністю чіткого виділення неамортізіруемих і амортизуються об'єктів (по землі амортизація не нараховується, так як вона має звичайно необмежений термін служби)
Не перший рік триває реформування вітчизняної системи бухгалтерського обліку з метою адаптації її до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності. Однак проблеми відповідності вітчизняного обліку вимогам міжнародних стандартів зберігаються, Однією з дискусійних проблем є ступінь відповідності вітчизняних та міжнародних стандартів щодо основних засобів
Визначення та критерії віднесення до основних засобів
У системі МСФЗ порядок обліку основних засобів відображено в стандарті 6 "Основні засоби" МСФО і вітчизняні нормативні документи передбачають рівноцінні критерії визнання активів як основних засобів матеріально-речова форма;
використання у виробництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг або для адміністративних цілей; використання протягом більш ніж одного періоду (понад дванадцять місяців), Єдиною відмінністю є те, що МСФЗ підкреслюють необхідність отримання економічних вигод від використання основних засобів. У вітчизняних нормативних документах з обліку основних засобів ознака економічної вигоди не розглядається.
Основні засоби оцінюються в національному бухгалтерському обліку та МСФЗ за первісною вартістю, до якої включаються всі фактичні витрати по приведенню активу в робочий стан для використання за призначенням. Якщо кошти купуються в обмін, то вони оцінюються за справедливою вартістю. Справедлива вартість за МСФЗ - це сума грошових коштів, на яку можна обміняти актив в операції між добре обізнаними, зацікавленими та сторонами. В основі справедливої ​​вартості лежить реальна ринкова вартість, яка складається в результаті операцій на ринку і тому є цілком певною величиною, Справедлива вартість дозволяє найкращим чином зіставити інформацію про активи.
У МСФЗ дано визначення очікуваного відшкодування - величини, яку підприємство очікує відшкодувати в результаті майбутнього використання активу, включаючи його ліквідаційну вартість. Відповідно до МСФЗ відшкодовується сума активу являє собою найбільше значення з двох величин: чистої продажної ціни активу або цінності використання активу. Під чистою продажною ціною активу розуміється ціна договору купівлі-продажу подібного активу або інша інформація, яка дозволяє судити про можливу суму від реалізації активу. При визначенні чистої продажної ціни віднімаються прямі додаткові витрати на вибуття (витрати на демонтаж активу та ін.) Визначення цінності використання активу передбачає оцінку розрахункових надходжень і відтоків грошових коштів, які очікуються від триваючого використання активу та його ліквідації. При розгляді цінності використання активу слід спиратися на прогнози потоку грошових коштів, які повинні бути засновані на останніх фінансових бюджетах і кошторисах компанії, а також на даних про екстраполяції зазначеної динаміки показників на перспективу (як правило, не більше 5 років). Підприємство має періодично порівнювати балансову вартість основних засобів та їх очікуваного відшкодування.
МСФЗ не вимагають завжди оцінювати і чисту продажну ціну активу, і цінність використання активу. Якщо одна з цих величин визначена і вона перевищує балансову вартість, то немає необхідності розглядати іншу величину, оскільки зрозуміло, що знецінення активу не відбулося.
У вітчизняній практиці не існує поняття очікуваного відшкодування [32. с. 29-30].
Згідно МСФЗ, термін служби основних засобів визначається рішенням керівництва компанії і грунтується на досвіді підприємств, що використовують аналогічні кошти, загальною діловій практиці та можливості отримання економічної вигоди від використання активу. Під терміном корисного використання МСФЗ увазі який період
або кількість одиниць продукції, яку підприємство очікує отримати від активу. МСФЗ підкреслюють, що термін корисного функціонування може бути коротше, ніж економічний термін служби.
У вітчизняній практиці бухгалтерського обліку стосовно основних засобів встановлюється строк корисного використання та нормативний термін служби. Підприємства Республіки Білорусь можуть переглядати нормативні терміни служби та строки корисного використання в силу одних і тих же причин, передбачених і в МСФЗ: в результаті капіталовкладень, ремонту, при моральному старіння об'єкта і т.д.
Відповідно до МСФЗ під амортизується вартістю розуміють первісну або відновну вартість, зменшену на суму ліквідаційної вартості. Ліквідаційна вартість являє собою чисту суму, яку підприємство очікує отримати за актив в кінці терміну його корисної служби за вирахуванням витрат на його вибуття.
Використовуваний метод амортизації має бути економічно обгрунтований, тобто відображати схему, за якою компанія споживає економічні вигоди, одержувані від активу МСФЗ передбачають можливість перегляду та зміни використовуваних методів амортизації в разі значних змін в передбачуваній схемі отримання економічних вигод.
У вітчизняній практиці не вводиться поняття ліквідаційної вартості основних засобів та вартість, яка амортизується завжди дорівнює початкової вартості об'єкта. Під амортизується вартістю розуміють вартість, від величини якої розраховуються амортизаційні відрахування. Амортизується, підрозділяється на амортизується вартість об'єктів основних засобів, що використовуються у підприємницькій діяльності (частинами включається у витрати на виробництво і реалізацію продукції або у витрати обігу або зменшує прибуток протягом строку корисного використання, якщо основні засоби перебувають у простої понад 3 місяці, запасі, консервації понад рік), і вартість, яка амортизується об'єктів основних засобів, що не використовуються у підприємницькій діяльності (частинами відноситься на зменшення власних джерел протягом нормативного терміну служби). Такий поділ обумовлено особливостями відображення амортизації на рахунках бухгалтерського обліку.
Таким чином, у вітчизняній і зарубіжній практиці обліку підприємствам надано право вибору методів нарахування амортизації, причому у вітчизняній - право вибору способів амортизації серед дозволених в законодавчому порядку, методи нарахування амортизації однакові, але в МСФЗ вся амортизація визнається витратою, а у вітчизняному обліку тільки амортизація основних засобів, що використовуються у підприємницькій діяльності.
МСФЗ припускають використання переоцінки, при цьому частота переоцінки залежить від змін у справедливій вартості основних засобів. Щорічна переоцінка рекомендується для тих видів основних засобів, по яких справедлива вартість коливається значним чином, якщо коливання справедливої ​​вартості незначні, то основні засоби можуть переоцінюватися кожні 3-5 років. Відповідно до МСФЗ при переоцінці окремого об'єкта основних засобів необхідно переоцінити всю групу, до складу якої він входить
У вітчизняній практиці обліку переоцінка проводиться за поточною (відновної) вартості в законодавчому порядку щорічно на початок року шляхом перерахунку двома методами - методом коефіцієнтів і методом прямого перерахунку або прямої оцінки Проведена переоцінка носить обов'язковий характер для всіх підприємств, незалежно від форм власності та видів діяльності
Розкриття інформації в бухгалтерській звітності про основні засоби
У порівнянні з МСФЗ, у вітчизняному обліку перелік інформації про основні засоби, необхідний для розкриття у звітності, більш обмежений. У вітчизняній та міжнародній звітності розкривається інформація про балансову вартість основних засобів на початок і кінець року, а також вартість надійшли і вибули основних засобів протягом року. МСФЗ вимагають також відображення ряду показників, не передбачених у вітчизняній практиці (збиток від знецінення вартість основних засобів, тимчасово невикористовуваних, а також вартість повністю замортизованих, але ще використовуваних основних засобів та ін.)
У таблиці 2 представлені особливості відображення основних засобів згідно з МСФЗ та нормативних документів з обліку основних засобів в РБ.
Таблиця 2. Зіставлення об'єктів в МСФЗ та вітчизняному обліку
Ознака порівняння
Стандарт 16 "Основні засоби"
Нормативні документи з обліку основних засобів у Республіці Білорусь
1. Визначення та критерії віднесення до основних засобів
Структура основних засобів визначається підприємством самостійно, в основу угруповання закладається модель отримання економічної вигоди.
У цілому поняття основних засобів збігається з поняттям, використовуваним в МСФЗ. структура основних засобів задається нормативними документами.
2. Оцінка основних засобів
Куплені основні засоби оцінюються за первісною вартістю, обмінювані - за справедливою вартістю.
У бухгалтерському обліку оцінюються за первісною вартістю, у балансі - за залишковою вартістю, не використовується поняття "справедлива вартість".
3. Відшкодування балансової вартості
Організація повинна періодично робити порівняння очікуваного відшкодування та балансовою вартістю з метою коригування останньої до відшкодованої суми.
Не розглядається взагалі. Хоча в умовах розвитку економіки є необхідним моментом, тому що в силу невизначеності в економіці імовірна ситуація, коли відшкодовується сума може виявитися нижчою від балансової вартості.
4. Строк корисного використання
Строк корисного використання встановлюється виходячи з можливості отримання економічної вигоди і повинен періодично переглядатися у бік збільшення або скорочення. Строк корисного використання встановлюється бухгалтером самостійно.
Щодо основних засобів встановлені строки корисного використання та нормативні терміни служби, які можуть переглядатися у межах діапазонів, встановлених в законодавчому порядку.
5. Амортизація основних засобів
Використовуваний метод амортизації має бути економічно обгрунтований і може бути переглянутий у процесі використання основного засобу. Вся амортизація визнається витратою.
Дозволено самостійно визначати спосіб нарахування амортизації і переглядати його тільки на початку року. Методи амортизації аналогічні методам в МСФЗ. Не вся амортизація враховується в складі витрат.
Продовження табл. 2
6. Переоцінка основних засобів.
Частота проведення переоцінки встановлюється підприємством самостійно виходячи із змін у справедливій вартості
Переоцінка носить обов'язковий характер, встановлюється у законодавчому порядку і проводиться щорічно на початок року.
7. Розкриття інформації в бухгалтерській
звітності
Передбачає широкий перелік інформації про склад та рух основних засобів.
Інформація про наявність основних засобів обмежена і не представлена ​​в такому порядку як в
МСФЗ
Згідно з даними таблиці, є деякі подібності та відмінності у вітчизняному та міжнародному обліку. Можливо, наш вітчизняний стандарт і не повинен бути повною копією відповідного міжнародного
Виходячи з вищевикладеного, можна позначити у вітчизняному бухгалтерському обліку з обліку основних засобів такі проблемні моменти:
1) переоцінка носить обов'язковий щорічний характер для всіх підприємств. Доцільним, на наш погляд, було б проведення переоцінок основних коштів лише у випадку, коли спостерігається гіперінфляція, що також передбачено Міжнародним стандартом 29 "Розкриття інформації у фінансовій звітності гіперінфляції";
2) не використовується поняття очікуваного відшкодування, яке пов'язане з поняттям цінності використання активу. У вітчизняній практиці цінність взагалі не розглядається як самостійна категорія, вона вживається у складі інших понять (наприклад, валютні цінності та ін.) У сучасних умовах можлива ситуація, коли відшкодовується сума виявиться нижче балансової вартості, яка не завжди відображає "реальну" вартість активу в даний момент часу. І якщо частина активу перестає відповідати критерію визнання (тобто частину витрати, пов'язаного з придбанням основного засобу, не викличе доходу (економічної вигоди)), то відповідна частина повинна бути відображена як витрата за період і відразу віднесена на рахунок прибутків і збитків згідно МСФЗ;
3) внесені зміни 24 січня 2003 до Положення про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів носять обмежувальний характер. Якщо раніше для основних засобів, що беруть участь у підприємницькій діяльності, встановлювалися тільки терміни корисного використання, то тепер - ще й нормативні терміни. У пункті 23
Положення про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів говориться, що при встановленні термінів корисного використання повинні враховуватися очікуваний фізичний знос, моральний знос і нормативно-правові обмеження. Тут же зазначається, що термін корисного використання може бути визнано рівним нормативному терміну служби, При виборі строку корисного використання основних засобів величина нормативного терміну служби відповідних об'єктів зазначається обов'язково, що свідчить про перевагу і значущості останнього. Необхідно відзначити, що в господарській практиці розрізняють фактичні, нормативні та економічні терміни служби основних засобів. Останні характеризують період продуктивного функціонування основних засобів, протягом якого вони дають економічний ефект. Коли існують ідеальні умови, економічні і нормативні строки можуть збігатися. Однак на сучасному етапі це не відбувається, оскільки для їх зближення існують бар'єри (можливості виробництва нових видів устаткування, техніки; темпи і напрями науково-технічного прогресу). Таким чином, строк корисного використання повинен грунтуватися, перш за все, передбачуваним фізичним і моральним зносом, а також тим економічним ефектом, який вони будуть приносити в ході функціонування. Тому доцільним є враховувати всі перераховані вище фактори при встановленні терміну корисного використання, а не обгрунтовувати строк корисного використання нормативним терміном, оскільки останній не завжди є реальною і виправданою величиною, оскільки не враховує галузеві особливості функціонування одних і тих же основних засобів, режим експлуатації, систематичність проведення ремонтів, моральне старіння та інші фактори.
Таким чином, вивчення міжнародних норм та правил обліку, а також принципів складання звітності за основними засобами необхідно для розуміння звітності вітчизняних підприємств закордонними компаніями, тому що основні коштів є одним з найбільш складних об'єктів обліку Різні підходи, пов'язані з розумінням основних засобів, а також їх оцінкою, можуть призвести до неоднозначних трактувань цих понять Тому, важливим є вивчення міжнародних підходів до обліку основних засобів та розгляд можливості їх застосування у вітчизняному обліку з метою найбільш оптимального використання в практичній діяльності підприємств РБ 1311,
Загальноросійським класифікатором основних засобів (ОКОФ), затвердженим Постановою Держстандарту Росії від 26 грудня 1994 р. № 359 встановлено угруповання основних засобів за їх видами.
Відповідно до класифікатора основні фонди складаються з матеріальних і нематеріальних основних фондів, які у бухгалтерському обліку прийнято позначати як основні засоби та нематеріальні активи і враховувати окремо / б /.
Об'єктом класифікації основних фондів (основних засобів) є об'єкт з усіма пристосуваннями і приладдям або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, або ж окремий комплекс конструктивно-зчленованих предметів, що становлять єдине ціле, призначений для виконання певної роботи, Комплекс конструктивно - зчленованих предметів - це один або кілька предметів одного або різного призначення, що мають спільні пристосування і приладдя, загальне управління, змонтоване на одному фундаменті, в результаті чого кожен входить в комплекс предмет може виконувати свої функції тільки в складі комплексу, а не самостійно.
Угруповання об'єктів у ОКОФ утворені в основному за ознаками призначення, пов'язаних з видами діяльності, що здійснюються з використанням цих об'єктів, і виробленими в результаті цієї діяльності продукцією та послугами. Кожен об'єкт надійний деталізованим кодом, що складається з позначення розділу, підрозділу, класу, підкласу і виду.
Відповідно до Типової класифікацій в залежності від їх основного призначення та характеру виконуваних функцій основні фонди поділяються на такі підрозділи: "Будинки (крім житлових)"; "Споруди"; "Оселі"; "Машини та обладнання"; "Засоби транспортні"; " Інвентар виробничий і господарський ";" Худоба робочий, продуктивний та племінної (крім молодчики і забою) ";
"Насадження багаторічні"; "Капітальні витрати по поліпшенню земель (без споруд)"; інші основні засоби.
За призначенням основні засоби поділяються на виробничі і невиробничі (основні засоби об'єктів житлово-комунальної та соціально-культурної сфери).
До виробничих основних засобів відносяться будівлі і споруди виробничого призначення, передатні пристрої, верстати, машини, обладнання, транспортні засоби, засоби обчислювальної техніки, інструмент, виробничий і господарський інвентар, які безпосередньо беруть участь у здійсненні виробничої діяльності по вилученню прибутку. Вони знаходяться в виробничих (цехах, дільницях) і функціональних (відділах, службах) підрозділах підприємства і закріплені за ними
У складі виробничих основних засобів виділяють їхню активну частину, безпосередньо бере участь у виробничій діяльності: машини, обладнання, транспортні засоби, участь яких у виробничому процесі може бути виміряна кількістю годин роботи, обсягом робіт і пасивну частину, що створює умови необхідні для здійснення цієї діяльності будівлі, споруди, участь яких у виробничій діяльності неможливо виміряти в будь-яких показниках
Невиробничі - це основні засоби, призначені для соціально-побутового обслуговування членів трудового колективу підприємства. До них відносяться значаться на балансі підприємства житлові будинки, об'єкти побутового обслуговування (лазні, перукарні, пральні та ін), соціального (поліклініка, будинок відпочинку, табір праці і відпочинку, їдальня тощо) і культурного (будинок культури, бібліотека та ін .) призначення.
У той же час ні в одному нормативному документі не міститься конкретного поділу об'єктів основних засобів на об'єкти виробничого та невиробничого призначення, так як один і той самий об'єкт для різних підприємств може бути віднесений як до однієї групи, так і до іншої. Наприклад, медичне обладнання для металургійної компанії виконує невиробничі функції на відміну від комерційного медичного закладу.
По приналежності основні засоби підрозділяються на власні, що належать організації на праві власності (в тому числі здані в оренду без права викупу), перебувають в оперативному управлінні та господарському віданні і отримані в оренду без права викупу.
Бухгалтерський облік основних засобів залежить і від того, кому належить право власності на об'єкт. Організація враховує на балансі основні засоби, що знаходяться в її власності, отримані на праві господарського володіння та оперативного управління. Відповідно до Цивільного кодексу Російської Федерації володіє, користується і розпоряджається майном, отриманим у господарське відання, оперативне управління. Орендовані кошти виходять від інших організацій у тимчасове користування за плату.
За ступенем використання основні засоби поділяються на перебувають в: експлуатації; запасі (резерві); стадії добудови; дообладнання; реконструкції та часткової ліквідації; на консервації. Розрізняють діючі основні засоби (що знаходяться в експлуатації) і непрацюючі основні засоби, яких відносяться інші вищевказані групи.
До основних засобів в експлуатації відносяться всі значаться на балансі організації діючі основні засоби, в тому числі тимчасово не використовуються, здані в оренду за договором оренди.
До основних засобів в запасі (резерві) відносяться обладнання та транспортні засоби, придбані для цієї мети, а також були в експлуатації, але тимчасово вибули з експлуатації.
На консервацію переводяться, як правило, основні засоби, що знаходяться у певному комплексі, об'єкти, що мають закінчений цикл виробництва, на термін більше трьох місяців. Переведення об'єктів основних засобів на консервацію здійснюється але рішенням керівника підприємства.
Типова класифікація основних фондів передбачає угрупування (розподіл) всіх основних фондів за відповідними галузями народного господарства і бачимо діяльності, наведеним нижче.
Основні фонди галузей, що виробляють товари: промисловість, сільське господарство (крім худоби); лісове господарство; будівництво; інші види діяльності сфери виробництва товарів.
Основні фонди галузей, що надають послуги: обслуговування сільського господарства; транспорт, зв'язок, торгівля і громадське харчування, оптова торгівля продукцією виробничо-технічного призначення; заготовки; житлове господарство; комунальне господарство; невиробничі види побутового обслуговування населення; охорону здоров'я, освіту; культура, наука; фінанси, управління, громадські організації; інші галузі, які надають послуги.
Переоцінка об'єкта основних засобів проводиться шляхом перерахунку його первісної вартості або поточної (відновної) вартості, якщо даний об'єкт переоцінювався раніше і суми амортизації, нарахованої за весь час використання об'єкта. Результати проведеної за станом на перше число звітного року переоцінки об'єктів основних засобів підлягають відображенню в бухгалтерському обліку відокремлено, Результати переоцінки не включаються до цих бухгалтерської звітності попереднього звітного року і приймаються при формуванні даних бухгалтерського балансу па початок звітного року. Переоцінка оформляється проводками:
Дт 01 Кг 83 - вартість основного засобу
Дт 83 Кт 02 - сума нарахованої амортизації
Сума дооцінки об'єкта основних засобів у результаті переоцінки зараховується в додатковий капітал організації. Сума дооцінки об'єкта основних засобів, що дорівнює сумі уцінки його, проведеної в попередні звітні періоди і віднесена на рахунок прибутків і збитків як операційних витрат, відноситься на рахунок прибутків і збитків звітного періоду в звіті.
Дт 01 Кт 91 - дооцінка основних засобів
Дт 91 Кт 02 - дооцінка амортизації
Сума уцінки об'єкта основних засобів у результаті переоцінки відноситься на рахунок обліку нерозподіленого прибутку (непокритий збиток), повинна бути розкрита в бухгалтерській звітності організації. Сума уцінки об'єкта основних засобів відноситься на зменшення додаткового капіталу організації, утвореного за рахунок сум дооцінки цього об'єкта, проведеної в попередні звітні періоди. Перевищення суми уцінки об'єкта над сумою дооцінки його, зарахованої в додатковий капітал організації в результаті переоцінки, проведеної в попередні звітні періоди, відноситься на рахунок обліку нерозподіленого прибутку (непокритий збиток), повинна бути розкрита в бухгалтерській звітності організації.
Дт 84 Kт 01 - уцінка основного засобу
Дп 02 Kт 84 - уцінка амортизації
У зв'язку з тим, що оцінка основних засобів за первісною вартістю відноситься до моменту придбання окремих інвентарних об'єктів, а вони купуються в різні періоди, внаслідок чого можуть мати місце різні ціни, - оцінка за встанови тельной вартості проводиться на певну дату.
Різниця між оцінками за первісною та відновної вартості полягає в тому, що при оцінці основних засобів за первісною вартістю їх вартість виражається у цінах придбання, спорудження та виготовлення відповідних років, а відновна вартість відображає основні кошти в одних і тих же цінах - в цінах відтворення або за вартістю нових основних засобів, подібних чинним.
При переоцінці повинна бути визначена повна відновна вартість об'єктів фондів, тобто повна вартість витрат; які будуть здійснені організацією при заміні об'єктів основних засобів на аналогічні нові об'єкти. При цьому передбачається, що в відновну вартість повинні увійти всі витрати, що відносяться спочатку на балансовий рахунок 08 "Капітальні вкладення - власне вартість об'єктів основних засобів, витрати по їх монтажу, транспортуванні та інші відповідні капітальні витрати, а для об'єктів основних засобів, одержуваних у результаті капітального будівництва - вага витрати у відповідності зі структурою капітальних вкладень.
Переоцінка, здійснюється двома способами:
· Індексним методом, при якому відновна вартість об'єктів основних засобів, за якою вони відображені в бухгалтерському обліку, множиться на коефіцієнт, розроблений Держкомстатом Російської Федерації;
· Методом прямого перерахунку, при якому оцінка відновної вартості основних засобів проводиться на основі експертних висновків, що базуються в свою чергу на стані рівня ціни на аналогічні об'єкти
Переоцінка індексним методом здійснюється комісією, яка затверджується керівником організації, а методом прямого перерахунку, як правило, - спеціалізованим підприємствами-оцінювачами.
З моменту прийняття об'єкта до бухгалтерського обліку і до переоцінки об'єкт обліковується за первісною вартістю, а після переоцінки - по відновлювальної вартості на дату переоцінки.
У бухгалтерському балансі основні засоби відображаються за залишковою вартістю, тобто за фактичними витратами на їх придбання, спорудження та виготовлення, за вирахуванням суми нарахованої амортизації, а у бюджетні організацій - за первісною вартістю.

2. ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

2.1 Документальне оформлення та облік надходження основних засобів

Згідно з Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженої постановою Мінфіну Республіки Білорусь № 18 від 12.12.01 р. (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Мінфіну РБ від 26.12.03 р. № 183) основні засоби на підприємство надходять: в результаті проведених капітальних вкладень при спорудженні, будівництві, виготовленні об'єктів основних засобів господарським способом, а також при їх придбанні за плату у юридичних і фізичних осіб; в якості внеску до статутного фонду; безоплатно; в обмін на інше майно; і в інших випадках, встановлених законодавством [19 ].
Одиницею бухгалтерського обліку основних засобів є інвентарний об'єкт основних засобів, призначений для виконання певних самостійних функцій [15].
Вступники в організацію основні засоби приймаються спеціальною комісією, створеною на підставі наказу керівника підприємства. Факт здійснення господарської операції оформляється первинними обліковими документами, які приймаються до бухгалтерського обліку, якщо вони складені відповідно до вимог ст. 9 Закону Республіки Білорусь від 18.10.1994 р. «Про бухгалтерський облік і звітності». Комісія складає акт приймання-передачі основних засобів за формою № ОЗ-1 (складається у 2-х примірниках) на кожен ухвалений об'єкт, в яких вказується найменування об'єкта, рік випуску (побудови), коротка характеристика об'єкта (наприклад: вміст або відсутність дорогоцінних металів) , первісна вартість, присвоєний об'єкту інвентарний номер та ін відомості. (При прийманні декількох об'єктів основних засобів складається акт приймання-передачі груп об'єктів основних засобів ф. ОС-1, який складається лише в разі прийняття до обліку господарського інвентарю, обладнання, інструментів тощо, якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному місяці.). Даний акт в обов'язковому порядку затверджується керівником підприємства.
У момент прийняття об'єкта до бухгалтерського обліку і складання акта за ф. № ОЗ-1 йому присвоюється окремий інвентарний номер, який вказується в первинних облікових документах і зберігається за ним протягом усього періоду перебування на даному підприємстві. Слід зазначити, що інвентарні номери, присвоєні об'єктам основних засобів необхідні для організації їх обліку в бухгалтерії та забезпечення контролю за їх збереженням.
Основні засоби повинні бути закріплені за матеріально-відповідальними особами, про що свідчать договори про повну матеріальну відповідальність або накази керівника.
Затверджений керівником акт ф. ОС-1 разом з технічною документацією, що відноситься до даного об'єкта (технічні паспорти, робочі інструкції та ін) передається в бухгалтерію, яка відкриває на кожен об'єкт інвентарну картку обліку основних засобів (уніфікована форма первинної облікової документації з обліку основних засобів № ОЗ-6 «Інвентарна картка обліку об'єкта основних засобів», затверджена постановою Мінфіну РБ від 08.12.03 р. № 168 [15]), яка в подальшому зберігається в бухгалтерії. У інвентарних картках в обов'язковому порядку повинні бути заповнені всі реквізити, а саме: найменування та призначення об'єкта, найменування заводу-виготовлювача, модель, тип, марка устаткування, інвентарний номер, індивідуальна технічна характеристика засобів та ін дані.
На УП «Агропроменерго» при автоматизованому обліку основних засобів інвентарні картки обліку основних засобів представлені в електронному варіанті. За таких об'єктів, як обчислювальна техніка, вимірювальні та регулюючі прилади, автомобільний транспорт у відповідності до вимог Інструкції про порядок одержання, витрачання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої Белдрагметом 31.08.93 р. в інвентарних картках вказано вміст дорогоцінних металів.
Для контролю за збереженням інвентарних карток їх реєструють в опису ф. № ОС-10, яка складається за видами основних засобів в одному екземплярі. На УП «Агропроменерго» дана програма не ведеться, тому що забезпечено збереження інвентарних карток обліку основних засобів в результаті їх відкриття в електронному варіанті.
Для синтетичного обліку основних засобів в плані рахунків призначений синтетичний активний рахунок 01 «Основні засоби». У плані рахунків-2004 рамки рахунку 01 «Основні засоби» дещо розширилися. У його складі тепер враховуються не тільки ті основні засоби, які знаходяться в експлуатації, запасі, на консервації, а й ті, що отримані в оренду (лізинг), довірче управління.
У розрізі рахунку 01 організації можуть відкривати необхідні субрахунки і аналітичні рахунки, наприклад: «Власні основні засоби», «Орендовані основні засоби», «Основні кошти, отримані в лізинг із правом викупу», «Вибуття основних засобів» і т.д.
На рахунку 01 не відображається інформація про наявність та рух вкладень організації в частину майна, будівлі, приміщення, обладнання та ін цінності, що надаються організацією в тимчасове користування з метою отримання доходу. Для обліку такого майна, переданого в оренду, лізинг, на прокат і т.д., призначений рахунок 03 «Прибуткові вкладення в матеріальні цінності».
Відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку, пов'язаних з надходженням основних засобів, залежить від джерел їх надходження.
При наданні засновниками основних засобів у власність організації робляться записи відповідно до таблиці 3.
Таблиця 3. Записи при наданні засновниками основних засобів у власність організації
Дебет рахунку
Кредит рахунку
Зміст господарської
операції
Обліковий
регістр
75 «Розрахунки з устано-уря»
80 «Статутний фонд»
на суму заборгованості засновників за внесками до статутного фонду
В-5, ж / о
12
08 «Вкладення у
необоротні активи »
75 «Розрахунки з уч
редітелямі »субрахунок 1
«Розрахунки за внесками в
статутний фонд »
при внесенні об'єктів ос
новних засобів як
внеску в статутний фонд
на витрати по доведенню
об'єктів в працездатний
стан
В-3, ж / о 8
70 «Розрахунки з пер
соналом з оплати тру
так »(10, 50, 51, 68, 69
та ін)
ж / о 10 / 1
01 «Основні середовищ
08 «Вкладення у поза
при введенні в експлуатацію
В-1, ж / о
ства »
оборотні активи »
об'єктів
16
Примітка. Літературний джерело: [10, с.163].
Прийняття основних засобів в експлуатацію, отриманих безоплатно від організацій, або як субсидії урядового органу в обліку відображається згідно таблиці 4.
Таблиця 4. Записи при прийнятті основних засобів в експлуатацію, отриманих безоплатно від організацій
Дебет рахунку
Кредит рахунку
Зміст господарської операції
Обліковий регістр
1
2
3
4
08 «Вкладення у необоротні активи»
98 «Доходи майбутніх періодів» субрахунок 2 «Безоплатні надходження»
на ринкову вартість без урахування ПДВ
В-3, ж / о 15
18 «ПДВ по придбаних товарах, роботах, послугах»
98 «Доходи майбутніх періодів» субрахунок 2 «Безоплатні надходження»
на суму ПДВ
В-5, ж / о 15
Продовження таблиці 4.
1
2
3
4
01 «Основні засоби»
08 «Вкладення у
необоротні активи »
на ринкову вартість без урахування ПДВ
В-1, ж / о
16
92 «Позареалізаційні доходи і витрати»
субрахунок 2
18 «ПДВ за пріоб
ретенним товарах,
робіт, послуг »
субрахунок 1
списується ПДВ, врахований на рахунку 18 по безоплатно отриманим основним засобам
В-4, ж / о
8
20 «Основне вироб
ництво »(23, 25, 26 і
ДР.)
02 «Амортизація
основних засобів »
на суму нараховується
амортизації по безоплатно прийнятим основних засобів
В-3, ж / о
10
98 «Доходи майбутніх
періодів »субрахунок 2»
92 «Позареалізаційні доходи і рас
ходи »субрахунок 1
В-4, ж / о
15
Примітка. Літературний джерело: [10, с.162].
На УП «Агропроменерго» придбання основних фондів найчастіше відбувається за плату. Наприклад, у жовтні місяці 2004 р. була придбана установка напилення УЕСН-1 за 2616,3 тис. руб. (Установка вимагає монтажу). Складено проводки згідно з таблицею 5:
Таблиця 5
Дебет рахунку
Кредит рахунку
Зміст господарської операції
Сума,
тис. руб.
1
2
3
4
07 «Устаткування до установки»
60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
на оплату рахунків постачальників на вартість без ПДВ
2217,2
18 «ПДВ по придбаних товарах» суб. 1
60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
на суму податку за оприходованному обладнання
399,1
60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
51 «Розрахунковий рахунок»
у міру оплати рахунку постачальника з урахуванням податку
2616,3
Продовження таблиці 5
1
2
3
4
08 «Вкладення у необоротні активи»
07 «Устаткування до установки»
передано обладнання в монтаж
2217,2
08 «Вкладення у необоротні активи»
70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці»
на суму нарахованої заробітної плати робітникам з монтажу обладнання
220,0
08 «Вкладення у необоротні активи»
69 «Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпечення»
відрахування на обов'язкове страхування від нещасних випадків на виробництві - 0,3%
0,66
08 «Вкладення у необоротні активи»
10 «Матеріали»
на суму витрачених матеріалів з монтажу обладнання
57,0
01 «Основні засоби»
08 «Вкладення у необоротні активи»
введено обладнання в експлуатацію
2494,86
68 «розрахунки з податків і зборів»
18 «ПДВ по придбаних товарах, роботах, послугах» субрахунок 1
прийнята 1 / 12 суми сплаченого ПДВ до відрахування
33.3
Примітка. Літературний джерело: власна розробка.
Слід зазначити, що відповідно до п. 42 Інструкції про порядок обчислення і сплати податку на додану вартість, затвердженої постановою Міністерства з податків і зборів 31.01.04 р. № 16, суми податку на додану вартість, сплачені при придбанні основних засобів, підлягають відрахуванню з моменту прийняття їх на облік в розмірі 1 / 12 цих сум незалежно від суми податку, обчисленої по реалізації об'єктів в цьому податковому періоді [14, с. 54].
На досліджуваному унітарному підприємстві бухгалтерський облік забезпечує правильне оформлення документів та своєчасне відображення в обліку надходження основних засобів. Необхідно відзначити, що несвоєчасне відображення в обліку операцій з надходження і вибуття основних засобів, приводить до спотворення собівартості продукції.
Всі об'єкти основних засобів на ВП «Агропроменерго» закріплені за матеріально-відповідальними особами (маються договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, в т.ч. з водіями, за якими закріплені автотранспортні засоби). На об'єкти основних засобів в бухгалтерії заведені в електронному варіанті івентарние картки. Однак, відповідальним особам необхідно перевірити наявність на об'єктах інвентарних номерів, тому що не на всі основні кошти вони нанесені (відсутні на деяких об'єктах побутової техніки, друкарських машинках, що знаходяться в бухгалтерії).

2.2. Документальне оформлення і облік переміщення та вибуття основних засобів

Для оформлення внутрішнього переміщення об'єктів основних засобів з одного структурного підрозділу (відділу, цеху) в інший застосовується «Накладна на внутрішнє переміщення об'єктів основних засобів» ф. ОС-2, яка виписується передавальною стороною в 3-х примірниках (для бухгалтерії, здавальника і одержувача) і підписується відповідальними особами структурних підрозділів. Дані про переміщення об'єкта заносяться до інвентарної картки ф. ОС-6.
Відповідно до п. 24 Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів вибуття об'єкта має місце у випадках фізичного зносу, продажу, безоплатної передачі, часткової або повної ліквідації, при аваріях, стихійних лихах, які спричинили неможливість подальшого використання і в інших випадках, встановлених законодавством.
Вибуття основних засобів оформляється:
- При безоплатній передачі (дарування) або реалізації - Актом приймання-передачі основних засобів ф. ОС-1;
- При вибутті основних засобів внаслідок повного або часткового списання (крім автотранспорту) - Актом про списання об'єкта основних засобів (крім автотранспортних засобів) ф. ОС-4. Списання вантажних і легкових автомобілів, причепів і напівпричепів або їх ліквідація оформляється Актом про списання автотранспортних засобів ф. ОС-4а. В даний час на досліджуваному підприємстві застосовуються: акт про ліквідацію основних засобів ф. ОС-4, акт про ліквідацію транспортних засобів ф. ОС-4а.
На підставі зазначених актів бухгалтерія робить відповідні записи в інвентарних картках [10, с. 158].
Реалізація об'єктів іншим організаціям за плату здійснюється відповідно до Цивільного кодексу Республіки Білорусь на підставі договору купівлі продажу та акта приймання передачі. Для того, щоб встановити вартість об'єкта, за якою його передбачається продати, в організації створюється оціночна комісія, якій проводиться оцінка об'єкту і складається оціночний акт. Підприємства можуть залучати для цих цілей експертів. Відповідно до п. 18 Положення по оцінці вартості об'єктів державної власності (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Міністерства з управління державним майном та приватизації, Мінекономіки та Міністерства статистики та аналізу Республіки Білорусь 12.06.01 р. № 24/400/33) при відчуження майна конкретному покупцеві, а також внесення майна у вигляді не грошового внеску до статутного фонду юридичної особи поряд з оцінкою, виробленої індексним методом в обов'язковому порядку проводиться його ринкова оцінка і в розрахунок приймається найбільша вартість.
Для визначення непридатності об'єктів основних засобів до подальшого використання на підприємстві створюються постійно діюча комісія, яка проводить огляд ліквідованих об'єктів, встановлює причини списання та осіб, винних у цьому, визначає можливість використання окремих вузлів, деталей і оцінює їх. Результати прийнятого комісією рішення оформляються актом.
При списанні з балансу обладнання, транспортних засобів через аварії до акта про списання додається копія акта про аварію, де зазначаються її причини і винуватці [26, с.183].
При продажу автомобільної техніки в обов'язковому порядку на підприємстві повинна бути проведена незалежна експертиза. При списанні побутової техніки, телефонів, водомірів і т.п. необхідні спеціальні висновку про те, що дані кошти не підлягають ремонту.
В акті про списання основних засобів проводиться розрахунок результатів від ліквідації (списання) об'єкта: зазначається кількість дорогоцінних металів, що підлягають оприбуткуванню; брухт, 'вузли і деталі, придатні для ремонту інших об'єктів (в автомобільній техніці) та ін Списані об'єкти піддаються демонтажу, здається на склад утиль, прибуткуються лом і відходи, що містять дорогоцінні метали.
Для обліку вибуття основних засобів (продаж, списання, безоплатна передача тощо) до рахунку 01 «Основні засоби» відкривається субрахунок «Вибуття основних засобів». При журнально-ордерній формі обліку облік за запроваджуваному субрахунку «Вибуття основних засобів» до рахунку 01 «Основні засоби» ведеться в журналі ордері № 13 (Додаток Д), аналітичний - у відомості № 16 [26, с.189].
Вибуття основних засобів спочатку для визначення їх залишкової вартості в обліку відображається наступними бухгалтерськими записами [15]:
- За дебетом рахунка 01 «Основні засоби», субрахунок «Вибуття основних засобів» і кредиту рахунку 01 «Основні засоби» списується первісна (відновна) вартість вибулого об'єкта;
- По дебіт рахунку 02 «Амортизація основних засобів» і кредиту рахунку 01 «Основні засоби», субрахунок «Вибуття основних засобів" відображається сума накопиченої амортизації по даному об'єкту. / / Суму накопиченої амортизації за вибулому об'єкту організації можуть відображати безпосередньо за дебетом рахунку 02 «Амортизація основних засобів» в кореспонденції з кредитом рахунка 01 «Основні засоби» / /.
Залишкова вартість вибулого об'єкта, відбита по субрахунку «Вибуття основних засобів» рахунки 01 «Основні засоби» списується:
- Внаслідок продажу, списання, обміну, внесення в якості внеску до статутного фонду - в дебет рахунку 91 «Операційні доходи і витрати»;
- При безоплатній передачі (за винятком безоплатно переданих об'єктів організаціям в межах одного власника з його рішенням або уповноваженого ним органу), ліквідації при аваріях, стихійних лихах - в дебет рахунку 92 «Позареалізаційні доходи і витрати»;
- При безоплатній передачі об'єктів основних засобів організаціям в межах одного власника з його рішенням або уповноваженого ним органу, а також об'єктів основних засобів, що перебувають у державній власності - в дебет рахунку 83 «Додатковий фонд»;
- При передачі відокремленим підрозділам організації - в дебет рахунку 79 «Внутрішньогосподарські розрахунки».
Слід зазначити, що на. Залишкову вартість списаних об'єктів у разі, якщо такі об'єкти були придбані після 2000 р. нараховується ПДВ.
Результати від вибуття об'єктів основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку за дебетом (кредитом) рахунку 91 «Операційні доходи і витрати» (92 «Позареалізаційні доходи і витрати») в кореспонденції з кредитом (дебітом) рахунку 99 «Прибутки та збитки».
Безоплатна передача основних засобів у межах одного власника в обсяг реалізації не включається і об'єктом оподаткування не є. Витрати з передачі у сторони відносяться на позареалізаційні витрати. На суму фінансового результату з безоплатної передачі в обліку робиться запис: Д-т рах. 83 «Додатковий фонд», К-т рах. 92 «Позареалізаційні доходи і витрати» субрахунок 2 [14, с.54].
Безоплатна передача основних засобів у межах різних власників включається в обсяг реалізації і приймається до бухгалтерського обліку в межах свумм відповідно до договору. При цьому на суму нарахованих податків робиться запис, Д-т рах. 92 «Позареалізаційні доходи і витрати», К-т рах. 68 «Розрахунки по податках і зборах» [14, с.54].
На УП «Агропроменерго» у 2004 році вибуття основних засобів в основному відбувалося в результаті ліквідації та списання об'єктів внаслідок їх фізичного зносу. Наприклад, у липні місяці 2004 р. була ліквідована автомашина ЗІЛ-431410 з причини повного фізичного зносу (амортизація склад-100% - 4307,9 тис. руб.). Складено проводки згідно з таблицею 6:
Таблиця 6.
Дебет рахунку
Кредит рахунку
Зміст господарської операції
Сума, тис. руб.
2
3
4
5
02 «Амортизація основних засобів»
01 «Основні засоби»
Списання амортизації (100%) ліквідованого автомобіля
4307,9
10 «Матеріали» субрахунок 5 «Запасні частини»
91 «Операційні доходи і витрати» субрахунок 1
Надходження на склад запасних частин і агрегатів від списаного автомобіля за ціною можливого використання
61,0
91 «Операційні доходи і витрати» субрахунок 2
70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці»
Нарахування зарплати робітникам за розбирання і демонтаж ліквідованого автомобіля
180,0
91 «Операційні доходи і витрати» субрахунок 2
69 «Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпечення»
відрахування на обов'язкове страхування від нещасних випадків на виробництві - 0,3%
0,54
99 «Прибутки та збитки»
91 «Операційні доходи і витрати» субрахунок «Сальдо операційних доходів і витрат»
На суму збитку, отриманого в результаті списання автомобіля
119,54
Примітка. Літературний джерело: власна розробка.
Відповідно до постанови Ради Міністрів РБ від 15.01.03 р. № 32 «Про використання грошових коштів, отриманих від відчуження майна, що знаходиться в республіканській власності» первісна вартість відчужуваних основних засобів, що враховується на рахунку 01 «Основні засоби», сума накопиченої амортизації на рахунку 02 «Амортизація основних засобів», а також витрати, пов'язані з відчуженням майна, списуються на рахунок 83 «Додатковий фонд» [15].
На досліджуваному підприємстві документальне оформлення та облік операцій з переміщення та вибуття основних засобів проводиться своєчасно. На підприємстві на підставі наказу керівника створена постійно діюча комісія, якій проводиться огляд ліквідованих об'єктів, встановлюються причини списання об'єктів, винні особи (якщо такі є), проводиться оцінка вузлів, деталей від списання. Своєчасно проводиться розбирання списаних основних засобів, оприбутковуються лом і відходи, що містять дорогоцінні метали. Списання об'єктів основних засобів оформляється Актами про ліквідацію основних засобів, в яких вказується причина списання, проводиться розрахунок результатів від списання об'єктів; акт затверджується керівником підприємства та підписується членами комісії. До актів про ліквідацію об'єктів основних засобів прикладаються акти розбирання (демонтажу) (Додаток І). Слід відзначити як недолік, що на підприємстві при списанні автомобільної техніки в більшості випадків не застосовується форма акта ОС-4а, а використовується як і при списанні інших об'єктів основних коштів форма акта ОС-4.

2.3 Облік амортизації основних засобів

Механізм поступового перенесення вартості основних засобів на знов виготовлений продукт називається амортизацією.
Слід зазначити, що відповідно до п.2 та п. 5 Постанови Радміну Республіки Білорусь від 16.11.01 р. № 1668 «Про заходи щодо забезпечення переходу на нові умови нарахування амортизації» всі підприємства зобов'язані були перейти на нові умови нарахування амортизації з 1 січня 2003 р. (деякими підприємствами здійснювався такий перехід з 1 січня 2002 р).
Амортизація основних засобів нараховується відповідно до Положення про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, затвердженим постановою Мінекономіки, Мінфіну, Мінстату та аналізу, Мінархітектури і будівництва Республіки Білорусь 23.11.01 р. № 187/110/96/18 в останній редакції від 30.03.04 р. № 87/55/33/5 (остання редакція постанови вступила в силу з 01.07.04 р.) одним з наступних способів: лінійним, нелінійним (суми чисел років, зменшуваного залишку) і продуктивним способом нарахування амортизації.
Об'єктами нарахування амортизації є основні засоби як використовувані, так і не використовувані у підприємницькій діяльності. Не є об'єктами нарахування амортизації земля і окремі об'єкти природокористування; бібліотечні фонди; багаторічні насадження, які не досягли експлуатаційного віку та інші види основних засобів відповідно до Інструкції, втрата вартості яких в обліку відображається довідково на позабалансових рахунках наприкінці звітного року.
Основними умовами нарахування амортизації є правильне визначення нормативних термінів служби об'єктів, термінів їх корисного використання та норм амортизації.
Для визначення нормативних термінів служби основних засобів застосовується Тимчасовий Республіканський класифікатор основних засобів і нормативних строків їх служби, затверджений постановою Мінекономіки Республіки Білорусь від 21.11.01 р. № 186 (із змінами, внесеними постановою Мінекономіки Республіки Білорусь від 10.09.02 р. № 208) , в якому основні засоби вказані за класифікаційними групами з відповідними їм шифрами та нормативними термінами служби в роках. За тим основним засобам, які не включені в діючу класифікацію, нормативний термін служби встановлюється рішенням комісії на підставі технічної документації організацій-виробників, а при її відсутності - експертним шляхом
Амортизація основних засобів нараховується щомісячно виходячи з прийнятих підприємством самостійно відповідно до встановлених діапазонними термінами корисного використання норм амортизації та їх вартості, яка амортизується.
Амортизаційні відрахування по об'єктах, що використовуються у підприємницькій діяльності, виробляються підприємством в межах найбільшого і найменшого рівнів норм, встановлених для кожної укрупненої амортизаційної групи основних засобів. Найменший рівень діапазонною норми амортизаційних відрахувань, відповідний найбільшому терміну корисного використання, вибирається підприємством на його розсуд при освоєнні ринку, погіршення можливості реалізації товарів через цінової неконкурентоспроможності, а найбільший - у випадках високої конкурентоспроможності товарів, що реалізуються.
Слід зазначити, що в новій редакції Інструкції про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів додаток 3 «Таблиця діапазонів строків корисного використання» містить тепер на відміну від додатка 2 до колишньої редакції Положення не діапазони термінів, виражені в роках, а коефіцієнти до нормативних термінах служби. По деяких об'єктах нижня і верхня межа певних т. о. термінів може відрізнятися від зазначених в колишній редакції Положення. Виникає питання чи вбачається зі вступом в силу нової редакції Інструкції змінювати терміни корисного використання таких об'єктів? Діапазони строків корисного використання, зазначені у додатку 3 Інструкції, поширюються на ті об'єкти, які організація буде вводити в експлуатацію після набрання чинності Інструкції, тобто після 01.07.04 р. Об'єкти, по яких були раніше визначені строки корисного використання (на 01.01.02 р. або на 01.01.03 р.), або при введенні в експлуатацію до 01.07.04 р. до кінця 2004 р. амортизують виходячи з визначених раніше строків корисного використання. Встановлені по таких об'єктах раніше терміни корисного використання підприємство може зберегти до кінця терміну їх амортизації, однак, з 01.01.05 р. можна заново встановити строки корисного використання відповідно до п. 3 до діючої Інструкції [3, с. 70].
При використанні основних засобів в умовах, що відрізняються від прийнятих при встановленні нормативних термінів служби або строків корисного використання, річна норма амортизації підлягає коригуванню шляхом застосування поправочних коефіцієнтів.
Залежно від умов, визначених п. 8 Інструкції, амортизаційні відрахування будуть проводиться в одному випадку від первісної, в іншому - від залишкової (недоамортизованої) вартості об'єктів на певну дату [17]:
- Для об'єктів основних засобів, введених в експлуатацію після дати переходу на нові умови нарахування амортизації, амортизованою вартістю буде їх первісна вартість з урахуванням наступних переоцінок;
- Якщо протягом строку корисного використання або нормативного терміну служби будуть змінюватися умови функціонування об'єктів або будуть змінюватися способи нарахування амортизації, то амортизується вартістю буде їх залишкова вартість, визначена на дату зміни, з урахуванням наступних переоцінок. Одночасно на ту ж дату визначається відповідний залишковий строк корисного використання ^
для об'єктів, що рахувалися в обліку підприємств на дату переходу на діючі умови нарахування амортизації, амортизаційної вартістю буде їх залишкова вартість, визначена на дату переходу (на 01.01.02 р. або на 01.01.03 р.) з урахуванням наступних переоцінок;
У разі проведення переоцінок амортизаційна вартість, встановлена ​​при кожному з 3-х вищевказаних умов, або буде переоцінена, або буде встановлено заново за залишковою вартістю.
- Відразу після проведення переоцінки на 1 січня підприємство може встановлювати вартість, яка амортизується на рівні залишкової як по окремих, так і по всіх об'єктах основних засобів з одночасним визначенням залишкового строку корисного використання на цю ж дату.
Нарахування амортизації не проводиться під час проведення модернізації об'єктів, їх дообладнання, повної або часткової реконструкції, добудови, при консервації об'єктів відповідно до законодавства. Слід зазначити, що відповідно до діяло раніше Положенням про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, затвердженим 24.01.03 р. № 33/10/15/1, передбачалося нарахування амортизації по об'єктах основних засобів, що знаходяться на консервації понад 1 року. Діюча в даний час Інструкція про порядок нарахування амортизації не передбачає нарахування амортизації якщо об'єкт знаходиться на консервації понад 1 року.
На досліджуваному підприємстві відповідно до Облікової політикою підприємства амортизація по об'єктах основних засобів нараховується лінійним способом.
Лінійний спосіб полягає в рівномірному нарахуванні амортизації протягом усього нормативного терміну служби чи терміну корисного використання об'єкта. Амортизація при цьому способі визначається шляхом множення первісної вартості на прийняту річну (місячну) лінійну норму амортизаційних відрахувань, яка розраховується як величина, зворотна обраному терміну корисного використання в роках.
Наприклад, унітарним підприємством у лютому місяці 2004 р. був придбаний за плату факсимільний апарат вартістю 514 677 руб. Даний об'єкт основних засобів відповідно до Тимчасового Республіканським класифікатором основних засобів і нормативних строків їх служби був віднесений до шифру 45613 (копоіровально-розмножувальна техніка), за яким нормативний термін служби дорівнює 8 років. Строк корисного використання факсимільного апарату прийнятий рівним нормативному терміну служби, тобто - 8 років. Річна норма амортизаційних відрахувань встановлена ​​підприємством для даного основного засобу в розмірі 12,5% (1:8 * 100), місячна - 1,042% (12,5:12). Від місяця, наступного за місяцем введення в експлуатацію факсимільного апарату (з 1 березня 2004 р.), підприємство починає виробляти амортизаційні відрахування, місячна сума яких становить 5363 руб. Надалі амортизаційні відрахування будуть проводиться з урахуванням наступних переоцінок первісної вартості.
Нелінійний спосіб полягає в нерівномірному нарахуванні амортизації протягом строку корисного використання об'єкта. Об'єктами застосування нелінійного способу нарахування амортизації є передавальні пристрої, робочі, силові машини і механізми, устаткування, та інші об'єкти, які безпосередньо беруть участь у процесі виробництва продукції. Даний спосіб нарахування амортизації не поширюється на наступні види машин і устаткування, транспортних засобів: машини, обладнання та транспортні засоби з нормативним терміном служби до 3 років, унікальну техніку і обладнання; предмети для відпочинку, дозвілля, розваг [17].
При нелінійному способі річна, або місячна сума амортизаційних відрахувань розраховується методом суми чисел або методом зменшуваного залишку з коефіцієнтом прискорення до 2,5 разу. Норми нарахування амортизації в першому і кожному з наступних років терміну корисного використання об'єкта можуть бути різними [17].
Метод списання вартості основних засобів по сумі чисел побудований за принципом найбільшої амортизації в перші роки експлуатації основних засобів, для чого кожному році терміну служби засобів присвоюється число, протилежне порядковому номеру цього року. Найбільша сума амортизації буде нарахована в перший рік, а потім рік за роком вона убуває, залишкова вартість при цьому щороку зменшується на суму амортизації до тих пір, поки об'єкт основних засобів повністю перенесе свою вартість на реалізовану продукцію.
Застосування методу суми чисел передбачає визначення річної (місячної) суми амортизаційних відрахувань з початкової вартості об'єкта і норми амортизації, розрахованої як відношення, в чисельнику якого число років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта, а в знаменнику - сума чисел років терміну корисного використання об'єкта.
При методі зменшуваного залишку річна сума нарахованої амортизації розраховується виходячи з обумовленої на початок звітного року недо-мортізіруемой вартості (різниці вартості, яка амортизується та суми нарахованої до початку звітного року амортизації) і норми амортизації, обчисленої виходячи з терміну корисного використання об'єкта і коефіцієнта прискорення (від 1 до 2,5 разу) [17].
Слід зазначити, що даний метод не зводить залишкову вартість до нуля протягом строку корисного використання, тому що норма амортизації застосовується до зменшується (залишкової) вартості, а не до початкової, як у лінійному методі. При незначній величині залишкової вартості об'єкта в порівнянні з його первісною вартістю вона може бути списана повністю в останній рік.
Продуктивний спосіб полягає в нарахуванні амортизації в залежності від обсягу випущеної продукції і може застосовуватися тільки для об'єктів основних засобів, що дозволяють визначити з достатньою точністю віддачу протягом строку корисного використання.
Для обліку амортизаційних відрахувань Типовим планом рахунків передбачено рахунок 02 «Амортизація основних засобів» - рахунок пасивний. Сума нарахованої амортизації по об'єктах, що використовуються у підприємницькій діяльності відображається: Д-т рахунку 20 «Основне виробництво», (23, 25, 26, 29), К-т рахунку 02 «Амортизація основних засобів»
При цьому визначають суму для формування амортизаційного фонду відтворення основних засобів, для чого береться питома вага суми амортизації (з урахуванням індексації) у витратах на виробництво з урахуванням загальногосподарських і витрат на реалізацію наростаючим підсумком з початку звітного року і множиться на повну собівартість реалізованої продукції за звітний місяць і на цю суму складається запис: Д-т рахунку 010 «Амортизаційний фонд відтворення основних засобів» [26, с.175].
На досліджуваному підприємстві амортизація нараховується лінійним методом. Нарахування амортизації проводиться по групах і видам основних засобів за допомогою прикладних програмних засобів на базі «FoxPro". Здійснюється вибіркова перевірка правильності розрахованих сум.

2.4 Облік витрат на ремонт і модернізацію основних засобів

Для підтримання основних засобів у робочому стані та забезпечення їх функціонування в межах нормативного терміну підприємства виробляють ремонти. Розрізняють поточний, капітальний ремонт основних засобів. При поточному ремонті виробляються дрібні роботи з усунення несправностей »забарвленні предметів, заміну деяких деталей. При капітальному ремонті здійснюється повне розбирання агрегатів, заміна та відновлення всіх зношених деталей і вузлів. Дані види ремонтів можуть здійснюватися як господарським, так і підрядним способом. Слід зазначити, що поточний ремонт, як правило, здійснюється господарським способом.
Підпунктом 2.2.6.2 Основних положень по складу витрат, що включаються до собівартості продукції, (робіт, послуг) встановлено, що в собівартість продукції (робіт, послуг) включаються витрати на обслуговування виробничого процесу: з підтримання основних засобів »використовуваних у підприємницькій діяльності, в робочому стані, а саме: витрати на технічний огляд і обслуговування, на проведення поточного, середнього та капітального ремонтів [30].
На УП «Агропроменерго» застосовується система планово-попереджувального ремонту, яка полягає в тому, що основні кошти ремонтуються через певні проміжки часу за графіком, незалежно від їх фізичного стану. Дана система дозволяє підприємству планувати ремонтні роботи, час роботи обладнання, нормувати витрату коштів.
На унітарному підприємстві при проведенні капітального ремонту облік витрат ведеться за окремими об'єктами або групами основних засобів. Приймання об'єктів після закінчення капітального ремонту здійснюється за актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів ф. ОС-3. Слід зазначити, що вступила в силу з 1 серпня 2004 г.Інструкціей про порядок бухгалтерського обліку основних засобів передбачена форма ОС-2 даного акту.
Підприємства можуть застосовувати декілька способів включення в собівартість продукції витрат по ремонту основних засобів. На досліджуваному підприємстві ремонти проводяться господарським способом; ремонтний фонд не створюється. Фактичні витрати з ремонту основних засобів враховуються на рахунку 23 «Допоміжні виробництва» (субрахунок «Ремонт основних засобів»). Якщо ремонт поточний, а витрати на його проведення складають незначний відсоток у собівартості продукції, що випускається вартість ремонту списується за напрямами витрат: Дт рахунку 20 «Основне виробництво», (23, 25, 26). Якщо ремонт капітальний і витрати на його проведення значні, їх відносять у дебет рахунку 97 «Витрати майбутніх періодів» з наступним списанням за напрямами витрат рівними частками протягом певного періоду (року).
Наприклад, у вересні-жовтні 2004 р. на унітарному підприємстві був проведений капітальний ремонт профіленакатного п / автомата у ремонтному цеху. Відповідно до дефектно-кошторисної відомістю (Додаток М) для ремонту напівавтомата зі складу були відпущені: запасні частини на суму 809,5 тис. руб., Інші матеріали - 147,5 тис. руб. Нарахована заробітна плата ремонтним робітникам - 291,9 тис. руб. На заробітну плату нараховано відрахування по соціальному страхуванню - 0,88 тис. руб. складені проводки згідно з таблицею 7.
Таблиця 7.
Дебет рахунку
Кредит рахунку
Зміст господарської операції
Сума, тис.
руб.
1
2
3
4
23 «Допоміжні виробництва» субрахунок 3
10 «Матеріали» субрахунок 5 «Запасні частини»
Включення вартості запасних частин до витрат на ремонт основних засобів
809,5
23 «Допоміжні виробництва» субрахунок 3
10 «Матеріали» субрахунок 6 «Інші матеріали»
Включення вартості матеріалів у витрати на ремонт
147,5
23 «Допоміжні виробництва» субрахунок 3
70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці»
Включення в витрати заробітної плати ремонтних робітників
291,9
23 «Допоміжні виробництва» субрахунок 3
69 «Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпечення»
Відрахування на обов'язкове страхування від нещасних випадків на виробництві -0,3%
0,88
97 «Витрати майбутніх періодів»
23 «Допоміжні виробництва» субрахунок 3
Списання вартості закінченого ремонту основних засобів
1249,8
Примітка. Літературний джерело: власна розробка.
У тих випадках, коли витрати на поточний і капітальний ремонт окремих видів основних засобів значні і проводяться протягом року нерівномірно, може створюватися ремонтний фонд за затвердженими підприємством нормативам відрахувань від вартості відповідних видів основних засобів за рахунок витрат виробництва. Норматив розробляється строком на 5 років у твердій фіксованій сумі або у відсотках до первісної вартості основних засобів.
Для обліку ремонтного фонду (резерву) використовується пасивний синтетичний рахунок 96 «Резерви майбутніх витрат» субрахунок «Ремонтний фонд (резерв)». Відрахування в ремонтний фонд відображаються в обліку, виходячи з 1 / 12 частини їх кошторисної річної суми: Д-т рахунку 20 «Основне виробництво» (23, 25, 26, 29), К-т рахунку 96 «Резерви майбутніх витрат». Надалі всі витрати, пов'язані з ремонтом основних засобів, покриваються за рахунок створеного ремонтного фонду: Д-т рахунку 96 «Резерви майбутніх витрат» субрахунок «Ремонтний фонд (резерв)», К-т рахунку 23 «Допоміжні виробництва», 10 «Матеріали »(70, 69, 68 та ін.)
При підрядному способі ремонту підприємство укладає з підрядником договір. Підрядник пред'являє замовнику суму рахунку, яка списується в Д-т рахунку 20 «Основне виробництво» (23, 25, 26, 29,44), або Д-т рахунку 97 «Витрати майбутніх періодів», або Д-т рахунку 96 «Резерви майбутніх витрат »з К-та рахунки 60« Розрахунки з постачальниками і підрядчиками ». На суму ПДВ робиться проводка: Д-т рахунку 18 «ПДВ по придбаних товарах, роботах, послугах», К-т рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».
Слід зазначити, що найважливішими завданнями обліку ремонту основних засобів є: документальне оформлення ремонтних робіт; визначення обсягу та фактичної собівартості виконаного ремонту; контроль за використанням коштів ремонтного фонду за призначенням; своєчасні розрахунки з підрядними організаціями за виконані ремонтні роботи.
Модернізація основних засобів може бути 2-х видів: мала модернізація і модернізація комплексу засобів праці (технологічних ліній). Мала модернізація проводиться в процесі капітального ремонту окремих видів машин і устаткування і, як правило, витрати пов'язані з такою модернізацією враховуються аналогічно, як і при ремонті основних засобів. Витрати по модернізації комплексу засобів праці враховують за дебетом рахунка 08 «Вкладення у необоротні активи», а після її закінчення списуються в дебет рахунку 01 «Основні засоби».
На УП УП «Агропроменерго» модернізація в 2004 р. не здійснювалася.

2.5 Інвентаризація та переоцінка основних засобів

Інвентаризація основних засобів являє собою перевірку і документальне підтвердження фактичного їх наявності, виявлення відхилень від облікових даних і прийняття рішень щодо внесення змін в дані бухгалтерського обліку [26, с.191].
Відповідно до ст. 12 Закону Республіки Білорусь «Про бухгалтерський облік та звітності» порядок проведення інвентаризації (кількість інвентаризацій в звітному році, терміни їх проведення і т.д.) визначається керівником організації. Цим же законом визначено випадки, коли проведення інвентаризації є обов'язковим: при реорганізації або ліквідації організації;
при зміні керівника організації та матеріально-відповідальних осіб; перед складанням річної бухгалтерської звітності; при виявленні фактів розкрадання та псування майна, в інших випадках, передбачених законодавством.
При проведенні інвентаризації основних засобів слід керуватися Методичними вказівками по інвентаризації майна і фінансових зобов'язань, затверджених Мінфіном РБ 05.12.1995 р.
Інвентаризація проводиться комісією, яка призначається керівником підприємства (на підставі наказу).
До початку інвентаризації рекомендується перевірити наявність і стан інвентарних карток, технічних паспортів, наявність документів на основні засоби, здані або прийняті підприємством в оренду і на зберігання.
Результати інвентаризації оформляються описами (Додаток С), які підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії і матеріально-відповідальними особами. Основні засоби, які не є власністю даного підприємства оформлюються окремими інвентаризаційними описами. Оцінка виявлених інвентаризацією неврахованих об'єктів повинна бути зроблена з урахуванням ринкових цін, а знос визначено по дійсному технічному стану об'єктів з оформленням відомостей про оцінку та знос відповідними актами [24].
За даними інвентаризаційних описів за виявленими розбіжностей складаються порівняльні відомості, до яких прикладаються пояснення матеріально-відповідальних осіб.
Виявлені при інвентаризації надлишки основних засобів оприбутковуються за рахунок збільшення фінансових результатів, а в обліку робиться запис: Д-т рахунку 01 «Основні засоби», К-т рахунку 92 «Позареалізаційні доходи і витрати» субрахунок 1 [26, CI 92].
Виявлені при інвентаризації нестачі основних засобів відображаються проводками:
- Д-т рах. 01 «Основні засоби» субрахунок «Вибуття основних засобів», К-т рах. 01 «Основні засоби» - на первісну вартість;
- Д-т рах. 02 «Амортизація основних засобів», К-т рах. 01 «Основні засоби» субрахунок «Вибуття основних засобів» - на суму нарахованої амортизації;
- Д-Т СЧ. 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей», К-т рах. 01 «Основні засоби» субрахунок «Вибуття основних засобів» - на залишкову вартість відсутніх об'єктів основних засобів.
Якщо встановлені винні особи в недостачі основних засобів і є рішення про стягнення залишкова вартість списується: Д-т рах. 73 «Розрахунки з персоналом за іншими операціями» - на суму недостачі з урахуванням ПДВ, К-т рах. 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей» - на вартість відсутніх об'єктів основних засобів без ПДВ, К-т рах. 68 «Розрахунки по податках і зборах»-на суму ПДВ [26, с. 192].
Погашення винними особами суми нестачі в добровільному порядку відображається: Д-т рах. 50 «Каса», К-т рах. 73 «Розрахунки з персоналом за іншими операціями»; у випадку утримання із заробітної плати в примусовому порядку - Д-т рах. 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці», К-т рах. 73 «Розрахунки з персоналом за іншими операціями».
Коли конкретні винуватці недостачі не встановлено чи суд відмовив у стягненні з нього вартості відсутніх об'єктів, то збитки відносяться на фінансові результати: Д-т рах. 92 «Позареалізаційні доходи і витрати» (субрахунок 2), К-т рах. 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей».
Слід зазначити, що всі записи на рахунках бухгалтерського обліку здійснюються на підставі протоколу інвентаризаційної комісії, а утримання з винних осіб - на підставі наказу керівника.
На УП «Агропроменерго» за результатами проведених у 2004 р. інвентаризацій основних засобів розбіжностей немає.
В даний час діє Положення про порядок переоцінки основних засобів за станом на 1 січня 2004 р., затверджене постановою Мінстату та аналізу Республіки Білорусь від 31.12.03 р. № 258.
Відповідно до встановленого порядку переоцінка за станом на 1 січня проводиться двома способами: шляхом індексації первісної вартості з використанням коефіцієнтів перерахунку, що публікуються Міністерством статистики та аналізу Республіки Білорусь за станом на 1 січня ^ шляхом прямого розрахунку первісної вартості в ціни, що складаються на 1 січня на відповідні види основних аналогічних засобів. Слід зазначити, що при прямому перерахунку повинні бути документи, що підтверджують ринкову ціну, наприклад, такі як: довідки торговельних організацій про рівень цін, довідки заводу-виготовлювача, а при необхідності - експертні висновки про вартість будівель і споруд. Якщо ж основні засоби числяться у ВКВ, то слід взяти курс валюти Національного банку на 1 січня і по ньому перевести вартість об'єктів в білоруські рублі і помножити її на коефіцієнт перерахунку [26, с.196].
За результатами переоцінки складається відомість переоцінки. У неї заноситься кожен об'єкт основних засобів. На підставі відомості складається акт про результати переоцінки (Додаток Ц), на підставі якого робляться записи на рахунках бухгалтерського обліку за станом на 31 грудня 2003
Переоцінці підлягають усі основні засоби, як чинні, так і що знаходяться в запасі, на консервації; як здані в оренду, так і безоплатне користування. Не підлягають переоцінці об'єкти природокористування, земельні ділянки, бібліотечні фонди, житловий фонд, об'єкти лізингу, об'єкти, які розташовані в зонах відчуження.
При переоцінці кожного об'єкта основних засобів змінюються: первісна вартість (відновна), залишкова вартість, сума амортизації (зносу), а також вартість, яка амортизується [32].
Слід зазначити, що відповідно до п. 30 Положення про порядок переоцінки основних засобів організація може вибрати один з 2-х варіантів визначення амортизаційної вартості після переоцінки: або переоцінити встановлену раніше амортизаційну вартість, або встановити амортизаційну вартість на рівні залишкової вартості після переоцінки на 1 Січень 2004 з відповідним розрахунком залишкових строків корисного використання. При цьому підприємство керується тільки тим, як йому зручно розраховувати амортизаційну вартість. Вибір варіанта визначення амортизаційної вартості після переоцінки не вплине на річну суму амортизації [2, с.69].
Переоцінку основних засобів унітарне підприємство «Агропроменерго» виробляє самостійно методом індексації первісної вартості з використанням коефіцієнтів перерахунку, що публікуються Міністерством статистики та аналізу РБ станом на 1 січня.
У разі зниження ціни зменшується первісна вартість основних засобів сторміровочной записом на рахунках: Д-т рах. 01 «Основні засоби», К-т рах. 83 «Додатковий фонд» субрахунок 1. На суму зменшення амортизації основних засобів за даними переоцінки робиться запис червоним сторно: Д-т рах. 83 «Додатковий фонд» субрахунок 1, К-т рах. 02 «Амортизація основних засобів» [26, с.196].
Переоцінка суми нарахованої амортизації і залишкової вартості обладнання, на первісну вартість якого в кінці року була списана сума відсотків, проводиться відповідно до п. 24 Положення про порядок переоцінки основних засобів, тобто за питомою вагою нарахованої амортизації в первісної вартості об'єкта на 1 січня 2004 р. При визначенні питомої ваги нарахованої амортизації сума нарахованої амортизації до переоцінки ділиться на початкову вартість устаткування до переоцінки на 1 січня 2004 р. з урахуванням списаних відсотків [2, с.69] .
Необхідно відзначити, що переоцінку основних засобів підприємства можуть робити як самостійно, так і з залученням спеціальних організацій і індивідуальних підприємців, які займаються оцінною діяльністю. У другому випадку, витрати по оплаті послуг оцінювачів включаються до собівартості продукції (робіт, послуг).

2.6 Удосконалення основних засобів в умовах застосування ЕОМ

На унітарному підприємстві «Агропроменерго» бухгалтерський облік здійснюється за журнально-ордерній системі обліку. Штат бухгалтерії складається з семи осіб. Облік основних засобів, як і ведення всього бухгалтерського обліку, організований на базі програми «FoxPro». Дана програма дозволяє оперативно здійснювати введення даних по основних фондах на основі первинної документації (акти приймання-передачі основних засобів, акти на списання основних засобів, картки обліку руху основних засобів тощо), та отримувати машинограми (зведені оборотні відомості по основних засобах, зведені оборотні відомості по нарахуванню амортизації по основних засобів та ін), в яких сформовані зведені дані з обліку основних засобів.
Таким чином, завдяки автоматизації обліку основних засобів, можна швидко отримати необхідну інформацію з обліку основних засобів. Автоматизація обліку основних засобів на унітарному підприємстві дозволяє виключити ведення деяких первинних документів в силу їх непотрібності в результаті комп'ютерного варіанту обліку. Наприклад, завдяки веденню інвентарних карток обліку основних засобів на ЕОМ, відпадає необхідність відкриття і занесення інформації по інвентарних картках в опис інвентарних карток з обліку основних засобів, так як забезпечена їх збереження при електронному варіанті обліку.
На УП «Агропроменерго» здійснюються заходи щодо вдосконалення бухгалтерського обліку, в тому числі обліку основних засобів. Так, в самий найближчий час планується здійснити перехід на програму «1С Бухгалтерія» версії 7.7 і для цих цілей вже проводиться певна робота (розвідка джерел фінансування, навчання бухгалтерів та ін.)
Безумовно, дана програма є більш досконалою, ніж використовувана на унітарному підприємстві в даний час. Програма «1C бухгалтерія 7.7» дозволяє не лише ефективно автоматизувати облік практично будь-якої ділянки роботи бухгалтерії організації, але і вести облік паралельно в декількох облікових системах, а також у розрізі підрозділів, виділених на окремий баланс.
При даній програмі автоматизації обліку список основних засобів зберігається в спеціальному довіднику «Основні засоби», який використовується при веденні аналітичного обліку по рахунках: 01 «Основні засоби», 02 «Амортизація основних засобів» і ін Відповідно до класифікації основні засоби розділені по групах , в яких виділені відповідні підгрупи з занесенням до них самих основних засобів. У параметрах підгруп занесені шифр підгрупи і річна норма амортизації для основних засобів, що входять у дану підгрупу, а в параметрах безпосередньо самих об'єктів основних засобів занесена дата введення в експлуатацію та їх первісна вартість.
Коли надходять нові об'єкти основних засобів формується документ «Надходження основних засобів», а потім вони заносяться в довідник «Основні засоби». Після проводиться друк інвентарної картки і формуються відповідні проведення. Якщо об'єкти основних засобів вибувають з підприємства, то заповнюється документ «Вибуття основних засобів» (вказується вибувають об'єкти, їх вартість, сума зносу) з формуванням відповідних проводок.
Таким чином, з введенням нової більш досконалої програми автоматизації бухгалтерського обліку «1С: Бухгалтерія7.7» унітарне підприємство розширить можливості бухгалтерського обліку, в тому числі обліку основних засобів, що дозволить йому централізовано вести облік і оперативно отримувати будь-яку інформацію по основних фондах.

3. АНАЛІЗ СКЛАДУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

3.1. Аналіз наявності, руху і технічного стану основних засобів

Основні засоби підприємства поділяються на промислово-виробничі і непромислові, а також кошти невиробничого призначення. Виробничу потужність підприємства визначають промислово-виробничі основні фонди (ППОФ). Крім того, прийнято виділяти активну частину (машини та обладнання, транспортні засоби) і пасивну частину основних засобів, а також окремі підгрупи відповідно до їх функціонального призначення (будівлі виробничого призначення, робочі та силові машини, обладнання, вимірювальні прилади та пристрої, транспортні засоби і т.д.). Така деталізація необхідна для виявлення резервів підвищення ефективності використання основних засобів на основі оптимізації їх структури. Великий інтерес при цьому представляє співвідношення активної і пасивної частин, силових і робочих машин, так як від їх оптимального поєднання багато в чому залежать фондовіддача, фондорентабельность і фінансовий стан підприємства [38, с.168].
Проведемо аналіз наявності, структури і руху основних засобів на досліджуваному УП «Агропроменерго». Результати розрахунку наведені в таблиці 7 (вартість основних фондів взята без урахування переоцінки). В якості інформаційних джерел використані: "Баланс підприємства" (форма № 1) за 2003 і 2002 рр.., Форма № 5 «Додатки до балансу підприємства» розділ 3 «амортизується майно», форма 11 «Звіт про наявність та рух основних фондів та інших нефінансових активів »за 2003 і 2002 рр.., Звіти про прибутки і збитки (ф. № 2) за 2003 і 2002 рр.., Пояснювальні записки до бухгалтерського балансу за 2002 і 2003 рр.. та ін
Проаналізувавши наявність основних фондів за звітний 2003 рік за даними Додатку А, складеної за формою № 1, можна сказати, що промислово-виробничі основні фонди зросли за рік незначно на 783 млн. руб., А їх питома вага у складі всіх фондів практично не змінився (на початок 2003 р. питома вага склала 95,4%. На балансі унітарного підприємства у складі основних фондів інших галузей, що надають послуги знаходяться основні фонди громадського харчування, житлового господарства (гуртожитки), культури, медпункт, база відпочинку, що не можна не визнати як позитивне явище для підприємства, виділеного в самостійну господарську одиницю.
Збільшення промислово-виробничих основних фондів на 67 783 млн. руб. склалося під впливом їх надходження на суму 833 млн. руб. (Введені в дію) і вибуття у сумі 52 млн. крб. (Ліквідований, списані).
За УП «Агропроменерго» активна частина промислово-виробничих основних фондів, представлена ​​машинами та обладнанням, а також транспортними засобами зросла у 2003 р. на суму 200 млн. руб. або на 15.3%, в т.ч., введено нових машин та обладнання на суму 210 млн. руб., ліквідовано в сумі 50 млн. руб .. Також придбано транспортних засобів у 2003 р. на 40 млн. крб. Додаток активної частини основних фондів за рахунок введення в дію нових машин і обладнання необхідно розглядати як позитивну тенденцію на досліджуваному підприємстві, що, безперечно, впливатиме на якість продукції, що випускається.
Проаналізуємо структуру ППОФ за даними Програми А. Вона визначається специфікою виробництва і відображає особливості підприємства. Дані показують, що вартість будинків збільшилася на 521 млн. руб., Питома вага їх збільшився на 2%. Незважаючи на збільшення вартості активної частини ППОФ в 2003 р. за рахунок збільшення вартості машин та обладнання (на 200 млн. крб.), Її питома вага їх зменшився незначно (на 1,5%). Слід зазначити, що постійний рівень питомої ваги активної частини основних виробничих фондів сприяє зростанню технічної оснащеності, збільшення виробничої потужності, зростанням фондовіддачі, чого не можна сказати в даному випадку на прикладі досліджуваного підприємства. Оскільки активна частина основних виробничих фондів безпосередньо бере участь у процесі виробництва продукції, то її частка має становити не менше 50% у загальному складі виробничих фондів. Однак, на ВП «Агропроменерго» питома вага активної частини фондів як на початок, так і на кінець 2003 р. практично не змінився і становить 21,30% і 22,11% на початок і кінець звітного періоду відповідно, що є не зовсім сприятливим для підприємства показником. Зміни в структурі інших основних фондів, що відбулися в 2003 р., незначні.
Рівень забезпеченості підприємства основними засобами характеризують такі показники, як фондоовооруженность і технічна озброєність праці. Показник фондоозброєності праці розраховується як відношення середньорічної вартості ОПФ до середньооблікової чисельності працівників, а показник технічної озброєності визначається як середньорічна вартість виробничого обладнання до середньорічної чисельності робітників. Темпи зростання цих показників порівнюються з темпами зростання продуктивності праці, при цьому перевищення темпів росту продуктивності праці над темпами росту фондоозброєності праці дозволяє при інших рівних умовах збільшувати обсяги випуску продукції. Для аналізу цих показників використовуємо фінансові показники звіту про прибутки та збитки ф. № 2 за 2003 і 2002 рр.., Відомості про середньорічної чисельності робітників підприємства за досліджуваний період, дані про середньорічної вартості основних фондів.
У 2003 р. було збільшено випуск продукції в порівнянних цінах на 2849100 тис. крб. або на 65,91% (стор. 1.2, гр.5). У 2003 р. в порівнянні з 2002 р. спостерігається перевищення темпів зростання продуктивності праці робітників над технічною озброєністю праці в порівнянних цінах (див. таблицю 8), що дозволяє в подальшому збільшити обсяг випуску продукції за рахунок збільшення активної частини основних фондів.
На закінчення, необхідно зазначити, що більшість обладнання на підприємстві ВП «Агропроменерго» є застарілим через його морального зносу. Підприємство повинно враховувати той факт, що застаріле, але фізично придатне до експлуатації обладнання може бути модернізовано. Модернізація старого обладнання обходиться значно дешевше, ніж придбання та встановлення нового.

3.3 Аналіз наявності і використання виробничого обладнання

Обладнання - найбільш активна частина основних фондів. Зростання його питомої ваги вважається прогресивною тенденцією. У процесі аналізу поряд з обчисленням частки середньорічної вартості активної частини промислово-виробничих основних фондів встановлюється кількісна забезпеченість підприємства машинами та обладнанням, визначається їх технічний рівень і відповідність кращим світовим зразкам [6, с.379].
Також, встановлюється ступінь виконання заходи щодо впроваджено нової техніки, яка сприяє підвищенню рівня механізації і автоматизації виробництва. Визначається частка прогресивного обладнання в загальному його кількості і по кожній групі машин і устаткування. За цим і іншими показниками технічного рівня основних фондів фактичні дані порівнюються з плановими.
Обладнання включає такі головні складові, як: наявне, встановлене і діюче. До готівкового відносяться всі наявне на підприємстві обладнання незалежно від того, де воно перебуває (у цехах, на складі) і в якому стані, до встановленого - змонтоване і підготовлене до роботи устаткування, що знаходиться в цехах, причому частина встановленого обладнання може бути в резерві, на консервації, в плановому ремонті, модернізації. Діюче обладнання - це фактично працююче обладнання у звітному періоді незалежно від тривалості [6, с.380].
Завдання найбільш повного використання обладнання полягає в тому, щоб звести до мінімуму кількість невстановленого недіючого устаткування. Скорочення кількості невстановленого устаткування, прискорення введення в дію нових машин підвищує темпи нарощування виробничих потужностей, сприяє кращому використанню засобів виробництва.
Таблиця 8. Аналіз забезпеченості підприємства обладнанням та його використання
Показники
За планом на 2003 р.
Факт.
2003
Відхилення від плану +, -
1
2
3
4
1. Кількість наявного обладнання
ня, од.:
995
995
-
1. 1. Встановленого, од.
983
973
10
1. 1. 1. Чинного, од.
983
973
10
1.1.2. Недіючого, од.
-
-
-
1,2. Невстановленого, од.
12
12
-
2. коефіцієнт використання на
особистого обладнання:
за встановленим (стор. 1.1 / стор. 1)
0,9879
0.9779
-0,01
за чинним (стор. 1.1.1 / стор. 1)
0,9879
0,9779
-0,01
3. Коефіцієнт використання уста
гічного обладнання (стор. UI I
стор 1.1)
1
1
-
Примітка. Літературний джерело: [6, с.381, таблиця 7.15].
У звітному періоді на унітарному підприємстві здійснювалися планові роботи з перемонтаж діючого, монтажу знову вводиться і демонтажу виведеного устаткування. Недіючого устаткування на ВП «Агропроменерго» немає. Чинного і, отже, встановленого устаткування недостатньо на 10 одиниць. Зайвого устаткування немає. Все не встановлене обладнання знаходиться в плановому монтажі
Підвищення ефективності використання працюючого обладнання на підприємстві забезпечується двома шляхами: екстенсивним (за часом) і інтенсивним (за потужністю). Показниками, які характеризують екстенсивний шлях використання устаткування є: кількість обладнання, в тому числі частка бездіяльних засобів праці, відпрацьованої час (машино-години), коефіцієнт змінності роботи устаткування, структура парку машин і верстатів, а інтенсивне використання обладнання характеризується показниками випуску продукції за 1 машино-годину (або на рубль), тобто його продуктивністю [6, С.382].
Аналіз екстенсивного використання обладнання пов'язаний з розглядом балансу часу його роботи, що включає такі фонди часу: календарний, режимний, можливий, плановий і фактичний.
Календарний фонд часу (максимально можливий) розраховується як добуток кількості календарних днів у звітному періоді на 24 години і на кількість одиниць встановленого обладнання, тобто, цей фонд часу визначається виходячи з безперервної цілодобової роботи всіх одиниць обладнання. Режимний фонд часу знаходиться множенням кількості одиниць встановленого обладнання на кількість робочих днів в аналізованому періоді і на тривалості робочого дня в годинах (з урахуванням коефіцієнта змінності). Можливий фонд часу дорівнює режимному за вирахуванням часу на ремонт обладнання. Плановий фонд - час, необхідний для виконання плану з виробництва продукції. Фактичний фонд - час, дійсно витрачений на випуск продукції, тобто кількість фактично відпрацьованих машино-годин.
Сукупність фондів часу дозволяє проаналізувати час роботи обладнання. Наприклад, порівняння календарного і режимного фондів часу дозволяє встановити можливості кращого використання устаткування за рахунок підвищення коефіцієнта змінності, а режимного і можливого - за рахунок кращого використання устаткування шляхом скорочення витрат часу на ремонт.
За анализируемому підприємству є такі відомості про фонди часу роботи обладнання (Таблиця 9).
Таблиця 9. Аналіз використання обладнання за часом
Показники
За планом 2003
Фактично у 2003 році
1
2
3
1. Календарний фонд, тис. машино-год
8611
8523
2. Режимний фонд, тис. машино-год
3833,7
3679,6
3. Можливий фонд, тис. машино-год
3568,4
3336,0
4. Плановий фонд, тис. машино-год
2910,5
X
2974
5. Фактичний фонд, тис. машино-год
X
2580,4
6. Коефіцієнти використання устаткування за часом:
6.1. До календарному фонду (стр.5/стр.1)
X
0,3028
6.2. До режимному фонду (стр.5/стр.2)
X
0,7013
6.3. До можливого фонду (стр.5/стр.З)
X
0,7735
6.4. До планового фонду (стр.5/стр.4)
X
0,8864
0,8676
Примітки: Літературний джерело: [6, с.383, таблиця 7.16]. 2. Плановий фонд часу показаний дробом: у чисельнику - на запланований випуск продукції, а в знаменнику - на фактичний.
З наведених даних таблиці 15, можна зробити висновок, що фактично календарний фонд часу роботи обладнання на підприємстві становить 98,98% до планового (8523:8611 * 100). Різниця між фактичним і плановим календарним фондом часу роботи устаткування є результатом відхилень від плану по введенню в дію обладнання як за кількістю одиниць, так і за термінами введення їх в експлуатацію.
Режимне час складає 95,98% планового (3679,6:3833,7 * 100). Різний відсоток використання календарного (98,98%) і режимного (95,98%) фондів говорить про те, що фактична кількість робочих днів і коефіцієнт змінності були нижче передбачених планом.
Можливий фонд часу обладнання на підприємстві склав 93,49% до плану (3336,0:3568,4 * 100). За планом на ремонт обладнання намічалося затратити 265,3 тис. машино-год (3833,7-3568,4), а фактично пішло 343,6 тис. машино-год (3679,6-3336,0), або на 78, 3 тис. машино-год більше (343,6-265,3).
При наміченому за планом кількості обладнання можливий фонд часу його роботи склав 3568,4 тис. машино-год, а час, необхідний для виконання плану з виробництва продукції, - 2960 тис. машино-год. Отже, при плановому кількості обладнання у підприємства залишається 657,9 тис. машино-год невикористаного часу (3568,4-2910,5). Даний факт свідчить про те, що в плані були закладені можливості позапланових простоїв обладнання. І дійсно, на підприємстві мали місце простої обладнання. За планом на випуск продукції намічалося затратити 2974 тис. машино-год, фактично ж витрачено 2580,4 тис. машино-год, у тому числі 14 тис. машино-год надурочно. Таким чином, в результаті простоїв обладнання втрачено 407,6 тис. машино-год (2580,4-14-2974) і крім цього, підприємство не використовувало 765,6 тис. машино-год можливого фонду часу (3346,0-2580, 4). У результаті, загальна величина невикористаного і нераціонально використаного врмені склала 1251,5 тис. машино-год (78,3 +407,6 +765,6).
Таким чином, підприємство втратило можливість більш повно використовувати запланований час роботи обладнання, тому йому слід посилити контроль за раціональним використанням часу роботи устаткування. Також необхідно аналізувати причини та винуватців простоїв обладнання.
Дані про використання устаткування за часом (див. таблицю 15) також показують, що підприємство домоглося певної інтенсифікації використання обладнання. Якщо при плановій інтенсивності роботи устаткування на фактично випущений обсяг продукції слід було затратити 2974,0 тис. машино-год, то насправді підприємство витратило 2580,4 тис. машино-год, або 86,76% (2580,4:2974,0 * 100), а вироблення продукції за 1 машино-год склала 115,26% планової (100 * 100/86, 76) [6, с. 385].
Коефіцієнт змінності роботи обладнання (Ким) характеризує екстенсивне його використання; розраховується як відношення суми відпрацьованих машино-змін в добі до всієї кількості встановленого обладнання (включаючи резервне і що знаходяться в плановому ремонті) і показує, скільки змін пропрацювала одиниця устаткування. Чим він вищий, тим більше обладнання працює протягом доби і тим більше випускається продукції [6, с.385].
Для аналізу ефективності використання обладнання введемо додаткові дані (Таблиця 10).
Таблиця 10.
Показники
За планом на 2003 р.
Фактично у 2003
Відхилення +, -
1
2
3
4
1. Обсяг випущеної продукції, (ВП) тис.р.
6 900 000
7 538 800
+638 800
2. Середньорічна кількість действующ. Обладнання (К), од.
983
973
-10
3. Фонд часу роботи діючого устаткування (Т), тис машино-год
2910,50
2580,42
-330,08
4. Тривалість роботи од. обладнання, тис машино-год (Т), (3:2)
2,961
2,652
-0,309
Продовження табл. 10
5. Фондовіддача дійств, устаткування (Фод), р.
7,212
4,798
-2,414
6. Середньогодинна віддача роботи одиниці обладнання р., (Відділення) (5:3 * 1000)
2478
1860
-618
7. Середньорічне виробництво одиниці обладнання, р., (1:2 * 1000)
7 019 328
7 747 996
+728 668
8. Середньогодинна вироблення одиниці обладнання, р. (7:4 * 1000)
2370,59
2921,57
+550,98
9. Внутрізмінні середньогодинні простої од. обладнання-я, машино-год.
X
42,1
+42,1
Примітка. Літературний джерело: власна розробка.
За анализируемому підприємству фактично встановлено 973 одиниць обладнання (таблиця 10), при двозмінному режимі роботи в першу зміну працює 973, у другу - 516. Фактичний коефіцієнт змінності становить 1,5303 ((973 +516): 973).
Ця величина коефіцієнта змінності неточно відображає рівень зайнятості устаткування, оскільки не враховує внутрізмінні простої обладнання. Тому фактичний рівень коефіцієнта змінності доцільно коригувати на внутрішньозмінні простої обладнання. За досліджуваного підприємству вони склали 587% (42,1:2652 * 100). Отже, скоригований фактичний рівень коефіцієнта змінності дорівнює, 5060 (1,5303 * (100 -, 587): 100). За анализируемому підприємству є такі дані:
Таблиця 11. Аналіз коефіцієнта змінності роботи устаткування
Коефіцієнт змінності роботи обладнання
Фактичні (скориговані) темпи зростання коефіцієнта змінності роботи устаткування
За попередній
2002
За планом
2003
Фактично 2003
До попереднього 2002
До
планом
2003
рік
До звітними даними за
2003
За
звіту
Скоригований величина
1
2
3
4
5
6
7
1,5124
1,62
1,5303
1,5060
99,58
92,96
98,41
Примітка. Літературний джерело: [6, с. 386].
Дані таблиці [7 показують, що фактична скоригована величина коефіцієнта змінності знаходиться, по суті, на рівні попереднього року (99,58%), а план по його зростанню виконаний лише на 92,96%. Якби цей план був виконаний, підприємство збільшило б випуск продующкг на 570666 тис. руб. - З 7538800 тис. крб. до 8109466 тис. крб. ((7538800 * 1,62): 1,5060). Однак дана можливість упущена.
На підставі даних таблиці 14 і 10.1 розраховуються такі коефіцієнти [6, с.386]:
· Екстенсивного використання устаткування (відношення фактичної кількості відпрацьованих машино-годин до плановому) - 0,8864 (2580,4:2910,5);
· Інтенсивного використання (відношення фактичного випуску продукції за 1 машино-год до планового) - 1,2325 (2,921:2,370);
· Інтегрального використання (добуток коефіцієнтів екстенсивного та інтенсивного використання обладнання) - 1,0925 (0,8864 * 1,2325), який характеризує використання устаткування і за часом і за потужністю.
Розрахунки показують, що на підприємстві були упущені реальні можливості збільшення випуску продукції - плановий фонд часу використаний лише на 88,64%. Однак втрати машинного часу були частково відшкодовані зростанням випуску продукції за 1 машино-годину, який виявився вище плану на 23,25%, в результаті чого план випуску продукції був виконаний на 109,26% (7538800:6900000 * 100).

3.4 Узагальнення резервів підвищення ефективності використання основних засобів

Найважливішим узагальнюючим показником ефективності використання основних фондів є фондовіддача, що визначається як відношення вартості виробленої продукції до середньорічної вартості промислово-виробничих основних фондів.
При оцінці динаміки фондовіддачі вихідні дані необхідно привести в порівнянний вид, а обсяг продукції слід скорегувати на зміну оптових цін і структурних зрушень, вартість основних засобів - на коефіцієнт переоцінки.
Зростання фондовіддачі є одним з факторів інтенсивного зростання випуску продукції. Перевищення приросту випуску за рахунок фондовіддачі над часткою приросту за рахунок збільшення ресурсів означає, що темп зростання випуску продукції вище темпу росту витрат ресурсів, що за інших рівних умов (незмінності показників використання інших видів ресурсів) приводить до збільшення рентабельності капіталу і продажів. Підвищення фондовіддачі також призводить до зниження суми амортизаційних відрахувань, що припадає на 1 крб. готової продукції, або амортізаціоемкості, і відповідно, сприяє підвищенню частки прибутку в ціні товару.
Для оцінки ефективності використання основних засобів розраховуються також показники фондомісткості та Фондорентабельность як по всіх промислово-виробничих фондів, так і за активної їх частини. Фондомісткість - це зворотний показник фондовіддачі, показує, скільки основних засобів у загальному обсязі продукції; фондорентабельность визначається відношенням прибутку (балансової чи від реалізації) до середньорічної вартості всіх виробничих фондів або їх активної частини.
На підставі розрахункових даних звіту ф. 11 за 2003 і 2002 рр.. і інших даних по підприємству заповнимо таблицю 12
Таблиця 12. Ефективність основних засобів по підприємству
Показники
2002
2003
Відхилення
Темп росту,%
1
2
3
4
5
1.Об 'ем виробленої продукції, млн. руб.
204
215
11
105,3
2. Середньорічна вартість ППОФ, млн. руб.
2558
3290
732
128,3
3. У тому числі активної частини основних засобів, млн. руб.
742
913
171
123
4. Фондовіддача ППОФ (рядок 1: рядок 2), руб.
0,079
0,065
0,014
82,2
5. Фондовіддача активної частини основних засобів (рядок 1:: рядок 3), руб.
0,27
0,23
0,04
85,1
6. Фондомісткість ППОФ (рядок 2: рядок 1), руб.
12,6
15,3
2,7
121,4
7. Фондомісткість активної частини основних засобів (рядок 3: рядок 1), руб.
3,7
4,3
0,6
117,2
Примітка. Літературний джерело: власна розробка.
Обсяг виробленої продукції на унітарному підприємстві в динаміці зріс, про що свідчать дані, наведені в таблиці 11 за рахунок збільшення активної частини промислово-виробничих основних фондів. Однак слід зауважити, що дане зростання дуже невеликий (5,3%). Фондовіддача як промислово-виробничих основних фондів, так і їх активної частини зменшилася, а фондомісткість збільшилася, що безсумнівно є негативними факторами для досліджуваного підприємства.
У висновку проведеного аналізу стану та ефективності використання основних засобів на ВП «Агропроменерго» підрахуємо на підставі плану на 2004 р прогнозні резерви збільшення випуску продукції і фондовіддачі, такі як: резерви збільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового обладнання, за рахунок скорочення цілоденних і внутрізмінних простоїв, підвищення коефіцієнта змінності більш інтенсивного використання обладнання.
Резерв збільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового устаткування визначають множенням його додаткової кількості на поточний рівень середньорічної виробки або на фактичну величину всіх чинників, які формують її величину [33, с.167]:
Р ↑ ВПк = Р ↑ К * ГВ1 = Р ↑ К * Д1 * Ксм1 * П1 * ЧВ1 (1)
де, Р ↑ К - додаткова кількість обладнання, яке планується ввести в дію; ГВ1 - поточний рівень середньорічної виробки; Д1 - відпрацьований за рік одиницею обладнання середня кількість днів; Ксм1 - фактичний коефіцієнт змінності роботи устаткування; П1 - фактична середня тривалість зміни; ЧВ1 - фактична вироблення продукції за 1 машино-годину.
На майбутній 2004 унітарним підприємством з метою збільшення випуску продукції заплановано ввести в дію 13 одиниць нового обладнання, у тому числі встановити 4 одиниць нового обладнання, що знаходиться на складі, і, 9 одиниць придбати за плату.
На підставі показників таблиці 12 розрахуємо резерв збільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового обладнання у кількості 13 одиниць використовуючи формулу (3.4.10):
Р ↑ ВПк = 13 * 231 * 1,53 * 7,5 * 2,921 = 100656 тис. руб.
Скорочення цілоденних простоїв устаткування приводить до збільшення середньої кількості днів відпрацьованих кожній його одиницею за рік. Цей приріст необхідно помножити на можливу (прогнозована) кількість одиниць обладнання та фактичну середньоденну вироблення одиниці в поточному періоді [33, с. 167]:
Р ↑ ВПд = Кв * Р ↑ Д * ДВ1 = Кв * Р ↑ Д * Ксм1 * П1 * ЧВ1 (2)
де, Кв - можливе (прогнозоване) кількість одиниць обладнання; Р ↑ Д - приріст середньої кількості відпрацьованих днів одиницею обладнання за рік у результаті скорочення цілоденних простоїв; ДВ1 - фактична середньоденна вироблення одиниці устаткування у поточному періоді.
На майбутній рік заплановано, що на унітарному підприємстві буде задіяно у виробничому процесі 986 одиниці обладнання (973 +13, де 986 - кількість встановленого і діючого устаткування в 2003 р., 19 - додаткова кількість обладнання, яке планується ввести в дію в майбутньому році) .
У 2003 р. цілоденні простої одиниці обладнання в середньому за рік склали 4 дні. На 2004 р. даний показник, передбачений планом, складає три дні, тобто підприємство планує скоротити цілоденні простої обладнання на 1 день і, тим самим, збільшити випуск продукції.
Таким чином, резерв збільшення випуску продукції за рахунок скорочення цілоденних простоїв дорівнює:
Р ↑ ВПд - 986 * 1 * 1,53 * 7,5 * 2,951 = 33048 тис. руб.
Резерв збільшення випуску продукції за рахунок скорочення внутрішньозмінних простоїв визначають множенням планованого приросту середньої тривалості зміни на фактичний рівень середньогодинної вироблення устаткування і на можливу кількість відпрацьованих змін всім його парком - СМ (твір можливої ​​кількості обладнання, можливої ​​кількості відпрацьованих днів одиницею обладнання та можливого рівня коефіцієнта змінності ) [33, с.167]:
Р ↑ ВПп = СМВ * Р ↑ П * ЧВ1 = Кв * Дв * Ксм.в * Р ↑ П * ЧВ1 (3)
де, СМВ - можливу кількість відпрацьованих змін всім парком обладнання; Р ↑ П - приріст середньої тривалості зміни; Ксм.в - можливий коефіцієнт змінності роботи устаткування.
У майбутньому році підприємством передбачено посилення контролю за раціональним використанням устаткування і скорочення його внутрізмінних простоїв. У результаті можливого приросту середньої тривалості зміни на 0,2 (7,7-7,5 - де, 7,7 - планована середня тривалість зміни на 2004 р., 7,5 - фактична середня тривалість зміни у 2003 р.), унітарна підприємство планує отримати додатковий випуск продукції в сумі:
РТВПп == 986 * 234 * 1,7510 * 0,2 * 2,921 = 236015 тис. руб.
Проведений аналіз на підставі планових показників на 2004 рік дозволив виявити прогнозні резерви підвищення ефективності використання матеріально-технічної бази промислового підприємства, які можуть бути використані в майбутній фінансово-господарської діяльності підприємства. За рахунок запланованого на 2004 рік введення в дію нового обладнання, скорочення внутрішньозмінних і цілодобових простоїв техніки, підвищення коефіцієнта змінності, більш інтенсивного використання обладнання підприємство має реальні можливості збільшити випуск продукції на 2225557 тис. крб.
Таким чином, підприємство повинно використовувати всі можливості для досягнення високих фінансових показників у майбутньому: збільшувати частку активної частини основних виробничих фондів у загальній їх вартості, оновлювати матеріально-технічну базу, реалізовувати непотрібні і невикористовувані основні засоби, модернізувати застаріле, але придатне до експлуатації обладнання.

ВИСНОВОК

У результаті проведеного дослідження бухгалтерського обліку та аналізу стану та ефективності використання основних засобів УП «Агропроменерго» можна зробити наступні висновки:
1. У цілому бухгалтерський облік основних засобів на унітарному підприємстві за досліджуваний період забезпечує правильне оформлення документів та своєчасне відображення в обліку надходження і вибуття основних засобів. Даний факт також підтверджують акти про проведення аудиторських та податкових перевірок.
2. Всі об'єкти основних засобів на ВП «Агропроменерго» закріплені за матеріально-відповідальними особами (в наявності є договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність). У бухгалтерії на об'єкти основних засобів в електронному варіанті заведені інвентарні картки обліку основних засобів. Слід зазначити, що не на всі об'єкти основних засобів нанесені інвентарні номери (відсутні на деяких об'єктах побутової техніки, друкарських машинках), тому матеріально-відповідальним особам необхідно перевірити наявність на об'єктах інвентарних номерів і проставити відсутні.
3. На підприємстві на підставі наказу керівника створена постійно діюча комісія, якій проводиться огляд ліквідованих об'єктів, встановлюються причини списання об'єктів, винні особи (якщо такі є), проводиться оцінка вузлів, деталей від списання. Своєчасно проводиться розбирання списаних основних засобів, оприбутковуються лом і відходи, що містять дорогоцінні метали. Списання об'єктів основних засобів оформляється Актами про ліквідацію основних засобів, в яких вказується причина списання, проводиться розрахунок результатів від списання об'єктів. До актів про ліквідацію об'єктів основних засобів прикладаються акти розбирання (демонтажу).
4. Керівником підприємства підібраний кваліфікований склад фінансового відділу, раціонально розподілені посадові обов'язки співробітників бухгалтерії, що позитивно позначається на результатах обліку, обліку основних засобів зокрема, і фінансової діяльності підприємства в цілому.
5. Бухгалтерський облік ведеться на базі програми «FoxPro» у розрізі об'єктів основних засобів. Закуплена сучасна обчислювальна техніка та ліцензійне програмне забезпечення. На початок 2005 року підприємство планує здійснити перехід нд програму «1С: Бухгалтерія» версії 7.7, яка є більш досконалою, ніж використовувана на підприємстві програма в даний час. Таким чином, унітарне підприємство розширить можливості бухгалтерського обліку.
6. Матеріально-технічна база промислового підприємства знаходиться в задовільному стані. Основні засоби зношені незначно. Однак, знос устаткування складає більше 60%. Слід зазначити, що більшість обладнання на унітарному підприємстві є застарілим через його морального зносу. Підприємство повинно враховувати той факт, що застаріле, але фізично придатне до експлуатації обладнання може бути модернізовано. Модернізація старого обладнання обходиться значно дешевше, ніж придбання та встановлення нового.
7. Не зовсім сприятливим для підприємства показником є ​​збереження практично на одному рівні як на початок звітного періоду (2003 рік), так і на кінець питомої ваги активної частини промислово-виробничих основних фондів. Необхідно зазначити, що оскільки активна частина основних виробничих фондів безпосередньо бере участь у процесі виробництва продукції, то її частка має становити не менше 50% у загальному складі виробничих фондів. Збільшення питомої ваги активної частини основних виробничих фондів сприяє зростанню технічної оснащеності, збільшення виробничої потужності підприємства, зростанню фондовіддачі. Однак, на ВП «Агропроменерго» питома вага активної частини промислово-виробничих основних фондів змінився незначно протягом року і складає 35,2% на початок і 33,1% на кінець 2003 р.
8. У 2003 р. в порівнянні з 2002 р. спостерігається перевищення темпів зростання продуктивності праці в порівнянних цінах над технічною озброєністю праці на 19,22%, що дозволяє надалі підприємству збільшити обсяг випуску продукції за рахунок збільшення активної частини основних виробничих фондів.
9. Негативною тенденцією для унітарного підприємства є підвищення за аналізований період (2002 -2003 рр..) Фондомісткості і зменшенні фондовіддачі, що говорить про перевищення темпів росту вартості основних засобів над темпами зростання обсягу виробленої продукції.
10. Вплив на динаміку фондовіддачі надали такі фактори:
позитивне - зростання об'єму випущеної продукції внаслідок підвищення продажних цін на продукцію, а від'ємне - збільшення середньорічної вартості основних засобів за рахунок переоцінки. Однак, слід зазначити, що в 2002 р. зміну вартості основних засобів виробництва за рахунок переоцінки справила на фондовіддачу зворотний вплив - вона збільшилася. Це пояснюється тим, що в 2002 р. основні виробничі фонди були знижені в ціні на суму 11065337 тис. крб. через невідповідність їх вартості, за якою вони значилися в обліку реальної вартості у відповідності з діючими цінами (уцінку провело Бюро технічної інвентаризації прямим методом).
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Диплом
480кб. | скачати


Схожі роботи:
Ефективність використання основних фондів та шляхи її підвищення
Ефективність використання основних фондів державного унітарного сільськогосподарського
Оцінка і ефективність використання основних фондів МСП 112
Забезпеченість і ефективність використання основних виробничих фондів ВАТ Луганськтепловоз
Ефективність використання виробничих фондів
Раціональне використання основних фондів
Оптимізація використання основних фондів
Аналіз ефективності використання основних фондів
Аналіз використання основних виробничих фондів
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru