додати матеріал


Вплив індивідуально-психологічних особливостей на формування особистості професіонала

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

Введення

Глава 1. Теоретичні основи дослідження взаємозв'язку професіоналізму та індивідуальних психологічних особливостей особистості

1.1 Актуальність діагностики профпридатності людей, її взаємозв'язок з подальшим становленням професіоналізму

1.2 Поняття особистість у психології. Різні підходи до розуміння структури особистості. Властивості особистості

1.3 Поняття загальних і спеціальних здібностей

1.4 Поняття професіоналізму

1.5 Індивідуально-психологічні особливості і залежність від них професіоналізму психологів

Глава 2. Експериментальне вивчення ролі індивідуальних психологічних особливостей у формуванні особистості професіонала

2.1 Організація дослідження

2.2 Методики, використані для діагностики якостей особистості студентів, які планують отримати професію психолога

2.3 Інтерпретація результатів дослідження

Висновок

Література

Програми

Введення

Ні для кого не секрет, що праця є невід'ємною частиною життя людини. Він є не тільки засобом, що забезпечує існування і життєдіяльність, а й способом пізнання і перетворення навколишнього світу, умовою розвитку особистості, метою, потребою, сенсом життя. За допомогою професійної діяльності відбувається становлення особистості, людина розвивається, забезпечує своє матеріальне благополуччя і соціальний статус. Багато в чому психічне здоров'я людини, вираженість у нього певних особистісних рис визначається саме професійною діяльністю.

В останні десятиліття особливо зросло значення психологічного вивчення різних аспектів трудової діяльності.

Взаємовідносини психології та праці, як соціально-економічного процесу перетворення навколишнього світу, будуються на основі положень, що визначають спрямованість психологічної науки в забезпеченні трудової практики.

Психологія праці в своїх дослідженнях переслідує такі цілі:

Прагнення не тільки полегшити працю людини, а й зробити його ефективним, надійним, безпечним, творчим, що приносить задоволення від самого процесу і результату;

Відображення значних індивідуальних особливостей, відмінностей, властивих кожній людині і проявляються опосередковано в руді, значною мінливості стану психіки, особливо під впливом факторів праці. [14].

Вибір професії - один з найважливіших виборів у житті людини, адже те, наскільки професія буде відповідати здібностям і схильностям людини, наскільки ефективно людина буде виконувати необхідні в його професії дії - значною мірою буде визначати якість його життя.

У зв'язку з цим дуже актуальним є питання взаємозв'язку індивідуальних психологічних особливостей на формування професіоналізму особистості. Для розгляду цього взаємозв'язку і необхідна діагностика професійної профпридатності. Вона полягає в тому, щоб визначити, якими схильностями, здібностями та іншими індивідуально-психологічними особливостями особистості володіє людина, у виконанні якої діяльності він буде відчувати себе максимально гармонійно, і спрогнозувати ступінь впливу індивідуально-психологічних якостей людини на формування його особистості як особистості професіонала.

Використання діагностики професійної профпридатності необхідно ще й тому, що воно дозволить знизити відсоток невідповідних професіограмами працівникам, а також психологічного професійного вигорання. Так як люди, правильно вибираючи професію, будуть знаходитися на своєму місці, ставати професіоналами, а значить, приносити максимальну користь собі і суспільству.

У вітчизняній психологічній літературі до теперішнього часу є велика кількість робіт, присвячених різним психологічним аспектам проблеми професійної придатності. З достатньо відомих досліджень в цій області слід відзначити роботи Б.Г. Ананьєва, В.А. Бодрова, К.М. Гуревича, В.М. Дружиніна, Е.А. Климова, Б. В, Кулагіна, Н.В. Макаренко, В.Л. Марищук, В.А. Пухова, О.Т. Ростунова, Б.М. Теплова. [14].

Наша робота присвячена впливу індивідуально-психологічних якостей на формування особистості психолога професіонала, що також безпосередньо пов'язано з методами діагностики профпридатності. Ми розглядаємо, якими індивідуально-психологічними особливостями володіють студенти, які мають намір отримати професію психолога, і співставляємо їх з професіограмою психолога. Таким чином, ми, пояснюючи необхідність наявності у студентів, які мають намір стати психологами, певних якостей і виявляючи ступінь їх вираженості, прогнозуємо успішність формування особистостей студентів як особистостей професіоналів-психологів.

Сфера діяльності психологів дуже складна і багатогранна, відповідно, і вимоги до неї дуже високі. Як приклад можна навести діяльність шкільного психолога. Шкільний психолог - це психолог, вміє спілкуватися з учителями та позитивно прийнятий у педагогічному колективі, має професійний авторитет в учнів та їх батьків. Йому близька і зрозуміла шкільне життя, він готовий працювати в "шкільної текучці" з повним навантаженням, займатися багатьма, якщо не всіма, психолого-педагогічними проблемами школи, працювати з молодшими школярами, підлітками та старшокласниками, володіти методами психодіагностики і корекції.

Іншими словами, шкільний психолог - це універсал, всебічно освічений і володіє самими різними методами психологічної роботи.

Ми вважаємо проведене нами дослідження дуже актуальним тому, що непрофесійні психологи, що не володіють необхідними якостями, можуть завдати значної шкоди психічному здоров'ю людей, а значить, і суспільству в цілому. Тому дуже важливо, щоб психологи були тільки професіоналами і надавали клієнтам лише кваліфіковану допомогу.

Нами було проведено дослідження індивідуальних особливостей особистості студентів факультету англійської та романського мов Пятигорского Державного Лінгвістичного університету.

Метою нашого дослідження було з'ясувати, чи дійсно професію психолога обирають студенти, спочатку володіють якостями, необхідними професійного психолога.

Під цими якостями ми мали на увазі: високий рівень емпатії, товариськість, емоційна стійкість, адекватність самооцінки, стриманість, чутливість, розвинену уяву, дипломатичність, впевненість у собі і добре розвинений самоконтроль.

Гіпотеза дослідження:

Студенти, які мають намір отримати професію психолога, володіють основними якостями, необхідними психолога-професіонала.

Предмет дослідження:

Індивідуальні психологічні особливості.

Об'єкт дослідження:

Відповідність індивідуальних психологічних особливостей студентів, які планують отримати професію психолога і одержують психологічну освіту, індивідуальним психологічним особливостям, перерахованим в професіограмі психолога.

Завдання дослідження:

Вивчити теоретичні основи взаємозв'язку індивідуальних психологічних особливостей та формування особистості - професіонала;

Підібрати методики для діагностики ступеня розвитку у студентів досліджуваних нами властивостей;

Розглянути, чи схильні студенти, які володіють необхідними психолога в роботі якостями, до вибору психологічної діяльності як своєї майбутньої професії;

Проаналізувати ступінь вираженості необхідних професійного психолога властивостей у студентів, які планують отримати професію психолога;

Розглянути, чи дійсно студенти, які отримують професію психолога, володіють якостями, необхідними психолога-професіонала.

Глава 1. Теоретичні основи дослідження взаємозв'язку професіоналізму та індивідуальних психологічних особливостей особистості

1.1 Актуальність діагностики профпридатності людей, її взаємозв'язок з подальшим становленням професіоналізму

Праця є невід'ємною частиною людського життя. Без нього немислимо не тільки існування і життєдіяльність людини, але і саме його розвиток як особистості. Крім цього, праця також є і способом пізнання і перетворення навколишнього світу, метою, потребою, сенсом життя.

Трудова діяльність супроводжує людину протягом всього його життя. Кожна людина пов'язує з професійною діяльністю становлення себе як особистості, своє матеріальне благополуччя і соціальний статус. У зв'язку з цим, для всіх людей важливо, закінчивши навчання, почати займатися тією діяльністю, яка їм цікава, до якої є схильності і здібності, виконуючи яку можна стати професіоналом, забезпечити собі кар'єрний і особистісний ріст, а також, що важливо, гармонію в душі.

Праця в основному розглядається як соціально-економічна категорія, але визначальна роль людини в трудовій діяльності обумовлює необхідність вивчення різних психологічних, фізіологічних, соціальних та інших його характеристик з точки зору їх впливу на процес праці і особливостей взаємозв'язку, взаємодії із засобами, умовами та організацією праці .

Таким чином, в даний час особливо актуальною стає проблема діагностики профпридатності людей. Актуальною є ця проблема тому, що в більшості випадків молоді люди ще не можуть визначитися зі своїми вподобаннями й індивідуальними особливостями, наявністю і ступенем розвитку у себе тих чи інших здібностей і часто вибирають собі професію не відповідає їх особистісним якостям. А якщо врахувати, що саме особистісні якості та інші індивідуальні психологічні особливості впливають на розвиток особистості професіонала, то можна сказати, що молоді люди, охочі стати професіоналами, але не визначаються правильно з вибором професії ризикують зіткнутися зі значними труднощами. Завдання діагностики профпридатності - допомогти їм уникнути цих проблем, протестувати індивідуальні психологічні особливості людини, проаналізувати, як вони вплинуть на вибір людиною своєї професії та на розвиток його особистості як особистості професіонала.

Поняття професіоналізму в кожній окремій галузі діяльності включає в себе ряд певних вимог, яким людина повинна відповідати завдяки наявності у нього деяких якостей.

З цієї причини ми й використовували у нашій роботі методи діагностики профпридатності. Так як, виявляючи, чи є ті якості у представників тієї або іншої професії (або ж студентів, які навчаються цими професіями), ми маємо можливість спрогнозувати, якою мірою і з яким успіхом вони можуть вплинути або не вплинути на формування професіоналізму в цих людей. За допомогою даної діагностики ми можемо відповісти на питання: чи достатньо виражені якості, необхідні для формування особистості професіонала у певній галузі діяльності, або ж їх треба розвивати додатково.

Діагностика особистості і властивостей професійної придатності обумовлюється сукупністю вихідних здібностей людини, а також формується, розвивається на етапах професійного шляху в процесі діяльності.

Сутність діагностики особистості у профорієнтаційній роботі полягає в тому, що вона відображає:

вибір роду діяльності (професії), найбільш повно відповідає схильностям і здібностям конкретної людини;

задоволення інтересу до обраної професії та задоволеність процесом і результатами конкретної праці;

міру оцінки ефективності, надійності, безпеки виконання трудових функцій, індивідуальну міру результативності праці;

один із проявів соціального (професійного) самовизначення особистості, її самоствердження, самореалізації, самовдосконалення у праці;

розвиток "я-концепції", зародження і становлення образу "я - професіонал" і прагнення суб'єкта діяльності до досягнення еталонної моделі професіонала. [14].

Прогнозування професійної придатності та шляхів її формування ніколи не втратить свого актуального значення. Так як, виконуючи роботу, що відповідає своїх природних задатках, можна домогтися набагато більших результатів і набагато швидше, ніж, виконуючи роботу, цим завдаткам не відповідає.

Діагностика особистості дає картину професійної придатності людини, визначаючи співвідношення вимог професії до індивідуальних особливостей людини; має конкретний об'єкт реалізації - систему "людина - професія". Тобто певну категорію людей, вид діяльності, етап професіоналізації. Відображає стан, ступінь сукупності індивідуальних якостей людини (рис особистості, здібностей, мотивації, фізичного стану, професійної підготовленості і т.д.). Відображає розвиток суб'єкта праці і мінливість об'єкта праці.

Ми в нашому дослідженні задалися метою вивчити ступінь вираженості індивідуальних психологічних особливостей на формування особистості психологів професіоналів. Своє дослідження ми проводили на студентах факультету англійської та романських мов Пятигорского державного лінгвістичного університету. Ми досліджували у студентів здатність до емпатії, тип особистості та ряд інших якостей, які необхідні психолога-професіонала. При цьому ми користувалися саме методами діагностики профпридатності.

Як вже було сказано вище - істотну роль у процесі діагностики особистості з позиції професійної придатності, в адаптації людини до професії і становленні його професіоналізму грають психологічні особливості людини, його різного роду загальні та спеціальні здібності, а також його особистісні якості.

Для подальшого розгляду впливу індивідуальних психологічних особливостей на формування особистості професіонала ми вважаємо за необхідне розглянути, що ж означає саме поняття особистість і її властивості в психології.

1.2 Поняття особистість у психології. Різні підходи до розуміння структури особистості. Властивості особистості

Особистість є не тільки предметом психології, але і предметом філософського, суспільно-історичного пізнання, на певному рівні аналізу особистість виступає з боку своїх природних, біологічних особливостей як предмет антропології, соматології і генетики людини.

Немає однозначного визначення терміна "особистість". З точки зору Рубінштейна, особистість - сукупність внутрішніх умов, через які переломлюються зовнішні впливи. За Леонтьєву, особистість - суб'єкт діяльності. Карл Роджерс вважає, що особистість - організована довготривала суб'єктивно сприймається сутність, складова саму серцевину наших переживань. За Гордону Олпорту, особистість - індивід, що вступив у взаємодію зі світом. Ерік Еріксон вважає, що особистість - результат психосоматичних криз, через які проходить індивід протягом життя. Келлі: особистість - унікальний спосіб усвідомлення життєвого досвіду, властивий кожному індивіду. Альберт Бандура: особистість - результат складного і безперервної взаємодії індивіда, поведінки та ситуації.

Можна дати наступне узагальнене визначення особистості. Особистість - активний суб'єкт діяльності, пізнання, спілкування і творчості, що володіє самосвідомістю і сукупністю стійких індивідуальних психофізіологічних особливостей. [7, 14, 21].

У другій половині XIX - XX столітті з'явилася велика кількість психологічних теорій, в кожній з яких мав місце свій особливий погляд на особистість та її складові.

Психодинамічна теорія Фрейда;

Індивідуальна психологія Адлера;

Аналітична психологія Юнга;

Психосоціальна теорія Еріксона;

Теорія рис особистості Олпорта;

Структурна теорія рис особистості Кеттелла;

Теорія типів особистості Айзенка;

Бихевиористического теорія Скіннера;

Теорія соціального навчання Роттера;

Соціально - когнітивна теорія Бандури;

Когнітивна теорія Келлі;

Гуманістична теорія Маслоу;

Феноменологічна теорія Роджерса; [7, 14, 21].

У кожного з авторів цих теорій своє уявлення про особистість та її складових. Лише деякі положення про особистість приймають, з тими чи іншими застереженнями, усіма авторами.

Особистість - складно організована іерархізірованная система, що має ряд індивідуальних особливостей і включає в себе такі властивості як: спрямованість, характер, здібності, мотиви і потреби. Особистість безперервно взаємодіє з соціумом і розвивається тільки в діяльності.

З точки зору В.С. Мерліна, ознака властивостей особистості - спрямованість на об'єкти дійсності. Спрямованість особистості характеризується її інтересами і схильностями, домінуючою мотивацією, рівнем домагань, переконаннями і провідним для будь-якого віку видом діяльності. Особистісні властивості відрізняються від інших (нейродинамических, психодинамічних властивостей) відношенням до певної стороні дійсності. Якщо має місце відношення, то це завжди властивість особистості. Стосунки можуть бути до людей, до праці, до речей і до себе. Відносини до об'єктів дійсності мотивують вчинки людей і супроводжуються певними емоційними переживаннями. [14].

Оскільки ми в нашому дослідженні розглядали взаємозв'язок рис особистості і становлення професіоналізму психологів, досліджувані нами індивідуальні психологічні особливості студентів, що одержують психологічну освіту, характеризувалися найбільшою мірою ставленням до оточуючих людей. Тому що саме ставлення до оточуючих людей, прийняття їх і повагу їх почуттів і думок і визначає значною мірою успішність роботи психолога.

Індивідуальне своєрідність особистості часто називають характером. Характер включає в себе як індивідуальні, так і соціально-типові риси, оскільки він формується як в залежності від індивідуальних особливостей особистості, так і під впливом суспільства. Риси характеру проявляються лише в соціально-типових ситуаціях. Прикладами рис характеру можуть бути: відповідальність, акуратність, сумлінність, лінощі, недбалість та ін Характер визначає лінію і манеру поведінки людини, змістовний бік його переживань та інтелектуальної діяльності, визначається якісними особливостями всієї психіки в цілому.

Характер найяскравіше проявляється в критичних ситуаціях, коли мало часу на обдумування, у звичній обстановці він може маскуватися.

Характер відображає цілісність особистості і тому дозволяє прогнозувати і коригувати очікувані дії особистості. Риси характеру допомагають або заважають особистості встановлювати взаємини з людьми і відповідати за свою поведінку. Характер тісно пов'язаний зі спрямованістю особистості. Можна розглядати його як психологічний склад особистості, виражений у її спрямованості.

Первинні властивості індивіда (темперамент) і вторинні властивості індивіда (когнітивні та регулюючі процеси: відчуття, сприйняття, мислення, уява, пам'ять, увагу, емоції і воля) вважаються фізіологічною основою характеру. Темперамент є динамічний симптомокомплекс різних властивостей індивіда, таких як: пластичність, ригідність, інтроверсія, екстраверсія, емоційність, інертність, реактивність і ін Ці властивості полегшують або ускладнюють формування рис характеру, але не визначають їх повною мірою, оскільки на формування рис характеру також впливає соціальне буття індивіда. Темперамент впливає на динамічний прояв рис характеру, але не визначає їх змістовну сторону. Характер і темперамент пов'язані єдиною фізіологічною основою, тому що вони залежать від типу і властивостей нервової системи.

Вторинні властивості індивіда проявляються в характері у наполегливості в досягненні мети (динаміка волі), в специфіці прояву емоцій, інтелектуальних особливостях і т.п.

Значне місце в структурі особистості займає мотивація - сукупність причин психологічного характеру, що пояснюють поведінку людини, його спрямованість і активність. Саме мотивацією у величезній мірі визначається не тільки вибір людиною професії та рівень його домагань, але і його розвиток в цілому. Якщо людина не мотивований на ту чи іншу діяльність, вона не розвинеться і навпаки, якщо людина мотивований ну будь-яку діяльність в значній мірі, він може досягти в ній значних результатів, навіть не маючи деяких необхідних для здійснення цієї діяльності здібностей.

За допомогою реалізації різних свідомо обгрунтованих мотивів особистість розвивається і самовиражається в різних видах діяльності.

Далі нам хотілося б розглянути, що ж із себе представляють спільні і спеціальні здібності як такі, а також загальні і спеціальні здібності.

1.3 Поняття загальних і спеціальних здібностей

Здібності - індивідуально-психологічні особливості особистості; умова успішного виконання певного виду діяльності.

Загальні здібності - такі індивідуальні властивості особистості, які забезпечують відносну легкість і продуктивність в оволодінні знаннями і здійсненні різних видів діяльності.

Спеціальні здібності - система властивостей особистості, які допомагають досягти високих результатів у якій-небудь галузі діяльності. [7, 21, 22].

Слід враховувати, що можливо відносне переважання або загальних, чи спеціальних здібностей. Буває загальна обдарованість без яскраво виражених спеціальних здібностей, як і відносно високі спеціальні здібності, яким не відповідають відповідні загальні здібності. Високий розвиток загальних здібностей - справжній заставу виявлення і всіх спеціальних обдарувань.

Умови розвитку здібностей.

Сенситивний період - найбільш сприятливий період становлення здібностей в процесі навчання і виховання.

Наявність сприятливого соціального середовища (оточення, яке володіє знаннями, і т.п.) У кожний момент часу діяльність повинна знаходитися в зоні оптимальної труднощі (проста діяльність - рутина, зниження інтересів; дуже складна діяльність - зниження темпу, мотивації). [21, 22].

Здібності розвиваються в процесі взаємодії людини з речами і предметами, продуктами історичного розвитку. Будучи передумовою успішного ходу діяльності людини, його здібності є так чи інакше і продуктом його діяльності. У цьому полягає кільцева взаємозалежність здібностей людини і його діяльності. Розвиток здатності відбувається по спіралі: реалізація можливості, яку надає здатність одного рівня, відкриває нові можливості для подальшого розвитку, здібностей більш високого рівня. Здібності людини - внутрішні умови його розвитку, які формуються в процесі взаємодії людини з зовнішнім світом.

Передбачається, що процес формування здібностей відбувається на основі задатків. Вивчення конкретно-психологічних характеристик різноманітних здібностей дозволяє виділити загальні якості індивіда, що відповідають вимогам не одного, а багатьох видів діяльності, і спеціальні якості, що відповідають більш вузькому колу вимог даної діяльності. Рівень і ступінь розвитку здібностей виражають поняття таланта і геніальності.

Три ознаки завжди полягають в понятті "здатність" при вживанні його в практично розумному контексті. По-перше, під здібностями розуміються індивідуально-психологічні особливості, що відрізняють однієї людини від іншого; ніхто не стане говорити про здібності там, де справа йде про властивості, у відношенні яких усі люди рівні. По-друге, здібностями називають не усякі взагалі індивідуальні особливості, а лише такі, які мають відношення до успішності виконання будь-якої діяльності або багатьох діяльностей. Такі властивості, як, наприклад, запальність, млявість, повільність, які, безсумнівно, є індивідуальними особливостями деяких людей, звичайно не називаються здібностями, тому що не розглядаються як умови успішності виконання яких-небудь діяльностей. По-третє, поняття "здатність" не зводиться до тих знань, навичок чи умінь, які вже вироблені в даної людини. [13, 21, 22]. Ми не можемо розуміти здатності як уроджені можливості індивіда, тому що здатності ми визначили як "індивідуально-психологічні особливості людини", а ці останні по самій істоті справи не можуть бути уродженими. Вродженими можуть бути лише анатомо-фізіологічні особливості, тобто задатки, які лежать в основі розвитку здібностей, самі ж здібності завжди є результатом розвитку. Таким чином, відкинувши розуміння здібностей як уроджених особливостей людини, ми, проте, аніскільки не відкидаємо тим самим того факту, що в основі розвитку здібностей у більшості випадків лежать деякі уроджені особливості, задатки.

Необхідно підкреслити, що здатність - поняття динамічне. Здатність існує тільки в розвитку. А звідси випливає, що здатність не може виникнути поза відповідною конкретної діяльності. Здібностями можна називати лише такі індивідуально-психологічні особливості, які мають відношення до успішності виконання тієї чи іншої діяльності. Однак не окремі здібності як такі безпосередньо визначають можливість успішного виконання будь-якої діяльності, а лише своєрідне поєднання цих здібностей, яке характеризує цю особистість.

Однією з найважливіших особливостей психіки людини є можливість надзвичайно широкої компенсації одних властивостей іншими, внаслідок чого відносна слабкість якої-небудь однієї здібності зовсім не виключає можливості успішного виконання такої діяльності, яка найбільш тісно пов'язана з цією здатністю. Відсутня здатність може бути в дуже широких межах компенсована іншими, високо в даної людини.

Окремі здібності не просто співіснують поруч один з одним і незалежно один від одного. Кожна здібність змінюється, набуває якісно інший характер в залежності від наявності і ступеня розвитку інших здібностей. [21, 22].

Що стосується безпосередньо нашого дослідження, то ми розглядали здатність студентів психологічного факультету до емпатії, зробивши припущення, що у них має бути високий рівень розвитку цієї здібності. Так як при малій здатності до прийняття, співчуття і співпереживання неможливо не тільки формування психолога-професіонала, але і розвиток самої психологічної діяльності, яка побудована саме на здатності до емпатії.

Вже досить багато було сказано про здібності і вплив їх на формування професіоналізму. Для найбільш точного розуміння, на що ж саме в даному контексті впливають здібності людини та інші його індивідуальні психологічні особливості, і чим професіонал відрізняється від простого виконує певну діяльність людини, необхідно розкрити саме поняття професіоналізму.

1.4 Поняття професіоналізму

У поєднанні з розглядом поняття професіоналізму, ми розглянемо також ті особистісні якості, які необхідні професіоналові-психолога і яких ми торкаємося в нашому дослідженні.

В останнє десятиліття проблеми професіоналізму стали предметом пильного розгляду психологічної науки (Є. А. Клімов, А. К. Маркова, Л. М. Мітіна, Ю. П. Поваренко та ін), У психології праці та суміжних галузях психології з'явилися дослідження, присвячені професійної діяльності, вимогам професії, професійного відбору і підготовки (роботи В. А. Бодрова, Е. Ф. Зеєр, Ю. К. Стрєлкова та ін) [9, 10, 12, 14, 15, 17]. Але в більшості випадків дослідники обмежуються вивченням набору професійно-важливих якостей (ПВК), їх формуванням та оцінкою. Залишається не зовсім ясним, що психологічно означає людина як професіонал. У психології праці становлення індивідуального професіоналізму розглядається як процес професіоналізації людини.

Особистість не може розвиватися у відриві від діяльності. Праця супроводжує людину протягом усього його життя і визначає його розвиток. У процесі праці людина і стає професіоналом.

Як суб'єкт праці людина розвивається з самого раннього дитинства. І кожний віковий період у житті людини може вплинути на розвиток у нього різного роду здібностей і на подальше формування його як професіонала.

Е А. Клімов запропонував періодизацію розвитку людини як суб'єкта праці. [12, 18, 19].

Стадія предигру (від народження до 3х років) - відбувається освоєння функцій сприйняття, руху, мови, найпростіших правил і моральних оцінок, які стають основою подальшого розвитку та залучення людини до праці.

Стадія гри (від 3х до 6-8 років) - відбувається оволодіння "основними змістами" людської діяльності, а також знайомство з конкретними професіями (ігри в шофера, лікаря, продавця, вчителі і т.д.)

Стадія оволодіння навчальною діяльністю (від 6-8 до 11-12 років) - інтенсивно розвиваються функції самоконтролю, самоаналізу, здатність планувати свою діяльність і т.п.

Стадія оптації (від лат. Optatio - бажання, вибір, від 11-12 до 14-18 років). Стадія підготовки до життя, до праці, свідомого і відповідального планування і вибору професійного шляху. Відповідно, людина, що знаходиться в ситуації професійного визначення є оптант. Парадоксальність цієї стадії полягає в тому, що в ситуації оптанта цілком може виявитися і доросла людина, наприклад безробітний. Як зазначає сам Є.А. Клімов, "оптація - це не стільки вказівку на вік, скільки на ситуацію вибору професії".

Так само, у міру свого розвитку і дорослішання, професійного визначення та входження у професійну діяльність, людина, на думку Є.А. Клімова проходить наступні стадії, що характеризують ступінь успішності розвитку особистості у професійній діяльності:

Стадія адепта - професійна підготовка, яку проходить більшість випускників шкіл.

Стадія адаптанта - входження в професію після завершення професійного навчання, що триває від декількох місяців до 2-3х років.

Стадія Інтернал - входження в професію у якості повноцінного колеги, здатного стабільно працювати на нормальному рівні.

Стадія майстра - коли про працівника можна сказати, що він найкращий серед звичайних і хороших, тобто працівник помітно виділяється на загальному фоні.

Стадія авторитету - працівник кращий серед майстрів. Не кожен працівник може досягти цього рівня.

Стадія наставника - вищий рівень роботи будь-якого фахівця. Працівник стає не просто чудовим фахівцем у своїй галузі, але і вчителем, здатним передати кращий свій досвід учням і втілити в них кращу частину своєї душі.

У свою чергу, освоєння людини в професії не відбувається одномоментно.А.К. Маркова виділяє основні етапи освоєння людини в професії:

Адаптація людини до професії.

Самоактуалізація людини в професії - вироблення індивідуальної професійної норми.

Гармонізація людини в професії - людина легко виконує завдання з освоєним технологіям.

Перетворення, збагачення людиною своєї професії - рівень творчості (значну роль на цьому рівні грає індивідуальний стиль діяльності).

Етап вільного володіння декількома професіями - фахівець виходить за рамки формальної діяльності і все більше стає наставником. [15, 18, 19].

Ми виходимо з того, що професіоналізація супроводжується зміною людини в цілому - розвитком його індивідуальна, особистісних, суб'єктних якостей, формуванням індивідуальності. Результатом процесу професіоналізації є становлення професіоналізму - специфічної властивості, що характеризує людину-професіонала. У численних дослідженнях проблем професіоналізації відсутня суворе визначення професіоналізму як психологічного феномена. Автори під терміном "професіоналізм" мають на увазі високу успішність людини при виконанні професійної діяльності. Під професійною діяльністю розуміється складна діяльність, яка постає перед людиною як конституйованої спосіб виконання чого-небудь, що має нормативно встановлений характер. Професійна діяльність об'єктивно складна і суб'єктивно важка для освоєння. Саме складність трудових функцій для людини і зраджує діяльності професійний характер. [9, 10, 17].

Таким чином, складність праці, що диктує необхідність тривалої професійної підготовки суб'єкта, а також необхідність наявності у нього певних властивостей, що забезпечують успішність у цій діяльності, є основною ознакою, що дозволяє диференціювати професійну діяльність від простого трудового заняття. У процесі професіоналізації людини відбувається виникнення і прояв властивості, що відображає ступінь індивідуальних можливостей вирішувати професійні завдання на заданому рівні ефективності, надійності та безпеки протягом заданого часу. Таким властивістю є індивідуальний професіоналізм. Таким чином, під професіоналізмом нами розуміється властивість людини, що виконує складну, не всім доступну роботу на високому рівні - систематично, ефективно і надійно. Для придбання професіоналізму необхідні відповідні здібності, бажання і характер, готовність постійно вчитися і вдосконалювати свою майстерність. У феномені професіоналізму відображена такий ступінь оволодіння психологічною структурою професійної діяльності, яка відповідає існуючим у суспільстві стандартам і об'єктивним вимогам. Тому, в загальному випадку, професіоналізм слід розглядати у двох аспектах:

1) як продукт індивідуального професійного розвитку людини;

2) як продукт розвитку професійного співтовариства і професії як соціального інституту. [9, 10, 17].

Ми розглядаємо професіоналізм як інтегральну характеристику людини, яка виявляється в діяльності й у спілкуванні. Професіоналізм людини - це не лише досягнення їм високих виробничих показників, але й особливості його професійної мотивації, система його устремлінь, ціннісних орієнтацій, сенсу праці.

А.К. Маркова виділяє кілька рівнів професіоналізму:

1. Допрофессіоналізм - людина вже працює, але не володіє повним набором якостей справжнього професіонала;

2. Професіоналізм - людина - професіонал. Стабільно працює і виконує все, що від нього вимагається;

3. Суперпрофесіоналізм - творчість, особистісний розвиток, вершина професійних досягнень;

4. Непрофесіоналізм, псевдопрофессіоналізм - зовні досить активна діяльність, але при цьому людина виробляє або багато "шлюбу", або сам деградує як особистість;

5. Послепрофессіоналізм - людина може виявитися "професіоналом у минулому", "екс - професіоналом", а може виявитися порадником, учителем, наставником для інших фахівців.

Етап творчого визначення себе як особистості - професіонал у своїй роботі прагне реалізувати свою головну життєву ідею і знаходить для цього можливості і сили. [15, 18, 19].

Існують певні психологічні механізми професійного розвитку. Психологічні дослідження розвитку дорослої людини в рамках професії (професійної діяльності), в основному, акцентують свою увагу на різноманітних пізнавальних і особистісних придбаннях, що виникають у цьому процесі. Таких як професійне самовизначення, поява нових знань, умінь і навичок, послідовність (стадіальність) становлення різних форм професіоналізму, способи планування кар'єрного зростання, накопичення неповторного досвіду, розвиток спеціальних здібностей і багато іншого (Є. А. Климов, 1996; А.А. Бодальов, 1993; Я. Л. Коломінський, 1986; Психологічні дослідження проблеми формування особистості професіонала, 1991). Як приклад можна навести швидкий розвиток особистісної рефлексії у початківців психологів-практиків у порівнянні з педагогами (Оборіна, 1995). При такому погляді феномен "професійного розвитку" (розвитку у зв'язку з наростаючою професіоналізацією) представляє собою становлення спеціалізованих новоутворень у різних сферах психіки: в пізнавальній сфері, мотивації, системах регуляції поведінки та діяльності і т.д.

Не секрет, що, так само як і інші індивідуальні особливості особистості на професіоналізм впливає рівень мотивації. Обгрунтовано необхідність використання нових методів оцінки професійної мотивації для визначення індивідуально своєрідних характеристик ціннісно-смислових конструктів різних мотивів, особливості суб'єктної рефлексії в розкритті змістовних сторін спонукальної активності індивіда.

У вітчизняній та зарубіжній літературі досить широко представлені матеріали теоретичного вивчення мотивації і, зокрема, судження про неї як комплексному феномен, пов'язаний з когнітивної, емоційної і вольової сферами особистості; про особливості зародження, формування та прояву мотивів. Про роль "мотиваторів" - психологічних факторів (моральний контроль, уподобання, інтереси і т.п.), які беруть участь у конкретному мотиваційному процесі й визначають прийняття людиною тієї чи іншої лінії поведінки.

У практичній психології вплив мотивації на рівень професійної придатності розглядається у двох аспектах: по-перше, з точки зору вимірювання ефектів впливу тих чи інших мотивів на процес досягнення професійних результатів і, по-друге, з позиції регулюючої функції мотивів у формуванні заданого рівня профпридатності.

Особливу увагу вивченню мотиваційної сфери особистості надається у процедурах виявлення та оцінки придатності молоді за своїми індивідуально-психологічними характеристиками до певних професій, тобто при проведенні професійної орієнтації і психологічного відбору. З усієї сукупності професійно важливих якостей, особистісних особливостей, які зумовлюють успішність навчання тієї чи іншої професії і подальшої трудової діяльності, одне з основних значень надається системі ціннісних орієнтирів конкретної людини, спрямованості та інтенсивності спонукальних сил, прагнень на досягнення найближчих та віддалених цілей у розвитку і реалізації суб'єкта діяльності. [4].

При оцінці рівня професіоналізму суб'єкта праці доцільно виділяти дві групи критеріїв. Перша група - зовнішні (об'єктивні) критерії, орієнтовані на оцінку результативності виконання професійного завдання. Друга група - внутрішні, психологічні критерії, що характеризуються наступними показниками: а) ПВК - професійно важливі якості, професійні знання, уміння і навички, б) професійна мотивація; в) професійна самооцінка і рівень домагань; г) здатність до саморегуляції і стресостійкість; д) особливості професійної взаємодії; е) загальна фізична тренованість. Зовнішнім показником професійного зростання суб'єкта професійної діяльності, є підвищення ефективності його праці. Для більшості видів професійної діяльності ефективність досить повно описується адитивною функцією, що включає наступні приватні критерії: економічні, соціальні, психологічні і "кліентоцентрірованние" (зокрема стосовно до психологів-професіоналів). [9, 10, 17].

1.5 Індивідуально-психологічні особливості і залежність від них професіоналізму психологів

На формування особистості професіонала впливають не тільки здібності і мотивація. На нього впливає цілий спектр індивідуальних психологічних особливостей, починаючи з типу вищої нервової діяльності, темпераменту людини і закінчуючи його особистісними якостями.

Саме розгляду деяких особистісних якостей, необхідних психолога-професіонала, нам і хотілося б присвятити нашу роботу.

Ми вважаємо за необхідне зазначити, якими якостями повинен володіти професійний шкільний психолог, а також психолог консультант.

У загальному вигляді можна скласти наступну професіограму (перелік якостей необхідних фахівцеві в цій галузі для продуктивної роботи та оптимальних результатів, а значить, і для формування професіоналізму), що включає в себе якості, якими, на думку більшості людей, повинен володіти психолог:

Уважність, прагнення зрозуміти позицію інших

Дружелюбність, товариськість

Здатність стати лідером

Ввічливість, ввічливість

Керівництво здоровим глуздом, слідування приписам

Життєрадісність

Терплячість, завзятість

Велике почуття відповідальності

Здатність виконувати роботу, повну різноманітності

Ентузіазм у трудовій діяльності

Ретельність дій

Схоплювання нових ідей, самостійність суджень

Акуратність і послідовність у роботі

Здатність до планування свого майбутнього

Здатність до усних висловлювань

Гарна пам'ять

Здатність навчати інших

Вміння піклуватися про хворих

Вміння піклуватися про сторонніх [16].

Безумовно, багатьма з перерахованих вище якостей повинні володіти і представники різних інших професій, але ми в нашій роботі зробили припущення, що психологи, а також студенти, які отримують психологічну освіту та спеціалізацію психолога-педагога, психолога-консультанта, а також практичного психолога мають ряд психологічних особливостей , характерних тільки для обраної ними професії. Одним із завдань нашого дослідження було виявити, чи схильні студенти, що вибирають професію психолога і володіють необхідними психолога в роботі якостями, до вибору психологічної діяльності як своєї майбутньої професії;

На території Росії, а також за кордоном проводилися дослідження, в тій чи іншій мірі розглядають дану точку зору.

Ще в 20-і рр.. в Харкові була зроблена спроба вивчити індивідуально-психологічні передумови успішності діяльності психолога-експериментатора:

1) вербальні здібності розуміти мову (володіти нею) і 2) псіхоспектівние, тобто здібності до спостереження (самоспостереження і тривалого зосередження уваги). [1, 3].

На думку професора К.А. Рамуль, спонтанна допитливість, здатність тривалий час займатися вирішенням все тієї ж проблеми, порівняно висока ступінь наукової обдарованості (сюди включаються пам'ять, творче мислення, фантазія, спостережливість), окремі риси особистості, такі, як ентузіазм, старанність, здатність до критики і самокритики, дисциплінованості, неупередженість та вміння ладити з людьми, що особливо важливо для педагога і керівника наукового колективу, - є характерними для діяльності будь-якого вченого (теоретика, експериментатора, експерта, психодиагноста тощо) Оскільки запропонований українськими психологами набір якостей психолога-експериментатора входить до переліку характеристик вчених, то, на думку К.А. Рамуль, немає підстав припускати наявність спеціальних здібностей психологів. [20].

При більш коректному способі доказів існування індивідуально-психологічних передумов успішності діяльності психолога, прийнятому в диференціальної психології, досить виявити існування відмінностей між групами професіоналів-науковців і пояснити природу цих відмінностей.

Аналіз праць американських вчених, проведених А. Рое з даної проблеми, показали існування таких відмінностей. Об'єктами вивчення були видатні американські вчені: 20 біологів, 22 фізика, 14 психологів і 8 антропологів. Дані збиралися за допомогою спеціально створених тестів високого рівня для вербальних, числових і просторових здібностей, Роршаха, ТАТ, докладних інтерв'ю. Останні стосувалися даних, що відносяться до історії життя, а також думки самого опитуваного про фактори його раннього розвитку і вибору спеціальності. Аналіз відповідей на проективні тести (Роршаха і ТАТ) говорить про ряд особливостей, що диференціюють різні групи учених. Фізики, наприклад, показали велику інтелектуальну і емоційну енергію, часто не цілком добре контрольовану. Соціально вони були погано пристосовані. Психологи, навпаки, виявили тенденцію до залежності від батьків, пов'язану з почуттям провини і нещастя. Виявлена ​​також велика чутливість, деяка агресивність, опір авторитетам і великий інтерес до людини. [2, 5, 6].

У рамках факторного підходу до дослідження латентних форм організації рис особистості використання тест-опитувальників типу 16 F Р для аналізу відмінностей між представниками різних професійних груп також підтвердило не тільки існування відмінностей у певних стратегіях поведінки професіоналів-психологів та представників інших професійних груп, а й усередині даної групи.

Подібність даних професійних підгруп у певних стратегіях поведінки задається конфігурацією трьох чинників: готовності до контактів, умінь підтримувати контакти, загальною інтелектуальністю. Відмінності - наявністю або відсутністю в профілі портрета додаткового чинника ненасищаемості контактами з іншими людьми.

Невипадково при експертних опитуваннях психологів багато хто з них виділяють здатність практично вирішувати завдання на спілкування (талант спілкування як спеціальну здатність саме психологів).

У структурі цієї здатності можна теоретично вичленувати п'ять її головних складових:

Уміння повно і правильно сприймати людину;

Уміння розуміти внутрішні властивості і особливості людини;

Уміння співпереживати;

Уміння аналізувати свою поведінку;

Уміння керувати самим собою і процесом спілкування. [1].

На основі достатньо випадкових даних, отриманих низкою дослідників, можна припускати існування генерального чинника спеціальних здібностей, що привертають до психологічної діяльності: розпізнавання будь-якого відхилення від нормального функціонування або розвитку "об'єкта" (індивіда, малої групи тощо) у процесі спілкування з ним .

Психологи досліджують фізичні, емоційні чи соціальні аспекти поведінки людини, застосовують наукові принципи і теорії, психологічні методи у вирішенні практичних питань, проводять консультації, керують складанням навчальних програм, лікують хворих у клініках, проводять лабораторні експерименти і т.п.

У технологічному плані вся різноманітна практика працюючих психологів може бути зведена до двох провідним формам послуг:

1) експертного обслуговування населення і 2) корекційного обслуговування (втручання з метою покращення функціонування індивідів або груп, або з метою вдосконалення індивідів або груп). [1].

У комунікативному плані професія психолога - класичний приклад соціальних спеціальностей, що вимагають інтерперсональних здібностей, тобто таких якостей особистості, які забезпечують успішну взаємодію між людьми, розуміння людей та ефективний вплив на них, встановлення контактів, організацію спільних дій.

Відповідно до даної схеми аналізу змісту професійної діяльності, успішність діяльності психолога буде визначатися:

Рівнем сформованості в нього інтерперсональних (комунікативних) умінь;

Рівнем сформованості в нього проектних умінь;

ступенем сформованості антропоцентричної спрямованості (інтегральної чутливості до об'єкта, процесу та результатів психологічної діяльності). [1].

У багатьох вітчизняних досліджень встановлено існування зв'язку між природними передумовами (задатками) та комунікативними здібностями. Зокрема було виявлено зв'язок між слабкістю і лабільністю ЦНС і виразністю інтерсоціальних здібностей, які зумовлюють легкість і швидкість формування комунікативних та проективних умінь, з одного боку, і зв'язок активуванні нервових процесів з професійною антропоцентричною спрямованістю (інтересом до людини) - з іншого.

Ці результати, отримані в рамках психофізіологічного підходу до дослідження індивідуальних відмінностей і здібностей людини, обгрунтовують припущення про існування спеціальних здібностей до психологічної діяльності та їх впливу на успіх професійної діяльності.

Відповідно до цієї гіпотези, провідними компонентами спеціальних здібностей є індивідуально-психологічні особливості мислення кандидата (соціального інтелекту) та проективних дій (фасилятивності).

Оскільки до цих пір працює психолог змушений поєднувати в своїй роботі як практичні, так і дослідницькі завдання, була також спроба проаналізувати вплив професійних орієнтацій до дослідницької та практичної роботи на варіативність оцінок базисних рис особистості по 16-факторниму P F опитувальником Р.Б. Кетелла. [1].

Для кандидатів з дослідницькою орієнтацією виявилися характерні: більш виражена готовність до контактів; емоційна холодність і раціональність у встановленні і підтримці контактів; стриманість і загальна інтелектуальність при вираженому інтересі до людини. І, тим не менш, специфічна особливість діяльності психолога - людина або люди - визначила переважання в факторної конфігурації особистісного профілю комунікативних рис. Взаємодія експериментатора з об'єктом дослідження, хоча й опосередковано часто технічними засобами, апаратурою, - по суті, завжди є спілкування двох суб'єктів.

Для кандидатів з практичною орієнтацією виявилися характерні: готовність до контактів; вміння підтримувати контакти; уміння зберігати емоційну самовладання в процесі спілкування; вміння емоційно притягувати до себе інших людей; інтелектуальність при високій чутливості, що полегшує орієнтацію в емоційній сфері клієнта; схильність до почуття провини або підвищеної відповідальності за свої дії; фрустрація чи усвідомлення меж своєї компетенції і самодостатність або індивідуалізм і опора на себе при прийнятті рішень.

На відміну від психолога-експериментатора, що має справу з постійно мінливих контингентом досліджуваних, психолог-практик порівняно довгий час працює з постійним і обмеженим контингентом, вивчаючи його різними методами. У таких умовах і, особливо в тому випадку, коли психолог користується особистісними методиками, сама специфіка його діяльності, специфіка спілкування вимагають від психолога, щоб він виступав не просто як експериментатор, а як проникливий і здатний допомогти співрозмовник. Ніякі технічні пристосування не допоможуть психолога, якщо він не завоює довіри клієнта, не зможе увійти з ним в контакт. Мабуть, саме цією обставиною пояснюється підвищена вимогливість до практикуючих психологів, перш за все до їхнього рівня професійної підготовленості, до етичних наслідків їх дій, гласності в роботі психолога, конфіденційності, що підтримує стилю відносин до клієнта.

Таким чином, результати, отримані в даному експерименті, дозволяють намітити стратегію подальших досліджень спеціальних здібностей з метою розробки наукових основ психодіагностики спеціальних здібностей та умов стимуляції їх розвитку.

Нами було проведено дослідження індивідуальних особливостей особистості студентів Пятигорского Державного Лінгвістичного університету з метою з'ясувати, чи дійсно на факультет психології надходять студенти, спочатку володіють основними, необхідними психолога-професіонала якостями: високим рівнем емпатії, товариськістю, емоційною стійкістю, стриманістю чутливістю, розвиненою уявою, дипломатичністю , упевненістю в собі і добре розвиненим самоконтролем і пов'язані переважно до соціального типу особистості,

Результати проведеного нами дослідження наводяться у нами другому розділі.

Глава 2. Експериментальне вивчення ролі індивідуальних психологічних особливостей у формуванні особистості професіонала

2.1 Організація дослідження

Дослідження впливу індивідуальних психологічних особливостей на формування особистості професіонала проводилося на II та IV курсах факультету психології Пятигорского державного Лінгвістичного університету. У дослідженні взяли участь 17 осіб: 3 юнаків та 14 дівчат у віці від 17 до 21 року.

Гіпотеза дослідження:

Студенти, які мають намір отримати професію психолога, володіють основними якостями, необхідними психолога-професіонала.

Предмет дослідження:

Індивідуальні психологічні особливості.

Об'єкт дослідження:

Відповідність індивідуальних психологічних особливостей студентів, які планують отримати професію психолога і одержують психологічну освіту, індивідуальним психологічним особливостям, перерахованим в професіограмі психолога.

Завдання дослідження:

1. Підібрати методики для діагностики ступеня розвитку у студентів досліджуваних нами властивостей;

2. Розглянути, чи схильні студенти, які володіють необхідними психолога в роботі якостями, до вибору психологічної діяльності як своєї майбутньої професії;

3. Проаналізувати ступінь вираженості необхідних професійного психолога властивостей у студентів, які планують отримати професію психолога;

Розглянути, чи дійсно студенти, які отримують професію психолога, володіють якостями, необхідними психолога-професіонала.

Всі випробовувані взяли участь у дослідженні на добровільних умовах і виявили бажання співпрацювати.

2.2 Методики, використані для діагностики якостей особистості студентів, які планують отримати професію психолога

Для дослідження впливу індивідуальних психологічних особливостей на формування особистості професіонала використовувалися такі методики:

"Діагностика рівня емпатії" І.М. Юсупова

Емпатія - здатність до прийняття, співчуття та співпереживання.

Методика спрямована на діагностування рівня емпатії, виявлення рівнів емпатійних тенденцій.

Вивчення взаємозв'язку типу особистості та сфери професійної діяльності. Опитувальник Дж. Холланда.

Згідно типології особистості американського психолога Дж. Холланда, розрізняють шість психологічних типів людей: реалістичний, інтелектуальний, соціальний, конвенціальний, заповзятливий, артистичний. Кожен тип характеризується певними особливостями темпераменту, характеру і т.д. У зв'язку з цим певного психологічного типу особистості відповідають професії, в яких людина може досягти найбільших успіхів.

16-факторний опитувальник особистості Р.Б. Кеттелла (PF - опитувальник)

Опитувальник діагностує риси особистості, які Р.Б. Кеттелла називає конституційними факторами.

Ми в нашому дослідженні використовували методику діагностики рівня емпатії І.М. Юсупова тому, що здатність до емпатії стоїть на чолі ряду таких індивідуальних особливостей, без яких жоден студент факультету психології не зможе стати професіоналом. Професіоналізм психолога безпосередньо залежить від ступеня вираженості цієї здатності. Здатність до співпереживання необхідна психолога. Її відсутність виключає можливість психолога допомогти людині допомогти самому собі, тому що виключає саму можливість виникнення між психологом і клієнтом гармонійного консультативного контакту, так як одна з головних потреб людини - потреба у прийнятті.

На цій підставі ми визнали за необхідне використовувати в нашому дослідженні методику діагностики рівня емпатії.

У нашій роботі ми поставили за мету вивчити взаємозв'язок індивідуальних психологічних особливостей та формування особистості професіонала. Тому нами був використаний опитувальник Дж. Холланда, що виявляє взаємозв'язок типу особистості та сфери професійної діяльності. Нами було зроблено припущення про те, що майбутнім психологам в більшості своїй повинен бути властивий соціальний тип особистості. Соціальний тип особистості, за Дж. Холланда, відрізняється вираженими соціальними вміннями, незалежний від оточуючих, з успіхом пристосовується до обставин, емоційний і чуттєвий. У структурі інтелекту виражені вербальні здібності. Відрізняється прагненням повчати і виховувати оточуючих, здатність до співпереживання та співчуття. Найбільш бажані сфери діяльності: психологія, медицина, педагогіка.

Студент, який планує отримати професію психолога, щоб відповідати професіограмі психолога, повинен володіти цілим поряд різного роду якостей, таких як: товариськість, емоційна стійкість, впевненість у собі, життєрадісність, свідоме дотримання норм поведінки, соціальна сміливість, чутливість, доброзичливе ставлення до людей, розвинуте уяву, дипломатичність і розвинений самоконтроль. З метою з'ясувати, якою мірою у студентів, які мають намір отримати професію психолога розвинені перераховані вище якості, ми в нашому дослідженні використовували 16-факторний опитувальник Р.Б. Кеттелла.

2.3 Інтерпретація результатів дослідження

Результати дослідження рівня емпатії за допомогою методики "Діагностика рівня емпатії" І.М. Юсупова.

За допомогою методики "Діагностика рівня емпатії" І.М. Юсупова, нами були отримані наступні результати. Всім досліджуваним нами студентам властивий високий, або дуже високий рівень емпатії. При цьому для 76,47% випробовуваних був характерний дуже високий рівень емпатії та для 23,52% - високий рівень емпатії. Цей факт говорить про те, що всі випробовувані відрізняються добре розвиненою здатністю до співпереживання, співчуття й прийняття. Ця якість - одне з ключових якостей, якими повинен володіти психолог-професіонал. Велика чи менша вираженість цієї якості у величезній мірі визначає майбутню успішність психологічної діяльності. Високий і дуже високий рівень емпатії в рівній мірі властивий як досліджуваним нами студентам 2 курсу факультету англійської та романських мов, так і студентам 4 курсу. Це підтверджує наше припущення про те, що студенти, які планують отримати професію психолога володіють високим рівнем емпатії.

Результати дослідження взаємозв'язку типу особистості та сфери професійної діяльності за допомогою опитувальника Дж. Холланда.

Нами було висловлено припущення, що студенти, які планують отримати професію психолога відносяться переважно до соціального типу особистості, або ж риси соціального типу особистості у них виражені в значній мірі.

Згідно з результатами дослідження взаємозв'язку типу особистості та сфери професійної діяльності за допомогою опитувальника Дж. Холланда у 47% досліджуваних нами студентів факультету англійської та романських мов Пятигорского Державного Лінгвістичного університету домінуючим типом особистості є соціальний тип.

У 5,88% випробовуваних - соціальний тип особистості виражений в рівній мірі з артистичним типом особистості і в рівному співвідношенні з ним займає провідне місце.

У 17,6% досліджуваних - соціальний тип особистості займає друге місце, але має значно більш високі бали в порівнянні з іншими типами особистості в їх зв'язку зі сферами професійної діяльності.

Що стосується студентів, у яких соціальний тип особистості не був на першому місці, значне систематичне переважання якого-небудь іншого типу особистості не було виявлено.

Таким чином, у 70,5% досліджуваних студентів, які планують отримати професію психолога, соціальний тип особистості з притаманними йому якостями (вираженістю соціальних умінь, незалежністю від оточуючих, успішним пристосуванням до обставин, емоційність і чутливістю, вираженими вербальними здібностями, прагненням повчати і виховувати оточуючих , в значній мірі виражену здатність до співпереживання та співчуття) або переважає, або виражений в значній мірі.

При цьому тільки у 5,88% студентів соціальний тип особистості виражений у меншій мірі, ніж інші.

У решти 23,62% досліджуваних нами на предмет взаємозв'язку типу особистості та сфери професійної діяльності студентів прихильність до соціального типу особистості виражена в середньому ступені.

Таким чином, можна сказати, що припущення про наявність зв'язку між вибором професії психолога і прихильністю до соціального типу особистості було певною мірою виправдано і відзначено нами в нашому дослідженні. Дана тенденція взаємозв'язку типу особистості та сфери професійної діяльності в контексті впливу прихильності до соціального типу особистості на формування професіоналізму у психологів або ж студентів, які планують отримати професію психолога, викликає інтерес і вимагає подальшого вивчення.

Результати дослідження особистісних якостей за допомогою 16-факторного опитувальника Р.Б. Кеттелла.

Нами було висловлено припущення, що студенти, які планують отримати професію психолога, володіють основними якостями, перерахованими в професіограмі психолога, які згодом допоможуть їм стати справжніми професіоналами в області психології. Для з'ясування ступеня вираженості у студентів таких якостей як: товариськість, емоційна стійкість, впевненість в собі, чутливість, відповідність поведінки соціальним нормам, соціальна сміливість, розвинену уяву, дипломатичність, а також високий самоконтроль, - ми використовували, як вже було зазначено, 16 - факторний опитувальник особистісних рис Р.Б. Кеттелла. Ми розглядали в нашому дослідженні такі фактори: A, C, E, F, G, H, I, M, N, Q 1, Q 2, Q 3.

При цьому, такі фактори, як: M, Q 1, є факторами, що характеризують інтелектуальні здібності.

Фактори C, G, I, O, Q 3 мають безпосереднє відношення до розгляду емоційно-вольових особливостей особистості.

Комунікативні властивості і особливості міжособистісної взаємодії представлені факторами A, H, F, E, Q 2, N, L. [8, 11].

Згідно з результатами дослідження якостей вищеперелічених особистості, для досліджуваних нами студентів, які планують отримати професію психологів, характери: відкритість, товариськість і добродушність. Їм властиві природність і невимушеність у поведінці. Вони уважні, охоче працюють з людьми, активні в усуненні конфліктів, не боятися критики, довіряють людям, відчувають яскраві емоції, жваво відгукуються на події. Ці якості дуже важливі для психолога, так як в його роботі дуже важливо встановити контакт з клієнтів на основі взаємної довіри, забезпечити для клієнта атмосферу безпеки, бути автентичним, працювати за принципом "тут і тепер" і, що важливо, бути відкритим власного досвіду.

Досліджувані нами студенти витримані, працездатні, для них характерна емоційна зрілість. Вони налаштовані реалістично, здатні слідувати вимогам групи, характеризуються сталістю інтересів. Це також має для психологів велике значення. Психолог повинен чітко усвідомлювати свої цілі і можливості, бути готовим до контактів із представниками суміжних професій з метою обміну досвідом і, що особливо важливо в психологічному консультуванні, бути терпимим до невизначеності, давати можливість клієнту самому поступово розбиратися у своїх проблемах, допомагаючи йому, а не нав'язуючи свою точку зору.

Піддослідні незалежні, енергійні, впевнені в собі. Їм властива життєрадісність, імпульсивність, рухливість і чутливість. Соціальні контакти для них емоційно значущі. Вони обережно у вчинках, усвідомлено дотримуються норми і правила поведінки, відповідальні, наполегливі в досягненні мети. Для них характерна соціальна сміливість, активність, готовність мати справу з незнайомими обставинами і людьми. Вираженість у досліджуваних нами студентів цих якостей так само в дуже позитивною мірою може вплинути на формування у них професіоналізму в разі вибору ними професії психолога. Робота психологом передбачає грандіозну відповідальність за свої слова і вчинки. Адже ця робота ведеться ні з чим іншим. Як з психікою людини, з його внутрішніми переживаннями, до яких потрібно ставитися з повагою і максимально усвідомлено. При цьому за допомогою до психолога можуть звертатися абсолютно різні люди, тому готовність мати справу з незнайомими обставинами і людьми так само може в значній мірі допомогти в роботі. Життєрадісність, енергійність і емоційність особливо в сукупності з різнобічними інтересами необхідні психолога для успішного подолання синдрому емоційного згорання, при появі якого з'являється загроза пересичення людьми, невдоволення собою і слабкій мотивації емоційної віддачі (емоційного дефіциту). Чутливість в сукупності зі здатністю до співпереживання і співчуття дозволяє психологу усвідомлювати й аналізувати почуття, які відчуває клієнт, використовувані їм психологічні захисту та переноси, а також почуття і контрпереноса, характерні для самого психолога. Це просто необхідно для плідної роботи з клієнтом, для розпізнавання і вирішення ним своєї проблеми.

Досліджуваним нами студентам, згідно з отриманими нами результатами, властиво розвинену уяву і високий творчий потенціал. У той же час вони характеризуються розумністю і проникливістю, аналітичністю мислення прагнення бути добре поінформованими. Ці показники, у свою чергу, говорять про те, що при виборі студентами професії психолога, вони будуть достатньо уваги приділяти психодіагностики і зможуть успішно оперувати самими різними методиками, включаючи проективні.

Піддослідні, згідно з результатами дослідження, вважають за краще власні рішення, незалежні, слідують по вибраному ними самими шляху, самі дію, але не прагнуть нав'язати свою думку оточуючих. Вони характеризуються розвиненим самоконтролем і точністю виконуваних соціальних вимог. Психолог-професіонал обов'язково в першу чергу повинен сам бути абсолютно упевнений в тому, що він говорить, щоб клієнт міг довіряти йому і не сумніватися в його компетентності. Психологічні захисту і перенесення клієнтів не повинні спотворювати його представлення реальності. Психолог повинен дати клієнту зрозуміти, що за своє життя і свої вибори відповідальний він сам, а не хтось інший і не орієнтувати клієнта на те, що психолог вирішить всі його проблеми. Завдання психолога - допомогти клієнту усвідомити свій стан, зрозуміти, що йому необхідно зробити, щоб зберегти цілісність своєї особистості і позбутися від дискомфорту, але не давати йому порад і не намагатися вирішити його проблеми, нав'язуючи свою думку. Наявність у досліджуваних нами студентів вищеперелічених якостей говорить про те, що при виборі ними професії психолога, вони зможуть достатньо успішно уникнути подібних помилок і виконувати свою роботу відповідно до вимог до діяльності психолога-професіонала. [8, 11].

Таким чином, дослідження за допомогою 16-факторного опитувальника Р.Б. Кеттелла особистісних рис студентів, які мають намір отримати професію психолога, ми отримали наступні результати.

Досліджуваним нами студентам властиві: товариськість, емоційна стійкість, впевненість в собі, чутливість, відповідність поведінки соціальним нормам, соціальна сміливість, розвинену уяву, дипломатичність, а також високий самоконтроль. Іншими словами, вони характеризуються розвиненими інтелектуальними здібностями (згідно запропонованої вище класифікації факторів), розвиненою вольовою сферою, емоційною зрілістю, активністю і необхідними для комунікативної взаємодії міжособистісними властивостями.

Крім цього, випробуваним в більшості своїй або притаманний соціальний типом особистості в його взаємозв'язку зі сферою професійної психологічної діяльності, які риси соціального типу особистості виражені вони в значній мірі. І що особливо важливо для студентів, які мають намір отримати професію психолога, їм властивий високий рівень емпатії

Висновок

Вибір професії - один з найважливіших виборів у житті людини. Те, наскільки професія буде відповідати здібностям і схильностям людини, наскільки ефективно людина буде виконувати необхідні в його професії дії - значною мірою буде визначати якість його життя.

У зв'язку з цим дуже актуальним є питання діагностики професійної профпридатності, розгляду якого ми і присвятили нашу роботу. Діагностика професійної профпридатності полягає в тому, щоб визначити, якими схильностями, здібностями та іншими індивідуально-психологічними особливостями особистості володіє людина, у виконанні якої діяльності він буде відчувати себе максимально гармонійно, і спрогнозувати ступінь впливу індивідуально-психологічних якостей людини на формування його особистості як особистості професіонала.

Використання діагностики професійної профпридатності необхідно ще й тому, що воно дозволить знизити відсоток невідповідних професіограмами працівникам, а також психологічного професійного вигорання. Так як люди, правильно вибираючи професію, будуть знаходитися на своєму місці, ставати професіоналами, а значить, приносити максимальну користь собі і суспільству.

У своїй роботі ми ознайомилися з теоретичними основами взаємозв'язку індивідуальних психологічних особливостей та формування особистості - професіонала; підібрали методики для діагностики ступеня розвитку у студентів досліджуваних нами властивостей; проаналізували ступінь вираженості необхідних професійного психолога властивостей у студентів факультету психології; розглянули, чи дійсно студенти, які планують отримати професію психолога, володіють основними якостями, необхідними психолога-професіонала.

Нами було проведено дослідження на предмет виявлення взаємозв'язку між індивідуальними психологічними особливостями особистості та формуванням професіоналізму у студентів Пятигорского Державного Лінгвістичного університету факультету англійської та романських мов, які планують отримати професію психолога.

Нами було зроблено припущення, що студенти, які мають намір отримати професію психолога, володіють основними якостями, необхідними психолога-професіонала. Серед таких якостей ми виділили: емпатію, товариськість, емоційну стійкість, впевненість в собі, чутливість, відповідність поведінки соціальним нормам, соціальна сміливість, розвинену уяву, дипломатичність, а також високий самоконтроль. Так само, ми припустили, що студенти, які планують стати психологами відносяться до соціального типу особистості або ж риси соціального типу особистості виражені вони в достатній мірі.

Для дослідження нами були використані наступні методики:

методика діагностики рівня емпатії І.М. Юсупова;

опитувальник взаємозв'язку типу особистості сфери професійної діяльності Дж. Холланда;

16-факторний FP - опитувальник особистісних рис Р.Б. Кеттелла.

Нами були отримані такі результати.

Для студентів 2-го і 4-го курсів факультету англійської та романських мов Пятигорского Державного Лінгвістичного університету характерний високий рівень емпатії, товариськість, емоційна стійкість, впевненість в собі, чутливість, відповідність поведінки соціальним нормам, соціальна сміливість, розвинену уяву, дипломатичність, а також високий самоконтроль. Крім цього, їм притаманний соціальний тип особистості в його взаємозв'язку зі сферою професійної психологічної діяльності, або ж риси соціального типу особистості виражені вони в значній мірі.

Дані якості необхідні психолога, без них неможливий розвиток ефективної професійної діяльності. Від ступеня їх розвитку залежить успішність формування професіоналізму психолога.

Таким чином, згідно з результатами нашого дослідження, нами був зроблений висновок, що студенти, які планують отримати професію психолога, володіють основними якостями, необхідними психолога-професіонала. Наявність і подальший розвиток цих якостей дає їм можливість успішного формування професіоналізму в області психологічної діяльності.

Намітилися в нашому дослідженні тенденції представляють інтерес і спонукають до подальшого вивчення взаємозв'язку між індивідуальними психологічними особливостями і формуванням професіоналізму. Проведене нами дослідження підтвердило наявність вищезазначеної зв'язку у студентів, які мають намір отримати професію психолога. Цей взаємозв'язок проявилася в тому, що студенти, які вивчають психологію, планують пов'язати з нею своє майбутнє володіють основними якостями, необхідними психолога-професіонала.

Література

  1. Амінов Н.А. "Психофізіологічні та психологічні передумови педагогічних здібностей". Зап. психол. 1988. № 5.

  2. Анастазі А. Психологічне тестування: У 2 т. Т.1.М., 1982.

  3. Бачманова Н.В., Стафуріна Н.А. До питання про професійні здібності психолога / / Сучасні психолого-педагогічні проблеми вищої школи / Відп. ред.А. А. Крилов, Н.В. Кузьміна. Вип.5.Л., 1985.

  4. Бодров А.В. "Діагностика та прогнозування професійної мотивації в процесі психологічного відбору". Психологічний журнал. 2003. № 1. C.73-81

  5. Володарська І.А., Лизунова Н.М. Система підготовки психологів у США / / Вісн. МДУ. Сер.14. Психологія. 1989. № 3.

  6. Володарська І.А., Лизунова Н.М. Система підготовки психологів у США / / Вісн. МДУ. Сер.14. Психологія. 1990. № 1.

  7. Гіппенрейтер Ю.Б. Введення в загальну психологію. М., 1988.

  8. Гусейнова В.В. Практика використання психолога на підприємстві сфери матеріального виробництва і проблеми підготовки психолога практика / / Вісн. МДУ. Сер.14. Психологія. 1989. № 4.

  9. Дружілов С.А. "Критерії ефективності професіоналів в умовах спільної діяльності". Об'єднаний науковий журнал. - М.: ТЕЗАРУС, 2001, № 22. - С.44-45.

  10. Дружілов С.А. Психологія професіоналізму людини: Поширення категорій і концепцій інженерної психології на предметну область психології професійної діяльності. - К.: Вид-во СібГІУ, 2002.

  11. Захаров В.П. та ін Активні методи навчання спілкуванню в підготовці студентів психологів / / Сучасні психолого-педагогічні проблеми вищої школи / Відп. ред.А. А. Крилов, Н.В. Кузьміна. Вип.5.Л., 1985.

  12. Клімов О.О. "Шляхи у професіоналізм (Психологічний погляд)": Навчальний п особини. - М.: Московський психолого-соціальний інститут: Флінта, 2003.

  13. Кузьміна Н.В. Здібності, обдарованість, талант вчителя. Л., 1985.

  1. Лобейко Ю.А. Швалева Н.М. Гринько О.В. "Практична психологія розвиваючого професійної освіти" Ставрополь, изд-во СтГАУ "АГРУС", 2004.

  2. Маркова А.К. Психологія професіоналізму. - М.: Міжнародний гуманітарний фонд "Знання", 1996.

  3. Мейгас М. Індивідуальне психологічне консультування в системі психологічної служби / / Людина, спілкування і житлове середовище. Таллінн. 1986.

  4. Поваренко Ю.П. Психологічний зміст професійного становлення людини. - М.: Изд-во УРАО, 2002.

  5. Пряжников Н.С. "Психологічний зміст праці". Видавництво "Інститут практичної психології". Воронеж. НВО "НОДЕК" 1997р.

  6. Пряжников Н.С., Пряжнікова Є.Ю. "Психологія праці і людської гідності". Москва. Видавництво "Академія" 2001р.

  7. Рамуль К.А. "Про психологію вченого і, зокрема про психологію вченого-психолога". Питання психології 1965р. № 6.

  8. Рубінштейн С.Л. "Основи загальної психології" Вид-во: "Пітер", Санкт-Петербург, 1999.

  9. Теплов Б.М. Вибрані праці: У 2 т. Т.1.М., 1985.

Програми

Додаток 1

Таблиця № 1 Результати діагностики рівня емпатії студентів 2го і 4 курсів (методика діагностики рівня емпатії І. М. Юсупова)


Ф.І. Про

випробуваного

Рівень емпатії


Дуже високий рівень

(Від 82 балів)

Високий рівень

(То 63 до 81 бала)

Середній рівень

(Від 37 до 62 балів)

Низький рівень

(Від 12 до 36 балів)

Дуже низький рівень

(Менше 11 балів)

1. Равід А.

105





2. Інга М.

93





3. Юлія Ж.


69




4. Наталія К.


78




5. Олександра М.

89





6. Віктор В.

102





7. Христина Б.

83





8. Валентина Ф.

105





9. Тетяна Л.

91





10. Олена Н.

79





11. Фатіма А.

88





12. Інна Ш.


64




13. Марія А.

114





14. Маріам О.

83





15. Михайло Р.


79




16. Ганна Д.

107





17. Анастасія М.

84





Додаток 2

Таблиця № 2. Результати дослідження взаємозв'язку типу особистості та професійної діяльності. (Опитувальник Дж. Холланда)

Ф. І.О. іспитуаемих

Тип особистості за Дж. Холланда


Реал.

тип

Інтелект.

тип

Соц.

тип

Конвенцією Міжнародної ор.

тип

Заповзятливий.

тип

Арт.

тип

1. Равід А.

7

3

10

7

9

6

2. Інга М.

5

7

11

6

6

7

3. Юлія Ж.

4

4

14

6

6

8

4. Наталія К.

8

5

4

6

10

9

5. Олександра М.

6

4

10

4

6

12

6. Віктор В.

5

6

5

3

12

11

7. Христина Б.

4

4

11

7

7

8

8. Валентина Ф.

6

7

5

6

9

9

9. Тетяна Л.

8

4

7

4

9

9

10. Олена Н.

6

7

8

6

7

8

11. Фатіма А.

3

5

13

6

5

10

12. Інна Ш.

9

4

11

4

6

8

13. Марія А.

7

2

7

9

12

5

14. Маріам О.

8

3

5

7

9

10

15. Михайло Р.

4

5

11

5

8

9

16. Ганна Д.

8

7

7

3

9

7

17. Анастасія М.

6

3

11

8

9

5

Додаток 3

Таблиця № 3 Результати дослідження властивостей особистості (16 факторний опитувальник Кеттелла)

Ф. І.О. піддослідних

Фактори


MD

A

B

C

E

F

G

H

I

L

M

N

O

Q1

Q2

Q3

Q4

1. Равід А.

11

12

4

11

12

9

9

11

9

7

9

9

9

9

9

11

11

2. Інна М.

12

10

5

10

10

9

10

10

11

11

11

12

11

10

10

11

11

3. Юлія Ж.

11

9

5

8

11

10

10

8

9

8

8

7

9

7

8

10

11

4. Наталія К.

11

11

6

11

10

11

12

11

12

10

11

12

12

11

10

12

11

5. Олександра М.

12

10

4

9

10

9

12

9

10

11

10

10

11

9

9

11

8

6. Віктор В.

10

10

5

8

9

8

11

7

9

9

8

9

8

10

9

6

9

7. Христина Б.

12

10

3

11

11

9

12

10

10

10

10

10

11

9

11

11

11

8. Валентина Ф.

12

10

7

10

11

12

12

10

11

9

12

11

12

11

11

12

12

9. Тетяна Л.

10

10

3

9

10

10

12

9

9

10

10

10

10

10

10

10

12

10. Олена Н.

10

9

4

11

10

9

12

11

10

10

10

12

11

9

9

11

9

11. Фатіма А.

12

10

4

10

12

11

12

9

11

11

11

12

11

10

12

10

11

12. Інна Ш.

10

8

6

11

9

10

11

8

9

11

10

11

11

11

10

10

10

13. Марія А.

13

9

3

10

12

12

12

12

12

11

9

12

12

12

11

11

11

14. Маріам О.

9

10

5

9

10

10

11

10

12

10

10

10

10

11

11

8

10

15. Михайло Р.

13

7

5

8

10

8

8

11

11

10

8

10

8

10

9

8

10

16. Ганна Д.

10

9

5

11

11

11

11

9

12

11

9

10

11

9

11

10

9

17. Анастасія М.

13

9

4

10

12

12

12

9

10

10

11

12

11

11

11

10

10

16-факторний опитувальник Р.Б. Кеттелла. Перелік факторів.

Фактор А "замкнутість - товариськість";

Фактор В "інтелект";

Фактор С "емоційна нестійкість - емоційна стійкість";

Фактор Е "підпорядкованість - домінантність";

Фактор F "стриманість - експресивність";

Фактор G "схильність почуттям - висока нормативність спілкування";

Фактор Н "сміливість - боязкість";

Фактор I "жорсткість - чутливість";

Фактор L "довірливість - підозрілість";

Фактор М "практичність - розвинену уяву";

Фактор N "прямолінійність - дипломатичність";

Фактор Про "впевненість у собі - тривожність";

Фактор Q 1 "консерватизм - радикалізм";

Фактор Q 2 "конформізм - нонконформізм";

Фактор Q 3 "низький самоконтроль - високий самоконтроль";

Фактор Q 4 "розслабленість - напруженість";

Фактор MD "адекватність самооцінки"

Додаток 4

Методика "Діагностика рівня емпатії" І.М. Юсупов

Інструкція.

Для виявлення рівня емпатійних тенденцій необхідно, відповідаючи (погоджуючись чи ні) на кожне з 36 тверджень, оцінювати відповіді наступним чином: при відповіді "не знаю" - 0 балів, "ні, ніколи" - 1, "іноді" - 2, "часто "- 3," майже завжди "- 4," так, завжди "5 балів. Відповідати потрібно на всі пункти.

Текст опитувальника.

Мені більше подобаються книги про подорожі, ніж книжки із серії "Життя чудових людей".

Дорослих дітей дратує турбота батьків.

Мені подобається розмірковувати про причини успіхів та невдач інших людей.

Серед усіх музичних телепередач віддаю перевагу "Сучасні ритми".

Надмірну дратівливість і несправедливі закиди треба терпіти, навіть якщо вони тривають роками.

Хворій людині можна допомогти навіть словом.

Стороннім людям не слід втручатися в конфлікт між двома особистостями.

Старі люди, як правило, образливі без причини.

Коли я в дитинстві слухав сумну історію, на мої очі самі по собі наверталися сльози.

Роздратований стан моїх батьків впливає на мій настрій.

Я байдужий до критики на мою адресу.

Мені більше подобається розглядати портрети, ніж картини з краєвидами.

Я завжди прощав все батькам, навіть якщо вони були неправі.

Якщо кінь погано тягне, її треба шмагати.

Коли я читаю про драматичні події в житті людей, то відчуваю, ніби це відбувається зі мною.

Батьки ставляться до свої дітям справедливо.

Бачачи сваряться підлітків або дорослих, я втручаюся.

Я не звертаю уваги на поганий настрій своїх батьків.

Я довго спостерігаю за поведінкою тварин, відкладаючи інші справи.

Фільми і книги можуть викликати сльози тільки у несерйозних людей.

Мені подобається спостерігати за виразом облич і поведінку незнайомих людей.

У дитинстві я приводив додому бездомних кішок і собак.

Всі люди необгрунтовано озлоблені.

Дивлячись на сторонню людину, мені хочеться вгадати, як складеться його життя.

У дитинстві молодші за віком ходили за мною по п'ятах.

При вигляді покаліченого тваринного я намагаюся йому чимось допомогти.

Людині стане легше, якщо уважно вислухати його скарги.

Побачивши вуличне пригода, я намагаюся не потрапляти до числа свідків.

Молодшим подобається, коли я пропоную їм свою ідею, справа або розвага.

Люди перебільшують здатність тварин відчувати настрій господаря.

Зі скрутної конфліктної ситуації людина повинна виходити самостійно.

Якщо дитина плаче, на те є свої причини.

Молодь повинна завжди задовольняти будь-які прохання і дивацтва людей похилого віку.

Мені хотілося розібратися, чому деякі мої однокласники були так замислені.

Безпритульних домашніх тварин слід відловлювати та знищувати.

Якщо мої друзі починають обговорювати зі мною свої особисті проблеми, я намагаюся перевести розмову на іншу тему.

Обробка результатів

Після оцінювання респондентами тверджень, підраховувалася сума балів, отримана кожним респондентам, з урахуванням шкали соціальної бажаності відповідей, і інтерпретувалася наступним чином:

При сумі балів від 82 до 90 балів (і вище) респондентам відповідав дуже високий рівень емпатії;

від 63 - до 81 бали - високий рівень емпатії;

від 37 до 62 - середній рівень емпатії;

від 12 до 36 - низький рівень емпатії;

11 балів і менше - дуже низький рівень емпатії.

Додаток 5

Вивчення взаємозв'язку типу особистості та сфери професійної діяльності. Опитувальник Дж. Холланда.

Згідно типології особистості американського психолога Дж. Холланда, розрізняють шість психологічних типів людей: реалістичний, інтелектуальний, соціальний, конвенціальний, заповзятливий, артистичний. Кожен тип характеризується певними особливостями темпераменту, характеру і т.д. У зв'язку з цим певного психологічного типу особистості відповідають професії, в яких людина може досягти найбільших успіхів.

Визначення типу особистості за методикою Дж. Холланда здійснюється наступним чином.

Оснащення.

Опитувальник і лист для відповідей.

Порядок роботи.

Відповідний лист можна заповнювати індивідуально або в групі. Випробуваному дається наступна інструкція: "Припустимо, що після відповідного навчання ви зможете працювати з будь-якої спеціальності. Однак, якщо б вам довелося вибирати лише з двох можливостей, що б ви хотіли? Обведіть гуртком обраний вами відповідь у реєстраційному бланку".

Піддослідним надаються бланки з 42 парами професій. На аркуші для відповідей, де випробовувані відзначали обрані ними пари професій, розташовано шість стовпців, кожний з яких відповідав певному типу особистості.

1й стовпець - реалістичний тип

2й стовпець - інтелектуальний тип

Третій стовпець - соціальний тип

4й стовпець - конвенціональний тип

5й стовпець - заповзятливий тип

6й стовпець - артистичний тип

Опитувальник Дж. Холланда

Вивчення типу особистості та сфери професійної діяльності

1а. Інженер-технолог

1б. Конструктор

2а. Завуч з позакласної роботи

2б. Голова профспілкового комітету

3а. Дизайнер

3б. Кресляр

4а. Вчений-хімік

4б. Бухгалтер

5а. Політичний діяч

5б. Письменник

6а. Кухар

6б. Наборщик

7а. Адвокат

7б. Редактор наукового журналу

8а. Вихователь

8б. Художник по кераміці

9а. В'язальник

9б. Санітарний лікар

10а. Нотаріус

10б. Постачальник

11а. Перекладач

11б. Лінгвіст

12а. Педіатр

12б. Статистик

13а. Завідувач магазином

13б. Фотограф

14а. Філософ

14б. Психіатр

15а. Оператор ЕОМ

15б. Карикатурист

16а. Садівник

16б. Метеоролог

17а. Учитель

17б. Командир загону

18а. Художник по металу

18б. Маляр

19а. Гідролог

19б. Ревізор

20а. Завідувач господарством

20б. Диригент

21а. Інженер-електронщик

21б. Секретар-друкарка

22а. Головний зоотехнік

22б. Зоолог

23а. Спортивний лікар

23б. Фейлетоніст

24а. Водій тролейбуса

24б. Медсестра

25а. Копіювальник

25б. Директор

26а. Архітектор

26б. Математик

27а. Працівник дитячої кімнати міліції

27б. Рахівник

28а. Голова колгоспу

28б. Агроном-рахівник

29а. Біолог

29б. Офтальмолог

30а. Архіваріус

30б. Скульптор

31а. Стенографіст

31б. Логопед

32а. Економіст

32б. Завідувач магазином

33а. Науковий працівник музею

33б. Консультант

34а. Коректор

34б. Критик

35а. Радіооператор

35б. Спеціаліст з ядерної фізики

36а. Лікар

36б. Дипломат

37а. Актор

37б. Телеоператор

38а. Археолог

38б. Експерт

39а. Закрійник-модельєр

39б. Декоратор

40а. Часовий майстер

40б. Монтажник

41а. Режисер

41б. Вчений

42а. Психолог

42б. Поет

Вивчення взаємозв'язку типу особистості та сфери професійної діяльності

Опитувальник Дж. Холланда

Лист для відповідей

П.І.Б., курс, група









10а

10б

11а


11б

12а

12б

13а


13б

14а

14б

15а


15б

16а

16б

17а


17б

18а

18б

19а


19б

20а

20б

21а



21б

22а



22б

23а



23б

24а


24б

25а

25б

26а


26б

27а

27б

28а


28б

29а

29б

30а


30б

31а


31б

32а

32б



33а

33б

34а


34б

35а

35б

36а


36б

37а

37б

38а


38б

39а

39б

40а



40б

41а



41б

42а



42б

Характеристика типів особистості за Дж. Холланда

Реалістичний тип. "Чоловічий" тип. Володіє високою емоційною залежністю, орієнтований на сьогодення. Віддає перевагу займатися конкретними об'єктами і їх використанням. Вибирає заняття, що вимагають моторних навичок (постійний рух), спритності. Віддає перевагу професіям з конкретними завданнями: механік, водій, інженер, агроном і т.п. Характерні невербальні здібності, розвинені моторні навички, просторова уява (читання креслень). Має шанси домогтися успіху в таких областях як фізика, економіка, кібернетика, хімія, спорт.

Інтелектуальний тип. Характерні аналітичний розум, незалежність та оригінальність суджень. Переважають теоретичні та естетичні цінності. Орієнтується на рішення інтелектуальних теоретичних завдань. Найчастіше вибирає наукові професії. Структура інтелекту гармонійна: розвинені вербальні і невербальні здібності. Характеризується високою активністю, на спілкування не налаштований. У бесідах частіше є передавачем інформації, в основному - інтроверт. Найбільш бажані сфери діяльності: математика, географія, геологія, творчі професії.

Соціальний тип. Відображається вираженими соціальними вміннями (умінням спілкуватися, прагненням до лідерства, потребами в численних соціальних контактах). Незалежний від оточуючих, з успіхом пристосовується до обставин. Емоційний і чутливий. У структурі інтелекту виражені вербальні здібності. Відрізняється прагненням повчати і виховувати оточуючих, здатність до співпереживання та співчуття. Найбільш бажані сфери діяльності: психологія, медицина, педагогіка.

Конвенціальний тип. Віддає перевагу структурованої діяльності, роботі за інструкцією, визначених алгоритмах. Є здібності до переробки конкретної рутинної (цифровий) інформації. Підхід до проблем носить стереотипний характер. Риси характеру: консерватизм, підпорядкованість, залежність. У поведінці і спілкуванні дотримується стереотипів, добре слід звичаям. Слабкий організатор і керівник. Найчастіше переважають невербальні (особливо лічильні) здібності. Найбільш кращі такі спеціальності як бухгалтер, фінансист, товарознавець, економіст, діловод, друкарка, канцелярський службовець.

Заповзятливий тип. Вибирає цілі і завдання, що дозволяють виявити енергію, імпульсивність, ентузіазм. Рисами характеру є: прагнення до лідерства, потреба у визнанні, підприємливість, деяка агресивність. Віддає перевагу завдання, пов'язані з керівництвом, особистим статусом.

Артистичний тип. У відносинах з оточуючими спирається на свою уяву та інтуїцію, притаманний емоційно складний погляд на життя. Риси характеру: незалежність у прийнятті рішень, оригінальність мислення, зазвичай не живе за правилами і традиціями. Віддає перевагу заняття творчого характеру: музикування, малювання, діяльність у галузі гуманітарних наук. Добре розвинене сприйняття і моторика. Високий рівень екстравертірованность. У структурі інтелекту переважають вербальні здібності. Найбільш бажані сфери діяльності: історія, філологія, мистецтво.

Обробка результатів. Нами підраховувалася кількість зазначених відповідей в реєстраційному бланку по кожному стовпцю окремо. Отримані числові значення з'явилися характеристиками вираженості певного типу особистості за класифікацією Дж. Холланда.

Додаток 6

16-факторний опитувальник особистості Р.Б. Кеттелла (PF - опитувальник)

Опитувальник діагностує риси особистості, які Р.Б. Кеттелла називає конституційними факторами.

Нами використовувався скорочений варіант опитувальника, який використовується в умовах дефіциту часу. Він містить 105 питань.

Піддослідним викладалася інструкція, відповіді заносилися в спеціальний опитувальний лист і інтерпретувалися за допомогою спеціального "ключа". Збіг з "ключем" відповідей "а" і "з" оцінювалося 2 балами, збіг відповідей "B" - одним балом.

Сума балів по кожній виділеній групі дає в результаті значення фактора. Винятком є фактор B - тут будь-який збіг з ключем дає 1 бал.

Правильні відповіді за фактором B (інтелект): 3б); 20с); 37б); 54с); 71а); 88с); 104а); 105с).

Таким чином, максимальна оцінка по кожному фактору - 12 балів, за фактором B - 8 балів, мінімальна - 0 балів.

При виконанні завдання - виборі для відповідного затвердження одного з трьох варіантів відповіді, респондентам пропонувалося пам'ятати чотири наступних правил:

Не треба багато часу витрачати на обдумування відповідей. Необхідно давати ту відповідь, який першим приходить в голову. Оскільки питання не сформульовані настільки детально, як хотілося б випробуваним, їм пропонувалося представити "середню", найбільш типову ситуацію, яка відповідає змісту питання, і на цій основі вибирати варіант відповіді. Відповідати необхідно якомога точніше, але не дуже повільно, приблизно 5 - 6 питань за хвилину. На всі питання пропонувалося витрачати не більше 30 хвилин.

Респонденти повинні були намагатися не вдаватися занадто часто до проміжних, невизначеним відповідям: "не знаю", "щось середнє" і т.п.

Обов'язково відповідати на всі питання поспіль, нічого не пропускаючи. На випадок, якщо питання могли виявитися для респондентів не дуже слушними, їм пропонувалося знайти найкращий, найбільш підходящий варіант відповіді. Випробувані були завірені, що, так як деякі питання опитувальника носять "особистий" характер, відповіді на них не будуть розголошені. Відповіді можуть бути розшифровані тільки за допомогою спеціального "ключа", який знаходиться у експериментатора. Причому відповіді на кожен окремий питання взагалі не розглядаються, так як нас цікавлять тільки узагальнені показники.

Відповідати треба чесно й щиро, не намагатися справити хороше враження своїми відповідями, так як вони повинні відповідати істині.

Тестовий матеріал

Я думаю, моя пам'ять зараз краще, ніж була раніше.

а) так

б) важко сказати

з) немає

Я цілком міг би жити один, далеко від людей.

а) так

б) іноді

з) немає

Якщо б я сказав, що небо знаходиться "внизу" і що взимку "жарко", я мав би назвати злочинця.

а) бандитом

б) святим

з) хмарою

Коли я лягаю спати, я ...

а) засинаю швидко

б) щось середнє

з) засинаю повільно

Якби я вів машину по дорозі, де багато інших автомобілів, я волів би ...

а) пропустити вперед більшість машин

б) не знаю

з) обігнати всі йдуть попереду машини

У компанії я надаю іншим жартувати і розповідати іншим різні історії

а) так

б) іноді

з) немає

7. Мені важливо, щоб у всьому, що мене оточує, не було безладу

а) важливо

б) важко сказати

з) неважливо

8. Більшість людей, з якими я буваю в компаніях, безсумнівно раді мене бачити.

а) так

б) іноді

з) немає

9. Я швидше займався б ...

а) фехтуванням і танцями

б) важко сказати

з) боротьбою і баскетболом

10. Мене тішить, що те, що люди роблять, зовсім не схоже на те, що вони потім розповідають про це.

а) так

б) іноді

з) немає

11. Читаючи про якийсь подію, я цікавлюся всіма подробицями.

а) завжди

б) іноді

з) рідко

12. Коли друзі глузують з мене, я зазвичай сміюся разом з ними і зовсім не ображаюся.

а) вірно

б) не знаю

з) невірно

13. Якщо мені хто-небудь нагрубити, я можу швидко забути про це.

а) вірно

б) не знаю

з) не вірно

14. Мені більше подобається придумувати нові способи у виконанні будь-якої роботи, ніж використовувати старі випробувані прийоми.

а) вірно

б) не знаю

з) невірно

15. Коли я планую що-небудь, я вважаю за краще це робити самостійно, без сторонньої допомоги.

а) вірно

б) іноді

з) немає

16. Я думаю, що я менш чутливий і легко порушуваний, ніж більшість людей.

а) вірно

б) важко відповісти

з) невірно

17. Мене дратують люди, які не можуть швидко приймати рішення.

а) вірно

б) не знаю

з) невірно

(Кінець стовпця в бланку для відповідей)

18. Іноді, хоч і короткочасно, у мене виникало відчуття роздратування по відношенню до моїх батьків.

а) так

б) не знаю

з) немає

19. Я швидше розкрив би свої потаємні думки

а) моїм хорошим друзям

б) не знаю

з) у своєму щоденнику

20. Я думаю, що слово, протилежне за змістом слову "неточний", це ...

а) "недбалий"

б) "ретельний"

c) "приблизний"

21. У мене завжди вистачає енергії, коли це необхідно.

а) так

б) важко сказати

з) немає

22. Мене більше дратують люди, які ...

а) своїми грубими жартами вганяють людей у ​​фарбу

б) важко відповісти

c) створюють незручності, запізнюючись на домовлену зустріч

23. Мені дуже подобається запрошувати гостей і розважати їх

а) вірно

б) не знаю

з) невірно

24. Я думаю, що ...

а) не все треба робити однаково ретельно

б) важко сказати

с) будь-яку роботу слід виконувати ретельно, якщо Ви за неї взялися

25. Мені завжди доводиться долати збентеження.

а) так

б) можливо

з) немає

26. Мої друзі частіше ...

а) радяться зі мною

б) і те й інше

з) дають мені поради

27. Якщо приятель обманює мене в дрібницях, я скоріше вважаю за краще зробити вигляд, що не помітив цього, ніж викрити його.

а) так

б) іноді

з) немає

28. Мені подобається один ...

а) чиї інтереси мають діловий і практичний характер

б) не знаю

з) який відрізняється глибоко продуманими поглядами на життя

29. Я не можу спокійно слухати, як інші люди висловлюють ідеї, протилежні тим, в які я твердо вірю.

а) вірно

б) важко відповісти

з) невірно

30. Мене хвилюють мої минулі вчинки і помилки

а) так

б) не знаю

з) немає

31. Якщо б я однаково добре вмів і те і інше, то я хотів би ...

а) грати в шахи

б) важко сказати

з) грати в городки

32. мені подобаються товариські, компанійські люди.

а) так

б) не знаю

з) немає

33. Я настільки обережний і практичний, що зі мною трапляється менше неприємних несподіванок, ніж з іншими людьми.

а) так

б) важко сказати

з) немає

34. Я можу забути про свої турботи і обов'язки, коли мені необхідно.

а) так

б) іноді

з) немає

(Кінець другого стовпця в бланку для відповідей)

35. Мені буває важко визнати, що я не правий.

а) так

б) іноді

з) немає

36. На підприємстві мені було б цікавіше

а) працювати з машинами і механізмами і брати участь в основному виробництві

б) важко сказати

з) розмовляти з людьми, займатися громадською роботою

37. Яке слово не пов'язане з двома іншими?

а) "кішка"

б) "близько"

з) "сонце"

38. Те, що в деякій мірі відволікає мою увагу:

а) дратує мене

б) щось середнє

з) не турбує мене абсолютно

39. Якби у мене було багато грошей, то я

а) подбав би про те, щоб не викликати до себе заздрості

б) не знаю

з) жив би, не обмежуючи себе ні в чому

40. Гірше покарання для мене ...

а) важка робота

б) не знаю

c) бути замкненим на самоті

41. Люди повинні більше, ніж вони роблять це зараз, вимагати дотримання законів моралі.

а) так

б) іноді

з) немає

42. Мені говорили, що дитиною я був ...

а) спокійним і любив залишатися сам

б) не знаю

з) живим і рухомим

43. Мені подобалася б практична повсякденна робота з різними установками й машинами.

а) так

б) не знаю

з) немає

44. Я думаю, що більшість свідків говорять правду, навіть якщо це нелегко для них.

а) так

б) важко сказати

з) немає

45. Іноді я не наважуюся проводити в життя свої ідеї тому, що вони здаються мені нездійсненними.

а) вірно

б) важко відповісти

з) невірно

46. Я намагаюся сміятися над жартами не так голосно, як це робить більшість людей.

а) вірно

б) не знаю

з) невірно

47. Я ніколи не буваю такий нещасний, що хочеться плакати.

а) вірно

б) не знаю

з) невірно

48. У музиці я насолоджуюся:

а) маршами у виконанні військових оркестрів

б) не знаю

з) скрипковим соло

49. Я б швидше віддав перевагу провести два літніх місяці ...

а) у селі з одним або двома друзями

б) важко сказати

з) очолюючи групу в туристському таборі

50. Зусилля, витрачені на складання планів,

а) ніколи не зайві

б) важко сказати

з) не варті цього

51. Необдумані вчинки та висловлювання приятелів на мою адресу не ображають і не засмучують мене.

а) вірно

б) не знаю

з) невірно

(Кінець третього стовпця в бланку для відповідей)

52. Коли мені все вдається, я знаходжу ці справи легкими.

а) завжди

б) іноді

з) рідко

53. Я вважав за краще б швидше працювати ...

а) в установі, де мені довелося б керувати людьми і весь час бути серед них

б) важко відповісти

з) архітектором, який в тихій кімнаті розробляє свій проект

54. Будинок так ставиться до кімнати, як дерево ...

а) до лісу

б) до рослини

с) до листа

55. Те, що я роблю, в мене не виходить.

а) рідко

б) іноді

з) часто

56. У більшості справ я ...

а) віддаю перевагу ризикнути

б) не знаю

з) вважаю за краще діяти напевно

57. Ймовірно, деякі люди вважають, що я занадто багато говорю.

а) скоріше це так

б) не знаю

з) думаю, що немає

58. Мені більше подобається людина ...

а) великих знань та ерудиції, будь він навіть ненадійний і непостійний

б) важко сказати

с) із середніми здібностями, але зате, вміє протистояти всяким спокусам

59. Я приймаю рішення ...

а) швидше, ніж багато інших людей

б) не знаю

з) повільніше, ніж більшість людей

60. На мене велике враження справляють ...

а) майстерність і витонченість

б) важко сказати

з) сила і міць

61. Я вважаю, що я людина, схильна до співпраці.

а) так

б) щось середнє

з) немає

62. Мені більше подобається розмовляти з людьми вишуканими і витонченими, ніж з відвертими і прямолінійними.

а) так

б) не знаю

з) немає

63. Я віддаю перевагу ...

а) вирішувати питання, що стосуються мене особисто, сам

б) важко відповісти

з) радитися з моїми друзями

64. Якщо людина не відповідає відразу після того, як я сказав, я відчуваю, що сказав дурницю.

а) вірно

б) не знаю

з) невірно

65. У шкільні роки я найбільше отримував знань

а) на уроках

б) важко сказати

з) читаючи книги

66. Я уникаю громадської роботи і пов'язаної з цим відповідальності.

а) вірно

б) іноді

з) невірно

67. Коли питання, яке треба вирішити, дуже важкий і вимагає від мене багато зусиль, я намагаюся

а) зайнятися іншим питанням

б) важко відповісти

з) ще раз спробувати вирішити це питання

68. У мене виникають сильні емоції: тривога, гнів, напади сміху і т.д., здавалося б, без певної причини.

а) так

б) іноді

з) немає

(Кінець четвертого стовпця в бланку для відповідей)

69. Іноді я міркую гірше, ніж зазвичай.

а) вірно

б) не знаю

з) невірно

70. Мені приємно зробити людині послугу, погодившись призначити зустріч з ним на час, зручний для нього, навіть якщо це трохи незручно для мене.

а) так

б) іноді

з) немає

71. Я думаю, що правильне число, яке повинно продовжити ряд 1, 2, 3, 5, 6, буде ...

а) 10

б) 5

з) 7

72. Іноді в мене бувають тривалі напади нудоти і запаморочення без певної причини.

а) так

б) не знаю

з) немає

73. Я віддам перевагу швидше відмовитися від свого замовлення, ніж доставити офіціантові зайве занепокоєння.

а) так

б) іноді

з) немає

74. Я живу сьогоднішнім днем ​​більше, ніж інші люди.

а) вірно

б) важко сказати

з) невірно

75. На вечірці мені подобається ...

а) брати участь у цікавій бесіді

б) важко відповісти

з) дивитися, як люди відпочивають, і відпочивати самому

76. Я висловлюю свою думку незалежно від того, скільки людей можуть його почути.

а) так

б) іноді

з) немає

77. Якщо б я міг перенестися в минуле, я б найбільше хотів зустрітися з ...

а) Колумбом

б) не знаю

з) Пушкіним

78. Я змушений утримувати себе від того, щоб залагоджувати чужі справи.

а) так

б) іноді

з) немає

79. Працюючи в магазині, я волів би ...

а) оформляти вітрини

б) не знаю

c) бути касиром

80. Якщо люди погано про мене думають, я не намагаюся переконати їх, і продовжую робити так, як вважаю за потрібне.

а) так

б) важко сказати

з) немає

81. Якщо я бачу, що мій старий друг холодний зі мною і уникає мене, я зазвичай ...

а) відразу ж думаю: "У нього поганий настрій"

б) не знаю

з) турбуюся про те, що зробив невірний вчинок

82. Усі нещастя відбуваються через людей ...

а) які намагаються в усі внести зміни, хоча існують способи вирішення цих питань

б) не знаю

з) відкидають нові, багатообіцяючі пропозиції

83. Я отримую велике задоволення, розповідаючи місцеві новини.

а) так

б) іноді

з) немає

84. Акуратні вимогливі люди не уживаються зі мною.

а) вірно

б) іноді

з) невірно

85. Мені здається, що я менш дратівливий, ніж більшість людей.

а) вірно

б) іноді

з) невірно

(Кінець п'ятого стовпця в бланку для відповідей)

86. Мені легше не рахуватися з іншими людьми, ніж їм зі мною.

а) вірно

б) іноді

з) невірно

87. Буває, що я весь ранок не хочу ні з ким розмовляти.

а) часто

б) іноді

з) ніколи

88. Якщо стрілки годинника зустрічаються рівно через кожні 65 хвилин, відміряних по точних годинах, то ці години ...

а) відстають

б) йдуть правильно

з) поспішають

89. Мені буває нудно.

а) часто

б) іноді

з) рідко

90. Люди кажуть, що мені подобається робити все оригінальним способом.

а) вірно

б) іноді

з) невірно

91. Я вважаю, що потрібно уникати зайвих хвилювань, тому що вони стомлюючі.

а) так

б) іноді

з) немає

92. Будинки у вільний час я ...

а) балакаю і відпочиваю

б) важко відповісти

з) займаюся питаннями, які мене справами

93. Я боязко і обережно ставлюся до зав'язування дружніх відносин з новими людьми.

а) так

б) іноді

з) немає

94. Я вважаю, що те, що люди говорять віршами, можна так само точно висловити прозою.

а) так

б) іноді

з) немає

96. Я думаю, що навіть самі драматичні події через рік вже не залишать в моїй душі ніяких слідів.

а) так

б) іноді

з) немає

97. Я думаю, що було б цікавіше бути ...

а) натуралістом і працювати з рослинами

б) не знаю

з) страховим агентом

98. Я схильний до безпричинного страху і огиди по відношенню до деяких речей, наприклад, до певних тваринам, місцях і т.д.

а) так

б) іноді

з) немає

99. Я люблю міркувати про те, як можна було б поліпшити цей світ.

а) так

б) важко сказати

з) немає

100. Я віддаю перевагу ігри ...

а) де потрібно грати в команді і мати партнера

б) не знаю

с) де кожен грає сам за себе

101. Вночі мені сняться фантастичні або безглузді сни.

а) так

б) іноді

з) немає

102. Якщо я залишаюся в будинку один, то через деякий час я відчуваю тривогу і страх.

а) так

б) іноді

з) немає

(Кінець шостого стовпця в бланку для відповідей)

103. Я можу своїм дружнім ставленням ввести людей в оману, хоча насправді вони мені не подобаються.

а) так

б) іноді

з) немає

104. Яке слово не відноситься до двох інших?

а) "думати"

б) "бачити"

з) "чути"

105. Якщо мати Марії є сестрою батька Олександра, то ким є Олександр по відношенню до батька Марії?

а) двоюрідним братом

б) племінником

з) дядьком

Обробка результатів

Інтерпретація факторів

Фактор А "замкнутість - товариськість"

При низьких оцінках людина характеризується необщительностью, замкнутістю, байдужістю, деякою ригідністю і зайвою строгістю в оцінці людей. Він скептично налаштований, холодний по відношенню до оточуючих, любить бути на самоті, не має близьких друзів, з якими можна бути відвертим.

При високих оцінках людина відкрита і добросердий, товариський і добродушний. Йому властиві природність і невимушеність у поведінці, уважність, доброта, м'якосердий у відносинах. Він охоче працює з людьми, активний в усуненні конфліктів, довірливий, не боїться критики, відчуває яскраві емоції, жваво відгукується на події. У цілому чинник орієнтований на вимірювання товариськості в малих групах.

Фактор В "інтелект"

При низьких оцінках людині властива конкретність і деяка ригідність мислення, може мати місце емоційна дезорганізація мислення.

При високих оцінках спостерігається абстрактність мислення, кмітливість, здатність швидко навчатися. Існує певний зв'язок з рівнем вербальної культури та ерудицією.

Фактор С "емоційна нестійкість - емоційна стійкість"

При низьких оцінках виражені низька толерантність по відношенню до фрустрації, схильність почуттям, мінливість інтересів, схильність до лабільності настрою, дратівливість, втомлюваність, невротичні симптоми, іпохондрія.

При високих оцінках людина витриманий, працездатний, емоційно зрілий, реалістично налаштований. Він краще здатний слідувати вимогам групи, характеризується постійністю інтересів. У нього відсутня нервове стомлення. У крайніх випадках може мати місце емоційна ригідність і нечутливість. За деякими даними чинник пов'язаний зі станом нервової системи, лабільністю, переважанням процесу гальмування. Фактор Е "підпорядкованість - домінантність"

При низьких оцінках людина сором'язлива, схильний дати дорогу іншим. Він часто виявляється залежним, бере провину на себе, тривожиться про можливі своїх помилках. Йому властиві тактовність, покірливість, шанобливість, покірність до повної пасивності.

При високих оцінках людина владна, незалежний, самовпевнений, впертий до агресивності. Він незалежний у судженнях і поведінці, свій образ думок схильний вважати законом для себе і оточуючих. У конфліктах звинувачує інших, не визнає влади і тиску з боку, вважає за краще для себе авторитарний стиль керівництва, але і бореться за більш високий статус; конфліктний, норовливий.

Фактор F "стриманість - експресивність"

При низьких оцінках людина характеризується розсудливістю, обережністю, мовчазністю, розважливістю. Йому властива заклопотаність, песимістичність у сприйнятті дійсності. Він турбується про майбутнє, чекає невдач, оточуючим здається нудним, млявим і надмірно манірним.

При високих оцінках людина життєрадісний, імпульсивний, безтурботний, веселий, говіркий, рухливий. Енергійний, соціальні контакти для нього емоційно значущі. Він експансивний, щирий у відносинах між людьми. Емоційність, динамічність спілкування призводить до того, що він часто стає лідером і ентузіастом групової діяльності, вірить в успіх. У цілому оцінка за цим фактором відображає емоційну забарвленість та динамічність спілкування.

Фактор G "схильність почуттям - висока нормативність спілкування"

При низьких оцінках людина непостійна, схильний до впливу випадку та обставин, не робить зусиль по виконанню групових вимог і норм. Він характеризується безпринципністю, гнучкими установками по відношенню до соціальних норм, що може призвести до антисоціальної поведінки.

При високих оцінках спостерігається усвідомлене дотримання норм і правил поведінки, наполегливість у досягненні мети, точність, відповідальність, ділова спрямованість. У цілому чинник визначає, якою мірою різні норми і заборони регулюють поведінку і ставлення людини. Фактор Н "сміливість - боязкість"

При низьких оцінках людина сором'язлива, не впевнений у своїх силах, стриманий, боязкий, вважає за краще знаходитися в тіні. Великому суспільству він віддає перевагу одного - двох друзів. Відрізняється підвищеною чутливістю до загрози.

При високих оцінках людині властива соціальна сміливість, активність, готовність мати справу з незнайомими обставинами і людьми. Він схильний до ризику. Тримається вільно. У цілому чинник визначає реактивність на загрозу в соціальних ситуаціях і визначає ступінь активності в соціальних контактах.

Фактор I "жорсткість - чутливість"

При низьких оцінках людині властива мужність, самовпевненість, розсудливість, реалістичність суджень, практичність, деяка жорсткість, суворість, черствість.

При високих оцінках спостерігається м'якість, стійкість, залежність, прагнення до заступництва, схильність до романтизму, артистичність натури, жіночність, художність сприйняття світу. Можна говорити про розвинену здатність до емпатії, співпереживання та розуміння інших людей.

Фактор L "довірливість - підозрілість"

При низьких оцінках людина характеризується відвертістю, довірливістю, доброзичливістю по відношенню до інших людей, терпимістю, товариськість, він вільний від заздрості, легко знаходить спільну мову з людьми, добре працює в колективі.

При високих оцінках людина ревнивий, заздрісний, характеризується підозрілістю, йому властиво велике зарозумілість. Його інтереси звернені на самого себе, він зазвичай обережний у своїх вчинках, егоцентричний. Фактор говорить про емоційне відношення до людей.

Фактор М "практичність - розвинену уяву"

При низьких оцінках людина практична, добросовісний. Він орієнтується на зовнішню реальність і слід загальноприйнятим нормам, йому властива деяка обмеженість і зайва уважність до дрібниць.

При високій оцінці можна говорити про розвинену уяву, орієнтуванні на свій внутрішній світ, високий творчий потенціал людини.

Фактор N "прямолінійність - дипломатичність"

При низьких оцінках людині властива прямолінійність, наївність, природність, безпосередність поведінки.

При високих оцінках людина характеризується ощадливістю, проникливістю, розумним і сентиментальним підходом до подій і оточуючим людям.

Фактор Про "впевненість у собі - тривожність"

При низьких оцінках людина безтурботний, холоднокровний, спокійний, упевнений у собі.

При високих оцінках людині властива тривожність, депресивність, уразливість, вразливість.

Фактор Q "консерватизм - радикалізм"

При низьких оцінках людина характеризується консервативністю, стійкістю по відношенню до традиційних труднощів, він знає, у що повинен вірити, і, незважаючи на неспроможність яких - то принципів, не шукає нових, з сумнівом ставиться до нових ідей, схильний до моралізації та моралей. Він опирається змін і не цікавиться аналітичними та інтелектуальними міркуваннями.

При високих оцінках людина критично налаштований, характеризується наявністю інтелектуальних інтересів, аналітичність мислення, прагне бути добре поінформованим. Більш схильний до експериментування, спокійно сприймає нові не усталені погляди і зміни, не довіряє авторитетів, на віру нічого не приймає.

Фактор Q 2 "конформізм - нонконформізм"

При низьких оцінках людина залежна від групи, слід за громадською думкою, віддає перевагу і працювати, і приймати рішення разом з іншими людьми, орієнтується на соціальне схвалення. При цьому у нього часто відсутня ініціатива ухвалення рішень.

При високій оцінці людина воліє власні рішення, незалежний, слід за обраним ним самим шляху, сам приймає рішення і сам діє. Однак не можна сказати, що він домінанту, маючи власну думку, він не прагне нав'язувати його оточуючим. Не можна сказати, що він не любить людей, він просто не потребує їх схвалення та підтримку.

Фактор Q 3 "низький самоконтроль - високий самоконтроль"

При низьких оцінках спостерігається недисциплінованість, внутрішня конфліктність уявлень про себе, людина не стурбований виконанням соціальних вимог.

При високих оцінках - розвинений самоконтроль, точність виконання соціальних вимог. Людина дотримується свого поданням про себе, добре контролює свої емоції і поведінку, доводить всяке справу до кінця. Йому властива цілеспрямованість та інтегрованість особистості.

На відміну від соціальної нормативності поведінки (фактор G) цей фактор вимірює рівень внутрішнього контролю поведінки.

Фактор Q 4 "розслабленість - напруженість"

При низьких оцінках людині властива розслабленість, млявість, спокій, низька мотивація, лінощі, зайва задоволеність і незворушність.

Висока оцінка свідчить про напруженість, фрустірованності, напруженості, наявності порушення та занепокоєння. Стан фрустрації, в якому людина перебуває представляє собою результат підвищеної мотивації. Йому властиво активне незадоволення прагнень.

Фактор MD "адекватність самооцінки"

Чим вище оцінка за цим фактором, тим більшою мірою людині властиво завищувати свої можливості і переоцінювати себе.

На основі якісного та кількісного аналізу змісту особистісних чинників та їх взаємозв'язків можуть бути виділені такі блоки факторів:

Інтелектуальні особливості: фактори B, M, Q1

Емоційно - вольові особливості: фактори C, G, I, O, Q 3, Q 4

Комунікативні властивості і особливості міжособистісної взаємодії: фактори: A, H, F, E, Q 2, N, L.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Психологія | Курсова
322.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Дослідження індивідуально-психологічних особливостей підлітків мають психосоматическую
Дослідження індивідуально-психологічних особливостей підлітків мають психосоматическую патологію
Порівняльне Дослідження індивідуально-психологічних особливостей учнів шкільних класах
Роль індивідуально-психологічних особливостей у формуванні реакції на здоров`я захворювання
Роль індивідуально-психологічних особливостей у формуванні реакції на здоров`я-захворювання
Порівняльне Дослідження індивідуально-психологічних особливостей учнів шкільних класах різного
Вплив особливостей педагогічних комунікацій на формування особистості молодшого школяра
Вплив індивідуально-психологічних якостей і стилю роботи керівника на морально-психологічний
Вплив індивідуально-психологічних якостей і стилю роботи керівника на морально-психологічний
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru