Вплив технічних засобів навчання на результативність засвоєння іноземної мови учнями початкових

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Міністерство освіти і науки Російської Федерації
Департамент освіти Вологодської області
ГОУ СПО "Тотемський педагогічний коледж"

Вплив ТСО на результативність засвоєння іноземної мови учнями початкових класів

Випускна кваліфікаційна робота з іноземної мови
спеціальність 050709 Викладання в початкових класах
Тотьма 2008

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ТСО НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У молодшому шкільному віці
1.1 Психологічні особливості молодшого шкільного віку
1.2 Класифікація технічних засобів навчання
1.3 Використання екранно-звукових засобів у навчально-виховному процесі
1.4 Звукові засоби навчання і виховання та їх використання
РОЗДІЛ 2. ДОСВІД ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТСО НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У молодшому шкільному віці
2.1 Планування дослідження
2.2 Визначення впливу технічних засобів навчання на результативність засвоєння іноземної мови учнями початкових класів
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА
ДОДАТКИ

ВСТУП
Подальше вдосконалення навчального процесу та приведення методів і засобів навчання у відповідність до вимог часу немислимі без широкого використання технічних засобів навчання (ТЗН), раціоналізують зміст і процес навчання.
Технічні засоби навчання - це комплекси і апаратура з методичним забезпеченням, що застосовуються в процесі навчання для пред'явлення і обробки інформації з метою підвищення ефективності засвоєння учнями знань, умінь і навичок. Впровадження технічних засобів навчання в навчальний процес призводить, з одного боку, до вдосконалення науково-теоретичних, методичних, технічних і організаційних проблем процесу навчання, а з іншого - пов'язані з необхідністю підвищення педагогічної майстерності. За допомогою технічних засобів навчання встановлюють відповідність досягнутих результатів навчально-пізнавальної діяльності заданим критеріям. Все це говорить про необхідність і важливість використання технічних засобів навчання.
Предметом дослідження є результативність засвоєння іноземної мови молодшими школярами, а об'єктом - освітній процес з використанням технічних засобів навчання.
Метою роботи визначено виявлення та обгрунтування впливу технічних засобів навчання на результативність засвоєння іноземної мови з орієнтацією на молодший шкільний вік.
Дана мета буде реалізована через такі завдання, як:
- Вивчити теоретичні основи впливу технічних засобів навчання на результативність засвоєння іноземної мови в молодшому шкільному віці;
- Розкрити способи використання технічних засобів навчання на уроках іноземної мови в молодшому шкільному віці;
- Розробити практичні рекомендації щодо впливу технічних засобів навчання на результативність засвоєння іноземної мови.
Проблема полягає у виявленні впливу технічних засобів навчання на результативність засвоєння іноземної мови учнями початкових класів.
На основі поставленої мети ми виділили гіпотезу: якщо на уроках іноземної мови систематично використовувати технічні засоби навчання, то результативність засвоєння мови підвищиться.
При роботі над даною темою пропонується вибір таких методів, як аналіз спеціальної літератури, порівняння, узагальнення, спостереження, систематизація, опитування та експеримент.
Дана робота складається з титульного аркуша, вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.
У вступі представлений методологічний апарат дослідження.
Перший розділ характеризує теоретичні основи використання технічних засобів навчання на уроках іноземної мови в молодшому шкільному віці. Вона складається з 4-х пунктів:
1) психологічні особливості молодшого шкільного віку;
2) класифікація технічних засобів навчання;
3) використання екранно-звукових засобів у навчально-виховному процесі;
4) звукові засоби навчання і виховання та їх використання.
У другому розділі дана характеристика практичного використання технічних засобів навчання. У висновку запропоновані висновки з дослідницької роботи. Програми включають в себе таблиці і графіки, що відображають рівень впливу технічних засобів навчання на результативність засвоєння іноземної мови учнями початкових класів.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У молодшому шкільному віці
1.1 Психологічні особливості використання технічних засобів навчання
За словами Г.М. Коджаспірова, технічні засоби навчання підвищують продуктивність навчально-виховного процесу в тому разі, якщо вчитель, вихователь добре уявляють і розуміють психологічні основи їх застосування [11].
Сучасні технічні засоби навчання, на думку Є.О. Смирнової, мають широкі можливості, які необхідно реалізовувати на основі врахування психологічних особливостей сприйняття в процесі навчання.
З психології відомо, що зорові аналізатори володіють значно більш високою пропускною здатністю, ніж слухові. Око здатний сприймати мільйони біт в секунду; вухо - тільки десятки тисяч. Інформація, сприйнята візуально, за даними психологічних досліджень, більш осмислена, краще зберігається в пам'яті [3].
Однак у процесі навчання основним джерелом інформації продовжують залишатися технічні засоби навчання. Тому вчителю треба розширювати арсенал зорових і зорово-слухових засобів подачі інформації. Отже, найбільш високу якість засвоєння досягається при безпосередньому поєднанні слова вчителя і пред'являється учням зображення в процесі навчання. А технічні засоби навчання як раз і дозволяють більш повно використовувати можливості зорових і слухових аналізаторів учнів. Це впливає, перш за все на початковий етап процесу засвоєння знань - відчуття і сприйняття. Сигнали, які сприймаються через органи почуттів, піддаються логічній обробці, потрапляють у сферу абстрактного мислення. У результаті чуттєві образи полягають у судженнях і умовиводах. Значить, більш повне використання зорових і слухових аналізаторів створює в цьому випадку основу для успішного перебігу наступного етапу процесу пізнання - осмислення. Крім того, при протіканні процесу осмислення застосування наочності (зокрема, образотворчої та словесної) впливає на формування і засвоєння понять, доказовість і обгрунтованість суджень і умовиводів, встановлення причинно-наслідкових зв'язків і т.д. пояснюється це тим, що аудіовізуальні посібники впливають на створення умов, необхідні для процесу мислення, що лежить в основі осмислення [8].
Велику роль технічні засоби навчання відіграють в запам'ятовуванні як логічне завершення процесу знань, створюючи яскраві опорні моменти, допомагають закарбувати логічну нитку матеріалу, систематизувати вивчений матеріал.
Значна роль технічних засобів навчання і на етапі застосування знань: існують спеціальні тренажери, комп'ютерні програми, спрямовані на вироблення умінь і навичок, спеціальне використання для цих цілей статичних і звукових засобів.
Особливо має враховуватися вчителем емоційний вплив технічних засобів. Якщо йому важливо сконцентрувати увагу учнів на зміст пропонованого матеріалу, то сила їх емоційного впливу викликає інтерес і позитивний емоційний настрій на сприйняття. Надлишок емоційності утруднить засвоєння і осмислення основного матеріалу. Якщо використовуваний матеріал повинен викликати певні почуття і переживання, вирішальним виявляється саме емоційний потенціал використовуваного кошти. Колір, помірне музичний супровід, чіткий і продуманий дикторський або учительський коментар значущі при сприйнятті будь-яких технічних засобів навчання.
У навчально-виховному взаємодії вихователя і вихованця однією з найактуальніших і найскладніших проблем є залучення і збереження дитячої уваги на протязі всього уроку.
Увага в молодшому шкільному віці мимовільне, яке викликає новизна, незвичність, динамічність об'єкта, контрастність зображення, тобто ті якості інформації, які відтворюються за допомогою технічних засобів навчання. Все це, разом узяте, впливає на глядача і, викликаючи мимовільну увагу учнів, сприяє мимовільному запам'ятовуванню матеріалу [28].
Дубровіна І.В. виділяє наступні психологічні особливості уваги:
- Зосередженість уваги - утримання уваги на одному об'єкті; - стійкість зберігається у дітей до 15-20 хв., А потім потрібно перемикання уваги, короткий відпочинок. Обсяг уваги - кількість об'єктів, символів, які сприймаються одночасно з достатньою ясністю. Розподіл уваги - одночасне увагу до декількох об'єктів і одночасне повне їх сприйняття. У дітей воно якраз не дуже розвинене, тому часто в підготовці екранних посібників використовують принцип, коли об'єкт, що вивчається виділяється більше всього, що зображено на екрані, щоб посилити увагу саме до нього, тому що на загальному тлі учень втрачає багато його необхідні характеристики. Переключення уваги - переміщення уваги з одного об'єкта на інший. Технічні засоби дозволяють подавати інформацію в потрібній послідовності й у потрібних пропорціях, акцентуючи увагу на тих частинах об'єкта, які в даний момент є предметом обговорення. Таке організоване управління увагою школярів сприяє формуванню у них найважливішого загальнонавчальних умінь - уміння спостерігати [6].
За словами Карпова П.В., технічні засоби навчання допомагають розвивати в учнів уміння порівнювати, аналізувати, робити висновки, тому що можна в різних формах наочності дати ракурси досліджуваних об'єктів, довести до логічного кінця неправильні міркування учня, що є надзвичайно переконливим, але не завжди досягається словом вчителя [10].
Д.А. Сметанін говорив, що практично і традиційні, і сучасні технічні засоби навчання володіють можливостями розвитку творчих здібностей учнів та засвоєння ними знань на високому рівні осмислення та інтерпретації. Технічні засоби навчання дозволяють широко використовувати різні посібники, в яких учні у процесі засвоєння інформації або її закріплення та узагальнення можуть що-небудь дописувати, домальовувати, заповнювати, а також виготовляти навчальні посібники самостійно і захищати їх на уроках.
Технічні засоби навчання володіють величезним потенціалом формування позитивної мотивації навчання, зняття затиснення і ряду комплексів, що заважають дитині вчитися і не усуваються в прямому спілкуванні з педагогом [27].
На думку Прессман Л.П., отримання знань у школі особливо потребує спогляданні, у спостереженні. Екранно-звукові засоби навчання з успіхом вирішують цю задачу. Вони вводять в клас, на урок фактичний матеріал, що відображає світ природи, життя. Образний матеріал, об'єднаний в кінофільмі, диафильме, комп'ютерній програмі, копіює дійсність, є моделлю, що дає з тим або іншим ступенем точності уявлення про оригінал. Екранні образи схожі з оригіналом, але не тотожні, не однакові. Зображення на екрані завжди подається під певним кутом зору: у показуваного об'єкта виділяються потрібні в навчально-виховних цілях сторони і деталі. При цьому в екранно-звуковий моделі матеріал подається з найбільшою простотою й доступністю для сприйняття.
У процесі сприйняття глядач весь час ніби розшифровує екранне видовище. Пізнаючи в ньому реальні речі. Крім того, виникають труднощі перекладу образної інформації в вербальну, понятійну.
Ці психологічні особливості сприйняття фільму породжують складну проблему: фільм пропонує учням інформацію у вигляді екранного образу об'єкта, а вчитель вимагає від них вже розшифровану інформацію про самому реальному об'єкті. Між тим екранний образ сильно відрізняється від реального, тому що фільм (діафільм) - це тільки форма відображення дійсності. Отже, учні повинні виконати додаткову розумову роботу з відтворення відсутніх ланок між екранним образом і його втіленням у вигляді матеріальної речі чи реального явища.
Правильність сприйняття екранного зображення і звукових записів багато в чому залежить від чуттєвого досвіду дітей і багатства їх уяви [22].
Як вважав Верісокін Ю.І., отримані за допомогою екранно-звукових образів знання забезпечують надалі перехід до більш високого ступеня пізнання - поняттям і теоретичним висновків. Крім предметної та ілюстративної наочності в останні роки отримала широке поширення так звана логічна наочність, до якої відносять мовні формулювання, винесені на екран у вигляді письмової мови, схеми і т.д. Призначення такої наочності - надати образність поняттю, ідеї, логічного елементу. У результаті здійснюється перехід від конкретної, предметної наочності до абстрактної, що сприяє формуванню в учнів абстрактного логічного мислення [3].
1.2 Класифікація засобів навчання
На думку Р.Ф. Попова, технічні засоби навчання - сукупність технічних пристроїв з дидактичним забезпеченням, що застосовуються в навчально-виховному процесі для пред'явлення і обробки інформації з метою його оптимізації. Технічні засоби навчання поєднують два поняття: технічні пристрої (апаратура) та дидактичні засоби навчання (носії інформації), які за допомогою цих пристроїв відтворюються [20].
Гальскова Н.Д. у своїх роботах називає технічні засоби навчання аудіовізуальними засобами, які діляться на жорсткі (hardware) і м'які (software).
До жорстких відносяться магнітофони, проектори, телевізори, комп'ютери, до м'яких - носії інформації: грамплатівки, магнітна стрічка, магнітні та оптичні диски, слайди, кінофільми [5].
Кравченя Е.М. зазначав, що класифікувати технічні засоби навчання складно в силу різноманітності їх влаштування, функціональних можливостей, способів пред'явлення інформації. Він виділив такі основні класифікації:
1) за функціональним призначенням (характеру розв'язуваних навчально-виховних завдань);
2) принципом пристрою і роботи;
3) характеру навчання;
4) логіці роботи;
5) характером впливу на органи чуття;
6) характером пред'явлення інформації.
За функціональним призначенням технічні засоби навчання поділяють на технічні засоби передачі навчальної інформації, контролю знань, тренажерні, навчання і самонавчання, допоміжні. Крім того, існують технічні засоби, що поєднують функції різного призначення - комбіновані.
ТЗ передачі інформації: діапроектори, графопроектори, магнітофони, музичні центри (аудіосистеми), телевізори, відеомагнітофони, ПЕОМ і т.д. Відмінною особливістю всіх цих технічних пристроїв є перетворення інформації, записаної на тому чи іншому носії, в зручну для сприйняття форму.
ТЗ контролю об'єднують різноманітні пристрої та комплекси, які дозволяють за певною програмою і заданим критеріям з тією чи іншою мірою достовірності оцінювати ступінь засвоєння навчального матеріалу. Контролюючі технічні засоби навчання бувають індивідуальні та групові. Вони відрізняються типом навчальних програм і методом введення відповіді учнів.
ТЗ навчання і самонавчання забезпечують пред'явлення навчальної інформації студентів за визначеними програмами, закладеним у технічні пристрої, і самоконтроль засвоєння знань.
Тренажерні ТЗ - спеціалізовані навчально-тренувальні пристрої, які призначені для формування початкових умінь і навичок.
Допоміжні ТЗ об'єднують засоби малої автоматизації (механізації) і апарати, що використовуються для допоміжних цілей: підсилювачі, пристрої дистанційного управління.
До комбінованих ТЗ (універсальним), що виконує кілька функцій, відносяться лінгафонні пристрою.
За принципом пристрою і роботи технічні засоби навчання бувають механічні, електромеханічні, оптичні, звукотехнічне, електронні та комбіновані.
За родом навчання виділяють технічні пристрої індивідуального, групового і поточного користування.
За логікою роботи технічні засоби навчання можуть бути з лінійною програмою роботи, тобто не залежати від зворотного зв'язку, і з розгалуженою програмою, що забезпечує різні режими роботи залежно від якості й обсягу зворотного зв'язку.
За характером впливу на органи почуттів виділяють візуальні, аудіозасоби та аудіовізуальні технічні засоби навчання.
За характером пред'явлення інформації технічні засоби навчання можна розділити на екранні, звукові і екранно-звукові засоби [14].
Кожне технічний засіб навчання має свої функції. Вони взаємодоповнюють, взаємообумовлені, і виділення їх досить умовно.
Коджаспірова Г.М. виділяє наступні функції:
Перша з функцій технічних засобів навчання - комунікативна, тобто функція передачі інформації.
Друга - управлінська, що передбачає підготовку учнів до виконання завдань та організацію їх виконання (відбір, систематизація, впорядкування інформації), отримання зворотного зв'язку в процесі сприйняття і засвоєння інформації та корекцію цих процесів.
Третя - комулятівная, тобто зберігання, документалізація і систематизація навчальної та навчально-методичної інформації. Це здійснюється через комплектування та створення фоно-та відеотек, накопичення, зберігання та передачу інформації за допомогою сучасних інформаційних технологій.
Четверта - науково-дослідна функція, пов'язана з перетворенням отриманої за допомогою технічних засобів навчання інформації учнями з дослідницькою метою і пошуком варіантів використання технічних засобів навчання і виховання педагогами, моделюванням змісту і форм подачі інформації [12].
Як вже вище було сказано, що всі технічні засоби навчання поділяються на звукові і комбіновані (екранно-звукові).
Пасів С.І. дав коротку характеристику кожного з цих видів.
Звукові технічні засоби - це комплекси апаратури, що забезпечують запис і відтворення звуку. У цьому комплексі носіями інформації є грамплатівки, магнітофонні записи на касетах, магнітна стрічка, гнучкі магнітні диски, лазерні (оптичні) диски.
1) грамзапис (грамофонна запис) - механічний вид запису звуку на диску (пластинки) з синтетичних матеріалів. Це комплекти до підручників іноземної мови (англійської, німецької та французької) для всіх класів, фонохрестоматії, звукові посібники до підручників, комплекти грамплатівок. На пластинках можуть бути записані голоси великих людей, читання творів, голоси птахів і звірів.
2) Магнітофонна запис - магнітна запис звуку на магнітну стрічку. Запис і відтворення здійснюються за допомогою магнітофона (диктофона). Залежно від дидактичної задачі магнітофонні записи монтують в певній системі і відтворюють в процесі занять.
3) Магнітні стрічки є аналогом звичайних музичних касет. Пристрій, що забезпечує роботу з магнітною стрічкою, називається стримера. Стримери представляють собою стрічкопротяжний механізм, аналогічний магнітофоном. Стример відноситься до пристроїв з послідовним доступом до інформації (треба відтворити всю запис, щоб дійти до потрібної) і характеризується набагато меншою швидкістю запису і зчитування інформації в порівнянні з дисководами.
4) Гнучкі магнітні диски є найбільш поширеними носіями інформації для відтворення на комп'ютері. Диски називаються гнучкими тому, що пластиковий диск, розташований усередині захисного конверта, дійсно гнеться. Саме тому захисний конверт виготовлений з твердого пластика. Диск покривається зверху спеціальним магнітним шаром, який забезпечує зберігання даних. Інформація записується з двох сторін диска по доріжках, що представляють собою концентричні кола. Щільність запису даних залежить від щільності нанесення доріжок на поверхню, так званого числа доріжок на поверхні диска, а також від щільності запису інформації уздовж доріжки.
Комбіновані технічні засоби (екранно-звукові) забезпечують подачу і сприйняття інформації, призначеної для зору і слуху. До них відносять звукове кіно, відеофільми, навчальне телебачення, відеодиски. Ряд авторів у цю групу включають також озвучені діафільми та слайди.
1) Звукові діафільми за своїм дидактическому значенням набагато багатше кіно. Звук у звуковому навчальному кінофільмі є не тільки носієм інформації, але в поєднанні з зображенням впливає на інтелект людини, і на його почуття, що значно підвищує ефективність навчання.
2) Навчальний телебачення - спосіб передачі на відстані навчальної зорової і звукової інформації через систему відкритих і замкнутих телевізійних систем. Навчальні телевізійні передачі - це передачі, створювані по темі навчальної програми і призначені для використання безпосередньо на уроці, а також при проведенні факультативних занять і позакласних заходів. Дидактична значимість цього технічного засобу мало чим відрізняється від навчального звукового кіно.
3) Кінопособія містять позитивне фотографічне зображення рухомих об'єктів на кіноплівці із зафіксованим (оптичним і магнітним способом) звуковим супроводом, виконане відповідно до виховно-дидактичними цілями і з урахуванням психолого-педагогічних вимог.
Різновидами навчального фільму є:
- Кіно-або відеофрагмент - 3-5-хвилинний фільм, що розкриває зміст одного з питань теми;
- Кінокольцовка - невеликий фільм, що містить інформацію про циклічному процесі. Для демонстрації фільм склеюють в кільце і показують багато разів до тих пір, поки учні не засвоять суть процесу;
- Кіно (відео) хрестоматія [18];
Колкер Я.М. виділив таку методику використання телебачення в навчанні іноземної мови: активне і доречне застосування телебачення в значній мірі сприяє оптимізації управління змістом і процесом навчання. Використання телебачення в навчанні усного іншомовного мовлення є можливими і доцільним для активізації мовленнєвої діяльності школярів, створення об'ємних ситуацій стимулювання їх іншомовного спілкування та вдосконалення контролю засвоєння школярами іноземної мови як основного комунікативного засобу в запропонованих обставинах.
Значною мірою робота з використанням телебачення будується за принципами програмування з тією різницею, що в даному випадку з'являються нові додаткові можливості для створення об'ємних програм гнучкого (творчого) управління процесом навчання усного іншомовної промовою на заняттях.
Унікальні можливості ТБ (ефект присутності, документальність, інтимність) створюють враження, що передача адресована особисто глядачеві. Ця ілюзія спілкування забезпечує високий психолого-педагогічний ефект [7].
Демонстрація по телебаченню іншомовного мовленнєвого образу здійснюється на основі драматизації діалогу, разового обміну репліками, запозиченими з природного спілкування чи художнього твору, окремо монологічного висловлювання, цільного комунікативного сюжету у вигляді інсценування розповіді або епізоду з повісті або роману, а також цільного драматургічного твору. Тут активною є роль диктора-викладача, який коментує висловлювання, вказуючи на їх мовні особливості.
Аудіовізуальна програма управління засвоєнням іншомовних мовних образів (часткові або цілісні мовленнєві висловлювання - репліки) за своєю структурою нагадує машинні програми. Наприклад, на заняттях з англійської мови студентів дається вказівка ​​поставити розділові питання до реплік. На екрані дві дійові особи - диктори А. і Б.
Диктор А. повідомляє:
"Yesterday I visited our Art Gallery for the first time. "
Диктор Б. реагує:

"You enjoyed your visit there, didn't you?"

Потім диктор А. вимовляє ряд реплік, а диктор Б. реагує у формі розділових питань, при цьому звук відключається. У таких випадках учні отримують зорову підказку у вигляді двох взаємодіючих осіб, їх міміки і жестів.
Аудіовізуальна ілюстрація мовних висловлювань і окремих зразків цілком будується на образотворчих можливостях телебачення. З успіхом можуть бути використані фотографії, малюнки, таблиці, діапозитиви, етюди, кінокадри. Ілюстративний матеріал може компонуватися таким чином, щоб через зорово-слухове вплив можна було керувати іншомовними мовленнєвими діями учнів [13].
Телебачення, на думку Смирнова І.Б., представляє широкі можливості для створення практично будь наочності, яка стимулювала б іншомовні висловлювання учнів. Телевізійний екран у значній мірі полегшує створення проблемних ситуацій на навчальних заняттях. Особливу роль телебачення відіграє у навчанні правилами іншомовного мовленнєвого етикету. Тому необхідне створення фільмотеки і серії відеозаписів з такими зразками, які могли б демонструватися на навчальних заняттях з практики усного мовлення [29].
1.3 Використання екранно-звукових засобів у навчально-виховному процесі (відео)
Навчальний відеофільм, на думку Верісокіна Ю.І., характеризується низкою особливостей: інформаційна насиченість, сильний емоційний вплив на аудиторію, темп пред'явлення інформації з екрана, управління процесом сприйняття, цілісність і закінченість.
Інформаційна насиченість полягає в тому, що за допомогою демонстрації за короткий проміжок часу можна передавати такий обсяг інформації, який нереально уявити при словесному викладі з використанням інших засобів навчання.
Емоційний вплив представляється у різноманітних виразних можливості фільму, дозволяють впливати не тільки на свідомість, але й на почуття глядача, залучають їх до дії, що відбувається на екрані.
Темп пред'явлення інформації з екрану задається його творцями, і глядач може тільки пристосуватися до нього, або весь фільм треба розбити на фрагмент і показати їх з певними паузами.
Управління процесом сприйняття інформації з екрана визначається не тільки темпом її подачі, а й логікою викладу, використовуваними засобами зйомки, виділенням загальної, середньої та великої планів аж до їх детального зображення, дикторським тестом, що включаються кадрами анімації та ін глядач нічого змінити не може.
Цілісність і закінченість екранно-звукового посібника полягає в тому, що воно в принципі підготовлено для використання як основного джерела інформації і тому містить логічно цілісну інформацію з певною методикою її подачі [2].
Бім І.Л. виділив такі вимоги до діафільми:
1) чітке і продумане дозування інформації, щоб не допустити перевантаженості фільму;
2) відсутність многотемності;
3) просте композиційне побудова кадру з чітким виділенням головного;
4) дикторський текст повинен бути гранично лаконічним, виразним, доступним, не підміняються зображення;
5) дикторський текст може мати паузи, для того, щоб не заважати сприйняттю зорового ряду і дати вчителю можливість вставити свої доповнення та пояснення;
6) цікавість фільму, використання різноманітних способів та прийомів зйомки;
7) показ досліджуваного об'єкта чи явища в усіх можливих варіантах;
8) створення проблемної ситуації;
9) включення в текст викладу питань, завдань, якщо необхідно, інструкцій;
10) короткі за часом або з чітким поділом сюжети або фрагменти всередині більш тривалої стрічки [1].
Нестерова Н.В. зазначила: "Дидактичні функції навчального фільму на уроці: джерело нових знань, засіб ілюстрації навчального матеріалу, узагальнення та систематизація знань, зорова або зорово-слухова опора для подальшої самостійної роботи учнів, допоміжний засіб при контролі знань.
Це не означає, що структура і зміст фільму суворо зумовлюють його дидактичні функції на уроці. Часто один і той самий фільм у різних ситуаціях можна застосовувати для вирішення різноманітних дидактичних завдань "[16].
За словами Коджаспірова Г.М. перед використанням будь-якого відеоматеріалу (кіно-або відеофільму) вчителю необхідно дуже уважно вивчити: якою мірою його влаштовують обсяг, якість змісту і характеру його подачі; які акценти роблять автори фільму і чи збігаються вони з тим, що хотів би донести при вивченні даного матеріалу сам учитель (вихователь); наскільки вдалий і доцільний дикторський текст; які дидактичні можливості фільму в порівнянні з іншими наявними засобами наочності; в якій мірі він відповідає віковим особливостям учнів і рівню їх підготовленості. Якщо вчитель вирішує, що фільм буде показаний повністю, то треба продумати питання і завдання до перегляду фільму, щоб організувати його сприйняття в потрібному напрямку, і після його демонстрації - для роботи з осмислення і розуміння побаченого. Якщо приймається рішення про пофрагментарном перегляді, необхідно визначити межі кожного фрагмента і розпланувати до і після перегляду. Тривалість фрагмента не повинна перевищувати 4-5 хв., Загальна кількість фрагментів на одному уроці - не більше 5.
Тривалість фільму на одному уроці не більше 20-30 хв. Переривати показ фільму слід в крайніх випадках, коли зображуване на екрані не буде сприйнято без коментаря вчителя.
Необхідно продумати час фільму в структурі заняття.
При відборі матеріалу фільму доцільно відзначити те, що можна буде використовувати на наступних заняттях.
Відбираючи фільм, треба звернути увагу не тільки на його освітню, а й на виховну цінність.
Важливим моментом при підготовці до використання екранно-звукового посібника є встановлення його зв'язку з підручником та іншими джерелами, що визначить характер домашнього завдання та іншої самостійної роботи як на уроці, так і поза ним.
Незалежно від дидактичної мети використання фільму на уроці, перед його демонстрацією вчитель вимовляє нетривалий вступне слово, в якому прагне пробудити інтерес до фільму, встановити зв'язок між матеріалом фільму і досліджуваної темою, звернути увагу на певні моменти фільму, не розкриваючи його змісту; пояснити найбільш важкі або неповно розкриті у фільмі місця. Під час демонстрації необхідно утримуватися від його коментаря; він доцільний тільки у випадку використання фільму без дикторського тексту. Але і цим коментар повинен бути гранично лаконічним, чітким, щоб не відволікати учнів від фільму, не заважати сприйняттю екранного зображення.
Таким чином, супроводжуюча фільм мова вчителя потрібна тільки в тих випадках, коли треба:
- Пояснити незрозумілі місця фільму;
- Звернути увагу дітей на головні моменти, які необхідно твердо запам'ятати;
- Підкреслити суттєві деталі зображення, які без вказівки вчителя залишаться непоміченими;
- Тісніше пов'язати окремі кадри фільму, поглиблюючи їх утримання;
- Зв'язати ілюстративну сторону зі всім змістом уроку.
Іноді доцільно поставити запитання до фільму в міру його демонстрації. Але при цьому треба враховувати, щоб коротко сформульоване питання вклався в кадри, до яких він належить. Краще все-таки задати питання по фільму до його демонстрації. Запитань повинно бути небагато - 2-3. Постановка питань сприяє більш глибокому сприйняттю, тривалому збереженню кадрів в пам'яті, більш повне їх відтворення після перегляду.
Перед переглядом фільму обов'язково треба провести словникову роботу: нові або малознайомі слова розібрати, написати на дошці і записати в зошит.
Якщо фільм використовується як джерело знань і містить нові для учнів відомості, то для його якісного запам'ятовування необхідно відтворити ті вивчені раніше поняття і закономірності, що служать теоретичною базою для сприйняття екранного матеріалу. Далі вчитель мобілізує учнів на активну цілеспрямовану роботу в процесі перегляду фільму.
Ефективною формою мобілізації уваги учнів, підвищення їх відповідальності при перегляді фільму, активізації сприйняття є завдання, які перед його демонстрацією формулює вчитель.
Важливо врахувати ще й те, що одного тільки перегляду фільму для засвоєння учнями закладеної в ньому інформації недостатньо. Якість засвоєння учнями екранного матеріалу визначається також правильною роботою після перегляду фільму.
Після перегляду фільму слід з'ясувати в учнів, що їм було незрозуміло, зв'язати новий екранний матеріал з раніше вивченим, привести його в певну систему, зробити висновки, узагальнення, направити думки школярів на підтвердження теоретичних положень уроку, засвоєння формулювань, правил, закономірностей [12] .
На думку Н.В. Нестерової, відеомагнітофоном користуватися простіше і зручніше, ніж кіноапаратом, з його допомогою можна зафіксувати на плівку самостійний відеофільм, показати телепередачу, зображення з фонозапису і т.д.
Підготовлений відеофільм вчитель може продемонструвати на уроці повністю або залишити перегляд, щоб звернутися до учнів, виконати запису або будь-які завдання на дошці самому або викликати учнів. Протягом усього уроку з використанням відеозапису зберігається зворотний зв'язок між учителем і класом.
Відеозаписи можна багаторазово повторювати в класі для уточнення і узагальнення знань, формування навичок докази і аргументації, аналізу відповідей учнів, контролю знань.
Дидактичні можливості застосування відеозаписів різноманітні. Частковий відеозаписів легко поєднується з іншими засобами навчання, які групуються навколо нього. Він порівняно просто коментується вчителем або учнями і може використовуватися в будь-якій частині уроку.
За допомогою навчальних відеозаписів вчитель може створити в класі проблемну ситуацію, повідомити учням умови пізнавального завдання.
Навчальна відеозапис корисна і на етапі узагальнення навчального матеріалу. Учитель може підготувати запис, що фіксує основні моменти однієї теми, що групує матеріал з певних тем курсу. Учні переглядають запис з нових позицій, вона стає предметом обговорення, доповнення та критики.
Активне ставлення учнів до відеозапису досягається не тільки за рахунок її змісту, не і за рахунок своєрідності композиційного рішення, монтажу матеріалу. Два однакові фрагменти з різних постановок одного і того ж вистави направляють думку школяра на зіставлення, порівняння. Оскільки запис готується вчителем для класу, інтереси якого йому відомі, і питання завдання закладаються в сценарії таким чином, щоб активізувати думку певної групи учнів, до яких можна звернутися з екрану безпосередньо, що дозволяє диференціювати та індивідуалізувати пояснення або повторення навчальної теми [16].
Таким чином, робота над фільмом, на думку І.Л. Біма, - це ефективна форма навчальної діяльності, яка не тільки активізує увагу хлопців, але і сприяє вдосконаленню їх навичок аудіювання і говоріння, тому що зорова опора звучного з екрану іншомовного звукового ряду допомагає більш повному і точному розумінню його сенсу.
У досить активній формі робота над простим відеофільмом дозволяє домагатися формування у дітей міцних навичок, граматично правильних висловлювань, як у діалогічній, так і в монологічного формах мови, що повною мірою відповідає рішенню завдань навчання дітей іноземної мови у звичайній середній загальноосвітній школі [1] .

1.4 Звукові засоби навчання і виховання та їх використання

Карпов П.В. вважає, що звукові засоби навчання поряд з діафільмами можна віднести до найбільш часто використовуваних технічними засобам навчання і сприйняття в шкільній масової практиці. Вони широко застосовуються на уроках з усіх предметів, займають значне місце в позакласній виховній роботі.
Застосування звукозапису для розвитку усного мовлення учнів допомагає вчителю зафіксувати її, виявити невловимі для учнів при вимові помилки, проаналізувати і усунути їх. Точна запис усного мовлення при навчанні дає можливість вчителю зробити її в учнів більш правильною і виразною, відпрацювати інтонацію, темп, домогтися вміння застосовувати паузи та інші прийоми, виправити змістовні помилки [10].
За словами Іжогіной Т.І., за допомогою звукових засобів удосконалюються вимовні навички учнів, особливо ритміка, інтонаційне оформлення мови, розвивається фонематичний слух і збільшується обсяг слухової пам'яті. Крім того, вони сприяють створенню міцних звукомоторних образів слів, полегшують розвиток навичок і вмінь в аудиторії, розширюють його діапазон, що, у свою чергу, справляє позитивний вплив на розвиток читання і експресивній усного мовлення [8].
Для прослуховування записів з магнітних стрічок магнітофон чи аудіосистему встановлюють так, щоб звучання запису в класі було досить гучною і розбірливим.
Застосування спеціальних програм (звукозаписів) для лінгафонних пристроїв та кабінетів з іноземної мови дає можливість учням з самого початку вивчення мови вправлятися в сприйнятті мови без зорової опори. Програму до уроку готує вчитель. Правильно складені програми і вміле використання можливостей лінгафонного комплексу забезпечують індивідуальний підхід у навчанні, активізують роботу над вимовою і розумінням мови на слух, збільшують мовну практику учнів на уроці.
Етапи роботи вчителя на уроці з застосуванням звукозаписів: підготовка до сприйняття звукового матеріалу, прослуховування звукозаписів, подальша робота.
Питання про місце звукозапису на уроці вирішується залежно від мети, яку передбачається досягти на уроці, враховуючи, що фонозапісь не може замінити пояснення програмного матеріалу, вона лише складова частина викладається вчителем.
Складаючи план уроку з використанням звукозаписів, вчитель прослуховує їх, відбираючи ті, які прозвучать у класі; формулює запитання учням.
При плануванні намічається місце звукозапису в ході уроку, яке визначається темою, специфікою досліджуваного матеріалу, характером запису і т.д., і, перш за все, на що вже зверталася увага, - тією метою, яку ставить перед собою викладач.
Зміст, форма і кількість використовуваних на уроці звукозаписів залежать від рівня підготовленості учнів до сприйняття фонозапису.
Перед прослуховуванням звукозапису (краще перед повторним, щоб не порушити цілісності сприйняття і не зняти емоційного настрою) доцільно поставити перед учнями конкретні завдання. Завдання ці різноманітні, але вони повинні бути посильними для них, враховувати їхні знання, розвиток, вік.
Після прослуховування запису обов'язково потрібно дати учням деякий час на осмислення почутого, визначення свого ставлення до нього і тільки після цього проводити бесіду.
Ефективність використання звукових посібників залежить від того, як вчитель підготував учнів до прослуховування, націлив їх на певну діяльність, як організував подальшу роботу на матеріалі звукозапису. На всіх етапах роботи зі звукозаписом слово вчителя займає провідне місце.
Робота зі звукозаписом є важливою ланкою уроку іноземної мови. Вона пронизує всі етапи уроку, входить складовою частиною в загальну діяльність, спрямовану на формування мовних навичок та умінь [10].

РОЗДІЛ 2. ДОСВІД ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТСО НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У молодшому шкільному віці
2.1 Планування дослідження
Навчання аудіювання передбачає роботу над двома функціональними видами даного виду мовленнєвої діяльності: аудіювання у процесі безпосереднього (діалогічного) спілкування (face to face-- комунікація) та аудіювання зв'язних текстів в умовах опосередкованого спілкування. У навчальних умовах перший вид рецептивної діяльності обмежений, як правило, спілкуванням учнів з учителем і один з одним. Так як навчання даного виду аудіювання пов'язане з навчанням учнів говорінню в режимі діалогу, в даному розділі ми зупинимося виключно на питаннях розвитку в учнів умінь дистантного аудіювання, тобто сприйняття і розуміння аудиотекста в умовах опосередкованого спілкування.
Вправи у розвитку аудіювання поділяються на чотири групи:
-Готують до сприйняття тексту;
-Супроводжують слухове сприйняття аудиотекста;
-Базуються на прослухане тексті (репродуктивно-продуктивного характеру);
-Базуються на прослухане тексті (продуктивного характеру).
Перша група, так звані предтекстовие вправи, грає важливу роль. Їх мета - мотивувати учнів; зняти труднощі лінгвістичного та психологічного плану, пов'язані зі сприйняттям і розумінням, перш за все автентичного тексту; мобілізувати наявний в учнів мовної і життєвий досвід в області уражених в тексті питань і дати певні орієнтири для кращого запам'ятовування інформації та орієнтації в структурі й змісті.
У цих цілях школярам можна:
-Повідомити, який тип тексту їм належить слухати;
-Повідомити значення незнайомих слів, важливих для розуміння змісту і про значення яких не можна здогадатися з контексту і словотворчим елементам;
-Показати фотографії, малюнки, схеми та ін, в тій чи іншій мірі інформують про зміст тексту (наприклад, перш ніж слухати текст про проблеми освіти молоді країни мови, що вивчається, можна пред'явити школярам схему системи освіти чи познайомити їх з результатами соціологічного опитування по даній проблеми і т.п.);
-Повідомити основну інформацію про текст (1-2 фрази: "Ви почуєте повний текст про ...");
-Дати установку на швидкий темп мовлення та необхідність не боятися цього, а постаратися зрозуміти тільки основну інформацію (наприклад, про що текст);
-Дати скорочений, спрощений варіант аудиотекста або його транскрипцію;
-Дати список ключових фраз;
Але на попередньому етапі роботи не слід забувати, що запропоновані учням завдання не повинні розкривати зміст аудиотекста повністю (у цьому випадку школярі втратять до нього всякий інтерес, що, природно, негативно позначиться на результатах аудіювання).
Вправи першої групи повинні стимулювати інтерес і бажання слухати текст. Цей інтерес формується також і завданнями до вправ другої групи.
Друга група вправ і є власне "слухання" тексту, але перед сприйняттям інформації вчителю необхідно дати установку і сформулювати комунікативну задачу: як і з якою метою, учні повинні слухати текст (наприклад, зрозуміти основний зміст і відповісти на питання або заповнити в процесі прослуховування таблицю / схему і т.д.).
Бажано на початковому етапі навчання запропонувати при першому сприйнятті тексту зрозуміти основний зміст або виявити необхідну інформацію:
-Визначити тип тексту;
-Визначити основну тему, ідею тексту і сформулювати її;
-Відповісти на питання до загального змісту тексту (Хто? Де? З ким? Про що? Як?);
- Вибрати із запропонованих варіантів відповідей відповідний змісту тексту та ін
Великий ефект у цьому плані дають письмові завдання до аудиотекста, що їх у процесі його прослуховування:
-Заповнення таблиць, схем;
-Вибір з двох варіантів відповіді на питання (питання сформульовані в письмовому вигляді) один, відповідний змісту тексту;
-Фіксація ключових слів / фраз.
У цьому випадку учень навчається слухати текст вибірково, тобто в процесі слухового сприйняття знаходити в ньому необхідну (основну) інформацію і фіксувати її письмово. Зафіксована інформація може служити опорою для усних та письмових висловлювань учнів.
Ряд виконуються на початковому етапі навчання іноземної мови вправ в аудіюванні може припускати одночасну з прослуховуванням опору на друкований варіант тексту. Такий прийом ("слухати читаючи") дозволяє школяреві навчитися бачити зв'язку між звуком і образом літери, полегшує йому розуміння змісту і забезпечує краще запам'ятовування і засвоєння тексту. Останнє особливо важливо в тому випадку, якщо інформація, що міститься в аудиотекста, необхідна для подальшого її використання учнями. Зауважимо також, що це завдання ефективно для формування основних механізмів аудіювання як виду мовленнєвої діяльності, а також для розвитку техніки читання про себе.
Третя група вправ спрямована на розвиток в учнів умінь в тій чи іншій мірі інтерпретувати, коментувати, аналізувати міститься в аудиотекста інформацію і відтворювати її.
До цієї групи вправ належать:
-Переказ тексту по ланцюжку, окремими пунктами плану тощо;
-Продовження тексту (усно або письмово);
-Коментування того, що було цікаво (не цікаво), нове, значимо для учня;
-Оцінка події, вчинків героїв з опорою на ключові слова / пропозиції;
-Відповіді на питання з опорою на заповнену під час прослуховування таблицю, схему;
-Озаглавліваніе тексту і аргументація заголовка з опорою на його утримання та ін
І четверту групу вправ становлять вправи в коментуванні, обговоренні, інтерпретації порушених у тексті питань, проблем без опори на вербальні стимули.
Серед цих вправ особливий інтерес представляють: інтерв'ювання, дискусія, "круглі столи", рольові ігри, драматизація, постановка власних проблемних питань з порушеної в тексті проблемі (для організації дискусії), висловлення власної думки з проблеми; написання сценарію з прослуханому розповіді і інсценування його в класі та ін

ВИСНОВОК
Отже, в нашій роботі ми розглянули, як технічні засоби навчання впливають на результативність засвоєння іноземної мови в молодшому шкільному віці.
У результаті проведеної роботи ми прийшли до висновків про те, що основні проблеми, вчитель вирішує при організації уроку з використанням технічних засобів навчання. Технічні засоби навчання міцно увійшли в навчально-виховний процес, стали сьогоднішнім днем ​​школи. І ясно, що точний і ретельний контроль за такими уроками буде сприяти поліпшенню якості уроків навчання та підвищення кваліфікації вчителя. При цьому урок з використанням технічних засобів навчання неминуче впливає на наступні уроки на цю тему, від його якості залежить стійкість знань - адже урок з технічними засобами навчання найбільш насичений і в навчально-інформаційному, і в емоційному плані.
Раціональне застосування технічних засобів дозволяє:
1. заповнювати відсутність природного іншомовного середовища на всіх етапах навчання;
2. повніше реалізувати важливий дидактичний принцип наочності;
3. здійснювати навчання з урахуванням індивідуальних особливостей кожного учня;
4. створювати і забезпечувати прискорене формування та розвиток навичок слухового самоконтролю;
5. виконувати багато активні види вправ з усіма учнями одночасно, включаючи говоріння.
У роботі ми розкрили суть такого поняття, як технічні засоби навчання, а також виявили якості сформованості навичок аудіювання, техніки читання і розумових процесів (пам'ять, мислення, увага).
Для практичного підтвердження теоретичних висновків ми використовували експеримент, метою якого було встановлення впливу технічних засобів навчання на результативність засвоєння іноземної мови молодшими школярами. Наш експеримент складався з констатуючої і формуючої серій, для проведення яких були відібрані спеціальні методики і вправи.
Дослідна робота була проведена в МОУ "Зеленцовская середня загальноосвітня школа" Нікольського району.
Нами була висунута гіпотеза: якщо на уроках іноземної мови систематично використовувати технічні засоби навчання, то результативність засвоєння даної мови стане вище.
Таким чином, враховуючи фактори, ми можемо зробити висновки про те, що дана гіпотеза підтвердилася, і наша діяльність сприяла вирішенню проблем.
Отже, необхідність широкого впровадження технічних засобів у навчання іноземним мовам обумовлена ​​тим, що їх застосування розкриває великі можливості для реалізації одного з найважливіших дидактичних принципів - принципу наочності.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Бім І.Л., Кам'янецька Н.П., Миролюбов А.А. та ін Про викладання іноземних мов на сучасному етапі / / Іноземні мови в школі. -1995. № 3 - С. 6-11.
2. Верісокін Ю.І. Відеофільм як засіб підвищення мотивації школярів під час навчання іноземної мови / / Кам'янецька Н.П. Іноземні мови в школі. - 2003. - № 5.
3. Верісокін Ю.І. Навчальний кіно на уроках англійської мови / / Кам'янецька Н.П. Іноземні мови в школі. - 2000. - № 5.
4. Волондіна Л.А. Контроль на уроках англійської мови в молодших класах / / Кам'янецька Н.П. Іноземні мови в школі. - 2004. - № 1
5. Гальскова Н.Д. Сучасна методика навчання іноземних мов: Посібник для вчителя. - 2-е вид., І доп. - М.: аркто, 2003. - 192 с. (Метод. біб-ка).
6. Дубровіна І.В., Данилова Є.Є., Прихожан А.М. Психологія. - М.: Академія, 1999. - 464 с.
7. Вивчаємо англійську мову граючи. 5-6 класи / авт.-упоряд. І. В. Голишкіна, З. О. Єфанова. - Волгоград: Учителю, 2007. - 128 с.
8. Іжогіна Т.І. , Бертники С.А. Чарівний англійська. - М.: Фенікс, 2003.
9. Карло Коллоді Пригоди Піноккіо. - М.: Рольф, Айріс-прес, 1988. - 144 с., Іл. - (Англійською клуб). С.13-14.
10. Карпов П.В., Романин В.А. Технічні засоби навчання: Навчальний посібник для студентів пед. ін-тів та учнів пед. уч-щ. - М.: Просвещение, 1979. - 271 с.
11. Коджаспірова Г.М., Маслико Е.А., Бабинська П.К., Будько А.Ф. Настільна книга викладача іноземної мови. - 2000.
12. Коджаспірова Г.М., Петров К.В. Технічні засоби навчання і методика їх використання: Навчальний посібник. - М.: Видавничий центр "Академія", 2001. - 256 с.
13. Колкер Я.М., Устинова Є.С., Енашева Т.М. Практична методика навчання іноземної мови. - М., 2001.
14. Кравченя Е.М. Технічні засоби навчання в школі: Навчальний посібник. - Мн.: ТетраСистемс, 2005. - 272 с.: Іл.
15. Немов Р.С. Психологія. - М.: Гуманітарний издат. Центр ВЛАДОС, 2000.
16. Нестерова Н.В. Інформаційні технології в навчанні англійської мови / / Кам'янецька Н.П. Іноземні мови в школі. - 2005. - № 8.
17. Обухова Л.Ф. Дитяча психологія. - М., 1996.
18. Пасів Є.І. Урок іноземної мови в середній школі. - 2-е вид., Дораб. - М.: Просвещение, 1988. - 223 с.
19. Полат Є.С. Нові педагогічні інформаційні технології в системі освіти. - М., 2000.
20. Попов Р.Ф. Початкова школа. - 2006. - № 4.
21. Практикум з вікової та педагогічної психології: Для студ. середовищ. пед. навч. Закладів / Авт.-сост. Є. Є. Данилова; Під ред. І.В. Дубровиной. - 2-е вид., Стереотип. - М.: Видавництво. Центр "Академія", 1999. - 160 с. - С. 57.
22. Прессман Л.П. Основи методики застосування екранно-звукових засобів у школі. - М.: Просвещение, 1979. - 176 с.
23. Рах Г.І. та ін Технічні засоби навчання в загальноосвітній школі: Навчальний посібник для студентів пед. ін-тів та учнів пед. уч-щ / Г.І. Рах, І. І. Дрига, Е. І. Кузнєцов, С. А. Жданов. - 2-е вид., Перераб. І доп. - М.: Просвещение, 1993. - 287 с.
24. Рубінштейн С.Л. Основи загальної психології. - М., 1989.
25. Сігал Т.К. Англійська мова: Тести. 5-6 класи. - 2-е вид. - М.: Дрофа; Російська мова, 1998. - 160 с. - (Англійська для школярів). С. 72-73.
26. Семакін І.Г. Інформатика. Базовий курс. 7-9 класи / І. Г. Семакін, Л. А. Заставна, С. В. Русаков, Л. В. Шестакова. - 2-е вид., Испр. і доп. - М.: Біном, 2003. - 390 с.: Іл.
27. Сметанін Д.О. та ін Технічні засоби навчання і методика їх використання / Д. А. Сметанін, К. А. Кваснецкій, В. В. Ільїн та ін; Під загальною ред. До А. Кваснецкого. - М.: Колос, 1984. - 223 с.
28. Смирнова Е.О. Психологія дитини: Підручник для педагогічних училищ і ВНЗ. - М., 1997.
29. Смирнов І.Б. Розвиток усного мовлення учнів на основі автентичного художнього фільму / / Кам'янецька Н.П. Іноземні мови в школі. - 2006. - № 6.
30. Чорноголова М.М. Дидактична гра як засіб розвитку в учнів інтересу до вивчення англійської мови / / Кам'янецька Н.П. Іноземні мови в школі. - 2006. - № 6.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Диплом
103.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Використання сучасних технічних засобів в процесі вивчення іноземної мови
Особливості використання сучасних засобів навчання іноземної мови
Концепція підготовки вчителя іноземної мови в початкових класах
Навчання писемного мовлення на уроках іноземної мови на середньому етапі навчання
Засвоєння знань учнями
Навчання іноземної мови молодших школярів
Налштування технічних засобів ПК Принципи налаштування технічних засобів Пк в середовищі Window
Застосування технічних засобів навчання на заняттях кулінарії
Використання технічних засобів навчання на уроках природознавства
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru