Гоголь н. в. - Остап і андрій2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати


На сторінках повісті М. В. Гоголя «Тарас Бульба» ми знайомимося з двома молодими людьми, чиї образи червоною ниткою проходять через весь твір. Навколо них закручуються основні події, їх доля задає допитливому читачеві багато питань до роздумів на тему про такі людські цінності, як людські гідності, любов до Батьківщини, почуття обов'язку.
Отже, перед нами Остап і Андрій, два брати, сини запорізького козака Бульби. Дикі, виховані на волі, в дитинстві вони були віддані в духовну семінарію, де пройшов період їх змужніння, становлення характерів, період, коли закладаються основи духовних цінностей.
Остап протягом всього навчання неодноразово втікав з семінарії. Його шмагали, знову садили за книжки ... Лише перспектива монастирського служки втримала хлопця за партою, але від різок ніяк не позбавила. Твердий і суворий до всього, крім війни та гулянки, Остап був прямодушним і добрим. Один з найкращих товаришів, він «рідко верховодив», але був завжди першим у всіх витівках і зухвалих підприємствах.
Молодший Андрій був більш чутливим і вчився охочіше, без напруги. Був він винахідливий, кипів жадобою подвигу і часто верховодив своїми друзями в небезпечних заходах. Але разом з тим в душі Андрія вирували і інші почуття, які часто вели його від галасливих ватаг в тихі закутки Києва.
Закінчилася життя бурсацькій і відразу ж почалося життя запорізька. Весело зустріла Січ молодих лицарів. Усе їх: «розгульні звичаї», «нескладна управа та закони». Дуже скоро брати опинилися на хорошому рахунку - «жваво і влучно стріляли в ціль», «перепливали Дніпро проти течії».
«Незабаром увесь польський південний захід здобиччю страху», тут і спробували себе Остап і Андрій, «цурається грабіжництва, корисливості й безсилого неприйняття», «горіли бажанням показати себе перед старими», помірятися силами один на один з хвалькуватими ляхами.
Остапу на роду було написано вершити справи ратні. Жодного разу не розгубившись і не знітившись, з неприродним холоднокровністю оцінював він положення справ, всю небезпеку і тут же знаходив спосіб, як ухилитися від неї так, щоб потім певніше її подолати. Андрій же «весь занурився в чарівну музику шабель і куль». Не роздумуючи, не розраховуючи, він з головою поринув у стихію битви, «і самим скаженим своїм натиском виробляв такі чудеса ...».
Відрадно було Тарасу бачити своїх синів одними з перших. Казав, добрі будуть козаки, аби вороги не взяли. Казав, але ... «Вже долають Остапа; вже один накинув йому на шию аркан, уже в'яжуть, вже беруть Остапа».
Страшною смертю загинули молоді козаки. Нелюдські тортури виніс Остап, але не здригнувся дух його і лише в останню хвилину ... «Чую!» - Пролунало серед мертвої тиші ... Я думаю, все найдорожче, що любив і цінував Остап, - Батьківщина, старі мати і батько, бойові товариші - було для нього в цьому крику.
І Андрій пропав, потонувши в прекрасних очах полячки: «А що мені батько, товариші й вітчизна! .. Вітчизна моя - ти! .. І все, що тільки є, продам, віддам, погублю за таку вітчизну! »« Не місце такій людині на землі », - так, напевно, думав Тарас Бульба, коли застрелив свого сина-відступника.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Різне | Твір
6.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Гоголь н. в. - Остап і андрій3
Гоголь н. в. - Остап і андрій1
Літературний герой Остап Бендер
Торгова та маркетингова діяльність мережі супермаркетів Остап
Гоголь н. в. - Чому гоголь назвав свою поему мертві душі
Гоголь н. в. - М. в. гоголь про призначення митця у мертвих душах
Гоголь н. в. - Гоголь. комедія
Гоголь н. в. - Гоголь-сатирик
Гоголь н. в. - М. в. гоголь
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru