Документування управлінської діяльності

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

ТЕМА

ДОКУМЕНТУВАННЯ



  1. ПОНЯТТЯ Про документів і способів ДОКУМЕНТУВАННЯ

Документ - це матеріальний об'єкт з інформацією, закріпленою створеним людиною способом для її передачі в часі і просторі

Докуме нт (від лат. Documentum - зразок, свідоцтво, доказ, будь-який матеріальний об'єкт) - одягнений у письмову форму акт, що засвідчує наявність фактів певного значення.

Офіційне формулювання в законодавстві РФ: документ - матеріальний носій із зафіксованою на ньому в будь-якій формі інформацією у вигляді тексту, звукозапису, зображення і (або) їх поєднання, який має реквізити, що дозволяють його ідентифікувати, і призначений для передачі в часі і в просторі в цілях громадського використання та зберігання.

У вузькому сенсі, документ - ділова папір, що підтверджує який-небудь факт або право на щось. Так, у праві під документом розуміють письмовий акт, складений у передбаченій законом формі та засвідчує факти юридичного значення (народження особи, отримання освіти, трудовий стаж). В історичній науці документом називається письмове свідоцтво про що-небудь, найчастіше належать державному апарату або громадських організацій.

Важливий вид документів - різні посвідчення, що підтверджують особу людини, його приналежність до якої-небудь організації або дозвіл займатися певною діяльністю.

Запис інформації на різних носіях за встановленими правилами називається документуванням і являє собою процес створення та оформлення документів. При документуванні необхідно враховувати чинні норми законодавства, компетенцію автора і дотримуватися загальнодержавні правила складання та оформлення документа. Відповідальність та повноваження щодо діловодства повинні бути чітко визначені та оголошені.

Сукупність документів, присвячених будь-якого питання, явища, процесу, особі, установі і т. п., називається документацією.

Сукупність робіт з документування управлінської діяльності підприємств і по організації в них руху документів характеризує термін "Діловодство".

Офіційний документ - документ, створений юридичною або фізичною особою, оформлений і засвідчений у встановленому порядку.

Службовий документ - офіційний документ, який використовується в поточній діяльності організації.

Якщо документ створений особою поза сферою його службову чи громадську діяльність, то він вважається документом особистого походження.

Документи виконують ряд важливих функцій:

  • інформаційну, є носієм і джерелом інформації;

  • управлінську, дозволяють організовувати, регулювати, контролювати, аналізувати виробничі процеси;

  • правову, служать юридичною основою виробничої діяльності, підтверджують факти, засвідчують відомості та показники;

  • комунікативну, допомагають організовувати обмін інформацією і спілкування між різними об'єктами;

  • облікову, накопичують відомості за певні періоди часу і дозволяють їх аналізувати, виявляючи тенденції та закономірності;

  • соціальну, відображають соціально-економічну, політичну, громадську та інші сфери життя держави та її громадян;

  • культурну, є пам'ятником культури даної епохи, показують її специфіку, колорит, звичаї, звичаї, традиції;

  • історичну, є джерелом знань про події та діячів різних епох, повніше і конкретніше інших історичних пам'яток розкривають історичні події, підтверджують і доповнюють факти, допомагають відновлювати історичне минуле країн і народів.

Всі створювані управлінські документи "обслуговують" певні управлінські функції. Наприклад: планування, бухгалтерський облік, фінансування, звітність, оперативне управління, забезпечення кадрами і т. п.

Документи, пов'язані з однієї управлінської функції, прийнято називати системою документації, наприклад: система організаційно-розпорядчої документації.

Система документації - це сукупність документів, взаємопов'язаних за ознаками походження, призначення, виду, сфери діяльності, єдиних вимог до їх оформлення.

Управлінські функції в усіх організаціях однотипні, тому і документи по кожній функції повинні бути однакові за видами та формами.

Уніфікацією документів - приведення документів до оптимального однаковості за складом та формами. Уніфікована форма документа - це сукупність реквізитів, встановлених відповідно до вирішуваних в даній сфері діяльності завданнями і розташованих у певному порядку на носії інформації. Уніфікують не тільки окремі документи, а й системи документації в цілому. Уніфікована система документації - це система документації, створена за єдиними правилами і вимогам, що містить інформацію, необхідну для управління у певній сфері діяльності. Уніфікація документів є одним з методів їх стандартизації.

Стандартизація - це діяльність щодо встановлення правил і характеристик з метою їх добровільного багаторазового використання, спрямована на досягнення впорядкованості у сфері виробництва та обігу продукції і підвищення конкурентоспроможності продукції, робіт або послуг.

У стандартах на управлінську документацію встановлюється склад окремих елементів документа (реквізитів), їх розташування і правила оформлення.

Численність видів і різновидів документів, складність їх складу, наявність спеціальних правил надання документам юридичної сили та інші серйозні проблеми, пов'язані з управлінською документацією, викликають необхідність виділення спеціальної галузі діяльності, що забезпечує документування і організацію роботи з офіційними документами. Ця галузь діяльності називається діловодством або документаційного забезпечення управління.

  1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ з документування управлінської ДІЯЛЬНОСТІ

Документування управлінської діяльності охоплює всі процеси, пов'язані з запису (фіксації) на різних носіях та оформлення за встановленими правилами інформації, необхідної для здійснення управлінських дій. Документування здійснюється на природній мові (рукописні, машинописні документи, в тому числі телеграми, телефонограми, машинограм), а також штучних мовах з використанням нових носіїв (диски, карти, дискети та ін.)

Склад управлінських документів визначається компетенцією і функціями організації, порядком вирішення питань, обсягом і характером взаємозв'язків з іншими організаціями та закріплюється в табелі документів. Єдність правил документування управлінських дій на всіх рівнях управління забезпечується застосуванням Державної системи документаційного забезпечення управління (ГСДОУ) і уніфікованих систем документації (УСД).

Уніфіковані системи документації - це комплекс взаємопов'язаних документів, створених за єдиними правилами та вимогами, що містять інформацію, необхідну для управління у певній сфері діяльності. УСД призначені для використання як за допомогою засобів обчислювальної техніки, так і при традиційних методах обробки інформації.

Управлінські документи по найменуванню, форми і складу реквізитів повинні відповідати УСД, вимогам ГСДОУ, положень (статутів) про організацію, іншим нормативним документам, що містять правила документування. Відповідно до чинного законодавства та компетенцією органи управління видають такі розпорядчі документи: рішення, постанови, накази, розпорядження, вказівки, доручення, інструкції.

Рішення, постанови та накази видають у всіх випадках, коли необхідно прийняти нормативний чи індивідуальний акт по основних питань компетенції організації. Розпорядження та вказівки видаються з оперативних питань і для організації виконання постанов, рішень та наказів.

Спільні розпорядчі документи організацій, які видають однакові за формою документи (накази, постанови тощо), оформляються як спільне рішення, яке має правову силу розпорядчого документа в кожній організації, що прийняла цей документ.

Доведення до відома підвідомчих організацій, структурних підрозділів документів вищих органів або документів інших організацій здійснюється у формі, встановленої автором документа. Якщо спосіб не зазначений, організація вирішує це питання самостійно. Протокольні рішення колегіальних органів можуть доводитися до відома виконавців у формі, встановленої положенням про ці органи.

Розпорядчий документ може бути скасований (змінений) розпорядчим документом самої організації або вищестоящої. Дія розпорядчого документа може бути призупинено відповідними компетентними органами.

Проекти документів, які зачіпають інтереси інших організацій, повинні попередньо узгоджуватися з цими організаціями. У разі розбіжностей до проекту додаються зауваження або формулювання суті розбіжностей.

Хід обговорення питань і рішення, прийняті на засіданнях колегіальних органів, на радах, зборах, нарадах, фіксуються в протоколах. Протоколи оформляються на підставі запису ходу засідань, стенограм, звукових записів (текстів доповідей, виступів, довідок, проектів постанови чи рішень, порядку денного, списків запрошених та ін.) Якщо хід засідання стенографується, текст стенограми розшифровується, друкується, завіряється і зберігається разом з протоколом.

У межах своєї компетенції організації всіх рівнів управління можуть надсилати листи при здійсненні оперативних зв'язків з вищестоящими галузевими і функціональними органами, підвідомчими та іншими організаціями та окремими громадянами. Листи повинні складатися в тому випадку, коли неможливий або утруднений бездокументарній обмін інформацією: усні роз'яснення, вказівки (особисті або по телефону), інструктування і т.д. При необхідності термінової передачі інформації складаються телеграми і телефонограми, документ передається через модемний зв'язок, по факсу або телефону.

Організації на підставі положень про них та інших актів, що визначають їх компетенцію, видають і інші документи: плани робіт, звіти, прейскуранти, стандарти, статути, положення, правила та ін Проект управлінського документа повинен бути узгоджений з виконавцями (авторами тексту), керівниками зацікавлених структурних підрозділів або організацій.

Внутрішнє погодження проекту документа повинно проводитися в такій черговості:

  • з галузевими, функціональними, територіальними підрозділами, дорадчими органами і при необхідності з громадськими організаціями;

  • з працівниками, відповідальними за вирішення функціональних питань (головними, старшими фахівцями та ін);

  • з фінансовим підрозділом або головним бухгалтером (бухгалтером);

  • з юридичною службою;

  • зі службою документаційного забезпечення;

  • із заступником голови колегіального органу або заступником керівника організації, котрі відають питаннями, що містяться в проекті документа.

Зовнішнє узгодження в залежності від змісту документа здійснюють в такій черговості:

з підлеглими організаціями, а також підпорядковуються, коли останні виступають зобов'язаною стороною у правовідносинах, що виникають внаслідок видання правового акта, або коли зміст документа зачіпає їхні безпосередні інтереси;

з організаціями та науково-виробничими об'єднаннями, що займаються дослідженнями в тій області, до якої має відношення зміст документа;

з громадськими організаціями - при необхідності або у випадках, передбачених документами цих органів;

з органами, які здійснюють державний надвідомчий контроль (нагляд) у певній галузі (санітарний, протипожежний і т.д.);

з вищестоящими органами загальної або галузевої компетенції у випадках, коли законодавством передбачається можливість здійснення управлінських дій тільки з дозволу цих органів.

Управлінський документ підписується або затверджується керівником організації або його заміщує посадовою особою відповідно до його компетенції, встановленої правовими актами: статутом або положенням про організацію, про структурний підрозділ, посадовою інструкцією, наказом про розподіл обов'язків і т.п. Дві або більше підписи ставляться в тому випадку, якщо за зміст документа відповідальні кілька посадових осіб.

Документи грошового, матеріального та кредитного характеру, що служать підставою для прийому і видачі грошей, товарно-матеріальних та інших цінностей, а також змінюють кредитні і розрахункові зобов'язання з іншими організаціями, підписують керівник організації та головний бухгалтер (або бухгалтер). Спільні документи кількох організацій підписують керівники всіх організацій.

Документи, складені комісією, підписують усі члени комісії. Рішення (постанови) колегіальних органів підписуються головою і секретарем. Розпорядження, що видаються керівником колегіального органу в єдиноначальної порядку, мають один підпис.

Право підпису розпорядчих документів у формі вказівок або розпоряджень може надаватися заступнику керівника, головного інженера, керівникам структурних підрозділів.

Затверджувані документи (інструкції, положення, статути та ін) підписує посадова особа, відповідальна за їх підготовку.

Протокол підписують головуючий на засіданні колегіального органу (ради, колегії, наради, наради) і секретар.

Доповіді, доповідні записки, довідки та інші документи інформаційного, довідкового або аналітичного характеру можуть бути підписані виконавцем, якщо вирішуються в них питання не виходять за межі його прав і компетенції, встановлених посадовою інструкцією.

Існують також документи-додатки. Вони можуть бути трьох видів: затверджуються або вводяться в дію відповідним розпорядчим документом (додатки до правових актів, що мають самостійне значення); пояснюють або доповнюють зміст іншого документа; направляються з листом · в інші організації.

На додатках до розпорядчих документів і додатках, які доповнюють або пояснюють зміст іншого документа, у правому верхньому кутку друкують:

Додаток

до ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... ... ....

(Зазначається документ)

от____________ № ______

Якщо додатків кілька, вони нумеруються.

При розсилці додатків без розпорядчих документів на додатках проставляється гриф затвердження із зазначенням найменування розпорядчого документа, його дати і номера. Склад реквізитів і порядок оформлення документів-програм слід відповідати вимогам уніфікованої системи документації, до якої відноситься документ-додаток.

З метою зменшення кількості застосовуваних форм документів міністерства і відомства розробляють галузеві табелі документів, необхідних і достатніх для реалізації функцій і завдань організацій. У табель включаються документи як традиційні, так і створювані засобами обчислювальної техніки. Табель підписується відповідальним за його складання і затверджується керівником відомства. Ведення табеля, внесення до нього змін здійснюються службою документаційного забезпечення. Складання документів, не зазначених у табелі, забороняється.

  1. Уніфікація і стандартизація управлінських ДОКУМЕНТІВ

Уніфікація документів полягає у встановленні однаковості складу і форм управлінських документів, що фіксують здійснення однотипних управлінських функцій. Стандартизація документів - це форма юридичного закріплення проведеної уніфікації та рівня її обов'язковості. Встановлено такі категорії стандартів: державні стандарти (ГОСТ), галузеві стандарти (ОСТ), республіканські стандарти (РСТ). Уніфікація документів проводиться з метою скорочення кількості застосовуваних документів, типізації їх форм, підвищення якості, зниження трудомісткості їх обробки, досягнення інформаційної сумісності різних систем документації по однойменних та суміжних функцій управління, більш ефективного використання обчислювальної техніки.

Робота з уніфікації включає:

  • розробку уніфікованої системи документознавства (УСД), що здійснюється міністерствами і відомствами, відповідальними за певні системи документації;

  • впровадження міжгалузевих (міжвідомчих) УСД в рамках регіональних і галузевих УСД;

  • ведення УСД і Галузевого класифікатора техніко-економічної документації (ОКТЕД) з метою підтримки достовірності інформації та її подальшого розвитку;

  • розробку комплексів галузевих уніфікованих форм документів, що відображають специфіку галузі та не ввійшли в УСД, а також їх державну реєстрацію;

  • розробку галузевих класифікаторів техніко-економічної інформації, що відбивають специфіку галузі.

Організаційне та методичне керівництво уніфікацією та стандартизацією документів, координацію відповідних робіт і контроль здійснює головна організація з координації впровадження та ведення УСД і ОКТЕД в регіоні. На галузевому рівні цю роботу проводить головна організація з впровадження та ведення УСД і ОКТЕД в галузі.

  1. ВИДИ ДОКУМЕНТІВ І ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

Всі документи по відбиваним у яких видам діяльності діляться на дві великі групи. Перша - це документи із загальних та адміністративних питань, тобто питань загального керівництва підприємством (організацією) і його виробничою діяльністю. Ці документи можуть становити працівники всіх підрозділі підприємства.

Друга група - документи з функцій управління. Такі документи складають працівники фінансових органів, бухгалтерії, відділів планування, постачання і збуту, інших функціональних підрозділів.

Документи класифікуються: за найменуваннями - службові листи, накази, протоколи, акти, доповідні записки, договори і т.д. Оформлення всіх цих документів уніфіковано, але вони можуть бути абсолютно різними:

  • за місцем складання - внутрішні (документи, що складаються працівниками даного підприємства) і зовнішні (документи, що надходять з інших підприємств, організацій і від приватних осіб);

  • за змістом - прості (присвячені одному питанню) і складні (що охоплюють кілька питань);

  • за формою - індивідуальні, коли зміст кожного документа має свої особливості (наприклад, доповідні записки), трафаретні, коли частина документа віддрукована, а частина заповнюється при складанні, типові, створені для групи однорідних підприємств. Як правило, всі Типові і трафаретні документи друкуються друкарським способом або на розмножувальних апаратах;

  • за строками виконання - термінові, що вимагають виконання у визначений термін, і нетермінові, для яких термін виконання не встановлений;

  • за походженням - службові, що зачіпають інтереси підприємства, організації, і особисті, що стосуються конкретної особи і є іменними;

  • за видом оформлення - справжні, копії, виписки, дублікати;

  • із засобів фіксації - письмові, графічні,, фото-кінодокументи і т.д.

Оригінал - це підписаний і належним чином оформлений примірник документа, складений в перший раз.

Копія - це повторне, абсолютно точне відтворення оригіналу (з позначкою «копія»), засвідчене у встановленому порядку відповідною посадовою особою. На копіях службових документів, що вимагають особливого посвідчення, в обов'язковому порядку ставляться підпис керівника та печатку.

Іноді для роботи потрібно не копія з оригінального документа, а виписка з того чи іншого його розділу. При оформленні виписки обов'язково треба вказати, з якого документа вона зроблена. Правильність складання виписки підтверджується підписами посадових осіб і печаткою. Підприємствам і організаціям надано право в разі втрати власником справжнього документа видавати йому відповідний дублікат (з позначкою «дублікат»), що має однакову юридичну силу з оригіналом.

  1. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ДОКУМЕНТІВ

Документи складаються з окремих елементів, які прийнято називати реквізитами (від лат. Requisitum - потрібне, необхідне). Сукупність реквізитів документа відображає його форму. Отже, для того щоб документ відповідав своєму призначенню, він повинен бути складений відповідно до форми, прийнятої для даної категорії документів. Від повноти та якості оформлення документів залежить їх юридична сила, так як вони є свідченням, підтвердженням конкретних фактів, явищ, подій.

Постановою Держстандарту РФ від 3 березня 2003 N2 65-ст прийнятий і введений в дію з 1 липня 2003 р. ГОСТ Р 6.30-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації». Цей стандарт визначає склад реквізитів організаційно-розпорядчих документів, правила їх оформлення і місце розташування на документах, вимоги до виготовлення бланків і до обліку бланків з відтворенням Державного герба Російської Федерації і гербів суб'єктів РФ.

У даному державному стандарті визначено 30 реквізитів.

Документ має юридичну силу за наявності реквізитів, обов'язкових для даного виду документів. Наприклад, необхідні реквізити для письма - найменування організації, поштову адресу, основний державний реєстраційний номер (ОГРН), ідентифікаційний номер платника податків / код причини постановки на облік (ИНН / КПП), адресат, заголовок до тексту, дата, індекс, текст, підписи, прізвище виконавця і номер його телефону.

У процесі підготовки оформлення документа склад реквізитів може бути доповнений іншими реквізитами, якщо того вимагають призначення документа, його обробка і т.д.

Слід зазначити, що часто документи оформляються на бланках трьох видів: бланку службового листа, бланку для конкретного виду документа і загальному бланку для всіх інших документів. Ці бланки мають встановлений комплекс постійних реквізитів з поздовжнім або кутовим розташуванням. Виготовляються вони, як правило, на папері двох форматів: А4 (210 х 297 мм) та А5 (148 х 210мм).

Документи, складені від імені двох або більше організацій, оформляються без бланка.

Реквізит

Реквізит (від лат. Requisitum потрібне, необхідне) - елементи документа, які повинні обов'язково в ній присутні, інакше документ буде вважатися недійсним.

Перелік реквізитів:

  1. Державний герб Російської Федерації

  2. Герб суб'єкта Російської Федерації

  3. Емблема організації або товарний знак (знак обслуговування)

  4. Код організації - автора документа

  5. Основною державний номер реєстраційний (ОГРН) юридичної особи

  6. Ідентифікаційний номер платника податків / код причини постановки на облік (ИНН / КПП)

  7. Код форми документа

  8. Найменування організації - автора документа

  9. Довідкові дані про організацію - автора документа

  10. Найменування виду документа

  11. Дата документа

  12. Реєстраційний номер документа

  13. Посилання на реєстраційний номер і дату документа

  14. Місце складення або видання документа

  15. Адресат

  16. Гриф затвердження документа

  17. Резолюція

  18. Заголовок до тексту

  19. Відмітка про контроль

  20. Текст документа

  21. Відмітка про наявність додатка

  22. Підпис

  23. Гриф узгодження документа

  24. Візи узгодження документа

  25. Відбиток печатки

  26. Відмітка про завірення копії документа

  27. Відмітка про виконавця

  28. Відмітка про виконання документа і про направлення його до справи

  29. Відмітка про надходження документа до організації

  30. Ідентифікатор електронної копії документа

Бланки

Бланк - вид поліграфічної продукції, представлений у вигляді стандартного паперового аркуша певного формату з відтвореною на ньому постійною інформацією документа й місцем, відведеним для змінної інформації. Бланк призначений для подальшого заповнення, з цією метою на ньому є порожні місця, для наступного внесення туди інформації (вручну, на друкарській машині, на комп'ютері). На бланках оформляється велика частина документів будь-якого підприємства. Існують так звані бланки суворої звітності, що містять номер (іноді серію), зареєстровані одним зі встановлених способів, що мають спеціальний режим використання.

Відповідно до ГОСТ Р 6.30-2003 «Уніфіковані системи документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів »(прийнятий і введений в дію постановою Держстандарту РФ від 3 березня 2003 р. № 65-ст). встановлено два основних види бланків: загальний бланк (для оформлення наказів, протоколів, актів та ін) та бланк листів.

Фірмовий бланк - бланк з фірмовою атрибутикою організації, який є візитною карткою підприємства. Звичайний формат фірмового бланка - А4, але в окремих випадках виготовляються фірмові бланки інших форматів.

Склад постійних реквізитів і порядок їх розташування на бланку встановлені ГОСТ Р 6.30-2003.

Бланки можуть бути трьох видів: бланк для листів, бланк конкретного виду документа і загальний бланк. Встановлено два формати бланків: А4, А5.

Бланки кожного виду виготовляють на основі кутового або поздовжнього розташування реквізитів. Як вже зазначалося, розташування реквізитів на бланках та їх розміри наведено в дод. 1.1 та 1.2.

Реквізити 01 (02 або 03) розташовують над серединою реквізиту 08. Реквізит 03 допускається розташовувати на рівні реквізиту 08. реквізити 08, 09, 10, 14, обмежувальні відмітки для реквізитів 11, 12, 13 у межах зон розташування реквізитів розміщують або центрованим способом (початок і кінець кожного рядка реквізиту рівновіддалені від меж зони розташування реквізитів), або прапоровим (кожний рядок реквізиту починається від лівої межі зони розташування реквізитів).

Реквізит про (найменування організації - повна, скорочена або абревіатура, вищестоящих органів, а також структурного підрозділу) повинен відповідати найменувань, встановленим відповідними правовими актами. Найменування структурного підрозділу допускається друкувати і друкарським, і машинописним способом.

Загальний бланк залежно від документів організації містить такі реквізити: Державний герб РФ, найменування організації.

На бланку листа вказуються такі реквізити: 01 (02 або 03), 04,05,06,08,09. При необхідності на ньому проставляються обмежувальні позначки для зон розташування таких реквізитів, як дата документа, його реєстраційний номер, посилання на реєстраційний номер і дату документа, адресат, заголовок до тексту.

Бланк конкретного виду документа включає такі обов'язкові реквізити: Державний герб РФ, код організації, місце складання або видання документа. Можна зробити позначки для документа, проставлення його реєстраційного номера, зазначення місця складання або видання документа, заголовка до тексту, позначки про контроль.

Бланки документів повинні мати поля не менше: ліве, нижнє та верхнє - 20 мм, праве - 10 мм.

Друкувати бланки документів слід на білому папері або папері світлих тонів фарбами насиченого кольору, що дозволяють тиражувати документи за допомогою засобів оперативної поліграфії.

При друкуванні на бланках трафаретних частин тексту підстави суміжних рядків, в які вноситься машинописний текст, повинні розташовуватися на відстані, кратному міжрядкового інтервалу друкарських машинок.

Обмежувальні позначки для полів і окремих реквізитів наносяться на бланк у вигляді куточків або інших позначень. Допускається наносити на бланки позначки для фальцювання і для пробивання отворів дирокол.

При створенні документа на декількох мовах реквізити бланка повинні бути продубльовані на цих мовах.

Формуляр

Формуляр документа - бланк, модель побудови документа, що встановлює область застосування, формати, розміри полів, вимоги до побудови конструкційної сітки та основні реквізити.

Для оформлення документа якогось певного виду (наказу, ділового листа і т.д.) будуть потрібні не всі реквізити, перелічені вище, а тільки певна частина з повного списку. Причому які саме реквізити слід оформляти на документі даного виду і в якій послідовності вони повинні бути розташовані на сторінках документа суворо визначено стандартом.

Формуляр - зразок - сукупність розташованих у певній послідовності реквізитів, властивих всім документам певної системи документації.

Бланком документа називається набір реквізитів у документі, розташованих у встановленій послідовності стандартом.

Таким чином, можна говорити про формулярі акту, формулярі протоколу, формулярі наказу і т.д.

Наприклад: Формуляр заяви складається з наступних реквізитів:

  • Адресат (посада, що включає повне найменування організації, П.І.Б. в давальному відмінку);

  • адресант (посада, П.І.Б. у родовому відмінку, без прийменника «від»);

  • найменування виду документа;

  • текст;

  • дата;

  • підпис.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Реферат
83.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Документування управлінської діяльності 2
Документування управлінської діяльності підприємства
Документування управлінської діяльності у фінансовому установ
Документування управлінської діяльності у фінансовій установі
Документування трудової діяльності працівника на підприємстві
Документування діяльності адміністрації Родинського району Алт
Документування діяльності адміністрації Родинського району Алтайського краю
Організація роботи та документування діяльності пенсійного фонду Добробут
Принципи управлінської діяльності
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru