Діяльність аудиторських організацій на ринку аудиторських послуг

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Діяльність аудиторських організацій на ринку аудиторських послуг


Розвиток ринку аудиторських послуг в Росії
Що стосується власне аудиторського ринку (тобто залишаючи тимчасово осторонь його регулювання), то, на наш погляд, в країнах з розвиненою ринковою економікою склалася єдина модель його. Основні її риси: широке охоплення аудитом різних типів підприємств - за формами власності, галузями, розмірами і т.д. (І як наслідок непренебрежімо малий внесок його у валовий внутрішній продукт країни); наявність обов'язкового - у формі щорічного - і ініціативного аудиту, причому останній найчастіше виступає як необхідна умова перед емісією акцій аудируемого економічного суб'єкта; співіснування величезних, середніх і дрібних аудиторських фірм, а також індивідуальних підприємців; жорстка, але в цілому цивілізована і широка конкуренція на ринку аудиторських послуг з участю зарубіжних і трансконтинентальних фірм типу «великої четвірки»
Перейдемо тепер до регулювання ринку аудиторських послуг. Тут, на наш погляд, знову-таки стосовно країн з розвиненою ринковою економікою, існують дві моделі. У першій з них основна роль відводиться державному регулюванню, у другій - саморегулювання, що здійснюється професійними асоціаціями, що об'єднують аудиторські фірми та / або окремих аудиторів; у якості прикладів можна привести Францію та США відповідно. Взагалі-то саморегулювання присутній в обох моделях, оскільки в ринковій економіці це характерна риса високоінтелектуальних професій і галузей: юристів, бухгалтерів, оцінювачів, банківської сфери, вищої освіти і т.д. Але для першої моделі типово наявність потужних урядових органів регулювання аудиту з широкими правами, обов'язковий характер стандартів аудиторської діяльності, регламентування її не тільки на рівні законів, а й на рівні підзаконних актів, можливість позбавлення ліцензій на право аудиторської діяльності за ініціативою, в першу чергу, державних органів виконавчої влади. У другій моделі це або відсутня зовсім або присутній в явно послабленому варіанті.
Для нашої країни на сьогодні меншим злом представляється модель із сильним державним регулюванням, незважаючи на звичайну некомпетентність і корумпованість вітчизняного чиновництва. Основні причини полягають в перехідний характер розвитку економіки (коли по всіх лініях потрібна велика державне регулювання), нерозвиненості системи суспільних аудиторських об'єднань і велику вірогідність захоплення влади у них недобросовісними особами з агресивним лобіюванням своїх вузько групових інтересів або просто кримінальними елементами (якщо останні захоплюють владу в банках і містах, то де гарантія, що це не відбудеться в масовому масштабі в аудиторських об'єднаннях, коли увага до аудиту економічних суб'єктів зросте), неминучості значного обмеження інтересів користувачів аудиту в умовах Російської Федерації при іншій моделі і т.д. Додамо тут, що аудит як галузь відноситься до фінансової сфери (і, крім того, бере участь відповідно до попереднього розділу в інформаційному забезпеченні її регулювання), а фінансова сфера на Заході піддається сильному державному регулюванню навіть за часів панування ідеології економічного лібералізму (рейганоміка в США, тетчеризм у Великобританії), коли у виробничих галузях це регулювання послаблюється. У подальшому в нашій країні можна чекати ослаблення ряду з цих причин і як наслідок необхідності поступового - і, на наш погляд, дуже обережного - підвищення ролі саморегулювання.
Однак на сьогодні наша країна, без сумніву, ближче до першої моделі. При цьому треба зауважити, що на відміну від західних країн, що тяжіють до першої моделі, у нас набагато слабкіше дію інструментів економічного механізму регулювання аудиторської діяльності - штрафних санкцій за неякісний аудит, страхування цивільної відповідальності аудитора, рейтингування аудиторських організацій і т.д. (Див. розд. 2.3), що крім усього іншого, ще більше збільшує роль державного регулювання (за рахунок зменшення ролі користувачів аудиту). Мабуть, це дуже характерно для країн з не повністю ринковою економікою.
Методи пошуку клієнтів, які використовують на ринку аудиторських послуг їх виробники (аудиторські фірми і аудитори - індивідуальні підприємці), дуже типові для перерахованих вище галузей. Це реклама, листи конкретним адресатам, рекомендації старих клієнтів, участь у конкурсах (тендерах), в рейтингах і т.д. Кожен з перелічених тут методів можна знайти в рамках інших інфраструктурних галузей інформаційного плану. Аудит виділяється, мабуть, тільки пропорціями; наприклад, в порівнянні з багатьма іншими такими галузями тут велика роль листів конкретним адресатам.
Критерії порівняння перерахованих вище методів теж типові для зазначених ринків: коло охоплення, адресність, дорожнеча, можливість втратити час і т.д. Наприклад, реклама характеризується широким колом охоплення потенційних клієнтів, але безадресно і досить дорога.
Найголовніше ж відмінність ринку аудиторських послуг від інших ринків полягає, на нашу думку, у використанні результатів роботи виробника товару (послуги). Оплачує роботу аудиторів клієнт, пов'язаний з ними договірними відносинами, але користуються основними результатами роботи аудиторів (аудиторським висновком) безліч юридичних і фізичних осіб - так звані зовнішні користувачі аудиту. Здається, це унікальна (в усякому разі, досить рідкісна на ринках) ситуація.

Діяльність російських і зарубіжних фірм на ринку аудиторських послуг
Перша вітчизняна аудиторська фірма «Інаудит» була створена в 1987 р . Досить швидко після цього стали виникати в масовому порядку інші російські фірми і, крім того, в нашій країні почали діяти закордонні аудиторські фірми, в тому числі і найбільші (так звана «велика шістка», згодом сузівшаяся до «великої четвірки»). Однак оскільки масштаби роботи аудиторів наростали, хоча і швидко, але плавно, виділення етапів розвитку вітчизняного аудиту зазвичай проводиться по іншому критерію, а саме: за основним нормативним актам, що регулюють аудиторську діяльність. Тому часто виділяють етапи: перший - від зародження до прийняття Тимчасових правил аудиторської діяльності в Російській Федерації, затверджених Указом Президента РФ від 22 грудня 1993 р . , Другий - до прийняття Федерального закону «Про аудиторську діяльність» в 2001 р . і третій - що триває по теперішній час.
Статистика про суб'єктів аудиторської діяльності в РФ на 1 листопада 2007 г . :
Ліцензії на право здійснення аудиторської діяльності -. всего7, 6 тис.
в тому числі:
у аудиторських організацій - 6,6 тис.
у індивідуальних аудиторів 1,0 тис.
Кваліфікаційні атестати аудитора - всього 37,3 тис.
в тому числі:
по загальному аудиту 34,8 тис.
по банківському аудиту 1,1 тис.
з аудиту бірж, позабюджетних фондів
та інвестиційних інститутів 0,8 тис.
з аудиту страховиків 0,6 тис.

Конкуренція в аудиті

Основні риси досконалої конкуренції - велика кількість незалежних продавців і покупців будь-якого продукту або послуги (так звані атомізовані продавці і покупці), недиференційований - тобто стандартний - характер цього продукту, коли якість останнього у всіх продавців однаково. Крім того, останнім часом додається умова симетричності інформації про продукт: покупець володіє такими ж знаннями про якість продукту - а не меншими, - що і продавець (див., наприклад [148, с. 40-42]). Якщо хоча б одна з чотирьох цих умов не виконується, має місце недосконала конкуренція. Реальному житті притаманна саме вона [149, с. 122].
Результат аудиторської перевірки є в цьому сенсі малодиференційовані продуктом. Існує п'ять стандартизованих видів аудиторського висновку, причому всі, безумовно, позитивні висновки щодо змісту практично однакові, а серед кожного з решти видів є відмінності в частині мотивації (наприклад, застереження в умовно позитивному висновку), які носять другорядний характер порівняно з самим фактом видачі такого висновку. Ймовірності помилок (ситуація, коли економічному суб'єкту повинен бути виданий один вид аудиторського висновку, а йому видано один з чотирьох інших видів) для аудиторських організацій рівного рівня - наприклад, іноземних фірм і великих вітчизняних - приблизно однакові. Особливо, якщо врахувати, що в першу чергу тут важлива ймовірність видачі позитивного аудиторського висновку-безумовного або умовного, - коли насправді бухгалтерська звітність в суттєвих аспектах недостовірна.
У продукцію аудиту входить та інформація (звіт) аудитора керівництву економічного суб'єкта, яка у різних аудиторських організацій може відрізнятися за якістю, але це документ другорядний в порівнянні з аудиторським висновком, а характер і розкид його якості для іноземних аудиторських фірм і великих вітчизняних відносно невеликий . Мабуть, зазвичай аналогічна ситуація і з рекомендаціями щодо поліпшення умов ведення бухгалтерського обліку, що не ввійшли в інформацію (звіт) аудитора. У поняття якості продукту аудиторської перевірки, безумовно, входить і штамп аудиторської організації на аудиторському висновку: отримати кредит в міжнародних організаціях економічному суб'єкту набагато легше, коли позитивний висновок про достовірність його бухгалтерської звітності дала одна з фірм «великої четвірки» ніж маловідома російська. Однак і тут великі вітчизняні фірми скорочують свій відрив від «великої четвірки», та й крім останньої у нашій країні діють і інші іноземні аудиторські фірми.
Забезпечення цивілізованої конкуренції в аудиті та її близькість до досконалої зробить зайвим масштабне державне регулювання тарифів і цін на аудиторські послуги, оскільки в цих умовах буде ефективно працювати «невидима рука ринку». Справа в тому, що в умовах досконалої конкуренції або хорошого наближення до неї ціни на продукцію встановлюються на рівні технологічно виправданою собівартості плюс середній прибуток; цей факт і механізм такого встановлення добре знайомий вітчизняним фахівцям з політекономії. Тому недоцільно нормативними документами встановлювати, наприклад, верхню межу вартових ставок за аудит (в порядку звичайної боротьби з монополізмом) або нижній їх межа (у порядку боротьби з аудиторським демпінгом - в аудиті за допомогою домовленості виробника послуги з клієнтом легко обійти це обмеження - хоча б через маніпулювання часом перевірки).

Співвідношення «ціна-якість» в аудиті

Іншої такої малодослідженою проблемою є співвідношення «ціна-якість» в аудиті та його використання при прийнятті різноманітних управлінських рішень. У ринковій економіці в галузях з досить жорсткою конкуренцією між виробниками товарів або послуг (а таких галузей у країн, інтегрованих нехай навіть частково у світову економіку, більшість і аудит в їх числі) ціна і якість продукції є двома її найважливішими характеристиками, що визначають технологію виробництва, його організацію, систему збуту його продукції та й взагалі всі його сторони.
Суть цієї проблеми головним чином полягає у знаходженні компромісу між змінами в якості товару і змінами в його ціні (точніше було б говорити про його собівартості, але термінологія устоялася). Заходи, що викликають відразу обидва зміни, приймаються звичайно в двох випадках: невелике погіршення якості товару (або послуги) супроводжується значним зменшенням його собівартості або незначне збільшення його собівартості супроводжується великою поліпшенням його якості. Обидва ці випадки мають місце і в аудиті.
Заміна суцільного спостереження при перевірці різних рахунків і операцій вибірковим ілюструє перший випадок; при коректному використанні вибіркового методу в аудиті (детально мова піде про це в розд. 5.4) ризик невиявлення зростає вкрай незначно, зате витрати часу на роботу з перевіряється ділянкою обліку різко зменшуються, оскільки зазвичай вибірка виявляється у багато разів менше вихідної генеральної сукупності. Інший приклад такого роду - збільшення рівня суттєвості (припустимо, в порівнянні з прийнятим в торішній перевірці у цього ж аудируемого особи). Третій приклад - вивчення системи внутрішнього контролю клієнта. Якщо виявиться, що ця система досить надійна, то можна піти на серйозне спрощення аудиторської перевірки, тобто заощадити ресурси та значно знизити собівартість перевірки. Якість аудиторської перевірки погіршиться при цьому незначно, оскільки при надійній системі внутрішнього контролю суттєві викривлення бухгалтерської звітності малоймовірні, а спрощення перевірки, пов'язане зі зменшенням кількості аудиторських процедур по суті або з їх полегшенням, не безоглядне, але продумане.
Тепер приклади другого випадку. Широке використання аналітичних процедур, навпаки, збільшує використовувані при аудиторській перевірці ресурси, а отже, і її собівартість (у припущенні, що інші аудиторські процедури не будуть скорочені). Проте це дозволяє значно підвищити якість перевірки, оскільки аналітичні процедури є дієвим засобом виявлення суттєвих перекручень бухгалтерської звітності. Згідно [46, с. 122] в одному обстеженні аналітичні процедури допомогли виявити 27,1% всіх спотворень бухгалтерської звітності; якщо ж трактувати їх розширено (включаючи в них дискусії з персоналом, побіжний перегляд бухгалтерської звітності і т.п.), то ця цифра зростає до 45,6 %. Залучення експерта до участі в аудиторській перевірці також підвищує її якість, а й збільшує собівартість її. Підключення ще одного або декількох кваліфікованих аудиторів до перевірки якогось клієнта зменшує ризик невиявлення і тим самим підвищує якість перевірки. Можна навести ще й інші приклади. З цих позицій можна розглядати планування аудиту, його документування і багато інших прийоми і методи аудиторської перевірки.
(Як деяку екзотику можна відзначити і заходи, що призводять одночасно і до підвищення якості перевірки і до зниження її собівартості. Наприклад, грамотна комп'ютеризація аудиту, підвищення кваліфікації аудиторів в солідних навчально-методичних центрах. Навіть якщо врахувати витрати на ці заходи і рознести їх через механізм амортизації на проведені фірмою перевірки, то швидше за все виявиться, що витрати по окремих перевірок зменшаться, а якість аудиту зросте.)
Співвідношення «ціна-якість», по-перше, є інструментом порівняння різних товарів чи послуг. Таким чином, користувачі постійно порівнюють іноземні та вітчизняні легкові автомобілі, послуги зарубіжних і вітчизняних фірм. Не менш важливо, що це також інструмент вибору рішення, особливо в тих частих випадках, коли дати вартісну інтерпретацію зміни якості товарів чи послуг важко. Але цей інструмент є, так би мовити, локальним. Він націлений на автономні, практично розрізнені спроби поліпшення аудиторської перевірки. Наприклад, зміна політики аудиторської фірми при використанні вибіркового методу (припустимо, курс на більш об'ємні вибірки) підвищить якість аудиторської перевірки безвідносно до політики фірми в області застосування аналітичних процедур. У свою чергу, зміни в останній можна проводити, не сильно залучаючи до розгляду апарат суттєвості. І т.д. Зв'язки між цими інструментами або немає взагалі, або - що, мабуть, частіше - вона досить слабка.

Зовнішній і внутрішній контроль якості в аудиті

В даний час велика увага органів як державного так і суспільного регулювання аудиторської діяльності прикута до проблеми її контролю. Формально контроль аудиторської діяльності включає в себе контроль її якості, контроль за виконанням близькоспоріднених і майнових обмежень при її здійсненні, сформульованих в [8, ст. 12, п. 1], контроль за дотриманням конфіденційності отриманої інформації, за коректністю конкурентної боротьби і т.д. Але, звичайно, за великим рахунком контроль аудиторської діяльності закручується навколо контролю її якості і тільки цього аспекту проблеми буде присвячений даний розділ. Причому практично загальновизнано, що контроль якості супутніх аудиту послуг являє собою значно менш актуальне завдання, ніж контроль якості власне аудиту, оскільки вони в набагато меншій мірі носять публічний характер, так як орієнтовані на більш вузький і більш підготовлений коло користувачів. Тому в даному розділі мова піде в основному про контроль якості проведення аудиторських перевірок.
З позицій термінології можна говорити про внутрішнє і зовнішнє контролі аудиторської діяльності. Внутрішній контроль обмежується рівнем аудиторської фірми і не відноситься до аудитора - індивідуальному підприємцю: якщо в психології, художньої літератури і т.п. можна говорити про самоконтролі (як у момент здійснення яких-небудь дій, так і через деякий час - у порядку їх самоаналізу з наступними висновками), то в економіці дії і контроль за ними повинні, як правило, здійснюватися різними фізичними особами або організаційними структурами. Контроль на рівні громадських аудиторських об'єднань та державних органів регулювання аудиторської діяльності є стосовно аудиторським організаціям і аудиторам - індивідуальним підприємцям зовнішнім контролем; сюди ж можна віднести контроль з боку головної структури деякою аудиторської мережі за діяльністю входять до неї нехай навіть формально самостійних аудиторських фірм.
Якість роботи фірми в цілому:
Наявність внутрішніх стандартів і процедур забезпечення якості
Процедури забезпечення якості повинні бути викладені у внутрішніх документах або внутрішніх стандартах аудиторської фірми. Зазвичай під час проведення перевірок якості відповідно до МСА саме внутрішні регламентуючі документи підлягають перевірці, причому по кожному наведеному нижче підрозділу цієї статті ("Дотримання етичних стандартів. Незалежність, чесність, об'єктивність", "Робота з персоналом" тощо) повинен існувати документ , в якому описано вимоги до відповідних процедур, або розділ в узагальнюючому документі, або кілька відповідних документів.
Дотримання етичних стандартів
Основним орієнтиром може служити Кодекс етики Міжнародної федерації бухгалтерів * (12). У нас в країні ряд професійних об'єднань взяли свої етичні кодекси, наприклад, Аудиторська палата Росії (АПР) * (13), Російська колегія аудиторів (РКА) * (14) та Інститут професійних бухгалтерів Росії (ІПБ) * (15). На щастя, всі ці етичні кодекси підготовлені на основі міжнародного кодексу (кодекс ІПБ більш близький до міжнародного, кодекс АПР являє собою його більш скорочений варіант).
Етичний кодекс - деталізований документ, в якому висвітлюється широке коло питань. Зрозуміло, перевіряючих в першу чергу цікавить реальне дотримання аудиторами таких принципів, як незалежність, чесність і об'єктивність. Ми вже говорили, що мета аудиту - підтвердження достовірності бухгалтерської звітності незалежними кваліфікованими фахівцями. Якщо люди, які підписали аудиторський висновок, свідомо спотворюють істину, знаходяться під впливом родинних зв'язків, бояться втратити клієнта або зіпсувати хороші відносини, то відповідні підсумкові матеріали аудиту, швидше за все, втратять цінність для користувачів бухгалтерської звітності. У цьому випадку можна і не проводити аудит - це буде марна трата часу і коштів.

Незалежність, чесність, об'єктивність
Можна порекомендувати розробити спеціальний бланк або запитальник, за допомогою якого можна виявити відсутність у аудитора, який бере участь у перевірці, родинних зв'язків з керівниками об'єктів аудиту, фінансового інтересу в цій організації, фактів підготовки звітності, яку слід підтвердити в ході аудиту, та ін Такий бланк повинен бути заповнений і підписаний всіма членами бригади аудиторів, і його слід підшити у відповідному розділі аудиторського файлу. Тому в ході перевірки якості аудиту перевіряючим слід переконатися в наявності такого бланка, наявності і достовірності відповідних підписів.
Робота з персоналом. Найм персоналу. Професійний розвиток. Просування по службі. Робота з клієнтами
Російський ринок аудиторських послуг в даний час дуже рухливий: аудиторські фірми ведуть активну маркетингову політику відносно нових клієнтів, клієнти пробують працювати з різними аудиторськими організаціями. Таким чином, у загальному обсязі послуг, що надаються даними аудитором, частка первинних клієнтів зазвичай дуже велика. Тим не менш, аудиторські стандарти та етичні норми вимагають, щоб аудитори були розбірливі, вибираючи нових клієнтів. Справа в тому, що навіть якщо авторитетна аудиторська фірма ще не дала економічному суб'єкту аудиторського висновку, а лише погодилася почати з ним роботу, це вже розглядається як певний кредит довіри такого економічного суб'єкту. Чи означає це і те, що вже зв'язавши своє ім'я з економічним суб'єктом, що має погану репутацію в бізнесі, аудитор ризикує підмочити і свою власну репутацію.

Якість проведення конкретної аудиторської перевірки:
Планування
Для чіткого та ефективного виконання роботи аудиторські перевірки потрібно планувати. Аудиторські організації повинні розробити типові бланки робочих документів для підготовки планів роботи, програм аудиту (як бланків, так і типових переліків аудиторських процедур з перевірки різних розділів обліку і звітності), розподілу обов'язків співробітників, вивчення особливостей діяльності клієнта, визначення рівня суттєвості тощо, а також внутрішньофірмові регламентуючі документи, в яких описуються порядок дій фахівців на етапі планування і містять вимоги щодо заповнення відповідних бланків.
Інформаційне забезпечення роботи аудиторів
У аудиторських фірмах повинна бути розроблена внутрішня система інформаційної підтримки та консультування своїх співробітників
Документування аудиту
Документування є найважливішою стороною аудиту. Робочі документи дозволяють грамотно оцінити роботу виконавців, зберігати інформацію для обговорення згодом можливих претензій клієнта, контролювати якість аудиту і, нарешті, мати документальне підтвердження того, що аудит проводився як такої.

Вивчення і оцінка системи внутрішнього контролю клієнта
У ході аудиту слід вивчити, описати і оцінити надійність систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю економічного суб'єкта. Даному питанню присвячені МСА * (29) та відповідне російське правило (стандарт) аудиторської діяльності * (30). В аудиторській організації повинні бути розроблені бланки, запитальники і прийоми для вивчення та оцінки системи внутрішнього контролю та окремих її елементів. Ці типові бланки і запитальники, а також внутрішньофірмові інструкції, стандарти, методичні вказівки можуть бути розглянуті в ході зовнішньої перевірки якості аудиту.
Збір аудиторських доказів
Російське правило (стандарт) аудиторської діяльності, присвячене аудиторським доказам * (33), має суттєві відмінності від МСА * (34). Тому можна настійно рекомендувати російським аудиторам використовувати в повсякденній роботі і при підготовці внутрішньофірмових регламентуючих документів не тільки російський, але й більш повний і концептуально більш правильний міжнародний документ.
Дії у випадку виявлення спотворень бухгалтерської звітності
Метою аудиту є висловлення думки про достовірність бухгалтерської звітності. Така постановка питання передбачає, що в деяких випадках звітність може виявитися недостовірною. Більш того, не можна виключати ймовірність того, що керівники економічного суб'єкта, бухгалтерські працівники, інші співробітники спробують із будь-якими цілями внести умисні спотворення в облік і звітність.
Перевірка подій після звітної дати
Відповідно до вимог МСА * (49) і російського правила (стандарту) аудиторської діяльності * (50) аудиторська фірма зобов'язана провести оглядову перевірку господарських операцій економічного суб'єкта за період, наступний за звітним, аж до дати завершення аудиторської перевірки (наприклад, з січня по лютий або березень наступного року). Оскільки ПБУ 7 / 1998 було прийняте порівняно недавно і не всі бухгалтерські працівники грамотно його застосовують, перевірці його дотримання (виявлення подій після звітної дати і грамотному їх оформлення в звітності) слід приділити особливу увагу.
Аудиторській фірмі потрібно розробити внутрішні регламентуючі документи, типові запитальники і бланки, присвячені перевірці наявності та правильного відображення у звітності клієнта подій після звітної дати.
Перевірка виконання принципу безперервності діяльності
Вимога перевірки в ході аудиту дотримання принципу безперервності діяльності міститься у МСА * (51) та російському правило (стандарті) аудиторської діяльності * (52). Порушення даної вимоги або сумніви в його застосовності повинні в обов'язковому порядку відображатися в аудиторському висновку з даного клієнта * (53).
Аудиторській фірмі слід розробити внутрішні регламентуючі документи (інструкції, методики), типові запитальники і бланки, присвячені перевірці виконання економічним суб'єктом принципу безперервності діяльності.

Перевірка результатів виконаної роботи
У ході аудиту робота, виконана кожним співробітником, повинна перевірятися старшим за посадою співробітником. Так, старші аудитори повинні перевіряти роботу підпорядкованих їм аудиторів, асистентів і стажистів, керівник аудиторської перевірки - підлеглих йому старших аудиторів та ін
У ході перевірки результатів виконаної роботи перевіряючим слід переконатися в тому, що:
аудиторські тести і процедури застосовуються належним чином і фахівцями відповідного рівня;
умовиводи і висновки аудиторів засновані на об'єктивній оцінці всіх вивчених фактів;
твердження та думки, відображені в аудиторському висновку, підтверджуються інформацією, отриманої або виявленої в ході аудиту;
практична робота з аудиту та підготовка підсумкових документів проведені відповідно до стандартів.

Оцінка ефективності діяльності аудиторів

Ефект від вдосконалення обробки економічної інформації традиційно поділяється на прямий і непрямий, перший виникає в сфері самої обробки і пов'язаний в основному із зміною її собівартості, непрямий ефект (КЕ) - за межами цієї сфери, у користувачів обробленої інформації (у разі аудиту - у його користувачів). Ці уявлення можна узагальнити від вдосконалення обробки економічної інформації на будь-яку іншу інформацію і далі - на будь-яке господарське захід; прямий ефект тут виявляється у зміні собівартості технологічних процесів, яке має місце через реалізації заходу, КЕ - у зміну функціонування систем, які споживають продукцію зазначених технологічних процесів. Найчастіше розглядаються прямий і непрямий економічний ефекти, але можна говорити про соціальну, екологічної і т.д. складових цього.
Оцінка прямого ефекту зазвичай значно складніше, ніж оцінка витрат, але, як правило, вона можлива, оцінка КЕ - це ще більш складна проблема, яку вдається вирішити далеко не завжди. Особливо для заходів, що проводяться в інфраструктурних галузях. Причини цього зрозумілі. По-перше, нехай на якісному рівні механізм сприяння створенню кінцевого продукту в інших галузях зрозумілий, але важко простежити, а тим більше змоделювати це вплив на кількісному рівні. По-друге, таких інших галузей зазвичай багато. Це відноситься і до аудиту.
Аналогічна ситуація і з аудитом. Впровадження його в масштабах країни буде означати значне у порівнянні з базовим варіантом - та ж технологія, але без подальшого аудиту - збільшення вартості обробки бухгалтерської інформації як за рахунок витрат праці аудиторів (а це високооплачувані фахівці), так і за рахунок збільшення витрат праці бухгалтерів, які знають, що їхня робота буде піддана аудиторської перевірки (з 100%-ною вірогідністю у випадках обов'язкового аудиту та з більш-менш високою - в інших). Зате якість обробленої інформації - як і у випадку автоматизації бухгалтерського обліку тощо - зазвичай вище, що може вилитися у великі значення КЕ. Тому обгрунтування впровадження аудиту та реалізації різних заходів у його рамках лежить в області непрямого ефекту.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Реферат
60.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Тенденції на ринку аудиторських послуг України
Відповідальність аудиторів та аудиторських організацій з законодавець 2
Права і обов`язки аудиторських організацій
Якість аудиторських послуг
Права обов`язки і відповідальність аудиторських організацій
Перевірочні заходи щодо аудиторських організацій і ауді
Перевірочні заходи щодо аудиторських організацій та аудиторська таємниця
Відповідальність аудиторів і аудиторських організацій за законодавством Російської Федерації
Особливості договору на надання аудиторських послуг
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru