Економічне обгрунтування створення малого підприємства акціонерного типу

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Курсова робота
З ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА
на тему
«Економічне обгрунтування створення малого підприємства
акціонерного типу »
Виконав
Перевірив викладач:
Прокоф'єв Ю. С.
Томськ 2008

Введення
Темою курсової роботи є «Економічне обгрунтування створення малого підприємства акціонерного типу». Робота виконується на основі вихідних даних, що задаються керівником.
Метою роботи є оволодіння навичками економічних розрахунків, закріплення теоретичних знань з основних розділів курсу. У процесі виконання курсової роботи необхідно виявити умови, при досягненні яких створення підприємства є економічно виправданим. До таких умов, перш за все, відносяться мінімальний рівень ціни, що забезпечує отримання прибутку, достатній для виплати заданого рівня дивідендів і мінімальний обсяг виробництва.
Підприємства - це економічні агенти або особи, що діють в ринковій економіці, зайняті виробництвом, реалізацією товарів і послуг з метою отримання прибутку та його максимізації. Під виробництвом в ринковій економіці маються на увазі будь-які види діяльності, що приносять дохід незалежно від того, відбуваються вони у сфері матеріального виробництва або в сфері послуг.
Підприємство являє собою майново відокремлену господарську одиницю, організовану для досягнення будь-якої господарської мети, тобто Економічна одиниця, яка:
1) самостійно приймає рішення
2) реально використовує фактори виробництва для виготовлення та продажу продукції
3) прагне до отримання доходу та реалізації інших цілей
Діючі в економіці країни підприємства досить різноманітні з точки зору масштабності, профілю діяльності, організаційно-правового устрою. Загальновизнано, що найбільш важливим для класифікації господарюючого суб'єкта в ринковій економіці є розподіл за ознакою організаційно-правових форм підприємств.
Перш за все, слід відзначити, що у Цивільному кодексі України є поняття «комерційна організація» і «некомерційна організація», які розрізняються цільовою спрямованістю своєї діяльності. Провідне місце в ринковій економіці належить комерційним організаціям, які створюються у формі
1) господарських товариств
2) господарських товариств
3) виробничих кооперативів
4) державних і муніципальних унітарних підприємств
Господарські товариства - це комерційні організації з розділеним на вклади засновників статутним капіталом.
Господарські товариства можуть створюватися у формі товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), Товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ), акціонерного товариства. В даний час форма акціонерного товариства є найбільш поширеною формою організації підприємств.
Акціонерне товариство (АТ) є форму підприємства, кошти якого утворюються за рахунок випуску акцій, а учасники підприємства (акціонери) несуть відповідальність, обмежену тільки тією сумою, яка була сплачена за придбані акції, тобто Внеском в капітал акціонерного товариства. Підприємства акціонерного типу мають такі особливості:
1) зниження підприємницького ризику
2) здатність залучати додаткові інвестиції шляхом випуску акцій
3) обмеження відповідальності акціонерів при загальному економічному інтересі і ефективної діяльності підприємства.
4) полегшення переливу капітальних коштів з галузі в галузь
5) АТ жорстко регламентується державою.
Акціонерне товариство утворюється на основі статуту, розробленого і затверджується засновниками товариства. Статутом визначається максимальна сума, на яку можуть бути випущені акції, іменована статутним капіталом, і їх номінальна вартість.
Статутний капітал АТ являє собою певну суму грошей, що складається із внесків акціонерів за членство в акціонерному товаристві. Розмір статутного капіталу визначається засновниками товариства виходячи з потреб у грошових коштах для початку діяльності товариства. АТ несе відповідальність перед кредиторами не тільки на зазначену величину статутного фонду, а й усім майном товариства. Майно акціонерного товариства може бути як великим, так і меншим порівняно з статутним капіталом. Законодавчі органи часто передбачають необхідність перевищення вартості майна над статутним капіталом. Якщо АТ в даному році понесло фінансові збитки, що призвело до зменшення майна в порівнянні з статутним капіталом, то в наступному році товариство повинно використовувати частину отриманого прибутку для досягнення зазначеного в статуті співвідношення.
Статутний капітал АТ утворюється двома способами:
1. через публічну підписку акцій;
2. через розподіл акцій серед засновників.
У першому випадку утворюється відкрите акціонерне товариство (ВАТ), у другому - закрите акціонерне товариство (ЗАТ).
Відкритим АТ можна вважати суспільство, де його учасники-акціонери можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів цього товариства. Таке суспільство вправі проводити передплату на випущені ним акції та здійснювати їх вільний продаж. Число акціонерів не обмежується.
Закрите АТ - товариство, акції якого розподіляються тільки серед його засновників або іншого, заздалегідь певного, кола осіб. Таке суспільство не має права проводити відкриту підписку на випущені їм акції, або іншим чином пропонувати їх необмеженому колу осіб. Кількість акціонерів ЗАТ не має перевищувати 50.
Цінним папером, що засвідчує участь в АТ і дозволяє одержувати частку в його прибутку, є акція. Акції можуть бути різних видів: іменні та акції на пред'явника; прості та привілейовані і т.д. Ще одним видом цінних паперів, що випускаються АТ, є облігації. Випуск облігацій є одне з джерел кредитування АТ. Облігація - це цінний папір, що дає право його власникові на отримання фіксованого відсотка. Облігації можуть бути іменними та на пред'явника.
Органи управління АТ можуть мати двох - і триланкову структуру. Двухзвенная структура включає правління і загальні збори акціонерів, при триланкової структурою до них додається наглядова рада.
Вихідні дані
Завдання на курсову роботу включає в себе наступні вихідні дані:
1
Вага виробу, кг \ од.
310
2
Коефіцієнт використання матеріалів
0,85
3
Ціна матеріалу, грн \ кг
15
4
Трудомісткість виготовлення (норма часу), хв \ од
перша операція
друга операція
третя операція
четверта операція
п'ята операція
шоста операція
40
60
85
40
30
100
5.
Річний фонд часу роботи обладнання, год \ рік
3800
6.
Річний фонд часу роботи виробничих робітників, годину \ рік
1900
7
Ціна за одиницю обладнання, зайнятого виконанням відповідних операцій, руб. \ Од обладнання
перша операція
друга операція
третя операція
четверта операція
п'ята операція
шоста операція
60
78
102
90
60
42
8
Розряд роботи за операціями:
перша операція
друга операція
третя операція
четверта операція
п'ята операція
шоста операція
5
7
5
5
5
7
9
Габарити устаткування, зайнятого виконанням відповідних операцій, м 2 \ од. обладнання
перша операція
друга операція
третя операція
четверта операція
п'ята операція
шоста операція
3
3
2
4
4
5
Оборотність запасу матеріалів, дні
14
Оборотність запасу готової продукції, дні
7
Тривалість дебіторської заборгованості, дні
22
Тривалість кредиторської заборгованості, дні
18
.
Граничний рівень дивідендної ставки,%
25


1. Визначення складу майна підприємства і джерел його утворення
Майно підприємства включає в себе всі види майна, які необхідні для здійснення господарської діяльності. Зазвичай у складі майна виділяють матеріально-речовинні й нематеріальні елементи.
До числа матеріально-речових елементів належать земельні ділянки, будівлі, споруди, машини, обладнання, сировина, напівфабрикати, готові вироби, грошові кошти. Нематеріальні елементи створюються в процесі життєдіяльності підприємства. До них відносяться: репутація фірми і коло постійних клієнтів, назва фірми, використовувані товарні знаки, навички керівництва, кваліфікація персоналу, запатентовані способи виробництва, ноу-хау, авторські права, контракти і т. п.., Які можуть бути продані або передані.
У нашому випадку для створення підприємства необхідний наступний перелік майна:
у першому наближенні цей перелік включає в себе:
- Обладнання;
- Будівлі;
- Матеріальні оборотні кошти;
- Грошові оборотні кошти;
Обладнання включає в себе різноманітні види обладнання, що застосовуються для виробництва продукції - верстати, преси, прокатні станки, підйомно-транспортне обладнання;
Будинки - архітектурно-будівельні об'єкти, призначені для створення необхідних умов праці. До них відносяться виробничі корпуси цехів, гаражі, складські приміщення і т. д.;
До матеріальних оборотних коштів відносять оборотні кошти у виробничі запаси сировини і матеріалів, оборотні кошти у незавершене виробництво і оборотні кошти в запаси готової продукції.
Грошові оборотні кошти - це вільні грошові кошти, що знаходяться в касі або на поточних рахунках в банку.
Кожен з перелічених видів майна може мати різні джерела утворення. До таких джерел можуть бути віднесені:
- Акціонерний капітал;
- Оренда;
- Короткостроковий кредит;
- Кредиторська заборгованість.
У подальшому, в процесі функціонування підприємства, до цих джерел додаються амортизаційні відрахування та нерозподілений прибуток підприємства.
Варіанти джерел формування майна підприємства
Майно підприємства
Варіанти
1
2
3
4
5
6
Обладнання
Х
Х
Х
А
Х
Х
Будівля
Х
А
А
А
Х
А
Матеріальні оборотні кошти
Х
Х
До
До
До
Х
Грошові оборотні кошти
Х
До
До
До
До
Х
Примітка
Х - акціонерний капітал
А - оренда
К - короткостроковий кредит банку
У даному випадку найбільш підходящий варіант - другий, тому надалі методика виконання курсової роботи буде викладатися стосовно до другого варіанту формування майна створюваного підприємства. Цим варіантом передбачається придбання майна за рахунок наступних джерел:
- Обладнання і матеріальні оборотні кошти - за рахунок акціонерного капіталу;
- Будівля береться в оренду;
- Грошові оборотні кошти формуються за рахунок короткострокового кредиту.

3. Визначення потреби у майні підприємства

Для створення підприємства необхідно наступне майно:
- Технологічне обладнання;
- Допоміжне обладнання;
- Виробничий і господарський інвентар;
- Виробниче приміщення;
- Складське приміщення;
- Приміщення, зайняте під офіс;
- Нематеріальні активи;
- Оборотні кошти у виробничі запаси;
- Оборотні кошти у незавершене виробництво;
- Оборотні кошти в запаси готової продукції;
- Дебіторська заборгованість;
- Грошові оборотні кошти.
3.1. Вартість технологічного устаткування
3.1.1. Вартість технологічного обладнання представляє собою суму твори кількості обладнання та його ціни по всіх операціях технологічного процесу:
Ц i = 60 +78 +102 +90 +60 +42 = 432 (тис. крб.),
де m - кількість операцій технологічного процесу виготовлення виробів;
O i - прийнята кількість одиниць обладнання, зайнятого виконуваної i-ої операції;
Ц i - ціна одиниці обладнання, зайнятого виконанням i-ої операції (дається у вихідних даних).
3.1.2. Розрахункова кількість одиниць устаткування по кожній операції в загальному випадку може бути встановлено з наступного виразу:

де - Номенклатура виробів, що виготовляються;
- Річний обсяг виробленої продукції, од \ рік;
- Норма часу на виготовлення j-го виробу по i-ої операції;
- Річний фонд часу роботи обладнання, год \ рік (задається у вихідних даних).
У даній формулі відправним моментом є величина і , Які повинні встановлюватися на основі попиту ринку або можливості підприємства.
Однак, оскільки, в завданні попит ринку не представляється можливим встановити, в роботі всі розрахунки будуть виконуватися по умовному виробу виходячи з можливостей підприємства. Ця можливість визначається виходячи з 100 -% завантаження обладнання на самій трудомісткою операції, тобто по самому вузькому місцю.
(Од.), де
- Прийнята кількість обладнання, зайняте виконанням самої трудомісткою операції;
- Норма час за самою трудомісткою операції (встановлюється на основі вихідних даних).
Прийняте кількість одиниць обладнання на самій трудомісткою операції ( в роботі приймається рівним 1,0 або 2,0). Якщо = 1,0, то на всіх інших операціях розрахункову кількість одиниць обладнання буде менше 1,0. Коефіцієнт завантаження устаткування по кожній операції буде дорівнює розрахованому кількості обладнання. При = 2,0 розрахункова кількість обладнання на інших операціях може бути більше одиниці. У цьому випадку, щоб отримати прийняте кількість обладнання, необхідно розрахункова кількість обладнання округлити до цілого більшого числа. Тоді коефіцієнт завантаження по кожній операції розраховується як частка від ділення розрахункової кількості обладнання на прийняте.
У даному випадку, розрахункове кількість обладнання по кожній операції встановлюється за виразом:

Величина , Що відповідає кількості продукції, виробленої на самій трудомісткою операції, являє собою виробничу потужність створюваного підприємства. Всі подальші розрахунки будуть виконуватися на обсяг виробництва, відповідний виробничої потужності, яку в подальшому будемо позначати буквою .
За результатами розрахунку коефіцієнта завантаження будується столбиковой діаграма завантаження обладнання, яка дає наочне уявлення про ступінь використання обладнання. По осі абцис відкладаються номери операції, на яких зайнято обладнання, а по осі ординат - чисельне значення коефіцієнта завантаження. Висота стовпчика відповідає коефіцієнту завантаження обладнання за кожною операцією.
\ S
3.2. Вартість допоміжного обладнання
Вартість допоміжного обладнання визначається наближено - 30% від вартості технологічного обладнання.
До ть = (Тис. крб.)
3.3. Вартість виробничого та господарського інвентарю
Виробничий інвентар використовується для проведення виробничих операцій (робочі столи, верстки).
До господарського інвентарю відносяться предмети конторського призначення - обстановка, письмові столи, друкарські машинки, предмети протипожежного призначення й ін
Вартість інвентаря по підприємству може бути встановлена ​​приблизно у розмірі 10 - 15% від вартості технологічного обладнання.
До хі = (Тис. крб.)
3.4. Визначення потреби в приміщенні
Потреба в приміщенні необхідно розрахувати для встановлення орендної плати, оскільки будівля пропонується не купувати, а орендувати.
Загальна потреба в приміщеннях складається з потреби приміщення для виробництва, складу та офісу.
3.4.1. Потреба у виробничому приміщенні ( ) визначається за формулою:
2),
де - Кількість операцій технічного процесу виготовлення виробів;
- Габарити устаткування, зайнятого виконанням i-ої операції, м 2 / од. обладнання;
- Кількість обладнання, зайнятого виконанням i-ої операції;
- Коефіцієнт, що враховує додаткову площу ( = 2,0 ¸ 3,0).

3.4.2. Потреба в складському приміщенні може бути наближено прийнята в розмірі 30-50% від площі виробничого приміщення.

S ск = 2)

3.4.3.Потребность в приміщенні для офісу може бути прийнята в межах 20-30 м 2.
S оф = 20 (м 2)
3.5. Вартість нематеріальних активів
Нематеріальні активи - це частина нерухомості, яка тривалий час використовується в процесі виробництва і управління, не має натурально-речової форми і по частинах переносить свою вартість на продукцію, що випускається. Склад нематеріальних активів:
- Витрати на підготовку і освоєння виробництва;
- Промислова власність (патенти, ліцензії, ноу-хау, промислові та сільськогосподарські зразки, товарні знаки, торгові марки, знаки обслуговування, франчайзинг)
- Комп'ютерні програми
- Інші права користування
- Гуд вілл - це цінність фірми або показник ділової репутації, який охоплює широке коло ринкових понять про прибутковість та престижності, вигідному місці розташування, ділових зв'язків, досвід роботи.
Ця вартість включає організаційні витрати по створенню підприємства. Дані витрати в курсовій роботі можна прийняти на рівні 10 - 15 тис. руб.
З НМА = 15 (тис. грн.)

3.6. Оборотні кошти у виробничі запаси, сировини і матеріалів ( )
Дані кошти розраховуються за формулою:
(Руб),
де - Норма витрати матеріалу, кг / од.;
- Річний обсяг виробництва продукції (приймається рівним виробничої потужності підприємства);
- Ціна матеріалу;
- Тривалість обороту запасу матеріалів у днях.
Норма витрати матеріалу визначається як частка від ділення ваги вироби ( )   на коефіцієнт використання матеріалу :
(Кг / од.)
Оборотні кошти в незавершеному виробництві ( )
Незавершене виробництво - частково готова продукція, що вимагає додаткової обробки перед її реалізацією, тобто продукція не пройшла всіх передбачених стадій виробничого процесу в межах одного і того ж виробничого підрозділу
Вартість незавершеного виробництва ( ) Може бути встановлена ​​з наступного виразу:
(Руб.),
де   - Тривалість виробничого циклу, дні;
- Собівартість одиниці готової продукції;
- Коефіцієнт готовності.
Величини , ,    встановлюються розрахунковим шляхом.
3.7.1. Тривалість виробничого циклу
Виробничий цикл - період часу (годину, день, місяць), необхідного для виготовлення певної продукції в межах одного промислового підприємства. Він складається з робочого часу і часу і часу перерв. Його тривалість залежить від технології виготовлення виробів та організації виробничого процесу. Від тривалості залежить потреба в матеріалах.
Тривалість виробничого циклу розраховується за формулою:
,
де - Тривалість робочої зміни, год. / зміна;
- Кількість змін ( = 2);
- Коефіцієнт, що враховує перерви у виробничому процесі ( = 2 ¸ 3).
Собівартість одиниці готової продукції
Собівартість продукції являє собою вартісну оцінку використовуваних у процесі виробництва продукції природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів трудових ресурсів, а також інших витрат на її виробництво і її реалізацію. Собівартість відображає величину поточних витрат, що мають виробничий, некапітальний характер, забезпечують процес простого відтворення на підприємстві. Собівартість є економічною формою відшкодування споживаних факторів виробництва. На стадії попередніх розрахунків вона визначається наближено за формулою:
(Грн. / од),
де   - Норма витрати основних матеріалів, кг / од.;
  - Ціна матеріалу, грн / кг;
- Коефіцієнт, що враховує питому вагу вартості основних матеріалів в собівартості виробу ( = 0,75 ¸ 0,80).
3.7.3 Коефіцієнт готовності:

3.8. Оборотні кошти в запаси готової продукції ( )
Вартість запасу готової продукції визначається за формулою:
(Руб.),
де - Собівартість одиниці продукції (см п.3.7.2.);
- Річний обсяг виробництва;
- Тривалість обороту готової продукції на складі (наводиться у вихідних даних).
3.9. Оборотні кошти у дебіторську заборгованість ( )
Під дебіторської заборгованістю розумію задолжность організацій, працівників і фізичних осіб даної організації (задолжность покупців за куплену продукцію, підзвітних осіб за видані їм під звіт суми та ін). Організації та особи, які є боржниками даної організації, називають дебіторами.
(Руб.),
де - Виручка від реалізації продукції (грн. / рік);
- Тривалість дебіторської заборгованості.
3.9.1. Виручка від реалізації продукції на даному етапі розрахунку встановлюється наближеним шляхом:
(Руб.),
де - Собівартість одиниці продукції;
- Рентабельність продукції ( = 13 - 15%).
3.10. Грошові оборотні кошти
Грошові оборотні кошти - це вільні грошові кошти, що знаходяться в касі або на поточних рахунках в банку. Для нормального функціонування підприємства в початковий момент необхідно мати мінімум грошових коштів на поточні витрати. У курсовій роботі сума грошових коштів приблизно може бути прийнята »10% від суми матеріальних оборотних коштів.
323633 +485450 +37218 = 846300 (грн.)
Д об.ср = 84630 (грн.)

4. Визначення статутного (акціонерного капіталу)

Статутний капітал являє собою сукупність засобів (вкладів, внесків, часток) засновників (учасників) у майно при створенні підприємства для забезпечення його діяльності в розмірах, визначених установчими документами. Він є початковим вихідним капіталом для підприємства. Його величина визначається з урахуванням запропонованої господарської (виробничої) діяльності і фіксується в момент державної реєстрації підприємства.
Певні особливості має процес формування статутного капіталу акціонерних товариств (АТ). Він представляє, з одного боку, власні кошти товариства як юридичної особи, а з іншого - суму внесків акціонерів. Статутний капітал повинен складатися з встановленої кількості акцій різного виду з певним номіналом. При випуску акцій кожної з них приписується деяка грошова вартість, звана паритетом, або номінальною вартістю. Ця вартість показує, яка частина вартості статутного капіталу припадає на одну акцію на момент оформлення акціонерного товариства.
Зазвичай випускається два види акцій: звичайні і привілейовані. Звичайні акції дають власникові право голосу на загальних зборах акціонерів, право на отримання дивідендів, право на участь у розподілі майна АТ у разі ліквідації. Величина дивідендів, одержуваних по звичайних акціях, залежить від кінцевих результатів підприємства.
Привілейовані акції не дають право голосу їх власникам, однак являють їм певні гарантовані права, а саме:
- Фіксований процентний дохід у вигляді дивідендів;
- Отримання дивідендів до їх розподілу на інші види акцій;
- Переважне право на отримання своєї частки коштів у майні АТ у разі ліквідації підприємства.
АТ не має права виплачувати дивіденди до повної сплати всього статутного капіталу, а також, якщо вартість його майна, або чистих активів, менше статутного капіталу. Статутний капітал відображається в двох основних документах АТ: статуті товариства та бухгалтерському балансі.
В оплату статутного капіталу можуть надходити грошові та майнові внески. До майнових внесків відносяться:
- - Будівлі, споруди, обладнання, матеріальні ресурси та інші матеріальні цінності;
- - Майнові права (права користування водою, землею, будинками, спорудами, обладнанням і т. д.);
- - Інтелектуальна власність;
- - Цінні папери;
- - Кошти в іноземній валюті (для акціонерних товариств, що створюються за участю іноземного особи).
Величина статутного капіталу відображається у IV розділі балансу підприємства «Капітал і резерви» і обліковується на рахунку «Статутний капітал». Вклади, внесені в оплату статутного капіталу залежно від їх виду відображаються на відповідних рахунках: грошові кошти - на «Розрахунковому рахунку», майнові внески - на рахунку «Основні засоби», права користування - на рахунку «Нематеріальні активи», цінні папери - на рахунку «Довгострокові фінансові вкладення».
Статутний капітал можна розглядати як економічний фундамент АТ. Він у грошовому вираженні, як правило, використовується на придбання будинків, споруд, обладнання та інших активів, які не призначені для продажу.

Розміри статутного капіталу.
Статутний капітал не може бути менше розміру, передбаченого відповідними законами про АТ. Для утворення АТ законодавчі акти більшості країн вимагають оплати не всього капіталу, а тільки його частини - решта частини може бути внесена протягом встановленого часу.
За російським законодавством, мінімальний розмір статутного капіталу ЗАТ складає 100-кратну суму мінімального розміру оплати праці, а ВАТ - 1000-кратну суму мінімального розміру оплати праці. Для реєстрації АТ необхідно представити у реєструючий орган крім установчих документів довідку з банку, що підтверджує оплату не менше 50% статутного капіталу. Для цих цілей до реєстрації підприємства відкривається накопичувальний рахунок для внесків засновників у статутний капітал.
Розміри статутного капіталу не є незмінною (постійної) велічіной.Он може змінюватися за рішенням загальних зборів акціонерів, у зв'язку із зміною розмірів майна АТ.
Статутний (акціонерний) капітал ( ) Являє собою суму коштів, що спрямовуються на придбання необоротних активів (п.п.3.1., 3.2., 3.3., 3.5.) Та власних оборотних коштів (активів).

= 432000 +129600 +43200 +337683 +15000 = 957483 (крб)
де - Вартість технологічного обладнання;
- Вартість допоміжного обладнання;
- Вартість виробничого та господарського інвентарю;
- Вартість нематеріальних активів;
- Власні оборотні кошти (активи).
У свою чергу власні оборотні кошти являють собою різницю між загальною сумою оборотних коштів, кредиторською заборгованістю ( ) І величиною короткострокових кредитів ( )
(Руб),
де - Підсумкова сума оборотних коштів.
= 846300 +115532 +84630 = 1046462 (грн.)
4.1. Кредиторська заборгованість включає зобов'язання підприємства постачальникам матеріалів, енергії, перед бюджетом по податках, по заробітній платі та ін
У курсовій роботі можна обмежиться визначенням кредиторської заборгованості перед постачальниками основних матеріалів:
(Руб.),
де - Тривалість кредиторської заборгованості (наводиться в завданні).
4.2. Короткостроковий кредит (терміном на місяць) приймається приблизно на рівні грошових оборотних коштів.
4.3. Визначення кількості акцій, що випускаються
Кількість акцій ( ) Встановлюється із співвідношення акціонерного капіталу та номіналу акції:
(Шт.),
де - Номінал акції.
= 30 (грн.)

5. Складання первинного прогнозного балансу підприємства

Власні фінансові кошти підприємства та кредитні ресурси відображаються в головному фінансовому документі - балансі. Баланс підприємства характеризує в грошовому вираженні стан коштів підприємства (активи) і джерел їх утворення (пасиви), а також фінансові результати господарської діяльності. Плановий баланс - прогнозування стану засобів підприємства та джерел їх утворення на планований період.
Спочатку розглянемо структуру активів. Активи поділяються на необоротні та оборотні. Поділ обгрунтовано різницею в перенесенні вартості на вироблений продукт і швидкості обороту. Необоротні засоби відрізняються тривалим обороту (більше одного року). До позаоборотних активів належить:
-Нематеріальні активи - відбивають майнові права: право користування інтелектуальною власністю, ноу-хау, товарними знаками, і буд. Вони можуть виступати в якості внеску до статутного капіталу. Вони можуть купуватися і вже в процесі функціонування підприємства.
- Незавершені капітальні вкладення - незавершене будівництво. Об'єкти включаються незалежно від способу будівництва (господарський, підрядний, та ін.) У нашому випадку відсутні.
- Довгострокові фінансові вкладення - здійснюються на термін більше року. Довгострокові фінансові вкладення можуть бути представлені вкладами підприємства в статутні капітали інших підприємств, цінними паперами, позиками, облігаціями підприємств, місцевих органів влади.
- Основні засоби - це сукупність матеріально речових цінностей, що діють у незмінній формі протягом тривалого часу і втрачають свою вартість частинами у міру зносу. У основний капітал входить вартість всього устаткування, машин, виробничих будівель, споруд.
Оборотні активи (кошти) - поточні мобільні засоби необхідні для безперервного функціонування підприємства, безперервно перебувають у русі і переносять цілком свою вартість на виготовлену продукцію.
До оборотних активів належить:
- Запаси сировини і матеріалів;
- Витрати незавершеного виробництва;
- Дебіторська заборгованість;
- Запаси готової продукції;
- Грошові оборотні кошти;
- Короткострокові фінансові вкладення (у нашому випадку відсутні). Дані елементи оборотних засобів детальніше були розглянуті раніше.
Раціональне та економне використання як необоротних, так і оборотних коштів є першочерговою задачею підприємства. Тому необхідно розглянути склад, структуру і взаємовідношення основних і оборотних фондів.
Джерела формування майна підприємства приділятися на:
- Власні, в основному це статутний капітал або нерозподілений прибуток;
- Позикові, представлені довгостроковими кредитами банків та позиками, а також короткостроковими позиковими коштами (позики, кредиторська заборгованість).
Джерела власних коштів підприємства відображаються в розділі балансу «Капітал і резерви», який включає в себе:
1) статутний капітал-вартісне вираження вкладу засновників у майно підприємства при його створенні.
2) додатковий капітал, який з'являється в силу інфляції. Щоб врахувати цей фактор необхідно переоцінювати майно підприємства. Таким чином, додатковий капітал - це індексація капіталу у зв'язку з інфляцією.
3) резервний капітал
Позикові кошти відображаються в балансі в розділах «Довгострокові пасиви» і «Короткострокові пасиви».
Довгострокові пасиви включають в себе: кредити банку та інші позики, що підлягають погашенню більш ніж через рік. Короткострокові пасиви включають в себе: кредити банку та інші позики, що підлягають погашенню менш ніж через рік, а також кредиторську задолжность. В якості кредиторської заборгованості може виступати задолжность постачальникам, яка з'являється внаслідок відстрочки платежів за придбані ресурси, задолжность перед бюджетом або задолжность з оплати праці.
Початковий баланс підприємства
Таблиця 2
АКТИВ
Сума млн.руб
ПАСИВ
Сума, млн. руб
II.
Необоротні активи
IIV.
Капітал і резерви
1.1.
Нематеріальні активи
0,015
4.1.
Статутний (акціонерний капітал)
0,9574
1.2.
Основні засоби
Кількість звичайних акцій
в т.ч.
Разом у розділі IV
0,9574
1.2.1
Обладнання:
-
технологічне
0,432
-
допоміжне
0,1296
-
виробничий і господарський інвентар
0,0432
Разом у розділі I
0,6198
III.
Оборотні активи (кошти)
VV.
Довгострокові пасиви
-
21.
Запаси сировини і матеріалів
0,4855
VVI.
Короткострокові пасиви
22.
Незавершене виробництво
0,0372
61.
Кредити банку
0,0846
23.
Запаси готової продукції
0,3236
62.
Кредиторська заборгованість
0,6241
24.
Дебіторська заборгованість
0,1155
25.
Грошові кошти
0,0846
Разом по розділу II
1,0464
Разом у розділі VI
0,7087
IIII.
Збитки
-
БАЛАНС
1,6662
БАЛАНС
1,6661

6. Визначення чисельності працюючих на підприємстві

Розрахунок чисельності працівників підприємства використовується в курсовій роботі для визначення витрат по заробітній платі та продуктивності праці.
Залежно від способу встановлення чисельності працівники підприємства умовно поділяються на три категорії:
- Основні робітники;
- Допоміжні робітники;
- Адміністративно-управлінський персонал.
Чисельність основних робочих по кожній операції визначається на основі трудомісткості виконуваних робіт:
,
де   - Спискова чисельність основних робітників, зайнятих виконанням i-ої операції;
- Норма часу на виконання i-ої операції;
- Річний фонд часу роботи робітників;
- Річний обсяг виробленої продукції, од. / рік






Чисельність допоміжних робітників встановлюється по робочих місцях і нормах обслуговування.
Посада
Кількість
Оклад, грн / міс.
Слюсар
1 год
2000
Кладовщик-грузчик
1 год
2500
У курсовій роботі до такої категорії робітників можна віднести слюсарів, комірників, вантажників і ін Склад допоміжних робітників і їх чисельність встановлюється з урахуванням їх можливої ​​завантаження та суміщення професії.
Чисельність інженерно-технічних працівників встановлюється на основі штатного розкладу.
Штатний розклад є документ, що містить інформацію про склад інженерно-технічних працівників, і їх окладі по кожній посаді. Як орієнтир в штатному розкладі можна передбачити наступні посади: директор малого підприємства, заст. з комерційних питань, бухгалтер-економіст, секретар-референт.
Посада
Кількість
Оклад, руб.
Директор малого підприємства
1 год
4000
Заступник з комерційних питань
1 год
3500
Бухгалтер-економіст
1 год
3000
Секретар-референт
1 год
2000

7. Визначення кошторису витрат на виробництво і реалізацію продукції
7.1. Кошторис витрат є важливим документом, що визначає ефективність роботи підприємства. Вона розробляється для визначення сумарних витрат на виробництво і реалізацію продукції. За розміром витрат, що відображаються в кошторисі визначають прибуток підприємства та розмір накладних витрат.
Кошторис витрат може бути розрахована в двох розрізах:
- За економічними елементами;
- За статтями витрат.
У курсовій роботі кошторис витрат спочатку розробляється за статтями витрат, а потім зводиться за елементами.
7.2. Кошторис витрат включає такі статті:
- Основні матеріали;
- Реалізовані відходи;
- Основні матеріали за вирахуванням відходів;
- Основна заробітна плата виробничих робітників;
- Додаткова заробітна плата виробничих робітників;
- Відрахування на соціальні цілі виробничих робітників;
- Накладні витрати.
Зведений кошторис витрат на виробництво продукції за економічними елементами
Витрати, що утворюють собівартість, за економічним змістом групуються за такими елементами: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби, амортизація основних фондів, інші витрати. Їх структура формується під впливом різних факторів: характеру виробленої продукції і споживаних матеріально-сировинних ресурсів, технічного рівня виробництва, форм його організації та розміщення, умов постачання і збуту продукції і т.д. У залежності від переважної частки окремих елементів витрат розрізняють наступні види галузей і виробництв: матеріаломісткі, трудомісткі, фондомісткі, паливо-та енергомісткі та змішані.
Матеріальні витрати у всіх галузях народного господарства (крім видобувних) займають основну частку в собівартості продукції. До їх складу входять: сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати, паливо, енергія, а також витрати на тару, пакувальні матеріали, інструмент, запасні частини та ін
Оцінка матеріальних ресурсів, за якою вони включаються до собівартості продукції, визначається виходячи з ціни придбання (без урахування податку на додану вартість), всіх надбавок і комісійних постачальницьким, посередницьким і зовнішньоторговельним організаціям, вартості послуг товарних бірж, митних зборів, а також плати за транспортування стороннім організаціям. З витрат на матеріальні ресурси повністю виключається вартість поворотних відходів.
Витрати на оплату праці відображають участь у собівартості продукції необхідної живої праці. Вони включають заробітну плату основного виробничого персоналу, а також не перебувають у штатах працівників, які належать до основної діяльності. Оплата праці включає: заробітну плату, що нараховується за відрядними розцінками, тарифними ставками та посадовими окладами відповідно до системами оплати праці, прийнятими на підприємстві; вартість продукції, що видається в порядку натуральної оплати; надбавки і доплати, премії за виробничі результати; оплату чергових і додаткових відпусток; вартість безкоштовно наданих послуг; одноразові винагороди за вислугу років, надбавки за роботу на Крайній Півночі і по районних коефіцієнтах та ін витрати.
Відрахування на соціальні потреби являють собою форму перерозподілу національного доходу на фінансування суспільних потреб. Нараховані кошти спрямовуються до позабюджетних фондів і використовуються на передбачені законом мети. Тарифи страхових внесків щорічно затверджуються у федеральному законі, прийнятому Державною Думою. У цю групу витрат в даний час включається чотири види платежів.
1 Відрахування до Фонду соціального страхування РФ
2 Відрахування до Пенсійного фонду РФ
3 Страхові внески до Державного фонду зайнятості населення РФ
4 Фонд обов'язкового медичного страхування
Амортизація основних фондів на їх повне відновлення включається в собівартість продукції в сумах, які визначаються на основі балансової вартості фондів та діючих норм амортизаційних відрахувань. Знос нараховується як на власні основні фонди, так і орендовані.
До складу інших витрат входять різноманітні і численні витрати: податки і збори, відрахування в спеціальні фонди, платежі по обов'язковому страхуванню майна та за викиди забруднюючих речовин в навколишнє середовище, оплата відсотків за кредит, суми зносу по нематеріальних активів, відрядження та представницькі витрати та ін .
7.2.1. Основні матеріали:
Ці витрати розраховуються на весь обсяг і на одиницю виробленої продукції :
а) (Руб / рік)
б) (Руб / од),
де - Норма витрати матеріалу, кг / вид.;
- Ціна матеріалу, грн / кг;
- Річний обсяг виробництва (од / рік).
7.2.2. Реалізовані відходи:
а) на весь об'єм:
(Руб / рік)
б) на одиницю продукції:
(Руб / од),
де - Чиста вага виробу, кг / вид.
- Ціна реалізованих відходів, руб / кг (приймається приблизно 10% від ціни основних матеріалів).
= (Руб / кг)
7.3. Вартість матеріалів за вирахуванням відходів:
а) б (руб / рік),
б) (Руб / од)
7.4. Основна заробітна плата виробничих робітників:
Основна заробітна плата передбачає оплату праці за відпрацьований час. Розраховується вона в залежності від форми і системи оплати праці. У курсовій роботі передбачається відрядно-преміальна оплата праці. У відповідності до цієї системи основна заробітна плата розраховується за формулою:
(Руб / од),
де   - Норма часу на виконання i-ої операції, хв / од;
- Годинна ставка 1-го розряду, руб / год;
  - Тарифний коефіцієнт відповідного розряду;
  - Коефіцієнт, що враховує премії і доплати ( »1,5);
  - Районний коефіцієнт ( = 1,3).
Годинна ставка 1-го розряду ( орієнтовно може бути прийнята в інтервалі від 3,0 ¸ 4,0 руб / год).
Тарифний коефіцієнт відповідного розряду береться з таблиці 3:
Таблиця 3
Тарифні коефіцієнти
Розряд
4
5
6
7
8
k тк
1,91
2,16
2,44
2,76
3,12
Основна заробітна плата виробничих робітників на річний обсяг виробництва визначається шляхом множення величини , Яка розраховується за формулою (26) на
(Руб / рік)

7.5. Додаткова заробітна плата виробничих робітників розраховується на одиницю і весь обсяг виробленої продукції:
а) (Руб / од)
б) (Руб / рік),
де - Коефіцієнт, що враховує виплати по додатковій заробітній платі ( = 0,10 ¸ 0,15)
7.6. Відрахування на соціальні цілі:
Відрахування на соціальні цілі включають в себе відрахування в наступні фонди:
- Пенсійний;
- Обов'язкового медичного страхування;
- Соціального страхування;
- Зайнятості населення.
У загальній сумі ці відрахування визначаються у розмірі 35,6% від основної та додаткової заробітної плати:
а) (Руб / рік)
б) (Руб / од.)
Отже, перші шість статей відносяться до прямих витрат. Відмітна їх риса, що вони можуть бути безпосередньо віднесені на виготовлену продукцію і тому розраховуються як на весь обсяг виробленої продукції, так і на одиницю окремих видів продукції.
Інші витрати (невраховані в прямих витратах) утворюють непрямі витрати. Ці витрати відносяться на весь обсяг виробленої продукції. Віднесення їх на конкретну продукцію може бути здійснено лише непрямим шляхом (спосіб віднесення розглядається нижче).
Як відомо до непрямих витрат належать загальновиробничі, загальногосподарські та комерційні витрати. На малих підприємствах ці витрати можуть бути об'єднані під назвою накладні витрати.
7.7. Накладні витрати
Накладні витрати включають витрати по утриманню та експлуатації обладнання, управління підприємством, з реалізації продукції та ін, які не можуть бути безпосередньо віднесені на ту чи іншу продукцію, що виготовляється на підприємстві.
У першому наближенні накладні витрати включають в себе такі витрати:
- Амортизація основних фондів підприємства;
- Амортизація нематеріальних активів;
- Орендна плата за приміщення;
- Відрахування в ремонтний фонд;
- Допоміжні матеріали на утримання обладнання;
- Витрати на силову електроенергію;
- Знос інструменту;
- Заробітна плата допоміжних робітників;
- Відрахування на соціальні цілі допоміжних робітників;
- Заробітна плата адміністративно-управлінського персоналу
- Відрахування на соціальні цілі адміністративно-упраленческого персоналу;
- Витрати на відрядження;
- Представницькі витрати;
- На рекламу;
- Податки на користування автомобільними дорогами;
- Плата за кредит;
- Інші витрати.
7.7.1. Амортизація основних засобів ( ):
Амортизаційні відрахування провадяться підприємствами щомісяця виходячи із встановлених норм амортизації та балансової вартості основних фондів за окремими групами або інвентарними об'єктами, які перебувають на балансі підприємства. Норма амортизації представляє собою встановлений державою річний відсоток погашення вартості основних фондів і визначає суму щорічних амортизаційних відрахувань. Інакше кажучи, норма амортизації - це відношення суми річних амортизаційних відрахувань до вартості ОПФ, виражене у відсотках. Норми амортизації встановлюється і періодично переглядається державою, вони єдині для всіх підприємств і організацій незалежно від їх форм власності та форм господарювання.
(Руб / рік),
де - Сумарна вартість основних засобів (технологічне і допоміжне устаткування, виробничий і господарський інвентар);
- Норма амортизаційних відрахувань.
7.7.2. Амортизація нематеріальних активів ( )
(Руб / рік),
де - Вартість нематеріальних активів (п.3.5.)
- Строк списання нематеріальних активів ( »5 років).
7.7.3. Орендна плата ( ):
(Руб / рік),
де - Сумарна орендована площа будівлі, включаючи виробничу і під офіс;
- Орендна плата за 1м 2, руб / м 2 (50: 200 руб / м 2 замесяц).
7.7.4. Відрахування в ремонтний фонд ( ):
(Грн. / рік),
де - Вартість обладнання (технологічного та допоміжного);
- Коефіцієнт, що враховує відрахування в ремонтний фонд ( »0,05-0,10).
7.7.5. Допоміжні матеріали на утримання обладнання ( ):
(Грн. / рік),
де - Коефіцієнт, що враховує витрати на допоміжні матеріали ( »0.02-0,03).
7.7.6. Витрати на силову електроенергію ( )
Ці витрати приблизно можна розрахувати за наступною формулою:

(Руб / рік),
де - Кількість операцій технологічного процесу;
- Встановлена ​​потужність електродвигунів обладнання, зайнятого виконанням i-ої операції (у курсовій роботі приймається відповідно по операція: 5; 7; 6; 8; 4; 7 квт);
- Річний фонд часу роботи обладнання, год / рік (дається в завданні);
- Коефіцієнт, що враховує завантаження устаткування за відповідної операції (приймається за результатами розрахунку, виконаного в п.3.1.);
- Коефіцієнт, що враховує питому вагу основного часу в нормі часу на виконання операції (в середньому по кожній операції - »0,5);
- Коефіцієнт, що враховує використання електродвигунів за потужністю (по кожній операції - »0,6);
- Ціна електроенергії за 1 квт / годину (87коп/квт-ч).
7.7.7. Знос інструмента ( ):
(Грн. / рік),
де - Норма часу на виконання i-ої операції;
- Середня стійкість інструменту, мін. / термін служби ( »300 хв.);
- Середня ціна одиниці інструменту ( »20-30 грн. / од.);
- Річний обсяг виробництва, од. / рік.
7.7.8. Заробітна плата допоміжних робітників ( )

, Грн. / рік,
(Руб / рік)
де - Кількість професій допоміжних робітників;
- Чисельність робітників за відповідною професією;
- Місячна тарифна ставка робітника відповідного розряду;
- Коефіцієнт, що враховує премії і доплати для допоміжних робітників ( = 1,2-1,3);
- Районний коефіцієнт ( = 1,3).
7.7.9. Відрахування на соціальні цілі допоміжних робітників
(Грн. / рік)
7.7.10. Заробітна плата адміністративно-управлінського персоналу службовців ( ):

(Грн. / рік),
де - Місячний оклад працівника адміністративно-управлінського персоналу;
- Чисельність працівників адміністративно-управлінського персоналу за відповідною посадою (в курсовій роботі по кожній посаді приймається по одній людині).
7.7.11. Відрахування на соціальні цілі адміністративно-управлінського персоналу
(Грн. / рік)
7.7.12. Витрати на відрядження ( ):
Ці витрати можна прийняти приблизно 10% від заробітної плати адміністративно-управлінського персоналу.
(Грн. / рік)
7.7.13. Представницькі витрати ( )
Ці витрати орієнтовно можна прийняти на рівні не більше 0,2% від вартості реалізованої продукції.
(Грн. / рік),
де - Виручка від реалізації продукції.
7.7.14. Витрати на рекламу ( ), Не більше
(Грн. / рік)
7.7.15. Податки на користування автомобільними дорогами ( )
(Грн. / рік),
7.7.16. Плата за короткостроковий кредит ( )
У собівартості продукції відображається плата за кредит в межах ставки ЦБ (центрального банку). Загальна плата за кредит приймається на 5-10% більше вказаної межі, що діє на момент виконання курсової роботи. Таким чином, у собівартості продукції має бути відображено:
(Грн. / рік),
де - Сума кредиту;
- Річна ставка відсоток за кредит (у межах ставки ЦБ плюс 3%);
- Термін взяття кредиту ( = 2 місяць).
7.7.17. Інші витрати ( )
Інші витрати включають в себе послуги сторонніх організацій, оплату послуг зв'язку, банку, канцелярські витрати і т.д.
У курсовій роботі ці витрати можна прийняти в розмірі 10-20% від суми накладних витрат, розрахованих вище.
З пр = 1451270 (Руб / рік)
7.7.18. На основі виконаних розрахунків складається зведений кошторис накладних витрат, з підрозділом витрат на змінні і постійні і віднесенням їх до відповідного елементу.
Кошторис накладних витрат
Таблиця 4

п / п
Найменування витрат
Сума
тис.руб.
У тому числі
Угрупування витрат за елементами
Постійні
Витрати
змінні витрати
1.
Амортизація основних засобів
90720
90720
-
амортизація
2
Амортизація нематеріальних активів
3000
3000
-
інші
витрати
3.
Орендна плата
80400
80400
-
інші
витрати
4.
Відрахування в ремонтний фонд
28080
28080
-
інші
витрати
5.
Допоміжні матеріали
11232
5616
5616
матеріальні витрати
6.
Витрати на силову енергію
2251
-
2251
матеріальні витрати
7.
Знос інструмента
33725
-
33725
матеріальні витрати
8.
Заробітна плата допоміжних робітників
59904
93600
-
оплата праці
9.
Відрахування на соц. мети допом. робочих
33321
21325
-
відрахування на соц. мети
10.
Податки на користування автомоб. дорогами
436800
-
189741
інші витрати
11
Заробітна плата адм. -
упр. персоналу
155500
436800
-
оплата праці
12
Відрахування на соц. мети
адм. - Упр. персоналу
189741
155500
-
відрахування на соц. мети
13
Витрати на відрядження
43680
43680
-
інші витрати
14
Представницькі витрати
189741
189741
-
інші витрати
15
Реклама
1269
1269
-
інші витрати
16
Короткостроковий кредит
2159
2159
-
інші витрати
17
Інші витрати
145127
108845
36281
інші витрати
Разом
1 506650
1 260 735
267614
8. Зведений кошторис витрат на виробництво продукції
Зведений кошторис витрат на виробництво складається на річний випуск продукції за статтями витрат і елементами витрат. На початку розраховується кошторис витрат за статтями витрат, потім здійснюється ув'язка статей витрат з відповідними елементами витрат і на основі цієї ув'язки встановлюється зведений кошторис витрат на виробництво продукції за економічними елементами.
Кошторис витрат на виробництво продукції за статтями витрат
Таблиця 5
№ п / п
Статті витрат
Сума, тис.руб. / рік
Уд.вес витрат,%
1.
Основні матеріали
12483
-
2.
Реалізовані відходи
1881
-
3.
Основні матеріали за вирахуванням відходів
12294
32,6
4.
Основна заробітна плата виробничих робітників
15278
40,6
5.
Додаткова заробітна плата виробничих робітників
2291
6,1
6.
Відрахування на соціальні цілі
6254
16,6
7.
Накладні витрати
1538
4,1
Разом: (п.3 + п.4 + п.5 + п.6 + п.7)
37658
100

Класифікація витрат за ступенем їхньої залежності від обсягу виробництва
Прямі змінні витрати
(36119849)
Накладні витрати
(1538187)
Змінні накладні витрати
(277452)
Постійні накладні витрати
(1 260 735)
Загальні змінні витрати
(36397301)
Загальні витрати за кошторисом
(37658036)


Рис.1. Класифікація витрат
Ув'язка кошторису витрат на виробництво продукції за статтями витрат і елементами витрат

Таблиця 6

п / п
Статті витрат
Елементи витрат
Сума витрат
матеріальні витрати
оплата праці
відрахування на соц.нужди
амортизація
інші витрати
I. Прямі змінні витрати
1.
Основні матеріали за вирахуванням відходів
112294
12294
2.
Основна заробітна плата виробничих робітників
15278
15278
3.
Додаткова заробітна плата
2291
2291
4.
Відрахування на соціальні цілі
6254
6254
II. Накладні витрати
5.
Амортизація основних фондів
90720
90720
6.
Амортизація нематеріальних активів
3000
3000
7.
Орендна плата
80400
80400
8.
Відрахування в ремонтний фонд
28080
28080
9.
Допоміжні матеріали
11232
11232
10.
Електроенергія
2251
2251
11.
Знос інструмента
33725
33725
12.
Заробітна плата допоміжних робітників
59904
59904
13
Відрахування на соц. мети допоміжних робітників
33321
33321
14
Заробітна плата адм. - Упр. персоналу
155500
155500
15
Відрахування на соц. мети адм. - Упр. персоналу
189741
189741
16
Податки на користування дорогами
436800
436800
17
Витрати на відрядження
43680
43680
18
Представницькі витрати
189741
189741
19
Реклама
1269
1269
20
Короткостроковий кредит
2159
2159
21
Інші витрати
145127
145127
Сума витрат за елементами
159502
232973
229316
90720
928097
1514687
На підставі даних, представлених в табл. 6 складається кошторис витрат за економічними елементами
Таблиця 7
Cмета витрат на виробництво продукції за економічними елементами

п / п
Елементи витрат
Сума, тис.руб. / рік
Питома вага витрат,%
1.
Матеріальні витрати
159502
9,8
2.
Оплата праці
232973
14,2
3.
Відрахування на соціальні потреби
229316
13,9
4.
Амортизація
90720
5,5
5.
Інші витрати
928097
56,6
Разом витрат
1640608
100

7. Калькулювання собівартості продукції

Калькулювання означає розрахунок собівартості одиниці продукції. Основне призначення калькуляції - визначення нижньої межі ціни. Калькулювання собівартості продукції здійснюється за статтями витрат, представленим в табл. 5.
Перші 6 статей розраховуються на одиницю продукції прямим шляхом за методикою, розглянутою вище (п.7.2. ÷ 7.6.).
Розрахунок накладних витрат здійснюється у трьох варіантах:
1. У першому - для умов однономенклатурного виробництва, ці витрати на одиницю продукції ( ) Визначаються діленням їх загальної суми на обсяг виробництва:
(Грн. / од.),
де - Загальна сума накладних витрат на річний обсяг виробництва, тис. грн. / Рік.
2. У другому варіанті - накладні витрати на одиницю продукції розраховуються для умов багатономенклатурного виробництва за формулою:
(Грн. / од.),
де - Коефіцієнт накладних витрат;
- Основна заробітна плата виробничих робітників на одиницю
продукції.
Коефіцієнт накладних витрат являє собою відношення загальної суми накладних витрат до суми основної заробітної плати виробничих робітників, зайнятих виготовленням різних виробів.

3. Третій варіант розрахунку накладних витрат на одиницю продукції передбачає їх поділ на змінні ( ) І постійні витрати ( ).

(Грн. / од.),
(Грн. / од.),
де і - Відповідно коефіцієнти змінних і
постійних накладних витрат.
У свою чергу коефіцієнти відповідних накладних витрат визначаються за формулами:

,
де і - Відповідно змінні і постійні накладні витрати підприємства за рік, грн. / рік (див. табл.4).
За всіма трьома варіантами розрахунок собівартості продукції слід звести в таблицю 8.

Таблиця 8
Калькуляція собівартості продукції

п / п
Статті витрат грн. / од.
Варіанти калькуляції
1
2
3
1
Основні матеріали
6800
6800
6800
2.
Реалізовані відходи
238
238
238
3.
Основні матеріали за вирахуванням відходів
6562
6562
6562
4.
Основна заробітна плата
89,4
89,4
89,4
5.
Додаткова заробітна плата
13,41
13,41
13,41
6.
Відрахування на соціальні цілі
36,6
36,6
36,6
7.
Накладні витрати
685,9
685,9
-
в т.ч. змінні накладні
-
-
137,8
8.
Разом змінні прямі і змінні накладні витрати
-
-
6839
9.
Постійні накладні витрати
-
-
548
10.
Собівартість одиниці продукції
7387
7387
7387

10. Визначення мінімально допустимого рівня ціни
Як було зазначено раніше, метою курсової роботи є визначення мінімального рівня ціни, тобто такого її значення, яке забезпечує отримання прибутку достатньою для виплати заданого рівня дивідендної ставки. Цей рівень чисельно можна представити у вигляді наступного виразу:
(Грн. / од.),
де - Собівартість одиниці продукції, грн. / од.;
- Мінімальний рівень рентабельності продукції,%.
Мінімальний рівень рентабельності дозволяє встановити прибуток, необхідну для виплати дивідендів. Встановити цей рівень можна графічним шляхом. Для цього необхідно виявити залежність дивідендної ставки від рівня рентабельності продукції і відповідної йому ціни:

\ S
Мінімальний рівень рентабельності і відповідна йому мінімальна ціна виходить графічно на перетині двох прямих:
1 - прямий, що виражає залежність дивідендної ставки від рівня рентабельності;
2 - прямий, що виражає задається рівень дивідендної ставки (Нст тр).
10.1. Для одержання залежності дивідендної ставки від рівня рентабельності продукції задаються довільно двома значеннями рівня рентабельності (наприклад, 20% і 40% або 10% і 30%) і для цих значень визначаються два рівні цін:
,
де - Задається рівень рентабельності,%
а) (Грн. / од),
б) (Грн. / од),
де - Задається рівень рентабельності,%
10.2. Для обраних двох значень рентабельності та відповідних їм цін визначаються виручка і прибуток від реалізації продукції
а) (Грн. / рік),
б) (Грн. / рік),
а) (Грн. / рік).
б) (Руб / рік)

10.3. Визначення оподатковуваного прибутку
Оподатковуваний прибуток ( ) Представляє собою різницю між прибутком від реалізації і сплачуються податком на майно ( ) І
, Грн. / рік.
(Грн. / рік.)
(Грн. / рік.)
Податок на майно сплачується у розмірі 2% від активу балансу.
10.4. Прибуток після оподаткування ( )
, Грн. / рік,
(Грн. / рік)
(Грн. / рік)
де - Податок на прибуток (24% від оподатковуваного прибутку).
10.5. Відрахування до резервного фонду
, Грн. / рік,
де - Коефіцієнт, що враховує відрахування в резервний фонд ( = 0,05).
(Грн. / рік)
(Грн. / рік)

10.6. Погашення кредиту та сплата процента за кредит
Плата за кредит береться до уваги лише в частині, яка здійснюється з прибутку.
(Грн. / рік),
де - Розмір кредиту;
- Загальна ставка відсотка за кредит,%;
- Відсоток за кредит у межах ставки центрального банку плюс три відсотки;
- Термін взяття кредиту.
Погашення кредиту здійснюється у повній сумі з чистого прибутку.
10.9. Прибуток до розподілу:
, Грн. / рік,
де - Фонд накопичення;
- Фонд споживання;
- Прибуток, призначена для виплати дивідендів.
(Грн. / рік)
(Грн. / рік)
Для більшої наочності механізм розподілу прибутку необхідно представити у вигляді схеми із зазначенням відповідних цифр для двох варіантів цін (рис.3).
Визначення дивідендної ставки
Таблиця 9
1.
Відсоток чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів
50%
2.
Сума прибутку на виплату дивідендів
502 573
1 542 589
3.
Кількість акцій ( .)
58376
4.
Номінал акцій ( .)
30
5.
Величина дивіденду на одну акцію
8,6
26,42
6.
Ставка дивіденду ,%
28,66
88,06
Розрахунок дивідендної ставки здійснюється для двох значень ціни (з різною рентабельністю) та на основі цих розрахунків виводиться залежність дивідендної ставки від двох факторів:
- Від рівня ціни;
- Від відсотка чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів.
Дана залежність представляється у вигляді графіка, аналогічний тому, який представлений на рис.2.
На перетині прямих, що характеризують залежність ставки дивіденду від рентабельності продукції, відсотки прибутку, що направляється на виплату дивідендів і прямої, що характеризує задається рівень прийнятною дивідендної ставки, отримаємо мінімальний рівень рентабельності і відповідний йому рівень ціни.
При виборі мінімального рівня рентабельності в курсовій роботі можна обмежитися варіантом розподілу чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, що дорівнює 50%.
Потім встановлений рівень мінімальної рентабельності порівнюється із середніми значеннями рентабельності продукції, що дорівнює приблизно 13 ¸ 15%:

Так як розрахунковий рівень мінімальної рентабельності менше середнього (10,15%), то виробництво продукції слід визнати доцільним.

Податок на майно
45305
Погашення кредиту
2159
Фонд накопичення та споживання
а) 50257 б) 50257
Дивіденди
а) 1542589 б) 1542589
Відрахування до резервного фонду
а) 53016 б) +162491
Податок на прибуток
а) 334838 б) 1026262
Собівартість продукції
7387
Виручка від реалізації
а) 15845115 б) 18726045
Прибуток від реалізації
а) 1440465 б) 4321395
Оподатковуваний прибуток
а) 1395160 б) 4276090
Прибуток після оподаткування
а) 1060322 б) 3249828
Чистий прибуток до розподілу
а) 1005147 б) 3085178


Рис. 3. Схема розподілу прибутку
(А) і б) - значення відповідних показників для розглянутих варіантів цін)

11. Визначення мінімального обсягу продажів

Одним з вирішальних факторів, що визначає доцільність виробництва продукції є обсяг продажів. Для забезпечення прибуткової роботи підприємство повинно забезпечити обсяг виробництва не нижче певного рівня. Обсяг продажів, при перевищенні якого забезпечується беззбиткова робота, зветься точки беззбитковості. В основі її визначення лежить розподіл витрат на змінні і постійні витрати.
Цю точку можна встановити в умовах одно-і багатономенклатурного виробництва аналітичним і графічним способами.
В умовах однономенклатурного виробництва розрахунок точки беззбитковості виконується за наступною формулою:
(Од. / рік),
де: - Критичний обсяг виробництва продажів у натуральних одиницях;
- Постійні витрати грн. / рік;
- Ціна одиниці продукції грн. / од.; (Встановлюється виходячи з рентабельності 13 ¸ 15)
- Змінні витрати (прямі і накладні), грн. / од.
Ц рин (Руб)
Залежність витрат і виручки від обсягу продажу можна представити графічно кількома способами:
а) \ S
б) \ S
в) \ S
11.3. В умовах багатономенклатурного виробництва розрахунок точки беззбитковості виконується за наступним виразом:
(Тис.руб. / рік),
де: - Питома вага змінних витрат у виручці від реалізації продукції.
У курсовій роботі величину можна прийняти як відношення питомих змінних витрат до ціни продукції.
Вираз (1 - ) Являє собою маржинальний дохід, виражений у відносних одиницях (коефіцієнт маржинального доходу).
Отримувана вираз являє собою точку беззбитковості у вартісній формі, тобто мінімальну виручку від реалізації, при перевищенні якої підприємство почне отримувати прибуток.
Цю точку можна отримати графічним шляхом:
\ S
\ S
Точка беззбитковості характеризує запас фінансової стійкості підприємства. Чим більше планований або фактичний обсяг продажів перевищує точку беззбитковості, тим стійкіше фінансове становище підприємства і тим менше ризик збитків від можливого падіння виробництва. Запас фінансової міцності можна представити як в абсолютному, так і у відносному виразах.
В абсолютному вираженні запас фінансової стійкості визначається по різниці планованого (фактичного) об'єкта продажу і точки беззбитковості.
У відносному вираженні розраховується коефіцієнт фінансової стійкості ( ):
,
де - Відповідно планований обсяг продажів (у фізичному або грошовому вираженні);
- Точка беззбитковості (у відповідних одиницях).
Чим більше значення коефіцієнта , Тим стійкіше фінансове становище підприємства. Так як отриманий коефіцієнт стійкості дорівнює 0,65, то можна сказати про те, що фінансове становище нашого підприємства цілком стійке.

12. Дослідження точки беззбитковості

Точка беззбитковості, встановлена ​​раніше, отримана за певних фіксованих змінних і постійних витратах і мінімальною ціною. У процесі реалізації проекту можуть виникнути відхилення від зазначених параметрів у ту чи іншу сторону, що природно відіб'ється на точці беззбитковості.
Наприклад: щоб забезпечити беззбиткову діяльність підприємства необхідно компенсувати зниження цін або збільшення витрат зростанням обсягу продажів. Тому важливо знати реакцію точки беззбитковості на зміну змінних параметрів (витрат, ціни). Цю реакцію можна відобразити як у формі таблиці, так графічно. В якості вихідної формули можна прийняти вираз:

Послідовно коригуючи кожну складову формули на коефіцієнт зміни параметра, отримаємо відповідне значення :
а) од. / рік,

б) од. / рік,
в) од. / рік,
де , і - Відповідно коефіцієнти, що враховують зміну ціни, змінних і постійних витрат.
Інтервал зміни перерахованих коефіцієнтів в курсовій роботі можна прийняти від 0,7 до 1,3.
За точку відліку (k = 1,0) приймаються ті значення ціни, змінних і постійних витрат, які були отримані раніше.
Виконавши відповідні розрахунки точки беззбитковості при різних значеннях коефіцієнтів ( , і ), Результати заносяться в таблицю 10.
Залежність точки беззбитковості від зміни ціни,
змінних і постійних витрат
Таблиця 10

п / п
Фактори
Точка беззбитковості, Q кр, од. / рік
Коефіцієнти, що враховують зміну параметрів
0,7
0,8
0,9
1,0
1,1
1,2
1,3
1.
Зміна ціни
-1132
-10478
1446
676
440
327
260
2.
Зміна змінних витрат
294
362
471
676
1190
4994
3.
Зміна постійних витрат
472
540
608
676
743
810
878
На основі даних представлених в табл. 10 будується графік залежності точки беззбитковості від зміни ціни, змінних і постійних витрат.
\ S
З графіка випливає, що змінюючи ціну, змінні і постійні витрати, можна зміщати точку беззбитковості і отримати бажане її значення.
З графіка випливає, що при зниженні ціни на 10% цілком реально компенсувати втрати збільшенням обсягу продажів до 1500 одиниць. При збільшенні ціни на 12-13% неможливо компенсувати ніяким збільшенням обсягу продажів. Це говорить про те, що на зміну обсягу продажів в значній мірі впливає зміна ціни. Також з графіка випливає, що обсяг продажів практично не залежить від зміни постійних витрат, чого не можна сказати про змінні витрати. При збільшенні змінних витрат на 10% також можна компенсувати збільшенням до 1190 одиниць. При зміні змінних витрат на 15-20% неможливо компенсувати ніяким збільшенням продажів. При збільшенні ціни до 30% ми можемо компенсувати втрати, знижуючи обсяг виробництва до 260 одиниць (на 61%), при зниженні витрат до 30% ми також можемо легко компенсувати втрати за рахунок зниження обсягу продажів до 294 одиниць (на 63%).
З вищесказаного випливає, що при зниженні ціни і збільшення витрат важче зберегти беззбиткову роботу, ніж при збільшенні ціни і зниженні витрат, тобто точка беззбитковості більш чутлива до зниження ціни і збільшення витрат.
При збільшенні змінних витрат на 23% точка беззбитковості позбавляється сенсу, оскільки прагне до нескінченності.
Підводячи загальні підсумки, можна сказати про те, що обсяг реалізації значною мірою залежить як від ціни, так і від змінних витрат.

Податок на прибуток
473038
Собівартість
7387
Відрахування до резервного фонду
74897,8
Погашення кредиту
2159
Податок на майно
45305
Виручка від реалізації
16420950
Прибуток від реалізації
2016300
Оподатковуваний прибуток
1970995
Прибуток після оподаткування
1497956
Прибуток до розподілу
1420900


Схема розподілу прибутку

13. Економічні показники підприємства

Таблиця 11

п / п
Абсолютні показники
Одиниця
вимірювання
Величина
1.
Виробнича потужність
од. / рік
2280
2.
Мінімальна ціна
грн. / од.
8219
2.а
Ціна реалізації
грн. / од.
8512
3.
Обсяг продажів
руб. / Рік
17240384
4.
Собівартість одиниці продукції
грн. / од.
8371
5.
Прибуток від реалізації
грн. / рік
2026300
6.
Чистий прибуток
грн. / рік
1520900
7.
Кількість працюючих
чол.
14
8.
Активи балансу
руб.
2265361
8.1.
Основні засоби
руб.
566980
8.2.
Нематеріальні активи
руб.
15000
8.3.
Оборотні активи
руб.
1643981
9.
Акціонерний капітал
руб.
1781249
10.
Залучені кошти (короткострокова заборгованість)
тис.руб.
513972
11.
Номінал акції
руб. / акція
30
12.
Кількість акцій
од.
58376
13.
Ставка дивіденду
%
32
Таблиця 12

п / п
Відносні показники
Формула
Одиниця виміру
Величина
1.
Обсяг продажів на 1 руб. активів


7,4
2.
Обсяг продажів на 1 руб. оборотних коштів (кількість оборотів)


9,85
3.
Тривалість одного обороту

дні
38
4.
Обсяг продажів на одного працюючого

руб. / чол.
1035309
5.
Прибуток від реалізації на 1 руб. виручки від реалізації

%
12,27
6.
Прибуток від реалізації на 1 руб. активів

%
89
7.
Чистий прибуток на 1 крб. акціонерного капіталу

%
81,14
8.
Чистий прибуток на 1 крб. активів

%
62,6

Висновок
На закінчення необхідно зробити висновок про допустимі умовах ефективної роботи підприємства та прийнятності отриманих відносних показників роботи підприємства в порівнянні з середніми їх значеннями.
У цій роботі були виявлені прийнятні умови, необхідні для створення підприємства акціонерного типу, були визначені потреби в майні підприємства та джерела його формування. Також було складено первинний баланс підприємства, виходячи з якого, можна судити про те, що основним джерелом формування майна є акціонерний капітал (77,3%), короткострокові пасиви становлять 22,6%.
У процесі виконання курсової роботи була визначена чисельність працівників підприємства. Чисельність виробничих робітників визначалася за методом трудомісткості виконуваних робіт,
допоміжних робітників - по робочих місцях і нормах обслуговування, а чисельність інженерно-технічних працівників встановлювалася на основі штатного розкладу. Таким чином, загальна чисельність працівників становила 14 осіб.
А також була розрахована кошторис витрат за статтями витрат, потім була здійснена ув'язка статей витрат з відповідними елементами витрат і на основі цієї ув'язки встановлювалася зведений кошторис витрат на виробництво продукції за економічними елементами. Витрати за економічним змістом групуються за такими елементами: матеріальні витрати, які склали 89,2% від загальної суми витрат, витрати на оплату праці - 3,33%, відрахування на соціальні потреби - 1,19%, амортизація основних фондів - 0,58 %, інші витрати - 5,67%.
Була виявлена ​​залежність дивідендної ставки від рівня рентабельності продукції і відповідної йому ціни. При рівні рентабельності 10% отримали значення дивідендної ставки 28,66%, а прі30% - 88,06. На основі отриманих даних був визначений мінімальний рівень рентабельності (10,15%) і мінімальний рівень ціни (8136 грн. / од.), Тобто таке її значення, яке забезпечує отримання прибутку достатньою для виплати заданого рівня дивідендної ставки.
Як було сказано вище, одним з вирішальних факторів, що визначає доцільність виробництва продукції є обсяг продажів. Для забезпечення прибуткової роботи підприємство повинно забезпечити обсяг виробництва не нижче певного рівня. Був визначений обсяг продажів, при перевищенні якого забезпечується беззбиткова робота. Він склав 676 одиниць. Знаходження цієї величини, дозволило розрахувати коефіцієнт фінансової стійкості. Так як отриманий коефіцієнт стійкості дорівнює 0,65, то можна сказати про те, що фінансове становище нашого підприємства цілком стійке.
Аналіз економічних показників свідчить про те, що наше підприємство за рентабельності 10,15% може виробляти достатню кількість продукції, реалізовувати її на ринку і отримувати достатньо високий прибуток, необхідну не тільки для виплати дивідендів, а й для розвитку підприємства.

ЛІТЕРАТУРА

1. Цивільний кодекс Російської Федерації. Частина перша і друга. - М.: Норма. - 555с.
2. Податки: Навчальний посібник / під ред. Д. Г. Черняка - М.: Фінанси і статистика, 1995 - 400с.
3. Закон Російської Федерації «Про акціонерні товариства» від 26 грудня 1995р. № 208 - ФЗ.
4. Грузинів В. П. І ін Економіка підприємства. Підручник для вузів. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1998. - 535с.
5. Економіка підприємства: Підручник / за ред. проф. Н. А. Сафонова. - М.: «МАУП», 1998. - 584с.
6. Економіка підприємства: Підручник для вузів / під ред. проф. В. Я. Горфінкеля. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1998. - 742с.
7. Положення про склад витрат. - М.: Норма.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Економіко-математичне моделювання | Курсова
469.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Економічне обгрунтування створення нового підприємства
Техніко економічне обгрунтування створення підприємства
Техніко економічне обгрунтування створення нового підприємства
Техніко економічне обгрунтування рішення щодо створення нового підприємства
Економічне обгрунтування створення туроператорської фірми
Організаційне та фінансово-економічне обгрунтування створення фірми
Техніко економічне обгрунтування створення міні пекарні
Організаційне та фінансово економічне обгрунтування створення фірми
Техніко-економічне обгрунтування процесу створення ПП Согда та організації технологічного
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru