Вплив додаткового заняття образотворчим мистецтвом на підготовку дітей до школи

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Зміст
ВСТУП
1. Сучасні підходи у вирішенні проблеми підготовки дитини до школи за допомогою образотворчої діяльності
1.1 Огляд науково-методичної літератури з проблеми психологічної готовності дітей до навчання в школі
1.2 Принцип наступності як основоположний аспект методики навчання образотворчої діяльності в сучасній системі освіти
2. Художньо-творча діяльність як гарант підвищення рівня підготовки дитини до навчання в школі
2.1 Організація дослідно-експериментального дослідження
2.2 Основні методи визначення рівня підготовки дітей до школи
2.3 Аналіз рівня підготовки дітей до навчання в школі
2.4 Формування основних навчальних умінь і навичок дошкільнят у рамках роботи гуртка з образотворчого мистецтва
2.5 Зміст контрольного експерименту
3. Методичні рекомендації з організації та утримання роботи гуртка в рамках підготовки дітей до навчання в школі
Висновок
Список використаних джерел
ДОДАТКИ

ВСТУП
Основи формування всебічно розвиненої особистості закладаються вже в дошкільному віці. Від того, як виховується дитина в перші роки життя, багато в чому зумовлюється успіх його подальшого повноцінного розвитку.
Готовність дитини до навчання в школі є одним з найважливіших підсумків психічного розвитку в період дошкільного дитинства і запорукою успішного навчання в школі. Від того, як дитина підготовлений до школи всім попереднім дошкільним періодом розвитку будуть залежати успішність його адаптації, входження в режим шкільного життя, його навчальні успіхи, його психологічне самопочуття. Успіхи дитини багато в чому залежать від готовності організму до систематичного навчання, готовності психічних процесів і готовності особистості.
Психолого-педагогічні дослідження та практика показують, що основне значення для підготовки до школи має загальновиховна робота дитячого садка, спрямована на всебічний розвиток дитини - фізичний, розумовий, моральне, естетичне. Особливу увагу при цьому приділяється організації різних видів діяльності (ігор, спостережень у природі, занять, елементарного праці, конструювання, малювання) з урахуванням, з одного боку, психофізіологічних особливостей дошкільників, а з іншого, вимог, що пред'являються школою до їх розвитку. Важлива роль у даному процесі відводиться образотворчої діяльності.
Є.І. Рогов відзначає, що малювання, ліплення, аплікація - види образотворчої діяльності, основне призначення якої - образне відображення дійсності. Образотворча діяльність - одна з найцікавіших для дітей дошкільного віку: вона глибоко хвилює дитину, викликаючи в нього позитивні емоції [14, с.260].
М.К. Крупська писала: «Дуже рано дитина починає прагнути найрізноманітнішим чином висловити отримані ним враження: рухом, словами, мімікою треба дати можливість розширити область вираження складаються у нього образів. Треба дати йому матеріал: глину для ліплення, олівці і папір, всякий матеріал для будівель, навчити, як поводитися з цим матеріалом. Матеріальне вираження сформованих образів служить прекрасним засобом перевірки та збагачення їх. Треба всіляко заохочувати дитячу творчість, в якій би формі воно не виразилося »[35, с.125].
Заняття малюванням, ліпленням, аплікацією викликають у дітей позитивні емоції, задоволення результатом праці. При цьому формуються і закріплюються вміння та навички, необхідні у навчальній діяльності; здатність слухати і запам'ятовувати завдання, виконувати його за певний час, вміння планувати і оцінювати свою роботу, доводити справу до кінця, знаходити помилки і виправляти їх; утримувати в порядку робоче місце, інструменти і матеріали.
Дослідження Є.А. Флериной, Н.П. Сакулиной та інших педагогів вказують на можливість такої системи навчання в дитячому саду, яка буде сприяти підготовці дітей до школи. У дослідженнях образотворчої діяльності школярів, проведених Є.І. Ігнатьєвим і Г.А. Лабунської, підкреслюється необхідність побудови уроків образотворчого мистецтва в школі з урахуванням наявних у дітей знань, умінь і навичок, набутих в дошкільному закладі [24, с.215].
Перебудова шкільних програм відповідно до сучасного рівня розвитку науки і техніки, скороченням термінів і збагаченням наукового змісту початкового навчання пред'являє нові, більш високі вимоги до дошкільного виховання і підготовки дітей до школи. Тому в даний час виникає нагальна необхідність і виявляються реальні можливості подальшого вдосконалення програм і методів дошкільного виховання, спрямованого на підвищення рівня загального розвитку дітей і поліпшення процесу їх підготовки до школи.
Актуальність дослідження полягає в тому, що в сучасних умовах необхідно використовувати будь-який вид діяльності дошкільника з метою всебічного розвитку особистості та формування його готовності до школи. Образотворча діяльність, будучи одним з улюблених занять дітей, може бути використана в якості одного із засобів підвищення рівня підготовки дитини до школи, але необхідно вивчити можливості її застосування з цією метою.
Об'єкт дослідження: процес підготовки дітей дошкільного віку до навчання у школі.
Предмет дослідження: умови, засоби і методи педагогічного впливу на процес підготовки дітей до навчання в школі за допомогою занять з образотворчого мистецтва.
Мета дослідження: на основі аналізу сучасних науково-методичних джерел з проблеми дослідження розробити і перевірити ефективність способів удосконалення підготовки дошкільників до навчання в школі за допомогою занять з образотворчої діяльності.
Гіпотеза нашої роботи: цілеспрямована організація образотворчої діяльності здатне впливати на успішність підготовки старших дошкільників до процесу навчання в школі, а саме на:
- Розвиток дрібної моторики рук,
- Вміння працювати за зразком,
- Здатність концентрувати свою увагу на важливому,
- Вміння підпорядковувати свою діяльність вимогам дорослих.
Для перевірки висунутої гіпотези необхідно було вирішити такі завдання:
- Розглянути і проаналізувати в світлі сучасних наукових психолого-педагогічних уявлень сутність поняття готовність до навчання у школі та визначити його складові.
- Визначити вплив комплексного використання методів і прийомів образотворчої діяльності на рівень підготовки дітей дошкільного віку до навчання у школі.
- Змоделювати та експериментально перевірити систему діяльності в рамках гурткової роботи, що забезпечує можливість підвищення рівня підготовки дошкільників до школи.
Теоретичними джерелами дослідження послужили:
- Дослідження з методики навчання образотворчому мистецтву і керівництву образотворчої діяльністю школярів (Л. І. Божович, М. С. Кон, В. С. Мухіна, Б. М. Теплов, Д. І. Фельдштейн, В. С. Щербаков, І . П. Волков);
- Теорії розвитку творчих здібностей у навчальній діяльності (В. М. Бутенко, Л. С. Виготський, Н. А. Дмитрієва, В. П. Зінченко, Д. Б. Кабалевський, Г. В. Лабунська, А. А. Мелік -Пашаєв, В. М. Полуніна, С. В. Погодіна);
- Дослідження з культурно-моральному і образотворчого мистецтва (Г. В. Лабунська, І. В. Лопухова, Б. М. Неменский, Б. І. Рубіна, І. Ф. Свадковський, Я. Я. Чарнецький, П.М. Якобсон).
Методи дослідження:
- Теоретичний аналіз науково-методичної літератури з проблем педагогіки, психології, мистецтвознавства;
- Вивчення й аналіз діючих програм гуртків та факультативів, дошкільної документації, навчально-виховних планів, дидактичних посібників з образотворчого мистецтва і художньої праці;
- Вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду вихователів дошкільних закладів освіти;
- Педагогічні спостереження та аналіз фактичного матеріалу, протоколювання міркувань учнів, порівняльний аналіз варіантів вирішення практичних завдань;
- Психолого-педагогічний експеримент з удосконалення художньо-творчої діяльності і підвищення рівня підготовки до навчання в школі дітей дошкільного віку на гурткових заняттях образотворчим мистецтвом і художнім працею, обробка експериментальних даних досліджень, проведених у ДУО.
Наукова новизна роботи полягає у виявленні взаємозв'язку між різними видами изодеятельности і компонентами психологічної готовності до навчання у школі.
Теоретична значущість дослідження:
- Визначено можливості зображально-творчої діяльності у розвитку інтелектуальних здібностей і формування духовно-моральної культури особистості;
- Запропоновано організаційно-педагогічна модель навчання малюванню дошкільнят через цілеспрямоване їх включення в зображально-творчу діяльність;
- Розкрито сутність та механізми оптимізації процесу і підвищення рівня підготовки до навчання у школі дітей старшого дошкільного віку.
Практична значущість нашого дослідження полягає в тому, що результати даного експерименту представляють собою розробку методичного комплексу занять, спрямованих на підвищення рівня підготовки дітей до школи.
Вірогідність і обгрунтованість результатів дослідження забезпечені логічної непротиворечивостью та наукової коректністю вихідних теоретико-методологічних позицій; вибором і реалізацією комплексу методів, адекватних цілям і завданням дослідження; теоретичної та експериментальної обгрунтованістю запропонованих автором методів навчання художньо-образотворчого мистецтва дітей дошкільного віку.

1. Сучасні підходи у вирішенні проблеми підготовки дитини до школи за допомогою образотворчої діяльності
1.1 Огляд науково-методичної літератури з проблеми психологічної готовності дітей до навчання в школі
Здійснювана в країні перебудова системи початкової освіти, високі вимоги до організації виховання і навчання висувають проблему вдосконалення підготовки дітей до школи в ряд найбільш актуальних. Забезпечення високого рівня готовності до школи створює фундамент для подальшого успішного навчання дітей.
Готовність дітей до школи є комплексним утворенням, що охоплює всі сторони життя дитини, і зазвичай розглядається на трьох рівнях:
1. морфофункціонал'ном,
2. розумовому,
3. особистісному [9, с.314].
Розгляд готовності до школи на рівні індивіда відображає ступінь зрілості психіки дитини, що проявляється у відповідності психічного розвитку (процесів пам'яті, сприйняття, мислення) вимогам нормативності для старшого дошкільного віку і забезпечує можливість виконання навчальної діяльності та співпраці на етапі початку шкільного навчання. Починаючи з даного рівня, можна говорити про «психологічної готовності до навчання» (Л. С. Виготський, А. В. Запорожець, Д. Б. Ельконін, Л. А. Венгер).
Готовність до школи на рівні особистості пов'язана з соціальним дозрівання дитини, її емоційно-мотиваційною сферою, діяльнісної спрямованістю на вирішення нових завдань, прийняттям нової соціальної позиції і особливостями Я-концепції. Це вищий рівень готовності до школи. (Л. І. Божович, Я. Л. Коломінський, В. М. Мухіна, Є. Є. Кравцова, В. М. Маркова).
Готовність до школи, відображаючи риси інваріантності особистісного розвитку старшого дошкільника, стосовно конкретної особистості завжди несе на собі відбиток її індивідуальних особливостей. [13, с.25].
Таким чином, в широкому плані під готовністю до систематичного навчання розуміється такий рівень розвитку дитини, який дає йому можливість досить легко адаптуватися до нових умов життя і діяльності, оволодіти новими знаннями, вміннями, нормами поведінки, проявляючи при цьому необхідний рівень активності. У більш вузькому плані говорять про функціональну, розумової, морально - вольової, соціально - психологічної готовності до школи.
Центральним поняттям нашої роботи є «психологічна готовність до навчання, представлена ​​комплексом психічних якостей, необхідних для успішного початку навчання і включає в себе мотиваційний, вольовий, інтелектуальний, комунікативний, етичний, емоційний компоненти [25, с.37].
Одна з проблем, пов'язана з дослідженням психологічної готовності до навчання у школі, полягає в тому, що в сучасній науці немає єдиного підходу до розуміння структури та компонентного змісту даного феномена. Існує велика кількість різноманітних підходів до проблеми структурних компонентів психологічної готовності, що іноді обертається незбіжними і навіть взаємовиключними висновками. Відсутність єдиної концепції в оцінці психологічної готовності до навчання яскраво відображають опубліковані останнім часом численні методики і тести виявлення рівнів готовності до школи, більшості з яких властивий суто сумарний підхід до підбору завдань за принципом «чим більше, тим краще».
У даній ситуації, на наш погляд, найбільш доцільний вибір того напрямку, який найбільш перспективно з точки зору вирішення нагальних психолого-педагогічних проблем, що стосуються формування психологічної готовності дитини до навчання на сучасному етапі.
Як було зазначено вище, в сучасній психолого-педагогічній літературі психологічна готовність до навчання розглядається в двох аспектах, як:
1. інтелектуальна готовність дітей до школи,
2. особистісна готовність дітей до навчання, яка включає в себе
а) морально-вольову,
б) емоційну,
в) комунікативну,
г) мотиваційну сторони [31, с.211].
Інтелектуальна готовність дитини до школи має своїм центральним компонентом різноманітні інтелектуальні вміння, способи пізнавальної діяльності, які в єдності з формувалися у дошкільнят пізнавальними інтересами і мотивами забезпечують пізнавальну спрямованість дитини на освоєння нових знань і прагнення до шкільного навчання.
У рамках даного підходу можна виділити роботи М.М. Подд'якова, А.В. Запорожця, Л.А. Венгера. Дослідниками була виявлена ​​можливість підвищення рівня розумової готовності до школи в умовах цілеспрямованого формування інтелектуальних і перцептивних дій дітей, навчання раціональним способам обстеження зовнішніх властивостей предметів, використання систем суспільно вироблених еталонів і моделей.
У рамках даного інтелектуального підходу у зв'язку з питанням про можливість навчання в школі з більш раннього віку потужний розвиток у психології та педагогіці отримав напрям, що полягає в формуванні у дітей певних знань, умінь і навичок, необхідних для навчання в школі (Т. В. Тарунтаева , Л. Є. Журова); усваиваемое школярами вміст у цьому випадку має бути узгоджене з їх віковими можливостями, тобто даватися в адекватній для цього віку формі [11, с.237].
Поряд з дослідженнями сфери інтелектуального розвитку, проблема психологічної готовності дітей до школи пов'язана з особистісною сферою дошкільнят. Ця область включає в себе ряд напрямків, а саме: розвиток морально вольових передумов навчання, мотиваційно-потребової сфери, інтересу до школи і до вчення, вміння орієнтувати поведінка на моральну норму чи правило, самосвідомості, самооцінки, самоконтролю, самостійності, емоційне виховання [36 , с.231].
Морально-вольова готовність до навчання забезпечує прийняття дитиною нових, більш складних вимог до поведінки і діяльності в школі, розвиток його наполегливості, відповідальності, самоорганізації. Даний тип готовності проявляється у певному рівні розвитку особистісної поведінки старшого дошкільника. Показовою в цьому відношенні є розвивається протягом дошкільного віку здатність дитини до управління своєю поведінкою: вміння свідомо виконувати правила, вимоги дорослого, гальмувати афективні спонукання, виявляти наполегливість у досягненні поставленої мети, уміння виконати до кінця потрібну роботу, всупереч привабливою, але відволікає від неї мети [9, с.253].
Основу для розвитку довільності поведінки дитини становить формується до кінця дошкільного віку ієрархія мотивів, їх супідрядність. Останнє пов'язано з вольовим зусиллям, з свідомим подолання сьогохвилинних бажань заради морально значущої мети. У старшому дошкільному віці поведінка дитини все ще не відрізняється постійно високим ступенем довільності, але важливо, що в цей період складається механізм довільної поведінки, що забезпечує перехід до нового типу поведінки в школі.
Даному напрямку були присвячені дослідження Д. Б. Ельконіна, Є.М. Бохорська, які виділили в якості єдиного психологічної освіти, що лежить біля витоків навчальної діяльності, здатність до підпорядкування правилам і вимогам дорослого [22]. У роботах Л.А. Венгера і Л.І. Цеханська показником психологічної готовності до навчання є вміння дитини свідомо підкоряти свої дії заданому правилу при послідовному виконанні словесних указівок дорослого [8]. Дане вміння зв'язується авторами зі здатністю оволодіння загальним способом действования в ситуації навчальної задачі.
Психологічна готовність до школи як формування навчальних мотивів розкривається в роботах Л.І. Божович. Нею було виділено кілька аспектів психічного розвитку дитини, що найбільше істотно впливають на успішність навчання у школі: у першу чергу, певний рівень мотиваційного розвитку дитини, що включає пізнавальний і соціальний мотиви навчання, а також достатній розвиток довільної поведінки та інтелектуальної сфери. Дані новоутворення психіки дошкільника знаходяться у відповідності з пропонованими школою вимог і тим самим повинні забезпечити оптимальну адаптацію дитини до нової навчальної дійсності [13, с.83].
Психологічна готовність до школи зв'язується також з формуванням низки елементів навчальної діяльності, уміння діяти за зразком, вміння слухати і виконувати інструкцію, оцінювати свою і чужу роботу.
У рамках комунікативного підходу формування психологічної готовності до навчання пов'язане із спілкуванням дитини. У процесі різноманітного спілкування з однолітками і дорослими, згідно даним напрямком, дитина набуває цінну здатність орієнтуватися на загальні правила, враховувати установки іншої людини і адекватно на них реагувати. Тим самим формуються передумови навчальної діяльності. Положення про вирішальну роль спілкування було висунуто й послідовно розроблено Л.С. Виготським, який неодноразово підкреслював, що «психологічна природа людини являє сукупність людських відносин, перенесених всередину і стали функціями особистості і формами її структури [22, с.16].
Як зазначає А.В. Запорожець, «спілкування відіграє вирішальну роль не тільки в збагаченні змісту дитячої свідомості, у придбанні дитиною нових знань і умінь, воно також детермінує структуру свідомості, визначає опосередковане будова вищих, специфічно людських процесів» [36, с.125].
До цього напряму відноситься також підхід Є. Є. Кравцової, заснований на провідній ролі спілкування в розвитку дитини та діяльнісної концепції: проблема психологічної готовності до навчання одержує свою конкретизацію як проблема зміни ведучих видів діяльності у віковому періоді 6-7 років, тобто переходу від сюжетно-рольової гри до навчальної діяльності. Зміна провідних типів діяльності інтерпретується Є. Є. Кравцової як зміна форм спілкування дитини з оточуючими людьми [22, с.17].
Всі перераховані вище підходи представляють собою основні напрямки в дослідженні психологічної готовності дітей до навчання в школі. Однак, розглядаючи дану проблему, необхідно враховувати ряд особливостей, що мають місце на сучасному етапі.
Так наприклад, багатофакторна обумовленість процесу формування готовності до школи, багатоплановість шкільної реальності, в якій відбувається розвиток особистості, виявляє неспроможність обмеження становлення психологічної готовності якоюсь однією сферою розвитку дошкільника. Завдання сучасної науки полягає в тому, щоб перейти від вивчення окремих аспектів даної освіти, яке було необхідно на етапі первинного вивчення цього феномена, накопичення теоретичних даних і емпіричного матеріалу, до створення цілісної концепції психологічної готовності дитини до школи.
В даний час спостерігається тенденція перетворення старших груп дитячого садка в групи шкільного типу, орієнтовані насамперед на формування у дітей певних знань, умінь і навичок, що викликано ускладненням завдань виховно-освітньої роботи, підвищенням вимог до рівня розвитку майбутніх школярів. Як відзначають фахівці, має місце недостатня психологізації в дошкільному вихованні. Тобто при побудові системи останнього мало враховуються психологічні особливості дітей, психологічна специфіка цього періоду розвитку. Якщо проаналізувати принципи, на яких будується сучасний дошкільна освіта, то легко побачити, що навчання на заняттях з певних предметів, способи спілкування і взаємодії дітей з дорослими, один з одним, організація режиму дня швидше прямо перенесені з інших, більш старших періодів дитинства, ніж будуються відповідно до вікових закономірностями розвитку дошкільнят.
Таким чином, приходимо до висновку про те, що психологічна готовність до шкільного навчання являє собою цілісне утворення, що припускає досить високий рівень розвитку мотиваційної, інтелектуальної сфер і сфери продуктивності особистості дитини дошкільного віку. Відставання в розвитку одного з компонентів психологічної готовності тягне за собою відставання розвитку інших, що визначає своєрідні варіанти переходу від дошкільного дитинства до молодшого шкільного віку. Тому для побудови найбільш ефективної навчально-виховної роботи з дітьми дошкільного віку напередодні переходу до наступного життєвого етапу - навчання у школі, необхідно задіяти всі активні форми педагогічного впливу на різні сфери особистості дитини дошкільника.

1 .2 Принцип наступності як основоположний аспект методики навчання образотворчої діяльності в сучасній системі освіти
У сучасній системі освіти дитячий сад є початковим ланкою. Спадкоємність - основна умова існування системи освіти, яка включає постановку і рішення навчально-виховних завдань у дитячому саду з перспективою їх подальшого вдосконалення в школі.
Проблема наступності між дитячим садком і школою з'явилася з виникненням суспільного дошкільного виховання і особливо гострою стала в останні роки, коли більшість дітей приходить до школи з дитячого саду.
На заняттях образотворчою діяльністю в дитячому саду вирішуються завдання всебічного розвитку дітей, яке необхідно для успішного навчання в школі.
Процес малювання, ліплення, аплікації і конструювання викликає у дітей позитивні емоції, задоволення результатом праці. При цьому формуються навички роботи в колективі, вміння узгоджувати свої дії з діями товаришів.
На заняттях у дитячому садку формуються і закріплюються вміння та навички, необхідні у навчальній діяльності: здатність слухати і запам'ятовувати завдання, виконувати його за певний час; вміння планувати і оцінювати свою роботу, доводити справу до кінця, знаходити помилки і виправляти їх; тримати в порядку робоче місце, інструменти та матеріали.
Дослідження Е. А. Флериной, Н. П. Сакулиной та інших педагогів вказують на можливість такої системи навчання дітей у дитячому садку, яка буде сприяти підготовці їх до школи [18, с.255]. З іншого боку, в дослідженнях образотворчої діяльності школярів, проведених психологами Є. І. Ігнатьєвим, Г. А. Лабунскойподчерківается необхідність побудови уроків образотворчого мистецтва в школі з урахуванням наявних у дітей знань, умінь і навичок набутих в дитячому саду [3, с. 70].
Розглянемо зміст роботи дитячого садка і школи з образотворчої діяльності. У дитячому садку на заняттях з образотворчої діяльності діти в основному виконують практичну роботу, з творами мистецтва вони знайомляться на інших заняттях: розповідання за картиною, розглядання ілюстрацій у книгах і т. д.
Репродукції картин, скульптури, твори декоративно-прикладного мистецтва використовуються як варіанти вдало виконаних зразків.
У школі образотворче мистецтво стає навчальним предметом і не тільки включає навчання малюванню, але й передбачає знайомство, і глибоке вивчення дітьми творів живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва.
У дитячому саду різноманітні заняття з образотворчої діяльності: малювання предметне, сюжетне, декоративне, ліплення предметна і сюжетна, аплікація і конструювання різних видів. Усім цим видам роботи приділяється велика увага, всі вони рівноцінні. У школі на уроках образотворчого мистецтва проводиться малювання з натури, на теми і декоративне малювання. При цьому велике значення як навчальний предмет набуває малювання з натури. Практична діяльність з ліплення, аплікації і конструювання в школі віднесена до ручної праці [18, с.267].
Предметне малювання в школі включає малювання з натури і за поданням. Учні початкової школи оволодівають елементарними навичками побудови малюнка: вчаться передавати конструктивно-просторове положення натури, колірні і композиційні особливості об'єктів зображення. Вони вчаться розглядати предмети у певній послідовності - від загального до приватного і від приватного знову до загального, порівнювати в процесі зображення малюнок з натурою і виправляти помилки в ньому.
Дослідження педагогів довели не тільки можливість, а й необхідність спеціальної підготовки дітей 6-7 років до малювання з натури. Програми виховання і навчання в школі та дитячому садку передбачають умови створення спадкоємності по цій лінії.
Аналіз програми початкових класів з образотворчого мистецтва показує, що поряд з послідовним ускладненням навчальних завдань у предметному малюванні має місце деяке повторення програми дитячого саду. Так, в I класі діти вчаться визначати форму кола, квадрата, прямокутника, овалу на простих по конструкції предметах (м'яч, зошит, портфель). Перед учнями ставляться завдання з оволодіння технікою малюнка, які вирішувалися в дитячому саду. Це пояснюється тим, що не всі діти приходять до школи з дитячого саду, з ними необхідно починати роботу з того, що вихованці підготовчої групи засвоїли ще до школи. Крім того, в школі пред'являються більш високі вимоги до виконання малюнка і деякі повторення виправдані.
Тематичне малювання в школі є як би продовженням сюжетного малювання в дитячому садку. Дітям дають завдання розглянути, поспостерігати предмети або явища в навколишньому житті, а потім малювати їх по пам'яті. Вони вчаться передавати смислові зв'язки між об'єктами, розташовувати в малюнку один предмет за іншим з урахуванням площині землі і неба, зображати далекі предмети менше за розміром [35, с.255].
У декоративному малюванні в школі ставляться завдання технічного порядку - малювання узорів з послідовним побудовою їх за допомогою допоміжних ліній. Завдання художнього виховання вирішуються в процесі виконання декоративних робіт з використанням елементів візерунків народно-прикладного мистецтва і в процесі уроків-бесід про мистецтво.
Вибір методів навчання дітей образотворчому мистецтву залежить від вікових особливостей. Вікові особливості старших дошкільників та молодших школярів мають багато спільного. Тому і в методиці навчання тих і інших багато аналогічних моментів.
Підготовка дітей до школи ведеться протягом усього часу навчання і виховання в дитячому садку. У молодшому віці вони вчаться правильно тримати олівець і пензель, знайомляться з різними зображальними матеріалами, пізнають основні геометричні форми різної величини. Діти 2-3 років не мають досвіду образотворчої діяльності, і наслідування є основним прийомом засвоєння ними знань. Тому великого значення набуває показ способів виконання завдання вихователем. У старшій групі більше уваги приділяється малюванню з безпосереднього спостереження, яке є підготовчим етапом до малювання з натури. Воно полягає в розгляданні та всебічному обстеженні предмета перед початком роботи і зображенні його за поданням. Цей прийом розвиває у дітей увагу, зорову пам'ять, цілеспрямоване сприйняття оточуючих предметів. Іноді предмет залишається перед дітьми як натури, до якої вони звертаються, щоб більш правильно зобразити його.
У підготовчій групі вимоги до зображення з натури помітно підвищуються і наближаються до вимог школи. Діти вчаться аналізувати модель від загального до приватного робити начерк загальної форми, порівнювати малюнок з натурою, виправляти помилки, домагаючись подібності з моделлю.
У малюванні з натури діти навчаються логічно мислити, аналізуючи просторові властивості предмета, спостерігати, виділяючи головне, самостійно вибирати образотворчі засоби для передачі просторових властивостей моделі в малюнку. Все це необхідно для подальшого навчання в школі.
При побудові рисунка дітей вчать застосовувати допоміжні лінії (вертикальні, горизонтальні, похилі, дотичні, осі симетрії), прорісовиваніе невидимих ​​частин предмета.
Для показу і аналізу спеціально підібраного ілюстративного матеріалу можуть служити репродукції картин, ілюстрації дитячих книг, а також спеціальні малюнки навчального характеру. Учням показують зображення міських будівель, огорож, дерев різних порід, рослин, людей у ​​різному одязі і в різних положеннях.
Перевага навчальних малюнків, виготовлених з урахуванням навчального змісту занять з малювання, полягає в тому, що в порівнянні з репродукціями діти їх легше сприймають і запам'ятовують. Мета показу - збагачення і уточнення уявлень дітей, розвиток у них вміння розглядати запропонований ілюстративний матеріал і використовувати побачене в процесі малювання [6, с.51].
При аналізі дитячих малюнків необхідно звертати увагу на правильність передачі конструкцій, пропорцій предмета, взаємозв'язок окремих його частин, колірне і композиційне рішення малюнка.
Процеси письма та малювання мають зовнішню схожість: в обох випадках це графічна діяльність із знаряддями, що залишають на папері сліди у вигляді ліній. При цьому потрібно певне положення корпусу і рук, навик правильного тримання олівця, ручки (олівець чи ручка лежать на середньому пальці, зверху дотримуються вказівним, збоку - великим пальцем, кисть руки спирається на мізинець; пальці стиснуті без напруги).
У листі необхідно оволодіти написанням елементів букв з урахуванням каліграфії, тобто правильного їх розташування на лінійках і клітинах, пропорційного співвідношення, відповідного натиску, з'єднання букв. Лист більшою мірою, ніж малювання, вимагає обмеження рухів руки в певному просторі лінійок, точного виконання завдання.
При малюванні діти зображують предмет, проводячи лінії в різних напрямках, різної довжини і товщини. Рухи руки при цьому контролюються візуально і обмежуються площиною аркуша паперу, але таке обмеження не вимагає особливої ​​уваги і зусилля волі, як у листі. Перед малює стоїть завдання - використовувати різноманітність ліній для передачі просторових властивостей зображуваних предметів.
Таке зіставлення письма та малювання показує, що навчання в дитячому саду створює необхідні передумови для успішного оволодіння письмом. Наприклад, на заняттях малюванням у підготовчій групі діти набувають навик вільного володіння олівцем і пензлем, вчаться регулювати свої рухи відносно темпу, сили натиску, в результаті чого у них виробляються такі якості руху руки, як легкість, плавність, рівномірність, злитість, які необхідні і для письма. У процесі малювання предметів різної форми, величини, різних пропорцій засвоюються уміння зберігати певний напрямок руху і в міру потреби застосовувати цей напрямок, витримувати потрібну тривалість руху, підпорядковуючи його розмірами предмета по ширині та довжині.
На заняттях образотворчою діяльністю в дитячому саду діти привчаються акуратно користуватися матеріалом, утримувати його в чистоті і порядку, використовувати тільки необхідний матеріал і заздалегідь планувати послідовність його використання. Всі ці моменти сприяють успішної навчальної діяльності на всіх уроках, особливо на уроках праці. Вчитель початкової школи повинен враховувати наявні в дітей уміння та навички і будувати уроки праці на їх основі.
Знайомство на заняттях образотворчою діяльністю в дитячому саду з основними формами, близькими до геометричних, вміння виділяти їх з навколишнього оточення, визначати терміном, порівнювати за величиною, довжині, ширині, висоті, співвідносити величину частин зображуваного предмета та його просторове положення допомагають оволодінню елементарними математичними поняттями на уроках математики в I класі.
Удосконалення окоміру і конструктивних здібностей в процесі занять конструюванням з різних матеріалів в дитячому садку готує дитину до засвоєння технічних дисциплін у школі (креслення, геометрія).
У результаті теоретичного аналізу психолого-педагогічної та науково-методичної літератури з досліджуваної нами проблеми, ми приходимо до висновку про те, що цілеспрямована підготовка дітей до навчання в школі за допомогою занять образотворчої діяльністю в дитячому саду буде сприяти моральному, естетичному та розумовому вихованню дошкільнят, розвитку їх художнього смаку і творчих здібностей.
Таким чином, успішне вирішення завдань навчання і виховання в початкових класах нерозривно пов'язане з образотворчої діяльністю дошкільнят. Заняття малюванням, ліпленням, аплікацією та конструюванням в значній мірі сприяють підготовці до подальшої навчальної діяльності, зокрема до оволодіння письмом, математикою, трудовими навичками.
Саме на даному теоретичному припущенні ми обгрунтували основні положення дослідно-експериментального дослідження, які і будуть відображені в наступній частині курсової роботи.

2. Художньо-творча діяльність як гарант підвищення рівня підготовки дитини до навчання в школі
2.1 Організація дослідно-експериментального дослідження
Дослідно-експериментальне дослідження здійснювалося на базі ДОУ № 32 «Рябінушка». В експерименті брали участь 2 групи дітей у віці 5,5 - 6 років - експериментальна та контрольна. Кількість дітей кожної групи - 20 осіб.
Гіпотеза дослідження: цілеспрямована організація образотворчої діяльності старших дошкільнят здатна впливати на рівень підготовленості дітей до процесу навчання в школі. У процесі образотворчої діяльності в дитини більш форсованими темпами розвивається інтелектуальна сфера, тонка моторика рук і координація рухів, тобто формуються основні вміння і навички, необхідні в школі; дошкільник найбільш точно здатний відтворювати зразок, зосереджено працювати над поставленим завданням, не відволікаючись, і слідувати вказівкам дорослого - наявність саме цих компонентів навчальної діяльності у дошкільника дозволяють говорити про високий рівень його підготовки до школи.
Для перевірки висунутої гіпотези необхідно було вирішити такі завдання:
Розробити програму, спрямовану на формування компонентів психологічної готовності до навчання особистості дошкільника допомогою занять образотворчої діяльністю.
Встановити стартовий рівень розвитку психологічної готовності до школи у дітей контрольних і експериментальних груп.
Впровадити програму роботи гуртка з розвитку художньо-творчих здібностей дітей на базі експериментальної групи старших дошкільників.
Провести формуючий експеримент у старшій групі дитячого саду і порівняти рівень сформованості компонентів психологічної готовності у дітей контрольних і експериментальних груп.
Простежити динаміку рівня підготовленості дітей до навчання в школі.
У ході дослідження використовувалися наступні методи:
- Вивчення психолого-педагогічної літератури з проблем формування у дітей за допомогою образотворчої діяльності основних умінь і навичок, необхідних для навчання в школі.
- Метод аналізу продуктивної діяльності дітей (малюнки, аплікації, ліплення і т.д.).
- Спостереження.
- Констатуючий, формуючий та контрольний експерименти.
Процес експериментального дослідження проходив у кілька етапів:
I - Виявлення психолого-педагогічних особливостей дітей старшого дошкільного віку експериментальної та контрольної груп - констатуючий етап експериментальної роботи.
II - Формуючий етап експерименту включав в себе впровадження програми роботи гуртка за напрямками: малювання, аплікація, ліплення і ознайомлення дітей з творами мистецтва.
III - Контрольний експеримент, обробка результатів дослідження.
2.2 Основні методи визначення рівня підготовки дітей до школи
Мета констатуючого етапу педагогічного експерименту: вивчення рівня підготовленості дитини до шкільного навчання для подальшого врахування при організації та проведенні гурткової роботи.
Завдання діагностичної роботи:
1. Вивчити загальні особливості готовності дітей до школи - сформованість і рівень розвитку основних психічних процесів.
2. Виявити наявність передумов до навчальної діяльності та досліджуваних: уміння підкоряти свої дії певним правилом і точно виконувати вказівки дорослого.
3. Оцінити рівень розвитку графічного досвіду у піддослідних - як передумови для подальшого успішного розвитку писемності.
Для вирішення поставлених завдань в рамках констатуючого етапу дослідно-експериментальної роботи були проведені наступні методики:
1. Орієнтаційний тест шкільної зрілості Керна-Йерасека.
2. Методика «Навчальна діяльність».
Зупинимося на основних характеристиках даних методик.
"Орієнтаційний тест шкільної зрілості" Керна-Йерасека.
Структура тесту:
Завдання 1. Малювання чоловічої фігури по пам'яті.
Завдання 2. Срісовиваніе письмових букв.
Завдання 3. Срісовиваніе групи точок.
Стомлений матеріал: аркуші паперу з представленими зразками виконання завдань.
Мета методики: визначення розвитку тонкої моторики руки і координації зору рухів руки, саме ці вміння необхідні у школі для оволодіння писемності. Завдання на срісовиваніе письмових букв і срісовиваніе групи точок виявляє вміння дошкільнят працювати за зразком. Ці два завдання також дозволяють визначити, чи може дитина працювати деякий час зосереджено, не відволікаючись.
Обробка результатів тесту проводиться за п'ятибальною шкалою окремо по кожному з завдань (Додаток 1), а потім обчислюється підсумований підсумок по трьох завдань. Рівень розвитку дітей, що отримали в сумі за трьома завданнями від 3 до 6 балів, розглядається як високий, від 7 до 11 - середній, від 12 до 15 - низький. Діти які отримали від 12 - 15 балів необхідно додатково обстежити.
Методика «Навчальна діяльність».
На даній методиці зупинимося більш докладно, тому що при проведенні вихователь повинен врахувати всі її особливості і пояснити їх дитині.
Мета: виявлення умінь, службовців передумовами навчальної діяльності, а саме: - уміння підкоряти свої дії певним правилом,
- Вміння слухати і точно виконувати вказівки дорослого.
Стомлений матеріал: зошит, що складається з 4 сторінок. На кожній сторінці зображені три ряди дрібних геометричних фігур розміром 2x2 мм. Зразок представлений у Додатку 2.
Верхній ряд складається з трикутників, середній - з гуртків, нижній - з квадратів. Фігурки нижнього ряду розташовані строго під фігурками верхнього ряду, середнього - у проміжках між ними. Трикутників і квадратів по 17 у ряді, гуртків - по 16.
У верхній частині першої сторінки розташована коротка смужка з цих фігур, на якій дано зразок візерунка (А). Перша сторінка вступна, вона призначена для того, щоб діти познайомилися з правилами і навчилися малювати візерунки під диктовку дорослого.
Інструкція. «Зараз ви будете малювати візерунок. У вас на листочку намальовані ряди трикутників, квадратів і кружечків. Ви будете з'єднувати ці фігури - і вийде візерунок. Треба уважно слухати і робити те, що я буду говорити. У нас будуть такі три правила:
- Два трикутника, два квадрати або квадрат з трикутником можна з'єднувати лише через гурток;
- Лінія візерунка повинна йти тільки вперед;
- Кожне нове з'єднання потрібно починати з тієї фігурки, на якій зупинилася лінія, тоді лінія буде безперервної й у візерунку не вийде проміжків.
Подивіться, як можна поєднати трикутники і квадрати ».
Увага дітей звертають на зразок. Потім кажуть: «Тепер вчитеся з'єднувати самі. Подивіться на нижню смужку. З'єднайте два квадрати, квадрат з трикутником, два трикутники, трикутник з квадратом ».
Перевіряють виконання завдання і в разі необхідності виправляють помилки і пояснюють дитині, в чому він помилився; в процесі навчання діти роблять чотири з'єднання.
Після навчання дітям пропонують: «Тепер ви будете малювати на іншому листочку. Ви повинні уважно слухати і з'єднувати ті фігури, які я буду називати, але не забувайте про правила. (Повторюють правила з'єднання фігур). Якщо помилитеся, то не виправляйте помилку, а починайте з наступного фігурки ». Диктують послідовність з'єднання фігурок повільно, але не повторюючи одне і те ж двічі.
Після першої серії слідують друга і третя, які відрізняються тільки характером візерунка.
Диктант для першої серії.
«З'єднайте трикутник з квадратом, квадрат з трикутником, два трикутники, трикутник з квадратом, два квадрати, квадрат з трикутником, трикутник з квадратом, два квадрати, квадрат з трикутником, два трикутники, два трикутники, трикутник з квадратом».
Диктант другої серії.
«З'єднайте квадрат з трикутником, два трикутники, трикутник з квадратом, два квадрати, ще раз два квадрати, квадрат з трикутником, два трикутники, трикутник з квадратом, квадрат з трикутником, трикутник з квадратом, два квадрати, квадрат з трикутником».
Диктант третьої серії.
«З'єднайте два квадрати, квадрат з трикутником, два трикутники, трикутник з квадратом, два квадрати, квадрат з трикутником, трикутник з квадратом, квадрат з трикутником, два трикутники, трикутник з квадратом, квадрат з трикутником, два трикутника».
Оцінка результатів:
Кожне правильне з'єднання оцінюють у 2 бали. (Правильним вважається з'єднання, відповідне диктанту.) Штрафні бали - за одним - нараховуються:
- За зайві сполуки, не передбачені диктантом (крім перебувають на початку і в кінці візерунка, тобто випереджають диктант і наступних за ним);
- За розриви (пропуски зон з'єднання) між правильними сполуками.
Всі інші види помилок не враховуються.
Діти, які набрали 71-72 бали за даною методикою мають високий рівень, середній рівень мають дошкільнята, що набрали 43-70 балів, і якщо дитина за даною методикою набрав нижче 42 балів, то його готовність до навчальної діяльності визначається як низька.
2.3 Аналіз рівня підготовки дітей до навчання в школі
За результатами проведення констатуючого етапу дослідно-експериментальної роботи були складені зведені таблиці отриманих даних по кожній групі дітей окремо. Для більш виразного розуміння загальної картини результатів дослідження була складена загальна порівняльна таблиця даних по обох групах, де відображені не тільки кількість дітей за кожним рівнем підготовленості, але і визначено їх процентне співвідношення.
Проведемо аналіз отриманих результатів дослідження по тесту Керна-Йерасека за допомогою даних таблиць (Додаток 3, 4, 5).
Отже, перш за все необхідно звернути увагу, що за результатами проведення першої методики серед досліджуваних дітей немає дошкільнят, що володіють високим рівнем підготовленості до процесу навчання в школі.
У той же час вважаю за необхідне акцентувати увагу на те, що діти з низьким рівнем підготовки до навчання в обох досліджуваних групах становлять 30 і 35% відповідно. Тому основну увагу при побудові експериментальної програми з підготовки до школи буде безпосередньо звернено на роботу з дітьми саме такого рівня розвитку.
У цілому можна охарактеризувати загальний рівень підготовки дітей до процесу навчання в школі як хороший, але недостатньо високий. Так в експериментальній групі у 70% дітей спостерігається середній рівень підготовленості. У контрольній групі кількість дітей із середнім рівнем склало 65%.
Особливу увагу приділимо рівню розвитку графічного досвіду у дошкільнят.
Необхідно відзначити, що з другим завданням тесту Керна-Йерасека діти обох груп впоралися недостатньо добре. Так в експериментальній групі тільки 25% дітей виконали завдання на 1-2 бали. Дана група дітей добре орієнтується на зразки, у них сформовано вміння копіювати його. Можна говорити про розвиток довільної уваги і сенсомоторної координації у цих дошкільнят. У контрольній групі діти з середнім рівнем розвитку графічного досвіду також складають невелике відсоткове співвідношення від загальної кількості дітей - їх всього 30%.
За результатами методики «Навчальна діяльність» були також побудовані зведені таблиці результатів окремо по кожній групі піддослідних (Додаток 6 і 7) і складена порівняльна таблиця даних (Додаток 8), на основі якої можна зробити наступні висновки.
Навички навчальної діяльності не сформовані у більшої половини дітей піддослідних груп. Можна сміливо стверджувати, що 55% дітей експериментальної групи і 65% контрольної не готові підкоряти свої дії вимогам навчальної діяльності, необхідні у школі. Так як уміння підкоряти свою діяльність вимогам дорослого, працювати за зразком і концентрувати свою увагу у даної категорії дітей розвинена на низькому рівні.
Також проведені тести показують, що діти готові до освоєння листи на досить низькому рівні. Методика «Навчальна діяльність» викликала у дітей особливі труднощі. На високому рівні з завданням не впорався ні одна дитина в обох досліджуваних групах дошкільнят.
Тому на заняттях гурткової діяльності з день в цілях підготовки дитини до навчання в школі необхідно особливу увагу приділити такому виду роботи, який спрямований на розвиток дрібної моторики рук, на здатність відтворювати елементи літер, на вміння зосереджено, не відволікаючись, працювати за зразком, на здатність виконувати вказівки дорослого.
Для більш ефективного розвитку основних умінь і навичок, необхідних для навчально-виховного процесу, простеживши деякі загальні тенденції, узагальнивши теоретичні та практичні психолого-педагогічні дослідження і знахідки з оптимізації процесу підготовки дітей до школи, ми склали і впровадили спеціальну програму з організації роботи гурткової изодеятельности . Аналізуючи запропоновану систему роботи з дошкільнятами в рамках гуртка, ми приділили особливу увагу на тих елементах, які для досліджуваних груп дітей виявилися найбільш складними і недоступними. На системі роботи над елементами, які викликали при тестуванні найбільші труднощі у дітей, ми зупинимося більш докладно.

2.4 Формування основних навчальних умінь і навичок дошкільнят у рамках роботи гуртка з образотворчого мистецтва
Для реалізації завдань нашого дослідження було проведено формуючий експеримент. У ньому брали участь діти експериментальної групи - 20 осіб у віці 5,5 - 6 років. Для експериментальної групи ми запропонували спеціальну програму, спрямовану на розвиток дитини дошкільного віку в рамках гурткової роботи з образотворчої діяльності.
Формуючий експеримент включав три етапи: підготовчий, основний (навчальний) та творчий. Зміст і завдання кожного етапу відображені у Додатку 9.
Програма роботи гуртка з образотворчої діяльності «Світ чудес»
Мета: Здійснення цілеспрямованого підходу в роботі гуртка образотворчої діяльності з підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі.
Завдання:
- Розвивати дрібну моторику рук і зорово-рухову координацію для підготовки до оволодіння навичками письма.
- Формувати правильне сприйняття форми, величини, кольору і вміння передавати їх у зображенні.
- Формувати цілісне сприйняття предмета і добиватися його відображення засобами образотворчої діяльності (малюванням, ліпленням, аплікацією).
- Розвивати навички конструювання.
- Виховувати позитивне емоційне ставлення до образотворчої діяльності та її результатів.
- Розвивати допитливість, уяву.
- Розширювати запас знань і уявлень.
Принципи побудови програми:
Систематичність і послідовність.
Доступність.
Індивідуальний підхід до дітей.
Ігрова подача матеріалу.
Облік рівня розвитку дітей, індивідуальних характеристик.
Розвивального навчання.
Наочності.
Умови реалізації програми:
- Створення розвиваючого середовища, стимулюючої та забезпечує самостійну художню діяльність дітей
- Ознайомлення дітей з навколишнім світом і формування яскравих вражень, забезпечення емоційно-інтелектуального досвіду.
- Надання максимальної свободи для прояву творчості та ініціативи. Широкий підхід до вирішення проблеми.
- Спілкування з мистецтвом.
- Наявність необхідних і різноманітних матеріалів (кольорові олівці, фарби, різнофактурний папір та ін)
- Поєднання програмного змісту і вимог з проявом творчої ініціативи самої дитини.
- Використання в роботі великої кількості нетрадиційних матеріалів, засобів, технологій їх використання.
- Дбайливе ставлення до процесу і результату діяльності дитини.
Напрямки роботи:
- Розвиток творчої активності.
- Розвиток технічних умінь і навичок образотворчої діяльності.
- Розвиток пізнавальних процесів.
- Удосконалення навичок колективного спілкування.
Використовувані методи роботи:
- Наочні (спостереження, розглядання репродукцій, об'єктів і явищ природи, зразок).
- Словесні (бесіда, читання художньої літератури, пояснення).
- Практичні (вправа, обстеження, ігрові (дидактичні, рухливі, словесні ігри).
Форми роботи:
- Регламентована діяльність;
- Спільна діяльність;
- Самостійна діяльність дітей.
У ході формуючого експерименту ми запропонували систему занять з образотворчої діяльності дітей старшого дошкільного віку з метою формування основних умінь і навичок, які необхідні дитині на початковому етапі навчання в школі (Додаток 10).
Гурткова діяльність, побудована на основі даної програми, складається із занять, що включають у себе: словесні, дидактичні, рухливі ігри, пантоміми, спостереження, бесіди, читання художньої літератури і власне заняття з образотворчої діяльності.
Ця система складається не тільки із завдань, спрямованих на безпосереднє вплив на характер зображення, а й містить у собі завдання, спрямовані на розвиток рухової активності, точності спрямованих (довільних) рухів, окоміру, просторового орієнтування, вивчення схеми власного тіла.
Заняття проводились протягом 3 місяців і здійснювалися груповим методом.
2.5 Зміст контрольного експерименту
Для оцінки результатів формуючого етапу дослідно-експериментального дослідження було проведено контрольний експеримент.
Мета: виявити рівень розвитку основних навчальних умінь і навичок дітей та порівняти з результатами констатуючого експерименту.
Дітям експериментальної групи (20 осіб) у контрольному експерименті були запропоновані завдання констатуючого експерименту.
Якщо у дитини добре розвинена інтелектуальна сфера, тонка моторика руки і координація зору, дошкільник добре відтворює зразок, працює зосереджено, не відволікаючись - це дозволяє говорити про високий рівень готовності до школи. За результатами контрольного експерименту можна говорити про суттєву динаміку по даному аспекту дослідження.
Проведемо аналіз отриманих результатів контрольного етапу нашого дослідження по тесту Керна-Йерасека за допомогою даних таблиць (Додаток 11, 12, 13).
У 40% дітей експериментальної групи відзначений високий рівень підготовки до навчання у школі. У той час, як в контрольній групі таких дітей виявилося лише 15%.
Необхідно відзначити, що істотно збільшився розрив у процентному співвідношенні дітей, що мають низький рівень підготовки. У 25% дітей експериментальної групи підвищений рівень підготовки до школи на більш високий. Тепер можна говорити про те, що в даній групі тільки 5% дітей не готові до навчальної діяльності. У той час, як в контрольній групі дітей даного рівня 20% від загальної кількості дошкільнят групи. І лише у 15% хлопців підвищився рівень підготовленості до школи з низького на середній.
Проаналізуємо отримані дані контрольного етапу експерименту з другою методикою (Додаток 14, 15, 16).
Тепер за результатами методики «Навчальна діяльність» підпорядковувати свої дії вимогам дорослого, працювати зосереджено і не відволікатися здатна більша половина дітей досліджуваних груп. Але на відміну від контрольної групи у 10% дітей експериментальної групи вдалося підвищити рівень підготовки до школи до високого. У той час як в контрольній групі високого рівня готовності до навчальної діяльності у дітей не виявлено. У 30% дітей, які відвідують гурток, вдалося розвинути рівень до достатнього для вступу до школи. Лише у 25% дітей експериментальної групи не вдалося підвищити рівень готовності до навчання з низького на середній. Але аналізуючи індивідуально діяльність дітей з низьким рівнем підготовки до школи, безперечно можна відзначити динаміку. Малюнки дітей стали більш конкретні, містять в собі більшу кількість деталей, найбільш повно відповідають запропонованим зразком.
Таким чином, аналіз даних дозволяє з упевненістю стверджувати, що реалізація запропонованої програми в рамках гурткової роботи з організації изодеятельности дітей дошкільного віку пройшла успішно. Як видно, динаміка розвитку дітей в експериментальній групі в порівнянні з дітьми контрольної групи досить істотна. Багато дітей, які брали участь в експерименті й вирушають на гурткові заняття з изодеятельности, підвищили свої показники по більшості критеріїв. Помітно краще діти стали малювати фігуру людини. Набагато точніше стали домальовувати симетричні фігури ті діти, для яких на початку навчання це завдання було важким. При зображенні ритмічних, повторюваних елементів у малюванні також стала спостерігатися позитивна динаміка.
З деякими дітьми потрібна подальша поглиблена, цілеспрямована робота, хоча саме на їх прикладі видно колосальний відрив від колишніх показників, але через слабкість початкового рівня здається, що результати дещо низькі, а при аналізі динаміки розвитку простежується істотний ривок вперед.
Таким чином, порівнюючи результати констатуючого експерименту з результатами контрольного, можна зробити висновок про грамотній розробці і компетентної реалізації розвиваючої програми з образотворчої діяльності в рамках роботи гуртка, що довело її ефективність у підвищенні рівня підготовленості дітей дошкільного віку до навчання у школі.
Результати контрольного експерименту показали ефективність і доцільність участі дитини дошкільника у гуртковій изодеятельности з метою підвищення рівня підготовки його до школи.
Резюмуючи сказане, зазначимо, що мета обраного зображально-творчого навчання - формування основних навчальних умінь і навичок, а також підвищення у дітей рівня готовності до навчання в школі - була в ході формуючого експерименту досягнуто, поставлені дослідницькі завдання виконані, висунута гіпотеза знайшла своє підтвердження в ході проведеного експерименту.
Проведене дослідно-експериментальне навчання в рамках роботи гуртка творчому малювання підтвердило ефективність пропонованої системи підготовки дошкільників до процесу навчання в школі.

3. Методичні рекомендації з організації та утримання роботи гуртка в рамках підготовки дітей до навчання в школі
Кожен вид образотворчої діяльності має свої специфічні особливості і пред'являє свої вимоги до рухового, сенсорного та інтелектуальному розвитку дитини дошкільного віку. У систему завдань для формування графічних навичок у дітей включені всі види образотворчої діяльності, у тому числі і ліплення.
Робота з пластичними матеріалами для дитини пред'являє свої складності. Тим не менш, вона дуже корисна і з точки зору активної діяльності кистей рук, і просторової орієнтації, і навіть як можливий вид трудової діяльності в подальшому.
Головним завданням цих занять ми вважаємо навчання дитини способам виготовлення різних форм, вмінню урівняти кількість матеріалу і розміри деталей зображення, способам створення деталей для одного і того ж виробу. Для створення мотивації до занять цим видам изодеятельности ми пропонуємо дітям прийоми, нескладні для виконання, але дозволяють дітям виготовляти оригінальні вироби. Це різні вм'ятини, зроблені пальцем або стеком, це вироби у вигляді мозаїки, це «квіти» з довгих ковбасок, згорнутих спіраллю і т. д. Крім того, заняття ліпленням можна проводити колективно, що істотно підвищує мотивацію дітей.
Аплікація є одним з улюблених видів образотворчої діяльності дітей як дошкільного, так і молодшого шкільного віку. Аплікація легко доступна для виготовлення, різноманітна і ефектна. Аплікація дає чітке уявлення про форму предметів, про форму окремих деталей зображення, про їх просторове розташування відносно один одного і т. д. У зв'язку з цими особливостями аплікації широко застосовуються в роботі з дітьми.
Ми пропонуємо використовувати аплікацію закріплення знання форми, для ознайомлення з простором аркуша паперу. Наприклад, дітям роздають аркуші паперу, на яких зображена ялинка і вирізають з паперу коло чи овал за інструкцією дорослого. Дитина повинна визначити місце становища кульки і приклеїти його. Наприклад, «Шарик злетів вище ялинки! Покажи, де він знаходиться? ». Або більш конкретно: «Кулька лежить під ялинкою справа». Після того, як місце розташування кульки визначено, його приклеюють.
Аплікацію можна виконувати колективно - яку-небудь композицію або пейзаж. Наприклад, на великому аркуші паперу розташовані будівлі сільського двору, а фігурки тварин - домашніх і диких - розташовані окремо. Діти повинні відібрати серед них тих, хто живе у цьому дворі і приклеїти їх там, де вони вважають за потрібне. При цьому йде колективне обговорення, правильно чи тварина вибрано і де йому «зручніше» знаходиться на «дворі».
Таким чином, можна посадити «сад» або «ліс». Розмістити міські або сільські «споруди», «транспорт» і т. д. Крім того, що діти вчаться розподіляти на площині листа деталі картинки, вони розширюють свій кругозір. Такі роботи можуть мати продовження на наступних заняттях, що підвищує у дітей інтерес до них.
Практичний досвід роботи з дітьми та результати констатуючого експерименту підтверджує, що найбільш важким для них є зображення людини.
Часом хаотичне нагромадження невиразних, з точки зору передачі форми, черкания зовсім не передає ні схематичних обрисів людської фігури, ні пропорційних відносин частин тіла; при зображенні особи частини його зміщуються з належних місць.
Таким чином, навчання малювання людини висувається на одне з головних місць у формуванні образотворчої діяльності дітей.
У зв'язку з цим у підготовчому періоді навчання образотворчої діяльності керівники гуртка повинні активно включати в ігри і заняття ляльок. Ляльки - і «хлопчики» і «дівчинки», рівноправні члени дитячого колективу, які беруть участь в іграх, заняттях, витівки, прогулянках. Ляльки повинні мати сезонний одяг, бути акуратно причесаним, чисто умитими, завжди знаходитися на призначених місцях. В ігрових куточках вони сидять на стільцях і диванах, або лежать на ліжках, тобто - займають відповідне живій людині життєвий простір. Купання ляльок, їх одягання, застібання гудзиків та інших застібок на їх одязі привчає дітей до правильного сприйняття будови людського тіла, відповідного використання видів і деталей одягу. Це має велике значення як для запам'ятовування цих операцій, так і для запам'ятовування схеми і пропорцій людського тіла, його характерних обрисів, а також для навчання самообслуговування дітей.
Ляльки можуть бути не тільки об'ємними, вони можуть бути і пласкими, з щільних видів тканини, а їх частини кріпитися до тулуба гудзиками. Ця дидактична іграшка дуже корисна, тому що дитина сама «з'єднує фігуру» людини, тим самим запам'ятовуючи її будова - схему. Популярна гра серед дівчаток - ляльки з паперу, які мають багато одягу, намальованої і вирізаної самими дівчатами. Ляльки та «модельєри» орієнтуються на її конкретні особливості. Безумовно, що для дітей виконати таку ляльку важко, але їм можна запропонувати готову ляльку і набір одягу для гри.
«Людини» можна скласти з готових частин рухомий мозаїки. Для цього потрібно запропонувати дітям намалювати зразок людини з різних геометричних частин («людина» з прямокутників різної величини, з прямокутників і квадратів, з трикутників, кіл і т. д.). Людину треба зліпити з пластиліну або глини, з'єднуючи при цьому окремі частини його фігури.
Ми запропонували почати малювати людину з зображення його рожевою фарбою на 1 / 2 аркуша. Зображення повинно бути схематичним, особа на першому занятті не промальовується. На наступному занятті, коли фарба добре висохне, людині слід намалювати обличчя, волосся і «одягти» його, тобто намалювати поверх рожевої фарби яку-небудь одяг.
Ми показували дітям зразки малювання людини, допомагали розмістити поетапно на площині аркуша. Починати слід з малювання кола - голови людини, потім - шиї, тулуба і потім - кінцівок.
Під час цього, найбільш складного, етапу зображення людини, слід активно допомагати дітям впоратися з цим завданням, весь час нагадуючи про те, де розташовуються частини тіла, звертати їх увагу на зразок і т. д. При виборі одягу для людини потрібно якомога активніше залучити фантазію дитини, тоді все чоловічки будуть різними, індивідуальними.
Після закінчення роботи малюнки потрібно вивісити на стенді - це буде веселе і красиве видовище. З цими «чоловічками» ще довго можна продовжувати грати на заняттях з образотворчої діяльності.
У тому випадку, коли дитина, з тих чи інших причин, не зможе самостійно намалювати «людини», слід застосувати малювання за трафаретом. Активно-пасивне малювання, в будь-якому випадку, корисно, тому що зображення людини за трафаретом змушує дитини відчути напрямок руху руки по контуру фігури, при цьому дорослий попутно пояснює: почнемо малювати голову, вона кругла, а тепер намалюємо шию, тепер - тулуб, ось руки, от ноги. Малювання має бути повільним. Дорослий тісно притискає руку дитини з олівцем до контуру трафарету. Ця дія потрібно проводити багаторазово, домагаючись самостійного малювання дитини. Отримане зображення, не знімаючи трафарету, потрібно заштрихувати рожевим або яким-небудь нейтральним кольором, щоб контури фігури виглядали виразніше. На наступних заняттях людину потрібно «одягнути». Для запам'ятовування пропорцій людської фігури і правильного з'єднання частин його тіла корисно виконати це в техніці аплікації. Одяг виконується відповідно до контурів частин його тіла.
Як було сказано вище, зображення обличчя людини також вимагає тривалого навчання. Для запам'ятовування правильного розташування частин обличчя досить ефективно використовувати рухливу мозаїку або фланелеграф. На готовому овалі особи по намальованому контуру викладаються частини обличчя. Дитина перевіряє правильність своїх дій за зразком. Потім корисно проводити заняття, на яких домальовують відсутні частини особи і дитина повинна сама визначити їх місце. І в цьому випадку корисно виконати «обличчя» у техніці аплікації.
Малювання людини корисно з багатьох точок зору. Воно формує у дитини поняття про схему власного тіла, активно розширює кругозір дитини, так як «його людина» використовується в різних сюжетах, він «переходить» з одного заняття до іншого, потрапляючи у різні життєві та побутові ситуації.
Неоціненне значення для всебічного розвитку дошкільника має образотворча діяльність із застосуванням нетрадиційних технік та матеріалів. Вона сприяє розвитку у дитини дрібної моторики рук і тактильного сприйняття, просторової орієнтуванні на аркуші паперу, окоміру і зорового сприйняття, уваги і посидючості, образотворчих навичок і вмінь, спостережливості, емоційної чуйності, крім того, в процесі цієї діяльності формуються навички контролю і самоконтролю. На заняттях з використанням нетрадиційних матеріалів і технік хлопці отримують інформацію про різноманітність навколишнього світу, уточнюють свої уявлення про колір, форму й розмір предметів та їх частин, у них розвиваються уява, мислення, мова. Іншими словами, образотворча діяльність із застосуванням нетрадиційних технік та матеріалів сприяє вирішенню ряду завдань підготовки дітей до школи.
Доступність використання нетрадиційних технік визначається віковими особливостями дошкільнят. Починати роботу в цьому напрямку слід з таких технік як малювання долонькою, пальцями, обривання паперу, а у старшому дошкільному віці ці ж техніки доповнює художній образ, створюваний за допомогою більш складних: кляксографіі, монотипії. Нетрадиційних технік изодеятельности безліч. Познайомившись з цими техніками ми вибрали для гурткової діяльності найбільш цікаві та доступні. Як приклад наведемо докладний конспект заняття з образотворчої діяльності з використанням нетрадиційних технік та матеріалів, що проводяться в рамках гурткової роботи (Додаток 17).
В результаті написання даного розділу, хотілося б відзначити, що заняття малюванням не покликані зробити всіх дітей художниками, їх завдання - звільнити і розширити такі джерела енергії, як творчість і самостійність, підсилити здібності дітей до спостереження і оцінки дійсності, до правильної організації своєї діяльності, вмінню підпорядковувати свої дії вимогам, розвивати координацію рухів і дрібну моторику рук. При самостійному виборі, знаходженні і обробці форми дитина розвиває фантазію, інтелект, спостережливість, терпіння і посидючість, що є важливим складовим при організації навчальної діяльності в школі. Тим і буде обумовлений процес адаптації дитини до школи, його успішності і радості пізнання.
Адже, як показує практика, багато питань в період початку навчання виникають не стільки від відсутності відповідної грамотності дитини, скільки від несформованості основних умінь і навичок, необхідних для ефективної організації навчальної діяльності в сучасній школі.

Висновок
При написанні даної курсової роботи перед нами була поставлена ​​мета: на основі аналізу сучасних науково-методичних джерел з проблеми дослідження розробити і перевірити ефективність способів удосконалення процесу підготовки дошкільників до навчання в школі за допомогою посилення ролі гурткових занять з образотворчої діяльності.
Для реалізації заданої цілі у відповідності з поставленими завданнями було проведено аналіз науково-методичної літератури з досліджуваної проблеми. Потім ми виявили особливості понять «готовність до навчання» і підібрали необхідний матеріал для вивчення даного аспекту курсової роботи. Складання, проведення та аналіз діагностичних даних з досліджуваної проблеми було важливою складовою в рамках роботи над даною курсовою роботою. Основним елементом даної роботи була розробка та впровадження програми з організації діяльності гуртка день «У світі чудес».
Таким чином, необхідно сказати, що мета курсової роботи досягнута, поставлені завдання вирішені.
У результаті вивчення та аналізу науково-методичної літератури з досліджуваної нами проблеми можна зробити наступні висновки.
Під психологічною готовністю до шкільного навчання розуміється необхідний і достатній рівень психологічного розвитку дитини для освоєння шкільної програми в умовах навчання в колективі однолітків.
Психологічна готовність до шкільного навчання визначається насамперед для виявлення дітей, не готових до шкільного навчання, з метою проведення з ними розвиваючої роботи, спрямованої на профілактику шкільної неуспішності і дезадаптації.
Великий вплив на підготовку дитини до школи надає художньо-творчий процес, в який необхідно планомірно включати маленького дошкільника. Такий підхід можна реалізувати за допомогою організації ізокружков в дитячих садах. У цих групах реалізується розвиває психіку хлопців програма. Не ставиться спеціального завдання навчити дітей стати художниками, писати, читати. Головне завдання - довести психологічний розвиток дитини до рівня готовності до школи. Основний акцент у роботі з дітьми на заняттях образотворчої діяльність робиться на мотиваційний розвиток дитини, на розвиток пізнавального інтересу, дрібної моторики рук, здатності підпорядковувати свою діяльність вимогам дорослих, зосереджено працювати за зразком. Завдання дорослого спочатку пробудити в дитини бажання навчитися чомусь чомусь новому, а вже потім починати роботу з розвитку вищих психологічних функцій.
У процесі дослідження було виявлено, що діти без помилок навчилися проводити вертикальні і горизонтальні лінії, значно точніше стали з'єднувати разноудаленние один від одного точки. Навчилися розрізняти і зображати основні геометричні фігури, у багатьох дітей значно покращився малювання замкнутих кривих, хвилястою і ламаної ліній. Діти стали вільнішими і адекватніше використовувати площину аркуша паперу при малюванні та аплікації. Помітно краще діти стали малювати фігуру людини. Набагато точніше стали домальовувати симетричні фігури ті діти, для яких на початку навчання це завдання було важким. При зображенні ритмічних, повторюваних елементів у малюванні також стала спостерігатися позитивна динаміка.
Проведене дослідження підтвердило висунуту гіпотезу і дозволило зробити такі висновки: образотворча діяльність відіграє важливу роль у розвитку дітей, особливо в дошкільному віці, тому що сприяє естетичному, моральному вихованню, розширенню кругозору дитини, створює базу для оволодіння шкільними навичками.
Образотворча діяльність дозволяє вирішити багато завдань навчання і виховання, але так як процес роботи в дитячих садах по даному напрямку побудований вкрай неефективно, це заважає формуванню необхідних навичок самообслуговування, розвитку практичної діяльності і підготовки руки дитини до письма.
Проведене дослідження обгрунтувало необхідність спеціальної, цілеспрямованої, диференційованої розвиваючої роботи з формування образотворчої діяльності дітей. Особливістю цієї роботи є багатоетапність і опора на всі доступні дитині види творчої діяльності.
Дослідно-експериментальне дослідження показало ефективність взаємопов'язаного процесу роботи з дітьми з усіх видів образотворчої діяльності на основі врахування особливостей старшого дошкільного віку з метою більш ефективної підготовки їх до процесу навчання в школі.
Звідси випливає, цілеспрямована організація гурткової образотворчої діяльності здатне впливати на успішність підготовки старших дошкільників до процесу навчання в школі.

Список використаних джерел
1. Бєлова Є. Потенційні можливості наших дітей. / / Дошкільне виховання. 1994. № 6. С.16-19.
2. Бєлова М. Обдаровані люди в дитинстві. / / Дошкільне виховання. 1996. № 9. С.19-22.
3. Берсенєва Л., Третьякова М. Навчіть дітей малювати. / / Дошкільне виховання. 2004. № 2. С. 70-72.
4. Безруких М.М. Сенсомоторного розвитку дошкільників на заняттях з образотворчого мистецтва. - М., 2001. 186с.
5. Богданова Т.Г. Корнілова Т.В. Діагностика пізнавальної сфери дитини. - М.: Роспедагенство, 1994. 262с.
6. Борисова О. Розвиваємо творчі здібності старших дошкільників в малюванні. / / Дошкільне виховання. 2002. № 2. С. 12-13.
7. Варккі Н., Калініна Р. Дитина у світі творчості. / / Дошкільне виховання. 2003. № 6. С. 57-59.
8. Венгер А.Л. «Психологічні малюнкові тести» - М., 2004. 326с.
9. Волков Б.С., Волкова Н.В. Як підготувати дитину до школи. Ситуації. Вправи. Діагностика: Навчальний посібник / За наук. ред. Б.С. Волкова - М., 2004. 312с.
10. Воскресенська В. Створюємо розвиваюче середовище самі. / / Дошкільне виховання. 2004. № 1. С. 77-84.
11. Гамезо М.В., Петрова Е.А., Орлова Л.М. Вікова та педагогічна психологія: Навчальний посібник. - М., 2003. 512с.
12. Григор'єва Г.Г. Образотворча діяльність дошкільників .- М.: «Академія», 1998.
13. Гуткіна Н.І. Діагностична програма по визначенню психологічної готовності дітей 6-7 років до шкільного навчання. - М., 2002. 134с.
14. Дитинство: Програма розвитку та виховання дітей у дитячому садку. / В.І. Логінова, Т.І. Бабаєва, Н.А. Ноткін та ін; під ред. Т.І. Бабаєвої, З.А. Михайлової, Л.М. Гурович: Вид. 3-є, перероб. - СПб.: Дитинство-прес, 2000. 572с.
15. Діагностика та корекція психічного розвитку дошкільника. / Под ред. Я.Л. Коломинского, Е.А. Панько. - Мінськ, 1997. 269с.
16. Дітмар К.В. Хочу дізнатися і намалювати тебе, світ!: Книга для вчителя. - М.: Просвещение, 1993. 316с.
17. Ільїна А. Малювання нетрадиційними способами. / / Дошкільне виховання. 2004. № 2. С. 48-52.
18. Казакова Т.Г. Образотворча діяльність дошкільників: посібник для вихователя дитячого садка. - М.: Просвещение, 1980. 422с.
19. Квач Н.В. Розвиток образного мислення і графічних навичок у дітей 5 - 7 років: посібник для педагогів дошкільних установ. - М., 2001. 234с.
20. Комарова Т.С., Савенков А.І. Колективна творчість дітей. Навчальний посібник. - М., 1998. 213с.
21. Новоторцева І.В. Вчимося писати. Навчання грамоти в дитячому саду. - Ярославль, 1993. 262с.
22. Парамонова Л.А., Тарасова К.В., Алієва Т.І. Дитина 5-6 років у системі дошкільної освіти. / / Психологічна наука і освіта. 2005. № 2. С.12-17.
23. Піщікова Н. Світ мистецтва дарує думки, дарує почуття. / / Дошкільне виховання. 2004. № 2. С. 67-72.
24. Психологія дошкільника. Хрестоматія / Упоряд. Г.А. Урунтаева. - М., 1998. 623с.
25. Робоча книга шкільного психолога / За ред. І.В. Дубровиной. - М., 1991. 524с.
26. Райгородський Д.Я. Практична психодіагностика. Методики та тести: Навчальний посібник. - Самара, 2005. 672с.
27. Рогаткіна Т. нехай кульбаба малює себе сам. / / Дошкільне виховання. 2002. № 6. С. 62-66.
28. Рогаткіна Т. Шишкою, маком, колосочків ми малюємо на листочку. / / Дошкільне виховання. 2000. № 10. С. 17-24.
29. Страунінг А. Методи активізації творчого мислення / / Дошкільне виховання. 1997. № 4. С. 23-25.
30. Теплов Б М. Вибрані праці: У 2-х т. Т. 1. - М., 1985. 572с.
31. Урунтаева Г А. Дошкільна психологія: Навчальний посібник для студ. вищ. пед навч. закладів. - М., 1999. 583с.
32. Філіппова С.О. Підготовка дошкільників до навчання листу. Методичний посібник, - СПб., 1999. 318с.
33. Череднінова Г.В. Тести для підготовки і відбору дітей у школі. - М., 1996. 376с.
34. Чистякова Г.Д. Творча обдарованість у розвитку пізнавальних структур. / / Питання психології. - 1991. № 6. С. 103-111.
35. Швайко Г.С. Заняття з образотворчої діяльності в дитячому саду: Старша група: Програма, конспекти: Посібник для педагогів дошкільних установ. - М., 2002. 581с.
36. Ясюкова Л.А. Методика визначення готовності до школи / Прогноз та профілактика проблем навчання в початковій школі. - СПб, 1999. 277с.

ДОДАТОК 1
Оцінка результатів тесту Керна-Йерасека
Бал
Завдання 1. Малюнок чоловічої фігури
1
Намальована фігура має голову, тулуб, кінцівки. Голова не більше тулуба і сполучена з ним шиєю. На голові є волосся, вуха, очі, ніс, рот. На руках - кисті з п'ятьма пальцями. Ноги внизу «відігнуті». Фігура має чоловічий одяг і намальована як єдине ціле, а не складена з окремих частин. На малюнку видно, що ноги і руки «ростуть» з тулуба, а не прикріплені до нього. При такому способі малювання, званому «синтетичним» (контурним), фігуру можна обвести одним контуром, не відриваючи олівця від паперу.
Більш примітивний «аналітичний» спосіб передбачає зображення окремо кожною з складових частин фігури. Наприклад, спочатку малюється тулуб, а потім до нього кріпляться руки і ноги.
2
Виконання всіх вимог на 1 бал, крім синтетичного способу малювання. Три відсутні деталі (шия, волосся, один палець руки) можна не рахувати, якщо фігура намальована синтетичним способом.
3
Фігура має голову, тулуб, кінцівки. Руки і ноги намальовані двома лініями (об'ємні). Допускається відсутність шиї, волосся, вух, одягу, пальців, ступень.
4
Примітивний малюнок з головою і тулубом. Кінцівки (достатньо однієї пари) намальовані тільки однією лінією.
5
Відсутнє чітке зображення тулуба («головоножка») або обох пар кінцівок. Каракулі.
Завдання 2. Наслідування письмовим буквах
1
Зразок скопійований добре і розбірливо. Копія перевищує розмір зразка не більше ніж у два рази. Перша літера по висоті явно відповідає прописної (головної) букві. Літери чітко пов'язані в три слова. Скопійована фраза відхиляється від горизонтальної лінії не біліше ніж на 30 градусів.
2
Зразок скопійований розбірливо. Розмір букв та дотримання горизонтальній лінії не враховуються
3
Явна розбивка написи на три частини. Розбірливо написані хоча б чотири букви.
4
З зразком збігаються хоча б дві літери. Відтворена копія створює рядок.
5
Каракулі.
Завдання 3. Копіювання групи точок
1
Майже досконале копіювання зразка. Допускається незначне відхилення однієї точки від рядка або колонки. Копія може бути менше або перевищувати його розміри не більш ніж удвічі. Малюнки розташовані паралельно.
2
Кількість і розташування точок відповідають зразком. Допускається відхилення не більше трьох точок на половину ширини зазору між рядком або стовпчиком.
3
Малюнок в цілому відповідає зразку, що не перевищуючи його по ширині і висоті більш ніж удвічі. Кількість точок може бути не дотримана, але їх число допускається не більше 20 і не менше 7. Можливий будь-який розворот. Навіть на 180 градусів.
4
Контур малюнка не відповідає зразку, але все ж складається з точок. Розміри зразка і число точок не враховуються. Інші форми, наприклад лінії, не допускаються.
5
Каракулі.

ДОДАТОК 2
Методика «Навчальна діяльність» (стомлений матеріал)

А - зразок візерунка;
Б - матеріал для виконання вступного та основних завдань (повторюється 4 рази).
Зразки правильного виконання завдань:
В - вступна серія;
Г - перша серія;
Д - друга серія;
Е - третя серія.

ДОДАТОК 3
Результати констатуючого експерименту Тест Керна-Йерасека (експериментальна група)

П.І.Б. дитини
Завдання 1
Завдання 2
Завдання 3
Загальна к-ть балів
Рівень
1
Василюк Л.М.
3
3
2
8
З
2
Данилович А.В.
4
4
4
12
Н
3
Завадська Р.Д.
3
4
3
10
З
4
Красова Н.В.
3
3
2
8
З
5
Лімончук С.Ф.
2
3
2
7
З
6
Лебедєва Р.Л.
4
4
3
11
Н
7
Миронович І.А.
3
4
3
10
З
8
Наумчик Г.В.
2
2
3
7
З
9
Овсяник М.І.
3
3
3
9
З
Обід А.Д.
3
2
2
7
З
Піддубна Д. Н.
3
3
3
9
З
Полховська Т.М.
4
4
4
12
Н
Рамульт С. С.
3
4
3
10
З
Салькаева Т.Р.
3
2
3
8
З
Середіч С.О.
4
3
4
11
Н
Селюк М. А.
3
4
3
10
З
Тимощук М.Т.
3
4
4
11
Н
Федорович О.М.
3
3
3
9
З
Хомич Л.Б.
4
4
3
11
Н
Якимчук Л.М.
3
2
2
7
З

ДОДАТОК 4
Результати констатуючого експерименту Тест Керна-Йерасека (контрольна група)

П.І.Б. дитини
Завдання
1
Завдання
2
Завдання
3
Загальна к-ть балів
Рівень
1
Андрєєва А.Р.
3
4
4
11
Н
2
Архипович В.Л.
3
3
3
9
З
3
Вабищевич М.Ф.
4
3
3
10
Н
4
Варфоломєєв Г.М.
3
3
3
9
З
5
Гончарук Л.І.
2
2
2
6
З
6
Дмитрович І.М.
3
2
3
8
З
7
Євтухович Р.Р.
4
4
3
11
Н
8
Ільїна П.Р.
2
2
3
7
З
9
Ковалевич Є.Р.
2
2
3
7
З
10
Крачук В.О.
4
4
4
12
Н
11
Кривопуст Н.С.
4
4
4
12
Н
12
Литвинчук А.Б.
3
3
3
9
З
13
Моісеєнко А.Д,
2
3
3
7
З
14
Наумчик Р.А.
2
2
3
7
З
15
Обід С.К.
4
3
4
11
Н
16
Олежнічек Л.Д
3
4
3
10
З
17
Полюхович Д.Є.
3
4
4
11
Н
18
Суховерхий М.А.
3
3
3
9
З
19
Тевтовічев А.С
2
3
3
8
З
20
Юрович П.Ф.
3
3
2
8
З


ДОДАТОК 5
Зведена таблиця даних за результатами тесту Керна-Йерасека (констатуючий етап)
Рівні
Кількість набраних балів
Експериментальна група
Контрольна група
Кількість дітей
% Співвідношення
Кількість дітей
% Співвідношення
Високий
3-6
-
-
-
-
Середній
7-10
14
70
13
65
Низький
12-15
6
30
7
35
Всього
20
100
20
100

ДОДАТОК 6
Результати констатуючого експерименту за методикою «Навчальна діяльність» (експериментальна група)

П.І.Б. дитини
Кількість балів за правильні
з'єднання
Штрафні бали
Загальна к-ть балів
Рівень
1
Василюк Л.М.
48
10
38
Н
2
Данилович А.В.
54
4
50
З
3
Завадська Р.Д.
40
6
34
Н
4
Красова Н.В.
68
5
63
З
5
Лімончук С.Ф.
48
8
40
Н
6
Лебедєва Р.Л.
54
2
52
З
7
Миронович І.А.
40
4
36
Н
8
Наумчик Г.В.
54
8
46
З
9
Овсяник М.І.
68
2
66
З
10
Обід А.Д.
62
4
58
З
11
Піддубна Д. Н.
40
5
36
Н
12
Полховська Т.М.
36
3
33
Н
13
Рамульт С. С.
68
6
62
З
14
Салькаева Т.Р.
44
7
37
Н
15
Середіч С.О.
28
4
24
Н
16
Селюк М. А.
66
4
62
З
17
Тимощук М.Т.
34
9
23
Н
18
Федорович О.М.
26
6
20
Н
19
Хомич Л.Б.
56
4
52
З
20
Якимчук Л.М.
66
2
64
Н

ДОДАТОК 7
Результати констатуючого експерименту за методикою «Навчальна діяльність» (контрольна група)

П.І.Б. дитини
Кількість балів за правильні
з'єднання
Штрафні бали
Загальна к-ть балів
Рівень
1
Андрєєва А.Р.
45
6
39
Н
2
Архипович В.Л.
40
6
34
Н
3
Вабищевич М.Ф.
42
7
35
Н
4
Варфоломєєв Г.М.
70
6
64
З
5
Гончарук Л.І.
44
4
40
Н
6
Дмитрович І.М.
50
16
34
Н
7
Євтухович Р.Р.
60
6
54
З
8
Ільїна П.Р.
66
3
63
З
9
Ковалевич Є.Р.
54
4
50
З
10
Крачук В.О.
56
4
52
З
11
Кривопуст Н.С.
52
1
51
З
12
Литвинчук А.Б.
34
9
23
Н
13
Моісеєнко А.Д,
40
6
34
Н
14
Наумчик Р.А.
44
4
40
Н
15
Обід С.К.
36
3
33
Н
16
Олежнічек Л.Д
28
4
24
Н
17
Полюхович Д.Є.
48
8
40
Н
18
Суховерхий М.А.
42
7
35
Н
19
Тевтовічев А.С
34
9
23
Н
20
Юрович П.Ф.
66
3
63
З

ДОДАТОК 8
Рівень готовності дошкільників до навчальної діяльності (констатуючий етап експерименту)
Рівні
Кількість набраних балів
Експериментальна група
Контрольна група
Кількість
дітей
% Співвідношення
Кількість
дітей
% Співвідношення
Високий
71-72
-
0
-
0
Середній
43-70
9
45
7
35
Низький
42-0
11
55
13
65
Всього
20
100
20
100

ДОДАТОК 9
Поетапна організація роботи гуртка «Світ чудес»
Напрямки
Завдання
Зміст роботи
Підготовчий етап
Розвиток творчої активності, уяви
Визначення рівня творчої активності, продуктивності уяви, нестандартності мислення.
Заняття, ігри переважно у спільній діяльності для визначення особливостей дітей. Закріплення раніше вивченого, акцентування уваги на незвичайних сторонах звичних речей через спостереження природи, малювання на основі шаблонних заготовок. Розвиток спостережливості, образної пам'яті, вміння передавати образи через малювання.
Розвиток
образотворчих
здібностей
Визначення рівня технічних умінь і навичок у художній діяльності. Знайомство з новими матеріалами, технологіями.
Розвиток пізнавальних процесів (мислення, сприйняття)
Визначення рівня розвитку сприйняття, різних видів пам'яті (зорової, механічної), мислення (наочного, образного, логічного).
Розвиток емпатії, формування згуртованого колективу
Визначення згуртованості групи, взаємовідносин дітей один з одним, з дорослими, розвиток емоційної сфери кожної дитини і колективу в цілому.
Навчальний етап
Розвиток творчої активності, уяви
Знайомство з новими способами прояву уяви. Активний розвиток фантазії.
Заняття, ігри переважно в регламентованої діяльності. Знайомство дітей з нетрадиційними техніками (граттаж, манкографія, монотипія, обриву, розмиву, набризком, малювання по сирому, ін.) розвиток асоціативного мислення, збагачення враженнями через образи природи. Формування згуртованого колективу та розвиток емпатії в рухливих і сюжетних іграх.
Розвиток образотворчих здібностей
Навчання новим вмінням, вдосконалення раніше вивчених
Розвиток пізнавальних процесів (мислення, сприйняття)
Збагачення новими знаннями, спільне цілеспрямоване спостереження в повсякденному житті, розвиток пізнавальних процесів у різних видах діяльності.
Розвиток емпатії, формування згуртованого колективу
Спільні ігри, виконання колективних завдань, проведення змагань. Розвиток емоційної сфери, створення сприятливого мікроклімату в групі
Творчий етап
Розвиток творчої активності, уяви
Самостійне застосування отриманих знань дітьми, придумування ними нових форм отримання нестандартних рішень.
Заняття, ігри переважно у самостійній діяльності. Завдання на творче застосування отриманих умінь і знань через пропозицію теми або шаблону, самостійний вибір дітьми засобів і способів малювання, ігор, вміння домовлятися між собою. Розвиток продуктивності та швидкості мислення через прийом змагань, вміння відстоювати свою позицію.
Розвиток образотворчих здібностей
Закріплення отриманих умінь і навичок. Спрямованість на самостійний підбір та реалізацію задуму з різних матеріалів.
Розвиток пізнавальних процесів (мислення, сприйняття)
Спрямованість на самостійне добування знань, аналіз отриманої інформації.
Розвиток емпатії, формування згуртованого колективу
Самостійні ігри

ДОДАТОК 10
Зміст блоків програми роботи гуртка «Світ чудес»
Заняття підготовчого блоку
Заняття 1. «Зимова казка»
Мета: визначити рівень сформованості образотворчих умінь, інтересів і уподобань дитини, уяви.
Хід заняття: педагог просить дітей згадати, яке зараз час року і чим воно характерно. Пропонує намалювати зимову картинку - казку.
Заняття 2. «Зимонька-Зима»
Мета: вчити дітей створювати алегоричне зображення зими, передавати казковий образ через її вбрання; закріпити вміння зображати силует жінки в довгій шубі; вчити зображати хутро і хвою ялинки штрихами.
Попередня робота: тонування паперу в блакитні, фіолетові тони; розгляд ілюстрацій з алегоричним зображенням Зими; читання віршів та оповідань про зиму.
Хід заняття: педагог пропонує дітям вгадати, що за дівчина прискакала на трійці білих коней і намалювати снігову красуню. Допомагає згадати як малюється жінка в довгій шубці. Після закінчення малюнки обговорюються.
Заняття 3. «Наш добрий друг - художник коло»
Мета: прищепити дітям навички «швидкого малювання» з використанням шаблону-заготовки, розвиток зорової спостережливості і образотворчої фантазії.
Хід заняття: дітям лунають листи із заготовленою шаблоном. Педагог загадує загадку про сніговика і пропонує його намалювати з шаблону. Потім теж саме з ведмедем, зайцем, кішкою. При цьому показує, як з одного схематичного зображення можна отримати багато малюнків.
Далі педагог роздає дітям лист з довільно розташованими колами різного діаметру і пропонує пограти в гру хто швидше відгадає загадку і намалює відповідь.
Заняття 4. «Зимовище звірів»
Мета: розвиток мислення, фантазії, вміння працювати в колективі.
Хід: відгадування загадок:
молоко п'є, пісеньки співає, чисто вмивається, з водою не знається (кішка)
з господарем дружить, будинок стереже, живе під ганком, а хвіст колечком (собака)
спереду - п'ятачок, ззаду - гачок, посередині - спинка, а на спинці - щетина (свиня)
з бородою, а не мужик, з рогами, а не бик (козел)
взимку спить, влітку вулики ворушить (ведмідь)
хто взимку холодної ходить злий, голодний (вовк)
грудочку пуху, довге вухо, стрибає спритно, любить морквину (заєць)
не кравець, а все життя з голками ходить (їжак)
Завдання: давайте вигадаємо таке житло всім цим тваринам, що б їм там було тепло і затишно, і щоб вони один одному не заважали. Імовірно педагог підводить дітей до того, що кожен повинен намалювати куточок для одного з тварин, діти разом домовляються, що, хто і як малює. Після цього всі малюнки об'єднуються в один колаж «будиночок для звірів».
Заняття 5. «Зоопарк»
Мета: закріплення вміння конструювання з паперу, розвиток уяви, художніх здібностей (конструювання), дрібної моторики.
Матеріали: папір, клей, ножиці, олівці.
Хід: створення паперового зоопарку, конструювання з паперу стилізованих зображень тварин.
Педагог загадує загадки, читає вірші про тварин. Розмовляє з дітьми про них, разом виділяють істотні ознаки, місця проживання, спосіб життя. Згадують, що будиночок для домашніх тварин вони вже намалювали. Педагог пропонує диких тварин не намалювати, а сконструювати з паперу і поселити їх у паперовому зоопарку
Після конструювання діти можуть обіграти ситуацію, розселити тварин в зоопарк, грати з ними.
Екскурсія в ліс.
Мета: спостереження за зимовим лісом; розвиток спостережливості, асоціативного мислення.
Зміст:
Спостереження за засніженій землею, деревами, слідами на снігу.
Сенсорне обстеження снігу.
Рухлива гра «Зірниця».
Заняття основного блоку
Заняття 1. «Ті, що говорять малюнки»
Мета: розвиток сприйняття, уяви, формування вміння представляти реальні предмети за їх схематичного зображення, вчити виділяти в предметі головні відмінні риси.
Попереднє читання оповідання «Ті, що говорять малюнки». Запропонувати виконати завдання: дітям по черзі показують картинку з якимсь схематичним зображенням і просять назвати, на які предмети це схоже. Після, можна роздати кожній дитині по одній схемі і попросити домалювати картинку.
Хід заняття: педагог розповідає історію: «Колись давним-давно люди не знали букв і не вміли писати, а історії, які їм треба було зберегти і запам'ятати, вони малювали. Такий вид запису називався піктографією і їм користувалися в стародавніх країнах - в Єгипті й Ассирії, Японії та Китаї. Хочете і ми з вами пограємо в намальовані історії ». Поясніть, що малюнки повинні бути зовсім прості і в той же час зрозумілі, тільки тоді вони стануть «говорять!». Для початку педагог показує намальоване початок історії (наприклад, казку про Червону Шапочку), а діти усно пропонують, що можна намалювати далі. Потім вихователь просить намалювати будь-яку історію так, щоб інші діти розповіли про що вона.
Потім педагог може запропонувати дітям пограти в гру «Розвідники», суть якої полягає в тому, щоб намалювати плани і розташування противника і передати зашифрований малюнок у свій штаб, але так, щоб малюнок зрозуміли «свої» і не розгадали супротивники.
Заняття 2. «Юні мультиплікатори»
Мета: розвивати словесну творчість, вчити передавати його в зображенні; розвивати уяву; вчити дітей домовлятися між собою, погоджувати свої дії.
Попередній перегляд діафільму. Обговорення того, як він зроблений (послідовний ланцюжок картинок).
Хід заняття: педагог показує сюжетну картинку, пропонує дітям розглянути її і придумати розповідь, що було до і після того, що зображено. Діти пропонують свої варіанти оповідання, потім узагальнюють у спільній історії. Педагог наводить дітей на думку про створення свого діафільму і питає, що для цього необхідно (намалювати багато малюнків з діями, діти повинні визначитися, що саме вони будуть зображувати й домовитися, хто яку картинку малює). Після закінчення роботи педагог разом з дітьми складають загальний ряд, дають назву - вийшов діафільм.
Заняття 3 «Лісова абетка»
Мета: закріпити техніку малювання пальцями, «стусанами» кистями різної величини; вчити підбирати розмір к.істі в залежності від зображуваного.
Попередня робота: спостереження на ділянці за тим, хто які сліди залишає на снігу, розгляд ілюстрацій зі слідами тварин, гра «Слідопит», на закріплення знань про тварин, їхній спосіб життя і залишаються відбитках.
Хід заняття: педагог пропонує згадати ранкові спостереження і намалювати картинку так, щоб на ній не було ні однієї тварини, але щоб інші зрозуміли, хто живе в цьому лісі. Звертає увагу на те, як можна намалювати, пальчиками, різними пензликами, відбитки лапок лісових звірів і птахів. Після малювання діти можуть придумати історії про те, хто, коли і як залишив сліди.
Заняття 4. «Сніг - сніжок»
Мета: закріпити вміння наносити фарбу пальцями, набризком, стусанами пензлики, тонкими лініями; познайомити з технікою «манкографіі» і «рісографіі»; вчити вибирати техніку малювання в залежності від снігу.
Попереднє спостереження за падаючим снігом, різними його формами.
Хід заняття: педагог пропонує намалювати сніг, але ж буває різний, педагог пропонує малювати наступним чином:
Пальцями, стусанами кисті - пластівці снігу
Набризком - дрібну мряку
Тонкими лініями - сніжинки
Манкою, рисом - сніговий покрив.

Заняття 5. «Хмари»
Мета: закріплення вміння робити аплікацію ватою; познайомити з технікою обриву.
Попереднє спостереження за хмарами.
Хід заняття: педагог загадує загадки про хмарах, показує малюнки дітей із засніженою землею і питає, чого не вистачає. Пропонує доробити небо з хмарами, але не намалювати, а зробити аплікацію. Звертає увагу на зовнішній вигляд хмар (розмиті, пухнасті, бувають прозорі) і питає з чого можна було б зробити хмари (з вати), ще показує, що можна приклеїти маленькі обривочкі білих серветок на намальований контур хмари.
Заняття 6. «Білогриве конячки»
Мета: розвиток асоціативного, образного мислення; освоєння техніки акварельного монотипії.
Попередня робота: спостереження за хмарами, заметами - назвати на що вони схожі; розглядання різних колірних плям, незрозумілих розпливчастих фігур - на що схожі вони.
Хід заняття: на аркуш паперу діти широким пензлем наносять акварель і поки вона не висохла, прикладають чистий аркуш зверху і притискають долонькою. Перший лист прибирають, а в отриманому плямі другого аркуша педагог пропонує спробувати побачити основу реального зображення і, доопрацювавши це «пляму», перетворити його в сюжетний малюнок. Після закінчення роботи, діти обговорюють отримані малюнки, придумують назву і можуть скласти історію про намальованому.
Заняття 7. «Барви веселки»
Мета: закріпити послідовність розташування кольорів у спектрі; вчити працювати в техніці розмиву, зафарбовувати лист повністю.
Попередня робота: читання казки В. Катаєва «Квіточка-Семицветик», розгляд ілюстрацій із зображенням веселки, заучування фрази для запам'ятовування розташування кольорів спектру: "Кожен Мисливець Бажає Знати Де Сидить Фазан».
Хід заняття: Листоноша приносить лист від чоловічків різнобарвною країни, які розповідають про те, що всі чарівні фарби Райдуги вкрав злий Кощій Безбарвний, і вони просять допомогти їм повернути різнобарвні веселки, для чого діти повинні її намалювати.
Заняття 8. «Різнобарвна країна» (продовження попереднього).
Мета: знайомство з технікою «граттаж»; використовуючи «процарапуванії», навчити дітей створювати виразний образ природи; виявити ступінь володіння лінією як засобом виразності.
Попередня робота: вощіння і зафарбовування дитячих малюнків педагогом.
Хід заняття: педагог пропонує дітям відправити готові малюнки різнобарвним чоловічкам, але діти виявляють замість намальованою веселки темні листи. Педагог запитує в дітей, куди і чому могла зникнути веселка. У бесіді зачіпають тему екологічного забруднення повітря і як цього уникнути. Педагог пропонує спробувати розчаклувати райдужний малюнок, процарапивая зображення. Діти «відтворюють» картини різнобарвною країни, її природу, мешканців та ін За малюнками діти складають історію «подорож в різнокольорову країну».
Заняття творчого етапу
Заняття 1. «Чарівний ліс»
Мета: розвиток уяви; закріпити вміння розташовувати предмети по верхньому і нижньому краю широкої смуги («землі») для передачі віддаленості предметів, закріплення умінь працювати з різними матеріалами і вибирати в залежності від зображуваного.
Хід заняття: дитині дається лист з схематичними зображеннями, незакінченими малюнками. Педагог пропонує дітям намалювати чарівний ліс, а потім розповісти про нього чарівну історію.
Заняття 2. «Чудові перетворення»
Мета: розвиток уяви.
Хід заняття: в групу приходить чарівник і показує дітям диво - машину, в яку можна покласти кілька предметів, а отримати абсолютно інші речі (наприклад, покласти тарілки, рукавицю, кішку). Все перемішати, запитати у дітей, що ж вийшло? (Прийом аглютинації). Чарівник розповідає, як він отримав Пегаса, Кентавра та ін дозволяє дітям скористатися його диво-машиною - що-небудь покласти і щось отримати. Коли діти придумають, попросити їх намалювати чарівне істота і назвати його. Після виконання завдання, інші діти пробують відгадати, що було покладено в машину і що вийшло. Можна розширити межі гри, запропонувавши придумати історію про чарівний істоті - де і як живе, що робить, з ким дружить.
Заняття 3. «Морозний візерунок»
Мета: вчити зафарбовувати лист повністю, наносити кілька шарів фарби (тільки після повного висихання першого), вдосконалення вміння працювати з технікою «манкографія».
Попереднє спостереження за морозними візерунками на вікнах.
Хід заняття: педагог пропонує дітям сьогодні побути трохи Дідом Морозом і розфарбувати самим віконні візерунки. З кожним обговорюється задум: ​​сильний мороз - великі рельєфні візерунки рисом, легкий морозець - манкою, різні малюнки - ліс, ялинові гілки, безладні крапки і плями. Після закінчення діти намагаються вгадати і розповісти за малюнками про погоду за вікном.
Заняття 4. «Найвеселіше на світі»
Мета: розвиток фантазії.
Хід заняття: педагог запитує в дітей, що найвеселіше на світі. А потім пропонує намалювати це. Просить після розповісти, що намалював кожен і разом обговорюють малюнок.
Заняття 5. «Квіткова фантазія»
Мета: розширення уявлень дітей, формування естетичного смаку, почуття композиції.
Хід: вихователь приносить у групу різні квіти, листя, сухі гілочки і кілька ваз. Розповідає про те, які квіти можна збирати в один букет за принципом відповідності форми, величини, довжини, кольору; запитує про те, в яку вазу можна поставити кожен з букетів і чому. Діти пояснюють свій вибір, вихователь пояснює свій підхід. Потім діти об'єднуються в 3-4 групи і повинні скласти свій букет з усього розмаїття представлених квітів, підібравши відповідну вазу і пояснивши свій вибір. Педагог говорить, що для того, щоб красиво скласти букет, спочатку потрібно домовиться, подумати разом, що вони будуть робити, а тільки потім приступати до роботи.
Після практичного колективного завдання вихователь просить намалювати різні букети в різних вазах, і пропонує дітям подумати, кому б він подарував кожен з букетів.
Заняття 6. «Подарунок мамі»
Мета: закріплення вміння користуватися різними техніками, самостійно вибирати тему, сюжет і використовувані матеріали.
Хід заняття: педагог пропонує дітям подумати, що б вони подарували мамі до свята. Допомагає, обговорює з кожним малюнок і засоби його виконання (наприклад, викласти квіти мімози пшоном, квіткову галявину різнобарвною манкою та ін.)

ДОДАТОК 11
Результати контрольного експерименту Тест Керна-Йерасека (експериментальна група)

П.І.Б. дитини
Завдання
1
Завдання
2
Завдання
3
Загальна к-ть балів
Рівень
1
Василюк Л.М.
3
2
2
7
З
2
Данилович А.В.
3
3
3
9
З
3
Завадська Р.Д.
2
2
2
6
У
4
Красова Н.В.
2
2
1
5
У
5
Лімончук С.Ф.
1
2
2
5
У
6
Лебедєва Р.Л.
2
3
2
7
З
7
Миронович І.А.
2
2
2
6
У
8
Наумчик Г.В.
1
2
1
4
У
9
Овсяник М.І.
2
3
2
7
З
10
Обід А.Д.
2
1
1
3
У
11
Піддубна Д. Н.
2
3
2
7
З
12
Полховська Т.М.
4
3
4
11
Н
13
Рамульт С. С.
2
3
2
7
З
14
Салькаева Т.Р.
2
3
2
7
З
15
Середіч С.О.
3
2
2
7
З
16
Селюк М. А.
2
3
2
7
З
17
Тимощук М.Т.
2
3
3
8
З
18
Федорович О.М.
1
1
1
3
У
19
Хомич Л.Б.
3
2
2
7
З
20
Якимчук Л.М.
2
2
1
5
У

ДОДАТОК 12
Результати контрольного експерименту
Тест Керна-Йерасека
(Контрольна група)

П.І.Б. дитини
Завдання 1
Завдання 2
Завдання 3
Загальна к-ть балів
Рівень
1
Андрєєва А.Р.
3
4
3
10
Н
2
Архипович В.Л.
3
3
2
8
З
3
Вабищевич М.Ф.
3
3
3
9
З
4
Варфоломєєв Г.М.
3
2
3
7
З
5
Гончарук Л.І.
1
2
1
4
У
6
Дмитрович І.М.
3
2
3
8
З
7
Євтухович Р.Р.
3
3
3
9
З
8
Ільїна П.Р.
2
2
3
7
З
9
Ковалевич Є.Р.
1
1
1
3
У
10
Крачук В.О.
3
4
3
10
З
11
Кривопуст Н.С.
4
4
4
12
Н
12
Литвинчук А.Б.
4
4
4
12
Н
13
Моісеєнко А.Д,
2
1
1
4
У
14
Наумчик Р.А.
2
2
3
7
З
15
Обід С.К.
3
3
3
9
З
16
Олежнічек Л.Д
3
3
3
9
З
17
Полюхович Д.Є.
3
3
3
9
З
18
Суховерхий М.А.
2
3
3
8
З
19
Тевтовічев А.С
2
2
3
7
З
20
Юрович П.Ф.
2
2
1
5
У

ДОДАТОК 13
Зведена таблиця даних за результатами тесту Керна-Йерасека (контрольний етап)
Рівні
Кількість набраних балів
Експериментальна група
Контрольна група
Кількість дітей
% Співвідношення
Кількість дітей
% Співвідношення
Високий
3-6
8
40
3
15
Середній
7-10
11
55
13
65
Низький
12-15
1
5
4
20
Всього
20
100
20
100

ДОДАТОК 14
Результати контрольного експерименту за методикою «Навчальна діяльність» (експериментальна група)

П.І.Б. дитини
Кількість балів за правильні
з'єднання
Штрафні бали
Загальна к-ть балів
Рівень
1
Василюк Л.М.
46
6
40
Н
2
Данилович А.В.
48
1
47
З
3
Завадська Р.Д.
44
1
43
З
4
Красова Н.В.
72
3
69
З
5
Лімончук С.Ф.
56
6
50
З
6
Лебедєва Р.Л.
46
-
46
З
7
Миронович І.А.
42
2
40
Н
8
Наумчик Г.В.
58
4
54
З
9
Овсяник М.І.
72
1
71
У
10
Обід А.Д.
70
1
69
З
11
Піддубна Д. Н.
44
-
44
З
12
Полховська Т.М.
48
1
47
З
13
Рамульт С. С.
72
4
68
З
14
Салькаева Т.Р.
48
3
45
З
15
Середіч С.О.
34
9
23
Н
16
Селюк М. А.
66
4
62
З
17
Тимощук М.Т.
40
6
34
Н
18
Федорович О.М.
28
4
24
Н
19
Хомич Л.Б.
58
1
57
З
20
Якимчук Л.М.
71
-
71
У

ДОДАТОК 15
Результати контрольного експерименту за методикою «Навчальна діяльність» (контрольна група)

П.І.Б. дитини
Кількість балів за правильні
з'єднання
Штрафні бали
Загальна к-ть балів
Рівень
1
Андрєєва А.Р.
48
3
45
З
2
Архипович В.Л.
46
4
42
Н
3
Вабищевич М.Ф.
60
3
57
З
4
Варфоломєєв Г.М.
74
7
67
З
5
Гончарук Л.І.
54
-
54
З
6
Дмитрович І.М.
52
12
40
Н
7
Євтухович Р.Р.
62
2
60
З
8
Ільїна П.Р.
72
2
70
З
9
Ковалевич Є.Р.
52
4
48
З
10
Крачук В.О.
66
3
63
З
11
Кривопуст Н.С.
60
1
59
З
12
Литвинчук А.Б.
42
6
36
Н
13
Моісеєнко А.Д,
70
8
62
З
14
Наумчик Р.А.
52
1
51
З
15
Обід С.К.
40
7
33
Н
16
Олежнічек Л.Д
30
3
27
Н
17
Полюхович Д.Є.
54
14
40
Н
18
Суховерхий М.А.
44
2
42
Н
19
Тевтовічев А.С
38
9
27
Н
20
Юрович П.Ф.
70
-
70
З

ДОДАТОК 16
Рівень готовності дошкільників до навчальної діяльності (контрольний етап експерименту)
Рівні
Кількість набраних балів
Експериментальна група
Контрольна група
Кількість
дітей
% Співвідношення
Кількість
дітей
% Співвідношення
Високий
71-72
2
10
0
0
Середній
43-70
13
65
11
55
5ізкій
42-0
5
25
9
45
Всього
20
100
20
100

ДОДАТОК 17
Конспект заняття з використання нетрадиційних технік малювання на тему "Нічне місто"
Програмний зміст:
Освітні завдання: вчити дітей малювати свічкою, копіювати зображення шляхом згинання навпіл - відбиток; вчити використовувати в роботі всі відтінки синього кольору для передачі нічного неба.
Розвиваючі завдання: продовжувати вчити дітей малювати будинки різних розмірів, передавати зв'язок між об'єктами, зображувати предмети ближнього і дальнього плану; розвивати фантазію, уяву, художній смак, активізувати словник: свічка, відображення, розтирання малюнка, копіювати.
Виховні завдання: виховувати акуратність під час роботи.
Попередня робота: екскурсія по місту, споруда вулиць міста з будівельного матеріалу, розглядання фотографій із зображенням нічних міст.
Матеріал: папір, тонована сірим кольором, свічки, акварель, кисть, баночки з водою, підставки, серветки, ложка.
Хід заняття:
Вступна частина:
Пропоную дітям послухати вірш: Міста.
Є особлива принадність у нічних містах -
Містах, і великих, і малих.
Це світла квадрати на темних будинках.
Це фари машин запізнілих.
Це блищать діаманти нічних ліхтарів,
Відбиваючись на шовку проспекту ...
Міста! Ви мене підкорили своєї
Таємницею сонячно - місячного спектру.
- Як ви думаєте, що ми сьогодні будемо малювати? (Відповіді дітей).
- Подивіться, який нічне місто у мене вийшов - розгляд зразка: висота будинків, їх розташування, дерева, ліхтарі, річка, будівлі в ній відбиваються в перевернутому вигляді.
- А як ви думаєте, як і чим я малювала? Повідомляю, що малювала свічкою і аквареллю. Пропоную навчитися малювати в цій техніці.
Показ послідовності виконання роботи з поясненням.
Зігнути тонований сірим кольором аркуш паперу навпіл; намалювати над лінією згину широку смужку, на ній у верхній частині малюємо будівлі, дерева, вуличні ліхтарі, місяць, зірки, знову складаємо аркуш навпіл, зображенням всередину і розтираємо ложкою, копіюючи таким чином малюнок на другу половину папери; розгортаємо папір і зафарбовуємо верхню частину темно-синьою аквареллю, нижню трохи світліше; доповнюємо малюнок кольором - місяць, зірки, ліхтарі).
Закріплення послідовності.
Самостійна робота дітей. Індивідуальна робота з дітьми. (Діти приносять малюнки і розкладають їх на килимі з одного боку, самі дівчатка сідають на коліна з іншого боку, хлопчики стають за ними.)
Після закінчення розглядання нічних вулиць: закріплення назв вулиць, на яких живуть діти; самооцінка: що вийшло, що ні.
Підсумок: доброзичлива оцінка всіх робіт, закріплення техніки виконання, використовуваних матеріалів, колірної гами.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Курсова
599.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Виховання дітей мистецтвом хореографії
Вплив умов середньогір`я на підготовку лижника-гонщика
Вплив умов середньогір`я на підготовку лижника гонщика
Вплив фізичного виховання в сім`ї на загальну фізичну підготовку учнів молодшого шкільного
Вплив навколишнього середовища і способу життя на стан здоров`я організму і його спортивну підготовку
Заняття малюванням як засіб підготовки дітей до навчання в школі
Заняття як засіб розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку
Логопедическое заняття для дітей з порушеннями письма і читання недостатньою сформованістю всіх 2
Логопедическое заняття для дітей з порушеннями письма і читання недостатньою сформованістю всіх 3
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru