Ефективність використання оборотних активів

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст
Введення
1. Теоретичні основи вивчення забезпеченості та ефективності використання оборотних коштів
1.1 Склад і структура оборотних коштів підприємства
1.2 Визначення потреби в оборотних коштах
1.3 Показники оцінки та шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів
2. Дослідження забезпеченості оборотними коштами підприємства ВАТ «Красногірське АТП»
2.1 Коротка економічна характеристика ВАТ «Красногірське АТП»
2.2 Аналіз фінансового стану ВАТ «Красногірське АТП»
2.3 Дослідження забезпеченості підприємства ВАТ «Красногірське АТП» оборотними засобами
3. Оцінка ефективності використання оборотних коштів ВАТ «Красногірське АТП»
Висновок
Список використаної літератури

Введення
Товарне виробництво характерне для всіх суспільно-економічних формацій. Кінцева мета товарного виробництва досягається шляхом використання виробничих фондів, складовою частиною яких є оборотні кошти. Оборотні засоби промислового підприємства - це сукупність грошових коштів для утворення оборотних фондів (забезпечення виробничого процесу) і фондів обігу (обслуговування сфери обігу).
На відміну від основних виробничих фондів, оборотні кошти повністю споживаються у кожному циклі виробництва і обігу товару, послідовно переносячи свою вартість з однієї стадії кругообігу в іншу і відшкодовують її з виручки поточного періоду.
Це найбільш мобільна частина капіталу підприємства, від стану і раціонального використання якого багато в чому залежать результати господарської діяльності та фінансовий стан підприємства. Основна мета аналізу використання оборотних коштів - своєчасне виявлення і усунення недоліків управління оборотним капіталом і знаходження резервів підвищення інтенсивності та ефективності його використання. Аналізуючи структуру оборотних активів, слід мати на увазі, що стійкість фінансового стану підприємства значною мірою залежить від оптимального розміщення коштів за стадіями процесу кругообігу: постачання, виробництва і збуту продукції.
Оборотні кошти забезпечують безперервність операційних процесів - ліквідність, їх величина повинна бути мінімально необхідною, але достатньою. Зайві запаси знижують ефективність (рентабельність, оборотність), а недолік може привести до зривів ліквідності. Тому важливим елементом використання оборотних активів служить розрахунок потреби в оборотних коштах або визначення необхідного оборотного капіталу. Так, при створенні нової організації величина оборотного капіталу поряд з основним визначає вартість проекту та обсяг необхідних інвестицій, а для комерційної організації оборотний капітал може багаторазово перевищувати основний.
Розміри вкладення капіталу в кожну стадію кругообігу залежать від галузевих і технологічних особливостей підприємства так, для підприємств з матеріаломістким виробництвом потрібно значне вкладення капіталу в такий вид оборотних активів, як виробничі запаси, а для підприємств з тривалим циклом виробництва - у незавершене виробництво і т.д . Оборотні кошти мобільні, мінливі, реагують на зовнішні і внутрішні зміни, що підкреслює необхідність поточного (оперативного) аналізу їх використання та моніторингу ділової активності.
Актуальність теми не викликає сумнівів, тому мета роботи - вивчити особливості забезпеченості та ефективності використання оборотних коштів на підприємстві.
Об'єкт дослідження - оборотних коштів підприємства ВАТ «Красногірське АТП». Предмет дослідження - процес аналізу та оцінки умов використання оборотних коштів підприємства.
Завдання роботи:
- Вивчити особливості формування оборотних коштів, їх класифікацію, нормування, показники використання;
- Дослідити забезпеченість і ефективність використання оборотних коштів на прикладі підприємства ВАТ «Красногірське АТП»
Інформаційною базою роботи послужили розробки вітчизняних і зарубіжних учених у галузі економіки підприємства. При написанні роботи використовувалися навчальні посібники та підручники з економіки підприємства, економічної теорії, аналізу ФХД і теорії управління, монографії та наукові статті у періодичних виданнях, а також установчі документи, фінансова звітність за 2004 - 2006 рр.., Звіти про рух коштів підприємства ВАТ « Красногорське АТП ».

1. Теоретичні основи вивчення забезпеченості та ефективності використання оборотних коштів
1.1 Склад і структура оборотних коштів підприємства
Поряд з основними фондами для роботи підприємства величезне значення має наявність оптимальної кількості оборотних коштів. Оборотні кошти (оборотний капітал) - це сукупність грошових коштів, авансованих для створення оборотних виробничих фондів і фондів обігу, що забезпечують безперервний кругообіг грошових коштів (рис. 1) [5, с. 203].
Оборотні кошти
Оборотні виробничі фонди
Фонди обігу
Виробничі запаси
У процесі виробництва
Готова продукція на складі
Відвантажена продукція
Грошові кошти в розрахунках
Ненормовані оборотні кошти
Сировина і основні матеріали
Допоміжні матеріали
Паливо, тара та ін матеріали
Запасні частини
Покупні напівфабрикати
МШП
Незавершене виробництво
Витрати майбутніх періодів
Напівфабрикати собст. виробництва
Нормовані оборотні кошти
Малюнок 1 - Склад оборотних коштів підприємства

Оборотні виробничі фонди - це предмети праці (сировина, основні матеріали і напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо, тара, запасні частини тощо); засоби праці з терміном служби не більше 1 року або вартістю не більше 50-кратного встановленого мінімального розміру оплати праці на місяць (малоцінні та швидкозношувані предмети й інструменти); незавершене виробництво і витрати майбутніх періодів. Фонди обігу - це кошти підприємства, вкладені в запаси готової продукції, товари відвантажені, але неоплачені, а також кошти в розрахунках і грошові кошти в касі і на рахунках. Оборотні кошти забезпечують безперервність виробництва і реалізації продукції підприємства.
Оборотні виробничі фонди вступають у виробництво у своїй натуральній формі й у процесі виготовлення продукції цілком споживаються. Вони переносять свою вартість на створюваний продукт. Фонди обігу зв'язані з обслуговуванням процесу обігу товарів. Вони не беруть участь в утворенні вартості, а є її носіями. Після закінчення виробничого циклу, виготовлення готової продукції та її реалізації вартість оборотних коштів відшкодовується в складі виручки від реалізації продукції. Це дозволяє систематично поновлювати процес виробництва, що здійснюється шляхом безперервного кругообігу засобів підприємства [9, с. 165].
Оборотні виробничі фонди складаються з трьох частин:
- Виробничі запаси;
- Незавершене виробництво та напівфабрикати власного виготовлення;
- Витрати майбутніх періодів;
Виробничі запаси - це предмети праці, підготовлені для запуску у виробничий процес. Вони складаються з сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, пального, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, тари і тарних матеріалів, запасних частин для поточного ремонту основних фондів. Незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення - це предмети праці, що вступили у виробничий процес: матеріали, деталі, вузли і вироби, що знаходяться в процесі обробки чи зборки, а також напівфабрикати власного виготовлення, не закінчені повністю в одних цехах підприємства і підлягають подальшій обробці в інших цехах того ж підприємства. Витрати майбутніх періодів - це нематеріальні елементи оборотних фондів, що включають витрати на підготовку і освоєння нової продукції, які виробляються в даному періоді (квартал, рік), але відносяться на продукцію майбутнього періоду (витрати на конструювання і розробку технології нових видів виробів, на перестановку устаткування та ін.) Оборотні виробничі фонди в своєму русі також пов'язані з фондами обігу. Вони включають готову продукцію на складах, товари в дорозі, грошові кошти і кошти в розрахунках зі споживачами продукції, зокрема, дебіторську заборгованість. Сукупність грошових коштів підприємства, призначених для утворення оборотних фондів і фондів обігу, складають оборотні кошти підприємства.
Співвідношення між окремими елементами оборотних фондів у вартісному виразі або їх складовими частинами називається структурою оборотних фондів. Вона вимірюється у відсотках. Структура оборотних коштів промислових підприємств залежить від рівня механізації, прийнятої технології, організації виробництва, тривалості виробничого циклу, галузевої приналежності та ін Наприклад, у легкій і харчовій промисловості переважає частка виробничих запасів; в електроенергетиці відсутня незавершене виробництво; в машинобудуванні, у зв'язку зі значною тривалістю виробничого циклу, близько половини обсягу оборотних фондів припадає на незавершене виробництво [11, с. 219].
У залежності від структури оборотних коштів намічаються основні шляхи поліпшення їх використання, особливо по тим елементам, які мають найбільшу питому вагу.
У своєму русі оборотні кошти послідовно проходять три стадії: грошову, продуктивну і товарну. Грошова стадія кругообігу - підготовча. Вона протікає в сфері обігу, де відбувається перетворення коштів у форму виробничих запасів. Виробнича стадія - безпосередній процес виробництва. На цій стадії продовжує авансуватися вартість використаних виробничих запасів, додатково авансуються витрати на заробітну плату та пов'язані з нею витрати, а також переноситься вартість основних фондів на вироблену продукцію. Виробнича стадія кругообігу закінчується випуском готової продукції, після чого настає стадія її реалізації. На товарній стадії кругообігу продовжує авансуватися продукт праці (готова продукція) у тім же розмірі, що і на продуктивній стадії. Лише після перетворення товарної форми вартості виробленої продукції в грошову авансовані кошти відновлюються за рахунок частини виручки від реалізації продукції. Решта суми складає грошові, накопичення, що використовуються відповідно до плану їхнього розподілу. Частина нагромаджень (прибутку), призначених для розширення оборотних коштів, приєднується до них і робить разом з ними наступні цикли обороту.
Грошова форма, яку приймають оборотні кошти на третій стадії їхнього кругообігу, одночасно є і початковою стадією обороту цих коштів. Кругообіг оборотних коштів відбувається за схемою: Д-Т ... П ... Т1-Д1; де Д - грошові кошти, що авансуються господарюючим суб'єктом; Т - засоби виробництва; П - виробництво; Т1 - готова продукція; Д1 - грошові кошти, отримані від продажу продукції і включають у себе реалізований прибуток. Три крапки (...) означає, що обіг коштів перервано, але процес їх кругообігу продовжується у сфері виробництва.
1.2 Визначення потреби в оборотних коштах
Оборотні кошти за джерелом освіти і по режиму їх використання поділяються на власні і позикові.
Власні кошти постійно знаходяться в розпорядженні підприємства і формуються за рахунок статутного капіталу та прибутку підприємства шляхом нормування, для державних підприємств - за рахунок коштів бюджету (у період їх створення). Зменшення потреби у власних оборотних коштах досягається за рахунок використання коштів, які постійно перебувають в обороті підприємства. Вони називаються стійкими пасивами. До них відносяться: постійно перехідна заборгованість по заробітній платі, внески на соціальне страхування, резерв на покриття платежів по відпустках робітників, заборгованість постачальникам за поставлені малоцінні предмети та матеріали з акцептовим рахунках, прибуток та ін Наприклад, заробітна плата виплачується через 8-10 днів після отримання коштів від постачальника. Протягом цього часу заборгованість із заробітної плати перебуває в обігу підприємства.
Як правило, потреба в оборотних коштах у підприємства протягом року не однакова, у зв'язку з чим формувати їх тільки за рахунок власних фінансових джерел неефективно. Тому додаткову потребу в оборотних коштах, обумовлену тимчасовими потребами, доцільно забезпечувати за рахунок позикових коштів. Позикові кошти утворюються за рахунок надання підприємствам кредитів комерційними банками. У залежності від способів формування оборотні кошти поділяються на нормовані і ненормовані.
До нормованих належать кошти, вкладені у виробничі запаси, незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення, а також витрати майбутніх періодів, готова продукція, що знаходиться на складі підприємства. Нормовані оборотні кошти становлять понад 80% оборотних коштів підприємств. Ненормовані оборотні кошти вкладені в продукцію, відвантажену споживачеві, але ще не оплачену, залишену на відповідальному зберіганні у покупців. У цю групу входять кошти в розрахунках, грошові кошти підприємства. Нормування даних елементів оборотних коштів неможливо через мінливість їх складу і потреби в них підприємств.
У сучасних умовах, коли багато підприємств знаходяться, на повному самофінансуванні, правильне визначення потреби в оборотних коштах має особливе значення. Процес визначення економічно обгрунтованих розмірів оборотних коштів, необхідних для організації нормальної роботи підприємства, називається нормуванням оборотних коштів. Таким чином, нормування полягає у визначенні сум оборотних коштів, необхідних для утворення постійних мінімальних і в той же час достатніх запасів матеріальних цінностей, незнижуваних залишків незавершеного виробництва та інших оборотних коштів.
Нормування оборотних засобів сприяє виявленню внутрішніх резервів, скорочення тривалості виробничого циклу, більш швидкої реалізації готової продукції.
В даний час використовуються три основні методи визначення потреби в оборотних коштах.
1. Аналітичний метод передбачає визначення потреби в оборотних коштах у розмірі їх среднефактіческіх залишків з урахуванням росту обсягу виробництва.
Щоб виключити недоліки минулих періодів в організації руху оборотних коштів, аналізуються фактичні залишки виробничих запасів з метою виявлення непотрібних, зайвих, неліквідних і всі стадії незавершеного виробництва для виявлення резервів скорочення тривалості виробничого циклу. Вивчаються причини накопичення готової продукції на складі і визначається дійсна потреба в оборотних коштах.
При цьому враховуються конкретні умови роботи підприємства в майбутньому році. Даний метод застосовується на підприємствах, де кошти, вкладені в матеріальні цінності і витрати, займають більшу питому вагу в загальній сумі оборотних коштів.
2. При використанні коефіцієнтного методу запаси і витрати підрозділяються на залежні від зміни обсягів виробництва (сировина, матеріали, витрати на незавершене виробництво, готова продукція на складі) і не залежні (запчастини, МШП, витрати майбутніх періодів).
У першому випадку потреба в оборотних коштах визначається виходячи з їх розміру в базисному році і темпів зростання виробництва продукції в майбутньому році. Якщо на підприємстві аналізується оборотність оборотних коштів і вишукуються можливості її прискорення, то реальне прискорення оборотності в планується необхідно врахувати при визначенні потреби в оборотних коштах. По другій групі оборотних коштів, що не має пропорційної залежності від зростання обсягу виробництва, потреба планується на рівні їх среднефактіческіх залишків за ряд років. При необхідності можна використовувати аналітичний і коефіцієнтний методи в поєднанні. Спочатку аналітичним методом визначається потреба в оборотних коштах, що залежать від обсягу виробництва, а потім за допомогою коефіцієнтного методу враховуються зміни обсягу виробництва.
3. Метод прямого рахунку передбачає обгрунтований розрахунок запасів по кожному елементу оборотних коштів з урахуванням усіх змін у рівні організаційно-технічного розвитку підприємства, транспортування товарно-матеріальних цінностей, практиці розрахунків між підприємствами.
Цей метод дуже трудомісткий і вимагає високої кваліфікації економістів, залучення до нормування працівників багатьох служб підприємства, але дозволяє найбільш точно розрахувати потребу підприємства в оборотних коштах. Метод прямого рахунку використовується при організації нового підприємства і періодичному уточненні потреби в оборотних коштах діючих підприємств. Головною умовою його застосування є ретельне опрацювання питань постачання і виробничого плану підприємства. Важливе значення має стабільність господарських зв'язків, так як періодичність та гарантованість постачання лежать в основі розрахунку норм запасу.
Метод припускає нормування оборотних коштів, вкладених в запаси і витрати, готову продукцію на складі. У загальному вигляді його зміст включає розробку норм запасу за окремими найважливіших видах товарно-матеріальних цінностей усіх елементів нормованих оборотних коштів, а також визначення нормативів у грошовому вираженні для кожного елемента оборотних коштів і сукупної потреби підприємства в оборотних коштах.
Нормування оборотних коштів безпосередньо на підприємстві здійснюється у два етапи. На першому етапі здійснюється розробка довготривалих норм оборотних коштів методом прямого рахунку по кожному елементу нормованих оборотних коштів (сировина, матеріали, паливо та ін.) Ці норми діють кілька років. На другому етапі здійснюється щорічний розрахунок на основі довготривалих норм нормативу власних оборотних коштів у грошовому вираженні і визначення планової суми приросту цього нормативу. У процесі нормування визначають норму і норматив оборотних коштів.
Норма оборотних коштів - максимально допустима планова величина витрат сировини, матеріалів, палива та інших елементів оборотних коштів, встановлена ​​на розрахункову одиницю продукції.
Норматив оборотних засобі - це розмір фінансових ресурсів, призначених для формування незнижувальний мінімальних запасів оборотних коштів і забезпечення безперервності процесу виробництва. Норматив оборотних коштів (Н ос) розраховується за формулою
Н ОС = Н ПЗ + Н НП + Н ДП + Н БП (1)
де Н ПЗ - норматив виробничих запасів; Н НП - норматив незавершеного виробництва; Н ДП - норматив запасу готової продукції; НБП - норматив витрат майбутніх періодів. Таким чином, норма - це допустима величина витрат оборотних засобів для виробництва одиниці продукції, а норматив - усього випуску.
Виробничі запаси на підприємствах діляться на поточні, страхові (гарантійні), транспортні та підготовчі. Поточні запаси забезпечують безперебійну виробничу діяльність підприємства на період між двома черговими поставками і є основною частиною оборотних коштів. Тривалість інтервалів між черговими постачаннями встановлюється на основі договорів з постачальниками. Середній інтервал поставок визначається відношенням кількості днів у році до числа поставок кожного виду матеріалів. Норматив поточного запасу в натуральному вираженні даного виду матеріалу Т) дорівнює добутку середньодобового його споживання (а) на половину інтервалу поставок в днях (І):
ЗТ = а * І * 0,5 (2)
Страховий (гарантійний) запас створюється для забезпечення безперебійної роботи підприємства на випадок можливих порушень періодичності поставок матеріалів. Норматив страхового запасу (З З) у натуральному вираженні приймається в розмірі 50% від нормативу поточного запасу (З Т). Його можна також визначити виходячи з часу, необхідного для організації отримання матеріалу від постачальника і середньодобового споживання даного матеріалу:
З З = а (В1 + В2 + В3 + В4) (3)
де В1 - час, необхідний для відвантаження матеріалів, дні; У 2-час перебування матеріалу в дорозі, дні; У 3 - час приймання матеріалу, дні; У 4 - час, необхідний для підготовки матеріалів у виробництво, дні.
Транспортний запас враховує тривалість перебування оплачених вантажів в дорозі. Норматив транспортного запасу (З ТР) в натуральному виразі визначається за формулою
З ТР = а2-В 5) (4)
де В 5 - час обороту платіжних документів, дні.
Підготовчий запас створюється на час, необхідний для підготовки і запуску у виробництво матеріалу, що надійшов (час приймання, складування, лабораторного аналізу матеріалів). Норматив підготовчого запасу (З П) у натуральному виразі визначається за формулою:
З П = а * У 4 (5)
Якщо не потрібно спеціальних операцій для підготовки матеріалу у виробництво, то норматив підготовчого запасу приймається рівним величині середньодобового споживання даного виду матеріалу. Крім розглянутих елементів виробничих запасів може створюватися сезонний запас за тими видами матеріальних ресурсів, для яких освіта запасів пов'язане або з сезонним характером виробництва (сільськогосподарська продукція), або з умовами транспортування (водним шляхом). Норматив сезонного запасу в натуральному вираженні встановлюється виходячи з середньодобового споживання та кількості днів від дати початку накопичення матеріальних ресурсів у пункті відправлення до дати надходження першої партії на підприємство. Норматив оборотних коштів по кожному елементу виробничих запасів у грошовому виразі визначається твором нормативу в натуральному вираженні (3i) на планово-розрахункову ціну відповідного елемента запасу (Цi):
НПЗ = (6)
Норматив оборотних коштів для забезпечення незавершеного виробництва (Н НП) залежить від тривалості виробничого циклу і коефіцієнта наростання витрат:
ННП = (7)
де З вал - витрати на виробництво валової продукції; Т ц - тривалість виробничого циклу; К н - коефіцієнт наростання витрат; Д - тривалість періоду.
Наростання витрат у виробничому процесі може відбуватися рівномірно і нерівномірно. Коефіцієнт наростання витрат на підприємствах, де витрати здійснюються рівномірно, визначається за формулою:
КН = (8)

де З о - одноразові витрати сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, вироблені на початку процесу виробництва, руб.; З н - наростаючі витрати (усі інші витрати до закінчення процесу виробництва), грн.; 0,5 - коефіцієнт, що характеризує рівномірність наростання наступних витрат.
Коефіцієнт наростання витрат на підприємствах, де витрати здійснюються нерівномірно, визначається за формулою:
КН = (9)
де З ср - середня собівартість виробу в незавершеному виробництві, руб.; З пр - виробнича собівартість виробу, грн.
Норматив запасу готової продукції (Н гп) на складі підприємства визначається часом для накопичення партії, навантаження, транспортування її до станції відправлення, виписки рахунків - платіжних вимог і пред'явлення в банк в межах терміну, встановленого банком:
НГП = З сОТГ + В док) (10)
де З с - середньодобові витрати на виробництво продукції, грн.; І ОТГ - інтервал відвантаження ДП, дні; У док - час оформлення плат. документів, дні.
Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів розраховується окремо за витратами на освоєння нових виробництв, розробку нових технологій, перепланування цехів і переналагодження устаткування і т.д. З метою мобілізації вільних грошових коштів і запуску їх у господарський обіг для підприємств усіх форм власності встановлюється державний норматив на зберігання грошових коштів у касах підприємств. Усі суми понад цей нормативу повинні здаватися на банківський депозит. Сума нормативів запасів оборотних коштів за окремими статтями становить загальний норматив власних оборотних коштів підприємства [5, с. 207-209].
1.3 Показники оцінки та шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів
Ступінь ефективності використання оборотних коштів характеризують такі основні показники: коефіцієнт оборотності; тривалість одного обороту; завантаження оборотних коштів.
Коефіцієнт оборотності (К О) визначається діленням обсягу реалізації продукції в оптових цінах (РП), на середній залишок оборотних коштів на підприємстві (СО):
КВ = (11)
Коефіцієнт оборотності характеризує число кругообігів, скоєних обіговими коштами підприємства за певний період (рік, квартал), або показує обсяг реалізованої продукції, який припадає на 1 крб. оборотних коштів.
З формули видно, що збільшення числа оборотів веде або до зростання випуску продукції на 1 руб. оборотних коштів, або до того, що на цей же обсяг продукції потрібно затратити меншу суму оборотних коштів.
Величина коефіцієнта завантаження оборотних коштів (КЗ) обернена коефіцієнту оборотності. Даний показник характеризує суму оборотних коштів, витрачених на 1 руб. реалізованої продукції:
КЗ = (12)

Тривалість одного обороту (у днях) знаходиться діленням кількості днів у періоді (Д) на коефіцієнт оборотності (К О):
Т = (13)
Чим менше тривалість обороту або більше число чинених оборотними засобами кругообігів при тому ж обсязі реалізованої продукції, тим менше потрібно оборотних коштів, і навпаки, чим швидше оборотні кошти роблять кругообіг, тим ефективніше вони використовуються [7, 245-246].
Оборотність оборотних коштів характеризує ефективність їх використання. Від тривалості обороту залежить величина запасів, витрати на їх зберігання, формування величини прибутку.
Однак при визначенні показника оборотності потрібно вирішити ряд питань: за якою методикою розраховувати показник оборотності: шляхом відношення вартості реалізованої продукції до середньорічним залишкам оборотних коштів або шляхом відношення затрат; як оцінювати реалізовану продукцію при розрахунку показника оборотності: в діючих цінах або порівнянних; з податками, віднімається з реалізації або без податків від реалізації; при розрахунку показника оборотності оборотних коштів по реалізації продукції остання обчислюється в поточних або порівнянних цінах, а середньорічні залишки - за собівартістю.
Визначення оборотності оборотних коштів за собівартістю реалізованої продукції призводить до того, що на підприємствах, де собівартість продукції збільшується, зростає і коефіцієнт оборотності, тобто скорочується тривалість одного обороту; при зниженні собівартості, навпаки, оборотність сповільнюється і збільшується тривалість одного обороту.
Це суперечить завданню підвищення ефективності виробництва, і в першу чергу за рахунок зниження собівартості. Якщо обчислювати показник оборотності в діючих цінах, то він не можна порівняти в динаміці. Тому вартість реалізованої продукції доцільно використовувати при розрахунку показників ефективності в порівнянних цінах.
При цьому з вартості реалізованої продукції податки від реалізації (ПДВ, акцизи тощо), повинні виключатися, оскільки вони не беруть участі у формуванні оборотних коштів, прибутку, оборотності активів [4, с. 71-72].
Порівнянність показників оборотності на різних підприємствах і на окремо взятому підприємстві за відсутності єдиної методики обчислення цього показника практично неможлива.
У такому разі не можна виявити і кількісно порівняти вплив окремих факторів на зміну оборотності та тривалості одного обороту при розробці заходів з управління оборотними активами, що забезпечують підвищення ефективності їх використання [2, с. 74].
Ефект прискорення оборотності оборотних коштів виражається у вивільненні, зменшенні потреби в них у зв'язку з поліпшенням їх використання. Розрізняють абсолютне і відносне вивільнення оборотних коштів. Абсолютне вивільнення відображає пряме зменшення потреби в оборотних коштах.
Відносне вивільнення відбиває зміну як величини оборотних коштів, так і обсягу реалізованої продукції. Щоб його визначити, потрібно обчислити потреба в оборотних коштах за звітний рік виходячи з фізичного обороту з реалізації продукції за цей період і оборотності за попередній рік.
Різниця цих показників дає суму вивільнення коштів. Величина вивільнених оборотних засобів (В) визначається:

В = (14)
де Вр - виручка від реалізації продукції у звітному періоді, руб.; Д 1 і Д 2 про - середня тривалість обороту в базисному і планованому періоді, дні; Д п - тривалість розрахункового періоду, дні.
Висновки по першому розділі:
Оборотні кошти є складовою частиною виробничих фондів. Вони повністю споживаються в кожному виробничому циклі і переносять свою вартість на новостворену продукцію. Оборотні кошти підприємства використовуються для створення виробничих запасів, заділів незавершеного виробництва, запасів готової продукції і грошових коштів (на розрахункових рахунках і в касі підприємства).
Оборотні кошти завжди знаходяться в русі і проходять три стадії кругообігу. Перша і третя стадії відносяться до сфери обігу (фонди обігу), друга - до сфери виробництва (оборотні фонди).
Структура оборотних коштів - це питома вага вартості окремих елементів оборотних коштів у загальній вартості.
У залежності від структури оборотних коштів намічаються основні шляхи поліпшення їх використання, особливо по тим елементам, які мають найбільшу питому вагу.
Оборотні кошти класифікуються за їх місцем і роллю у процесі виробництва (засоби у сфері виробництва і засоби у сфері обігу); за джерелами утворення (власні і позикові); за принципами організації (нормовані і ненормовані).
Нормування оборотних засобів сприяє виявленню внутрішніх резервів, скорочення тривалості виробничого циклу, більш швидкої реалізації готової продукції.
Основними показниками ефективності використання оборотних коштів є коефіцієнт оборотності, коефіцієнт завантаження, тривалість обороту, показник вивільнення оборотних коштів.
Оборотні кошти знаходяться одночасно на всіх стадіях і у всіх формах виробництва, що забезпечує його безперервність і безперебійну роботу підприємства. Тому в наступній частині роботи розглянемо забезпеченість і ефективність використання оборотних засобів виробничого підприємства ВАТ «Красногірське АТП»

2. Дослідження забезпеченості оборотними коштами підприємства ВАТ «Красногірське АТП»
2.1 Коротка економічна характеристика ВАТ «Красногірське АТП»
Красногорське автотранспортне підприємство створене відповідно до Указу Президента РФ від 14.10.1992г № 1230 «Про регулювання орендних відносин та приватизації майна державних і муніципальних підприємств, зданого в оренду» та іншими законодавчими актами Російської Федерації шляхом виділення структурного підрозділу «Красногірське автотранспортне підприємство» з акціонерної автотранспортної компанії «Брянскавтотранс» у відкрите акціонерне товариство і є правонаступником названого структурного підрозділу.
Зареєстровано постановою адміністрації Красногорського району Брянської області № 745 від 20.05.93 р. Зміни: № 295 від 30.05.1996г і № 533 від 11.06.1999г. Товариство діє в порядку, передбаченому Цивільним кодексом РФ, Федеральним законом «Про акціонерні товариства» від 26.12.95 р. (з ізм. І доп. Від 13.06.96 р., 24.05.99 р., 7.08.01 р., 31.10 .02 р., 27.02.03 р.), Федерального закону РФ «Про внесення змін і доповнень до ФЗ« Про акціонерні товариства », Статутом та іншими законодавчими актами РФ.
Скорочене найменування товариства: ВАТ «Красногірське АТП».
Юридична адреса та фактичне місцезнаходження товариства: 241000 смт. Червона гора, вул. Куйбишева 125.
Термін діяльності товариства не обмежений. Діяльність товариства припиняється за рішенням загальних зборів акціонерів, або на підставах, передбачених ГК РФ з урахуванням вимог Федерального закону «Про акціонерні товариства».
Метою діяльності Товариства є отримання прибутку його учасниками на основі задоволення потреб громадян, господарських товариств і будь-яких інших законних утворень в товарах роботах, послугах, пропонованих суспільством
Основними видами діяльності товариства є:
1. організація та здійснення перевезень вантажів автомобільним транспортом, транспортно-експедиційне обслуговування юридичних і фізичних осіб, а також здійснення пасажирських перевезень;
2. виробництво продукції технологічного призначення і товарів народного споживання, інструментів, обладнання, виготовлення будівельних матеріалів, столярних виробів;
3. ремонт і технічне обслуговування власних, а також належать юридичним особам і індивідуальним власникам автотранспортних засобів;
4. будівельно-монтажні, ремонтно-будівельні, сантехнічні, слюсарні, столярні, вантажно-розвантажувальні, дорожні роботи;
5. купівля-продаж автотранспорту, рухомого складу;
6. комерційна продаж на договірній основі виробленої продукції технологічного призначення;
7. надання послуг з виявлення, реалізації та обміну товарно-матеріальних цінностей, відходів виробництва;
8. здійснення зовнішньоекономічної діяльності, експортних та імпортних операцій, бартерних угод;
9. проведення передрейсових медичних оглядів водіїв суспільства, а також водіїв сторонніх організацій.
Окремими видами діяльності, перелік яких визначається федеральними законами, підприємство може займатися тільки на підставі ліцензії. Відкрите акціонерне товариство «Красногірське АТП» є юридичною особою:
- Робочою мовою суспільства є російська мова, всі документи, пов'язані з діяльністю товариства, складаються на робочій мові;
- Суспільство має самостійний баланс, суспільство має право відкривати банківські рахунки на території Російської Федерації і за її межами;
- Майно товариства складається з оплаченого статутного капіталу в розмірі 4000 руб., 100% статутного капіталу перебуває у фізичних осіб, що становить 400 звичайних (простих) акції і додаткового капіталу;
- Суспільство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном, є позивачем і відповідачем в арбітражному і третейському суді;
- Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з його діяльністю, в межах вартості належних акцій, акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства в межах оплаченої частини вартості належних їм акцій;
- Товариство не відповідає за зобов'язаннями акціонерів;
- Суспільство може на добровільних засадах вступати в союзи, асоціації на умовах не суперечать антимонопольному законодавству, діючому на території РФ;
- Товариство виконує державні заходи з мобілізаційної підготовки відповідно до чинного законодавства РФ;
- Суспільство має круглу печатку, штампи і бланки зі своїм найменуванням, власну емблему.
У 2006 році виробничі потужності підприємства використовувались згідно виробничої необхідності. Водопостачання підприємства здійснюється з міських водопровідних мереж в основному на господарсько - побутові потреби і підживлення оборотних систем водопостачання. Оборотні системи для охолодження обладнання є в котельні. Господарсько-побутові стічні води скидаються в міські каналізаційні мережі. Незавершене будівництво очисних споруд зливової каналізації для очищення поверхневого стоку вод з домішкою нафтопродуктів з території ВАТ «Красногірське АТП», а також з прилеглих територій вулиці Куйбишева, гараж адміністрації та садівничого товариства призупинено з 1996 року, через припинення фінансування.
Територія підприємства площею 2,5 гектара повністю асфальтована, на ній розташовані:
- Контрольно-пропускний пункт, де проводиться огляд технічного стану автомобілів перед виїздом в рейс і після повернення з рейсу.
- Адміністративно-господарський корпус, де розташовані кабінети керівників та інженерно-технічних працівників, обслуговуючого персоналу, а також диспетчерська та медичний кабінет для огляду водіїв на тверезість перед рейсом і після повернення.
- Будівля комплексно-механізованого ділянки для техремонта і техобслуговування великовантажних автомобілів, будівля миття.
- Відкрита стоянка для рухомого складу підприємства, автомобілів обслуговуючих керівників та відділ постачання, а також для автомобілів сторонніх організацій.
- Склади для зберігання запасних частин, вузлів і агрегатів, автомобільних шин, пально-мастильних матеріалів.
- Майстерні включають в себе: шиномонтувальний цех з ремонту автомобільних шин і монтажу коліс, акумуляторний цех із зарядки і ремонту акумуляторів, електричний цех з ремонту електропроводки на автомобілях, систем освітлювальних приладів і стартерів, мідницьким цех ремонтує радіатори, ковальський цех, цех зварювальних робіт, цех ремонту двигунів, цех розточування і клепки гальмівних колодок, столярний цех, цех регулювання паливної апаратури, цех ремонту причепів і напівпричепів.
- Будівля котельні на 7 котлів для опалення в холодну пору року власних будівель і споруд, а також прилеглих підприємств таких як гараж обласної адміністрації, обласне ДАІ, будівля інкасації.
Головним бухгалтером ВАТ «Красногірське АТП» (Синявська А.М.) відповідно до положення з бухгалтерського обліку «Облікова політика» (затверджено наказом Мінфіну Росії від 20.07.94 № 100) на підприємстві розроблена та оформлена у вигляді положення облікова політика організації на 2006 рік. У ній відображені основні методичні та організаційно-технічні особливості ведення обліку на підприємстві. Положення про облікову політику затверджено директором підприємства (Іваньков Л.І.). Зупинимося на найбільш значимих моментах: на підприємстві застосовується таблична машиноорієнтованого форма ведення бухгалтерського обліку; робочий план рахунків розроблений на основі єдиного Плану рахунків; інвентаризація товарів на складі проводиться щорічно; списання залишків продукції зі складу проводиться методом ФІФО.
Як вже було зазначено, на підприємстві для ведення бухгалтерського обліку застосовується програма «1С-Бухгалтерія» версія 7.7. Програма призначена для ведення бухгалтерського обліку, друку первинних документів, розрахунку підсумкових показників, формування звітів для податкових органів. З точки зору головного бухгалтера, дана програма була обрана тому, що вона надзвичайно зручна, проста в освоєнні і універсальна. Наявність в журналі операцій автоматично сформованих на основі даних первинних документів аналітичних проводок по всіх основних операцій дозволяє відслідковувати всю дійсну картину господарського та фінансового стану на кожний момент часу. Програмою також передбачена можливість формування різних звітів: бухгалтерського балансу, додатків до нього, форм статзвітності.
Розрахунки з постачальниками і підрядниками ведуться в готівковому та безготівковому вигляді з відображенні їх в ж / о № 6. Основними контрагентами підприємства є: ТОВ «Надін», с / х «Добрун», ТОВ «Брянсксбит», ВАТ «Брянскметаллресурси» - покупці послуг, матеріалів і деталей; ОВО при Красногорському РВВС - постачальник послуг з припинення правопорушень і злочинів у будівлях майстерень і складів. Розрахунки з даними організаціями підтверджуються договорами, товарно-транспортними накладними, рахунками, рахунками-фактурами.
На кінець звітного періоду є акти звірок по розрахунках за надані послуги.
2.2 Аналіз фінансового стану ВАТ «Красногірське АТП»
Фінансовий стан підприємства (ФСП) - це складна економічна категорія, що відображає на певний момент стан капіталу в процесі його кругообігу й здатність суб'єкта господарювання до саморозвитку. У процесі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності відбувається безперервний процес кругообігу капіталу, змінюються структура засобів і джерел їх формування, наявність і потреба у фінансових ресурсах і як наслідок - фінансовий стан підприємства, зовнішнім проявом якого виступає платоспроможність.
Стійкий фінансовий стан досягається при достатності власного капіталу, хорошій якості активів, досить рівні рентабельності з урахуванням операційного і фінансового ризику, достатності ліквідності, стабільних доходах і широких можливостях залучення позикових коштів.
На стійкість підприємства впливають різні чинники: положення підприємства на товарному ринку; виробництво і випуск дешевої, якісної та користується попитом на ринку продукції; його потенціал у діловому співробітництві; ступінь залежності від зовнішніх кредиторів і інвесторів; наявність неплатоспроможних дебіторів; ефективність господарських і фінансових операцій і т. п. [7. с.212-213].
Основні завдання аналізу фінансової стійкості підприємства.
1. Своєчасна і об'єктивна діагностика ФСП, встановлення його «больових точок», вивчення причин їх утворення.
2. Пошук резервів поліпшення фінансового стану підприємства, його платоспроможності та фінансової стійкості.
3. Розробка конкретних рекомендацій, спрямованих на більш ефективне використання фінансових ресурсів і зміцнення ФСП.
4. Прогнозування можливих фінансових результатів і розробка моделей ФСП при різноманітних варіантах використання ресурсів.
У даному розділі роботи проводиться аналіз ФСП ВАТ «Красногірське АТП» за 2003-2005 рр.. за типовою методикою Є. С. Стоянової.
Розрахунки та аналіз показників ліквідності, ділової активності, фінансової стійкості і рентабельності ВАТ «Красногірське АТП» представлені в таблицях 1, 2, 3.
Завдання аналізу ліквідності виникає у зв'язку з необхідністю давати оцінку кредитоспроможності підприємства, тобто його здатності вчасно і повністю розраховуватися за всіма своїми зобов'язаннями. Аналіз коефіцієнтів ліквідності наведено в таблиці 1. Виходячи з цього, можна охарактеризувати ліквідність ВАТ «Красногірське АТП» як недостатню.
Таблиця 1 - Розрахунок коефіцієнтів ліквідності за 2003-2005 рр..
Показник
2003
Значення показника
2004
2005
Динаміка
Коефіцієнт поточної ліквідності
709/4740 = 0,14
784/4710 = 0,166
1118/4065 = 0,275
0,135
Термінова ліквідність
177 / 4740 = 0,03
254/4710 = 0,053
861/4065 = 0,211
0,181
Абсолютна ліквідність
11/4740 = 0,002
13/4710 = 0,002
35/4065 = 0,008
0,006
Чистий оборотний капітал
709-4740 = -4031
784-4710 = -3926
1118-4065 = -2947
1084

Абсолютна ліквідність підприємства показує яка частина зобов'язань може бути погашена за рахунок наявної готівки. У випадку ВАТ «Красногірське АТП» вона склала 0,23 і 8% від суми короткострокових зобов'язань у 2003 і 2005 рр.. відповідно. Загальних нормативів за даним показником не існує, але оскільки прострочених зобов'язань у підприємства немає, а динаміка - позитивна, то можна вважати значення показника абсолютної ліквідності задовільним.
Для показника термінової ліквідності зазвичай задовольняє співвідношення 0,7-1,0. У випадку ВАТ «Красногірське АТП» значення цього показника недостатнє, тобто протягом 3 місяців підприємство зможе погасити лише 21% своєї заборгованості.
Коефіцієнт поточної ліквідності показує в якій мірі обігові активи покривають оборотні пасиви. Задовольняє зазвичай коефіцієнт 2. на досліджуваному підприємстві його величина нижче нормативної та становить 0,14 та 0,275 в 2003 і 2005 рр.. відповідно. Тобто протягом 12 місяців ВАТ «Красногірське АТП» зможе погасити лише 14 або 27%, що, звичайно ж, є негативним фактом у його діяльності, але намітилася тенденція до підвищення ліквідності, хоча про відновлення ліквідності протягом найближчих 6 місяців 2006 р . не може бути й мови.
Фінансовий стан підприємств, його стійкість багато в чому залежать від оптимальності структури джерел капіталу (співвідношення власних і позикових коштів) і від оптимальності структури активів підприємства і в першу чергу від співвідношення основних і оборотних коштів, а також від врівноваженості активів і пасивів підприємства за функціональною ознакою.
Для цього проаналізуємо структуру джерел підприємства і оцінимо ступінь фінансової стійкості (табл. 2).

Таблиця 2 - Розрахунок показників фінансової стійкості за 2003-2005 рр..
Коефіцієнт
2003
Значення показника
2004
2005
Динаміка
Автономії
0,1789
1058/6128 = 0,1726
1719/5784 = 0,2972
0,118
Фінансування
0,217
1058/4710 = 0,224
1719/4065 = 0,422
0,205
Заборгованості
4,502
4710/1058 = 4,451
4065/1719 = 2,364
-2,138
Коефіцієнт концентрації власного капіталу (фінансової автономії, незалежності) - питома вага власного капіталу в загальній валюті нетто-балансу. Він характеризує, яка частина активів підприємства сформована за рахунок власних джерел коштів. У випадку ВАТ «Красногірське АТП» майно підприємства було сформовано за рахунок власних коштів на 17,89% і 29,72% у 2003 і 2005 рр.. відповідно.
Коефіцієнт фінансування показує можливість покриття боргів власним капіталом.
Коефіцієнт заборгованості - відношення позикового капіталу до власного і резервів. Даний коефіцієнт вважається одним з основних індикаторів фінансової стійкості. Чим вище його значення, тим вище ризик вкладення капіталу в дане підприємство.
У випадку ВАТ «Красногірське АТП» спостерігається зниження даного показника, що також можна вважати позитивним фактом в управлінні підприємством.
У цілому структура пасивів ВАТ «Красногірське АТП» може бути визнана цілком задовільною. Зниження кредиторської заборгованості з одночасним збільшенням оборотних активів говорить про нарощування потужностей підприємства. У даному випадку керівництву ВАТ «Красногірське АТП» необхідно приділити пильну увагу на співвідношення оборотності кредиторської та дебіторської заборгованості.
Вважаю, що в сьогоднішніх економічних умовах придбання активів за рахунок позикових джерел не є негативним фактів при дотриманні платіжного графіка, крім того, заборгованість підприємства перед персоналом є поточною і як позитивний, варто відзначити факт зменшення заборгованості підприємства перед позабюджетними фондами.
Показники рентабельності - це найважливіші характеристики фактичної середовища формування прибутку і доходу підприємств. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняльного аналізу й оцінки фінансового стану підприємства. При аналізі виробництва показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики і ціноутворення.
Таблиця 3 - Аналіз показників рентабельності за 2003-2005 рр.. [1]
Коефіцієнт
Розрахунок
Значення показника
2004
2005
Динаміка
Рент-ть госп. діяльності,%
Прибуток від продажів / Собівартість продукції
-4262/10749 =- 0,396
-2928/12264 =- 0,238
+0,158
Рент-ть продажів,%
ПП / Виручка
-4262/6487 =- 0,657
-2928/9326 =- 0,313
+0,344
Рент-ть власного капіталу,%
ПП / СК
-79/1058 =- 0,074
652/1719 = 0,379
+0,453
Рент-ть основного капіталу
ПП / ВОА
-79/5344 =-- 0,014
652/4666 = 0,139
+0,153
Рент-ть оборотного капіталу
ПП / ОА
-79/784 =- 0,1
652/1117 = 0,583
+0,683
В кінці 2005 р . відносно 2004 року зафіксовано значне зростання показників чистого прибутку і рентабельності основного та оборотного капіталу, рентабельності власного капіталу (коефіцієнта стійкості економічного зростання).
На підвищення рівня рентабельності власного капіталу (коефіцієнта стійкості економічного росту) підприємства ВАТ «Красногірське АТП» на 3,31% істотний вплив справила стабільність величини власного капіталу з одночасним збільшенням оборотних активів підприємства, значне зростання прибутку.
З певною часткою умовності підвищення рентабельності товарообігу на 3,31% за період 2005 р . характеризує підвищення ефективності торговельно-господарської діяльності підприємства ВАТ «Красногірське АТП».
Також з метою підвищення рентабельності обороту необхідно вжити заходів із зниження витрат обігу або піти на збільшення розміру торговельних надбавок на окремі товари і товарні групи.
2.3 Дослідження забезпеченості підприємства ВАТ «Красногірське АТП» оборотними засобами
Зведений аналітичний баланс за оборотних коштів підприємства ВАТ «Красногірське АТП» представлений в таблиці 4. Дані аналітичного балансу за аналізований період з 2003 по 2005 р . Р. показали, що:
- Найбільшу питому вагу в складі майна підприємства за весь досліджуваний період займали основні виробничі фонди, питома ж вага оборотних коштів зріс до 2005 р . на 197,9% і склав 28,54% в загальному обсязі майна підприємства (валюти балансу), можливо це пов'язано зі специфікою діяльності підприємства і великою кількістю автомобілів, які відносяться до основних засобів;
- Оцінюючи зміни в складі оборотних коштів, слід зазначити, що зростання їх величини за досліджуваний період - 3 роки - в абсолютному виразі склав 1037 тис. руб. (1561-524) і склався за рахунок збільшення всіх складових оборотних коштів;
- Найбільшу питому вагу в складі оборотних коштів займає дебіторська заборгованість (більше половини всієї суми оборотних активів), що звичайно ж є негативним фактом у діяльності підприємства, хоча і намітилася тенденція до її зниження у складі оборотних коштів. Велика величина такої заборгованості веде до вилучення коштів з обігу підприємства, їх заморожування. До того ж у загальному обсязі майна її питома вага виросла майже на 10%. Безсумнівно необхідний більш поглиблений аналіз оборотності дебіторської в сукупності з аналізом оборотності кредиторської заборгованості;
- Як позитивні моменти слід відзначити збільшення питомої ваги запасів до 37,8% у 2005 р ., Що в абсолютному вираженні склало 467 тис. руб. (590-123) і зростання всіх складових оборотних коштів підприємства в абсолютному виразі як мінімум на 100%, тобто майже в 2 рази.
Таблиця 4 - Структура оборотних коштів ВАТ «Красногірське АТП» у 2003 - 2005 рр.. [2]
Вид оборотних коштів
2003
2004
2005
2005 у% до 2003
тис. руб.
питома вага в:
тис. руб.
питома вага в:
тис. руб.
питома вага в:
оборот-них активах
валюті балансу
оборот-них активах
валюті балансу
оборот-них активах
валюті балансу
Запаси, в т.ч.:
123
23,47
2,28
277
41,1
4,54
590
37,8
10,79
379,67
сировину, матеріали
123
23,47
2,28
256
37,98
4,2
565
36,19
10,33
359,35
витрати майбутніх періодів
29
5,534
0,54
21
3,116
0,34
25
1,602
0,457
-13,79
Дебіторська заборго-ть, у т.ч.
348
66,41
6,46
379
56,23
6,22
919
58,87
16,8
164,08
покупці і замовники
239
45,61
4,44
195
28,93
3,2
589
37,73
10,77
146,44
Ден. кошти
24
4,58
0,45
18
2,671
0,3
52
3,331
0,951
116,67
Разом оборотні активи
524
100
9,73
674
100
11,1
1561
100
28,54
197,9
РАЗОМ валюта балансу
5386
100
6098
100
5469
100
1,541
Модель управління виробничими запасами.
При поставках матеріалів за узгодженим графіком і щоденному їх споживанні у виробництві рівними партіями середній інтервал між поставками, тобто цикл постачання, розраховується шляхом ділення 360 днів на число планованих поставок. При цьому враховуються терміни збіги поставок одного і того ж виду матеріалів від різних постачальників. Матеріал (в основному запчастини для автомобілів) надходить від постачальників у відповідності з календарними графіками. Від першого постачальника (Брянскзапчасть) - 17, від другого (Брянське АТП) - 6 числа. Отже, у ВАТ «Красногірське АТП» протягом місяця всього 2 поставки, а за рік - 24 поставки (2 * 12). Середній цикл постачання в цьому випадку складе 15 днів (360/24), тому що при відсутності різких коливань в обсягах поставок застосовується метод розрахунку середньоарифметичного інтервалу.
У 2005 році загальна кількість поставок матеріалів склало 20 на суму 9876 тис. руб. З них 4 постачання на суми більше 600 тис. руб. Були дрібні, випадкові, а 1 - на суму 965 тис. руб. - Надмірно велика. При розрахунку середнього розміру поставки приймається 15 поставок на суму 6511 тис. руб. (9876-4 * 600-965). Середній розмір постачання складе 434 тис. руб. (6511/15). При визначенні середнього інтервалу між поставками в розрахунок приймається наведене число постачання, тобто 23 постачання, отримане шляхом ділення річного надходження поролону на середній розмір поставки (9876/434). Середній інтервал між поставками дорівнює 16 дням (360/23). Середньозважений інтервал становитиме 15,5 дня. Норма оборотних коштів у поточному запасі приймається, як правило, у розмірі 50% середнього циклу постачання, що складає на ВАТ «Брасовський меблева фабрика» 7 днів і одно 217 тис. руб. (434 / 2).
Розрахуємо норму транспортних запасів ВАТ «Красногірське АТП». У середньому рух вантажу від постачальника до покупця займає 15 днів. Поштовий пробіг розрахункових документів - 5 днів. Обробка документів у постачальника і у відділеннях банку здійснюється протягом 4 днів. Термін акцепту - 3 дні. За цих умов норма оборотних коштів у транспортному запасі становить 17 днів (15-5 +4 +3).
Проведемо нормування оборотних коштів на запасні частини для ремонту обладнання. На ВАТ «Красногірське АТП» типова норма запасних частин на один верстат - 50 руб. Кількість однотипного обладнання - 8 од. Коефіцієнт зниження - 0,4. Звідси потреба в оборотних коштах на запасні частини для 1-ї групи устаткування складе 1,6 тис. руб. (50 * 8 * 0,4).
Норматив оборотних коштів на спеціальний одяг і спеціальне взуття в експлуатації на ВАТ «Красногірське АТП» 50 працівникам покладається костюмів бавовняних в рік 50 шт. (Виходячи з терміну носіння костюма 12 міс.). При вартості одного костюма 185 руб. експлуатаційний запас цих костюмів по повній вартості становить 9250 руб. (185 * 50), а норматив по запасу в експлуатації - 4625 руб. (9250 * 50%), тому що знос костюмів прийнятий у розмірі 50% (як малоцінні та швидкозношувані предмети).

3. Оцінка ефективності використання оборотних коштів ВАТ «Красногірське АТП»
Дебіторська та кредиторська заборгованість відображається у бухгалтерському балансі ВАТ «Красногірське АТП» за видами. Важливим правовим аспектом організації розрахунків з дебіторами та кредиторами є визначення терміну, протягом якого дебіторська і кредиторська заборгованості відображаються в обліку і звітності. Цей термін включає в себе період часу, з яким цивільне законодавство пов'язує ті чи інші правові наслідки. Наступ або закінчення строку спричиняє виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, пов'язаних з правами та обов'язками сторін. Терміни можуть бути нормативні - встановлені законом або іншими правовими актами та договірні - визначаються угодою сторін. Як різновид нормативних термінів цивільного права розрізняють терміни, протягом яких порушене чи оспорюване право підлягає захисту, наприклад, термін позовної давності. Загальний строк позовної давності встановлено в три роки.
Дебіторська заборгованість після закінчення терміну позовної давності списується на підставі наказу керівника на зменшення фінансових результатів організації або резерви по сумнівних боргах. Але ця списана заборгованість не вважається анульованою; її відображають на позабалансовому рахунку протягом п'яти років і спостерігають за можливістю стягнення. Кредиторська заборгованість після закінчення терміну позовної давності списується на збільшення фінансових результатів організації.
За даними таблиці 5 дебіторська заборгованість до 2006 р . зросла в порівнянні з 2003 р . на 571 тис. руб., при цьому, як у 2003 р ., Так і в 2005 рр.. приблизно 60% всієї дебіторської заборгованості за даними звітності становила заборгованість покупців і замовників. Зміна питомих ваг видів дебіторської заборгованості незначно.

Таблиця 5 - Склад і структура дебіторської та кредиторської заборгованості ВАТ «Красногірське АТП» у 2003 - 2005 рр..
Показники
01.01.2003
01.01.2004
01.01.2005
01.01.2006
Зміна
тис. руб.
% До підсумку
тис. руб.
% До підсумку
тис. руб.
% До підсумку
тис. руб.
% До підсумку
тис. руб.
%
Дебіторська заборгованість у т.ч.
348
100
623
100
379
100
919
100
571
0
розрахунки з покупцями і замовниками
239
68,68
434
69,66
195
51,45
589
64,09
350
-4,59
інша
109
31,32
189
30,34
184
48,55
330
35,91
221
4,59
Кредиторська заборгованість, в т.ч.
4356
100
5123
100
4297
100
3832
100
-524
0
розрахунки з постачальниками і підрядниками
217
4,982
349
6,812
508
11,82
252
6,576
35
1,59
розрахунки по податках і зборам
3553
81,57
3075
60,02
2460
57,25
2300
60,02
-1253
-21,5
кредити і позики
300
6,887
540
10,54
0
0
300
7,829
0
0,94
заборгованість персоналу
245
5,624
700
13,66
918
21,36
235
6,133
-10
0,51
інша
41
0,941
459
8,96
411
9,565
745
19,44
704
18,5
Кредиторська заборгованість підприємства до 2006 р . зменшилася на 1253 тис. руб. або на 21,5%, що слід відзначити як позитивний факт. При цьому значно зменшилася питома вага заборгованості перед бюджетом з 81,57% до 60,02% до 2006 р . і зросло значення питомої ваги іншої заборгованості.
Проведемо оцінку використання такого виду оборотних активів як дебіторська заборгованість, у зв'язку з тим, що на підприємстві ВАТ «Красногірське АТП» її частка у складі оборотних активів дуже велика згідно з даними аналітичного балансу і спостерігається негативна тенденція її динаміки в абсолютному вираженні.
Визначення реального стану дебіторської заборгованості дозволяє оцінити ймовірність безнадійних боргів з урахуванням строків виникнення заборгованості. Зведемо дані самого ВАТ «Красногірське АТП» по безнадійних боргах в таблицю (табл. 6) і оцінимо реальний стан дебіторської заборгованості. Дані табл. 6 показують, що ВАТ «Красногірське АТП» не отримає 525,6 тис. руб., Або 12,19% (525,6 * 100/4310) загальної суми дебіторської заборгованості.
Таблиця 6 - Стан дебіторської заборгованості ВАТ «Красногірське АТП» у 2006 р .
Дебітори по термінах виникнення, дні
Сума, тис. руб.
Питома вага в загальній сумі,%
Безнадійні борги
Реальна величина заборгованості, тис. руб.
Імовірність
Сума тис. руб.
0-30
1400
32,48
2,5
35,0
1365,0
30-60
450
10,44
3,0
13,5
436,5
60-90
840
19,49
8,0
67,2
772,8
90-120
670
15,55
11,5
77,1
592,9
120-150
410
9,51
15,0
61,5
348,5
150-180
300
6,96
40,0
120,0
180,0
180-360
150
3,48
55,5
83,3
66,7
360-720
70
1,62
70,0
49,0
21,0
Понад 720
20
0,47
95,0
19,0
1,0
Разом:
4310
100,00
11,96
525,6
3784,4
Проаналізуємо показники, що характеризують ефективність використання оборотних коштів. Для цього розрахуємо показники ділової активності, ступінь ліквідності і джерела фінансування оборотних коштів (таблиці 7 - 9).
Таблиця 7 - Характеристика оборотних коштів ВАТ «Красногірське АТП» за функціональним призначенням за 2003 - 2005 рр..
Показники
2003 р .
2004 р .
2005 р .
2005 у% до 2003 р .
тис. руб.
%
тис. руб.
%
тис. руб.
%
Виробничі оборотні фонди в т.ч.
249
27,85
277
41,1
590
37,8
135,7
- Сировина і матеріали
226
25,28
256
37,98
565
36,19
143,2
- Витрати майбутніх періодів
4
0,447
21
3,116
25
1,602
357,9
- ПДВ по придбаних цінностях
19
2,125
0
0
0
0
0
Фонди обігу в т.ч.
645
72,15
397
58,9
971
62,2
86,22
- Дебіторська заборгованість
623
69,69
379
56,23
919
58,87
84,48
- Грошові кошти
8
0,895
18
2,671
52
3,331
372,3
- Інші оборотні активи
14
1,566
0
0
0
0
0
Разом оборотні кошти
894
100
674
100
1561
100
100
У 2003 р . у виробничих фондах підприємства ВАТ «Красногірське АТП» було сконцентровано 27,85% оборотних коштів, а в фонд поводження - 72,15%. До 2005 р . ситуація змінилася: виробничі фонди склали 37,8%, а фонди обігу - 62,2% відповідно. Тобто можна стверджувати, що досліджуване підприємство за два роки змінило співвідношення між ПОФ та ФО, збільшивши частку найбільш ліквідних активів практично на 10%, що безсумнівно благотворно впливає на його фінансовий стан. Крім того слід відзначити такий негативний факт як збільшення питомої ваги сировини і матеріалів (що говорить про відсутність нормування складських запасів). Безсумнівно, як сприятливий чинник, виступає зменшення частки дебіторської заборгованості з 69,69 до 58,87%. Таким чином можна говорити про більш грамотному розподілі оборотних коштів ВАТ «Красногірське АТП» залежно від їх функціонального ознаки.
Таблиця 8 - Характеристика оборотних коштів ВАТ «Красногірське АТП» за ступенем ліквідності за 2003 - 2005 рр..
Показники
2003 р .
2004 р .
2005 р .
2005 у% до 2003 р .
тис. руб.
%
тис. руб.
%
тис. руб.
%
Найбільш ліквідні, в т.ч.
27
3,02
18
2,67
52
3,33
0,311
- Грошові кошти
8
0,895
18
2,67
52
3,33
2,436
- Короткострокові фінансові вкладення
19
2,125
0
0
0
0
-2,13
Швидко реалізованих активи, в т.ч.
623
69,69
379
56,2
919
58,9
-10,8
- Дебіторська заборгованість
623
69,69
379
56,2
919
58,9
-10,8
- Товари відвантажені
0
0
0
0
0
0
0
Среднереалізуемие активи
244
27,29
277
41,1
590
37,8
10,5
Разом оборотні активи
894
100
674
100
1561
100
0
З даних таблиці 8 видно, що найбільш ліквідні активи ВАТ «Красногірське АТП» - грошові кошти до 2005 р . збільшилися практично в 4, але все одно у підприємства дуже низький рівень швидкої ліквідності і до 2006 р . відразу погасити воно може тільки 1,35% кредиторської заборгованості (52 * 100/3832).
Крім того, частка не менш швидко реалізованих активи - дебіторської заборгованості також зменшилася з 69,69% у 2003 р . до 58,9% у 2006 р ., Тобто погасити протягом місяця в 2006 р . ВАТ «Красногірське АТП» може порядку 24% заборгованості (919 * 100/3832) і, отже, не може бути визнано повністю платоспроможним.
З іншого боку среднереалізуемие активи (оплата кредиторської заборгованості протягом 3-х місяців) з 27,29% у 2003 р . збільшилися до 37,8% у 2005 р ., Тобто дають можливості погасити в 2006 р . 15,39% (590 * 100/3832) кредиторської заборгованості.
Можна говорити про недостатню фінансової стійкості підприємства і недостатності коштів для погашення своєї заборгованості, не привертаючи важкореалізовані активи, що підтверджується і аналізом коефіцієнтів ліквідності ВАТ «Красногірське АТП».

Таблиця 9 - Характеристика оборотних коштів ВАТ «Красногірське АТП» залежно від джерел фінансування за 2003 - 2005 рр..
Показники
2003 р .
2004 р .
2005 р .
2005 у% до 2003 р .
тис. руб.
%
тис. руб.
%
тис. руб.
%
Власні / прирівняні до них
1035
16,81
1801
29,5
1637
29,9
13,12
Позикові
5123
83,19
4297
70,5
3832
70,1
-13,12
Залучені
0
0
0
0
0
0
0
Інші джерела
0
0
0
0
0
0
0
Всього оборотних коштів
6158
100
6098
100
5469
100
0
З даних таблиці 9 видно, що в 2003 р . співвідношення власних і позикових джерел фінансування при формуванні оборотних активів було 4:1. До 2005 р . ситуація міняється: частка власного капіталу зростає практично в два рази, що говорить про зміцнення фінансового стану підприємства. Питома вага позикових джерел зменшується з 83,19% у 2003 р . до 70,1% у 2005 р ., Тобто можна говорити про зменшення кредиторської заборгованості ВАТ «Красногірське АТП», а відповідно і про зміцнення його положення.
У цілому у фінансовому стані ВАТ «Красногірське АТП», спостерігається позитивна динаміка, тобто поліпшення співвідношення та функціонального розміщення оборотних активів у складі майна підприємства, що свідчить про більш ефективному управлінні оборотними активами досліджуваного підприємства в 2005 р . в порівнянні з попередніми роками.
Про ступінь ефективності використання оборотних засобів також можна судити за показником віддачі оборотних коштів, який визначається як відношення прибутку від реалізації до залишків оборотних коштів, найважливішим показником інтенсивності використання оборотних коштів є швидкість їх оборотності. Оборотність оборотних коштів - це тривалість одного повного кругообігу коштів, починаючи з першої і закінчуючи третьою фазою. Чим швидше оборотні кошти проходять ці фази, тим більше продукту підприємство може зробити з однією і тією ж сумою оборотних коштів. У різних господарюючих суб'єктах оборотність оборотних коштів різна, тому що залежить від специфіки виробництва та умов збуту продукції, від особливостей у структурі оборотних коштів, платоспроможності підприємства та інших чинників. Швидкість оборотності оборотних коштів обчислюється за допомогою трьох взаємопов'язаних показників: тривалості одного обороту в днях, кількості оборотів за рік (півріччя, квартал), а також величини оборотних коштів, що припадають на одиницю реалізованої продукції.
Обчислення оборотності оборотних коштів може здійснюватися як за планом, так і фактично. Планова оборотність може бути розрахована тільки за нормованих оборотних коштів, фактична - по всіх оборотних коштах, включаючи ненормовані. Зіставлення планової і фактичної оборотності відбиває прискорення чи уповільнення оборотності нормованих оборотних коштів. При прискоренні оборотності відбувається вивільнення оборотних коштів з обороту, при уповільненні виникає необхідність у додатковому залученні коштів в оборот. Тривалість одного обороту в днях визначається на підставі формули:
О = С 0 / (Т: Д), або Про = (С 0 * Д) / Т,
де О - тривалість одного обороту, днів; С 0 - залишки оборотних коштів (середньорічні або на кінець планованого (звітного) періоду), грн.; Т - обсяг товарної продукції (за собівартістю або в цінах), грн.; Д - число днів у звітному періоді.
У випадку ВАТ «Красногірське АТП», обсяг товарної продукції за собівартістю за 2005 р . - 10749 тис. руб. при сумі оборотних коштів на кінець цього року 1561 тис. руб. Тривалість одного обороту дорівнює 52 дням (1561 * 360/10749). У 2003 р . цей показник становив 32 дні (894 * 360/10116), тобто збільшення періоду обороту говорить про уповільнення оборотності оборотних коштів.
Коефіцієнт оборотності показує кількість оборотів, що здійснюються оборотними коштами за рік (півріччя, квартал), і визначається за формулою:
К 0 = Т: С 0,
де К 0 - коефіцієнт оборотності, тобто кількість обертів.
У випадку ВАТ «Брасовський меблева фабрика» коефіцієнт оборотності склав 6,88 (10749/1561). Отже, дані оборотні кошти здійснили 7 оборотів за 2005 рік. У той же час цей показник означає, що на кожен карбованець оборотних коштів доводилося 6,88 руб. реалізованої продукції. Для 2003 р . коефіцієнт оборотності склав 11,31 (10116/894) обігу.
Коефіцієнт завантаження оборотних коштів - це показник, зворотний коефіцієнту оборотності. Він характеризує величину оборотних коштів припадає на одиницю (1 грн., 1 тис. руб., 1 млн. руб.) Реалізованої продукції. Обчислюється за формулою:
К з = С о: Т,
де К з - коефіцієнт завантаження оборотних коштів.
Виходячи з наведених вище даних по ВАТ «Брасовський меблева фабрика» коефіцієнт завантаження склав 0,14 (1561/10749). Отже, на 1 руб. реалізованої продукції припадає 0,14 руб. оборотних коштів. Цей показник свідчить про раціональне, ефективне або, навпаки, неефективне використання оборотних коштів лише у зіставленні за ряд років і виходячи з динаміки коефіцієнта. У 2003 р . коефіцієнт завантаження склав 0,08 руб. (894/10116), тобто можна говорити про незначне збільшення раціональності використання оборотних коштів ВАТ «Красногірське АТП», що підтверджується і аналізом характеристики обігових коштів за функціональним призначенням.
Оборотність може бути визначена як загальна, так і приватна. Загальна оборотність характеризує інтенсивність використання оборотних коштів в цілому по всіх фазах кругообігу, не відбиваючи особливостей кругообігу окремих елементів або груп оборотних коштів. У показнику загальної оборотності ніби нівелюється процес поліпшення чи уповільнення оборотності коштів в окремих фазах. Прискорення оборотності коштів на одній стадії може бути зведене до мінімуму уповільненням оборотності на іншій стадії.
Прискорення оборотності оборотних коштів і вивільнення в результаті цього оборотних коштів у будь-якій формі дозволяють підприємству спрямувати їх на свій розсуд на розвиток підприємницької діяльності й обійтися без залучення додаткових фінансових ресурсів. Рішення завдання скорочення періоду обороту оборотних коштів в цілому полягає в зниженні періоду обігу кожної з найбільш вагомих виявляють поточних активів. Для промислових підприємств в умовах економіки перехідного періоду актуальність вирішення задачі зростає багаторазово. Справа в тому, що перехід до ринкових відносин в силу ряду причин викликав, з одного боку, різке зниження оборотних коштів промислових підприємств, а з іншого боку, негативно відбився на швидкості їх оборотності. Це не могло не позначитися на фінансовому покладено підприємств і викликало зниження результативності в їх господарської діяльності. Виникли зовсім інші умови фінансово-виробничої діяльності підприємств, зумовивши пошук рішень проблем управління оборотністю оборотного капіталу.
Однією з вагомих складових оборотних коштів підприємства є дебіторська заборгованість, тобто боргові права до клієнтів. Відповідно оборотність коштів у складі дебіторської заборгованості істотно впливає на оборотність всіх оборотних коштів підприємства. Слід підкреслити, що рішення задачі прискорення оборотності коштів у дебіторській заборгованості - одне з найскладніших завдань на промислових підприємствах. Справа в тому, що традиційне віднесення боргових прав до клієнтів по бистрореалізуемих оборотних коштів стосовно промисловим підприємствам не підтверджується реальною дійсністю.
Саме тому управління оборотністю коштів у дебіторській заборгованості в сучасних умовах - одне з найпріоритетніших напрямів фінансового менеджменту підприємств. Для ефективного управління оборотністю коштів у дебіторській заборгованості доцільно застосовувати наступний комплекс взаємопов'язаних заходів.
Проблему прискорення оборотності коштів у дебіторській заборгованості можна вирішувати ще на етапі укладання договорів з замовниками товарної продукції (робіт, послуг). Для цього необхідно в договорі передбачити як форми розрахунку за виконані роботи по інкасо в безакцептному порядку. Ця форма розрахунку передбачена Положенням від 08 вересня 2000 р . № 120-П Центрального банку Російської Федерації «Про безготівкові розрахунки в РФ». Перевага такої форми розрахунків для виконавця робіт за договором полягає в тому, що замовник зобов'язаний оплатити негайно після пред'явлення документів про здачу робіт виконавцем, тобто в безакцептному порядку. Інша справа, що замовник не завжди згоден з такою формою розрахунків, але це вже питання, яке можна вирішити договірними сторонами.
Викладені методи прискорення оборотності поточних активів охоплюють практично весь комплекс проблем, що виникають і дозволяють значно підвищити ефективність управління оборотним капіталом.

Висновок
Одним з найважливіших елементів виробництва є оборотні кошти. Оборотні кошти - активи підприємства, поновлювані з певною регулярністю для забезпечення поточної діяльності, вкладення в які як мінімум одноразово обертаються протягом року або одного виробничого циклу. Оборотні кошти і політика щодо управління цими активами важливі, перш за все, з позиції забезпечення безперервності і ефективності поточної діяльності підприємства. В якості основних компонентів оборотного капіталу розглядаються наступні складові:
- Виробничі запаси підприємства, які в свою чергу включають: сировина та матеріали, незавершене виробництво, готову продукцію та інші запаси. Так як підприємство вкладає свої кошти в освіту запасів, то витрати зберігання запасів пов'язані не тільки зі складськими витратами, а й з ризиком псування і старіння товарів,
- Дебіторська заборгованість. Коли підприємство реалізує свою продукцію покупцям, це не означає, що оплата буде проведена негайно. Несплачені рахунки за поставлену продукцію і складають більшу частину дебіторської заборгованості. Специфічним елементом дебіторської заборгованості є векселі до отримання, які по суті є цінними паперами.
- Грошові кошти та їх еквіваленти. Грошові кошти представлені грошима підприємства на рахунках в банку та в касі підприємства, а еквіваленти - ліквідні короткострокові фінансові вкладення, в тому числі цінні папери інших підприємств, державні казначейські білети, державні облігації та інші цінні папери, випущені місцевими органами влади.
У випадку ВАТ «Красногірське АТП» має місце уповільнення оборотності всіх оборотних коштів у порівнянні з попередніми роками. Основні шляхи прискорення оборотності оборотних коштів:
- Скорочення освіти зайвих і непотрібних запасів;
- Вивчення платоспроможності покупців і своєчасні заходи по стягненню дебіторської заборгованості;
- Скорочення термінів оборотності по всіх фазах кругообігу засобів;
- Правильна організація роботи по матеріально-технічному забезпеченню виробництва, його нормування;
- Налагодження стійких каналів збуту продукції і маркетингових комунікацій (стимулювання збуту);
- Економія поточних витрат і реструктуризація кредиторської заборгованості (особливу увагу мінімізації комунальних платежів та скорочення зобов'язань перед бюджетом).
Поліпшення використання оборотних коштів з розвитком підприємництва набуває все більш актуального значення, так як вивільняються при цьому матеріальні та грошові ресурси є додатковим внутрішнім джерелом подальших інвестицій. Ефективність використання оборотних коштів характеризується системою економічних показників, одним з яких є співвідношення розміщення їх у сфері виробництва та сфері обігу. Чим більше обігових коштів обслуговує сферу виробництва, а всередині останньої - цикл виробництва, тим більш раціонально вони використовуються. Найважливішим елементом управління запасами є науково обгрунтована оптимізація їх обсягу, за допомогою нормування оборотних коштів.
Раціональне та ефективне використання оборотних засобів сприяє підвищенню фінансової стійкості підприємства та його платоспроможності. У цих умовах підприємство своєчасно і повністю виконує свої розрахунково-платіжні зобов'язання, що дозволяє успішно здійснювати комерційну діяльність.

Список використаної літератури
1. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу: Підручник .. - М.: Фінанси і статистика, 2002 - 288 с.
2. Волкова О.І., Дев'яткіна О.В. Економіка підприємства (фірми): Підручник - М.: ИНФРА-М 2003. - 600 с.
3. Грузинів В.Г. Економіка підприємства: Навчальний посібник - М.: ЮНИТИ, 1998. - 165с.
4. Цивільний кодекс Російської Федерації (частина перша) від 30 листопада 1994года / / Представництва та філії ст. 55.
5. Єфімова М.Р., Петрова О.В. Загальна теорія статистки: навч. - М.: ИНФРА-М, 1998. - 416 с.
6. Зайцев Н.Л. Економіка організації: Підручник. - М.: «Іспит», 2004. - 624с.
7. Кондраков І.П. Бухгалтерський облік: Підручник - М.: ИНФРА М, - 2005 - 515 с.
8. «Помічник бухгалтера» N10 2001 р .
9. «Помічник бухгалтера» N7 2003 р .
10. Савицька Г.В. Економічний аналіз: Учеб. - М.: Нове знання, 2004. - 640 с.
11. Савицька Г.В. Теорія аналізу господарської діяльності: Учеб. посібник. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 281 с.
12. Сажина М.А. Економічна теорія: Учеб. для вузів. - М.: Норма, 2005. - 672 с.
13. Стоянов Е.А., Стоянова Е.С. Експертна діагностика і аудит фінансово-господарського становища підприємства. - М.: Перспектива, 2005 - 401 с.
14. Економіка підприємства: Підручник \ під. ред. І.Е. Берзінь - М.: Дрофа, - 2004 - 368 с.


[1] У розрахунку показника за рік беруться середньорічні вартості ДЗ, КЗ, МПЗ.
[2] Дані взяті за станом «на кінець року» з бухгалтерського балансу Ф № 1 по ОКУД
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Курсова
335.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Ефективність використання оборотних коштів
Аналіз оборотності оборотних активів і виявлення резервів ефективності їх використання
Організація обліку оборотних матеріальних активів оцінка ефективності їх використання
Ефективність використання оборотних коштів і шляхи її підвищення
Аналіз оборотних активів
Організація обліку оборотних активів
Облік оборотних активів підприємства
Стан оборотних активів підприємства
Фінансовий аналіз ефективності оборотних активів
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru