Господарське законодавство

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Господарське законодавство

План
1. Система господарського права
2. Поняття збитків у господарській діяльності. Склад і розмір збитків, що підлягають відшкодуванню.
Завдання
Література

1. Система господарського права
Господарське право (як галузь прав) - це система правових норм, які регулюють відносини з приводу безпосереднього здійснення господарської діяльності та / або керівництва нею (такою діяльністю) із застосуванням різних методів правового регулювання.
Господарське право є комплексною галуззю права, в якій зібрані правові норми основних галузей права, приурочені до одного предмету правового регулювання - господарської діяльності.
Господарське право як навчальна дисципліна - це сукупність знань і навичок правового регулювання господарської діяльності та використання відповідних правових норм у практиці господарювання при здійсненні професійної юридичної діяльності. Обсяг і зміст господарського права як навчальної дисципліни залежить від профілю підготовки. Загальний курс має певну систему, яка складається з двох частин - загальної та спеціальної.
Загальна частина містить матеріал про основні положення правового регулювання господарської діяльності незалежно від галузі та сфери цієї діяльності, включає наступні розділи:
1. Поняття, метод і система господарського права, що включають в себе теми господарської діяльності, організації і управлінні господарською діяльністю, господарських правовідносинах, господарського законодавства, поняття господарського права.
2. Суб'єкти господарських правовідносин, що розкривають питання про загальну характеристику суб'єктів господарських правовідносин, правове становище підприємств, правове становище господарських товариств, правовий статус індивідуальних підприємств та інших суб'єктів господарювання, правове становище господарських організацій, які забезпечують організацію та управління господарською діяльністю.
3. Майнові засади господарювання, що виявляють загальні положення майнових відносин у сфері господарювання, особливості правового режиму окремих категорій майна у сфері господарювання
4. Господарські зобов'язання, в яких йдеться про загальні положення щодо господарських зобов'язань, господарському договорі, особливості правового регулювання окремих видів господарських договорів.
5. Господарсько-правова відповідальність.
6. Правове регулювання економічної конкуренції та монополістичної діяльності.
7. Правове регулювання банкрутства, в якому розглядається банкрутство як правовий механізм регулювання підприємницької діяльності, судові процедури, які застосовуються до боржника в процесі ведення справи про банкрутство.
Наявність у господарських відносинах спільних рис, притаманних більшості їх видів, обумовлює так зване загальне правове регулювання цих відносин - щодо основних положень створення, діяльності та припинення суб'єктів, їх майнової основи, договірних положень взаємини між ними, відповідальності за порушення встановленого порядку в сфері господарювання, в т.ч. у сфері економічної конкуренції, негативних наслідків неефективного господарювання у формі визначення цих суб'єктів банкрутами.
Однак, господарські відносини надзвичайно різноманітні, що обумовлено складністю господарського життя - багатогалузевий сучасною економікою, різними умовами господарювання, в залежності від певних категорій об'єктів, визначених територій, щодо певних суб'єктів, незвичайних форм господарювання (надзвичайних ситуацій, військового положення) і т.д.
Так, банківська діяльність відрізняється від інших видів господарської діяльності та суб'єктивним складом, і правовим становищем суб'єктів такої діяльності, та державним регулюванням банківської сфери, і вимог банківських операцій.
Особливість властива і господарської діяльності, яка здійснюється на певних територіях (наприклад, на території державного кордону). Здійснення інвестування за участю іноземного інвестора характеризується не лише специфікою його правового становища і формами іноземного інвестування. а і спеціальним правовим режимом іноземних інвестицій. Незвичні (екстремальні) умови господарювання також впливають на правове становище суб'єктів господарювання, щодо яких можуть застосовуватися заборонені при звичайних умовах господарювання заходи.
Окреслені обставини зумовлюють спеціальне регулювання певних категорій господарських відносин, що знайшло відображення в Господарському кодексі України, розділи VI - VIII якого присвячені такому регулюванню, а також великій кількості спеціальних законів та прийнятих відповідно до нього підзаконних нормативно-правових актів.
Спеціальна частина господарського права як навчальна дисципліна і галузь права містить матеріал щодо регулювання господарської діяльності в окремих галузях і сферах господарського життя, про особливості правового регулювання окремих видів господарських відносин, що включають в себе наступні:
1. Загальні положення обліку специфіки окремих видів господарських відносин у процесі їх правового регулювання.
2. Правове регулювання біржової діяльності.
3. Правове регулювання комерційного посередництва (агентських відносин) у сфері господарювання.
4. Правове регулювання капітального будівництва.
5. Правове забезпечення інноваційної діяльності.
6. Правове регулювання фінансової діяльності.
7. Особливості правового регулювання комерційної концесії.
8. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
9. Правовий режим іноземного інвестрірованія.
10. Спеціальні режими господарювання.
ВИСНОВКИ. Таким чином, господарське право являє собою певну систему. Як правило, галузь господарського права, а також навчальний курс ділять на загальну і спеціальну частини. Загальна частина містить матеріал про основні положення правового регулювання господарської діяльності незалежно від галузі та сфери цієї діяльності. Спеціальна частина господарського права як навчальна дисципліна і галузь права містить матеріал щодо регулювання господарської діяльності в окремих галузях і сферах господарського життя.
2. Поняття збитків у господарській діяльності. Склад і розмір збитків, що підлягають відшкодуванню
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управомоченной стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б при належному виконанні зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якої порушено.
Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, що допустили господарське правопорушення, включаються:
- Вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- Додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання іншою стороною;
- Неодержаний прибуток (втрачена вигода), на яку сторона, яка зазнала збитки, мала право розраховувати при належному виконанні зобов'язання іншою стороною;
- Матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.
При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існують за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, що зазнала збитки, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.
Сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою завчасно визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання яких строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.
Кабінетом Міністрів України можуть затверджуватися методики визначення розміру відшкодування збитків у сфері господарювання.
Склад збитків, що підлягають відшкодуванню у внутрішньогосподарських відносинах, визначається відповідними суб'єктами господарювання - господарськими організаціями з урахуванням специфіки їх діяльності.
Відповідно до ст. 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитки завдані іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Сторона, яка порушила зобов'язання або визначено знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна негайно повідомити про це іншу сторону. В іншому випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.
Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.
Не підлягають відшкодуванню збитків, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.
При виконанні зобов'язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має вимагати відбору цієї речі (речей) у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.
При невиконанні зобов'язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, заподіяних невиконанням зобов'язання.
Відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 227 ГК України у разі заподіяння збитків одночасно кількома учасниками господарських відносин кожний з них зобов'язаний відшкодувати збитки суб'єкту, якому завдано збитків, відповідно до вимог статті 193 ГК України.
Відповідно до ст. 228 ГК України учасник господарських відносин, відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу. Державні (комунальні) підприємства за наявності підстав зобов'язані вжити заходів щодо стягнення в порядку регресу збитків з інших суб'єктів господарювання або стягнути збитки з винних працівників підприємства відповідно до вимог законодавства про працю.
У відповідності зі ст.229 ГК України учасник господарських відносин при порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК та іншими законами.
Обчислення розміру збитків здійснюється у валюті, в якій проводилися або повинні бути проведені розрахунки між сторонами, якщо інше не встановлено законом.
При висуванні вимог з відшкодування збитків в іноземній валюті кредитором повинен бути зазначений грошовий еквівалент суми збитків у гривнях за офіційним курсом Національного банку України на день висунення вимог.
ВИСНОВКИ. Збитки - це витрати, здійснені управомеченной стороною, втрата або пошкодження майна, неодержані доходи управомоченной сторони, яку вона отримала б при належному виконанні зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною. До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна; додаткові витрати; неодержаний прибуток; матеріальна компенсація моральної шкоди. Розмір збитків може визначатися в установленому законом порядку судом, сторонами господарського зобов'язання; методики визначення розмірів відшкодування збитків - Кабінетом Міністрів України.

Завдання
Пояснити поняття: арбітражний керуючий, цілісний майновий комплекс, ощадний сертифікат, договірні господарські зобов'язання, відшкодування збитків, господарське товариство, реорганізація підприємства.
Арбітражний керуючий - (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законом порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду (Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»)
Цілісний майновий комплекс - нерухомість підприємства, до складу якої входять всі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, споруди, обладнання, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, і також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.191 Цивільного кодексу України).
Ощадний сертифікат - письмове свідоцтво банку, яке підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і право вкладника (власника сертифіката) на одержання із закінченням встановленого строку суми вкладу та процентів, установлених сертифікатом, у банку, який його видав (ст.1065 Цивільного кодексу України ).
Договірні господарські зобов'язання - майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами (ст.179 Господарського кодексу України).
Відшкодування збитків - компенсація майнового та немайнової шкоди, яке виникло внаслідок її заподіяння (ст. 22 Цивільного кодексу України).
Господарське товариство - підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та / або громадянами шляхом об'єднання їх майна та участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку (ст.79 Господарського кодексу України).
Реорганізація підприємства - припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом його злиття, приєднання, поділу, перетворення за рішенням власника (власників) або уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання або його правонаступників, а у випадках передбачених Господарським кодексом, за рішенням суду ( ст.59 Господарського кодексу України).

Література
1. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або прізнінія його банкрутом», ВВР, 1992, № 31, ст.440 (із змінами і доповненнями).
2. Цивільний кодекс України.
3. Господарський кодекс України. - ВВР, 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст.144 (із змінами)
4. Віннік О.М. Господарське право: Курс лекцій. - К.: Атіка, 2004. - 624 с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Контрольна робота
33.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Господарське законодавство 3
Господарське законодавство Права і
Господарське право 2
Господарське право
Господарське право 2
Господарське право
Господарське право 3
Господарське право 4
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru