Етапи фінансового планування на підприємстві

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Курсова робота
"Етапи фінансового планування на підприємстві"

Зміст
Введення
1.Сущность і завдання фінансового планування
2.Методи фінансового планування
3.Процесс та етапи фінансового планування
Висновок
Список літератури

Введення
Визначаючи роль планування, американські професори Р. Хизрич і М. Пітерс пишуть: «Планування - це найважливіша складова частина успіху будь-якої господарської діяльності. Нехтування їм може дуже дорого коштувати підприємцю: адже всі, з ким він зв'язаний по справах фірми, - постачальники, споживачі, конкуренти, банки - мають свої плани, і підприємець зобов'язаний їх враховувати, а, отже, планувати і свою діяльність ».
Фінансове планування в системі управління підприємством відіграє провідну роль. Це давно перевірена на практиці в розвинених країнах аксіома. Проте в результаті ринкових перетворень економіки Росії планування як інститут був практично ліквідований на всіх рівнях управління. Але життя показало, що це одна із стратегічних помилок реформування. І сьогодні питання про планування гостро постало на всіх рівнях управління.
Висока практична затребуваність дослідження проблем організації фінансового планування на підприємствах визначила вибір теми курсової роботи.
Метою даної роботи є знайомство з основними елементами фінансового планування на підприємстві та визначення етапів фінансового планування. У відповідності з метою роботи поставлені і вирішені наступні завдання:
- Визначення сущьности і завдань фінансового планування;
- Вивчення методів фінансового планування;
- Знайомство з основними етапами розробки фінансовогог плану.
Цілі і завдання визначили наступну структуру роботи:
Першу главу роботи я присвятила визначення понять: фінансове планування, об'єкти планіроанія, завдання та значенте фінансового планування на підприємстві.
Другий розділ присвячено розгляду декількох методів фінансового планування: нормативний метод, балансовий, метод оптимізації планових рішень.
Третя частина роботи спрямована на розгляд основних етапів побудови фінансового плану. Це заключна і найважливіша глава даної роботи.
Для розкриття даної теми була використана література з економіки підприємства, статті з Інтернету та інформація зі спеціалізованих сайтів.


1. Сутність і завдання фінансового планування

Фінансове планування є необхідним елементом управління економікою. Якщо фінанси, як такі, охоплюють всі сторони діяльності підприємства, то фінансове планування, виражає ці сторони діяльності у відповідних фінансових показниках, що використовуються в управлінні економікою. Без фінансового планування не може бути досягнутий той рівень управління економікою, який забезпечує підприємству підвищення його ефективності, успіх на ринку, розширення матеріальної бази, успішне вирішення соціальних питань і питань матеріального стимулювання працівників.
Фінансове планування - це процес визначення обсягів надходження відповідних видів фінансових ресурсів (прибутку, амортизації тощо) і їх розподілу за напрямками в планованому році.
Призначення фінансового планування - визначення сукупної потреби підприємства у фінансових ресурсах у розмірах забезпечують фінансування розширення виробництва, виконання фінансово-кредитних зобов'язань перед бюджетом, банками тощо, розв'язання соціальних завдань і завдань матеріального стимулювання працівників підприємства. Крім цього, фінансове планування сприяє запобіганню понаднормативних і надпланових витрат товарно-матеріальних цінностей і фінансових ресурсів, як по окремих видах проведених заходів, так і по підприємству в цілому. [5]
Об'єктом фінансового планування є доходи і накопичення, їх формування і розподіл, взаємини з ланками фінансово-кредитної системи, фонди грошових коштів, їх формування та використання, капітальні вкладення і оборотні активи, планування їх обсягів і джерел фінансування, визначення джерел фінансування соціальної і культурно- побутової сфер підприємства.
Поряд з усвідомленою необхідністю широкого застосування сучасного фінансового планування в нинішніх умовах діють фактори, що обмежують його використання на підприємствах. Основні з них:
- Високий ступінь невизначеності на ринку, пов'язана з триваючими глобальними змінами у всіх сферах суспільно життя (їх непередбачуваність ускладнює планування);
- Незначна частка підприємств, які мають фінансові можливості для здійснення серйозних фінансових розробок;
- Відсутність ефективної нормативно-правової бази вітчизняного бізнесу.
Великі можливості для здійснення ефективного фінансового планування мають великі компанії. Вони володіють достатніми фінансовими засобами для залучення висококваліфікованих фахівців, що забезпечують проведення широкомасштабної планової роботи в галузі фінансів. [4]
Значення фінансового планування для господарюючого суб'єкта полягає в тому, що воно:
- Втілює вироблені стратегічні цілі у форму конкретних фінансових показників;
- Забезпечення фінансовими ресурсами закладені в виробничому плані економічні пропорції розвитку;
- Надає можливості визначення життєздатності проекту підприємства в умовах конкуренції;
- Служить інструментом отримання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.
Планування пов'язані, з одного боку, із запобіганням помилкових дій в області фінансів, з іншого - зі зменшенням числа невикористаних можливостей.
Основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:
- Забезпечення необхідними фінансовими ресурсами виробничої, інвестиційної та фінансової діяльності;
- Визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка ступеня раціонального його використання;
- Виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення прибутку за рахунок економного використання грошових коштів;
- Встановлення раціональних фінансових відносин з бюджетом, банками та контрагентами;
- Дотримання інтересів акціонерів та інших інвесторів;
- Контроль за фінансовим станом, платоспроможністю і кредитоспроможністю підприємства. [2]
Фінансовий план покликаний забезпечити фінансовими ресурсами підприємницький план господарюючого суб'єкта; він має великий вплив на економіку підприємства. Це обумовлено цілою низкою обставин. По-перше, в фінансових планах відбувається порівняння намічуваних витрат для здійснення діяльності з реальними можливостями і в результаті коригування досягається матеріально-фінансова збалансованість.
По-друге, статті фінансового плану пов'язані зі всіма економічними показниками роботи підприємства та пов'язані з основними розділами підприємницького плану: виробництво продукції та послуг, науково-технічний розвиток, вдосконалення виробництва та управління, підвищення ефективності виробництва, капітального будівництва, матеріально-технічне забезпечення, працю і кадри, прибуток і рентабельність, економічне стимулювання і т.п.
Таким чином, фінансове планування впливає на всі сторони діяльності господарюючого суб'єкта за допомогою вибору об'єктів фінансування, спрямування фінансових коштів і сприяє раціональному використанню трудових, матеріальних і грошових ресурсів [3].

2. Методи фінансового планування

Методи планування - це конкретні способи і прийоми планових розрахунків. Планування фінансових показників здійснюється за допомогою декількох методів.
Метод економічного аналізу дозволяє визначити основні закономірності, тенденції в русі натуральних і вартісних показників, внутрішні резерви підприємства. Цей метод застосовується при вивченні динаміки різних показників за певний період часу (кілька місяців, років).
Сутність нормативного методу полягає в тому, що на основі заздалегідь встановлених норм і техніко-економічних нормативів розраховується потреба господарюючого суб'єкта в фінансових ресурсах та їх джерелах. Такими нормативами є ставки податків і зборів, норми амортизаційних відрахувань та ін Існують і нормативи господарюючого суб'єкта, що розробляються безпосередньо на підприємстві і використовуються ним для регулювання виробничо-господарської діяльності, контролю за використанням фінансових ресурсів, інших цілей з ефективного вкладення капіталу. Нормативний метод фінансового планування є одним з найбільш використовуваних. Тому актуальною проблемою кожного підприємства є розробка економічно обгрунтованих норм і нормативів для формування і використання грошових ресурсів та організація контролю за їх дотриманням усіма підрозділами підприємства.
Використання методу балансових розрахунків для визначення майбутньої потреби в фінансових коштах грунтується на прогнозі надходження коштів і витрат за основними статтями балансу на певну дату в перспективі. Причому великий вплив має бути приділена вибору дати: вона повинна відповідати періоду нормальної експлуатації підприємства.
Метод грошових потоків носить універсальний характер при складанні фінансових планів та служить інструментом для прогнозування розмірів та строків надходження необхідних фінансових ресурсів. Теорія прогнозу грошових потоків грунтується на очікуваних надходженнях коштів на визначену дату і бюджетуванні всіх витрат і витрат. Цей метод дасть більш об'ємну інформацію, ніж метод балансової кошторису.
Метод багатоваріантності розрахунків полягає в розробці альтернативних варіантів планових розрахунків, з тим щоб вибрати з них оптимальний, при цьому критерії вибору можуть задаватися різні.
Так, наприклад, в одному варіанті може бути закладений триваючий спад виробництва, інфляція і слабкість національної валюти, а в іншому - ріст відсоткових ставок і, як наслідок, уповільнення темпів зростання світової економіки та зниження цін на продукцію.
Методи економіко-математичного моделювання дозволяють кількісно виразити тісноту взаємозв'язку між фінансовими показниками та основними факторами, їх визначальними [3].
При використанні економіко-математичного моделювання слід мати на увазі, що невеликий період дослідження (місяць, квартал) не дозволить виявити загальні закономірності. Також не можна брати і занадто великий період, так як будь-які економічні закономірності нестабільні і можуть змінюватися протягом тривалого часу. На практиці доцільно використовувати для перспективного планування річні фінансові показники за минулі 3-5 років, а для поточного планування - квартальні дані за 1-2 роки.
Мета кожної фірми підібрати такі методи фінансового планування, щоб кінцевий результат виявлявся як можна ближче до прогнозу.

3. Процес та етапи фінансового планування

Фінансове планування, як і будь-який інший його вид - це, по-перше, визначення майбутнього підприємства і його структурних підрозділів, по-друге, проектування бажаних результатів діяльності підприємства і, по-третє, вибір методів та засобів (ресурсів) та визначення послідовності дій у досягненні бажаних результатів.
Послідовність планування зазвичай така:
1. визначення цілей;
2. моделювання майбутнього стану підприємства;
3. визначення способів його досягнення;
4. декомпозиція заданих (бажаних) результатів у мети і постановка задачі виконавцям, які самі визначать способи їх досягнення.
Планування, таким чином, являє собою:
- Систематичну постановку цілей і розробку заходів з їх досягнення;
- Моделювання (проектування) основних параметрів діяльності підприємства, взаємозв'язків між ними і визначення умов та термінів їх досягнення;
- Систематичну підготовку управлінських рішенні, пов'язаних з майбутніми подіями (підготовка до майбутнього). [10]
Єдиного стандарту організації фінансового планування немає і, очевидно, не може бути. Занадто велике впливу галузевих особливостей, масштабів виробництва і реалізації продукції, організаційної структури та інших специфічних умов, які не можна не враховувати.
Організація планування
Організація планування залежить від величини підприємства. На дуже дрібних підприємствах не існує поділу управлінських функцій у власному розумінні цього слова, і керівники мають можливість самостійно вникнути у всі проблеми. На великих підприємствах робота по складанню бюджетів (планів) повинна проводитися децентралізовано. Адже саме на рівні підрозділів зосереджені кадри, які мають найбільший досвід в області виробництва, закупівель, реалізації, оперативного керівництва і т.д. Тому саме у підрозділах і висуваються пропозиції щодо тих дій, які було б доцільно зробити в майбутньому.
Бюджети підрозділів повинні розроблятися не ізольовано один від одного. При розрахунку, наприклад, планових показників реалізації, а значить і величини покриття необхідно знати умови виробництва та заплановані відпускні ціни. Щоб забезпечити дієву систему координації, на багатьох підприємствах розробляється інструкція для складання бюджетів, в якій міститься погодинної план, а також розподіл обов'язків і відповідальності при розрахунку бюджетних показників.
У літературі про планування на підприємствах звичайно розрізняють дві схеми організації робіт зі складання бюджетів (планів): за методом break-down (зверху-вниз) і за методом build-up (знизу-вверх). За методом break-down робота зі складання бюджетів починається «згори», тобто керівництво підприємства визначає цілі та завдання, зокрема планові показники по прибутку. Потім ці показники у все більш деталізованої, у міру просування на більш низькі рівні структури підприємства, формі входять у плани підрозділів. За методом build-up надходять навпаки. Наприклад, розрахунок показників реалізації починають окремі збутові підрозділи, і потім вже керівник відділу реалізації підприємства зводить ці показники в єдиний бюджет (план), який надалі може увійти складовою частиною в загальний бюджет (план) підприємства. [8]
Методи break-down і build-up представляють дві протилежні тенденції. На практиці не доцільно використовувати тільки один з цих методів. Планування та складання бюджетів є поточний процес, в якому необхідно постійно здійснювати координацію бюджетів різних підрозділів.
Процес планування
Підприємство повинне здійснювати планування і контроль у двох основних економічних областях. Мова йде про прибутковість (рентабельності) його роботи та фінансове становище. Тому бюджет (план) з прибутку і фінансовий план є центральними елементами внутріфірмового планування.
Планування потреби в оборотному капіталі
На підприємстві необхідно проводити планування використання, як основного, так і оборотного капіталу. Важливим фактором планування використання оборотного капіталу є планування часу надходження доходу і витрати. Наявність оборотного капіталу підприємства повинно покривати витрати з часу початку виробництва до оплати продукту споживачем.
Планування потреб в основному капіталі
У міру розвитку підприємства верстати зношуються, змінюється технологія, потрібні нові будівлі, обладнання, комп'ютери. Часто терміни придбання основного капіталу досить великі.
Це означає, що важливо включити фінансове планування в процес стратегічного планування підприємства. Якщо підприємство хоче завоювати нові ринки і розширити виробництво продукту, воно повинно піклуватися про потреби в капіталі в процесі формування довгострокових планів з маркетингу та основних досліджень з виробничим методам.
Планування джерел доходу
Відомо багато джерел фондів підприємства, включаючи дохід від продажу продукції, інвестиції її власників, а також позики. Завдання, перш за все, полягає в знаходженні кращого джерела для кожної потреби і саме в той час, коли виникає така потреба. [5]
Якісне планування полягає в тому, щоб отримувати необхідні фонди не тільки вчасно, але і за найнижчою ціною. Для цього потрібно знайти банк, який може їх надати в даний час, співвіднести джерело фондів з метою, для якої вони будуть використовуватися, збалансувати різні джерела, так як не можна покладатися лише на банківські позики, тільки на випуск акцій або надходжень доходів. Зокрема, потрібно правильно вибрати час: продавати акції, коли ринок акцій процвітає, не брати в борг, коли дисконтні ставки високі і т.д.
Процес фінансового планування включає кілька етапів:
На першому етапі відбувається аналіз фінансових показників за попередній період. Процес починається з аналізу сформованого на останню звітну дату фінансового стану підприємства. Основне призначення цього аналізу полягає в тому, щоб:
© оцінити за сукупністю заздалегідь визначених параметрів сформований рівень фінансової стійкості підприємства в коротко-, середньо-і довгостроковому тимчасових розрізах на основі його зіставлення з нормальним для даного підприємства рівнем фінансової стійкості;
© виявити основні тенденції зміни фінансової стійкості та їх причини;
© визначити пріоритетні напрямки та завдання підвищення фінансової стійкості підприємства (нормалізації його фінансового стану).
Головним об'єктом аналізу фінансового стану підприємства є баланс його активів і пасивів. Однак, оскільки баланс відображає склалося на деяку дату стан активів і пасивів підприємства, тобто є як би «моментальним знімком» розмірів і структури його активів і джерел їх фінансування, то для коректної та обгрунтованої оцінки фінансового стану на звітну дату необхідно проаналізувати динаміку зміни розмірів і структури активів і пасивів (фондових статей) за певний попередній період або потік фондів.
Для виявлення причин цих змін і в цілому змін фінансової стійкості підприємства за аналізований період необхідно проаналізувати фінансові результати діяльності підприємства за цей період, а також основні фондові потоки, пов'язані з поточною виробничо-збутовою діяльністю, і операціями з оборотними активами, з капіталовкладеннями і капітало- вилученнями (тобто операціями з необоротних активів, їх придбанням і реалізацією) і з фінансуванням (тобто операціями з власним капіталом і позиковими зобов'язаннями, їх залученням і погашенням). [6]
Використовується інформація з основних фінансових звітів підприємств: бухгалтерського балансу, звіту про прибутки і збитки, звіту про рух грошових коштів.
Вони мають важливе значення для фінансового планування, оскільки містять дані для аналізу і розрахунку фінансових показників діяльності підприємства, а також служать основою для складання прогнозу цих документів. Складна аналітична робота на цьому етапі кілька полегшується тим, що форма фінансової звітності і плановані фінансові таблиці однакові за змістом.
Баланс організації входить до складу документів фінансового планування, а звітний бухгалтерський баланс служить вихідною базою на першій стадії планування.
На другому етапі відбувається складання основних прогнозних документів, таких як прогноз балансу, звіту про прибутки та збитки, рух грошових коштів, які відносяться до перспективних фінансових планів і включаються в структуру науково-обгрунтованого бізнес-плану підприємства.
Цей крок фінансового планування діяльності підприємства можна назвати проектуванням його бажаного («нормального») фінансового стану на кінець планового періоду, а саме, побудова реалістичного, з урахуванням фактичного фінансового стану підприємства, проекту балансу активів і пасивів на останню звітну дату. Даний проект повинен відображати майбутнє фінансовий стан підприємства, що відповідає основним передбачуваним інтересам і очікуванням акціонерів і кредиторів підприємства, тобто власників надаються підприємству ресурсів.
Призначенням проектування балансу активів і пасивів є визначення основних параметрів фінансового стану підприємства, які в подальшому будуть розглядатися в якості певної норми. У процесі фінансового планування з цією нормою будуть порівнюватися варіанти балансів активів і пасивів, одержувані при розрахунках змін фінансового стану підприємства.
Основною метою планування балансу активів і пасивів підприємства є забезпечення раціональної збалансованості його активів (коштів) і пасивів (джерел їх фінансування), тобто забезпечення відповідності активів джерел фінансування за їх природою, термінами і ціною (прибутковості).
В основі планування (і проектування) балансу активів і пасивів лежать передбачувані активні операції підприємства, тобто операції з переробки ресурсів. Наприклад, виробництво продукції, робіт і послуг, здійснення торгових операцій, операцій з фінансовими активами та ін Ці операції, що випливають з цілей і стратегії підприємства в тій сфері бізнесу, в якому воно функціонує чи має намір функціонувати, відображаються в деякій виробничо-збутової програми, включає в себе плановані поточні операції, і у відповідній програмі капіталовкладень, що включає в себе плановані операції з необоротних активів.
Виробничо-збутова програма визначає технологічну потребу підприємства в оборотних активах, тобто натурально-речову та вартісну їх структуру. Діалогічний чином програма капіталовкладень формує необхідну натурально-речову та вартісну структуру необоротних активів. Зіставлення необхідних для здійснення планованої діяльності оборотних і необоротних активів з відповідними активами, що вже є у підприємства, визначає склад необхідних змін у структурі активів підприємства. Необхідні оборотні і необоротні активи визначають розміри і структуру сумарних активів підприємства.
Визначені таким чином сумарні активи, необхідні для здійснення планованої діяльності, формують потребу підприємства в джерелах фінансування. При цьому, як уже зазначалося вище, структура джерел фінансування, яка характеризується природою джерел, термінами їх використання та ціною обслуговування, для забезпечення фінансової стійкості підприємства повинна відповідати структурі та прибутковості активів!
Зіставлення потреби підприємства у власних і позикових джерелах фінансування з наявними пасивами дозволяє визначити необхідні зміни в їх складі. Зміни власних джерело фінансування, тобто власне капіталу підприємства, що належить його юридичним володіла акціонерам можуть бути здійснені за рахунок самофінансірованін, тобто шляхом капіталізації частини отриманого підприємством прибутку, a також ж за рахунок зовнішнього фінансування. Наприклад, шляхом додатково емісії звичайних або привілейованих акцій. Зміни позикових джерел можуть бути здійснені шляхом залучення або погашення довгострокових або короткострокових банківських кредитів, випуску погашення облігацій, регулювання кредиторської заборгованості постачальниками і підрядниками, персоналом, бюджетом та позабюджетними фондами та ін
Важливо підкреслити, що розглянута схема є принциповою і відображає ітераційний процес формування раціонального балансу активів і пасивів підприємства, оскільки реальна возможност' залучення пасивів (джерел фінансування активів) прийнятних для підприємства умовах обмежує спектр його можливих активних операцій (тобто можливі види і напрямки діяльності ). З цього випливає, у разі, якщо сформувати джерела фінансування, відповідні запланованої діяльності підприємства, що забезпечують прийнятне фінансовий стан не вдається, то необхідно внести корективи в інвестиційні програми, номенклатуру продукції або інші ресурсополагающіе параметри, характерезующих діяльність підприємства.
Основні принципи та правила формування джерел фінансування активів підприємства вимагають окремого розгляду, в зв'язку з цим обмежимося констатацією того. що саме в результаті аналізу і проектування балансу активів і пасивів, при визначенні необхідних зміну у власних джерелах фінансування формується орієнтир за величиною капіталізації прибутку - головний параметр при плануванні доходів і витрат підприємства
Одночасно з проектуванням бажаного фінансового стану підприємства на кінець планового періоду здійснюється прогнозування цього стану шляхом проведення необхідних фінансово-економічних розрахунків. Основою для цих розрахунків є відповідні вихідні дані, що дозволяють скласти прогнози доходів і витрат, надходжень і платежів за плановий період, і на цій основі прогнозний баланс активів і пасивів на кінець цього періоду.
Наступним третім етапом процесу фінансового планування є порівняння прогнозованого (розрахункового) фінансового стану підприємства з бажаним (нормальним) станом, включаючи аналіз можливих відхилень.
Прогнозований баланс активів і пасивів зіставляється з проектом балансу активів і пасивів, побудованим раніше, виходячи з уявлень керуючих підприємством про бажане (нормальному) фінансовий стан підприємства на кінець планового періоду. Якщо відхилення основних параметрів прогнозного балансу від відповідних параметрів проектного балансу визнаються незначними, то отримані в результаті прогнозних розрахунків баланси активів і пасивів, доходів та витрат і надходжень і платежів затверджуються у складі фінансового плану підприємства. Якщо відхилення розрахункових параметрів від проектних є суттєвими, то приймається рішення про коригування вихідних даних, на основі яких розраховувався прогнозний баланс та / або параметрів бажаного стану.
Четвертий етап. Після досягнення (методом послідовних наближень) прийнятного відповідності розрахункових параметрів балансу активів і пасивів підприємства бажаним (нормальним) параметрами, що визначаються в процесі проектування балансу і можливих коригувань проекту, затверджується фінансовий план підприємства. До складу основних документів фінансового плану повинні бути включені, як мінімум:
план доходів і витрат,
баланс активів і пасивів
і план надходжень і платежів.
У зазначених трьох основних документах визначається сукупність взаємопов'язаних кількісних завдань по доходах і видатках, активами і пасивами та надходженням і платежах, які повинні бути виконані в плановому періоді для досягнення запланованого фінансового стану. Ця сукупність завдань є основою для планування і здійснення узгоджених і цілеспрямованих дій з управління підприємством. [12]
Доречно зауважити, що результатом розглянутого вище процесу є формування фінансового плану підприємства на загальнофірмової (корпоративному) рівні. Цей план передбачає належну збалансованість доходів і витрат, активів і пасивів підприємства і отже, надходжень і платежів. Реальний процес отримання і витрачання ресурсів звичайно (особливо в середніх і великих компаніях) так чи інакше децентралізовано, остільки за корпоративним фінансовим плануванням слід так зване внутрішньофірмове планування, в рамках якого здійснюється планування доходів і витрат і надходжень і платежів за відповідним центрам відповідальності. Якщо підприємство має в своїй структурі підрозділи на відокремленому балансі, то за цим підрозділам здійснюється також планування активів і пасивів, Якщо підприємство представляє собою групу майново пов'язаних юридично самостійних компаній [мають вже не відокремлені, а самостійні баланси], то повний цикл фінансового планування реалізується як на рівні кожної такої компанії, так і на рівні головної (холдингової) фірми. У цих випадках на рівні підприємства в цілому формуються так звані зведені (консолідовані) плани доходів і витрат, баланси активів і пасивів і плани надходжень і платежів.
П'ятий етап передбачає здійснення поточної виробничої, комерційної і фінансової діяльності фірми, що визначає кінцеві фінансові результати діяльності в цілому.
Завершується процес фінансового планування практичним впровадженням планів і контролем за їх виконанням.
Фінансове планування має бути доповнено фінансовим контролем, який являє собою систематичне, регулярне і інституціоналізованої порівняння запланованих і реалізованих (фактичних) платежів і запасів платіжних засобів. Тільки через фінансовий контроль можна визначити ефективність фінансового планування. Результатами фінансового контролю є виявлення різних чинників економічного життя (як правило, негативних) і кількісних показників, наприклад: самоліквідація підприємств, уповільнення реалізації деяких видів товарів, скорочення ввезення в республіку певних товарів. Ці факти свідчать про неефективність встановлених форм і методів реалізації фінансових відносин (високі ставки податків, митних зборів) і сигналізують про необхідність їх зміни.

Само собою зрозуміло, що затверджений фінансовий план підприємства є «не догмою, а керівництвом до дії»; обгрунтований, коректно складений план дозволяє організувати цілеспрямовану діяльність підприємства; при цьому передбачається, що в процесі цієї діяльності здійснюється необхідний контроль за виконанням плану (досягненням планових завдань , у тому числі проміжних) і поточним фінансовим станом підприємства, а також моніторинг зовнішнього середовища (умов функціонування підприємства). У процесі контролю здійснюються розумні і обгрунтовані коригування планових завдань (параметрів) на основі відповідних фінансово-економічних розрахунків, що дозволяють оцінити наслідки тих чи інших управлінських рішень. [11]


Висновок

Фінансове планування на підприємстві взаємопов'язане з плануванням господарської діяльності і будується на основі показників виробничого плану (обсягу виробництва, реалізації, кошторису витрат на виробництво, плану капітальних вкладень і ін.) Однак складання плану не є простим арифметичним перерахунком показників виробничого плану у фінансові показники. У процесі планування здійснюється аналіз показників виробничого плану, виявляються і використовуються невраховані в них внутрішньогосподарські резерви і шляхи більш ефективного використання виробничої потужності підприємства, більш раціонального витрати матеріальних і грошових ресурсів, підвищення якості продукції, розширення асортименту та ін [2]
Основним об'єктом фінансового планування є потік грошових коштів. Для діючого підприємства не існує початкової і кінцевої точок потоку: його рух безперервно і замкнуто. Кінцевим продуктом можна вважати оплату сировини, основних засобів, праці або виплату дивідендів акціонерам. Центральний елемент потоку - грошові кошти. Величина грошових коштів підприємства змінюється в часі у зв'язку з мінливістю окремих елементів грошового потоку (обсягів продажів, інкасації дебіторської заборгованості, оплати заборгованості за комерційним кредитом та ін)
Інформаційною основою фінансового планування служать дані бухгалтерського обліку підприємства та результати фінансового аналізу діяльності підприємства.
Фінансове планування являє собою фінансове забезпечення господарської діяльності підприємства і створює основу для прийняття фінансових рішень. Ось чому фінансове планування є серцевиною планування на підприємстві. Крім того, взаємозв'язок планування фінансових процесів на підприємстві випливає з взаємозв'язків інвестицій і фінансування. Тому й фінансове планування при підприємстві має бути спільним, що охоплює всі відділи та сфери його діяльності.

Список літератури
1. Бізнес-планування: Підручник / За ред. В.М. Попова і С.І. Ляпунова. - М.: Фінанси і статистика, 2001. - 672 с.: Іл.
2. Внутрішньофірмове планування: Підручник. - 2-е вид., Испр. і доп. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 400 с.
3. Колчин Н.В. Фінанси підприємств: Підручник - М.: Юніті, 2001 р.
4. Лихачова О.М. Фінансове планування на підприємстві: Навчально-практичний посібник. - М.: ТК Велбі, Вид-во Проспект, 2003. - 264 с.
5. Платонова М.О., Харитонова Т.В. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник - М.: Видавництво «Справа і Сервіс», 2005. - 432 с.
6. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С., Негашев Є.В. Методика фінансового аналізу. - М.: «ИНФРА-М». 2000. -208 С.
7. Економіка підприємства: Підручник для вузів / Під ред. В.Я. Горфінкеля, проф. В.А. Швандара. - 3-е вид., Прераб. і доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 718 с.
8. www.toptrening.ru
9. www.finances.banks-credits.ru
10. www.finplan.forekc.ru
11. www.iteam.ru
12. www.finexpert.ru
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Менеджмент і трудові відносини | Курсова
69.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Ціноутворення в системі фінансового планування та фінансового контролю на підприємстві
Основи фінансового планування на підприємстві
Методи фінансового планування на підприємстві
Методи фінансового планування на підприємстві
Організація фінансового планування на підприємстві
Форми і методи фінансового планування на підприємстві
Фінансове планування на підприємстві Роль фінансового
Заходи щодо вдосконалення фінансового планування на підприємстві
Удосконалення фінансового планування на підприємстві на прикладі ВАТ Нафтоавтоматика
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru