додати матеріал


приховати рекламу

Екологія і здоров`я людини

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

АКАДЕМІЧНИЙ ПРАВОВОЇ Універстітета
при Інституті держави і права РАН
Реферат
за курсом: "Концепція сучасного природознавства"
на тему: Екологія і здоров'я людини

Зміст
Вступ
Хімічні забруднення середовища і здоров'я людини
Біологічні забруднення й хвороби людини
Вплив звуків на людину
Погода і самопочуття людини
Харчування і здоров'я людини
Ландшафт як фактор здоров'я
Проблеми адаптації людини до навколишнього середовища
Список використаної літератури

Вступ

Всі процеси в біосфері взаємозалежні. Людство - лише незначна частина біосфери, а людина є лише одним із видів органічного життя - Homo sapiens (людина розумна). Розум виділив людину з тваринного світу і дав йому величезну могутність. Людина протягом століть прагнула не пристосуватися до природного середовища, а зробити його зручним для свого існування. Тепер ми усвідомили, що будь-яка діяльність людини впливає на навколишнє середовище, а погіршення стану біосфери небезпечно для всіх живих істот, у тому числі і для людини. Всебічне вивчення людини, його взаємин з навколишнім світом призвели до розуміння, що здоров'я - це не тільки відсутність хвороб, але і фізичний, психічний і соціальний добробут людини. Здоров'я - це капітал, даний нам не тільки природою від народження, але і тими умовами, в яких ми живемо.

Хімічні забруднення середовища і здоров'я людини

В даний час господарська діяльність людини все частіше стає основним джерелом забруднення біосфери. У природне середовище у все більших кількостях потрапляють газоподібні, рідкі та тверді відходи виробництв. Різні хімічні речовини, що знаходяться у відходах, потрапляючи в грунт, повітря або воду, переходять по екологічних ланках з одного ланцюга в іншу, потрапляючи в кінці кінців в організм людини.
На земній кулі практично неможливо знайти місце, де б не були присутні в тій чи іншій концентрації забруднюючі речовини. Навіть в льодах Антарктиди, де немає жодних промислових виробництв, а люди живуть тільки на невеликих наукових станціях, вчені виявили різні токсичні (отруйні) речовини сучасних виробництв. Вони заносяться сюди потоками атмосфери з інших континентів.
Речовини, що забруднюють природне середовище, дуже різноманітні. У залежності від своєї природи, концентрації, часу дії на організм людини вони можуть викликати різні несприятливі наслідки. Короткочасний вплив невеликих концентрацій таких речовин може викликати запаморочення, нудоту, першіння в горлі, кашель. Попадання в організм людини великих концентрацій токсичних речовин може призвести до втрати свідомості, гострого отруєння і навіть смерті. Прикладом подібної дії можуть бути смоги, які утворюються у великих містах у безвітряну погоду, або аварійні викиди токсичних речовин промисловими підприємствами в атмосферу.
Реакції організму на забруднення залежать від індивідуальних особливостей: віку, статі, стану здоров'я. Як правило, більш вразливі діти, люди похилого віку та особи похилого віку, хворі люди.
При систематичному або періодичному надходженні організм порівняно невеликих кількостей токсичних речовин відбувається хронічне отруєння.
Ознаками хронічного отруєння є порушення нормальної поведінки, звичок, а також нейропсихічного відхилення: швидке стомлення або почуття постійної втоми, сонливість або, навпаки, безсоння, апатія, ослаблення уваги, неуважність, забудькуватість, сильні коливання настрою.
При хронічному отруєнні одні й ті ж речовини у різних людей можуть викликати різні ураження нирок, кровотворних органів, нервової системи, печінки.
Подібні ознаки спостерігаються і при радіоактивному забрудненні навколишнього середовища.
Так, в районах, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, захворюваність серед населення
особливо дітей, збільшилася в багато разів.
Високоактивні в біологічному відношенні хімічні сполуки можуть викликати ефект віддаленого впливу на здоров'я людини: хронічні запальні захворювання різних органів, зміна нервової системи, дія на внутрішньоутробний розвиток плода, що приводить до різних відхилень у новонароджених.
Медики встановили прямий зв'язок між зростанням кількості людей, які хворіють на алергію, бронхіальну астму, рак, і погіршенням екологічної обстановки в даному регіоні. Достовірно встановлено, що такі відходи виробництва, як хром, нікель, берилій, азбест, багато отрутохімікати, є канцерогенами, тобто викликають ракові захворювання. Ще в минулому столітті рак у дітей був майже невідомий, а зараз він зустрічається все частіше й частіше. У результаті забруднення з'являються нові, невідомі раніше хвороби. Причини їх буває дуже важко встановити.
Величезної шкоди здоров'ю людини завдає куріння. Курець не тільки сам вдихає шкідливі речовини, а й забруднює атмосферу, наражає на небезпеку інших людей. Встановлено, що люди, що знаходяться в одному приміщенні з курцем, вдихають навіть більше шкідливих речовин, ніж він сам (рис.1).

Біологічні забруднення й хвороби людини

Крім хімічних забруднювачів, у природному середовищі зустрічаються і біологічні, що викликають у людини різні захворювання. Це хвороботворні мікроорганізми, віруси, гельмінти, найпростіші. Вони можуть знаходитися в атмосфері, воді, грунті, в тілі інших живих організмів, у тому числі і в самій людині.
Найбільш небезпечні збудники інфекційних захворювань. Вони мають різну стійкість у навколишньому середовищі. Одні здатні жити поза організмом людини всього кілька годин; перебуваючи в повітрі, у воді, на різних предметах, вони швидко гинуть. Інші можуть жити в навколишньому середовищі від декількох днів до декількох років. Для третіх навколишнє середовище є природним місцем проживання. Для четвертих - інші організми, наприклад дикі тварини, є місцем збереження і розмноження.
Часто джерелом інфекції є грунт, в якій постійно мешкають збудники правця, ботулізму, газової гангрени, деяких грибкових захворювань. В організм людини вони можуть потрапити при пошкодженні шкірних покривів, з немитими продуктами харчування, при порушенні правил гігієни.
Хвороботворні мікроорганізми можуть проникнути в грунтові води і стати причиною інфекційних хвороб людини. Тому воду з артезіанських свердловин, колодязів, джерел необхідно перед питтям кип'ятити.
Особливо забрудненими бувають відкриті джерела води: річки, озера, ставки. Відомі численні випадки, коли забруднені джерела води стали причиною епідемій холери, черевного тифу, дизентерії.
У жарких країнах широко поширені такі хвороби, як амебіаз, шистоматоз, ехінококоз та інші, які викликаються різними паразитами, що потрапляють в організм людини з водою.
При повітряно-крапельної інфекції зараження відбувається через дихальні шляхи при вдиханні повітря, яке містить хвороботворні мікроорганізми.
До таких хвороб відноситься грип, коклюш, свинка, дифтерія, кір та інші. Збудники цих хвороб потрапляю в повітря при кашлі, чханні і навіть при розмові хворих людей.
Особливу групу складають інфекційні хвороби, що передаються при тісному контакті з хворим або при користуванні його речами, наприклад, рушником, носовою хусткою, предметами особистої гігієни та іншими, що були у вживанні хворого. До них відносяться венеричні хвороби (СНІД, сифіліс, гонорея), трахома, сибірська виразка, парша. Людина, втручаючись у природу, нерідко порушує природні умови існування хвороботворних організмів і стає сам жертвою природно-Очаковом хвороб.
Люди і домашні тварини можуть заражатися природно-Очаковом хворобами, потрапляючи на територію природного вогнища. До таких хвороб відносять чуму, туляремію, висипний тиф, кліщовий енцефаліт, малярію, сонну хворобу.
Особливістю природно-Очаковом захворювань є те, що їх збудники існують у природі в межах певної території поза зв'язком з людьми або домашніми тваринами. Одні паразитують в організмі диких тварин-господарів. Передача збудників від тварин до тварини і від тварини до людини відбувається переважно через переносників, найчастіше комах і кліщів.
Можливі й інші шляхи зараження. Так, в деяких жарких країнах, а також у ряді районів нашої країни зустрічається інфекційне захворювання лептоспіроз, або водяна лихоманка. У нашій країні збудник цієї хвороби мешкає в організмах полівок звичайних, широко поширених у луках біля річок. Захворювання на лептоспіроз носить сезонний характер, частіше зустрічаються в період сильних дощів і в спекотні місяці (липень - серпень). Людина може заразитися при попаданні в його організм води, забрудненої виділеннями гризунів.
Такі хвороби, як чума, орнітоз, передаються повітряно-крапельним шляхом. Перебуваючи в районах природно-Очаковом захворювань, необхідно дотримуватися спеціальні запобіжні заходи.

Вплив звуків на людину

Людина завжди жила в світі звуків і шуму. Звуком називають такі механічні коливання зовнішнього середовища, які сприймаються слуховим апаратом людини (від 16 до 20 000 коливань в секунду). Коливання більшої частоти називають ультразвуком, меншою - інфразвуком. Шум - гучні звуки, що злилися в неструнке звучання.
Для всіх живих організмів, у тому числі і людини, звук є однією з дій навколишнього середовища.
У природі гучні звуки рідкісні, шум відносно слабкий і нетривалий. Поєднання звукових подразників дає час тваринам і людині, необхідне для оцінки їх характеру і формування у відповідь реакції. Звуки і шуми великої потужності вражають слуховий апарат, нервові центри, можуть викликати больові відчуття і шок. Так діє шумовий забруднення.
Тихий шелест листя, дзюрчання струмка, пташині голоси, легкий плескіт води і шум прибою завжди приємні людині. Вони заспокоюють його, знімають стреси. Але природні звучання голосів Природи стають все більш рідкісними, зникають зовсім або заглушаються промисловими транспортними й іншими шумами.
Тривалий шум несприятливо впливає на орган слуху, знижуючи чутливість до звуку.
Він призводить до розладу діяльності серця, печінки, до виснаження і перенапруги нервових клітин. Ослаблені клітини нервової системи не можуть досить чітко координувати роботу різних систем організму. Звідси виникають порушення їх діяльності.
Рівень шуму вимірюється в одиницях, що виражають ступінь звукового тиску, - децибелах. Цей тиск сприймається не безмежно. Рівень шуму в 20-30 децибел (дБ) практично нешкідливий для людини, це природний шумовий фон. Що ж стосується голосних звуків, то тут допустима межа становить приблизно 80 децибел. Звук у 130 децибел уже викликає в людини болюче відчуття, а 150 стає для нього нестерпним. Недарма в середні століття існувала страта "під дзвін". Гул дзвона мучив і повільно вбивав засудженого.
Дуже високий рівень і промислових шумів. На багатьох роботах і гучних виробництвах він досягає 90-110 децибелів і більше. Не набагато тихіше й у нас удома, де з'являються все нові джерела шуму - так звана побутова техніка.
Довгий час вплив шуму на організм людини спеціально не вивчалося, хоча вже в давнину знали про його шкоду і, наприклад, в античних містах вводилися правила обмеження шуму.
В даний час учені в багатьох країнах світу ведуть різноманітні дослідження з метою з'ясування впливу шуму на здоров'я людини. Їх дослідження показали, що шум завдає суттєвої шкоди здоров'ю людини, але й абсолютна тиша лякає і пригнічує його. Так, співробітники одного конструкторського бюро, що мав прекрасну звукоізоляцію, уже через тиждень стали скаржитися на неможливість роботи в умовах гнітючої тиші. Вони нервували, втрачали працездатність. І, навпаки, вчені встановили, що звуки певної сили стимулюють процес мислення, особливо процес рахунку.
Кожна людина сприймає шум по-різному. Багато що залежить від віку, темпераменту, стану здоров'я, оточуючих умов.
Деякі люди втрачають слух навіть після короткого впливу шуму порівняно зменшеної інтенсивності.
Постійний вплив сильного шуму може не тільки негативно вплинути на слух, але й викликати інші шкідливі наслідки - дзвін у вухах, запаморочення, головний біль, підвищення втоми.
Дуже гучна сучасна музика також притупляє слух, викликає нервові захворювання.
Шум має акумулятивним ефектів, тобто акустичні роздратування, накопичуючись в організмі, все сильніше пригнічують нервову систему.
Тому перед втратою слуху від впливу шумів виникає функціональний розлад центральної нервової системи. Особливо шкідливою вплив шум надає на нервово-психічну діяльність організму.
Процес нервово-психічних захворювань вищий серед осіб, що працюють в галасливих умовах, ніж в осіб, що працюють у нормальних звукових умовах.
Шуми викликають функціональні растойства серцево-судинної системи; надають шкідливий вплив на зоровий і вестибулярний аналізатори, знижує рефлекторну діяльність, що часто стає причиною нещасних випадків і травм.
Як показали дослідження, нечутні звуки також можуть надати шкідливої ​​вплив на здоров'я людини. Так, інфразвуки особливий вплив роблять на психічну сферу людини: уражаються всі види інтелектуальної діяльності, погіршуються настрій, іноді з'являється відчуття розгубленості, тривоги, переляку, страху, а при високій інтенсивності - почуття слабкості, як після сильного нервового потрясіння.
Навіть слабкі звуки інфразвуки можуть робити на людину істотний вплив, особливо якщо вони носять тривалий характер. На думку вчених, саме інфразвуками, нечутно проникають крізь найтовщі стіни, викликаються багато нервові хвороби жителів великих міст.
Ультразвуки, що займають помітне місце в гамі виробничих шумів, також небезпечні. Механізми їх дії на живі організми вкрай різноманітні. Особливо сильно їх негативному впливу піддаються клітини нервової системи.
Шум підступний, його шкідливий вплив на організм відбувається незримо, непомітно. Порушення в організмі людини проти шуму практично беззахисний.
В даний час лікарі говорять про шумову хворобу, що розвивається в результаті впливу шуму з переважним ураженням слуху та нервової системи.

Погода і самопочуття людини

Кілька десятків років тому практично нікому і в голову не приходило пов'язувати свою працездатність, свій емоційний стан і самопочуття з активністю Сонця, з фазами Місяця, з магнітними бурями та іншими космічними явищами.
У будь-якому явищі навколишнього нас природи існує сувора повторюваність процесів: день і ніч, приплив і відлив, зима і літо. Ритмічність спостерігається не тільки в русі Землі, Сонця, Місяця і зірок, але і є невід'ємним і універсальним властивістю живої матерії, властивістю, що проникає в усі життєві явища - від молекулярного рівня до рівня цілого організму.
У ході історичного розвитку людина пристосувалася до певного ритму життя, обумовленому ритмічними змінами в природному середовищі та енергетичної динамікою обмінних процесів.
В даний час відомо безліч ритмічних процесів в організмі, званих біоритмами. До них відносяться ритми роботи серця, дихання, біоелектричної активності мозку. Все наше життя являє собою постійну зміну спокою та активної діяльності, сну і неспання, стомлення від напруженої праці і відпочинку.
В організмі кожної людини, подібно морським припливи і відпливи, вічно панує великий ритм, що випливає із зв'язку життєвих явищ з ритмом Всесвіту і символізує єдність світу.
Центральне місце серед всіх ритмічних процесів займають добові ритми, що мають найбільше значення для організму. Реакція організму на будь-який вплив залежить від фази добового ритму (тобто від часу доби). Ці знання викликали розвиток нових напрямків у медицині - хронодіагностики, хронотерапії, хронофармакологіі. Основу їх складає положення про те, що один і той же засіб у різні години доби має на організм різне, іноді прямо протилежний вплив. Тому для отримання більшого ефекту важливо вказувати не тільки дозу, а й точний час прийому ліків.
Виявилося, що вивчення змін у добових ритмах дозволяє виявити виникнення деяких захворювань на самих ранніх стадіях.
Клімат також чинить серйозний вплив на самопочуття людини, впливаючи на нього через погодні чинники. Погодні умови включають в себе комплекс фізичних умов: атмосферний тиск, вологість, рух повітря, концентрацію кисню, ступінь збуреності магнітного поля Землі, рівень забруднення атмосфери.
До цих пір ще не вдалося до кінця встановити механізми реакцій організму людини на зміну погодних умов. А вона часто дає себе знати порушеннями серцевої діяльності, нервовими розладами. При різкій зміні погоди знижується фізична і розумова працездатність, загострюються хвороби, збільшується число помилок, нещасних і навіть смертних випадків.
Більшість фізичних факторів зовнішнього середовища, у взаємодії з якими еволюціонував людський організм, мають електромагнітну природу.
Добре відомо, що біля швидко поточної води повітря освіжає й бадьорить. У ньому багато негативних іонів. З цієї ж причини нам представляється чистим і освіжаючим повітрям після грози.
Навпаки, повітря в тісних приміщеннях з великою кількістю різного роду електромагнітних приладів насичений позитивними іонами. Навіть порівняно нетривале знаходження в такому приміщенні приводить до загальмованості, сонливості, запаморочення і головного болю. Аналогічна картина спостерігається у вітряну погоду, у курні й вологі дні. Фахівці в області екологічної медицини вважають, що негативні іони позитивно впливають на здоров'я, а позитивні - негативно.
Зміни погоди не однаково позначаються на самопочутті різних людей. У здорової людини при зміні погоди відбувається своєчасне підстроювання фізіологічних процесів в організмі до умов зовнішнього середовища. У результаті підсилюється захисна реакція й здорові люди практично не відчувають негативного впливу погоди.
У хворої людини пристосувальні реакції ослаблені, тому організм втрачає здатність швидко підлаштовуватися. Вплив погодних умов на самопочуття людини пов'язано також з віком і індивідуальною сприйнятливістю організму.

Харчування і здоров'я людини

Кожен з нас знає, що їжа необхідна для нормальної життєдіяльності організму.
Протягом всього життя в організмі людини безперервно відбувається обмін речовин і енергії. Джерелом необхідних організму будівельних матеріалів і енергії є живильні речовини, що надходять із зовнішнього середовища в основному з їжею. Якщо їжа не надходить в організм, людина відчуває голод. Але голод, на жаль, не підкаже, які поживні речовини і в якій кількості необхідні людині. Ми часто вживаємо в їжу те, що смачно, що можна швидко приготувати, і не дуже замислюємося про корисність і доброякісності вживаних продуктів.
Лікарі стверджують, що повноцінне раціональне харчування - важлива умова збереження здоров'я і високої працездатності дорослих, а для дітей ще й необхідна умова зростання і розвитку.
Для нормального росту, розвитку і підтримки життєдіяльності організму необхідні білки, жири, вуглеводи, вітаміни і мінеральні солі в потрібному йому кількості.
Нераціональне харчування є однією з головних причин виникнення серцево-судинних захворювань, захворювань органів травлення, хвороб, пов'язаних з порушенням обміну речовин.
Регулярне переїдання, споживання надлишкової кількості вуглеводів і жирів - причина розвитку таких хвороб обміну речовин, як ожиріння і цукровий діабет.
Вони викликають ураження серцево-судинної, дихальної, травної та інших систем, різко знижують працездатність і стійкість до захворювань, що скорочує тривалість життя в середньому на 8-10 років.
Раціональне харчування - найважливіше неодмінна умова профілактики не тільки хвороб обміну речовин, але і багатьох інших.
Харчовий фактор відіграє важливу роль не тільки в профілактиці, але і в лікуванні багатьох захворювань. Спеціальним чином організоване харчування, так зване лікувальне харчування - обов'язкова умова лікування багатьох захворювань, в тому числі обмінних і шлунково-кишкових.
Лікарські речовини синтетичного походження на відміну від харчових речовин є для організму чужорідними. Багато хто з них можуть викликати побічні реакції, наприклад, алергію, тому при лікуванні хворих слід віддавати перевагу харчового фактору.
У продуктах багато біологічно активні речовини виявляються у рівних, а іноді і в більш високих концентраціях, ніж в застосовуваних лікарських засобах. Ось чому з найдавніших часів багато продуктів, в першу чергу овочі, фрукти, насіння, зелень, застосовують при лікуванні різних хвороб.
Багато продуктів харчування надають бактерицидні дії, пригнічуючи ріст і розвиток різних мікроорганізмів. Так, яблучний сік затримує розвиток стафілокока, сік граната пригнічує ріст сальмонел, сік журавлини активний відносно різних кишкових, гнильних та інших мікроорганізмів. Всім відомі антимікробні властивості цибулі, часнику та інших продуктів. На жаль, весь цей багатий лікувальний арсенал не часто використовується на практиці.
Раціональне харчування передбачає необхідність при складанні добового раціону враховувати, з одного боку, потреби організму в основних поживних речовинах і енергії, з іншого - вміст цих речовин і їх енергетичну цінність. Необхідно суворо дотримуватися санітарно-гігієнічні правила приготування їжі. Ретельно мити, піддавати термічній обробці продукти харчування. Все це робиться для того, щоб в організм людини не потрапили біологічні забруднювачі - хвороботворні і паразитичні організму.
Але тепер з'явилася нова небезпека - хімічне забруднення продуктів харчування. З'явилося й нове поняття - екологічно чисті продукти.
Очевидно, кожному з нас припадала купувати в магазинах великі, красиві овочі і фрукти, але, на жаль, в більшості випадків, спробувавши їх ми з'ясовували, що вони водянисті і не відповідають нашим вимогам щодо смаку. Така ситуація відбувається, якщо сільськогосподарські культури вирощуються з застосуванням великої кількості добрив і отрутохімікатів. Така сільськогосподарська продукція здатна мати не тільки погані смакові якості, але і бути небезпечною для здоров'я.
Азот - складова частина життєво важливих для рослин, а також для тварин організмів сполук, наприклад білків.
У рослинах азот надходить з грунту, а потім через продовольчі та кормові культури потрапляє в організми тварин і людини. Нині сільськогосподарські культури мало не повністю отримують мінеральний азот з хімічних добрив, тому що деяких органічних добрив не вистачає для збіднених азотом грунтів. Однак на відміну від органічних добрив у хімічних добривах не відбувається вільного виділення в природних умовах поживних речовин.
Значить, не виходить і "гармонійного" харчування сільськогосподарських культур, що задовольняє вимоги їх зростання. У результаті відбувається надлишкове азотне живлення рослин і внаслідок цього накопичення в ньому нітратів.
Надлишок азотних добрив веде до зниження якості рослинної продукції, погіршення її смакових властивостей, зниження витривалості рослин до хвороб і шкідників, що, у свою чергу, змушує хлібороба збільшувати застосування отрутохімікатів. Вони також накопичуються в рослинах. Підвищений вміст нітратів призводить до утворення нітритів, шкідливих для здоров'я людини. Вживання такої продукції може викликати у людини серйозні отруєння і навіть смерть.
Особливо різко виявляється негативна дія добрив і отрутохімікатів при вирощуванні овочів у закритому грунті. Це відбувається тому, що в теплицях шкідливі речовини не можуть безперешкодно випаровуватися й нестися потоками повітря. Після випаровування вони осідають на рослини.
Рослини здатні накопичувати в собі практично всі шкідливі речовини. Ось чому особливо небезпечна сільськогосподарська продукція, що вирощується поблизу промислових підприємств і великих автодоріг.

Ландшафт як фактор здоров'я

Людина завжди прагне в ліс, у гори, на берег моря, річки або озера.
Тут він відчуває приплив сил, бадьорості. Недарма кажуть, що найкраще відпочивати на лоні природи. Санаторії, будинки відпочинку будуються в найкрасивіших куточках. Це не випадковість. Виявляється, що навколишній ландшафт може різне вплив на психоемоційний стан. Споглядання крас природи стимулює життєвий тонус і заспокоює нервову систему. Рослинні біоценози, особливо лісу, роблять сильний оздоровчий ефект.
Тяга до природних ландшафтів особливо сильна в жителів міста. Ще в середні століття було відмічено, що тривалість життя городян менше, ніж у сільських жителів. Відсутність зелені, вузькі вулички, маленькі двори-колодязі, куди практично не проникав сонячне світло, створювали несприятливі умови для життя людини. З розвитком промислового виробництва в місті і його околицях з'явилася величезна кількість відходів, що забруднюють навколишнє середовище.
Різноманітні фактори, пов'язані з ростом міст, в тій чи іншій мірі позначаються на формуванні людини, на його здоров'ї. Це змушує вчених усе серйозніше вивчати вплив середовища проживання на жителів міст. Виявляється, від того, в яких умовах живе людина, яка висота стель у його квартирі й настільки звукопроникна її стіни, як людина добирається до місця роботи, з ким він повсякденно звертається, як оточуючі люди ставляться один до одного, залежить настрій людини, її працездатність , активність - все його життя.
У містах людина придумує тисячі хитрувань для зручності свого життя - гарячу воду, телефон, різні види транспорту, автодороги, сферу обслуговування й розваг. Однак у великих містах особливо сильно проявляються й недоліки життя - житлова й транспортна проблеми, підвищення рівня захворюваності. Певною мірою це пояснюється одночасним впливом на організм двох, трьох і більше шкідливих факторів, кожен з яких володіє незначним впливом, але в сукупності призводить до серйозних бід людей.
Так, наприклад, насичення середовища й виробництва швидкісними й швидкодіючими машинами підвищує напруга, вимагає додаткових зусиль від людини, що призводить до перевтоми. Добре відомо, що перевтомлена осіб більше страждає від наслідків забруднення повітря, інфекцій.
Забруднене повітря в місті, отруюючи кров окисом вуглецю, наносить некурящому людині такої ж шкоди, як і викурювання курцем пачки сигарет на день. Серйозним негативним фактором у сучасних містах є так зване шумове забруднення.
З огляду на здатність зелених насаджень сприятливо впливати на стан навколишнього середовища, їх необхідно максимально наближати до місця життя, роботи, навчання й відпочинку людей.
Дуже важливо, щоб місто було біогеоценозом, нехай не абсолютно сприятливим, але хоча б що не шкодить здоров'ю людей. Нехай тут буде зона життя. Для цього необхідно вирішити масу міських проблем. Всі підприємства, несприятливі в санітарному відношенні, повинні бути виведені за межі міст.
Зелені насадження є невід'ємною частиною комплексу заходів щодо захисту й перетворення навколишнього середовища. Вони не тільки створюють сприятливі мікрокліматичні й санірно-гігієнічного умови, але й підвищують художню виразність архітектурних ансамблів.
Особливе місце навколо промислових підприємств і автострад повинні займати захисні зелені зони, в яких рекомендується висаджувати дерева й чагарники, стійкі до забруднення.
У розміщенні зелених насаджень необхідно дотримувати принципу рівномірності й безперервності для забезпечення надходження свіжого заміського повітря в усі житлові зони міста. Найважливішими компонентами системи озеленення міста є насадження в житлових мікрорайонах, на ділянках дитячих установ, шкіл, спортивних комплексів та ін
Міський ландшафт не повинен бути одноманітною кам'яною пустелею. В архітектурі міста варто прагнути до гармонійного поєднання аспектів соціальних (будинку, дороги, транспорт, комунікації) і біологічних (зелені масиви, парки, сквери).
Сучасне місто варто розглядати як екосистему, у якій створені найбільш сприятливі умови для життя людини. Отже, це не тільки зручні житла, транспорт, різноманітна сфера послуг. Це сприятлива для життя і здоров'я середовище перебування; чисте повітря й зелений міський ландшафт.
Не випадково, екологи вважають, що в сучасному місті людина повинна бути не відірваний від природи, а як би розчинений в ній. Тому загальна площа зелених насаджень у містах повинна займати більше половини його території.

Проблеми адаптації людини до навколишнього середовища

В історії нашої планети (з дня її формування і до теперішнього часу) безперервно відбувалися і відбуваються грандіозні процеси планетарного масштабу, що перетворюють лик Землі. З появою могутнього фактора - людського розуму - розпочався якісно новий етап в еволюції органічного світу. Завдяки глобальному характеру взаємодії людини з навколишнім середовищем він стає найбільшою геологічною силою.
Виробнича діяльність людини впливає не тільки на напрям еволюції біосфери, але визначає і власну біологічну еволюцію.
Специфіка середовища проживання людини полягає в складному переплетенні соціальних і природних факторів. На зорі людської історії природні фактори відігравали вирішальну роль в еволюції людини. На сучасну людину вплив природних факторів значною мірою нейтралізується соціальними чинниками. У нових природних і виробничих умовах людина в даний час нерідко відчуває вплив вельми незвичайних, а іноді надмірних і жорстких факторів середовища, до яких еволюційно він ще не готовий.
Людина, як і інші види живих організмів, здатний адаптуватися, тобто пристосовуватися до умов навколишнього середовища. Адаптацію людини до нових природних і виробничих умов можна охарактеризувати як сукупність соціально-біологічних властивостей і особливостей, необхідних для стійкого існування організму в конкретній екологічному середовищі.
Життя кожної людини можна розглядати як постійну адаптацію, але наші здібності до цього мають певні межі. Також і здатність відновлювати свої фізичні і душевні сили для людини не нескінченна.
В даний час значна частина хвороб людини пов'язані з погіршенням екологічної обстановки в нашому середовищі проживання: забрудненнями атмосфери, води і грунту, недоброякісними продуктами харчування, зростанням шуму.
Пристосовуючись до несприятливих екологічних умов, організм людини відчуває стан напруга, стомлення. Напруга - мобілізація всіх механізмів, що забезпечують певну діяльність організму людини. У залежності від величини навантаження, ступеня підготовки організму, його функціонально-структурних і енергетичних ресурсів знижується можливість функціонування організму на заданому рівні, тобто наступає стомлення.
При стомленні здорової людини може відбуватися перерозподіл можливих резервних функцій організму, і після відпочинку знову з'являться сили. Люди здатні переносити суворі природні умови протягом відносного тривалого часу. Однак людина, що не звик до цих умов, що потрапляє в них вперше, опиняється у значно меншій мірі пристосованим до життя в незнайомому середовищі, ніж її постійні мешканці.
Здатність адаптуватися до нових умов у різних людей не однакова. Так, у багатьох людей при далеких авіаперельотах з швидким перетином декількох часових поясів, а також при змінній роботі виникають такі несприятливі симптоми, як порушення сну, падає працездатність. Інші ж адаптуються швидко.
Серед людей можна виділити два крайніх адаптивних типу людини. Перший з них - спринтер, що характеризується високою стійкістю до впливу короткочасних екстремальних факторів і поганою переносимістю тривалих навантажень. Зворотний тип - стаєр.
Цікаво, що в північних регіонах країни серед населення переважають люди типу "стаєр", що стало, мабуть, результатом тривалих процесів формування популяції, адаптованої до місцевих умов.
Вивчення адаптивних можливостей людини і розробка відповідних рекомендацій має в даний час важливе практичної значення.
Тема здалася мені дуже цікавою, оскільки проблема екології дуже мене хвилює, і хочеться вірити, що наше потомство не буде так схильне до негативних чинників навколишнього середовища, як в даний час. Проте, ми до цих пір не усвідомлюємо важливість та глобальності тієї проблеми, яка стоїть перед людством щодо захисту екології. У всьому світі люди прагнуть до максимального зменшення забруднення навколишнього середовища, також і Російської Федерації прийнято, наприклад, кримінальний кодекс, один із розділів якого присвячена встановленню покарання за екологічні злочини. Але, звичайно, не всі шляхи до подолання даної проблеми вирішені і нам варто самостійно дбати про навколишнє середовище і підтримувати той природний баланс, у якому людина здатна нормально існувати.

Список використаної літератури

1. "Ти і Я". Вид.: Молода гвардія. Відп. редактор Капцова Л.В., Москва, 1989р.,-с.365.
2. "Бережіть себе від хвороб". - Марьясіс В.В., Москва, 1992р., - С.112.
3. Екологічні злочини. - Коментар до Кримінального Кодексу Російської Федерації, Вид. "ИНФРА * М-НОРМА", Москва, 2007р., - С.586.
4. Екологія. Підручник. Е.А. Кріксунов., Москва, 2007р. - 240с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Екологія та охорона природи | Реферат
71.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Екологія людини
Екологія людини 3
Екологія людини
Екологія людини 2
Здоров я людини здоров я нації
Довголіття та внутрішня екологія людини
Довголіття та внутрішня екологія людини
Екологія людини, її предмет і задачі
Здоров`я людини 2
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru