Економіка промислового виробництва

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Пропоную Вашій увазі «витяжку» з підручника «Економіка промислового виробництва» М А Керашева, Краснодар 1999, 165 ст.


Суспільне виробництво за весь історичний період свого розвитку пройшло 3 етапи, чому відповідають 3 види поділу праці.
1-ий етап 2-ий етап 3-ій етап


Суспільне виробництво (народне господарство)



сільське госп промисловість будівництво транспорт зв'язок

тваринництво рослинництво машинобудування харчова промисловість


П Р Е Д П Р И Я Т І Я
Галузь - це сукупність однорідних підприємств, що характеризуються спільністю \ єдністю: споживчого або ек призначення виробленої продукції, сировини, що переробляється, використовуваної матеріально-технічної бази, професійного складу кадрів
Галузі групуються в міжгалузеві комплекси: агропромисловий, машинобудівний, паливно-енергетичний

сезонні
Галузі
промисловості
з виробництва засобів виробництва (група А)
несезонні
з виробництва предметів споживання (група Б)

видобувна переробна обробна
Промисловість займає провідну роль у системі народно-господарського комплексу т к вона технічно озброює народне госп, генерує передові індустріальні технології для ін галузей, в ній виробляється> половини ВВП і національного доходу
Галузева структура - співвідношення окремих галузей між собою, виражене в%. Використовують показник питома вага галузі в загальному V виробництва (вартості основних фондів, чисельності персоналу ...) Диспропорції у галузях ек СРСР:
1. між групами А (3 \ 4 виробленої промислової продукції) та Б (1 \ 4) Співвідношення А і Б в ек розвинених країнах: 1:2 або 1:3. У 1913 в Росії на частку А припадало 1 \ 3 а на Б-2 \ 3 промислової продукції.
2. між випуском військової та цивільної продукції Близько 3 \ 4 ресурсів національної ек в 80-ті роки були задіяні у ВПК
Етапи розвитку національної ек:
1913-рік найбільшого рівня розвитку нац ек 1920-рік найменшого рівня розвитку нац ек (= при Петре1)
1921-1927-відновний період коли СРСР досяг рівня 1913 р (впровадження елементів ринкової ек (НЕП), грошова реформа (золотий червонець)) В 1939 СРСР по V промислового виробництва вийшов на 2-е місце у світі
1945-1970 темпи зростання V промислового виробництва = 11%, що якщо вірити статистиці значно> показників решти світу Однак вітчизняний продукт поступався світовому рівню: за капіталомісткості в 2 рази, трудомісткості-в 5,5 разів, матеріаломісткості-в 1,5 рази Так в 1985 в СРСР було виконано в 1,5-2 рази> сталі, вугілля, нафти ніж у США, але з цих ресурсів було отримано в 2 рази <продукції в порівнянні з США Таким чином навіть незважаючи на безкоштовну робочу силу (ГУЛАГ) і багатство природними ресурсами переваги адміністративно-командної системи обмежилися околовоенним періодом.
Неефективність екстенсивного шляху розвитку особливо наочна в сільському госп, адже природну родючість землі ніколи і ні в одній країні не забезпечувало населення сель госп продуктами. Систематично освоювалися нові землі без створення відповідної інфраструктури, одночасно порожніли області Центрального Нечорнозем'я. У 1956-1985 вкладення в сель госп випереджали в три рази приріст сель госп продукції Забезпеченість країни зерном становила 60-65%
Виробництво (пр.) = засоби праці (с. т.) + предмети праці (п. т.) + персонал (робоча сила)
Засоби пр. = с. т. + п. т. Виробничі фонди (пр. ф.) - це кошти пр. в денеж оцінці
Пр.Ф. = О.Ф. + Об.Ф.
Основні фонди (о. ф.) - Це с. т. в грошовій оцінці
Оборотні фонди (об. ф.) - Це п. т. в грошовій оцінці
О. ф. (Об. ф.) - Це виражені в грошовій формі засоби виробництва, які беруть участь багато разів у виробничому процесі (лише в 1 виробничому циклі) і переносять свою вартість на виготовлений продукт частинами (цілком)
Фондовіддача - показник ефективності використання о. ф.
Фондовіддача в промисловості США = 2 $ на 1 $ функціонуючого основного капіталу
Фондовіддача у промисловості Росії на 1990 = 1грн на 1грн основних фондів
Фондовіддача у промисловості Росії на 1950р = 1,5 руб на 1грн о. ф.
О. ф. поділяють на основні виробничі фонди (2 \ 3) та о. невиробничі ф. (1 \ 3). До останніх відносять школи, дит садки, клуби, бібліотеки, кінотеатри, житлові будинки ... Надалі під о. ф. ми будемо розуміти о. виробничі ф. так як о. невиробничі ф. в ек. промислового виробництва не вивчаються
За характером розміщення та галузевої приналежності о. ф. ділять на о. ф. народного госп, промисловості, будівництва, транспорту, сель госп ... У промисловості РФ розміщена половина всіх о. ф. народного госп
Склад о. ф .- це матеріально-речові елементи, що формують повну вартість о. ф.:
1. Будинки виробництв призначення
2. Споруди
3. Передавальні пристрої
4. Силові машини та обладнання
5. Робочі машини й устаткування
6. Вимірювальні і регулюючі прилади \ пристрої, лабораторне обладнання
7. Обчислювальна техніка
8. Транспортні засоби
9. Інструмент строком служби> 1 року і цензовой вартості
10.Інвентарь \ \ - \ \
(Виробнича \ технологічна) структура о. ф-співвідношення окремих елементів, виражене в% до загальної вартості О.Ф. Під елементами розуміється перелік О.Ф. з вищевикладеного складу
У структурі О.Ф. розрізняють:
Активну частину-безпосередньо пов'язана з виробництвом продукції (пункти 4,5,3,7 з переліку вище)
Пасивну частину-створює умови для виробництва, але прямо на нього не впливає (пункти 1,2,8,10 з переліку вище)
Проте розподіл елементів о. ф. на активну і пасивну частини трохи умовно. Так для рибальської галузі транспортні засоби є активними елементами. Інструмент для машинобудування вельми активний елемент, для легкої і харчової промисловості він явно пасивний.
У структурі О.Ф. промисловості РФ <частка активної частини, що і зумовлює <фондовіддачу. Для досягнення оптимальної структури О.Ф. потрібно: реконструювати діючі, будувати нові підприємства, підприємствам з незадіяними пасивними О.Ф. збільшувати змінність роботи і кооперуватися з прилеглими підприємствами
О.Ф. оцінюються і враховуються:
О.Ф. оцінюються і враховуються
· У натуральному вираженні.
· По початкової вартості
· У грошовому вираженні.
· По відновлювальної вартості
· По залишкової вартості
Первісна вартість О.Ф .- це вартість на момент їх введення в процес виробництва на підприємстві
Первісна вартість О.Ф проста у розрахунках, так сукупна вартість О.Ф. визначається підсумовуванням цін однорідних об'єктів, але введені ці об'єкти в різний час і за різними цінами, а це не враховується. Для усунення цього недоліку О.Ф. систематично переоцінюють, тим самим визначають їх реальну, тобто відновну вартість.
Відновлювальна вартість об'єкта О.Ф. = первісна вартість об'єкта О.Ф. • індекс цін на момент переоцінки. Індекси цін затверджуються урядовими органами за видами (елементами) О.Ф.
Залишкова вартість об'єкта О.Ф .= первісна або відновна вартість об'єкта О.Ф. - сума нарахованої амортизації
Середньорічна первісна вартість О.Ф .= ОФ нг + ((ОФ у • Т в) \ 12) - ((ОФ л • Т л) \ 12)
((ОФ • Т) \ 12) і ((ОФ • Т) \ 12) - взагалі то це дробу
О.Ф. на кінець поточного року = ОФ нг + ОФ в - ОФ л
Де ОФ в - О.Ф. введені в перебігу року Оф л-О.Ф. ліквідовані протягом року
Т л-число місяців відсутності виведених О.Ф. Т в-число місяців функціонування введених О.Ф.
Знос з технічної (•) зору-втрата здатності О.Ф. функціонувати з колишньою продуктивністю або якістю
Знос з ек. (•) зору-втрата вартості О.Ф. в процесі їх використання
Знос
Фізичний
Моральний
від використання
від невикористання
(Нормальний вигляд зносу)
Ступінь фізичного зносу = фактичний термін служби об'єкта: амортизаційний термін служби об'єкта 100%
Вартісний метод: ступінь фіз зносу = сума начисл амортизації за весь період експлуатації: первонач вартість О.Ф. 100%
Ступінь фіз зносу залежить від:
· Терміну експлуатації
· Інтенсивність використання
· Умови експлуатації
· Якості конструкційного матеріалу і. т. д.
Моральний знос о. ф.-такий стан О.Ф. коли вони фізично придатні до експлуатації, а ек вже не вигідні.
Збиток від зняття з виробництва фіз придатних (незамортизовані) коштів можна зменшити наступними заходами: проведення розумної амортизаційної політики (прискорена, прогресивна); модернізацією діючих засобів, що дешевше, ніж придбання нових.
Амортизація - планове погашення вартості О.Ф. у міру їх зносу
Амортизація нараховується за диференційованими для кожної галузі нормам, які повинні враховувати темп науково-технічного прогресу в кожній галузі.
Норма амортизації = сума нарахованої за рік амортизації: середньорічна вартість О.Ф. 100%
Норма Амортиз = (первонач вартість О.Ф. - ліквідаційна стоїмо О.Ф.) \ (Амортиз термін служби О.Ф. первонач стоїмо О.Ф) 100%
Накопичені суми амортизації за весь належний термін функціонування об'єктів О.Ф. використовують цілеспрямовано на їх заміну. У нормально функціонуючої ек через процес амортизації здійснюється не тільки просте але й розширене відтворення О.Ф. (приблизно на 20%) Воно (розширене відтворення) досягається тим, що по-перше накопичуються в банку суми нарощуються%, по-друге відтворювані об'єкти про . ф. з часом дешевшають. Однак в умовах> інфляції амортизаційний фонд недостатній навіть для простого відтворення вибувають фондів, тому обов'язково залучення інших джерел фінансування (прибуток, кредити)
Занижені (як нині в Росії) норми амортизації призводять до технічного відставання. Завищені норми амортизації здорожують вироблений продукт, що робить його неконкурентноспроможним. І те й ін призводить до збитків.
Показники відтворення О.Ф.:
· Коофициент поновлення = вартість нововведених за рік О.Ф. \ вартість О.Ф. на кінець року
· Коофициент вибуття = вартість вибулих за рік О.Ф. \ вартість О.Ф. на початок року
· Коофициент приросту = (вартість нововведених за рік О.Ф - вартість вибулих за рік О.Ф) \ вартість О.Ф. на початок року
Якщо Коофициент оновлення> Коофициент вибуття, то відбувається розширене відтворення О.Ф.
Відтворення О.Ф. здійснюється 2-я шляхами:
1. Екстенсивний предпологает заміну вибувають об'єктів аналогічними зразками з тими ж техніко-ек. параметрами
2. Інтенсивний предпологает заміну вибувають об'єктів на нові відповідні за своїми техніко-ек параметрами сучасним прогресивним зразкам.
Фондомісткість = вартість О.Ф. \ обсяг продукції = 1 \ фондовіддача. Характеризує ек. ефективність концентрації виробництва.
Фондовіддача = V продукції \ вартість О.Ф. в середньорічному численні. Фондовіддача характеризує V виробленої (зазвичай за 1 рік) продукції на одиницю вартості (1грн) О.Ф.
Коофициент інтенсивності = фактична продуктивність в одиницю часу (t) \ паспортна потужність в од t. Характеризує ступінь використання О.Ф. в од t і відображає резерви від недовикористаної устаткування за цей же період
Коофициент екстенсивності = фактичне роботи в році t \ календарне t в році. Характеризує використання О.Ф. по t, на протязі всього року і відображає резерви від недовикористаної календарного фонду
Коофициент інтегральності = Коофициент інтенсивності • Коофициент екстенсивності. Відбиває резерви від недовикористання О.Ф. як в од t так і по t в календарному періоді.
Про кошти


Про. фонди фонди обігу


произв. Незавершене витрати майбутніх готова продукц продукц відвантажено кошти в гроші в гроші на
запаси виробництво періодів на складі але не сплачена розрахунках касі рахунках

н о р м і р у м и е н е н о р м і р у м и е

Витрати майбутніх періодів - витрати які виробляються в даний t, але будуть віднесені на собівартості продукції в майбутньому
Фонди обігу - денежн. ресурси, необхідні в процесі реалізації готової продукції і придбання нових предметів праці.
Кошти в розрахунках - дебіторська заборгованість за виданими авансами, за отриманими векселями; суми за підзвітними особами.
3 \ 4 об. коштів подається унормована і чим> частка нормованої частини, тим вони> керовані а значить ефективніше в обороті.
Склад і структура об. фондів у галузях промисловості:
склад об. фондів
Вся промисловість
важка
легка
харчова
виробництв запаси
70
58,5
88,6
71,1
незав виробництво
і напівфабрикати
24,6
39,7
5
27,4
собств виготовлення
витрати майбутніх
5,4
1,8
6,4
1,5
періодів
У виробничих запасах знаходиться> частину коштів, що невигідно, тому потрібно звести їх до min (в переробних галузях і сель госп потрібно передбачити особливі умови кредитування сезонних заготовок)
Нормування об. коштів
Види виробничих запасів:
· Поточний-забезпечує повсякденні потреби виробництва в проміжках між 2-а черговими поставками матеріалів.
Норма поточного запасу = інтервал t між 2-а черговими поставками \ 2
· Гарантійний - забезпечує роботу підприємства в тому ж режимі на t прийняття екстрених заходів з доставки матеріалів у разі зриву чергових постачань. Норма гарантійного запасу = норма поточного запасу \ 2
· Технологічний - забезпечує підготовку сировини \ матеріалів до виробництва. Норма технологічного запасу визначається відповідно до технології переробки сировини (для зерна - це 1,5-2 дні, і болі, винограду-години; вина (перед розливом) -2 тижні)
Норма про. коштів за виробничим запасам = норма технологічного запасу + норма гарантійний запас + норма текущ запасу
Норматив об. коштів у виробн. запаси = норма об. коштів за произв. запасами • Д • Ц
Де Д-середньоденне споживання даного матеріалу в натуральному вираженні;
Ц-ціна од даного матеріалу з урахуванням транспортно-заготівельних витрат.
Норматив об. коштів у незавершене виробництво: Тц • Зд • Кнз = Тц • (Зо \ 360) • Кнз
Де Ов-тривалість виробничого циклу виробництва продукту, вона визначається за технологічною картою
Зд-середньоденні витрати на виробництво продукції Зо-сума витрат на виробництво на рік
Кнз-Коофициент наростання витрат Кнз = среднецікловая собівартість продукту \ виробниц. собівартість продукту
Обчислення среднецікловой собівартості продукту досить складно і трудомістко, бо витрати наростають нерівномірно. Тому для галузей переробної промисловості де в основному виробляється матеріаломістка продукція з <виробничим циклом Кнз = (частка матеріальних витрат у вироб. Собівартості продукції% + (частка інших витрат \ 2)) \ 100
Передбачається що матеріальні витрати входять в добуток процес відразу ж а решта витрат нарощуються рівномірно. У цьому випадку Кнз в переробних галузях знаходиться в межах 0,5-1
Норматив об. коштів у готову продукцію на складі = норма запасу готової продукції на складі в днях • середньоденний випуск продукції за виробничою собівартістю у руб
Загальний норматив об. коштів = нір. об. СР у виробн. запаси + нір. об. СР в незаверш. пр. + нір. об. СР в готову продукц на складі
Загальний норматив об. засобів повинен забезпечувати безперебійну, ритмічну роботу підприємства на рівні min достатності
Показники ефективності використання об. коштів:
1. Коофициент оборотності (рази) = V реалізації товарів (руб) середньорічна вартість об. засобів (руб)
2. Час обороту = 360 \ Коофициент оборотності
3. Коофициент закріплених засобів (завантаження) = середньорічна вартість об. засобів (руб) \ V реалізації товарів (руб)
4. Абсолютна економія об. коштів = фактична вартість об. коштів - планова (прогнозна) вартість об. коштів
5. Відносна економія об. СР = факт. вартість об. СР - (Планова вартість реалізації \ базовий Коофициент обертає)

В окремих галузях промисловості будуть свої специфічні фактори, резерви та шляхи> ефективності використання об. СР
У промисловості в цілому до них відносять такі:
1. Скорочення норм витрат і всебічна економія произв. ресурсів
2. <Залишків товарно-матеріальних цінностей на складах. У Японії запаси не> 5% використовуваних ресурсів і виробниц. товарів
3. <Тривалості произв циклу на основі прогресивних, безперервно-потокових виробництв
4. раціоналізація зв'язків зі споживачами та постачальниками, що веде до <запасів на складах, ліквідує неплатежі
5. раціоналізація размещінія підприємств, що прискорює доставку ресурсів і реалізацію товарів
6. оптимізація рівня концентрації, спеціалізації, кооперування, диверсифікації, комбінування ... виробництва
Сировинні та матеріальні ресурси становлять 2 \ 3 (а в харчовій і легкій галузях промисловості> 80%) собівартості та не <1 \ 2 ціни продукції. Матеріали - предмети праці на які затрачено працю і в результаті цього зазнали певних змін, а головне придбана вартість . Сировина - найбільш переважна частина основних матеріалів, яка утворює субстанцію, матеріально-речову основу готового продукту. Допоміжні матеріали, беручи участь у процесі виробництва як правило не стають субстанцією готового продукту, не приєднуються до нього, а якщо і приєднуються, то не міняють споживчого призначення Види допоміжних матеріалів:
· Приєднуються до продукту але не міняють його споживче призначення (етикетки, лако-фарбові матеріали)
· Не приєднуються до готового продукту (каталізатори, фільтри)
· Забезпечують роботу засобів праці (мастильні матеріали)
· Паливо
мінеральне
промислове штучне (пластмаси, тканини)
Сировина вторинне (відходи основного виробництва, металобрухт)
рослинне
сіль-госп тваринницьке
 

Найважливішими факторами формування і розвитку сировинних баз \ зон галузей промисловості. є природно-клімат. та соціально-ек.
Трудові ресурси - працездатна частина населення відповідно до законодавства РФ. Це приблизно половина населення країни. Трудові ресурси галузей промисловості = 30% тр.рес. всього народного госп. Кадри - відповідним чином підготовлена ​​частина трудових ресурсів. Кожна галузь має свої кадри. У Росії праця порівняно <продуктивний і відповідно оплачувану.
Для характеристики руху тр. рес. у галузевій ек. використовують такі показники:
· Коофициент обороту (%)=(( число прийнятих за рік + число звільнених за рік) \ чисельність персоналу на кінець року) • 100
· Кооф. по набору (%) = (кількість прийнятих за рік \ чисельність персоналу на кінець року) • 100
· Кооф. щодо звільнення (%) = (число звільнених за рік \ чисельність персоналу на кінець року) • 100
· Кооф. плинності (%) = (числі звільнено. за рік за порушення законодавчих, статуту або по собств. бажанням \ число персоналу на кінець року) • 100
Продуктивність праці-вироблення продукції на 1 робітника в од t. Трудомісткість - витрати праці на виробництво од продукції.
Показники продуктивності тр.:
1. Виробіток продукції в од t 1 працівником = обсяг виробленої продукції \ чисельність персоналу
2. Трудомісткість продукції = витрати праці (в людино-днях, людино-годинах) \ обсяг виробленої продукції
Фактори>; произв. праці:
1. Продуктивна сила праці - зовнішні не залежать від працівника фактори
2. Інтенсивність (напруженість) праці - залежать від працівника фактори
Резерви> продуктивності праці в залежності від сфери діяльності:
1. Міжгалузеві
2. Галузеві
3. Внутрішньогосподарські
Шляхи> продуктивності праці:
· Поліпшення якості сировини (тобто> корисних речовин у ньому і> їх видобування)
· <Витрат сировини шляхом впровадження ресурсозберігаючих і маловідходних технологій
· Використання трудосберегающей техніки, механізація і автоматизація праці
·> Концентрації (масштабів) виробництва. Пр. праці> за рахунок тих категорій працівників число яких мало залежить від V виробництв
· Зростання до оптимального рівня спеціалізації, кооперування, комбінування ...
· Впровадження науково-обгрунтованого нормування і матеріального стимулювання праці, вдосконалення організації управління
Оцінка зростання пр. праці проводиться методами:
1. Прямого рахунку.
Приріст пр. праці = (V виробництва продукції в розрахунковому періоді \ числ персоналу в розр. Пер.) • (Числ. персоналу в базовому періоді \ V пр. продукції в баз. Пер.)
2. Факторного рахунку. Для ек. оцінки підвищення пр. праці за методом факторного рахунки всі фактори групуються на:
· Організаційно-технічний, обеспечімающій абсолютне вивільнення (скорочення) чисельності персоналу
Приріст пр. праці (%) = число вивільнених працівників \ (Числ. персоналу в базовому періоді - число вирятую. Работн.) • 100
· Об'ємний
Приріст пр. праці (%) = (відсоток зростання V пр. продукції • питома вага умовно-постоянн числ. Працівників у загальній числ. Персоналу) \ 100
де умовно-постійна чисельність працівників-числ. тих категорій працівників число яких мало залежить від V виробництва
· Структурний, який би зниження трудомісткості якого-небудь виробу в загальному V виробництва
Приріст пр. праці = (відсоток зниження трудомісткості продукту • питома вага даного продукту в загальному V виробництва) \ 100
Загальний приріст пр. праці за всіма чинниками = сумі приростів пр. праці за всіма (об'ємному, структурн, организац-технічного) чинникам
Собівартість продукції - сукупність витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції. За ек. суті собівартість близька до бухгалтерських і суттєво відрізняється від ек. витрат виробництва Види собівартості:
Цехова себ .- витрати цеху, включаючи цехові витрати на виробництво продукції
Виробнича себ .- витрати підприємства на виробництво продукції. Виробнича себ = цехова себ + загальнозаводські витрати
На підприємствах де відсутня цехова організація виробництва, виробнича себ збігається з цеховою себ
повна себ .= виробнича себ + позавиробничі витрати
Класифікація витрат на собівартість продукції:
1. пропорційні (змінні) і непропорційні (постійні) - залежно від впливу на витрати V виробництва
2. виробничі і позавиробничі-залежно від сфери в якій зроблено витрати
3. продуктивні і непродуктивні-залежно від корисності витрат (тобто від> V виробництва, якості продукц ...)
4. основні і накладні. Без основних витрат неможливе виробництво продукції, а без накладних-можливо хоча і з> витратиш
5. статті калькуляції та ек елементи-залежно від ек змісту
6. прості (зар плата) і комплексні (цехові, поза виробничі, загально заводські) - в залежності від складу
7. незавершене виробництво і готова продукція-залежно від ставлення до готового продукту
Прибуток = валовий дохід - витрати на виробництво і функціонування госп суб'єктів
Валовий дохід = уречевлена ​​праця (матеріальні витрати, амортизація) + прибуток + фонд оплати праці
Загальна (валова) прибуток = прибуток від реалізації (по основній діяльності) + прибуток від іншої реалізації + позареалізаційних. Прибуток
Прибуток від реалізації = (ціна од продукції - собівартість од продукції з урахуванням транспорт витрат) • V реалізованої продукції
Рентабельність використовується для порівняння розміру прибутку і величини використаних коштів для її досягнення
Рентабельність (%) = сума прибутку \ (вартість основних фондів + вартість оборотних коштів) • 100
як видно із загальної формули рентабельності, факторами її зростання будуть:
· Величина прибутку
· Вартість і ефективність використання основних фондів
· Вартість і ефективність використання об. коштів
Рентабельність конкретного виробу (%) = (прибуток від виробу \ повна собівартість виробу) • 100
Ціна - грошове вираження вартості товару. Ціна реалізації має покривати всі витрати за собівартістю і давати прибуток забезпечує працівникові прийнятні умови життя а підприємству розширене відтворення. У залежності від того що включає ціна, вона буває оптової без акцизу і ПДВ, оптово-відпускної, роздрібної, заготівельної ... Складові роздрібної ціни: собівартість, прибуток, податок на додану вартість, торгова надбавка, постачальницько-збутова надбавка, акциз.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Лекція
70.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Економіка промислового підприємства
Економіка промислового підприємства 2
Організація промислового виробництва яєць на птахофабриці
Основи та принципи роботизації промислового виробництва
План організації виробництва лісового промислового господарства
Проектування потокового виробництва робіт зі зведення промислового одноповерхової будівлі
Вплив бюджетно-податкового регулювання на розвиток промислового виробництва в Україні
Стан обліку витрат та обчислення собівартості продукції промислового виробництва у ВАТ
Економіка з г виробництва
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru