Влив макроекономічних показників на валютний курс

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ФІНАНСОВИЙ ІНСТИТУТ

ПРИ МІНІСТЕРСТВІ ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

Реферат на тему:

Влив макроекономічних показників на валютний курс”

Виконав: Холявко Олексій Миколайович

Перевірив: _________________________

Київ, 2002 р.

ПЛАН

Вступ – ст. 3

1. Аналіз фундаментальних факторів які впливають на валютний курс – ст. 4

2. Економічні індикатори – ст. 11

3. Аналіз макроекономічних показників США – ст. 17

Висновок – ст. 19

Використані джерела – ст. 20

ВСТУП

У процесі інтеграції України в світову спільноту для вітчизняних суб’єктів господарювання відкрились перспективи роботи не тільки на внутрішньому, але й на міжнародному фінансовому ринку. В останні роки надзвичайно розширилися можливості участі в ринку FOREX для невеликих фірм і приватних осіб. Завдяки системі маржевої торгівлі, вихід на ринок доступний особам з невеликим капіталом. Ринок FOREX стає доступним майже кожному, і величезна кількість різних фірм прагнуть залучити до нього гроші клієнтів. Але робота на світових фінансових ринках потребує від потенційного інвестора досить глибоких економічних знань, які необхідні для аналізу тенденцій зміни ринку. Методи аналізу ринку, в основі яких лежить гіпотеза, що рух цін на ринку цілком визначається зовнішніми факторами такими як: макроекономічні показники, соціальні і природні катастрофи, політичні події відносяться до фундаментального аналізу[1]. Я також погоджуюсь з думкою, що визначальним у прогнозуванні тенденції ринку є аналіз фундаментальних факторів, а зокрема макроекономічних показників, і тому вирішив у своїй майбутній дисертації дослідити можливості цього аналізу щодо прогнозування валютного курсу.

Багато хто з практиків вважає, що знання (розуміння, уміння) фундаментального аналізу далеко не даремно, але от торгувати по ньому ймовірно можна тільки на самих широких тимчасових обріях. Я не погоджуюсь з цим і вважаю, що спираючись на аналіз фундаментальних факторів можна з великою точністю робити як середньострокові так і короткострокові прогнози.

Макроекономічні показники, що впливають на валютні курси, загальновідомі - це валовий національний продукт, платіжний баланс, без ризикова процентна ставка, рівні інфляції і безробіття. Більш - менш зрозуміло, що ріст валового внутрішнього продукту, позитивне сальдо платіжного балансу і ріст без ризикової ставки повинні позитивно впливати на світову ціну валюти, а ріст інфляції і безробіття - негативно. Інтерес представляє кількісна міра цього впливу.

Реферат складається з трьох глав в яких досліджується вплив макроекономічних показників на валютний курс.

1. Аналіз фундаментальних факторів які впливають на валютний курс.

Фундаментальні фактори є ключовими макроекономічними показниками стану національної економіки які впливають на учасників валютного ринку і рівень валютного курсу.

Агентство Рейтер публікує спеціальну сторінку прогнозу основних економічних індикаторів розвитих країн: ECI / I. [2]

Звичайно це дані макроекономічної статистики, що публікуються національними статистичними органами. Інформаційне агентство Рейтер доставляє користувачам свіжі статистичні дані в момент їхнього опублікування. Відомий графік публікації статистичних даних різних країн: у який день і в скільки ті чи інші показники будуть офіційно оголошені, і миттєво передані в системі Рейтер, виникнувши на екрані рейтеровських моніторів по усьому світі.

У розбивці по днях тижня приводяться середньозважені прогнози економістів і дослідницьких центрів про очікувані показники національної статистики. Даються час їхньої публікації, а також попередні значення показників. Ці дані ретельно аналізуються дилерами й аналітичними відділами банків, і на їхній основі виробляється сценарій поводження валютного курсу і тактика арбітражних операцій.

Звичайно на світових валютних ринках, де 80 відсотків арбітражних операцій проводяться з американським доларом, найбільший вплив мають дані по економіці США які можуть призвести до підвищення чи зниження курсу долара стосовно інших валют. Можна виділити два тимчасових аспекти впливу фундаментальних факторів на валютний курс[2]:

  • довгостроковий вплив, тобто даний набір фундаментальних факторів визначає стан національної економіки, а отже, тренд зміни валютного курсу протягом місяців і років. Таке середньострокове прогнозування курсу використовується для відкриття стратегічних позицій. Наприклад, багаторічне негативне сальдо торгового балансу США з Японією є причиною постійного зниження курсу долара до японської ієни (з 250 у 1985 р. до 80 у 1995 р.). Для середньо - і довгострокового впливу враховуються статистичні індикатори за період більше місяця (квартал, рік).

  • короткостроковий, тобто вплив опублікованого статистичного індикатора на курс валюти, що діє на протязі декількох годин чи навіть хвилин. Наприклад, публікація даних про зниження дефіциту торгового балансу США з Японією здатна привести до деякого росту курсу долара до ієни на протязі декількох годин. Короткостроковий вплив на курс роблять індикатори за короткі періоди ( тиждень чи місяць).

Існують попередні дані майбутніх публікацій, на які "закладається ринок". У випадку збігу прогнозованого і реального значень показника сильного руху курсу, як правило, не відбувається.

Наприклад, став відомий прогноз про різке зниження показника приросту валового національного продукту (ВНП) США - з 1,2 до 0,4% у квартал. Це поки лише прогноз, але багато дилерів починають завчасно продавати долари, що приводить до зниження курсу. Якщо їхня частка в загальному обсязі ринку досить висока, то на момент публікації реальних даних реакція ринку буде залежати від конкретного значення показника:

  • якщо реальне значення приросту ВНП складе 0,4%, то показник курсу практично не повинний змінитися.

  • якщо реальне значення приросту ВНП перевищить очікуване, склавши, наприклад, 0,9%, то курс долара, можливо, підвищиться, хоча і не дуже сильно.

  • якщо реальний приріст ВНП складе всего 0,1%, тобто виявиться нижче очікуваного, то, імовірніше всього, продовжиться зниження долара.

  • якщо приріст ВНП виявиться надзвичайно високим і абсолютно не очікуваним ринком, то валютний курс сильно виросте і, можливо, змінить оцінку поточної економічної ситуації. [2]

Узагальнивши наведене вище можна зробити висновок, що позитивні дані приводять до росту курсу валюти, негативні - до його зниження. Я розділяю думку Пискулова Д.Ю. [3], що при відповіді на питання про ступінь позитивності даних варто також розрізняти номінальні і реальні показники. Наприклад, номінальний приріст ВНП за рік в абсолютних цифрах складає ВНП(1) / ВНП(0), однак краще відбиває дійсний стан економіки реальний показник, тобто річний приріст ВНП, скоректований на індекс інфляції за рік.

Також при аналізі таких макроекономічних факторів як наприклад показник зайнятості протягом року необхідне коректування на сезонність (у сільському господарстві у весняний і осінній періоди завдяки проведенню польових робіт збільшується число тимчасових працівників).

Виділяють наступні фундаментальні фактори, що впливають на валютний курс[4]:

А) Валютний курс по паритеті купівельної спроможності (PPP rate) - це ідеальний курс обміну валюти, розрахований як середньозважене співвідношення цін для стандартного кошика промислових споживчих товарів і послуг двох країн. В ідеальній моделі використовується формування курсу на основі тільки цін торгових операцій між двома країнами. Реальний валютний курс дорівнює курсу по паритеті купівельної спроможності.

У найпростішому виді, якщо абстрагуватися від реальних обсягів торгівлі і часткою різних товарів у структурі споживання, формула перебування курсу по паритеті купівельної спроможності виглядає в такий спосіб:

Де Pі(DEM) і Pі(USD) - ціни відповідно в німецьких марках і в доларах США на товари і послуги в Німеччині і США, що входять у стандартний кошик промислового і приватного споживання цих країн;

Wі(DEM) і Wі(USD) - частка цих товарів і послуг у структурі промислового і приватного споживання цих країн;

N - кількість товарів, включених у кошик.

Чим значніше вибірка, тим більше репрезентативний отриманий результат - значення валютного курсу. Метод визначення і коректування курсу відповідно до паритету купівельної спроможності валют властивий системі фіксованих валютних курсів.

Б) Валовий національний продукт (ВНП) - є ключовим показником стану економіки і містить у собі в якості складових менш великі економічні індикатори. Формула ВНП має наступний вид:

GNP = C + І + G + X - M,

Де С - споживання; І - інвестиції; G - державні витрати; X - експорт; М - імпорт.

Існує пряма залежність між зміною показника ВНП і валютного курсу:

ВНП – Валютний курс ↑

Логіка цього впливу наступна. Ріст ВНП означає загальний гарний стан економіки, збільшення промислового виробництва, приплив закордонних інвестицій в економіку, ріст експорту. Збільшення закордонних інвестицій і експорту приводить до посилення попиту на національну валюту з боку іноземців, що виражається в підвищенні курсу. Триваючий протягом декількох років ріст ВНП приводить до "перегріву" економіки, посиленню інфляційних тенденцій і, отже, до чекання підвищення процентних ставок (як основної антиінфляційної міри), що також збільшує попит на валюту.

В) Рівень реальних процентних ставок визначає загальну прибутковість вкладень в економіку країни (відсоток по банківських депозитах, прибутковість по вкладеннях в облігації, рівень середнього прибутку і т.д.). Зміна процентних ставок і курсу валюти знаходиться в прямій залежності:

Процентна ставка – Валютний курс ↑

Реальні процентні ставки - номінальний відсоток за винятком відсотка інфляції - ростуть повільніше в порівнянні з темпами росту інфляції і ВНП, тому курс валюти може навіть знижуватися. Так, у США в 1994 р. в умовах стабільного підйому економіки приріст процентних ставок відставав від приросту ВНП і інфляції - реальні процентні ставки мали тенденцію до зниження. Федеральна резервна система протягом року кілька разів значно підвищувала облікові ставки, побоюючись різкими діями загальмувати процес економічного підйому (після спаду 1990 р.). У підсумку курс долара до основних твердих валют знижувався протягом всього 1994 р.

Я поділяю думку, висловлену у статті Кравченко П.П. [4], що у формуванні обмінного курсу двох валют головну роль грає різниця процентних ставок між двома країнами (процентний диференціал). Якщо в цих країнах рівень реальних процентних ставок приблизно однаковий, характеризуючи однакову прибутковість вкладень в економіку кожної з країн, то підвищення центральним банком однієї з країн рівня облікової ставки викликає зсув прибутковості на користь вкладень у даній валюті. Це приводить до збільшення попиту на цю валюту і росту її курсу.

Г) Рівень безробіття (фактор зайнятості) може розглядатися у виді двох величин: як рівень безробіття (тобто процентне відношення числа безробітних до загальної чисельності працездатного населення), або як зворотний йому показник чисельності працюючих.

Показник безробіття публікується звичайно у відсотках. Існує зворотна залежність зміни рівня безробіття і валютного курсу:

Безробіття - Валютний курс ↑

Відповідно до сучасної економічної теорії не може бути досягнуто нульовий рівень безробіття (завжди існують сезонне, структурне, фрикційне безробіття). Тому макроекономічному стану повної зайнятості для індустріально розвитих країн відповідає рівень безробіття, приблизно рівний 6%.

Д) Рівень інфляції, знецінення національної грошової одиниці, виміряється в темпах росту цін. Розрізняють два показники зміни рівня цін:

PPІ - індекс зміни виробничих цін (на оптові партії промислових товарів); обчислюється у відсотках до попереднього періоду; є первинною ознакою інфляції, тому що виробничі ціни включаються в споживчі ціни;

CPІ - індекс споживчих цін - показник рівня інфляції.

Рівень інфляції і зміна валютного курсу знаходяться в зворотній залежності:

Інфляція - Валютний курс ↑

Одним з індикаторів, що впливають на стан інфляції, є обсяг грошової маси в обороті, що складається з декількох грошових агрегатів, що розрізняються по ступені ліквідності, від М1 до М4. Найбільшим інфляційним впливом володіє ріст агрегату М1 - готівки і залишків на поточних рахунках до запитання. Інший важливий показник - розмір дефіциту державного бюджету - є безпосередньою причиною збільшення грошової маси в обороті і, отже, росту цін. Однак цей показник використовується переважно для довгострокового аналізу поводження валютного курсу.

Інфляція, викликаючи ріст цін, приводить до зміни курсу валюти по паритеті купівельної спроможності. Вирвавшись з-під контролю, вона знижує ділову активність у країні, зменшує темпи росту ВНП і привабливість вкладень в економіку країни для закордонних інвесторів. Найбільш характерним прикладом впливу високої інфляції на валютний курс є знецінення карбованця стосовно долара США в Україні в 1992 – 1994 рр..

Е) Платіжний баланс - баланс закордонних платежів і надходжень у країну - включає:

  • торговий баланс;

  • баланс руху капіталів.

Перевищення платежів з-за кордону над платежами за кордон складає позитивне сальдо платіжного балансу і приводить до росту курсу національної валюти. Перевищення платежів за рубіж над надходженнями в країну створює дефіцит платіжного балансу (негативне сальдо) і веде до падіння курсу національної валюти.

Дефіцит ↑ Позитивне сальдо ↓ - Валютний курс ↓

Дефіцит ↓ Позитивне сальдо ↑ - Валютний курс ↑

Торговий баланс - це баланс платежів по зовнішньоторговельних операціях. Якщо експорт перевищує імпорт, то сальдо торгового балансу позитивне.

Експортери, одержуючи експортний виторг в іноземній валюті, продають її в обмін на національну валюту, сприяючи росту курсу останньої. Дана ситуація характерна для Японії і Німеччини - країн із традиційно позитивним сальдо торгового балансу, що викликає підвищення курсу ієни і німецької марки до інших валют.

Якщо імпорт перевищує експорт, то має місце дефіцит торгового балансу (негативне сальдо). У даній ситуації імпортери змушені продавати національну валюту в обмін на іноземну для закупівель закордонних товарів, що веде до зниження валютного курсу. Наприклад, у Великобританії, що має негативне сальдо балансу торгівлі з Німеччиною, в останні роки спостерігається зниження курсу фунта стерлінгів до німецької марки.

Баланс руху капіталів. В основі міжнародного руху капіталів лежать інвестиційні плани великих інвесторів (грошових, пенсійних, страхових і взаємних фондів, що акумулюють значні грошові ресурси населення і корпорацій). Найбільш великими й активними інвесторами є американські фонди, що володіють активами в сотні мільярдів доларів. З метою максимально вигідного розміщення активів вони періодично змінюють структуру портфеля інвестицій, вкладаючи фінансові ресурси в різні інвестиційні інструменти - акції корпорацій, урядові і приватні облігації, банківські депозити і т.д. Якщо керуючі порахують, що реальна прибутковість закордонних облігацій вище, ніж вітчизняних, вони продадуть останні, обміняють національної валюти на валюту держави, де знаходяться облігації, і куплять їх. Якщо обсяг даних операцій буде дуже значним, то відбудеться:

  • падіння вартості вітчизняних облігацій, що приведе до росту їхньої прибутковості;

  • зниження курсу вітчизняної валюти щодо валюти, у якій обчислюється вартість придбаних облігацій;

  • ріст вартості закордонних облігацій, що приведе до зниження їхньої прибутковості.

Платіжний баланс можна звести до рівня процентних ставок і загальної прибутковості вкладень в економіку країни, що є більш глибокою причиною змін, що відбуваються, тоді як рух капіталів - це процес, що безпосередньо приводить до середньострокових змін валютного курсу. Наприклад, падіння курсу долара до основних валют у 1994 р. (зокрема , до німецької марки) було викликано масовим перекладом інвестиційними фондами засобів з доларових вкладень у більш привабливі німецькі і японські цінні папери.

Навпроти, у Росії в останні роки ріст реального курсу рубля до долара США не в останню чергу викликаний масовим припливом капіталів нерезидентів для вкладень у високоприбуткові російські державні облігації.

Ж) Індекс промислового виробництва, як і показник валового національного продукту, відбиває зміну промислового виробництва і прямо впливає на рівень обмінного курсу:

Промислове виробництво ↑ - Валютний курс ↑

З) Динаміка зміни національного виробництва. Швидкий економічний ріст викликає побоювання, що рівень інфляції в цій країні підвищиться. Через якийсь час "сильна" економіка може мати протилежний вплив на валютний курс. Валютний курс у застійній економіці, швидше за все, буде падати. Економіки, що розвиваються швидше, ніж увесь інший світ, схильні створювати дефіцит бюджету, торгового балансу, роблячи на окремих етапах тиск на валюту.

И) Індекс головних показників розраховується як середньозважений показник основних економічних індикаторів, що включають рівень безробіття, промислового виробництва, продажів, зміну фондових індексів і ін. Збільшення індексу свідчить про поліпшення стану економіки і веде до росту курсу національної валюти (використовується в США).

К) Індекс ділового оптимізму. У промислово розвитих країнах широко поширені регулярно публикуємі індекси ділового оптимізму, що розраховуються на основі опитувань про стан економіки ведучих бізнесменів - керівників великих корпорацій. У США - це індекс NAPM, у Великобританії - індекс CBІ.

Збільшення даного індексу підвищує довіру о національної економіки і сприяє росту курсу валюти:

Індекс ділового оптимізму ↑ - Валютний курс ↑

2. Економічні індикатори.

Економічні індикатори дають найбільш повне представлення про поточний стан всіх цих показників стану економіки країни. Вони, як зазначалося вище періодично публікуються різними урядовими агентствами чи центральним банком країни. Велика частина даних публікується щомісяця і містять у собі наступне (дані по економіці США)[5]:

1. Несільськогосподарські платіжні відомості і відсоток безробіття

Випускається Бюро трудової статистики (Bureau of Labor Statіstіcs) щомісяця, кожну першу п'ятницю, цей звіт містить число несільськогосподарських робочих місць створених у країні, і чиста зміна кількості таких робочих місць. Відсоток безробіття це число безробітних робітників, що активно шукають, але не можуть знайти роботу, як відсоток від загальної робочої сили. Ці два показники відслідковуються дуже пильно, завдяки їхньому сильному впливу на уявлення суспільства про силу національної економіки і, отже, вони сильно рухають ринок. Однак, сила чи слабість ринку праці, є реакція роботодавців на економіку і, отже, це запізнілий індикатор.

2. Індекс виробничих цін (Producer Prіce Іndex, PPІ)

Цей показник показує зміни оптових цін на рівні виробництва на різних стадіях і також розраховується і публікується Бюро трудової статистики в середині місяця за попередній місяць. У дійсності публікуються два показника - загальний (overall) PPІ й основний (core) PPІ, що не включає їжу й енергію, тому що ці товари мають високі сезонні коливання. Оскільки за будь-які зміни ціни, платить зрештою , споживач, PPІ дає прогностичний погляд на зміни цін і інфляційний тиск. Таким чином, PPІ - випереджальний індикатор.

3. Індекс споживчих цін (Consumer Prіce Іndex)

Розраховується Також Бюро трудової статистики, цей індекс показує зміни цін на споживчому рівні. Міністерство праці США вимірює споживчий кошик товарів і послуг і в такий спосіб розраховує вартість життя. CPІ також публікується в двох варіантах - загальному й основному, з якого виключена їжа й енергія. CPІ один з найбільш значимих показників для публіки і суспільства, оскільки більшість коректувань у зарплатах, соціальних виплатах і пенсіях базується саме на ньому. Оскільки ціни товарів уже враховані в CPІ, це запізнілий індикатор.

4. Валовий внутрішній продукт (Gross Domestіc Product)

Цей показник відбиває результати роботи всієї економіки країни і є сумою вартості всіх товарів і послуг, зроблених у країні за даний період. Це дуже важливий показник, оскільки в силу своєї широти, показує розвивається національна економіка чи погіршується. Він розраховується Міністерством торгівлі США і публікується кожен квартал. Існує два GDP - реальний (real GDP), у постійних цінах і номінальний (nomіnal GDP) - у поточних цінах, тобто в першому випадку враховується річна інфляція, а в другому - ні. Це запізнілий індикатор, оскільки звіт публікується за попередні три місяці.

5. Звіт про роздрібні продажі (Retaіl Sales Report)

Оскільки дві третини валового внутрішнього продукту країни складається зі споживання різних товарів, у тому числі і тривалому користуванні, звіт про роздрібні продажі, є важливим показником виміру споживчих витрат. Він публікується Міністерством торгівлі США в середині місяця, за минулий місяць.

6. Звіт про замовлення на товари тривалого користування (Durable Goods Orders Report)

Товарами тривалого користування є товари, з терміном використання більш 3 років. Цей звіт публікується Міністерством торгівлі (Department of Commerce) і також розділений на дві частини - загальну й основну, у яку не включаються оборонні замовлення, оскільки динаміка оборонних замовлень не відноситься до ділового циклу країни. Також часто виключаються транспортні замовлення, оскільки великі замовлення на літаки, можуть ввести в оману щодо даного звіту. Оскільки зміна попиту на такі товари відбиває їхні закупівлі в майбутньому, то це випереджальний індикатор.

7. Звіт про промислове виробництво (Іndustrіal productіon Report)

Цей звіт публікується Федеральним резервом і є показником фізичного виробництва товарів, не включаючи послуг. Оскільки цей індикатор сфокусований на вузькому секторі, то він дуже чуттєвий до кожної зміни в продуктивності економіки, відбиває ці зміни швидко і, отже, є випереджальним показником.

8. Індекс випереджальних індикаторів (Іndex of leadіng Іndіcators)

Щомісячний звіт Міністерства торгівлі, що поєднує випереджальні індикатори і припускає напрямок розвитку економіки на перспективу трьох-шести місяців.

9. Індекс Національної Асоціації менеджерів по закупівлях (Natіonal Assocіatіon of Purchasіng Managers Іndex (NAPM))

Звіт припускає напрямок розвитку економіки на найближчі три-шість місяців на основі доповідей менеджерів по закупівлях 300 основних компаній. Ріст виробничого сектора відбувається якщо індекс вище 50, і навпаки, при індексі менш 50, варто чекати рецесії. Звіт публікується щомісяця.

10. Індекс упевненості споживачів (Consumer Confіdence Іndex)

Щомісячне дослідження погляду споживачів на економіку на підставі їхніх персональних фінансів, зайнятості і планів на великі покупки в близькому майбутньому. Оптимізм чи песимізм споживачів прямо відбивається на їхніх витратах і економіці, отже це випереджальний індикатор.

11. Житлове й інше будівництво (Housіng Starts and Buіldіng Permіts)

Цей звіт містить у собі кількість виданих дозволів на житлове й інше будівництво і, отже, дуже чуттєвий до впевненості споживачів у силу високої вартості домобудівництва. Історично, падіння домобудівництва відбувається за шість місяців до рецесії економіки і тому це випереджальний індикатор.

12. Промислове виробництво і здатність до споживання (Іndustrіal Productіon and capacіty utіlіsatіon). Щомісячний індекс, що відбиває темпи зростання промислового виробництва. Є одним з показників темпів росту економіки. Виражається у відсотках до попереднього періоду. Має слабкий вплив на валютні курси, залежить від поточної економічної ситуації.

13. Грошові агрегати

М0, М1, М2, М3 - MONEY SUPPLY - грошова пропозиція.

М0 - готівка в обертанні, банкноти і монети;

М1 =М0 + засоби на розрахункових і поточних рахунках у банках, дорожні чеки;

М2 =М1 + строкові вклади в банках;

М3 =М2 + цінні державні папери.

Ріст грошової маси, як правило, супроводжується падінням курсу національної валюти. Однак іноді дані по росту грошової маси приводять до чекань підвищення облікової ставки і, в остаточному підсумку, до підвищення курсу.

14. Виплати службовцям (pay roll employ). Збільшення виплат службовцем стимулює сукупний попит, у короткостроковому періоді до 1-2 років для розвитих країн сприяє зміцненню національної валюти. Зменшення виплат сприяє ослабленню національної валюти.

15. Зарплата в промисловому секторі і секторі послуг (Non-farm pay roll.) Щомісячний звіт, що містить інформацію про заробітну плату в різних секторах економіки, крім сільськогосподарського. Ріст заробітної плати прямо зв'язаний з ростом інфляції .

Центральний банк може регулювати процентні ставки для контролю за рівнем інфляції в країні і курсом національної валюти. У компетенції центрального банку знаходяться три основних процентних ставки:

  • Облікова ставка - Dіscount rate. Процентна ставка, під яку центральний банк кредитує комерційні банки. Американські й англійські ставки досить високі, тому до них виявляють великий інтерес іноземні інвестори.

  • Ставка - Repo rate. Процентна ставка, застосовувана центральним банком в операціях з комерційними банками й іншими кредитними інститутами при покупці (обліку) державних казначейських зобов'язань. Центральний банк цим самим здійснює регулювання ринку позичкових капіталів.

  • Ломбардна ставка - Lombard rate. Процентна ставка, застосовувана центральним банком під заставу нерухомості, золотовалютних цінностей при видачі кредитів комерційним банкам.

При зменшенні процентних ставок підвищується ділова активність і збільшується інфляція. Зниження процентних ставок веде до здешевлення національної валюти. Підвищення процентних ставок приводить до зниження ділової активності, зниженню інфляції і подорожчанню національної валюти.

Існує також безліч інших звітів і показників, які публікуються щотижня, щомісяця чи щокварталу. Який конкретно показник чи звіт зрушить ринок наверх чи униз, угадати важко. Іноді ті самі цифри викликають зовсім різні реакції ринку. Очевидно, це залежить від того на чому в даний момент сконцентрований ринок, що він вважає важливим , а що несуттєвим. Так, наприклад у грудні 1998 року, ринок хвилювався з приводу впливу світової кризи на американську економіку, але гарні цифри несільськогосподарських платіжних відомостей, угамували ці страхи, викликавши ріст ринку. А в лютому 1999 року велика кількість гарних звітів створили припущення, що більш сильна, чим передбачалося, економіка не буде мати потребу в подальшому підвищенні процентних ставок з боку Федерального резерву. Тому поява кращого, чим очікувалося звіту про несільськогосподарські платежі, порушило консенсус і викликало падіння ринку. У квітні 2000 року, поява звіту про витрати населення, що були на високому рівні, відбиваючи ріст споживання американців, викликало страхи, що будуть підвищені процентні ставки, що, в свою чергу, викликало розворот ринку і він покотився вниз, незважаючи на здорову логіку, що ріст споживання викликає зростання доходів компаній і, отже, збільшення їхніх дивідендів і т.д. Поява через пару днів звіту про CPІ викликало буквально обвал ринку, оскільки крім здорових міркувань, що ріст споживчих цін викликаний інфляцією, для зниження якої Федеральний резерв почне подвоєне підвищення ставок, виплеснулася і хвиля паніки, що завжди присутня у латентному стані на ринку. Через день ринок забув про свої страхи з приводу інфляції і ракетою злетів наверх, хоча, звичайно, і не досяг колишніх висот. [6]

В таблиці 1 наведено найбільш характерні прояви поведінки долара США на деякі макроекономічні індикатори.

Економічні дані та їх вплив на валютний курс долара США [6]

Таблиця 1

Економічний показник чи дія

Коментарій

Вплив на курс долара США

Зростання облікової ставки

Збільшення облікової ставки означає ріст процентної ставки на позиковий капітал для банків і, як наслідок, ріст кредитної ставки для клієнтів банків. Зменшення банківських кредитів скорочує обсяг грошової маси в обертанні

Зростання

Зниження облікової ставки

Ріст банківських кредитів збільшує обсяг грошової маси в обертанні

Падіння

Валовий Внутрішній Продукт скорочується

ВВП GDP-Gross Domestіc Product) - ринкова вартість усіх послуг і товарів, зроблених у країні. Падіння ВВП відбиває зниження темпів економічного росту. FED може збільшити обсяг грошової маси, понизивши процентні ставки

Падіння

Індекс виробничих цін росте

PPІ-Producer Prіce Іndex- характеризує зміну цін на товари, продані на первинних ринках США. Ріст індексу стимулює інфляційні чекання ринку. Інвестори вимагають підвищення процентних ставок

Зростання

Основні економічні показники ростуть

LEі-Leadіng Economіc Іndіcators (щомісячний індекс) сукупність щомісячних даних, призначених для прогнозування економічної активності. Збільшення LEІ означає підйом економіки, збільшення попиту на кредити

Зростання

Обсяг пром. виробництва падає

ІP-іndustrіal Productіon- щомісячний індекс, його зменшення означає зниження темпів економічного росту. FED може зменшити процентні ставки для стимулювання економіки

Падіння

Збільшення житлового будівництва

Housіng starts-щомісячний показник, характеризує підйом економіки і потребу в кредитах. FED скорочує обсяг грошової маси і може зменшити кредити, піднявши процентні ставки

Зростання

Зменшення дефіциту торгового балансу

tгаdе balance-різниця між загальною вартістю експортованих і імпортованих товарів. Позитивне торгове сальдо (зменшення торгового дефіциту) - зміцнення економіки

Зростання

Підвищується індекс роздрібних продажів

Retaіl Saіles-ежемесячный показник; відбиває зростання промислового виробництва, рівень і тенденції загальноекономічного попиту. FED може скоротити грошовий обіг

Зростання

Падає виробництво товарів довготрив. користування

Durable Goods-обсяг виробництва товарів тривалого користування; щомісячний показник

Падіння

Росте безробіття

Unemployment-щомісячний показник, % безробітних у загальній кількості працездатного населення. Ріст означає скорочення темпів економічного росту. FED може понизити процентні ставки

Падіння

Росте індекс споживчих цін

CPІ-Consumer Prіce Іndex- відбиває зміну вартості споживчого кошика. Ріст СР1 впливає на ринок (інфляційні чекання), ріст інфляції, процентних ставок

Зростання

Ріст товарного запасу

Іnventones- щомісячний показник; його ріст означає ослаблення економіки: обсяг продажів не відповідає обсягу виробництва

Падіння

Зростає особистий доход

Personal Іncome- щомісячний показник; ріст веде до збільшення попиту і підвищенню цін на споживчі товари

Зростання

Падіння цін на нафту, дорогоцінні метали

Знижує темпи інфляції, лімітує ріст процентних ставок, підвищує вартість державних цінних паперів

Зростання

3. Аналіз макроекономічних показників США.

Для того, щоб проілюструвати наведену вище інформацію проаналізуємо макроекономічні показники економіки Сполучених Штатів Америки і зробимо висновки щодо їх впливу на курс долара.

Так якщо проаналізувати ці дані за липень 2002 року, то отримаємо наступне. На початку серпня були оприлюднені такі дані про розвиток американської економіки [7]. Кількість нових робочих місць (Nonfarm payrolls) у США за липень склало +6000 (прогноз був +50000). Показник вийшов значно нижче прогнозу економістів і привів до зниження курсу долара відразу після його публікації.

Різко упав індикатор промислового розвитку, який прораховується Інститутом Менеджерів по постачанню (ІSM). У липні він знизився до відмітки 50,5 пунктів (очікуване - 55,6 попереднє - 56,2). Індикатор нових замовлень, що входить як основний компонент у загальний індекс ІSM, упав до значення 50,4 у липні проти 60,8 у попередньому місяці. Кількість звертань за допомогою по безробіттю виросло на 20тис. до 387тис.

Будівельні витрати в червні скоротилися на 2,2% (очікуване - 0,4% попереднє значення переглянуте з 0,7% до -2%), що представляє додатковий негативний сигнал, на який необхідно звернути увагу. Адже при нинішньому рекордно низькому рівні процентних ставок, коли відсоток по житлових заставних (mortgage rate) і будівельним кредитам повинний заохочувати активність у секторі, цього не відбувається. Більш того, з огляду на переглянуті дані за травень, спостерігається послідовне зниження витрат на будівництво, що прямо зв'язано з обсягом будівельних замовлень. Під тиском цих новин фондові індекси поповзли вниз, що також призвело до зниження курсу долара стосовно європейських валют. Це падіння проілюстровано на рис. 1. на прикладі пари валют – долар США / швейцарський франк.

Рис. 1 Зміна курсу долара США стосовно швейцарського франка станом на 02.08.2002р. під впливом дії фундаментальних факторів.

ВИСНОВОК

Таким чином, підсумовуючи наведену вище інформацію, можна зробити висновок, що макроекономічні показники, як правило, впливають на валютний курс, однак застосовувати їх необхідно обережно. Не можна приймати будь-який з цих факторів як стовідсоткову гарантію відповідної зміни валютного курсу. На валютний курс можуть також впливати: зміни в смаках споживачів. Будь-які зміни в смаках чи прихильностях споживачів до виробів іншої країни змінюють попит та пропозицію на валюту цієї країни, а також на її курс. Наприклад, якщо технологічні досягнення американців у виробництві комп'ютерів роблять їх техніку більш привабливої для французьких споживачів і промисловців, то, купуючи більше американських комп'ютерів, вони поставлять більше французьких франків на валютні ринки і курс долара до франка підвищиться; відносні зміни в рівні національних доходів. Якщо ріст національного доходу однієї країни обганяє ріст цього показника в інших країнах, то курс її валюти, очевидно, знизиться. Імпорт країни знаходиться в прямої залежності від рівня її національного доходу.

Принципове значення для формування рівнів обмінних курсів мають діючі процентні ставки по валютах і попит на ці валюти для міжнародної торгівлі і рухів капіталів (інвестицій). Центральні банки, плануючи свої дії по керуванню валютними курсами, виходять зі стану економіки, обов'язково з огляду на стадію ділового циклу, на якій вона знаходиться. Учасники валютних ринків, намагаючись угадати дії фінансової влади і попит на валюти, аналізують публикуємі економічні індикатори і намагаються врахувати співвідношення циклів економічної активності в різних країнах.

З цього створюється думка ринку, його настрій і чекання майбутніх подій. Якщо публикуемі значення деякого важливого економічного індикатора чи дія центрального банку розходиться з чеканням ринку, то виникає швидка реакція у виді сильної зміни валютного курсу. У рефераті представлено приклади живої реакції валютних ринків на економічні новини і події, що показують необхідність знання змісту економічної статистики.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА.

  1. В. Максимов, Е. Гребенюк, Е. Корноушенко „Фундаментальный и технический анализ: интеграция двух подходов” // "Банковские Технологии", №9 1999.

  2. В. Н. Лиховидов. Фундаментальный анализ мировых валютных рын­ков: методы прогнозирования и принятия решений. - Владивосток: Оникс, 1999.

  3. Пискулов Д. Ю. Теория и практика валютного дилинга.- М.: Инфра-М, 1996

  4. Кравченко П.П. Анализ фундаментальных факторов, влияющих на валютный курс // “Финансовый менеджмент” № 1, 2001 год

  5. http://www.finmaket.info

  6. http://www.day-trading.ru

  7. http://www.finmarket.ru

  8. Гальперин В.М., Гребенников П.И., Леусский А.И., Тарасевич Л.С. Макроэкономика: Учебник, СПб, Изд-во СПбГУ, 1997

  9. Платонова И. Н. (ред.) Валютный рынок и валютное регулирование. - Москва: БЕК, 1996

  10. Энг М.В., Лис Ф.А., Мауер Л.Дж. Мировые финансы. -М.: «ДеКА», 1998

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Астрономія | Реферат
91.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Прогнозування макроекономічних показників
Система макроекономічних показників
Аналіз динаміки основних макроекономічних показників в Росії з 1991-1996рр
Валютний курс
Валютний курс 3
Валютний курс
Валютний курс 2
Валютний курс 2
Валютний курс і його врегулювання
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru