Виробнича потужність

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ВСЕРОСІЙСЬКИЙ ЗАОЧНИЙ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ
ІНСТИТУТ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ І МАРКЕЙТІНГА
Контрольна робота
З дисципліни: «Економіка організації»
Виконавець:
Галімова Дінара Сафуановна
факультет УС
спеціальність б.у., А. і А.
курс 3
№ залікової книжки 06УБД43135
Керівник: Доц.
Асадуллін Рубін Галіевіч
Уфа - 2007

Зміст
Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 3
1.Проізводственная потужність підприємства ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...... 4
1. 1 Поняття виробничої потужності підприємства ... ... ... ... ... ... .. ... ... 4
1.2. Методика розрахунку виробничої потужності ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... 9
1.3 Види виробничих потужностей, баланс завантаження обладнання ... .12
2. Практична частина ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 15
Завдання № 1 ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 15
3адача № 2 ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 16
Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... 18
Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... .. 20

Введення
Дана контрольна робота присвячена темі «Виробнича потужність підприємства». Актуальність даної роботи обумовлена ​​тим, що виробнича потужність є вихідним пунктом планування виробничої програми підприємства. Вона відображає потенційні можливості об'єднань, підприємств, цехів з випуску продукції.
Визначення величини виробничої потужності посідає провідне місце в виявленні і оцінці резервів виробництва. Засоби праці, насамперед їх активну частину - знаряддя праці, слід вважати основним чинником формування виробничої потужності підприємств. Проте з цього не слід робити висновок про те, що виробничу потужність можна визначати на основі виробничо-технічних параметрів засобів праці без обліку конкретних обставин, в яких підприємство діє на даному відрізку часу.
Для розуміння сутності і пізнання природи виробничої потужності необхідно враховувати суспільно-економічні умови, в яких використовуються засоби праці. Сучасні знаряддя виробництва, в якому б вигляді вони ні виступали (систем машин, комплексів машин), використовуються людьми в процесі праці. А процес праці завжди протікає при певній суспільній формі, що визначається характером власності на засоби виробництва. Отже, виробничі відносини складаються на основі певної форми власності на засоби виробництва. Головною метою споживання засобів праці є виробництво матеріальних благ. Воно здійснюється організованою сукупністю засобів праці, що знаходить своє відображення у створенні та функціонуванні ліній, дільниць, цехів і підприємств. У складі таких організаційних побудов засоби праці виступають речовинними носіями їхньої виробничої потужності.

1.Проізводственная потужність підприємства
1. 1 Поняття виробничої потужності підприємства
Виробнича потужність підприємства (цеху, дільниці) - це здатність закріплених за ним засобів праці (технологічної сукупності машин, обладнання та виробничих площ) до максимального випуску продукції за рік (добу, зміну) відповідно до встановленої спеціалізацією, кооперуванням виробництва та режимом роботи [1 ].
Виробнича потужність підприємства (цеху, дільниці) розраховується, як правило, в тих же натуральних (умовно-натуральних) одиницях, в яких планується обсяг випуску продукції, а іноді в верстато-годинах і, як виняток, у вартісному вираженні. Різниця між виробничою потужністю і виробничою програмою (обсягом виробництва) представляє собою резерви підприємства, тобто виробнича програма показує ступінь використання виробничої потужності. Взаємозв'язок виробничої потужності та виробничої програми представлена ​​на рис. 1.
Поряд з терміном «виробнича потужність» застосовується термін «пропускна здатність», який характеризує максимальний випуск продукції стосовно до роботи обладнання, верстата, агрегату, потокової лінії, групи верстатів, але тільки не ділянки, цеху, підприємства. Пропускна здатність устаткування обчислюється за декаду, добу, зміну і годину, а виробнича потужність структурних одиниць виробництва - за рік (у деяких випадках - за квартал і місяць). Для розрахунку виробничої потужності підприємства використовуються такі вихідні дані (рис.2).


Резерви
Виробнича потужність
Виробнича
програма
Овал: Виробнича програма


Рис. 1. Взаємозв'язок виробничої потужності виробничої програми
1. Кількість,
склад і технічне
стан
обладнання
2.Норма
продуктивності
обладнання
3. Фонд часу
роботи обладнання
і режим роботи
підприємства
4. Номенклатура і асортимент виробів за планом
Вихідні дані для розрахунку виробничої потужності


Рис. 2. Показники для розрахунку потужності
1 - Кількість, склад і технічний стан обладнання і дані про виробничі площі. Склад обладнання за його експлуатаційного стану представлений на рис. 3. У розрахунки виробничої потужності підприємств включається все наявне обладнання основного виробництва (у тому числі недіюче через ремонт, несправності та модернізації) за винятком (у межах нормативу) резервного обладнання та устаткування дослідно-експериментальних та спеціалізованих ділянок для професійно-технічного навчання.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Готівковий обладнання (що числиться на балансі)
Встановлене устаткування, що знаходиться в експлуатації (Рахунок «Основні засоби»)
Невстановлений обладнання
Фактично працює (хоча б одну зміну)
Тримав у ремонті
Тримав у простої
Резервне обладнання
Потребує монтажу (рахунок «Обладнання до установки»)
Не потребує монтажу - комп'ютери і т.д. (Рахунок «Капітальні вкладення»)

Рис. 3. Склад обладнання за його експлуатаційного стану
2 - Технічні норми продуктивності обладнання та трудомісткості продукції, що випускається. Розрізняють такі норми продуктивності обладнання (рис. 4). При розрахунку виробничої потужності, що будуються заново приймаються паспортні норми продуктивності обладнання, а для діючих підприємств - технічно обгрунтовані показники продуктивності обладнання, але не нижче паспортної продуктивності.
3 - Фонд часу роботи устаткування і режим роботи підприємства. Структура річного фонду часу роботи обладнання представлена ​​на рис. 5.

Норми продуктивності обладнання
Паспортна
Технічно
обгрунтована
Планова
Фактична


Рис. 4. Норми продуктивності обладнання
Календарний фонд часу (365 днів х 24 = 8760 год)


Режимний фонд часу
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Неробочі зміни
Неробочі дні
Час на ремонт і зупинки
Втрати
Допоміжне
Шлюб
Плановий (ефективний) фонд часу
Фактичний фонд часу
Машинне час
Корисне машинний час
Рис. 5. Фонди часу роботи устаткування
При розрахунку виробничої потужності підприємства приймається максимально можливий плановий (ефективний) річний фонд часу роботи обладнання. Для агрегатів безперервної дії (доменні й мартенівські печі, хімічні агрегати тощо) плановий (ефективний) фонд часу (Тнепр) розраховується за формулою
Тнепр = [365 - (tp + tп.тех)] 24 год,
де tp - час, необхідне за нормативами для виконання капітального і планово-попереджувального ремонту; tп.тех - час, необхідний для технологічних зупинок агрегатів та обладнання, якщо воно не включено до норм їх використання.
Для обладнання перервної дії плановий (ефективний) фонд часу (Тнепр) визначається за формулою
Тнепр = [365 - tв -tк.р.) Ксм tсм] [(100-Ппр) / 100],
де tв - кількість вихідних і святкових днів у році; tк.р - число днів капітального і планово-попереджувального ремонту, якщо він проводився в робочий час; Ксм - число змін роботи обладнання в добу (для підприємств повинен застосовуватися двох або тризмінний режим); tсм - тривалість зміни, год; Ппр - відсоток планованих поточних простоїв.
4 - Номенклатура виробів, що випускаються та їх кількісне співвідношення в програмі. Розрізняють такі види номенклатури продукції, що випускається (рис. 6).
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Планова
Оптимальна
Номенклатура
Фактична

Рис. 6. Види номенклатури продукції, що випускається
Номенклатура і кількісне співвідношення виробів, що випускаються встановлюються виходячи з раціональної спеціалізації підприємства, цеху або ділянки. При визначенні виробничої потужності підприємства приймаються планова номенклатура та асортимент (трудомісткість), що випускається. При обчисленні середньорічної виробничої потужності обсяг збільшення (зменшення) потужності за рахунок зміни номенклатури продукції (зменшення або збільшення трудомісткості) враховується у повному розмірі.
У слабомеханізірованних і інших цехах різних промислових комплексів часто найважливішим чинником, що визначає величину виробничої потужності, є розмір виробничої площі. Порядок і принцип розрахунку виробничих потужностей промислових підприємств здійснюється згідно з галузевими інструкціями по групах технологічного обладнання, агрегатів та інших основних виробничих дільниць і цехах.
1.2. Методика розрахунку виробничої потужності
Виробнича потужність підприємства визначається за потужністю основних (провідних) виробничих одиниць - цехів, дільниць. Виробнича потужність цехів і ділянок визначається за потужністю основного технологічного обладнання (агрегатів, установок, груп устаткування і т. д.) [1]. Розрахунок виробничої потужності підприємства здійснюється за всіма його виробничим підрозділам - від групи технічно однотипного обладнання до виробничих дільниць, від цехів до виробничих одиницям, від виробничих одиниць до підприємства в цілому.
Потужність провідного підрозділу (наприклад, групи устаткування) визначає потужність підрозділу наступного ступеня ділянки); за потужністю ведучого ділянки встановлюють потужність цеху і т.д. При наявності на підприємстві кількох провідних виробництв, цехів, дільниць, агрегатів або груп устаткування його виробнича потужність визначається за тим з них, які виконують найбільший за трудомісткістю обсяг робіт. Якщо є кілька виробництв або цехів із замкнутим циклом виробництва з випуску однотипної продукції, то виробнича потужність комплексу визначається як сума потужностей входять до його складу провідних виробництв або цехів.
Метод розрахунку виробничої потужності ділянки, цеху, заводу в чому визначається типом виробництва. На заводах серійного й одиничного виробництва розрахунок ведеться за групами устаткування і виробничим підрозділам. Визначення виробничої потужності починається зазвичай з розрахунку пропускної здатності агрегатів або груп устаткування. Розрізняють агрегати періодичної дії, предметно-спеціалізовані та агрегати з технологічної спеціалізацією.
Виробнича потужність (Мr) цеху або ділянки, оснащеного однотипним предметно-спеціалізованим обладнанням (ткацькі верстати, прядильні машини і т.д.), визначається за формулою
Мr = Пч Фпл Н,
де Пч - годинна продуктивність обладнання; Фпл - плановий (ефективний) річний фонд часу роботи одиниці обладнання, год; Н - середньорічний парк цього виду обладнання, врахований при розрахунку виробничої потужності.
Виробнича потужність (Мr) агрегатів періодичної дії (хімічні агрегати, автоклави і т. п.) визначається за формулою
Мr = Вм (Фпл / tц.п.) КВГ,
де Вм - вага сирих матеріалів; Фпл - плановий річний фонд часу роботи обладнання, tц.п - тривалість циклу переробки сировини, год; КВГ - коефіцієнт виходу готової продукції з сирих матеріалів.
Виробнича потужність (Мr) цехів масового і великосерійного виробництва визначається виходячи з планового (ефективного) фонду часу, ритму, або такту, роботи конвеєрів:
Мr = Фпл / t,
де Фпл - плановий фонд часу роботи конвеєра (добу, рік), хв; t - такт сходу готових виробів з конвеєра, хв.
Виробнича потужність (Мr) підприємства або цеху при однорідному обладнанні (текстильна фабрика та ін) розраховується за формулою
Мr = Фпл / tед Н,
де Фпл - плановий фонд часу роботи обладнання, год; tед - (витрати часу на одиницю продукції (трудомісткість), ч/м2; Н - середньорічна кількість однотипного обладнання.
Для агрегатів і верстатів з технологічною спеціалізацією потужність розраховується шляхом визначення потреби в станкочасах по цих агрегатів або по групах верстатів і зіставлення результатів з розташовуваним фондом часу.
Розрахунки по виробничих площах проводяться в основному тільки по маломеханізірованним складальним і ливарним цехах, обсяг випуску яких лімітується розміром виробничої площі. Пропускна здатність по виробничих площах Рпл (м2 дні) визначається за формулою
Рпл = Пп Фпл,
де Пп - виробнича площа цеху, м2; Фпл - плановий (ефективний) річний фонд часу роботи цеху (дільниці), днів.
При розрахунку виробничої потужності підприємства необхідно одночасно з розрахунком виробничих потужностей провідних цехів визначити потужність обладнання інших цехів і служб з метою виявлення «вузьких місць» і намітити шляхи їх усунення. Під «вузьким місцем» слід розуміти ті цехи, дільниці, агрегати та групи обладнання основного і допоміжного виробництва, чия пропускна здатність не відповідає потужності ведучого ланки, за яким встановлюється виробнича потужність підприємства. Відповідність пропускної здатності ведучих цехів, дільниць та інших ланок підприємств обділяє шляхом розрахунку коефіцієнта спряженості (Кс) за формулою [1]:
Кс = М1 / (М2 Ру),
де М1 і М2 - потужність цехів, дільниць і агрегатів, для яких визначається коефіцієнт спряженості, у прийнятих одиницях виміру; Ру - питома витрата продукції першого цеху для виробництва продукції другого цеху.
Розрахунок виробничої потужності ведучого цеху (Мц) здійснюється за формулою
Мц = М1А1, М2а2, ..., Мnаn,
де М1, М2, ..., Мn-виробнича річна потужність однотипного обладнання; а1, а2, ..., аn - кількість одиниць даного виду обладнання.
Розрахунок виробничої потужності підприємства в цілому не зводиться до простого підсумовування потужностей однорідних ділянок. Вона визначається за провідним ділянкам і цехам на основі попереднього вирівнювання завантаження, тобто узгодження рівня використання устаткування за його групам та стадіям обробки з розшивкою «вузьких місць». Ступінь використання виробничої Потужності підприємства характеризується коефіцієнтом використання потужності (Кі.м), який визначається за формулою
Кі.м = Офакт / Мср.г,
де Офакт - фактичний обсяг випуску продукції; Мср.г - середньорічна виробнича потужність.
1.3. Види виробничих потужностей
Розрізняють вхідну, вихідну, проектну і середньорічну виробничу потужність (рис. 7).
Під вхідною потужністю розуміють виробничу потужність підприємства (цеху, дільниці) на 1 січня поточного року або на конкретну дату попереднього періоду. Під вихідною потужністю (Мк) розуміють виробничу потужність підприємства (цеху, дільниці) на кінець планового періоду, яка визначається за формулою
Мк = Мн + Мс + Мр + Мп + Міз-Мв,
де Мн - виробнича потужність на початок періоду; Мс-введення потужності в результаті будівництва; Мр-приріст потужності внаслідок реконструкції підприємства; Мп - збільшення потужності в результаті технічного переозброєння та інших заходів; Міз - збільшення (зменшення) потужності внаслідок зміни номенклатури (трудомісткості) продукції; Мв - зменшення потужності внаслідок вибуття обладнання.
По підприємствах (цехах, дільницях), потужності яких введені в дію, але не освоєні, за виробничу потужність приймається проектна потужність, введена в дію.
Середньорічна потужність (Мгод) - це потужність, якої буде розташовувати підприємство (цех, ділянка) у середньому за розрахунковий період або за рік, вона визначається балансовим методом:
Мгод = Мн + (МВВ ЧВВ) / 12 - (Мв Чв) / 12,
Вхідна на 1 січня 20 ... р.
Виробничі потужності
Підпис: Вхідна на 1 січня 20 ... р.
Проектна
Середньорічна


SHAPE \ * MERGEFORMAT
Вихідна на 31 грудня 20 ... р. (Що виходить)

Рис. 7. Види виробничих потужностей
де Мн - виробнича потужність на початок періоду; МВВ-виробничі потужності, введені в дію протягом року; Мв-вибули протягом року виробничі потужності; ЧВВ-число місяців експлуатації введеної в дію виробничої потужності; Чв-число місяців з моменту вибуття виробничої потужності до кінця року.
Для агрегатів з технологічною спеціалізацією (більшість видів металообробного обладнання, деревообробних верстатів) розрахунок виробничої потужності зводиться до визначення пропускної здатності обладнання та розрахунку коефіцієнта його завантаження, тобто до складання балансу завантаження устаткування. Розрахунок балансу завантаження за групами однотипного устаткування проводиться в наступному порядку:
1) проводиться раціональний розподіл видів робіт по групах взаємозамінного обладнання;
2) розраховуються норми витрат часу на одиницю кожного виду виробів за групами устаткування і робочих місць;
3) визначається завантаження обладнання виробничою програмою (реквізит фонд часу в верстато-годинах, П) як добуток норми часу на виготовлення однієї деталі (t) з урахуванням виконання норм і річної виробничої програми (N). Завантаження устаткування в верстато-годинах визначається по всій номенклатурі виробів, закріплених у річній виробничій програмі за даною групою обладнання, за формулою
П =
де m - число найменувань деталей, що обробляються на верстатах; t - трудомісткість виготовлення деталей; Кн - коефіцієнт виконання норм на дільниці;
4) проводиться розрахунок пропускної здатності обладнання (наявного фонду часу в верстато-годинах, Р) як добуток планового (ефективного) фонду часу одного верстата (Фпл) і числа верстатів у групі устаткування (Н) за формулою
Р = Фпл Н;
5) обчислюється надлишок або дефіцит верстато-годин по групах обладнання шляхом зіставлення завантаження обладнання (потрібного фонду часу, П) з пропускною здатністю обладнання (розташовуваним фондом часу, Р);
Якщо баланс завантаження обладнання виявить надлишки верстато-годин по групах обладнання (Р-П 0), а Кз.об 1, то виробнича програма повинна бути збільшена. Якщо Р-П 0, Кз.об 1, то має місце недолік верстато-годин по даній групі устаткування.
Подібні розрахунки виконуються за такими групами устаткування, які є провідними для даного виробництва. По інших групах обладнання розрахунок потужності здійснюється у випадках, якщо дана група може виявитися «вузьким місцем» і лімітувати виробництво.
У цехах і на дільницях, де виробнича потужність визначається виробничою площею, проводиться розрахунок балансу виробничої площі в квадрат-метро-годинах аналогічно розрахунку в верстато-годинах. Більш об'єктивно завантаження устаткування підприємств з переривчастим режимом роботи відображає коефіцієнт змінності, а для підприємств з безперервним процесом виробництва - коефіцієнт завантаження обладнання.

Завдання № 1
Виробнича програма підприємства - 10 000 од. продукції і чиста вага одиниці продукції при плановому коефіцієнті використання металу 0,72.
Поставки металу здійснюються один раз на місяць, річна потреба металу 800 тн.
Розрахувати величину виробничого запасу металу для забезпечення виробничої програми підприємства і чиста вага одиниці продукції.
Рішення:
1) Визначимо середньоспискову потреба в металі:
Пм.с. = 800тн / 360 = 2,222 т.
2) Визначимо поточний, страховий і транспортний запас металу:
Зтек = Пм.с Іп, (1),
де Іп - інтервал між двома черговими поставками металу
Зстр = 50% Зтек
Зтр = Пм.с 2
Зтек = 2,222 т 30 = 66,66 т
Зстр = 50% 66,66 т = 33,33 т
Зтр = 2,222 т 2 = 4,444 т
3) Визначимо виробничий запас металу:
Нтр.з = Зтек + Зстр + Зтр
Нтр.з = 66,66 т + 33,33 т + 4,444 т = 104,434 т
4) Визначимо валовоий витрата металу:
(2),
де Тп - число днів в періоді
q - обсяг випуску продукції

5) Визначимо чиста вага металу у виробі:
Чв.м. = Кі Вр.м. (3),
де Вр.м. - Валову витрату металу,
Кі - коефіцієнт використання металу
Чв.м. = 0,72 0,08 = 0,0576
Завдання № 2
Собівартість одиниці продукції у базисному періоді 650 крб., За планом передбачено зниження її на 4%; розмір випуску продукції базисного періоду 2500 тн.; Планується збільшення на 8%. Оптова ціна - 680 руб. / тн.
Визначити величину витрат на 1 грн. товарної продукції в плановому періоді і зміна її в порівнянні з базисним періодом (у%).
Рішення:
1) Знайдемо собівартість в плановому періоді:
Sпл = Sбаз - 4% = Sбаз
Sпл = 650 = 624руб.
2) Знайдемо розмір випуску продукції в плановому періоді:
Qпл = qбаз +8% = qбаз
Qпл = 2500тн. = 2700тн.
3) Знайдемо обсяг продукції в плановому періоді:
V = Qпл Z (4),
де Z - ціна одиниці продукції.
V - 2700тн. 680руб/тн. = 1836000 крб.
4) Знайдемо обсяг продукції в базисному періоді:
V = Qбаз = Z = 2500тн. 680руб/тн = 1700000 крб.
5) Знайдемо величину витрат на 1 карбованець товарної продукції в плановому періоді, базисному періоді і її зміна в плановому періоді в порівнянні з базисним:
З = S / V (5),
З = 624руб./1836000руб = 0,0003 руб.
З = S / V (6),
З = 650руб./1700000руб .= 0,0004 руб.
ΔЗ1руб.т.п. = З - З (7),
ΔЗ1руб.т.п .= 0,0003 руб -0,0004 руб .=- 0,0001 руб
Таким чином витрати в плановому періоді знизяться на 0,01% (0,0001 100%).

Висновок
Найважливішим результатом організації інтенсивного використання
виробничих потужностей є прискорення темпів приросту продукції без додаткових капітальних вкладень, темпів росту фондовіддачі. Розвиток нашої економіки на сучасному етапі і в найближчій перспективі обумовлює необхідність вдосконалення організації інтенсивного використання виробничих потужностей діючих підприємств. Організація інтенсивного використання наявних виробничих потужностей є важливим фактором економічного зростання, при якому не тільки підвищується ефективність застосовуваних потужностних ресурсів, але і зростає її значення у прирості продукції, тобто коли головним джерелом збільшення випуску продукції стає економія цих ресурсів. Організація інтенсивного використання виробничих потужностей повинна здійснюватися з урахуванням дії сукупності двох взаємопов'язаних видів факторів, що обумовлюють можливість більш напруженого функціонування потужних ресурсів за часів (підвищення їх завантаження) та що впливають на інтенсивний приріст потужностей (зниження машіноемкості). Визначення рівня організації інтенсивного використання виробничих потужностей обумовлює необхідність обгрунтування критерію його оцінки. Таким критерієм може бути мінімум розриву між рівнями використання потужностей і устаткування, що становить систему машин підприємства.
Отже, чим менше цей розрив, тим вище рівень організації використання виробничих потужностей. Проблема організації інтенсивного використання виробничих потужностей діючих підприємств охоплює широке коло питань та обумовлює необхідність вирішення двоєдиного завдання: по-перше, мобілізації резервів підвищення пропорційності потужностей шляхом вдосконалення побудови системи машин окремих підрозділів та підприємств в цілому, по-друге, раціонального використання виробничих потужностей шляхом вдосконалення господарського механізму, системи матеріального стимулювання. Ці питання є стрижневими у проведеній радикальної економічної реформи на рівні підприємства. Госпрозрахункове стимулювання інтенсивного використання виробничих потужностей забезпечується шляхом нормативного розподілу прибутку або доходу. Це є дієвим
важелем мобілізації внутрішніх резервів збільшення випуску продукції і поліпшення всіх техніко-економічних показників діяльності підприємств.

Список використаної літератури
1. Скляренко В.К., Прудніков В.М. Економіка підприємства: Підручник-М.: ИНФРА-М, 2007-528с .- (100лет РЕА ім Г. В. Плеханова).
2. Волков О.І., Скляренко В.К. Економіка підприємства: Курс лекцій. - М.: ИНФРА - М, 2002-280с. - (Серія «Вища освіта»).
3. Економіка організацій (підприємств): Підручник для вузів / Під ред. проф. В.Я. Горфінкеля, проф. В.А. Швандера. - М.: ЮНИТИ - Дана, 2006 - 608с.
4. Грибов В.Д., Грузинів В.П. Економіка підприємства: Учеб. посібник. - 3-е изд., Перераб. і доп. - М.: Фінанси і статистика, 2003. - 336 с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Контрольна робота
67.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Виробнича програма і виробнича потужність підприємства
Виробнича потужність підприємтсва
Виробнича потужність підприємства
Виробнича вентиляція
Виробнича практика 2
Виробнича безпека
Виробнича система
Виробнича естетика
Виробнича гімнастика
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru