Договір оренди 7

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ
«Могильовський коледж Міністерства внутрішніх справ
Республіки Білорусь »
Залікова книжка № 77
Варіант № 9
Контрольна робота
з цивільного права РБ
на тему
«Договір оренди»
слухача 4 курсу
Могильовського коледжу МВС Республіки Білорусь
Лаврова Михайла Володимировича
Могилів, 2007

ПЛАН
ВСТУП 3
1. Поняття та ознаки договору оренди 4
2. Форма договору оренди. Суборенда 7
3. Відповідальність за невиконання або належне виконання договору оренди 10
ВИСНОВОК 13
ЗАВДАННЯ 14
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 15

Введення
Економічна сутність та соціальна значимість договору оренди полягає в тому, що в багатьох випадках придбання майна у власність (господарське відання, оперативне управління) недоцільно, оскільки це майно використовується лише іноді. Для окремого суб'єкта таке придбання невигідно, тому що омертвляється на довгий час витрачені на це кошти. Для суспільства в цілому це невигідно, тому що доводиться робити певні речі в більшій кількості, ніж потрібно. Вони морально застарівають задовго до повного зносу, а на їх зберігання та утримання в належному стані потрібні значні кошти. Іноді й утилізація такого майна вимагає великих витрат. Задоволення потреб у такому майні здійснюється за допомогою оренди в силу особливостей майна, яким вони задовольняються.
Здача майна в оренду приваблива і для власника майна. Вона забезпечує йому можливість найбільш ефективно використовувати майно та отримувати певну економічну вигоду навіть тоді, коли він з яких-небудь причин сам не може експлуатувати майно.
Метою даної роботи є розкриття сутності оренди у цивільно-правових відносинах. Для досягнення поставленої мети є доцільним досягнення наступних завдань:
§ Розкрити поняття та ознаки договору оренди, такі як: предмет, строк, орендна плата;
§ Привести класифікацію видів оренди;
§ охарактеризувати форми договору оренди;
§ розкрити поняття та сутність суборенди;
§ показати відповідальність за невиконання або належне виконання договору оренди.
1. Поняття та ознаки договору оренди
Сторонами за договором оренди є орендодавець і орендар. Ними можуть бути і фізичні, і юридичні особи, і сама держава, і адміністративно-територіальні одиниці. Згідно зі ст. 579 ЦК право здачі майна в оренду належить його власнику. Орендодавцями можуть бути також особи, уповноважені законодавством або власником здавати майно в оренду. Такими є особи, яким надано право розпоряджатися майном, що належить Республіці Білорусь або адміністративно-територіальним одиницям.
Предметом договору оренди можуть бути тільки індивідуально-визначені неспоживна речі. Вони можуть поступово зношуватися, але зберігають сою форму протягом усього терміну оренди. Ця особливість предмета договору оренди пояснюється тим, що після припинення договору оренди орендодавцю орендарем повертається те ж майно, в тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором (ч. 1 ст. 593 ЦК). Майно, що володіє родовими ознаками, не може бути предметом договору оренди.
Предмет договору оренди за загальним правилом є єдиним його істотною умовою [[1]].
Приблизний перелік об'єктів, які можуть бути предметом договору оренди, подано в ст. 578 ЦК. Їм можуть бути: земельні ділянки та інші природні об'єкти, підприємства й інші майнові комплекси, будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби та інші неспоживна речі.
Ціна, як правило, не є істотною умовою договору оренди. Орендар зобов'язаний своєчасно вносити плату а користування майном. Порядок, умови і строки внесення орендної плати визначаються договором оренди, а у випадках, коли договором вони не визначені, вважається, що встановлені порядок, умови та терміни, зазвичай вживані при оренді аналогічного майна при порівнянних обставинах (п. 1 ст. 585 ЦК) . Однак в договорі оренди будівлі або споруди істотною умовою є ціна (орендна плата). За відсутності узгодженого сторонами в письмовій формі умови про розмір орендної плати договір оренди будівлі або споруди вважається неукладеним (п. 1 ст. 625 ЦК).
Термін також не є істотною умовою договору оренди. Якщо строк оренди в договорі не визначений, договір оренди вважається укладеним на невизначений строк, і кожна з сторін має право у будь-який час відмовитися від договору, попередивши про це іншу сторону за один місяць, а при оренді нерухомого майна - за 3 місяці. Щоправда, законодавством або договором може бути встановлений інший термін попередження про припинення договору оренди, укладеного на невизначений строк (п. 2 ст. 581 ЦК). Такий договір може тривати до першого пред'явлення вимоги однієї із сторін про припинення договору [[2]].
Багато відносини володіння та користування чужим майном за винагороду володіють специфічними особливостями, наприклад, відносини оренди транспортних засобів, будівель і споруд, підприємств. У зв'язку з цим тип договору оренди ділиться на види, кожному з яких присвячений окремий параграф глави 34 ЦК, їм передує параграф, що містить загальні положення про оренду. Цивільний кодекс розрізняє п'ять видів оренди:
§ Прокат;
§ Оренду транспортних засобів;
§ Оренду будівель і споруд;
§ Оренду підприємств;
§ Лізинг.
По кожному з видів є спеціальні акти законодавства, тому регулювання договірних відносин оренди здійснюється за принципом «закон спеціальний відхиляє закон загальний» - спочатку застосовуються правила спеціальних актів законодавства, потім правила відповідного параграфа глави 34 ЦК «Оренда» і лише потім застосовуються правила параграфу 1 глави 34 ЦК «Загальні положення про оренду».

2. Форма договору оренди. Суборенда
Форма договору оренди визначається за правилами ст. 580 ЦК. Договір оренди на термін більше одного року, а якщо хоча б однією і сторін договору є юридична особа, - незалежно від терміну, повинен бути укладений у письмовій формі (ст. 1 ст. 580 ЦК). Ця норма є винятком з правила ст. 162 ЦК, згідно з яким форма угоди громадян між собою залежить від суми угоди. Договори оренди між громадянами можуть укладатися в усній формі лише на термін менше року, якщо тільки законодавством не передбачене інше для даного виду договору оренди або оренди певного майна.
Важливо відзначити, що договори оренди нерухомого майна підлягають державній реєстрації, якщо інше не встановлено законодавчими актами (п. 2 ст. 580 ЦК). Так, передача ділянок державного лісового фонду в оренду оформляється договором оренди ділянок державного лісового фонду, який підлягає державній реєстрації відповідно до цивільного законодавства Республіки Білорусь (ч. 3 ст. 45) Лісового кодексу Республіки Білорусь). Республіканський центр обліку і реєстрації нерухомості при Міністерстві житлово-комунального господарства Республіки Білорусь здійснює ведення Єдиного державного реєстру договорів оренди будівель, споруд, нежитлових приміщень. Тимчасове положення про порядок державної реєстрації договорів оренди будівель, споруд, нежитлових приміщень затверджено постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 20 вересня 2000 року № 1452 [[3]]. Договір оренди таких суб'єктів вважається укладеним, зміни до нього вважаються внесеними з моменту їх державної реєстрації.
Особливі вимоги пред'являються до договору оренди майна, що передбачає перехід в подальшому права власності на це майно до орендаря. Такий договір укладається у формі, передбаченої для договору купівлі-продажу такого майна (п. 3 ст. 580 ЦК). Так, договір купівлі-продажу нерухомості укладається у письмовій формі шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, під страхом його недійсності, тому договір оренди нерухомості з правом викупу орендованого майна повинен бути здійснений в такій же формі.
Додаткові вимоги пред'являються до договору оренди підприємства (ст. 521 і 531 ЦК).
Договір оренди рухомого майна з умовою його викупу може бути укладений в будь-якій формі, встановленої для здійснення операцій.
Орендар має право за згодою орендодавця передавати свої права частково або повністю іншим особам. Часткова передача прав орендаря іншим особам має місце у випадках: передачі прав орендаря в заставу; внесення їх в якості внеску до статутного фонду господарських товариств і товариств чи пайового внеску у виробничий кооператив; здачі орендованого майна в суборенду; надання орендованого майна в безоплатне користування інших осіб .
З перерахованих випадків передачі прав орендаря частіше за інших на практиці зустрічається суборенда. При суборенді сам орендар виступає в якості орендодавця, а суборендар - як орендаря, тому до договорів суборенди застосовуються правила про договори оренди, якщо інше не встановлено ЦК та іншими актами законодавства (ч. 3 п. 2 ст. 586).
Договір суборенди породжує вторинні відносини оренди, похідні і залежні від первинного договору оренди, тому договір суборенди не може бути укладений на термін, що перевищує строк договору оренди (ч. 2 п. 2 ст. 586 ЦК). Цим пояснюється правило п. 2 ст. 589 ЦК, відповідно до якого, якщо договір оренди з підстав, передбачених ЦК та іншими актами законодавства, є нікчемним, незначним є і укладений у відповідності з ним договір суборенди.
Якщо інше не передбачено договором оренди, дострокове припинення оренди тягне припинення укладеного разом з ним договору суборенди, але суборендар в цьому випадку має право на укладення з ним договору оренди на майно, що перебуває в його користуванні відповідно до договору суборенди, в межах строку, що залишився суборенди на умовах, що відповідають умовам припиненого договору оренди (п. 1 ст. 589 ЦК).

3. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання договору оренди
Відповідно до цивільного законодавства основним обов'язком орендодавця є обов'язок надати орендарю майно в стані, відповідне умовам договору оренди і призначенню майна (п. 1 ст. 582 ГК). При цьому орендодавець відповідає за недоліки зданого в оренду майна, повністю або частково перешкоджають користуванню ним, незалежно від того, знав про наявність цих недоліків чи ні сам орендодавець під час укладання договору, тобто незалежно від його вини. При виявленні недоліків в орендованому майні орендар має право за своїм вибором:
§ Вимагати від орендодавця або безоплатного усунення недоліків майна, або відшкодування своїх витрат на усунення недоліків майна;
§ Безпосередньо утримати суму понесених ним витрат на усунення даних недоліків з орендної плати, попередньо повідомивши про це орендодавця;
§ Вимагати дострокового розірвання договору.
Якщо задоволення вимог орендаря або утримання ним витрат на усунення недоліків із орендної плати не покриває завданих орендарю збитків, він має право зажадати відшкодування непокритої частини збитків.
Передача майна в оренду не є підставою для припинення або зміни прав третіх осіб на це майно, тому при укладенні договору оренди орендодавець зобов'язаний попередити орендаря про всі права третіх осіб на що здається в оренду майно (сервітут, право застави тощо), оскільки таке обтяження майна може спричинити серйозні перешкоди для використання орендарем орендованого майна. Невиконання орендодавцем цього обов'язку дає орендарю право вимагати зменшення орендної плати або розірвання договору та відшкодування збитків (ст. 584 ЦК).
Орендодавець повинен надати орендарю здане в найм майно в зазначений у договорі оренди термін, а у разі, коли в договорі такий термін не зазначений, - в розумний термін. У разі невиконання цього обов'язку орендар має право витребувати від нього це майно в зазначений у договорі оренди термін, а у разі, коли в договорі такий термін не зазначений, - в розумний строк за правилами ст. 369 ГК і зажадати відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або зажадати розірвання договору та відшкодування збитків, завданих його невиконанням (п. 3 ст. 582 ГК).
Орендодавець зобов'язаний за свій рахунок проводити капітальний ремонт переданого в оренду майна, якщо інше не передбачено законодавством або договором (п. 1 ст. 587 ЦК).
Порушення орендодавцем обов'язки з виробництва капітального ремонту дає орендареві право за своїм вибором: провести капітальний ремонт, передбачений договором або викликаний невідкладною необхідністю, і стягнути з орендодавця вартість ремонту чи зарахувати її в рахунок орендної плати; вимагати відповідного зменшення орендної плати; вимагати розірвання договору та відшкодування збитків [[4]].
Орендар зобов'язаний користуватися орендованим майном відповідно до умов договору оренди, а якщо такі умови договором не визначено, - відповідно до призначення майна (п. 1 ст. 586 ЦК). При цьому орендодавець не має права без згоди орендодавця передавати ці права іншим особам. Порушення орендарем обов'язку, передбаченої п. 1 ст. 586 ЦК, може спричинити дострокове розірвання договору з відшкодуванням збитків орендодавця (п. 3 ст. 586).

Найважливіша обов'язок орендаря - своєчасно вносити плату за користування майном (орендну плату). Пункт 5 ст. 585 ЦК передбачає санкції у разі істотного порушення орендарем строків внесення орендної плати. Орендодавець має право, якщо інше не передбачено договором оренди, вимагати від нього дострокового внесення орендної плати у встановлений орендодавцем термін. При цьому він не може вимагати дострокового внесення орендної плати більш, ніж за два терміни поспіль.

При припиненні договору оренди орендар повинен передати орендодавцеві майно у тому ж стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором (ч. 1 ст. 593 ЦК). У разі порушення орендарем обов'язку повернути орендоване майно або прострочення його повернення орендодавець має право вимагати внесення орендної плати за весь час прострочення, але якщо зазначена плата не покриває завданих орендодавцю збитків, він може вимагати їх відшкодування (ч. 2 ст. 593 ЦК). Коли за несвоєчасне повернення орендованого майна договором оренди передбачена неустойка, збитки можуть бути стягнуті в повній сумі понад неустойку, якщо інше не передбачено договором (ч. 3 ст. 593 ЦК).


ВИСНОВОК

Отже, договір оренди є консенсуальним, оплатним і двостороннім. Сторонами договору є орендодавець і орендар. Вони при порушенні умов договору, несуть відповідальність відповідно до ЦК РБ.

Єдина істотна умова договору оренди - предмет договору, якими є індивідуально-визначені речі, які за припинення договору оренди повертаються орендарем орендодавцю.
Протягом договору оренди орендар зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування майном. Якщо в договорі оренди не визначено термін, договір оренди вважається укладеним на невизначений строк.
В обов'язки орендодавця входить: надати орендарю майно разом з усіма його приладдям і відносяться до нього; попередити орендаря про всі права третіх осіб на що здається в оренду майно; в строк, зазначений у договорі оренди (а в разі відсутності його вказівки - в розумний строк ); за свій рахунок проводити капітальний ремонт переданого в оренду майна; після припинення договору оренди прийняти від орендаря здане в оренду майно і сплатити орендарю вартість невіддільних без шкоди для майна поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем за рахунок власних коштів та за згодою орендодавця.
Обов'язками орендаря є: користуватися орендованим майном відповідно до умов договору оренди і відповідно до призначення майна, своєчасно вносити плату за користування ним, підтримувати майно в справному стані, проводити за свій рахунок поточний ремонт і нести витрати на утримання майна, за згодою орендодавця передати свої права частково або повністю іншим особам, при припиненні договору оренди - передати орендодавцеві майно у тому ж стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

ЗАВДАННЯ

Рішення:
Як видно з обставин справи, будинок належить чотирьом спадкоємцям на праві спільної власності. Для того, щоб троє спадкоємців могли продати свій будинок, необхідно встановити часткову власність осіб, що може бути зроблено за згодою учасників спільної власності, а при недосягненні згоди - за рішенням суду.
Троє спадкоємців не можуть вимагати від четвертого спадкоємця продажу всього будинку, тому що відповідно до п. 1 ст. 249 ЦК розпорядження майном, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх його учасників.
Разом з тим, троє спадкоємців можуть розпорядитися своїми частками, продавши їх (п. 2 ст. 249 ЦК) з дотриманням правил, встановлених ст. 253 про надання четвертого спадкоємцю переважного права купівлі частки у праві спільної власності.
У будь-якому випадку, довід твоїх спадкоємців про те, що при продажу будинку цілком, його ринкова вартість різко зросте, не може бути прийнятий судом, так як це порушило б право вільного розпорядження четвертим спадкоємцем майном, що перебуває у спільній частковій власності (п. 2 ст. 249).
Очевидно, що позов трьох спадкоємців не буде задоволено судом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Цивільний кодекс Республіки Білорусь. - 3-е вид., З ізм. І доп. - Мн.: Національний реєстр правової інформації Республіки Білорусь, 2003.
2. Цивільне право: Підручник. Т.2. 2-е вид., Перераб. і доп. / Под ред. А.П. Сергєєва і Ю.К. Толстого. М.: Проспект, 1999. - С. 147-149.
3. Цивільне право: У 2 ч. Ч. 2: Підручник / За заг. ред. проф. В.Ф. Чигир. - Мн.: Амалфея, 2002. - С. 159-183.
4. Постанова Ради Міністрів Республіки Білорусь від 20 вересня 2000 року № 1452 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. 2000. № 91. 5 / 4108.


[1] Цивільне право: Підручник. Т.2. 2-е вид., Перераб. і доп. / Под ред. А.П. Сергєєва і Ю.К. Толстого. М.: Проспект, 1999. - С. 149.
[2] Цивільне право: У 2 ч. Ч. 2: Підручник / За заг. ред. проф. В.Ф. Чигир. - Мн.: Амалфея, 2002. - С. 171.
[3] Постанова Ради Міністрів Республіки Білорусь від 20 вересня 2000 року № 1452 / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. 2000. № 91. 5 / 4108.
[4] Цивільне право / За заг. ред. проф. В.Ф. Чигир. - С. 177.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Контрольна робота
36.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Договір прокату договір фінансової оренди лізинг
Договір оренди 2
Договір оренди
Договір оренди 3
Договір оренди 8
Договір оренди 5
Договір оренди 10
Договір оренди 4
Договір оренди 6
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru