Використання бухгалтерської звітності для аналізу фінансового стану підприємства

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Зміст

ВСТУП.

1. ПРАВОВЕ І ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЗВІТНОСТІ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ЇЇ КЛАСИФІКАЦІЯ.

1.1. Державне регулювання бухгалтерського обліку та звітності. Законодавство в цій області.

1.2. Сутність бухгалтерської звітності та вимоги до неї вимоги в сучасних умовах господарювання.

1.3. Обсяг бухгалтерської звітності підприємств, її зміст і строки складання. 12

1.4. Класифікація звітності.

1.5. Коротка економічна характеристика підприємства Торговий Дім * Центролит *.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ФОРМ бухгалтерської звітності ПІДПРИЄМСТВА ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ НА МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ.

2.1. Зміст, порядок складання, подання і затвердження бухгалтерських звітів і балансу.

2.2. Бухгалтерський баланс підприємства, його структура та зміст.

2.3. Порівняльна характеристика білоруського та зарубіжного балансів.

2.4. Звітність про фінансові результати підприємства ТД «Центролит» та основні напрямки її вдосконалення з використанням міжнародних стандартів.

2.5. Характеристика інших форм бухгалтерської звітності підприємств та шляхи її вдосконалення в умовах застосування міжнародних стандартів.

2.6. Звітність за західними стандартами.

2.7. Автоматизація звітності. 45

3. ВИКОРИСТАННЯ бухгалтерської звітності ДЛЯ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА.

3.1. Джерела інформації, основні методи і способи аналізу фінансового стану підприємства.

3.2. Аналіз господарської діяльності підприємства ТД * Центролит *.

3.3. Аналіз та оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства.

3.4. Аналіз та оцінка фінансової стійкості підприємства ТД * Центролит *.

ВИСНОВОК.

ЛІТЕРАТУРА.

ДОДАТКИ

ВСТУП.

Термін * звітність * має кілька значень. Під звітністю в широкому сенсі мається на увазі вся сукупність облікових записів, по якій можна проаналізувати фінансово-господарську діяльність підприємства. У більш вузькому сенсі - це особливий вид облікових записів, що є коротким витягом з поточного бухгалтерського обліку і відображають зведені результати роботи підприємства за певний період.

Розвиток ринкових відносин і поява різних видів власності спричинили за собою зміну не тільки діючої системи обліку, але і звітності. Сучасна звітність підприємства повинна задовольняти інформаційні запити різних користувачів, інтереси яких можуть не збігатися. Наприклад, національні стандарти бухгалтерського обліку та звітності США і Великобританії, в економіці яких найважливішу роль грає акціонерний капітал, головне місце відводять відомостями, що задовольняє інтереси акціонерів. У Німеччині та Японії основними інвесторами є банки, тому в національних стандартах тут на першому місці - інтереси кредиторів. У Франції і Швеції звітність характеризується більшою уніфікованість і регламентованою, оскільки в цих країнах значна роль державного регулювання національної економіки. Але незалежно від національних особливостей звітність повинна забезпечувати повний і точний опис активів підприємства, його зобов'язань, капіталу, прибутків і збитків, резервів, що в свою чергу дає можливість приймати обгрунтовані управлінські рішення, і готуватиметься відповідно до таких загальновизнаних у світовій практиці бухгалтерськими принципами, як принцип подвійного запису або двосторонніми, принцип діючого підприємства, принцип обачності, принцип грошового виміру, принцип матеріальності та інші.

Сучасний етап розвитку Білорусі характеризується поступовим поворотом економіки до зовнішнього світу, свідомістю її як частини світової господарської системи. Це визначає основні напрями змін у господарському механізмі. У системі бухгалтерського обліку та звітності одним з таких напрямів є використання Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), що видаються з 1973 року незалежним комітетом зі штаб-квартирою в Лондоні.

У нашій республіці при переході на міжнародну систему бухгалтерського обліку і звітності в процесі розробки національних стандартів одна з основних труднощів полягає у задоволенні запитів всіх користувачів, а також у забезпеченні повноти і об'єктивності звітної інформації, оскільки вона тягне за собою певні юридичні наслідки.

Зміна цілей і завдань бухгалтерського обліку в умовах формування ринкових механізмів господарювання передбачає перегляд вимог, що висуваються до бухгалтерської звітності. Вона повинна містити інформацію, корисну для інвестиційних рішень і рішень по наданню кредитів, для оцінки майбутніх грошових потоків підприємства, ресурсів підприємства і його зобов'язань, ефективності використання економічного потенціалу.

Метою даної дипломної роботи є вивчення бухгалтерської звітності, її обсягу, використання бухгалтерської звітності для аналізу фінансового стану підприємства, а також її вдосконалення в умовах переходу на міжнародні стандарти.

  1. ПРАВОВЕ І ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЗВІТНОСТІ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ЇЇ КЛАСИФІКАЦІЯ.

    1. Державне регулювання бухгалтерського обліку та звітності. Законодавство в цій області.

Перехід до ринкових відносин, інтеграція в світове економічне співтовариство, перехід на прийняті у всьому світі бухгалтерські стандарти в значній мірі змінили підходи до постановки бухгалтерського обліку на підприємства. Від жорсткої регламентації облікового процесу з боку держави в минулому переходять до розумного поєднання державного регулювання і самостійності організацій у постановці бухгалтерського обліку. Суть нового підходу полягає в тому, щоб на основі встановлених державою загальних правил самостійно розробляти облікову політику, яка б відображала специфіку підприємства, галузі.

Закон * Про бухгалтерський облік та звітності * (стаття 7) вказує, що підприємства самостійно вибирають форму бухгалтерського обліку, тобто свою облікову політику, під якою прийнято розуміти вибір підприємством варіантів обліку, а також техніки ведення та організації бухгалтерського обліку, виходячи з встановлених припущень та інших особливостей підприємства (кваліфікації бухгалтерських працівників, оснащеності комп'ютерами і т.д.).

Таким чином, державне регулювання бухгалтерського обліку та звітності здійснюється з метою досягнення однаковості у веденні обліку і складанні звітності, підвищення достовірності та своєчасності облікової та звітної інформації, що відображає господарські та фінансові операції підприємства.

Відповідно до закону, орган, що здійснює методичне керівництво бухгалтерським обліком і звітністю в Республіці Білорусь, визначається Урядом. Постановою Кабінету Міністрів від 24 березня 1995 року Уряд наділив Міністерство фінансів правом розробляти і затверджувати національні стандарти з бухгалтерського обліку, положення, інструкції та роз'яснення та інші нормативні акти, що встановлюють єдині методичні основи бухгалтерського обліку та звітності.

Законодавство Республіки Білорусь в області бухгалтерського обліку та звітності представлено законами та підзаконними актами, виданими за період існування Республіки як суверенної держави а також підзаконними актами колишнього Союзу. Фундамент для норматворчества в цій області заклав прийнятий у жовтні 1994 голи закон * Про бухгалтерський облік та звітності *. З незначними доповненнями, внесеними Міністерством фінансів республіки, діє * План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської деятеьності підприємства та інструкція по його застосуванню *, затверджені Мінфіном СРСР. Мінфін РБ в березні 1998 року затвердив * Основні положення по складу витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) *.

Значний обсяг підзаконних актів, що видаються Міністерством фінансів і Державним податковим комітетом з питань оподаткування, містить вказівки, пов'язані з відображення у звітності господарських та інших операцій.

Міністерство фінансів, як правило, щорічно доводить до всіх зацікавлених порядок складання річного бухгалтерського звіту підприємства.

Законодавство, яке регулює бухгалтерський облік і звітність, може бути згруповано в кілька блоків. Перший - це закони та підзаконні акти, регулюючі загальні питання бухгалтерського обліку та звітності, такі як Закон * Про бухгалтерський облік та звітності *, Положення про головних бухгалтерів і т.д. Другий стосується облікової документації. Третій - встановлює порядок складання звітності. Четвертий діє в області обліку податкових та неподаткових платежів. П'ятий - охоплює акти, що регулюють собівартість продукції, в тому числі, стосовно окремих галузях і видах діяльності. Шостий блок - це акти, що стосуються амортизації. Сьомий блок стосується відрядження, представницьких та інших витрат. Восьмий - це нормативні акти, пов'язані з оплатою праці. Дев'ятий, найзначніший, - встановлює норми витрат, убутку, списання втрат. Десятий блок - це акти, пов'язані з рухом валютних цінностей. Наприклад, лист Мінфіну от15 квітня 1994года * Про порядок відображення в бухгалтерському обліку зовнішньоекономічних операцій *. Одинадцятий - нормативні акти за бартерними операціями. Дванадцятий - в області безготівкового і готівкового грошового обігу, в тому числі, операції з іноземною валютою. Тринадцятий - це інвентаризація, облік недостач, розкрадань, безоплатної передачі.

    1. Сутність бухгалтерської звітності та вимоги до неї вимоги в сучасних умовах господарювання.

Господарська діяльність підприємств відображається в поточному обліку, який дозволяє систематично контролювати правильність витрачання коштів підприємств. Однак даних поточного обліку недостатньо для контролю над виконанням завдань і використанням знаходяться в розпорядженні підприємств коштів.

Складання звітів - завершальний етап облікового процесу. У них містяться сукупні відомості про результати виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства. Дані бухгалтерської, статистичної і оперативної звітності є джерелами інформації. Звітність - це система узагальнених і взаємопов'язаних показників про стан і використання основних і оборотних коштів, про джерела формування цих коштів, фінансові результати та напрями використання прибутку і т. д.

Роль звітності особливо зросла у зв'язку з тісним зближенням національних економік різних країн світу, що зажадало уніфікації методів і принципів складання фінансової звітності. Система звітності дає можливість визначити результати роботи не тільки окремих підприємств, але й об'єднань і галузей в цілому.

Звітні показники використовуються для аналізу господарської діяльності на окремих ділянках виробництва, визначення його позитивних і негативних сторін, причин відхилень від плану, виявлення внутрішніх резервів для підвищення ефективності роботи підприємств.

У бухгалтерському обліку здійснюється узагальнення і накопичення даних, отриманих в процесі первинного спостереження за господарською діяльністю. Відбувається узагальнення інформації, що відображається на рахунках, в різних облікових регістрах.

Для управління процесами виробничої та фінансової діяльності підприємств необхідна інформація не тільки бухгалтерського, а й інших видів обліку. Вона повинна бути представлена ​​в компактній формі, зручній для огляду і сприйняття людьми, які приймають управлінські рішення. Такою формою є звітність.

Звітність як елемент методу бухгалтерського обліку виступає завершальним етапом повного циклу бухгалтерської обробки інформації. Вона характеризує виробничу і фінансову діяльність підприємства за допомогою системи узагальнюючих показників.

Таким чином, бухгалтерська звітність - це комплекс показників, що характеризують результати господарської діяльності за звітний період, отриманий з даних бухгалтерського та інших видів обліку. Вона являє собою засіб управління підприємством і одночасно метод узагальнення та подання інформації про господарську діяльність.

У найбільш загальному сенсі "звіт" означає повідомлення, доповідь кому-небудь про свої дії або роботі. Поняття звітність має збірне значення і означає сукупність кількох звітів, а також процес їх складання і доведення до користувача. Звітність використовується в системі управління як спосіб отримання вищестоящими ланками інформації про роботу, результати або стан справ у нижчестоящих ланках або інших керованих ними об'єктах.

Звітність виконує важливу функціональну роль у системі економічної інформації. Вона інтегрує інформацію всіх видів обліку і подається у вигляді таблиць, зручних для сприйняття інформації об'єктами господарювання.

За допомогою звітності вирішується кілька завдань, пов'язаних з використанням облікової інформації для управління:

  • відбувається фільтрація та систематизація інформацію вибираються найбільш суттєві показники для управління і усувається надлишкова і непотрібна інформація;

  • встановлюється ступінь виконання планових завдань і договорів, що дає можливість встановити якість планування і необхідність уточнення не тільки планових та нормативних розрахунків, але і всієї господарської діяльності;

  • створюється необхідне інформаційне забезпечення для прийняття управлінських рішень щодо поліпшення всієї господарської діяльності підприємства;

  • забезпечується зручне і тривале зберігання облікової інформації;

  • звітують як фізичні, так і юридичні особи за різні часові періоди, з різних видів і питань своєї діяльності, перед різними державними і недержавними органами управління, перед власниками, перед громадськістю.

Складається звіт тоді, коли є необхідна інформація про події, явища, діяльності або результати. Таку інформацію надає спеціально організована система обліку.

Бухгалтерська звітність згідно з чинним законодавством складається підприємствами, організаціями та установами, які ведуть бухгалтерський облік.

Звітність є одним з елементів методу бухгалтерського обліку і входить в поняття бухгалтерський облік. Отже, як заключний елемент методу, бухгалтерська звітність грунтується і випливає з даних бухгалтерського обліку. Тому будь-які зміни до складу звітності вносяться за умови, що дана інформація або показники вже є в обліку в готовому вигляді або виходять після внесення певних змін до цієї системи обліку.

Сутність звітності, як заключного елемента методу, зводиться до узагальнення даних поточного обліку господарської діяльності в системі рахунків, отримання на них дебетових і кредитових оборотів, виведенню кінцевих сальдо і поданням цих показників у вигляді балансу та інших форм, зручних для огляду і сприйняття керівником, власником або будь-яким іншим користувачем. Оскільки по звітності судять про роботу підприємства, а потім на її основі приймаються різні управлінські рішення, то до звітності завжди пред'являються особливі вимоги. Найважливіші з них наступні: достовірність, своєчасність, порівнянність, доступність і економічність (схема 1).

Достовірність даних, наведених у звітності, забезпечується достовірністю інформації, відображеної в системі бухгалтерського обліку, її документальної обгрунтованістю, спеціальними прийомами зіставлення даних у регістрах, а також періодичної звіркою даних обліку з положенням справ в реальній дійсності шляхом проведення інвентаризацій. Навмисні спотворення звітності, приписки, розбіжності з даними обліку законодавчо карні.

Своєчасність звітності полягає в тому, що показники, що містяться в ній за минулий звітний період, представлені в максимально короткі терміни з моменту його закінчення. Граничні дати подання звітності встановлюються законодавчо. Запізнення у поданні звітності призводить до запізнювання приймаються на основі управлінських рішень і, отже, до втрати їх дієвості та ефективності.

Порівнянність звітних даних забезпечується в основному постійністю складу показників, їх змісту і застосовуваних прийомів обліку та оцінки, тобто незмінністю облікової політики протягом звітного періоду. При зміні облікової політики проводяться розрахунки з приведення показників у порівнянний вид, що часто викликає не тільки технічні, але й економічні труднощі.

Особливо складно привести в порівнянний вид звітні дані в умовах сучасної гіперінфляції, коли непередбачувано змінюються не прийоми обліку, а сам вимірник - грошова одиниця. Порівнювати, контролювати, аналізувати відносні показники без додаткового коректування на рівень інфляції в таких умовах взагалі не має сенсу. Тому необхідність таких коректувань, як і дотримання єдиної облікової політики, передбачена чинним законодавством.

Порівнянність звітності забезпечується не тільки за різні звітні періоди на одному і тому ж підприємстві (тобто в часі), але і між звітністю різних підприємств, що відносяться до однієї або різних галузей, форм власності, організаційних структур і т.п. (Тобто в просторі). Цього вимагає існуюча система узагальнення даних обліку та звітності щодо об'єднань, галузям, територіям і республіці в цілому органами статистики, а також при поданні інформації різним управлінським структурам відповідних рівнів при складанні зведеної бухгалтерської звітності.

Доступність звітності полягає в тому, що всі показники, наведені в ній, зрозумілі по суті будь-яким її одержувачем або споживачем. У ній, як правило, не повинно міститися таких показників, які раніше не наводилися і не можуть бути відомі і зрозумілі користувачем. Однак, при необхідності їх використання (введення), до звіту повинна додаватися пояснювальна записка (методичні вказівки) з усіма роз'ясненнями з новим або з особливо складних моментів у звітності. Доступність і ясність не може бути забезпечена і в тому випадку, якщо у звіті не приведені всі потрібні показники або наведено не в повному обсязі.

Економічність звітності вимагає постійних пошуків шляхів зниження витрат на її підготовку та доставку одержувачеві. Тому звітність повинна бути короткою і не повинна містити зайвих, непотрібних для споживача показників. Показники мають зводитися в найбільш компактні, зручні для огляду таблиці. Ці таблиці повинні розроблятися і мати типову, стандартну форму. Найбільш економічним, оперативним і досконалим засобом одержання і передачі звітності в даний час є ПЕОМ, об'єднані в локальні обчислювальні мережі, а також інші сучасні технічні засоби зв'язку (факси, модеми, засоби телекомунікації).

Перераховані основні вимоги пред'являються до будь-якої звітності і, перш за все, до бухгалтерської. Виходячи з цих вимог і загального розуміння її місця та сутності в системі управління, можна дати таке визначення бухгалтерської звітності. Бухгалтерська звітність являє собою комплекс взаємопов'язаних показників, отриманих в системі бухгалтерського обліку і характеризують майновий стан і фінансові результати роботи господарюючого суб'єкта за звітний період.

У залежності від того, якому управлінському органу призначена бухгалтерська звітність, існує більш загальна її класифікація - на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня звітність подається різним користувачам, які перебувають за межами підприємства: власникам (засновникам, акціонерам), податковим органам, органам статистики, банкам, іншим органам державного управління відповідно до чинного законодавства. Державні підприємства звітують перед своїми вищими органами управління - міністерствами, відомствами, об'єднаннями, які є представниками держави як власника. При використанні позикових коштів банків або коштів державного бюджету звітність може надаватися і зазначеним органам.

Внутрішня звітність подається керівництву підприємства та іншим органам управління всередині підприємства. Для внутрішньої звітності поряд з типовими формами використовуються і спеціалізовані, нетипові, які встановлюються самим підприємством.

    1. Обсяг бухгалтерської звітності підприємств, її зміст і строки складання.

Обсяг бухгалтерської звітності визначається табелем діючих норм, де наводиться їх перелік із зазначенням строків складання. Підставою для заповнення табеля служать положення про бухгалтерських звітах і балансах, а також відомчі інструкції.

З метою раціональної організації бухгалтерського обліку велике значення має розробка плану його організації. У плані звітності наводяться перелік звітних форм, звітний період, терміни подання звітності, найменування та адреси організацій та установ, що отримують звітність, спосіб представлення звітів та прізвища працівників, відповідальних за складання звітності, з точним зазначенням виконуваних ними робіт.

Відповідно до постанови Міністерства фінансів Республіки Білорусь підприємства і організації, що здійснюють підприємницьку діяльність і є юридичними особами за законодавством РБ, незалежно від форм власності (включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, а також білоруських суб'єктів господарювання за кордоном), представляють річний бухгалтерський звіт в наступному обсязі :

  1. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС (типова форма № 1);

  2. ЗВІТ ПРО ПРИБУТКИ І ЗБИТКИ (типова форма № 2);

  3. ДОДАТОК До БАЛАНСУ (типова форма № 3).

Форми річного звіту підприємства, затверджені Міністерством фінансів відповідно до Закону РБ * Про бухгалтерський облік та звітності *, наведені у додатку 1.

До річної бухгалтерської звітності підприємства (за винятком має статус малого) додається пояснювальна записка з викладом основних факторів, що вплинули у звітному році на підсумкові результати діяльності підприємства, і освітлення фінансового стану підприємства, а також рішення за підсумками розгляду на підприємстві річного бухгалтерського звіту та розподілу чистого прибутку.

Бухгалтерський баланс складається щомісяця, звіт про прибутки і збитки форми № 2 - поквартально і використовується на підприємствах для керування.

При складанні бухгалтерських звітів і балансів повинні бути забезпечені:

  • тотожність показників бухгалтерських звітів і балансів даним синтетичного і аналітичного обліку;

  • відповідність, як правило, показників вступного балансу за звітний період аналогічним показникам заключного балансу за період, що передує звітному.

Підприємство складає самостійний баланс за всіма видами діяльності, що відображає склад майна та джерела їх формування.

Звітний баланс отримує нове призначення. Він повинен забезпечувати інформацією про збереження власності підприємства, його фінансових ресурсах.

Річна бухгалтерська звітність дає досить повну інформацію для оцінки ефективності роботи підприємства.

В якості додатку до річного звіту дається пояснювальна записка, готувати працівниками відповідних відділів, а в разі перевірки аудиторською організацією - аудиторський висновок. У пояснювальній записці характеризується діяльність підприємства за рік у порівнянні з планом і попереднім роком. Значна увага приділяється використанню виробничих основних і оборотних коштів, станом дебіторської і кредиторської заборгованості, дотримання режиму економії, збереження цінностей. До записки докладають відомість результатів інвентаризацій основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів, проведених протягом року, і показують наростаючим підсумком всі виявлені недостачі і надлишки, а також суми пересортицю. Ці відомості дозволяють вивчити структуру нестач і втрат, їх динаміку, а також контролювати джерела покриття непродуктивних витрат.

У записці мають бути відображені вплив основних факторів на виробничі та фінансові показники, причини невиконання тих або інших завдань і заходів щодо забезпечення виконання плану випуску продукції, зниження її собівартості, підвищення ефективності праці, рентабельності.

Для виконання і розповсюдження передового досвіду доцільно в записці викласти позитивні моменти в діяльності підприємства і заходи, які приймалися ним для досягнення високих показників. У заключній частині записки висвітлюється стан господарського розрахунку, обліку та намічаються шляхи їх вдосконалення.

Відповідно до Закону РБ * Про бухгалтерський облік та звітності * міністерства і відомства додатково до типових форм можуть встановлювати спеціалізовані форми бухгалтерської звітності для підприємств за погодженням з Міністерством фінансів.

На підприємствах з іноземними інвестиціями, підприємств білоруських суб'єктів господарювання за кордоном, а також інших підприємствах недержавних форм власності за згодою їх учасників, засновників та інших власників звіти, які складаються за трьома основними формами річної бухгалтерської звітності, можуть доповнюватися даними, необхідними для здійснення контрольних прав.

У зв'язку з цим зазначені підприємства можуть самостійно виготовляти кодові бухгалтерські звіти і баланси, маючи на увазі необхідність подання інформації широкому колу користувачів.

У зазначені звіти включаються статті, що відображають активи, пасиви та операції, що мали місце у звітному році. При відсутності того чи іншого виду майна, зобов'язання, операції, відповідна стаття не наводиться. При цьому для статей (рядків), включених у баланс і звіти, повинен бути збережений їх код, зазначений у графі 2 типових форм звітності.

Підприємство представляє річний бухгалтерський звіт не пізніше 1 квітня наступного за звітним року:

  • власникам (або уповноваженим ними органам - відповідно до установчих документів);

  • органам державної податкової інспекції (за місцем знаходження підприємства);

  • установам банків згідно з кредитним договором;

  • органам державної статистики (за місцем знаходження підприємства);

  • іншим державним органам, на які відповідно до чинного законодавства покладена перевірка окремих сторін діяльності підприємства і отримання відповідної звітності. До таких органів, зокрема, відносяться фінансові органи, які здійснюють фінансування витрат підприємства за рахунок асигнувань з бюджету.

Бухгалтерська інформація в невстановлені адреси може представлятися лише за домовленістю з підприємством на комерційній основі.

Підприємство, що мають дочірні підприємства, складає і подає крім власного бухгалтерського звіту також консолідовану (зведену) звітність, що включає звіти своїх дочірніх підприємств. При цьому під дочірнім підприємством слід розуміти підприємство, що є юридичною особою і над якими здійснюється постійне право на визначення стратегічної політики в питаннях поточної, інвестиційної та фінансової діяльності з боку материнського підприємства.

У бухгалтерську звітність підприємства включаються показники виробництва, господарств, філій, представництв, відділень та інших відокремлених структурних підрозділів, виділених на окремий баланс.

Господарські асоціації, союз, концерн і інші господарські об'єднання підприємств, створені на добровільних засадах з метою координації діяльності за галузевою, територіальною або іншою ознакою, які є юридичними особами, складають самостійний і зведений звіти.

Розгляд та затвердження річної бухгалтерської звітності здійснюється в порядку, що встановлюється установчими документами підприємства.

Річна бухгалтерська звітність підприємства про результати господарської діяльності, майновий та фінансовий стан є відкритою до публікації для зацікавлених користувачів (бірж, покупців, постачальників).

По підприємству, ліквідованому або реорганізованій, змінили форму власності у звітному році, представляється звіт за діючими формами річного звіту за період з початку року до моменту ліквідації.

Новостворені підприємства показують у звіті кошти та їх джерела з 1-го числа місяця їх реєстрації по 31 грудня звітного року, а для підприємств, створених після 1-го жовтня, дозволяється вважати першим звітним роком період з дати набуття прав юридичної особи по 31 грудня наступного року.

Об'єднання (спілки, господарські асоціації, концерни та інші об'єднання), яким підпорядковані самостійні підприємства, крім самостійних балансів складають також зведені баланси, які включають активи і пасиви балансів самих об'єднань та самостійних підприємств.

Зведений баланс і звіти об'єднання складають шляхом зводу форм звітів виробничих одиниць і звітів самого підприємства.

До складу зведеного річного бухгалтерського звіту включаються звіти як безпосередньо підпорядкованих їм підприємств, так і підприємств комунальної власності (включаючи малі підприємства), а також орендних підприємств, створених на базі державних підприємств або їх структурних підрозділів, до остаточного викупу, за такими видами діяльності:

  • по основній діяльності підприємств промисловості;

  • з капітального будівництва, з основної діяльності будівельних, монтажних, ремонтно-будівельних, бурових, проектних та вишукувальних підприємств;

  • по основній діяльності геологічних організацій і топографо-геодезичних підприємств (експедицій);

  • з основної діяльності наукових організацій;

  • по основній діяльності підприємств (організацій) з матеріально-технічного постачання і збуту;

  • по основній діяльності підприємств торгівлі та громадського харчування;

  • по основній діяльності підприємств з виробництва сільськогосподарської продукції;

  • по основній діяльності підприємств системи хлібопродукції;

  • по основній діяльності обчислювальних центрів і інших організацій, що знаходяться на самостійному балансі і надають інформаційно-обчислювальні послуги;

  • по основній діяльності підприємств побутового обслуговування населення;

  • по основній діяльності підприємств транспорту;

  • з основної діяльності організацій по ремонту та утриманню автомобільних доріг;

  • по основній діяльності підприємств житлово-комунального господарства;

  • по основній діяльності правлінь громадських організацій та об'єднань;

  • по основній діяльності зовнішньоекономічних об'єднань.

Міністерства і відомства можуть складати зведений річний звіт по підприємствах інших видів діяльності, крім перерахованих вище.

    1. Класифікація звітності.

З метою впорядкування та полегшення складання звітність класифікується за такими основними ознаками (дивись схему 2):

За змістом і джерелами складання розрізняють статистичну, бухгалтерську та оперативну (спеціальну) звітність.

Форми статистичної звітності затверджуються Міністерством статистики та аналізу республіки. Вони містять інформацію, необхідну для всебічного вивчення економіки нашої республіки. Джерелом статистичної звітності є дані бухгалтерського обліку.

Бухгалтерська звітність відображає результати господарської діяльності за звітний період. Вона складається тільки за даними бухгалтерського обліку, причому з дотриманням балансового узагальнення облікової інформації.

Оперативна звітність відображає різні сторони господарської діяльності (розрахунки з бюджетом, використанням коштів фондів і т.д.). Вона складається за даними бухгалтерського обліку та оперативних відомостей, отриманих з підрозділів підприємства.

По термінів уявлення розрізняють нормативну і строкову звітність. Нормативна представляється в строго визначені терміни, а термінова - після 4-5 днів після звітного періоду.

За ступенем узагальнення класифікують первинну і зведену звітність. Первинна звітність подається підприємствами (об'єднаннями), а зведена - міністерствами, відомствами, складену на підставі первинної звітності.

За обсягом розкритих результатів господарської діяльності звітність може бути повної і короткої (скороченої).

За періодичністю представлення розрізняють звітність річну і періодичну. Періодична звітність подається за місяць, квартал, півріччя і т.д.

За охопленням видів діяльності звітність може включати всі сторони діяльності підприємства або тільки включати одну його галузь (торгівлю, постачання).

За поширенням на галузі економіки звітність може бути типовий і галузевої. У першому випадку використовуються типові форми звітності, а в другому - спеціалізовані, що відображають діяльність якоїсь однієї галузі.

За характером використання розрізняють обов'язкову зовнішню звітність та внутрішню звітність. Зовнішня звітність подається державним органам управління і контролюючим органам, інвесторам, засновникам і т.д. На її основі складається зведена звітність і розробляються статистичні показники.

Внутрішня звітність використовується головним чином для потреб управління підприємством.

За ступенем використання обчислювальної техніки звітність можна розділити на яка складається вручну і з застосуванням ЕОМ.

    1. Коротка економічна характеристика підприємства Торговий Дім * Центролит *.

Державне Дочірнє підприємство ТД * Центролит * є дочірнім підприємством ГЛЗ * Центролит *, який є засновником підприємства. Форма власності - державна, віднесена до республіканської власності. ТД освічений і функціонує з серпня 1996 року.

Підприємство є самостійним господарюючим суб'єктом, діє на принципах госпрозрахунку, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в банках (розрахунковий рахунок у національній валюті та валютний рахунок в російських рублях).

Діяльність підприємства регулюється Законом РБ * Про підприємства в Республіці Білорусь *, прийнятий сесією Верховної Ради РБ 14 грудня 1990. У Законі визначено загальні правові, економічні та соціальні основи організації підприємства при різноманітті форм власності і його діяльності в умовах розвитку ринкових відносин.

Закон спрямований на забезпечення самостійності підприємств, визначає його права і відповідальність у здійсненні господарської діяльності, регулює відносини підприємства з іншими підприємствами і організаціями, Радами народних депутатів, органами державного управління, діє у поєднанні з іншими законами Республіки Білорусь. Цей Закон поширюється на всі підприємства, розташовані на території РБ.

Основною метою діяльності підприємства є господарська діяльність, спрямована на отримання прибутку. Мета освіти і види діяльності визначені відповідно до Статуту підприємства:

  • задоволення потреби Засновника в матеріалах, комплектуючих, у забезпеченні сировиною і послугами;

  • оптова торгівля продукцією ГЛЗ * Центролит *;

  • торгівля і торгово-закупівельна діяльність, включаючи комісійну торгівлю.

Майно підприємства складає його основні фонди і оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Підприємства.

Майно підприємства формується:

  • з майна, переданого Засновником до статутного фонду підприємства;

  • отриманих доходів, а також іншого майна, придбаного на підставах, які не суперечать законодавству.

Статутний фонд підприємства сформований шляхом передачі продукції ГЛЗ * Центролит * в сумі 963 млн. рублів.

Майно підприємства належить йому на праві володіння, користування і розпорядження в межах, встановлених Статутом підприємства та чинним Законодавством Республіки Білорусь.

Вилучення державою і Засновником у підприємства його основних фондів, оборотних коштів та іншого використовуваного ним майна не допускається, за винятком випадків, передбачених законами Республіки Білорусь, а також ліквідації підприємства в установленому порядку.

Чистий прибуток підприємства розподіляється наступним чином:

  • 30% - на поповнення власних обігових коштів;

  • 25% - відраховується до фонду накопичення;

  • 25% - відраховується до фонду споживання;

  • 5% - відраховується до резервного фонду;

  • 15% - передається у власність членів трудового колективу.

Порядок її розподілу визначається зборами трудового колективу.

Підприємство має право продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям, установам і громадянам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безкоштовно, в тимчасове користування або позику майно, а також списувати його з балансу за згодою власника або уповноваженого ним органу, якщо інше не передбачено законодавчими актами Республіки Білорусь.

За даними бухгалтерського балансу за станом на 1 січня 1998 року видно, що за 1997 рік підприємство ТД * Центролит * придбало основних засобів на суму 137 млн. рублів.

Валюта балансу за рік збільшилася на 2962 млн. рублів.

Засновник передав ТД * Центролит * в 1997 році в статутний фонд товарів на суму 1264 млн. рублів.

Продукція ТД * Центролит * має сезонний характер, в основному це продукція для містобудування, у зв'язку з цим показники фінансово-господарської діяльності у весняно-літній період більш високі, ніж в осінньо-зимовий період.

За 1997 рік ТД * Центролит * отримав прибуток у сумі 402 млн. рублів.

Показники роботи підприємства ТД * Центролит * показані в таблиці 1.3.1.

Таблиця 1.3.1.

Показники

На початок року

На кінець року

Відхилення

Основні засоби за залишковою вартістю

56

184

+128

МШП за залишковою вартістю

2

44

+42

Товари за купівельною ціною

1849

4378

+2429

Грошові кошти на р. с.

24

65

+41

Резервний фонд

-

16

+16

Фонди спец. призначення

-

268

+268

Розрахунки з іншими кредиторами

1110

3696

+2586

Валюта балансу

2138

5100

+2962

Зразки продукції, виробленої ТД * Центролит *, представлені у додатку 3.

  1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ФОРМ бухгалтерської звітності ПІДПРИЄМСТВА ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ НА МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ.

    1. Зміст, порядок складання, подання і затвердження бухгалтерських звітів і балансу.

Складання бухгалтерської звітності в республіці грунтується на загальновизнаних принципах звітності в умовах ринкової економіки. У звітності повинні бути забезпечені повнота відображення за звітний період усіх господарських операцій і результатів інвентаризації грошових коштів, основних фондів, матеріальних цінностей і розрахунків, тотожність даних аналітичного обліку оборотам і залишкам за рахунками синтетичного обліку, а також показників бухгалтерських звітів і балансів даним синтетичного і аналітичного обліку. У правилах складання звітів і балансів передбачається єдиний принцип оцінки статей балансу.

Недотримання цих умов розглядається як неправильне оформлення бухгалтерського звіту, який встановлює єдині методологічні засади бухгалтерського обліку і звітності в умовах ринкових відносин для всіх підприємств, об'єднань, організацій, установ незалежно від їх виду та форм власності.

Річного звіту передує деяка підготовча робота, що забезпечує своєчасність, повноту та об'єктивність відображення включаються до звітних форм даних. Головний бухгалтер планує порядок складання річного звіту. Потім видається наказ, де оголошуються терміни робіт за річним звітом, вказуються виконавці.

У числі підготовчих робіт - вивчення інструкцій про порядок заповнення звітних форм.

Наступним етапом підготовчих робіт є закриття журналів-ордерів за грудень. Далі підсумки журналів-ордерів за грудень переносяться в Головну книгу, в якій підраховується результат обороту по дебету і виводиться сальдо кожного місяця. Дані аналітичних регістрів звіряються з даними Головної книги. Потім на підставі вивірених регістрів аналітичного обліку та Головної книги складаються бухгалтерський баланс і інші форми звітності.

З метою визначення фінансових результатів щомісячно або після закінчення року закривають зіставляють рахунку. Перевіряють систематичні та хронологічні записи, дані синтетичного та аналітичного обліку шляхом звірки підсумків, що містяться у різних регістрах.

Для забезпечення реальності показників звітності проводиться інвентаризація основних засобів та товарно-матеріальних цінностей, розрахунків з постачальниками і підрядчиками, з різними дебіторами і кредиторами, з робітниками і службовцями, а також витрат майбутніх періодів і резерву майбутніх витрат і платежів. Інвентаризація дозволяє привести у відповідність дані обліку з фактичною наявністю цих коштів. Вона є засобом контролю за збереженням власності. Велику роль інвентаризація грає в контролі за використанням коштів за господарським підрозділам, перевірці їх технічного стану і дотримання правил утримання та умов експлуатації. Крім того, при інвентаризації визначають залишки надлишкових і не використовуваних в господарській діяльності засобів, наявність недіючих об'єктів.

З метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку, звіту і балансів підприємство проводить інвентаризацію майна, включаючи розрахунки.

Проведення інвентаризації майна обов'язково у наступних випадках:

  • перед складанням річного бухгалтерського звіту та балансів, але не раніше 1 жовтня звітного року;

  • при зміні матеріально відповідальних осіб;

  • при встановленні фактів крадіжок або зловживань, а також псування цінностей;

  • у разі пожежі або стихійних лих;

  • при передачі (оренду, викуп) підприємства та його структурних підрозділів.

У процесі інвентаризації комісія виявляє:

  • тотожність розрахунків з банками, вищестоящими організаціями;

  • факт пред'явлення позову на примусове стягнення дебіторської заборгованості не пізніше 30 днів з дня її виникнення;

  • сума заборгованості по нестачах, розтрат, розкрадань і заходи, вжиті для їх стягнення;

  • суми кредиторської та дебіторської заборгованості зі строком позовної давності.

Проводяться планові інвентаризації один раз на рік у терміни, встановлені діючими положеннями. Раптові перевірки наявності цінностей по окремим складам і видам продукції проводяться у різні терміни для здійснення контролю за збереженням власності і роботою матеріально відповідальних осіб. Обов'язково проведення інвентаризації при зміні матеріально відповідальних осіб.

Склад комісії і терміни інвентаризації оголошуються наказом керівника підприємства. Центральна інвентаризаційна комісія утворюється у складі керівників відділів та головного бухгалтера під головуванням директора. У цехах, на ділянках створюються робочі комісії, які безпосередньо проводять інвентаризацію. Комісії керуються інструкцією з інвентаризації основних засобів, Законом РБ * Про бухгалтерський облік та звітності *, інструкцією про облік основних засобів, виробничих запасів, продукції, грошових коштів і розрахунків. За правильне і своєчасне проведення інвентаризації несуть відповідальність керівник і головний бухгалтер підприємства.

Статті балансу повинні бути обгрунтовані ретельно проведеної інвентаризацією. Терміни та порядок інвентаризації встановлюються підприємством.

До початку інвентаризації бухгалтерія зобов'язана повністю обробити і записати в регістри аналітичного обліку дані всіх прибуткових і витратних документів, вивести залишки по рахунках. По складах матеріальні цінності розсортовують і укладають за найменуваннями, сортами і розмірами; в місцях зберігання прикріплюють ярлики із зазначенням із зазначенням кількості, маси і заходи перевіряються матеріалів. Від матеріально відповідальних осіб необхідно отримати розписку в тому, що у них немає задіяних і несписані у витрату цінностей.

Інвентаризацію проводять окремо за кожним місцем знаходження цінностей (за обов'язкової участі матеріально відповідальної особи) шляхом їх натурального перерахунку, обміру, зважування. Результати заносяться в інвентаризаційні описи, які підписують члени комісії. На пошкоджені або зіпсовані цінності складаються акти, в яких вказують характер і ступінь псування, її причини, а також винних осіб.

Оформлені інвентаризаційні описи і акти здають в бухгалтерію, де їх перевіряють, потім порівнюють фактичну наявність коштів з даними бухгалтерського обліку і ці відомості записують у слічітельнуювідомість, в якій вказують фактичну наявність коштів за матеріалами інвентаризації та відповідно з урахуванням, а також підсумки порівняння надлишків і нестач. На кожний вид засобів становлять окрему відомість. У слічітельнуювідомість вписують ті цінності, за якими виявлені лишки або нестачі, а інші показують загальною сумою.

Інвентаризація розрахункових і поточних рахунків в банку, розрахунків з банком по позиках, з бюджетом, покупцями, постачальниками, підзвітними особами, робітниками і службовцями, депонентами та іншими дебіторами і кредиторами полягає у вивірки стану розрахунків за документами. Звірка розрахунків проводиться шляхом висилки всім дебіторам виписок з особових Четово. Дебітори дають свої підтвердження або повідомляють заперечення. Результати звірки оформлюються актом. Комісія встановлює терміни виникнення заборгованості по рахунках дебіторів і кредиторів, її реальність, а також осіб, винних у пропуску строків позовної давності.

За всіма недостач, втрат і надлишків інвентаризаційна комісія повинна зажадати письмові пояснення працівників. Потім вони визначають порядок відображення в обліку виявлених нестач, надлишків, пересортиці. Пропозиції та рішення інвентаризаційна комісія фіксує в протоколі, де вказує причини і винуватців нестач і прийняті до них заходи. Протокол комісії затверджує керівник підприємства. Розбіжності фактичних залишків основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків з даними поточного обліку слід протягом 10 днів врегулювати відповідними бухгалтерськими записами.

Виявлені при інвентаризації та інших перевірках розбіжності фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку регулюються на підприємствах в наступному порядку:

  • надлишки основних засобів, матеріальних цінностей, грошових коштів та іншого майна підлягають оприбуткуванню та зарахуванню на фінансові результати, в обліку складається наступна проводка Дт 01, 10, 12, 41, 50, 51, 52, 55 Кт 80;

  • спад матеріальних цінностей у межах норм, затверджених у встановленому законодавством порядку, списується за розпорядженням керівників на витрати виробництва, обігу (Дт 80 Кт 44). Норми убутку можуть застосовуватися лише в разі виявлення фактичних нестач. При відсутності норм убутку розглядається як недостача понад норм;

  • недостачі матеріальних цінностей, грошових коштів та іншого майна, а також їх псування понад норми природного убутку відносяться на винних осіб (Дт 73,3 Кт 04, 10, 12, 41, 50, 51, 52). У тих випадках, коли винні не встановлені або суд відмовив у стягненні з них, втрати від нестач і псування списуються на витрати виробництва, обігу (Дт 80 Кт 04, 10, 12, 41, 50, 51, 52);

  • недостачі або псування об'єктів основних засобів відшкодовуються за рахунок винних осіб (Дт 70, 50 Кт 73,3). У разі, коли винні не встановлені або суд відмовив у стягненні з них, збитки від нестач або псування відносяться на фінансові результати (Дт 80 Кт 84).

Виявлена ​​при інвентаризації безнадійна до стягнення дебіторська заборгованість на підприємствах списується за рішенням керівників за рахунок прибутку або за рахунок резерву по сумнівних боргах (Дт 80, 89 Кт 60, 76).

Суми кредиторської і депонентської заборгованостей, за якими термін позовної давності минув, підлягають віднесенню на результати господарської діяльності підприємств (Дт 64, 60, 76 Кт 80). (Дивись таблицю 2.1.1.).

Порядок регулювання в обліку результатів інвентаризації майна.

Таблиця 2.1.1.

Результат інвентаризації

Бухгалтерська проводка

Оприбуткування надлишків основних засобів, мат. цінностей, грошових коштів та іншого майна на фінансові результати

Дт 01, 10, 12, 41, 50, 51, 52, 55 Кт 80

Списання убутку матеріальних цінностей у межах норм, встановлених законодавством, на витрати виробництва, обігу

Дт 80 Кт 44

Віднесення на винних осіб нестачі мат. цінностей, грошових коштів та іншого майна

Дт 73, субрахунок 3 Кт 04, 10, 12, 41, 50, 51, 52, 55

Відшкодування за рахунок винних осіб нестачі або псування об'єктів основних засобів

Дт 70, 50 Кт 73,3

Віднесення на фінансові результати збитків від нестач і псування

Дт 80 Кт 84

Списання безнадійної до стягнення дебіторської заборгованості за рахунок прибутку

Дт 80 Кт 60, 76

Списання безнадійної до стягнення дебіторської заборгованості за рахунок резерву по сумнівних боргах

Дт 89 Кт 60, 76

Віднесення на результати госп. діяльності суми кредиторської заборгованості зі строком позовної давності

Дт 60, 64, 76 Кт 80

Бухгалтерська звітність подається підприємствами (крім спільних підприємств за участю вітчизняних та іноземних юридичних осіб та громадян):

  • власникам;

  • органам державної податкової інспекції;

  • установам банків згідно з кредитним договором;

  • органам державної статистики;

  • іншим державним органам, на які відповідно до законодавства покладена перевірка окремих сторін діяльності підприємства і отримання звітності.

Підприємства, які перебувають у державній власності повністю або частково, а також приватизовані підприємства, створені на базі державних підприємств або їх структурних підрозділів, до їх остаточного викупу представляють річну бухгалтерську звітність також органам, уповноваженим управляти державним майном.

Господарська асоціація, союз, концерн і інші господарські об'єднання підприємств, створені з метою координації діяльності за галузевою, територіальною або іншою ознакою, які є юридичними особами, складають самостійний і зведений звіти.

Бухгалтерські звіти, що направляються у вищестоящу організацію, а спільними підприємствами, міжнародними об'єднаннями та організаціями - до податкової інспекції, підписуються керівниками та головними бухгалтерами. У всі інші адреси висилаються копії бухгалтерських звітів, завірені головними бухгалтерами (начальниками управлінь та відділів бухгалтерського обліку та звітності).

ТД * Центролит * представляє річну бухгалтерську звітність Засновнику, тобто ГЛЗ * Центролит *, а також до Міністерства промисловості, як і всі підприємства подає звітність до 1 квітня в ІГНК Радянського району.

До Міністерства промисловості РБ крім встановлених форм звітності представляють ряд необхідних розшифровок по окремих статтях форм звітності (додаток 2).

Терміни підготовки звітності встановлені Положенням про бухгалтерський облік та звітності: квартальні бухгалтерські звіти подаються не пізніше 20-го числа наступного за звітним періодом місяця, а річні - не пізніше 1 квітня наступного за звітним року. У межах зазначених термінів конкретну дату подання бухгалтерської звітності встановлюють власники підприємства. Зведений річний бухгалтерський звіт міністерствами, відомствами, представляється не пізніше 25 квітня наступного за звітним року Міністерству фінансів і Державному комітету зі статистики та аналізу, а також органам податкової інспекції, якщо ними здійснюється господарська та інша підприємницька діяльність.

Датою надходження вважається час фактичного їх подання або день висилки, позначений на штемпелі поштового підприємства на конверті.

Розгляд та затвердження річної бухгалтерської звітності здійснюється в порядку, що встановлюється установчими документами підприємства. При перевірці звітності слід встановити, аналогічні чи дані на початок звітного періоду даними на кінець попереднього періоду. Якщо за звітними показниками звітних форм є розбіжності, то вони повинні бути обгрунтовані в пояснювальній записці. Такі розбіжності можливі у зв'язку з реорганізацією, зміною методики нарахування окремих показників і т. п. Якщо за звітний рік змінилися методика або ціни, то й дані за минулий рік перераховуються за методикою та цінами звітного року.

Крім того, визначають, наскільки узгоджуються показники, що отримали свій відбиток у різних формах звітності і всередині цих форм. Зв'язки між окремими звітними формами висловлюють взаємозв'язок даних синтетичного і аналітичного обліку, а також є наслідком подвійного запису на рахунках. Наприклад, прибуток або збиток у балансі підприємства (ф. 1) відповідає цьому показнику в Звіті про прибутки і збитки (ф. 2). Перший розділ додатка до балансу (ф.3) повинен пов'язуватися з балансом (ф.1), тобто відомості про наявність основних засобів на початок і кінець року, наведені у формі 3 (рядок 030), повинні дорівнювати даним балансу форми 1 (рядок 010).


Виправлення, внесені до квартальні та річні бухгалтерські звіти при їх розгляді вищестоящими організаціями, повинні бути повідомлені в усі адреси, в ​​які представлені ці звіти і баланси.

У річному бухгалтерському обліку забезпечується:

  • повнота відображення господарських операцій, здійснених за звітний період;

  • правильність віднесення доходів і витрат до звітних періодів. Доходи і витрати визнаються у звітному періоді, до якого вони належать, незалежно від часу їх надходження або оплати;

  • розмежування поточних витрат на виробництво (витрати обігу) та капітальних вкладень;

  • відповідність даних аналітичного обліку даним синтетичного обліку;

  • дотримання облікової методології відображення господарських операцій, оцінки майна і т.д.;

  • підтвердження всіх статей балансу даними річної інвентаризації.

Виправлення даних, які відносяться як до поточного, так і минулого року, що викликають зміни записів у бухгалтерському обліку, робляться у звітах і балансі, складених за звітний період, в якому були виявлені перекручення.

Затвердження звіту оформляється висновком, в якому відображаються характеристика діяльності підприємства, виконання ним планових завдань, вказано на недоліки в роботі, а також пропозиції про поліпшення його діяльності.

    1. Бухгалтерський баланс підприємства, його структура та зміст.

Одним з основоположних понять бухгалтерського обліку є баланс. Бухгалтерський баланс - це заключний засіб обліку, що дозволяє в узагальненому вартісному вигляді подати дані про предмет обліку - майно підприємства, що знаходиться в його розпорядженні на певну дату. Як правило, датою складання балансу та інших форм звітності є перше число кожного місяця (кварталу).

Оскільки звітними періодами є місяць, квартал або рік, то баланс, складений на 1-е число звітного періоду, називають вступним або початковим, а баланс, складений на кінець періоду - заключним або звітним. Так як бухгалтерський облік ведеться безперервно у часі, то заключний (звітний) баланс на кінець минулого (звітного) періоду одночасно є початковим (вступних) балансом на початок нового звітного періоду. Цим забезпечується також і наступність бухгалтерського обліку.

У бухгалтерському обліку баланс означає рівність, рівновага. Це рівність виникає на основі подвійної класифікації одного і того ж предмета обліку - коштів підприємства: з їхнього вигляду (ролі у виробництві) і за джерелами формування (приналежності). Безумовно, що порівняння підсумків цих двох класифікацій в грошовому вираженні має дати одну і ту ж суму, тобто рівність, баланс.

Баланс, як форма звітності, являє собою двосторонню таблицю. Ліва частина таблиці має назву актив, права частина - пасив. В активі балансу по окремих його рядках, які називаються статтями балансу, призводять класифікаційні групи видів засобів та їх величину в сумовому вираженні на дату складання балансу. У пасиві балансу за статтями вказують найменування джерел цих самих засобів і їх величину (суму).

Найменування окремих видів засобів та джерел, які наводяться за статтями відповідно в активі і пасиві балансу, залежить від прийнятої їх класифікації в економіці республіки і галузях. У складі засобів або джерел можуть виділятися їх окремі види з поглибленої деталізацією або навпаки, кілька видів, класифікаційних груп можуть об'єднуватися в один. Окремі види засобів або джерел можуть перейменовуватимуться, їх назви уточнюватися. Всі ці зміни в найменуванні і угрупованнях коштів викликаються змінами, що відбуваються в реальній економіці, в реальній діяльності підприємства, в системі його управління.

Тим не менш, основні класифікаційні групи засобів і джерел у балансах залишаються незмінними протягом тривалого часу.

Для більш зручного використання інформації в управлінні деякі взаємозалежні статті балансу об'єднують в розділи. Розділи балансу - це укрупнені класифікаційні групи засобів або джерел, які виділяються за певними ознаками.

Таким чином, бухгалтерський баланс як заключний елемент методу бухгалтерського обліку представляє собою двосторонню таблицю, в якій відображається наявність засобів (майна) та джерел їх утворення у підприємства на певну дату в грошовому вираженні.

Отже, балансовий звіт - це звіт про активи і зобов'язання підприємства, які мають грошове вираження. У ньому представлені активи та джерела їх фінансування. Зобов'язання показують - скільки грошей отримано підприємством і звідки, активи - як підприємство використовувало отримані ним гроші. Загальна сума активів завжди повинна дорівнювати загальній сумі зобов'язань перед кредиторами та акціонерами.

Цінності, якими володіє підприємство, називаються його активами. У балансі в даний час в активі виділено три основні розділи:

  • довгострокові активи

  • нематеріальні активи

  • поточні (короткострокові) активи.

Класифікаційним ознакою об'єднання статей активу балансу за такими розділами у даному випадку є тривалість (багаторазовість) їх участі у виробничому процесі.

Активи включають землю, будівлі, виробниче обладнання, транспортні засоби, споруди, установки і т.д., чим володіє підприємство, і що має грошову оцінку.

Запаси сировинних матеріалів (і готової продукції) - це цінності, якими володіє підприємство і які можуть бути виражені в грошових одиницях. Вони теж класифікуються як активи.

Різні суми грошей, які підприємство взяло позику, називаються його зобов'язаннями.

Щоб придбати власні активи, підприємство повинно отримувати гроші з різних джерел, наприклад, воно може взяти кредит у банку. Потім воно буде винен ці гроші.

У пасиві балансу основним класифікаційним ознакою для об'єднання статей у розділи є приналежність коштів, право власності на них. Тому в першому розділі в даний час об'єднані статті джерел власних коштів підприємства, а інші два розділи містять статті різних джерел позикових коштів (довгострокові фінансові зобов'язання, розрахунки та інші пасиви).

На підприємстві ТД * Центролит * ведуться такі журнали-ордери:

  • ЖВ-1 за кредитом рахунку 50;

  • ЖВ-2 за кредитом рахунка 51;

  • ЖВ-5 за кредитом рахунків 10, 12, 70;

  • ЖВ-6 за кредитом рахунку 60;

  • ЖВ-7 за кредитом рахунку 71;

  • ЖВ-8 по кредиту рахунків 67, 68, 69, 73;

  • ЖВ-11 за кредитом рахунків 46, 79;

  • ЖВ-12 за кредитом рахунку 88;

  • ЖВ-15 за кредитом рахунка 80.

Перед складанням балансу журнали-ордери закриваються, підсумкові дані заносяться в Головну книгу. З Головної книги суми, підтверджені річний інвентаризацією, переносяться в баланс та інші форми звітності.

В активі і пасиві балансу ТД * Центролит * відображені наступні статті (схема 3 - актив, схема 4 - пасив).



    1. Порівняльна характеристика білоруського та зарубіжного балансів.

Зарубіжний баланс підприємства, так само як і білоруська, відображає фінансовий стан підприємства на певну дату. У відповідності з Міжнародними Стандартами Фінансової Звітності (МСФЗ) баланс розкриває зміст трьох найважливіших категорій: активу, зобов'язань і капіталу. Активи, що характеризують господарські засоби підприємства за їх складом і напрямами вкладення, представлені в активі балансу, а зобов'язання або джерела утворення цих засобів, а також власний капітал фіксуються в пасиві балансу.

В адресній частині балансу відображаються найменування господарського об'єкта (підприємства), дата, на яку складений баланс. Найменування об'єкта повинна відповідати назві, записаному в юридичних документах при його створенні, і відображати статус підприємства.

Незважаючи на те, що у всіх країнах баланс принципово розуміється однаково, розташування його статей відрізняється різноманіттям. Так, в Англії пасив балансу розташовується зліва, а актив справа. Деякі підприємства на відміну від наведеної горизонтальної форми балансу використовують вертикальну форму, коли спочатку приводяться статті активу балансу, а потім - статті пасиву балансу, або навпаки. Також відрізняється форма балансових аркушів: баланс МСФЗ вимагає порівняльних показників за той же період минулого року, у супроводі показників за поточний рік; в балансі МСФЗ активи і пасиви розташовані в порядку убування ліквідності, в той час як в білоруському балансі - в міру збільшення.

В основі розташування статей балансу знаходиться критерій ліквідності (здатність перетворення коштів підприємств у готівку) з причини того, що він є одним з найбільш важливих показників діяльності фірми, за яким оцінюється стабільність її фінансового становища.

Сучасний баланс білоруського підприємства досить точно відповідає вимогам міжнародних стандартів. Непослідовність розташування статей у міру збільшення ліквідності по активу і пасиву може бути легко усунена за допомогою переміщення статей.

Далі в таблиці пропонується методика перекладу білоруського балансу підприємства в баланс міжнародного стандарту.

Переклад білоруського балансу в міжнародний стандарт

Таблиця 2.3.1.

Балансовий звіт IAS

Стаття білоруського обліку (номер за планом рахунків)

Код рядка балансу РБ

ПОТОЧНІ АКТИВИ

Грошові кошти та їх еквіваленти

* Каса (50)

* Розрахунковий рахунок (51)

* Валютний рахунок (52)

* Спеціальні рахунки в банках (55)

* Грошові документи (56)

* Переклади в дорозі (57)

250

260

270

280


290

300

Легко реалізовані цінні папери

* Короткострокові фінансові вкладення (58)

310

Дебіторська заборгованість

* Товари відвантажені (43, 45)

* Розрахунки з покупцями і замовниками (62)

* Розрахунки з іншими дебіторами (76)

* Орендні зобов'язання до надходження (09)

200

320


420


060


Розрахунки за векселями одержаними

* Розрахунки за векселями одержаними (62)

330

Запаси

Сировина


Незавершене виробництво

Готова продукція

Товари


* Виробничі запаси (10, 15, 16)

* Незавершене виробництво (20, 21, 23, 29, 30)

* Готова продукція (40)

* Товари

Продажна ціна (41)

Торгова націнка (42)

Купівельна ціна


140


170


190


210

211

212

Витрати майбутніх періодів

* Витрати майбутніх періодів (31)

180

Аванси постачальникам

* Розрахунки за авансами виданими (61)

340

Інші поточні активи

* Тварини на вирощуванні та відгодівлі (11)

* Розрахунки з персоналом за іншими операціями (73)

* Інші оборотні активи

* Розрахунки за претензіями (63)

* Розрахунки з дочірніми підприємствами (78)

150


410


440

350

430


ДОВГОСТРОКОВІ АКТИВИ

Інвестиції в дочірні підприємства

* Довгострокові фінансові вкладення (06)

030

Основні засоби

* Основні засоби

Первісна вартість (01)

Знос (02)

Залишкова вартість

* Довгостроково орендовані основні засоби

Первісна вартість (03)

Знос (02)

Залишкова вартість

* МШП

Первісна вартість (12,16)

Знос (13)

Залишкова вартість

* Незавершені кап. вкладення (08)

* Обладнання до установки (07)


010


011

012



020


021

022


160


161

162

050


040

Нематеріальні активи

* Нематеріальні активи

Первісна вартість (04)

Знос (05)

Залишкова вартість


110


111

112

Інші довгострокові активи

* Інші довгострокові активи

080

ПОТОЧНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Короткострокові кредити банків

* Короткострокові кредити банків (90)

700

Інші короткострокові позики

* Короткострокові позики (94)

720

Дебіторська заборгованість

* Розрахунки за товари, роботи, послуги (60)

* Орендні зобов'язання (97)

730


560

Розрахунки за векселями виданими

* Розрахунки за векселями виданими (60)

740

Заробітна плата і соціальне страхування

* Розрахунки з оплати праці (70)

(Мінус) Розрахунки з оплати праці (70)

* Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпеченню (69)

(Мінус) Розрахунки по соц. страхування і забезпечення (69)

800

390


790


380

Податки

* Розрахунки з бюджетом (68)

(Мінус) Розрахунки з бюджетом (68)

780

370

Аванси покупців

* Розрахунки за авансами одержаними (64)

750

Дивіденди

* Розрахунки з засновниками (75)

570

Резерви по сумнівним боргами

* Резерви по сумнівним боргами (82)

530

Інші поточні зобов'язання

* Кредити банків для працівників (93)

* Розрахунки по майновому і особистому страхуванню (65)

* Розрахунки з позабюджетних платежів (67)

(Мінус) Розрахунки з позабюджетних платежів (67)

* Розрахунки з підзвітними особами (71)

(Мінус) Розрахунки з підзвітними особами (71)

* Розрахунки з іншими кредиторами * (76)

* Розрахунки з дочірніми підприємствами (78)

* Інші короткострокові пасиви

710


760


770


360


810


400


820


830


850


ДОВГОСТРОКОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Довгострокові кредити банків

* Довгострокові кредити банків (92)

630

Інші довгострокові позики

* Довгострокові позики (95)

640

ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ

Основний внесений капітал

* Статутний капітал (85)

* Цільові фінансування і надходження (96)

(Мінус) Розрахунки з засновниками

500

550


070

Додатковий внесений капітал

* Резервний фонд (86)

510

Нерозподілений прибуток

* Резервний фонд (86)

* Фонди спеціального призначення (88)

* Резерви майбутніх витрат і платежів (89)

* Нерозподілений прибуток минулих років (87)

(Мінус) Непокритий збиток минулих років (87)

* Прибуток

Звітного року (80)

Використано (81)

Нерозподілений прибуток звітного року

(Мінус) Збитки звітного року

* Доходи майбутніх періодів (83)

510

520


540


580


581



590

591

592


593


840


    1. Звітність про фінансові результати підприємства ТД «Центролит» та основні напрямки її вдосконалення з використанням міжнародних стандартів.

Сучасний звіт про прибутки і збитки являє собою набір аналітичних таблиць вертикального формату, об'єднаних у п'ять розділів (схема 5) :

У сучасному Звіті про прибутки та збитки білоруського підприємства, призначення якого - інформувати користувачів про фінансові результати діяльності підприємства та їх використання у звітному періоді відображається, інформація, яка лише опосередковано характеризує ці результати (як і будь-яка господарська операція впливає зараз або в майбутньому на фінансові результати ). Це перш за все відноситься до розділів Платежі до бюджету і Платежі у позабюджетні і інші фонди, які слід відображати в окремій формі звітності, наприклад у податковій декларації платника податку, яка також може входити до складу річного звіту. Непослідовність у відношенні відображення у Звіті про прибутки та збитки платежів до бюджету і в позабюджетні фонди стане ще більш очевидною, якщо врахувати, що частина податків і зборів належить на собівартість продукції (Надзвичайний податок, відрахування до дорожнього фонду та ін) і таким чином впливає на прибуток через собівартість опосередковано.

Розглянемо Звіт про прибутки та збитки по розділам більш докладно.

  1. Фінансові результати.

За статтею * Виручка (валовий дохід) від реалізації продукції (товарів, робіт і послуг) * ТД * Центролит * показує виручку від реалізації товарів, робіт і послуг, виробництво і збут яких є предметом діяльності підприємства (дані беруться за рахунком 46, сума доходів від позареалізаційних операцій береться з кредиту рахунку 80).

Відповідно до Закону РБ * Про бухгалтерський облік та звітності *, реалізованими вважаються відвантажені покупцям продукція, товари та інші цінності, здані замовником роботи і послуги, розрахункові документи про оплату яких пред'явлені покупцю (замовнику). ТД * Центролит * застосовує порядок відображення в обліку реалізації у міру оплати покупцем (замовником) розрахункових документів. При застосуванні порядку обліку у міру оплати покупцем (замовником) розрахункових документів виручка складається з суми, що надійшла на рахунки підприємства в оплату продукції, товарів, робіт, послуг у відпускних цінах, включаючи податок на додану вартість і акцизи.

ТД * Центролит * здійснює свою діяльність у сфері торгівлі - валовий дохід від реалізації товарів воно обчислює як різницю між продажною і купівельною вартістю реалізованих товарів. Підприємство наводить дані про фактичний обсяг реалізованих товарів у продажних цінах по рядку 140, ця сума дорівнює 9296 млн. рублів (сума по кредиту рахунку 46).

За статтею * Податок на додану вартість * відображаються сума ПДВ з реалізованої продукції, робіт, послуг, належна до сплати в бюджет, обчислена на підставі розрахунку по ПДВ відповідно до Методичних вказівок Міністерства фінансів РБ. При визначенні фінансового результату від реалізації продукції, робіт, послуг сума ПДВ вираховується з виручки від реалізації. У бухгалтерському обліку складається наступна проводка:

Дт 46 * Реалізація продукції (робіт, послуг) *

Кт 68 * Розрахунки з бюджетом * на суму 124 млн. рублів за рік.

За статтею * Витрати на виробництво і збут реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) * підприємство показує витрати обігу, що припадають на реалізовані і відвантажені товари, продукцію, роботи, послуги, враховані за дебетом рахунка 46 * Реалізація товарів, робіт, послуг *.

У підприємства ТД * Центролит * ці витрати в 1997 році склали 8852 млн. рублів (рядок 080).

За статтею * Результат від реалізації продукції * показується фінансовий результат від реалізації продукції (робіт, товарів, послуг), яка є основною діяльністю підприємства.

Зазначений фінансовий результат визначається як різниця між сумою виручки (валового доходу) від реалізації продукції (рядок 010) та сумою витрат на виробництво реалізованої продукції (рядок 080), ПДВ (рядок 020), акцизів (рядок 030), відрахувань до фонду підтримки виробників сільськогосподарської продукції (рядок 050), відрахувань на утримання відомчого житла (рядок 051), а також інших сум, показаних по рядку 070. У нашого підприємства ця сума становить 305 млн. рублів.

Якщо сума даних за рядками 020 - 080 перевищує рядок 010, то по рядку 090 заповнюється графа 4 * Збитки (витрати) *, що не відповідає для ТД * Центролит *.

За статтею * Доходи і витрати по позареалізаційних операціях * наводиться розгорнуто загальна сума інших доходів і витрат, що відносяться безпосередньо на рахунок 80 * Прибутки та збитки *, до складу яких включаються:

  • присуджені або визнані боржником штрафи, пені, неустойки та інші економічні санкції, за винятком сум фінансових санкцій, що вносяться до бюджету і ряд позабюджетних фондів відповідно до законодавства, які відносяться за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств;

  • отримані відсотки по рахунках за зберігання коштів у банку;

  • втрати від списання боргів і дебіторської заборгованості;

  • надходження боргів, раніше списаних як безнадійні у звітному році та інші.

За статтею * Доходи і витрати від позареалізаційних операцій * у графі 3 наводиться сума перевищення доходів від позареалізаційних операцій над витратами, за вирахуванням ПДВ, у підприємства ТД * Центролит * ця сума дорівнює 97 млн. рублів (рядок 110); у графі 4 - перевищення витрат по позареалізаційних операціях, включаючи ПДВ, над доходами.

Показники статті * Разом прибутків і збитків * визначаються окремо по прибутках і збиткам як сума даних статей * Результат від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) *, * Результат від іншої реалізації *, * Доходи і витрати від позареалізаційних операцій *. У Торгового Дому ця сума становить 402 млн. рублів.

За статтею * Балансова прибуток або збиток * показується остаточне сальдо прибутку або збитку, отриманого підприємством за звітний період, і визначається як різниця даних в графах 3 і 4 за статтею * Разом прибутків і збитків *, 402 млн. рублів (рядок 130).

2. У розділі * Використання прибутку * наводиться розшифрування сум по основних напрямках використання прибутку (за дебетом рахунка 81), а саме:

  • належні суми податку на нерухомість, податку на прибуток та інші платежі до бюджету за рахунок прибутку, 59 млн. рублів (рядок 200);

  • відрахування в резервний фонд, 16 млн. рублів (рядок 210);

  • відрахування до фондів накопичення, 96 млн. рублів (рядок 220);

  • відрахування до фондів споживання, 101 млн. рублів (рядок 230);

  • благодійні цілі, 9 млн. рублів (рядок 240);

  • місцеві податки і збори, 23 млн. рублів (рядок 260);

  • інші цілі (на поповнення О.С.) 96 млн. рублів (рядок 270).

Підсумок рядків 200-270 дорівнює підсумку по рядку 280, тобто 402 млн. рублів, що дорівнює підсумку рядка 130 * Балансова прибуток або збиток * даної форми звітності.

Підприємства самостійно визначають напрями використання чистого прибутку, якщо інше не передбачено Статутом та законодавством.

У розділі 3 * Платежі до бюджету * показуються обчислені підприємством платежі до бюджету за рахунок усіх джерел відповідно до Методичних вказівок та інструкціями Міністерства фінансів РБ щодо застосування Законів РБ про податки з підприємств і прибутковий податок з громадян (в розрізі субрахунків по рахунку 68):

  • податок на прибуток;

  • податок на додану вартість;

  • надзвичайний податок;

  • прибутковий податок з громадян.

У розділі 4 * Платежі у позабюджетні і інші фонди * показуються обов'язкові відрахування і платежі в позабюджетні та інші фонди (у розрізі субрахунків по рахунку 67):

  • до фонду соціального захисту;

  • до фонду зайнятості;

  • до дорожнього фонду;

  • до фонду підтримки виробників сільськогосподарської продукції;

  • у відомчий житловий фонд;

  • в інноваційний фонд;

  • в інші позабюджетні фонди;

  • на економічні санкції.

У розділі 5 * Рух коштів фінансування капітальних вкладень та інших фінансових вкладень * відображається рух власних і залучених коштів, що спрямовуються підприємством на фінансування капітальних вкладень та інших фінансових вкладень.

Форма № 2 * Звіт про прибутки та збитки * не без підстави вважається більш важливою, ніж бухгалтерський баланс. Зміст даного звіту у його теперішньому вигляді має серйозні недоліки. Це призводить до того, що за показниками даного фінансового документа важко простежити взаємозв'язок зі статтями балансового звіту, а також формування прибутку підприємства в розрізі видів діяльності: господарської (поточної), інвестиційної, фінансової.

Переглядаючи та аналізуючи особливості подання звіту про прибутки та збитки компаніями різних країн Заходу, слід зазначити, що стандартної форми не існує. Однак є загальні рекомендації щодо його складання. Зокрема, зміст і структура * Звіту про прибутки та збитки * залежить від виду його користувачів (зовнішні, внутрішні). Для зовнішніх користувачів звіт може мати одноступенчатую і багатоступеневу форму. Проте, в будь-якому випадку, практикується така методика побудови показників звіту, яка дозволяє простежити механізм формування не тільки різних показників прибутку, але і валового доходу, отриманого як різниця між виручкою від реалізації товарів та їх собівартістю.

Відповідно до даного підходу у звітності відображаються такі показники прибутку:

  • прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт і послуг)

  • прибуток або збитки від інвестиційної діяльності

  • прибуток або збитки від фінансової діяльності

  • інші прибутки (збитки)

  • прибуток до оподаткування

  • чистий прибуток.

Такий варіант формування показників даного звіту представляє особливий інтерес і значимість, так як досить розгорнуто показує чинники формування прибутку і дозволяє детально аналізувати кожен вид доходів і витрат, що формують балансовий прибуток.

З метою вивчення та оцінки перспектив розвитку підприємства необхідно розраховувати і аналізувати показники рентабельності, виходячи з інформації фінансової звітності. У таблиці 2 наведена структура звіту про прибутки та збитки у відповідності з міжнародними стандартами обліку.

Рекомендована структура звіту про прибутки та збитки

Таблиця 2.4.1.

Найменування показника

Код рядка

За звітний період

Виручка від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг

010


Податок на додану вартість

020


Акцизи

030


Відрахування до фонду підтримки виробників сільськогосподарської продукції

040


Відрахування на утримання відомчого житлового фонду

050


Інші відрахування, що виключаються з виручки

060


Виручка (нетто) від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг (рядки 010-020-030-040-050 - 060)

070


Собівартість реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг

080


Комерційні витрати (витрати обігу)

090


Прибуток (збиток) від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг (рядки 070-080-090)

100


Відсотки до отримання (по фінансовій діяльності)

110


Відсотки до сплати (за фінансової діяльності)

120


Прибуток (збиток) за фінансової діяльності (рядки 100-110)

130


Дохід від інвестиційної діяльності

140


Доходи, пов'язані з інвестиційною діяльністю

150


Прибуток (збиток) від інвестиційної діяльності (рядки 140-150)

160


Результат від іншої реалізації

170


Інші позареалізаційні доходи

180


Інші позареалізаційні витрати

190


Фінансова прибуток (збиток) (рядка 100 +130 +160 +170 +180-190)

200


Податок на прибуток

210


Інші обов'язкові відрахування за рахунок прибутку

220


Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства

230


При формуванні показників даного фінансового звіту береться до уваги передусім економічна концепція прибутку. Угруповання доходів за характером діяльності - поточної, інвестиційної та фінансової, - відокремлений облік екстраординарних надходжень і витрат підвищить аналітичне якість звіту, дозволить як внутрішнім, так і зовнішнім користувачам приймати ефективні господарські рішення.

    1. Характеристика інших форм бухгалтерської звітності підприємств та шляхи її вдосконалення в умовах застосування міжнародних стандартів.

Третьою обов'язковою формою звітності підприємств є Додаток до балансу (типова форма № 3). ТД * Центролит * також надає цю форму звітності.

Дана форма складається з шести розділів, її склад показаний на схемі 6.


Заповнюється дана форма згідно з Інструкцією Міністерства фінансів РБ.

У розділі * Склад основних засобів та їх рух * відбивається складу основних засобів в розрізі груп і їх рух за первісною (балансовою) вартості. Дані рядка 030, графи 6 дорівнюють даним рядка 010, графи 4 балансу і рівні 193 млн. рублів.

У складі О.С. відображається вартість всіх основних засобів підприємства, що значаться у нього на балансі, включаючи і окремі види основних засобів, зданих в оренду, наданих безкоштовно або бездіяльних (що знаходяться на консервації, у резерві і т.п.).

У графі 4 відображається загальне надходження основних засобів у звітному році за всіма джерелами, включаючи дооцінку, раніше невраховані, придбані за плату, перехід їх з оборотних коштів в основні, безоплатне надходження від інших підприємств та організацій (у випадку, якщо вступний баланс не змінювався) , а також введені в дію у звітному році основні засоби по всіх джерелах фінансування, включаючи введені кошти за рахунок кредитів банку (у нашого підприємства надійшло за 1997 рік основних засобів на суму 153 млн. рублів).

У графі 5 підрозділу відображається загальний вибуття О.С. у звітному році, включаючи: уцінку, продані за плату в порядку реалізації зайвого і невикористаного майна, перехід з основних в оборотні кошти, безоплатно передані іншим підприємствам і організаціям, а також повна вартість (без вирахування зносу) основних засобів, ліквідованих у звітному році внаслідок старості і зносу, стихійних лих та аварій і з інших причин (вибуло у ТД * Центролит * О.С. на суму 16 млн. рублів)

Зі статті * Разом (сума рядків 010-021) * показується по окремих рядках рух виробничих і невиробничих основних засобів.

У Торгового Дому * Центролит * всі основні засоби відносяться до виробничих.

Довідково по рядку 080 наводиться вартість основних засобів, приймається для обчислення податку на нерухомість у відповідності до Методичних вказівок Мінфіну РБ.

Розділи 2 та 3 цієї звітності підприємство ТД * Центролит * не заповнює з огляду на те, що на підприємстві немає нематеріальних активів і не ведуться фінансові вкладення.

У розділі * Рух фондів та інших засобів * показується рух статутного фонду, фондів нагромадження і фондів споживання, резервного фонду та інших фондів, утворення яких передбачено установчими документами.

У розділі * Рух позикових коштів * відображається рух довгострокових і короткострокових кредитів банків та інших позикових коштів, ТД * Центролит * не має кредитів у банку.

У розділі * Кредиторська та дебіторська заборгованість * показується рух дебіторської і кредиторської заборгованості, а також отриманих та виданих гарантій на забезпечення виконання зобов'язань і платежів, які обліковуються на позабалансових рахунках 008 * Забезпечення зобов'язань і платежів отриманих * і 009 * Забезпечення зобов'язань і платежів виданих *.

З формами фінансової звітності до податкової інспекції видаються довідки до розрахунків податкових платежів. Кожна з цих довідок має свій вид, який визначається порядком розрахунку податків.

До річної звітності додається пояснювальна записка, в якій розкривається прийнята облікова політика підприємства (облік реалізації по надходженню оплати; спосіб обліку амортизаційних відрахувань ОС; спосіб обліку зносу МШП (50% вартості предметів при передачі їх в експлуатацію); облік товарів здійснюється на балансовому рахунку 41 * Товари * за ціною надходження).

Також в записці відображаються дані про наступні показники роботи підприємства:

  • про обсяг реалізації продукції за рік;

  • про рентабельність реалізованої продукції;

  • про структуру витрат реалізованої продукції;

  • про прибуток і відрахувань у вигляді податків та інших платежів з прибутку;

  • про стан дебіторської та кредиторської заборгованостей;

  • про чисельність і заробітної плати персоналу, що працює на підприємстві;

  • про фонди, утворених з прибутку та інших даних, що стосуються роботи підприємства ТД * Центролит *.

У пояснювальній записці дається пояснення факторів, що вплинули на основні фінансово-господарські результати роботи підприємства, наводяться перспективи майбутньої діяльності.

Підприємство ТД * Центролит * надає також статистичну звітність органам державної статистики (за місцем знаходження підприємства). Розглянемо деякі з них.

  1. Звіт про розподіл чисельності працівників за розмірами нарахованої заробітної плати Форма № 3 - Праця надається 1 раз на рік.

  2. Звіт з праці і руху робочої сили Форма № 1 - Праця, надається щомісяця.

  3. Форма № 4 - В * Звіт про експорт та імпорт товарів по державах далекого зарубіжжя і країнах СНД (крім Росії) *, надається щомісяця.

  4. Форма № 2-В * Звіт про експорт та імпорт товарів за держав, членів митного союзу (Республіки Білорусь та Росії) *, надається щомісяця;

  5. Форма 1 - продаж * Опт * про продаж продукції виробничо-технічного призначення і товарів оптовим та оптово-посередницьким організаціям, і інші форми статистичної звітності (додаток 3).

Представляється також доцільним доповнити складу діючої звітності Звітом про рух грошових коштів (таблиця 2.5.1.), Який повинен супроводжуватися відповідними поясненнями.

Звіт про рух грошових коштів

Таблиця 2.5. 1.

Найменування показника

Сума

1. Кошти, отримані від основної діяльності


1. Прибуток (збиток) від основної діяльності


2. Амортизаційні відрахування


3. Відрахування в резервні фонди


4. Інше рух оборотного капіталу


4.1. Надійшло коштів за все, в тому числі:

4.1.1. від реалізації товарів

4.1.2. робіт,

4.1.3. послуг і т.д.


4.2. Направлено грошових коштів усього, в тому числі:

4.2.1. на придбання товарів, оплату робіт, послуг

4.2.2. на оплату праці і т.д.


Разом приплив (відплив) грошових коштів


2. Кошти, отримані від інвестиційної діяльності


1. Інвестовано у необоротні активи та основні засоби


2. Інвестовано в цінні папери і т.д.


Разом приплив (відплив) грошових коштів


3. Кошти, отримані від фінансової діяльності


1. Кредити отримані


2. Дивіденди виплачені і т.д.


Разом приплив (відплив) грошових коштів


Усього оборот грошових коштів


Грошові кошти на початок звітного періоду


Грошові кошти на кінець звітного періоду


Грошові кошти в порівнянні з прибутком мають перевагу, яка полягає в меншій залежності визначення їх розміру від використовуваних облікових методик. Для багатьох зовнішніх користувачів облікової інформації, які не мають спеціальних знань в галузі фінансів та бухгалтерського обліку, даний показник найбільш прийнятний.

На відміну від прибутку, що відображається в першому розділі Звіту про прибутки та збитки і яка призначена в основному для оцінки результатів діяльності підприємства зовнішніми користувачами, Звіт про рух грошових потоків розкриває внутрішні фінансові можливості підприємства і відображає надходження і вибуття грошових коштів за звітний період.

Керівництво підприємства може використовувати цей звіт для розрахунку ліквідності, визначення розмірів дивідендів, для оцінки впливу на загальний стан підприємства рішень про додаткові інвестиції або про фінансування будь-яких програм.

Інвесторам і кредиторам інформація, представлена ​​у Звіті про рух грошових коштів, буде корисна при дослідженні підприємства: чи здатна адміністрація підприємства управляти рухом грошових коштів, генерувати достатню кількість грошових коштів на рахунках підприємства для погашення кредиторської заборгованості, для виплати дивідендів, для додаткового фінансування.

    1. Звітність за західними стандартами.

Підприємства з іноземними інвестиціями, зареєстровані на території РБ, зобов'язані надавати фінансову звітність з податкової інспекції за місцем їх реєстрації за загальним для білоруських підприємств правилами (за винятком періодичності: компанії зі стовідсотковим іноземним капіталом подають фінансову звітність і сплачують податки один раз на рік).

Тим не менш західним інвесторам важливо, щоб фінансова звітність тих підприємств, власниками яких (повними або частковими) вони є, була * переведена * на звичний для них мову, тобто складена за тими ж правилами, якими керуються західні фірми. Це необхідно як для проведення аналізу діяльності підприємств, так і для складання консолідованої звітності корпорацій.

Основними звітними формами західних фірм є * Баланс підприємства * і * Звіт про прибутки та збитки *.

Порядок розрахунку форм західної фінансової звітності відповідає в цілому порядку їх формування за вимогами, передбаченими нормативними актами РБ. У технологію додатково включається введення так званих консолідуючих проводок, пов'язаних з різними способами оцінки - вартості активів та іншими причинами, за допомогою яких уточнюється облікова політика фірм. Наприклад, донараховується знос основних засобів і нематеріальних активів у відповідності з нормами амортизації, прийнятими на заході, проводиться дооцінка майна відповідно до індексу інфляції і т.д.

Карбованцеві значення показників, отримані у формах західній звітності, переводяться в базову валюту країни-інвестора за курсом на дату звіту (якщо у формі передбачені графи для відображення показників за станом на різні дати, то для кожної з них застосовується свій курс валюти).

Відзначимо, що при формуванні західної фінансової звітності, на відміну від білоруської, в якості початку фінансового року може прийматися не тільки січень, але й початок будь-якого іншого місяця, наприклад - перше жовтня.

Відмінності західній звітності від білоруської полягають у наступному:

  1. У західному балансі відсутня жорстка нумерація рядків. Їх кількість визначається кількістю (рахунком) субрахунків, на яких відображені сальдо.

  2. У західному балансі вказується кілька граф, у тому числі баланси на звітну та базову дату (попередній місяць, квартал, початок фінансового року) в рублевому і валютному вираженні.

    1. На відміну від білоруського, в західному балансі збитки записуються в пасивній частині зі знаком мінус, що відповідає правильному формуванню балансу-нетто.

    2. Форма звіту про прибутки і збитки, як і форма балансу, може мати розгорнуту (відповідно до кількості субрахунків) структуру. Кількісні значення показників розміщуються в трьох графах: сума в рублях, сума у валюті, відношення значення показника до підсумкової рядку по чистому доходу, виражене у відсотках. У залежності від субрахунки, значення рядка визначається на основі кредитових оборотів з початку фінансового року, дебетових оборотів з початку фінансового року або кредитових оборотів західних субрахунків у кореспонденції з рахунками обліку реалізації продукції, обліку прибутків і збитків або обліку використання прибутку.

      1. Автоматизація звітності.

    Ефективне застосування зростаючого обсягу економічної інформації при найменших витратах на її отримання можливо тільки на базі впровадження високопродуктивної обчислювальної техніки. При цьому важливо автоматизувати облік таким чином, щоб всі операції по виписці, обробці та передачі первинних документів здійснювати автоматично.

    Персональні комп'ютери забезпечують формування первинних документів і облікових регістрів, що дає можливість організувати автоматизоване робоче місце (АРМ) з використанням діалогового режиму.

    АРМ організується на базі ПК, який може використовуватися або автономно, або у взаємозв'язку з іншими ЕОМ.

    З введенням в промислову експлуатацію АРМ бухгалтера на базі ПК відбувається розподіл функцій, операцій між бухгалтером і персональним комп'ютером. Бухгалтер виконує операції зі збирання первинних документів, контролю достовірності, підготовці для машинної обробки, введення даних в ПК і запис на дискети, управління процесом обробки на машині, контроль, аналіз і регулювання розрахунків.

    Всі арифметичні і групувальні операції, вибірки, формування та зберігання інформаційних масивів, а також друк вихідних відомостей виконує ПК.

    АРМ бухгалтера дозволяє вирішувати завдання бухгалтерського обліку в регламентованому та запитному режимах, контролювати результати обчислень, при виявленні помилок здійснювати повторний рахунок.

    АРМи бухгалтера організовуються за функціональною ознакою і охоплюють ділянки обліку основних засобів, матеріальних цінностей, праці та заробітної плати, фінансово-розрахункових операцій, витрат на виробництво, готової продукції, а також зведений облік і звітність.

    Звітність при автоматизованому веденні обліку представляє собою сукупність сформованих на ПЕОМ форм звітності.

    З підвищенням рівня автоматизації облікового процесу обсяг облікового процесу обсяг облікової інформації та звітності, яка складається автоматично, зростає, а частка складених вручну звітних документів зменшується.

    Формування на ПЕОМ облікової інформації здійснюється як відповідно до заздалегідь встановленим графіком, так і за запитом. Видача користувачеві інформації здійснюється як на друк (через принтер), так і на екран комп'ютера.

    Регулярний режим формування характерний для зовнішньої звітності. Вона відображається відповідно до типових формах, перелік яких та терміни подання встановлюються Законом «Про бухгалтерський облік і звітності», також встановлюються Міністерствами додаткові форми звітності або розшифровки до неї.

    В умовах автоматизації звітності відбувається заповнення необхідних форм звітності автоматичним друкуючим пристроєм ПЕОМ.

    Необхідні облікові дані вибираються з внутримашинной бази даних і перетворює на відповідні показники звітності на ПЕОМ без втручання користувача.

    При такій організації спочатку в пам'яті ПЕОМ формуються показники звітності, описова частина яких включає код форми, номер рядка, графи. Потім вони автоматично за допомогою друкувального пристрою заносять безпосередньо до форм звітності.

    В даний час ринок прикладних продуктів надає значний перелік прикладних програм для автоматизації бухгалтерського обліку. В останні роки створюються різноманітні фірми, що пропонують розробки в цьому напрямі.

    Ринок прикладних продуктів з автоматизації бухгалтерського обліку безперервно змінюється, причому змінюється структура як пропозиції, так і попиту. Пов'язано це із зростанням рівня комп'ютерної підготовки фахівців, бухгалтерів, потребами підприємств, що розвиваються, а також з появою більш досконалого технічного забезпечення за доступними цінами.

    1. ВИКОРИСТАННЯ бухгалтерської звітності ДЛЯ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА.

      1. Джерела інформації, основні методи і способи аналізу фінансового стану підприємства.

    Фінансовий аналіз є завершальним етапом бухгалтерського обліку, використовує інформаційну базу бухгалтерського обліку та звітності і залежно від потреби користувачів надає широкий спектр аналітичних даних, необхідних для визначення різних показників фінансово-господарської діяльності підприємств.

    Фінансовий аналіз будується на отриманні певних коефіцієнтів та співвідношень, що характеризують різні сторони фінансового стану підприємства. Під фінансовим станом розуміється здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Воно характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю.

    Фінансовий стан може бути хорошим, поганим і напруженим. Здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі говорять про його хорошому фінансовому стані.

    Фінансовий стан підприємства (ФСП) залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансової діяльності.

    Щоб вижити в умовах ринкової економіки і не допустити банкрутства підприємства, треба добре знати, як керувати фінансами, якою повинна бути структура капіталу по складу і джерелам утворення, яку частку повинні займати власні кошти, а яку - позикові. Слід знати і такі поняття ринкової економіки, як платоспроможність, ліквідність, кредитоспроможність підприємства, поріг рентабельності, ефект фінансового важеля та інші, а також методику їх розрахунку.

    Головна мета аналізу - своєчасно виявляти і усувати недоліки у фінансовій діяльності і знаходити резерви поліпшення фінансового стану і його платоспроможності.

    Основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану підприємства служать звітний бухгалтерський баланс (форма № 1), звіт про прибутки і збитки (форма № 2) та інші форми звітності, дані первинного й аналітичного бухгалтерського обліку, які розшифровують і деталізують окремі статті балансу (для ТД * Центролит * це розшифровки кредиторської заборгованості, дебіторської заборгованості і т.д.).

    Аналіз фінансового стану підприємства грунтується головним чином на відносних показниках, тат як абсолютні показники в умовах інфляції практично неможливо привести в порівнянний вид.

    Відносні показники підприємства можна порівняти з загальноприйнятими нормами * * для виявлення ступеня ризику і прогнозування можливості банкрутства; з аналогічними даними інших підприємств, що дозволяє виявити сильні і слабкі сторони підприємства і його можливості; з аналогічними даними за попередні роки для виявлення тенденцій покращення або погіршення ФСП .

    Співвідношення, що випливають з фінансової звітності підприємства, дають можливість аналітику оцінити різні сторони його фінансово-господарської діяльності. Сукупність кількісних і якісних характеристик фінансового стану підприємства та тенденцій його розвитку, в тому числі за ряд років і в порівнянні з характеристиками інших підприємств, визначають зміст результатів аналітичної роботи, оформлюваних у вигляді аналітичного висновку.

    Економічна ситуація характеризується сукупністю поточних показників, швидкістю їх зміни, ставленням до показників критичної ситуації. У процесі аналізу застосовують різні способи обробки економічної інформації, отримання зведених показників і визначення взаємозв'язків між цими показниками. Основні з них: порівняння, угруповання, середні величини, процентні зміни, коефіцієнти, індекси, елімінування (виключення). При цьому зіставляються однакові показники одного підприємства, отримані в різний час, або зіставлення проводиться з аналогічними показниками інших підприємств подібного типу. Тому найбільш загальним вимогам, які ставляться до аналізованих показниками, є порівнянність даних.

    Порівняння - найважливіший спосіб аналізу діяльності підприємства. При порівнянні оцінку що відбувається дають через подібні поняття і явища. Порівняння дозволяє порівнювати процеси і робити відповідні висновки. Необхідною умовою застосування способу порівняння при аналізі є дотримання порівнянності показників. Використовувані при порівнянні показники повинні бути однорідні за економічним змістом. Порівняння застосовують у наступних випадках:

    • порівняння фактичних даних поточного періоду з даними попередніх періодів. Це дає можливість виявити напрямок, динаміку і темпи розвитку, визначити зміни, що сталися і їх стійкість;

    • порівняння фактичних даних підприємства з даними інших підприємств, з середньогалузевими показниками з метою визначити місце власного підприємства, намітити шляхи його подальшого розвитку.

      Угруповання використовуються в аналізі для розчленування досліджуваної сукупності явищ на однорідні складові частини (групи або підгрупи) за тією або іншою ознакою.

      C угрупованнями тісно пов'язано обчислення середніх величин. Середні величини застосовують для загальної характеристики сукупності явищ за певною ознакою. Найчастіше в аналізі застосовують середньозважені величини, що дають найбільш точні результати.

      Процентні зміни показують динаміку зміни тих чи інших показників у часі або процентне відношення одних показників до інших.

      Горизонтальний аналіз дозволяє визначити абсолютні і відносні відхилення різних статей бухгалтерської звітності в порівнянні з попереднім періодом.

      Вертикальний аналіз дозволяє виявити питому вагу окремих статей до підсумкового показника в цілому по балансу або по його розділів.

      Аналізом ФСП займаються не лише керівники і відповідні служби підприємства, але і його засновники (для ТД * Центролит * це ГЛЗ * Центролит *), інвестори з метою вивчення ефективності використання ресурсів, банки для визначення умов кредитування, постачальники для своєчасного отримання платежів тощо д. Відповідно до цього аналіз поділяється на внутрішній і зовнішній.

      Внутрішній аналіз проводиться службами підприємства і його результати використовуються для планування, контролю і прогнозування ФСП. Його мета - встановити планомірне надходження грошових коштів і розмістити власні і позикові кошти таким чином, щоб забезпечити нормальне функціонування підприємства, отримання максимального прибутку і виключення банкрутства.

      Зовнішній аналіз здійснюється інвесторами, постачальниками матеріальних і фінансових ресурсів, контролюючими органами на основі інформації, що публікується звітності. Його мета - встановити можливість вигідно вкласти кошти, щоб забезпечити максимум прибутку і виключити ризик втрати.

        1. Аналіз господарської діяльності підприємства ТД * Центролит *.

      Основним видом господарської діяльності підприємства є оптова торгівля. Торгівля взагалі - це форма товарного обігу за допомогою грошей. Оптова торгівля - це реалізація товарів, як правило, великими партіями, що передбачає їх подальший перепродаж або переробку. Товари в результаті оптового обороту в кінцеве надходження не надходять.

      Основне призначення оптової торгівлі полягає в організації безперебійного раціонального товаропостачання роздрібних продавців і промислових підприємств, у забезпеченні збалансованості попиту і пропозиції. В основі роботи торгового підприємства лежить торгово-фінансовий план, в якому знаходять відображення такі показники: оптовий товарообіг, валовий дохід, прибуток від реалізації та інші.

      Головний кількісний показник, що дозволяє оцінити обсяги роботи підприємства ТД * Центролит *, є оптовий товарообіг.

      Оптовий товарообіг - це продаж товарів торговельними підприємствами іншим підприємствам, що використовують ці товари або для наступної переробки, або для виробничого споживання в якості сировини і матеріалів, або для матеріального забезпечення, господарських потреб.

      У залежності від організації руху товарів оптовий товарообіг ділиться на:

      • складської;

      • транзитний.

      Складський оптовий товарообіг - це продаж зі складів оптових торгових підприємств. Транзитний оптовий товарообіг у свою чергу підрозділяється на: транзитний товарообіг без участі в розрахунках (тобто організований) і транзитний товарооборот з участю в розрахунках. Іншими словами, підприємство ТД * Центролит * бере участь у цьому процесі або як посередник, який одержує за організацію просування товару комісійну винагороду, або як власник, який оплатив вартість товару.

      Іншим важливим показником, що характеризує господарську діяльність підприємства, є валовий дохід.

      Валовий дохід як економічна категорія являє собою частину вартості товару, яка призначається для покриття витрат обігу і утворення прибутку.

      Валовий дохід від реалізації продукції являє собою торгову надбавку, що відноситься до реалізованих товарів, і становить різницю між виручкою від реалізації (продажною вартістю реалізованих товарів) та купівельною вартістю проданих товарів. Валовий дохід від реалізації продукції характеризується сумою та рівнем. Рівень цього доходу в оптовій торгівлі - відношення суми валового доходу від реалізації до обсягу оптового товарообігу (складського і транзитного з участю в розрахунках).

      З вивчення валового доходу починають зазвичай аналіз фінансових результатів. Від величини валового доходу залежить фінансове становище торгового підприємства, оплата праці працівників, оскільки джерелом утворення прибутку є валовий дохід.

      Валовий дохід не є показником, що характеризує пряму ефективність роботи підприємства. Він відображає, певною мірою, частку торгівлі в сумі цін товарів.

      Обсяг валового доходу від реалізації залежить від ступеня розвитку ринку, обсягу, складу, структури товарообігу, рівня цін закупівлі, інфляції, обсягу додаткових послуг, рівня витратоємкості торгового процесу.

      Торгова надбавка є основним джерелом формування валового доходу торговельного підприємства. Її встановлюють у відсотках до купівельної вартості товарів з таким розрахунком, щоб покрити витрати обігу і забезпечити отримання прибутку (але не більше 20% згідно із законодавством).

      Наступним не менш важливим показником фінансової діяльності підприємства ТД * Центролит * є прибуток від реалізації продукції. Вона розраховується як різниця між валовим доходом і витратами обігу, що відносяться до реалізованих товарів.

      До недоліків звернення на підприємстві ТД * Центролит * відносяться:

      • плата за банківські послуги;

      • витрати на відрядження;

      • заробітна плата працівників підприємства;

      • знос основних засобів;

      • вартість матеріалів для виробництва;

      • чорнобильський податок;

      • відрахування до фонду зайнятості;

      • відрахування коштів користувачів автомобільних доріг;

      • ФСЗН;

      • знос МШП;

      • витрати майбутніх періодів.

      Динаміка розглянутих показників роботи підприємства (в млн. рублях) за 1997 рік по місяцях представлена ​​в таблиці 3.2.1.

      Таблиця 3.2.1.

      Місяці

      Товарообіг

      Валовий дохід

      Прибуток від реалізації

      Січень

      214

      25

      8

      Лютий

      303

      29

      13

      Березень

    500

    32

    22

    Квітень

    484

    59

    21

    Травень

    590

    77

    18

    Червень

    812

    191

    131

    Липень

    918

    83

    28

    Серпень

    1387

    102

    20

    Вересень

    1172

    119

    42

    Жовтень

    1332

    103

    34

    Листопад

    1178

    116

    22

    Грудень

    406

    34

    -54

    Разом

    9296

    970

    305

    Для наочності зобразимо динаміку цих показників у графіках.

      1. Аналіз та оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства.

    Для визначення здатності підприємства погашати свою заборгованість використовуються показники ліквідності і платоспроможності. Оцінка платоспроможності підприємства та ліквідності балансу проводиться через ряд коефіцієнтів, вивчення яких дозволяє аналітику отримати відповіді на питання, що цікавлять. При цьому, як і більшість аналогічних показників, ці коефіцієнти порівнюються з тими ж коефіцієнтами, які були розраховані по підприємству в попередні роки, і значеннями таких же показників в середньому по галузі.

    Платоспроможність підприємства визначається з умови, що сума поточних активів більше або дорівнює його зовнішній зедолженності.

    Поточні активи за даними балансу рівні підсумками по рядку 230 і по рядку 450.

    Зовнішня заборгованість дорівнює ДФО + РПП, тобто підсумків по рядку 650 і по рядку 860.

    Динаміка цих показників показана в таблиці 3.3.1.

    Таблиця 3.3.1

    Показники

    На початок року

    На кінець року

    Поточні активи

    2082

    4916

    Зовнішня заборгованість

    1134

    3812

    ЛІКВІДНІСТЬ оцінюють для визначення здатності підприємства своєчасно погашати свої короткострокові зобов'язання, реалізуючи свої поточні активи. Підприємство може бути ліквідним в більшій або меншій мірі, оскільки до складу поточних активів входять різноманітні оборотні кошти, серед яких є як легко реалізовані, так і важкореалізовані для погашення зовнішньої заборгованості.

    Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів по активу, згрупованих за ступенем спадної ліквідності, з короткостроковими зобов'язаннями по пасиву, згрупованих за ступенем терміновості їх погашення.

    Найбільш поширеними коефіцієнтами для оцінки ліквідності є:

    коефіцієнт абсолютної ліквідності;

    коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності або коефіцієнт покриття.

    Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кл) розраховується як відношення ліквідних активів (це гроші і короткострокові фінансові вкладення, тобто сума рядків 250-310 балансу підприємства ТД * Центролит *) до короткострокових зобов'язань (тобто до 3 розділу пасиву балансу).

    КОЕФІЦІЄНТ абсолютно ліквідні активи

    ЛІКВІДНОСТІ = --------------------------------------------( коефіцієнт критичної оцінки ) КОРОТКОСТРОКОВІ ОБ-ВА

    Розрахунок коефіцієнта абсолютної ліквідності

    Таблиця 3.3.2.


    На початок року

    На кінець року

    Ліквідні активи (сума рядків 250-310)

    24

    65

    Короткострокові зобов'язання (3 розділ пасиву)

    1134

    3812

    Коефіцієнт абсолютної ліквідності

    0,02

    0,18

    Це найбільш жорсткий критерій платоспроможності, який показує, яка частина короткострокових зобов'язань може бути погашена негайно. Його значення вважається достатнім, якщо він вищий 0,2-0,25. Якщо підприємство в поточний момент може на 20-25% погасити всі свої борги, то його платоспроможність вважається нормальною. За даними підприємства ТД * Центролит * ми бачимо, що коефіцієнт абсолютної ліквідності дуже малий, але він збільшився в кінці року в порівнянні з початком, отже збільшилася і частина короткострокових зобов'язань, яка може бути погашена негайно.

    Чим вище розмір поточних активів, тим більше можливостей відповідати за своїми зобов'язаннями, збільшувати масштаби своєї діяльності.

    КОЕФІЦІЄНТ ПОТОЧНОЇ (ЗАГАЛЬНОЇ) ЛІКВІДНОСТІ є менш жорсткою оцінкою можливості підприємства погасити короткострокову заборгованість; він розраховується як відношення поточних активів (3 розділ активу балансу) до короткострокових зобов'язань (3 розділ пасиву балансу).

    КОЕФІЦІЄНТ ПОТОЧНОЇ ПОТОЧНІ АКТИВИ

    (ЗАГАЛЬНОЇ) = -----------------------------------

    ЛІКВІДНОСТІ КОРОТКОСТРОКОВІ

    ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

    Згідно зі стандартами вважається, що цей коефіцієнт повинен знаходитися в межах між 1 і 2. Нижня межа зумовлена ​​тим, що поточних активів має бути щонайменше досить для погашення короткострокових зобов'язань, інакше підприємство може виявитися неплатоспроможним за цим видом кредиту. Перевищення оборотних активів над короткостроковими зобов'язаннями більш ніж в 2 рази вважається також небажаним, оскільки свідчить про нераціональне вкладення підприємством своїх засобів і неефективним їх використанні.

    Розрахунок коефіцієнта поточної ліквідності (коефіцієнта покриття)

    Таблиця 3.3.3.


    На початок року

    На кінець року

    Поточні активи (3 розділ активу)

    2082

    4916

    Короткострокові зобов'язання (3 розділ пасиву)

    1134

    3812

    Коефіцієнт поточної ліквідності

    1,84

    1,3

    І хоча до кінця року він і зменшився, у підприємства при коефіцієнті поточної ліквідності більше одиниці все ж поточних активів досить, щоб погасити короткострокові борги. При коефіцієнті покриття менше одиниці для погашення короткострокових боргів поточних активів недостатньо, підприємству було б потрібно розраховуватися нерухомим майном. Розрахунок і динаміка показників ліквідності підприємства ТД * Центролит * показана в таблиці 3.3.4.

    Розрахунок і динаміка показників ліквідності

    Таблиця 3.3.4.

    Найменування статей балансу і показників

    Номер рядка балансу

    Величина на початок року

    Величина на кінець року

    Абсолютне відхилення

    1. Поточні активи

    460

    2082

    4916

    +2834

    2. Короткострокові зобов'язання

    860

    1134

    3812

    +2678

    3. Грошові кошти

    250-300

    24

    65

    +41

    4. Коефіцієнт поточної ліквідності

    Рядок1 / Строку2

    1,84

    1,3

    -0,54

    5. Коефіцієнт абсолютної ліквідності

    Строка3 / Строку2

    0,02

    0,018

    -0,002

    Розраховані показники ліквідності свідчать про погіршення поточної та абсолютної ліквідності балансу підприємства ТД * Центролит * в кінці року в порівнянні з початком. І хоча у підприємства зменшилася кількість грошових коштів у кінці року в порівнянні з короткостроковими зобов'язаннями, однак воно має достатню кількість поточних активів для повного покриття своїх короткострокових зобов'язань.

      1. Аналіз та оцінка фінансової стійкості підприємства ТД * Центролит *.

    Важливою характеристикою фінансового стану підприємства як самостійної господарської одиниці є оцінка стабільності його діяльності в довгостроковому плані, для чого найбільш часто використовуються показники фінансової стійкості.

    Погіршення фінансового стану підприємства супроводжується * проїданням * власного капіталу і неминучим * залізання в борги *. Тим самим падає фінансова стійкість, тобто фінансова незалежність підприємства, здатність маневрувати своїми коштами, достатня фінансова забезпеченість безперебійного процесу діяльності.

    При виникненні договірних відносин між підприємствами у них з'являється обопільний інтерес до фінансової стійкості один одного як критерію надійності партнера.

    Стабільність роботи підприємства пов'язана із загальною його фінансовою структурою, ступенем його залежності від зовнішніх кредиторів та інвесторів. Багато підприємств у процесі своєї діяльності крім власного капіталу залучають значні кошти, узяті в борг. Однак, якщо структура * власний капітал - позикові кошти * мають значний перекіс у бік боргів, підприємство може збанкрутувати, якщо відразу кілька кредиторів зажадають повернення своїх грошей в * незручне * час.

    Фінансова стійкість характеризується, отже, співвідношенням власних і позикових коштів, однак цей показник дає лише загальну оцінку фінансової стійкості. Тому у світовій та вітчизняній обліково-аналітичній практиці розроблена система показників, що характеризують стан та структуру активів підприємства та забезпеченість їх джерелами покриття (пасивами).

    Їх можна розділити на три групи:

    • показники, що визначають структуру капіталу;

    • показники, що визначають стан оборотних коштів;

    • показники, що визначають стан основних засобів.

    Показники ліквідності та фінансової стійкості взаємодоповнюють один одного і в сукупності дають уявлення про благополуччя фінансового стану підприємства: якщо у підприємства виявляються погані показники ліквідності, але фінансова стійкість їм не втрачена, то в підприємства є шанс вийти зі скрутного становища. Але якщо незадовільні і показники ліквідності та показники фінансової стійкості, то таке підприємство - ймовірний кандидат у банкрути. Подолати фінансову нестійкість дуже непросто - потрібен час і інвестиції. Для хронічно хворого підприємства, втратив фінансову стійкість, будь-який негативний збіг обставин може призвести до поганої розв'язки.

    Розглянемо показники фінансової стійкості підприємства ТД * Центролит *.

    1. Як зазначалося вище, найважливішим показником, що характеризує фінансову стійкість підприємства, є показник питомої ваги загальної суми власного капіталу в підсумках усіх коштів, авансованих підприємству, тобто відношення загальної суми власного капіталу до підсумку балансу підприємства. Цей показник має назву коефіцієнт автономії. По ньому судять, наскільки підприємство незалежно від позикового капіталу.

    ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ

    Коеф. АВТОНОМІЇ = -------------------------------------------

    ЗАГАЛЬНА СУМА КАПІТАЛУ

    Чим більше у підприємства власних коштів, тим легше впоратися йому з негараздами економіки, і це добре розуміють кредитори підприємства та його керівники. Ось чому останні прагнуть до нарощування з року в рік абсолютної суми власного капіталу.

    Для коефіцієнта автономії бажано, щоб він перевищував по своїй величині 50%. У цьому випадку його кредитори почувають себе спокійно, усвідомлюючи, що весь позиковий капітал може бути компенсований власністю підприємства. Зробимо розрахунок коефіцієнта автономії за даними нашого підприємства.

    Розрахунок коефіцієнта автономії

    Таблиця 3.4.1.


    На початок року

    На кінець року

    Власний капітал (1 розділ пасиву)

    1104

    1288

    Загальна сума капіталу

    2138

    5100

    Коефіцієнт автономії

    0,47

    0,25

    За даними бухгалтерського балансу ТД * Центролит * на кінець року коефіцієнт автономії зменшився, тобто збільшилася залежність підприємства від зовнішніх кредиторів.

    Похідними від коефіцієнта автономії є такі показники, як коефіцієнт фінансової залежності та коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів.

    Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до коефіцієнту автономії. У ТД * Центролит * на початок року він склав 0,53, на кінець року - 0,75, (тобто 75% займає позиковий капітал у загальній валюті балансу). Зростання цього показника означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства.

    Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів - це відношення всього залученого капіталу до власного:

    КОЕФІЦІЄНТ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

    Позикові кошти = -------------------------------------

    ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ

    Більш чітко ступінь залежності підприємства від позикових коштів виражається в цьому коефіцієнті. Він показує, яких коштів у підприємства більше - власних чи позикових. Чим більше коефіцієнт перевищує одиницю, тим більше залежність підприємства від позикових коштів.

    Розрахунок коефіцієнта позикових коштів

    Таблиця 3.4.2.


    На початок року

    На кінець року

    Зобов'язання

    1134

    3812

    Власний капітал

    1104

    1288

    Коефіцієнт позикових коштів

    1,13

    3

    Значення коефіцієнта зросла в кінці року, отже збільшилася залежність підприємства від позикових коштів. Якщо на початку року співвідношення власних і позикових коштів було приблизно однаково, то наприкінці року позикових коштів у підприємства ТД * Центролит * стало в 3 рази більше, ніж власних.

    Всі перераховані вище коефіцієнти свідчать про те, що в загальній сумі активів підприємства відбулися негативні зміни: зросла величина позикових коштів, причому не довгострокових, які могли піти на оновлення підприємства, а короткострокових для здійснення поточної діяльності підприємства.

    2. Стан оборотних коштів в основному відображається в показниках забезпеченості оборотних засобів та їх складових власними оборотними засобами.

    У фінансовому аналізі найчастіше використовується коефіцієнт забезпеченості поточних активів власними оборотними засобами, що показує, яка частина оборотних коштів підприємства була сформована за рахунок власного капіталу:

    КОЕФІЦІЄНТ ВЛАСНІ волоки. ЗАСОБИ

    ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ = -------------------------------- ---------------- ---

    ПОТОЧНИХ АКТИВІВ ПОТОЧНІ АКТИВИ

    Для розрахунку даного коефіцієнта необхідно розрахувати суму власного оборотного капіталу. Власний капітал в балансі відображається загальною сумою. Щоб визначити, скільки його використовується в обороті, необхідно від загальної суми по першому і другому розділах пасиву балансу відрахувати суму довгострокових активів за першими двома розділами активу балансу. Суму власного оборотного капіталу можна розрахувати і таким чином: від загальної суми поточних активів (3 розділ активу) відняти суму короткострокових фінансових зобов'язань (3 розділ пасиву).

    Розрахунок власного оборотного капіталу

    Таблиця 3.4.3.


    На початок року

    На кінець року

    Загальна сума постійного капіталу (сума 1 і 2 розділів пасиву)

    1004

    1288

    Загальна сума довгострокових активів (сума 1 і 2 розділів активу)

    56

    184

    Сума власних оборотних коштів

    948

    1104

    Або іншим способом:

    Таблиця 3.4.4.

    Загальна сума поточних активів (3 розділ активу)

    2082

    4916

    Загальна сума короткострокових боргів

    1134

    3812

    Сума власного оборотного капіталу

    948

    1104

    Розраховуємо коефіцієнт забезпеченості поточних активів власними оборотними засобами.

    Таблиця 3.4.5.


    На початок року

    На кінець року

    Власні оборотні кошти

    948

    1104

    Поточні активи

    2082

    4916

    Коефіцієнт

    0,46

    0,22

    Нормативне значення цього показника не повинно опускатися нижче 0,1. На підприємстві ТД * Центролит * за розрахунками видно, що у нього достатньо джерел для покриття поточних активів власними оборотними засобами, так як коефіцієнт більше нормативного у 4 рази на початок року і в 2 рази на кінець року.

    Забезпеченість матеріальних запасів власними оборотними засобами - це частка від ділення власних оборотних коштів на величину матеріальних запасів, тобто показник того, якою мірою матеріальні запаси покриті власними джерелами та не потребують залучення позикових коштів. Вважається, що нормативне його значення повинно бути не менше 0,5.

    Коеф. ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ власної. ОБОРОТНІ СР-ВА

    МАТЕРІАЛЬНИХ = ---------------------------------------------

    ЗАПАСІВ МАТ. Вироб. ЗАПАСИ

    Розрахунок коефіцієнта забезпеченості матеріальних запасів власними оборотними засобами

    Таблиця 3.4.6.


    На початок року

    На кінець року

    Власні оборотні кошти

    948

    1104

    Матеріально-виробничі запаси

    1851

    4422

    Коефіцієнт

    0,51

    0,25

    З розрахунків видно, що на початку року покриття матеріальних запасів власними джерелами фінансування було значно більше (приблизно в 2 рази), ніж наприкінці року.

    Іншим показником, що характеризує стан оборотних коштів, є коефіцієнт співвідношення матеріально-виробничих запасів і власних оборотних коштів.

    Коеф. СПІВВІДНОШЕННЯ мат.-произв. ЗАПАСИ

    ЗАПАСІВ І власної. = -------------------------------------

    ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ власної. Волоки. СР-ВА

    Розраховуємо цей коефіцієнт

    Таблиця 3.4.7.


    На початок року

    На кінець року

    Матеріально-виробничі запаси

    1851

    4422

    Власні оборотні кошти

    948

    1104

    Коефіцієнт

    1,95

    4

    Його нормативне значення, як правило, більше 1, а з урахуванням нормативного значення попереднього показника не повинно перевищувати 2. В кінці року ми бачимо значне перевищення цього показника над нормативним, що свідчить про погіршення становища, оскільки це означає, що має місце висока частка омертвлення в запасах капіталу.

    Виходом із ситуації може стати реалізація частини матеріально-виробничих запасів, тобто товарів.

    Як зазначалося раніше, матеріально-виробничі запаси формуються як за рахунок власних оборотних коштів, так і за рахунок короткострокових позик і позик, а також кредиторської заборгованості за товарними операціями. Для аналізу ФУП представляє інтерес показник покриття запасів.

    Собств. Волоки. ДЕБІТОРСЬКА

    КОЕФІЦІЄНТА СР-ВА + задолж.

    ПОКРИТТЯ = ------------------------------------------------ -----

    ЗАПАСІВ матер.-произв. ЗАПАСИ

    Розрахуємо цей коефіцієнт

    Таблиця 3.4.8.


    На початок року

    На кінець року

    Власні оборотні кошти

    948

    1104

    Дебіторська заборгованість

    1110

    3696

    Матеріально-виробничі запаси

    1851

    4422

    Коефіцієнт

    1,11

    1,09

    Отже тут * нормальних * джерел коштів для покриття матеріально-виробничих запасів цілком вистачає.

    Наступний показник, що характеризує стан оборотних коштів, є показник маневреності власного капіталу:

    КОЕФІЦІЄНТ власної. ОБОРОТНІ ЗАСОБИ

    Маневреність = ------------------------------------------------ ---

    Собств. КАПІТАЛУ ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ

    Розраховуємо коефіцієнт маневреності власного капіталу

    Таблиця 3.4.9.


    На початок року

    На кінець року

    Власні оборотні кошти

    948

    1104

    Власний капітал

    1004

    1288

    Коефіцієнт

    0,85

    0,5

    Коефіцієнт маневреності показує, яка частина власних коштів підприємства знаходиться в рухомій формі, що дозволяє відносно вільно маневрувати цими засобами. Забезпечення власних поточних активів власним капіталом є гарантією стійкості фінансового стану при нестійкій кредитній політиці. Високі значення коефіцієнта маневреності позитивно характеризують фінансовий стан, проте будь-яких усталених у практиці обмежень для цього коефіцієнта не існує. Іноді рекомендується приймати в якості оптимальної величини коефіцієнт 0.5. З фінансової точки зору чим вище коефіцієнт маневреності, тим краще фінансовий стан підприємства.

    3. Наступна група показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, включає показники, що визначають стан основних засобів.

    Індекс постійного активу - коефіцієнт, що характеризує частку основних засобів і необоротних активів в джерелах власних коштів.

    ІНДЕКС НЕРУХОМІСТЬ

    ПОСТІЙНОГО = ------------------------------------------------

    АКТИВУ ДЖЕРЕЛА власної. ЗАСОБІВ

    Розрахуємо цей показник

    Таблиця 3.4.10.


    На початок року

    На кінець року

    Нерухомість

    56

    184

    Джерела власних коштів

    948

    1104

    Індекс

    0,06

    0,16

    Індекс постійного активу збільшився в кінці року, тобто збільшилася частка основних засобів і необоротних активів в джерелах власних коштів підприємства.

    Дуже важливим показником фінансової стійкості підприємства є коефіцієнт реальної вартості майна (він називається ще коефіцієнтом реальної вартості основних і матеріальних оборотних коштів у майні підприємства). Він визначає, яку частку у вартості майна складають засоби виробництва. Коефіцієнт розраховується діленням сумарної величини основних засобів, МШП (за залишковою вартістю), виробничих запасів і незавершеного виробництва на вартість активів підприємства (валюту балансу). Оскільки у ТД * Центролит * немає ні виробничих запасів, ні незавершеного виробництва, то беруться тільки О.С. і МШП.

    КОЕФІЦІЄНТ РЕАЛЬНІ АКТИВИ

    РЕАЛЬНОЇ СТ-ТИ = -------------------- ---------------------

    МАЙНА ЗАГАЛЬНА СУМА КАПІТАЛУ

    Зробимо розрахунок коефіцієнта реальної вартості майна

    Таблиця 3.4.11.


    На початок року

    На кінець року

    Реальні активи

    58

    228

    Загальна сума капіталу

    2138

    5100

    Коефіцієнт

    0,03

    0,045

    За розрахунками видно, що частка реальних активів дуже мала в загальній сумі капіталу. Пояснюється це тим, що це підприємство торгове та великої кількості майна виробничого призначення не потрібен для функціонування даного підприємства.

    Коефіцієнт накопичення амортизації визначає відношення суми зносу по основних засобах і нематеріальних активів до суми початкових вартостей відповідно основних засобів і нематеріальних активів.

    КОЕФІЦІЄНТ ЗНОС О.С. І немат. АКТИВІВ

    НАКОПИЧЕННЯ = ------------------------------------------------ -----------------

    АМОРТИЗАЦІЇ Первонач. СТ-ТЬ О.С. І немат. АКТИВІВ

    Зробимо розрахунок за даними балансу підприємства ТД * Центролит * даного коефіцієнта

    Таблиця 3.4.12.


    На початок року

    На кінець року

    Знос О.С. і немат. активів

    -

    9

    Порівнюючи. ст-ть О.С. і немат. активів

    56

    193

    Коефіцієнт

    -

    0,046

    За даними розрахунками видно, що будинки і споруди підприємства ще практично нові і не вимагають заміни і модернізації.

    Крім перерахованих показників можна виділити ще один відокремлений показник, що характеризує фінансову стійкість. Це коефіцієнт співвідношення поточних активів і нерухомості. Він визначається діленням вартості поточних активів на вартість нерухомого майна.

    Переходи. СПІВВІДНОШЕННЯ ПОТОЧНІ АКТИВИ

    ПОТОЧНИХ АКТИВІВ = ----------------------------- -----

    І НЕРУХОМОСТІ НЕРУХОМІСТЬ

    Розрахуємо цей коефіцієнт за даними балансу ТД * Центролит *

    Таблиця 3.4.13.


    На початок року

    На кінець року

    Поточні активи

    2082

    4916

    Нерухомість

    56

    184

    Коефіцієнт

    39

    27

    Мінімальна фінансова стабільність підприємства досягається в тому випадку, коли зобов'язання гарантовано покриваються поточними активами, ознакою такої стабільності є виконання умови: коефіцієнт співвідношення поточних активів і вартості нерухомого майна більше коефіцієнта відношення позикових коштів до власного капіталу.

    Коеф. СПІВВІДНОШЕННЯ Коеф. ВІДНОСИНИ

    ПОТОЧНИХ АКТИВІВ> позикових коштів

    І НЕРУХОМОСТІ до власного капіталу

    На підприємстві ТД * Центролит * це співвідношення дотримується. На початку року ці показники відповідно дорівнювали 39 і 1,13 і в кінці року - 27 і 3.

    Зведена таблиця показників фінансової стійкості

    Таблиця 3.4.14.

    Коефіцієнт

    Формула розрахунку

    На початок року

    На кінець року

    Відхилення

    Характеризує співвідношення власних і позикових коштів

    Коефіцієнт автономії

    Власний капітал

    Загальна сума капіталу

    0,47

    0,25

    0,22

    Коефіцієнт фінансової залежності

    Загальна сума капіталу Власний капітал


    0,53

    0,75

    -0,22

    Коефіцієнт позикових коштів

    Зобов'язання

    Власний капітал

    1,13

    3

    -1,87

    Характеризує стан оборотних коштів

    Коефіцієнт забезпеченості поточних активів власними оборотними засобами

    Власні оборотні кошти

    Поточні активи

    0,46

    0,22

    0,24

    Коефіцієнт забезпеченості матеріально-виробничих запасів власними оборотними засобами

    Власні оборотні кошти

    Матеріально-виробничі запаси

    0,51

    0,25

    0,26

    Коефіцієнт співвідношення матеріально-виробничих запасів і власних оборотних коштів


    Матеріально-про виробничі запаси

    Власні оборотні кошти

    1,95

    4

    -2,05

    Коефіцієнт покриття матеріально-виробничих запасів

    Собств. Дебітор.

    обор. ср-ва + задолж.

    Матер.-произв. запаси

    1,11

    1,09

    0,02

    Коефіцієнт маневреності власного капіталу

    Власні оборотні кошти

    Власний капітал

    0,85

    0,5

    0,35

    Характеризує стан основних засобів

    Індекс постійного активу

    Нерухомість

    Джерела власних коштів

    0,06

    0,16

    -0,1

    Коефіцієнт реальної вартості майна

    Реальні активи

    Загальна сума капіталу

    0,03

    0,045

    -0,015

    Коефіцієнт накопичення амортизації

    Знос ОС і

    немат. активів

    Порівнюючи. вартість

    -

    0,046

    -0,046

    Коефіцієнт співвідношення поточних активів і нерухомості

    Поточні активи

    Нерухомість

    39

    27

    12

    Основною метою аналізу фінансової стійкості підприємства є висновок інтегральної оцінки достатності поточних активів для покриття зобов'язань, тому основними показниками фінансової стійкості є не самі величини поточних активів, а їх надлишок або недолік для покриття зобов'язань. У ТД * Центролит * ми бачимо, що у нього досить поточних активів для покриття зобов'язань.

    При цьому мається на увазі, що загальна забезпеченість покриття зобов'язань активами гарантована тотожність підсумків активу і пасиву балансу (після повного покриття зобов'язань ще залишається частка активів, яка є власністю акціонерів).

    Розрізняють декілька рівнів стійкості підприємства: абсолютна стійкість, нормальна стійкість, нестійкий фінансовий стан, кризовий фінансовий стан.

    У ТД * Центролит * ми бачимо картину нормальної фінансової стійкості підприємства, так як гарантована його платоспроможність і дані таблиці 3.4.14. свідчать про те, що підприємство має в своєму розпорядженні певний запас міцності.

    ВИСНОВОК.

    У висновку хочеться відповісти на питання про доцільність і необхідність використання міжнародних стандартів у Білорусі.

    По-перше, формування звітності за західними стандартами є одним з важливих кроків, які відкривають білоруським організаціям можливість залучення до міжнародних ринків капіталу. Загальновідомо, що капітал, особливо іноземний, вимагає прозорості фінансової інформації про діяльність компаній та звітності перед інвесторами. До тих пір, поки іноземний інвестор не буде мати можливість простежити і зрозуміти через фінансову звітність, як використовується наданий їм капітал, Білорусь залишиться зоною підвищеного ризику і відповідно буде програвати іншим країнам у залученні фінансових ресурсів з міжнародних ринків.

    По-друге, міжнародна практика показує, що звітність, сформована відповідно до МСФЗ, відрізняється високою інформативністю і корисністю для користувача. З самого початку стандарти розробляються виходячи з потреб різних користувачів. При виборі того чи іншого підходу основним критерієм служить корисність інформації для прийняття економічних рішень, а також визначається, на кого розрахована звітність, які потреби користувачів і якісні характеристики фінансової звітності.

    По-третє, використання МСФЗ дозволяє значно скоротити час і ресурси, необхідні для розробки нових національних правил звітності. Ці стандарти закріплюють досить тривалий досвід ведення бухгалтерського обліку і звітності в умовах ринкової економіки. Звичайно, розробку нових білоруських стандартів можна вести * з нуля *. Однак чи не краще і не дешевше використовувати вже накопичений у світі досвід?

    Мета переходу до використання міжнародних стандартів полягає в побудові системи, адекватної новому типу господарських відносин в білоруській економіці. У результаті реформи повинні бути створені умови для формування господарюючими суб'єктами корисної інформації про їхнє фінансове становище і результати діяльності, а також забезпечені достовірність та надійність бухгалтерської звітності як найважливішого джерела інформації для прийняття рішень широким колом зацікавлених користувачів. Якщо підходити до реформи таким чином, то застосування МСФЗ є не метою, а засобом перетворень.

    Перехід до використання міжнародних стандартів безсумнівно повинен бути поступовим і цілеспрямованим процесом. Сенс такого процесу полягає в тому, що недоліки і невідповідності вітчизняної системи бухгалтерського обліку усувалися послідовно відповідно до запитів ринкової економіки без порушення цілісності цієї системи і дотримання національних традицій.

    Досвід інших країн показує, що застосування будь-яких міжнародно-визнаної рішення в національному стандарті можливо тільки в тому випадку, коли це рішення відповідає реальній економічній ситуації, що існує в країні. Іншими словами, при використанні МСФЗ для створення національної системи обліку необхідна свого роду адаптація.

    У світлі світового досвіду переклад білоруського обліку на МСФЗ не можна розуміти як безпосереднє впровадження цих стандартів в практику вітчизняних організацій. Використання міжнародних стандартів звітності має полягати, перш за все, в активному застосуванні їх при створенні концепції бухгалтерського обліку в ринковій економіці, що повинно забезпечити загальну порівнянність бухгалтерської інформації, що формується білоруськими і західними компаніями. При розробці національних стандартів необхідно прийняти МСФЗ в якості відправної точки, зразка та критерію відповідності визнаній у світі практиці, що ні в якому разі не повинно вести до ігнорування специфіки ринкових відносин в Білорусі.

    Якщо виходити із запропонованого вище шляху переходу до використання МСФЗ і розглядати цей процес як один з основних чинників продовження та активізації реформи бухгалтерського обліку в країні, то завданням першорядної важливості сьогодні видається максимально повне і добросовісне освоєння концепції і змісту міжнародних стандартів широкої бухгалтерської громадськістю, включаючи представників регулюючих органів. Розуміння ідей і сенсу міжнародних стандартів забезпечить надалі коректний підхід до застосування в білоруській бухгалтерії рішень, традиційних для кращої західної практики.

    Що ж стосується питання аналізу фінансового стану підприємства за даними бухгалтерської звітності, то тут треба виходити з того, якому кругу користувачів надається інформація та рівні розкриття інформації. Важливе значення у використанні звітності для аналізу господарської діяльності підприємства і визначення прибутковості вкладеного капіталу відіграє поділ наданої звітності на внутрішню і зовнішню.

    Зовнішня звітність надається інвесторам, акціонерам та іншим користувачам незалежно підприємства і в ній можливо прикрашання дійсного стану речей, чого не можна сказати про внутрішню звітності. Вона призначена для управління виробництвом і прийняття на її основі різних управлінських рішень, тобто ступінь розкриття інформації у внутрішній звітності повинна бути дуже докладною і максимально об'єктивною.

    ЛІТЕРАТУРА.

    1. Закон РБ «Про бухгалтерський облік і звітності» від 18.12.94, Відомості ВР 1994, № 34.

    2. Закон РБ «Про підприємства в Республіці Білорусь» від 14.12.90 з подальшими змінами і доповненнями. Відомості ВР, 1991, № 3.

    3. Андросов А.М. Бухгалтерський облік і звітність: Посібник для працівників бухгалтерських служб підприємств і організацій усіх форм власності. - М.: АТ «МЕНАТЕП-ІНФОРМ», 1992. -320 С.

    4. Білий І.М., Папковская П.Я. Теорія бухгалтерського обліку. - Мн.: ТОВ «Місанта», 1997 .- 152с.

    5. Бернстайн Л.А. Аналіз фінансової звітності: теорія, практика, інтерпретація. Пер. з англ.; - М.: Фінанси і статистика, 1996. - 624с.

    6. Кир'янова З.В. Теорія бухгалтерського обліку. - М.: Фінанси і статистика, 1996. - 192с.

    7. Ковальов А.І., Привалов В.П. Аналіз фінансового стану підприємства. - М.: Центр економіки і маркетингу, 1997. - 192с.

    8. Кожарский В.В., Сушкевич В.М. Бухгалтерський облік на підприємствах і в організаціях: Учеб. посібник. - Мн.: ВКФ «Екаунт», 1993. - 128с.

    9. Снітко М.А. Теорія бухгалтерського обліку. - Мн.: «Місанта», 1996. - 263с.

    10. Тишков І.Т. Бухгалтерський облік. - Мн.: «Вишейшая школа», 1994 .- с.524-562

    11. Ткач В.І., Ткач М.В. Міжнародна система обліку і звітності. - М.: Фінанси і статистика, 1992. - 159с.

    12. Хеддервік К. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. - М.: Фінанси і статистика, 1996 .- 192с.

    1. Шпітцнер Р. Бухгалтерський облік і фінанси в ринковій економіці. - Мн.: ТОВ «Місанта», 1995. - 144с.

    1. Астаф'єва В. До проблеми складання звітності за фінансовими результатами: Реформування бухгалтерської звітності в РБ / / Фінанси, облік, аудит. - 1997. - № 5. - С.51-53.

    15. Булкін А.С. Про концепцію бухгалтерського обліку та звітності в Республіці Білорусь / / Бухгалтерський облік і аналіз. - 1998. - № 2. - С.5.

    16. Гершун А. Фінансова звітність за міжнародними стандартами / / Економіка і життя. - 1997. - № 20. - С.23.

    17. Єфімова О.В. Річна звітність для цілей фінансового аналізу / / Бухгалтерський облік. - 1998. - № 2. - С.66-71.

    18. Кривоносов М. Організація фінансової служби підприємства / / Фінанси, облік, аудит. - 1998. - № 2. - С.32-35

    19. Основні принципи бухгалтерської (фінансової) звітності / / Бухгалтерський облік і аналіз. - 1997. - № 4. - С.11-17.

    20. Соколов Я.В., П'ятов М.Л. Бухгалтерська звітність: ступінь можливої ​​реальності: Теорія обліку / / Бухгалтерський облік. - 1997. - № 1. - С.54-58.

    21. Модель фінансової звітності за міжнародними стандартами / / Бухгалтерський облік. - 1997. - № 2. - С.3-29.

    ДОДАТКИ

    Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Бухгалтерія | Диплом
    542.9кб. | скачати


    Схожі роботи:
    Використання бухгалтерської звітності для аналізу фінансового сос
    Аналіз та оцінка фінансового стану підприємства на основі читання та аналізу бухгалтерської звітності
    Використання бухгалтерської звітності для аналізу платоспроможності і кредитоспроможності підприємства
    Використання бухгалтерської звітності для аналізу платоспроможності
    Формування інформаційного масиву для аналізу фінансового стану підприємства з використанням
    Роль бухгалтерської звітності в оцінці фінансового стану і прогнозування банкрутства комерційної
    Розробка фінансового плану будівельного підприємства на основі аналізу його фінансового стану
    Роль аудиторського висновку про стан бухгалтерської звітності підприємства для зменшення
    Міжнародні методики аналізу фінансового стану підприємства
    © Усі права захищені
    написати до нас
    Рейтинг@Mail.ru