Економічний розвиток німецьких міст Берліна і Бранденбурга

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Реферат на тему:

Економічний розвиток німецьких міст Берліна і Бранденбурга

Берлі н (нім. Berlin) - столиця Німеччини, найбільше місто Німеччини як по кількості населення, так і за площею. Після Лондона Берлін - друге за кількістю населення і п'ятий за площею місто Євросоюзу.

Основні аеропорти Берліна - аеропорт Sch ö nefeld (Шонефельд) і аеропорт Tegel (Тегель).

Берлін - одна з 16 земель у складі Федеративної Республіки Німеччина. Місто розташоване на берегах річок Шпрее (з цим пов'язано «прізвисько» Берліна «Spree-Athen» - «Афіни на Шпрее») і Хафель в центрі федеральної землі Бранденбург, частиною якої він не є (з 1920).

Близько 1200 року на місці сучасного Берліна розташовувалися два торгові поселення - Кельн і Берлін. Точна дата отримання ними міських прав невідома. Міські права Кельна вперше згадуються в 1237 році, міські права Берліна - у 1244 році. У 1307 році міста об'єдналися і утворили загальну міську управу. У 1400 році населення об'єднаного Берліна становило 8000 чоловік. Історична назва «Кельн» знайшло своє відображення у назві берлінського району «Нойкельн».

Берлін був столицею Пруссії і після створення Німецької імперії став її столицею.

Після Другої світової війни відповідно до рішень Ялтинської конференції Берлін, хоча й перебував на території радянської зони окупації Німеччини, був розділений чотирма державами-переможницями на окупаційні сектори. Пізніше три сектори окупації союзників були перетворені в Західний Берлін, що отримав статус особливого державного утворення, але безумовно тісно пов'язаного з ФРН. Пересування між секторами Берліна тривалий час залишалося вільним, і з метою запобігання витоку населення в західні сектори урядом НДР було прийнято рішення про зведення Берлінської стіни, яка оточила з 13 серпня 1961 року Західний Берлін. Берлінська стіна, що стала одним з головних символів холодної війни, проіснувала до 1989 року. Після об'єднання Німеччини в 1990 році її столицею став возз'єднаний Берлін. До 1994 року туди переїхали з Бонна бундестаг, адміністрація президента і федерального канцлера.

Сьогодні Берлін є одним з найважливіших промислових, наукових і культурних центрів. У Берліні дуже розвинене велосипедний рух. Всі дороги оснащені спеціальною смугою для велосипедистів, а також спеціальними невеликими світлофорами для велосипедистів. Автобуси на зупинках (є й 2-х поверхові автобуси, як і поїзди-електрички Есбана (SBahn)) накреняется автоматично до місця зупинки, щоб було легше входити пенсіонерам і людям з велосипедами.

Берлін

Берлін є найбільшим містом Німеччини і одночасно самостійної федеральної землею. Він займає площу 889 кв. км. і в адміністративному плані розділений на 23 райони. У місті проживає 3,47 млн. мешканців.

Об'єднання Німеччини докорінно змінило рамкові умови, які спричиняють економічний розвиток Берліна і пріоритети у зовнішньоекономічних зв'язках. У 1990-92 рр.. відзначався значний ріст інвестицій і приплив товарів споживчого призначення, зросла кількість зайнятих на виробництві та у сфері послуг. Проте вже в 1993 р. стали наростати проблеми, пов'язані зі структурним дисбалансом міського господарства. Чітко окреслилася тенденція на скорочення інвестицій в економіку Берліна за державним і комерційним каналам, хоча в абсолютних величинах обсяг капіталовкладень значний (у період з 1996 р. по 2000 р. буде освоєно 300 млрд. марок).

Станом на кінець 1997 р. - початок 1998 р. фіксується стагнація розвитку економіки Берліна. За різними оцінками економічне зростання в 1997 р. склав від 0,7 до 1%. Характерно, що в західній частині міста економіка розвивалася більш динамічно (відзначений ріст 1,3%), ніж у східній (спад - 1,8%). Найбільш важке положення зберігалося в торгівлі, будівництві й обробній промисловості.

У 1997 р. підприємства, які оцінювали своє становище як незадовільне, за оцінками ТПП Берліна, в кількісному відношенні, як і раніше переважали. На початку року таких підприємств було 32%, наприкінці - 31%. Позитивним чином характеризували свої перспективи відповідно 13% і 20% підприємств. Однією з причин песимізму виробників є зберігається низький попит на внутрішньому ринку, що пов'язано зі зниженням інвестиційної активності, особливо в будівництві, скороченням бюджетного фінансування, зменшенням споживання домашніми господарствами.

Сприятлива експортна кон'юнктура поки не відображається на промисловості Берліна, тому що вона переважно орієнтована на внутрішнє споживання, і її структурна перебудова не завершена.

Більшість берлінських підприємців скептично оцінювали перспективи 1998 року і не очікували кон'юнктурного пожвавлення. Виняток становить банківський сектор, сфери послуг і туризму.

До промислових об'єктів, з якими зв'язуються надії на зростання виробництва і створення робочих місць, відносяться, в першу чергу підрозділи німецьких і зарубіжних компаній, які влаштувалися в Берліні, наприклад, «Мерседес-Бенц» (лінія з виробництва двигунів), сигаретна фабрика «Філіп Моріс », завод з виробництва мотоциклів БМВ, проекти з участю концернів« Кока-Кола »,« Форд »,« Жиллетт »і т.д. Очікується, що з їх участю будуть залучені інвестиції в обсязі 70 млрд. марок.

До найбільш динамічно розвиваються галузей міського господарства в перспективі буде ставитися сфера послуг. Мова йде, в першу чергу, про готельний сервіс і громадському харчуванні. Засоби масової інформації також вступають у фазу інтенсивного розвитку.

Кон'юнктурні переваги отримають підприємства, що надають послуги в галузі комп'ютерного забезпечення, маркетингу, реклами, консалтингу, інжинірингу, лізингу, а також перепідготовки кадрів та організації виставок і ділових конгресів. Додаткові робочі місця утворюються в результаті виділення відповідних підрозділів зі структури промислових підприємств і приватизації деяких державних установ.

При аналізі динаміки розвитку сфери послуг відзначаються два визначальні чинники:

По-перше, зростання багато в чому залежить від попиту на послуги з боку промислових підприємств міста. Однак правління компаній загальногерманського значення, які, як правило, оформляють відповідні замовлення, в Берліні представлені слабо. За прогнозами, головні контори провідних фірм ФРН переберуться до Берліна нескоро.

По-друге, у західній частині ФРН вже склалася міжрегіональна стійка структура галузевих компаній, що надають послуги, і конкуренція берлінських фірм з ними, принаймні в короткостроковій перспективі, буде малоефективною.

За прогнозами, в 1998 р. темпи зростання ВВП в Берліні складуть близько 1%. При цьому його каталізатором, як вважає, зокрема ТПП Берліна, має стати розвиток галузей, орієнтованих на виробництво товарів для експорту. У разі закріплення позитивної тенденції, в 1999 р. темпи зростання можуть досягти 2%.

За прогнозами Німецького інституту економічних досліджень, середньорічне зростання ВВП в Берліні в період до 2000 р. складе 1,5%. З урахуванням змін продуктивності праці по галузях число зайнятих до 2000 р. досягне 1,5 млн. У наступні 5 років економічний потенціал буде зростати такими ж темпами.

У період з 2005 по 2010 рр.. темпи зростання ВВП складуть 2%. При цьому структура зайнятості зазнає зміни: в обробній промисловості та будівельної індустрії буде зайнято приблизно по 10% трудових ресурсів, у сфері послуг - більше 30%. Зросте значення міграції робочої сили на місцевому рівні - між Берліном і Бранденбургом.

Керівництво землі в силу обмеженості бюджетних ресурсів не в змозі чинити істотний стимулюючий вплив на економіку. Проблема бюджетного дефіциту в 1997 р. залишалася досить гострою. Одна з основних причин - перманентне скорочення податкових надходжень. Виявилася також недостатньо ефективної програма приватизації - надходження до бюджету 6 млрд. марок від продажу муніципальної власності домогтися не вдалося. ТПП Берліна полагаал, що в 1998 році слід забезпечити бездефіцитність бюджету шляхом подальшої приватизації та здійснення заходів економії.

За прогнозами, в 1998 р. дохід бюджету від продажу муніципальної власності може скласти 6,2 млрд. марок.

Проблеми з бюджетом використовують прихильники об'єднання земель Берліна і Бранденбурга. Вони вважають, що таке рішення дозволить спростити і здешевити адміністративну систему, об'єднати фінансові ресурси і більш гнучко використовувати їх.

У досить складній економічній ситуації уряд і ділові кола Берліна змушені шукати додаткові стимули для пожвавлення зовнішньоекономічних відносин. 77% підприємств землі підтримують ділові зв'язки з зарубіжними партнерами. У 1997 р. експорт з Берліна виріс на 10%.

У структурі експорту Берліна переважають готові вироби, перш за все продукція машинобудування і електротехніка. У імпорті основне місце займають продукти харчування та готові вироби.

Головними торговими партнерами Берліна є Франція, Великобританія, Нідерланди, Італія, Росія та Польща.

В експорті Росії до Берліна основне місце займають природний газ і нафтопродукти / понад 60% /, хімічні напівфабрикати і метали. Продукції машинобудування було поставлено на З млн. марок і електротехніки - на 5 млн. марок.

В імпорті РФ з Берліна переважають продовольство (31%) та електротехнічні вироби (22%). Помітне місце займають хімічні товари, автомобілі, енергетичне обладнання, фармацевтика.

Уряд і ділові кола Берліна все більшого значення надають розвиткові торговельно-економічних відносин з Росією, в т. ч. на регіональному рівні, наприклад, з Москвою. При цьому уряд Берліна намагається використовувати не тільки традиційні форми стимулювання експорту, розглядаючи Росію головним чином як ринок збуту готової продукції, а й сприяють участі берлінських фірм у спільних проектах в РФ.

До найбільш значних проектів коопераційного співробітництва між Росією і Берліном можна віднести наступні:

Реконструкція системи зв'язку з участю берлінської фірми «Алкатель Сель» в Пермі. Проект знаходиться в завершальній стадії реалізації.

Здійснення ряду проектів за участю берлінських фірм в Республіці Комі.

Фірма «Алкатель Сель» здійснює постачання телекомунікаційного устаткування для модернізації системи зв'язку. Компанія «Інтермед» поставляє медичне обладнання для закладів системи охорони здоров'я Республіки. Фірма «Нагема» планує взяти участь у реалізаііі проекту, пов'язаного з поліпшенням продовольчого забезпечення жителів Республіки, зокрема, буде поставлена ​​лінія з виробництва вафель. Ведуться переговори між республіканськими підприємствами та фірмою «Bемекс» щодо спільних проектів у виробничій сфері.

Берлінські компанії співпрацюють з партнерами з Татарстану. Фірма «Берлін-Хемі» поставляє устаткування для виробництва медичних ін'єкційних препаратів. «Інтермед» бере участь у виробництві медичного обладнання. «Алкатель Сель» модернізує телекомунікаційну систему в Республіці. «Нагема» має угоду в галузі реконструкції підприємств, що виробляють с / г обладнання і устаткування для харчової промисловості регіону.

У Челябінську компанія «Алкатель Сель» бере участь у виробництві телекомунікаційного устаткування.

Загальний обсяг поставок в рамках цих регіональних угод становить близько 130 млн. марок.

У виробництві і модернізації пасажирських вагонів далекого прямування на Тверському вагонобудівному заводі і заводах МПС РФ бере участь «Дойче Ваггонбау», Берлін. Розвиток співробітництва утруднено через невирішеність питань фінансування з російського боку.

Проект зі спільного виробництва сучасної жіночого та чоловічого одягу на текстильних підприємствах в Москві і області, в Калінінграді та області запропоновано берлінської фірмою «Штайльманн Остойропа». Однак для його реалізації, за інформацією німецької сторони, до теперішнього часу в зазначених регіонах не знайдені партнери.

У стадії реалізації знаходиться проект постачання текстильного обладнання для АТ «Еліса-Мода» в м. Пермі, який здійснює фірма «Текстіма Експорт-Імпоpт», м. Берлін.

Бранденбург

Федеральна земля Бранденбург (адміністративний центр Потсдам) входить до складу так званих нових федеральних земель (НФЗ), як складова частина колишньої НДР. Територія землі становить більше 20 тис. кв. кілометрів, населення - понад 2,5 млн. чоловік.

Бранденбург є ​​однією з розвинених в економічному відношенні серед нових федеральних земель. Її роль для Берліна порівнянна за своїм значенням з роллю Московського регіону для Москви. Не випадково в даний час економічні зв'язки Московської області та землі Бранденбург оцінюються як дуже розвинені і перспективні. Внутрішній валовий продукт (ВВП) федеральної землі за підсумками 1996 року склав 68 млрд. марок, що на 3,1% вище, ніж у попередньому році. За даним показником Бранденбург вийшов на перше місце серед нових федеральних земель ФРН. При цьому ВВП на душу населення склав 26 тис. марок, що за винятком Берліна також є найвищим показником серед НФЗ.

На частку промисловості в землі Бранденбург припадає 44% ВВП. Серед найбільш розвинених галузей: вугледобувна промисловість (близько 50% всієї східнонімецької видобутку бурого вугілля), нафтопереробна - більше 12 млн. тонн нафти на рік, з них 11 млн. тонн російської, чорна металургія (металургійний завод в Айзенгюттенштадт), хімічна промисловість, ряд секторів машинобудування (підйомно-транспортне обладнання, обладнання для вугільної промисловості, виробництво вантажних автомобілів і залізничного рухомого складу, обладнання для виробництва і розподілу електричної енергії).

Триває що почався в 1994 році зростання показників зовнішньої торгівлі землі Бранденбург. У 1997 році її зовнішньоторговельний оборот перевищив 11 млрд. марок, що в 2 paзa більше, ніж у 1993 році. Особлива динаміка зростання (більш, ніж на 65%) відзначається в експорті товарів усіх груп.

Основне місце в експорті займають чорні метали і вироби з них (28%), автомобілі (10%), продовольство (8%), вироби з паперу (7%), електротехнічні вироби (4%).

В імпорті переважають машини і обладнання, а також російська нафта.

Головними торговими партнерами землі Бранденбург в 1997 році були: Росія - 31,5%, Франція - 10,1%, Польща - 9,91%, Нідерланди - 7,7%. Зростання поставок нафти і особливо цін на цей товар зумовили суттєве, на 40%, збільшення товарообігу між РФ і землею Бранденбург. У 1996-97 рр.. частка Росії в зовнішній торгівлі цієї землі досягла більш 30%.

Імпорт Росії з Бранденбурга sa останні 3 роки знизився у 2,4 рази. У російських закупівлі в Бранденбурзі переважають готові товари (80,8%), помітна роль продовольства (13,1%), частка напівфабрикатів невелика (5,9%), а закупівля сировини майже відсутній (0,3%). Позитивне сальдо нашої країни з цією федеральною землею зросла до 1,2 млрд. марок. На Бранденбург припадає значна частка позитивного сальдо торгового балансу Росії з ФРН в цілому.

Велика частка землі Бранденбург в загальному товарообігу Росії з НФЗ. Так, в 1997 році на цю землю довелося більше 41% російської торгівлі з усіма східнонімецькі землі.

Земля Бранденбург грає ключову роль в системі нафто-і газопостачання з Росії до Західної Європи. З реалізацією проектів поставок ямальського газу роль цієї землі зростає ще більше. У структурі поставок з Росії в Бранденбург різко переважає паливно-сировинні товари (майже 90%) і напівфабрикати (9%). Частка готової продукції вкрай незначна (1%). Подібна ситуація вимагає невідкладних зусиль як з одного, так і з іншого боку з вироблення нових концепцій взаємовигідного і перспективного економічного співробітництва, включаючи розвиток виробничої кооперації. При цьому сторони повинні розглядати один одного як рівноправні партнери, здатні до плідної співпраці. Необхідно створення політичних та економічних умов, щоб німецька сторона перестала б бачити в Росії лише ринок збуту готової продукції і джерело енергоносіїв та сировини.

Зниження імпорту РФ з Бранденбурга в 90-і роки викликає відповідну реакцію в ділових колах цієї землі. Вони розуміють, що ситуація з великим дисбалансом і однобокістю у структурі експорту та імпорту не може залишатися вічною. Вона небезпечна у своїй невизначеності не тільки для Росії, але до певної міри і для економіки землі Бранденбург. Багато оцінюють нинішню структуру економічних взаємин як безперспективну. З іншого боку, багато підприємців землі Бранденбург розуміють, що в ситуації спаду промислового виробництва в НФЗ, найвищим за всю післявоєнну історію Німеччини рівнем безробіття, покладатися лише на допомогу і співпрацю з новим «старшим братом» (західними федеральними землями), а також іншими країнами ЄС є недозволеною розкішшю і втратою часу.

Найбільш швидким і ефективним шляхом вирішення ситуації, що склалася, може і повинна стати широкомасштабна економічна кооперація з Росією. При цьому тут немає необхідності все починати «з нуля». Необхідно формування в середовищі чиновників і приватних підприємців думки про необхідність відновлення втрачених позицій у взаємовигідних і, в свій час, досить об'ємних спільних проектах, у налагодженні перерваних зв'язків між російськими і німецькими підприємствами та організаціями. Представники середнього і дрібного бізнесу з обох сторін у найбільшою мірою зацікавлені в розвитку багатостороннього співробітництва, в тому числі і на регіональному рівні.

Будівництво житла для військовослужбовців на території Росії. З 1993 року фірмою «Бук Інпар» (м. Пінів) здійснюється проект постачання до Росії контейнерних житлових об'єктів через компанію «Конверсія-житло» з використанням німецьких кредитів. Прем'єр-міністр землі Бранденбург М. Штольпе в 1996 році виступив з ініціативою продовження цієї програми в 1998-2001 рр.. Він заявив про готовність надати у зв'язку з цим новий кредит у розмірі до 600 млн. марок. У жовтні 1996 року в Москві було підписано угоду, згідно з яким будівельні фірми Бранденбурга поставлять до Росії товари та послуги на суму 150 млн. марок на рік. Всього заплановано будівництво 4 тис. квартир.

Проект літака Ту-134 на 100 пасажирів з двигунами «БМВ / Роллс-Ройс». Росія й Україна значно випереджають західні фірми «Боїнг», «Аеробус» та «Макдонелл-Дуглас» у розробці літака даного класу. Зараз на цьому літаку використовуються двигуни запорізького авіазаводу. Зі свого боку «БМВ / Роллс-Ройс» пропонує двигун власної конструкції БР-710, вважаючи, що це відкриє хороші можливості для збуту такого літака на світовому ринку. У зв'язку з цим уряд землі Бранденбург робить зусилля з метою отримання політичної підтримки проекту і державних гарантій з боку уряду Росії.

При цьому позиція німецької сторони грунтується на простій продажу вироблених в ФРН двигунів російським авіабудівникам, а також свою участь у переобладнанні літаків на західні стандарти при російському фінансуванні всіх пов'язаних з цим витрат. Однак, з точки зору російських інтересів, видається виправданою схема спільного доопрацювання літака на основі повномасштабної кооперації з частковим німецьким фінансуванням і створенням, в подальшому, лізингової німецько-російської фірми.

Міжнародний центр кооперації в галузі технологій. У травні 1997 р. в Москві був підписаний протокол між землею Бранденбург і Московською областю про принципи діяльності. Уряд Бранденбурга готове фінансувати даний проект, характеризуючи його як «важливий». Німецька сторона розраховує на фінансове сприяння і з російської сторони.

Проект з реконструкції металургійного комбінату «Северсталь». У червні 1997 року підписано договір про намір між німецькою фірмою «Еко-Шталь» (м. Айзенгюттенштадт, Бранденбург) і російською фірмою «Северсталь» (м. Череповець).

Уряд Бранденбурга вважає, що даний проект настільки важливий, що його реалізація може надати реальний позитивний вплив на політичні зв'язки між РФ і Європейським Союзом. Механізм фінансування проекту до теперішнього часу не визначено.

Одночасно уряд Бранденбурга надає політичну підтримку фірмі «Еко-Шталь» у відновленні постачань сталевого листа московським автомобільним заводам ЗІЛ і «Москвич», а також Горьковському автомобільному заводу. У свою чергу «Еко-Шталь» закуповує в Росії сталевий прокат щорічно на 90-100 млн. марок.

Проект модернізації парку дорожньо-будівельної техніки. Запропоновано бранденбурзькому фірмою «Тельтомат Машинен». Підписано відповідну угоду з Автодором Росії. Йде опрацювання технічних і комерційних сторін даного проекту, проте проект має має слабкі перспективи, оскільки німецька сторона пoлагает що реальні роботи можуть бути розпочаті лише після ухвалення рішення про надання даним проектом гарантій уряду Росії.

Модернізація транспортної інфраструктури Росії. Проект був запропонований фірмою «Міттенвальдер Геретебау». Під час зустрічі прем'єр-міністра землі Бранденбург з головою уряду Росії в червні 1997 року в Берліні були обговорені основні питання модернізації російських автодоріг, а також автобусного парку. Джерела фінансування та гарантій в даний час не визначено.

Створення супутникової системи навігації та зв'язку. Угода підписана між НВО ім. Лавочкіна та фірмою «Сатка саттелітенгезельшафт» і «ЄС Енд Фау». В даний час здійснюється опрацювання технічних питань. Реалізація проекту видається малоймовірною через недостатність фінансових та наукових ресурсів німецьких фірм, а також відсутність у них належного практичного досвіду проведення подібних великомасштабних робіт. Тим не менше, наявні напрацювання і контакти можуть бути використані в подальшому при створенні глобальної євро-російської інформаційно-комунікаційної супутникової системи зв'язку.

Спільні російсько-німецькі проекти в області конверсії. Німецький банк «Кредитанштальт фюр Відерауфбау» спільно з «Бізнес дівелопмент Банк» запропонували кредитну лінію у розмірі 50 млн. марок для фінансової підтримки інвестицій створюваних конверсійних дрібних і середніх приватних фірм. Німецька сторона розраховує на гарантію даного проекту з боку російського уряду. Попередня згода Міністерства фінансів Росії, за даними німецької сторони, вже є.

Перераховані проекти свідчать про зацікавленість урядових і ділових кіл землі Брандербург у відновленні та поглибленні торговельно-економічних зв'язків з Росією. Разом з тим слід зазначити, що «зa кадром» залишається значна кількість середніх німецьких фірм, які готові обговорювати питання коопераційного взаємодії з російськими партнерами. Це тим більше важливо, оскільки Бранденбург має найбільш вигідне географічне положення і серйозний кадровий потенціал з досвідом і знаннями в галузі співпраці з колишнім СРСР.

Крім того в даний час триває процес формування стійких зв'язків оновлених німецьких структур, які все в більшій мірі звертають свій погляд на Польщу. Враховуючи, що «особливий статус» (тобто суттєва фінансова підтримка) НФЗ прийнятий принаймні до 2003 року, необхідно використовувати цей факт, роблячи зусилля по орієнтації частини грошей, що виділяються на підтримку і розвиток коопераційних зв'язків з Росією.

Найбільш великими підприємствами, традиційно співпрацюють з Росією є колишнє SKET, в даний час перетворене в шість самостійних фірм, і SKL Motoren und Systemtechnik.

Рівень співпраці SKET з Росією в основному визначається ступенем ділових контактів підприємства SKET Walzwerkstechnik (найбільш великого з шести) з нашою країною. В даний час у стадії реалізації знаходиться проект зі спорудження заводу з виробництва прокату в м. Старий Оскол. Частка підприємства SKET склала 114 млн. марок. Розглядається можливість фінансування даного проекту в рамках кредитної лінії в розмірі 1 млрд. марок, відкритої для кредитування поставок німецьких товарів до Росії у відповідності з домовленістю між «Внєшекономбанком» (Москва) та банком АКА (Франкфурт-на-Майні). У фірми є наміри щодо участі в проектах зі спорудження: заводу прокату ВІЛС в Москві; установки з виробництва рейок в м. Оскол; прокатних станів з виробництва дроту в Бєлорєцька, Магнітогорську і Северосталі, високоякісної сталі в Пермі, спеціальних профілів в м. Нижній Сергій ; мотальних установки в м. Челябінську;

Найбільш значимим спільним проектом підприємства SKL з Росією в останні роки було створення спільного підприємства SKL-ASTRA, в якому з російської сторони повинен був брати участь суднобудівний завод ім. Леніна, м Астрахань. Відповідно до намірами, у 1994 році сторонами були підготовлені проекти відповідних договорів, і SKL поставив у Росію запасні частини та спеціальне обладнання на 1 млн. марок.

Проте в нинішніх умовах керівництво SKL не вважає за доцільне продовжувати роботу зі створення спільного підприємства. Основними причинами є що відбулася в останні роки децентралізація судноплавних компаній в Росії, а також невиконання російською стороною своїх зобов'язань. Так, російські судноплавні компанії воліють укладати прямі договори з німецьким підприємством. Поставлені в Астрахань запасні частини та обладнання не були оплачені і використовувалися для ремонту суднових двигунів без узгодження з німецьким партнером. В даний час представництва фірми SKL в Москві, Санкт-Петербурзі, Владивостоку, а також у Києві та Ризі виконують координуючі функції.

Крім названих проектів, зазначені фірми беруть участь в інших спільних роботах з російськими фірмами та підприємствами, відомості про яких, за взаємною домовленістю, не розголошуються.

До числа організацій, в сферу компетенції яких входять проблеми зовнішніх економічних зв'язків Саксонії-Анхальт відносяться:

Міністерство економіки, технології і питань Європи землі Саксонія-Анхальт (Ministerium fьr Wirtschaft, Technologie und Europaangelegenheiten des Landes Sachsen-Anhalt). Адреса: Wilhelm-Hopfner-Ring 4, 39116 Magdeburg, тел. 0391 / 5 67-01, факс 67-4443. Відповідальний за контакти з російськими організаціями - Dr. Behrendt, тел. 0391-567-4361.

Торгово-промислова палата м. Магдебург (Industrie und Handelskammer Magdeburg). Адреса: Alter Markt 8, 39104 Magdeburg, тел. 0391/569-30, факс 0391/569-3193. Керівник торгово-промислової палати (ТПП) - Вольфганг Мерц (Wolfgang Mцrz). Відповідальний за контакти з російськими організаціями - керівник відділу торгівлі та зовнішньоекономічних зв'язків пані Г. Дюрна (Frau G. Dyrna), тел. 0391/569-3130. Членами торгово-промислової палати м. Магдебург є ​​близько 37 000 великих, середніх і дрібних підприємств і фірм, розташованих в північній частині федеральної землі Саксонія-Анхальт.

Торгово-промислова палата Галле-Дессау (Industrie und Handelskammer Halle-Dessau). Адреса: Georg-Schumann-Platz 5, 06110 Halle / Saale, тел. 0345/212-60, факс 0345/202-9649. Членами торгово-промислової палати Галле-Дессау є підприємства і фірми, розташовані в південній частині федеральної землі Саксонія-Ангальт. Функціями ТПП є: виставлення і завірення митних документів; інформування та надання консультацій з питань митних тарифів, митного і зовнішньоекономічним праву; інформування про можливих партнерів в інших федеральних землях, регіонах і за кордоном; щомісячна публікація матеріалів з ​​актуальних питань зовнішньої торгівлі, організація семінарів, зустрічей з експертами, колективних стендів на виставках у ФРН і за кордоном, ділових поїздок.

Товариство сприяння економіці землі Саксонія-Анхальт WISA (Wirtschaftsforderungsgesellschaft fur das Land Sachsen-Anhalt). Адреса: Schleinufer 16, 39104 Magdeburg, тел. 0391/568-9930, факс 0391/568-9950. Основним завданням суспільства є пошук інвесторів для розвитку економіки Саксонії-Анхальт, у тому числі за кордоном.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Географія | Реферат
66.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Розвиток радянсько-німецьких відносин з 1933 по 1939 рр.
Розвиток німецьких антропонімів в історичному та мовно-географічному аспектах
Вклад німецьких колоністів у розвиток сільської промисловості Волинської губернії
Розвиток давньоруських міст в IX XIII ст 2
Розвиток міст у ХХІ сторіччі
Розвиток давньоруських міст в IX XIII ст 2
Розвиток давньоруських міст в IXXIII ст
Розвиток міст і провінцій Туреччини
Розвиток давньоруських міст в IX XIII ст
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru