Державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Автономна некомерційна освітня організація
Вищої професійної освіти
"Одинцовський гуманітарний інститут"
Факультет Державного та муніципального управління
Кафедра муніципального управління
Курсова робота
З дисципліни: Економіка державного та муніципального сектору
На тему: Державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності
Виконав: студент 4 курсу
групи Г-42 Шеховцов А.С.
Перевірив: до ст. н., Бєлєнький А.А.
Одинцово 2009

Зміст
Введення
1. Загальне поняття про зовнішньоторговельної діяльності
1.1 Напрямки зовнішньоторговельної діяльності
1.2 Державне регулювання переміщення товару через митний кордон
1.3 Етапи розвитку регулювання експорту та імпорту
2. Механізм державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
2.1 Концепції державного регулювання
2.2 Методи державного регулювання ЗЕД
2.3 Повноваження органів державної влади
Висновок
Список використаної літератури

Введення

Актуальність теми. Однією з найбільш гострих та актуальних завдань, що стоять перед сучасною Росією, є максимальне використання зовнішньої торгівлі і зовнішньоекономічних зв'язків у цілому для забезпечення виходу країни з економічної кризи, здійснення структурної перебудови економіки, підвищення її ефективності за рахунок інтегрування економіки України у світову економіку та її підключення до системи міжнародного поділу праці. Протягом всієї історії Росії, включаючи її радянський період, зовнішня торгівля відігравала істотну роль у вирішенні завдань соціально-економічного розвитку держави. При цьому протягом кількох десятиліть зовнішня торгівля залишалася для економіки колишнього СРСР тим "коридором", який пов'язував "радянську" планову економіку з ринковим господарством зарубіжних країн. На початковому етапі економічних реформ в Росії зі сферою зовнішньої торгівлі зв'язувалися завдання щодо усунення існуючого в той період найгострішої товарного дефіциту, поповнення державного бюджету відрахуваннями від доходів зовнішньоторговельної діяльності, по залученню в російську економіку конвертованої валюти.
Даючи оцінку зовнішньоторговельному сектору економіки, спробуємо максимально об'єктивно визначити його роль в економічних процесах початку 1990-х років. У зв'язку з цим цікавою видається оцінка зовнішньої торгівлі того періоду, дана О.Д. Давидовим, який був з 1993 року Міністром зовнішньоекономічних зв'язків, а з 1994 року - заступником Голови Уряду Російської Федерації. У своїй книзі "Зовнішня торгівля: час змін" він пише: "Що стосується зовнішньої торгівлі, то вона зіграла на цьому вельми суперечливому етапі реформ досить неоднозначну роль. З одного боку, вона стала інструментом реалізації не самої оптимальної моделі переходу України до ринкової економіки, одним з каналів "втечі" вітчизняних капіталів за кордон. У той же час в рамках реально обраного курсу вона об'єктивно стала одним з основних джерел ресурсів для підтримки економіки країни "на плаву" і, крім того, найважливішим інструментом початку інтеграції (нехай недосконалої) більшості її сегментів в систему ринкових зв'язків. Багато в чому за рахунок імпорту було забезпечено вирішення однієї із завдань початкового періоду реформ - насичення споживчого ринку країни "У міру того як знижувалася гострота економічної кризи в Росії, змінювався пріоритет і характер завдань, що стоять перед зовнішньою торгівлею. На перші позиції стала виходити завдання активізації структурної перебудови російської економіки і прискорення економічних реформ за рахунок використання переваг міжнародного поділу праці. При цьому щорічно, стверджуючи федеральний бюджет на відповідний рік, держава підтверджувало актуальність фіскальної функції зовнішньої торгівлі.
Мета роботи - визначити поняття та значення державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності.
Завдання: визначити поняття ЗЕД, методи і способи її регулювання, роль держави в даному процесі.

1. Загальне поняття про зовнішньоторговельної діяльності

1.1 Напрямки зовнішньоторговельної діяльності

Зовнішньоторговельна діяльність являє собою діяльність по здійсненню угод у сфері зовнішньої торгівлі товарами, послугами, інформацією та інтелектуальною власністю. Вона може бути визначена як різновид підприємницької діяльності у зовнішньоторговельній сфері. У свою чергу, під підприємницькою діяльністю розуміється самостійна, здійснювана на свій ризик діяльність, спрямована на систематичне отримання прибутку від користування майном, продажу товарів, виконання робіт або надання послуг.
Дослідження практики міжнародної торгівлі дозволяє виділити три основні напрямки зовнішньоторговельної діяльності:
обмін товарами в матеріально-матеріальній формі і послугами, пов'язаними із здійсненням товарообігу;
техніко-економічне співробітництво, включає сприяння у галузі промислового і цивільного будівництва й надання послуг інженерно-технічного характеру;
зовнішньоторговельна діяльність у сфері науково-технічного співробітництва, що представляє собою обмін досягненнями науки і техніки та спільне здійснення науково-технічних робіт.
Як справедливо зазначає О.І. Дегтярьова, "економічні зв'язки із зарубіжними фірмами та організаціями реалізуються шляхом проведення комерційних операцій, тобто певних технічних прийомів з підготовки та проведення торгового співробітництва" В даний час поглиблюється комплексний характер операцій. Наприклад, купівля-продаж товарів може супроводжуватися купівлею-продажем ліцензій, а поставка комплектного обладнання може вестися з оплатним здійсненням дослідно-конструкторських робіт.
Відзначимо також, що необхідною умовою успішної зовнішньоторговельної діяльності є виконання цілого ряду операцій забезпечує характеру, що сприяють просуванню від продавця до покупця, - транспортних, експедиторських, страхових, операцій, пов'язаних з веденням міжнародних розрахунків, і т.д. Таким чином, зовнішньоторговельні операції охоплюють широкий спектр відносин економічного, валютно-фінансового та правового характеру.
Зовнішньоторговельна діяльність реалізується як на рівні органів державної влади, так і на рівні господарських організацій (господарюючих суб'єктів). У першому випадку зовнішньоторговельна діяльність спрямована на встановлення міждержавних основ економічного співробітництва, створення правових і торгово-політичних механізмів, що стимулюють розвиток і підвищення ефективності торговельно-економічних зв'язків. У другому ж випадку вона виявляється в укладенні та виконанні зовнішньоторговельних контрактів і договорів. Зовнішньоторговельні операції здійснюються на основі укладених угод. Отже, зовнішньоторговельна угода є правовою формою здійснення зовнішньоторговельної діяльності.

1.2 Державне регулювання переміщення товару через митний кордон

Товари стають предметом державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності у зв'язку з переміщенням через митний кордон, тобто в результаті вчинення дій з ввезення на митну територію Російської Федерації або вивезення з цієї території товарів і транспортних засобів будь-яким способом. При цьому важливо відзначити, що переміщення товару, на який може поширюватися державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності має здійснюватися з волі конкретної особи. Іншими словами, предметом державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності можуть бути лише ті товари, які свідомо переміщуються через митний кордон. Тому, наприклад, переміщення птахів у польоті, міграція диких тварин, в результаті якої вони перетинають державний і митний кордон, не може призвести до виникнення відносин зовнішньоторговельного характеру.
Все різноманіття товарів, що є предметами зовнішньоторговельної діяльності, в залежності від напрямку їх руху може бути об'єднано в наступні класифікаційні групи: експортні, імпортні і транзитні товари.
Імпортними є товари, що ввозяться на митну територію України. Ними можуть бути не тільки товари, вироблені за кордоном, а й товари вітчизняного виробництва, які були експортовані з Росії, а потім знову ввозяться на російську митну територію.
Як правило, імпортний товар виявляється на митній території Росії після того, як він переміститься через митний кордон. У деяких випадках імпортним може бути визнаний товар до моменту перетину митного кордону, а іноді і товар, не призначений для переміщення через митний кордон. Прикладом такої ситуації може стати продукція, вироблена за програмами міжнародної спеціалізації кооперування виробництва.
Поняття імпортного (ввезеного) товару поширюється і на речі, які ввозять з собою на митну територію пасажири.
Ввезений на митну територію товар перебуває під митним контролем з моменту перетину митного кордону до здійснення необхідних формальностей і сплати належних митних платежів.
Експортним вважається товар, переміщуваний через митний кордон і вивозиться з російської території. Ним може бути як предмет зовнішньоторговельної поставки, так і речі, що вивозяться з собою пасажирами, наступними за кордон.
Товар, що вивозиться стає предметом державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності з моменту його пред'явлення митному органу аж до часу вивезення з митної території.
Транзитний товар переміщується з одного митної території на іншу через територію третьої країни. У Росії, як і в переважній більшості інших країн, транзитні товари підпадають під митний контроль, але не обкладаються митом.
Російська практика державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності виходить з того, що об'єктом митного регулювання може стати тільки товар. Митні та інші обов'язкові платежі, що стягуються митними органами, можуть сплачуватися тільки з зовнішньоторговельних операцій товарами. Зовнішньоторговельні операції послугами, роботами і результатами інтелектуальної власності можуть обкладатися податками, проте ці відносини не становлять предмет державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності. А тому, уточнюючи предмет цього дослідження, відзначимо, що до нього може бути віднесена лише зовнішня торгівля товарами.
Державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності - одне з напрямків державного регулювання економіки в цілому.
У сучасній економічній науці сформувалися два основних підходи до осмислення державного регулювання економіки. Перший підхід може бути визначений як теорія суспільних інтересів. Відповідно до цього підходу, інакше званим ортодоксальним, держава втручається в економіку, щоб усунути зайві втрати, викликані недоліками дії ринкового механізму, і досягти ефективного розподілу ресурсів.
Другий підхід - це концепція отримання вигод і переваг від регулювання, відповідно до якої головні задачі теорії економічного регулювання полягають у тому, щоб пояснити, хто буде отримувати вигоди або нести тягар від регулювання і які форми регулювання будуть застосовуватися [1] Минулий століття перевів у нове русло нескінченні суперечки між ортодоксальними лібералами і Дирижисти про те, чи повинна держава втручатися в процес економічного розвитку. Двадцяте століття пройшло під знаком посилення ролі держави в соціально-економічному розвитку суспільства. Зараз у більшості країн необхідність державного втручання більше не піддається сумніву, а основними сюжетами економічних суперечок і дискусій стають питання про цілі, інструменти й наслідки такого втручання.
Особлива роль держави в економічних системах "наздоганяючого розвитку" доведена історичним досвідом і зумовлена ​​нерозвиненістю ринку та політичної демократії, сприяє підтримці конкуренції, яка лежить в основі механізмів саморегуляції, - вважає, наприклад, Н.І. Дмитрієва [2] У розвиваються і перехідних економіках перед державою стоїть ширше коло завдань у порівнянні з розвиненими країнами, що в кінцевому рахунку призводить до ускладнення механізму державного регулювання: державі доводиться "наздоганяти" в умовах, коли економіка і саме суспільство залишаються непідготовленими до вирішення таких завдань.
До посилення ролі держави безпосередньо у сфері зовнішньої торгівлі призводять також реалії сучасних світогосподарських процесів - процеси глобалізації, які призводять до підвищення економічних ризиків для національних економік, що беруть участь в цих процесах.
Ринковий механізм виявляється не в змозі впоратися з низкою злободенних задач, що стоять перед національними економіками, і, як наслідок, товариство бере на себе всі витрати з державного втручання.

1.3 Етапи розвитку регулювання експорту та імпорту

Перш ніж сформувати державний механізм зовнішньоторговельної діяльності в його нинішньому вигляді Росія пройшла непростий шлях розвитку і вибору оптимальної концепції державної присутності в сфері зовнішньої торгівлі.
Відправною точкою у побудові сучасного російського механізму державного регулювання зовнішньої торгівлі служить прийнятий 15 листопада 1991 Указ Президента РРФСР N 213 "Про лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності на території РРФСР", яким закріплювалося: "З метою стимулювання зовнішньоекономічної діяльності, стабілізації внутрішнього ринку і залучення іноземних інвестицій постановляю :
1. Дозволити всім зареєстрованим на території РРФСР підприємствам та їх об'єднанням незалежно від форм власності здійснення зовнішньоекономічної, у тому числі і посередницької, діяльності без спеціальної реєстрації "[3].
За наступні після демонтажу державної монополії роки формування системи державного регулювання зовнішньої торгівлі в Росії пройшло ряд етапів.
Формування механізму державного регулювання зовнішньої торгівлі в Росії почалося в 1992 році. Першим кроком у цьому напрямку стало проголошення поступової відмови від пріоритету адміністративних методів регулювання над економічними, при збереженні контролю держави за діяльністю російських експортерів та імпортерів на зовнішніх ринках. Курс, відразу ж взятий Урядом Російської Федерації після згаданого Указу Президента РРФСР про лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності, був націлений на те, щоб, з одного боку, відповідати вимогам адаптації до умов ринкової економіки, з іншого - інтеграції у світове економічне господарство на якісно новому рівні з урахуванням розвитку економічно обгрунтованих торговельних відносин із зарубіжними партнерами.
Аналізуючи той період часу, можна говорити про те, що ці завдання не завжди вирішувалися до кінця продумано і послідовно і в даній сфері було допущено "забігання вперед" у порівнянні з іншими галузями економіки перш за все в частині послаблення державного контролю над розвитком зовнішньої торгівлі. Одночасно система зберігала забюрократизований характер, споруджуючи багатоступінчасті бар'єри і перепони для учасників зовнішньоекономічної діяльності на шляху до зовнішнього
Результатом істотного коректування механізму державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності з урахуванням завдання вступу до СОТ стало прийняття Федерального закону від 8 грудня 2003 року N 164-ФЗ "Про основи державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності". Цей Закон визначив основи державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності з урахуванням норм і правил СОТ, уточнив повноваження Російської Федерації і її суб'єктів у сфері зовнішньої торгівлі, націлив саме державне регулювання на "забезпечення сприятливих умов для зовнішньоторговельної діяльності, а також захисту економічних і політичних інтересів Російської Федерації" (ст.1). Крім того, новий базовий акт російського зовнішньоторговельного законодавства адаптувався до нових економічних реалій і численних змін, внесених в різні суміжні галузі законодавства (Митний кодекс Російської Федерації від 28 травня 2003 р. N 61-ФЗ [4], Федеральний закон Російської Федерації від 10 грудня 2003 р. N 173-ФЗ "Про валютне регулювання та валютний контроль").

2. Механізм державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Короткий аналіз існуючих концепцій державного регулювання, а також процеси формування механізму державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності в Російській Федерації дозволяє нам перейти до визначення самого поняття "державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності".
Державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності являє собою систему заходів законодавчого, виконавчого, контролюючого характеру, здійснюваних уповноваженими на те органами державної влади та спрямованих на досягнення намічених цілей.
Наведена дефініція державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності включає складовою частиною поняття "цілі державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності". Саме вони визначають багато в чому характер механізму державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності, результуючий вектор зовнішньоторговельної політики даної держави.

2.1 Концепції державного регулювання

Як правило, цілі державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності встановлюються і закріплюються державою на законодавчому рівні. У Російській Федерації вони були закріплені спочатку в Федеральному законі "Про державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності" 1995 року, а зараз - у чинному Законі "Про основи державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності" 2003 року.
Сформувався на даний момент механізм державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності націлений на:
захист економічного суверенітету;
забезпечення економічної безпеки Російської Федерації;
стимулювання розвитку національної економіки під час здійснення зовнішньоторговельної діяльності;
забезпечення умов ефективної інтеграції економіки України у світову економіку.
Захист економічного суверенітету. Поняття економічного суверенітету є похідним від категорії державного суверенітету і означає повноту державної влади в системі внутрішньоекономічних відносин та участь у міжнародних економічних відносинах відповідно до принципу суверенної рівності держав.
Об'єктивна тенденція інтернаціоналізації господарської діяльності, активізація участі Російської Федерації в міжнародному поділі праці створюють грунт для більш повного взаємопроникнення російської економіки і світового господарства.
Забезпечення економічної безпеки Російської Федерації. Державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності націлене на підтримку економічної безпеки Російської Федерації, під якою розуміється забезпечення такого стану російської економіки, яке гарантувало б достатній рівень соціального, політичного і оборонного існування і прогресивного розвитку Російської Федерації, невразливість і незалежність економічних інтересів по відношенню до можливих зовнішнім і внутрішнім загрозам і впливів.
У Концепції національної безпеки Російської Федерації <*> (затверджена Указом Президента РФ від 17 грудня 1997 року N 1300, в редакції Указу Президента РФ від 10 січня 2000 року N 24) закріплено, що "забезпечення національної безпеки і захист інтересів Росії в економічній сфері є пріоритетними напрямами політики держави ". При цьому особливо наголошується на необхідності посилити захист інтересів вітчизняних виробників "в умовах лібералізації зовнішньої торгівлі Росії і загострення конкуренції на світовому ринку товарів і послуг".

2.2 Методи державного регулювання ЗЕД

Сукупність, комбінація застосовуваних інструментів є метод державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності. Основними є методи митно-тарифного та нетарифного регулювання, які для досягнення цілей державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності можуть використовуватися як окремо, так і в поєднанні один з одним.
Митно-тарифне регулювання здійснюється за допомогою інструментів (мита), що впливають насамперед на цінові показники. Митно-тарифне регулювання - економічний за своєю природою метод державного регулювання. У його основі лежить механізм застосування ввізних і вивізних митних зборів, тобто воно передбачає застосування імпортних та експортних митних тарифів. Митно-тарифна метод регламентується митним законодавством даної країни.
Застосування нетарифного методу спирається на використання різноманітних адміністративних заходів (друга група вищеперелічених інструментів державного регулювання).
Необхідність застосування нетарифного методу обумовлена ​​низкою причин, найважливішими з яких є:
відмінності між внутрішніми та світовими цінами і невідповідність їх структури за низкою основних товарів російського експорту;
дефіцит сировинних та інших товарів на внутрішньому ринку;
захист суспільної моралі, правопорядку, охорона життя та здоров'я громадян, навколишнього середовища, тварин і рослин;
забезпечення оборони країни і безпеки держави;
необхідність виконання міжнародних зобов'язань, прийнятих на себе Російською Федерацією,
та інші.
Нетарифний метод регламентується адміністративними нормами. Він передбачає використання таких інструментів, як квотування, ліцензування, заборони експорту і (або) імпорту виходячи з національних інтересів, дозвільні системи ввезення і (або) вивезення окремих видів товарів, вимоги фітосанітарного, ветеринарного контролю і т.д. Повний перелік інструментів нетарифного регулювання, розроблений Секретаріатом ГАТТ, наведено на наступній схемі.
Конкретні інструменти нетарифного регулювання, застосування яких допустимо в даний момент, встановлюється чинним законодавством.
Система нетарифного регулювання в 1992 - 1995 роках включала в себе ліцензування, квотування, дозвільний порядок експорту продукції, що входить до переліку стратегічно важливих сировинних товарів, обов'язкову реєстрацію контрактів при вивезенні окремих видів товарів з метою контролю за рівнем експортних цін.
Одна з перших спроб визначити поняття нетарифного регулювання через перерахування інструментів, притаманних даному методу, була здійснена в Угоді від 22 жовтня 1997 року "Про єдині заходи нетарифного регулювання при формуванні Митного союзу" (набрала чинності для Російської Федерації 15 липня 1999 року).
Державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності відповідно до статті 12 Федерального закону від 8 грудня 2003 року № 164-ФЗ "Про основи державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності" (далі Закон № 164-ФЗ) здійснюється за допомогою:
митно-тарифного регулювання;
нетарифного регулювання;
заборон і обмежень зовнішньої торгівлі послугами й інтелектуальною власністю;
заходів економічного та адміністративного характеру, що сприяють розвитку зовнішньоторговельної діяльності та передбачених цим Законом.
Інші методи державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності не допускаються.
Митно-тарифне регулювання відповідно до статті 19 Закону № 164-ФЗ полягає у встановленні у відповідності до законодавства Російської Федерації ввізних і вивізних митних зборів. Мито за визначенням, яке міститься у Законі Російської Федерації від 21 травня 1993 року № 5003-1 "Про митний тариф", являє собою обов'язковий внесок, стягнутий митними органами при ввезенні товару на митну територію Російської Федерації або вивезенні товару з цієї території і є невід'ємною умовою такого ввезення або вивезення.
Нетарифне регулювання зовнішньої торгівлі товарами відповідно до статті 21 Закону № 164-ФЗ може здійснюватися тільки в наступних випадках:
· При встановленні Урядом Російської Федерації у виняткових випадках тимчасових обмежень чи заборон експорту товарів продовольчих чи інших товарів, які є суттєво важливими для внутрішнього ринку Російської Федерації, а також обмеження імпорту сільськогосподарських товарів або водних біологічних ресурсів. Слід звернути увагу, що дані кількісні обмеження встановлюються тільки на продовольчі і сільськогосподарські товари, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
· При недискримінаційному застосуванні кількісних обмежень відповідно до статті 22 Закону № 164-ФЗ;
· При прийнятті рішення про введення квот і визначенні Урядом Російської Федерації методу їх розподілу і, у відповідних випадках, встановлення порядку проведення конкурсів та аукціонів;
· У разі ліцензування у сфері зовнішньої торгівлі товарами, яке встановлюється у випадках, передбачених статтею 24 Закону № 164-ФЗ;
· Надання виняткового права на експорт та (або) імпорт окремих видів товарів, переліки яких визначаються федеральними законами;
· Встановлення спеціальних захисних заходів, антидемпінгових і компенсаційних заходів при імпорті товарів для захисту економічних інтересів російських виробників товарів.

2.3 Повноваження органів державної влади

Повноваження органів державної влади Російської Федерації в галузі державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності в Російській Федерації відповідно до статті 13 Закону № 164-ФЗ розподілені наступним чином.
Основні напрямки торговельної політики Російської Федерації, визначення порядку ввезення в Російську Федерацію і вивезення з Російської Федерації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, встановлення заборон та обмежень зовнішньої торгівлі товарами, послугами та інтелектуальною власністю визначаються Президентом Російської Федерації.
Уряд Російської Федерації на підставі пункту 2 статті 13 Закону № 164-ФЗ у відповідності зі своїми повноваженнями, зокрема:
· Забезпечує проведення Російської Федерації єдиної торгової політики та здійснює заходи щодо її реалізації, приймає відповідні рішення та забезпечує їх виконання;
· Застосовувати захисні, антидемпінгові і компенсаційні заходи при здійсненні зовнішньої торгівлі товарами, а також інших заходів із захисту економічних інтересів Російської Федерації;
· Встановлює ставки митного тарифу в межах, визначених законом;
· Вводить кількісні обмеження експорту та імпорту товарів і визначає порядок їх застосування;
· Встановлює дозвільний порядок експорту і (або) імпорту окремих видів товарів, а також визначає перелік окремих видів товарів, щодо яких застосовується такий порядок;
· Визначає порядок ліцензування у сфері зовнішньої торгівлі товарами і порядок формування та ведення федерального банку виданих ліцензій;
· За поданням федерального органу виконавчої влади, наділеного правом державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності, визначає перелік окремих видів товарів, за експортом і (або) імпортом яких встановлюється спостереження;
· Визначає порядок спостереження за експортом і (або) імпортом окремих видів товарів;
· Затверджує товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності;
· Здійснює повноваження у галузі державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності та державного контролю у цій галузі.

Висновок

Як відомо, митні та інші обов'язкові платежі, що стягуються у зв'язку з вчиненням експортних та імпортних операцій, становлять істотну частку надходжень у дохідну частину федерального бюджету. Про фіскальному значенні зовнішньоторговельного регулювання говорить той факт, що майже кожен п'ятий рубль, що надходить у дохідну частину бюджету, збирається митними органами При цьому в окремі роки ця частка доходила до однієї третини.
Зовнішня торгівля, як і будь-яка інша різновид економічної діяльності, являє собою організований процес. Організаційні аспекти розвитку зовнішньоторговельних зв'язків досліджуються із застосуванням категорії зовнішньоторговельної діяльності.
"Зовнішньоторговельна діяльність" не є виключно економічною категорією. Вона являє собою категорію юриспруденції, оскільки знайшла своє законодавче закріплення (ст.2 Федерального закону від 8 грудня 2003 р. N 164-ФЗ "Про основи державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності" і входить у предмет вивчення адміністративного, підприємницького, митного та інших галузей юридичної науки.

Список використаної літератури

1. Митне право РФ. Підручник / За ред. Б.М. Габричидзе. М., 2004.
2. Козирін О.М. Мито. Навчальний посібник. М., 2004.
3. Козирін О.М. Коментар до Закону РФ "Про митний тариф". М., 2004
4. Козирін О.М. Коментар до Митного кодексу Російської Федерації. М., 2004.
5. Гравіна А.А. Терещенко Л.К., Шестакова М.П. Митне законодавство (практичний коментар). М., 1997.
6. Горбатовський М. Митне оформлення і контроль / / Закон 1993. № 12.
7. Дюмулен І.І. Всесвітня торгова організація М., 1997.
8. Кисловський Ю.Г. Історія митниці держави Російської. М. 1995.
9. Малиновська В.М. Відповідальність за порушення митного законодавства Російської Федерації (фінансово-правові аспекти). Автореф. дисс. до ю н М., 1997.
10. Основи митної справи. Підручник / За ред. В.Г. Драганова. М., 1998.
11. Митний кодекс Російської Федерації від 28 травня 2003 р. N 61-ФЗ (ТК РФ) (зі змінами від 23 грудня 2003 р., 29 червня, 20 серпня, 11 листопада 2004 р., 18 липня, 31 грудня 2005 р., 10 січня, 18 лютого 2006 р.)
12. Терещенко Л.К. Митне оформлення / / Право і економіка. 1997. № 11-12.
13. Указ президента Російської Федерації від 14 серпня 1996 р. N 1177 "Про структуру федеральних органів виконавчої влади" (із внесенням змін від 12.02. 1997 року № 98).
14. Федеральний закон про внесення змін до митного кодексу Російської Федерації Проект N 380975-4.


[1] Лукичев П.М. Державне регулювання аграрної сфери. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук. СПб., 2001. С. 13.
[2] Дмитрієва Н.І. Державне регулювання зовнішньоторговельних відносин в глобальній макроекономічному середовищі. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. М., 2000. С. 8.
[3] Указ Президента РРФСР N 213 від 15 листопада 1991 року "Про лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності на території РРФСР" був скасований Указом Президента РФ N 2061 від 23 грудня 2000 року.
[4] Відомості Верховної Ради України. 02.06.2003. N 22. Ст. 2066
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Курсова
61.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності
Митно-тарифне регулювання зовнішньоторговельної діяльності
Державне регулювання оціночної діяльності
Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в РФ
Державне регулювання банківської діяльності
Державне регулювання комерційної діяльності
Державне регулювання страхової діяльності
Державне регулювання професійної діяльності на ри
Державне регулювання природоохоронної діяльності
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru