Виробничі операції

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Макіївський економіко-гуманітарний інститут
Кафедра «Менеджмент організацій»
ІНДИВІДУАЛЬНЕ КОНТРОЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
з дисципліни «Організація виробництва»
Варіант № 15
Виконав студент 3 курсу заочного відділення спеціальності
«Економіка підприємства»
ОЗ ЄП 14 Б
Коцарев О. П.
Перевірила доц. Стасюк Н.В.
Макіївка 2008

Зміст.
Теоретична частина.
1. Виробничі операції. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 3
2. Операції переміщення. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 4
3. Операції контролю. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 7
Рішення практичної задачі. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 10
Література - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 14

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1. Виробничі операції.
Виробничий процес - сукупність взаємопов'язаних процесів праці і природних процесів, в результаті яких вихідна сировина і матеріали перетворюються в готову продукцію. У залежності від призначення продукції всі виробничі процеси поділяються на основні, допоміжні і обслуговуючі.
Основні - це технологічні процеси, що перетворюють сировину і матеріали в готову продукцію, на випуску якої спеціалізується підприємство. При їх виконанні змінюються форми і розміри предмета праці, його внутрішня структура, вид і якісна характеристика вихідного матеріалу. До них відносяться і природні процеси, які відбуваються під впливом сил природи без участі праці людини, але під його контролем (природна сушка деревини, остигання виливків).
Допоміжні процеси сприяють безперебійному протіканню основних виробничих процесів. Отримана за допомогою їх продукція використовується на підприємстві для обслуговування основного виробництва.
Обслуговуючі процеси покликані створювати умови для успішного виконання основних і допоміжних операцій. До них відносяться між-і внутріцехові транспортні операції, обслуговування робочих місць, складські операції, контроль якості продукції.
Визначальну роль на підприємстві займають основні процеси виробництва, але їх нормальне функціонування можливе тільки при чіткій організації всіх допоміжних і обслуговуючих процесів.
Виробничі процеси підприємства є досить складними і зазвичай розчленовуються на стадії, фази. Такими на машинобудівних підприємствах є заготівельні, обробні, складальні фази. Кожна фаза складається з часткових процесів, що характеризуються певною закінченістю етапу виробництва продукції.
Часткові процеси поділяються на технологічні операції, що представляють собою частину технологічного процесу, що виконуються робітником або групою робітників на одному робочому місці при незмінних знаряддях і предметах праці і без переналадки обладнання.
Операції поділяються на основні, в результаті яких змінюються форма, розміри, властивості, взаємне розташування деталей, і допоміжні, пов'язані з переміщенням предмета праці з одного робочого місця на інше, складуванням та контролем якості.
2. Операції переміщення.
Операція переміщення являє собою частину процесу, пов'язану з переміщенням об'єкту виробництва (вантажу) у просторі без зміни його геометричних форм, розмірів і фізико-механічних властивостей з допомогою механізмів або вручну. Розрізняють такі типи операцій переміщення: транспортування, накопичення, навантаження, розвантаження, складування і т.д.
Операції переміщення виробляються комплексно, завдяки системі організації транспортного обслуговування виробництва.
Склад транспортного господарства підприємства залежить від характеру продукції, що випускається, виробничої структури підприємства, типу та масштабу виробництва.
Основними функціями заводського транспорту (незалежно від виду останнього) є:
• перевезення вантажів;
• вантажно-розвантажувальні роботи;
• експедиційні роботи.
На великих підприємствах з великим вантажообігом створюється транспортний відділ, до складу якого входять ряд госпрозрахункових одиниць за видами транспорту, а також бюро (групи): планово-економічний, технічний, диспетчерське, обліку та ін Всі перевезення вантажів здійснюються централізовано транспортним цехом.
Для розробки плану роботи транспорту, економічного обгрунтування вибору транспортних засобів і потребу в них визначають кількісні (вантажообіг і обсяг вантажно-розвантажувальних робіт по вантажах основних видів, виконуваних ручним і механізованим способом), якісні (швидкість руху, коефіцієнти вантажопідйомності, пробігу та використання робочого часу транспортних засобів, а також трудомісткість і собівартість транспортних робіт) і техніко-економічні показники.
Таблиця 1. Класифікація транспортних засобів
Характеристика транспортних засобів
Вид транспорту
Види транспортних засобів
Перервної дії
Залізничний
Зовнішній
міжцеховий
Внутрішньоцеховий
Електровози, вагони, піввагони, цистерни, платформи і т.д.
Вагонетки вузької колії
Безрейковий
Автомобілі, тягачі, трактори і різні причепи до них
Ручні візки на автошини
Електрокари
Електрокари, автокари, автонавантажувачі, електронавантажувачі
Водний
Буксири, баржі
Вантажопідйомні механізми
Підйомники, крани пересувні залізничні, автомобільні й тракторні
Крани стаціонарні, мостові, портальні, тельфери, кран-балки, лебідки, ліфти, талі ручні
Безперервної дії
Конвеєрні пристрої
Стрічкові, ланцюгові, пластинчасті і скребкові транспортні та ін
Основними термінами, що характеризують організацію транспортного обслуговування виробництва, є:
Обсяг перевезень вантажів - кількість перевезеного вантажу (у тоннах) або підлягає перевезенню між пунктами відправлення та призначення.
Вантажообіг - виконана або підлягає виконанню транспортна робота (у тонно-кілометрах) з перевезення вантажів на певну відстань між пунктами відправлення та призначення.
Вантажопотік - кількість вантажу (у тоннах), перевезеного або підлягає перевезенню в одному напрямку (з пункту відправлення до пункту призначення).
Собівартість перевезень вантажів визначається для 1 т, 1 ткм, 1 год роботи рухомого складу, 1 км пробігу.
Обсяг вантажно-розвантажувальних робіт - це кількість занурених, вивантажених і перевантажених тонн вантажу
Під пунктами навантаження і розвантаження розуміються склади, майданчики цехів, дільниць та інших підрозділів підприємства. На кожному з них можуть виконуватися одночасно операції навантаження і розвантаження.
У зв'язку з тимчасовим інтервалом обсяг перевезень вантажів і вантажообіг поділяються на змінний, добовий, місячний, квартальний, річний. Перевезення вантажів бувають разовими і маршрутними (постійними) і здійснюються за разовими заявками або твердим розкладом. При побудові маршрутів транспортних засобів застосовують маятникову, кільцеву, збірну (развозочную) і радіальну схеми.
На кожному маршруті транспортний засіб здійснює поїздку. Їздку називається закінчений цикл транспортного процесу, що складається з навантаження у відправника вантажу, розвантаження в отримувача та подачі рухомого складу під наступну навантаження. Рейсом називається транспортний процес руху рухомого складу від початкового пункту до кінцевого даного маршруту.
При міжцехових перевезеннях великі витрати часу на оформлення документів, видачу та отримання сировини, напівфабрикатів, матеріалів, готової продукції, в результаті чого збільшуються простої транспорту і собівартості перевезення вантажів. Спрощення оформлення приймально-здавальних документів і застосування без документальної передачі продукції з цеху в цех скорочує простої транспорту і чисельність працівників обліку, вантажників, приймальників і експедиторів.
3. Операції контролю.
Операція контролю включає дії по перевірці одного або кількох контрольованих ознак у одного або декількох об'єктів контролю. Залежно від об'єктів контролю розрізняють:
- Контроль технологічного процесу;
- Контроль якості продукції;
- Контроль засобів технологічного оснащення;
- Контроль технічної документації.
Організація технічного контролю на підприємстві є одним з елементів системи управління якістю
Під технічним контролем розуміється перевірка дотримання вимог, що пред'являються до якості продукції на всіх стадіях її виготовлення, і всіх виробничих умов, що забезпечують його.
Основним завданням технічного контролю є забезпечення випуску високоякісної і комплектної продукції, що відповідає стандартам і технічним умовам.
За формами технічний контроль може бути пасивним, коли просто фіксуються дані про якість продукції (констатується факт), і активним, коли не тільки оцінюється якість, але й виявляється активний вплив на технологічний процес з метою управління якістю.
За призначенням технічний контроль розрізняють:
вхідний, визначає відповідність закуповуються для виробництва сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів вимогам науково-технічної документації;
попередній, здійснюється з метою запобігання надходження до провадження бракованих предметів праці і полягає у перевірці якості сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів до початку їх обробки (складання);
проміжний, здійснюється в процесі виготовлення будь-якого об'єкта за окремими операціями. Він може бути поопераційний (перевірка після кожної операції) і груповим - перевірка після декількох операцій;
остаточний, проводиться при прийманні готових виробів для виявлення неякісної продукції.
За можливості використання продукції контроль може бути руйнує і неруйнівний (акустичний, магнітний, оптичний, радіаційний).
За місцем виконання контрольних операцій розрізняють:
а) стаціонарний контроль - здійснюється на спеціально обладнаному постійному робочому місці контролера, куди поставляються об'єкти контролю; б) рухомий контроль - здійснюється на тому робочому місці, де виконуються операції.
За рівнем охоплення контроль може бути суцільним (перевірці піддаються всі без винятку об'єкти контролю одного найменування) і вибірковим (перевірці піддається частина партії однорідних об'єктів з використанням статистичних методів контролю)
Інспекційному контролю піддається продукція, з якої вилучено раніше виявлений шлюб. За його результатами судять про якість роботи служб контролю якості.
Поширеною формою контролю став самоконтроль, здійснюваний виконавцем. На самоконтролі можуть працювати окремі робочі, бригади, дільниці та цілі цехи.
Методи кількісної оцінки якості продукції вивчає спеціальна наука - кваліметрія. Кількісні значення показників якості продукції визначаються:
експериментальним методом, що базується на застосуванні технічних засобів;
органолептичним методом, заснованим на визначенні якості відповідними фахівцями з допомогою органів почуттів за бальною системою;
соціологічним методом, заснованим на використанні даних обліку і аналізу споживачів продукції;
експертним методом, що базується на використанні узагальненого досвіду та інтуїції фахівців і споживачів продукції.
статистичним методом контролю якості продукції або стану технологічного процесу, проведених з використанням теорії ймовірності | та математичної статистики.
Отже, обслуговуючі процеси до яких відносяться між-і внутріцехові транспортні операції, обслуговування робочих місць, складські операції, контроль якості продукції покликані створювати умови для успішного виконання основних і допоміжних операцій.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ
Побудувати графіки послідовного, паралельного і послідовно-паралельного руху партії деталей по операціях, відповідно до наступних умов:
- M - кількість операцій;
- N - кількість деталей в партії;
- T1, t 2 ,..., t6 - час обробки деталей на відповідній операції, хв.
Визначити тривалість обробки при кожному виді руху.
n
m
t1
t2
t3
t4
5
4
15
10
10
5
1. Види руху предметів праці
При виготовленні партії однакових предметів праці може використовуватися один з видів руху предметів праці по операціях: послідовний, паралельно-послідовний, паралельний.
1. Загальна тривалість технологічної частини виробничого циклу при послідовному руху предметів праці Т остан. техн. визначається за формулою:
,
де t i - штучний час обробки однієї деталі на i-й операції, хв;
n - кількість деталей в партії;
i - число операцій (i = 1 ,..., m).
У даному випадку, m = 4, n = 5, p = 1.
Т посл.техн. = 5 (15 +10 +10 +5) = 200 хв., Або 3 години 20хв.
Графік послідовного виду руху партії деталей по операціях.
операції


m 1 t1 = 15
m 2 t2 = 10
m 3 t3 = 10
m 4 t4 = 5

0 50 100 150 200 t, хв.
Т остан. техн
2. Загальна тривалість технологічної частини виробничого циклу при паралельному виді руху Т пар.техн. Визначається за формулою

де - Час найбільш тривалої операції (головної). При поштучної передачі р = 1.
де t i - штучний час обробки однієї деталі на i-й операції, хв;
n - кількість деталей в партії;
i - число операцій (i = 1 ,..., m).
У даному випадку, m = 4, n = 5, p = 1.
Т пар.техн = (15 + 10 + 10 + 5) + (5 - 1) 15 = 40 + 60 = 100 хв., Або 1 година 40 хв.
Графік паралельного виду руху партії деталей по операціях.
операції


m 1 t1 = 15
m 2 t2 = 10
m 3 t3 = 10
m 4 t4 = 5

0 50 100 150 200 t, хв.


Т пар. техн
3. Загальна тривалість технологічної частини виробничого циклу при паралельно-послідовному виді руху Т п.посл.техн. Визначається за формулою

де t i - штучний час обробки однієї деталі на i-й операції, хв;
n - кількість деталей в партії;
i - число операцій (i = 1 ,..., m);
p - передатна партія.
У даному випадку m = 4, n = 5, p = 1.
T п.-п.техн .= 5 (15 +10 +10 +5) - 4 (10 +10 +5) = 100 хв, або 1 год 40 хв.
При побудові графіка паралельно-послідовного виду руху партії деталей по операціях врахуємо, що в нашому випадку всі наступні операції коротше попередньої, тому ув'язку проводимо по останньої деталі.
Графік паралельно-послідовного виду руху партії деталей по операціях.
операції


m 1 t1 = 15
m 2 t2 = 10
 
m 3 t3 = 10
 
m 4 t4 = 5

0 50 100 150 200 t, хв.
Т остан. техн

ЛІТЕРАТУРА.
1. Організація виробництва на підприємстві: Підручник для технічних і економічних спеціальностей: під ред. О. Г. Туровця .- Ростов-на-Дону: Видавничий центр МарТ, 2002.
2. Кожекін Г.Я., Синиця Л.М. Організація виробництва: Учеб.пособие. - Мн.: ІП "Екоперспектіва", 1998.
3. Курочкін О.С. Організація виробництва: конспект лекцій. К.: МАУП, 1997.
4. Макаренко М.В., Махалина О.М. Виробничий менеджмент: Учеб.пособие для вузів. - М.: "Видавництво ПРІОР", 1998.
5. Економіка підприємства: Підручник для вузів / Під ред. В. Я. Горфінкеля, Є.М. Купрякова. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1996.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Виробництво і технології | Контрольна робота
61.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Обробка рук хірургічних рукавичок у ході операції підготовка інструментів до операції етапи п
Операції введення-виведення Арифметичні операції
Операції введення виведення Арифметичні операції
Виробничі процеси
Виробничі процеси
Виробничі відносини
Виробничі запаси
Виробничі запаси 2
Ресурси пасивні операції депозити депозитні операції депозитні
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru