Грибоєдов а. с. - Сюжет

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати


Мистецтво живого зображення у Грибоєдова таке, що дослідження його відсунуло всі інші моменти. Дослідженням сюжету "Лихо з розуму" займалися набагато менше. Але сила і новизна "Лиха з розуму" була саме в тому, що самий сюжет був величезного життєвого, суспільного, історичного значення. /.../ "Сильне місце в сюжеті" це вигадка про божевілля Чацького.
Виникнення вигадки - найбільш сильне місце в любовній драмі Чацького. Воно засноване на власних словах героя. Намагаючись розгадати, кого любить Софія, і не довіряючи очевидності, Чацький як би примиряється з кінцем своєї любові. Він гірко іронізує над своєю відкинутої любов'ю, називаючи її з у м а з ш е с т в і е м:
Потім
Від божевілля можу я остерегтися;
Подамся подалі - простити, охолодеть,
Не думати про кохання, але буду я вміти
Губитися по світу, забутися і розважитися.
На це гірке визнання Софія говорить (про себе):
Ось знехотя з розуму звела!
Софія, виведена з-за слів Чацького про тюрмі ", з помсти повторює це:
Він не при своєму розумі.
Мистецтво в ледь помітне посилення. Цікаво, що слух пущений через безіменних р. N і потім р. D.
Поширення і зростання вигадки.
III ДІЯ
Явище 1
Чацький. Від божевілля можу я остерегтися.
Софія Ось знехотя з розуму звела!
Явище 14
Софія. Він не при своєму розумі.
Г.N. Ужлі з розуму зійшов?
Явище 15
Г.N. З глузду з'їхав.
Явище 16
Г.D. З глузду з'їхав.
Загорецький Його в божевільні запроторив дядько шахрай.
Явище 17
Загорецький Він божевільний.
Загорецький Так, він зійшов з розуму.
Явище 19
Загорецький У горах поранений в лоб, зійшов з розуму від рани.
Явище 21
Загорецький Божевільний по всьому ...
Хлестова У його літа з розуму зістрибнув!
Засланні Божевільних розвелося людей, і справ, і думок.
Хлестова Вже хто в розумі засмучений.
Явище 22
Хлестова Ну, як з божевільних очей ...
IV ДІЯ
Явище 6
Загорецький У думці сурйозне пошкоджений.
Явище 14
Засланні Сама його божевільним називала!
Поширення вигадки засноване на зображенні здатність. Однак справа не у вірі, у зміні думок, справа в повній спільності з о р л а с і я. У кінці III дії Чацький вже оголошений божевільним. На питання Платона Михайловича:
Хто перший розголосив?
Наталя Дмитрівна відповідає:
Ах, друже мій, все!
І старий друг Чацького повинен поступитися:
Ну, все, так вірити мимоволі.
Справа не у вірі вигадку, навіть не в довірі;
Полікують, вилікують, авось

- Говорить Хлестова, явно не вірячи. "Ніхто не повірив, але всі повторюють". Сліпа необхідність повторювати загальний слух, при недовіру.
Ще більш ясно погоджується Репетилов
Вибачте, я не знав, що це занадто гласно.
Вигадка набуває характеру змови, змови. /.../
Вигадка про божевілля Чацького - це разючий приклад "сильного становища в сюжеті", про який говорить Бомарше. Зміна вигадок, зростання їх кінчається реплікою старої княгині:
Я думаю, він просто якобінець,
Ваш Чацький!
Вигадка перетворюється на донос. /.../
Кінець III дії зовсім змінював трактування комедії взагалі та головного особи в ній, зокрема. Гарячий сатиричний монолог Чацького про "француз з Бордо" є одним з ідейних центрів п'єси. Цей монолог обривається наступним чином:
І в Петербурзі, і Москві,
Хто недруг виписному осіб, вичур, слів кучерявих,
В чиїй, по нещастю голові
П'ять, шість знайдеться думок здорових,
І він наважиться їх гласно оголошувати,
Зирк ...
(Оглядається, все у вальсі кружляють з найбільшим
ретельністю. Люди похилого віку розбрелися до карткових столів).
Кінець третьої дії.
Центр комедії - в комічності положення самого Чацького, і тут комічність є засобом трагічного, а комедія - видом трагедії. /.../
Грибоєдов був людиною дванадцятого року "за духом часу і смаку". У суспільному житті для нього був вже можливий грудня 1825 Він ставився з ліричним жалем до занепалого Платону Михайловичу, з авторською ворожістю до Софії Павлівні, зі сміхом вчителя театру і поета, чующего майбутнє, - до Репетилова, з особистою, автобіографічної ворожнечею до тієї Москві, яка була для нього тим, чим була стара Англія для Байрона.
Грибоєдов, ледь досягнувши 18-річного віку, бере участь у Вітчизняній війні 1812 р. У комедії з особливою силою дано післявоєнний байдужий кар'єризм. Удачливий кар'єрист нового типу Скалозуб дана вже самої прізвищем. Однак нерозбірливе посмеіваніе має характер цілком певний. Скалозуб говорить про шляхи кар'єри. Найвигіднішим виявляється користуватися вигодами, наданими самою війною: "Інші, дивишся, перебиті". Злочинність скалозубовского кар'єризму, заснованого на втратах армії, очевидна. Палкий захоплення перед удачливістю його кар'єри з боку Фамусова, що дивиться на нього як на бажаного зятя, більше навіть важливіший, ніж боротьба Фамусова з Чацький. Попередження про Скалозуб як про головного військовому персонажа епохи було одним з головних виступів у політичній комедії.
Безпредметне, повна байдужість до всього, крім власної кар'єри, посмеіванье і жарти жартівника Скалозуба - найненависніше для сатири Грибоєдова, як пізніше були ненависні любителі смішного і письменники за смішною частини Салтикову.
За Скалозубу, "щоб чини добути, є багато каналів". І тут названо один "канал" цього Удачники, який носить ім'я по щедрості жартів, з тієї безмежної жартівливості, яка без розбору відрізняє новий "полк блазнів": "Жартувати і він здатний, адже нині хто не жартує" (Ліза), жартівливості, яка вороже всього жартів Чацького, тому що прагне підмінити їх собою. Цей канал "щоб чини добути" - "інші, дивишся, перебиті". Злочинне достаток вигідністю смерті. Від злочинності цього жартівникові недалеко, як цієї комедії до драми. Фігура Скалозуба в "Лихо з розуму" пророкує загибель миколаївського військового режиму.
"Лихо з розуму" - комедія про той час, про лихоліття, про жіночу влади і чоловічому занепаді, про велике історичне віковому рахунку за героїчну народну війну: на волю селян, на велику національну культуру, на військову міць російського народу - рахунку неоплаченому і привів до грудня 1825

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Різне | Твір
12.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Грибоєдов а. с. - Сюжет і композиція
Грибоєдов а. с. - В моїй комедії двадцять п`ять дурнів наодном розумної людини. а. с. Грибоєдов
Грибоєдов а. с. - Грибоєдов і його комедія горе від розуму
Грибоєдов а. с. - А. з Грибоєдов. лихо з розуму.
Грибоєдов а. с. - Олександр Сергійович Грибоєдов 2
Грибоєдов а. с. - Олександр Сергійович Грибоєдов
Сюжет
Паустовський к. р. - Сюжет батьківщина
Фольклор - Сюжет за прислів`ям
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru