додати матеріал

приховати рекламу

Внутрішня гармонія та психічне здоровя

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

 “Внутрішня гармонія та психічне здоров’я
План
Вступ
1.                Вплив негативного психоемоційного стану на різні сфери життя людини.
2.                 Внутрішня гармонія – шлях до психічного здоров’я людини.
3.                Формування нових життєвих стратегій  як умова психосоціального благополуччя.

Вступ.
Одним із найважливіших компонентів індивідуального здоров'я людини - є психічне здоров'я, яке взаємопов'язане із фізичними та духовними структурними компонентами здоров'я людини. Мабуть не один раз Ви спостерігали за роздратованим касиром у касі, коли стояли у черзі, або водієм, який нервово сигналить, або кричить на пішоходів, а можливо й самі потрапляли під вплив негативних емоцій. І ця тенденція не є випадковістю, тому, що за даними ВОЗ кожен третій мешканець України має відхилення саме у стані психічного здоров'я. Це виражається у появі таких патологічних станів, як астенічні та невротичні стани, депресія, вегето-судинна дистонія тощо.  Такі хворобливі психоемоційні стани не можуть не впливати на фізичне здоров'я і можуть привести до серйозних серцево-судинних захворювань і різноманітних розладів у функціонуванні органів та систем всього організму.

1.   Вплив негативного психоемоційного стану на різні сфери
життя людини.
Безперечно паталогічний психоемоційний стан людини відіграє негативну роль майже у всіх сферах життєдіяльності. У професійній сфері: зниження рівня працездатності, погіршення стосунків з колегами (різного роду конфлікти та ін.). У побутовій та сімейній сфері: погіршення взаєморозуміння з членами родини, близькими та рідними людьми, порушення статевих відносин тощо. Науково обґрунтованим є той факт, що фізичне, психічне й духовне здоров'я  взаємопов'язані між собою, тобто якщо людина має певні відхилення у психіці, то це безумовно відобразиться на інших гранях, які й складають індивідуальне здоров'я людини.
Підходячи до цього питання з позиції системного підходу, правомірно стверджувати, що відновлення здоров'я людини повинно складатися з певного комплексу дій, які будуть позитивно та всебічно впливати на організм людини.
По-перше, треба звернути увагу на те, який ви ведете спосіб життя. Встановіть для себе оптимальний режим дня. Визначте для себе час коли б ви могли харчуватися, працювати й відпочивати. Включіть до своєї життєдіяльності певне фізичне навантаження, що спричиняє посилене виділення ендорфінів у кров. Ендорфіни викликають стан своєрідної ейфорії, відчуття радості, фізичного і психічного комфорту, затамовують почуття голоду, болю, невпевненості у собі, отже, значно покращують психоемоційний фон людини. Рекомендовано застосовувати фізичне навантаження такого об'єму й інтенсивності, від якого б ви не відчували гострого виснаження, а навпаки, щоб це сприяло гарному самопочуттю. До активних занять фізичними вправами можна включати: прогулянки на свіжому повітрі, бажано на території парків й озеленених місць, біг підтюпцем, а також використання комплексів ранкової гімнастики та інші доступні й нескладні види та форми фізичної активності.
По-друге, намагайтеся не піддаватися впливу негативних емоцій, а налаштовувати себе  на оптимістичний лад. Позитивні емоції сприяють створенню т.з. "ланцюгової реакції" доброзичливості, яка позитивно впливає на стосунки з оточуючими вас людьми. Ще стародавні східні філософи говорили  "Не дозволяйте ніколи незадоволеності, презирству, жадібності, ревнощам та іншим низьким інстинктам торкнутися вашого розуму. Такі емоції створюють негативні струми, отруюють розум і тіло, результатом чого буде хвороба. Дисциплінуйте ваші емоції, будьте щасливими і не дозволяйте зовнішнім обставинам впливати на вас!" І дійсно поведінка й вчинки людини в значній мірі обумовлені її життєвою філософією, складом думок і особистими якостями. Не випадково винуватцями конфліктних ситуацій частіше за все є егоїстичні, надмірно честолюбні, зарозумілі, заздрісні, злопам'ятні, мстиві люди. Для попередження конфліктів психологи та психогігієністи  рекомендують кожній людині постійно прагнути до подолання негативних якостей свого характеру, виховуючи позитивні, до них належать: повага до людей, ввічливість, скромність, тактовність, благородність тощо. І взагалі не шкодуйте казати людям просто добрі, позитивні слова, адже це набагато краще та корисніше як для вас так і для оточуючих вас людей.
Якщо ж все-таки ви відчуваєте, що не спроможні подолати негативні емоції у тій чи іншій ситуації, то спробуйте ізолювати себе у безлюдному, спокійному місці, щоб не завдати шкоди оточуючим вас людям і не намагайтеся приховувати свої емоції - звільніть їх через плач, тому, що сльози - це захисна реакція організму і вони виводять із організму токсичні речовини, які утворюються внаслідок стресу.  Ще у цих випадках ефективними будуть засоби ароматерапії, самонавіювання та методики психофізичної релаксації, котрі зараз набувають все більшої  популярності.

2. Внутрішня гармонія – шлях до психічного здоров’я людини.
 Гармонія – це процес взаємного погодженого розвитку, або, користуючись сучасною науковою термінологією, коеволюції (М.Ф. Моісеєв). Безумовно в процесі цього розвитку, погодженість зростає. Гармонізація як прагнення до гармонії представляє собою ціннісну перспективу, норму поведінки, яка реалізується в певних соціальних і гносеологічних обставинах.
У рамках діалектичної концепції єдності людини і природи гармонізацією буде не зведення людини до природи, не максимально можливе збільшення функціональних зв’язків між людиною та природою, і не чисте споглядання нею природи, а досягнення злагоди між розвитком природного середовища і сутнісних природних потенціалів людини.
Людина мусить жити в злагоді з навколишньою природою. Зрозуміло, що це положення не суперечить тому, що людина повинна дотримуватися своєї внутрішньої природи. Більш того, саме відповідність людини своїй внутрішній природі веде до її злагоди з зовнішнім світом. Внутрішня гармонія в самій людині є суттєвою запорукою гармонії зовнішньої.
Розвиток внутрішньої гармонії це одне з найважливіших завдань ще й тієї причини, що лише в стані спокою нормально протікають усі психічні процеси, а коли здорова психіка фізіологічний стан організму зазвичай теж у нормі.
3       Формування нових життєвих стратегій  як умова психосоціального
благополуччя
За умов трансформації українського суспільства особливої значущості набувають питання формування людиною нових життєвих стратегій, компетентності, посилення гнучкості та мобільності соціальної поведінки. Чим потужніший життєвий ресурс людини, чим ширші її соціальні можливості, тим легше їй здолати кризові настрої, оволодіти конструктивно-перетворювальною позицією. Однак на тлі суспільних негараздів, нестабільності повсякденних умов життя та труднощів пристосування до них, формування самодостатньої, цільної та зовнішньо і внутрішньо гармонійної  особистості є вельми складним завданням.
Сучасний світ через свою складність, динамічність та суперечливість створює різноманітні проблеми для людини і владно вторгається в її особистісний простір. Соціально-технологічний прогрес спричиняє зростання негативного впливу на особистість інформаційних потоків; збільшення повсякденних фізичних та психологічних навантажень; загострення екзистенціонального почуття страху, невпевненості, розгубленості та розчарування. Усе це негативно позначається на здоров'ї людини загалом і на психічному здоров'ї зокрема. Ураховуючи те, що людське життя є найвищою суспільною цінністю, перед людством постає ряд важливих завдань, серед яких найважливішим є вирішення проблеми збереження здоров'я людини, причому не тільки фізичного, а й психічного.
Державою передбачені  певні механізми здійснення права людини на здоров'я. однак, що стосується психічного здоров'я, то воно залишається поза увагою. Слід зазначити, що йдеться не про психічно хворих людей, а про право психічно здорової людини зберегти своє  психічне здоров'я у будь-яких умовах життєдіяльності
Зважаючи на це, сьогодні вітчизняна наука починає успішно інтегруватися у просторі самовдосконалення людини, орієнтуючись на гуманістичні ідеали. Більше того, цей простір , перш за все у філософії та психології, набуває чітко виражених наукових форм. Свідченням цього є порушення руху транс персональної психології, яка включає все цінне у сфері досягнення людиною внутрішньої гармонії та гармонії з оточуючим світом.
Збереження  фізичного і психічного здоров'я особистості, зокрема підростаючого покоління  – одне  з найважливіших завдань нашого суспільства і, насамперед, системи освіти. Існує значне розходження і відносно визначення основних дефініцій „здоров'я". У літературі, як зарубіжній, так і вітчизняній, підкреслюється необхідність розглядати  здоров'я не тільки як категорію медичну, але й соціально-психологічну і філософську
Такий підхід, на нашу думку, має сенс, оскільки людина – істота не стільки біологічна, скільки соціальна. Прояви її здоров'я або нездоров'я пов'язані не тільки з нормальним функціонуванням організму, а й обумовлені її психосоціальним благополуччям, ефективною соціально-психологічною адаптацією, власною реалізацією  в оточуючому світі. Тому, на наш погляд, категорія „здоров'я індивіда" може і повинна розглядатися у контексті  постановки і вирішення цілого ряду питань, що стосуються психологічних характеристик особистості, зокрема проблеми її психічного здоров'я.
Тенденція визначення здоров'я з урахування соціально-психологічних аспектів життєдіяльності та існування людини простежується у чисельних наукових працях. Багато науковців намагалися дати визначення поняттю „здоров'я", серед них можна виділити Ю.П.Лісіцина, І.І. Брахмана,  Є.Н Кудрявцева, Г.П.Апанасенко,  Д.Д.Венедиктова, Т.Є.Бойченко.
Вихід за межі визначення здоров'я як медичної категорії може бути пов'язаний з недостатністю спроб підвищити рівень здоров'я особи через акцент на формування лише фізичного і соматичного здоров'я. Співвідношення і оцінки означених понять – фізичного, соматичного, психічного, психологічного здоров'я, обговорювались у численних наукових працях.
Беручи до уваги, що психічне здоров'я є одним із основних компонентів здоров'я особистості, розпочнемо його розгляд з    проведення загального аналізу поняття "здоров'я" та інших понять, які з ним пов'язані.
На сучасному етапі розвитку вчення про здоров'я предметом дискусії науковців є ряд проблематичних понять, зокрема таких, як сутність здоров'я, рівень здоров'я, його якісні й кількісні характеристики та інші. Здоров'я людини визначається комплексом біологічних (спадкових і набутих) та соціальних факторів. Останні мають настільки важливе значення в підтримці стану здоров'я, що у преамбулі статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) записано, що здоров'я  - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад. Таке ж саме визначення подається у психологічному словнику під редакцією Б. Г. Мєщєрякова та В. П. Зінченка (автори посилаються на статут ВООЗ). Крім цього, у словнику вказується, що у широкому розумінні під поняттям "здоров'я" дослідники розуміють можливість організму людини адаптуватися до нових умов з мінімальними затратами ресурсів і часу.
Як бачимо у визначенні, яке подано, у статуті ВООЗ відсутнє поняття "душевне благополуччя". Можливо, це упущення випадкове, або ж автори статуту ототожнюють "душевне благополуччя" з "духовним благополуччям", що, у певній мірі, є помилковим. Для підтвердження такої думки продовжимо далі розгляд поняття "здоров'я".
У колективній праці під редакцією Г. С. Нікіфорова окремо виділяються фізичне, психічне та соціальне здоров'я. Ці поняття виносяться в назву розділу (розділ II). Однак сама структура розділу, яку розробляли Г. С. Нікіфоров та В. О. Ананьєв, має дещо хаотичний характер, оскільки в заголовках підрозділів, крім поняття "психічне здоров'я" (індивідуально-типологічні аспекти), з'являються ще поняття "гармонія особистості" і "душевне здоров'я" та ін. На нашу думку, запропонована дослідниками структура розділу закладає під-стави для виникнення поняттєвої плутанини. По-перше, ними порушене правило розподілу поняття і, як наслідок цього, роз-діл не має чіткого поділу на окремі логічно співпідпорядковані частини. По-друге, заголовок розділу не відображає зміст тексту (він набагато ширший і включає лишню смислову інформацію). По-третє, через назви підрозділів складається враження, що автори, крім поняття "психічне здоров'я", пропонують виділяти окремо ще такі поняття, як "душевне здоров'я" та "гармонія особистості". При цьому не зрозуміло, чи слід їх ототожнювати.
Отже, вивчення названої роботи не дає нам чіткої уяви про види чи компоненти здоров'я особистості. Тож варто розглянути думки інших фахівців з цього приводу.
Дослідник проблем психології управління О. А. Урбанович при розгляді питань, пов'язаних зі здоров'ям керівника, веде мову про три види здоров'я: фізичне, психічне та духовне. При цьому автор робить висновок, що психічне здоров'я людини характеризується її можливостями адаптації, соціалізації та індивідуалізації. Далі вказує на те, що духовне здоров'я виявляється у зв'язках людини з усім світом і виражається у релігійних почуттях, почутті краси і світової гармонії, почутті захоплення і благоговінні перед життям.
На нашу думку, запропонована характеристика духовного здоров'я у повній мірі може відображати і психічне здоров'я. Адже душевне благополуччя також неможливе без відчуття гармонії, захоплення і благоговіння перед життям. Зважаючи на сказане, можна припустити, що духовне здоров'я швидше є складовою частиною психічного здоров'я, а не окремою від нього складовою здоров'я загалом.
Р. 3. Поташнюк розрізняє такі компоненти здоров'я, як соматичне, фізичне, моральне та психічне. Під соматичним здоров'ям він розуміє поточний стан органів і систем організму людини, основу якого складає біологічна програма індивідуального розвитку, зумовлена основними потребами, які домінують на різних етапах онтогенетичного розвитку. Ці потреби, по-перше, є пусковим механізмом розвитку людини, по-друге, вони забезпечують індивідуалізацію цього процесу. Фізичне здоров'я автор розуміє як рівень росту і розвитку органів та систем організму, основу якого становлять морфологічні й функційні резерви, що забезпечують адаптаційні реакції до зміни умов навколишнього середовища.
Однак нас більш цікавить думка дослідника щодо визначення сутності таких понять, як "моральне здоров'я" та "психічне здоров'я", а точніше те, яким чином він їх розрізняє. Виявляється, що моральне здоров'я, Р. 3. Поташнюк розглядає як комплекс характеристик мотиваційної і потрібнісно-інформаційної сфери життєдіяльності, основу якого визначає система цінностей, настанов і мотивів поведінки індивіда в суспільстві. Він вважає, що моральним здоров'ям є висока духовність людини, яка пов'язана з загальнолюдськими цінностями - добром, любов'ю і красою. Щодо психічного здоров'я, то під цим поняттям автор розуміє стан психічної сфери, основу якого становлять стан загального  душевного    комфорту,    що         забезпечує адекватну психоемоційну і поведінкову реакцію. Такий стан зумовлюється як біологічними, так і соціальними потребами, а також можливостями їх задоволення.

Висновок.
Як висновок всьому вищевикладеному, можна сказати, що ми не завжди здатні змінити  оточуюче нас середовище та пристосувати його до себе, а це має означати, що ми повинні змінити наше ставлення до цього та використовувати ті доступні для нас методи та засоби, які б позитивно впливали на наше здоров'я. 

Список використаної літератури:
1.                 Cоціальна психологія/За ред.Л.Є.Орбан .-Ів.-Франк.,1994.
2.                Абульханова–Славская К.А. Развитие личности в процессе    жизнедеятельности // Психология формирования и развития личности .- М.: Наука, 1981.
3.                Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности.—К.: Здоров’я, 1980.
4.                Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. изд. МУ.- 1976.
5.                Додонов Б.И. В мире эмоций.—К.: 1987.Заброцький М.М. Основи
6.                Кон И.С. Социология личности. – М.,1967.
7.                Ліфарєва Н.В. Психологія особистості.—К.: Центр, 2003.
8.                Психологія: Підручник/ За ред. Трофімова Ю.Л.—К.: Либідь, 2000.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Психологія | Реферат | 34,8кб. | скачати

Схожі роботи:
Психічне здоровя молодших школярів
Психологія релігія й психічне здоровя
Здоровя та його складові Фізичне здоровя людини
Психічне здоров`я Психічне здоров`я
Психічне і фізіологічне
Психічне здоров`я
Увага і психічне час
Психічне зараження і наслідування
Психічне здоров`я як псіхологопедагогіческая проблема
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru