Греко-римська боротьба

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

АСТРАХАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Дисципліна: Обраний вид спорту

Тема: Греко-римська боротьба

Виконав:

студент гр. БФ-11

Хашум Т.І.

Перевірив:

Деманов А.В.

Астрахань 2009

зміст

1. Методика навчання і тренування

2. Методика розвитку і вдосконалення швидкісно-силових якостей і витривалості у борців

3. Силова підготовка борця

4. Тренування «вибуховий» сили нетрадиційним методом

5. Динаміка зрушень у прояві швидкісно-силових якостей в залежності від стану нервової системи

6. Швидкісна силова підготовка та засади її вдосконалення

7. Основи методики швидкісно-силової підготовки борців

Список літератури

1. Методика навчання і тренування

Швидкісно-силова і з пеціальная швидкісно-силова п одготовка - про АГАЛЬНІ компоненти фізичної п одготовкі з портсмена. п о рівня розвитку швидкісно-силових до ачеств залежить ефективність т ЕХНІЧНА п риємо і успеш ність в иступленій н а змаганнях. Якщо у т ехніко-тактичному про тношенія пре майно н ашіх з портсменов н е в изивает зі думки, т о і х ф ункціональная і фізична підготовленість про ставляют ж елать кращого. Зарубіжні б орци б лагодаря в исокім швидкісно-силових до ачествам і в инослівості до Стігала в идающіхся р езультатов. І ногда вони не т ільки н е у ступають, н о і п ревосходят з радянським б орцов (Маха, Ч ехословакія; Андер вересня, Ш веція; Драйка, Р уминія; Уколла, Фінляндія). Незважаючи зв чи зменением п Равіль соревнова ний, а ктівізіровавшіх в п останнє г оди борь бу, і р ост т ехніко-тактичного м астерства, су дійство п о м іжнародний п Равілем в се ж нівелює про АГАЛЬНІ р Розділ п одготовкі. З цього з оветскіе б орци про межує в возмож ності п роявлять з ше про переважно спеціалізуються преімущест по - т ехніко-тактична. Т ак, про сновним так тика, п ріменяемая з портсменамі в сутичках (анкетування 2 1 У їде з портсмена на чемпіонаті З РСР 1978 р. в З апорожье, що проводилися п о м іжнародний п Равілем), - це тактика з мулового д пригнічений. У 1 липня з хватка з 27 б орци п рідержівалісь е. тієї т актікі, і лише в 1 0 з хватка (37%) з портсмени оріентірова лись зв чи Використання т ехнікі, б истроти та інших з торон п одготовленності. Про переважно спеціалізуються за хват, до до оторий з трьома з портсмени, - це захоплення із а т уловіще з п Роход р укамі з низу і «хрестовий з ахват». Сьогодні м етодіка в оспітанія в зривной сі ли (спеціальна швидкісно-силова підготов ка) в Б орьба р азработана н едостаточно. Сла бо про свещі в опитування і Використання коштів швидкісно-силової п одготовкі. М астерство зі вершенствуется год асто із а із чіт про Грімне наван тажень (обсягу і і нтенсівності), б ез досить го у подружжя ф Еном до ачественной специфічності силових у пражненій. Про собенно в ажна оцінка тренирующего е. ффект з редством н а організм. У е діноборствах е сть м ного можливостей повніше і і скусней і спользовать р езерви раз них із истема, в т ому год Ісле і нервово-м'язової. Прояв в зривной з мули з ависит о т реак тивності м ишц. Р ежім, п ри до оторий активно му п реодоленію в нинішні з опротівленія перед простує р езкое розтягування м ишц, найбільш ефективний д ля т реніровкі в зривной сили. Не м енее в ажное з начення д ля прояви швидкісно-силових до ачеств і меет стан м'язового а ппарата. П оддержаніе е го опти мальної г отовності, з пособности в необхід ний м омент б истро п роявіть м аксімум напру ження, у міння п ереключаться і про тдихать в ті чення з хватки - п роцесс з помилковий і приобре графічних записів у машиночитаній м ноголетней т реніровкой: 1. Попереднє д неністю та з начительно. напруга м ишц я нюється в термінових факто ром. Про птімальная в елічіна попереднього напруження у бистряла д ДОРОЗІ н а 4%, а час д вігательной р еакціі у корачівалось на 7% постановляє рівнянню з е. тимі п оказателямі при розслабленому з остояніі м ишци. 2. Кращі за ники в ремінь р еакціі і з короста руху відповідали з ледующім попереднім умовам: р астяженію, н апряженію, розслаб ленію. Про чевидно, п ри р асслабленном перебуваючи нии м ишци н е г отовить до р обота, ч то проявля ється в о в ремінних і з мулових показниках (Ю. І. Верхошанский, Одна тисяча дев'ятсот сімдесят сім). П оетому предва рительное р асслабленіе з ледует п онімать в сенсі і сключенія год резмерного напруги неосновних м ишц і про птімального попереднього ного н апряженія про сновним м ишц. Еге то про цес тренируемой. Вимоги до з мулі про ії специфі кою в Іда з порту. Е е п роявленія різноманітні (абсолютна, про тносітельная, максимальна, вибухова й т. д.) та т ребуют д ля р озвиток при менения про прерозподіл з редством і м етод під готування. Про чень в ажно про б'ектівно кіль венно і до ачественно про ценівать максимальну силу і р Різноманітні е е п роявленія, щоб Це цілеспрямовано в оздействовать н а е то якість. Існуючі м етод про ценко максималь ний із мули п о д анним п роізвольних напряже ний н екорректни, т ак до ак з мулові возможнос ти м ишц в е. тому з лучае і Використовуйте н е підлогу ностью. З рівняння м аксімальной з мули вироб вільного з окращенія в про бично у словиях та умови д етальнішу афферентации (Сла бого р аздраженія е. лектріческім т оком робо чий м ишци і чи д Вказати год асти т їла) показало, що з мулу п роізвольного з окращенія увеличи ється о т афферентации в з редньої н а 7 - 1О%. З Існуючий м етод т реніровкі мишеч ної з мули (повторних, н апряженій, кратковре сних, м аксімальних, і зометріческіх) н е дозволяють і зменять з войства з мули м ишц неза лежно, з рення з пеціфіческім про браза і ма ють р отрута про граніченій. П оетому н еобходім по позов м етод, п озволяющіх з ократіть часів Цінні та н ервние з Атрато п ри р озвиток специфи чеських п роявленій м ишечной сили. У п останнє г оди на се б Ольша застосування знаходять «нетрадиційні» м етод тренування. Так, н а п ротяженіі п останнє 5 - 6 л ет робо ти з в їдучими з портсменамі п о м орьба нами застосовувався м етод «електростімуляціонной тренування», р азработанний Я. М. Коцем і В. А. Хфілоном (1971) д ля і збірательной тре вання про тдельних м ишц. Про днако е. той метод передбачає р озвиток з мули в ізометріче ських л окальних у словиях і з в'яза з неприємний ними про щущеніямі тетанічних скорочень м'язів. У д альної м и і сследовалі і ис пользовали д ля р озвиток з мули м ишц м етод до навчому в изванних аферентних впливів (ДАВ), до я ий п рінціпіально про тлічается від методу електростимуляції м ишц. Е го харак терном про собенності я нюється в озможность ис користування в у словиях, м аксімально прибли язків, до з пеціфіке про переважно спеціалізуються д еятельность і режиму р обота м'язів. Додатково в изванние аферентні впливу п ріводят до п овишенію збудливості спінальних мотонейронів, про блегчая і х акти вацію п ри п роізвольних у сіліях і підвищуючи ступінь і спользование з мулових і швидкісно-з мулових в озможностей н ервно-м'язового аппа рата і, в до онечном з подружжю, з мулу скорочення (В. А. М артьянов, 1968; А. М. Ельнер, 1976). Враховуючи п ерспектівность і Використання цьо го м етод в з портивно п рактіке, м и провели експерименти, до я их п надали, ч то в резуль таті в иполненія з мулових у пражненій з ис користуванням Д АВ п рірост з мули значно перевищував а налогічний п оказатель, реєструвало атуються в про бично т реніровках. У з реднє за нашими д анним п ри та зометріческой тренуванні м'язів згиначів п редплечья п рірост з мули зі ставив 1 5%; в вправі п од'ем ш Танго на груди - 1 4,2%, в у пражненіі жим ш Тангі ле жа - 1 6,2%. Д анние п олучени н о б орцах ви сокой і з редньої кваліфікації. У п останнє г оди д ля р озвиток з мули м'язів і п овишенія і х швидкісно-силового потенціа ла п ріменяются з пеціальние т ренажерние пристрої, що до я их про беспечівают т о і чи і ве зі опір д ДОРОЗІ, в лягає у тренуваннях ку про АГАЛЬНІ і з пеціальние у пражненія локального, р егіонального і г лобального харак тера, і мітірующіе з оревновательние технічного ські д ействие (прийоми) і чи про тдельние його елементи (І. П. Ратов, 1971). Метод «варіативного» в оздействія передба чає про трив і б росок м агнітного манекени на в д іапазоне з опротівленій про триву від 20%: від м аксімума д о м аксімального, н о в преде лах, п озволяющіх з охоронити специфічну структуру про переважно спеціалізуються д ДОРОЗІ. У пражненія з незначними обтяженнями (30% о т мак симум) з пособствуют з овершенствованію б строти в иполненія п риємо, а обтяження, рав ні 8 0 - 90Щ о т м аксімального, що повторюють ся 1 - 2 р аза, р азвівают а бсолютную з мулу і зі вершенствуют в зривную силу. З п омощью т ренажерной у становки магніт ного м анекена м ожно з овершенствовать спо собность до диференційовані у сіліям, раз розвиватися з пеціальние швидкісно-силові (Вибух ниє) до ачества в про бично у словиях і з по потужністю Д АВ.

2. Методика розвитку і вдосконалення швидкісно-силових якостей і витривалості у борців

В з портивно т реніровке б орцов значитель ве м Есто з Анімаія ф ізіческая підготовка. Вона п редусматрівает р озвиток - і совершенст вованіе д вігательних до ачеств (сили, швидко ти, в инослівості, л овкості, м ібкості і коор динації), п овишеніе ф ункціональних віз лення ердечно судинної і дихальної систем у борців. Для ц еленаправленного у правління навчально-тренувальним п роцессе і своєчасного внесення до н його з оответствующіх корективів тренерам постановляє портивно Б орьба необхідно вести до онтроль із а д вігательной підготовлений ністю і ф ізіческой р аботоспособностью за Німан. Б ез і зучение д вігательной під виготовлених і ф ункціональних можливо стей з ердечно судинної і д ихательной сис тем н евозможно п равильне з троить навчально-тренувальні з аняття п о м орьба, про собенно з юнаками. Найбільша е. Ффективность в р озвиток дви готельних з пособности б орцов, до ак відомо, досягається п ри у подружжю д вігательних якостей, фізичної р аботоспособності і функциональ ного з остоянія р азлічних з истема організму. Знання у рівня і про собенності р озвиток дви готельних до ачеств, ф ізіческой працездатності ності д ает в озможность т ренерам целенаправ ленно в оздействовать з редством фізичного виховання н а д остіженіе про птімальних ре зультатів в в ольной Б орьба, з АМБО і дзюдо. Вивчення ф ізіческой п одготовленності і функціональних в озможностей б орцов позво літ про б'ектівнее про цінувати р езультати педаго гічних в оздействій, п равильне спланувати і п нення у чебно-тренувальні з аняття з урахуванням е. тих п оказателей і в носити відпо вующие до орректіви в п роцессе тренувань. Розвиток і з овершенствованіе двигун них до ачеств у б орцов в ольного з тіля, самбістів і д зюдоістов в п роцессе з портивно тре вання - про дно і із зв еобходімих умов досягнення в исокіх р езультатов. п о рівня їх р озвиток в з начительно з тепенно залежить ефективність про бучении б орцов техніко-та ктіческім дій. З ц ялиною р озвиток і вдосконалення швидкісних до ачеств (частоти, з короста і Би-сь роти д ДОРОЗІ) у б орцов в п роцессе суперечка тивної т реніровкі і Використовувати наступні вправи: з р азних і подібних положень руху з огнутимі і п рямимі р укамі (одне тимчасові і почергові) в т течією 15 - 20 с; б ег з у скореніем н а р асстояніе о т 3 0 до 60 м, б ег н а з Швидкісь з н ізкого з тарта на 30, 6 0, 1 00 м; п Рижки год ерез з какалку (у вигляді змагання н а до ількість п Рижков з а 10 - 12 с); і з р азних і подібних п оложеній (на підлозі, н а до овре) постановляє ігналу б истрое виконання ня н есложних д ДОРОЗІ (с у пора присівши перекат н Азад, і з п оложенія л їжака н а спині швидко з є, і з з Тойка н Огі в розь швидко нахилити н Азад і з робити м ост); зупинка на з ігналу в о в ремя х одьби і б ЕГА; повороти на 1 80 і 3 60 0 постановляє ігналу в о в ремя ходьби і б ЕГА; б Роско год врахував н аклоном в протягом 10 - 1 травня с. Для р озвиток з кор про сти силових якостей (швидкості д вігательной р еакціі і стрибучості) в з аняття п о м орьба використовувалися такі у пражненія: п Рижко з м єста і з розбігу в д ліну і в исоту; п Рижков у глибину і н а в озвишенное м Есто; м етаніе набивного м'яча; т олканіе я дра, м етаніе г ірь, каменю, кидки д вумя р укамі в перед і ч ерез себе назад; п одвіжние і Ігри, з в'язані з дії ми н а з Швидкісь; е. стафети з е. лементами бігу, стрибків і з п реодоленіем р азлічних перешко ствий; з портивно і Ігри (теніс, ф утбол, бас кетбол); п Рижки н а про дной н Оге і про беіх ногах з п родвіженіем в перед, н Азад, у сторони; стрибки у гору з м єста і з р азбега з дістаючи ням п одвешенного п редмети (м'яч, баскетбол ний щ іт), про тталківаясь про дной ногою.

Для р озвиток з мули п ріменялісь общеразвіваюшіе у пражненія; у пражненія з гантелями, з зв абівнимі м ячамі, з е. спандером, гумовим амортизатором; у пражненія з о ш танго; під тягіванія н а п ерекладіне; п од'еми з ілой з нісана в у пір н а до ольцах і б русьях; віджимання в у порі лежачи. В з портивно т реніровке систематично використовувалися у пражненія н а р озвиток гинув кістки. Д ля р озвиток г ібкості п ріменялісь спе ціальні у пражненія н а до овре (з положення лежачи н а з Пине м ост, і з з Тойка н Огі нарізно, нахиляючись н Азад м ост, і з у пора з тоя ноги нарізно, про піраясь р укамі про п ол, пів шпагат і шпагат); ІЕ з їжа (ноги в місці, в розь) на клони в перед, н аклони з з ахватом н ог; уп ражненія н а г імнастіческой з відтінком (стоячи на одній н Оге б оком до з відтінком, д ругую н ОДУ, пря мую, п залишити н а р ейку - н аклони вперед, в с торона з з ахватом н Огі; з тоя з піной до стінки, н а про дин ш аг о т н її, н аклон н Азад, не згинаючи н Огі та п спини і схамени п ереставляя руки по р. ейкам вниз). У п роцессе з портивно т реніровкі значи валий в Німанн в делящихся р Розвитку та зі лення л овкості і ф УНКЦІЇ одно весія у б орцов в ольного з тіля і самбістів. Для р озвиток і з овершенствованія ловкос ти п ріменялісь а кробатіческіе вправи: перекид п Рижков год ерез з тоящего н а чв реньках б орца; п ерекат год ерез з тоящего н а чіт вереньках; п ерекат год ерез з піну з тоящего. дер жась із а е го р уки; п ереворот б оком; переворот вперед; п од'ем р азгібом з г олова н а зігни ті р уки; м едленний п ереворот н Азад; кувир ки в перед і н Азад год ерез з Тойка н а р Уках; ку вирок н Азад год ерез п лечо; м ости та з положення лежачи н а з Піно і з тоя н Огі в розь з нахилом назад. З ц ялиною р озвиток ф УНКЦІЇ р авновесія у заняттях і спользовать з пеціальние дива гічні та д інаміческіе у пражненія в рав ги, в иполняемие н а у маління площа ді про пори (на с камейке, н ізком, високому колоді); х одьба н а н осках, р авновесіе н а од ної н Оге з з акритимі г лазами, б ег, п Рижко з просуванням у перед, п овороти н а шкарпетках. Для с овершенствованія ф УНКЦІЇ вестібуляр ного а ппарата про дин р аз в м есяц використання лись з пеціальние у пражненія н а батуті; стрибки з в рощення т їла в р азних плоскос тях (перевороти, з альтом в перед, н Азад); Прижов ки з п оворотамі н а 1 80, 360 '. Фізичну н агрузку п ри в иполненіі уп ражнений н а р озвиток з мули, з короста і ви нослівості р егуліровалі п о ч астоте серцевих скорочень і п о в нинішні п різнакам стомлення. Аналіз ф ізіологіческіх д анних дозволив розробити ц елесообразний д вігательний ре жим р обота п ри в иполненіі вправ різного х арактер.

3. Силова підготовка борця

Сила - об дно і з р лавові д вігательних ка честв б орца. Р озвиток м ишци т уловіща і кінцівок, у исокій у ровень з мулової підго тованого - п редпосилка з охорони здо ровья і п оказ х зрошуючи р езультатов в про всі види боротьби. Недостатнє р озвиток м'язово-суглобової ого та зв'язкового а ппарата, до ак п равіло, не дозволяє в п олной м ере р еалізовать техніко-тактичні в озможності з портсмена, в їде до перенапряжениям і в до онечном і тозі до серь езним травм. У т еоріі і п рактіке з порту основним засобом д ля р озвиток з мули і і зменением якості пра м ишц в ж елаемом н аправленіі вва жається т реніровка з обтяженнями. У сучас менном п онятіі е. то з істематіческая, добре спланована п рограмма у пражненій, ви ючи до я их з портсмен і Використовуйте штангу, гантелі, д ругіе з наряди і т яжесті, различ ні т ренажери, а т акже з обственного в єс з метою у величену з опротівленія п ри различ них д ДОРОЗІ т їла і чи про тдельних його ланок. Як з відетельствуют н аучние д анние, на величину р азвіваемой м ишечной з мули впливає ряд ф акторів. Г оловний і із зв їх - координація діяльності р азлічних р РУПП м ишц і сос тояние з аміх м ишц (Н. В. Зімкін, А. В. Ко боязко і Я. Б. Лехтман, 1953). Під в Ліянь т реніровкі, в результаті створення з оответствующіх у немов рефлек сов, н ервная з истема п ріобретает здатність залучати до про дновременное з окращеніе всю масу м ишц, про существляется необхідний руховий а кт п ри з овершеніі значитель них і чи м аксімальних у Силій. У т про ж е врємя п ріобретается з пособности до гальмування діяльності в сіх а нтагоністіческіх м'язів, які протидіють д анному руху спортсмена. В р езультате т реніровкі в н ервной систе ме умовно-рефлекторним п утем з оздается ді намическом з тереотіп, про беспечівающій най більшу е. Ффективность д еятельность м'язів, участь до я их про бусловлівает збільшення потужності роботи. Іншим п утем п овишенія з мулової підго тованого з портсмена я вляєтся р озвиток сі ли з про дновременним у величену м'язової маси. Е той п уть і меет б ольшое з начення в тренуванні б орца, про собенно в т ех випадках, коли н еобходімо н есколько п овисіть собст венний в єс а тліти і чи до оли в ознікает пи ріс про п ереходе в д ругую, б олее т яжелую, ве совую категорію. М'язова м аса про ії кількістю, т товщина, а т акже д Ліною про тдельних ми шечно в олокон. П Річем до ількість волокон постійно д ля д анного і ндівідуума. Товщина м'язового в олокна м ожет збільшуватися. З е. тім у толщеніем - г іпертрофіей окремих м'язових в олокон і з вязано у величену ми шечной м аси в р езультате тренування. Робоча г іпертрофія, і меющая в своїй основі у сильний п ластіческого про ною і сін теза б елков, - про дно і із про сновним морфологічних п роявленій а даптаціі м ишц до підвищення ефектив ної д еятельность. П ри е. тому збільшення поперечного з течією м ишечних в олокон явля ется ф актором, д опускають б Ольша силу скорочення. Шлях р осту з мули з про дновременним повели ченіем м ишечной м аси п ріобретает додат ково з начімость в з вязи з т ем фактом, що п ріобретенная з мулу з охороняється довше в т ому з лучае, до оли н арастаніе е е сопровож далося п араллельно р остом м ишечной мас си. І н аоборот, з мулу т еряется б истрее, якщо маса м ишц н е у велічівается про дновременно з її р остом (Томас Л. Делорм, Францис Е. У їсть, У ільям Д. Ш Райбер, 1950). Деякий у величену з обственного ваги спортсмена п од в Ліянь т реніровкі, направ ленній н а р озвиток м ишечной м аси, цілком виправдано. З портсмену н е з ледует боятися збільшення м аси м ишц, н есущіх основне навантаження в е го в иде з порту. П про даними В. М. Зациорский (1966), п ри функциональ ної р іпертрофіі м ишечная з мулу в сегда ви розтане б олее з начительно, ч ем власну вагу. Результати м Численні досліджень визначають з пеціфіческіе т ребованія до ме методикою т реніровкі, н аправленной н а розвиток сили з про дновременним у величену мишеч ної маси. Головним у т реніровке, н аправленной на розвиток з мули б ез з начительно збільшення маси м ишц, я вляєтся ф ормірованіе системи умовно-рефлекторних з вязей, що забезпечують найкращу міжм'язової і внутрішньом'язово координацію. П оетому з десь природно прагнення р аботать з обтяженнями н а віз можна б Ольша 'вагах, з м червоним год іслом повто реній в п одходить і б Ольша і нтерваламі від нку м ежду підходами. При т АКОМ р ежіме р обота виконання кожного у пражненія п Роход н а ф оне оп мального, н е із аторможенного внаслідок втоми з остоянія ц ентральной нервової системи. Еге то, в з вию, черга, сприяє формуванню н аиболее т онкіх умовно-рефлекторних про тношенія в до оре головного мозку. Навпаки, т реніровка, і меющая ц ялиною раз вітіе з мули з про дновременним у величену м'язової м аси, н аправлена ​​н а інтенсифікацію обмінних п роцессе в м ишцах. Використовувані вправи д олжни в изивать досить велике, н о н е п редельное - м ишечное напругу. Тривалість у иполненія окремо го у пражненія д олжна б ить н астолько корот кою, ч об е. нергетіческое про беспеченіе діяль ності про существляется із а із чіт анаеробних механізмів, і в т про ж е в ремя настільки довгою, ч об про ною п роцессе у спевалі ак тівізіроваться в д залишкової мірою. Характерною год ертой т реніровкі, направ ленній н а у величену м ишечной м аси, явля ется в иполненіе в сіх у пражненій визначено ве ч ісло р аз, в н есколько підходів. Зазвичай і Використовуйте обтяження близько 50% о т п редельних в есов, п однімаемих спорт зміною і з д анного і подібного п оложенія. Ко лічество п овтореній - 8 - 1 0 р аз. П ри цьому спортсмен д олжен в иполніть д остаточно біль шої про б'ем навантаження. С р остом т ренірованності н ачінают при міняти з редні і великі обтяження - 70 - 85% о т п редельних ваг. Величина обтяження з ависит до ак о т сос дянського т ренірованності, т ак і о т величини м'язової г рупи. Т ак, д ля м еньшіх груп м'язів, н апример згиначів до исти, литкового м ишци і т. п., п ріменяется м еньшій вагу. Відповідно у велічівается до ількість пов тореній - д о 2 0 - 2 5. Е то про б'ясняется тим, що в осстановітельние п роцессе в дрібних групах м ишц п Роход швидше. Кількість п одходить, до ак п равіло, 3 - 5. Своєрідність т ЕХНІЧНА п риємо в суперечка тивної Б орьба т ребует з пеціфіческого ми шечного р озвиток. П ри е. тому н еобходімо вчи вувати з ледующее про бстоятельство. Е сли на етапі н ачала з пеціалізаціі в ажна всесторон няя ф ізіческая п одготовка, т о н а е тапе суперечка тивного з овершенствованія, в тренувальному процесі з портсменов в исокой кваліфікації, особливу з начімость п ріобретает і менно раз вітіе м ишц, н есущіх про сновним навантаження. З е. тієї ц ялиною м ожет б ить р екомендован ряд вправ. Однак, п режде год ем п ерейті до опису вправ, про чевидно, н еобходімо пояснити окремі т Єрмінь, п ріменяющіеся в теорії і п рактіке важкоатлетичного з порту і мають м Есто в д Ганною статті: - про б'ем н агрузкі - про бщий в єс, піднятий атлетом із а тренування; - з ахват - з посіб про бхвата до істямі рук снаряда; - п зростанням з ахват - п оложеніе до исти, при якому год отири п альцій н аходятся з одного боку р рифу ш танго, а б Ольша п алец - з іншого; - про дносторонній з ахват - п оложеніе киць ти, п ри до я ий в се п альцій н акладивают на гриф з про дной боку - з ахват з верху = становище до исти, при якому л адон про бращена назад; захоплення знизу = становище до исти, п ри кіт ором л адон про бращена вперед через х ват - р асстояніе м ежду до істямі на грифі штанги; - з тарт - і подібне п оложеніе д ля підйо ма ш танго з помосту. Давно з читається п різнанним, ч то з Піна і ноги, з тепенно і х р озвиток з залишають основу сили а тліти. Про дно і із зв аиболее ефективних вправ з мулової п одготовкі - присідання зі ш танго н а п лечах. У овлекая в роботу великі м ишци, е. то у пражненіе стимулюю ет р озвиток з мули б орца і р ост е го мишеч ної маси. Слід про Тмет, що присідання, до ак пра вило, в иполняется н а про дну т реть, максимум наполовину, до оли б едро і г олень становлять прямої у гол, б едро п ри е. тому паралельно підлозі. Виконання п олного приседа в ряд л і мо же б ить п різнано ц елесообразним постановляє сліду ющим п річінам. В о-перше, м лубок присед не я вляєтся х арактерной д ля т ехнікі суперечка тивної Б орьба. В о-друге, п ри р обота з біль шими в есамі про зв у велічівает про пеку трав ми до оленя суглобів. Присідання з о ш танго н а г руди - різно видність п редидущего у пражненія. Підйом штанги н а г Рудь в иполняется з о з тарта - вихідне п оложенія д ля п од'ема ш танго з по мосту - до лассіческім д ДОРОЗІ важкоатлетичного д воеборья. З наряд м ожет б ить узятий і з о з пеціальних стійок. Необхідно п одчеркнуть, ч то присідання зі ш танго н а г руди в з начительно ступеня акцентує р обота м ишц н ог і сприяє виробленню балансу. Розвитку м ишц з піни б Удут сприяти вать н аклони з о ш танго н а п лечах. У но честве м етодіческого п риємо, що виключає непотрібні п еренапряженія, м ожно рекомендованих вать в иполнять е. то у пражненіе п ри злегка зігнуті в до оленя з статутах н ОДАХ. Ступні ніг н а ш Ірині плечей. Прекрасним у пражненіем д ля розвитку м'язів з піни і в ерхнЯЯ п лечевого п ояса, уп ражнение, е. Ффективность д ля р осту мишеч ної м аси, з ледует п різнать підтягування штанги до г руди з тоя, н аклонівшісь вперед. Виконується у пражненіе з ледующім про разом. І схоже п оложеніе - з тоя, н Огі зліг ка з огнути в до оленя з статутах, з тупні ніг на ш Ірині п леч. Т уловіще н аклонено вперед. Штанга в про кинута р Уках, п очті стосується статі. Х ват з редні, н а ш Ірині п леч. Захоплення зверху. П ри е. тому н Арядом з п зростанням захопленням застосуємо з ахват про дносторонній; останній може про здаватися д ля з портсмена б олее зруч ним. З гібая р уки, п одтянуть ш Тангу д о ка сания г рифом г руди, з отім м едленно опустити в і подібне становище.

При в иполненіі у пражненія необхідно намагатися п олностью і сключіть м ахи тулово щем. Е того б удет з пособствовать правильний вибір на єса. Про н н е д олжен бути і злішне біль шим, ч об н е н Аруша т ехніка руху. Приступати до р азучіванію у пражненія сле дме з м червоними в есамі. Л ач п о м ере овла дення т ехнікой в єс м ожет б ить збільшений. Взагалі про бучении т ехніке в иполненія від ділових у пражненій д олжно б ить приділено особливу в Німанн. П Проведення п одобной робо ти і меет про собий з роздуми про. В о-перше, оволодіння технікою у пражненія п овишает інтерес спортсмена до т реніровочному п роцессе. Здійснено але про чевидно, ч то п равильне в иполненіе дви жений з оздает у з Анімаія н овий емо ціональний настрій. Подруге, р ационального д ДОРОЗІ в зна ве з тепенно п овишают ефективність тренування в п Лані р озвиток рухових якостей. П ри з мулової п одготовке володіння технікою р азлічних важкоатлетичних вправ п озволяет п однімать ш Тангу біль шего в єса, а з начіт, д оббивати б олее значи ного п ріроста сили. Оволодіння н овимі д вігательнимі досвіду ми, в з мулу д ействие п сіхофізіологіческіх ме ханізму п ереноса, п озволіт з портсмену вус пешней з овершенствовать т ЕХНІЧНА мас терство, а т акже я вится д ейственним средст вом п рофілактікі з портивно травматизму. Гарним д ополненіем до у пражненію «під тягіваніе ш Тангі до г руди »з лужіт подтягі вання н а п ерекладіне. П оскольку д ля добре підготовленого з портсмена в иполненіе це го у пражненія н е п редставляет про собою працю ності, воно м ожет б ить у складного п ри за потужністю д етальнішу про тягощен і я (млинці штанги, м Антел), до я ий підвішується до поясу спортсмена. Жим ш Тангі л їжака н а з камье сприяє швидкому р Розвитку м ишц р ук і г руди і уве збільшенню м ишечной м аси. Д ля б олее ефек тивної п роработкі м ишц р екомендуется ви конувати е. то у пражненіе, д Ержан ш танго в раз особистих з променя ш ироко, з редні і чи вузьким хватом. Для р озвиток м ишц р ук, до я их беру участь ють в в иполненіі р азлічного р ода захоплень в б орьба, про тлічним у пражненіем є підйом шт ангі н о б іцепси. І схоже поло ження - з тоя, з тупні н ог н а ш Ірині плечей. Штанга в про пущених р Уках, з ахват знизу, хват з редні. З гібая р уки в л октях, підняти штангу д о у рівня п одбородка. М едленно опустити. Розвинути до ість ​​і м ишци п редплечья помо жуть з ледующие у пражненія. З йдучи н а лавок ке, р уки з г Антел н а до оленях, т ак, щоб кисті б илі н а в ЕСУ, з ахват з низу. З гібая ру ки в променезап'ясткових з статутах, п однять кисті вгору н асколько в озможно. З отім повільно опустити.

4. Тренування «вибуховий» сили нетрадиційним методом

Методика. Б ило п роведено т ри основні серії про питов. У п ервой і із зв їх досліджувалися ефекти д етальнішу викликаних аферентних в Ліянь (ДАВ) п ри п роявленіі вибухової сили п режде в цього в у пражненіях, до я их надалі з портсменамі належало тренув овать в х оді е. ксперимент. У подальших серіях і сследовался е. ффект т реніровкі з ис користуванням Д АВ п ри в иполненіі ізометрії чеського н апряженія згиначів передпліччя, вправ з о ш танго (друга з Ері) і тре вання зривной з мули з п рімененіем Д АВ і інших з редством п ри в иполненіі ТТД - кидок прогином з п редварітельним про тривом манекен на о т е лектромагнітного про снованія (третя се рія дослідів). Методика у изова Д АВ п редставлена ​​в пре дидущем з ообщеніі («Спортивна боротьба, 1981). Н акожние пластинчасті е. лектроди на кладивалісь в про бласти п оясніци, електричними кі з тімули п одавалісь о т електростимуляторів з ч астотой січня 2000 р аз в '1 з з ілой, добре відчутною д ля з портсмена, зв про викликає тільки л ач з лабую фібриляцію м ишц під електродами. М омент п одачі і мпульсов - на чало д ДОРОЗІ, д Тривалість - в ремя вико нання д ДОРОЗІ (фази руху). Для р еєстрація з мулових і швидкісно-з мулових п араметров д ДОРОЗІ використовувалися спеціальні динамометричні у становки, в яких з п омощью до онтактних з Хем можна було і змерять з мулу, в ремя в иполненія від ділових ф аз д ДОРОЗІ і з апускать електро стимулятор д ля п одачі і мпульсов і виклику ДАВ в про тдельние м оменти д ДОРОЗІ, Тензоплатформа, а т акже е. лектромагнітная установ ка (І. В. Шинелі, 1970), п озволяющая оце нивать м аксімальную з мулу про трива манекена спортсменом і д озіровать в елічіну притяж ня м анекена до електромагніту. Тренування і зометріческой з мули мишцсгібателей п редплечья з остоялась та з 1 0 максі мінімальних п роізвольних н апряженій м ишц в звичайних у словиях (контрольна г рупи) і на тлі Д АВ (експериментальна г рупи). Інтер вал м ежду п опиткамі - 4 0 - 5 0 с. При т реніровке ж има ш Тангі л їжака, підйо ма ш Тангі н а г Рудь, б Роська п рогібом з отри вом м анекена о т е лектромагніта послідовно тельно о т п опиткі до п опитке збільшувалася обтяження д о м аксімума, п ісля год його упраж ня в иполнялось з п оследовательним підвищен ням обтяження в у словиях Д АВ. Робилося 10 - 1 лютому п опиток в т реніровке з о ш танго і 20 - 5 лютого - в т реніровке н а електромагнітному тренувальному манекені. В до онтрольном г рупи з портсменов, що тренуються б ез Д АВ, д ля у рівняння год Ісла під ходів п ісля д остіженія м аксімального резуль тата у пражненіе в иполнялось з обтяженням в 8 0 - 9 0% о т м аксімума. У до аждой серії було п роведено п про 8 - 1 0 тренувань.

5. Динаміка зрушень у прояві швидкісно-силових якостей в залежності від стану нервової системи

Серед м ногіх ф акторів, про бусловлівающіх можливість д остіженія в исокіх з портивно результатів, вирішальне з начення надається швидкісно-силової п одготовке з портсменов, ч то нерозривно з вязано з техніко-тактичним м астерством. Н едостаточний у ровень р озвиток фізичних до ачеств (у п Ервую про низка м'язової з мули) про тріцательно в ліяет н а з портивно т ехніку. Н аиболее з мулові г рупи м'язів у борців я вляются разгибатели т уловіща, б едра, згину ки п редплечья, п лікуючи, стегна. Для с портивно боротьби про собое з начення має в зривная з мулу, до я ий з остоит та з стартовою та у скоряющей з мули. П од вибуховою силою п онімают з пособности п роявлять б Ольша з мулу в до ратчайшее в ремя. Скорочувальні здібності м ишц з ависит о т у рівня збудження н ервной з истема. З тепенно і спользование з мулових можливостей м ишц п ри максимальних п роізвольних у сіліях з ніжается п о м ере р озвиток у млості в ЦНС. Таким про браза, з істематіческій до Контроль за д інамікой ф ункціонального стану ЦНС і швидкісно-силовими до ачествамі в їдуть р РУПП м ишц б орцов н а р азлічних е. тапах п одготовкі п озволіт виявити і індивідуальне з они оптимального з остоянія н ервной системи та з тепенно г отовності виконавчого а ппарата до «Ударним» т реніровочним і змагальних навантажень.

6. Швидкісна силова підготовка та засади її вдосконалення

Припустимо, ч то у б орца з начительно в озрослі п оказателі в т акіх у пражненіях, до ак присідання з о ш танго, віджимання л їжака та ін, а п родолжітельность б Роська м анекена прогином н е і Редагувати. У ознікает в опитування: п ому н е р астет з Швидкісь виконання технічного д ействие п ропорціонально р осту сили. Виявляється, про твет н а д анний питання н е з толь біля ж е. лементарен. І сследованія п надали, ч то ф ізіологіческое якість «сила», т ак ж е до ак «швидкість в иполненія т ЕХНІЧНА з помилкового дії», є з обірательнимі х арактерістікамі швидкісно-силових в озможностей людини. У заімосвязь м ежду н ними має р азлічние, в в исшей з тепенно індивідуальні ф ункціональние про тношенія. Між т ем п рактікой ф ізіческого вдосконалення спортсменів в иработани д остаточно п оказательние м етодікі, що дозволяють з вудити про з тепенно р озвиток швидкісно-силових до ачеств.

Одна і із зв їх - швидкісне п одтягіваніе н а п одвесном динамометрі п ри р азних навантаженнях - Дозволяє в иявіть швидкісно-сило шиї в озможності згиначів р ук. Тут реєструються п надання динамометра, в елічіна до я их з ависит о т з короста підтягування і в єса т їла і спитуемого. Т ак, е сли і спитуемий п росто повисне н а динамометрі, т о з афіксірованное з начення б удет одно в ЕСУ т їла, і ч ем б истрее про зв виконає п одтягіваніе, т ем вище про здається п оказатель динамометра.

7. Основи методики швидкісно-силової підготовки борців

Основні н аправленія м етодікі швидкісно-силової п одготовкі б орцов про бенкету н а три п оследующіх про сновополагающіх м омента ф ізіологіі д ДОРОЗІ людини: - у ровень і з пеціфіку міжм'язової координації; - у ровень і з пеціфіку внутрішньом'язової координації; - з обственного р еактівность м'язів. Для с овершенствованія міжм'язової коорд інаціі п олезно і Використовувати у пражненія, подібні до основними з оревновательнимі у пражненіямі б орца, т. е. е го «коронними» прийомами. Н про е. то в єсьм т рудна з Адачі. Н апример, борці до лассіческого з тіля. для підвищення р езультатівності кидків п рогібом п ріменяют т аке у пражненіе: обхопивши т уловіще з тоящего н а до оленях п артнера, про тривают е го о т до ОВРА і, прогинаючись, про тходят н Азад н а 5 - 6 м, з отім, н е про тпуская п артнера, в иполняют б росок прогином. У ознікает в опитування про з тепенно подібності міжм'язової до оордінаціі в е. тому вправі та б Роско прогином, в иполненном б орцом н а змаганнях. Можна у тверждаем, про висловлював, ч то д анние у пражненія і меют в исокую з тепенно подібності та про своєння і х н а т реніровке б удет сприяти за овершенствованію необхідної д ля б Роско п рогібом міжм'язової координації. Для с овершенствованія внутрішньом'язової коо рдінаціі з ледует п ріменять т акі вправи, до я их дозволять ц ентральной н ервной системі: - про дновременно в ключить в р обота н аібольшее до ількість рухових одиниць; - д обіться в исокой год астоти імпульсації міонов мотонейронами; - д остічь про птімальной з інхронізаціі ф ункціонірующіх мотонейронів. Саме о т з огласованності р обота е. тихий т рьох нейрофізіологічних «Механізмів» залежить і деальная внутрішньом'язева до оордінація. Д ля т ого год об в извать н аібольшіе фізіологічні зрушення, п ріменяют навантажувальні т реніровочние з Аданія (наприклад, вправи з б Ольша обтяженнями).

Для с овершенствованія з обственного реактивно ості м ишц п ріменяют з мулові вправи, м де величина обтяження в арьірует в п рідшала 7 - 3 січня ПМ (Повторний максимум). Т ак, морфологічно п надано, ч то п ри ПМ 7 - 1 0 і 1 1 - 13 збільшується з обственного р еактівность м ишц, а п ри ПМ 1 - 3 і 4 - 6 вдосконалюється внутрішньом'язева до оордінація. І аме тому л юбое обтяження культуристів із залишає 7 - 1 0 ПМ, при до я ий д остігаются н аібольшіе з рухаючи в катаболізмі (Розпад) і анаболізму (Синтезі) б елкових фракцій.

Список літератури

  1. А. І. Новіков, В. І. Борисов. ФиС., 1980 р.

  2. А. О. Новиков, М. М. Каргін, В. Д. Миронов. ФиС, 1982 р.

  3. М. М. Каргін, ФиС, 1983 р.

  4. Спортивна боротьба. Щорічник. А. Ф. Колесник, В. Д. Миронов, І. В. Старостін, В.М. Хохлов, С. А. Преображенський, М. М. Каргін, 1984 р.

  5. О.П.юшков, В. Голенік, Г. С. Туманяна, І. І. Аліхонов, В. В. Кузнєцов. Щорічник, 1973 р.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Спорт і туризм | Реферат
92.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Греко римська боротьба
Ель Греко
Греко перські війни
Греко-католицька церква
Завершення греко перських воєн
Небезпечні ситуації у вільній і греко-римської боротьби
Небезпечні ситуації у вільній і греко римської боротьби
Пізнання природи в епоху греко-римської античності
Римська республікa
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru