додати матеріал


Вплив музичного виховання на формування духовної культури особистості

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст:
Введення
Глава 1. Формування морально-естетичного розвитку дітей в процесі слухання музики
1.1 Основні завдання і принципи музичної освіти дошкільників
1.2 Музично-естетична культура особистості
1.3 Складові музично-естетичної культури особистості
1.4 Процес слухання музики як засіб розвитку естетичних і моральних якостей особистості
Глава 2. Застосування ігрових прийомів на заняттях музики
2.1 Використання ігрових прийомів у процесі слухання музики і співу
2.2 Використання ігрових прийомів у процесі ритмічних рухів
Висновок
Список літератури

Введення
Залучення до музики одне з найцікавіших і радісних занять. Так як вона пов'язана з багатьма сферами людської діяльності, вчитися можна не тільки музику, але і через музику, особливо в ранньому віці.
Розуміння музики приходить в результаті вдумливого слухання. Спостереження і спеціальні дослідження показують, що дитина з самого раннього дитинства має дозовано слухати музику. При цьому діти швидше оволодівають мовою, стають більш рухливими й активними в спілкуванні.
Музика в сім'ї мистецтв займає особливе місце завдяки її безпосередньому комплексному впливу на людину. Багатовіковий досвід і спеціальні дослідження показали, що музика впливає і на психіку, і на фізіологію людини, що вона може надавати заспокійливу і збуджували вплив, викликати позитивні і негативні емоції. Саме тому при всій розмаїтості напрямків роботи сучасної школи з великою наполегливістю стверджується теза про важливість музичного виховання всіх дітей без винятку, про його значення для розвитку загальних психічних властивостей (мислення, уяви, уваги, пам'яті, волі), для виховання емоційної чуйності, душевної чуйності , морально-естетичних потреб, ідеалів, тобто для формування всебічно розвиненої, гуманної особистості.
У методиці слухання провідне місце займає виразне виконання пісні, п'єси педагогом, емоційно зачіпає слухають дітей. Великий інтерес у них викликає інсценування пісні, застосування іграшок, що дозволяє візуально уявити динаміку музичного образу.
У рамках теорії і методики музичної освіти було проведено ряд досліджень з виявлення шляхів розвитку музичної культури учнів. Так, плідно працювали в цьому напрямку Н.А. Терентьєва, І.В. Кошміна, В.В. Алєєва, Ю.П. Лозицька. У результаті проведених досліджень автори прийшли до висновку, що, незважаючи на теоретичну і практичну значимість наявних методик навчання музиці, вони відображають досить вузькі питання, пов'язані з розробкою засобів навчання і виховання.
Саме тому, як справедливо зауважують В.Г. Ражніков, Н.І. Кіященко, А.І. Коніков, загальноосвітні школи як і раніше орієнтуються на розвиток лише окремих складових музично-естетичної культури учнів. Зокрема, найбільше приділяється увага діяльнісного аспекту - фрагментарному включенню дітей у різні види музичної діяльності.
У цілому можна констатувати, що в наукових роботах не накопичено достатньо матеріалу, необхідного для успішного вирішення проблеми формування музично естетичної культури дітей, а також досить поверхнево розглянуті аспекти впливу музики на розвиток емоційної сфери дошкільників. Враховуючи вищевикладені факти, доцільно говорити про актуальність і важливість на сьогоднішній день розгляду даної теми.
Головна мета роботи - показати, як музичне виховання впливає на формування духовної культури особистості, сприяє всебічному і гармонійному розвитку дитини. Це завдання визначає зміст даної роботи.
Основними завданнями, поставленими перед роботою, є наступні:
1. Розглянути завдання і принципи музичної освіти дітей;
2. Простежити вплив процесу слухання музики на становлення морально-естетичної сторони особистості дитини;
3. Проаналізувати особливості застосування ігрових прийомів на заняттях музики
Глава 1. Формування морально-естетичного розвитку дітей в процесі слухання музики
1.1 Основні завдання і принципи музичної освіти дошкільників
Музичний розвиток дитини-дошкільника надає нічим не замінне вплив на збагачення духовного світу. Це процес становлення та розвитку музичних здібностей на основі природних задатків, формування основ музичної культури, творчої активності від найпростіших форм до більш складним. Музичне розвиток надає нічим не замінне вплив на загальний розвиток: формується емоційна сфера, удосконалює мислення, дитина стає чуйним до краси в мистецтві і житті.
Сучасна педагогіка накопичила великий досвід в теорії та практиці навчання, розробила нову систему виховання. Ця система виховання ставить завдання формування особистості, здатної активно, творчо перетворювати дійсність [2, 36].
Вчені довели, що під дією музики у дитини змінюється тонус м'язів, прискорюються серцеві скорочення, знижується тиск. Під час слухання музики у дітей змінюється електрична активність клітин мозку, поліпшується пам'ять.
Саме музика, музичне виховання може надати велику допомогу в повноцінному розвитку дитини. Під впливом музики, музичних вправ та ігор за умови використання правильно підібраних прийомів позитивно розвиваються психічні процеси і властивості особистості, чистіше і грамотніше стає мова.
Можна виділити загальні завдання музичного виховання:
1. Виховувати любов і інтерес до музики.
2. Збагачувати музичними враження, знайомлячи дітей з різноманітними творами.
3. Розвивати навички у всіх видах музичної діяльності: у співі, слуханні, музично-ритмічних рухах, грі на музичних інструментах.
4. Сприяти вихованню та формуванню музичного смаку.
5. Надавати вплив на всебічний розвиток дитини, використовуючи всі види музичної діяльності.
6. Розвивати творчу активність у всіх доступних дітям видах музичної діяльності.
Музичний розвиток дитини має здійснюватися природно і невимушено. Допомогти дітям відчути красу і силу впливу музики - завдання складне.
Роботу будується на основних принципах:
2. Принцип особистісної спрямованості педагога на створенні оптимальних умов для музичного розвитку;
3. Ретельного відбору матеріалу відповідно до вікових особливостей дітей;
4. Інтеграції роботи в різних напрямках виховної роботи та видами музичної діяльності дітей.
5. Принцип «від простого до складного».
6. Максимального використання розвиває потенціал дитини в музичному розвитку.
Музика і різні види музичної діяльності мають специфічними можливостями і впливу на формування особистості людини. У силу того, що музика сприймається емоційно, я вважаю, що вона має величезне значення у розвитку почуттів дитини.
Музичне сприйняття - складний процес пізнання, переживання і оцінки музичного твору, його художнього образу.
Основні цілі розвитку у дітей музичного сприйняття:
Розширювати уявлення у дітей про музику, як виді мистецтва;
Формувати цілісне і диференціюється сприйняття музики;
Розвивати сприйняття музики, як одну з форм залучення до музичної культури;
Розвивати слухове увагу: стійкість, обсяг, переключення, музичну пам'ять.
Надзвичайно важливо, щоб дія мистецтва починалося як можна раніше, в дитинстві. Виховуючи з ранніх років здатність глибоко відчувати і розуміти мистецтво, любов до нього зберігається потім на все життя, впливає на формування естетичних почуттів і смаків людини [2; 98].
На жаль, до останнього часу місце музики в моральному вихованні дітей було не тільки нестійкий, але зазнавало постійну тенденцію до все більшого його звуження, до втрати самостійної цінності.
Вплив інструментальної музики звичайно зв'язується з переживанням морального боку її змісту, яка конкретизується назвою твору, особливостями історії створення та побутування, співзвучністю ідей теперішнього часу.
1.2 Музично-естетична культура особистості
Формування особистості - складний, багатозначний процес, який виступає у формі фізіологічного, психічного і соціального становлення людини і визначається внутрішніми і зовнішніми природними і суспільними умовами.
Найважливішим завданням масового музично-естетичного виховання є формування здібностей сприймати і естетично оцінювати всі явища життя, дійсності та музичного мистецтва в світі естетичного ідеалу. Характер естетичних ідеалів дитини є головним показником рівня його оціночних музично-естетичних уявлень, тобто розвиненості його здібностей естетичного та музичного сприйняття, естетичного і музичного смаку.
Спочатку у своїй безпосередній цілісності музично-естетична культура особистості постає як частина загальної духовної культури. У ній виражається здатність сприймати і творити світ музики не тільки відповідно до норм естетичного ставлення, дотичними з красою, досконалістю, гармонією.
Рівень музичної культури особистості характеризується таким комплексом її проявів, як здібності, установки, знання, вміння, навички, оцінки. Всі ці форми або складові музично-естетичної культури особистості виникають на основі музичної діяльності і розвиненого музичної свідомості [8, 14].
Музично-естетична культура особистості виступає як єдність здібностей, музично-естетичних знань, навичок поведінки, почуттів, оцінок і переконань. Вона виражається в наявності і розвиненості музичних задатків і здібностей; у змісті естетичних позицій особистості, ініціативи, установок на музичну діяльність; в системності, що виявляється в уміннях, навичках як необхідних елементах музичної творчості; в розвиненості чуттєво-оцінного ставлення та образного мислення, що дозволяє орієнтуватися в різноманітті музичних цінностей, формувати через механізми ціннісних орієнтацій сприйняття, переживання, оцінки, смаки, ідеали і погляди.
Відповідно до цих доданком музично-естетичної культури особистості виділяються п'ять її підсистем або утворень. Це сфери музикальності, мотивації, інформації, операциональности, оцінковості.
Музичність як підсистема культури особистості представляє собою комплекс здібностей, що забезпечують успіх музичної діяльності.
Мотиваційна підсистема музично-естетичної культури особистості включає в себе все різноманіття установок особистості, які обумовлюють музичну діяльність, інтереси, переконання, цілі, плани. При формуванні мотиваційної сфери особистості створюються передумови для розвитку її музично-естетичної культури в цілому.
Інформаційна підсистема музично-естетичної культури особистості представляє собою систему всіх видів і форм знань про музику. До них слід віднести музичні почуття, сприйняття, уявлення, поняття, судження, гіпотези, вчення, погляди, концепції, теорії. Всі вони є відображенням у музичній свідомості людини об'єктивних явищ і властивостей, відносин світу музичного мистецтва. Процес формування системи музичних знань особистості має моральну і педагогічну спрямованість і є процесом музичної освіти [2, 36].
Операційна підсистема музично-естетичної культури особистості - це сукупність всіх видів і форм його музичної діяльності і тих елементів, на основі яких вона складається: умінь, навичок, звичок, способів, прийомів і методів. Ця підсистема музично-естетичної культури формується в процесі музичного навчання.
Оціночна підсистема музично-естетичної культури особистості містить глибоко особистісний елемент ціннісних уявлень, які формуються на основі досвіду музичного сприйняття і творчості. Вона пов'язана з формуванням музично-естетичних оцінок, поглядів, переконань.
Розглядаючи структуру музично-естетичної культури особистості, виділяють два її основних компоненти: музична діяльність і музичну свідомість. До числа основних її складових відносяться: музичні здібності, установки, знання, оцінки [8; 15].

1.3 Складові музично-естетичної культури особистості
На основі теоретичних положень, а також аналізу практичних розробок у даній області представляється можливим викласти структурні елементи формування музично-естетичної культури дітей відповідно до її особистісним і діяльнісних аспектами.
Очевидно, що при розробці структурних елементів формування музично-естетичної культури особистості дитини враховуються особистісні та діяльнісні її аспекти.
Так, наприклад, пріоритетна мета формування музично-естетичної культури включає в себе компоненти особистісного аспекту, а інші елементи будуються на діяльнісному аспекті музично-естетичної культури, так як навчальна діяльність учнів є провідною в процесі навчання музиці.
Одним зі складових компонентів методики формування музично-естетичної культури дітей є пріоритетна мета, яка полягає в досягненні найвищого рівня сформованості музично-естетичної культури особистості. Необхідно підкреслити, що мета визначається особистісним аспектом музично-естетичної культури.
Наступною складовою є зміст формування музично-естетичної культури у процесі навчання музиці, виражене через організацію музичної діяльності [8; 32].
Третім структурним компонентом є вибір форм організації, що забезпечують формування музично-естетичної культури у процесі навчання.
Вибір форм визначається їх спрямованістю на мету: досягнення найвищого рівня сформованості музично-естетичної культури. Слід зазначити, що велике значення для формування музично-естетичної культури має як навчальна, так і позанавчальна робота з музичного виховання. Виходячи з цього, серед форм навчальної роботи основне місце відводиться уроку музики (традиційного і нетрадиційного).
Четвертим складовим елементом, що формує музично-естетичну культуру дітей є спеціально відібрані методи. Можливо використовувати такі методи, пов'язані з музичною діяльністю:
1. Інформаційно-пошуковий, що передбачає створення художньо-естетичних і проблемних ситуацій. Саме по собі наявність художньо-естетичної ситуації ще не гарантує обов'язкове включення дітей у музичну діяльність. В основі методу створення проблемних ситуацій лежить протиріччя між наявними знаннями, вміннями, навичками, інтересами, потребами, здібностями і тим, що треба буде розв'язати. Проблемні ситуації слід розглядати як відправний момент для включення школярів у добровільну, поступово виходить за рамки обов'язковості музичну діяльність. Головне тут ні стільки придбання потрібних додаткових відомостей, а розвиток особистісного, емоційного ставлення дитини до самостійного добування інформації.
2. Метод створення художнього контексту формує музично-естетичну культуру дитини через «виходи» за межі музики та інші види мистецтва (живопис, літературу), історію, природу, життєві ситуації. Тим самим створюються передумови для емоційного творчого сприйняття, яке вимагає від дитини «соціального діалогу», який передбачає активну взаємодію з усією навколишньою дійсністю.
3. Метод «забігання вперед і повернення до пройденого», що сприяє розвитку більш глибокого усвідомленого сприйняття.
4. Метод створення «композицій» - перш за все включає дітей у практичну музичну діяльність. Також «композиції можуть бути у вигляді ансамблів і солістів.
5. Метод роздуми про музику в різних формах спілкування з нею - спирається не тільки на процес емоційно-естетичного переживання музики, а й на продуктивне мислення, яке дозволяє формувати музично-естетичну культуру на більш високому рівні.
6. Метод «випереджальних» знань розглядається як можливість включення дітей у творчу музичну діяльність. Цей метод обумовлений самостійним прийняттям, вибором і виконанням творчих робіт. Головною умовою тут є добровільність. Прояв вольового тиску з боку вихователя або вчителя неприпустимо [8, 33].
1.4 Процес слухання музики як засіб розвитку естетичних і моральних якостей особистості
У широкому сенсі музичне виховання - це формування духовних потреб людини, його моральних уявлень, інтелекту, розвитку ідейно-емоційного сприйняття та естетичної оцінки життєвих явищ. У такому розумінні - це виховання Людини.
У більш вузькому сенсі музичне виховання - це розвиток здатності до сприйняття музики. Воно здійснюється в різних формах музичної діяльності, які ставлять за мету розвиток музичних здібностей людини, виховання емоційної чуйності до музики, розуміння і глибоке переживання його змісту. У такому розумінні музичне виховання - це формування музичної культури людини.
Музика поєднанням своїх виразних засобів створює художній образ, який викликає асоціації з явищами життя, з переживаннями людини. Поєднання виразних засобів в музиці з поетичним словом (наприклад, в пісні, опері), з сюжетом (в програмній п'єсі), з дією (в спектаклях) робить музичний образ більш конкретним, зрозумілим.
Музика володіє могутнім емоційним впливом, вона пробуджує в людині добрі почуття, робить його вище, чистіше, краще, тому що в переважній більшості вона передбачає позитивного героя, піднесені емоції. Музика прагне втілити етико-естетичний ідеал - в цьому особливість та її змісту, особливості її впливу на людину [16; 10].
Специфіка дії музики на моральність людини пов'язана насамперед з розвитком емоційно-моральної чуйності. Це важливе соціальне якість особистості, що б її альтруїстичний, гуманний вигляд. Духовна чуйність дозволяє співпереживати стан людини або іншої живої істоти, відгукуватися співчуттям, співчуттям, жалем, ніжністю, а також сорадования, радістю за іншого.
Вирішальну роль у цілеспрямованому формуванні культури особистості відіграє художня діяльність, необхідна не тільки професіоналам, але і всім людям без винятку, бо вона допомагає формувати активну, творче ставлення людини до праці, до життя взагалі. Тут рішучий акцент робиться на емоційне, творче сприйняття музики, на збагачення музичного слуху та музичного досвіду дітей.
Музичний твір - це "живе мистецька подія", обов'язкові учасники якого - "герої" і "автор-споглядач" - забезпечують сприймає можливість входження в змістовний світ музики.
Музичне сприйняття має емоційно-моральним впливом лише на етапі "завершення", коли слухач свідомо займає позицію поза находімимі інтонаційно-музичного вислову "героя" і в той же час перебуває з ним у звучному єдності як з предметом свого ставлення-оцінки.
Проблема живий, безпосередньої реакції на музику висувається як першочергове завдання виховання.
Якщо говорити про естетичне виховання, то необхідно відзначити, що розвиток у дітей здатності сприймати прекрасне в навколишній дійсності, у творах мистецтва, в природі, у відносинах до людей, відрізняти дійсно прекрасне від потворного, розвивати смак до прекрасного і здатності самому створювати це прекрасне - це і є естетичне виховання.
Естетичне виховання спрямоване на вирішення наступних завдань:
- Формування у дітей здатності сприймати, відчувати, правильно розуміти й цінувати прекрасне в навколишній дійсності та мистецтві, формування навичок використання засобів мистецтва для пізнання життя людей, самої природи;
- Розвиток глибокого розуміння краси природи, здатності берегти цю красу;
- Озброєння учнів знаннями, а також прищеплення умінь і навичок у сфері доступних дітям видів мистецтв - музики, співу, малювання, художнього слова, драматизації;
- Розвиток творчих здібностей дітей, умінь і навичок відчувати і створювати красу в навколишньому житті, на заняттях, вдома, у побуті;
- Розвиток у дітей розуміння краси в людських відносинах, бажання й уміння вносити красу в побут.
Естетика розглядає не тільки сутність об'єктивно - існуючого прекрасного у житті, у мистецтві. Вона вивчає особливості і способи суб'єктивного відображення прекрасного в навколишній дійсності.
Особливості цього відображення носять конкретно-чуттєвий характер і складають специфіку естетичної свідомості.
Естетичне сприйняття характеризується цілісністю. Сприймаються не тільки і не стільки окремі звуки, фарби, скільки весь колорит, вся гармонія звуків. У сприйнятті завжди позначаються інтереси, відносини, весь попередній художній та життєвий досвід людини. Особливу роль відіграють слух і зір - здатність вслухатися, вдивлятися в навколишній світ.
Естетичне почуття - більш складний вид усвідомлення прекрасного в житті.
Воно характеризується здатністю і підготовленістю людини відчувати насолоду від зустрічі з прекрасним (чи обурення під час зустрічі потворним) [4, 35].
Оцінку прекрасних (або потворних) явищ в мистецтві, природі, суспільстві можна назвати естетичним судженням. Звідси особлива близькість морального і естетичного. Прекрасними не можуть бути аморальні вчинки.
Всебічно розвиток особистості може бути реалізовано тільки на основі комплексного підходу. У практичній виховній роботі неможливо розкласти все поведінка дитини на окремі елементи.
Також необхідним є простежити вплив процесу слухання музики на розвиток морального виховання.
Людина живе в суспільстві і не може бути вільним від вимог цього товариства. Ці вимоги стосуються в першу чергу моральних, етичних якостей людини, її поведінки.
Вимоги не вигадані окремими людьми, не виникають стихійно і довільно, а складаються в процесі спільної праці і спілкування, приймають характер певних нормативних вимог до людини. У цих вимогах укладені обов'язки кожної людини по відношенню до суспільства, до інших людей, до самого себе.
Завдання морального виховання можна сформулювати так:
- Усвідомлення вимог і норм суспільної моралі, вироблення моральних переконань, світогляду;
- Розвиток у дітей почуття патріотизму;
- Розвиток почуття поваги до старших, товариства дружби з однолітками, турботи і уваги до оточуючих людей;
- Вироблення вміння співпереживати, співчувати оточуючим людям;
- Формування відповідального ставлення до своїх трудових справах, ретельності в роботі, дисциплінованості, відповідальності у праці, працьовитості;
- Формування умінь і навичок працювати і жити в колективі, підкоряти свої особисті інтереси суспільним;
- Формування таких рис характеру, як: принциповість і стійкість у переконаннях, правдивість, цілеспрямованість і творче ставлення до праці, непримиренність до несправедливості, дармоїдства;
- Формування навичок культури поведінки та ін
Для правильної організації морального виховання засобами музики треба з самого початку ясно уявити собі цілі і можливості такого виховання. Музика насамперед виховує дисципліну, прагнення до досконалості, досконалості, яке приносить велике емоційне задоволення. Другий важливий аспект - стимулювання розумового розвитку з допомогою науки. Третім аспектом є емоційне виховання, без якого не можна досягти повної зрілості. Для досягнення цих та ряду інших цілей виховання треба мати на увазі деякі додаткові міркування. Перш за все потрібно постійно піклуватися про інтереси всіх дітей, прагнути до того, щоб кожен отримував повноцінні музичні знання в процесі занять у школі і після її закінчення. Як тільки діти почнуть знаходити радість у заняттях музикою, вони захочуть більше про неї дізнатися: як вона записується, як прочитати нотні позначення, щоб перетворити їх на звуки, задумані композитором. Збагнувши радість музичних занять, діти стануть охоче займатися музикою. Музична практика полягає не тільки у співі і грі на інструменті, а й у слуханні музики.
Таким чином, з усіх навчальних дисциплін єдино по-справжньому виховує є музика, так як вона розвиває не тільки розум, але розвиває і ушляхетнює почуття. Якщо в процесі навчання ми не будемо виховувати людину в цілому, тобто його тіло, мозок і душу, ми не виконаємо свого боргу по відношенню до тих, кого ми вчимо.
Якщо в результаті такої роботи учні навчаться отримувати від музичних занять радість і емоційне задоволення, деякі з них пронесуть любов до музики через все життя.

Глава 2. Застосування ігрових прийомів на заняттях музики
2.1 Використання ігрових прийомів у процесі слухання музики і співу
У співі як і в інших видах виконавства, дитина може активно виявляти своє ставлення до музики. Спів грає важливу роль в музичному і особистісному розвитку. У співі діти виявляють активність, бажання співати, відчувають задоволення від колективного хорового співу. Однак у них іноді відсутня культура співу: більшість дітей неточно інтонують, скандують слова пісні, співають голосно, крикливо, не володіють в достатній мірі співочими навичками, співають невиразно.
У роботі над дикцією корисно промовляти текст одними губами, у різних темпах, починаючи з дуже повільного. Це дозволяє дітям стежити за правильністю положення губ і точніше запам'ятовувати і відтворювати мелодію пісні.
У роботі над диханням можна використовувати показ або жест, що допомагає вчасно взяти дихання. Можна запропонувати дітям після вступу до пісні "понюхати квітку" і відразу почати співати. Щоб діти "не розривали" слово порівнюємо показ правильного і неправильного виконання. А потім діти виконають правильно.
Проблема постановки співочого голосу дошкільника - одна з найбільш складних в практиці музичного виховання дошкільників.
У процесі слухання музики діти знайомляться з інструментальними, вокальними творами різного характеру, вони переживають і відчувають певні почуття.
Система роботи включає в себе вирішення кількох завдань:
1. Удосконалювати голосовий апарат у дітей, спираючись на приблизний діапазон звучання;
2. Прищеплювати дітям культуру виконання: виразне виконання в залежності від змісту пісні;
3. Формувати навички самостійного співу (соло) і співу без супроводу;
4. Розвиток ладового, метроритмического почуття
Слід орієнтуватися в роботі на інтерес дітей. І якщо він відсутній або виражений слабо, особливу увагу треба звернути на підбір музичних творів для слухання.
Іноді музичний твір (наприклад, "Марш дерев'яних солдатиків" П. І. Чайковського) можна прослухати, а потім зіграти на ударно-шумових музичних інструментах, а потім порухатися в такт музики. Це також допоможе поглибити сприйняття музичного твору.
Під час слухання музики з дітьми молодшого дошкільного віку використовую іграшки, які можуть «розмовляти», «рухатися» з малюками.
Все це сприяє кращому сприйняттю матеріалу, його осмисленню і запам'ятовуванню. Наприклад: «Чудесний мішечок», куди можуть сховатися іграшки, які прийшли до дітей у гості на заняття. Звучать знайомі пісні. Діти за звучанням музики мають визначити, хто знаходиться в мішечку. Така ігрова форма подобається дітям, вони активно включаються у розмову з лялькою.
«Тихі-гучні дзвіночки» - напрям на розвиток динамічного сприйняття.
Наприклад: при розучуванні таких п'єс, як «Марш», «Колискова», «Пісня», можна для закріплення провести гру «Що роблю діти», «Зайці», «Пісня, танець, марш».
Поступово завдяки іграм, діти долучаються до вміння розпізнавати знайомі твори.
Музично-ігрові прийоми, використовувані в процесі співу, допомагають нам навчати дітей співати виразно, невимушено, вчать брати дихання між музичними фразами, утримувати його до кінця фрази.
Свої заняття з самими маленькими необхідно будувати у вигляді гри, маленького сюрпризу. Якщо в руках зайчик, то обов'язково читається вірш про нього, діти слухають музику, як він скаче, тікає від лисиці, потім зайчик танцює під веселу музику, грає на якомусь інструменті (барабані, бубні, брязкальця), а в кінці заняття він обов'язково грає з дітьми в догонялки, хованки. Ця структура залишається, якщо йде робота з лялькою, ведмедиком, матрьошкою.
Для закріплення знайомих пісень, використовується гра «Чарівний дзига», яку можна проводити у різних варіантах: діти визначають пісню зі вступу, заспів, приспіву, які виконуються на фортепіано.
Попевку «Бубонці» Є. Тілічеевой, можна використовувати для закріплення знань про звуки на різній висоті і як музично-дидактичної гри. Лунають дітям картки із зображенням червоного низького бубонця, жовтого середнього бубонця, зеленого високого. Коли на якомусь інструменті звучить низький звук, діти піднімають картку із зображенням червоного бубонця. Або можна так, музичний керівник показує бубонець, діти повинні проспівати звук відповідний бубонці.
У грі «Де мої дітки?» Розвивається вміння розрізняти звуки різні по висоті, діти із задоволенням відповідають тоненьким голосом мами-качці, кішці, пташці. І вже при повторному проведенні гри, діти твердо знають, що мама кішка співає низьким голосом, а кошеня високим.
Зазвичай для распевок беру нескладні музичні фрази із знайомих дітям пісень, попевок, які діти співають з різних звуків. Одночасно вони можуть прохлопать ритмічний малюнок.
Для розвитку ритмічного почуття можна використовувати різні музичні інструменти. Починати треба з найпростіших мелодій на одному звуці. Наприклад: «Андрій горобець». На початку використовується одна примовка, тобто слова і мелодія, а потім вже хлопці передають ритмічний малюнок цієї примовки.
Багато уваги і зусиль повинна приділятися роботі над розвитком частоти інтонування. Ведеться вона у двох напрямках. З одного боку - вчити дітей вслухатися в мелодію, запам'ятовувати її, а з іншого - правильно відтворювати її, координувати голос зі слухом.
Слухання музики є самостійним видом музичної діяльності. Сприйняття музики використовується для релаксації, для активізації та розвитку слухової уваги, як і розвиток вольових рис характеру.
У своїй роботі над постановкою голосу можливе використання нового підходу, який дозволяє по-іншому поглянути на постановку і розвиток співочих голосів у дошкільнят. Суть цього нового підходу в погляді на Регістрове будова голосу, на пріоритетне використання в співі фальцетное регістра і на природні межі цього регістра, а також на зв'язок розробки всього звучного діапазону голосу з розвитком співочого фальцету.
2.2 Використання ігрових прийомів у процесі ритмічних рухів
У музичному вихованні дітей дуже велике значення мають музично-ритмічні рухи. Основою ритмічних рухів є музика, а різноманітні фізичні вправи, танці, сюжетно-образні руху використовують як кошти більш глибокого його сприйняття і розуміння.
Роботу будується в цьому розділі на системі ритмічних вправ створену Е.Жаком-Далькрозом; в ній музично-ритмічні завдання поєднуються з ритмічними вправами. Діти поступово накопичують музично-руховий досвід, досвід співвіднесення руху з музикою різного характеру, втілення у вільних виразних рухах образів реального світу та музичного світу і музично-художніх образів. Велика увага приділяється роботі над виразними жестами, мімікою; над инсценированием пісень, казок. При цьому широко використовуються жанри дитячого фольклору, ігри-драматизації, психологічні етюди.
Музично-ритмічні навички та навички виразних рухів придбаних у вправах дозволяють дітям повніше і якісніше проявити себе в танцях.
У процесі систематичних занять по руху у хлопців, розвивається музично-слухове сприйняття. Дітям поступово доводиться вслухатися в музику для того, щоб одночасно точно виконувати рухи [9, 14].
Дітям молодшого віку властиві наслідувальні руху. Тому для малюків 2х років бажано використовувати в ігрових ситуаціях різноманітні іграшки, за допомогою яких можна спонукати дітей до виконання нескладних дій під музику.
Наприклад: перед заняттям вихователь надягає на руку ляльку (петрушку, зайчика і т.д.) і запрошує дітей у зал. Діти весело марширують, наслідують всіх рухів петрушки, які він показує: плескають у долоні, присідають, кружляють і т.д. З лялькою дітям цікавіше виконувати руху або танцювати.
З перших занять необхідно розвивати прагнення самостійно з творчими елементами виразно рухатися під музику.
Таким чином треба активно розвивати і збагачувати рухову реакцію дітей. У цьому велику допомогу можуть надати ігрові моменти. Наприклад: у грі «Хто з лісу вийшов?», Діти повинні не тільки визначити, хто вийшов з лісу: ведмідь, лисиця, зайчик і ін але й передавати рухом незграбного, повільно ступає ведмедя, швидкого боягузливого зайчик. Кожна дитина по-своєму застосовує вміння та знання в цій грі.
Цікаві ігрові творчі завдання ми проводимо після повторного слухання нового музичного твору. Наприклад: звучить мелодія незнайомій польки. Діти визначають веселий, бадьорий, танцювальний характер музики. І ось вже знайомий вигляд польки можна побачити в рухах інших дітей. Одні за одним хлопці включаються в танець. Танцює вся група.
Для дітей старшого віку використовується магнітофон, програвач. Барвистість звучання оркестрового виконання знайомих творів емоційно впливають на хлопців.
Використання грамзапису у вільний від занять час, дає можливість дітям самостійно імпровізувати руху, складати нескладні композиції танців, хороводів, ігор.
А це є змістом таких музичних ігор, як «Будемо танцювати», «Моя улюблена мелодія», «Визнач танець».
Таким чином, музично-ритмічна діяльність дітей проходить більш успішно, якщо навчання елементів танцювальних рухів здійснюється в поєднанні з музичними іграми та творчими завданнями.
У своїй роботі з розвитку творчості використовується також наочний матеріал: картини, малюнки, музичні інструменти, музично-дидактичні ігри.
Отже, в доступній ігровій формі у дітей розвиваються музичні здібності.
У грі діти швидше засвоюють вимоги програми з розвитку співочих та музично-ритмічних навичок і навіть в області слухання музики.
Систематичне застосування ігрових моментів викликає у дітей активний інтерес до музики, до самих завдань, а також сприяє швидкому оволодінню дітьми музичним матеріалом.
Таким чином, ігрові прийоми на заняттях музики сприяє більш активному сприйняттю музики дошкільнятами, дозволяє в доступній формі долучати їх до основ музичного мистецтва.

Висновок
У результаті проаналізованої літератури, а також на основі накопиченого педагогічного досвіду, можна прийти до наступних висновків:
Естетичні, моральні і музичні мети виховання носять насамперед розвиваючий характер. У процесі музичного навчання створюються оптимальні умови для всебічного розвитку дітей і відбувається це тільки через діяльність.
Музичні заняття впливають на формування естетичного смаку. Сприяють становленню характеру, норм поведінки. Збагачують внутрішній світ людини яскравими переживаннями. Музичні заняття не що інше, як пізнавальний багатогранний процес, який розвиває художній смак дітей, виховує любов до музичного мистецтва - формує моральні якості особистості та естетичне ставлення до навколишнього.
Музичне виховання розглядається в музичній педагогіці як невід'ємна частина морального виховання підростаючого покоління, підсумком якого є формування загальної культури особистості. У нашій країні музичне виховання розглядається не як сфера, доступна лише обраним особливо обдарованим дітям, але як складова частина загального розвитку всього підростаючого покоління.
Одним з видів музичної діяльності є ритмічні рухи. На заняттях значна частина часу відводиться розучування різних рухів під музику. Діти вчаться прискорювати і сповільнювати руху, невимушено рухатись відповідно до музичними образами, різноманітним характером, динамікою музики.
Слухання музики - одна з кращих форм роботи для розвитку здібностей активно сприймати музику і уважно вслухатися у різні її особливості. До того ж слухання музики дозволяє познайомити дітей зі значно більш складною музикою в порівнянні з тією, яку вони самі виконують. Діти отримують можливість почути великі вокальні, інструментальні, оркестрові твори в хорошому виконанні. Слухання дає можливість почути музику різних жанрів, форм, стилів, епох у виконанні відомих виконавців і композиторів. У наш час слухання музики, завдяки широко розвиненою концертної діяльності, розвитку різноманітних видів технічних засобів, здатних відтворювати музику (радіо, телебачення, магнітофони, кіно тощо) стає доступною формою спілкування з мистецтвом широких верств населення. Потік музичної інформації практично безмежний. Тим важливішою стає проблема організації цілеспрямованого слухання музики, що допомагає формувати вибірковість споживання музичних вражень у відповідність з рівнем вихованого художнього смаку. Спостереження показують, що навчити дітей активно слухати музику - справа складна. Завдання полягає саме в тому, щоб процес сприйняття був активним, творчим.
Можна зробити висновок про те, що музика прикрашає життя, робить її більш цікавою, а також відіграє важливу роль в загальній роботі з виховання наших дітей. Музичне розвиток надає нічим не замінне вплив на загальний розвиток: формується емоційна сфера, удосконалюється мислення, дитина робиться чуйним до краси в мистецтві і житті.
У нашій країні музично-естетичним вихованням дітей займаються багато організацій, і всіх їх об'єднує одна мета - виховання гармонійно-розвиненої, духовно багатої людини.

Список літератури
1. Бесіди про педагогіку і виконавстві: до узагальнення творчого досвіду фл. факультету МГК ім. П.І. Чайковського / - М.: МГК, 1992
2. Бітус А.Ф. питання музичного виховання і навчання: навчально-методичний посібник / А.Ф. Бітус, - Мн.: Бел. держ. пед. ун-т, 2005.
3. Григор'єва О. Психолого-педагогічні умови розвитку музично-естетичного смаку молодших школярів / / Музичнае І театральнае мастацтва: праблеми викладання. - 2006. - № 2, - С.12-15.
4. Григор'єва О.М. Критерії розвиненості музично-естетичного смаку молодших школярів / / Музичнае І театральнае мастацтва: праблеми викладання. - 2008. - № 3, - С.34-37.
5. Дмитрієва Л.Г. Чорноіваненко І.М. Методика музичного виховання в школі: Підручник для студ. середовищ. пед. Навчальних закладів. - М.: академія, 2000.
6. Жукова Т.В. Морально-естетичне виховання підлітків у процесі позаурочної музичної діяльності. - Вітебськ: ВДУ ім. П.М. Машерова, - 2000
7. Зіміна О.М. Основи музичного виховання і розвитку дітей молодшого віку: підручник для студ. Вузів. - Мн.: Владос, - 2000
8. Карташов С.А. Формування музично-естетичної культури молодших школярів: методичні рекомендації / С.А. Карташов. - Вітебськ: УО «ВДУ ім. П.М. Машерова », 2008. - 43 с.
9. Комоссарова Л.М. Дитина у світі музики / / Дитина в дитячому саду. - 2005, № 1, С.13-18.
10. Легаскі де Арісменді Альсіра. Дошкільний музичне виховання. - М.: Прогрес, 1989.
11. Матоніс В.П. Музично-естетичне виховання особистості / В.П. Матоніс. - Л.: Музика, 1988
12. Методика музичного виховання в дитячому саду: за спец. «Дошкільне виховання» / За ред. Н. А. Ветлушіной. - М.: Просвещение, 1989.
13. Методологічні, організаційні новації та проблеми музичної освіти та виховання в сучасних умовах: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Брест БрДУ, 22 - 24 травня 2000 р .
14. Музика: вопит, праблеми, реклама, інфармация / Ред. Л.А. Макаранка. - Мн.: Вид. Муз. Тавариства БРСР, - 1990
15. Музика та виховання / сост. Т.Є. Заводова. - Мн.: Красиков-Принт, - 2005.
16. Музична діяльність та музично-естетична культура: Питання формування проф. культури вчителя музики / Володимир. держ. пед. ін-т ім. П.І. Лебедєва-Полянського. - Володимир: ВГПІ, 1990.
17. Радинова О.П. Слухаємо музику: Кн. для вихователя і музичних керівників дитячого садка / О.П. Радинова. - Мн.: Освіта. - М.: Просвещение, 1990.
18. Халабузарь П.П. Методика музичного виховання: Навчальний посібник для музичних училищ і училищ мистецтв - М.: Музика, - 1990
19. Ходоновіч Л.С. Музично-творчий розвиток дошкільнят: планування, облік, контроль: посібник / Л.С. Ходоновіч. - Мн.: ІВЦ, Мінфіну, - 2005.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Курсова
78.1кб. | скачати


Схожі роботи:
формування духовної культури школярів засобами музичного мистецтва
Формування духовної культури особистості на порозі ХХІ століття
Особистість як суб`єкт політики вплив виховання на формування особистості
Значення статевого виховання підлітків та його вплив на формування особистості
Роль духовної культури в розвитку особистості
Виховання базової культури особистості
Вплив культури на розвиток особистості
Формування інформаційної культури особистості
Розвиток виховання і формування особистості
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru