Діяльність профспілок

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ

РЕФЕРАТ

з дисципліни: «Економіка праці та соціально - трудові відносини»
на тему: «Діяльність профспілок»
Підготувала:
студентка ІІІ курсу
економічного ф-ту
гр.0201 "б"
Савченко Е. Р.

Донецьк 2006


Введення
Становлення демократичної, правової, соціально орієнтованої держави, відродження української державності послужили причиною бурхливого розвитку суспільних інститутів, найважливіше місце серед яких належить об'єднанням громадян.
Частина 1 статті 36 Конституції України проголосила, що громадяни України для здійснення і захисту своїх прав і свобод, а також задоволення політичних, економічних, культурних та інших інтересів мають право на об'єднання в політичні партії і громадські організації. Об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Таким чином, об'єднання громадян може бути визнана такою лише за наявності наступних умов: воно є виключно добровільним утворенням, що створюються на основі спільних інтересів, і лише громадянами для реалізації своїх прав і свобод. Об'єднання громадян, незалежно від назви, може бути громадською організацією або політичною партією.
Громадською організацією, відповідно до Закону «Про об'єднання громадян» від 16 червня 1992 р ., Є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів. До громадських організацій частина 3 статті 36 Конституції відносить професійні спілки. Участь громадян у професійних спілках допускається тільки з метою захисту власних трудових і соціально-економічних прав та інтересів.
Дефініції «профспілка» і «некомерційна організація» багато в чому схожі. І в першому і в другому випадку - це об'єднання, які ставлять перед собою мету - забезпечення і захист соціально-пріоритетних інтересів фізичних осіб, їх створили. Громадян, які об'єдналися у профспілку, пов'язує спільність виробничих і професійних інтересів.

Діяльність профспілок.
Цивільні організації як суб'єкт соціальної політики, висловлюючи інтереси різних соціальних груп, спільнот, класів, верств населення здатні зробити значний внесок у стабілізацію процесів соціального розвитку суспільства.
Серед об'єднань громадян особливий статус мають професійні спілки. Статус профспілок нагадує правове становище багатьох видів об'єднань, оскільки у всіх статутах (творчих спілок, благодійних та молодіжних організацій, релігійних об'єднань) передбачена та чи інша організація соціально-правового захисту трудових прав та інтересів фізичних осіб.
Профспілки - це масові самоврядні громадські об'єднання, які створюються трудящими для захисту своїх соціальних, економічних і професійних прав, для вираження інтересів найманих працівників, для боротьби за соціальну справедливість, з метою сприяння створенню для людини відповідних умов праці і життя. Вони мають ряд особливостей:
- Це, наймасовіше об'єднання трудящих, доступне для всіх;
- Це організація, яка своєю метою та інтересами знаходиться ближче, ніж інші громадські організації, до економіки, виробництва, тобто вирішальної сфери докладання творчих зусиль людини, в якій реалізуються корінні інтереси трудящих.
Форма організації профспілок може бути різноманітною. Як правило, критерієм вступу є професія члена профспілки (ливарники, бухгалтери, транспортні працівники та ін.) Така організація за професійними ознаками поширена в Данії, Ісландії, Великобританії та інших країнах. На одному і тому ж великому підприємстві працівників можуть представляти десяток профспілок. Іншим критерієм членства може бути галузь економіки (металургія, вугільна промисловість і т. п.). Такі профспілки характерні для Німеччини, Франції, Італії, Норвегії та Швеції. У цьому випадку на підприємстві функціонує набагато менше профспілок - може бути навіть один для робітників і службовців. Третій варіант, характерний для Японії, Швейцарії та інших країн, відрізняється тим, що кожне підприємство має свій власний профспілка, який суттєво позначається на різниці в рівнях заробітної плати на різних підприємствах.
Профспілка може розглядатися з різних точок зору, наприклад, як клуб, інформаційне агентство або організація, яка прагне збільшити зайнятість. В обмін на членські внески профспілка як клуб пропонує деякий набір «продуктів» - від інформації і юридичних послуг до колективних угод про рівень зарплати та зайнятості.
В економічному аналізі профспілок виділяють три основні проблеми:
1. Формування цілей і політики профспілок.
2. Процес переговорів, який визначає ступінь досягнення цілей.
3. Вплив профспілкової активності на рівень і структуру заробітків, розподіл доходів, обсяг випуску і продуктивність.
Основна мета, яку ставлять перед собою профспілки, - підвищення рівня заробітної плати, збереження робочих місць для членів профспілки, участь трудящих в управлінні виробництвом і розподілі виробленого продукту, а також поліпшення умов праці.
З огляду на це, в їх діяльності нерідко виникають протиріччя. Перше з них пов'язане з тим, що підвищення рівня ставок заробітної плати може призвести до збільшення рівня безробіття в країні. Справа в тому, що угоди та договори у межах соціального партнерства складаються на порівняно тривалий термін (від одного до трьох років) і не переглядаються протягом цього періоду незалежно від зміни економічної ситуації. Така жорсткість ставок заробітної плати призводить до того, що їх рівень стає менш чутливим до співвідношення попиту і пропозиції на окремих ринках праці. Це означає, що причини безробіття можуть полягати в угоді по ставках заробітної плати, рівень якої перевищує можливості фірм і призводить до звільнень працівників. Здавалося б, що профспілки за таких умов повинні знизити свої вимоги, тим не менше, цього, як правило, не відбувається, тому що вони захищають інтереси більшості працюючих, нерідко за рахунок меншості безробітних. Більше того, безробітні часто не є членами профспілки і не мають можливості впливати на їхню політику так само, як працюючі. Отже, робітники з гарантованою зайнятістю мимоволі виграють від звільнення інших.
Друге протиріччя пов'язано з різницею в рівнях заробітної плати працівників різних галузей, навіть якщо вони виконують однакову роботу, за умови об'єднання їх у союз за професійним або галузевою ознакою.
Третє протиріччя в роботі профспілок зумовлене їхньою боротьбою за покращення умов життя, відповідно до якої до колективних угод включаються пункти про техніко-технологічному переозброєнні виробництва, зменшенні сфери використання ручної роботи і т.п. Тим не менш, така вимога нерідко призводить до скорочення чисельності працівників і суперечить вимозі забезпечення зайнятості.
Ще одне протиріччя полягає в тому, що, сприяючи участі трудящих в управлінні виробництвом, створюючи своєю діяльністю передумови формування стабільних механізмів узгодження інтересів і запобігання конфліктам, профспілки мимоволі послаблюють свою роль у сучасному виробництві. Зараз у багатьох країнах трудящі перестають відчувати потребу у профспілках, кількість працівників, які беруть участь у різних об'єднаннях, поступово зменшується. За даними ООН, в 1989 - 1990 рр.. лише 12% робочої сили було об'єднано в профспілки у Франції, 16% - в Іспанії, 17% - у США, 26%. - У Швейцарії, 42% - у Великобританії і т. д. Цьому певною мірою сприяє тенденція децентралізації трудових відносин на ринках праці різних країн (зниження колективних переговорів до рівня підприємств) і індивідуалізації трудових відносин (заміна колективних угод і договорів на індивідуальні угоди та контракти).
Законодавство про професійних спілках становлять Конституція України, Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 р ., Закон України «Про об'єднання громадян», та інші нормативно-правові акти, які їм не суперечать.
Закон України від 15 вересня 1999 року у ст. 1 визначає професійний союз як добровільну неприбуткову громадську організацію, яка об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). Професійні спілки створюються з метою представництва, здійснення та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.
Створення професійних спілок відбувається також на основі вільного волевиявлення громадян Україні, без дозволу органів виконавчої влади або власників підприємств (установ, організацій).
Серед адміністративно-правових відносин в діяльності профспілок особливе значення мають їх взаємовідносини з органами виконавчої, законодавчої та судової влади. Стаття 12 Закону про профспілки закріплює принцип незалежності профспілок у своїй діяльності від органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Законом спеціально передбачено, що профспілки не підзвітні і не підконтрольні зазначеним органам, а також іншим громадським організаціям, політичним партіям, роботодавцям. Цим органам та їх посадовим особам забороняється втручатися у діяльність профспілок у тих випадках, якщо це «може спричинити за собою обмеження прав профспілок або перешкодити законному здійсненню їх статутної діяльності». Подібне формулювання обмежує прерогативи держави, її органів і посадових осіб у взаємовідносинах з профспілками, передбачені Законом, який, як відомо, у певних випадках передбачає втручання державних органів у діяльність об'єднань. При тлумаченні ст. 12 Закону про профспілки слід мати на увазі, що їм обмежені прерогативи лише однієї гілки влади - виконавчої.
Профспілки та їх члени залежить від органів законодавчої влади: її розпорядження, втілені у формі закону, є обов'язковими для виконання всіма його членами, а в деяких випадках (наприклад, Кодекс законів про працю) безпосередньо зачіпають статус профспілок, компетенцію його органів, права і обов'язки їх членів. Словом, правова регламентація діяльності профспілок представляє собою одну з форм їх взаємовідносин з органами законодавчої влади. У певних випадках в процесі законодавчої регламентації допускаються деякі обмеження прав профспілок, наприклад при реалізації громадянами, об'єднаними в профспілку, свого права на страйк та інші види колективного протесту проти дій роботодавців. Здійснення профспілками своїх прав, закріплених Законом, являє собою найбільш розповсюджену форму взаємин профспілок і виконавчої влади.
Суб'єктами адміністративно-правових відносин у даному випадку є роботодавець, в особі керівника органу виконавчої влади та відповідних посадових осіб, і представник профспілкового органу. Виникають у цій сфері суспільні відносини мають всі ознаки адміністративно-правових. Перш за все, вони характеризуються нерівністю сторін. Субординація виявляється в тому, що Законом передбачені права профспілок у стосунках з роботодавцем, обов'язки останніх задовольнити ці права. Органи державної влади будь-якого рівня зобов'язані погоджувати з профспілками проекти законодавчих актів, які стосуються соціально-трудових прав робітників. Обов'язок також поширюється і на органи виконавчої влади при розробці ними проектів відповідних нормативно-правових актів. Враховуючи те, що в процесі виконавчо-розпорядчої діяльності практично кожен нормативний правовий акт органу виконавчої влади зачіпає сферу соціально-правових відносин, можна зробити висновок про значущість повноважень, наданих профспілкам Законом у їх взаєминах не тільки з органами виконавчої, а й з органами законодавчої влади .
Законодавством передбачені окремі види нормативних актів органів виконавчої влади, що потребують узгодження з профспілкою у процесі не тільки їх розробки, а й здійснення. Серед них - акти, які передбачають ліквідацію підприємства, установи його підрозділів.
Адміністративно-правові відносини виникають також при ліквідації або реорганізації профспілки. У публічно-правовій сфері участь органу виконавчої влади або іншого органу державної влади, найчастіше - судового, обов'язково. Аналізованої області властиві п'ять видів правовідносин, кожному з яких відповідає особливий статус: реорганізація, припинення діяльності, призупинення діяльності, заборона діяльності та ліквідація профспілки.
Засновниками громадських організацій можуть бути особи, які досягли віку дієздатності (18 років) та є громадянами України, іноземними громадянами або особами без громадянства. Що стосується професійних союзів, то їх можуть утворювати лише громадяни України, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності та видів господарювання; особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються у навчальному закладі. Іноземні громадяни та особи без громадянства не можуть створювати професійні спілки, але законодавець надав їм право на вступ до профспілки, якщо це передбачено їх статутами.
Рівень юніонізації галузі, тобто ступінь охоплення працівників профспілковим рухом залежить від двох чинників, як на будь-якому ринку, - попит на членство в профспілці і пропозиція його послуг. Попит, тобто бажання працівників складатися в союзі, - залежить від «ціни» (від початкових і щомісячних внесків), а також від того, скільки часу забирає у людини участь у профспілковій діяльності. За інших рівних умов, чим вища ціна, тим менше попит, і навпаки.
Профспілка, у свою чергу, не може надавати свої послуги задарма. Він несе певні витрати при проведенні колективних переговорів. У період між, переговорами профспілкові функціонери контролюють дотримання умов контракту. Тому логічно припустити, що за інших рівних умов профспілка може запропонувати тим більше послуг (тобто охопити більше працівників), чим вища ціна цих послуг. Так що криві попиту і пропозиції на ринку послуг профспілки мають звичний вигляд (рис. 1.1).

«Ціна» членства
в профспілці


P 0



0 U 0 відсоток працівників,
входять в профспілку

Малюнок 1.1 Модель юніонізації ринку праці

Положення кривих пропозиції та попиту обумовлено деякими факторами, які можуть викликати їх зрушення.
По-перше, крива попиту визначається тими вигодами, які працівник очікує отримати від профспілки. Наприклад, якщо різниця в зарплаті членів профспілки та працівників, які не входять до профспілки, зростає, то, за інших рівних умов, крива попиту зрушиться вгору і Uo (відсоток працівників, що входять до
s
профспілка) зросте.
Другий фактор - смаки та уподобання працівника. Якщо, наприклад, змінюється ставлення суспільства до профспілок і законодавство захищає працівника від звільнення, то попит зростає і рівень юніонізації - теж.
З боку пропозиції, все, що впливає на організаційні витрати, впливає і на положення кривої пропозиції. Так, прийняття законодавства, що полегшує вступ до профспілки, зрушить криву S вправо. Навпаки, зміни в структурі галузі, які ускладнюють організацію працівників, зрушать криву пропозиції вліво і, отже, Uo знизиться.
Законодавче регулювання в демократичному суспільстві має значення тільки при існуванні у ньому консенсусу про реальну дієвості законів.
Кожен громадянин повинен мати можливість реалізувати гарантовані йому законом права. Визнання закону значними групами суспільства, принципова готовність на основі існуючого порядку вирішувати виникаючі в сфері інтересів конфлікти та шукати компроміси - передумова соціального партнерства. У цьому випадку профспілки є як протидіє, так і організуючою силою одночасно. Це означає, що вони представляють інтереси найманих працівників перед роботодавцями, завдяки готовності до переговорів - сприяють соціальній стабільності, а за допомогою єдиного і організованого представництва інтересів зменшують вірогідність спонтанних і неконтрольованих страйків, які є одним із суттєвих засобів впливу найманих працівників та їх профспілок на роботодавців. Страйки бувають одноденні та багатомісячні, кількість людей, які можуть брати в них участь, коливається від десятків до тисяч. Для забезпечення ефективності проведення страйків профспілки використовують різні засоби.
Так, у періоди, якщо страйки не проводяться, члени профспілки роблять регулярні внески до страйковий фонд, з якого вони одержують матеріальну допомогу. Від суми коштів, накопичених у таких фондах, певною мірою залежить тривалість страйку.
Щоб збільшити свої сили під час трудових конфліктів, профспілки співробітничають один з одним:
а) під час страйку в разі потреби один з профспілок може взяти на себе фінансування витрат іншого за рахунок свого страйкового фонду. Як правило, при цьому в обмін на можливість використання свого фонду така профспілка вимагає надання йому права впливати на рішення щодо страйку.
б) іншим способом надання підтримки є страйки солідарності.
Конституція також гарантує тарифну автономію. Це означає, що роботодавці і наймані працівники через профспілки, крім встановлених законом мінімальних норм, можуть автономно, без втручання держави регулювати умови та оплату праці працюючих. Для працівників, зайнятих у державних організаціях, тарифні договори укладаються між профспілками та державою як роботодавцем. Держава в цьому випадку також підпадає під дію тарифної автономії, і його правовий статус аналогічний статусу приватного підприємця. Профспілкам для здійснення їхніх вимог Конституцією гарантовано право на страйк як спосіб боротьби за поліпшення умов праці, оскільки без цього вони не мали б ніякими засобами тиску на роботодавців. У тарифних договорах можуть регулюватися всі питання, що стосуються оплати та умов праці, відпустки. Оскільки деякі з цих питань вирішуються в законодавчому порядку, то тарифні договори можуть передбачати тільки поліпшення становища працівників.
Профспілки в Україні зараз стикаються з проблемою гіперінфляції та загрозою повної зупинки виробництва, яке істотно впливає на характер їх діяльності. Головний профспілка намагається самоствердитися, а нові профспілки ще далекі від того, щоб бути представницькими. Реального партнера, таким чином, у межах соціального партнерства, яке вже почало формуватися в Україну, ще немає через те, що уряд не розділяє свої функції визначального органу політики, законодавця, власника та роботодавця. Приватний же сектор ще не являє собою реальної організованої сили.
Необхідна розробка концепції соціального партнерства для різних періодів - спаду, стабілізації, підйому в економіці. У числі невирішених залишається проблема доцільною послідовності в розробці та укладанні договорів та угод. Роботодавцю і працівникам через профспілку треба домовитися з багатьох питань, що стосуються всіх працівників, і внести взаємні зобов'язання в колективний договір.
Такими питаннями є:
- Форма, система і розмір заробітної плати, грошові винагороди, допомоги, компенсації, доплати;
- Механізм регулювання оплати праці, виходячи з росту цін, рівня інфляції;
- Зайнятість працівників;
- Тривалість робочого часу і часу відпочинку, а також відпусток;
- Заходи щодо поліпшення умов і охорони праці працівників;
- Медичне та соціальне страхування;
- Інтереси працівників при приватизації підприємств і відомчого житла;
- Техніка безпеки та охорона здоров'я працівників на виробництві.
У ході колективних переговорів соціальні партнери повинні також домовитися про можливе надання пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням, про додаткові пільги і компенсації за рахунок підприємства, включаючи додаткові відпустки, надбавки до пенсій, достроковий вихід на пенсію, компенсацію транспортних і витрат на відрядження, безкоштовне і частково оплачуване харчування працівників, про роботу дошкільних та інших відомчих соціальних установ.
Таким чином, в умовах ринкового господарства вільні і незалежні профспілки є гарантами соціальної справедливості та безпеки. Використання ринкового механізму населенням залежить, головним чином, від того, чи вдається регулювати ринок в рамках закону і політики. Так, наприклад, на ринку праці помітно поліпшення позиції найманих працівників по відношенню до роботодавців тільки при сильних профспілках. Профспілки є противагою влади підприємців. Але соціальні досягнення і закони, що охороняють права, не приходять автоматично, їх треба завойовувати.

Висновок
Таким чином, профспілки - це колективні організації, чия першорядне завдання - покращувати фінансові та нефінансові умови зайнятості своїх членів. Вони можуть об'єднувати як працівників однієї галузі, незалежно від їх професії (наприклад, всіх, хто працює в автомобілебудуванні - від головного конструктора до секретарки), так і працівників однієї професії, незалежно від місця роботи (наприклад, адвокатів).
Профспілки можуть справляти позитивний вплив на продуктивність. Позитивна роль профспілок визначається тим, що вони виступають в якості «голосу мас», здатного виражати уподобання і претензії працівників до наймачам безпосередньо вищому управлінському персоналу, а також дають можливість працівникам брати участь у розробці норм і правил праці на внутрішньому ринку.
Проте єдності у поглядах на профспілки як економічне явище серед учених немає. Як пише у своїй книзі «Labour Economics» англійський економіст Дж.І. Кінг: «Єдиний беззастережний висновок - те, що профспілки в економіці мають значення, але в якому напрямку і до якої міри поширюється їх економічний вплив - усе ще неясно».
Зростання продуктивності досягається, перш за все, тому, що працівники замість того щоб «голосувати ногами», тепер можуть висловлювати своє невдоволення рівнем зарплати та умовами праці безпосередньо наймачеві. Відповідно, скорочується плинність робочої сили (працівникам невигідно звільнятися, якщо профспілка може домогтися кращих умов). У цій ситуації, крім того, наймачу вигідно вкладати гроші у навчання працівників, що також сприяє зростанню продуктивності.
По-друге, профспілка як «голос мас» може передавати менеджерам інформацію про нові методи роботи або використання техніки, пропонованих працівниками, що вигідно для обох сторін.
І нарешті, доведено, що об'єднаних в профспілку працівників характеризує більш високий рівень трудової моралі, мотивації і зусиль, що додаються.

Список використаної літератури:

1. Есінова Н.І. Економіка праці та соціально - трудові відносини: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2003
2. Калина А.В. Економіка праці: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів /. - К.: МАУП, 2004
3. Завіновська Г.Г. Економіка праці: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003
4. Колосніцина М.Г. Економіка праці: Навчальний посібник для студентів бакалаврату економічних вузів. - М.: «Академкнига», 2003
5. Буряк П.Ю., Капнінській Б.А., Григор'єва М.У. Економіка праці І соціально - Економічні Відносини: Навч. посібник. - К.: Центр навч. Літератури, 2004
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Менеджмент і трудові відносини | Диплом
51.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Правозахисна робота профспілок один із пріоритетних напрямів діяльності профспілок
Законодавчі права і гарантії профспілок Росії
Участь профспілок у вирішенні трудових спорів
Створення Конфедерації католицьких профспілок Канади Моральні при
П`ята Всеросійська конференція профспілок Росії Дискусія про профспілки
Позиція профспілок щодо забезпечення гідної оплати праці працівників
Зміст програмного документа Федерації незалежних профспілок За гідну працю
Створення Конфедерації католицьких профспілок Канади Моральні принципи і соціальна практика
Ставлення молоді до органів державної влади правосуддя ЗМІ профспілок та інших соціальних інс
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru