Естетичне виховання

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Зміст
Введення
1 Поняття естетичного виховання та його функції
2 Естетичне виховання і мистецтво
3 Фактори естетичної культури та естетичного виховання
Висновок
Список використаної літератури

Введення
Духовний розвиток суспільства та особистості надзвичайно багатогранна. Характерною особливістю соціалістичного суспільства є естетизація окремих його сфер і всього життя в цілому. У процесі удосконалення нашого суспільства естетичний початок ще більше одухотворити працю, піднесе людини, прикрасить його побут. Такий підхід робить актуальним вивчення естетичної культури як явища, яке в сучасному суспільстві набуває загального характеру. Який би діяльністю людина не займався, в ній завжди повинно мати місце естетичне начало, але з'являється воно за певних умов.
На матеріалізацію цього почала першорядне вплив надає характер суспільних відносин, а також рівень матеріального і духовного стану суспільства, тобто ступінь розвитку його культури.
Естетична культура є складовою частиною культури, як «сукупність естетичних цінностей, способів їх створення та споживання». У структуру естетичної культури входять естетичну свідомість людей, естетичні моменти різних видів діяльності та естетичне виховання. Особливе місце в ній займає художня діяльність людей. Естетична культура людини - це в першу чергу культура чуттєвого освоєння світу відповідно до соціально прекрасними цілями. Чуттєвий світ є основою естетичної культури людини.
Іншою важливою сферою дії естетичної культури є духовна діяльність людей. Естетичне початок проходить через всі види діяльності людини. Як для матеріальної, так і для духовної діяльності прояв і розвиток естетичних почав пов'язано з конкретним способом виробництва.
Завдання естетичного виховання особистості можуть бути успішно вирішені лише в разі їх тісному зв'язку з практичними завданнями, що висуваються самим життям, на основі вдосконалення всіх сфер суспільного життя. Ефективність в роботі з естетичного виховання залежить від її систематичності, цілеспрямованого естетичного впливу на особистість у сім'ї, дошкільних установах, школі, вузі, на виробництві.
Чимала роль у цьому процесі належить мистецтву, яке в синтезованому вигляді відображає чуттєві уявлення людини про навколишній його світі. Моделюючи світ, воно дає можливість виявити різні співвідношення і взаємозв'язку цього світу, що стимулює творчо-творчі здібності особистості. Чуттєва природа мистецтва посилює світоглядне вплив на особистість, перетворює мистецтво у сильне виховне зброю.

1 Поняття естетичного виховання та його функції
Естетичне виховання - це формування певного естетичного ставлення людини до дійсності.
У процесі естетичного виховання виробляється орієнтація особистості у світі естетичних цінностей, у відповідності з уявленнями про їх характер, що склалися в даному конкретному суспільстві, прилучення до цих цінностей. Одночасно в естетичному вихованні формується і розвивається здатність людини до естетичного сприйняття і переживання, його естетичний смак та ідеал, здатність до творчості за законами краси, до створення естетичних цінностей у мистецтві та поза ним (у сфері трудової діяльності, в побуті, у вчинках і поведінці ).
Таким чином, естетичне виховання володіє двома основними функціями, складовими єдність протилежностей:
формування естетично-ціннісної орієнтації особистості
розвиток естетично-творчих потенцій особистості
Ці функції і визначають місце естетичного виховання в суспільному житті, зв'язок з іншими видами виховної діяльності. Естетичне виховання сполучається з моральним вихованням, оскільки існує єдність між естетичними та етичними цінностями. Краса, крім іншого свого призначення, виступає як один із регуляторів людських взаємин, сприяючи тому, щоб вони ставали в повній мірі людяними. Завдяки красі люди інтуїтивно тягнуться до добра ще до того, як ідея добра буде осмислено сприйнята їх моральною свідомістю. Естетичне виховання розвиває всі духовні здібності людини, необхідні в різних галузях творчості. Багато години, які провів, граючи на скрипці. Л, Ейнштейн, не були викрадені у науки, бо, за власним свідченням фізика, «справжня наука і справжня музика вимагає однорідного розумового процесу».
Конфлікт між основними функціями естетичного виховання виникає тоді, коли естетичні «цінності», в дусі яких виховується людина, виражають інтереси реакційних верств суспільства, є антигуманістичним по своїй суті (наприклад, пропаганда жорстокості, насильства, мілітаризму, гонки ядерних озброєнь в різних видах і жанрах буржуазної масової культури), не тільки не вимагають розвитку людських творчих здібностей, а, навпаки, спрямовані на всіляке їх притуплення. Якщо ж передбачається формування особистості в дусі справді естетичних цінностей - таких, які висловлюють розвиток свободи і вільний розвиток людини і суспільства, - то функції естетичного виховання гармонійно обумовлюють один одного. Бо розуміння естетичних цінностей, що виникають у процесі творчої діяльності, не може не носити творчого характеру. Естетичне виховання здійснюється багатьма засобами. Це і побутова середовище життя людини, обстановка його трудової діяльності, естетична сторона моральних відносин, спорту і т. п.
Найважливішим фактором цілеспрямованого естетичного впливу на особистість є мистецтво, т. що в ньому концентрується і матеріалізується естетичне ставлення. Тому художнє виховання - виховання потреби у мистецтві, розвиток його думки і розуміння, здатності до художньої творчості - становить невід'ємну частину естетичного виховання в цілому. Призма мистецтва спрямовує сприйняття естетичних цінностей життя. Звертаючись до мистецтва, людина як би вступає а лабораторію творчої діяльності. Іншими словами, мистецтво бере участь у здійсненні як ціннісно-орієнтаційної, так і творчої функцій естетичного виховання. При цьому естетичне виховання за допомогою мистецтва не зводиться тільки до художнього виховання. Воно набагато ширше, тому що передбачає вплив на естетичні аспекти праці, побуту людей, їх поведінки, а також формування естетичного ставлення до самої дійсності. Соціальними підставами невідповідності між основними функціями естетичного виховання є антагонізми між інтересами особистості та суспільства, тому що для особистості безпосередньо важливо розвиток її творчих здібностей, а для суспільства - естетично-ціннісна орієнтація в ім'я зміцнення суспільної цілісності.
2 Естетичне виховання і мистецтво
У повсякденній свідомості саме поняття «естетичне виховання» часто зводиться, по суті, до художнього. Між тим художнє і теоретичне естетичне виховання аж ніяк не вичерпують цього поняття. Більше того, воно ніяк не може бути зведена і до впливу на особистість всіх видів і жанрів мистецтва, хоча роль мистецтва у естетичному і, перш за все в художньому вихованні, безсумнівно, є головною.
Визначаючи мету такого виховання в нашому суспільстві, часто говорять, що вона полягає у формуванні всебічно гармонійно розвиненої особистості. Естетичний розвиток є суттєвою стороною всебічного та гармонійного зростання особистості.
Під естетично розвиненою особистістю розуміється особистість, що досягла високого рівня естетичної культури, що визначається рядом показників, які аж ніяк не зводяться тільки до художньої ерудиції. Саме формування естетично розвиненої особистості є специфічною метою естетичного виховання в нашому суспільстві.
Рівень естетичної культури особистості - складне структурне утворення, що включає ряд взаємопов'язаних між собою елементів.
У нього входить як теоретичне освоєння естетики, історії та теорії різних видів мистецтва, так і, головним чином, практичне знайомство з багатьма класичними та сучасними художніми творами, тобто весь запас знань, сприйнятий особистістю протягом життя, а також закріплене у пам'яті художньої інформації .
Ці практичні знання творів мистецтва ми найчастіше й називаємо художньої ерудицією людини. Але однієї її, нехай дуже великої, недостатньо, щоб бути високорозвиненою в естетичному відношенні особистістю. Ще Геракліт стверджував, що «многознание не навчає бути мудрим», хоча знайомство з багатьма класичними та сучасними художніми творами, історією і теорією мистецтва, а також закономірностями їхнього розвитку - природна передумова достатнього рівня естетичної культури.
Естетичне відображення дійсності - це оціночний вид пізнання. Для характеристики рівня естетичної культури індивіда не байдуже, що він насправді і в мистецтві оцінює як прекрасне або як потворне, над чим сміється, а від чого приходить у захоплення.
Отже, другим важливим елементом рівня культури особистості буде рівень її естетичних і художніх оціночних уявлень. До рівня перших належать:
1) розвиненість здатності естетичного і художнього сприйняття;
2) розвиненість естетичного та художнього смаку;
3) характер естетичних ідеалів особистості.
Всі ці елементи тісно пов'язані між собою.
Здатність до естетичного сприймання явищ природи з'явилася набагато пізніше, ніж естетична оцінка виробів людських рук і плодів людської праці. Це результат досить складного і тривалого розвитку почуттів.
Багато жанри класичного і сучасного мистецтва, окремі твори його вимагають серйозної підготовки і достатнього рівня культури для їх глибокого освоєння. Ця більшість творів симфонічної, інструментальної та оперної музики, філософський і психологічний романи, трагедія, епос, складні метафоричні образи сучасного віршування, символічна мова класичного танцю та багато іншого. Достатня для сучасної людини культура художнього сприйняття досягається лише в результаті цілеспрямованого естетичного виховання і в школі, і в музеї, і в лекторіях і особливо за допомогою сучасних засобів масової інформації та пропаганди, а також у результаті тривалого процесу самоосвіти і самовиховання.
У цілому розвиненість здатності до естетичного і художнього сприйняття дійсності і мистецтва є фундамент і первинний показник рівня естетичних і художніх оціночних уявлень особистості.
Безліч накопичуються естетичних і художніх сприйнять породжує естетичний смак як здатність і певний критерій оцінки явищ дійсності і мистецтва. Він явище більш складне, ніж одиничне естетичне сприйняття. Це вже як би узагальнення та інтеграція всього відповідного досвіду людини і елемент не тільки індивідуального, а й суспільного або групового естетичної свідомості.
Естетичний смак - поняття більш широке, ніж художній смак. Його розвиненість - найважливіший показник естетичної культури особистості, хоча, звичайно, він є категорією класової і історично конкретної, бо нерозривно пов'язаний з естетичними ідеалами. Розвиненість такого смаку у сучасної молодої людини позначається вже при розрізненні красивого і прекрасного.
В естетичному смаку багато інтуїтивного. І все ж він є результатом тривалого естетичного розвитку особистості, цілеспрямованих виховних впливів і самовиховання людини.
Людина з розвиненим художнім смаком може розрізняти натхненне і прекрасне від сірого і ремісничого в будь-якому вигляді і жанрі мистецтва. Проте головним показником рівня оціночних естетичних уявлень особистості залишається характер її естетичних ідеалів.
Естетичний ідеал як найважливіший критерій естетичної оцінки явищ дійсності і мистецтва як би вбирає в себе і інтегрує мільйони сприйнять і смаків людей, що належать до одного класу або соціального прошарку. Це передусім категорія громадського, класової свідомості, хоча він не може існувати поза маси індивідуальних проявів.
Сприйняте як ідеал віджиле і реакційне зводить нанівець всю різнобічність художніх знань і спотворює як у кривому дзеркалі будь-яке естетичне сприйняття людини. Тому виховання справді прогресивних ідеалів є головний нерв, своєрідне «сонячне сплетіння» всього процесу естетичного виховання. Саме сюди і бувають спрямовані найбільш підступні і чутливі удари наших ідеологічних супротивників, реакціонерів від мистецтва всіх мастей і відтінків.
Вище зазначалося, що естетична культура кожного включає не тільки міру освоєння накопичених людством естетичних і художніх цінностей. Важливим показником її є ступінь участі людини в художній творчості. Причому мова йде не про талант, дійсному оволодінні елементами художньої форми, глибокому і оригінальному утриманні або про майстерність, а про те, чи є у людини прагнення художніми засобами виразити свої естетичні враження, схильність до художньої творчості, нехай ще невмілому і недосконалому. Цей смак до творчості прищеплюється з дитинства. Дитяча душа особливо чуйна на все прекрасне і досконале, і природно, що школяру, котра захоплюється вивченням живопису, поезії або пристрасним театралом самому часто хочеться спробувати сили в цих видах мистецтва. Гуртки самодіяльності, ізостудії, літоб'єднання, народні театри, аматорські кіностудії, народні хори, численні вокально-інструментальні ансамблі сприяють поглибленню та розвитку цього бажання.
Людина, яка доторкнеться до художньої творчості, починає розуміти мистецтво набагато глибше, тонше і різностороннє. Незмірно зростає його культура художнього сприйняття, самовдосконалюється смак, більш чіткими й усвідомленими стають естетичні ідеали. Отже, безпосереднє зіткнення з художньою творчістю є одним з важливих практичних показників рівня художньої культури особистості. Саме тому важливим завданням громадських організацій є залучення молоді в активні заняття різноманітних творчих колективів.
Поява певної міри свободи, а згодом і творчих моментів у трудових операціях, навчанні, науковій діяльності, організаторської і пропагандистської роботи з людьми, заняттях спортом і т. д. і т. п. - це і є естетичні аспекти практичної діяльності кожної людини, що є основою розвитку його індивідуальної естетичної свідомості. Наявність і ступінь розвиненості цих аспектів є найважливіший показник рівня естетичної культури.
Отже, показниками рівня естетичної культури особистості в розвиненому суспільстві є:
рівень естетичних і художніх знань;
ступінь розвиненості і характер її естетичних оцінних уявлень (здатність естетичного і художнього сприйняття, смак, ідеал);
ступінь залучення до активного художньої творчості;
наявність і ступінь розвиненості естетичних аспектів у праці та інших видах практичної діяльності людини.
Всі вони повинні розглядатися в їх комплексній взаємодії.

3 Фактори естетичної культури та естетичного виховання
На основі аналізу основних показників рівня естетичної культури особистості ми можемо підійти до питання про головні фактори, що впливають на молоду людину в процесі його естетичного виховання і самовиховання. Вплив творів мистецтва є лише одним, хоча і часто визначальним, чинником естетичного виховання.
До основних факторів естетичного виховання молодої людини в розвиненому суспільстві належить виховання:
у праці та інших видах людської діяльності;
під впливом навколишнього предметного середовища;
через вплив творів мистецтва;
в ході занять художньою самодіяльністю;
теоретичне естетичне виховання.
Спробуємо розглянути перераховані фактори більш докладно.
Для сучасної людини становлення почуття прекрасного буде одностороннім, неповним і пасивним, якщо він тільки милується красою природи, творами мистецтва або вчинив результатами матеріальної людської діяльності. Лише здобуваючи свободу в будь-якому вигляді предметно-трудової і взагалі людської практики, індивід безпосередньо стикається з витоками прекрасного в суспільстві і вже не умоглядно, а дієво долучається до творчості за законами краси.
Тому естетичне виховання у процесі праці є абсолютно необхідний компонент у формуванні високої і багатосторонній естетичної культури.
Важливу роль в естетичному вихованні відіграють і ті, кому доручена охорона лісів, водойм і заповідників, хто відповідає за збереження і розмноження багатьох видів птахів і тварин, словом, ті, хто піклується про збереження екологічної рівноваги природи в умовах бурхливого розвитку промислового виробництва, сучасної науково -технічної революції і урбанізації.
Радості безпосереднього естетичного спілкування з природою не замінять людині ніякі книги, симфонії плі кінофільми, А прямо чи опосередковано втягнута в людську практику природа володіє величезним потенціалом облагораживающим у своєму естетичному впливі на особистість.
Мистецтво шляхом узагальнення та передачі непрямого досвіду допомагає молодій, людині відчути естетичні моменти, моменти свободи і творчості в власній праці. Художнє опис таких моментів, присутніх в найпростіших і фізично важких трудових операціях, може послужити поштовхом для зміни ставлення до праці, постійних пошуків у ньому творчих, естетичних аспектів. Те ж саме стосується навчання, наукових досліджень, організаторської діяльності та громадської роботи.
Майстерність у всіх видах людської праці служить фундаментом і основою естетичного в самій дійсності. А художня майстерність - певний еталон і каталізатор появи естетичних моментів у трудовій діяльності. Чималу роль відіграє мистецтво і у формуванні естетичних аспектів навколишнього людини речовій середовища.
Архітектура з давніх часів вважається особливим видом мистецтва. І саме зодчі - творці відділи будівель, промислових об'єктів, міських комплексів, інтер'єрів, садів, парків і т. д. - роблять величезний вплив на формування навколишнього середовища людини. Зі стандартизацією житлового будівництва, широким впровадженням у нього залізобетону, скла, алюмінію художня функція архітектури тільки підвищилася. Монотонність архітектурного середовища завдає повільний і непомітний, але часто непоправної шкоди формуванню та розвитку естетичної свідомості, особливо молоді. Міста, які споруджуються і реконструюються зараз, будуть стояти десятиліття і навіть століття. Практика показала, що шкідливими крайнощами в архітектурі є як функціонально необумовлене прикрашення, так і смутна оголеність чисто утилітарних деталей. Перед зодчими містобудівниками стоїть завдання не тільки забезпечення безперервно зростаючих потреб населення в житлі, але і задоволення зростаючих духовних потреб людини. І, мабуть, роль архітектури та містобудування в естетичному вихованні з кожним роком буде все більше зростати.
Зростають також і вимоги до естетичних якостей промислового устаткування, предметів домашнього ужитку. Поява на виробництві художників-модельєрів і дизайнерів може служити задоволенню цієї потреби. Вони стоять як би на стику матеріального виробництва і мистецтва, в усякому разі, повинні володіти високою художньою культурою, естетичним смаком.
Художники-модельєри свого роду законодавці в галузі моди.
Мода - це складне явище повсякденного естетичної свідомості. У процесі формування та розповсюдження її діють багато соціально-психологічні закономірності.
Однак і в процесі праці, і в матеріальному світ * оточує людину, естетичні моменти являють лише супутніми.
Особистість не може бути естетично розвиненою, не володіючи високою художньою культурою, тому що художнє є квінтесенція, своєрідний екстракт естетичного, існуючого в самому житті.
Твори мистецтва - головний засіб формування у особистості передового естетичного ідеалу, прищеплення кожному доброго смаку, підвищення культури почуттів. Тому саме твори мистецтва, де прекрасне й потворне, трагічне і комічне, низьке і високе, красиве і витончене в самому житті постає в художньо перетвореному, якоюсь мірою «очищеному» від випадкових моментів і естетично загостреному вигляді, є визначальним чинником такого виховання.
Однак пасивне сприйняття художніх творів, навіть з урахуванням серйозної виховної роботи мистецтвознавців, критиків і теоретиків мистецтва, далеко не завжди є достатнім для придбання справді високої естетичної та художньої культури. Справжнє художнє сприйняття обов'язково містить у собі момент «співтворчості» читача, глядача, слухача. Розуміння художнього твору переживання, пов'язані з ним, у кожної людини в деталях і нюансах будуть різними. У такого роду «співавторство» вливається неповторний індивідуальний досвід і весь емоційний світ особистості.
Здатність до співтворчості і співпереживання в процесі сприйняття творів багато в чому визначиться широтою і різноманіттям естетичного досвіду самого читача, глядача або слухача.
Прекрасне в житті і в мистецтві сприймається набагато більш глибоко й органічно, якщо людина сама починає «творити за законами краси» у праці, громадської діяльності, сімейному побуті, спорті, своїх і взаєминах з людьми. І особливо важливою для зростання художньої культури є причетність молодої людини до якого-небудь виду художньої творчості.
Найважливішим чинником естетичного виховання є його теоретичні форми - від уроків та курсів лекцій у навчальних закладах, лекцій екскурсоводів в музеях і на виставках до поширення цих знань за допомогою засобів масової інформації. Але це теоретичне естетичне виховання обов'язково має спиратися на якісь вихідні естетичні аспекти діяльності самої людини, на певне вміння бачити їх у життя, навколишнього природного та речовинної середовищі і, головне, звичайно, на певний запас знань, оцінок і суджень у галузі художньої культури .
Теоретичне виховання відіграє велику роль у систематизації естетичних і художніх знань особистості. Для людини, знайомого з основами історії різних видів мистецтва, все художнє минуле людства виступає у вигляді єдиного у своєму нескінченному різноманітті історично розвивається процесу, а не у формі уривчастих вражень про які-небудь класичних художніх творах.
Велике значення для глибини сприйняття і розуміння естетичного в житті та мистецтві має і пізнання його законів - квінтесенції естетичного і художнього досвіду людства. Знаючи загальні естетичні закони співвідношення дійсності і мистецтва, закономірності формування художнього образу, закони співвідношення форми і змісту в мистецтві, закономірності естетичного і художнього сприйняття і т. д., людина може глибше і змістовніше судити як про окремих художніх явищах, так і про прекрасне і потворне в самому житті. У той же час теоретичне естетичне виховання сприяє раціональному осмисленню і поглибленню тих смаків та ідеалів, які складаються, особливо у молодих людей, багато в чому інтуїтивно. В ідеалі кожен в зрілому суспільстві, щоб бути розвиненою в естетичному відношенні особистістю, повинен знати хоча би вузлові моменти історії та теорії різних видів мистецтва, а також бути знайомим з основами естетики.
Засоби масової інформації при їх вмілому використанні несуть в собі практично необмежені можливості для підвищення ефективності естетичного виховання народу, в першу чергу самовиховання і самоосвіти найбільш тягнеться до знань молоді.
На теоретичне естетичне виховання мистецтво також надає найбезпосередніший вплив перш за все тому, що основним матеріалом, яким користуються для своїх узагальнень і висновків теоретики й історики мистецтва, мистецтвознавці та критики, є матеріал конкретних художніх творів. У той же час подібне виховання набагато поглиблює розуміння і оцінне сприйняття різних художніх явищ, а також здатність до співтворчості у читача, глядача, слухача як одне з основних умов ефективності їх естетичного впливу.
Усі чинники естетичного виховання органічно взаємодіють між собою. Особливо важливим є розвинути прагнення самого молодика до підвищення своєї естетичної та художньої культури, стимулювати його потребу в безперервному глибокому та різнобічному самоосвіті та самовихованні. Адже в кінцевому рахунку рівень культури залежить від ступеня естетичної активності самої особистості, а всі розглянуті нами раніше фактори спрямовані саме на те, щоб її розвивати й стимулювати.

Висновок
Рівень естетичної культури особистості - складне структурне утворення, що включає ряд взаємопов'язаних між собою елементів.
У нього входить як теоретичне освоєння естетики, історії та теорії різних видів мистецтва, так і, головним чином, практичне знайомство з багатьма класичними та сучасними художніми творами, тобто весь запас знань, сприйнятий особистістю протягом життя, а також закріплене у пам'яті художньої інформації .
До основних факторів естетичного виховання людини в розвиненому суспільстві належить виховання: у праці та інших видах людської діяльності; під впливом навколишнього предметного середовища; через вплив творів мистецтва; в ході занять художньою самодіяльністю; теоретичне естетичне виховання.
Усі чинники естетичного виховання органічно взаємодіють між собою. Особливо важливим є розвинути прагнення людини до підвищення своєї естетичної та художньої культури, стимулювати його потребу в безперервному глибокому та різнобічному самоосвіті та самовихованні. Рівень культури залежить від ступеня естетичної активності самої особистості, а всі фактори спрямовані саме на те, щоб її розвивати й стимулювати.

Список використаної літератури
1. Лармин О.В. Мистецтво і молодь: Естетичні нариси. - М.: Мол. гвардія, 1980. - 191 с.
2. Левчук Л.Т. та ін. Естетика: Підручник / Л.Т. Левчук, Д.Ю. Кучерюк, В.І. Панченко; за заг. ред. Л.Т. Левчук. - К.: Вища школа, 1997. - 399 с.
3. Липський В.М. Естетична культура і особистість. - М.: Знание, 1987. - 128 с.
4. Естетика: Словник / За заг. ред. А.А. Бєляєва та ін - М.: Політвидав, 1989. - 447 с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Етика і естетика | Реферат
52.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Естетичне виховання в процесі фізичного виховання школярів
Естетичне виховання 2
Естетичне виховання дітей
Естетичне виховання школярів
Естетичне виховання підлітків на медіаматеріалі
Морально-етичне і естетичне виховання
Морально моральне та естетичне виховання
Естетичне виховання засобами мистецтва
Естетичне виховання дошкільників на сучасному етапі
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru