додати матеріал


Вимоги до продукції

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст
1 Вимоги до продукції ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ........ ... .. 2
1.1 Аналіз вимог щодо продукції ... ... ... ... ... ... ... ... ... ......... 3
1.2 Зв'язок з споживачами ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .......... 3
1.3 Виявлення та оформлення шлюбу та інших втрат ... ... ... ... ... ... ... ... ........ 10
1.4 Втрати підприємства по виправленню внутрішнього браку ... ... ... ... .......... 11
1.5 Втрати від шлюбу випущеної підприємством продукції ... ... ... ... ... ........ 11
2. Оперативно - технічний облік браку і інших втрат ... ... ... ... ... ... ........ 14
3. Матеріальне стимулювання ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ........ 16
4 Система метрологічного забезпечення (МЗ) ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....... 17
4.1 Етапи і функції реалізації МО ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ......... 17
4.2 Планування робіт МО ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ........ 19
4.3 Підготовка кадрів та підвищення їх кваліфікації в галузі МО ... ....... 20
Список літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ........ 25

1 Вимоги до продукції
У процесі проведення робіт на різних етапах життєвого циклу встановлюються вимоги до продукції:
вимоги, встановлені споживачем, включаючи вимоги до дій з постачання і після поставки, встановлюються в договорі (контракті) на поставку серійно випускаються виробів або на розробку на етапі проектування, при цьому підтверджується відповідність вимогам споживача до позначення, документування та управління спеціальними характеристиками;
вимоги, не встановлені замовником, але необхідні для встановленого чи передбаченого використання продукції визначаються на етапі проектування головним конструктором і підтверджуються у споживача до початку проектування;
вимоги законодавчих і нормативних джерел, а також вимог безпеки для життя, здоров'я людини і охорони навколишнього середовища, що мають відношення до продукції, визначаються в процесі проектування. Інформація про наявність додаткових вимог до продукції надходить у результаті вивчення інформаційного банку даних, що містить, наприклад, огляд та порівняльний аналіз вітчизняних і зарубіжних аналогів; аналіз якості та надійності аналогічних виробів; використовуваних комплектуючих виробів (КІ) та матеріалів; результати науково дослідних робіт (НДР ), у тому числі патентних досліджень; результати ДКР і технологічних робіт; техніко-економічного аналізу, моделювання та художнього конструювання;
додаткові вимоги, визначені підприємством, встановлюються також виходячи з наявного досвіду розробки, виробництва, експлуатації виробів. Джерелами даної інформації є дані, одержувані від експлуатаційний ремонт еро, КК і ТК, НТЦ.
1.1 Аналіз вимог щодо продукції
Метою аналізу є встановлення технічної здійсненності однозначності і повноти вимог до продукції, зазначеним замовником у контракті. Зазначена робота виконується відповідальними підрозділами підприємства. При необхідності, можуть залучатися й інші фахівці. Відповідальним за технічну перевірку та аналіз договорів є начальник відділу по роботі з договорами (ОРД).
Результати аналізу контрактів реєструються і систематично узагальнюються підрозділами: ОРД та управлінням маркетингу (УМ).
Аналіз вимог, щодо продукції, проводиться на підприємстві до укладення договору на постачання (розробку) виробів і застосовується для того, щоб забезпечити впевненість у тому, що:
вимоги до продукції виявлені;
вимоги договору, що відрізняється від тих, які були висловлені раніше, розглянуті;
підприємство має в своєму розпорядженні можливості для задоволення виявлених вимог.
Якщо споживач не висуває документованих вимог, підприємство підтверджує їх згідно СТП 07509111.00.096 у споживача до прийняття до виконання.
1.2 Зв'язок з споживачами
Для організації взаємозв'язку зі споживачами продукції на підприємстві використовуються такі основні інформаційні взаємодії, що стосуються:
інформації про продукцію;
інформації про хід виконання робіт, встановлених у договірних (контрактних) документах;
зворотного зв'язку зі споживачами, включаючи їхні скарги.
Інформація про продукцію надходить з УМ, в частині інформації про конкурентоспроможність продукції.
Інформація в ОРД про хід виконання робіт за контрактом надходить за такими основними напрямками:
аналіз виконання договорів на проведення робіт з проектування виробів проводиться науково-технічним центром (НТЦ);
аналіз виконання замовлень на поставку (виготовлення) виробів і надання послуг проводиться управлінням виробництва підприємства (УПП) в частині контролю за ходом виконання замовлень у процесі виробництва здійснюється відповідно до стандарту підприємства (СТП), в частині контролю за ходом відвантаження (поставки) продукції споживачам .
Інформація про експлуатацію продукції надходить від споживача у вигляді скарг, претензій і рекламацій.
Відповідальність за організацію робіт з зворотного зв'язку зі споживачами лежить по ТНП на ТЦ «Олімп», які складають зведену інформацію і передають її в КК і ТК, НТЦ та інші підрозділи підприємства для прийняття рішень щодо поліпшення якості продукції.
Для створення продукції високої якості на підприємстві плануються процеси життєвого циклу продукції.
На підприємстві відповідно до вимог ISO 9001 визначені дев'ятнадцять основних процесів, необхідних для функціонування СУЯ з яких тринадцять процесів відносяться до процесів життєвого циклу продукції, два процеси - до керуючих і чотири відносяться до забезпечує. Процеси, необхідні для функціонування СУЯ, наведені в Таблиці 1.
Таблиця 1 - Процеси, необхідні для функціонування СУЯ
Керуючі процеси
Забезпечують процеси
Позначення процесу
Найменування процесу
Позначення процесу
Найменування процесу
РД-01-08
Діяльність керівництва в СМЯ:
- Управління політикою та цілями підприємства (підрозділу);
- Планування СУЯ підприємства (підрозділу);
- Розподіл відповідальності і повноважень персоналу;
- Аналіз СМЯ з боку керівництва.
РД-02-73
РД-03-30
РД-14-85
РД-11-2472
Управління НД
Управління персоналом
Метрологія
Управління ППР обладнання
РД-15-08
Внутрішні аудити
Процеси життєвого циклу
РД-04-32
Аналіз контракту
РД-05-78
Маркетинг
РД-06-11
Проектування та розробка
РД-07-10
Розробка техпроцесів та проектування оснащення
РД-09-12
Виготовлення оснащення та інструменту
РД-12-17
Управління процесами виробництва
РД-10-2472
Проектування та виготовлення випробувального устаткування
РД-08-13
Закупівлі
РД-16-08
Вхідний контроль
РД-17-08
Контроль у процесі виробництва
РД-18-52
Випробування продукції
РД-13-55
Збереження продукції
РД-19-86
Рекламаційної-претензійна робота
На кожен процес розроблено «Справа процесу», до якого входить «Опис процесу». В «Описі процесу», яке є Керівним документом, викладені: мета, вимоги до входів та виходів, ресурсів, критерії результативності та ефективності, непридатність аналізу процесу.
У «Справа процесу» входять розробляються коригувальні та запобіжні дії, спрямовані на покращення процесу, а також документи з аналізу та оцінки результативності та ефективності процесу.
На підприємстві проводяться роботи з планування та організації процесів життєвого циклу продукції, необхідних для створення продукції високої якості.
Планування ритмічної роботи підприємства є складовою частиною управління якістю продукції. Планування ритмічної роботи засноване на впровадженні системи внутрішньозаводського оперативно-календарного планування і оперативного контролю за ходом виробництва.
Сучасні підприємства (фірми) зосереджують свою увагу не на виявленні шлюбу, а на його попередження, на ретельному контролі виробничого процесу та здійснюють свою діяльність відповідно до концепції «регулювання якості».
Продукція піддається оцінці в процесі виготовлення з метою перевірки, описані в технічній документації (ТД) операції завершені в повному обсязі і вимоги до якості продукції виконані, а також з продуктивного процесу вилучена продукція, невідповідна встановленим вимогам, і прийняті заходи попередження виникнення невідповідностей.
Деталі і складальні одиниці в процесі виробництва піддаються таким видам контролю з оформленням відповідних записів особою, що санкціонує випуск продукції:
контроль першій деталі;
контроль головної партії нових виробів, операційного, лабораторному та приймального контролю;
інспекційному контролю;
періодичним контрольним зборках і розборок.
Для порівняння серійної продукції за зовнішнім виглядом, якістю обробки, станом окремих поверхонь, взаємному розташуванню деталей, складальних одиниць і іншими параметрами, передбаченими технічною документацією, здійснюється оформлення еталонів.
Продукція, яку піддають контролю, не передається на наступні операції до повного завершення процедури контролю.
Відповідальність за проведення контролю продукції лежить на БТК цеху-виробника.
З метою підвищення відповідальності за якість виконуваної роботи, особливо, якщо об'єктивний і всебічний контроль скрутний і малоефективний, здійснюється переклад кваліфікованих робітників на самоконтроль.
Контроль у процесі виробництва є основоположним процесом. Власником процесу є начальник КК і ТК, керівником процесу - начальник відділу технічного контролю (ВТК).
На остаточний контроль пред'являється тільки готова продукція, що пройшла всі процедури технологічного процесу, передбаченого ТД на випробування продукції, разом з усією супровідною документацією, оформленої в процесі виготовлення і передбаченої технологією.
Відповідальність за пред'явлення продукції несуть складальні цехи. Остаточний контроль проводить бюро технічного контролю (БТК) складальних цехів.
Щоб уникнути додаткових капіталовкладень може бути використана технічна база сторонніх організацій для проведення контролю, вимірювань, випробувань продукції підприємства. Випробування проводяться на основі договорів, що укладаються між підприємством і організацією, що має відповідне обладнання та компетенцію. Відповідальність за організацію і проведення даної роботи лежить на випробувальній станції.
На підприємстві здійснюється планування можливих втрат від внутрішнього і зовнішнього браку.
На підприємстві також розробляється стандарт з обліку браку.
Стандарт поширюється на виконавців (робітників, майстрів, начальників цехів), працівників ВТК, працівників служб підготовки виробництва і конструкторських підрозділів підприємства.
Стандарт встановлює єдиний порядок виявлення, оформлення, аналізу шлюбу та інших втрат у виробництві. У стандарті наведено форми вихідної інформації і порядок забезпечення ними підрозділів для виявлення функцій управління.
Стандарт розроблений на підставі «Інструкції з обліку браку у виробництві (додаток до циркулярному листа Міністерства від 23.07.86 № 244)».
Стандарт визначає порядок обліку браку у виробництві, втрат від списання деталей, складальних одиниць, що не відносяться до шлюбу у виробництві, конструктивно-технологічних неминучих втрат.
Деталі, складальні одиниці і готові вироби за своєю якістю поділяються у виробництві на дві групи:
придатні, що підлягають випуску та відповідають вимоги креслень, технічних умов і стандартів;
шлюб, підлягає або виправлення, або вилученню з виробництва.
Браком у виробництві вважаються заготовки, деталі, напівфабрикати, складальні одиниці, готові вироби, передача яких споживачеві не допускається через наявність невідповідності і які не можуть бути використані лише після відповідного напряму, пов'язаного з додатковими витратами, незалежно від місця виявлення і знаходження забракованого вироби .
До шлюбу також відносяться матеріали, напівфабрикати і деталі, зіпсовані при налагодженні обладнання та відпрацювання технологічних процесів понад встановлені технологічних норм, а також зіпсованих унаслідок непередбаченої зупинки процесу виробництва.
Не належать до виробничого шлюбу:
недостача деталей, складальних одиниць, виявлена ​​при інвентаризації та інших перевірках заділів, а також при прийманні від робочих виготовленої ними продукції;
деталі, складальні одиниці застарілої конструкції у зв'язку із зміною їх конструкції або припиненням виробництва виробу, для комплектування яких виготовлені ці деталі, складальні одиниці;
витрати матеріалів, деталей, складальних одиниць на навчання робітників-учнів.
У залежності від характеру невідповідності брак поділяється на поправний і непоправний (остаточний).
Поправним шлюбом вважаються деталі, складальні одиниці, готові вироби, всі невідповідності яких, що зумовили бракування продукції, є переборні.
Невиправним браком вважаються готові вироби, напівфабрикати (деталі, складальні одиниці), включаючи продукцію, що прийшла в повну непридатність у замовника (споживача) з вини заводу - виробника, в межах встановленого для цієї продукції гарантійного терміну (ресурсу), які не можуть бути використані за прямим призначенням і виправлення яких технічно неможливо або економічно недоцільно.
За місцем виявлення брак поділяється на внутрішній і зовнішній.
До внутрішнього шлюбу ставиться брак, виявлений на підприємстві до відправлення продукції до споживача.
До зовнішнього шлюбу ставиться шлюб, виявлений на підприємстві споживачем або в торговій організації в процесі приймання, вхідного контролю, монтажу, а також в експлуатаційній організації або у споживача при експлуатації продукції, випущеної підприємством.

1.3 Виявлення та оформлення шлюбу та інших втрат
Виявлення шлюбу та інших втрат здійснюється робочим, бригадиром, контролером, випробувачем, майстром, технологом, працівником ВТК чи працівниками інших підрозділів при виготовленні, контролі або випробуванні продукції.
Оформлення шлюбу та інших втрат здійснюється за актом.
При отриманні повідомлення про шлюб з цеху-виробника, працівник БТК цеху-винуватця зобов'язаний протягом 24 годин оформити шлюб, перевірити ще раз зачепив деталей у ЦКС і інших цехах та вжити заходів щодо виключення випадків випуску браку з цеху в подальшому.
Введення акту в ПЕОМ.
Контроль за своєчасним оформленням актів, його здійснюють:
ТБ ВТК - підрозділи підприємства;
БТК - по цеху.
Планування та аналіз фактичних результатів діяльності підприємства, його втрати при остаточному внутрішньому шлюбі продукції можуть бути визначені за формулою:
Пб = Сб + ЗП (1 + КЦ.Р) + ПДОП - Со.б - Зв (4),
де Сб - вартість сировини, матеріалів, купованих комплектуючих виробів, віднесених на собівартість продукції, руб.;
Зп - сума заробітної плати, витрачена на виготовлення продукції до моменту виявлення браку, руб.;
КЦ.Р - коефіцієнт, що виражає відношення цехових витрат і витрат по змісту устаткування до основної заробітної плати робітників за планом;
ПДОП - додаткові втрати від браку у інших цехах підприємства, викликані браком даного цеху, руб.;
Со.б - вартість остаточно забракованої продукції за ціною можливого її використання, руб.;
Зв - сума відшкодування збитків, фактично стягнута з винуватців браку, руб.
1.4 Втрати підприємства по виправленню внутрішнього браку
Втрати підприємства по виправленню внутрішнього браку можна визначити за формулою:
Пі.б = Сі.б + Зі.б (1 + Кц.р) + Пдоб - Зв (5),
де Сі.б - вартість сировини, матеріалів, палива і енергії, витрачених при виправленні браку, руб.;
Зі.б - сума заробітної плати, витрачена на виправлення забракованої продукції, руб.
1.5 Втрати від шлюбу випущеної підприємством продукції
Втрати від браку випущеної підприємством продукції визначаються за формулою:
Пб.в = Сб.в + Зо.б + Рд + Ртр.з - Со.б - Зв (6),
де Сб.в - виробнича вартість продукції, остаточно забракованої споживачами, руб.;
Зо.б - сума відшкодування покупцям витрат, понесених у зв'язку з придбанням ними остаточно забракованої продукції, грн.;
Рд - сума витрат на демонтаж забракованої продукції, грн.;
Ртр.з - сума транспортних витрат, викликаних заміною забракованих покупцями виробів, руб.
Суму втрат від виправлення зовнішнього шлюбу можна визначити за формулою:
Пі.в = Сі.в + Зі.в + Зв.і + Ртр.і (7),
де Сі.в - вартість матеріалів, комплектуючих виробів, витрачених на виправлення браку, руб.;
Зі.в - сума заробітної плати працівників підприємства (включаючи витрати на відрядження), витрачена у зв'язку з виправленням браку, руб.;
Зв.і - сума відшкодування покупцям витрат, пов'язаних з придбанням поправно бракованої продукції, грн.;
Ртр.і - сума транспортних витрат, викликаних виправленням браку, руб.
Винуватці шлюбу:
шлюб, виявлений у виробництві після виготовлення перших деталей, але не пред'являється контролерові або майстрові для перевірки і таврування, відноситься за рахунок робітників (або наладчиків, якщо проводилася налагодження устаткування);
якщо перші виготовлені деталі були перевірені і затавровані майстром чи контролером як придатні, але були не відповідними НТД, і наступні деталі, виготовлені за ним, виявилися бракованими, то такий шлюб відноситься за рахунок робітника, майстра і контролера;
деталі, складальні одиниці з браком, виявленим в цеху, який може бути виправлений без додаткової витрати деталей і матеріалів робочим, изготовившим цю продукцію, повертається для доопрацювання без додаткової оплати. У разі виправлення шлюбу іншим робочим проставляються витрати на усунення браку за рахунок конкретної особи;
при виправленні браку в іншому цеху, деталі передаються на доопрацювання за накладною з додатком оформленого акта. Цех, що виробляє доопрацювання, проставляє в акті витрати на неї і повертає акт цеху - винуватцю для остаточного оформлення акта;
повідомлення конкретного винуватця виготовлення і випуску браку продукції проводиться його безпосереднім керівником шляхом пред'явлення йому акту з бракованою продукцією з проставленими нормативними витратами і сумою утримання;
якщо в результаті аналізу на ділянці вхідного контролю встановлено, що винуватцем браку продукції є підприємство-постачальник, то представник ділянки вхідного контролю їде на склад;
якщо при аналізі встановлено, що невідповідність або дефект сталися з причин, незалежних від виробника продукції, то виробляється списання деталей.

2. Оперативно-технічний облік браку і інших втрат
Оперативно - технічний облік браку і інших втрат ведеться відділом автоматизованою системою управління підприємства (ОАСУП) на підставі вхідної інформації міститься:
в первинному документі-акті форми 16-24-08 (Додаток С);
до нормативно-довідковому документі - норма технічно-неминучих втрат (на налагодження обладнання та відпрацювання ТД) МГ 87520.
ОАСУП на підставі інформації, що міститься в акті, введеної в ПЕОМ цехів і в ЕОМ відділу, створює інформаційну базу даних забезпечує:
врахування в системі оперативно-календарного планування;
одержання даних по витратам на списання шлюбу та інших втрат у розрізі підрозділів і підприємства;
формування щомісячних МГ по завданню - «Облік браку та інших втрат у виробництві» за актами, зданим в ОАСУП до 28 числа поточного місяця.
Оцінка роботи по якості виготовлення продукції виконавців, цехів і технічних відділів, є одним з основних у комплексі заходів по системі якості.
Для оцінки роботи виконавців, ділянок, цехів і технічних відділів з підвищення якості виготовлення продукції застосовується комплексний показник КВП (коефіцієнт якості виготовлення продукції).
КВП ділянки характеризує в сукупності роботу виробничого, технічного і допоміжного персоналу, який закріплений за даною ділянкою.
Облік показників за виконавцями здійснюється шляхом щоденного заповнення контролерами, контрольними та виробничими майстрами форм показників, які вивішуються в приміщеннях ділянок.
Облік показників якості по ділянках здійснює начальник БТК (контрольний майстер).

3. Матеріальне стимулювання
Премія, нарахована виконавцями, коригується на КВП згідно Таблиці 2.
Таблиця 2 - Коефіцієнт коригування
КВП
Коефіцієнт коригування
Від 1,0 до 0,91
1,0
0,90 - 0,81
0,95
0,8 - 0,71
0,9
0,7 - 0,61
0,8
0,6 - 0,51
0,7
0,5 - 0,4
0,6
0,4 і нижче
Премія не нараховується
Головний контролер якості продукції щомісяця представляє керівництву підприємства пропозиції про зниження розмірів премії керівникам служб, відділів, цехів, БТК, що не забезпечує виготовлення продукції відповідно до встановлених вимог.
Планування показників якості, які впливають на КВП здійснює технічне бюро КК і ТК щорічно до 1 лютого наказом по підприємству.
КВП є одним з основних показників, що враховуються при підведенні підсумків економічного змагання між колективами підприємства.

4 Система метрологічного забезпечення (МЗ)
Система МО виробництва на підприємстві акредитовано метрологічною службою згідно з вимогами закону РФ «Про забезпечення єдності вимірювань» у взаємодії з підрозділами підприємства.
Система МО при розробці, виробництві і експлуатації продукції виконує наступні функції:
нормування;
планування;
контроль;
облік;
регулювання.
МО здійснюється з метою підвищення якості продукції, досліджень і випробувань, ефективності управління виробництвом.
4.1 Етапи і функції реалізації МО
При розробці, виробництві і експлуатації продукції здійснюється відповідно наступні етапи:
встановлення метрологічних вимог до якості продукції і впливають на неї чинників;
виконання метрологічних вимог до якості продукції впливають на неї чинників;
підтримання метрологічних характеристик продукції.
Реалізація функції системи МО наведені нижче:
встановлення раціональної номенклатури параметрів і оптимальної точності вимірювань при виробництві, випробуваннях та експлуатації (проводиться розробниками продукції за участю відділу головного механіка (ОГМ);
розробки та впровадження державних і галузевих стандартів та стандартів підприємства, що регламентують МО (здійснюється відділом стандартизації і ОГМ та іншими підрозділами);
розробка методик виконання вимірювань (проводиться розробниками продукції та службою головного технолога під методичним керівництвом ОГМ);
розробки рекомендації з вибору СІ і встановлення раціональної номенклатури, що застосовуються на підприємстві СІ (проводиться ОГМ).
Для реалізації функцій планування здійснюється:
планування проведення аналізу стану МО, метрологічної експертизи, розробки нормативної документації, розробки та атестації, методик виконання вимірювань, перевірки СІ (проводиться ОГМ та підрозділами-виконавцями конкретних робіт);
розробка плану заходів щодо вдосконалення МО (проводиться ОГМ).
Функція контролю реалізується:
проведенням метрологічної експертизи конструкторської, технологічної та нормативної документації (проводиться ОГМ та підрозділами-розробниками конструкторської та технологічної документації);
здійсненням атестації та перевірки СІ, калібрування СІ;
проведення контролю за станом та застосуванням СІ.
Реалізація функції обліку здійснюється шляхом проведення аналізу стану та оцінки техніко-економічної ефективності МО, організації та проведення обліку і зберігання СІ.
Реалізація функції регулювання здійснюється шляхом розробки заходів щодо вдосконалення МО, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів у галузі МО.
Організаційно - методичне керівництво роботами з МО здійснюється ОГМ.

4.2 Планування робіт МО
Завдання щодо вирішення завдань МО повинні включатися в план заходу по МО або в розділи планів стандартизації, організаційно-технічних заходів, підвищення якості продукції та ефективності виробництва та інших планів.
Формування плану підприємства з МО проводиться на основі:
завдань програми МО галузі та планів галузевої стандартизації;
результатів аналізу стану змін у галузі і на підприємстві;
результатів контролю за МО на підприємстві;
пропозиції підрозділів підприємства.
Завдання з розробки стандартів підприємства в області МО включається відділом стандартизації за погодженням з ОГМ до плану стандартизації на підприємстві на основі узагальнених пропозицій, що надходять від підрозділів підприємства.
Контроль за плануванням і виконанням завдань планів з МО покладається на ОГМ.
Контроль за станом і застосуванням СІ здійснюється ОГМ шляхом контролю:
наявності та правильності обліку СІ;
справності СІ та своєчасності їх перевірки, калібрування;
відповідності умов застосування СІ, нормованим для них умов експлуатації;
дотримання особами, що застосовують СІ, правил їх експлуатації та технологічного обслуговування;
відповідності умов зберігання СІ вимогам нормативної документації.
У підрозділах відповідальність за МО підрозділу, стан і застосування СІ покладається на керівника підрозділу і призначених ними осіб.
Відповідальність за організацію робіт і стан МО на підприємстві несе керівник підприємства.
4.3 Підготовка кадрів та підвищення їх кваліфікації в галузі МО
У програми з підготовки та підвищення кваліфікації керівників підрозділів, конструкторів, технологів, а також всіх працівників, пов'язаних з виконанням робіт з МО, повинні складовою частиною включатися розроблені або погоджені з ОГМ відповідні питання МО.
Організація підготовки та підвищення кваліфікації працівників метрологічної служби в навчальних закладах Держстандарту РФ покладається на ОГМ.
На підприємстві визначено моніторинг та вимірювання, які належить здійснювати, а також пристрої для моніторингу та вимірювань, необхідні для надання доказів відповідності продукції встановленим вимогам.
Контрольне, вимірювальне, випробувальне обладнання, що використовується для підтвердження відповідності продукції встановленим вимогам, піддається особливим процедур управління СІ.
Метрологічне управління СІ і випробувальним обладнанням здійснюється з урахуванням вимог, встановлених у 7.6 ГОСТ РВ 15.002.
Метрологічне забезпечення при розробці, виробництві, випробуваннях здійснюється відповідно до правил та положеннями:
правил з метрології;
державних стандартів: ГОСТ РВ 8.560, ГОСТ Р 8.563, ГОСТ Р 8.568, ГОСТ РВ 8.570;
методичними вказівками;
галузевими стандартами;
стандартами підприємства.
Відповідальність за управління СІ і випробувальним обладнанням покладено на головного метролога.
Підприємство має основоположним процес РД - 14 - 85 «Метрологія» для забезпечення того, щоб моніторинг та вимірювання могли бути виконані і в дійсності виконувались відповідно до вимог до них.
Метрологія є основоположним процесом. Власником процесу є технічний директор, керівником процесу - головний метролог.
Рішення задач метрологічного забезпечення виробництва здійснюють підрозділи підприємства під метрологічним керівництвом і за безпосередньої участі в роботах ОГМет.
Метрологічне забезпечення розробки і виробництва передбачає:
проведення метрологічної експертизи КД і ТД з метою контролю забезпеченості вимог норм і правил державною системою забезпечення єдності вимірювання (ГСИ) при призначенні параметрів продукції, при виборі та експлуатації СІ, в тому числі продукції оборонного призначення.
придбання, виготовлення, облік, зберігання, експлуатацію і списання засобів контролю та вимірювань;
забезпечення готовності перевірочної бази для проведення перевірки;
підготовку повірників;
повірку, організацію атестації та ремонту засобів контролю та вимірювань відповідно до графіків;
контроль за станом виконання графіків повірки засобів контролю та вимірювань;
впровадження державних стандартів, розробку і впровадження СТП, що регламентують положення метрологічного забезпечення розробки, виробництва та експлуатації продукції;
ремонт СІ.
Повірочна діяльність метрологічної служби підприємства контролюється відповідно до законодавства Органом державної метрологічної служби в особі Федеральної державної установи «Кіровський центр стандартизації, метрології та сертифікації».
Коригувальні дії з управління метрологічним забезпеченням здійснюються на основі аналізу виявлених невідповідностей у виробничому процесі, коли однією з причин є:
неправильність контрольно-вимірювального обладнання або технічного оснащення, що застосовується при випробуваннях;
недостатньо кваліфіковані методи роботи виробничого персоналу (організуючого, обслуговуючого, виконуючого або контролюючого) з контрольно-вимірювальним, випробувальним обладнанням, технологічним оснащенням, що застосовується при випробуванні.
Щоб уникнути повторного виникнення проблем проводиться:
аналіз і коректування методик перевірки контрольно-вимірювального, випробувального устаткування; технологічної випробувальної оснащення та періодичності з проведення;
коригування програм навчання виробничого персоналу, проведення його навчання з подальшою атестацією.
Дії підприємства з планування та застосування процесів моніторингу, вимірювання, аналізу і постійних поліпшень в СМЯ проводиться у цілях:
надання зовнішнім організаціям достовірних відомостей про якість продукції і послуг;
забезпечення відповідності вимогам, визначеним у НД СМЯ;
постійного підвищення ефективності та результативності процесів СМЯ.
Для збору аналізу даних про якість на різних стадіях виробничої діяльності підприємства для вироблення своєчасних і обгрунтованих рішень у сфері якості застосовуються статистичні методи:
вивчення та оцінка ринкового попиту, прогнозування характеру потреб у продукції за її номенклатурі здійснюється УМ на основі анкетування;
експертні методи, методи статистичних оцінок, функціонально-вартісний аналіз застосовуються при проектуванні і розробці;
анкетування, експертні методи використовуються:
на стадії матеріально-технічного постачання, при оцінці можливостей постачальників;
при встановленні форм і методів вхідного контролю матеріалів та напівфабрикатів (металевих і не металевих);
організації та проведенні вхідного контролю Ері.
Анкетування, експертні методи, статистичний приймальний контроль на стадії виробництва та випробувань застосовуються при вхідному, операційному, приймальному контролі продукції, при складанні і обробці інформації про відмови й обробки заході, спрямованих на підвищення якості та надійності виробів.
Статистичний приймальний контроль не застосовується, якщо конструкторсько-технологічною документацією передбачено суцільний контроль.
На підставі даних ОАСУП, експлуатаційного ремонтного відділу (еро) і підрозділів підприємства КК і ТК щомісяця з наростаючим підсумком з початку року і в порівнянні з відповідним періодом минулого року готується і наводиться аналіз роботи підрозділів за якістю. Результати аналізу та пропозиції щодо поліпшення щомісяця на нараді за якістю у генерального директора начальником КК і ТК доводиться до відома підрозділів.
При підготовці показників застосовується графоаналітичний метод. Результати аналізу надаються у вигляді зведень, таблиць, на яких представлені зведені значення характеристик за звітний період порівняно з відповідним періодом минулого року.
Відповідальним за підготовку показників і проведення аналізу є керівник групи КК і ТК.

Список літератури
1. Федеральний закон від 27 квітня 1993р. № 4871-1 про забезпечення єдності вимірювань.
2. Федеральний закон від 10 червня 1993р. № 5154-1 «Про стандартизацію» в 1 редакції Федерального закону від 27.12.95 № 211-79.
3. Федеральний закон від 10 червня 1993р. № 5151-1 «Про сертифікації продукції та послуг» в 1 редакції Федеральних законів від 27.12.95 № 211-ФЗ, від 02.03.98 № 30-ФЗ, від 31.07.98 № 154-73.
4. Федеральний закон від 07.02.1992 № 2300-1 «Про захист прав споживачів» 1992р. В 1 редакції федеральних законів від 09.01.96 № 2-фз, від 17.12.99 № 212-фз
5. Міжнародний стандарт ISO 10012-1 1992 - Вимоги до забезпечення якості вимірювального обладнання: Частина 1. Метрологічної системи підтвердження відповідності вимірювального обладнання.
6. ГОСТ Р 50779.71 - 99 (ІСО 2859.1 - 89) - Статистичні методи. Процедури вибіркового контролю за альтернативним ознакою: Частина 1. Плани вибіркового контролю послідовних партій на основі прийнятного рівня якості.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Маркетинг, реклама и торгівля | Реферат
92.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Вимоги до якості продукції
Еволюція підходів до управління якістю продукції Показники системи якості продукції
Калькуляція собівартості продукції тваринництва Методи калькуляції продукції в тваринництві
Вплив зміни в структурі підприємства й продукції на вартісні показники продукції
Облік готової продукції та аналіз реалізації продукції на виробничих підприємствах
Облік готової продукції та аналіз реалізації продукції на виробництв
Класифікація промислової продукції і показників якості Рівні якості продукції та методи їх
Педагогічні вимоги
Вимоги до ефективності протишуми
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru