Договір доручення 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Договір доручення

Договір доручення - це договір, за яким одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Угода, укладена повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, в межах якої є чинним виключне право повіреного.

Договір доручення спрямований на здійснення повіреним прав довірителя, набуття, зміну та припинення для нього суб'єктивних прав і обов'язків шляхом вчинення юридичних дій.

Фізичні та юридичні особи, виступаючи учасниками цивільного обороту, нерідко з тих чи інших причин не мають можливості самостійно здійснювати юридичні дії (укладати угоди, виконувати інші правові дії), тому доручають їх вчинення іншим особам, укладаючи з ними договір доручення. За договором доручення юридичні дії повіреного породжують правові наслідки для довірителя.

Останнім часом сфера застосування договору доручення розширюється, тому що це зручна форма здійснення посередницьких послуг з участю комерційних структур - брокерських контор, торгових домів, агентів по збуту продукції.

Договір доручення є однією з підстав представництва, а на регульовані їм відносини поширюються загальні норми про представництво. Цей договір регулює лише взаємовідносини довірителя та повіреного, але не їх взаємозв'язку з третіми особами. Для інших осіб, з якими повірений вступає у відносини за дорученням довірителя, має значення лише належне оформлення правочинів повіреного, що дає можливість встановити обсяг даних йому довірителем повноважень.

Дії повіреного по відношенню до третіх осіб, вчинені в межах його повноважень, створюють, змінюють і припиняють права та обов'язки безпосередньо для довірителя (яку представляють). Повірений як представник не набуває прав та обов'язків з угод та інших юридичних дій, вчинених з третіми особами. Таким чином, повірений не є учасником угоди, укладеної ним з третьою особою від імені та в інтересах свого довірителя.

Для виконання договору доручення довіритель, як правило, видає повіреному довіреність, яка виражає повноваження повіреного, визначене умовами цього договору. Довіреність може охоплювати як усі юридичні дії, зазначені в договорі доручення, так і їх частину. При виникненні спору між довірителем і повіреним слід керуватися договором доручення.

Хоча договір доручення має цивільно-правовий характер, проте за допомогою його на повіреного можуть бути покладені обов'язки не тільки у сфері цивільних, а й інших правовідносин (процесуальних, трудових та ін.) Так, на підставі договору доручення здійснюється цивільне процесуальне представництво на ведення справи в суді, доручення на отримання заробітної плати довірителя і т.д.

Характеристики договору - це договір консенсуальний і двосторонній. Як правило, він відшкодувальний, якщо інше не встановлено договором або законом.

Представництво від імені іншої особи - основна ознака, що дозволяє відрізняти договір доручення від подібних до нього договорів - договору комісії та договору підряду, в яких сторона, що надає послуги або виконує роботу, завжди виступає від свого імені. По предмету (юридичні дії) він відрізняється від договорів підряду та експедиції, предмет яких складають, в основному, фактичні дії (або сукупність юридичних і фактичних дій).

Сторони у договорі доручення - довіритель і повірений. Ними можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Предмет договору - юридичні дії, що тягнуть правові наслідки. До них відносяться не тільки угоди, але й інші юридичні дії (підписання документів, приймання товарів і робіт, організація та ведення претензійної роботи, представництво у суді). Ці дії можуть мати одноразовий (одержання грошового переказу довірителя) або багаторазовий характер (управління майном довірителя).

Однак не всякі юридичні дії можуть бути предметом договору доручення. В якості таких не виступають неправомірні юридичні дії, а також такі юридичні дії, за якими представництво не допускається в силу їх строго особистого характеру або прямої законодавчої заборони. Такі дії, які не можуть бути предметом договору доручення, особливо поширені в області особистих немайнових прав (укладання та розірвання шлюбу, укладання та розірвання трудового договору, визнання батьківства, складання заповіту та ін.)

Виконання договору доручення в ряді випадків супроводжується вчиненням окремих фактичних дій, а саме, оглядом купується речі, її упаковкою, перевезенням і т.п. Фактичні дії мають допоміжне значення для договору доручення і не складають його предмета. Вони не змінюють суті договору доручення і підпорядковані його основної мети - здійснення юридичних дій. Фактичні дії, підлеглі мети виконання юридичних дій, слід розглядати в якості не самостійного предмета договору доручення, а умови його належного виконання.

Конкретизація предмета договору залежить від угоди сторін і може стосуватися, наприклад, способів або порядку здійснення відповідних юридичних дій, визначення можливих контрагентів по операціях і т.п.

Договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя.

Він визначається характером доручення і може встановлюватися точної календарної датою або проміжком часу, протягом якого воно має бути виконане. Як правило, тривалість договору доручення визначається терміном дії довіреності чи іншого документа, що підтверджує правомочності повіреного.

Форма договору доручення підпорядковується загальним правилам про форму угод.

Обов'язки повіреного:

1) особисто виконати дане йому доручення.

У силу особисто-довірчого характеру договору доручення закон вимагає, щоб зазначені в договорі дії відбувалися самим повіреним. Коли в якості повіреного виступає юридична особа, під особистим виконанням розуміється вчинення відповідних дій її органом або компетентним працівником. Тому довіритель має право не приймати виконання від третіх осіб. Однак це правило не стосується передоручення щодо вчинення фактичних (технічних) дій за договором доручення. Не питаючи згоди у довірителя, повірений має право вдатися до послуг третіх осіб для виконання фактичних дій щодо упаковки, навантаження, перевезення і т.п. Проте відповідальність перед довірителем за дії залучених осіб у цих випадках несе сам повірений, відповідаючи за їх дії, як за свої власні дії.

Ст. 1005 ЦК встановлює два винятки із загального правила про особисте виконання повіреним доручення, то є випадки, коли повіреному дозволяється передати виконання доручення (повністю або в частині) іншій особі (заступникові). По-перше, передоручення можливо, коли таке право надано самим договором доручення (довіреністю). По-друге, коли повірений примушений до цього обставинами, з метою охорони інтересів довірителя.

Якщо інтереси довірителя вимагають невідкладного здійснення відповідних юридичних дій, повірений у порядку виключення вправі передати виконання доручення іншій особі (заступникові). Однак оскільки заступник повіреного буде виступати безпосередньо від імені довірителя, останній повинен схвалити відбулося передоручення, причому він має право відвести заступника. Тому повірений у будь-якому випадку зобов'язаний негайно сповістити довірителя про передачу виконання доручення іншій особі, а також повідомити необхідні відомості про заступника. У цьому разі повірений у подальшому не відповідає за дії свого заступника, а відповідає тільки за його вибір. Повірений, не поставив до відома довірителя про передачу виконання доручення, відповідає за дії замісника як за свої власні. Якщо договором доручення не передбачена можливість вчинення дії заступником повіреного або така можливість передбачена, але заступник у договорі не зазначено, повірений відповідає за вибір заступника;

2) вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.

Тобто при виконанні доручення повірений повинен керуватися вказівками довірителя. Вказівки довірителя можуть бути в письмовій або усній формі. У договорі сторони можуть визначити конкретну форму вказівок довірителя та умови, при яких вони є обов'язковими для повіреного.

Довіритель має право в односторонньому порядку змінити або скасувати свої вказівки або дати повіреному нові інструкції про порядок виконання доручення. Дії, вчинені повіреним з порушенням вказівок довірителя, можуть спричинити за собою стягнення з повіреного заподіяних контрагенту збитків.

Повірений вправі відступити від змісту доручення тільки у випадках, якщо цього вимагають інтереси довірителя лише при наявності однієї з двох умов:

а) повірений не міг попередньо запитати довірителя;

б) повірений не одержав у розумний строк відповідь на свій запит.

У цьому разі повірений зобов'язаний повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим. Невиконання обов'язку про своєчасне повідомлення довірителя тягне за собою невигідні правові наслідки для повіреного. Якщо несвоєчасне повідомлення про відступах призвело до виникнення збитків у довірителя, повірений зобов'язаний їх відшкодувати.

Слід зазначити, що вказівки довірителя не повинні бути неправомірними, нездійсненними або неконкретними. Наприклад, не слід вважати обов'язковим вказівки довірителя, яким повірений повинен строго керуватися, вказівку про придбання майна в особи, неправомірно заволодів ним і продає його за свідомо заниженою ціною.

Деякі особливості передбачені в ЦК щодо права відступати від змісту доручення, якщо повірений є комерційним представником. Згідно ч.2 ст. 1004 ЦК повіреному, що діє в якості комерційного представника, довірителем може бути надано право відступати в інтересах довірителя від змісту доручення без попереднього запиту про це. Комерційний представник повинен в розумний строк повідомити довірителя про допущені відступи від його доручення, якщо інше не встановлено договором;

3) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення.

Цей обов'язок має значення, коли виконання доручення вимагає певного часу. Повідомлення повіреного має бути здійснено у терміни, встановлені в договорі, а також на першу вимогу довірителя. Особливо необхідно своєчасно інформувати довірителя про хід виконання доручення при відступі від змісту доручення. Повідомлення про хід виконання доручення сприяє здійсненню контролю за діями повіреного, а також дає довірителю можливість відступати від своїх колишніх вказівок у разі виникнення нових обставин;

4) після виконання доручення або у разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і представити звіт про виконання доручення та підтверджувальні документи, якщо це потрібно за умовами договору та характером доручення.

Звіт повинен бути представлений довірителю незалежно від його вимоги. Перелік документів, які необхідно додати до звіту, визначається характером доручення. У залежності від виду доручення звіт може бути представлений як в усній, так і в письмовій формі. Подання звіту необхідно, як правило, при виконанні великих і складних доручень, пов'язаних зі значними витратами коштів довірителя;

5) негайно передати довірителю все отримане у зв'язку з виконанням доручення.

Вживається у Законі термін «все одержане» включає грошові суми, речі, документи і т.п. При цьому передачі підлягають всі цінності, отримані як від довірителя з метою забезпечення виконання доручення, так і від третіх осіб у зв'язку з його виконанням.

Обов'язки довірителя:

  1. видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення;

  2. забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення, якщо інше не встановлено договором.

Необхідними коштами слід вважати все те, без чого неможливо виконати доручення відповідно до вказівок довірителя. Практично забезпечення повіреного необхідними коштами полягає у постачанні його відповідною документацією, а також у видачі авансу для покриття необхідних витрат по виконанню доручення. Сторони вправі визначити конкретний розмір наданих довірителем коштів і обов'язок повіреного діяти лише в їх межах;

3) відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, якщо інше не встановлено договором.

Повіреному відшкодовуються тільки необхідні витрати, без яких доручення не могло б бути виконано згідно з вказівками довірителя. Інші витрати (понад необхідні) відшкодовуються повіреному лише за умови, що вони були зроблені з відома і згоди довірителя або були їм у подальшому схвалені;

4) негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення.

За необгрунтоване ухилення від прийняття отриманого за договором доручення довіритель несе відповідальність як за прострочення кредитора. При відступі повіреного від умов договору і вказівок довірителя при виконанні доручення останній вправі відмовитися від прийняття того, що було отримано повіреним не відповідно до договору або його вказівками, за винятком випадків, коли були дотримані вимоги закону;

5) виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

Хоча, як правило, плата виплачується після виконання доручення, проте в ряді випадків повірений має право вимагати сплати винагороди пропорційно виконаній роботі і до того, як доручення виконано повністю (наприклад, коли частково виконаний договір доручення припиняє дію). Виплата плати може проводитися з моменту укладення договору доручення.

Так, рішенням арбітражного суду, залишеним в силі наглядовою інстанцією, задоволено позовні вимоги юридичної компанії до відкритого акціонерного товариства про спонукання підписати акт виконаних робіт за договором про надання юридичних послуг та про стягнення заборгованості за надання таких послуг. Рішення мотивоване неналежним виконанням товариством своїх договірних зобов'язань.

Товариство, не погодившись з рішенням та постановою арбітражного суду, звернулося до судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов з заявою про їх скасування. Заявник посилався на відсутність доказів доарбітражного врегулювання спору про підписання акта виконаних робіт і доказів особистого виконання юридичною компанією його доручення, а також на невідповідність договору про надання юридичних послуг чинному законодавству, оскільки в порушення вимог ст.169 Цивільного кодексу України зобов'язання про виплату винагороди виражено не у валюті Україні.

Перевіривши матеріали справи та доводи заявника, судова колегія Вищого арбітражного суду України встановила, що юридичною компанією та суспільством укладено договір, за яким юридична компанія зобов'язалася за дорученням товариства представляти інтереси останнього в арбітражному суді у спорі з державною податковою інспекцією.

Договором були передбачені умови оплати наданих послуг, згідно з якими на виконання зазначених зобов'язань товариство мало сплатити виконавцеві аванс, а в разі, якщо спір буде вирішений на користь суспільства, воно зобов'язалося сплатити виконавцю винагороду у розмірі 15 відсотків від виграної суми за вирахуванням авансу. Винагорода підлягала сплаті протягом трьох днів з дня підписання акта про прийняття виконаного доручення. Як випливає зі змісту договору, під відсотками у даному випадку слід розуміти прибуток позивача, обчислену від суми, у відношенні якої оскаржено рішення державної податкової інспекції, і визначену в національній грошовій одиниці.

З боку юридичної компанії зобов'язання за договором були виконані, про що товариству направлено лист та акт про надання юридичних послуг, але відповідь на лист не отримано, акт не підписаний. Факт особистого виконання робіт за договором підтверджувався рішенням арбітражного суду, в якому зазначено прізвище співробітника юридичної компанії, який брав участь у розгляді справи.

З огляду на зміст укладеного договору, вона є договором доручення, що відповідає вимогам ст. 387 Цивільного кодексу. Згідно з приписами ст. 387 ГК довіритель зобов'язаний виплатити винагороду повіреному, якщо воно передбачене договором.

У відповідності зі ст.161 ЦК зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін. Всупереч вимогам ст. 162 ЦК відповідач відмовився виконати зобов'язання, покладені на нього договором.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов рішення та постанову арбітражного суду залишила без зміни.

Згідно зі ст. 1008 ЦК договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі:

  1. відмови довірителя або повіреного від договору;

  2. визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;

  3. смерті довірителя або повіреного.

Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемним.

Припинення договору доручення може бути викликано, по-перше, загальними підставами припинення договору. Зважаючи на особисто-довірчого характеру доручення, а також специфіки його предмета, закон містить ряд спеціальних підстав припинення договору доручення.

Це, по-перше, смерть довірителя або повіреного, визнання їх недієздатними, обмежено дієздатними або безвісно відсутніми. Ці підстави діють через особистого характеру договору. По-друге, відмова довірителя або повіреного від договору доручення - у будь-який час і без повідомлення мотивів.

Особливість договору доручення полягає в тому, що кожна зі сторін має право в односторонньому порядку (без вказівки мотивів) розірвати договір у будь-який час. Це правило є імперативним і сторони не може його скасувати або змінити своєю угодою.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Реферат
45.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Договір купівлі-продажу нерухомості Договір доручення Договір комерційної концесії
Договір купівлі продажу нерухомості Договір доручення Договір комм
Договір доручення
Договір доручення та його застосування
Договір доручення 2 Поняття характеристика
Договір доручення на ведення справ в Арбітражному суді
Кредитовий переклад платіжні доручення постійно діючі платіжні доручення платіжні вимоги-доручення
Поняття та особливості договору доручення
Співвідношення договорів доручення комісії агентування
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru