Властивості пам`яті

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Реферат на тему:

"ПАМ'ЯТЬ"

ЗМІСТ

Введення

Функції і фізіологічні механізми

Теорії пам'яті

Класифікація видів пам'яті

Властивості та закономірності

Розвиток

Порушення

Методи вивчення

Список використаної літератури

ВСТУП

Визначення пам'яті може бути різним.

Пам'ять-1) психічний процес відображення предметів і явищ навколишнього світу, які діяли раніше на органи чуття. На відміну від відчуттів і сприйнять пам'ять відображає лише те, що раніше відчувався і сприймалося (окремі властивості та цілісні образи предметів і явищ навколишнього світу), 2) сукупність процесів запам'ятовування, збереження, забування і наступного відтворення слідів минулого досвіду, 3) в когнітивної психології під пам'яттю розуміється здатність живої системи фіксувати факт взаємодії з середовищем, зберігати результати цієї взаємодії у формі досвіду і використовувати його в поведінці; 4) пам'ять можна розглядати і як діяльність, що має свої цілі, мотиви і способи дій. Цю діяльність називають мнемічної (від грец. Мнемозина - богиня пам'яті і всіх муз).

Мгішіческая діяльність-це діяльність, спрямована на запам'ятовування і відтворення утриманого матеріалу.

ФУНКЦІЇ І ФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ

Пам'ять виконує дві основні функції: відбивну і регулятивну.

1. Пам'ять відображає минуле, створює його мнемічної образ і тим самим дозволяє зберігати і передавати не тільки досвід суб'єкта, а й досвід минулих поколінь.

2. Пам'ять є основою будь-якої діяльності і поведінки суб'єкта, оскільки включена в усі рівні, форми і класи психіки. Завдяки пам'яті людина здатна накопичувати інформацію, не втрачати колишніх знань і навичок. Пам'ять лежить в основі розвитку і навчання. Без пам'яті людина перетворилася б в живій автомат, здатний реагувати лише на стимули, що діють в даний момент.

З точки зору рефлекторної теорії І.П. Павлова в основі процесів пам'яті лежать асоціації (за суміжністю, за схожістю, але контрасту та ін), що представляють собою тимчасову нервову зв'язок.

Ступінь міцності освіти зв'язків обумовлюється характером підкріплення (П. К. Анохін). Сучасна наука (в тому числі генетика і молекулярна фізіологія) висуває ряд гіпотез про механізми пам'яті: 1) механізмом пам'яті є самооновлюватися біоструми в нервових клітинах і інші моделі, 2) механізм пам'яті пов'язують з важливою роллю в освіті слідів пам'яті нуклеїнових кислот (зокрема, рибонуклеїнової кислоти - РНК), що знаходяться в білках нейронів. Показано також, що мозкова активність при кодуванні (запам'ятовуванні) і відтворенні різна і що короткочасна і довгострокова пам'ять реалізуються різними мозковими структурами.

У вітчизняній психології при вивченні механізмів пам'яті підкреслюється залежність їх від характеру діяльності (П. П. Блонський).

ТЕОРІЇ ПАМ'ЯТІ

Однією з перших психологічних теорій пам'яті була асоціативна теорія (Г. Еббінгауз та ін.) В основі цієї теорії лежить поняття асоціації, тобто зв'язки між окремими психічними утвореннями (за суміжністю, подібністю, контрастом). Наприклад, побачивши птицю - можна згадати літак, по обличчю можна згадати всю людину і т.д. У рамках цієї теорії пам'ять розумілася як єдине ціле освіта, незважаючи на множинність її видів, так як вони відрізняються тільки міцністю асоціацій. Тому це трактування пам'яті носить назву моністичної.

Інше трактування пам'яті була розроблена в психології свідомості (У. Джеймс).

Пам'ять тут двоїста (первинна і вторинна). Первинна пам'ять складається з вражень, безпосередньо присутніх у свідомості, її зміст швидко стирається (короткочасна). Зміст вторинної пам'яті - це наші постійні знання (довгострокова пам'ять). Цю трактування називають множинною.

В даний час існують теорії, що продовжують ту і іншу трактування. Ідея існування двох видів пам'яті широко використовується в когнітивної психології.

У гештальтпсихології предметом вивчення пам'яті стала цілісна організація предметів і явищ - гештальт, а процеси пам'яті визначаються формуванням цього гештальта. Особливо наголошувалося на значення структурування матеріалу, доведення його до цілого, організації матеріалу в систему при запам'ятовуванні і відтворенні.

Погляди біхевіористів на проблеми пам'яті відрізнялися від асоціацію-ціонізма лише тим, що вони підкреслювали значення підкріплення при запам'ятовуванні матеріалу.

Психоаналіз розкрив ряд законів, пов'язаних з мотивацією і підсвідомими процесами пам'яті. Встановлено, що легше відтворюються події, що мають позитивну емоційне забарвлення, а негативні події швидше забуваються.

На початку XX ст. виникає смислова теорія пам'яті (А. Біне, К. Бюлер та ін.) Було доведено, що на перший план при запам'ятовуванні і відтворенні висувається смисловий зміст матеріалу. Тому людина легше запам'ятовує сенс матеріалу, ніж дослівне його зміст.

Пам'ять була предметом вивчення багатьох вітчизняних психологів: П.П. Блонський, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, П.І. Зін-ченко, А.А. Смирнов та ін

Розвиток інформаційно-кібернетичної теорії пам'яті пов'язано з розвитком кібернетики, обчислювальної техніки та програмування. Ця теорія дозволяє моделювати на ЕОМ процеси пам'яті і більш глибоко проникати в таємниці людської пам'яті.

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ ПАМ'ЯТІ

1. За особливостями запам'ятовується:

- Моторна,

- Емоційна,

- Образна,

- Словесно-логічна.

2. За тривалістю збереження слідів:

- Миттєва (иконическая),

- Короткочасна,

- Оперативна,

- Довготривала.

3. За характером активності:

- Мимовільна,

- Довільна.

4. Щодо використання допоміжних засобів:

- Безпосередня,

- Опосередкована.

20

5. За способом запам'ятовування:

- Механічна,

- Логічна.

6. За походженням:

- Генетична,

- Придбана.

Пам'ять моторна (рухова) - запам'ятовування, збереження і при необхідності відтворення різних рухів, їх координації та послідовності з достатньою точністю. Моторна пам'ять значною мірою є автоматизованою. Ця пам'ять особливо необхідна танцюристам, спортсменам, хірургам, а також усім людям в процесі навчання рухам.

Пам'ять емоційна ~ пам'ять на переживання, емоції і почуття.

Пам'ять образна - пам'ять на різні сенсорно-перцептивні образи (зорові, слухові, тактильні, смакові, нюхові).

Пам'ять зорова - збереження та відтворення зорових образів. Може бути найбільш вираженою в порівнянні з іншими видами пам'яті.

Пам'ять слухова - це запам'ятовування і точне відтворення різноманітних слухових образів (звуків, музики, шумів, і т.п.).

Пам'ять генетична - пам'ять, обумовлена ​​генотипом, що передається з покоління в покоління. Це пам'ять на біологічні події, що відбувалися протягом століть еволюції біологічного виду. Пам'ять тут використовується в метафоричному сенсі для позначення генетично закодованої схильності до певних видів поведінки і зразкам дії, які є рудиментами еволюційно важливих змін виду. Страх падіння і рефлекторні реакції на падаючі предмети є прикладами, що відображають еволюційну адаптивну реакцію, яка повинна бути у будь-якого успішно розвивається виду приматів з високим коефіцієнтом маси тіла по відношенню до поверхні. Генетичну пам'ять часто називають біологічної пам'яттю.

Пам'ять словесно-логічна - запам'ятовування і відтворення думок. Воно побудоване на причинно-наслідкового зв'язку між запам'ятовуються елементами.

Пам'ять миттєва (иконическая) - утримання точної та повної картини тільки що сприйнятого органами почуттів, без якої б то не було переробки отриманої інформації. Її тривалість від 0,1 до 0,5 секунди. За цей час мозок вирішує, чи потрібна ця інформація і чи передавати її в короткочасну пам'ять. Цю пам'ять ще називають сенсорної, слідової.

Пам'ять короткочасна - пам'ять, розрахована на зберігання інформації протягом невеликого проміжку часу, від кількох до десятків секунд (приблизно 20 сек.), До тих пір поки що міститься в ній інформація не буде використана або переведена в довгострокову пам'ять. Сюди надходить інформація, яка отримала мінімальну обробку або інтерпретацію, і тому вона обмежена в обсязі, вона здатна вміщати близько семи "одиниць" (хоча, якщо інтерпретація матеріалу була достатньо повною, ці одиниці можуть містити багато інформації (7 +2 одиниці). Якщо інформація більшого обсягу, то мозок майже несвідомо групує її в блоки і зберігає їх не більше 9. При надмірно великому обсязі інформації деяка її частина не потрапляє в довготривалу. Вважається, що матеріал утримується в короткочасній пам'яті за допомогою повторення, і, якщо таке повторення буде перервано , матеріал має період напіврозпаду, можливо не більше 10 або 15 секунд.

Пам'ять оперативна - вид пам'яті, розрахований на збереження інформації протягом певного часу, необхідного для виконання певної дії або операції. Це свого роду "робоча суміш" довгострокової і короткочасної пам'яті. Так, при множенні чисел, наприклад, 15 і 23

ми множимо 5 на 3, одержуємо 15 і при цьому 5 пишемо, а 1 запам'ятовуємо. Ця одиниця зберігається до тих пір (частки секунди), поки не додамо її до твору (1x3) і отримаємо 13. Номер телефону ремонтної фірми ми будемо пам'ятати до тих пір, поки не додзвонився. Таким чином, оперативна пам'ять утримує інформацію до закінчення дії, тривалість якого може бути різним.

Пам'ять довготривала - пам'ять, яка утримує інформацію тривалий час. Ця пам'ять розрахована не тільки на тривале зберігання, а й на багаторазове відтворення за умови її збереження. Для збереження в довготривалій пам'яті матеріал зазвичай добре оброблений і інтегрований в загальні знання, що зберігаються в пам'яті людини. Довготривала пам'ять не обмежена ні за часом зберігання, ні за об'ємом. Довготривала пам'ять функ ціонірует у двох видах: з свідомим доступом і закрита (інформацію можна витягти з пам'яті тільки спеціальними методами, наприклад під гіпнозом).

Однак у науці таке відновлення ще викликає сумніви.

Пам'ять мимовільна - запам'ятовування і збереження, яке відбувається автоматично і без особливих зусиль з боку людини, без постановки ним перед собою спеціальної мнемічної задачі (на запам'ятовування, впізнавання, збереження або відтворення). Запам'ятовується фіксується в пам'яті поза участю довільної уваги.

Пам'ять довільна - запам'ятовування і збереження з постановкою спеціальної мнемічної завдання (цілі) і де сам процес запам'ятовування або відтворення вимагає вольових зусиль. Процес запам'ятовування здійснюється цілеспрямовано, за участю активної уваги.

Пам'ять безпосередня (натуральна) - пам'ять без використання засобів. Цей вид пам'яті властивий і людині, й тваринам. Розвинену форму цього виду пам'яті називають ейдетічеськой.

Пам'ять ейдетично (грец. eidos - вид, образ) - здатність утримувати образи бачених предметів досить тривалий час винятково яскраво і чітко. Ейдетики продовжують "бачити" уявлення візуального стимулу деякий час після того, як він був знищений. Ейдетизму частіше спостерігається у дітей та підлітків, ніж у дорослих (1 з 100 - у дітей, 1 з 1000 і навіть з 1000 000 000 - у дорослих). Нерідко зустрічається у митців та у примітивних народів.

Пам'ять опосередкована - пам'ять з використанням засобів (слів, знаків, рухів, предметів і т.д.). Вивчалася у вітчизняній психології Л.С. Виготським, А.Р. Лурія, О.М. Леонтьєвим.

Пам'ять механічна - це запам'ятовування без усвідомлення логічного зв'язку між різними частинами сприйманого матеріалу. Воно відбувається виключно завдяки повторення, позбавленому усвідомлення сенсу матеріалу або інших операцій, подібно організації, логічного висновку або використанню мнемоніки і т.д.

Пам'ять логічна - запам'ятовування, засноване на розумінні внутрішніх логічних зв'язків між окремими частинами матеріалу. Дослідження видного вітчизняного психолога А.А. Смирнова показали, що логічна пам'ять у багато разів продуктивніше механічної.

Пам'ять "вічна", або третинна, - здатність відтворювати колись відбитий інформацію, яка зберігається протягом всього життя.

ВЛАСТИВОСТІ І ЗАКОНОМІРНОСТІ

Процеси пам'яті

Пам'ять існує в чотирьох взаємопов'язаних процесах: запам'ятовування, збереження, забування, відтворення.

Запам'ятовування - це процес зйомки сприйнятої інформації з метою подальшого її збереження. Якість запам'ятовування залежить від багатьох факторів: від особливостей матеріалу, що запам'ятовується (його обсягу, логічності, цікавинки і ін), характеру діяльності з цим матеріалом (від смислової обробки, навичок і вмінь діяльності тощо) і особливостей особистості запам'ятовуючого (мотивів, установок, характеру та ін.) Експериментально встановлено, що краще запам'ятовуються краю ряду, ніж середина ("Закон краю"). У дослідженнях Б.В. Зейгарник показано, що краще запам'ятовуються незавершені дії (див. Ефект Зейгарник).

Збереження-процес утримання і переробки інформації, консервація.

Не все, що пройшло етап запам'ятовування, зберігається. Для збереження інформації в довготривалій пам'яті потрібна організація матеріалу, укладання (класифікація, зручне просторове розташування, асоціативні зв'язки та ін.) Корисно використовувати різні таблиці та схеми. У процесі укладання доцільно пригадування. Краще вкладеш - більше збережеш. Зберігається набагато більше, ніж усвідомлюється. Інформація зберігається разом з тією ситуацією, в якій кодувалася (запам'ятовувалася). Обсяг інформації, що зберігається великий (10 біт інформації, для порівняння - таблиця множення становить 1,5 біта). Обсяг людської пам'яті вище обсягу пам'яті сучасних ЕОМ на кілька порядків, але відтворити його можна тільки в спеціальних умовах. Зазвичай людина використовує лише 10% цього обсягу.

Забування-процес, що полягає у неможливості відтворення раніше відображеної інформації. Цей процес виконує захисну функцію, дає пам'яті відпочинок. Забування відбувається "за законом гіперболи" (Г. Еббінгауз): чим більше часу з початку запам'ятовування, тим менше забувається.

Забувається зазвичай те, що не потрібно, не значимо, і частина потрібної інформації.

На якість запам'ятовування впливають різні чинники: модальність, осмисленість, звичність матеріалу, функціональне та емоційний стан людини (шок, стрес), інформація до і після запам'ятовування (див. Проактивне і ретроактивне гальмування). 3. Фрейд показав, що травмують події забуваються людиною як захисний акт. Він стверджував, що в основі цього факту лежить мотив небажання пам'ятати.

Інтерференція - заважати, перешкода, гальмо.

Ретро - складова частина слова, що позначає позаду у часі чи просторі.

Проактивне гальмування (інтерференція) - забування нової інформації під впливом старої (раніше завченою). Якщо вам змінюють номер телефону, то старий номер заважає вам запам'ятати новий.

Ретроактивне гальмування (інтерференція) - забування старої інформації через надходить нової. Наприклад, запам'ятовування вчителем прізвищ нових учнів заважає згадати прізвища старих.

Відтворення-процес вилучення інформації, що зберігається в пам'яті. У процесі відтворення відбувається відновлення первинної інформації, заснований лише на частковому пригадування основного матеріалу, шляхом реконструкції минулого досвіду. Для вилучення інформації з короткочасної пам'яті мозок перебирає всю короткочасну пам'ять, доки не знайдеться потрібна. Це відбувається частки секунди. Для витягання інформації з довготривалої пам'яті необхідно знайти "ключ" до кодування (пісня, запис, місце і т.д.). Вилучення інформації може бути на різних рівнях:

-Впізнавання (при повторному сприйнятті). Знайомі об'єкти впізнаються швидше;

- Спогад (при відсутності об'єкта);

- Пригадування (активна форма відтворення, що вимагає зусиль).

Відтворення має ряд особливостей: здійснюється на основі тієї інформаційної структури, в якій запам'ятовувалося. Тому викладач одразу визначає, за яким підручником студент готувався до іспитів; відтворюється менше, ніж зберігається (пряме запитання викладача може допомогти студентові згадати потрібну інформацію; відтворення суб'єктивно. Тому студенту здається, що він матеріал правильно запам'ятав, а насправді він помиляється; відтворення поліпшується на 2-3-й день (див. Ремінісценція); відтворення може бути дуже точним (див. ейдетизму).

Пізнавання-свідомість того, що сприймаються в даний момент предмет або явище сприймалися в минулому. Пізнавання базується на зіставленні образу об'єкта, отриманого в результаті процесу його сприйняття, впізнання, зі слідами, що зберігаються в пам'яті. Пізнавання виявляється порушеним при ряді патопсихологических феноменів - хибні впізнання, "вже бачене", "ніколи не бачене" та ін

Ремінісценція - відстрочене відтворення раніше сприйнятого, що здавався забутим.

Представлення-наочний образ предмета уявлення, що виник на основі пригадування або ж продуктивної уяви на основі мали місце відчуттів і сприйняття.

Закономірності

Пам'яті об'єм - це найважливіша інтегральна характеристика пам'яті, яка характеризує можливості запам'ятовування і збереження iнформацiї. Об'єм пам'яті - це кількість одиниць, негайно відтворених після пред'явлення.

Ефект Б.В. Зейгарник (1927) - краще відтворення в пам'яті незавершених дій в порівнянні з завершеними. Свідчить про роль особистісно-мотиваційного компонента в структурі мнемічної діяльності.

При отриманні завдання у людини з'являється потреба (квазипотребность за К. Леві) виконати його. Ця потреба в процесі виконання завдання посилюється. Ефект кращого відтворення незавершених дій не виявляється у хворих з вираженими емоційно-вольовими змінами.

Ефект генерації-люди краще запам'ятовують те, що роблять і вигадують. Власні ідеї зберігаються у свідомості без зусиль, мимоволі.

Прийоми поліпшення пам'яті

У психології вивчені різноманітні прийоми поліпшення пам'яті. Всі відомі прийоми запам'ятовування можна звести до шести.

1. Управління увагою. Оскільки можливості короткочасної пам'яті обмежені часом та обсягом, то важливо навчитися концентрувати увагу на потрібній інформації та виділяти в ній лише суттєве.

2. Структурування інформації. Це сортування матеріалу, логічна обробка (виділення істотного і другорядного, ідей і фактів), структурування і переструктурування текстів, складання планів, тез, кодування і складання класифікацій.

3. Раціональне повторення. Використання методу опорних слів, Овід (О - основні думки, В - уважне читання, О - огляд, Д - доведення), розподіленого в часі повторення і пр.

4. Використання семантичних прийомів. Це використання асоціацій, "окрахімов" (скорочення типу ТАТ, КІТ і т.д.), зв'язування багатьох предметів з числами, нотами і т.д. Доцільно використовувати "метод місць", тобто запам'ятовування інформації разом з місцем запам'ятовування (метод Цицерона).

5. Цілеспрямоване уяву.

6. Мнемотехніка.

Мнемотехніка (мнемоніка - грец. Mnemonika - мистецтво запам'ятовування). Система прийомів, які сприяють кращому запо згадка інформації і дозволяють збільшити обсяг інформації, що запам'ятовується з першого пред'явлення.

Мнемоніка вперше була розроблена давньоримськими і давньогрецькими ораторами, професія яких передбачала величезні навантаження на пам'ять.

РОЗВИТОК

Розвиток пам'яті починається в перші місяці життя дитини і проявляється в умовних рефлексах (припинення плачу, коли до кімнати входить мама). До напівроку дитина починає пізнавати предмети. Потім збільшується і коло відомих предметів, і тривалість збереження образів пам'яті. Значно пізніше з'являється відтворення. Розвиток пам'яті йде від мимовільної до довільної, від механічної до логічної, від безпосередньої до опосередкованої. Величезне значення у розвитку пам'яті грає навчання і виховання, тому що саме по собі розвиток пам'яті не відбувається. Розвиток пам'яті тісно пов'язане з оволодінням людиною прийомами розумової діяльності і раціональними способами запам'ятовування. Виділяють (Г. Еббінгауз) три фази онтогенезу пам'яті: 1) прогрес - до 25 років; 2) стабілізація - 25-50 років; 3) інволюція і регрес - з 50 років. Розвиток пам'яті йде не рівномірно, стрибкоподібно. Критичні періоди - 2-5 років і 11-13 років.

ІНДИВІДУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ

Індивідуальні відмінності пам'яті - це відмінності: 1) у продуктивності заучування, тобто у швидкості, міцності, точності і обсягу запам'ятовування. І тут спостерігається широка різноманітність. Найвищий рівень продуктивності пам'яті - ейдетизму (див. ейдетизму, Пам'ять феноменальна), 2) по переважному типу пам'яті: зорова, слухова, рухова і комбінована. Чисті типи зустрічаються рідко. Тип пам'яті залежить не тільки від природних особливостей людини, але і від його досвіду, виховання і навчання.

Пам'ять феноменальна - здатність до відтворення величезного (може бути, необмеженого) обсягу інформації. Існують легенди про унікальні можливості пам'яті Юлія Цезаря, Наполеона, Моцарта, математика Гауса, шахіста Альохіна і т.д. Видатними мнемическими здібностями мав С.Д. Шер-шевський, про який написав А.Р. Лурія в книзі "Маленька книжка про велику пам'яті". У Шершевского були відсутні обмеження в обсязі запам'ятовування і в часі зберігання. Наприклад, він з пер-100 вого пред'явлення запам'ятав довгу строфу "Божественної комедії" Данте на незнайомому йому італійською мовою, яку легко повторив при несподіваній перевірці ... через 15 років.

ПОРУШЕННЯ

Амнезія - порушення пам'яті, що виникає при різних локальних ураженнях мозку; охоплює періоди від декількох хвилин до декількох років.

Виділяють також форми функціонального порушення пам'яті: амнезія постгіпнотіческіе і амнезія захисна.

Пам'яті порушення - різного роду амнезії (розлади пам'яті у вигляді порушення здатності запам'ятовувати, зберігати і відтворювати інформацію) і парамезіі (обмани пам'яті, порушення хронології, "привласнення" чужих думок і дій собі).

МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ

Експериментальне

Як приклад дослідницького методу наведемо приклад дослідження мимовільного запам'ятовування В.П. Зінченко.

Мета дослідження - встановити залежність мимовільного запам'ятовування від особливостей діяльності.

Піддослідні - старші дошкільники.

Обладнання -15 карток із зображенням знайомих предметів. У правому верхньому куті кожної картки були написані числа у випадковому порядку (1,7,11, 56, 23, 8 ...).

Процедура: 1-а серія. Діти повинні розкласти картки на 4 групи: кухня, дитяча кімната, сад, двір. Після виконання завдання дітей просили відтворити картинки і числа. Краще запам'ятали картинки. 2-а серія. Інші 15 картинок (з числами в кутку) просили розкласти в планшеті по мірі зростання чисел. Краще відтворили числа.

Результат: краще запам'ятовується те, що пов'язане з метою діяльності. Мимовільне запам'ятовування залежить від мети діяльності.

Діагностичне

Діагностика пам'яті здійснюється численними тестами та методиками, які можна знайти в збірниках діагностичних методик. Найбільш часто використовуються методики: 10 слів, Піктограма, методика напруги пам'яті, методика вивчення обсягу пам'яті, методика вивчення переважаючого типу пам'яті та ін

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Гамезо M. B., Герасимова B. C., Машурцева Д.А., Орлова Л.М.

Загальна психологія: Навчально-методичний посібник / За заг. ред. М.В. Гамезо. - М.: Ось-89, 2007. - 352 с.


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Психологія | Реферат
87.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Організація пам`яті СП Доступ до пам`яті Блоки пам`яті
Психологічні властивості людини Охарактеризуйте категорію пам яті
Характеристики процесора та внутрішньої пам`яті комп`ютера швидкодію розрядність обсяг пам`яті
Види пам`яті витісняють статичну пам`ять
Пам`ять і закони пам`яті
Пам`яті Мухіної
Пристрої пам`яті
Організація пам яті МП IA 32
Розвиток пам яті 3
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru