Діяльність освітніх установ

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

План
1. Поняття освітнього закладу, визначення, типи, види.
2. Закон про освіту.
3. Школа як приклад освітньої установи.
Висновок.

1.Поняття освітнього закладу, визначення, типи, види
Освітніх установ - за законодавством РФ установа, що здійснює освітній процес, тобто реалізує одну або кількох освітніх програм та (або) забезпечує утримання і харчування учнів, вихованців. Освітні установи є юридичною особою. ОСВІТНІ ЗАКЛАДИ за своїми організаційно-правовими формами можуть бути державними, муніципальними, недержавними (приватними, громадських або релігійних організацій). До освітнім відносяться установи наступних типів: дошкільні; загальноосвітні (початкової загальної, основної загальної, середньої загальної освіти); початкового професійного, середнього професійної та вищої професійної освіти; спеціальні (корекційні) для учнів, вихованців з відхиленнями у розвитку; установи до шкільної освіти; установи для дітей сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків; інші установи, які здійснюють освітній процес.
2.Закон про освіту
Управління освітньою установою здійснюється на основі відповідної нормативно-правової бази, яка в тому числі визначає компетенцію, права, відповідальність засновників та самого освітнього закладу.
Стаття 12. Освітні установи
1. Освітнім є установа, що здійснює освітній процес, тобто реалізує одну або кілька освітніх програм і (або) забезпечує утримання і виховання учнів, вихованців.
2. Освітній заклад є юридичною особою.
3. Освітні установи за своїми організаційно-правовими формами можуть бути державними, муніципальними, недержавними (приватними, установами громадських і релігійних організацій, об'єднань).
Дія законодавства Російської Федерації в області освіти поширюється на всі освітні установи, на території Російської Федерації незалежно від їх організаційно-правових форм і підпорядкованості.
4. До освітнім відносяться установи наступних типів:
1) дошкільні;
2) загальноосвітні (початкової загальної, основної загальної, середньої (повної) загальної освіти);
3) установи початкового професійного, середнього професійного, вищого професійного і післявузівської професійної освіти;
4) установи додаткової освіти дорослих;
5) спеціальні (корекційні) для учнів, вихованців з відхиленнями у розвитку;
6) установи додаткової освіти;
7) установи для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків (законних представників);
8) установи додаткової освіти дітей;
9) інші установи, які здійснюють освітній процес.
5. Діяльність державних і муніципальних освітніх установ регулюється типовими положеннями про освітні установи відповідних типів та видів, які затверджуються Урядом Російської Федерації, і розробляються на їх основі статутів цих освітніх установ.
Для недержавних освітніх установ типові положення про освітні установи виконують функції зразкових.
6. Державний статус освітнього закладу (тип, вид і категорія освітнього закладу, що визначаються відповідно до рівня та спрямованістю реалізованих їм освітніх програм) встановлюється за його державної акредитації.
7. Філії, відділення, структурні підрозділи освітньої установи можуть за його дорученням здійснювати деякі або всі права юридичної особи, в тому числі мати самостійний баланс і власні рахунки в банківських та інших кредитних організаціях.
8. Освітні установи має право утворювати освітні об'єднання (асоціації та спілки), в тому числі за участю закладів, підприємств та громадських організацій (об'єднань). Зазначені освітні об'єднання створюються з метою розвитку та вдосконалення освіти і діють відповідно до своїх статутів. Порядок реєстрації та діяльності зазначених освітніх об'єднань регулюється законом.
9. Права і обов'язки установ додаткової освіти, передбачені законодавством Російської Федерації, поширюються і на громадські організації (об'єднання), основною статутною метою яких є освітня діяльність, тільки в частині реалізації ними додаткових освітніх програм.
Стаття 13. Статут освітнього закладу
1. У статуті освітньої установи в обов'язковому порядку зазначаються:
1) найменування, місце знаходження (юридична, фактична адреса), статус освітнього закладу;
2) засновник;
3) організаційно-правова форма освітнього закладу;
4) цілі освітнього процесу, типи та види реалізованих освітніх програм;
5) основні характеристики організації освітнього процесу, в тому числі:
а) мова (мови), на якому ведуться навчання і виховання;
б) порядок прийому учнів, вихованців;
в) тривалість навчання на кожному етапі навчання;
г) порядок і підстави відрахування учнів, вихованців;
д) система оцінок при проміжної атестації, форми і порядок її проведення;
е) режим занять учнів, вихованців;
ж) наявність платних освітніх послуг та порядок їх надання (на договірній основі);
з) порядок регламентації і оформлення відносин освітнього закладу та учнів, вихованців і (або) їх батьків (законних представників);
6) структура фінансової та господарської діяльності освітньої установи, у тому числі в частині:
а) використання об'єктів власності, закріплених засновником за освітньою установою;
б) фінансування та матеріально-технічного забезпечення діяльності освітньої установи;
в) джерел і порядку формування власності освітнього закладу;
г) здійснення підприємницької діяльності;
7) порядок управління освітньою установою, в тому числі:
а) компетенція засновника;
б) структура, порядок формування органів управління освітньої установи, їх компетенція і порядок організації діяльності;
в) порядок комплектування працівників освітнього закладу та умови оплати їх праці;
г) порядок зміни статуту освітньої установи;
д) порядок реорганізації та ліквідації освітнього закладу;
8) права та обов'язки учасників освітнього процесу;
9) перелік видів локальних актів (наказів, розпоряджень та інших актів), що регламентують діяльність освітнього закладу.
2. Статут цивільного освітньої установи в частині, не врегульованій законодавством Російської Федерації, розробляється ним самостійно і затверджується його засновником.
3. При необхідності регламентації зазначених у цій статті сторін діяльності освітньої установи іншими локальними актами останні підлягають реєстрації в якості додатків до статуту освітньої установи.
4. Локальні акти освітнього закладу не можуть суперечити його статуту.
Стаття 14. Загальні вимоги до змісту освіти
1. Зміст освіти є одним із чинників економічного і соціального прогресу суспільства і має бути орієнтоване на:
забезпечення самовизначення особистості, створення умов для її самореалізації;
розвиток суспільства;
зміцнення і вдосконалення правової держави.
2. Зміст освіти має забезпечувати:
· Адекватний світовому рівень загальної та професійної культури суспільства;
· Формування у студента адекватної сучасному рівню знань і рівня освітньої програми (ступені навчання) картини світу;
· Інтеграцію особистості в національну та світову культуру;
· Формування людини і громадянина, інтегрованого у сучасне йому суспільство і націленого на вдосконалення цього суспільства;
· Відтворення та розвиток кадрового потенціалу суспільства.
3. Професійна освіта будь-якого рівня має забезпечувати отримання навчаються професії та відповідної кваліфікації.
4. Зміст освіти має сприяти взаєморозумінню і співпраці між людьми, народами незалежно від расової, національної, етнічної, релігійної та соціальної приналежності, враховувати різноманітність світоглядних підходів, сприяти реалізації права учнів на вільний вибір думок і переконань.
5. Зміст освіти в конкретному навчальному закладі визначається освітньою програмою (освітніми програмами), що розробляється, приймається і реалізованої цим освітнім закладом самостійно.
Державні органи управління освітою забезпечують розробку на основі державних освітніх стандартів примірних освітніх програм.
6. Освітній заклад у відповідності зі своїми статутними цілями і завданнями може реалізовувати додаткові освітні програми і надавати додаткові освітні послуги (на договірній основі) за межами визначають його статус освітніх програм.
7. Військова підготовка в цивільних освітніх закладах може проводитися тільки на факультативній основі за згодою учнів і (або) їх батьків (законних представників) за рахунок коштів і силами зацікавленого відомства.
8. Освітній заклад при реалізації освітніх програм використовує можливості закладів культури.
Стаття 15. Загальні вимоги до організації освітнього процесу
1. Організація освітнього процесу в освітньому закладі регламентується навчальним планом (розбивкою змісту освітньої програми з навчальних курсів, з дисциплін та за роками навчання), річним календарним навчальним графіком та розкладами занять, що розробляються і затверджуються освітнім закладом самостійно. Державні органи управління освітою забезпечують розробку типових навчальних планів і програм курсів, дисциплін.
2. Органи державної влади, органи управління освітою та органи місцевого самоврядування не вправі змінювати навчальний план і навчальний графік громадянського освітнього закладу після їх затвердження, за винятком випадків, передбачених законодавством Російської Федерації.
3. Освітній заклад самостійно у виборі системи оцінок, форми, порядку і періодичності проміжної атестації учнів.
4. Освоєння освітніх програм основного загального, середнього (повного) загального та всіх видів професійної освіти завершується обов'язкової підсумковою атестацією випускників.
5. Науково-методичне забезпечення підсумкових атестацій і об'єктивний контроль якості підготовки випускників по завершенні кожного рівня освіти забезпечуються державної атестаційної службою, незалежної від органів управління освітою, відповідно до державних освітніх стандартів.
6. Дисципліна в освітньому закладі підтримується на основі поваги людської гідності учнів, вихованців, педагогів. Застосування методів фізичного і психічного насильства по відношенню до навчаються, вихованців не допускається.
7. Батькам (законним представникам) неповнолітніх учнів, вихованців повинна бути забезпечена можливість ознайомлення з ходом і змістом освітнього процесу, а також з оцінками успішності учнів.
Стаття 16. Загальні вимоги до прийому громадян в навчальні заклади
1. Порядок прийому громадян в освітні установи в частині, не врегульованій цим Законом, визначається засновником і закріплюється в статуті освітньої установи.
Засновник встановлює порядок прийому до державних і муніципальних освітніх установ на щаблі початкової загальної, основної загальної, середньої (повної) загальної та початкової професійної освіти, що забезпечує прийом усіх громадян, які проживають на даній території і мають право на здобуття освіти відповідного рівня.
2. При прийомі громадянина до навчального закладу останнє зобов'язане ознайомити його і (або) її батьків (законних представників) до статуту освітньої установи та іншими документами, що регламентують організацію освітнього процесу.
3. Прийом громадян у державні та муніципальні освітні установи для отримання середньої професійної, вищої професійної і післявузівської професійної освіти проводиться на конкурсній основі за заявами громадян. Умови конкурсу повинні гарантувати дотримання прав громадян на освіту і забезпечувати зарахування найбільш здатних і підготовлених громадян до освоєння освітньої програми відповідного рівня.
Поза конкурсом за умови успішної здачі вступних іспитів у державні й муніципальні освітні заклади середньої професійної та вищої професійної освіти приймаються діти-сироти та діти, які залишилися без піклування батьків, а також інваліди I і II груп, яким згідно з висновком лікарсько-трудової комісії не протипоказане навчання у відповідних освітніх установах.
3. Школа як приклад освітнього закладу
Прикладом освітнього закладу візьмемо школу.
Широке та інтенсивний розвиток інноваційних (новостворених) процесів, що спостерігається у вітчизняній освіті, реальні і практичні зміни в діяльності шкіл природним чином супроводжуються і забезпечуються істотними змінами в управлінському свідомості та мисленні.
Школу можна порівняти зі складним механізмом влаштованого на досягнення поставлених цілей і якому властивий режим стабільного стаціонарного функціонування. Мова йде про стабільну роботу в заданому режимі: стабільні загальноприйняті плани, програми, технології навчання, структури організації навчально-виховного процесу, орієнтація на цілі освіти, які диктуються соціальним замовленням сьогоднішнього дня. Працюючи в цьому режимі при сприятливих умовах, школа може досягти оптимальних, тобто найвищих можливих у наявних умовах результатів при раціональних витратах часу, сил і засобів.
Структури інноваційного процесу поділяються на: діяльну структуру, рівневу структуру, змістовну структуру, структура життєвого циклу, управлінська структура. Розглянемо управлінську структуру. Вона передбачає взаємодію чотирьох видів управлінських дій:
1. Планування.
2. Організація.
3. Керівництво.
4. Контроль.
1.) Плануванням називається - моделювання майбутньої спільної діяльності, склад і структура майбутніх дій.
2.) Організація управлінської структури називається - розподіл функціональних обов'язків прав та відповідальності, систему взаємодії по вертикалі і по горизонталі.
3.) Керівництвом - називається здатність чинити вплив на окремих осіб і на групи, спонукаючи їх працювати на досягнення цілей.
4.) Контролем - називається процес, що забезпечує досягнення поставлених цілей.
Управління установою будується на принципах єдиноначальності та самоврядування. Формами самоврядування є загальні збори трудового колективу, педагогічна рада, загальношкільних конференція за участю батьків та учнів, рада школи. Безпосереднє керівництво установою здійснює директор школи. Розмежування повноважень педагогічної ради і загальних зборів трудового колективу, а також директора закріплено в Статуті освітньої установи.
Цілі управління установою узгоджені із замовленням з боку суспільства. Аналіз мети і завдань управління показав, що вони відповідають потребам населення, учнів, їх батьків, а також педагогів установи.
Структура управління освітньою установою. Функції управління освітньою установою. Функціональні обов'язки учасників управління освітньою установою.
Нова освітня ситуація передбачає відпрацювання нової структури і технології управління і, отже, зміни підходів в організації і змісту діяльності установи.
До теперішнього часу в установі склалася наступна структура управління:
- Рівень директора школи;
- Рівень заступника директора;
- Рівень керівників МО;
- Рівень педагогічних працівників.
На кожному з рівнів по горизонталі розгортається своя структура органів, які взаємопов'язані з суб'єктами по вертикалі і горизонталі. В організаційній структурі представлені як професійні керівники / заступники директора, керівники методичних об'єднань /, так і різні громадські суб'єкти / голова профкому, голова ради школи /, що необхідно для ефективного управління школою. У структурі управління школою ставлення того чи іншого суб'єкта управління до певного характеризується координаційними і субординаційними зв'язками як по вертикалі, так і по горизонталі. Система взаємозв'язку організаційної структури характеризується:
Діяльність директора і його заступників регламентована функціональними обов'язками, переглянутими і відкоригованими відповідно до сучасних вимог, що дозволило регламентувати діяльність членів управлінської ланки з урахуванням виконання основних управлінських функцій і конкретно визначити змісту діяльності кожного члена управлінського апарату.
Діяльність структурних підрозділів регламентована «Положенням про педагогічну раду», «Положенням про методичне об'єднання».
Таким чином, в системі всередині шкільного управління виділені ієрархічні взаємопов'язані рівні управління, визначено зони функціонування органів управління кожного рівня, зв'язку між ними. Система управління на всіх рівнях є відкритою і розвивається, що забезпечує стійкість координації діяльності всіх ланок установи.
Інформаційне та документаційне забезпечення управління освітньою установою. Необхідною умовою управління школою є його інформаційне забезпечення. Інформаційне забезпечення управління школою полягає у виборі та відповідній обробці відомостей, що характеризують стан її освітньої системи.
Основні функції, які виконує система інформаційного забезпечення управління школою полягають у наступному:
 задовольняти потреби учнів, вчителів, керівників школи та її структурних підрозділів у відомостях, необхідних у їхній діяльності і у взаємодії;
 інформувати про стан освітнього простору в школі, про забезпеченість засобами освіти, про освіченість учнів, про професійну кваліфікацію вчителів;
 передавати учням, вчителям, керівникам школи відомості та документи, адресно-спрямовані їм;
 систематично виявляти рівні розвитку інтелекту, емоційно-психічного і фізичного здоров'я, освітні потреби учнів;
 інформувати педагогічних працівників про залучення батьків у процес виховання і навчання своїх дітей, утрудненнях, які вони відчувають при цьому.
Управлінська практика показує, що визначення складу функцій правління подібним чином дозволило добитися однакових підходів суб'єктів правління до відбору та обробки відомостей, які підлягають передачі на всі рівні управління. У школі є можливість варіювати інформаційне забезпечення в залежності від індивідуальних потреб тих чи інших учасників освіти.
У школі склалася система документаційного забезпечення управління. Документаційне забезпечення управління школою включає комплекс взаємопов'язаних документів:
організаційні документи;
розпорядчі документи;
інформаційно-довідкові документи;
 навчально-педагогічна документація.
Кожен з комплексів представлений відповідними документами, що регламентують структуру, завдання і функції школи; організацію її роботи, права та обов'язки, відповідальність керівника та працівників; розпорядчу діяльність установи і т.д.
Одним з напрямків вдосконалення управління школою є вдосконалення організаційної структури управління. В умовах демократизація управління зросла значимість перерозподілу управлінських функцій між всіма суб'єктами, задіяними у здійсненні освітніх завдань. Делегування прав і повноважень верхніх рівнів управління нижнім в умовах школи дозволяє ефективно здійснювати освітній процес, що підвищує ефективність управління на будь-якому рівні.
Директор спільно з адміністрацією та керівниками підрозділів визначають перспективи розвитку школи, визначають етапи і змісту роботи, контролюють діяльність школи в цілому та окремих його підрозділів (структур), створюють умови (нормативні, інформаційні, стимулюючі, ергономічні) для здійснення професійно-педагогічної діяльності. Особливістю діяльності суб'єктів рівня керівників функціональних служб є організація освітнього процесу, діагностика здійснення виховної та навчальної роботи, відстеження ефективності роботи педагогічних працівників.
В організаційній структурі управління школою частину повноважень з верхніх рівнів управління делеговані суб'єктам на нижчі рівні управління. Наприклад, колегіальному органу (педагогічної ради) делеговані повноваження:
 затвердження освітньої програми та навчального плану школи;
 затвердження програм навчальних дисциплін і курсів варіативного компонента навчального плану;
 затвердження річних графіків навчального процесу;
 затвердження структури управління, положень про структурні підрозділи штатного розкладу, функціональних обов'язків;
 затвердження змісту та організаційних форм додаткової освіти учнів;
 затвердження планів роботи школи на навчальний рік та ін
Керівникам функціональних служб делеговані повноваження в організації освітнього процесу в школі, у здійсненні внутрішкільного контролю і аналізу виконання навчальних програм і програм додаткової освіти учнів. Крім того, в їх компетентності знаходиться визначення індивідуальних цілей роботи, у плануванні певного (в рамках функціонала) участі педагогів у роботі творчих груп, методичних об'єднань, в загальному керівництві своїм підрозділом.

Висновок
Управління освітньою установою - це особлива діяльність, у якій її суб'єкти за допомогою планування, організації, керівництва і контролю забезпечують організованість спільної діяльності учнів, педагогів, обслуговуючого персоналу та її спрямованість на досягнення освітніх цілей і цілей розвитку установи.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Контрольна робота
45.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Оподаткування освітніх установ
Оподаткування освітніх установ 2
Фінансування дошкільних освітніх установ
Бюджетне фінансування освітніх установ
Проблеми оподаткування прибутку освітніх установ
Особливості пенсійного забезпечення працівників освітніх установ
Типологія освітніх установ їх різноманіття Авторські школи
Проблеми професійної орієнтації старшокласників освітніх установ
Фінансово економічний розрахунок господарської діяльності освітніх установ
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru