Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторські права особливості

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Зміст

ВСТУП

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторські права. Особливості застосування на території Республіки Білорусь

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Науково-технічна революція, що відбулася в другій половині минулого століття, зробила істотний вплив на всі сфери життя суспільства і, перш за все, на економічну. Її наслідками стали не тільки скорочення чисельності працівників, безпосередньо зайнятих фізичною працею, і збільшення кількості фахівців сфери наукомістких виробництв. Науково-технічна революція призвела до підвищення творчої активності в цілому, зробила її більш організованою і цілеспрямованою. Її наслідком стало і збільшення частки галузей промисловості, заснованих на об'єктах права інтелектуальної власності, у світовій економіці. Згідно з деякими оцінками на початку нового тисячоріччя тільки частка галузей, заснованих на авторському праві, склала близько 7,3% при її зростанні в середньому на 5% на рік.

У ситуації, що склалася важливим для кожної держави окремо і всього світового співтовариства в цілому є створення ефективного механізму охорони авторських і суміжних прав, в основі якого має лежати струнка і узгоджена система відповідного законодавства. Щоб остання могла ефективно забезпечувати інтереси авторів та інших правовласників як всередині своєї держави, так і за його межами, вона повинна бути максимально уніфікована з національними законодавствами інших країн. А цього можна досягти тільки в умовах її узгодженості з відповідними міжнародними стандартами в галузі охорони прав авторів, виконавців, виробників фонограм і організацій ефірного та кабельного мовлення. [1]

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторські права. Особливості застосування на території Республіки Білорусь

20 грудня 1996 у Женеві, в штаб-квартирі Всесвітньої Організації Інтелектуальної Власності (ВОІВ), був укладений Міжнародний договір ВОІВ про авторські права. Договір був ратифікований Республікою Білорусь 10 червня 1998 [2]

У преамбулі Договору зазначено, що договірні сторони своєю метою мають дозвіл питань, що виникають у зв'язку з розвитком нових економічних, суспільних, культурних і технологічних новацій, тобто даний Договір спрямований на вдосконалення охорони прав авторів, врегулювання питань вільного доступу до інформації в освітніх, інформаційних цілях, а також інших питань, саме у зв'язку з розвитком нових технологій. [3]

Починаючи аналізувати цей міжнародний договір, слід звернути увагу на досить незвичну його конструкцію, а саме: більшість матеріальних норм Договору визначається шляхом відсилання до норм Паризького 1971 акту Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів.

Відносинам з Бернською конвенцією присвячена ст. 1 Договору. У ній Договір визначається як спеціальна угода в рамках Бернського союзу стосовно до держав, які є членами цього Союзу (ст. 20 Бернської конвенції зберігає за державами-учасницями право укладати між собою спеціальні угоди за умови, що ці угоди будуть надавати авторам великі права, ніж встановлені конвенцією, або будуть містити інші положення, які не суперечать їй). Це посилання не означає, що Договір є частиною Бернської конвенції і що для держав, які не є членами Бернського союзу, приєднання до Договору є автоматичним приєднанням до Бернської конвенції та тягне для таких держав виникнення будь-яких зобов'язань щодо держав Бернського союзу, що не стали учасниками Договору.

Особливостями юридичної техніки Договору, крім відсильних норм, є так звані "узгоджені заяви", пов'язані з окремими статтями Договору. Дані узгоджені заяви висловлюють спільну позицію держав, що підписали Договір, по окремих неоднозначно трактуються положенням, яка в деяких випадках виходить за рамки самих конвенційних норм. [4]

Відповідно з цим Договором в число об'єктів, названих у Конвенції, включені та охоронювані як літературні твори комп'ютерні програми. Їх охорона за правилами Бернської конвенції здійснюється незалежно від способу чи форми їх вираження. У число складових творів, визначених у статті 2 (5) Бернської конвенції, увійшли компіляції даних (бази даних) або іншої інформації, які за підбором і розташуванням змісту являють собою результат творчої діяльності та охороняються як такі. Законодавство Республіки Білорусь повністю сприйняло дані норми. Відповідно до статті 7 Закону РБ "Про авторське право та суміжні права" комп'ютерні програми і бази даних охороняються як літературні твори. [1]

Однак деякі автори заперечують проти віднесення комп'ютерних програм до літературних творів. На відміну від традиційних об'єктів авторського права, форма і зміст комп'ютерних програм можуть бути відокремлені один від одного і мати самостійне застосування. Як зміст програми (алгоритм), так і форма її вираження (вихідний текст і об'єктний код програми) є результатом творчої праці і, отже, в рівній мірі заслуговують правової охорони. У зв'язку з цим правова охорона комп'ютерних програм повинна забезпечуватися нормами авторського права (для програм, оригінальних за формою вираження) і нормами патентного права (для програм, істотно нових за змістом і вирішальних технічне завдання), або одночасному застосуванні норм авторського та патентного права. Оскільки комп'ютерна програма є комплексним, складовим, синтетичним об'єктом, не всі його елементи можуть розглядатися як літературний твір. Пряме віднесення всього об'єкта до категорії творів літератури не відповідає правовій природі цього об'єкта. Тому комп'ютерні програми необхідно виключити з категорії літературних творів і виділити їх у самостійний об'єкт авторського права. [5]

Слід зазначити, що Договір доповнив не тільки перелік охоронюваних авторським правом творів, він також уточнив перелік майнових авторських прав, передбачивши право автора на розповсюдження своїх творів, а також право автора комп'ютерної програми або кінематографічного твору дозволяти комерційний прокат для публіки оригіналів своїх творів чи їх примірників (ст. 7). В якості самостійного права Договір також передбачив право авторів літературних і художніх творів дозволяти будь-яке повідомлення своїх творів для загального відома по проводах або засобами бездротового зв'язку (ст. 8). [1]

При цьому Договір дозволяє кожній Договірній державі на свій розсуд визначати або не визначати умови, на яких вичерпання права на розповсюдження застосовується після першого продажу або іншої передачі права власності. [4]

Договір також вніс зміни в тривалість строків охорони, що надаються творів відповідно до норм Бернської конвенції. Він скасував норму Бернської конвенції про встановлення 25-річного терміну охорони фотографічних творів. Останні в зв'язку з цим повинні охоронятися в державах - учасницях Договору так само, як і інші твори, тобто протягом 50 років після смерті їх авторів (ст. 9). Дана вимога повністю враховано Законом РБ "Про авторське право та суміжні права" (ст. 22). [6]

На додаток норм Бернської конвенції Договір містить зобов'язання країн-учасниць щодо технічних заходів. Він зобов'язує його підписали, передбачати відповідну правову охорону і ефективні засоби правового захисту від обходу існуючих технічних засобів, використовуваних авторами в зв'язку із здійсненням їх прав за договором або за Бернською конвенцією і обмежують дії щодо їх творів, які не дозволені авторами або не допускаються законом (ст. 11). Зазначене зобов'язання дотримується і в Республіці Білорусь. Відповідно до статті 39 Закону РБ "Про авторське право та суміжні права" дії, спрямовані на обхід технічних засобів, використовуваних авторами в зв'язку зі здійсненням належних їм прав, розглядаються як порушення авторського права, яке тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством Республіки Білорусь.

На виконання зобов'язань, покладених на Республіку Білорусь аналізованим Договором, Закон РБ "Про авторське право та суміжні права" до порушення авторського права відносить і наступні дії:

- Усунення або зміну будь-якої електронної інформації про управління правами без дозволу правовласника;

- Поширення, імпортування для розповсюдження, передача в ефір або повідомлення для загального відома без дозволу правовласника творів або примірників творів, у відношенні яких без дозволу правовласника була усунена або змінена електронна інформація про управління правами [3, ст. 12, 6, ст. 39].

Під інформацією про управління правами і Договір, і Закон РБ "Про авторське право та суміжні права" мають на увазі інформацію, яка ідентифікує твір, автора твору, володаря будь-якого права на твір або інформацію про умови використання твору та будь-які цифри і коди, в яких представлена ​​така інформація, коли будь-який із цих елементів інформації прикладений до примірника твору або з'являється у зв'язку з повідомленням твору для загального відома [3, ст. 12,6 ст. 4]

ВИСНОВОК

Пройшовши протягом кількох століть процес формування, право інтелектуальної власності продовжує активно розвиватися як на міжнародному, так і на національному рівнях.

Слід відзначити значну кількість діючих міжнародно-правових актів, присвячених правової охорони об'єктів інтелектуальної власності, прагнення враховувати нові технологічні досягнення при розробці міжнародних угод, а також прийняття поправок і доповнень до вже діючих. В останні роки активізувалася робота з врегулювання різних аспектів права інтелектуальної власності на міжнародному рівні, причому поряд з прийняттям нових договорів, багатьом з яких не виповнилося ще й десяти років, було переосмислено майже всі старі договори у цій області. [7]

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Федорова, Ю.А. Міжнародні стандарти в галузі охорони авторського права і суміжних прав та їх застосування в законодавстві Республіки Білорусь / / Консультант Плюс Білорусь [Електронний ресурс] / ТОВ «ЮрСпектр», Нац. центр правової інформ. Респ Білорусь. - Мінськ, 2007. - Дата доступу: 23.09.2010

  2. Про ратифікацію договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності по авторському праву: Закон Респ. Білорусь, 10 червня 1998 р. N 165-З / / Нац. реєстр правових актів Респ. Білорусь.-2001 .- N 2 / 697.

  3. Договір з авторського права: Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності, 20 грудня 1996

  4. Лосєв, С.С. Постатейний науково-практичний коментар до закону Республіки Білорусь "Про авторське право та суміжні права" / / Консультант Плюс Білорусь [Електронний ресурс] / ТОВ «ЮрСпектр», Нац. центр правової інформ. Респ Білорусь. - Мінськ, 2006. - Дата доступу: 23.09.2010

  5. Дубицький, В.М. Правова охорона комп'ютерних програм: проблеми та шляхи їх вирішення / / Консультант Плюс Білорусь [Електронний ресурс] / ТОВ «ЮрСпектр», Нац. центр правової інформ. Респ Білорусь. - Мінськ, 2010. - Дата доступу: 23.09.2010

  6. Про авторське право та суміжні права: Закон Респ. Білорусь, 16 травня 1996 р. N 370-XIII: в ред. Закону Респ. Білорусь від 14.07.2008 р. / / Нац. реєстр правових актів Респ. Білорусь.-2001 .- N 2 / 519

  7. Юзефович, В.С. Інтелектуальна власність: історія і сучасність / / Консультант Плюс Білорусь [Електронний ресурс] / ТОВ «ЮрСпектр», Нац. центр правової інформ. Респ Білорусь. - Мінськ, 2010. - Дата доступу: 23.09.2010

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Реферат
35.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Права та обовязки власника права інтелектуальної власності на торгівельну марку і географічні
Розподіл прав на обєкти права інтелектуальної власності між субєктами права
Права та обов язки власника права інтелектуальної власності на торгівельну марку і географічні позначення
Поняття права інтелектуальної власності
Становлення системи права інтелектуальної власності
Захист права інтелектуальної власності в Україні
Загальна характеристика права інтелектуальної власності
Головні принципи права інтелектуальної власності
Виникнення та реєстрація права інтелектуальної власності
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru