додати матеріал


Вікові особливості м`язової системи штовхальників ядра

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ТЕМА

Вікові особливості м'язової системи штовхальників ядра

ЗМІСТ

  1. Загальні відомості про віковий розвиток людини

  2. Вікові особливості м'язової системи штовхальників ядра

Список використаної літератури

  1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО Віковий розвиток ЛЮДИНИ

Організм здорової людини має високу опірність до впливу різноманітних факторів зовнішнього середовища, в тому числі і до хвороботворних мікроорганізмів. Крім того, органи нашого тіла мають великий запас міцності - величезний функціональний резерв, який організм використовує у різних важких ситуаціях для захисту від пошкодження і підтримання нормальних умов життєдіяльності, тобто для збереження здоров'я. Відомий вчений Н.М. Амосов вважає, що кількість здоров'я можна визначити як суму «резервних потужностей» основних систем організму. Відхилення від норми здоров'я відбуваються у тому випадку, коли природні захисно-пристосувальні реакції організму недостатньо активні і тому його стійкість до будь-яких ушкоджує впливам знижена. Характер ж захворювання та його локалізація (чи постраждають при цьому бруньки, серце, мозок або шлунково-кишковий тракт) значною мірою визначається конкретними особливостями даного організму.

Таким чином, природно-захисні реакції є одним із самих головних умов існування життя на землі. Вони лежать в основі пристосування - здатності живих органів зберігати і вдосконалювати свою структуру та функції при різних змінах зовнішнього і внутрішнього середовища. Захисно-пристосувальні реакції можуть бути специфічними та неспецифічними. Специфічні - це імунітет, що виробляється організмом на певну інфекцію. Наприклад - імунітет після перенесених захворювань - кір, віспа і т.д.

Неспецифічна опірність - загальна біологічна властивість для всього живого на землі, але у людини ця реакція (неспецифічна) шляхом цілеспрямованого вольового зміцнення, тобто тренування, може необмежено вдосконалюватись. І основну роль в цьому відіграють фізичні вправи, які сприяють підвищенню опірності організму до несприятливих факторів зовнішнього і внутрішнього середовища.

Під розвитком організму розуміють 3 основних процесу:

1. Зріст - збільшення числа клітин (у кістках, легенях і інших органах) або збільшення розмірів клітин (в м'язах і нервової тканини), тобто кількісний процес;

2. Диференціювання органів і тканин;

3. Формоутворення, тобто якісні зміни. Ці процеси взаємозалежні.

Основними закономірностями вікового розвитку є періодизація і гетерохронность.

Весь життєвий цикл (після народження людини) ділиться на окремі вікові періоди, тобто відрізки часу онтогенезу, кожен з яких характеризується своїми специфічними особливостями організму - функціональними, біохімічними, морфологічними та психологічними.

Вікова періодизація заснована на комплексі ознак: розміри тіла і окремих органів, їх маса, окостеніння кістяка (кістковий вік), прорізування зубів (зубний вік), розвиток залоз внутрішньої секреції, ступінь статевого дозрівання, розвиток м'язової сили тощо

З урахуванням кількісних і якісних змін в організмі розрізняють наступні вікові періоди:

1-10 днів - новонароджений;

10 днів-1 рік - грудний вік;

1-3 роки - раннє дитинство;

4-7 років - перше дитинство;

8-12 років М і 8-11 років Д - друге дитинство;

13-16 років М і 12-15 Д - підлітки;

17-21 рік - юнаки та дівчата 16-20 - юнацький;

22-35 перше зрілий;

35-60 М і 35-55 Ж - другий зрілий;

60-74 - літній;

75-90 - старечий;

90 і більш-довгожителі.

У зв'язку зі шкільним навчанням виділяють дошкільний вік (до 6-7), молодший шкільний (до 9-10), середній (до13-14); старший вік (до 17).

Особливо відзначають період статевого дозрівання (перехідний або пубертатний період). У цей період відбувається суттєва гормональна перебудова в організмі, розвиток вторинних статевих ознак, погіршення умовно-рефлекторної діяльності, рухових навичок, зростає стомлення, відзначається неврівноваженість емоційних реакцій і поведінки.

Гетерохронність (грец. гете - інший, хронос - час), тобто нерівномірність і різночасність росту і розвитку.

У ході онтогенезу спостерігаються певні періоди формування окремих функцій і органів, прискорення і уповільнення їхнього зростання. Періоди прискорення розвитку різних функцій не збігаються.

Стрибкоподібні моменти розвитку цілого організму, окремих його органів і тканин називаються критичними. З ними частково збігаються сенситивні періоди (періоди особливої ​​чутливості), які виникають на їх базі та найменше контролюються генетично, тобто є особливо сприйнятливими до впливів зовнішнього середовища, в т.ч. педагогічним і тренерським. Тренувальні дії в сенситивні періоди найбільш ефективні. При цьому виникає найбільш виражене розвиток фізичних якостей - сили, швидкості, витривалості та ін, найкращим чином відбуваються реакції адаптації до фізичних навантажень, в найбільшою мірою розвиваються функціональні резерви організму.

Сенситивні періоди для різних фіз. якостей розвиваються гетерохронно. Сенситивний період розвитку м'язової сили - 14-17 років; розвитку швидкості - 11-14л; витривалості - 15-20л; гнучкості 3-15л; спритності 7-15.

  1. ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ М'ЯЗОВОЇ СИСТЕМИ штовхач ядра

Динаміка фізичного розвитку та аналіз контрольних показників на етапі початкової спортивної спеціалізації дають можливість визначити два періоди, відповідно до специфіки завдань і віковими особливостями, що мають характерні для них рівні фізичної, технічної та функціональної підготовленості юних штовхальників ядра:

- Період становлення рухових навичок (вік 11-12 років) - початкове навчання техніці фізичних вправ: медико-біологічні показники та їх вплив на розвиток фізичних якостей;

- Період стабілізації рухових навичок (13-15 років) - формування техніки штовхання ядра: показники рівня фізичної, технічної підготовленості та їх взаємозв'язок з функціональною підготовленістю юних атлетів.

У силу вікової варіативності до модельних характеристик фізичного розвитку юних штовхальників ядра відносять, перш за все, ті, які відображають вплив виду спорту на особливості будови тіла та опорно-рухового апарату. У першу чергу, це - весоростовие показники. У цей період особливого значення набуває контроль за фізичними навантаженнями юного організму, що пов'язано з високими темпами статевого дозрівання. Тому, про функціональної підготовленості юних атлетів в цілому можна судити лише на підставі результатів комплексного тестування, яке надає можливість визначати модельні показники юних штовхальників ядра у віці 11-12 років.

Особливе значення надається функціональної підготовленості і фізичного розвитку, що, у свою чергу, впливає на розвиток фізичної підготовленості юних атлетів. У результаті проведених досліджень, як приклад, у табл. 1. наведено математико-прогностичні модельні характеристики показників фізичного розвитку, функціональної підготовленості та фізичної підготовленості для 12-річних юних штовхальників ядра на етапі початкової спортивної спеціалізації.

Другий період (вік 13-15 років) - період стабілізації рухових навичок (формування техніки штовхання ядра), визначається активним розвитком фізичних якостей і спеціальної роботою на удосконалення рухових навичок, спеціальними фізичними якостями, необхідними для участі в змаганнях.

Таблиця 1. Математико-прогностичні модельні показники 12-річних юних штовхальників ядра на етапі початкової спортивної спеціалізації

Показники

Дівчата

Юнаки


Х ± δ

низькі

середні

високі

Х ± δ

низькі

середні

високі

Довжина тіла, см

161,8 ± 10,7

151,1

161,8

172,5

170,3 ± 5,1

165,2

170,3

175,4

Маса тіла, кг

60,4 ± 11

49,4

60,4

71,4

72 ± 11,7

60,3

72

83,7

Динамометрія правої кисті

22,2 ± 3,0

19,2

22,2

25,2

27,2 ± 3,5

23,7

27,2

30,7

Динамометрія лівої кисті

21,1 ± 3,1

18

21,1

24,2

26,2 ± 3,4

22,8

26,2

29,6

ЧСС до навантаження

70,2 ± 4,7

65,5

70,2

74,9

67,7 ± 1,4

66,3

67,7

69,1

ЧСС після навантаження

102 ± 3,5

98,5

102

105,5

100 ± 3,5

96,5

100

103,5

V 02

42,9 ± 1,1

41,8

42,9

44

44,5 ± 0,4

44,1

44,5

44,9

PWC 170

933 ± 23,4

909,6

933

956,4

1235 ± 72,1

1162,9

1235

1307,1

АТmax до навантаження

102 ± 2,3

99,7

102

104,3

108 ± 5,6

102,4

108

113,6

АТmin до навантаження

65 ± 3,2

61,8

65

68,2

65,8 ± 3,4

62,4

65,8

69,2

АТmax після навантаження.

121 ± 6,2

114,8

121

127,2

130 ± 14,1

115,9

130

144,1

АТmin після навантаження

67 ± 5,1

61,9

67

72,1

66 ± 3,4

62,6

66

69,4

Біг 30 м з в / с

5,2 ± 0,4

5,6

5,2

4,8

4,8 ± 0,1

4,9

4,8

4,7

Стрибок у довжину з місця

177,5 ± 7,8

169,7

177,5

185,3

198,7 ± 15,7

183

198,7

214,4

3-ої стрибок у довжину з / м

532 ± 28,5

503,5

532

560,5

648 ± 18,1

629,9

648

666,1

Жим штанги лежачи

30 ± 5,9

24,1

30

35,9

50,8 ± 3,4

47,4

50,8

54,2

Присідання зі штангою





54,2 ± 4,5

49,7

54,2

58,7

Ривок штанги





40 ± 4,1

35,9

40

44,1

Стрибок вгору

27,7 ± 1,8

25,9

27,7

29,5

33,8 ± 1,5

32,3

33,8

35,3

Саме в цей період, в міру навчання юних спортсменів техніці штовхання ядра, що підтверджено поліпшенням спортивних результатів, підвищується рівень провідних рухових якостей, посилюються взаємозв'язку між швидкісно-силовими і силовими показниками зі спортивним досягненням. Саме в цей період з'являються значущі кореляційні взаємозв'язки між спортивним результатом та показниками фізичної та технічної підготовленості. Як у юнаків, так і у дівчат з віком посилюються взаємозв'язку результативності змагання і морфологічних показників з показниками фізичної, технічної підготовленості.

Таблиця 2. Показники антропометричних вимірювань досліджених штовхальників ядра 11-15 років на етапі початкової спортивної спеціалізації

Показники

Пол

11 років

12 років

13 років

14 років

15 років



Довжина тіла

Ю

166,6

170,3

172,8

179,8

183,8


Д

154,4

161,8

165,5

169,3

171,8

Маса тіла

Ю

63,1

72,0

77,6

89,8

90,3


Д

54,2

60,4

62,7

66,8

70,1

Відзначимо, що модельні антропометричні показники сучасних юних штовхальників ядра, наведені в табл. 2, як у дівчат, так і у хлопців, значно вище, ніж модельні показники довжини і маси тіла більш раннього періоду. Вага у юнаків і дівчат є одним з основних і дуже лабільних показників, швидкореагуючий і мінливих під впливом різних екзо-та ендогенних факторів і не має домінуюче значення у зв'язку з недостатнім формуванням м'язового корсету.

У зв'язку з тим, що показники зростання стабільніше, ніж показники маси, в ​​якості базового характеру використовується довжина тіла, і щодо неї визначаються величина і ступінь відповідності результату в штовханні ядра в межах даного віку 13-15 років у дівчат та юнаків. Ці зміни виражаються у вигляді коефіцієнта кореляції (r). Маса тіла знаходиться в прямій залежності від зростання. У дівчат 11-12 років приріст загальної ваги випереджає абсолютну силу, тому вага тіла має тісний кореляційний зв'язок з ростом тіла (у 11-12 років r = 0,79, 0,83 у дівчат і r = 0,14, 0,64 у юнаків), але її збільшення з віком відбувається нерівномірно.

Аналіз кореляційних зв'язків у групі дівчат - штовхальниця виявив, що в 13-15 років спостерігається підвищення зв'язку спортивного результату зі зростанням тіла в довжину і вагою (тіла r = 0,58, 0,67, 0,79, вага тіла r = 0, 55, 0,51, 0,77) і до 15 років стає більш тісною. У юнаків з переходом на більш важке ядро (6 кг) спостерігається відсутність кореляційних зв'язків довжини і ваги тіла зі спортивним результатом.

Крім обстеження антропометричних показників юних штовхальників ядра ставилося завдання оцінити стан здоров'я, вивчити динаміку тренованості та перенесення тренувальних навантажень під час тренувального процесу. На цьому етапі для юних штовхальників 11-15 років мінімальний комплекс медико-біологічного контролю включає такі показники: ЧСС, АТ, V02, PWC170. Слід зазначити, що ЧСС у спокої є впливовим фактором на спортивний результат тільки у дівчат у 15 років, на що вказує кореляційний зв'язок r = 0,71 і мають кращу функціональний стан, ніж у юнаків цього вікового періоду, який пов'язаний з прискореним ростом тіла у довжину 13-15 років, (табл.2), а тому немає зв'язку зі спортивним результатом. У юних спортсменів - відносно частіше спостерігалося підвищення максимального тиску (так названо юнацька гіпертонія), особливо в юнаків у зв'язку із вторинним витягуванням тіла в довжину і статевим дозріванням (13-14 років), особливо до кінця цього періоду - у 15 років.

Таблиця 3. Математико-прогнозовані модельні показники фізичного розвитку, функціональної підготовленості, фізичної та технічної підготовленості 15-річних штовхальників ядра

Показники

Дівчата

Юнаки


Х ± δ

низькі

середні

високі

Х ± δ

низькі

середні

високі

Довжина тіла

171,8 ± 6,6

165,2

171,8

178,4

183,8 ± 4,3

179,5

183,8

188,1

Маса тіла

70,1 ± 10,3

59,8

70,1

80,1

93,7 ± 10,2

83,5

93,7

103,9

Динамометрія правої кисті

27,9 ± 3,2

24,7

27,9

31,1

43,5 ± 7,7

35,8

43,5

51,2

Динамометрія лівої кисті

25,7 ± 3,6

22,1

25,7

29,3

42,7 ± 8,5

34,2

42,7

51,2

ЧСС до навантаження

69,8 ± 3,8

66

69,8

73,6

76,3 ± 3,7

72,6

76,3

80

ЧСС після навантаження

95,9 ± 11,4

84,5

95,9

107,3

110 ± 7,5

102,5

110

117,5

V 02

49,3 ± 1,2

48,1

49,3

50,5

49,7 ± 1,2

48,5

49,7

50,9

PWC 170

1489 ± 31,2

1457,8

1489

1520,2

1539 ± 86,2

1452,8

1539

1625,2

АТmax до навантаження

116 ± 9,1

106,9

116

125,1

128 ± 9,0

119

128

137

АТmin до навантаження

68 ± 8,7

59,3

68

76,7

78,3 ± 4,7

73,6

78,3

83

АТmax після навантаження

134 ± 21,8

112,2

134

155,8

169 ± 11,7

157,3

169

180,7

АТmin після навантаження

73 ± 10,8

62,2

73

83,8

79 ± 14,3

64,7

79

93,3

Біг 30 м з в / с

4,87 ± 0,4

5,27

4,87

4,47

4,35 ± 0,2

4,55

4,35

4,15

Стрибок у довжину з місця

203 ± 13,5

189,5

203

216,5

236,8 ± 10,0

226,8

236,8

246,8

Третя стрибок з місця

605 ± 22,0

583

605

627

735 ± 17,7

717,3

735

752,7

Жим штанги лежачи

39 ± 5,4

33,6

39

44,4

80 ± 10,4

69,6

80

90,4

Присідання зі штангою

57 ± 8,7

48,3

57

65,7

93,3 ± 11,1

82,2

93,3

104,4

Ривок штанги

30 ± 5,2

24,8

30

35,2

63 ± 6,3

56,7

63

69,3

Взяття штанги на груди

37 ± 6,4

30,6

37

43,4

53 ± 6,9

46,1

53

59,9

Стрибок вгору

39,4 ± 2,7

36,7

39,4

39,1

42 ± 2,9

39,1

42

44,9

Кут скручування

15,9 ± 2,5

13,4

15,9

18,4

18,5 ± 1,5

17

18,5

20

Шлях актив. впливу

1,09 ± 0,04

1,086

1,09

1,13

1,37 ± 0,1

1,27

1,37

1,47

Амплі. рухів суглобових кутів

181 ± 1,9

179,1

181

182,9

183 ± 3,2

179,8

183

186,2

Амплі. в пр. кол. суглобі

146 ± 2,6

143,4

146

148,6

149 ± 3,2

145,8

149

152,2

Час 1-ої безп. фази

0,146 ± 0,003

0,149

0,146

0,143

0,151 ± 0,003

0,154

0,151

0,148

Час 2-ї безп. фази

0,041 ± 0,002

0,043

0,041

0,039

0,041 ± 0,002

0,043

0,041

0,041

Час. фін. зусилля

0,342 ± 0,003

0,345

0,342

0,339

0,346 ± 0,003

0,349

0,346

0,343

Змагальний рез-т

9,86 ± 0,77

9,09

9,86

10,63

9,98 ± 0,51

9,47

9,98

10,49

Велике значення в досягненні спортивного результату відповідно до встановлених нормативними вимогами в цей період набуває оцінка фізичної та технічної підготовки юних штовхальників ядра, із застосуванням ефективних засобів і методів у тренувальному процесі. Це дає можливість контролю за їх виконанням, надає можливості оцінити і визначити рівень фізичної підготовленості юних атлетів, беручи до уваги вікові особливості, що сприяє збільшенню ефективності навчання процесу.

Рання діагностика здібностей юних метальників - давня проблема легкоатлетичних метань. Наскільки великі потенційні можливості спортсменів, як виявити з них найбільш обдарованих?

Теорія не дає чітких відповідей на ці питання, а практика вирішує їх інтуїтивно, на око. Необхідний специфічний тест для раннього відбору та визначення перспективності юних метальників. Нами пропонується наступний підхід до вирішення цієї проблеми.

Передбачається, що швидкість «порожньої руки» у специфічному для метальника русі, обумовлена ​​«генетично». Вона не залежить ні від віку, ні від ваги, ні від сили спортсмена, а тому може бути приблизно рівною і в дорослого майстра, і у юного метальника.

«Якщо зовнішнє обтяження невелика, то рівень сили не позначається на швидкості» (В. М. Зациорский «Фізичні якості спортсмена»). Екстраполюючи цей постулат на предмет наших зусиль, отримуємо що і при метанні дуже легких снарядів юнак і майстер можуть показувати приблизно однакові результати. Але чим більше вага обтяжень, тим більше різниця прояви цієї специфічної швидкості. І вона виражається в разючому відмінності результатів.

За інших, умовно прийнятих рівними, чинниках, наш юнак сильно відрізняється від дорослого майстра, перш за все - вагою і рівнем розвитку сили. Як же порівняти їх можливості? Треба спробувати поставити їх у рівні умови, дати кожному по снаряду, відповідного їх кондицій. Так званому - соизмеримому снаряду. Створити умови, за яких юний спортсмен зуміє показати результат майстра спорту міжнародного класу (МСМК). У штовханні ядра це буде результат порядку 20 м.

Якщо при цьому:

1) юнак показує шуканий результат;

2) технічний рівень виконання ним руху задовільний;

3) антропометричні характеристики юнаки і майстри порівнянні;

4) співвідношення їх кондицій і маса ядра приблизно рівні, то обдарованість юного метальника сумнівів викликати не повинна.

Але кондиції - це великий набір якостей, необхідних метальника. Тут зростання, вага, довжина рук, сила ніг і тулуба, вибухова здатність ніг, психофізичні особливості. Візьмемо в якості прикладу одну зі складових кондицій - силу у вправі «жим лежачи».

Провідні атлети світу, що показують в штовханні ядра результати близько 20 м, мають, як правило, рівень розвитку сили в цій вправі 210-220 кг (чоловіки) і 115-125 кг (жінки). Кількість кг сили атлетів, що припадає на 1 кг маси ядра, дорівнює приблизно 30 од. (У чоловіків 210-220 кг: 7,257 кг, у жінок 115-120 кг: 4 кг).

Величину сили атлета, що припадає на 1 кг маси ядра, при дальності його польоту на 20 м, ми умовно назвали «нервово-м'язовий індекс» - НМІ.

НМІ майстра, що дорівнює або приблизно рівний 30 од., Приймається нами як критерій високої ефективності діяльності нервово-м'язового апарату штовхальників ядра високого класу. НМІ юнаки, близький до 30 од., Досягнутий з порівнянним снарядом, характеризує можливості його нервової системи виробляти м'язове зусилля, за своїми параметрами не поступається аналогічним параметрами майстрів спорту і МСМК. І може служити тестом - оцінкою потенційних можливостей юних атлетів.

Показники на рівні 30 од. і нижче будуть діагностувати підвищені можливості атлетів, вище - знижені. Значення НМІ можуть змінюватися із зростанням технічної майстерності спортсменів. Чим спортсмен технічніше, тим при меншому рівні розвитку сили він може домогтися бажаного результату.

Значення НМІ залежать також від антропометричних особливостей атлета. Тут можуть зіграти свою роль компенсаторні механізми. Метальник низькорослий, короткорукій зобов'язаний компенсувати ці недоліки суперразвітіем інших якостей. Стати дуже сильним, швидким, технічним. І навпаки: Недоліки у розвитку сили окремі спортсмени компенсують видатними антропометричними даними, домагаючись низьких значень НМІ, що в свою чергу, є ознакою високої обдарованості.

У процесі тренування можливості нервово-м'язової системи зростають в основному за рахунок збільшення силових факторів. Цілком резонно припускати, що наш юнак зуміє реалізувати свої здібності і за умови докладання більшої сили майбутнього рівня до більш важкого майбутньому снаряду. Тому, на наш погляд, має сенс змінити основну стратегічну лінію багаторічної підготовки метальників. Головним, домінуючим чинником стає досягнення рівня МСМК з порівнянним снарядом. При раціональної тренуванні, на тлі зростаючих кондицій, метальник переходить з однієї ваги снарядів на інший, аж до дорослих змагальних снарядів.

Напевно знайдеться чимало скептиків, які не сприймають підхід щодо використання сили у вправі «жим лежачи», як однієї зі складових кондицій в розрахунку НМІ. Адже можливо, мабуть, підрахувати НМІ і за іншими складовими. Наприклад, за рівнем вибухової сили, взявши за приклад стрибок у довжину, потрійний або метання ядер.

Дійсно, ми знаємо, що єдиним виробником зусилля в метаннях є ноги спортсмена, а плечовий пояс (ПП) - суть ланка, яка передає це зусилля на руки і снаряд. Воно повинно бути сильним і еластичним, щоб витримати швидкісно-силовий імпульс, створюваний ногами. Воно тільки терпить, але не створює. І, тим не менш, експериментально встановлено, що найбільший приріст швидкості ядро отримує за рахунок скорочення м'язів ПП в фазі фінального зусилля. Абсолютна величина прискорення ядра в цій фазі залежить від сили і скоротливої ​​здатності м'язів, що забезпечують приведення плеча і розгинання руки. Кореляційний зв'язок цієї вправи зі спортивним результатом дуже висока. Вона починає простежуватися на рівні II-III розрядів (0,455-0,621) (дані Т. Пресс) і йде по зростаючій, досягаючи до рівня МСМК майже лінійної залежності. Очевидно, що збільшення абсолютної сили (Fабс) цих груп м'язів у підсумку створює умови для безпосереднього збільшення і сили, що прикладається до ядра.

У 1969 році В.М. Тутевич математично довів, що «залежність дальності метання різних ваг від середньої сили F є практично лінійною: і кожен кг збільшення сили дає цілком певний і однаковий приріст дальності». Безумовно, мова йде про силу, що прикладається до снаряда. І якщо: обидві ці сили (Fабс і Fпрікл) практично лінійно впливають на результат, то з деякою натяжкою ми можемо їх ототожнити.

Прийняти, що кожен кг збільшення Fабс атлета дає «цілком певний приріст дальності» (штовхання ядра зокрема) - що потрібно було довести. Силу Fабс у вправі «жим лежачи» правомірно використовувати як одну зі складових кондицій метальників. А це, у свою чергу, доводить коректність підходу щодо використання сумірних снарядів в якості тесту з визначення здібностей юних метальників.

У віковій період 11-15 років у юних спортсменів на етапі початкової спортивної спеціалізації створюються морфологічні і функціональні передумови для оволодіння практично будь-яким видом руху. Однак у період статевого дозрівання виникає необхідність в диференційованому підході до величини фізичного навантаження в залежності від ступеня статевої зрілості юного атлета.

Таким чином, головною особливістю дослідження юних атлетів у період 11-12 років є рівень фізичного розвитку та функціональної підготовленості. У цей період особливого значення набуває контроль за фізичними навантаженнями юного організму, що пов'язано з високими темпами статевого дозрівання. А період 13-15 років (активного розвитку фізичних якостей і спеціальної роботи над удосконаленням навичок, спеціальних фізичних якостей, необхідних для участі у змаганнях) необхідний комплексний підхід, спрямований на вивчення цілісної діяльності юного організму до адаптації його до фізичних навантажень, які сприяють підвищенню ефективності тренувального процесу.

Список використаної літератури

  1. Бондарчук О.П. Тренування легкоатлета. -К,: Здоров'я, 1986, - 160с.

  2. Гальперін С.І. Анатомія та фізіологія людини. Вікові особливості з основами шкільної гігієни. Навчальний посібник для педагогічних інститутів. - М.: Вища школа, 1974.

  3. Годік М.А. Спортивна метрологія. - М.: Фізкультура і спорт, 1988. - 192 с.

  4. Зациорский В.М. Основи спортивної метрології. - М.: Фізкультура і спорт, 1979. - С. 38.

  5. Зациорский В.М. Основи спортивної метрології. Ч 2. - М.: Фізкультура і спорт, 1979. - З .61-149.

  6. Круцевич Т.Ю., Воробйов М.І. Контроль у фізичному вихованні дітей, підлітків та юнаків. - Київ: НУФВСУ, 2005. - 195 с.

  7. Матвєєв Л.П. Основи спортивного тренування. - М.: Фізкультура і спорт, 1977. - 280 с.

  8. Нормування навантажень у фізичному вихованні школярів; Під ред. Л.Є. Любомирського. - М.: Просвещение, 1989. - 190 с.

  9. Основи управління підготовкою юних спортсменів / Под ред. М.Я. Набатникової. - М.: Фізкультура і спорт, 1982. - 280 с.

  10. Пангелов Б.П. Розвиток рухових якостей і спортивна обдарованість юних легкоатлетів: Методичні рекомендації для студентів фізичного виховання та тренерів ДЮСШ. - Переяслав-Хмельницький, 1989. - С. 1-17.

  11. Платонов В.М. Загальна теорія підготовки спортсменів в олімпійському спорті. - К.: Олімпійська література, 1997. - С. 588.

  12. Сухарєв А.Г. Здоров'я і фізичне виховання дітей і підлітків. - М.: Медицина, 1991. - 270 с.

  13. Фомін Н.А. Фізіологія юнацького спорту: Уче6. сел. для студентів фак. фіз. виховання пед. ін-тів. - М.: Просвещение, 1982. - 320 с.

19


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Спорт і туризм | Контрольна робота
90кб. | скачати


Схожі роботи:
Вікові особливості серцево судинної системи
Порушення і захворювання кістково-м`язової системи
Розробка економічного ядра модуля ERP системи
Характеристика показників серцево-судинної системи і м`язової сили кисті у дітей 11-14 років
Гістогенез морфо-функціональні та гісто-хімічні особливості м`язової тканини Механізм м`язового
Вікові особливості людини
Вікові особливості уваги
Вікові особливості уваги 2
Вікові особливості уяви
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru