додати матеріал


Дикі ягоди і трави

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Суниця лісова

Багаторічна трав’яниста з повзучими пагонами рослина сімейства розоцвітих. Листя трійчате. Квіточки великі, білі в щитовидних суцвіттям їх. Плоди – моди яскраво-червоного кольору, пахучі. Цвітуть в травні-червні, плоди дозрівають в червні-липні.

Поширена в Європейській частині, в Західному і Східному Сибіру, на Кавказі і Середній Азії. В плодах є аскорбінова кислота (вітамін С) – 20-50%, каротин, вітамін В1, цукор, яблучна і саліцилова кислоти, пектинові речовини.

Ягоди збирають ранком, коли зникне роса, або вечором.

Використання в медицині: в якості сечогінного засобу, який сприяє виділенню солей із організму, при подагрі, захворювання печінки, селезінки, атеросклерозі.

Настій із листя є хорошим препаратом при лікуванні цинги; розширює кровоносні судини.

Аір болотистий

Багаторічна трав’яниста рослина з товстим циліндричним коренем, сімейства ароїдних. Листя прикореневе, почергове, вузьке, довжиною 60-120 см, шириною до 2,5 см. Стебло прямостояче, квітконосне, висотою до 120 см. Квітки двопалі, дрібні, зеленувато-жовті, що висять на м’ясистій осі квітконоса, утворюють товсті колосоподібні суцвіття. Плід – багато сім’яна суха, червона ягода.

Росте аір на берегах річок та озер Сибіру, Уссурійського краю, рідше в Казахстані і Середній Азії.

Кореневище аіра має ефірне масло, гіркий глікозид скорин, дубильні речовини, аскорбінову кислоту. Трава аіра багата крохмалем.

В медицині використовують корінь аіра. Збирають його восени у вересні-жовтні, або ранньою весною. Сушать його при tо 30-35оС.

Застосовують в медицині: корінь аіра використовують для проявлення апетиту, при кишково-шлункових захворюваннях, гастритах, коліках, гепатитах і холециститах.

Кмин звичайний

Дворічна рослина з прямостоячим стовбуром, 30-80 см висоти, сімейства зонтових. Листя продовгувате, 2-3 перисті. Квітки дрібні, білі або розоваті. Цвіте кмин в травні-червні. Плід подовгуватояйцевидна двосім’янкова довжиною 3-5 мм, яка розпадається на 2 півплодика.

Росте біля доріг, на пагорбах та лерах. Поширений він на Кавказі, в Сибіру, Європейській частині і частково в Середній Азії. Для промисловості заготовляють на Україні, в Білорусі.

В плодах є ефірне кмінне масло, карвакрол, ожирне масло і жирні кислоти: маслянка, лінолева, пальмітинова, стеаринова.

В медицині використовують плоди рослини, які збирають в липні-серпні, коли плоди перших зонтиків побуріли, а інші – ще зелені. Сушать при tо 30-35оС. Зберігають на складах в мішках, в аптеках продають їх в розфасовках по 100 г в коробках чи паперових пакетах.

Використовують в медицині. Кмин збуджує апетит, сприяє травленню, знімає спазми органів з гладкою мускулатурою (кишківник, матка), сприяє виділенню. Слизу та мокроти. В медицині використовують при кишкових коліках, скупченні газів, атонії, ентериті. Використовують в зборі з ромашкою, м’ятою, кропом, петрушкою.

Конвалія травнева

Багаторічна трав’яна рослина висотою 15-30 см, сімейства лілійних, з тонким повзучим горизонтальним коренем. Надземна частина рослини представлена двома прикореневими яскраво-зеленими листочками довжиною 10-20 см, шириною 4-8 см. Між листочками розволожена квіткова стрілка із 6-20 пахучих білих квіточок. Плід – червоно-оранжева. Кулеподібна ягідка. Насіння – світло-жовте, довжиною 3-4 мм. Цвіте конвалія в квітні – травні, плодоносить в серпні – вересні.

Росте ця рослинка в мішаних і широколистяних лісах, серед кущів. Поділяється ця рослина на 4 види: конвалія травнева, конвалія закавказька, мангасурська і японська.

У квітках конвалії міститься конвалятонсин, який при гідраліхі дає строфінтидин і цукор рамному. В листі знайдено глікозиди, конваллозид, який розщеплюється на конваллятоксин і глюкозу. Є ще ряд сердечних глікозидів. В насінні є конвалозид, глікозиди корені – коваламарин.

Використовують в медицині? Препарати із конвалії широко використовують при серцевих захворюваннях. Настій і сухий екстракт конвалії призначають при неврозах серця разом х валеріаною, пустирником, боярошником. Із неї виготовляють корглікон, який використовують для внутрішнього споживання при гострій і хронічній формі недостатності кровообігу, при сердечній недостатності, при парансизмальній тахікардії.

Мати-й-мачуха

Багаторічна трав’яниста рослина 1025 см висотою, сімейства складноцвітних, з довгим повзучим кореневищем. Листя кругле, серцеподібне, зверху голе, знизу волохате, 10-25 см в діаметрі. Квітки золотисто-жовті, сцвітття – корзинки 2-2,5 см шириною. Плід – насінинка. Цвіте ранньою весною до появи листочків.

В листі є гіркий глікозид, сітостерін, сапонін, галова, яблучна і винна кислоти, каротиноїди, аскорбінова кислота, полісахариди. В медицині використовують листя. Їх збирають в першу половину літа, сушать при tо 30-35оС. Листочки не повинні бути молодими, на смак – слабо гіркуваті, слизисті, без запаху.

Використання в медицині: листя мати-й-мачухи використовують як відхаркуючий засіб при бронхітах, ларингітах, бронхоентазах. Зовнішньо у вигляді примочок в народній медицині листі застосовують при кашлі.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Астрономія | Реферат
13.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Отруйні гриби і ягоди
Створення сайту Дикі кішки
Як дикі тварини захищаються Охорона тварин
Кому потрібні трави
Декоративні трави в ландшафтному дизайні
Вовче Лико - Вовчі ягоди звичайнi вовча жила вовчатник вовчинець вовчник дубочок лупiрник
Українські космогонічні легенди та перекази про різні трави та квіти
Основні фармакологічні ефекти кумаринів місного засобу водного екстракту з трави буркуну
Обробіток озимого жита та суданської трави в умовах Шарликського району Оренбурзької області
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru